ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Крамарева Олена Михайлівна

УДК 658:339.56

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ МАШИН І

ОБЛАДНАННЯ ВІТЧИЗНЯНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Спеціальність 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ХАРКІВ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному економічному університеті

Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – |

доктор економічних наук, професор

Орлов Петро Аркадійович,

Харківський національний економічний університет,

завідувач кафедри економіки та маркетингу

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Українська Лариса Олегівна,

Харківський національний економічний університет,

професор кафедри економічної теорії

кандидат економічних наук, доцент

Кутідзе Людмила Сергіївна,

Запорізький національний університет,

завідувач кафедри теорії та практики менеджменту

Провідна установа – | Національний технічний університет

“Харківський політехнічний інститут”, кафедра фінансів, контролінгу і зовнішньоекономічної діяльності,

Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться “17” листопада 2005 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пров. Інженерний, 1-а.

Автореферат розісланий “13” жовтня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М. Ястремська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Ринкові перетворення в Україні створили передумови для її інтеграції у світовий економічний простір. Вітчизняні підприємства стали суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, що дозволило їм знайти нові шляхи реалізації своєї про-дукції на міжнародному ринку та створило сприятливі умови для здійснення ім-портних операцій. Вони одержали можливість використання переваг міжнародного поділу праці, досвіду господарювання підприємств економічно розвинених країн, співробітництва з міжнародними економічними організаціями. Проте прагнення багатьох підприємств збільшити обсяги експортно-імпортної діяльності є не завжди обґрунтованими.

Актуальність теми. Ефективність роботи підприємств є необхідною умовою їх функціонування в ринковому середовищі. Особливого значення набуває ефек-тивність здійснення експортно-імпортних операцій, що характеризує адаптацію підприємств до умов жорсткої міжнародної конкуренції. Це важливо для машинобудівних підприємств, які забезпечують науково-технічний прогрес у всіх інших галузях економіки.

Теорії та методології визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств присвятили роботи такі вітчизняні та закордонні економісти, як Давидов О. Д., Захаров С. Н., Козак Ю. Г., Макогон Ю. В., Максимець О. В., Хорошковський В. І., Орлов П. А., Жук М. В., Кіреєв О. П., Кредісов О. І., Єрмачен-ко В. Є., Афанасьєв М. В., Українська Л. О., Кутідзе Л. С., Теф Г. Р., Кругман П., Обстфельд М., Шлюсарчик Б., Ліндерт П. та ін.

Вивчення теоретичних основ оцінки ефективності експортно-імпортних операцій і практики її виміру на машинобудівних підприємствах дозволило зробити висновок, що в цій сфері міжнародної діяльності існують проблеми, які вимагають подальшого дослідження і вирішення. До них належать: визначення впливу державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на ефективність здійснення експортно-імпортних операцій; розробка методичного забезпечення оцінки ефективності конкретних зовнішньоекономічних операцій, вимір впливу експортно-імпортної діяльності на фінансові результати роботи підприємства. Актуальність і недостатнє дослідження зазначених проблем зумовили вибір теми і визначили мету та завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до основних напрямків наукових досліджень, проведених за участю автора на кафедрі міжнародної економіки і менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Харківського національного економічного університету за темою “Розробка і обґрунтування системи управління конкурентоспроможністю підприємства” (номер державної реєстрації 0105U001041).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є теоретичне обґрунтування і вдосконалення методичного забезпечення оцінки ефективності експортно-імпортних операцій машинобудівних підприємств та її підвищення. Для досягнення поставленої мети вирішені такі наукові та практичні завдання:

аналіз теоретичних основ оцінки ефективності зовнішньої торгівлі в існуючих концепціях міжнародної торгівлі;

аналіз теоретичних підходів до визначення ефективності експорту та імпорту машин і обладнання;

визначення тенденцій експортно-імпортної діяльності вітчизняних підприємств;

оцінка впливу державного регулювання ЗЕД на ефективність експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств;

встановлення можливих наслідків участі України у Світовій організації торгівлі (СОТ) для машинобудівних підприємств;

вивчення практики розрахунку ефективності експорту та імпорту машин і обладнання на вітчизняних підприємствах;

обґрунтування і розробка методичного забезпечення оцінки та підвищення ефективності експортно-імпортних операцій;

оцінка впливу експортно-імпортної діяльності на фінансові результати роботи підприємства.

Об'єкт дослідження – експортно-імпортна діяльність підприємств.

Предмет дослідження – теоретичне та методичне забезпечення оцінки й підвищення ефективності експортно-імпортної діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, дослідження вітчизняних і зарубіжних економістів у галузі зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: історичний – для дослідження концепцій зовнішньої торгівлі; аналізу – для вивчення існуючих у теорії та на практиці методів визначення ефективності експорту та імпорту; статистичний і порівняльний аналіз – для оцінки стану зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств і країни в цілому; наукової абстракції, узагальнення – для виявлення тенденцій і перспектив розвитку експорту та імпорту машин і можливих наслідків участі України у СОТ; аналізу, синтезу, аналогії – для розробки методичного забезпечення оцінки експортних та імпортних операцій з урахуванням особливостей виробництва та експлуатації машин; економіко-математичного моделювання – для визначення впливу експортно-імпортної діяльності на фінансові результати роботи підприємства; багатовимірного порівняльного аналізу – для визначення найкращого постачальника імпортних машин.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

розроблено метод оцінки ефективності експорту машин з тривалим циклом виробництва, що передбачає: визначення передконтрактних витрат експортера, витрат на фінансовий супровід контракту залежно від схеми фінансування експортної операції; врахування діючої практики повернення ПДВ експортеру; вимір доходів та витрат експортера з урахуванням фактора часу та гарантії якості машин;

удосконалено:

методичний підхід до вибору імпортером постачальника машин на основі визначення його узагальнюючого рейтингу, який враховує техніко-економічні характеристики машин і показники, що характеризують фірму та країну експортера, а також можливості придбання машин у власність або у лізинг;

теоретичний підхід до визначення впливу державного регулювання експортно-імпортної діяльності підприємств на основі класифікації факторів, що підвищують і знижують її ефективність при проведенні політики протекціонізму і вільної торгівлі, а також залежно від напрямку та рівня їх впливу;

теоретичний підхід до визначення перспектив розвитку вітчизняних машинобудівних підприємств з урахуванням виявлення результатів можливого вступу України до СОТ на ефективність їх експортно-імпортної діяльності;

методи визначення витрат підприємства на здійснення експортних й імпортних операцій, що передбачають розширення кола складових витрат на всіх етапах, починаючи із передконтрактного періоду і завершуючи виконанням всіх зобов'язань за контрактом;

дістали подальший розвиток:

теоретичний підхід до аналізу концепцій міжнародної торгівлі на основі їх систематизації, що дозволяє визначити критерії ефективності зовнішньоекономічної діяльності;

теоретичне узагальнення існуючих методів оцінки ефективності експорту та імпорту, що дає можливість обґрунтувати напрямки їх подальшого вдосконалення і адаптації до реальних умов виконання експортно-імпортних операцій машинобу-дівними підприємствами.

Практичне значення одержаних результатів, висновків, пропозицій і рекомендацій полягає в тому, що їх використання машинобудівними підприємствами сприятиме більш точному визначенню витрат і доходів експортерів та імпортерів машин, обґрунтованому вибору закордонного постачальника обладнання, формуванню раціональної стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Підвищення ефективності експортно-імпортних операцій машинобудівних підприємств, що може бути досягнуте на цій основі, позитивно вплине на кінцеві фінансові результати їх роботи.

Отримані результати дослідження та методичні рекомендації знайшли застосування в діяльності ДП “Завод ім. В. О. Малишева” (довідка № /43 від 06.06.2005) – методика визначення ефекту від експорту машин і обладнання, метод обґрунтування вибору постачальника імпортного обладнання; ВАТ “Турбоатом” (довідка № 1-40/22-80 від 06.06.05) – методичне забезпечення визначення повних витрат на здійснення експортної операції та доходів від експорту машин і обладнання, механізм розрахунку реального ПДВ, розрахунок узагальнюючого рейтингу постачальників машин виробничого призначення.

Особистий внесок здобувача в роботах, які виконані у співавторстві, полягає в такому: у роботі [4] за списком опублікованих робіт проведений комплексний аналіз методик оцінки ефективності експорту машин і встановлені причини, що ускладнюють їх використання в практиці машинобудівних підприємств; [5]– класифіковані фактори, що впливають на ефективність експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств при вступі України до СОТ.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційної роботи були викладені на міжнародних науково-практичних конференціях: “Оптимум – 2003. Исследование и оптимизация экономических процессов” (Харьков, 2003), “Динаміка наукових досліджень ‘2004” (Дніпропетровськ, 2004), “Менеджмент у XXI столітті: розвиток організацій та управління персоналом (Львів, 2004), “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти (Запоріжжя, 2005), “Наука і освіта 2005 (Дніпропетровськ, 2005).

Публікації. Основний зміст дисертації опублікований в 10 роботах (з них 5 статей у наукових журналах, які визнані ВАК України фаховими з економіки). Загальний обсяг публікацій становить 2,84 ум.-друк. арк., особисто авторові належить 2,34 ум.-друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 182 найменувань – на 16 сторінках, 8 додатків – на 15 сторінках. Робота викладена на 187 сторінках машинописного тексту, у тому числі: 23 рисунки – на 16 сторінках, 23 таблиці – на 8 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації становить 141 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовані мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження, відображені наукова новизна й практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі – “Теоретичні основи оцінки ефективності експорту та імпорту машин і обладнання” – проаналізовано основні концепції міжнародної торгівлі, а також методи розрахунку ефективності експорту та імпорту.

Доцільність участі країни в міжнародній торгівлі в різних економічних школах визначалася за різними критеріями. У дисертації виконана систематизація основних концепцій міжнародної торгівлі за критерієм її ефективності (рис. 1). Аналіз теоретичних підходів до визначення ефективності експорту й імпорту показав, що для визначення економічної ефективності експорту використовуються показники відносної, абсолютної ефективності, коефіцієнт валютної ефективності експорту та ін.

Рис. 1. Критерії ефективності в основних концепціях міжнародної торгівлі

При цьому враховуються величина імпортного еквівалента, варіанти оплати, наявність платоспроможного попиту на внутрішньому ринку, можливість виробництва товарів-замінників, конкурентоспроможність на світовому ринку вітчизняних матеріалів та сировини, з якої зроблене обладнання. Обґрунтованим є визначення економічного ефекту від експорту у двох варіантах: як різниці між прибутком від реалізації товару на внутрішньому і зовнішньому ринках і як при-бутку від здійснення експортної угоди.

При визначенні економічної ефективності імпорту враховується величина експортного еквівалента, умови оплати, період часу, через який витрати приносять віддачу, результати впровадження нової техніки (зниження поточних витрат ви-робництва, підвищення якості продукції). Найбільш обґрунтованою є оцінка ефекту від імпорту, яка базується на порівнянні вартісної оцінки імпортної машини та витрат на її придбання. Вартісна оцінка визначається залежно від наявності вітчизняного аналога імпортної машини. Якщо такий аналог існує, то при визначенні

вартісної оцінки враховується ціна аналогічної вітчизняної машини, різниця в поточних витратах при використанні вітчизняної та імпортної машин, оптимальний строк їх служби, корисні супутні результати від їх використання. Якщо аналог імпортній машині відсутній, то для визначення її вартісної оцінки використовується показник рентабельності.

У дисертації систематизовані та узагальнені основні теоретичні принципи визначення ефективності експорту та імпорту машин і обладнання. Обґрунтована доцільність та напрямки їх вдосконалення з урахуванням специфіки експорту та імпорту машино-технічної продукції та адаптації до практики роботи машинобу-дівних підприємств.

У другому розділі – “Стан експортної та імпортної діяльності вітчизняних підприємств і методів оцінки її ефективності” – розглянуто вплив державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на ефективність експорту та імпорту машин і обладнання (далі – машин), визначено тенденції та перспективи експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств, досліджено наслідки можливого вступу України до СОТ для машинобудівних підприємств, проаналізовано практику оцінки ефективності експорту та імпорту у машинобудуванні.

Аналіз динаміки зовнішньоекономічної діяльності України проведений по показниках, рекомендованих Світовим банком (табл. 1). Високі значення таких показників, як частка залежності економіки країни від експорту (ДЗ), частка залежності економіки країни від імпорту (ДІ), частка утягнутості країни у зовнішньоекономічні зв’язки (ДО), свідчать про суттєвий вплив експорту та імпорту на економіку України. Додатне значення показника внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації країни (ВМС) і значення показника частки покриття імпорту експортом (Кп), що перевищує 100%, показують, що Україна виступає на світовому ринку переважно як експортер. Кількісне значення цих показників невелике і має тенденцію до зниження. Це пояснюється більш швидкими темпами зростання імпорту в по-рівнянні з експортом.

Таблиця 1

Динаміка основних показників ЗЕД України *), %

Рік | ДЗ | ДІ | ДО | ВМС | Кп

1996 | 32,57 | 40,05 | 72,62– | 10,30 | 81,31

1997 | 53,71 | 34,47 | 88,19 | + 21,81 | 155,79

1998 | 29,80 | 34,60 | 64,41 | – 7,46 | 86,10

1999 | 36,43 | 37,51 | 73,94 | – 1,45 | 97,12

2000 | 45,83 | 43,89 | 89,73 | + 2,16 | 104,41

2001 | 43,27 | 41,96 | 85,23 | + 1,52 | 103,10

2002 | 46,23 | 44,84 | 91,07 | + 1,52 | 103,10

2003 | 46,28 | 46,18 | 92,46 | + 0,10 | 100,20

*) Розраховано автором за даними Держкомстату України за формулами:

ДЗ=; | ДІ=х100; | ДО=х100; | ВМС=х100; | Кп=х100;

де Ек – обсяг експорту, млн грн;

Ім – обсяг імпорту, млн грн.

Виконана класифікація факторів, які підвищують і знижують ефективність експортно-імпортної діяльності підприємств при державній політиці вільної торгівлі та протекціонізму. Методи державного регулювання експортної діяльності систематизовані залежно від рівня їх впливу (галузь або підприємство) і напрямку впливу (позитивний чи негативний) на ефективність експорту (рис. 2). За такими ж критеріями проаналізовані методи регулювання імпорту.

У роботі виділені основні фактори, які сприятимуть підвищенню ефективності експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств при вступі України до СОТ (рис. 3). Також визначені основні фактори, що знижуватимуть ефективність зовнішньоекономічної діяльності. Так, вітчизняні підприємства при вступі України до СОТ можуть не витримати зростаючої конкуренції та втратити позиції на внутрішньому ринку. Позбавлення державних дотацій погіршить економічне становище багатьох із них. Використання іноземних інвестицій посилить залежність від іноземних інвесторів, які часто зацікавлені лише у використанні ресурсів підприємства в короткостроковому періоді. Відкритість економіки може призвести до безперешкодного поширення кризових явищ, що виникають в окремих галузях. Для мінімізації негативних наслідків Україні необхідний адаптаційний період, протягом якого будуть знижені митні бар'єри, удосконалене законодавство, проведені реструктуризація та модернізація виробництва. За цей період підприємства зможуть пристосуватися до правил поведінки у відкритому ринковому просторі, одержати можливість підвищити конкурентоспроможність машин, забезпечити науково-технічне відновлення виробництва, підвищити продуктивність праці.

Рис. 2. Методи державного регулювання експортної діяльності

Рис. 3. Основні фактори, які підвищують ефективність експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств при вступі України до СОТ

Комплексний аналіз стану експортно-імпортної діяльності таких харківських підприємств, як ДП “Завод ім. В. О. Малишева”, ВАТ “Турбоатом”, ЗАТ “Південкабель” проведено по показниках, що характеризують обсяги експорту та імпорту, конкурентоспроможність експортної продукції, державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. При загальній тенденції підвищення обсягів експорту і розширенні його географічної структури частка поставок вітчизняних машин у промислово розвинені країни незначна. Це пояснюється низькою якістю машин, відсутністю державної підтримки експортерів. Розширенню географії експорту сприяє впровадження на підприємствах системи менеджменту якості. На більшості аналізованих машинобудівних підприємств вже діють сертифіковані системи менеджменту якості відповідно до стандартів ISO 9001:2000, які охоплюють усі етапи життєвого циклу продукції. Оцінка ефективності експорту на підприємствах здійснюється за показником рентабельності продукції.

Обсяги імпорту на цих підприємствах надзвичайно малі при його сировинній спрямованості. Незважаючи на великий знос засобів праці, що використовуються на підприємствах, імпорт машин практично відсутній, і державна підтримка цих операцій не здійснюється. При імпорті обладнання не враховується специфіка укладання та виконання імпортних угод, вибір постачальника не обґрунтовується.

У третьому розділі – “Вдосконалення методичного забезпечення оцінки і підвищення ефективності експорту та імпорту машин і обладнання” –запропоновано вдосконалення методів оцінки ефективності експорту та імпорту машин, а також досліджено вплив експортно-імпортної діяльності на результати роботи підприємства.

Для підвищення обґрунтованості обліку витрат на виконання експортних операцій пропонується розділити процес їх здійснення на передконтрактний період і період виконання зобов'язань за контрактом (рис. 4) і враховувати витрати пе-редконтрактного періоду (Впк) при визначенні загальних витрат експортера. Іншим елементом витрат, що рекомендується враховувати, є витрати на фінансовий супровід контракту (Вфс). Вони включають витрати, пов'язані з наданням гарантії

банку, і витрати на оформлення та виконання експортного контракту (відкриття рахунку в банку, розкриття акредитиву). Розрахунок Вфс пропонується здійснювати за формулою:

Вфс = [П(1-Д) х (1+Бк)-М – Д х П(1+Бд)-М ] N + Воф + Він, (1)

де П – сума передоплати за машину, що експортується, грн;

Д – коефіцієнт, що відображує частку передоплати, яка повинна перебувати

на розрахунковому рахунку експортера (0,5 – 1);

Бк – коефіцієнт, що відображує розмір місячної ставки банківського відсотка

за кредитом для надання гарантії банку;

М – період часу від початку виробництва машини до моменту поставки, міс.;

Бд – коефіцієнт, що відображує розмір місячної ставки банківського відсотка

за кредитом, що пов'язаний з гарантією банку;

N – кількість машин у партії, шт.;

Воф – витрати на оформлення гарантії банку, грн;

Він – інші витрати, пов'язані з виконанням експортного контракту, грн;

П(1-Д) – сума гарантії, на яку банк надає кредит, грн.

Рис. 4. Склад витрат і доходів експортера машин (за базовими умовами поставки CIF)

Для обґрунтованого визначення витрат експортера необхідно враховувати, чи є він платником ПДВ. При експорті машин ПДВ у ціну контракту не включається, його відшкодування підприємству здійснює держава. З урахуванням того, що розрив між моментами сплати ПДВ та його відшкодуванням іноді досягає 18 місяців, суму відшкодованого підприємству ПДВ (ПДВв) пропонується визначати за формулою:

ПДВв = ПДВ(1+Пб) - (Мп +Мв) , (2)

де Пб – коефіцієнт, що відображує розмір місячної ставки банківського відсотка за депозитом;

Мп – тривалість періоду виробництва експортної машини, міс.;

Мв – період повернення ПДВ, міс.

В роботі обґрунтовано, що запропоновані методичні розробки також враховують особливості підприємств, які використовують спрощену систему оподаткування.

У дисертації доведена необхідність врахування такої специфіки експорту машино-технічної продукції, як надання імпортерові “гарантії якості машини”. Цією гарантією є грошова сума, що віднімається від ціни товару і до закінчення строків гарантії перебуває в імпортера. Строк надання гарантії якості залежно від видів експортованих машин може перевищувати 5 років, тому існує ризик її неповернення. Так, на кожному з аналізованих підприємств суми коштів, відвернених на га-рантію якості, щорічно перевищують 18 млн грн. По закінченні строку гарантії експортеру повертається сума фактично менша, ніж та, яка була відвернена, тому що гроші із часом втрачають свою вартість, отже, реальна ціна експортної машини виявляється меншою за визначену в контракті.

Ефект від експорту машин (Ее) доцільно розраховувати у двох варіантах: як прибуток від здійснення експортної угоди і як додатковий прибуток від реалізації машин на зовнішньому ринку в порівнянні з їх продажем на внутрішньому ринку. По першому варіанту він розраховується так:

Ее =[ ((Ц-Гя) х Ккр + ПДВ(1+Пб) - (Мп +Мв) + Гя(1 + Пб) -Мг ) ––

(Впк +Впр + Те +Ве+Вн + Вг)] N - Вфс (3)

де Ц – експортна ціна машини без ПДВ, грн;

Гя – кошти, зарезервовані за гарантією якості, грн;

Ккр – коефіцієнт кредитного впливу (0 < Ккр = 1);

Мг – строк гарантії на поставлені машини, міс.;

Впк – витрати передконтрактного періоду, грн;

Вфс – витрати на фінансовий супровід контракту, грн;

Впр – витрати на виробництво експортної продукції (включаючи ПДВ), грн;

Те – додаткові витрати, пов'язані з експортом (оплата мита, транспортних

витрат, страховки і т. д.), грн;

Ве – додаткові витрати на виготовлення та упакування одиниці експортної

продукції, грн;

Вн – витрати на навчання персоналу покупця, грн;

Вг – витрати, пов'язані з гарантійним ремонтом машин, грн.

При розрахунку ефекту від експорту як додаткового прибутку від реалізації машини на зовнішньому ринку в порівнянні з її продажем на внутрішньому ринку у формулі (3) доцільно показник Впр замінити на ціну реалізації машини на внутрішньому ринку (без ПДВ).

Розрахунок ефекту від здійснення експортної операції по запропонованому методу виконано на прикладі експорту радіально-осьової турбіни ВАТ “Турбоатом” і партії дизельних двигунів ДП “Завод ім. В. О. Малишева”. Порівняння отриманих величин з величинами ефектів, що розраховані на заводах, показало їх значне відхилення. Так, для партії двигунів розрахована величина ефекту перевищує дані заводських розрахунків на 125 тис. грн. Це пояснюється в основному тим, що на заводі не враховується частка відшкодованого ПДВ, яка припадає на кожну експортну операцію, та в неповній мірі враховується фактор часу при розрахунках ефекту. Заниження величини ефекту може призвести до відмови підприємства від експорту. Насправді, навіть при більш повному обліку витрат експортера ефект від цих операцій виявився позитивним.

У дисертації розроблено й апробовано метод вибору найкращого постачальника машин для імпортера, заснований на визначенні його узагальнюючого рей-тингу, в якому кількісно враховуються технічні, економічні характеристики машини та показники, що характеризують фірму і країну виробника. Показниками, що мають найсуттєвіший вплив на вибір постачальника є: техніко-економічні характеристики машини – надійність, якість гарантійного та післягарантійного обслуговування, ціна, умови оплати та поставки; імідж фірми – виробника машини на міжнародному ринку; політичний ризик, рівень економічного розвитку країни-виробника, її географічна близькість до України, відмінність у стандартах товарів країни виробника.

Для оцінки рейтингу постачальника машин рекомендується використовувати методику багатовимірного порівняльного аналізу. При цьому формується матриця вихідних даних по кожному фактору кожної машини. Стандартизовані коефіцієнти матриці розраховуються як відношення бала, що одержав певний постачальник машини за даним критерієм, до максимального бала, який був отриманий за цим критерієм серед усіх постачальників. Узагальнюючий рейтинг підприємства-постачальника визначається як сума квадратів стандартизованих коефіцієнтів матриці з урахуванням вагового коефіцієнта впливу кожного фактора на прийняття рішення про закупівлю.

Апробація цього підходу була виконана на прикладі вибору постачальника комплексу обладнання для виробництва волоконно–оптичних кабелів у ВАТ “Південкабель”.

У роботі обґрунтована необхідність обліку витрат передконтрактного пе-ріоду в загальних витратах імпортера. Визначення ефекту від імпорту (Еі) рекомендується здійснювати за формулою:

Еі = (ВО – Ц х Ккр – Ті – Впр) N , (4)

де ВО – вартісна оцінка одиниці імпортної машини, грн;

Ц – ціна одиниці імпортної машини, інвалютні грн;

Ккр – коефіцієнт кредитного впливу;

Ті – додаткові витрати, пов’язані з імпортом (мито, страхування, ПДВ, ін.), грн;

Впр – витрати передконтрактного періоду, грн;

N – кількість машин, що імпортується, шт.

При виборі способу оплати за імпортну машину доцільно порівнювати ефективність її придбання у власність і у лізинг. Оскільки розглядаються різні варіанти придбання машини, яка експлуатуватиметься на конкретному підприємстві в однакових умовах, можна припустити, що доходи від використання цієї машини у випадках лізингу і придбання її у власність збігатимуться. Тому на ефективність придбання імпортної машини в лізинг або у власність вирішальний вплив мають витрати на виконання цих операцій (рис. 5).

Для виявлення впливу експортної діяльності на фінансові результати роботи ВАТ “Турбоатом” розроблена модель кореляційної залежності між квартальними темпами приростів експорту і прибутку:

Ух = – 0,012 + 1,410 Х, (5)

де Ух – темп приросту прибутку підприємства за квартал;

Х – темп приросту експорту за квартал.

Високе значення коефіцієнтів кореляції (0,95) і детермінації (0,89) за даною моделлю свідчить, що приріст експорту – один з основних факторів, який визначає приріст прибутку підприємства. Перевірка коефіцієнта кореляції за критеріями Фішера та Стьюдента довела, що їх розрахункова величина значно перевищує табличні значення, а отримана економіко-математична модель є надійною.

Рис. 5. Алгоритм вибору постачальника машини та форми оплати за неї

Такий тип зв’язку підтверджує раніше висунуту гіпотезу щодо істотного впливу експорту на прибуток машинобудівного підприємства.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання: теоретичне обґрунтовання і вдосконалення методичного забезпечення оцінки ефективності експортно-імпортних операцій машинобудівних підприємств та її підвищення, що дозволило зробити такі висновки:

1. Аналіз основних економічних концепцій зовнішньої торгівлі дозволив виділити критерії ефективності, які вдосконалювалися завдяки врахуванню факторів, що істотно впливали на ефективність з розвитком виробництва і міжнародної торгівлі.

2. Вивчення методів оцінки ефективності експорту та імпорту машин показало, що не існує загальноприйнятого підходу до виміру їх ефективності як у літературі, так і на машинобудівних підприємствах. Це зумовило необхідність вдосконалення методичного забезпечення оцінки і підвищення ефективності експорту та імпорту машин.

3. На ефективність експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств впливає державна зовнішньоторговельна політика. Розроблена класифікація методів державного регулювання експорту та імпорту заснована на виділенні факторів, що підвищують і знижують їх ефективність при політиці вільної торгівлі та протекціонізму, і класифікації методів державного регулювання залежно від рівня та напрямку їх впливу.

4. Виявлені тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності України показали, що вітчизняні виробники істотно залежать від ефективності експорту та імпорту. Спостерігається загальна тенденція підвищення обсягів експорту і розширення його географічної структури. Але експорт вітчизняних машин у промислово розвинені країни не збільшується. Обсяги імпорту на підприємствах надзвичайно малі, забезпечують виробництво лише найнеобхіднішими матеріалами, незважаючи на великий ступінь зносу машинного парку.

5. Перспективи розвитку машинобудівних підприємств пов'язані з можливим приєднанням України до СОТ. Визначено основні групи факторів, які підвищують ефективність експортно-імпортної діяльності: зростання конкурентоспроможності продукції, кількості країн-партнерів, обсягів експортно-імпортних операцій; зменшення собівартості експортної продукції, ризиків зовнішньоекономічної діяльності. Зниження ефективності цієї діяльності може статися в основному за рахунок скорочення обсягів реалізації продукції на внутрішньому ринку і для експорту. Для мінімізації негативних наслідків Україні необхідний адаптаційний період, протягом якого будуть знижені митні бар'єри, створені умови для вільного пересування товарів, капіталів, технологій; удосконалене українське законодавство, у тому числі податкове, відповідно до правил і норм СОТ; проведено реструктуризацію та модернізацію національного виробництва.

6. Удосконалення методичного забезпечення оцінки ефективності експорту машин із тривалим циклом виробництва досягнуте завдяки більш точному виміру витрат і доходів експортера. Для обґрунтованого і повного обліку витрат на виконання експортних операцій доцільно враховувати витрати передконтрактного пе-ріоду, на фінансовий супровід контракту, навчання персоналу покупця та гарантійний ремонт експортної машини. Для більш точного визначення доходів експортера запропоновано враховувати надання “гарантії якості“ машини; обґрунтовано і розроблено метод обліку повернення ПДВ у доходах і витратах експортерів. Розра-хунки передбачають дисконтування різночасних витрат і результатів.

7. При оцінці ефективності імпорту машин доцільно порівнювати їх вартісну оцінку з витратами на здійснення імпортної операції. Запропоновано розширити коло витрат підприємства на всіх етапах імпортної угоди, починаючи із передконтрактного періоду і завершуючи виконанням зобов'язань за контрактом.

Для обґрунтованого вибору постачальника імпортної машини рекомендовано враховувати її техніко-економічні параметри і показники, що характеризують фірму та країну постачальника. Для кількісного порівняння цих факторів відповідно до методики багатовимірного порівняльного аналізу розраховується узагальнюючий рейтинг постачальника. Підвищенню ефективності імпорту машин сприятиме використання алгоритму, що передбачає порівняння ефективності придбання імпортної машини у власність і у міжнародний лізинг.

8. Вплив експорту на прибуток підприємства визначено на основі кореляційної залежності між темпами приростів експорту та прибутку ВАТ “Турбоатом”. Результати аналізу кореляційної моделі свідчать про високу тісноту зв'язку між цими показниками та надійність моделі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦІЇ

1. Крамарева Е. М. Методы оценки эффективности и государственной поддержки экспорта и импорта машин и оборудования // Экономика: проблемы теории и практики: Сб. науч. тр. – Днепропетровск: ДНУ, 2003. – № 183. – Т. 1. – С. 14 – 21.

2. Крамарева Е. М. Совершенствование методов оценки эффективности импорта предприятия // Вісник Національного технічного університету“ХПІ”: Зб. наук. пр. – Х.: НТУ “ХПІ”, 2003.– № 23. – С. 94 – 96.

3. Крамарева О. М. Оцінка тенденцій зовнішньоекономічної діяльності // Економіка: Зб. наук. пр. /За заг. Ред. акад. АПН України І. Ф. Прокопенка.– Х.: ХДПУ, 2004. – Вип. 4.– С. 52 – 57.

4. Орлов П. А., Крамарева Е. М. Оценка эффективности экспорта машин и оборудования // Економіка розвитку. ХДЕУ.– 2004. – № 1(29). – С. 88 – 92.

5. Орлов П. А., Крамарева Е. М. Влияние вступления Украины в ВТО на эффективность экспортно-импортной деятельности отечественных машиностроительных предприятий // Бизнес Информ. – 2004. – № 7– 8. – С. 3 – 9.

6. Крамарева Е. М. Оценка эффективности экспорта продукции // Тез. IV Международ. научн.-практ. конф. “Исследование и оптимизация экономических процессов “Оптимум — 2003””.– Х.: НТУ “ХПИ”, 2003. – С. 34 – 35.

7. Крамарева О. М. Аналітичне забезпечення управління експортно-імпортною

діяльністю підприємств // Матер. наук.-практ. конф. “Менеджмент у ХХІ столітті: розвиток організацій та управління персоналом” / За заг. ред. А. Чемериса.– Львів: ЛІДУ НАДУ, 2004. – Ч. 2.– С. 226 – 229.

8. Крамарева Е. М. Перспективы машиностроительных предприятий при вступлении Украины в ВТО // Матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Динаміка наукових досліджень 2004”. – Т. 36. Зовнішньоекономічна діяльність. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 30 – 32.

9. Крамарева Е. М. Определение доходов экспортера машин в расчетах эффективности экспортных операций // Матер. VIII Між нар. наук.-практ. конф. “Наука і освіта 2005”.– Т. 72. Зовнішньоекономічна діяльність.– Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 33 – 35.

10. Крамарева Е. М. Эффективность импорта в условиях рыночной трансформации экономики Украины // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. 1.– С. 71 – 72.

АНОТАЦІЯ

Крамарева О. М. Оцінка ефективності експорту та імпорту машин і обладнання вітчизняними підприємствами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Харківський національний економічний університет, Харків, 2005.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню та удосконаленню методичного забезпечення оцінки та підвищення ефективності експорту й імпорту машин і обладнання вітчизняними підприємствами.

Проаналізовано основні концепції міжнародної торгівлі; теоретичні підходи, практичний досвід оцінки ефективності експорту та імпорту машин; систематизовано методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Виявлено основні тенденції розвитку вітчизняних машинобудівних підприємств; встановлено основні фактори, що зумовлять підвищення або зниження ефективності експортно-імпортної діяльності при вступі України до СОТ.

Розроблено методичне забезпечення оцінки ефективності експорту (імпорту) на основі більш точного і повного визначення витрат і доходів експортера (імпортера). Розроблено механізм обґрунтованого вибору постачальника машин виробничого призначення.

Ключові слова: оцінка ефективності, експорт, імпорт, міжнародна торгівля, машинобудівне підприємство, витрати, доходи.

АННОТАЦИЯ

Крамарева Е. М. Оценка эффективности экспорта и импорта машин и оборудования отечественными предприятиями. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. – Харьковский национальный экономический университет, Харьков, 2005.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и совершенствованию методического обеспечения оценки и повышения эффективности экспорта и импорта машин и оборудования производственного назначения отечественными машиностроительными предприятиями.

В работе проанализированы основные концепции международной торговли и выполнена их систематизация по критерию эффективности. Изучены теоретические подходы и практический опыт харьковских предприятий по оценке эффективности экспорта и импорта машин производственного назначения. Выполнена классификация основных факторов, которые повышают или снижают эффективность экспортно-импортной деятельности машиностроительных предприятий при государственной внешнеторговой политике протекционизма и свободной торговли.

Проанализированы и систематизированы методы государственного регулирования внешнеэкономической деятельности в зависимости от уровня (действуют на уровне отрасли машиностроения или предприятий) и направления их воздействия (повышают или снижают) на эффективность экспорта и импорта машиностроительных предприятий. Проведен комплексный анализ состояния внешнеэкономической деятельности Украины и определены основные тенденции развития отечественных машиностроительных предприятий, установлены основные факторы повышения или снижения эффективности экспортно-импортной деятельности при вступлении Украины в ВТО.

В диссертации разработано методическое обеспечение оценки эффективности экспорта машин на основе более точного и полного определения затрат и доходов экспортера. Обоснована целесообразность включения в общие затраты на осуществление экспортной операции таких затрат: предконтрактного периода, на финансовое сопровождение контракта, обучение персонала покупателя и гарантийный ремонт машины. Размер затрат на финансовое сопровождение контракта определяется в зависимости от схемы финансирования операции и сроков выполнения обязательств по контракту и учитывает долю предоплаты за экспортную машину, банковские процентные ставки по кредиту для предоставления гарантии банка и по депозиту, связанному с гарантией банка, а также срок изготовления и поставки машины. При определении доходов экспортера предложено учитывать гарантию качества машины производственного назначения. Разработан метод учета возврата НДС в доходах и затратах экспортеров. Расчеты предусматривают дисконтирование разновременных затрат и результатов.

При оценке эффективности импорта машин производственного назначения предложено сравнивать ее стоимостную оценку с затратами на осуществление импортных операций. Для обоснованного определения эффекта от импорта машин производственного назначения рекомендовано расширить круг затрат предприятия, начиная с предконтрактного периода и завершая моментом выполнения обязательств по контракту.

Разработан и апробирован метод выбора для импортера наилучшего поставщика машин, основанный на определении его обобщающего рейтинга, в котором количественно учитываются технические, экономические характеристики машины, а также показатели, характеризующие фирму и страну производителя.

При выборе способа оплаты за импортную машину предложено сравнивать эффективность ее приобретения в собственность и в международный лизинг.

Влияние экспортной деятельности на прибыль предприятия предложено определять на основе корреляционной зависимости между темпами приростов экспорта и прибыли машиностроительного предприятия.

Апробация разработанных рекомендаций по совершенствованию оценки экономической эффективности экспортно-импортных операций выполнена на таких харьковских предприятиях, как ГП “Завод им. В.А. Малышева”, ОАО “Турбоатом”, ЗАО “Южкабель” и др.

Ключевые слова: оценка эффективности, экспорт, импорт, международная торговля, машиностроительное предприятие, затраты, доходы.

SUMMARY

Kramareva E. M. Evaluation of machines and equipment export and import efficiency by domestic entreprises. – Manuscript.

Dissertation for the scientific degrees of the Candidate of Science (Economist), speciality 08.06.01 – enterprise economy, organization and management. – Kharkiv National University of Economics, Kharkiv, 2005.

The dissertation is devoted to theoretical motivation and improvement of methodical ensuring of the evaluation and raising of the efficiency of export and import of machines and equipment. Main concepts to the world trade; theoretical approaches and practical experience of evaluation of efficiency of export and import of machines, were analysed; methods of government regulation of foreign economic activity were systematized. Domestic machine-building development trends were determined; main factors of export-import activity efficiency raising and reduction when Ukraine entering to WTO were detrmined.

Methodical ensuring of export and import efficiency evaluation on the base of more exact and full determination of exporter’s costs and benefit werw developed. The mechanism of machines supplier choice was grounded and developed.

Key words: efficiency evaluation, export, import, international trade, machine-building enterprise, expenseses, profit.

КРАМАРЕВА ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ МАШИН І

ОБЛАДНАННЯ ВІТЧИЗНЯНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Відповідальний за випуск к.е.н., доц. Холодний Г.О.

Підписано до друку 12.10.2005 р. Формат 60х90 1/16. Друк різограф.

Папір офсетний. Обсяг 0,9 ум. друк. арк. Наклад 100 прим.

Зам. №

Надруковано у центрі оперативної поліграфії ТОВ „Рейтинг”.

61022, м. Харків, вул. Сумська, 37.Тел. (057) 700-53-51, 714-34-26