ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. Н. КАРАЗІНА

КІМ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

УДК 330.341.2/4:339.56.055

ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ІНСТИТУЦІЙНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ В ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ

08.01.01 – економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор Яременко Олег Леонідович, Рада Національного банку України, заступник керівника експертно –аналітичного центру з питань грошово-кредітної політики – начальник відділу стратегії монетарної політики, м. Київ;

Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор Архієреєв Сергій Ігорович, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії;–

кандидат економічних наук, доцент Довгаль Олена Андріївна, Харківський гуманітарний університет “Народна українська академія” Міністерство освіти і науки України, завідувач кафедри економічної теорії та права;

Провідна – Одеський державний економічний університет, кафедра загальної економічної теорії, Міністерство освіти і науки, м. Одеса.

Захист відбудеться “10” березня 2006 року о 16-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 4-11.

З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, Центральна наукова бібліотека.

Автореферат розіслано “10” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соболєв В. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми обумовлена необхідністю інституційних перетворень в рамках загальної трансформації економічної системи нових соціальних формацій – пострадянських країн. Інституційна структура суспільства визначає напрямок і інтенсивність розвитку економіки, що вказує на її важливу функцію – спрямування та “обмеження” розвитку економіки та суспільства. В дослідженнях Г. Мюрдаля, Я. Тінбергена, Р. Фриша, присвячених проблемам інституційного розвитку, відзначається особливий вплив зовнішнього чинника, зокрема – зовнішньоекономічного, на цей процес. Свідченням такої впливовості в пострадянських країнах є соціально-економічні наслідки політики зовнішньоекономічної лібералізації в початковий період системного реформування. Серед позитивних слід назвати усунення бар’єрів на шляху переміщень товарів та факторів виробництва, створення більш широких можливостей міжнародного обміну досвідом господарювання, науково-дослідницької діяльності, культурного та соціального розвитку тощо. Серед негативних - швидке руйнування економічного простору СРСР та РЕВ, що створювалось впродовж десятиліть, втрата конкурентоспроможності вітчизняних виробництв, деструкція національної системи господарювання, криза системи соціального забезпечення, руйнація системи цінностей, традицій, життєвих сподівань більшості населення тощо. За сучасних умов розгортання процесів економічної глобалізації і регіоналізації зовнішньоекономічна діяльність поширюється не лише горизонтально (на весь світ), а й вертикально (за змістом), а її вплив на інституційні перетворення з часом збільшується і тягне за собою виникнення економічних проблем і соціальних протиріч, розв’язання яких потребує нових методологічних підходів, системних уявлень і вироблення цілеспрямованих засобів оптимізації. Тому дослідження ролі зовнішньоекономічного фактору у формуванні інституційної структури перехідних економік є виключно актуальним.

Розроблення теоретичних основ вивчення проблеми інституційного розвитку, інституційної трансформації за умови обмеженої раціональності пов’язані з іменами видатних зарубіжних економістів, таких як: Д. Бьюкенен, М. Вебер, Я. Корнаї, Р. Коуз, Д. Норт, Ф. Хайєк та ін. Розгляд проблем інституційного розвитку та інституційних перетворень в трансформаційній економіці провадять українські та російські дослідники: С. І. Архієреєв, А. А. Гриценко, Р. І. Капелюшников, О. І. Московський, А. Н. Олійник, В. М. Тарасевич, А. Е. Шаститко, О. Л. Яременко та інші. Вивчена література є термінологічною, теоретичною та методологічною базою дослідження. Його теоретичну основу складають також нова економічна теорія, інституційна економіка, теорія прав власності, теорія конституційної економіки, теорія трансакційних витрат, теорія ігор, теорія суспільного вибору, а також неокласична теорія.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках планової науково-дослідницької теми кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна “Трансформаційна економіка: загальні тенденції та особливості прояву в Україні” (державний реєстраційний № 0199U004422).

Мета дослідження – розкрити механізми впливу зовнішньоекономічної діяльності на інституційні перетворення в трансформаційній економічної системі.

Завдання дослідження:

· вивчити механізм взаємодії ЗЕД с утворенням та розвитком інститутів;

· проаналізувати історичний чинник інституційних перетворень в трансформаційних економічних системах;

· визначити напрями впливу зовнішньоекономічної діяльності на інституційні перетворення;

· розглянути вплив економічної інтеграції на зовнішньоекономічну діяльність та інституційні перетворення в пострадянських країнах;

· надати оцінку напрямам та результатам інституціонального розвитку в пострадянських країнах.

Об’єктом дослідження в даній роботі є процеси впливу зовнішнього чинника на соціально-економічну систему національних держав и оцінка цього впливу.

Предметом дослідження є вплив зовнішньоекономічної діяльності на становлення і розвиток інститутів сучасного цивілізованого розвинутого суспільства в умовах економічної трансформації.

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження, одержана особисто здобувачем, полягає в наступному

Вперше:

1. Розкрито роль зовнішньоекономічної діяльності як одного з системоутворюючих факторів інституційної структури суспільства, яка проявляється в:

· явному і неявному обміні інформацією між внутрішнім і зовнішнім середовищем;

· імпорті формальних и неформальних інститутів;

· прямому та непрямому впливі номінальної і реальної міжнародної економічної інтеграції.

2. Відокремлено типи впливу зовнішньоекономічної діяльності на інституційні перетворення трансформаційної економіки в залежності від обраного варіанту зовнішньоекономічної стратегії:

· в експортно-орієнтованій – через протекціоністську політику в зміні структури національної економіки, роль національних фінансово-промислових груп;

· в імпортозаміщенні – шляхом активної підтримки національних суб’єктів міжнародної економічної конкуренції.

3. Охарактеризований вплив номінальної та реальної міжнародної економічної інтеграції на інституційні перетворення: номінальна – переважно прямий та формалізований, а реальна – як переважно непрямий та неформальний.

4. Розкрито поняття вбудованого інституту, як норми етики суспільства, що мотивує поведінку індивіда в сфері економіки. Вбудовані інститути виникають в результаті зовнішньоекономічної діяльності, позиціонування формального або неформального інституту в системі етики суспільства.

5. Проведено систематизацію рівней впливу інститутів конкуренції на соціально-економічну систему трансформаційної економіки:

· визначаючий – на інвестиційний клімат та технологічний прогрес;

· значний – на структурну політику;

· односторонній – на митну та податкову політику.

Дістали подальшого розвитку:

6. Оцінка результатів взаємодії зовнішньоекономічної діяльності з інституційними перетвореннями в трансформаційних економіках, яка полягає в можливостях виявлення причин і подолання неефективності:

· менеджменту економічної діяльності, що зумовив зниження конкурентоспроможності товарів вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку і за кордоном;

· існуючої зараз інституційної структури, яка призводить до трансформації трудових відносин в економіці через посилення використання особистих зв’язків і погіршення якості робочої сили.

7. Структуризація інституційної системи на формальні та неформальні інститути, а також супроводжувальні і вбудовані інститути. Розкрито особливу роль вбудованих інститутів, які мають провідне значення в інституційній трансформації.

8. Обгрунтування порядку ефективного імпорту інститутів, що полягає у першочерговій необхідності позиціонування інституту в системі етики суспільства, що забезпечує формальному інституту підтримку діяльності з боку вбудованих інститутів. Механізм функціонування супроводжувальних інститутів (органів державної влади) лише доповнює підтримку вбудованих інститутів – масове використання супроводжувальних інститутів суперечить основному демократичному принципу неявного голосування простою більшістю – якщо закон порушується більшістю громадян, то він є непопулярним і недієвим.

9. Систематизація впливу різних видів зовнішньоекономічної діяльності – міжнародної торгівлі, трудової міграції, іноземного інвестування, переміщення бізнесу та обміну інформацією на основні неформальні інститути – конкуренцію та соціальність, а також на ринкові інститути – індивідуалізовану власність, утилітаризм, емпатію, легалізм, деперсоніфіковану довіру та свободу.

Практичне значення отриманих результатів. Висновки та пропозиції автора можуть бути використані для формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності, яка набуває системоутворюючого значення в трансформаційній економіці. Результати роботи можуть бути використані для наукового та методологічного обґрунтування державної політики в області інституційних перетворень і враховані при подальшому формуванні адміністративного апарату державної влади та при реформуванні законодавчої бази з метою інтеграції в світову систему. Також висновки роботи можна використати в навчальному процесі при підготовці державних службовців, представників правоохоронних органів, силових структур та юристів з метою формування фундаментальної основи професійної етики. Сформульовані принципи побудови зовнішньоекономічної політики держави дозволяють визначити та скоригувати пріоритети податкової та митної політики держави.

Результати дослідження використовуються в навчальному та виховному процесах Харківської національної академії міського господарства.

Вони також можуть бути використані при підготовці навчальних, виховних та просвітницьких програм, розділів посібників, підручників, методичних розробок, а також спецкурсів для студентів ВНЗ з метою поглиблення знань стосовно функціонування інституційної системи в умовах трансформаційної економіки.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримано автором особисто. У роботі [4] дисертанту належить класифікація інститутів і аналіз основних інститутів – конкуренції і соціальності, а також визначення інтернованих (вбудованих) інститутів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися на 3 науково-практичних конференціях: „Оптимум - 2003” (Харків, 2003), „Проблемы равновесия экономических систем в условиях рыночной трансформации” (Харків, 2004), „XXXII науково-технічна конференція викладачів, аспірантів та співробітників ХНАМГ” (Харків, 2004).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані автором у 7 наукових працях, у тому числі в 4 статтях у фахових наукових виданнях, загальним обсягом 1,85 д. а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація має вступ, три розділи, висновки, перелік використаної літератури що включає 225 найменувань. В дисертації є 8 таблиць, 11 схем, 6 графіків, 4 математичні формули. Загальний обсяг дисертації 250 сторінок машинописного тексту, основний текст викладено на 206 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт і предмет дослідження, його методологічну базу, мету і завдання дослідження, викладено наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення.

У першому розділі роботи „Інституційний аналіз трансформації економіки” розглядаються методологічні принципи інституційного аналізу та загальні засади і підстави інституційної трансформації пострадянських країн. Обґрунтовано загальне положення про фундаментальну роль етики як світогляду для формування стабільної моделі економічного та технологічного розвитку, а також ефективного процесу інституційної трансформації. Викладено положення про деструктивну функцію ідеологічно обґрунтованих процесів, які не базуються на етичних цінностях та реальній телеологічній концепції економічного розвитку. Також висвітлено процеси, притаманні загальній економічній трансформації, що призводять до посилення неформальних інститутів, які легалізують поширення і посилення корупції, прискорюють криміналізацію економіки. Це спричинює недієвість формальних і неформальних економічних інститутів, притаманних сучасним розвиненим економічним системам, в умовах трансформаційної економіки.

В першому розділі обґрунтований вибір основних інститутів сучасного розвинутого цивілізованого суспільства – конкуренції і соціальності. Це дозволяє отримати більшу ефективність процесу інституційної трансформації, оскільки на підставі цих основних інститутів формується сучасна інституційна структура розвиненого суспільства. Загальні засади основних інститутів є базою для формування важливіших неформальних інститутів розвинутого суспільства: корпоративної культури, корпоративної етики, культури та етики спілкування, культури ділового мовлення, культури неформального спілкування, Internet-культури тощо. З іншого боку, в процесі інституційної трансформації виникають інститути, що притаманні лише трансформаційним суспільствам – це інститути неформального супроводження формальних угод, інститут силового тиснення з боку як державних органів, так і комерційних структур, а також неформальних утворень. Значний вплив здійснює інститут утворення „дочірніх” структур, що відповідають за правове обґрунтування і легальне супроводження діяльності комерційних структур – утворення лобістських груп та лобіювання інтересів власних бізнес-структур.

На підставі аналізу історії розвитку трансформаційної економіки України та колишнього СРСР зроблено висновок про різні напрямки впливу зовнішньоекономічної діяльності на інституційні перетворення – вплив лібералізації економічних відносин на інституційні перетворення на першому етапі, вплив посилення протекціонізму і міждержавної інституційної конкуренції на другому етапі та посилення дискреційних регуляторів на мікроекономічному рівні на третьому етапі.

В другому розділі дисертаційної роботи „Зовнішньоекономічна діяльність як чинник інституційного перетворення” розглянуті передумови та чинники ЗЕД в розвинених, трансформаційних країнах і країнах, що розвиваються. Передумови та чинники систематизовані в залежності від телеологічних напрямів розвитку ЗЕД. Розглянуті напрями впливу ЗЕД на інституційний розвиток в трансформаційних системах: визначально конкуренція впливає на інвестиційний клімат та технологічний прогрес, значний вплив має на структурну політику, при цьому здійснюється і зворотний вплив, істотний односторонній вплив конкуренція має на митну та податкову політику. Визначальний односторонній вплив соціальність здійснює на соціальний захист та розвиток супроводжувальних інститутів, які, в свою чергу здійснюють вплив на соціальність. І значний двосторонній вплив має соціальність на інститут розподілу доходу та рівноправність. Це ранжування впливу основних інститутів дозволяє розкрити значення самих цих інститутів та діалектику їх розвитку.

Висвітлено питання, що пов’язані з соціальним обґрунтуванням трансформаційних процесів – розподіл населення на „консерваторів” та „реформаторів”, співвідношення яких в суспільстві визначає напрям його функціонування – стабільне функціонування в межах існуючої системи, навіть якщо вона є неефективною, чи реформування достатньо ефективної системи з метою покращення умов життєдіяльності. Окрім того, в другому розділі наголошується нагальність вирішення проблеми соціальності, яка полягає не тільки в забезпеченні соціального захисту малозабезпеченим верствам населення, а, більшою мірою, в забезпеченні рівних прав для різних верств населення, що, в свою чергу, передбачає обов’язковість забезпечення достойного життєвого рівня, у тому числі і за рахунок механізму соціального захисту населення. Соціальність – це притаманна лише людському суспільству ознака, згідно з якою визначаються інститути, на підставі яких функціонують процеси розподілу та перерозподілу життєвих благ – як матеріальних, так і духовних, соціальних, професійних, інтелектуальних та інших. Наголошується значний вплив зовнішньоекономічного чинника на поширення інституту соціальності в трансформаційній економіці. Розкрито механізм передачі інституту соціальності та міжнародного обміну інститутами взагалі, висвітлено позитивні результати та негативні наслідки імпорту та експорту інститутів.

Обґрунтовується дія механізму поширення рентоорієнтованої і девіантної поведінки суб’єктів господарчої діяльності та механізм перетворення трансакційних витрат в трансакційні вигоди і фактори сприяння розвитку механізму перерозподілу доходів з боку зростання трансакційних витрат. У подальшому дослідженні розглянуто проблему створення інституційної асиметрії, що сприяє подальшому поширенню рентоорієнтованої поведінки з боку осіб, що володіють інституціональною інформацією, а також пов’язаних осіб.

Розглянуто альтернативні механізми імпорту інститутів – природний та інверсійний, тобто зворотний природному. Природному механізму імпорту інституту притаманна послідовність процесу передачі інституту, яка, в першу чергу, передає інформацію про функціонування інституту, наступним – нормативно-правове оформлення інституту, і останнім – специфічні інститути (органи), що здійснюють боротьбу з протидією функціонування інституту. Інверсійному механізму, в свою чергу, притаманна наступна послідовність процесів: в першу чергу імпортуються форми органів влади, потім нормативно-правове оформлення та інформація про результати функціонування цього інституту.

Імпорт інститутів описаний з використанням прикладу імпорту інституту захисту прав власності, що в трансформаційній економіці України перетворюється на формально-неформальний інститут селективної дії в межах різноманітних прецедентів. Обґрунтовано визначення інституційного „русла”, що є граничною умовою розвитку інституційної структури та основним напрямом інституційних перетворень. Вплив зовнішньоекономічної діяльності на інституційне русло є здатним змінити базисні принципи формування та розвитку інститутів.

Напрями інституційної трансформації та інституційного розвитку в значній мірі залежать від результативності зовнішньоекономічної діяльності, яка є не тільки економічною й інформаційною діяльністю, а і культурним обміном. Також у зовнішньоекономічній діяльності здійснюється неявний обмін інформацією, що найбільш значно впливає на імпорт інститутів.

В третьому розділі роботи „Особливості впливу зовнішньоекономічної діяльності на інституційні перетворення в умовах економічної трансформації” обґрунтовано системоутворюючу роль зовнішньоекономічної діяльності, яка є провідним напрямом економічного розвитку України. Виявлено, що фундаментальною основою, спроможною привести до підвищення інституційної ефективності, є етика економічного розвитку та господарча етика. Господарча етика спроможна обґрунтовувати загальні засади розвитку різноманітних сфер національної економіки, і в умовах глобалізації економічного простору окремих країн та світової глобалізації захистити національні інтереси окремих країн, що знаходяться в стані інституційних перетворень. Етика господарчої діяльності також є виключно необхідною в сфері зовнішньоекономічної діяльності, що має значний вплив на інституційні перетворення і є складовою національної економічної безпеки країни та держави.

В третьому розділі сформульовані цілі та завдання інституційної трансформації України, які є необхідними для підвищення ефективності інституційної структури – через вдосконалення стратегії зовнішньоекономічної діяльності України, інституційну трансформацію та зниження економічної та соціальної нерівності різних верств населення. Значення зовнішньоекономічної діяльності в процесі становлення громадянського суспільства є визначальним для трансформаційного суспільства, в якому основні інститути функціонування є неефективними та потребують зміни.

В межах третього розділу, пропонуються цілі, пов’язані зі створенням основних інститутів сучасного розвинутого суспільства – конкурентного середовища та соціальності функціонування економічної системи. З метою впровадження цих інститутів розроблено модель зниження соціальної та економічної нерівності, яка передбачає антикорупційну політику і впровадження адміністративної реформи, що сприятиме покращенню стану малозабезпечених верств населення. Модель впровадження інститутів конкурентного середовища та підвищення соціальності функціонування економічної системи передбачає значний вплив зовнішньоекономічної діяльності, що пов’язана з торгівельною, інвестиційною діяльністю, а також з інформаційним обміном і міграцією робочої сили. З метою посилення конкурентного середовища передбачається певний рівень лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, оскільки неможливо створити конкурентне середовище без конкуренції. Також досягнення цієї мети збільшить інституційну ефективність і прискорить процес інституційних перетворень.

Далі, в третьому розділі розглянуто вплив економічної інтеграції та глобалізації світової економіки і трансформаційних економічних систем на інституційні перетворення в трансформаційній економіці. Розкрито два типи інтеграції – номінальна та реальна, дано оцінку впливу номінальної та реальної інтеграції на процес інституційних перетворень в трансформаційних економічних системах. Розглянуто особливості зовнішньоекономічної діяльності та її впливу на інституційну трансформацію в умовах економічної глобалізації й інтеграції.

ВИСНОВКИ

Дисертація містить теоретичні узагальнення, пов’язані з вивченням механізму створення та функціонування економічних інститутів суспільства, поставлено і розв’язано питання про взаємозв’язок зовнішньоекономічної діяльності та інституційної трансформації. Проведений аналіз впливу зовнішньоекономічної діяльності на формування та дієвість окремих економічних інститутів, надається характеристика механізму ефективного імпорту інститутів, враховуючий вплив ЗЕД і міжнародної економічної інтеграції.

В результаті дисертаційного дослідження проведено структуризацію системи інститутів. Виявлено, що остання поділяється на формальні інститути, супроводжувальні органи – силові та органи правосуддя, систему вбудованих інститутів, а також неформальні інститути, які складають основу для функціонування суспільства. Також розкрито вплив зовнішньоекономічної діяльності на механізм утворення і розвитку інститутів. Ефективний чинний інститут проходить еволюцію від сумісної стратегії через норму до правила, та, внаслідок цього, перетворюється на формалізований законодавчий акт. Формальні та неформальні інститути мають важливий канал для обміну, яким є імпорт інститутів. В умовах трансформаційної економіки імпорт інститутів набуває дуже важливого значення – під впливом міжнародної інтеграції різноманітні інститути просто імпортуються, а частіше за все імпортуються формально. Такий формальний підхід до імпорту інститутів залишає їх часто недієвими – вони мають формальну силу закону, але цей закон не вирішує поставлених завдань. Тому в дисертаційній роботі зроблено наголос на необхідності вироблення та використання ефективного механізму імпорту інститутів. Він полягає в підготовці на рівні ментальних моделей етичного підґрунтя ефективних інститутів та передбачає визначення і впровадження ефективної етичної моделі суспільства. Водночас, з іншого боку – на рівні силових органів повинна впроваджуватись така модель силової підтримки інститутів, що забезпечить зовнішнє супроводження функціонування інституту. Таким чином, в основі формального інституту повинно існувати два типи підґрунтя – внутрішнє підґрунтя та зовнішня примусова система. В цьому випадку інститут стає дієвим – він регулює відповідний процес, та, водночас, зазнає найменшого відсотку порушень і порушень, що залишаються без покарання.

Схема А.1

Взаємодія зовнішнього і внутрішнього конкурентного середовища.

Окрім формальних інститутів, існує велика кількість неформальних, що регулюють економічні відносини в сучасному суспільстві. За найважливіші з них ми вважаємо інститути конкуренції та соціальності. Ці інститути зазнають постійних кардинальних змін в результаті впливу зовнішньоекономічної діяльності на економіку окремих країн. Усі процеси, що належать до зовнішньоекономічної діяльності – зовнішня торгівля товарами, послугами, рух капіталів, робочої сили, бізнесу та інформації – прямо впливають на розвиток конкурентного середовища всередині країни. Наприклад, імпорт товарів збагачує внутрішнє конкурентне середовище ціновою, маркетинговою, технологічною та іншою інформацією, що пов’язана з торгівлею і виробництвом товару в країні-експортері (показано на схемі А.1). Рух бізнесу сприяє появі на внутрішньому стабільному та нединамічному ринку країни нового гравця, що приносить на цей ринок нові методи конкурентної боротьби, новий дух конкуренції. Вплив зовнішньоекономічної діяльності на соціальність здійснюється через прецедентальний механізм розвитку інститутів, пов’язаних з формуванням цін на ринку праці – поява іноземних компаній, що виплачують більш високу заробітну плату змінює структуру попиту на робочу силу, що, в середньостроковий період, призводить до підвищення галузевої середньої заробітної плати. Подібний вплив спричиняє і введення в компаніях з іноземним капіталом системи бонусів та соціальних пакетів. Через деякий час подібну систему можна знайти і в вітчизняних компаніях, що керуються іноземним менеджментом, а також менеджерами, що мають досвід роботи в іноземних компаніях. А ще через деякий час ці нововведення стають притаманними для всієї галузі та розповсюджуються в інших компаніях, пов’язаних з цією галуззю – постачальниках, посередниках та інших.

Прецедентальний механізм розвитку інститутів має досвідне обґрунтування, якому притаманні дві особливості – інституційна телеологія, тобто мета створення окремих інститутів і процедурне оформлення інститутів, яке ґрунтується на світовому досвіді, а технологія інституційних перетворень – на власному вітчизняному досвіді. Подібний дисонанс в процесі інституційного розвитку призводить до численних негативних наслідків, у тому числі до створення неефективних інститутів, підвищення рівня злочинності та збільшення і поширення корупції.

В дисертаційному дослідженні на підставі моделі „митник-імпортер” обґрунтований приклад формування та функціонування дієвого інституту, який базується на використанні системи вбудованих інститутів, що зазначені в дослідженні під назвою „етика”. Доведено, що дієвість етики є вищою, аніж дієвість підвищення винагороди посадовця, а дієвість загрози економічних санкцій проти порушників залежить від співвідношення розміру хабара та штрафу. Також, на нашу думку, дієвість етики повинна бути більшою, аніж дієвість загрози карних санкцій, тому що порушники мають можливість уникнути покарання, в той час, як від власної совісті немає сховища. Тому ми вважаємо за доцільне та необхідне наголосити на вкрай важливому значенні вбудованих інститутів, які повинні набути більшого значення в економіці країн, що трансформуються.

Далі в дисертації показано механізм впливу номінальної та реальної міжнародної економічної інтеграції на інституційну трансформацію. Номінальну інтеграцію ми визначаємо як чисту інституціоналізацію міжнародних відносин між учасниками інтеграційних процесів. Водночас, конкретні територіально-економічні угрупування, у тому числі і Європейський союз, на теперішній час є системами, які склалися під впливом численних історико-географічних та геополітичних і геоекономічних умов. В цьому контексті, інтегрування України в ЄС не є бажаним з позицій самого ЄС – досить тільки поглянути на ситуацію в Союзі, що склалася після приєднання 10 нових членів в 2004 р. До того ж, умови приєднання України до ЄС є досить важкими – приведення вітчизняного законодавства у відповідність з європейським. Але, на нашу думку, це означає не тільки прийняття відповідних законів, а, в першу чергу, їх дієвість, чому вітчизняні реформатори законодавчої бази в теперішній час не приділяють достатньої уваги. Тому, на нашу думку, приведення законодавчої бази України до повної відповідності європейським нормам не приведе її до інтеграції в ЄС, оскільки це законодавство не буде дієвим.

Реальна інтеграція, перш за все, є інтеграцією на мікроекономічному рівні, яка виступає процесом об’єднання двох чи більше компаній чи економічних суб’єктів, що об’єднуються за принципом концентрації або централізації капіталу, чи технологічної кооперації. Тобто реальною інтеграцією на міжнародному ринку є об’єднання шляхом злиття, поглинання, утворення концернів та консорціумів та інших шляхів створення міжнародних компаній і поширення діяльності існуючих компаній на території інших країн. Реальна інтеграція має непрямий вплив на інституційну трансформацію через створення умов для розвитку міжнародного розподілу праці, що призводить до розвитку економічних відносин між країнами. Внаслідок функціонування такого механізму розвивається внутрішня інституціоналізація, пов’язана з зовнішньоекономічною політикою держави, яка втілюється в окремі податкові, митні, структурні та інші інститути.

Українська економіка не спроможна звільнитися від значної залежності від імпортних енергоносіїв – зміна залежності від російської нафти на іракську чи на аргентинську чи будь-яку іншу не є рішенням цієї нагальної проблеми. Єдиним ефективним рішенням є інноваційна спрямованість розвитку національної економіки. Але інновації неможливо ініціювати за допомогою законів чи наказів – інновації мають два можливих шляхи втілення в національну стратегію розвитку, а також в реальний та фінансовий сектори національної економіки. Першим шляхом є створення державної програми інноваційного розвитку державних підприємств та галузей, яка здійснюється за рахунок державного бюджету. Другим шляхом є створення сприятливих умов вільної конкуренції, яка самотужки здатна втілити інноваційні здобутки в економічні процеси. Таким чином, актуалізується розвиток основного неформального інституту вільної конкуренції, що відповідає за підтримку розвитку інноваційної діяльності. З іншого боку, актуальним стає розвиток інституту соціальності, який спрямовано на стримування розвитку негативних наслідків розвитку інституту конкуренції – підвищення рівня соціальної та економічної диференціації, занепад виробництва суспільних благ та інших проблем.

Однією із основних ідей роботи постає наступна: надмірна та невчасна формалізація інститутів здатна призвести до численних негативних наслідків, які, в свою чергу, зменшують ефективність функціонування економічних інститутів. Надмірна формалізація призводить до ускладнення інституційної системи, що, в свою чергу, збільшує витрати бюджету на органи правосуддя та правозахисні органи, а також збільшує трансакційні витрати компаній, що пов’язані з юридичними питаннями. Невчасна формалізація – це створення формального інституту, який не має під собою ніякого підґрунтя – ані ефективно функціонуючих органів, що забезпечать дієвість цього інституту, ані вбудованих інститутів, пов’язаних з підтримкою останнього. Тому, пропонуємо наступну модель формалізації економічних інститутів – створення вбудованих інститутів повинно здійснюватися не менш ніж за 2 – 3 роки до прийняття відповідного формального документа, та не менш, ніж за рік повинні проходити перевірки відповідних органів, що забезпечують супроводжувальну діяльність, з приводу здатності контролювати відповідні правоохоронні дії. І тільки після подібної підготовки можна приймати відповідні документи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

Тези доповідей

5.

6.

7.

АНОТАЦІЯ

Кім О. О. Вплив зовнішньоекономічної діяльності на інституційні перетворення в трансформаційній економіці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія.

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна – Харків, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню актуальної теми інституційної трансформації та впливу на формування інституційної структури окремих видів зовнішньоекономічної діяльності й зовнішньоекономічного фактора.

Систематизований вплив зовнішньоекономічного фактора в цілому та окремих видів зовнішньоекономічної діяльності на інститути сучасного суспільства – індивідуалізовану власність, емпатію, легалізм, деперсоніфіковану довіру та свободу.

Підкреслюється актуальність формування системи етики суспільства як підґрунтя інституційної структури. На підставі моделі „митник-імпортер” наочно показана залежність дієвості інституту від вбудованого інституту, який дозволяє найбільш ефективно боротися з проявами корупції, перевищення посадових повноважень та іншими зловживаннями і злочинністю, внаслідок чого підвищується не тільки дієвість інституційної структури, але і її ефективність.

Ключові слова: інституційна трансформація, вбудовані інститути, супроводжувальні інститути, модель „митник-імпортер”, стратегія зовнішньоекономічної діяльності.

АННОТАЦИЯ

Ким А. А. Влияние внешнеэкономической деятельности на институциональные преобразования в трансформационной экономике. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория.

Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина – Харьков, 2005.

Диссертация посвящена исследованию актуальной темы институциональной трансформации, влияния на формирование институциональной структуры отдельных видов внешнеэкономической деятельности и внешнеэкономического фактора в целом, возможностей влияния государственной политики на процесс институциональной трансформации посредством создания и совершенствования стратегии внешнеэкономической деятельности, а также разработке практических основ повышения действенности и эффективности функционирования экономических институтов.

Обосновано, что институциональная трансформация является важнейшей среднесрочной целью экономического развития стран с трансформационной экономикой, кроме того, определены наиболее важные характеристики институтов, как формальных, так и неформальных – действенность и эффективность. Обосновано выделение двух важнейших экономических институтов – конкуренции и социальности. Определено влияние на институциональную трансформацию основных видов ВЭД – международной торговли, трудовой миграции, иностранного инвестирования, перемещения бизнеса и обмена информацией. Раскрыты понятие и сущность встроенного института, значение которого в институциональной системе является определяющим для повышения действенности институтов, в результате чего сделан вывод о необходимости чёткой регламентации элементов в процессе формализации института.

Систематизировано влияние внешнеэкономического фактора в целом и отдельных видов внешнеэкономической деятельности на институты современного общества – индивидуализированную собственность, эмпатию, легализм, деперсонифицированное доверие и свободу. Кроме того, определены направления влияния указанных институтов на общественно-экономические и политические процессы и объекты в трансформационной экономике – инвестиционный климат, таможенную политику, налоговую политику, структурную политику, технологический прогресс, гражданское общество, институт распределения доходов, конкурентную среду, социальную защиту, равноправие, сопроводительные институты и другие.

В работе дана общая оценка влияния на институциональную трансформацию процессов международной экономической интеграции и экономической глобализации. Сделан вывод о том, что в стране с трансформационной экономикой важнейшее влияние на формирование институциональной структуры приобретают импорт институтов и внешнеэкономический фактор.

Подчёркивается актуальность формирования системы этики общества как основы институциональной структуры. На основе модели “таможенник-импортёр” наглядно показана зависимость действенности института от встроенного института, который позволяет наиболее эффективно бороться с проявлениями коррупции, превышения должностных полномочий, использования служебного положения в личных целях, а также и с организованной преступностью. В результате этого повышается не только действенность институциональной структуры, но и её эффективность.

Ключевые слова: институциональная трансформация, интернированные институты, сопроводительные институты, модель “таможенник-импортёр”, стратегия внешнеэкономической деятельности.

SUMMARY

Kim A. A. The influence of foreign economy activity on the institutional changes in transforming economy.

The thesis of the Candidat of the Economic Sciences. Specialty 08.01.01 – Economic Theory. Kharkov Karasin National University. Kharkov, 2005.

The thesis is dedicated to research the actual theme of institutional transformation and the influence of several types of foreign economy and the foreign economy factor in common on the forming the institutional structure; the possible control of the state policy on the institutional transformation process.

The work highlights the position of institutional transformation as the most important middle-term goal in the transformation economies economic development. Scientifically based the division of the most important institutes – the competition and the sociality. Analyzed the category of internal institutes, on the base of which the conclusion is made about the necessity of defining the sharp rules to regulate the process of the institute formalizing. The role of enforcement is described.

The actuality of forming the society ethics system as the basis of the institutional structure highlights. The dependence of the institute’s effectiveness upon the internal institute is illustrated on the base of the “customs official - importer” model.

Key words: institutional transformation, internal institutes, enforcement, the “customs official - importer” model, the foreign economy activities strategy.

Кім Олексій Олексійович

ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ІНСТИТУЦІЙНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ В ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Відповідальний за випуск

д. е. н., проф. Яременко О. Л.

Підписано до друку “__”________2006. Формат 60х84/16.

Папір друкарський № 1. Друк офсетний. Обсяг 1,0 умов. – друк. арк.

Тираж 100 прим. Зам. № ___/2006. Безкоштовно.

Надруковано на РІЗО

Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна,

61077, м. Харків, пл. Свободи, 4