СУМСЬКИЙ державний університет

КОРпАН роман васильович

УДК 504.06:502.33:330.35:338.24

екологізація управління та економічне зростання: моделювання і аналіз взаємозв’язку

Спеціальність 08.08.01 – економіка природокористування і

охорони навколишнього середовища

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Суми – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному технічному університеті України

"Київський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Недін Ігор Валентинович, професор кафедри

автоматизації проектування енергетичних

процесів і систем Національного технічного

університету України "Київський політехнічний

інститут"

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Теліженко Олександр Михайлович,

завідувач кафедри управління

Сумського державного університету

кандидат економічних наук

Хлобистов Євген Володимирович,

провідний науковий співробітник відділу методології

сталого розвитку та екологічної безпеки Ради по

вивченню продуктивних сил України НАН України,

м. Київ

Провідна установа: Інститут регіональних досліджень НАН України,

відділ регіональної екологічної політики, м. Львів

Захист відбудеться 15 листопада 2005 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01 в Сумському державному

університеті за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2,

ауд. М-412.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного

університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2,

Автореферат розісланий 11 жовтня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Сабадаш В.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Екологічне становище в Україні, яке було і залишається складним, може викликати значні проблеми у разі нарощування виробництва. Для регулювання екологічних питань в Україні існує значна кількість законодавчих документів та постанов, проте тривалий ситуація час залишається незмінною. Забруднення навколишнього природного середовища (НПС) призводить до збільшення додаткових витрат суб’єктів господарювання (СГ). Збитки. завдані суб’єктам господарювання за рахунок забруднення НПС, можна розглядати як фактор, що не лише зменшує інв0435стиційні ресурси (ІР), але й у цілому негативно впливає на показники еколого-економічної діяльності та економічного зростання (ЕкЗ). Можливості зростання додатково обмежуються підписанням Україною Кіотського протоколу, який регулює викиди парникових газів.

З метою більш глибокого вивчення механізмів впливу екстернальностей на ЕкЗ потрібно дослідити причини їх виникнення та класифікацію екстернальних збитків, а також на основі базових моделей провести аналіз можливі шляхи впливу екстерналій на ЕкЗ. Механізмам мінімізації екстернальностей приділяється багато уваги в сучасних наукових розробках. Проте варто зазначити, що в основному мова йде про екологізацію виробничого процесу. Але виробництво лежить у площині впливу управлінських процесів, і тому виникає необхідність визначити загальні принципи екологізації управлінської діяльності, як більш загального підходу до еколого-економічної оптимізації стану територій держави..

Саме екологізація управління як процес еколого-економічної оптимізації, спрямованої на ЕкЗ за рахунок мінімізації економічних збитків дозволить досягти відповідних параметрів економічної безпеки (ЕКБ) та сталого розвитку (СР). Питання оцінки впливу економічної діяльності на показники ЕкЗ та еколого-економічної діяльності підприємств розглядаються у багатьох працях вітчизняних та зарубіжних науковців. Основні методичні та методологічні розробки, які складають основу даного дослідження, представлені в роботах А.О. Афанасьєва, О.Ф. Балацького, О.О. Веклич, М.І. Воропая, О.О. Голуба, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, А.Ю. Жулавського, В.М. Кислого, Р. Коуза, В.С. Кравціва, Л.Г. Мельника, Є.В. Мішеніна, О.М. Теліженка, І.В. Недіна, Н. Пахомової, Є.В. Струкової, О.І. Татаркіна, Ю.Ю. Туниці, С.К. Харічкова, Є.В. Хлобистова, Л.Б. Шостак та ін.

Проте, незважаючи на суттєвий науковий доробок у даній сфері досліджень. досі відсутня чітка структуризація цих підходів, а також не наведено основні принципи прийняття та оцінки рішень, спрямованих на оптимізацію взаємодії економічної системи та НПС. Зазначені обставини зумовили актуальність даного дослідження, присвяченого подальшому розвитку методологічного забезпечення організаційно-управлінських, технологічних і економічних рішень, спрямованих на оптимізацію взаємодії між СГ та НПС, а також на мінімізацію впливу екстернальностей на фактори економічного зростання. Вдосконалення методів обґрунтування і вибору ефективних наборів еколого-орієнтованих стабілізаційних рішень (СТР) на основі результатів роботи сприятиме досягненню прийнятного рівня показників ЕкЗ та сталого розвитку як держави в цілому, так і окремих її територій.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні положення і результати дисертаційного дослідження використані в навчальному процесі кафедри автоматизації проектування енергетичних процесів і систем Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” при викладанні курсу лекцій “Еколого-економічна оптимізація виробництва” для спеціальності “Комп’ютерний еколого-економічний моніторинг” у частині, що стосується формування бази даних для розрахунків, а також у моделюванні еколого-економічних наслідків припинення діяльності (або обмеження виробництва) екологічно небезпечних суб’єктів господарювання. Результати роботи використовуються також у курсовому і дипломному проектуванні студентів спеціальності “Комп’ютерний еколого-економічний моніторинг” (довідка про впровадження від 08.08.2005 р.); в Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І. Франка при підготовці навчального курсу “Інноваційний менеджмент” для спеціальності “Менеджмент організацій” у частині, що стосується формування принципів еколого-орієнтованого управління виробничими та невиробничими підприємствами (довідка про впровадження від 08.09.2005 р.).

При виконанні державної договірної теми “Розробка комп’ютерної системи оптимізації еколого-економічних параметрів промислової зони” (номер державної реєстрації 0104UОО3296, КВНТД II.2 29.08) у частині створення методичних підходів до екологізації управління суб’єктами господарювання у урахуванням вимог еколого-економічної оптимізації, при розробленні методики моделювання еколого-економічних наслідків дострокового припинення (або обмеження виробництва) екологічно небезпечних суб’єктів господарювання, а також у розробці складу та структури програмного забезпечення, призначеного для вибору раціональних еколого-економічних параметрів промислової зони (акт впровадження від 08.08.2005 р.). При виконанні державної договірної теми “Дослідження шляхів забезпечення економічної безпеки територій” (номер державної реєстрації 01050001878, НОК 105/07.МОН, код 0601), в частині створення методичних підходів до оцінки впливу еколого-орієнтованих управлінських рішень на показники економічної безпеки територій.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення та вдосконалення принципів та підходів до екологізації управлінської діяльності, а також розроблення методичних підходів до оцінки впливу таких рішень на показники ЕкЗ.

Відповідно до мети поставлено наступні завдання:

Ї ?изначити основні причини виникнення екстернальностей та відповідним чином їх класифікувати;

Ї ?иявити механізми впливу екстернальностей різного походження на фактори економічного зростання з точки зору їх впливу на виробничі ресурси, а також на інвестиційний потенціал території та СГ;

Ї ?а основі чинних принципів екологічного регулювання (ЕРГ) визначити основні напрямки екологізації управлінського процесу та відповідним чином класифікувати СТР на макро- та мікрорівні;

Ї ?ослідити вплив результатів застосування СТР різного рівня на показники ЕкЗ;

Ї ?изначити характер взаємодії між суб’єктами та об’єктами ЕРГ й оцінити наслідки застосування санкцій до підприємств-забруднювачів НПС;

Ї ?а основі виявлених залежностей удосконалити систему прийняття та оцінки еколого-орієнтованих управлінських рішень з точки зору їх впливу на макроекономічні показники території та показники еколого-економічної діяльності окремих СГ.

Об’єктом дослідження є механізм впливу еколого-орієнтованих стабілізаційних рішень на фактори ЕкЗ держави та її територій.

Предметом дослідження – методологія оцінки впливу еколого-орієнтованих управлінських рішень на показники ЕкЗ держави та її територій.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дослідження є базові положення економіки природокористування, принципи сталого економічного розвитку, положення теорії економічного збитку, теорії зростання та теорії моделювання міжгалузевих балансів (МГБ).

З метою вирішення поставлених задач були використані: методи системно-структурного аналізу для формування структуризації еколого-економічних показників (п. 2.1); логіко-аналітичні методи для побудови алгоритму проведення еколого-економічної оцінки управлінських рішень (п. 2.2); економетричні методи (зокрема, метод найменших квадратів) при встановленні взаємозв’язків між окремими показниками (пп. 2.3, 3.2); балансові методи для оцінки макроекономічних зв’язків (пп. 2.3, 3.1, 3.2, 3.3); статистичні методи при аналізі наявних статистичних даних (у частині оцінки та прогнозування наслідків ратифікації Кіотського протоколу, п. 2.3).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні матеріали; офіційні дані Державного комітету статистики України; дані про роботу теплоенергетичних підприємств в Україні, а також модельні дані.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є завершеною науковою роботою, у якій вирішено важливу науково-прикладну проблему вдосконалення процесу прийняття управлінських рішень, спрямованих на зменшення негативного впливу виробничої діяльності на навколишнє природне середовище з метою покращання показників економічного зростання. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробленні організаційно-методичних підходів, орієнтованих на підвищення еколого-економічної ефективності управлінських рішень з метою досягнення раціональних показників ЕкЗ. Найсуттєвішими науковими результатами дисертаційної роботи є такі:

Вперше:

Ї ?апропоновано поняття “контуру ескалації екстернальностей” як методично-організаційної основи аналізу впливу екологізації на економічне зростання;

Ї ?апропоновано враховувати при еколого-економічній оцінці управлінських рішень, спрямованих на обмеження або дострокове припинення діяльності підприємств-порушників природоохоронного законодавства, екологічні та макроекономічні наслідки таких дій, а також оцінювати вплив відповідних рішень на надійність функціонування СГ.

Удосконалено:

Ї ?ауково-методичні підходи до оцінки впливу екологічного регулювання на макрорівні на показники еколого-економічної діяльності СГ (в частині оцінки впливу такого регулювання на фінансово-економічні та екологічні показники діяльності підприємств та на макроекономічні показники території);

Ї ?етодику оцінки еколого-орієнтованих стабілізаційних рішень (в частині визначення їх впливу на рівень забезпеченості інвестиційними ресурсами).

Отримали подальший розвиток:

Ї ?ринципи та підходи до екологізації управлінської діяльності, спрямованої на мінімізацію екстернальних збитків з метою забезпечення прийнятних темпів економічного зростання.

Практичне значення роботи. У теоретичному плані результати роботи можуть бути використані для вдосконалення методів прийняття управлінських рішень на підприємствах усіх типів, включаючи невиробничі. Використання оцінок, одержаних за допомогою пропонованих підходів, дозволить виробити ефективну стратегію подолання кризових явищ і досягнути прийнятних показників економічного зростання.

Практична значущість полягає в можливості застосування запропонованих підходів для оцінки результатів ЕРГ на макрорівні. Визначені принципи управління на мезорівні дозволяють прогнозувати розвиток ситуації на території. Запропоновані в дисертації підходи, методики і моделі можуть бути застосовані при плануванні виробничо-господарської діяльності організацій і підприємств, спрямованої на підвищення надійності їх функціонування та покращення еколого-економічних показників їх діяльності.

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні необхідності врахування впливу стану НПС та зовнішніх умов, що регулюють екологічну сторону діяльності СГ, при прогнозуванні темпів та показників економічного зростання. Визначено окремі етапи оцінки еколого-орієнтованих СТР, що дозволяє спрогнозувати їх вплив на показники еколого-економічної діяльності СГ та показники ЕкЗ.

Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, в якій дисертантом особисто розроблено наукові положення, методичні підходи та практичні рекомендації щодо прийняття та оцінки еколого-орієнтованих СТР у контексті досягнення прийнятних показників ЕкЗ території.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися та обговорювалися на: Науково-практичній конференції з міжнародною участю “Енергетична безпека та економічне зростання” (м. Київ, 2002 р.), Всеросійській науково-технічній конференції “Наука и образование ? 2003” (м. Мурманськ, 2003 р.), Всеукраїнській науковій конференції “Екологічний менеджмент в загальній системі управління” (м. Суми, 2003 р.), Четвертій щорічній Всеукраїнській науковій конференції “Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (м. Суми, 2004 р.), постійно діючому Науковому семінарі з міжнародною участю “Економічні проблеми забезпечення енергетичної безпеки” (м. Трускавець, 2003 р.. м. Чернігів, 2004 р., м. Біла Церква, 2005 р.), постійно діючому Міжнародному науковому семінарі ім. Ю.М. Руденка “Методические вопросы исследования надежности больших систем энергетики” (75-е засідання, м. Мінськ, 2004 р., 76-е засідання, м. Псков, 2005 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 11 робіт (з них 3 статті у монографічних виданнях, 4 ? у фахових виданнях, 4 у матеріалах конференцій) загальним обсягом 5,4 друк. арк., з яких особисто автору належить 3,8 друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел з 161 найменування і містить 43 таблиці, 33 ілюстрації, 7 додатків. Повний обсяг дисертації складає 219 стор., з них таблиці займають 5 стор., ілюстрації ? 5 стор., список використаних джерел ? 16 стор., додатки ? 24 стор.

Основний зміст дисертації

У першому розділі “Аналіз можливостей забезпечення економічного зростання за рахунок раціонального природокористування” виконано аналіз основних взаємозв’язків між станом НПС та показниками ЕкЗ, який показав існування тісного зв’язку між екстернальними збитками, спричиненими забрудненням НПС, та факторами економічного зростання. В основу такого взаємозв’язку покладено припущення про те, що екстернальності безпосередньо впливають на кількість та якість доступних факторів виробництва. Можна виділити декілька причин виникнення екстернальностей, проте основною, на думку автора, є та, що підприємці в процесі прийняття управлінських рішень не беруть до уваги можливі наслідки їх господарської діяльності. Основною умовою виникнення екстернальностей є обмеженість асиміляційного потенціалу довкілля.

Для визначення реального масштабу екстернального впливу можна скористатися кількома підходами, кожен з яких має свої переваги та недоліки, але кінцева оцінка спричинених збитків багато в чому залежить від рівня розвитку економіки в країні і від рівня доходів населення. У цілому визначення реального розміру збитків майже неможливе, оскільки потребує накопичення значного обсягу даних, що є нереальним у великому масштабі (наприклад для держави або області). Для часткового вирішення даної проблеми оцінку варто проводити для менших територій, на яких розташовано підприємства-забруднювачі НПС та об’єкти-реципієнти різного типу.

Визначальною ланкою при мінімізації екстернальностей повинна стати екологізація управління. Важливо цей процес проводити не тільки на рівні СГ, але й на макрорівні. Основним завданням екологізації управління на макрорівні є створення стимулів для екологічної діяльності СГ. У цілому підхід до екологізації управління полягає у вироблені певного алгоритму прийняття управлінських рішень, який можна представити у вигляді контуру управління.

У другому розділі “Методичні підходи до визначення характеру взаємовпливу факторів екологізації управління і економічного зростання” розкрито сутність процесу екологізації управління, а також визначено методику оцінки впливу екологізації на показники ЕкЗ території та країни в цілому. В загальному вигляді процес екологізації можна представити як комплекс еколого-орієнтованих СТР, спрямованих на оптимізацію взаємодії СГ та НПС, на зниження рівня викидів (скидів) забруднюючих речовин. СТР мають застосовуватись на різних рівнях управління. Зміст окремих СТР подано в табл. 1. СТР тісно пов’язані між собою. Такий зв’язок здебільшого має місце при переході від загальнодержавного рівня до галузевого. Взаємозв’язок СТР показано на рис. 1. Кожне СТР безпосередньо впливає на окремі показники діяльності СГ (залежні показники). Причини такого впливу можуть бути різними і формуватися на різних рівнях економіки. Відповідно, оцінюючи СТР, потрібно визначити можливий вплив зміни залежних показників на інші аспекти діяльності СГ, а також на макроекономічні показники.

Таблиця 1

Зміст стабілізаційних рішень

СТР* | Розшифровка змісту СТР

Г 1 | Обмеження використання неекономічного і екологічно небезпечного генеруючого обладнання. | Г 2 | Збільшення прибутку за рахунок мінімізації екстернальних збитків внаслідок зменшення викидів (скидів) екологічно небезпечних речовин діючими підприємствами шляхом удосконалення основного технологічного обладнання. | Г 3 | Накопичення в цільових галузевих фондах за рахунок збільшення обсягу виробництва, енергозбереження, застосування раціональних процедур використання кредитних коштів, соціальних нарахувань тощо. | Р І.1 | Застосування ресурсозберігаючих і екологічно безпечних технологій за рахунок формування регіональних стабілізаційних фондів і розширення діяльності екологічних фондів. | Р І.2 | Нормалізація поставки проектного палива, обладнання, запчастин, матеріалів. | Р ІІ.1 | Удосконалення місцевого нормативно-правового регулювання виробничої і екологічної діяльності. | Р ІІІ.1 | Реалізація заходів по енергозбереженню. | Д І.1 | Створення бюджетних та позабюджетних стабілізаційних фондів для підтримки виробництва екологічно-безпечного обладнання і покращення якості палива. | Д ІІ.1 | Удосконалення регулювання відносин між екологічно-небезпечними виробництвами, реципієнтами і структурами передбаченими в Д І.1Д ІІ.2 | Розширення кола застосування економічних інструментів інвестиційної та економічної політики природокористування і охорони НПС (кредити, субсидії, збільшення розмірів платежів за викиди, встановлення лімітів), податкові пільги, режим прискореної амортизації тощо | * У позначеннях СТР, поданих у табл.1, відображено класифікацію відповідно до якої "Г" відповідає галузевому рівню, "Д" ? загальнодержавному, "Р" ? регіональному (місцевому), І ? виробництвам, що забезпечують діяльність ПЕК; ІІ ? нормативно-правовому регулюванню, ІІІ ? рівню споживання продукції і послуг.

Вплив СГ на макроекономічні показники можна оцінити за допомогою моделі МГБ, яка дозволяє розглядати СГ не відокремлено, а комплексно у зв’язку з підприємствами інших галузей народного господарства. Якщо до складу МГБ ввести показники екстернальних збитків, спричинених діяльністю СГ, можна оцінити також і загальний розмір екстернальних збитків. Можна прогнозувати, що в разі зростання розміру екстернальних збитків СГ, можливості яких у виборі засобів зменшення собівартості при незмінній технології виробництва дуже обмежені, почнуть “економити” на найбільш доступних засобах. Оскільки в Україні через низький розмір ставок податку на викиди (СПВ) платежі за забруднення НПС значно менші ніж витрати на попередження викидів, то цілком ймовірно, що СГ зменшуватимуть свої природоохоронні витрати. У відповідності до такого зменшення витрат зростатимуть обсяги викидів, які в свою чергу спричинятимуть нові збитки. Тобто виникає ситуація, коли матиме місце “ескалація екстернальностей”, графічне зображення якої подано на рис. 2. Згодом така ситуація може спричинити зниження темпів ЕкЗ.

Зменшення витрат на охорону НПС підтверджується і статистичними даними. Проте не можна стверджувати, що причиною цього є лише низькі ставки СПВ. Протягом останнього десятиріччя економіка України перебувала у важкому фінансовому стані, що також є однією з причин зменшення природоохоронних витрат. Вирішення даної проблеми лежить в основному в площині податкового регулювання та встановлення лімітів на викиди.

Результати застосування СТР можна оцінити за рядом критеріїв (показники фінансової діяльності, еколого-економічні збитки, надійність функціонування підприємств ПЕК, економічні показники діяльності СГ, інвестиційний потенціал, показники сталого розвитку та ЕкЗ), кожен з яких визначається власним набором показників.

Важливим етапом оцінки має стати не лише визначення еколого-економічних результатів застосування СТР, але й вплив такої діяльності на показники надійності функціонування підприємств (особливо стратегічно важливих галузей Ї енергетики, металургії тощо) з урахуванням двох основних порушень надійності функціонування: 1) збільшення кількості простоїв внаслідок негативного впливу забруднень НПС на обладнання та обслуговуючий персонал; 2) можливість тимчасового або повного припинення діяльності СГ в разі недотримання екологічних нормативів, що зумовлено дією Законів України й Постанов Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Діяльність, спрямована на оптимізацію взаємодії економічної системи та НПС, може відбуватися на різних рівнях управління, і її оцінку також потрібно здійснювати на тісно взаємопов’язаних мікро-, мезо- та макрорівні. Загальну схему оцінки пропонується розбити на чотири умовні блоки, кожен з яких в свою чергу може складатися з окремих складових.

Перший блок передбачає оцінювання рівнів еколого-, природо- та енергоємності і є визначальним, оскільки лише позитивна зміна відповідних характеристик дозволяє стверджувати підвищення ефективності використання природних ресурсів та асиміляційного потенціалу довкілля. Другий блок характеризує діяльність окремих СГ і складається з чотирьох окремих підсистем: 1) оцінки зміни показників екологічних збитків та витрат спричинених діяльністю СГ, які є за своєю сутністю є від’ємними фінансовими потоками СГ); 2) оцінки надійності функціонування підприємств; 3) оцінки фінансових показників; 4) оцінки зміни обсягу ІР. Третій блок дозволяє з використанням моделі МГБ оцінювати макроекономічні наслідки застосування СТР. Додатково на даному етапі оцінювання можна визначити і зміну показників екологічного боргу, розмір якого є однією з передумов СР. Четвертий блок передбачає оцінку індикативних показників СР та ЕкЗ.

Для оцінки еколого-орієнтованих СТР було вибрано такі показники надійності: середній недовідпуск продукції (СНП), коефіцієнт забезпеченості продукцією, коефіцієнт використання потужності, середні збитки на одну відмову, середній обсяг викидів за заданий період часу. Окремо слід виділити ймовірність безвідмовної роботи, середнє напрацювання до відмови, середній час відновлення та, середній ресурс, значення яких залежить не лише від стану обладнання, але й від обсягу викидів, оскільки в разі перевищення граничних норм забруднення можливе припинення або обмеження діяльності СГ .

Аналіз впливу СТР на окремі показники ЕКБ території є необхідною складовою загального процесу оцінювання. В їх основу покладені положення відповідного індикативного методу, що грунтується на аналізі індикаторів, за значеннями яких можна судити про стан безпеки галузі або території по відповідній сфері життєдіяльності. Граничні рівні індикаторів економічної безпеки є водночас ознаками загрози порушення умов СР.

У відповідності до задач дослідження в роботі використано такі показники ЕКБ і як похідні від них показники СР: динаміка зміни ВВП на території; показники енергетичної безпеки (спроможність задовольняти потреби економіки в ПЕР; показники екологічної безпеки (спроможність збереження балансу між людиною і природою; показник інвестиційної безпеки (є одним з основних, оскільки відображає здатність економіки території до зростання і розширеного відтворення).

Впровадження СТР можна розглядати як процес, що супроводжується втіленням у виробництво нових технологій, які визначають нові принципи використання ресурсів і можуть сприяти виникненню нових технологічних укладів зі зміною структури собівартості. Зазначена обставина дозволяє стверджувати про зміну структури виробництва і, відповідно, про появу певних ефектів (в тому числі екологічних), що стимулюють процес утворення ІР в межах СГ і в межах економічної системи в цілому. Тому важливим етапом оцінювання ефективності СТР є визначення приросту ІР, можливого внаслідок їх реалізації. Важливість даного етапу визначається й тим, що саме інвестиції є визначальною ланкою для досягнення ЕкЗ. Розширення складу ІР матиме місце внаслідок мінімізації витрат, пов'язаних із споживанням природних ресурсів, мінімізації збитку НПС, здоров'ю людини інфраструктурі, а також отримання додаткових фінансових ресурсів в результаті мінімізації витрат, пов'язаних з усуненням або компенсацією негативних наслідків забруднення НПС. У табл. 2 показано можливий приріст прибутку, отриманого при реалізації СТР, який можна розглядати як джерело накопичення ІК, необхідного для впровадження інновацій.

Безпосередньо у сфері діяльності СГ реалізація СТР часто може бути пов'язана, починаючи з (t+1)-го інтервалу розрахункового періоду Тр, з необхідністю залучення додаткових капіталовкладень і з деяким приростом внутрішніх витрат на величину ?Вв(t+1) за рахунок експлуатації природоохоронних об'єктів. Компенсація даних витрат можлива за рахунок зменшення внутрішніх витрат.

У разі реалізації СТР, що впливають на функціонування СГ, можливі суттєві економічні збитки не лише у СГ, а й у суміжних сферах економічної діяльності, що може призвести до суттєвого зменшення економічного потенціалу як окремих галузей виробництва, так і відповідних територіальних утворень. Зазначені обставини у разі виникнення подібних ситуацій зумовлюють необхідність детального кількісного аналізу можливих економічних, технологічних, соціальних та інших наслідків. Оцінку втрат або прибутку від припинення (обмеження) діяльності СГ доцільно виконувати з точки зору витрат. Еколого-економічна оцінка наслідків припинення (обмеження) діяльності СГ проводиться на основі техніко-економічних показників його діяльності і екологічних показників як похідних.

Таблиця 2 | Джерела приросту інвестиційного капіталуРозрахункові формули та коментарі | ?ВП = - (-?ПВР); де ?ПВР = ?ВР.ф; ??Р Ї ?меншення кількості викидів; ф Ї ?одаток на викиди; ?ПВР Ї ?меншення розміру плати за викиди (зменшення ВР має місце внаслідок оптимізації виробничого процесу, покращання якості палива, обмеження використання неекономічного і багатовідходного обладнання, скорочення понадлімітних викидів та ін.) | ?ВП = - (-?В?); де ?В? = ?Впал.рпал; ?Впал Ї ?меншення кількості споживаного палива;

рпал Ї ?іна палива; ?В? Ї ?меншення сумарних затрат на виробництво продукції (зменшення ?Вт має місце внаслідок підвищення якості палива, збільшення завантаженості економічнішого обладнання і застосування заходів з енергозбереження) | ?ВП = - (-?В?); де ?В? = ? Еек . Св або ?В? = ?Св; ?Еек Ї ?ічна економія електроенергії (за рахунок покращення обліку та контролю); ?В? Ї ?меншення сумарних затрат на виробництво продукції; Св Ї ?оціальна вартість виробництва продукції. Даний вид прибутку не є суттєвим для СГ, але внаслідок зменшення соціальних затрат (по суті ЕЗБ), може розглядатися як джерело зовнішніх ІР. | ?ВП = ?ОП.СП, де ?ОП Ї ?ростання випуску продукції; СП Ї ?ередній прибуток на одиницю продукції. На відміну від інших джерел прибутку дане джерело формуватиметься не за рахунок зменшення витрат, а за рахунок збільшення випуску продукції. В даному випадку матиме місце також зменшення собівартості продукції (за рахунок зменшення частики умовно-постійних витрат, які припадають на одиницю продукції). | Процес визначення наслідків обмеження (або повного зупинення підприємства-забруднювача) для спрощення варто розбити на три взаємопов’язані етапи: а) оцінка безпосередніх втрат від обмеження діяльності підприємства; б) оцінка екологічних ефектів; в) оцінка зовнішніх економічних ефектів. Загальні збитки від дострокового припинення (обмеження) діяльності СГ можна визначити як різницю між базовими (фактичними вихідними) витратами на виробництво та витратами, які матимуть місце в результаті припинення діяльності СГ:

, | (1)

де відповідно Вбазі – витрати базового варіанту, грн.; Впрогні – прогнозовані витрати, що матимуть місце в результаті санкцій, грн.; n – кількість розрахункових інтервалів.

Витрати базового варіанту розраховуються за формулами

Вбазі = Впі – Дспі – Декі, | (2)

де Впі – витрати підприємства, грн.; Декі – дохід від експорту продукції, грн; Дспі – дохід від споживання продукції, грн.

Прогнозні показники витрат розраховуються за формулою:

Впрогні = Вутрі + Вімпі, Вімпі = Пспі •рпрод, | (3)

де Вутрі – витрати на утримання підприємства, виведеного з експлуатації в році і, грн.; Вімпі – витрати споживачів на покупку імпортованої продукції в році і, грн.

Наступним кроком є визначення екологічного ефекту від обмеження діяльності (або виведення з експлуатації) СГ, який визначається як зменшення екстернальних збитків (?ЕЗ), спричинених діяльністю СГ, а також діяльністю компенсуючого підприємства:

, | (4)

де ЕЗпр Ї екстернальні збитки, можливі після застосування санкцій (у тому числі збитки, спричинені діяльністю КП), грн.; ЕЗбаз Ї зовнішні збитки під час діяльності СГ, грн.

При застосуванні будь-якого СТР, особливо в перший період його реалізації, на макрорівні або на територіальному рівні матимуть місце дві основні групи макроекономічних результатів: 1) зростання цін (інфляція) внаслідок встановлення збільшених СПВ; 2) зниження рівня виробництва на території внаслідок обмеження діяльності підприємства. Без сумніву, ведення еколого-орієнтованої економічної політики дозволить не лише знизити величину, але й в довготерміновому періоді дозволить за рахунок зниження величини ЕкЗ збільшити рівень ВВП на території. Саме тому оцінка макроекономічних наслідків застосування СТР є однією з найважливіших ланок оцінки будь-якого управлінського рішення. Оцінка макроекономічних наслідків дострокового закриття або обмеження діяльності СГ стосується території та грунтується на використанні міжгалузевої моделі Леонтьєва. Використання моделі Леонтьєва для оцінки впливу зростання собівартості на економічну систему в передбачає врахування індексів цін. Внаслідок зміни природоохоронної політики в наступному періоді (році) прогнозується зміна цін в галузі j в pj разів при таких самих натуральних значеннях векторів Х та Y. Величина pj Ї ?ндекс зміни цін. Якщо ці індекси ввести в модель МГБ, то можна отримати нову таблицю, за допомогою якої будується модель рівноважних цін. При зміні цін змінюватиметься також частка доданої вартості в структурі собівартості продукції

В основу аналізу СТР покладено динаміку зміни (підвищення) плати за природокористування, яка здебільшого включається в собівартість продукції, а отже, безпосередньо впливає на ціну продукції. Визначення ступеня зростання (зниження) виробництва в суміжних галузях, пов’язаного із зміною рівня виробництва (?Х), реалізується на основі показників прямих та повних витрат. Позначивши зменшення (збільшення) випуску галуззю в результаті застосування санкцій через ?Х, визначимо зменшення ?Y Ї ?меншення (збільшення) виробництва продукції іншими галузями. При цьому варто зазначити, що санкції, застосовувані до СГ, можуть мати різний характер: по-перше, можна обмежувати кількість годин використання встановленої потужності, по-друге ? обмежувати встановлену потужність шляхом виведення з експлуатації неефективного обладнання. Отже, на основі даних про коефіцієнти повних та прямих витрат можна розрахувати показники втрат інших суб’єктів економіки на подальших та попередніх стадіях виробництва, зумовлених із застосуванням санкцій до СГ-забруднювача, обсяг виробництва у разі введення компенсуючого підприємства підвищеної потужності, а також втрати за рахунок підвищення вартості продукції СГ-забруднювача внаслідок її вимушеного імпорту.

У третьому розділі “Дослідження ефективності еколого-орієнтованих управлінських рішень” визначено основні можливі сценарії екологізації управління на мікро- та макрорівні, а також оцінено можливі наслідки розвитку даних сценаріїв. Як уже зазначалося раніше, процес екологізації управління безпосередньо проходить на мікрорівні, проте його можна стимулювати за допомогою застосування СТР на державному (Д) та регіональному (Р) рівнях. Спрощено алгоритм оцінки СТР, що належать до рівнів Р та Д, показано на рис. 3. Цей процес можна умовно розбити на такі базові етапи: 1) оцінка вихідних еколого-економічних параметрів території; 2) вибір СТР; 3) оцінка екологічних та економічних результатів застосування СТР; 4) оцінка вихідних параметрів.

У роботі визначено базові сценарії розрахунку для кожного з СТР, показаних на рис. 3. Відповідно позначимо їх: коригування СПВ або встановлення лімітів ? сценарій С.1, обмеження діяльності ? С.2. Кожен зі сценаріїв грунтується на оцінюванні груп визначальних вихідних параметрів, які значно впливають на ефективність застосування тих чи інших СТР. У розрахунку можливих варіантів розвитку подій зазначені параметри мають бути врахованими.

Основу сценарію С.1 складають СТР типу Р ІІ.1, Д ІІ.1, Д ІІ.2, якими передбачено регулювання еколого-економічної діяльності СГ шляхом коригування ставок податку на викиди (скиди) забруднюючих речовин (ЗР). Такий підхід являє собою економічний стимул екологізації, оскільки безпосередньо впливає на виробничі витрати СГ (на собівартість виробленої продукції), а отже і на прибутковість його діяльності.

Вихідними параметрами для обчислення результатів застосування зазначених рішень для С.1 є: величина ставки податку на викиди ЗР, вартість технології очистки, річні обсяги викидів (скидів) ЗР. При цьому СПВ відіграватиме роль базової змінної, а показники викидів ЗР та вартість технологій очищування розглядаються як зовнішні умови, що впливають на ефективність застосування СТР. При оцінці ефектів від впровадження С.1 вихідними параметрами є: зростання собівартості, скорочення викидів ЗР, зростання витрат в економіці внаслідок застосування СТР. Розрахунки за даними С.1 наведені в табл. 3.

Сценарій С.2 також передбачає використання заходів, які відповідають СТР типу Г.1, Р ІІ.1, Д ІІ.1. В основі С.2 також можна розглядати кілька можливих варіантів даних СТР з урахуванням різних вихідних умов. Основою С.2 є варіант обмеження діяльності СГ, при оцінюванні наслідків якого передбачено варіювання зовнішніх відносно СГ, показників: ціни імпортованої продукції (наприклад, електроенергії), ціни її споживання в межах території тощо. Для отримання оптимального результату застосування рішень щодо обмеження діяльності підприємства-забруднювача розглянуто такі можливі варіанти впливу: С.2а Ї ?асткове обмеження діяльності СГ (як шляхом зменшення годин використання встановленої потужності так і шляхом зменшення встановленої потужності підприємства); С.2б Ї ?асткове обмеження діяльності СГ з одночасним введенням в експлуатацію компенсуючого підприємства.

Сценарієм С.3 передбачено такі варіанти: повне припинення виробничої діяльності СГ за умови, що вся вироблювана ним продукція (в даному випадку електроенергія), споживана на контрольованій території, надходитиме з-за її меж за ціною 30 коп/кВт•год; повне припинення виробничої діяльності СГ з подальшим введенням в дію загальною встановленою потужністю 1800 МВт. Для всіх зазначених сценаріїв основною умовою є незмінна початкова ціна та (в окремих випадках) споживання електроенергії в межах території. Наслідки застосування даного сценарію наведені в табл. 4.

Таблиця 3 | Вплив зміни СПВ на показники діяльності ТЕС | SOX | СПВ, грн./т. | 50 | 55 | 60 | 65 | 70 | 75 | Рівновагова кількість викидів, тис. т. | 49,1 | 48,9 | 48,8 | 48,67 | 48,53 | 48,4 | Викиди на од. прод., г/кВт.год | 9,735 | 9,709 | 9,682 | 9,656 | 9,630 | 9,603 | Екологічні платежі, млн. грн. | 2,45 | 2,69 | 2,93 | 3,16 | 3,4 | 3,63 | Вартість знешкодження викидів, млн.грн. | 1,43 | 1,57 | 1,71 | 1,85 | 1,99 | 2,14 | Загальні екологічні витрати, млн.грн. | 3,88 | 4,26 | 4,64 | 5,01 | 5,39 | 5,77 | Собівартість електроенергії, коп./кВт.год | 0,078 | 0,085 | 0,092 | 0,1 | 0,11 | 0,15 | NOXСПВ, грн. | 75 | 82 | 90 | 99 | 108 | 118 | Рівновагова кількість викидів, тис. т. | 102,8 | 102,54 | 102,22 | 101,86 | 101,5 | 101,1 | Викиди на од. прод., г/кВт.год | 20,4 | 20,35 | 20,28 | 20,21 | 20,14 | 20,06 | Екологічні платежі, млн.. грн. | 7,7 | 8,4 | 9,2 | 10,1 | 10,96 | 11,93 | Вартість знешкодження викидів, млн.грн. | 3,37 | 3,68 | 4,04 | 4,44 | 4,85 | 5,3 | Загальні екологічні витрати, млн.грн. | 11,07 | 12,08 | 13,24 | 14,54 | 15,81 | 17,23 | Собівартість електроенергії, коп./кВт.год | 0,22 | 0,24 | 0,263 | 0,288 | 0,314 | 0,342 |

Внаслідок підвищення СПВ на 50% на всі види викидів та скидів спостерігається зростання собівартості виробництва в усіх галузях. Внаслідок цього зростатимуть і ціни, а отже в структурі собівартості додана вартість матиме меншу частку, що безпосередньо впливатиме на рівень ВВП. Така ситуація необов’язково буде довготерміновою, оскільки СГ почнуть використовувати власні резерви зменшення викидів (скидів). Загальні збитки від підвищення СПВ становитимуть 59660,2 млн грн. При розгляді С.2 враховано три варіанти обмеження: на 20%, 40%, 60%. Негативні результати впливу обмежень на еколого-економічні показники діяльності СГ показано в табл. 4. При обмеженні діяльності СГ матиме місце значне зростання собівартості продукції. Динаміка зміни собівартості нерівномірна і зі збільшенням обмеження, наприклад, на 20%, собівартість електроенергії зростає приблизно на 10%, а при 60% ? на 64,5%. Дана ситуація пояснюється зростанням частки умовно-постійних витрат в собівартості. З іншого боку, у зв’язку із зниженням виробництва зменшуються і атмосферні викиди. У табл. 4 відображено відповідну динаміку зміни екологічних платежів (табл. 4.), а також зміну розміру екстернальних витрат, спричинених виробництвом електроенергії.

Таблиця 4 | Вплив обмежень на еколого-економічні показники діяльності СГ | Показник | Базове значення | Обмеження | 20% | 40% | 60% | Тривалість використання встановленої потужності, год./рік | 5600 | 4480 | 3360 | 2240 | Виробництво електроенергії, млрд. кВт.год | 5,04 | 4,032 | 3,024 | 2,016 | Відпущена електроенергія, млрд. кВт.год | 4,69 | 3,75 | 2,81 | 1,875 | Валові викиди SOx, тис. т | 50,4 | 40,32 | 30,24 | 20,16 | Валові викиди NOx, тис. т | 105,84 | 84,67 | 63,5 | 42,34 | Розмір плати за викиди SOx, млн. грн. | 2,25 | 2,016 | 1,512 | 1,008 | Розмір плати за викиди NOx, млн. грн. | 5,25 | 5,25 | 4,763 | 3,175 | Плата за понадлімітні викиди SOx, млн. грн. | 1,35 | 0 | 0 | 0 | Плата за понадлімітні викиди NOx, млн. грн. | 13,44 | 5,502 | 0 | 0 | Загальні витрати за понадлімітні викиди, млн.грн. | 14,79 | 5,502 | 0 | 0 | Плата за викиди, млн. грн./рік | 7,5 | 7,266 | 6,275 | 4,183 | Зниження витрат, тис. грн. | 0 | 234 | 1225,2 | 3316,8 | Собівартість, грн./кВт.год | 0,096 | 0,106 | 0,123 | 0,158 | Валовий дохід, млн. грн. | 609,34 | 487,469 | 365,6 | 243,73 | Валовий прибуток, млн. грн. | 110,486 | 53,923 | -7,51 | -74,44 | Скорочення прибутку, млн. грн. | 0 | 56,56 | 117,99 | 184,924 | На мікрорівні основними методами екологізації є покращання якості використовуваного палива та вдосконалення виробничої схеми (або встановлення нового очисного обладнання). Щодо покращання якості палива розглянуто такі варіанти: використання палива підвищеної якості: для виробництва початкового обсягу електроенергії (5,04 млрд кВт•год); виробництво електроенергії за умови стабільного розміру витрат на закупівлю палива; виробництво електроенергії за умови незмінного обсягу споживання палива (1,864 млн т). Для базового варіанту калорійність палива становить 3800 ккал/кг при ціні 155 грн./т. Для розрахункових варіантів калорійність становить 4000 ккал/кг, 4200 ккал/кг, 4500 ккал/кг, 4800 ккал/кг при ціні відповідно 162 грн./т, 163 грн./т, 167 грн./т, 171 грн./т. Результати розрахунків для трьох сценаріїв наведені на рис. 5-7.

На рис. 5 зображено динаміку зростання прибутку для сценаріїв 1, 2 та 3, яка свідчить про те, що