СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

КУЧЕР Світлана Леонідівна

УДК 374+37.036

ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ ПІДЛІТКІВ

У ЦЕНТРАХ ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ

13.00.07 – теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті Міністерства освіти і науки України, м. Кривий Ріг

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
Пікельна Валерія Семенівна,
Криворізький державний педагогічний університет Міністерства освіти і науки України,
професор кафедри педагогіки і методики трудового навчання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Миропольська Наталія Євгенівна,
Інститут проблем виховання АПН України, м. Київ,
завідувач лабораторії естетичного виховання;

кандидат педагогічних наук, доцент
Сілютіна Ірина Миколаївна,
Східноукраїнський національний університет
імені Володимира Даля

Міністерства освіти і науки України, м. Луганськ,

доцент кафедри філософії культури і культурології.

Провідна установа: Кіровоградський державний університет
імені Володимира Винниченка Міністерства освіти і науки України, м. Кіровоград, кафедра педагогіки.

Захист відбудеться 29 жовтня 2005 р. об 11.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.06 при Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а, Східноукраїнський університет імені Володимира Даля).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а).

Автореферат розіслано 28 вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.О. Андрющук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У “Національній доктрині розвитку освіти України” підкреслюється необхідність виховання такого покоління людей, яке здатне до збереження й примноження соціальних і духовних цінностей національної культури. Сучасна орієнтація на гуманізацію вітчизняної загальної середньої освіти передбачає сприйняття учнями загальнолюдських цінностей і розвиток особистості, яка усвідомлює свою належність до народу України. Саме тому одним із головних завдань сучасної освіти є виховання у молоді національної гідності та усвідомлення необхідності відродження національної художньої культури. Виховання художньої культури у підростаючого покоління здійснюється як у загальноосвітній школі, так і в закладах позашкільної освіти.

Позашкільні заклади – це складні багаторівневі соціокультурні педагогічні системи, серед яких здобули розповсюдження комплексні Центри дитячої творчості (ЦДТ). Основним завданням діяльності позашкільних центрів є розвиток здібностей та обдарувань учнівської молоді, задоволення їхніх духовних запитів та потреб. У діяльність названих позашкільних установ закладено значний потенціал щодо формування художньої культури у дітей шкільного віку.

Різні аспекти проблеми формування художньої культури особистості досліджувалися в роботах: філософів (М.Бердяєва, І.Зязюна, М.Кагана, О.Лосєва та ін.); педагогів (Л.Масол, О.Мелік-Пашаєва, Н.Миропольської, Г.Шевченко та ін.); мистецтвознавців (В.Громова, А.Канцедікас, Т.Кузнєцової, А.Салтикова та ін.). Розвитку художньо-творчих здібностей особистості приділили увагу психологи Є.Басін, Л.Венгер, Л.Виготський, Ю.Гільбух, Г.Костюк, О.Кучерявий, В.Моляко, В.Рибалка.

Теоретичні положення позашкільної освіти викладені в працях педагогів А.Алексюка, С.Гессена та інших вчених. Особлива увага приділялась проблемам співробітництва педагогів і школярів, їх спілкування та розвитку творчих здібностей. Мистецька освіта була предметом дослідження Б.Неменського, О.Рудницької, Б.Юсова та ін.

Розвитку позашкільних закладів та шляхам удосконалення їх діяльності приділили увагу Л.Ковбасенко, Г.Пустовіт, Т.Сущенко.

Аналіз наукової літератури із зазначеної проблеми показав, що вчені досліджували різні аспекти формування художньо-естетичної культури особистості, але формуванню художньої культури як якості особистості підлітків у позашкільних Центрах дитячої творчості не приділено достатньої уваги.

Одночасно необхідно зауважити, що в суспільстві накопичилась низка протиріч між:

- необхідністю формування всебічно розвиненої особистості (що передбачає і художньо-естетичне виховання, зокрема формування художньої культури школярів) і недостатньою увагою до успішного розв’язання зазначеної проблеми з боку педагогів позашкільних закладів;

- потребою систематичної роботи з формування художньої культури вихованців у позашкільних закладах та відсутністю розробленої та науково обґрунтованої системи методичного забезпечення названої діяльності;

- необхідністю підвищення рівня художньої культури підлітків та відсутністю педагогічно обґрунтованої системи її формування в Центрах дитячої творчості.

Не викликає сумніву, що розв’язання зазначених протиріч дозволить підвищити педагогічну ефективність діяльності позашкільних закладів художньо-естетичного спрямування і сприятиме більш успішному формуванню художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості. Немає сумніву, що позашкільна освіта мистецького напрямку потребує оновлених підходів і більш досконалого методичного забезпечення. Керівники гуртків, об’єднань учнів за інтересами потребують спеціальних методичних рекомендацій з художньо-естетичного виховання й навчання.

Актуальність проблеми й зазначені протиріччя зумовили вибір теми дослідження: “Формування художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету “Теорія і практика імітаційно-ігрового навчання в системі особистісно-орієнтованої освіти майбутніх педагогів” (державний реєстр №01031001111).

Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Криворізького державного педагогічного університету (протокол №2 від 12 вересня 2002 року) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №8 від 29 жовтня 2002 року).

Об’єкт дослідження – художньо-естетичне виховання школярів у позашкільних закладах.

Предмет дослідження – процес формування художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості.

Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічну ефективність системи формування художньої культури підлітків у Центрі дитячої творчості.

Гіпотеза дослідження. В основу дослідження покладено припущення, що процес формування художньої культури підлітків у Центрі дитячої творчості буде здійснюватися успішно, якщо:

- створювати необхідні організаційно-педагогічні умови, за яких успішно формується художня культура підлітків у ЦДТ;

- оновлювати зміст роботи в ЦДТ з формування художньої культури підлітків згідно із завданнями відродження народного декоративно-прикладного мистецтва;

- запроваджувати в діяльність ЦДТ систему формування художньої культури підлітків на основі розробленої структурно-функціональної моделі та моделі управління нею.

Відповідно до предмету, мети та гіпотези дослідження були визначені такі завдання:

1) здійснити аналіз мистецтвознавчої та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження та уточнити зміст поняття “художня культура підлітків”;

2) розкрити особливості розвитку й становлення системи закладів позашкільної художньої освіти;

3) виявити та обґрунтувати організаційно-педагогічні умови, створення яких сприяє успішному формуванню художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості;

4) розробити зміст та методику проведення гурткових занять, що спрямовані на формування художньої культури підлітків;

5) розробити систему роботи з формування художньої культури підлітків у ЦДТ, її структурно-функціональну модель та модель управління нею;

6) підготувати за результатами дослідження навчально-методичний посібник “Формування художньої культури школярів у Центрах дитячої творчості”.

Методологічну основу дослідження становлять філософські та психолого-педагогічні ідеї про формування психіки людини в її діяльності (положення теорії діяльнісного підходу); положення культурологічної теорії в психології, реалізація яких у практиці істотно впливає на розвиток духовної культури особистості; теорія гуманістичної педагогіки, зокрема положення “Я-концепції”, у якій стверджується пріоритетна цінність особистості та необхідність її самоактуалізації; положення особистісно орієнтованого виховання; основні ідеї сучасних філософів-естетиків про культуру та мистецтво; нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України про позашкільну освіту, положення “Концепції національного виховання” та етнопедагогіки щодо формування художньо-естетичної культури особистості; положення теорії систем, теорії управління і теорії моделювання.

Теоретичною основою дослідження є: закономірності культу-рного становлення людини в мистецтві (Ю.Афанасьєв, М.Бердяєв, В.Журавльов, І.Зязюн, В.Іванов, М.Каган, О.Леонтьєв, І.Сілютіна, Л.Столович); положення особисті-сно орієнтованого виховання і навчання (Р.Бернс, І.Бех, А.Бойко, Є.Бондаревська, С.Подмазін, І.Риданова, В.Сухомлинський, І.Якіманська); положення психології та педагогіки про розвиток художньо-творчих здібностей (Л.Венгер, Л.Виготський, Ю.Гільбух, О.Кучерявий, Г.Костюк, В.Моляко, В.Рибалка); загальні положення народної педагогіки (Г.Волков, С.Карпенчук, М.Стельмахович); положення теорії і методики художньої освіти та виховання (Л.Масол, Н.Миропольська, О.Мелік-Пашаєв, Б.Неменський, О.Рудницька, Г.Шевченко, Б.Юсов); нау-кові основи моделювання навчально-виховного процесу (В.Пікельна, Є.Помиткін, В.Ясвін); теоретичні засади організації позашкільної освіти (Г.Пустовіт, Т.Сущенко).

Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження:

- теоретичних: аналіз філософської, мистецтвознавчої, соціально-психологічної й педагогічної літератури, який забезпечив розгляд загальних теоретичних питань з проблеми дослідження; вивчення та аналіз науково-методичної літератури, що дали можливість визначити теоретичні засади та наукові підходи до вирішення проблеми формування художньої культури особистості; систематизація та узагальнення теоретичних питань щодо обґрунтування організаційно-педагогічних умов, створення яких сприяє успішному функціонуванню системи формування художньої культури підлітків у позашкільних закладах; вивчення державних законодавчих документів, навчальних програм (стандартних і авторських) та планів позашкільних закладів для з’ясування та наукового обґрунтування змісту художньо-творчої діяльності школярів у ЦДТ, що здійснюється з метою відродження народних художніх ремесел; моделювання системи роботи з формування художньої культури підлітків, що дозволило розробити її структуру;

- емпіричних: вивчення досвіду педагогів позашкільних закладів, що допомогло визначити зміст художньо-творчої діяльності школярів у гуртковій роботі та виявити оптимальні форми й методи формування художньої культури підлітків; діагностування (анкетування, тестування, бесіди) вихованців гуртків для виявлення реального рівня сформованості художньої культури; педагогічний (констатуючий і формуючий) експеримент, що дозволило перевірити ефективність системи роботи з формування художньої культури підлітків; якісний і кількісний аналіз результатів дослідження, які забезпечили можливість за результатами статистичної обробки даних узагальнити результати експерименту.

Експериментальною базою дослідження були: Мала академія народного мистецтва Дзержинського центру дитячої та юнацької творчості м. Кривого Рогу; Центр дитячої та юнацької творчості “Гармонія”, Центр дитячої творчості “Дивосвіт”, Центрально-міський Палац дитячої та юнацької творчості м. Кривого Рогу.

Дослідження здійснювалося протягом 1999-2005 років у три етапи.

На першому етапі (1999-2000 рр.) основна увага була зосереджена на виборі та обґрунтуванні теми дослідження. Аналізувались та узагальнювались вітчизняні та зарубіжні джерела з теорії та практики діяльності позашкільних закладів. На цьому етапі був обґрунтований науковий апарат дослідження, проаналізований досвід роботи закладів художньо-естетичного спрямування, розроблена методика проведення констатуючого та формуючого експериментів, а також розпочато констатуючий експеримент.

На другому етапі (2001-2003 рр.) продовжувалося вивчення наукової літератури, проводилась апробація методик дослідження сформованості художньої культури підлітків, були обґрунтовані критерії та уточнені показники для оцінки рівнів її сформованості. Було завершено констатуючий експеримент і розпочато формуючий експеримент.

На третьому етапі (2003-2005 рр.) завершено формуючий експеримент, здійснено експериментальну перевірку ефективності впровадження системи формування художньої культури підлітків на засадах розробленої структурно-функціональної моделі та моделі управління нею. Проведено статистичну обробку здобутих результатів дослідження, сформульовано висновки, здійснено технічне оформлення результатів роботи. За результатами дослідження підготовлено навчально-методичний посібник “Формування художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості“.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- уперше розроблено та науково обґрунтовано систему формування художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості, її структурно-функціональну модель та організаційну модель управління нею;

- уточнено наукове поняття “художня культура підлітків”, обґрунтовано його дефініцію;

- дістали подальшого удосконалення критерії оцінки рівня сформованості художньої культури підлітків (зокрема, рівень їх майстерності у художньо-творчій діяльності).

Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні та теоретичному обґрунтуванні організаційно-педагогічних умов, створення яких сприяло успішному формуванню художньої культури підлітків у ЦДТ; подальшому удосконаленні процесу формування художньої культури підлітків на засадах інтегрування матеріалу з народного мистецтва з методикою духовного розвитку особистості.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що за його результатами:

- підготовлений навчально-методичний посібник “Формування художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості”, який впроваджено в діяльність позашкільних закладів;

- розроблені та впроваджені багаторівневі програми для гуртків декоративно-прикладних відділів позашкільних закладів, що містять оновлений зміст художньо-творчої діяльності вихованців (“Народне декоративно-прикладне мистецтво”, “Народний розпис”, “Килимоткацтво”, “Художні вироби із соломки”, “Писанкарство”).

Вірогідність здобутих результатів і висновків дисертаційної роботи забезпечується вихідними методологічними положеннями; використанням комплексу методів дослідження, адекватних об’єкту, меті, предмету, гіпотезі дослідження; застосуванням вибіркового кількісного та якісного аналізу; підтвердженням основних положень гіпотези результатами педагогічного експерименту.

Апробація та впровадження. Основні положення і результати дослідження доповідались на Всеукраїнській конференції “Трудова та професійна підготовка молоді: проблеми і перспективи” (Кривий Ріг, 2000), Міжвузівській науково-практичній конференції “Новітні дидактичні технології та їх використання в музично-педагогічній практиці” (Кривий Ріг, 2002), Всеукраїнському семінарі для директорів обласних центрів науково-технічної творчості учнівської молоді “Роль позашкільного закладу у створенні умов особистісного розвитку та творчої самореалізації дітей та підлітків” (Кривий Ріг, 2003), VІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта’2004” (Дніпропетровськ, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні тенденції та пріоритети виховання” (Київ, 2004).

Крім того, результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки і методики трудового та професійного навчання, науково-методичних семінарах та наукових конференціях Криворізького державного педагогічного університету, міських науково-практичних конференціях та семінарах працівників позашкільної освіти м. Кривого Рогу.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в роботу Малої академії народного мистецтва Дзержинського Центру дитячої та юнацької творчості м. Кривого Рогу (Довідка №12 від 23.03.2005); Центру дитячої та юнацької творчості “Гармонія” (Довідка №26 від 21.03.2005); Центру дитячої творчості “Дивосвіт” м. Кривого Рогу (Довідка №14 від 23.03.2005); Палацу дитячої та юнацької творчості Центрально-міського району м. Кривого Рогу (Довідка №181 від 14.09.2005), Зеленодольського Центру позашкільної роботи м. Зеленодольськ Дніпропетровської області (Довідка №50 від 29.06.2005).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення у 15 одноосібних публікаціях, в тому числі: 6 статтях у провідних фахових виданнях, 8 статтях в збірниках наукових праць і матеріалах науково-практичних конференцій та навчально-методичному посібнику.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (234 найменування), додатків. Основний текст дисертації викладений на 195 сторінках. Робота містить 2 схеми, 14 таблиць, 5 діаграм. Загальний обсяг дисертації становить 250 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та етапи дослідження, сформульовано гіпотезу, теоретико-методологічну основу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, визначено його достовірність.

У першому розділі “Теоретичні засади формування художньої культури підлітків у позашкільних закладах” здійснено аналіз підходів до визначення поняття “художня культура особистості” у мистецтвознавчій та психолого-педагогічній літературі, розкрито сутність та структуру поняття “художня культура підлітків”, визначено особливості розвитку і становлення системи закладів позашкільної художньої освіти, виявлено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови успішного формування художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості.

За результатами теоретичного аналізу встановлено, що поняття “художня культура” та “естетична культура” в науковій літературі досить часто ототожнюються. Проте виявлено, що естетична культура – це більш широке поняття, ніж художня культура, оскільки визнано, що остання є найважливішим компонентом естетичної культури. Вона виявляється в різних сферах діяльності й органічно пов’язана, насамперед, з мистецтвом. Художня культура не є характеристикою тільки результатів діяльності художника або якостей його особистості. Вона має бути притаманна кожній високорозвиненій людині, що особливо важливо для процесу культурного становлення особистості.

У розділі розкрито дефініцію поняття “художня культура” і доведено, що художня культура – це уміння людини сприймати, оцінювати, створювати та розповсюджувати твори у певній галузі мистецтва. Існує положення, що формування художньої культури потребує цілеспрямованої організації художньо-естетичної діяльності переважно у сфері мистецтва.

Поняття “художня культура” розглядається з позицій педагогіки, мистецтвознавства та психології. У розділі проаналізовано різні дефініції поняття “художня культура”, запропоновані дослідниками (А.Азархін, Ю.Афанасьєв, В.Журавльов, Ю.Фохт-Бабушкін, Д.Кабалевський, В.Мазепа, А.Радугін). Виявлено, що в органічній єдності використовуються поняття “естетична культура” та “художня культура”. Перше знаходиться у певному співвідношенні з другим і вважається за змістом більш широким.

Відповідно до поставленого завдання уточнено дефініцію поняття “художня культура підлітків”. У розділі на основі теоретичного аналізу джерел (маються на увазі наукові праці Н.Миропольської, Б.Неменського, О.Рудницької, Г.Шевченко, Л.Шевчук) визначено, що художня культура підлітків формується в процесі занять художньо-творчою діяльністю, коли учень спроможний перенести теоретичні знання законів мистецтва у власний творчий досвід. У процесі формування художньої культури підлітків робота з ними має бути спрямована на розвиток здатності бачити художні ознаки й властивості явищ мистецького, соціального і природного середовища.

Таким чином, художня культура підлітків – це синтез якостей особистості, сформованих внаслідок засвоєння культурних цінностей нації й людства. Вона характеризується володінням певною системою знань у галузі мистецтва, художньо-естетичним баченням оточуючої дійсності, емоційно-оцінювальним ставленням до неї, сформованістю художнього смаку і певним виявом майстерності в художньо-творчій діяльності.

Згідно з цим визначенням нами були обґрунтовані критерії оцінки сформованості художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості. До них було віднесено: наявність у вихованців художньо-естетичного бачення дійсності; володіння певною системою знань у галузі мистецтва; певний рівень сформованості художнього смаку; вияв майстерності у окремих видах художньо-творчої діяльності.

Відомо, що формування художньої культури підлітків відбувається в позашкільних закладах, зокрема в ЦДТ. Саме тому в розділі приділено увагу особливостям процесу художньо-естетичного виховання в позашкільних закладах, у яких надається початкова художня освіта. З’ясована специфіка організації виховного процесу в позашкільних закладах освіти, що впливають на формування художньої культури вихованців позашкільних закладів.

У ході дослідження виявлено, що розвитку позашкільної освіти в Україні передувала діяльність громадських просвітницьких організацій початку ХХ ст. Особливу роль у становленні української позашкільної освіти відіграв період з кінця 40-х по 80-ті роки, коли була створена система спеціалізованих закладів, у яких школярам надавалась можливість включитися в різні види художньо-прикладної діяльності.

Вивчення досвіду діяльності позашкільних закладів показало, що в них використовуються різноманітні форми організації творчої діяльності художньо-естетичного напрямку. Серед них традиційними є такі форми: гуртки художньої творчості; предметні гуртки дослідницької спрямованості (народознавчі, краєзнавчі), студії, конкурси художньо-творчих робіт; наукові спілки (малі академії).

Оновлення позашкільних форм роботи пов’язано зі зростаючим інтересом до народного мистецтва як основи навчально-виховного процесу. Саме цим зумовлена поява нових, оригінальних форм: експедиція з метою збирання етнографічного матеріалу, зустрічі з майстрами, наукові дослідження історії мистецтва і промислів, шкільні музеї мистецтва, заняття в музеях народної творчості, індивідуальні творчі заняття (з наступною організацією персональних виставок).

Названі традиційні та оновлені форми організації художньо-творчої діяльності в позашкільних закладах є актуальними для втілення задач художнього виховання.

У розділі також виявлено організаційно-педагогічні умови, створення яких має сприяти формуванню художньої культури школярів. Унаслідок аналізу наукових джерел виявлено дві групи умов, які пов’язані між собою в практиці освіти: умови, що сприяють саме формуванню якостей художньої культури школярів – педагогічні; умови, пов’язані з устроєм, нормативами діяльності позашкільного закладу, які так чи інакше впливають на формування названих якостей – організаційні.

Обґрунтовано, що для здійснення роботи з формування художньої культури вихованців позашкільного закладу необхідно створення таких організаційних умов: організація діяльності гуртків різних напрямів згідно з інтересами школярів; організація предметно-просторового середовища, насиченого естетичними стимулами; використання моделювання для організації й функціонування виховних систем та управління ними.

До педагогічних умов, що сприяють успішному формуванню художньої культури підлітків в позашкільному закладі, віднесено: оновлення змісту художньо-творчої діяльності вихованців (розробка й використання спеціально розроблених багаторівневих програм); урахування педагогом індивідуальних та вікових особливостей підлітків шляхом використання особистісно орієнтованого підходу в процесі спілкування з ними; постійна увага педагога до виявлення й оцінки досягнень вихованців у художньо-творчій діяльності.

У першому розділі уточнено дефініцію поняття “художня культура підлітків”, критерії оцінювання рівня її сформованості; виявлено форми організації художньо-творчої діяльності учнів, які з’явилися в процесі розвитку й становлення системи позашкільних закладів; обґрунтовано організаційно-педагогічні умови успішного формування художньої культури підлітків у цих установах.

Відповідно до завдань дисертаційного дослідження нами виявлені особливості формування художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості, а також розроблена система її формування. Цьому присвячено другий розділ дисертації.

У другому розділі “Особливості формування художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості” запропоновано зміст та методику організації художньо-творчої діяльності вихованців у гуртках, на основі яких здійснювалася робота по формуванню художньої культури підлітків; розроблена та обґрунтована модель системи формування художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості та організаційна модель управління нею; подано аналіз експериментальної роботи.

Розробка змісту гурткової роботи з декоративно-прикладного мистецтва передбачала його втілення у трирівневих програмах з “Декоративно-прикладного мистецтва”, “Народного розпису”, “Килимоткацтва”, “Соломоплетіння”. У програмах було забезпечено дотримання визначених особливостей формування художньої культури підлітків у позашкільних закладах; можливість застосування відповідних змісту форм і методів формування художньої культури; спрямування освітньої діяльності на задоволення потреб дітей у художньо-творчій діяльності та ознайомлення їх із національною художньою культурою; диференціацію змісту навчання за трьома рівнями відповідно до індивідуальних успіхів вихованців у художньо-творчій діяльності. Зверталася увага на особистісно орієнтовану організацію діяльності й спілкування в гуртку.

Робота по формуванню художньої культури підлітків вимагала першочергового впровадження розроблених програм в діяльність ЦДТ. Це слугувало підґрунтям для функціонування системи формування художньої культури підлітків у Центрі дитячої творчості. Для забезпечення ефективності формування художньої культури підлітків приділялася увага створенню необхідних організаційно-педагогічних умов.

Розглядаючи процес формування художньої культури як відносно цілісну педагогічну систему, ми виявили такі її компоненти: цільовий (мета функціонування системи - сприяння формуванню художньої культури вихованців ЦДТ); змістовий (напрямки виховної роботи); технологічний (методи і форми організації художньо-творчої діяльності); результат функціонування системи (достатній рівень сформованості художньої культури особистості).

У розділі розкрито взаємозв’язок змісту й форм, що використовуються в системі формування художньої культури. Зміст навчально-виховної роботи зумовлений показниками розвиненої художньої культури гуртківців підліткового віку. На основі практичного досвіду виявлено, що в роботі з формування художньої культури підлітків доцільно застосовувати такі форми: заняття клубу “Юних знавців мистецтва”, етнографічні експедиції, зустрічі з майстрами народного мистецтва, презентації творчих проектів, кооперація “Творчий кентавр”, створення музею-скарбнички народного мистецтва, майстер-класи “Школа ремесла”, творчі звіти (персональні виставки) вихованців тощо.

Упровадження в практику ЦДТ системи формування художньої культури підлітків вимагало розробки та використання її структурно-функціональної моделі.

Модель системи формування художньої культури є ідеалізованим і теоретично обґрунтованим образом системи. У моделі відображено компоненти системи у вигляді структури, в якій кожен з них має свої завдання функціонування, що спрямовано на досягнення основної мети – формування художньої культури підлітків. Така структурно-функціональна модель відображає зв’язок і взаємодію всіх ланок та, поряд з тим, функції кожної ланки системи.

Серед ознак складних систем, що притаманні системі формування художньої культури підлітків у ЦДТ, однією з найважливіших є необхідність управління нею. Саме тому система роботи з формування художньої культури підлітків вимагає спеціальних способів впливу на виховний процес через реалізацію контролю, регуляції та коригування змісту складових ланок системи. Керівництво функціонуванням системи здійснює педагогічний колектив закладу, який вирішує проблеми, що стосуються впровадження системи, керівництва педагогічним процесом та управління нею. З метою забезпечення управління системою формування художньої культури підлітків було розроблено організаційну модель управління нею.

Схема 1.

Модель системи формування художньої культури
підлітків у центрах дитячої творчості

Дослідно-експериментальна робота складалася з двох етапів: констатуючого і формуючого.

Метою констатуючого експерименту було виявлення рівня художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості.

Вивчення досвіду позашкільних установ дозволило виявити, що в змісті програм гуртків декоративно-прикладного мистецтва не завжди передбачається зміст, види й форми діяльності, які сприяють формуванню якостей художньої культури.

Результати констатуючого експерименту довели недостатній рівень сформованості художньої культури підлітків, які займаються в Центрах дитячої творчості, зокрема особливо низький рівень у прояві майстерності в художньо-творчій діяльності (у експериментальних групах 63,5% низького та 8,7% достатнього рівнів, у контрольних групах відповідно 65,4% та 13,6%). Але найважливішим фактором, що зумовив виявлений недостатній рівень сформованості художньої культури підлітків в цілому, ми вважаємо нерозвиненість художньо-естетичного бачення підлітків (низький рівень продемонструвало 48,5% підлітків у контрольній та 51,5% в експериментальній групах, а достатній – лише 21,7% в контрольній та 18,8% в експериментальній). Також недостатнім виявився рівень розвитку художнього смаку (в експериментальній групі – 14,9% достатнього рівня, а в контрольній групі – 10,9%).

Окрім того, на основі результатів констатуючого експерименту уточнено, що про низький рівень художньої культури підлітків свідчить нерозвиненість потреби в спілкуванні з мистецтвом, відсутність прагнення оточити себе гарними художніми речами та бажання виявити себе в художньо-творчій діяльності. Одночасно з цим, вихованці з низьким рівнем художньої культури виявляють відсутність особистих захоплень, хобі, не вміють виражати свої почуття та співчувати почуттям іншого, відвідують гурток протягом нетривалого часу. У той же час, підлітки з високим рівнем сформованості художньої культури проявляють переживання прекрасного в природі й мистецтві, доброту й доброзичливість у відносинах з людьми, творчість, чутливість та інші характеристики, які властиві людині, що прагне до самовдосконалення та пізнання істини в житті.

Аналіз результатів констатуючого етапу дослідження довів доцільність розробки й упровадження системи формування художньої культури вихованців у гуртках декоративно-прикладних відділів Центрів дитячої творчості.

На етапі формуючого експерименту розроблена система (див. схему 1) була запроваджена в реальну практику позашкільних закладів. Згідно розробленої системи, зміст роботи по формуванню художньої культури підлітків включав: оволодіння певним рівнем мистецьких знань, організацію діяльності з розвитку художньо-естетичного бачення дійсності, розвиток художнього смаку та формування умов і навичок художньо-творчої діяльності. Таки зміст було реалізовано у систем форм навчально-виховної роботи у гуртках декоративно-прикладного мистецтва.

Завдання формуючого експерименту передбачали перевірку ефективності запропонованої системи формування художньої культури підлітків на основі встановлення динаміки рівнів сформованості художньої культури протягом експерименту.

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості художньої культури у підлітків (%)

Рівні сформованості художньої культури підлітків | Групи | до експерименту | після експерименту

КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | Достатній | 15,0 | 13,7 | 15,8 | 45,0 | Середній | 28,3 | 29,4 | 31,7 | 42,5 | Низький | 56,7 | 56,9 | 52,5 | 12,5 | Значення К х.к. | 0,59 | 0,58 | 0,62 | 1,23 | де Кх.к. – коефіцієнт сформованості художньої культури підлітків

Проведене наприкінці формуючого експерименту порівняння його результатів показало значну перевагу показників достатнього рівня сформованості художньої культури у експериментальній групі відносно контрольної (див. табл. 1). Так, достатнього рівня у показниках художньої культури в експериментальній групі досягли 45% учнів, що в порівнянні з констатуючим експериментом переважає майже втричі (достатнього рівня в констатуючому експерименті досягли 13,7%). Середнього рівня в експериментальній групі досягли 42,5% вихованців, а в контрольній – 29,4%. Істотно зменшилася кількість учнів, що проявили низький рівень художньої культури в експериментальній групі (12,5%), у той же час у контрольній групі до низького рівня сформованості художньої культури можна віднести 52,5% учнів.

Порівняльний аналіз результатів констатуючого і формуючого експериментів показав, що загальний рівень сформованості художньої культури підлітків значно підвищився в експериментальній групі.

Дослідно-експериментальна перевірка впливу розробленої системи формування художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості на зростання рівня їх художньої культури підтвердила правильність висунутої гіпотези.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження і здобуті результати щодо розв’язання проблеми формування художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості дають можливість зробити узагальнюючі висновки:

1. На основі аналізу мистецтвознавчої та психолого-педагогічної літератури встановлено співвідношення понять “естетична культура”, “художня культура”, “художня культура особистості”, “художня культура підлітків”. Виявлено: “естетична культура” як наукове поняття значно ширше за змістом, ніж “художня культура”. Останнє пов’язується з умінням особистості сприймати, оцінювати й створювати художні твори в певній галузі мистецтва.

Художня культура в мистецтвознавчому аспекті є важливою складовою естетичної культури суспільства. Вона формується у сфері мистецької діяльності та може розглядатися як: властивості особистості, необхідні для художньої діяльності; зміст діяльності по створенню й розповсюдженню продуктів художньої культури; продукти художньої діяльності.

Уточнено зміст поняття “художня культура підлітка”. Виявлено, що це складне особистісне утворення, яке виражає рівень володіння певною системою знань у галузі мистецтва, розвиненості художньо-естетичного бачення оточуючої дійсності, художнього смаку та майстерності в художньо-творчій діяльності. Установлено, що структура художньої культури підлітків містить такі компоненти: знання в галузі мистецтва – йдеться про розуміння та застосування понять із теорії образотворчого мистецтва, традицій народного мистецтва тощо; художньо-естетичне бачення – таке відношення до світу, коли повсякденний досвід людини перетворюється в художні задуми й спонукає людину прагнути до їх втілення у твори засобами мистецтва; художній смак - здатність вірно визначати правильні (гармонійні) художні співвідношення між речами і якостями; майстерність у художньо-творчій діяльності – це сформовані художньо-творчі уміння.

2. У процесі розвитку позашкільної освіти відбулося становлення системи позашкільних закладів, а також накопичено досвід використання різноманітних форм організації художньої освіти і виховання учнів. У 1917-1920 рр. в Україні було засновано Департамент позашкільної освіти. До 40-х рр. ХХ ст. в усіх обласних та районних центрах були відкриті Палаци та Будинки піонерів, натуралістів, станції юних техніків, натуралістів, клуби за інтересами, художні виставки, Будинки художнього виховання дітей. До завдань цих закладів уже на цьому етапі входило художнє виховання. До початку 90-х років ХХ ст. були поширені такі форми організації художньої освіти й виховання: літературні вечори, студії образотворчого мистецтва та гуртки різноманітних напрямів за змістом роботи, консультації, масова мистецтвознавча робота, клуби юних художників, відкриті заняття для молодших дітей тощо.

На сучасному етапі художню освіту забезпечують як профільні позашкільні заклади (Малі академії мистецтв, школи мистецтв, школи народних ремесел), так і комплексні (Центри дитячої та юнацької творчості, Палаци і Будинки дітей та молоді), робота в яких здійснюється за різними напрямами, в тому числі й художньо-естетичним. Такі заклади віднесені до системи неформального виховання, але саме вони найдієвіше впливають на духовне самовдосконалення й самовизначення шкільної молоді. Особливістю їх функціонування є свобода і можливість вибору учнями улюблених занять.

3. Художня культура особистості формується й розвивається на ґрунті загальнолюдської художньої культури. Найближчою для розуміння й відчуття людини є художня культура свого народу, рідного краю. Доведено, що в підлітковому віці учням доступна художньо-творча діяльність, пов’язана з “технічними” видами мистецтва, до яких належить декоративно-прикладне мистецтво. Тому найкращим ґрунтом для розвитку художньої культури підлітків є народне декоративно-прикладне мистецтво.

Проте для успішного формування художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості потрібно створення науково обґрунтованих організаційно-педагогічних умов, до яких доцільно віднести:

- організаційні умови: організація діяльності гуртків різних напрямів згідно з інтересами школярів; організація предметно-просторового середовища, насиченого естетичними стимулами; використання моделювання для організації й функціонування виховних систем та управління ними;

- педагогічні умови: оновлення змісту художньо-творчої діяльності вихованців (розробка і використання спеціально розроблених багаторівневих програм); урахування педагогом індивідуальних та вікових особливостей підлітків шляхом використання особистісно орієнтованого підходу в процесі спілкування з ними; постійна увага педагога до виявлення й оцінки досягнень вихованців у художньо-творчій діяльності.

4. Розроблені та запроваджені в діяльність ЦДТ навчальні програми гурткової роботи за такими напрямами, як “Народне декоративно-прикладне мистецтво”, “Килимоткацтво”, “Народний розпис”, “Соломоплетіння” містять зміст навчання, спрямований на формування художньої культури підлітків. У програмах передбачено рівневу диференціацію за роками навчання та рівнем підготовки учнів.

З урахуванням даних констатуючого експерименту було розроблено методику формування у підлітків художньої культури в процесі занять декоративно-прикладним мистецтвом у гуртках ЦДТ. Вона включала активні методи й форми ознайомлення вихованців із теорією народного мистецтва, використання на заняттях тренінгів та вправ, спрямованих на формування художньої культури підлітків згідно визначених її компонентів; організацію художньо-творчої діяльності різних напрямків.

5. Процес формування художньої культури підлітків розглядається як відносно цілісна система, яка має вигляд структури, що складається із взаємопов’язаних компонентів (підсистем): цільового (мета діяльності), змістового (напрямки виховної роботи), технологічного (методи і форми організації діяльності), спрямованих на досягнення результатів. Упровадження системи формування художньої культури в практику ЦДТ було успішним завдяки розробленій її структурно-функціональній моделі. Функціонування системи в позашкільному закладі забезпечувалося використанням оперативної моделі управління нею. Основними перевагами використання моделі управління системою формування художньої культури є впорядкування, надання прозорості й науковості освітньо-виховному процесу.

Експериментальна перевірка запропонованої моделі системи формування художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості довела доцільність її впровадження в практику роботи позашкільних закладів.

Порівняльний аналіз здобутих результатів формуючого етапу експерименту свідчить про ефективність розробленої системи формування художньої культури підлітків у ЦДТ. У підлітків експериментальної групи на більш високому рівні сформувалося естетичне відношення до явищ життя, що свідчить про розвиток емоційної сфери особистості; відбулося засвоєння понять з теорії мистецтва, що обумовило розвиток системи знань у галузі мистецтва; зріс рівень виконання художніх творів, що свідчить про розвиток майстерності у художньо-творчій діяльності. Серед вихованців підліткового віку експериментальних груп було відзначено більш усвідомлене художньо-естетичне бачення дійсності, про що свідчить отримана на заключному етапі експериментальної роботи динаміка рівнів сформованості у підлітків художньої культури. Таким чином, результати проведеного дослідження підтверджують правильність висунутої гіпотези.

6. За результатами дослідження підготовлено навчально-методичний посібник “Формування художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості”, який упроваджено в діяльність позашкільних закладів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем, розв’язання яких в умовах позашкільного закладу потребує подальшого пошуку способів вирішення таких питань: цілеспрямованої підготовки методистів ЦДТ та керівників гуртків до роботи з формування художньої культури вихованців; удосконалення системи стимулів (йдеться як про моральні, так і про матеріальні стимули) та мотивів діяльності дітей та молоді в ЦДТ.

Основні положення дисертації відображені в таких
публікаціях автора:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

АНОТАЦІЇ

Кучер С.Л. Формування художньої культури підлітків у Центрах дитячої творчості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук зі спеціальності 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2005.

У дисертації досліджується