ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОХАНА Тетяна Михайлівна

УДК 330.131.5:620.91:636.034.004.14

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ВИТРАТ

У МОЛОЧНОМУ СКОТАРСТВІ

Спеціальність 08.07.02 – економіка

сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Житомир – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Черевко Георгій Владиславович,

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри економіки підприємства та міжнародної економіки,

проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Мороз Олег Васильович,

Вінницький національний технічний університет, завідувач кафедри менеджменту та моделювання в економіці;

кандидат економічних наук

Глібов Руслан Вадимович,

Державний агроекологічний університет

(м. Житомир), старший викладач кафедри

аналізу і статистики ім. І.В. Поповича.

Провідна установа: Харківський національний аграрний

університет ім. В.В. Докучаєва

Міністерства аграрної

політики України,

кафедра економіки підприємства, м. Харків

Захист відбудеться “ 22 ” грудня 2005 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 083.14.02 у Державному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий Бульвар, 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий Бульвар, 7

Автореферат розісланий “ 16 ” листопада 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент В.П. Якобчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідження резервів збільшення виробництва молока і підвищення його ефективності є актуальним для всіх регіонів України. Важливість вирішення проблеми саме у Львівській області зумовлюється тим, що тут зосереджено 5,9% поголів’я великої рогатої худоби країни, в тому числі 6,7% поголів’я корів. Також слід зауважити що, по-перше, підприємства цього регіону в основній своїй масі мають сприятливі для виробництва молока природні умови, а саме природно-економічні умови визначають перспективи для нарощування валових обсягів виробництва продукції галузі; по-друге, саме в цьому регіоні найактивніше відбувається трансформація сільськогосподарських підприємств у нові організаційні форми ведення виробництва; по-третє, молочне скотарство належить до тих галузей аграрного сектора, в яких здебільшого виробляється кінцева продукція сільськогосподарських підприємств і найбільш складно проявляються економічні взаємовідносини; по-четверте, продукція молочного скотарства підприємств цього регіону має вагому частку у валовому виробництві молока в цілому в Україні.

У молочному скотарстві України сьогодні практично відсутні енергоощадна техніка й технології, недостатньо використовуються нетрадиційні альтернативні джерела енергії, невиправдано високими є транспортні затрати і затрати кормів та добрив, невідпрацьована оптимальна система енергозабезпечення, високою є енергомісткість технологічних операцій і продукції, що в комплексі негативно позначається на ефективності її виробництва.

Питання ефективного використання енергетичних ресурсів вивчались багатьма вітчизняними і закордонними вченими. До таких належать Т. Аль Сеаді, О. Борщ, Й. Гольм-Нільсен, О. Гаганов, П. Градзюк, М. Григорьєв, Е. Гутнік, М. Волков, П. Іваненко, М. Ільчук, Ю. Каранов, В. Клименко, В. Коврига, М. Корчемний, В. Котелянець, Б. Косцік, М. Кошель, А. Лоза, А. Македонський, М. Малік, О. Медведовський, М. Михайлов, О. Мороз, Т. Новацький, А. Огінський, В. Перебийніс, Г. Підлісецький, В. Руда, П. Саблук, О. Суходоля, В. Федорейко, Г. Черевко, В. Шебанін, В. Ясенецький та ін. Однак комплексне вирішення цієї проблеми в агропромисловому комплексі, особливо у молочному скотарстві як одній із найбільш енергомістких його галузей, надалі залишається актуальним, особливо в ринкових умовах господарювання і виникнення та функціонування його нових організаційно-правових форм, що потребує органічно оптимального врахування як технологічних, так і організаційно-економічних аспектів. Це й зумовило вибір теми даного дослідження, сприяло окресленню його мети та основних завдань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з виконанням наукових досліджень економічного факультету Львівського державного аграрного університету на 2001-2005 рр. на тему “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер держреєстрації 0100U002332). Особисто автором проводились дослідження економічно-організаційних аспектів процесів раціонального використання енергетичних ресурсів в АПК України та їх ефективності. Результатом цих досліджень є розроблені методика здійснення енерготехнологічного аналізу ефективності виробництва молока з формуванням схем алгоритмів здійснення енергетичного аудиту молокопродуктових підприємств, методика розрахунку енергетичного балансу молочної ферми, основи економічного механізму регулювання ефективності енергетичних витрат у молочному скотарстві, вдосконалена система показників визначення ефективності використання енергетичних ресурсів галузі молочного скотарства та методика визначення раціональних меж енергетичної ефективності використання додаткових (нетрадиційних та відновлюваних) джерел енергії у виробничо-технологічних процесах молочного скотарства.

Мета і задачі дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є розробка рекомендацій і комплексу заходів щодо підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів у молочному скотарстві та зростання енергетичної ефективності галузі в цілому.

Для досягнення цієї мети в роботі вирішувались такі завдання:

Ш

Ш

Ш

Ш

Ш

Ш

Ш

Ш

Ш

Об’єктом дослідження є процес використання енергетичних ресурсів у молочному скотарстві, реалізація якого розглядається в даному випадку на прикладі як в цілому АПК країни, так і з врахуванням регіональних особливостей, зокрема АПК Львівської області та її районів.

Предмет дослідження – сукупність проблем, спричинених об’єктивною необхідністю поліпшення використання енергетичних ресурсів у молочному скотарстві та підвищення ефективності енергетичних витрат у цій галузі.

Методи дослідження. Методологічною й теоретичною основою дисертаційної роботи є фундаментальні дослідження економічної теорії та діалектичний підхід до пізнання економічних явищ і процесів, що відбуваються в АПК, зокрема щодо ефективного використання виробничих ресурсів. Такий підхід дав можливість розглядати процес виробничого споживання ресурсів як поглинання трансформованої енергії чинників виробництва з метою задоволення потреб енергетичного балансу, що динамічно розвивається.

Розв’язання поставлених задач зумовило необхідність використання комплексу методів дослідження: абстрактно-логічного – для вивчення теоретичних і методологічних основ, формування й уточнення основних категорій ефективності використання енергетичних ресурсів та енергетичної ефективності галузі; монографічного – для детального дослідження основних складових системи чинників ефективного використання енергетичних ресурсів та оцінки типових прикладів вирішення аналогічних проблем; статистико-економічного, зокрема його прийомів: статистичного спостереження, порівняння, статистичного групування і кореляції, динаміки, абсолютних і відносних відхилень (крім вивчення того чи іншого чинника в розвитку) – для вивчення структурно-динамічних змін, які виникли в процесі використання енергетичних ресурсів, визначення пріоритетів у розвитку їх окремих елементів та тісноти чиннико-результативного зв’язку, виявлення резервів можливого підвищення ефективності їх використання; графічного – для наочного вивчення тенденцій і закономірностей у використанні енергетичних ресурсів та формуванні чинників ефективності; картографічного – для виявлення можливості додаткового розвитку переробної сфери молокопродуктового підкомплексу АПК досліджуваного регіону; соціологічного – для виявлення рівня орієнтації виробників у проблемах раціонального використання енергетичних ресурсів у молочному скотарстві та можливостях використання у цій галузі нетрадиційних, альтернативних джерел енергії; логічного – при формуванні алгоритмів розрахунків у ході енергетичного аналізу виробництва продукції з використанням розроблених формул.

Наукова новизна одержаних результатів, які виносяться на захист, полягає в тому, що в ході проведеного дослідження на основі широкого і всебічного аналізу:

вперше:

розроблено методику енергетичного аналізу виробничо-технологічних процесів у молочному скотарстві з використанням взаємозв’язків економічної, технологічної, біологічної та інформаційної підсистем і формуванням схем алгоритмів здійснення енергетичного аудиту молокопродуктових підприємств;

запропоновано методичний підхід до розрахунку енергетичного балансу молочної ферми з виявленням можливостей застосування нетрадиційних джерел енергії для забезпечення реалізації технологічних процесів;

обґрунтовані основні важелі економічного механізму регулювання ефективності енергетичних витрат у молочному скотарстві, зокрема, шкала визначення розміру економії, яка може виплачуватись як матеріальне заохочення за раціональне використання кормів праців-никам молочного скотарства, а також розраховані нормативи енергетичних витрат та їх нормативна структура для молочного скотарства залежно від рівня продуктивності корів;

уточнено:

поняття енергомісткості продукції як критерію ефективності використання ресурсів молочного скотарства, що формує енергетичну ефективність галузі шляхом введення в неї необхідності вираження в енергетичних еквівалентах витрат усіх видів ресурсів, що забезпечують її функціонування;

систему показників визначення ефективності використання енергетичних ресурсів молочного скотарства за рахунок застосування показників рівня енергомісткості та коефіцієнта енергетичної ефективності сукупної продукції цієї галузі;

методику визначення раціональних меж енергетичної ефективності використання додаткових (нетрадиційних та відновлюваних) джерел енергії у виробничо-технологічних процесах молочного скотарства на основі застосування інтегральних параметрів кількості та вартості енергії, що виробляється;

набули подальшого розвитку:

теоретичні положення щодо визначення енергетичної ефективності галузі молочного скотарства на основі впровадження показників її рівня, що враховують співвідношення між енергією, що міститься в усій продукції молочного скотарства як галузі (молоці, приплоді, гної), та сукупними затратами енергії на здійснення всього технологічного циклу;

методичні підходи до складання моделей формування потреб в енергії та інтегрального планування ресурсного потенціалу на основі врахування потреби в усіх видах і формах енергії як безпосередньо молочної худоби, так і пов’язаних з її утриманням процесів.

рекомендації щодо вдосконалення економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК шляхом розвитку нових інтеграційних організаційно-правових структур типу об’єднань з виробництва молока, його переробки і реалізації молочної продукції з обґрунтуванням переваг контрактної форми вертикальної інтеграції.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження є науковою основою для вирішення проблеми підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів у молочному скотарстві. Рекомендації автора щодо підвищення ефективності енергетичних витрат у молочному скотарстві на основі здійснення технологічних та організаційно-економічних заходів прийняті до використання Головним управлінням сільського господарства і продовольства Львівської облдержадміністрації (довідка № 01-16/240 від 24.05.2005 р.). Жовківською та Кам’янка-Бузькою адміністраціями Львівської області схвалено і прийнято до використання оптимальні з енергетичної точки зору раціони годівлі молочного стада з використанням низькоенергомістких кормів (довідка № 94 від 17.05.2005 р. та довідка № 57 від 26.05.2005 р.). Розроблені дисертантом рекомендації щодо підвищення ефективності годівлі молочного стада залежно від поживності добового кормового раціону, а також розроблений на основі розрахованого енергобалансу молочної ферми проект використання можливостей нетрадиційних джерел енергії для забезпечення реалізації технологічних процесів виробництва молока впроваджуються у ФГ “Стремільче” Радехівського району Львівської області (довідка № 62 від 19.05.2005 р.). Схвалений до реалізації проект вдосконалення системи зберігання нафтопродуктів у ЗАТ “Агронафтопродукт” Жовківського району Львівської області (довідка № 72 від 24.05.2005 р.).

Практичне значення мають і результати проведених автором соціологічних досліджень серед керівників, спеціалістів, власників сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм господарювання, в т.ч. особистих селянських і фермерських господарств, на предмет вивчення рівня знань щодо можливостей підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів у молочному скотарстві та його соціально-економічного й екологічного значення.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблеми, розуміння значення і суті, оптимізації структури і раціонального використання енергетичних ресурсів у молочному скотарстві, спроби підвищення ефективності енергетичних витрат в цій галузі. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї і положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації і результати проведених досліджень доповідались й одержали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях: “Еколого-економічні проблеми розвитку АПК”, присвяченій 10-й річниці Конференції ООН з питань охорони навколишнього середовища та розвитку (м. Львів, ЛДАУ, 2002 р.); “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, ХДТУСГ, 2003 р.); “Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів” (м. Львів, ЛДАУ, 2003); міжнародних наукових конференцій студентів та молодих вчених: “Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, Гуманітарний університет “ЗДІМУ”, 2003 р.); “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання (м. Донецьк, ДДАУ, 2003р.); на щорічних конференціях викладачів і аспірантів Львівського державного аграрного університету протягом 2002-2004 рр.

Публікації. Результати проведених дисертаційних досліджень опубліковані у 10 працях, з яких 6 у фахових виданнях і 4 – матеріалах міжнародних наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 2,56 друк. арк., в тому числі у фахових виданнях – 1,68 друк. арк., з них особисто автора – 1,48 друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, виконана на 184 сторінках комп’ютерного тексту, містить 24 таблиці, 26 рисунків, 7 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Науково-теоретичні засади дослідження енергетичних витрат та їх ефективності у молочному скотарстві - досліджено суть енергетичних ресурсів, їх класифікацію та роль у молочному скотарстві, поняття і види витрат, теоретичні основи чинників, що формують їх рівень у галузі, обґрунтовано поняття і методику визначення ефективності використання енергетичних ресурсів і представлено методологію і методику дослідження ефективності енергетичних витрат у молочному скотарстві.

Енергетичними ресурсами галузі слід вважати сукупність енергетичних потужностей, енергії людської праці, тварин, природної (сонячної) енергії, енергії кормів та енергії, втіленої в основних засобах виробництва, а також енергетичних засобів – палива, електроенергії та інших (в т.ч. нетрадиційних та відновлюваних) джерел енергії. При цьому структурні залежності між цими складовими можна прослідкувати на рис. 1.

Рис. 1.1. Структурні елементи енергетичних ресурсів

молочного скотарства

Під енергетичними витратами слід розуміти частину ресурсів в енергетичному виразі, спожиту у процесі їх використання з метою виробництва продукції. Зниження енергоємності продукції молочного скотарства не є самоціллю, а засобом підвищення загальної економічної ефективності виробництва продукції цієї галузі з метою задоволення нею потреб споживачів. А для підрахунку енергетичних витрат потрібно визначити обсяг споживання різних видів ресурсів при виробництві одиниці продукції в натуральному виразі, енергетичні еквіваленти, які характеризують енергомісткість даних видів ресурсів.

Оскільки ефективність має як виробничий, так і соціальний характер, здебільшого вона виступає як соціально-економічна ефективність, яка повинна враховувати як затратно-результативний бік виробництва, так і ступінь задоволення виробленою продукцією потреб суспільства, хоча значною мірою останній аспект може залежати все-таки від економічних чинників і умов. При цьому слід зазначити, що визначальним все-таки, є економічний бік ефективності, оскільки вона пов’язана з виробництвом, тобто з матеріальною складовою процесу.

Усі підходи до здійснення енергетичного вираження ефективності як виробництва продукції молочного скотарства, так і всієї галузі (енергетичної ефективності) зводяться до порівняння енергії, акумульованої у кінцевому результаті, із сукупністю витрат енергоресурсів та інших ресурсів, необхідних для забезпечення функціонування галузі і здійснення виробничо-технологічних процесів у ній, що апроксимується коефіцієнтом енергетичної ефективності (Кее), значення якого може бути як більшим, так і меншим одиниці або їй дорівнювати. Виходячи з цього, технологія виробництва продукції молочного скотарства може вважатись енергоощадного, якщо дотримується умова Кее > 1. Відповідно, алгоритм проведення енергетичного аналізу ефективності виробництва молока зводиться до послідовних розрахунків затрат енергії на виробництво молока (включаючи затрати на кормовиробництво) і споживання ними енергії, що акумулюється в одержаній продукції, тобто в молоці.

У другому розділі – “Аналіз рівня і ефективності енергетичних витрат у молочному скотарстві” – проведено аналіз динаміки ефективності молочного скотарства та енергетичних витрат у ньому, а також досліджено чинники, що формують у галузі рівень ефективності енергетичних витрат.

На сьогодні стан розвитку скотарства як найважливішої в силу різних чинників галузі сільського господарства об’єктивно віддзеркалює кризову ситуацію всього тваринництва. Проблеми, які нагромадились за останні 14 років і практично не вирішуються сьогодні, найгостріше проявляються на ринку м’ясо-молочної продукції, відчутно позначаючись на рівні задоволення інтересів пересічних громадян і товаровиробників. Україна має одні з найкращих умов у світі для виробництва молока і молокопродуктів, але проблему насиченості ринку ними нашій країні не вдалось повною мірою вирішати навіть у найсприятливіші для розвитку молочного господарства роки. За виробництвом і споживанням молокопродуктів на душу населення Україна відстає від високорозвинутих країн світу у 2-3,5 раза, а за асортиментом та якістю – ще більше. Це, в свою чергу, негативно позначається на рівні продовольчої безпеки країни в цілому. Сьогодні в Україні лише 10% населення споживає необхідну норму молока і молочної продукції. Інші верстви населення споживають лише20-60% від необхідної кількості молока і молочної продукції.

В Україні стало менше худоби. Якщо наявна тенденція до збільшення питомої ваги корів в особистих селянських господарствах (ОСГ) збережеться в

Рис. 2. Схема енергетичної конверсії ресурсів та виходу енергії у молочному скотарствінайближчому майбутньому, суспільний сектор молочного скотарства може швидко зникнути.

За 1990-2003 рр. питомаага Львівської області у загальному обсязі виробництва молока в Україні з 4,4% зросла до 7,3 %. Порівнюючи ці дані з тенденцією зміни питомої ваги поголів’я, можна зробити висновок про підвищення рівня ефективності використання корів у Львівській області порівняно з Україною в цілому. В індивідуальному секторі в області вироблялося більше молока, ніж у сільськогосподарських підприємствах, ще у 1990 р. У 2003 р. в ОСГ Львівської області було 94% корів (проти 74% в Україні в середньому), середньорічний надій на корову становив 3207 кг (проти 2013 кг у сільськогосподарських підприємствах), а частка у виробництві молока – 97% (проти 80% в середньому в Україні).

За досліджуваний період значно погіршилась органічна будова вартості продукції молочного скотарства та виробничих витрат, розрахованих за авторською методикою, причому зменшився розрив між їх рівнями, що свідчить і про зниження абсолютної економічної ефективності виробництва молока за досліджуваний період, в т.ч. і за рахунок зниження ефективності енергетичних витрат. Позитивний результат від реалізації молока отримують лише 36% підприємств.

Процеси, що мали місце і зараз відбуваються в молочному скотарстві, особливо у сільськогосподарських підприємствах, не піддаються логіці їх реформування, яка повинна би спрямуватись на збереження і зростання потенціалу цієї галузі. Натомість можна визнати, що ця галузь (з огляду на її місце у крупнотоварному виробництві) зведена до критичного стану. Одним із чинників цього стану галузі є незадовільний рівень використання енергетичного потенціалу галузі, в першу чергу – її енергоресурсів.

Протягом аналізованого періоду енергомісткість валової продукції сільського господарства має певну тенденцію до загального підвищення, особливо в молочному скотарстві. Це пояснюється тим, що темпи зниження споживання енергоресурсів та інших, необхідних для забезпечення технологічного процесу, ресурсів в енергетичному вираженні є нижчими, ніж темпи зниження обсягів виробництва продукції, або вищими, ніж темпи зростання цих обсягів (залежно від окремих років) (табл.1). Зниження продуктивності тварин призвело до збільшення енергоємності продукції, яка перевищує рівень західних країн у 2,5-3 рази. При цьому збільшення енергоспоживання не сприяло зменшенню витрат праці при виробництві продукції тваринництва.

Повні енергетичні витрати на молочних фермах на одну корову протягом року (рідке і тверде паливо, електроенергія, корми, будівлі та споруди, машини й обладнання, жива праця, вода тощо) залежно від способів утримання, концентрації виробництва складають 50-70 ГДж, а на 1 т молока - 15-20 ГДж. При цьому в структурі енергетичних витрат на виробництво молока (з врахуванням ремонтного молодняку) корми займають 54,2%, теплозабезпечення – 18,3%, електроенергія – 1,8%, праця людей – 1,4%, пальне і мастила – 0,6%, обладнання і приміщення – 1,5%.

Таблиця 1

Коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва

молока в господарствах Львівської області

Район | 1990 р. | 2000 р. | 2003 р. | 2003 р. до 1990 р.,%

Бродівський | 0,134 | 0,146 | 0,118 | 88,0

Буський | 0,165 | 0,159 | 0,136 | 82,4

Городоцький | 0,154 | 0,148 | 0,147 | 95,4

Дрогобицький | 0,173 | 0,145 | 0,120 | 69,4

Жидачівський | 0,153 | 0,143 | 0,118 | 77,1

Жовківський | 0,172 | 0,165 | 0,130 | 75,6

Золочівський | 0,170 | 0,166 | 0,134 | 78,8

Кам’янка-Бузький | 0,143 | 0,139 | 0,118 | 82,5

Миколаївський | 0,154 | 0,149 | 0,115 | 74,7

Мостиський | 0,173 | 0,164 | 0,126 | 72,8

Перемишлянський | 0,142 | 0,137 | 0,113 | 79,6

Пустомитівський | 0,179 | 0,161 | 0,130 | 72,6

Радехівський | 0,145 | 0,132 | 0,117 | 80,7

Самбірський | 0,139 | 0,131 | 0,104 | 74,8

Сколівський | 0,131 | 0,118 | 0,191 | 69,5

Сокальський | 0,132 | 0,163 | 0,128 | 96,9

Старосамбірський | 0,148 | 0,141 | 0,127 | 85,8

Стрийський | 0,169 | 0,151 | 0,136 | 80,5

Турківський | 0,128 | 0,107 | 0,185 | 66,5

Яворівський | 0,159 | 0,143 | 0,131 | 82,4

Всього в області | 0,166 | 0,148 | 0,128 | 77,1

Порівняльний аналіз структури енергоємкості одиниці продукції м’ясної та молочної галузей скотарства (за витратами паливно-енергетичних ресурсів) показує, що лише за витратами на їх виробництво корми займають провідне місце (табл. 2.).

У структурі питомих витрат електричної енергії на утримання корів найбільшу питому вагу має електропривід вентиляторів (11,8 – 46,3%). Саме таку частку становлять витрати електроенергії на вентиляцію приміщень на комплексно механізованих фермах з виробництва молока від загального електроспоживання цих об’єктів. Значна частка електроенергії на молочнотоварних фермах застосовується для первинної обробки молока (30,7%), нагрівання води (20,8%), освітлення (20,2%).

Оптимальний варіант структури енергетичних та інших необхідних для виробництва продукції молочного скотарства ресурсів в енергетичному виразі можна сформулювати як постулат: максимум реалізації біопотенціалу при мінімумі енерговитрат і негативного екологічного впливу. Але згідно із законом зниження енергетичної ефективності природокористування з ходом часу при одержанні продукції з природних систем на її одиницю витрачається все більша кількість енергії.

Таблиця 2

Структура енергоємності 1 т продукції скотарства

Енергетичний ресурс у перерахунку на умовне паливо | Молоко

(без врахування ремонтного молодняку) | Приріст живої маси тварин на відгодівлі

кг у.п. | % | кг у.п. | %

Електроенергія | 69,17 | 11,03 | 251,54 | 5,35

Теплоенергія | 27,81 | 4,43 | 690,25 | 14,67

Бензин | 28,49 | 4,54 | 128,42 | 2,73

Дизельне пальне | 35,93 | 5,73 | 59,43 | 1,26

Енергозатрати на виробництво кормів | 465,6 | 74,26 | 3573,70 | 75,98

Всього, кг у.п. | 627 | 100,0 | 4703,34 | 100,0

Проведений аналіз засвідчує наявність тенденції до зменшення обсягу використовуваних у молочному скотарстві енергетичних ресурсів, підвищення у структурі повних енергетичних витрат питомої ваги енергії кормів (разом із витратами на їх приготування), що разом із тенденцією до зниження продуктивності корів призводить до підвищення за рахунок цього рівня енергомісткості одиниці продукції, що, в кінцевому підсумку, негативно характеризує рівень ефективності повних енергетичних витрат у галузі.

Усі виявлені чинники, що впливають на ефективність енергетичних витрат у молочному скотарстві можна поділити на чотири основні групи.

Перша – технічні чинники, які стосуються рівня досконалості технічних засобів з точки зору раціональності використання енергоносіїв та інших необхідних ресурсів. Друга – технологічні чинники: недосконала технологія заготівлі і приготування кормів, необґрунтована, а тому й неоптимальна структура матеріальних ресурсів, що використовуються в технологічних процесах, в першу чергу – кормів, нераціональне використання матеріальних ресурсів і робочої сили. Третя – організаційні чинники, які впливають не лише на енергоємність виробництва продукції, але й на рівень продуктивності праці при виконанні певних робіт. Четверта – економічні чинники. Планомірне зниження витрат енергетичних ресурсів у молочному скотарстві треба починати з приведення внутрішньогосподарських і галузевих їх витрат до нормативних, чого на сьогодні практично немає. У господарствах відсутня система стимулювання за економію енергетичних ресурсів і матеріальних ресурсів в цілому.

Висока енергоємність вітчизняної продукції є функцією загальної кризи системи сільського господарства України. При цьому основні проблеми соціально-економічної організації використання ресурсів пов’язані в першу чергу з недосконалістю організації виробництва та її форм, а також з його низьким техніко-технологічним рівнем.

Гальмівними чинниками у вирішенні проблеми в сучасних умовах є недоліки існуючих економічних механізмів управління енергоресурсами у країні. За останні роки використовувався лише ціновий чинник і спостерігалися високі темпи зростання цін на енергоносії. Водночас послабились важелі державного контролю за ефективністю використання енергоресурсів на підприємствах різних форм власності. Тому, незважаючи на ріст цін на енергоносії, витрати енергоресурсів на одиницю продукції збільшуються.

Уся сукупність проблем соціально-економічної організації використання енергетичних ресурсів так чи інакше акумулюється в технологіях виробництва продукції. Однією з причин занепаду молочного скотарства є неповне використання генетичного потенціалу тварин (втрати 30-35% від загального обсягу молочної сировини) через недостатній рівень годівлі. Останній знизився на 37% у Львівській області (від 47,8 ц кормів на одну корову у 1990 р. до 30,1 ц у 2003 р.). При цьому якість кормів значно погіршилась за рахунок зменшення питомої ваги концентрованих кормів у структурі всіх згодованих (до 15-18%).

Аналіз енергетичної окупності витрат кормів при виробництві молока показує, що найвища окупність забезпечується при концентратному типі годівлі корів (коефіцієнт окупності якої становить 0,229), дещо нижча вона при напівконцентратному типі годівлі корів (коефіцієнт становить 0,215). А найнижча енергетична окупність спостерігається при об’ємному сухому та об’ємному соковитому типах годівлі корів (коефіцієнт енергетичної окупності становить відповідно 0,176 і 0,183). Найбільший вплив на рівень річної молочної продуктивності корів мають концкорми, сіно і силос. Вплив досліджуваних чинників і коефіцієнт множинної кореляції (Км= 0,72) – істотний.

Крім того, вагомим чинником низького рівня енергетичної ефективності молочного скотарства та неефективності енергетичних витрат у цій галузі є недостатній рівень селекції та погіршення генофонду поголів’я, нераціональний рівень вибракування. На рівні доїння корів до таких чинників можна віднести технічні втрати (0,3-0,8%) внаслідок використання недосконалого устаткування, порушення санітарних норм, що призводить до підвищення бактеріального обсіменіння молока і зниження його якості.

Важливими є правильна організація і техніка доїння корів. Дослідження, проведені на базі молочного стада ФГ “Стремільче” Радехівського району Львівської області, показали, що найбільше на зменшення кратності доїння реагують зниженням надоїв корови повновікові і старі (на початку лактації) та найбільш продуктивні (більше 20 кг за добу). Тривалість видоювання кожної корови в середньому за добу зменшується, а інтенсивність збільшується, що сприяє зменшенню енергоресурсовитрат на процес доїння.

Енергетична ефективність молочного скотарства значною мірою залежить від інтенсивності використання маточного поголів’я. Розрахунки показують, що при середній тривалості використання корів меншій, ніж 2,5 лактації, корови-матері почнуть вибувати зі стада раніше, ніж дадуть приплід їхні дочки. За такого становища стадо припиняє своє існування як єдина біологічна система. У Львівській області (згідно з проведеними обстеженнями, середня тривалість продуктивного використання корів у господарствах з 3,52 лактації (в т.ч. 3,47 у чорно-рябої породи і 3,21 у бурої карпатської) у 2000 р. скоротилась до 3,27 (в т.ч. до 3,19 і 3,02 у чорно-рябої і бурої карпатської відповідно).

Не можна не оминути і такого чинника, як організаційно-правова форма господарювання, тип якої тісно пов’язаний з відносинами власності, що значною мірою впливає на ступінь зацікавленості працюючих у господарстві тієї чи іншої форми у кінцевих результатах діяльності всього господарства, а також на пов’язані з цим взаємовідносини суспільного та індивідуального секторів сільського господарства у межах відповідних сільських соціальних систем, наслідком чого є перерозподіл ресурсів, у тому числі енергетичних, на користь останніх.

Одним з ефективних чинників енергозбереження є оптимізація структури споживання паливно-енергетичних ресурсів, у якій можна виділити два напрями: заміщення одних традиційних енергоносіїв іншими; заміщен-ня традиційних енергоносіїв нетрадиційними.

Таким чином, енергоспоживання в молочному скотарстві є проблемою відповідної системи і суттєво може бути поліпшене в контексті вдосконалення галузі в цілому. Здійснення політики енергозбереження в молочному скотарстві і зниження енергомісткості його продукції може реалізовуватись через відносне зменшення питомих витрат ресурсів на виробництво продукції, оптимальний розподіл їх витрат за окремими фазами виробничого процесу, ширше використання нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії, підвищення якості і збільшення обсягів виробництва продукції на основі покращання годівлі і утримання тварин, підвищення кваліфікації та продуктивності праці працівників галузі, рівня механізації виробничих процесів, створення умов для повного використання продуктивного потенціалу тварин, вдосконалення організаційно-правових форм господарювання та системи економічних взаємовідносин у них і між ними.

У третьому розділі – “Шляхи підвищення ефективності енергетичних витрат у молочному скотарстві” – аналізуються можливості вдосконалення економічних взаємовідносин та організаційно-правових форм господарювання, систематизуються технологічні резерви зниження та підвищення ефективності енергетичних витрат, обґрунтовуються напрями екологізації складу і використання енергетичних ресурсів у молочному скотарстві та представляються розроблені засади створення економічного механізму ефективного використання енергоресурсів.

Проблеми енерговикористання та енергозбереження – це не тільки суто енергетичні, а й економічні проблеми, і починати вирішувати їх потрібно з економічних позицій. Перспективи енергозбереження будуть визначатись не стільки технічними можливостями, скільки економічними стимулами для освоєння нових технологій, а також ступенем реалізації можливостей покращання організації виробництва молока та доведення його до кінцевого споживача, що забезпечить максимально корисний соціально-економічний та енергетичний ефект.

Перспектива ефективного використання енергетичних ресурсів і підвищення енергетичної ефективності молочного скотарства значною мірою об’єктивно пов’язана з концептуальними основами розвитку цієї галузі на довгострокову перспективу, які полягають у тому, що скотарство відроджуватиметься через створення крупних тваринницьких ферм, розміри яких зумовлюються раціональними регіональними параметрами концентрації і спеціалізації виробництва та його екологічними стандартами; держава стимулюватиме відповідні складові цього процесу - кооперацію, селекційно-племінну справу, кредитне, страхове, банківське обслуговування, відповідне оподаткування, створюючи необхідні умови з врахуванням регіональних чинників; докорінно зміниться структура годівлі худоби, зокрема виведенням із раціону великої рогатої худоби соломи озимих культур, впровадження годівлі сіном сіяних бобових і злакових трав.

Зменшення енергоємності кормових раціонів можна забезпечити на основі: збалансування кормів за вмістом у них енергії, білка та амінокислот; скорочення витрат концкормів внаслідок збільшення частки об’ємних кормів (силосу, сіна, зеленої маси); пасовищного використання кормових угідь; заготівлі сіна способом активного вентилювання; силосування кормів з використанням консервантів; зневоднення кормів попереднім пров’ялюванням зеленої маси в полі і наступним їх сушінням пересувними плівковими сонячними колекторами; одержання корму з кукурудзи подрібненням разом зі стрижнями вологих качанів та наступним їх самоконсервування; приготування збалансованих кормосумішок у кормоцехах без теплової обробки; підвищення збереженості кормів.

Ефективне функціонування молочного скотарства як енергетичної системи можливе лише за умов адаптації її до зміни дії зовнішніх чинників, які також мають вигляд енергетичних потоків. При дефіциті ресурсів персонал підприємства повинен здійснювати функцію пошуку та реалізації нових можливостей розвитку, які, зокрема, можуть полягати у зменшенні питомих витрат ресурсів на виробництво одиниці продукції, диверсифікації виробництва тощо.

Можливості впровадження нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії в агропромисловому секторі України на даний час характеризуються такими основними рисами: комплексне застосування сучасних методів, технологій і технічних засобів для альтернативного енергозабезпечення вимагає додаткової законодавчої підтримки та довготермінової узгодженості державної політики у сфері енергозбереження; енергозабезпечення на основі використання поновлюваних джерел енергії вимагає вкладення значних фінансових і матеріальних ресурсів, що в сучасних умовах нашої економіки є досить серйозною проблемою; в Україні практично відсутнє серійне виробництво багатьох видів технологічного устаткування для використання нетрадиційних джерел енергії, що, безумовно, стримує їх широке застосування. Існує різниця в підходах до розвитку систем нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії в розвинених країнах і в Україні. На сьогодні в країнах з передовою економікою все більше уваги приділяється екологічним аспектам впровадження таких систем, тоді як у нашій країні ця галузь має першочергове соціально-економічне значення

ВИСНОВКИ

1. Чинники виробництва, які з енергетичної точки зору є енергією природних і трудових ресурсів, капіталу, у виробничому циклі трансформуються і змінюють свій якісний стан, перетворюючись у кінцевий продукт. Систему економіко-енергетичних основ виробництва продукції слід вважати ефективною за умови раціонального поєднання кількісних і якісних потоків енергії, за якого з мінімально можливої кількості енергії чинників виробництва, досягнувши найвищого коефіцієнта корисної дії трансформуючої системи, можна забезпечити максимальне задоволення потреби в її відповідному енергетичному еквіваленті, що є складовою частиною енергетичного балансу.

2. Методика дослідження енергетичної ефективності галузі та визначення рівня ефективності використання енергетичних ресурсів повинна ґрунтуватись на системно-діагностичному підході з використанням даних енерготехнологічного аналізу і системи показників, що включає рівень енергомісткості та коефіцієнт енергетичної ефективності сукупної продукції цієї галузі.

3. Збільшення питомих енерговитрат на виробництво одиниці продукції в молочному скотарстві є виявом закономірності зниження граничної віддачі енергетичного чинника (додаткової віддачі в результаті збільшення витрат ресурсів на виробництво одиниці продукції) та, як наслідок, зростання енергоємності виробництва. Збільшення обсягів виробництва певного виду продукції через залучення більшої кількості ресурсів сприяє зростанню енергетичної ефективності лише до певних меж, після чого (при рівності граничної та середньої енерговіддачі) ефективність знижується, а подальше ефективне нарощування використання ресурсів можливе лише за умови зміни всієї сукупності виробничих чинників.

4. Ефективність енергетичних витрат на виробництво молока за досліджуваний період значно знизилась практично в усіх організаційно-правових формах господарювання у молокопродуктовому підкомплексі АПК як Львівської області, так і всієї України. Основними причинами неефективного використання енергетичних ресурсів та енергетичних витрат у молочному скотарстві є недосконала структура енергетичних ресурсів, розбалансована годівля тварин і внаслідок цього низька їх продуктивність, недотримання технологічних вимог виробництва продукції та утримання тварин і догляду за ними, недосконалість організаційно-правових форм виробництва продукції та економічних взаємовідносин у них та між ними.

5. Основні напрями підвищення енергетичної ефективності молочного скотарства та ефективності використання енергетичних ресурсів у цій галузі передбачають впровадження енергоощадних технологій та освоєння технологічних резервів економії і підвищення ефективності енергетичних витрат, зокрема покращання годівлі і на цій основі – підвищення продуктивності тварин, вдосконалення технологій і поліпшення умов утримання тварин, оптимізацію енергетичної бази господарств з використанням нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії, впровадження системи стимулювання на основі нормування енергетичних витрат, вдосконалення системи економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК та організаційно-правових форм господарювання на основі концентрації і спеціалізації виробництва.

6. З метою підвищення енергетичної та соціально-економічної ефективності пропонується в якості основних важелів економічного механізму регулювання енергетичних витрат у молочному скотарстві використовувати розроблені в ході дослідження шкалу для визначення розміру економії, що може виплачуватись як матеріальне заохочення за раціональне використання кормів працівникам молочного скотарства, та нормативи витрат ресурсів в енергетичному виразі на виробництво молока залежно від рівня продуктивності худоби.

7. Вдосконалення економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК повинно здійснюватись шляхом розвитку нових інтеграційних організаційно-правових структур типу об’єднань з виробництва молока, його переробки і реалізації молочної продукції. Серед усіх інших у довгостроковій перспективі перевагу слід надавати контрактній формі агропромислової інтеграції у молочному скотарстві як найбільш універсальній, яка дає змогу брати у ній участь всім організаційно-правовим формам виробництва, в т.ч. і особистим селянським господарствам.

8. Значним технологічним резервом підвищення ефективності енергетичних витрат у молочному скотарстві є застосування нетрадиційних екологічно безпечних відновлювальних джерел енергії за напрямами, систематизованими в ході дослідження, основним з яких є підігрів води, обігрів приміщень, охолодження молока, створення мікроклімату з використанням енергії вітру, сонця та біогазу. Раціональні межі енергетичної ефективності додаткових (нетрадиційних та поновлювальних) джерел енергії у виробничо-технологічних процесах молочного скотарства доцільно встановлювати на основі застосування інтегрованих параметрів кількості та вартості енергії, що виробляється.

9. Вагомим напрямом удосконалення енергоспоживання у молочному скотарстві є реалізація через систему спеціальної професійної освіти ідеології і основних засад раціонального енергоспоживання, підготовка у вищих аграрних навчальних закладах кваліфікованих фахівців з енергетичного менеджменту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1.

2.