імені Володимира Винниченка

Колісник Тетяна Петрівна

УДК 37.048.4

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ

ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ

НА СЛУЖБУ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кіровоград – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті внутрішніх справ,

Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник – |

доктор юридичних наук, професор,

академік Академії правових наук України,

Бандурка Олександр Маркович,

Національний університет внутрішніх справ,

голова наглядової ради.

Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук, професор,

Романовський Олександр Георгійович,

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”,

проректор з науково-педагогічної роботи;

кандидат педагогічних наук, доцент,

Батліна Людмила Вікторівна,

Запорізький юридичний інститут МВС України,

професор кафедри загальноправових дисциплін.

Провідна установа: | Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,

кафедра педагогіки,

Міністерство освіти і науки України,

м. Вінниця.

Захист відбудеться 26 травня 2005 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1).

Автореферат розісланий 25 квітня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Довга Т. Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Система підготовки правоохоронних кадрів в Україні знаходиться на етапі пошуку стратегічних шляхів свого подальшого розвитку. Найважливішим напрямом у модернізаційних змінах визнається розбудова професійної освіти правоохоронців на засадах безперервності. Фахівці виокремлюють три домінанти цього процесу: кардинальне переосмислення ролі й місця профорієнтаційної роботи у виконанні завдань щодо підготовки нової генерації спеціалістів системи Міністерства внутрішніх справ України, реформування вищої відомчої освіти відповідно до основних положень Болонської конвенції, переорієнтацію системи післядипломної освіти на організацію самоосвіти правоохоронців.

З огляду соціальної й особистісної значущості проблема осучаснення профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю в системі відомчої освіти МВС України є надзвичайно важливою, оскільки її ефективне вирішення сприяє задоволенню потреб держави й суспільства у висококваліфікованих, конкурентоспроможних правоохоронцях і створює передумови для професійної самореалізації працівників органів внутрішніх справ.

На сучасному етапі функціонування відомчої системи підготовки персоналу для МВС України маємо чітко окреслену законодавчу базу вирішення зазначеної проблеми: Національна доктрина розвитку освіти (2002 р.), закон України “Про загальну середню освіту” (1999 р.), “Комплексна програма вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 рр.” (1999 р.), “Концепція розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 рр.” (2001 р.), “Національна програма правової освіти населення” (2001 р.), “Концепція профільного навчання в старшій школі” (2003 р.) тощо. У цих та інших документах передбачено заходи, спрямовані на модернізацію системи профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю на засадах особистісно орієнтованого, діяльнісного й системного підходів.

На теоретичному рівні профорієнтаційна робота зі старшокласниками взагалі й у системі відомчої освіти МВС України, зокрема, стала предметом дослідження багатьох учених – філософів, педагогів, психологів, соціологів, управлінців, юристів. У результаті можемо визначити й основні аспекти в дослідженні означеної тематики:

-

-

-

-

-

Зазначені праці стали теоретичними джерелами нашого дослідження, його психолого-педагогічним підґрунтям під час виконання завдань щодо підготовки старшокласників до свідомого вибору професії правоохоронця. Однак, виконання таких завдань ускладнюється існуванням реальної суперечності: з одного боку, наявна законодавча готовність інноваційно розв’язувати питання організації профорієнтаційної роботи в системі відомчої освіти МВС України, а з іншого _такий процес гальмується недостатнім теоретико-методичним рівнем їх осмислення. Ураховуючи результати сучасних теоретико-експериментальних досліджень, зазначену суперечність можна конкретизувати як систему взаємопов’язаних протиставлень:

-

-

-

Актуальність досліджуваної проблеми, недостатній рівень розробленості її концептуального, теоретичного і прикладного аспектів зумовили вибір теми дослідження: “Організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ України”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001_рр., планів науково-дослідних робіт науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України Національного університету внутрішніх справ і положень Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999_рр.

Тему затверджено Вченою радою Національного університету внутрішніх справ (протокол №10 від 31.10.2003 р.), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № від 23.12.2003 р.).

Об’єкт дослідження – система професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ як складова безперервної юридичної освіти.

Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ.

Мета дослідження – теоретичне обґрунтування й експериментальна апробація організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ.

Гіпотеза дослідження. Ефективність професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ можна суттєво підвищити за умов: спрямування профорієнтаційної роботи на свідоме професійне самовизначення старшокласників у правоохоронній галузі та її здійснення на засадах особистісно орієнтованого підходу; формування в старшокласників готовності до професійного самовизначення в правоохоронній галузі на засадах системного підходу в єдності її основних компонентів (мотиваційного, інформаційного, психологічного й рефлексивного); створення при вищих навчальних закладах системи відомчої освіти МВС України ліцеїв юридичного профілю як регіональних центрів профорієнтаційної роботи, спрямованої на формування в старшокласників готовності до свідомого вибору професії правоохоронця.

Відповідно до проблеми, об’єкта, предмета, мети і гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

Методологічну й теоретичну основу дослідження становлять: закони й категорії процесу пізнання; основні положення системного (В.Афанасьєв, І.Блауберг, В.Садовський, В.Юдін та ін.) і діяльнісного (М.Каган, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн та ін.) підходів; концептуальні положення гуманістичної педагогіки (І.Бех, А.Маслоу, С.Подмазін, В.Рибалка, К.Роджерс, О.Савченко, В.Сєриков, О.Сухомлинська, В.Сухомлинський, І.Якиманська та ін.); праці, присвячені профорієнтаційній роботі взагалі (Г.Запорожцева, М.Захаров, О.Сазонов, В.Сахаров, В.Симоненко, М.Тименко, Б.Федоришин, С.Чистякова, В.Шадриков, О.Щербаков та ін.) і профорієнтації старшокласників на службу в ОВС зокрема (М.Ануфрієв, О.Бандурка, Л.Батліна, В.Васильєв, Т.Грица, В.Дружинін, Б.Климов, А.Клочко, А.Лігоцький, А.Москаленко, О.Пащенко, В.Посметний, І.Рущенко, В.Синьов, С.Сливка, В.Соболєв, І.Совгір, О.Ярмиш та ін.).

Досягненню мети й виконанню визначених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження: теоретичних (ретроспективного, порівняльного й системного аналізу для зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, розгляду теоретичних питань із метою визначення понятійно-категоріального апарату дослідження, обґрунтування організаційно-педагогічних умов), емпіричних (педагогічного експерименту для перевірки гіпотези дослідження, прогностичних, діагностичних, обсерваційних методів для виявлення рівня готовності старшокласників до професійного самовизначення в правоохоронній галузі), методів математичної статистики (для статистичного групування експериментальних даних і перевірки статистичної гіпотези).

Експериментальна база й етапи дослідження.

Дослідно-експериментальну роботу здійснено в три етапи упродовж 1999-2004 років на базі юридичного ліцею при Національному університеті внутрішніх справ і юридичних класів Безлюдівського загальноосвітнього НВК І-ІІІ ступенів з ліцеєм. На першому етапі (1999-2000 рр.) проаналізовано наукову літературу з досліджуваної проблеми, здійснено обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування готовності старшокласників до професійного самовизначення в правоохоронній галузі, визначено науковий апарат дослідження, розроблено його програму. На другому етапі (2001-2003 рр.) розроблено модель науково-методичного забезпечення процесу реалізації організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ, проведено експериментальну апробацію основних ідей дослідження. На третьому етапі (2004 р.) проаналізовано й узагальнено експериментальні дані, сформульовано висновки дослідження.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній педагогіці обґрунтовано організаційно-педагогічні умови профорієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ; розроблено модель науково-методичного забезпечення процесу реалізації цих умов в урочній і позаурочній навчально-виховній роботі загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-ІІІ ступенів і ліцеїв юридичного профілю. Крім того, подальшого розвитку набули питання професійного самовизначення старшокласників у правоохоронній галузі, визначення системи критеріїв, показників і рівнів готовності старшокласників до свідомого вибору професії правоохоронця.

Теоретичне значення дослідження полягає в систематизації наукових поглядів на досліджувану проблему, в аналізі основних підходів до організації профорієнтаційної роботи зі старшокласниками, спрямованої на їхнє свідоме професійне самовизначення в правоохоронній галузі, в теоретичному обґрунтуванні доцільності її здійснення на засадах особистісно орієнтованого й системного підходів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці й експериментальній апробації програми діяльності регіонального профорієнтаційного центру правоохоронної спрямованості, моделі багатоетапного професійного відбору учнівської молоді на навчання і службу в органах внутрішніх справ України, комплексу заходів, спрямованих на формування мотиваційної, інформаційної, психологічної й рефлексивної складових готовності старшокласників до професійного самовизначення в правоохоронній галузі.

Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні основних ідей досліджуваної проблеми, визначенні, обґрунтуванні й апробації організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ України, розробці й обґрунтуванні моделі науково-методичного забезпечення процесу реалізації цих умов в урочній і позаурочній навчально-виховній роботі загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-ІІІ ступенів і в юридичних ліцеях.

Вірогідність результатів дослідження й висновків забезпечується методологічною й теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, використанням комплексу взаємопов’язаних і адекватних предметові, меті й завданням методів дослідження, доцільно спланованим і коректно проведеним педагогічним експериментом, репрезентативністю і статистичною значущістю експериментальних даних, застосуванням методів математичної статистики на етапі узагальнення результатів експериментально-дослідної роботи.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації оприлюднено й обговорено на міжнародній науково-методичній конференції “Актуальні питання удосконалення підготовки конкурентоспроможних спеціалістів у нових соціально-економічних умовах” (Севастополь, 2002), міжнародних науково-практичних конференціях “Розвиток особистості у дошкільній і шкільній освіті: досвід, проблеми, перспективи” (Бєлгород, 2003), “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків, 2003), всеукраїнських науково-практичних конференціях “Соціально-психологічні детермінанти особистісного становлення сучасної молоді” (Луганськ, 2003), “Розвиток правової освіти – необхідна умова побудови правової держави” (Харків, 2003), науково-методичному семінарі “Особистісно орієнтований урок у системі роботи загальноосвітнього навчального закладу” (Харків, 2004), обласних педагогічних читаннях “Гуманістична педагогіка В.О.Сухомлинського в сучасному освітньому просторі” (Харків, 2003).

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес юридичного ліцею при Національному університеті внутрішніх справ (довідка про впровадження №18/69/1 від 14.09.2004 р.), факультету №1 з підготовки слідчих Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ (акт про впровадження від 10.09.2004 р.), Центру професійно-технічної освіти №2, м. Харків (довідка про впровадження №236 від 03.09.2004 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено у 12 публікаціях автора (9 _одноосібних), 5 з яких вміщено у фахових виданнях. Обсяг особистого внеску складає 6,4 друкованих аркушів.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 304 найменувань, 12 додатків на 74 сторінках. Загальний обсяг дисертації 210 сторінок, основний зміст викладено на 182 сторінках. Робота містить 13 таблиць, 5 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено науковий апарат, висвітлено методологічну й теоретичну базу дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретичні питання професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ” – розглянуто загальнонаукові аспекти досліджуваної проблеми, охарактеризовано основні підходи у визначенні сутності та структури профорієнтаційної роботи зі старшокласниками, спрямованої на їхнє свідоме професійне самовизначення в правоохоронній галузі; проаналізовано стан розробки досліджуваної проблеми в педагогічній теорії й практиці.

Аналіз наукових джерел із теми дослідження уможливив висновки про співіснування різноманітних підходів у трактуванні поняття “професійна орієнтація” (Л.Буєва, В.Журавльов, М.Захаров, І.Кон, Ф.Корольов, В.Кравецький, І.Кравченко, І.Назимов, О.Сазонов, В.Сахаров, Б.Федоришин, С.Чистякова, О.Щербаков, В.Ядов та ін.). Такий стан спричинено як історико-генетичними факторами, так і багатоаспектністю досліджуваного феномену, що виявляється в можливості розгляду профорієнтації в педагогічному, психологічному, соціологічному й управлінському контекстах.

Розгляд професійної орієнтації в педагогічному контексті уможливлює визначення її як інформаційної й організаційно-практичної діяльності освітніх закладів, сім’ї, державних, суспільних і комерційних установ, що забезпечують допомогу населенню у виборі, підборі або зміні професії з урахуванням індивідуальних інтересів особистості й потреб ринку праці.

Професійну орієнтацію як дієвий засіб виконання актуальних завдань комплектування ОВС високоякісним персоналом науковці розглядають як взаємозацікавлену цілеспрямовану діяльність щодо вибору особистістю професії працівника ОВС, яка здійснюється у формі співпраці між відповідними службами організацій і установ з усіма категоріями населення (М.Ануфрієв, О.Бандурка, В.Соболєв, І.Совгір та ін.).

Здійснюючи дослідження на засадах особистісно орієнтованого підходу, під професійною орієнтацією старшокласників на службу в ОВС України розуміємо систему педагогічних заходів, спрямованих на надання учням допомоги у свідомому професійному самовизначенні в правоохоронній галузі.

У процесі порівняльного теоретичного аналізу різноманітних підходів у визначенні структури професійної орієнтації ми прийшли до висновку про перспективність позиції тих науковців, які до компонентів профорієнтації відносять професійну інформацію, професійну консультацію, професійний відбір і професійну адаптацію (М.Ануфрієв, О.Бандурка, А.Роша, О.Ярмиш та ін.).

Професійна інформація – як планомірний процес ознайомлення працездатного населення і, передусім, молоді з основними професіями й спеціальностями – повинна відповідати певним вимогам: бути виховною, об’єктивною. перспективною, всебічною й оптимальною. Вона здійснюється в трьох формах: у формі просвіти, професійної пропаганди і професійної агітації.

Професійна консультація – як система психолого-педагогічних й медичних заходів, спрямованих на оцінку різнобічних здібностей людини з метою надання їй допомоги в більш обґрунтованому виборі майбутньої професії – класифікується за видами (довідкова, діагностична, формуюча, медична) і формами (індивідуальна, групова, фронтальна). Вона здійснюється в три етапи: на підготовчому відбувається попередня професійна діагностика, на основному – співбесіда, спрямована на виявлення інтересів, нахилів і переваг особистості, на заключному – людина отримує профконсультаційний висновок.

Професійний відбір на навчання у вищі навчальні заклади системи МВС і на службу в ОВС – як спеціально організований процес, який має за мету виявлення придатності людини до конкретного виду праці, – здійснюється в п’ять етапів і передбачає соціально-правовий відбір, медичний відбір, психодіагностичне обстеження, визначення психологічної готовності, освітній відбір для абітурієнтів вищих навчальних закладів або випробувальний термін для кандидатів на службу в ОВС.

У процесі аналізу стану розробки досліджуваної проблеми в педагогічній науці та практиці було виявлено, що сьогодні науковці і практики зробили лише перші кроки на шляху організації профорієнтаційної роботи зі старшокласниками, спрямованої на їх професійне самовизначення в правоохоронній галузі. Тому, на думку провідних учених, нагальною потребою часу є врахування в процесі організації профорієнтаційної роботи в системі МВС України теоретичних і практичних надбань педагогів – вчених і практиків із питань профорієнтації учнівської молоді взагалі.

Вивчення наукових джерел із теми дослідження уможливило висновок, що в розвинених країнах (де наявність висококваліфікованих спеціалістів в усіх галузях суспільного життя розглядається як системотворний чинник потужної економіки) питанням профорієнтації приділяється значна увага. При цьому до факторів, що визначають її ефективність, зарубіжні вчені відносять створення гнучкої й розгалуженої системи професійної орієнтації, чітку етапність і безперервність профорієнтаційної роботи.

Ознайомлення з історико-генетичними аспектами проблеми організації профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю в СРСР дозволило виявити прогресивний досвід, на який доцільно спиратися під час виконання завдань дослідження. Врахування досягнень радянських освітян із питань організації діяльності служб профорієнтації (початок 20-х - кінець 30-х рр. ХХ ст.), координації роботи вертикалі міжвідомчих рад і комісій, спеціальних суспільних організацій і наукових центрів (кінець 50-х - початок 80-х років ХХ ст.) сприятиме розбудові профорієнтаційної роботи в системі відомчої освіти МВС України на засадах системного підходу.

Особливу роль у Радянському Союзі щодо вирішення теоретичних і практичних питань підготовки учнів до вибору професії (70-ті _80-ті роки ХХ ст.) зіграли українські науковці. Завдяки результатам їхніх теоретико-експериментальних досліджень до навчального плану старших класів загальноосвітніх шкіл СРСР було уведено предмет із професійної орієнтації, а також створено мережу високоефективних обласних і міських бюджетних профцентрів з високоякісним кадровим, фінансовим і технічним забезпеченням. Свідченням безсумнівної значущості науково-методичних досягнень наших попередників став факт розповсюдження ЮНЕСКО цього досвіду в слаборозвинених країнах Африки й Азії.

На сучасному етапі розвитку України профорієнтаційна робота з учнівською молоддю розглядається як вагома складова початкової ланки процесу безперервної професійної освіти й набуває якісно нових рис завдяки модернізації старшої школи на засадах профільності.

У другому розділі – “Науково-методичне забезпечення процесу реалізації організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ” – обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, а також подано Концепцію професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ.

На основі аналізу наукових джерел із теми дослідження зроблено висновок про те, що специфіка підліткового й раннього юнацького віку зумовлена активним процесом особистісного і професійного самовизначення особистості. Саме тому профорієнтаційна робота зі старшокласниками повинна спрямовуватися на їх самовизначення в соціальній, професійній і особистісній сферах.

У психолого-педагогічній літературі спостерігається співіснування різноманітних підходів у визначенні сутності феномену самовизначення особистості (К.Абульханова-Славська, Т.Афанасьєва, О.Вітковська, М.Гінзбург, В.Єрмолін, В.Журавльов, Е.Клімов, А.Кронік, П.Шавір та ін). Обґрунтовано доцільність трактування поняття “самовизначення особистості” як внутрішньої діяльності людини, спрямованої на усвідомлення власних життєвих цінностей і смислів, на основі яких вона визначає свою життєву позицію, стиль життя, своє місце серед людей і в світі.

Однією з визначальних організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ України є формування в них готовності до свідомого вибору професії правоохоронця.

Сучасні науковці розглядають поняття “готовність” у двох контекстах: функціональному й особистісному. За умов функціонального підходу готовність трактується як психофізіологічний стан, що забезпечує швидкість актуалізації необхідного досвіду. У контексті особистісного підходу, на якому ґрунтується й наше дослідження, готовність розглядається як інтегративна, стійка характеристика особистості, яка спроможна до успішного виконання діяльності.

Вивчення наукових джерел з теми дослідження дозволило виявити три основні наукові підходи до визначення структури готовності особистості до професійного самовизначення в правоохоронній галузі: пасивний, вибірковий і системний.

Пасивний підхід ґрунтується на переконанні щодо принципової неможливості визначення компонентів готовності особистості до професійного самовизначення в правоохоронній галузі, оскільки передбачити професійну придатність правоохоронця дуже важко, а часом і неможливо через складність і багатовимірність зазначеної професії.

Вибірковий підхід характеризується тим, що проблема визначення структури готовності старшокласників до професійного самовизначення в сфері правоохоронної діяльності усвідомлюється науковцями як проблема обґрунтування сукупності професійно важливих якостей.

Системний підхід у визначенні компонентів готовності старшокласників до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі ґрунтується на положенні про необхідність створення умов для реалізації ідеї самодостатності професійного вибору.

Обґрунтовано доцільність визначення структури готовності старшокласників до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі на засадах системного підходу з віднесенням до її складових мотиваційної, інформаційної, психологічної й рефлексивної готовності.

Мотиваційна складова готовності до свідомого вибору професії має складну динамічну структуру, компоненти якої певним чином супідрядні, взаємозалежні і взаємозумовлені. При цьому найбільш значущими компонентами досліджуваного феномену вчені визнають стійкий професійний інтерес і адекватний тип професійної мотивації.

Серед наукових підходів в інформаційному забезпеченні процесу професійного самовизначення старшокласників у сфері правоохоронної діяльності найбільш впливовим є системний підхід, ґрунтуючись на якому, ми визначили систему знань, що доцільно формувати в старшокласників у процесі їхнього професійного самовизначення в правоохоронній галузі.

Психологічна готовність старшокласників до професійного самовизначення в правоохоронній галузі виявляється в сформованості професійно важливих якостей. Необхідною й достатньою умовою визначення системи професійно важливих якостей працівника ОВС є їх відповідність до кваліфікаційних вимог, що ставляться перед фахівцями певних спеціальностей правоохоронної галузі. При цьому доцільним виявляється розподіл зазначених вимог на загальні та спеціальні.

Рефлексивна готовність учнів до професійного самовизначення полягає в їх здатності до співвіднесення своїх індивідуальних особливостей з вимогами певної професії. Таке уможливлюється за умов сформованості в старшокласників здібності до адекватної самооцінки, що найефективніше формується на засадах діяльнісного підходу.

Вивчення наукових джерел із теми дослідження уможливило висновок про те, що в сучасних умовах профорієнтаційна робота зі старшокласниками, спрямована на їх професійне самовизначення в правоохоронній галузі, повинна набути принципово іншого характеру завдяки створенню при вищих навчальних закладах відомчої системи освіти МВС України юридичних ліцеїв. Серед факторів, що зумовлюють доцільність такої модернізації, найбільш значущими є:

-

-

-

Узагальнення результатів наукових пошуків учених, спрямованих на вдосконалення профорієнтаційної роботи в системі відомчої освіти МВС України, дозволило розробити Концепцію професійної орієнтації зі старшокласниками, спрямованої на їх професійне самовизначення в правоохоронній галузі.

У третьому розділі – “Організація, проведення й результати експериментального дослідження” – розкрито загальну методику наукового пошуку, подано результати діагностики вихідного рівня готовності учасників експерименту до вибору професії правоохоронця, наведено модель науково-методичного забезпечення процесу реалізації виявлених організаційно-педагогічних умов та результати її експериментальної апробації.

Під час експериментально-дослідної роботи здійснено статистичний однофакторний експеримент, логіка якого передбачала чотири етапи: констатуючий, формуючий, контрольний і етап узагальнення результатів експерименту.

На констатуючому етапі було виміряно показники вихідного рівня готовності учасників контрольних та експериментальних класів до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі. На основі результатів констатуючого етапу експерименту зроблено висновок про недостатній рівень готовності старшокласників до вибору професії правоохоронця.

Під час проведення формуючого етапу експерименту головною настановою щодо організації діяльності експериментальних класів (Е) було визнано дотримання виявлених організаційно-педагогічних умов. У контрольних класах (К) формування готовності старшокласників до свідомого вибору професії правоохоронця здійснювалося під час вивчення дисциплін правового циклу і в ході проведення виховних заходів правового спрямування.

Встановлено доцільність здійснення профорієнтаційної роботи, спрямованої на професійне самовизначення в правоохоронній галузі з учнями 8-11 класів.

На основі дослідження з’ясовано доцільність створення при юридичних ліцеях регіональних профорієнтаційних центрів, спрямованих на формування готовності старшокласників до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі.

Теоретично обґрунтовано й експериментально апробовано програму роботи регіонального профорієнтаційного центру й етапи її реалізації: інформаційно-консультативний, відбірковий і формуючий.

З метою перевірки ефективності моделі науково-методичного забезпечення процесу реалізації організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ здійснено контрольний етап експерименту: виміряно показники рівня сформованості структурних компонентів готовності учасників експерименту до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі, виявлено динаміку їхніх змін, що відбулися в процесі експериментально-дослідної роботи. Аналіз результатів експериментальної роботи свідчить про те, що всі показники рівнів готовності старшокласників до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі в експериментальних класах (Е) зазнали більших позитивних змін, ніж у контрольних класах (К).

Таблиця

Динаміка показників рівнів готовності учасників експерименту до свідомого професійного самовизначення в правоохоронній галузі

Компоненти готовності | Динаміка показників рівнів готовності

учнів експериментальних (Е) і

контрольних (К) класів (%)

високий

рівень | середній

рівень | низький

рівень

Е | К | Е | К | Е | К

Установка на професію | +5,5 | +0,4 | +1,3 | -2,2 | -6,8 | +1,8

Інформаційна готовність | +6,3 | +0,7 | +25,3 | +8,4 | -31,6 | -9,1

Загальний інтелект | +10,4 | +4,5 | +14,8 | +6,8 | -25,2 | -11,3

Комунікативні здібності | +8,4 | +5,3 | +2,4 | +0,3 | -10,8 | -5,6

Нервово-психологічна стійкість | +12,2 | +6,2 | +23,7 | +14,6 | -35,9 | -20,8

Здатність до самооцінки | +5,5 | +2,7 | +13,5 | +3,7 | -19,0 | -6,4

З метою виявлення статистичної вірогідності результатів дослідження на етапі узагальнення результатів експериментальної роботи перевірено нульову гіпотезу (Но). Перевірку нульової гіпотези здійснено на 5%-ому рівні значущості за допомогою критерію чІ.

Результати обчислень уможливили висновок про необхідність прийняття альтернативної гіпотези про те, що різниця в експериментальних даних у контрольних і експериментальних класах зумовлена експериментальним фактором – застосуванням системи заходів, спрямованих на реалізацію організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ.

Теоретичний аналіз проблеми й отримані результати експериментально-дослідної роботи дозволили зробити такі висновки:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Основний зміст дисертації розкрито в публікаціях автора:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

АНОТАЦІЇ

Колісник Т.П. Організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кіровоград, 2005.

Дисертація присвячена актуальним питанням формування готовності старшокласників до свідомого вибору професії в правоохоронній галузі. Виявлено теоретичні засади організації профорієнтаційної роботи зі старшокласниками, спрямованої на їх свідоме професійне самовизначення в правоохоронній галузі.

Теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ, розроблено модель науково-методичного забезпечення процесу реалізації організаційно-педагогічних умов. Подано основні результати її експериментальної апробації.

Ключові слова: профорієнтація старшокласників, працівники органів внутрішніх справ, структура профорієнтації, етапи профорієнтації, центри профорієнтації.

Колесник Т.П. Организационно-педагогические условия профессиональной ориентации старшеклассников на службу в органах внутренних дел Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко, Кировоград, 2005.

Диссертация посвящена актуальным вопросам формирования готовности старшеклассников к сознательному выбору профессии в правоохранительной сфере. Выявлены теоретические основы организации профориентационной роботы со старшеклассниками, направленной на их сознательное профессиональное самоопределение в правоохранительной сфере. Теоретически обоснованы организационно-педагогические условия профессиональной ориентации старшеклассников на службу в органах внутренних дел, разработана модель научно-методического обеспечения процесса реализации организационно-педагогических условий. Представлены результаты ее экспериментальной апробации.

Обоснованы понятия и категории профессиональной ориентации, разработаны критерии готовности старшеклассников к сознательному профессиональному самоопределению в правоохранительной сфере (установка личности на выбор профессии и адекватный тип профессиональной мотивации; сформированная система знаний объективных и субъективных условий эффективного выполнения правоохранительной деятельности; сформированные профессионально важные качества личности; адекватная самооценка).

Установлено, что профориентационная работа должна осуществляться в контексте личностно ориентированного подхода. При этом ее эффективность зависит от многих факторов, наиболее важными среди которых являются зрелая установка личности на выбор профессии в правоохранительной сфере, адекватный тип профессиональной мотивации, учет индивидуальных особенностей личности, способность старшеклассников к адекватной самооценке.

Установлено, что изучение феномена “профессиональное самоопределение” целесообразно осуществлять в контексте социально-психологического подхода, системообразующим фактором которого является достижение баланса между потребностями личности и общества.

В организации профориентационной работы со старшеклассниками выявлены противоречия между законодательной готовностью инновационно решать вопросы организации профориентационной работы в системе МВД и недостаточным теоретическим уровнем их осмысления. Учитывая результаты современных теоретико-экспериментальных исследований, а также данные, полученные при проведении констатирующего эксперимента, это противоречие может быть представлено как система таких взаимосвязанных противоречий: между новой стратегической целью профессиональной ориентации старшеклассников на службу в органах внутренних дел (которая состоит в формировании их готовности к профессиональному самоопределению в правоохранительной сфере) и неопределенностью организационно-педагогических условий ее достижения; между особым значением профотбора как составляющей части профориентационной работы в системе МВД и несовершенством организационных форм ее проведения; между необходимостью в процессе организации профориентационной работы создания условий для формирования мотивационной, информационной, психологической и рефлексивной готовности старшеклассников к сознательному профессиональному самоопределению в правоохранительной сфере и неопределенностью теоретических и практических основ данного процесса.

Сущность эксперимента состояла в апробации модели научно-методического обеспечения процесса реализации организационно-педагогических условий профессиональной ориентации старшеклассников на службу в органах внутренних дел. К критериям эффективности научно-экспериментальной работы были отнесены следующие показатели:

-

-

-