НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Косенко Віктор Вікторович

УДК 351.823.1

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ

ІНФРАСТРУКТУРИ АГРАРНОГО РИНКУ

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидат наук з державного управління

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник – | кандидат економічних наук, професор

МОСТОВИЙ Григорій Іванович,

Національна академія державного управління при Президентові України, проректор з економіко-господарської роботи

Офіційні опоненти – | доктор наук з державного управління, професор

КОРЕЦЬКИЙ Микола Христофорович,

Гуманітарний університет "Запорізький інститут державного та муніципального управління", перший проректор;

кандидат економічних наук, доцент

ОЛІЙНИК Олександр Васильович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, доцент кафедри фінансів

Провідна установа – | Донецький державний університет управління МОН України, кафедра менеджменту у невиробничій сфері, м. Донецьк

Захист відбудеться "22" грудня 2005 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75, зал засідань (1 поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75.

Автореферат розісланий "19" листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лебець В.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність теми дослідження. Практика аграрних реформ останнього часу в АПК України доводить необхідність докорінної перебудови всієї системи економічних відносин, яка охоплює виробництво, розподіл, обіг і споживання сільськогосподарської продукції, а також виявила, що традиційні відносини між галузями АПК не мають перспективи. У ринкових умовах сільськогосподарські підприємства не можуть за безцінь продавати сировину і намагаються стати повноправними учасниками аграрного ринку. Організація цивілізованого сільськогосподарського ринку, особливо на рівні регіонів, включає в себе і створення необхідної інфраструктури.

Функціональне призначення інфраструктурної сфери – задоволення потреб основних галузей АПК, зведення до мінімуму витрат на виробництво, зберігання, заготівлю, переробку та реалізацію продовольчої продукції – не забезпечується на необхідному рівні як за обсягом, так і за якістю відповідних послуг. Внаслідок низького рівня розвитку інфраструктурна сфера не здатна забезпечити нормальне функціонування основного виробництва АПК, повне, ефективне використання всіх матеріальних та фінансових ресурсів. Тому з метою адаптації інфраструктури до ринкових вимог, визначення її оптимальних пропорцій з іншими сферами АПК необхідно розробити головні напрями її перспективного розвитку з урахуванням цілей та основних засобів економічної реформи (процесів роздержавлення, приватизації, становлення нових організаційних форм господарювання, формування ринкових відносин і ринкової інфраструктури, розмежування функцій державного і господарського управління у сфері АПК).

Фундаментальні теоретичні положення державного регулювання економіки висвітлено у працях відомих зарубіжних економістів Дж. Кейнса, П. Самуельсона, Дж. Гелбрайта, А. Медіссона та ін. Значний внесок у розвиток теорії та практики державного управління в Україні зробили В. Бакуменко, В. Бодров, В. Князєв, В. Лобас, В. Луговий, Н. Нижник, О. Оболенський, Г. Одінцова, О. Осауленко, В. Рижих, Р. Рудніцька, В. Цвєтков.

Дослідженню ролі держави в удосконаленні форм господарювання в АПК та його інфраструктурній сфері присвячено праці російських та вітчизняних дослідників Л. Абалкіна, І. Лукінова, В. Амбросова, П. Саблука, С. Мочерного, В. Юрчишина, М. Корецького, Г. Мостового, О. Амосова, О. Олійника, Г. Андрусенка та багатьох інших.

Науковою розробкою проблеми формування ринкової інфраструктури займались В. Гринькова, А. Гриценко, В. Соболев та ін., проблеми формування інфраструктури аграрного ринку та функціонування її окремих елементів – В. Андрійчук, П. Гайдуцький, Б. Губський, М. Дем'яненко, В. Зіновчук, Е. Злобін, Ю. Коваленко, Л. Мармуль, В. Цимбал та ін.

Недостатня розробленість проблеми ринкової інфраструктури в українській науці державного управління породжує відповідні труднощі, особливо для господарської практики, яка й досі позбавлена системи обґрунтованих рекомендацій, типових інструкцій, фундаментальних наукових досліджень, які б враховували як світовий досвід, так і специфіку України.

Сьогодні історична база розвитку інфраструктури, зокрема регіональні нормативи і показники сфери послуг, у повному обсязі та асортиментному складі не розраховуються, що позбавляє регіональне планування об'єктивних критеріїв, якими можна було б скористатися у процесі розвитку інфраструктури ринку.

Отже, проблема створення та функціонування інфраструктури аграрного ринку як з наукової точки зору, так і в руслі практичних завдань існує і потребує свого вирішення, а недостатнє висвітлення цієї теми в науковій літературі робить її надзвичайно актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана як складова наукового дослідження, що проводиться кафедрою економічної політики Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за темою "Державне регулювання процесів соціального і економічного розвитку аграрної сфери регіону" (номер державної реєстрації 0102U001591 від 02.01.2002 р.), яка входить до комплексного наукового проекту НАДУ "Державне управління та місцеве самоврядування".

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та удосконаленні механізмів державного регулювання формування, розвитку та функціонування інфраструктури аграрного ринку.

Відповідно до поставленої мети в дисертації вирішуються такі завдання:

·

·

·

·

·

·

·

Об'єкт дослідження – процес формування, функціонування та державного регулювання ринкової інфраструктури в АПК.

Предмет дослідження – методи, засоби, важелі та механізми вдосконалення державного регулювання інфраструктури аграрного ринку.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є наукові принципи, методи та засоби наукового пізнання, застосування яких забезпечує достовірність результатів дослідження та досягнення його мети.

Для вирішення окреслених завдань використано провідні теоретичні загальнонаукові та емпіричні методи: діалектичний, монографічний, абстрактно-логічний, що дозволяють обґрунтувати необхідність розкриття сутності державного регулювання економіки. Застосовано макроекономічний, системний, структурно-функціональний та інституціональний підходи для методологічного вивчення концептуальних засад механізмів державного регулювання інфраструктури аграрного ринку. Під час дослідження сучасного розвитку та світового досвіду роботи об'єктів інфраструктури аграрного ринку застосовано методи статистичного та економічного аналізу.

Емпіричну базу дослідження складають матеріали Державного комітету статистики України, Харківського обласного управління статистики, Харківської обласної державної адміністрації, Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", публікації наукових установ, урядові видання, законодавчі документи у сфері аграрних відносин.

Теоретичною базою дисертаційного дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі державного регулювання розвитку економіки, її ринкової інфраструктури, зокрема інфраструктури аграрного ринку.

Наукова новизна одержаних результатів. На відміну від існуючих наукових розробок з проблем ринкової інфраструктури вітчизняного аграрного ринку, в дисертації вперше:

·

·

Удосконалено:

·

·

·

Дістало подальший розвиток:

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що ідеї та висновки дисертації доведено до відповідних положень та рекомендацій. Вони можуть бути використані при подальшій розробці, уточненні та реалізації механізму державного регулювання інфраструктури аграрного ринку. Це, зокрема, пропозиції щодо вдосконалення організаційно-управлінського, економічного та правового механізмів державного регулювання формування, розвитку та функціонування інфраструктури аграрного ринку, поліпшення контролю за обслуговуванням процесу купівлі-продажу сільськогосподарської продукції товарними біржами та дотримування ними принципів біржової торгівлі, вдосконалення методів і механізму впливу держави на кредитування сільгосптоваровиробників через фінансово-кредитну інфраструктуру аграрного ринку, які прийнято для впровадження у діяльність профільних управлінь облдержадміністрації та райдержадміністрацій Харківської області (довідка № 01-49/4781 від 19.09.2005 р.).

Пропозиції з питань узгодження між собою податкових нормативно-правових актів різного юридичного рангу стосовно реєстрації в податкових органах та функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як безприбуткових утворень прийнято для впровадження в роботу відповідних управлінь та відділів Державної податкової адміністрації та районних державних податкових інспекцій в Харківській області (довідка № 369/10/15-129 від 13.09.2005 р.).

Рекомендації щодо вдосконалення окремих нормативно-правових актів щодо функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів використано Комітетом з питань науки і освіти Верховної Ради України при розгляді проектів законів України та інших нормативно-правових документів, які регулюють відповідні суспільно-економічні відносини (довідка № 06-6/15-948 від 3.10.2005 р.).

Удосконалений алгоритм групових дій сільгосптоваровиробників щодо створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів може бути корисним для сільськогосподарської практики.

Результати дисертаційного дослідження використані викладачами кафедри економічної політики ХарРІ НАДУ при Президентові України при підготовці та викладанні модуля "Регулювання біржової діяльності в Україні" за програмою підготовки магістрів державного управління, а також навчальних дисциплін " Інфраструктура товарного ринку" та "Основи біржової діяльності" за програмою підготовки спеціалістів "Управління персоналом і економіка праці".

Автором дисертації особисто підготовлено методичні вказівки та контрольні завдання для студентів заочної форми навчання зі спеціальності 7.050109 "Управління персоналом і економіка праці" з навчальних дисциплін "Інфраструктура товарного ринку" та "Основи біржової діяльності" (акт про впровадження від 14.09.2005 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні результати і висновки дисертаційного дослідження доповідалися на трьох міжнародних наукових конгресах "Державне управління та місцеве самоврядування"(м. Харків, 2002, 2003, 2004 рр.), науково-практичних конференції "Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК" (м. Харків, 2003 р.), "Державна регіональна економічна політика розвитку аграрної сфери" (м. Харків, 2004 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 6 наукових статей, 5 з яких – у збірниках наукових праць, що входять до затвердженого ВАК України переліку фахових видань у галузі державного управління. Загальний обсяг публікацій становить близько 2,4 авт. арк.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 185 сторінок (основна частина – 166 сторінок), у тому числі 10 рисунків і 10 таблиць. Список використаних джерел налічує 215 найменувань, 6 з них – іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан наукової розробки проблеми: обґрунтовано вибір та актуальність теми, визначено мету і завдання дослідження, а також новизну та практичну користь одержаних результатів, їх теоретичне значення й особистий внесок здобувача; наведено дані щодо апробації результатів дослідження та публікації за темою дослідження.

У першому розділі – "Інфраструктура аграрного ринку як об'єкт державного регулювання" – ідентифіковано поняття "інфраструктура аграрного ринку", розглянуто існуючі концептуальні засади та методологічні підходи щодо впливу на формування і функціонування об'єктів інфраструктури аграрного ринку з боку держави та визначено критерії оптимальної моделі їх подальшого розвитку.

З реформуванням підприємств сільського господарства видозмінюються форми власності та господарювання у виробничій та соціальній сфері. Об'єкти соціальної інфраструктури у більшості випадків відійшли на баланси та в управління сільських рад, їх виконкомів або інших органів місцевого самоврядування. Об'єкти виробничої інфраструктури частково залишились на балансі нових агроформувань та підприємств харчової і переробної промисловості, частково – в системі споживкооперації, а частково виокремились в самостійні утворення. Певний час ці досить різні за формою і змістом інфраструктурні утворення мирно співіснували, доки ринок сільськогосподарської продукції та сировини мав хаотичний характер. Потужне відродження вітчизняних підприємств харчової промисловості, поява на агроринку іноземних компаній, зокрема всесвітньовідомих зернових трейдерів ("Гленкор", "Топфер" та ін.), зумовило концентрацію попиту на товари сільгоспвиробництва та нагромадження капіталу в комерційних посередницьких структурах – період зародження головного елементу цивілізованого аграрного ринку – ринкової інфраструктури, покликаної забезпечувати обмінні операції між сільгосптоваровиробниками та споживачами і навпаки, тобто рух товарно-матеріальних та грошових потоків в обох напрямках.

З одного боку, інфраструктура аграрного ринку є складовою частиною інфраструктури АПК разом з виробничою та соціальною, а з іншого – невід'ємною частиною глобальної (в межах країни) національної ринкової інфраструктури. Це пов'язано з тим, що до неї належать специфічні інститути (сільськогосподарські обслуговуючи кооперативи, аукціони живої худоби, агроторгові доми, агробіржі тощо) та інститути загальної ринкової інфраструктури (фондова та товарна біржі, банки загального призначення, кредитні спілки та ін.). Останні забезпечують рух найуніверсальнішого товару – капіталу, який, як відомо, не має ні національних, ні, тим більше, галузевих меж.

Ринкова інфраструктура в інституціональному розрізі має дві протилежні за принципом організації та метою кінцевого фінансового результату форми: комерційне посередництво та сільськогосподарську кооперацію. І саме ця внутрішня суперечність інфраструктурної сфери АПК виступає потужним двигуном її подальшого розвитку і саморозвитку. Тому найважливішим завданням державної політики щодо розвитку інфраструктури аграрного ринку є забезпечення рівних умов діяльності для комерційних посередницьких і кооперативних утворень, які на засадах вільної конкуренції формують цивілізований, прозорий ринок сільськогосподарської продукції та сировини.

Концептуальні засади формування та функціонування інфраструктури аграрного ринку пов'язані з реалізацією державної стратегії розвитку АПК і функціонуванням його особливої складової – ринку землі як фактора виробництва. Поява ринку землі в Україні суттєво розширює межі ринкових відносин і обумовлює незворотність аграрної реформи.

Для ефективного державного регулювання інфраструктури аграрного ринку необхідно визначити оптимальні пропорції розвитку окремих її елементів, розробити концепцію "ідеальної" моделі, яка б базувалась на сучасних світових здобутках у цій сфері, враховувала специфіку перехідного типу економіки України та особливості національної ментальності. Тобто перехід від існуючої моделі інфраструктури аграрного ринку до "ідеальної" має здійснюватись поетапно, за допомогою окремого набору методів, важелів та засобів державного регулювання на кожному з етапів.

У другому розділі – "Розвиток елементів інфраструктури аграрного ринку в сучасних умовах" – досліджено її сучасний стан в Україні, історичні передумови виникнення та розвитку, а також передовий зарубіжний досвід функціонування елементів інфраструктури аграрного ринку і механізми її державного регулювання.

Формування ринкової інфраструктури АПК в Україні відбувається повільними темпами. Це стосується створення та забезпечення умов для ефективного функціонування достатньої кількості товарних бірж, оптових ринків, аграрних палат, агроторгових домів, магазинів, аукціонних торгів племінною та продуктивною худобою, системи цінового моніторингу, торгово-кредитних компаній тощо.

Гальмується розвиток нової організаційно-правової структури в українському селі – сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, незважаючи на те, що офіційна політика держави направлена на підтримку обслуговуючої кооперації. Серед головних причин, що стримують розвиток обслуговуючої кооперації на селі – недосконалість законодавства, брак коштів для заснування кооперативів, невпевненість фахівців у справі, недостатня поінформованість населення.

Поліпшення кредитування аграрного сектора економіки в останні роки є позитивним кроком, але про надійність системи сільського кредитування, говорити ще завчасно (табл. 1).

Аналіз такої практики свідчить, що кредитні ресурси або взагалі не доходять до більшості сільськогосподарських товаровиробників, або вони розподіляються безсистемно. Згідно з процедурою компенсації витрат, часткове відшкодування процентної ставки за кредити банків здійснюється щороку до 1 грудня, тобто механізм кредитування зорієнтовано на підтримку короткострокового (до 11 місяців) надання аграрним підприємствам кредитних ресурсів, внаслідок чого зменшується питома вага кредитів терміном користування до 1 грудня в загальному обсязі кредитів, наданих за компенсаційною схемою.

Таблиця 1

Динаміка кредитування комерційними банками підприємств АПК у 2000 – 2002 рр.

Показники | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р.

млн

грн | % | млн

грн | % | млн

грн | %

Видано кредитів підприємствам АПК – всього | 2090 | 100,0 | 5866 | 100,0 | 5860 | 100,0

У тому числі:

на загальних умовах | 1272 | 60,9 | 3063 | 52,2 | 3705 | 63,2

на умовах часткової компенсації процентної ставки | 818 | 39,1 | 2803 | 47,8 | 2155 | 36,8

з них:

терміном користування до 1 грудня | 595 | 72,7 | 1528 | 54,5 | 1007 | 46,7

* Розраховано за даними Міністерства аграрної політики України.

Світова практика свідчить, що система кредитування сільськогосподарських товаровиробників повинна поєднувати державну підтримку, специфічні механізми захисту банківських позичок, обслуговування їх різними фінансовими посередниками, в першу чергу кооперативними та приватними банками, які суттєво різняться функціями, умовами надання кредитів, механізмами розподілу прибутків, засадами управління тощо.

Одним з пріоритетних завдань для України є формування цивілізованого біржового ринку. Але для його виконання ще не створено відповідні умови. При позитивній динаміці обсягу укладених угод (табл. 2) зростає і кількість бірж акредитованих на торгівлю сільгосппродукцією, що є вже негативним явищем, яке спричиняє розмивання попиту та пропозиції замість їх концентрації.

Ситуацію можливо виправити шляхом удосконалення біржового законодавства, впровадження єдиних правил біржових торгів та їх нових схем. Шкода від недосконалості законодавчих актів, не адаптованих до реальних умов, досить велика, оскільки вони генерують негативні явища в певному середовищі й обмежують можливості вибору альтернативних варіантів.

Серед зареєстрованих в Україні агроторгових домів (441) станом на 1.07.2003 р. функціонували лише 168. Значна їх частина здійснює торгівлю сільськогосподарською продукцією епізодично. Середній обсяг товарообігу одного агроторгового дому у 2000 р. становив 1044,9 тис. грн, 2001р. – 1176,8 тис., 2002 р. – 1302,2 тис. грн.

Таблиця 2

Обсяг укладених біржових угод, млн грн

Предмет угоди | 1995 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р.

Загальний обсяг угод | 541,1 | 3399,0 | 8167,8 | 9488,9 | 12663,2

з них:

сільськогосподарська продукція | 220,8 | 989,7 | 4005,4 | 6526,1 | 8477,5

транспортні засоби | 41,0 | 193,4 | 368,2 | 311,2 | 479,7

паливо | 2,8 | 290,6 | 334,1 | 1938,2 | 2655,0

продукти харчування | 5,3 | 62,8 | 73,3 | 39,6 | 191,9

цінні папери | 5,5 | 1382,9 | 2951,8 | 249,3 | 350,5

послуги | 0,3 | 28,9 | 52,9 | 94,6 | 21,3

нерухомість | 257,5 | 380,9 | 294,6 | 221,4 | 208,7

земельні ділянки | 0,1 | 0,3 | 0,5 | 0,3 | 10,3

інші види | 7,8 | 69,5 | 87,0 | 108,2 | 268,3

Неефективність та неконкурентоспроможність агроторгових домів зумовлена перш за все високим рівнем монополізації ринку переробними підприємствами і великими експортоорієнтованими торговельними компаніями, що значно перешкоджає становленню еквівалентних відносин суб'єктів продовольчого ринку й призводить до деградації аграрного виробництва.

Останнім часом розповсюдження отримали розподільчі центри – посередницькі фірми, які об'єднують виробників продукції, оптову і роздрібну торгівлю, сприяють скороченню витрат на доведення продукції до споживачів у порівнянні з дрібними оптовими базами або утриманням складських приміщень в торговельних організаціях.

Світовий досвід показує, що в останні роки інформаційні технології все більш широко розповсюджуються в сфері сільськогосподарського виробництва, в тому числі в області аграрного інформаційного консалтингу. В Україні на сьогоднішній день, на жаль, таких центрів не створено. Позитивним прикладом забезпечення комплексного інформаційного обслуговування всіх сільгоспвиробників є досвід Китаю, який може бути використаний і в Україні.

У третьому розділі – "Обґрунтування перспективних напрямів подальшого формування та ефективного державного регулювання інфраструктури аграрного ринку" – визначено тенденції розвитку, запропоновано концептуальну модель формування інфраструктури аграрного ринку та обґрунтовано перспективність поданих розробок.

Рис.1. Схема концептуальної моделі інфраструктури аграрного ринку

В основу запропонованої схеми концептуальної моделі інфраструктури аграрного ринку (рис. 1) закладено принципи оптимального співвідношення елементів інфраструктури та пропорційного і збалансованого розвитку двох протилежних за метою діяльності напрямів – комерційне посередництво та обслуговуюча кооперація.

Одним із напрямів розуміння тенденцій розвитку ринкової інфраструктури зводиться до уточнення підходу до ранжування ролі та значення її окремих елементів. Тому безперечно центральне місце в схемі займає товарна біржа – "вінець" або "маяк" інфраструктури аграрного ринку як за значенням, так і за формою. Біржа – це місце, де ідеально відбувається концентрація попиту та пропозиції, і як наслідок – оптимальне ціноутворення.

Функціональне призначення господарського механізму полягає в тому, щоб вимоги економічних законів перевести в площину практичної діяльності людей. Господарський механізм включає організаційні форми діяльності, економічні (господарські) форми реалізації, юридично закріплені норми та принципи і методи управління. Призначення ж механізму державного регулювання полягає в забезпеченні трансформаційних процесів у структурних елементах господарського механізму таким чином, щоб максимально задовольнити запити суспільства та державні інтереси. Тому логічно згрупувати методи, інструменти та важелі державного регулювання так, щоб вони відображали структуру господарського механізму. Організаційні та управлінські методи об'єднано в одну групу тому, що це доцільно з функціональної та методологічної точок зору (рис. 2).

У світовій практиці використовується ще один засіб опосередкованого впливу держави на ринкові процеси – державні корпоративні права, які поєднують організаційно-управлінські, правові, економічні методи, інструменти та важелі. У післяприватизаційний період держава виступає одночасно як владна структура, механізм економічного регулювання, підтримки і стимулювання і як власник майна. При цьому надто важливим є баланс усіх трьох елементів, оскільки перевага одного з них призводить до ослаблення державної влади, стримує активність агентів ринку. Використання цього засобу регулювання інфраструктури аграрного ринку дозволяє опосередковано впливати на дотримання стандартів біржової торгівлі, задіяти механізми концентрації попиту та пропозиції на сільгосппродукцію, забезпечити вільне ціноутворення.

Поєднання організаційно-управлінських, правових та економічних важелів державного регулювання, застосування механізмів управління державними корпоративними правами сприяє ефективному регулюванню інфраструктури аграрного ринку, який здатний не лише впевнено впливати на формування, розвиток та функціонування її об'єктів, але й якісно наповнювати їх товарними та фінансовими потоками.

Рис. 2. Механізм державного регулювання інфраструктури аграрного ринку

Перспективність запропонованої концептуальної моделі інфраструктури аграрного ринку полягає в тому, що закладені до неї принципи розвивають конкуренцію всередині системи, спонукаючи її до самоудосконалення.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження, виконане на основі аналізу теоретичних напрацювань у галузі державного управління, норм чинного законодавства, розв'язує важливе наукове завдання – обґрунтування концептуальних засад державного регулювання розвитку інфраструктури аграрного ринку, вдосконалення механізмів державного управління АПК України. Наукове та практичне значення мають такі положення та результати:

1. Ідентифіковано та конкретизовано понятійно-категоральний апарат дослідження інфраструктури аграрного ринку, запропоновано нові критерії класифікації її елементів, що дозволяє підвищити дієвість застосування механізму державного регулювання її розвитку.

2. Узагальнено теоретичні розробки українських та зарубіжних вчених щодо функціонування механізмів державного регулювання інфраструктури аграрного ринку і на цій основі вдосконалено методологічні засади вивчення її розвитку як цілісної системи і як елемента загальнонаціонального господарства.

3. Уточнено дефініції основних категорій у сфері державного управління економікою. Поняття "державне регулювання" економіки та окремих її галузей представлене як система державних заходів, спрямованих на забезпечення нормального процесу суспільного відтворення, і є однією з функцій державного управління народно-господарським комплексом. Доведено, що за допомогою старих кейнсіанських методів не можна вивести аграрну економіку з тривалої кризи. Необхідно опрацювати стратегію технологічної політики держави стосовно галузі, стрижнем якої є управління інноваційними процесами, поширення нововведень в інститути ринкової інфраструктури.

4. Оцінено сучасний стан розвитку в Україні та узагальнено світовий досвід роботи об'єктів інфраструктури аграрного ринку, на основі якого з'ясовано, що формування ринкової інфраструктури в АПК України відбувається повільними темпами. Йдеться про створення та забезпечення умов для ефективного функціонування достатньої кількості товарних бірж, оптових ринків, аграрних палат, агроторгових домів, магазинів, аукціонних торгів племінною та продуктивною худобою, системи цінового моніторингу, торгово-кредитних компаній та інших елементів інфраструктури аграрного ринку. Таким чином, у розвитку аграрного ринку пройдено лише перший етап – організаційне становлення інфраструктури. Надалі потрібне її кількісне та якісне наповнення товаропотоками сільськогосподарської продукції.

5. На основі передового вітчизняного та зарубіжного досвіду функціонування об'єктів інфраструктури аграрного ринку як цілісної системи розроблено концептуальну модель інфраструктури аграрного ринку, в основу якої закладено принципи оптимального співвідношення елементів інфраструктури та пропорційного і збалансованого розвитку двох протилежних за метою діяльності напрямів – комерційне посередництво та обслуговуюча кооперація, що повинно стати внутрішнім джерелом для саморозвитку цієї системи.

6. Досліджено систему вітчизняного законодавства стосовно об'єктів інфраструктури аграрного ринку, на основі якого вдосконалено алгоритм групових дій сільгосптоваровиробників щодо створення та функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, запропоновано рекомендації щодо внесення певних змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ (зокрема до коду організаційно-правової форми господарювання). Вирішення зазначених питань дозволить усунути суттєві труднощі для реєстрації обслуговуючих кооперативів у податкових органах та функціонування їх як безприбуткових організацій.

7. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення біржового законодавства та рекомендації з впровадження у біржову практику сучасних схем організації біржових торгів, зокрема з використанням подвійних складських свідоцтв, закладних свідоцтв (варрантів) та ф'ючерсних контактів. Це сприятиме поліпшенню державного контролю за обслуговуванням процесу купівлі-продажу сільськогосподарської продукції товарними біржами та дотримуванням ними принципів біржової торгівлі.

8. Узагальнено та проаналізовано методи і механізми впливу держави на кредитування сільгосптоваровиробників через фінансово-кредитну інфраструктуру. Розв'язати проблему кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників у ринкових умовах можна тільки на системній основі. Окремі заходи (навіть найдієвіші) вирішують, як правило, локальні завдання і лише на короткий період, не долаючи проблему в цілому. При цьому обов'язковою умовою при формуванні системи кредитного обслуговування аграрного сектора АПК має бути створення під патронатом держави галузевого банку як координаційного, методичного і фінансово-кредитного центру галузі, для контролю за оборотом та цільовим використання землі і повноцінного кредитування сільгосптоваровиробників, а саме – Національного Земельного банку. Також необхідно усунути перешкоди для створення кооперативних банків шляхом удосконалення кооперативного законодавства. Для здешевлення комерційних кредитів необхідно розвивати механізм часткової компенсації державою процентних ставок за використання кредиту для сільгосптоваровиробників.

9. На підставі виявлених тенденцій та обґрунтованих перспективних напрямах подальшого формування інфраструктури аграрного ринку розроблено єдиний комплексний механізм державного регулювання інфраструктури аграрного ринку з урахуванням розробленої концептуальної моделі, на основі організаційно-управлінських, економічних та правових форм, методів, інструментів та важелів державного регулювання.

10. Спираючись на розроблений комплексний механізм, запропоновано практичні рекомендації для органів державної влади, зокрема:

- усунути існуючі перешкоди для розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації шляхом внесення змін до вищезгаданих нормативно-правових актів;

- позбавити акредитації на обслуговування процесу купівлі-продажу сільськогосподарської продукції більшість товарних бірж України, які не дотримуються принципів біржової торгівлі та використовують "напівпрозорі" схеми торгівлі (підстав для цього більш ніж достатньо), і створити національну систему аграрних бірж на основі моноцентричної моделі з уніфікованими правилами торгівлі та єдиною інформаційною системою;

- створити єдиний державний інформаційно-консультаційний центр до якого включити вже створені центри цінового моніторингу, а також аграрний сайт на основі передових інформаційних технологій. На подальших етапах можлива часткова або повна приватизація цього центру;

- використовувати через системи Державного резерву, регіонального контракту та ДАК "Хліб України" найдійовіші механізми державного регулювання – грошові та товарні інтервенції – для стабільності ринку сільгосппродукції та контролю над ціноутворенням.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Косенко В.В. Алгоритм групових дій сільгосптоваровиробників щодо створення обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. праць. – Вип. 2 (11). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2005. – С. – 200.

2. Косенко В.В. Державне регулювання інфраструктури аграрного ринку. Гл. 13. / Регіональна політика розвитку аграрної сфери: [Моногр.] / Г.І. Мостовий, Л.М. Анічін, Г.О. Андрусенко та ін.; За заг. ред. проф. Г.І. Мостового – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2004. – 262 с.

3. Косенко В.В. Інфраструктура аграрного ринку: ідентифікація понятійного апарату // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2003. – № 2 (17): У 2-х ч. – Ч. 2. – С. 30 –33.

4. Косенко В.В. Методологічні підходи та концептуальні засади формування та функціонування інфраструктури аграрного ринку // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць Одеського регіонального інституту державного управління. – Вип. 1 (21). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. – С. 275 – 284.

5. Косенко В.В. Розвиток кооперативних підприємств в аграрній сфері // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2005. – № 2 (24): У 2-х ч. – Ч. 1. – С. 251 –256.

6. Косенко В.В., Мілаш Л.М. Інфраструктурна сфера АПК: пріоритетні напрями державної політики та перспективи розвитку // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. – Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ, 2002. - № 2 (13): У 2-х ч. – Ч. 1. – С. 80 – 83.

АНОТАЦІЯ

Косенко В.В. Державне регулювання розвитку інфраструктури аграрного ринку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Харків, 2005.

У дисертації обґрунтовано теоретичні засади розробки та вдосконалення механізму державного регулювання формування, розвитку та функціонування інфраструктури аграрного ринку та її елементів. Розглянуто сучасний стан, історичні передумови становлення цієї життєво важливої ланки суспільного відтворення, узагальнено передовий зарубіжний досвід функціонування об'єктів обслуговування АПК та фактори впливу на них з боку держави.

Результатами дослідження є конкретизація понятійно-категоріального апарату, розробка нових критеріїв класифікації елементів інфраструктури аграрного ринку, опрацювання її концептуальної моделі, в основу якої покладено принципи оптимального співвідношення елементів ринку та збалансованого розвитку двох протилежних за метою діяльності напрямів господарювання – комерційне посередництво та обслуговуюча кооперація, а також алгоритм групових дій сільгоспвиробників щодо створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що дозволяє здійснювати їх реєстрацію як безприбуткових організацій у діючому правовому полі.

Обґрунтовується перспективність запропонованих напрямів удосконалення механізму державного регулювання розвитку інфраструктури аграрного ринку.

Ключові слова: державне регулювання, механізм державного управління, інфраструктура аграрного ринку, аграрний сектор, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, аграрна біржа, агроторговий дім, кредитна спілка, кооперативний банк, диспаритет цін, вертикальна інтеграція.

АННОТАЦИЯ

Косенко В.В. Государственное регулирование развития инфраструктуры аграрного рынка. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. – Харьков, 2005.

В диссертации уточняются сущность и цели государственного регулирования развития инфраструктуры аграрного рынка в Украине, обосновываются теоретические основы, разработки и усовершенствования механизмов государственного регулирования инфраструктурного звена , а также исследуются методологические подходы к изучению её элементов.

Анализируется уровень современного развития, обслуживающей АПК сферы, обобщается передовой зарубежный опыт функционирования её объектов и описываются факторы влияния механизмов государственного регулирования на её развитие. Установлено, что в Украине уже сложилась определённая инфраструктура по обслуживанию производства, переработки и потребления сельхозпродукции, которая требует своего дальнейшего развития в соответствии с мировыми стандартами, а также количественного и качественного наполнения финансовыми и товарными потоками.

В работе предложено схему концептуальной модели инфраструктуры аграрного рынка в основу, которой заложены принципы оптимального соотношения элементов инфраструктуры и сбалансированного развития двух противоположных по цели деятельности направлений хозяйствования – коммерческое посредничество и обслуживающая кооперация.

Проанализирована законодательная база функционирования АПК и её инфраструктуры, что позволило сформулировать конкретные предложения по её усовершенствованию и разработать алгоритм групповых действий сельхозтоваропроизводителей по созданию обслуживающих сельскохозяйственных кооперативов в качестве бесприбыльных организаций в действующем правовом поле.

На основании выявленных тенденций и предложенных перспективных направлений развития инфраструктуры аграрного рынка разработан единый комплексный механизм государственного регулирования её функционирования с учётом новой концептуальной модели, которая позволяет государству эффективно использовать организационно-управленческие, экономические и правовые рычаги воздействия на обслуживающие АПК предприятия и учреждения.

Ключевые слова: государственное регулирование, механизм государственного управления, инфраструктура аграрного рынка, аграрный сектор, сельскохозяйственный обслуживающий кооператив, аграрная биржа, агроторговый дом, кредитный союз, кооперативный банк, диспаритет цен, вертикальная интеграция.

ANNOTATION

Kosenko V.V. State regulation of the agrarian market's infrastructure development. – Manuscript.

Dissertation for getting a scientific degree of Candidate of Sciences in Public Administration following the specialty 25.00.02 – mechanisms of public administration. – Kharkiv Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration attached to the Office of the President of Ukraine. – Kharkiv, 2005.

The dissertation gives grounds for the theoretical basis of elaborating and improving mechanism of public regulation of forming, developing and functioning of the agrarian market's infrastructure and its elements. The modern state, historical preconditions of forming this vital branch of social reproduction are considered; the leading foreign experience of the functioning of objects of agricultural-industrial complex's attendance is generalized and the factors of influence on them from the part of the state are revealed.

The results of the research are as following: concretization of the notional-categorical apparatus; elaboration of the new criteria for classifying the elements of the agrarian market's infrastructure; evaluation of its conceptual model which comprises the principles of optimal correlation between the elements of the market and the balanced development of the two opposite in their aim of activity trends of economical management – commercial mediation and attending cooperation; algorithm of the group actions of the agricultural producers on creating agricultural attending cooperatives that permits to perform their registration as unprofitable organizations in the existing lawful sphere.

The long-term perspectives of the proposed trends for improving the mechanism of state regulation of the agrarian market's infrastructure development are grounded.

Key words: state regulation, mechanism of public administration, the agrarian market's infrastructure, agrarian sector, agricultural attending cooperative, agrarian exchange, agricultural trade house, credit community, cooperative bank, price disparities, vertical integration.

Відповідальний за випуск Андрусенко Григорій Олександрович

Підписано до друку 23.09.2005. Формат 60х841/16. Папір офсетний.

Друк офсетний. Обл.-вид. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Зам. № ___.

Віддруковано з оригінал-макета в Харківському регіональному інституті

Національної академії державного управління при Президентові України.

Свідоцтво про Державну реєстрацію ДК № 1654 від 19.01.2004 р.

61050, м. Харків, просп. Московський, 75, тел. (057) 732-32-55,

електронна адреса: