ВСТУП
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
„ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
ЛЕГЕЗА Дар’я Георгіївна
УДК 338.43:332.155:634
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА
ПЛОДОВО-ЯГІДНОЇ ПРОДУКЦІЇ
У ПІВДЕННОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ
08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК
АВТОРЕФЕРАТ
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук.
Наукові керівники: доктор економічних наук, професор
Криворучко Віктор Іванович ,
Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, головний науковий співробітник
відділу форм господарювання
доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України
Месель-Веселяк Віктор Якович,
Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, заступник директора з наукової
роботи, завідувач відділення організації виробництва
та земельних відносин
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Єрмаков Олександр Юхимович,
Національний аграрний університет Кабінету
Міністрів України, професор кафедри аграрної
соціології та розвитку села, директор
Навчально-наукового центру агробізнесу,
економіки та соціального розвитку села
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник
Шумейко Анатолій Іванович,
Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, провідний науковий співробітник
відділу ціноутворення і кон’юнктури ринку
Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра організації виробництва та агробізнесу
Захист відбудеться 17 травня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680 м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, кім. 317.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН: 03680 м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, кім. 212.
Автореферат розісланий 15 квітня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Пулім В.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Підвищення ефективності виробництва плодово-ягідної продукції є одним із важливих завдань розвитку аграрного сектору економіки України. У період ринкової трансформації економічних відносин у сільському господарстві розв’язанню цієї проблеми не приділялося належної уваги. Незважаючи на найбільш сприятливі грунтово-кліматичні умови Південного Степу, урожайність плодово-ягідних культур і прибутковість виробництва залишаються низькими. Скоротились обсяги закладання молодих насаджень, внесення добрив, захисту плодово-ягідних насаджень від шкідників і хвороб, уповільнився процес сортооновлення, що зумовило істотне зменшення обсягів виробництва плодово-ягідної продукції. Зростання цін на ресурси, що споживаються у виробництві, не супроводжувалося відповідною зміною цін на плоди та ягоди, що зумовило зниження прибутковості їх виробництва. Тому подальший розвиток виробництва плодово-ягідної продукції потребує здійснення комплексу заходів щодо підвищення його ефективності.
У процесі аграрної реформи держава і товаровиробники здійснили ряд заходів щодо стабілізації виробництва плодово-ягідної продукції та підвищення його ефективності. Однак ряд питань, пов’язаних з розв’язанням цієї проблеми, нині не вирішено, зокрема не повністю врегульовані відносини власності на землю та майно, відсутнє ефективне управління виробництвом, недостатньо використовуються зональні переваги розміщення виробництва, не впроваджуються прогресивні технології виробництва і системи ефективного збуту плодово-ягідної продукції, а її якість не завжди відповідає вимогам ринку.
Питання теорії, методології і практики ефективності садівництва досліджували вітчизняні економісти О.Ю Єрмаков, О.В. Кравець, В.В Лазня, Т.А. Маркіна, О.А. Полюхович, І.Н. Прімишев, В.А. Рульєв, О.М.Шестопаль, А.І. Шумейко та інші. Проблеми, пов’язані з адаптацією сільськогосподарських підприємств до умов ринку, досліджували В.І. Бойко, Ю.С. Коваленко, В.І. Криворучко, В.Я. Месель-Веселяк, П.Т. Саблук, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин. Проте значна частина питань, пов’язаних з розвитком та підвищенням рівня ефективності виробництва плодово-ягідної продукції з урахуванням особливостей Південного Степу України, обґрунтуванням раціональних параметрів розвитку, технологічних рішень, за ринкових умов потребують подальших досліджень. Актуальність проблеми, недостатній ступінь її дослідження стосовно засад ринкової економіки, наявність невирішених дискусійних питань зумовили вибір теми, завдання і мету дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою наукових розробок Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН з теми “Розробити пропозиції по організації ефективного виробництва в господарських формуваннях ринкового типу” (номер держреєстрації 0102U000259), а також частиною науково-дослідних робіт Таврійської державної агротехнічної академії з теми „Обґрунтування особливостей реформування спеціалізованих господарств, які займаються вирощуванням продукції багаторічних насаджень” (номер держреєстрації 0101U007478).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування напрямів підвищення ефективності виробництва плодово-ягідної продукції в умовах Південного Степу.
Відповідно до мети у дисертаційній роботі передбачено вирішення наступних завдань:
· розкрити теоретичні та методичні засади формування ефективності виробництва плодово-ягідної продукції та його особливості в ринкових умовах;
· здійснити оцінку сучасних умов виробництва плодово-ягідної продукції, розміщення і породно-сортового складу насаджень;
· проаналізувати ефективність виробництва і реалізації плодово-ягідної продукції та визначити напрями її зростання в умовах Південного Степу;
· визначити ефективність застосування інтенсивних технологій виробництва плодово-ягідної продукції та розробити пропозиції щодо їх впровадження в умовах Південного Степу;
· обґрунтувати пропозиції щодо побудови системи ефективного збуту плодово-ягідної продукції та формування відповідної ринкової інфраструктури;
· розробити пропозиції щодо підвищення якості плодово-ягідної продукції;
· обґрунтувати основні напрями розвитку та прогнозні показники виробництва і збуту плодово-ягідної продукції.
Об’єктом дослідження є економічні умови та механізм формування ефективності виробництва плодово-ягідної продукції у Південному Степу України. Поглиблені дослідження здійснено на матеріалах сільськогосподарських підприємств Запорізької області.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань забезпечення ефективного виробництва плодово-ягідної продукції з урахуванням зональних особливостей.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є процес ефективного поділу праці на основі природно-економічних умов регіонів, підтвердженого вітчизняним і зарубіжним досвідом з питань розвитку садівництва, розміщення, концентрації і спеціалізації виробництва плодово-ягідної продукції, що є основою підвищення його ефективності. В основу дослідження покладено діалектичний метод пізнання та системний підхід, що дозволило комплексно дослідити ефективність виробництва плодово-ягідної продукції й обгрунтувати напрями її підвищення в ринкових умовах, наукові праці зарубіжних і вітчизняних вчених, нормативні та законодавчі акти державних органів з досліджуваних питань. При дослідженні теоретичних і методологічних засад ефективності виробництва використовувались абстрактно-логічні методи пізнання, а саме: аналізу і синтезу, індукції і дедукції, аналогії і порівняння. У дослідженнях залежності між показниками і факторами ефективності виробництва використовувався метод групувань і метод аналізу трендових рядів з використанням лінійних і степеневих функцій. При підготовці інформаційної бази для розробки пропозицій щодо забезпечення раціонального споживання плодово-ягідної продукції використано метод анкетування. У дослідженні основних напрямів і перспектив розвитку виробництва плодово-ягідної продукції використовувалися балансовий та програмно-цільовий методи. Розрахунок економічної оцінки технологічних рішень базувався на застосуванні нормативного методу. Пропозиції щодо удосконалення ринкового механізму та системи реалізації продукції опрацьовані за допомогою абстрактно-логічного методу та порівняння. Для визначення впливу споживчого попиту на рівень виробництва і якість плодово-ягідної продукції використаний метод економічного моделювання.
Інформаційною базою дослідження є матеріали Держкомстату України, Держсадвинпрому України, Запорізького обласного управління статистики, річних звітів сільськогосподарських підприємств, наукових звітів Інституту зрошуваного садівництва ім. М.Ф.Сидоренка УААН, анкетних обстежень автора, методичні розробки та рекомендації Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” УААН, законодавчі та нормативні акти.
Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів, що характеризують наукову новизну та розкривають основний зміст дисертаційного дослідження належать такі положення:
Вперше:
- запропоновано модель оцінки якості плодово-ягідної продукції на стадіях виробництва, зберігання, переробки, транспортування та реалізації на основі технологічних вимог щодо її якості з урахуванням споживчого попиту;
- обгрунтовано напрями реалізації плодово-ягідної продукції через електронну мережу та нормативні витрати на створення електронних магазинів, що реалізують продукцію через систему Internet і поза цією мережею.
Дістали подальший розвиток:
- методичні підходи щодо обґрунтування зональної спеціалізації й прогнозних показників виробництва плодів і ягід шляхом урахування регіональних природно-економічних особливостей виробництва кожного виду плодово-ягідної продукції, щомісячної потреби населення регіону та її забезпечення, а також напрямів розвитку внутрішніх і зовнішніх ринків збуту;
- методика оцінки ефективності виробництва плодово-ягідної продукції на основі норми прибутку з урахуванням вартості основних і оборотних засобів, які прямо або опосередковано використовуються у плодово-ягідному виробництві, включаючи вартість землі під плодово-ягідними насадженнями;
- методичні підходи до дослідження ефективності виробництва з урахуванням таких факторів як зональне розміщення та рівень забезпеченості населення плодово-ягідною продукцією і зростання його купівельної спроможності.
Удосконалено:
- порядок надання земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) з урахуванням вартості земельних масивів під плодово-ягідними насадженнями залежно від їх віку, породи та сорту;
- комплексну економічну оцінку прогресивних технологій виробництва плодово-ягідної продукції, яка включає такі складові, як застосування добрив, система захисту рослин, механізація виробничих процесів, з урахуванням витрат та цін на продукцію, що забезпечують розширене відтворення виробництва в галузі.
Практичне значення одержаних результатів мають пропозиції щодо визначення напрямів і параметрів формування нормативної собівартості плодово-ягідної продукції, що забезпечує розширене відтворення, які використані в ТОВ “Маяк” Мелітопольського району Запорізької області довідка (№ 143 від 12.10.04). Дослідним господарством ДГ “Мелітопольське” при безпосередній участі здобувача впроваджена система реалізації плодів і ягід за допомогою електронної мережі (довідка № 439 від 14.10.2004). Основні положення концепції розвитку садівництва, а також пропозиції щодо підвищення ефективності та якості плодово-ягідної продукції використано Головним управлінням сільського господарства і продовольства Запорізької обласної державної адміністрації (довідка № 05-01/2162 від 08.12.2004).
Особистий внесок здобувача. Наведені в дисертації результати дослідження і пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва плодово-ягідної продукції та удосконалення системи її реалізації, підвищення якості плодів і ягід, а також прогноз розвитку виробництва плодово-ягідної продукції є особистими розробками автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які є результатами особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях: “Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК” (Харків, 2001 р.); “Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК” (Київ, 2001 р.); “Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК в післяреформований період” (Мелітополь, 2002 р.); “Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України” (Луганськ, 2002 р.).
Публікації. Результати дисертаційної роботи викладені в 11 наукових працях та одній монографії. З них 10 є одноосібними, загальним обсягом 3,5 др. арк., у тому числі 6 опубліковано у фахових виданнях ВАК України.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 186 сторінках комп’ютерного тексту. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, містить 47 таблиць, 14 рисунків, 34 додатка. Список літературних джерел включає 174 найменування.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі “Теоретичні, організаційно-економічні особливості та методичні засади дослідження ефективності виробництва плодово-ягідної продукції” розглянуто теоретичні засади формування економічної ефективності виробництва плодово-ягідної продукції, розкрито організаційно-економічні особливості його розвитку, які полягають у вирішенні проблеми розміщення, спеціалізації і концентрації виробництва у ринкових умовах з урахуванням зональних особливостей, обґрунтована методика оцінки ефективності виробництва плодово-ягідної продукції.
В основу дослідження покладено положення витратно-ресурсної теорії ефективності виробництва, основний принцип якої передбачає зіставлення ефекту (результату) і ресурсів (затрат), що обумовили даний ефект. При цьому враховано специфічні особливості виробництва плодово-ягідної продукції, що є неодмінною умовою ефективного його ведення. Плодово-ягідні насадження, як основні засоби виробництва, нероздільно пов’язані із землею, їх розвиток і стан залежать від особливостей формування породно-сортового складу, грунтово-кліматичних умов виробництва та потребують великих капіталовкладень, строк окупності яких перевищує 5-10 років. Виробництво плодово-ягідної продукції визначається сезонним характером, за яким пропозиція свіжих плодів і ягід формується у певну пору року, в той час як попит на них існує постійно; досить нетривалий термін зберігання обмежує відстань транспортування плодів та ягід. Продукція надходить до споживача через посередників, що збільшує її вартість для населення і знижує частку доходу виробників.
Промислове садівництво має обмежений ареал розміщення у сприятливих за природно-економічними умовами районах і зонах. Запорізька область і, зокрема, Мелітопольський район є спеціалізованою мікрозоною з вирощування черешні, яка задовольняє потреби не тільки населення області, а й дозволяє постачати продукцію в інші регіони. Частка виробництва черешні у Запорізькій області становить 12% загального її збору в Україні, що забезпечує раціональну потребу в ній 9,5% населення.
Встановлено, що до основних організаційно-економічних факторів, пов’язаних з розміщенням виробництва плодово-ягідної продукції, належать розташування промислових центрів як ринків її збуту, розвиток транспортної мережі, забезпеченість виробничими ресурсами, регіональна ринкова інфраструктура та економічний стан регіону.
Вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду свідчить, що інтенсивне ведення садівництва передбачає оптимальне внесення добрив, застосування засобів захисту рослин, удосконалення породно-сортового складу, зрошення та дотримання технологій виробництва, що сприяє підвищенню ефективності виробництва і забезпечує розширене відтворення виробництва. Водночас, на ефективність виробництва плодово-ягідної продукції суттєво впливають ринковий попит і пропозиція, цінова політика держави, розвиненість ринкової інфраструктури.
В умовах ринку ефективність виробництва не можна розглядати з позиції зростання його обсягів, нині воно повинно задовольняти потреби споживачів у якісній плодово-ягідній продукції. Розвинена ринкова інфраструктура забезпечує пропозицію свіжих плодів та ягід протягом року і наблизижує її до попиту як в інших регіонах країни, так і в країнах ближнього зарубіжжя. Характерною особливістю формування ефективного функціонування ринкової інфраструктури є різноманітність її об’єктів. З одного боку, реалізовувати продукцію через власні господарські системи без посередників вигідніше. З іншого боку, виникає значна кількість негативних факторів, зокрема таких як нераціональне забезпечення населення продукцією, низька якість власної переробки, незавантаженість потужностей на оптових ринках та переробних підприємствах.
Таким чином, рівень ефективності виробництва плодово-ягідної продукції в ринкових умовах формують такі фактори як раціональне розміщення насаджень, рівень концентрації, спеціалізації та інтенсифікації виробництва, а також вплив факторів зовнішнього середовища з урахуванням вимог ринку щодо якості, сортового і видового складу продукції. Запропонована у дисертаційній роботі схема дослідження передбачає поетапне вивчення цих процесів: розміщення – виробництво – реалізація – споживання. Встановлено, що в умовах дії ринкового механізму головними показниками ефективності виробництва доцільно використовувати показники обсягу прибутку на гектар площі насаджень і одиницю реалізованої продукції та норму прибутку з урахуванням вартості землі. За результатами дослідження запропоновано визначати норму прибутку у виробництві плодово-ягідної продукції на основі даних бухгалтерського обліку, враховуючи вартість основних засобів, які пов’язані з виробництвом плодово-ягідної продукції, а також включати вартість землі за грошовою оцінкою.
У другому розділі „Оцінка сучасного стану ефективності виробництва плодово-ягідної продукції” проаналізовано стан виробництва продукції та його ефективність, розміщення і породно-сортовий склад насаджень, рівень спеціалізації і концентрації галузі, а також ефективність реалізації плодово-ягідної продукції та забезпеченість нею населення.
Південний Степ є одним із провідних регіонів України з виробництва плодів та ягід, особливо кісточкових культур, що дозволяє забезпечувати внутрішню потребу в продукції й поставляти її в інші регіони країни та ближнього зарубіжжя. За останні роки виробництво плодово-ягідної продукції у Південному Степу характеризується зменшенням як загальної площі насаджень, так і площі насаджень у плодоносному віці (табл. 1).
Починаючи з 1990 року садівництво Південного Степу зазнало спаду: зменшилися площі насаджень, різко знизились урожайність і валові збори продукції. Зокрема, у 1999 р. виробництво плодів і ягід порівняно з 1990 р. в області зменшилось у 8 разів. Після реформування колективних сільськогосподарських підприємств у господарські структури ринкового спрямування спостерігається процес піднесення галузі: у 2003 р. урожайність плодів та ягід зросла до 58,7 ц/га, обсяги валового збору збільшились у 4 рази порівняно з 1999 роком. Частка Південного Степу у виробництві продукції в Україні займає 25,4%.
Таблиця 1
Динаміка виробництва плодово-ягідної продукції у Південному Степу в усіх категоріях господарств
Показники | Роки
1990 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003
Загальна площа плодово-ягідних насаджень, тис. га | 201,1 | 129,5 | 118,7 | 110,7 | 102,3 | 90,6 | 83,3
Площа плодово-ягідних насаджень у плодонос-ному віці в усіх категоріях господарств, тис. га | 146,4 | 110,0 | 103,5 | 97,7 | 91,7 | 81,1 | 73,5
Валовий збір плодів та ягід , тис. ц | 9357 | 3448 | 1138 | 3465 | 2156 | 2094 | 4313
Урожайність плодів та ягід, ц/га | 63,9 | 31,3 | 11,0 | 35,5 | 23,5 | 25,8 | 58,7
Частка Південного Степу у виробництві плодів та ягід в Україні, % | 32,2 | 29,3 | 14,9 | 23,9 | 19,5 | 17,3 | 25,4
Частка областей Південного Степу у виробництві плодів та ягід, %
АР Крим | 53,5 | 46,3 | 19,9 | 38,5 | 18,2 | 16,9 | 29,1
Запорізька | 16,3 | 5,7 | 13,7 | 16,7 | 19,7 | 22,5 | 19,4
Миколаївська | 9,1 | 9,2 | 10,5 | 6,8 | 10,5 | 9,4 | 8,5
Одеська | 11,9 | 21,0 | 17,0 | 19,1 | 25,2 | 30,9 | 24,3
Херсонська | 9,2 | 17,9 | 38,9 | 18,9 | 26,4 | 20,3 | 18,7
Сприятливі грунтово-кліматичні умови та розташування Запорізької області зумовили тут ефективний розвиток виробництва плодів та ягід. Займаючи 16,3% земельної площі під плодово-ягідними насадженнями у Південному Степу, Запорізька область у 2003 році забезпечувала виробництво 19,4% валової продукції.
У структурі валового збору продукції у 2003 р. в усіх категоріях господарств яблука займають 34%, абрикос – 19% і черешня – 11%.
Дослідженнями встановлено, що виробництво плодів та ягід на території Запорізької області характеризується зональною спеціалізацією галузі. Наявність консервних комбінатів обумовлює концентрацію насаджень зерняткових культур у Бердянському, Кам’янко-Дніпровському і Токмацькому районах, де вони займають відповідно 69, 55 і 23%. Сприятливі кліматичні умови і курортна зона на півдні Запорізької області зумовлює розміщення насаджень кісточкових культур, зокрема у Мелітопольському (78%), Якимівському (66%), Приазовському (48%) і Приморському (47%) районах.
Виявлено, що основна частка плодово-ягідної продукції виробляється в особистих селянських господарствах (75%). Вони займають провідне місце у виробництві груші, сливи, вишні, абрикоса і ягід (90-99%). Проте в умовах адаптації виробництва плодово-ягідної продукції до ринкового середовища не можна віддавати перевагу лише особистим селянським господарствам. Основними причинами є недостатня матеріально-технічна база, зокрема кількість необхідної техніки та неконтрольоване застосування засобів захисту рослин, що може призвести до порушення екологічного балансу в населенних пунктах. У 2003 р. особисті селянські господарства реалізували на ринку 9 тис. тонн плодів, ягід та винограду, що дорівнювало лише 14,4% виробленої продукції. Фактично, таке виробництво призначене перш за все для самозабезпечення домогосподарств і мало впливає на функціонування ринку плодово-ягідної продукції та практично не пов’язане із забезпеченням сировиною переробної промисловості.
Характерною особливістю промислового садівництва є застосування інтенсифікації виробництва. Встановлено, що у сільськогосподарських підпрємствах Запорізької області інтенсифікація позитивно впливає на підвищення ефективності виробництва (рис. 1).
У 1998-2003 рр. урожайність продукції змінювалася залежно від рівня виробничих затрат на 1 га. При збільшенні виробничих затрат на 1 га у 4,8 раза у 2003 р. порівняно з 1999 р. урожайність плодово-ягідної продукції зросла у 4,3 раза, а галузь із збиткової перетворилась у прибуткову. При зростанні урожайності у 2001-2003 рр. з 12,8 до 25,8 ц/га розмір прибутку на 1 га залишився майже однаковим. Тобто збільшення обсягу виробництва поки що не забезпечує значного підвищення прибутковості виробництва плодів та ягід.
Одночасне існування високорентабельного і збиткового виробництва плодово-ягідної продукції у сільськогосподарських підприємствах фактично в однакових природно-економічних умовах свідчить про наявність значних резервів підвищення ефективності виробництва. Зокрема, одним з найбільш важливих факторів підвищення ефективності виробництва є рівень спеціалізації галузі (табл. 2).
Проведені дослідження свідчать, що підвищення рівня спеціалізації супроводжується зростанням рівня інтенсифікації виробництва і створює умови для зростання його ефективності. Прибутковість виробництва у третій групі господарств забезпечується при питомій вазі плодово-ягідної продукції у обсязі реалізованої продукції рослинництва 41,3%, собівартості одного центнера реалізованої продукції 58,1 грн., при цьому зростає якість і товарність плодів. Тому прибуток на центнер реалізованої продукції становить 19,7 грн., при рівні рентабельності 33,9%, тоді як в інших групах господарств галузь була збитковою.
Таблиця 2
Ефективність виробництва плодів та ягід
залежно від рівня спеціалізації сільськогосподарських підприємств
Запорізької області у 2003 р.
Показники | Групи господарств за питомою вагою реалізації плодів та ягід у структурі товарної продукції рослиництва , % | Разом
І
до 0,5 | ІІ
0,5-5,0 | Ш
5,1 і більше
Кількість підприємств у групі | 27 | 22 | 18 | 67
Середній рівень спеціалізації, % | 0,2 | 2,6 | 41,3 | 9,9
Валовий збір плодів та ягід на господарство, ц | 123 | 1345 | 8998 | 2909
Затрати праці на 1 ц, люд-год. | 16,8 | 11,0 | 6,0 | 6,9
Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. | 88,0 | 61,9 | 58,1 | 59,1
Ціна реалізації 1 ц плодів і ягід, грн. | 49,4 | 39,3 | 77,8 | 72,0
Прибуток, збиток (-)
всього на господарство, тис. грн. | -3,3 | -20,2 | 129,8 | 27,1
на 1 ц реалізованої продукції, грн. | -38,6 | -22,6 | 19,7 | 12,9
Рівень товарності, % | 70,3 | 66,6 | 73,2 | 72,2
Рівень рентабельності, % | -43,9 | -36,5 | 33,9 | 21,8
У зв’язку з необхідністю встановлення межі, за якої відбуватиметься процес відтворення в умовах ринкової конкуренції, розраховано і проаналізовано показник норми прибутку на капітал, включаючи вартість землі. За даними бухгалтерського обліку встановлено, що норма прибутку виробництва плодово-ягідної продукції в досліджуваних господарствах складає до 0,1 грн. на гривню капіталу.
Одним із суттєвих факторів забезпечення ефективності виробництва плодово-ягідної продукції є формування сфери реалізації. Середній рівень товарності у сільськогосподарських підприємствах за 1998-2003 рр. становить 87%. Першочерговою метою товаровиробників є активний пошук ринків збуту. В умовах ринкової конкуренції сільськогосподарські підприємства є власниками своєї продукції і самостійно визначають канали збуту, що суттєво впливає на ефективність реалізації продукції (табл. 3).
Реалізація плодів та ягід населенню в рахунок оплати праці та через систему громадського харчування і переробним підприємствам у 1998 році була одним з основних чинників формування низької ціни реалізації в області, яка становила лише 36,2 грн за 1 центнер продукції. Строкатість рівня товарності свідчить про відсутність у господарствах постійних каналів збуту продукції.
Основними районами, які забезпечують населення Запорізької області плодово-ягідною продукцією, є Мелітопольський, Веселівський, Михайлівський та Запорізький райони, які відповідно займають 53, 10, 9 та 7% у структурі загального обсягу товарної продукції. Інші райони займають лише 1-3% та не впливають на загальний обсяг товарної продукції у регіоні.
Таблиця 3
Ефективність реалізації плодово-ягідної продукції у сільськогосподарських підприємствах Запорізької області
Показники | Роки
1998 | 1999 | 2002 | 2003
Структура каналів реалізації плодів та ягід, %
- переробним підприємствам; | 13,4 | 2,7 | 0,2 | 1,8
- населенню в рахунок оплати праці та через систему громадського харчування; | 39,9 | 35,9 | 13,1 | 11,8
- на ринку, через власні магазини; | 31,7 | 38,5 | 53,1 | 34,3
- інші канали реалізації | 15,0 | 22,9 | 33,6 | 52,1
Ціна реалізації, грн./ц | 36,2 | 89,3 | 100,8 | 67,2
Рівень товарності, % | 94,9 | 114,4 | 114,6 | 71,0
Прибуток (збиток) від реалізації 1 ц продукції, грн. | -33,3 | -24,9 | 21,0 | 12,0
Рівень рентабельності, % | -48,9 | -22,5 | 26,4 | 21,9
Гарантоване забезпечення населення плодами та ягодами є одним із завдань ефективного розвитку виробництва. Рівень споживання плодів, ягід та винограду у Запорізькій області на 1 особу дорівнює 25 кг, що становить 28% від раціональної та 37% від мінімальної її норми.
Проведене анкетне опитування населення Запорізької області у чисельності 500 респондентів показало, що більшість з них віддають перевагу яблукам (83%), абрикосу та персику (47 і 42%), як традиційна плодова культура була визначена черешня (58%). Основна частина опитуваних приділяє увагу смаковим якостям (68%) та свіжості продукції (65%). Рівень цін відіграє велику роль для 57% респондентів. Населення приділяє увагу не тільки ціновим факторам, але, перш за все, внутрішньому складу продукції, смаковим якостям плодів та ягід, що свідчить про важливість поліпшення якості продукції.
У третьому розділі „Напрями розвитку та підвищення ефективності виробництва плодово-ягідної продукції в ринкових умовах” обґрунтовано прогноз розвитку виробництва плодово-ягідної продукції у Запорізькій області та напрями підвищення його ефективності; опрацьовано пропозиції щодо формування системи реалізації плодів та ягід, обґрунтовані напрями підвищення якості та конкурентоспроможності плодово-ягідної продукції.
Розвиток виробництва плодово-ягідної продукції спрямовується на удосконалення породно-сортового складу насаджень, підвищення урожайності плодово-ягідних культур на основі впровадження сучасних інтенсивних технологій, поглиблення зональної спеціалізації для оптимального забезпечення населення Запорізької області в плодах та ягодах. У дисертаційній роботі обґрунтовано прогноз розвитку виробництва плодово-ягідної продукції у Запорізькій області на 2010-2015 роки. Зокрема, прогноз виробництва і реалізації плодів та ягід до 2010 р. наведено у таблиці 4.
Таблиця 4
Прогноз виробництва і реалізації плодово-ягідної продукції
у Запорізькій області на 2010 р., тис. тонн
Види продукції | Потреба у плодах та ягодах за нормами споживання | Виробництво(всі категорії господарств) | У тому числі | Ввезення продукції з інших регіонів | Вивезення продукції у інші регіони | у тому числі експорт
с.-г. підприємства | особисті селянські господарства
2010 | до 2003 (+/-) | 2010 | до 2003 (+/-)
Всього плодів і ягід | 150,7 | 156,3 | 76,5 | 33,2 | 79,8 | 9,6 | 70,0 | 75,6 | 36,0
У т.ч. яблука | 95,7 | 42 | 28 | 11,5 | 14 | 2,3 | 53,7 | - | -
груші | 13,8 | 9,1 | 1,2 | 1,1 | 7,9 | 0,2 | 4,7 | - | -
сливи | 13,4 | 6,4 | 1,6 | 1,3 | 4,8 | 0,8 | 7 | - | -
вишні | 7,7 | 9,7 | 0,6 | 0,5 | 9,1 | 0,2 | - | 2 | -
черешні | 3,8 | 58,5 | 38 | 13,7 | 20,5 | 5,2 | - | 54,7 | 25,0
абрикоси | 3,8 | 21,5 | 6 | 4,8 | 15,5 | 0,5 | - | 17,7 | 11,0
персики | 1,9 | 1,6 | 0,7 | 0,3 | 0,9 | 0,1 | 0,3 | - | -
горіхи | 2,9 | 4,1 | 0,1 | 0,0 | 4 | 0,0 | - | 1,2 | -
ягідні | 7,7 | 3,4 | 0,3 | 0,0 | 3,1 | 0,3 | 4,3 | - | -
Встановлено, що прогнозний обсяг виробництва плодів і ягід у 2010 р. становитиме 156,3 тис. тонн, що дозволить не лише забезпечити потреби населення Запорізької області в плодах кісточкових культур, а й експортувати їх. Значна частка продукції на перспективу прогнозується в особистих господарствах населення (51% загального виробництва). Але таке виробництво буде направлено в основному на забезпечення власних потреб, які за умов дотримання раціональних норм у 2010 році становитимуть 26 тис. тонн. Діяльність сільськогосподарських підприємств буде спрямована на товарне виробництво – 69 тис. тонн, при рівні товарності 90%.
За нашими розрахунками, прибуток від реалізації плодів та ягід на 1 ц реалізованої продукції у 2010 р. у сільськогосподарських підприємствах дорівнюватиме 120 грн/ц, у тому числі за рахунок технологічних факторів – 83 грн/ц, ринкових факторів – 37 грн/ц, у 2015 р. відповідно 109 і 65 грн/ц. Рівень рентабельності від реалізації плодів та ягід у 2010 та 2015 рр. відповідно дорівнюватиме 62 і 91%, що порівняно з 2003 р. більше у 2 та 4 раза.
Дослідженнями встановлено, що для ефективного виробництва плодово-ягідної продукції у сільськогосподарських підприємствах, при якому буде одержаний прибуток, необхідний рівень товарності дорівнюватиме 90% при собівартості реалізації продукції менше ніж 100 грн/ц. Розширене відтворення відбуватиметься у господарствах рівень спеціалізації виробництва яких більше ніж 20%.
Для забезпечення відтворення плодово-ягідного виробництва щорічно необхідно закладати 5-10% молодих насаджень від загальної площі плодово-ягідних насаджень і довести їх площі з 15,4 тис. га у 2003 р. до 16,6 тис. га у 2010 р. і 18,5 тис. га у 2015 р. Щорічна потреба капіталовкладень дорівнюватиме 48 млн. грн. у 2010 р. і досягне 93 млн. грн. у 2015 році. Окупність капіталовкладень у 2015 р. дорівнюватиме 165%.
Важливим фактором послаблення розвитку виробництва плодово-ягідної продукції є неврегульованість майнових і земельних відносин щодо володіння, користування та розпорядження плодово-ягідними насадженнями. У багатьох сільськогосподарських підприємствах землі, на яких розміщені плодово-ягідні насадження, залишаються з невизначеною формою власності у користуванні підприємств-правонаступників і обліковуються на балансі як майно, що не було розпайоване. Тому сільськогосподарські підприємства не зацікавлені у створенні нових насаджень, що знижує мотиваційні чинники підвищення ефективності виробництва продукції та відтворення насаджень.
Згідно із запропонованою методикою розподілу залишкової вартості плодово-ягідних насаджень найбільш доцільним шляхом її відчуження є диференційоване визначення вартості земельних ділянок в розрізі відокремлених земельних масивів плодово-ягідних насаджень залежно від їх віку, породи та сорту, що дає змогу оптимально виділити в натурі земельні частки під плодово-ягідними насадженнями з урахуванням їх конкретної залишкової вартості. При цьому земельна ділянка може бути виділена в натурі тільки у розмірі, кратному кварталу з відокремленого масиву багаторічних насаджень першочергового поділу. Запропоновано при розподілі масивів під плодово-ягідними насадженнями на земельні частки для їх спільного використання формувати групи співвласників за сімейною і змішаною ознаками.
Значним резервом підвищення ефективності виробництва плодово-ягідної продукції є впровадження прогресивної технології вирощування продукції, яка базується на сучасних науково-технічних досягненнях з урахуванням економічних факторів, що дозволяє одержати максимальний прибуток з мінімальними затратами на одиницю продукції та низькою собівартістю. На основі прогресивної технології вирощування черешні, запропонованої Інститутом зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка УААН, проведено економічну оцінку та визначено її переваги над існуючою технологією на прикладі ТОВ “Маяк” Мелітопольського району (табл. 5).
За умов впровадження комплексної системи захисту насаджень від шкідників і хвороб затрати на засоби захисту рослин зростають з 74 до 501 грн. на гектар насаджень. Рівень оплати праці за годину зросте з 2,5 до 3,5 грн, чим досягається не тільки економічний, але й соціальний ефект.
У результаті застосування технологічних рішень забезпечується збільшення урожайності у 5,6 раза, а собівартість центнера черешні знижується з 117 до 80 грн., прибуток у розрахунку на гектар насаджень зростає з 5,5 до 30,3 тис. грн., або більш як у 5 разів. Враховуючи, що завдяки комплексному внесенню добрив якість плодів значно вища, прибуток від реалізації збільшиться на 3206 грн/га при грошових витратах на добрива 1363 грн/га.
Таблиця 5
Економічна оцінка технології вирощування черешні в ТОВ “Маяк” Мелітопольського района Запорізької області
Показники | Існуюча технологія | Проектна технологія
Площа насаджень черешні, га | 140 | 140
Урожайність, ц/га | 14,3 | 80,0
Валовий збір, ц | 1960 | 11200
Затрати праці, люд.-год: на 1 га | 297 | 1103
на 1 ц | 20,8 | 14,7
Виробничі затрати на 1 га, грн. | 1456 | 6011
в т.ч. заробітна плата | 751,1 | 3086,0
добрива | 120,0 | 1362,6
засоби захисту рослин | 74,4 | 501,2
амортизація | 204,7 | 437,8
паливо-мастильні матеріали | 102,6 | 501,1
Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн. | 117,2 | 80,1
Розрахунок показників ефективності реалізації | І варіант | ІІ варіант
Середня ціна реалізації 1 ц, грн. | 505,2 | 505 | 550,0*
Прибуток, грн: на 1 га | 5544 | 30274 | 33480
на 1 ц реалізованої продукції | 388,0 | 424,9 | 469,9
Норма прибутку, % | 16,5 | 45,0 | 47,8
Рівень рентабельності, % | 380,7 | 530,7 | 586,6
* Ціна реалізації плодів і ягід, яка враховує поліпшення якості продукції
Проведені дослідження свідчать, що в умовах Південного Степу України найбільш придатними сортами черешні є Удівітєльна, Дружба, Анонс, Ритмічна, Талісман, Прогрес, Забава, Загадка, Романтика, Крупноплідна і Мелітопольська чорна, які в середньому забезпечують урожайність 100-150 ц/га.
В умовах ринкової економіки однією з основних проблем ефективного ведення виробництва є пошук вигідних каналів збуту вирощеної продукції. Вважаємо, що найбільш доцільно одночасно використовувати різні канали реалізації для підвищення рівня товарності продукції, підтримки якості та забезпечення конкурентоспроможності плодів та ягід. Важливе місце у реалізації плодово-ягідної продукції належить оптовим ринкам, агроторговим домам, сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам, власним торговим мережам, ярмаркам та електронним магазинам. У структурі реалізації плодів та ягід у Запорізькій області частка збуту продукції через власні магазини та комерційні структури у 2010 р. відповідно дорівнюватиме 16,7 і 31,0%. Незважаючи на те, що через біржі, аукціони та ярмарки пропонується реалізовувати лише 2-3% продукції, такий канал реалізації визначається як вид рекламної діяльності підприємства, чим збільшує обсяги реалізації плодів. Встановлено, що прибуток від реалізації яблук на ярмарку досягає 34 грн/ц, при собівартості реалізації 116 грн/ц, що дозволить одержати додатковий прибуток у 2010 р. по Запорізькій області в обсязі 1,8 млн.грн.
Сільськогосподарським підприємствам, які спеціалізуються на вирощуванні плодово-ягідної продукції, пропонується створювати власні торгівельні підприємства з продажу плодів та ягід. Організація власної торгівлі у СВК “Фрунзе” Веселівського району Запорізької області у 2000 р. позитивно вплинула на ефективність виробництва плодів у господарстві. Протягом 2001-2003 рр. частка виручки від реалізації у власній торгівлі становила відповідно 61, 58 і 83%. При рівні товарності 91%, прибуток від реалізації плодів та ягід в господарстві на 1 га в 2003 р. дорівнював 2096 грн., а рівень рентабельності досяг 27%.
Реалізація плодово-ягідної продукції через електронну систему Internet є новою формою проходження продукції від виробника до споживача. Електронна торгівля розширює можливості у додатковій реалізації продукції для підприємства і надає своєчасну інформацію про ціни, асортимент та обсяги продукції для споживача незалежно від місця їх розташування. Залежно від розміру та спеціалізації господарства його участь в електронній торгівлі може коливатися від надання інформації в електронному вигляді до реалізації продукції в електронній мережі.
Основними витратами в електронному магазині, який реалізує продукцію безпосередньо в мережі Internet, є вартість комп’ютерної техніки та створення інформаційної сторінки, на які відповідно припадає 74 та 17% від загального обсягу витрат на створення електронного магазину. При реалізації продукції в обсязі від 100 до 500 ц та середній ціні реалізації 260 грн/ц, окупність витрат на створення електронного магазину становитиме від 120 до 150%. У 2010 р. за допомогою електронної мережі Internet у Запорізькій області передбачається реалізувати 25% плодів та ягід, або 170 тис. тонн і довести до 250 тис. тонн у 2015 році, що дозволить одержати прибуток у 2010 р. – 65 млн.грн, у 2015 р. – 97,5 млн.грн.
У ринкових умовах проблема якості плодової продукції займає виключно важливе місце і значною мірою обумовлює формування ринкової стратегії розвитку виробництва. Виникає об’єктивна необхідність економічної оцінки якості продукції з урахуванням потреб споживача. У дисертаційному дослідженні розроблена модель оцінки якості плодово-ягідної продукції, розв’язання якої передбачає такі етапи:
1. Визначення технологічних показників якості продукції, які характеризують всі стадії виробництва (технологічні, функціональні, нормативні, фізичні, зрілість, хімічний склад, транспортабельність).
2. Визначення основних критеріїв споживчого попиту на плоди і ягоди, які були визначені методом анкетного опитування: смак, свіжість продукції, натуральність, зовнішній вигляд, вміст вітамінів, корисність, мода, термін зберігання, дизайн упаковки, маса плоду, рівень цін, знижки при купівлі, помологічний сорт, регіон вирощування, екологічні критерії.
3. Встановлення позитивного чи негативного зв’язку між технологічними показниками якості та їх взаємного впливу .
4. Кількісна оцінка зв’язку критеріїв споживчого попиту та технологічних умов підвищення якості за п’ятибальною системою (1 – слабка залежність; 3 – середня залежність; 5 – сильна залежність).
5. Планування виробництва продукції за умов її конкурентоспроможності на регіональному ринку.
6. Оптимізація факторів підвищення якості плодово-ягідної продукції за технологічними показниками, умовами споживчого попиту та конкурентоспроможності продукції в регіоні.
Показник оптимізації технологічних умов виробництва для підвищення якості продукції визначається добутком показника підвищення якості та коефіцієнта зв’язку між критерієм споживчого попиту та визначеним технологічним показником якості:
, де , (1)
де R – показник оптимізації технологічних умов виробництва з урахуванням споживчого попиту;
aij – коефіцієнт зв’язку між i-м критерієм споживчого попиту та j-м технологічним показником
