ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Міністерство Внутрішніх Справ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Лєбєдєва Світлана Юріївна
УДК 159.9: 159.94: 159.947:316.37: 614.84: 612.821
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ НАДІЙНОСТІ ФАХІВЦІВ СНАЙПЕРСЬКИХ ГРУП СПЕЦІАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МВС УКРАЇНИ
19.00.09 – психологія діяльності в особливих умовах
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Харків – 2005
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України
Науковий керівник: доктор психологічних наук, доцент Тімченко
Олександр Володимирович, професор кафедри
прикладної психології, Національний університет
внутрішніх справ, МВС України, м. Харків.
Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Сафін
Олександр Джамільович, Національна академія
Служби безпеки України, спеціальна кафедра,
професор;
кандидат психологічних наук, доцент Назаров Олег
Олександрович, Науково-методичний центр
навчальних закладів МНС України, начальник.
Провідна установа: Національна академія державної прикордонної служби
України ім. Б. Хмельницького, кафедра кримінального
права, м. Хмельницький.
Захист відбудеться ‘‘30’’ вересня 2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.04 в Національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.
Автореферат розісланий ‘‘22’’ серпня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Г.В. Попова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Після проголошення в серпні 1991 р. незалежності в Україні гостро стала потреба в підготовці професіоналів для спеціальних підрозділів системи Міністерства внутрішніх справ (МВС) та органів державної безпеки. На той час кримінальна обстановка в державі була напруженою: у деяких регіонах практично відкрито діяли злочинні угруповання. Україна ставала привабливою для міжнародної злочинності: організації наркобізнесу, контрабанди зброєю й інших протиправних дій.
До кінця 90-х років ХХ століття діяльність спецпідрозділів “Беркут” та “Сокіл” МВС України помітно вплинула на стабілізацію обстановки в багатьох областях країни. Достатньо сказати, що за перші 10 років існування нашої незалежної держави особовим складом спецпідрозділів МВС України було проведено більше 4 тис. спеціальних заходів, з яких близько 900 – фізичне припинення особливо небезпечних злочинів, захоплення озброєних злочинців, звільнення заручників і т.ін.
І сьогодні спеціальні підрозділи МВС України виконують широке коло завдань та функцій щодо забезпечення правопорядку, захисту прав і свобод громадян, попередження і припинення правопорушень. Якість підготовки кваліфікованих фахівців спецпідрозділів МВС України (особливо снайперів-професіоналів) висуває підвищені вимоги до їх професійного довголіття, професійної та функціональної надійності.
Ступінь наукової розробленості проблеми. Проблема надійності професійної діяльності спеціалістів екстремального профілю є провідною в межах основних проблем психології праці, інженерної психології, ергономіки, юридичної та військової психології, психології діяльності в особливих умовах. І хоча проблема надійності спеціалістів екстремального профілю привертала увагу багатьох науковців (В.А. Бодрова, Г.М. Зараковського, Б.Ф. Ломова, С.Д. Максименка, В.Л. Марищука, В.Д. Небиліцина, К.К. Платонова, Є.М. Потапчука, О.Д. Сафіна, Г.В. Суходольского і ін.) її не можна вважати вирішеною. Висока ‘‘ціна’’ помилки професіонала обумовлює актуальність і високу економічну ефективність розробки проблеми надійності діяльності фахівців екстремального профілю.
Різним аспектам проблеми професійної та функціональної надійності в системі органів внутрішніх справ присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема, В.Г. Андросюка, Л.М. Балабанової, О.М. Бандурки, С.П. Бочарової, В.О. Лефтерова, В.С. Медведєва, В.В. Рибалки, В.М. Синьова, В.О. Татенка, О.В. Тімченка, Г.О. Юхновця, С.І. Яковенка та інших. Аналіз цих та інших наукових праць в галузі екстремальної юридичної психології та психології діяльності в особливих умовах показує, що до цього часу окремо, самостійно, комплексно важливі проблеми психологічного забезпечення професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп спецпідрозділів МВС України не були предметом спеціального теоретичного вивчення та узагальнення; у наукових дослідженнях висвітлювались лише окремі її елементи (М.Г. Логачов, 2001; О.В. Тімченко, 2003). Необхідність наукової розробки даного питання обумовлюється практичними запитами та потребами системи МВС України, більшість спеціальних підрозділів якої функціонують на основі застарілих форм та методів роботи з особовим складом; логікою розвитку юридичної психології, як науки, та її достатньо молодого розділу – екстремальної юридичної психології. Теоретична розробка та обґрунтування системи психологічного забезпечення професійної та функціональної надійності, виявлення психологічних резервів та напрямків оптимізації діяльності фахівця снайперської групи є необхідною умовою підвищення ефективності діяльності спеціальних підрозділів МВС України.
Таким чином, актуальність цієї проблеми, відсутність систематизованих теоретичних і методичних її розробок, а також потреби діяльності в особливих умовах зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалось відповідно до Концепції психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої рішенням колегії МВС України від 03.02.1997р. №2КМ/2; рішення колегії МВС України від 29.11.2003р. №8КМ/1 ‘‘Про результати роботи та подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України’’; Концепції психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України та Програми її реалізації до 2005 року, затверджених наказами МВС України від 5.04.2002р. № та від 24.11.2003р. № 1460. Тема дисертації відповідає п. .3 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ та вимогам ст. Закону України ‘‘Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки’’ від 11 липня 2001р., обговорена і схвалена на засіданні вченої ради Національного університету внутрішніх справ (протокол № 1 від 16.01.2004 р. та протокол № 5 від 29 квітня 2005 р.).
Мета дослідження. На основі вивчення та аналізу професійної діяльності фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України встановити основні соціально-психологічні детермінанти, що впливають на рівень професійної та функціональної надійності снайперів-професіоналів, з урахуванням яких розробити систему психологічного забезпечення, спрямовану на підвищення ефективності використання даних спеціалістів та збільшення їхнього професійного довголіття за рахунок розвитку та оптимізації особистісних психологічних ресурсів.
Основні задачі дослідження:
ь здійснити теоретичний аналіз професійної та функціональної надійності, як наукових категорій, що використовуються в межах сучасної психологічної науки. Визначити умови та особливості становлення і розвитку понять “професійна та функціональна надійність” в межах екстремального виду діяльності органів внутрішніх справ України;
ь на основі визначення соціально-психологічного статусу снайпера-професіонала та сучасних вимог, що висуваються до його професійної підготовленості та особистості, обґрунтувати можливі шляхи психологічного прогнозування професійної придатності кандидата на службу в снайперську групу спеціального підрозділу МВС України;
ь розкрити специфіку організації та проведення цілеспрямованої професійно-психологічної підготовки фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України;
ь визначити основні типи напружених ситуацій та супутні психічні стани, які з високою ймовірністю виникають у фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України в умовах їх безпосереднього бойового використання;
ь розглянути принципи, організаційні форми та найбільш ефективні методи психологічної роботи з особовим складом спецпідрозділу МВС України в умовах підготовки, проведення спеціальної операції та по її завершенні.
Об’єктом дослідження є професійна діяльність фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України.
Предметом дослідження є психологічне забезпечення професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувались методи теоретичного (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація та узагальнення науково-теоретичних і спеціальних дослідних даних тощо) та емпіричного дослідження (спостереження, бесіди, тестування, опитування, методи професіографії та аналізу продуктів діяльності обстежуваних, метод експертних оцінок, різні модифікації методів самооцінювання та взаємооцінювання, статистичні методи).
Надійність і вірогідність результатів підтверджується методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю використаних методів меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів статистичної обробки даних.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що:
ь вперше у вітчизняній науці:
· розкрито сутність і зміст процесу психологічного забезпечення професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп; обґрунтовано доцільність його впровадження в діяльність керівного складу спеціальних підрозділів МВС України;
· розроблено модель багаторівневої системи психологічного забезпечення професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп спецпідрозділів МВС України, встановлено психологічні особливості реалізації її мети та функцій, виявлено психологічні ресурси оптимізації її основних компонентів;
· узагальнено психологічний профіль та розроблено психодіагностичну модель фахівця снайперської групи спеціальних підрозділів МВС України “Беркут” та “Сокіл”, сутність яких полягає у використанні багатовимірної концепції психологічної структури особистості, що містить параметри генетичного, соціально-психолого-індивідуального і діяльнісного компонентів.
ь уточнено:
· понятійний апарат для характеристики професійної та функціональної надійності персоналу органів та підрозділів внутрішніх справ України;
· психолого-педагогічні та методичні засади професійно-психологічної підготовки фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України.
ь отримали подальший розвиток:
· теоретичні засади та прикладні методи психологічної роботи з особовим складом при проведенні професійно-психологічного відбору кандидатів на конкретні посади в межах спеціального підрозділу МВС України, формуванні груп (команд), здійсненні моніторингу персоналу, його особистісного розвитку, запобіганні негативних проявів стрес-чинників ризиконебезпечних ситуацій, організації системи цілеспрямованої професійно-психологічної підготовки фахівців.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони дали можливість на основі запровадження загальної технологічної схеми психологічного забезпечення професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп підвищити ефективність системи управління особовим складом спеціальних підрозділів МВС України; оптимізувати реалізацію елементів системи роботи з персоналом міліцейських спецпідрозділів; реалізувати програму особистісного розвитку і саморозвитку снайперів-професіоналів.
У дослідженні не тільки окреслено коло першочергових задач, що потребують вирішення в межах розглянутого питання, а й подано обґрунтовані рекомендації для цілеспрямованої діяльності зацікавлених служб. Так:
ь
для Центрів практичної психології при УМВС України в областях:
·
розроблено: професіографічний опис фахівця снайперської групи спеціального підрозділу МВС України, алгоритм діяльності практичного психолога щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості на етапі проведення професійно-психологічного відбору кандидатів на службу в снайперську групу спеціального підрозділу МВС України, методику психологічного забезпечення відновлювального періоду діяльності особового складу спеціального підрозділу МВС України;
·
виділено та охарактеризовано: характерні ознаки нервово-психічної нестійкості фахівців снайперських груп; типи напружених ситуацій, що з високою ймовірністю виникають серед фахівців снайперських груп в умовах їх безпосереднього бойового використання; супутні психічні стани та реакції, що впливають на професійну та функціональну надійність фахівців снайперських груп при проведенні спеціальної операції; специфіку психологічної роботи в умовах підготовки та проведення спеціальної операції.
ь
для відділів професійної підготовки та навчальних Центрів підготовки УМВС України в областях:
·
розроблено: комплексну методику професійно-психологічної підготовки фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України, визначено її основні етапи та методи; рекомендації щодо психологічного супроводження підготовки техніки снайперського пострілу на основі аналітичної професіограми снайпера при безпосередньому виконанні ним бойової задачі;
·
виділено та охарактеризовано комплекс факторів, від яких залежить якість організації та проведення професійно-психологічної підготовки фахівців спецпідрозділів МВС України.
Матеріали дослідження можуть бути використані в організаційно-управлінській діяльності керівного складу Збройних Сил, Служби Безпеки України, інших військових формувань та правоохоронних органів держави.
Особистий внесок здобувача. У монографії ‘‘Психологічне забезпечення професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України’’, написаній у співавторстві з О.В. Тімченком, автору належать:
· розділ 1 “Концептуальні підходи до розвитку теорії професійної та функціональної надійності людини в сучасній психологічній науці”;
· розділ 3 “Психологічне прогнозування професійної придатності кандидатів на службу в снайперську групу спеціального підрозділу МВС України”;
· розділ 4 “Професійно-психологічна підготовка фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України”;
· розділ 5 “Психологічна підтримка професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп в умовах проведення спеціальної операції та по її завершенні”.
У навчальному посібнику “Коррекция неблагоприятных эмоциональных состояний работников ОВД. Функционирование комнаты психологической разгрузки”, написаному у співавторстві з Г.В. Поповою, автором обґрунтовані сучасні підходи до психологічної корекції негативних психічних станів, які виникають у працівників ОВС в умовах оперативно-службової діяльності.
У статті “Психологічні особливості суб'єкта, що визначають індивідуальну варіабельність реакцій на розвиток професійного стресу”, написаній у співавторстві з О.В. Тімченком, особистий внесок здобувача полягає в узагальненні психологічного портрету міліціонера спецпідрозділу, який успішно діє в ризиконебезпечних ситуаціях оперативно-службової діяльності.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та результати дослідження розглядались і обговорювались на засіданнях та наукових семінарах кафедри прикладної психології Національного університету внутрішніх справ.
Результати роботи викладались автором на I-му Всеукраїнському науково-практичному семінарі ‘‘Створення системи забезпечення психологічної надійності персоналу. Організація та проведення психопрофілактичної роботи в ОВС України’’ (Київ, 2002), науково-практичній конференції ‘‘Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених’’ (Харків, 2004), науково-практичній конференції ‘‘Теорія і практика виховної роботи в ОВС України’’ (Харків, 2004), міжнародній науково-практичній конференції ‘‘Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави’’ (Одеса, 2004), науково-практичній конференції ‘‘Позитивний імідж міліції: проблеми формування’’ (Херсон, 2004), на I-му міжнародному науково-практичному семінарі ‘‘Вдосконалення наукових та нормативно-методичних засад функціонування освітнього напрямку ‘‘Безпека життя та діяльності людини’’ (Харків, 2004), на III-му Всеукраїнському науково-практичному семінарі ‘‘Створення системи забезпечення психологічної та психофізіологічної надійності персоналу. Організація та проведення психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України’’ (Київ, 2005), науково-практичній конференції ‘‘Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених’’ (Харків, 2005), науково-практичній конференції ‘‘Психологічні тренінгові технології в правоохоронній діяльності: науково-методичні та організаційно-практичні проблеми впровадження і використання, перспективи розвитку’’ (Донецьк, 2005).
Впровадження результатів дослідження здійснено в системі професійно-психологічного відбору та професійно-психологічної підготовки фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів при УМВС України в Харківській, Сумській, Кіровоградській областях та АРК, а також в навчальному процесі при викладанні спецкурсів на соціально-психологічному факультеті Національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення і висновки дослідження викладено в 1 монографії, 1 навчальному посібнику, 6 статтях, опублікованих у наукових журналах та збірниках наукових праць (з них 5 статей – у фахових наукових виданнях з психологічних наук).
Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел та 3 додатків. Основний зміст дисертації займає 180 сторінок, список використаних джерел налічує 241 найменування. Ілюстрований матеріал поданий у 7 таблицях та 7 рисунках на 14 сторінках.
основний зміст роботи
Вступ містить обґрунтування актуальності проблеми дослідження та обраного напрямку дисертаційної роботи, розкриває її об’єкт та предмет, головну мету та завдання, методологічні та методичні підходи. Викладено наукову новизну, теоретичне значення та практичну значущість роботи. Наведено відомості про особистий внесок автора, апробацію та впровадження результатів дослідження.
Перший розділ “Концептуальні підходи до розвитку теорії професійної та функціональної надійності людини в сучасній психологічній науці” містить: загальний аналіз науково-психологічних джерел розвитку вчення про професійну та функціональну надійність людини; стислий огляд психологічних складових професійної та функціональної надійності особового складу спеціальних підрозділів МВС України; визначення соціально-психологічних детермінант, що обумовлюють потребу практики в підвищенні професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України в сучасних умовах боротьби зі злочинністю; обґрунтування схеми побудови дослідження; опис загальної характеристики груп досліджуваних та методів дослідження.
Узагальнення науково-теоретичних і спеціальних дослідних даних М.І. Бобнєвої, В.О. Бодрова, В.Ф. Венди, О.І. Губінського, О.М. Ємельянова, М.О. Котіка, Є.О. Мілеряна, Б.Ф. Ломова, В.Д. Небиліцина, Г.С. Нікіфорова, В.І. Медведева, Є.М. Потапчука, О.Д. Сафіна, О.В. Тімченка та ін. дозволило зробити важливі констатації та визначити проблемні питання, які лягли в основу подальшого дослідження:
1.
В сучасній психологічній науці при визначенні поняття “надійність діяльності людини” основна увага приділяється прояву надійності, якості виконання завдання, відхиленню показників діяльності від норми. Найбільш істотним недоліком цих визначень є те, що в них не відображається психологічна суть явищ забезпечення стійкості, пластичності, адаптивності і компенсації психічних і фізіологічних процесів, що регулюють цілеспрямовану поведінку, мобілізацію функціональних резервів і особистісних ресурсів. Сьогодні, при визначенні надійності діяльності людини, необхідним є використання не тільки результуючих параметрів її роботи, але й психологічних і фізіологічних характеристик суб'єкта діяльності.
2.
Підґрунтям для практичного дослідження професійної надійності став аналіз помилок з врахуванням причин їх виникнення, ознак їх прояву в зовнішній структурі діяльності залежно від виду професійного завдання, етапу й умов його виконання, режиму діяльності і наслідків, а також змісту операційних і предметних компонентів діяльності. Існуюча на сьогодні в психологічній науці неоднозначність тлумачення помилки пояснюється багатовимірністю цього поняття й вибірковим застосуванням різними авторами її ознак для неоднакових видів діяльності й умов.
Помилки конкретного фахівця можуть виявлятися в мотиваційних, когнітивних, емоційних, психомоторних компонентах діяльності. Вони можуть виникати при формуванні цілей і завдань діяльності, отриманні і переробці інформації, ухваленні рішень, їх виконанні, контролі і корекції дій тощо. Помилок можна запобігти або, принаймні, понизити вірогідність їх виникнення завдяки урахуванню психологічних і фізіологічних особливостей людини в процесі професійно-психологічного відбору, в методиці професійно-психологічної підготовки й т.ін.
3.
Стан функціональних систем організму, ступінь розвитку і особливості реактивності професійно важливих функцій і якостей людини прямо або побічно впливають на рівень її працездатності. З іншого боку, зміст і умови діяльності, особливості об'єкту управління і організації трудового процесу визначають характер функціонального стану організму людини і, зрештою, ефективність і якість її діяльності. Таким чином, між функціональним станом і надійністю діяльності існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок. Наявність вказаного зв'язку, а також зростаюче значення особливостей функціональних станів людини в забезпеченні успішності її діяльності обумовлюють необхідність введення і використання поняття “функціональна надійність фахівця”. Це поняття має подвійний смисловий зміст. По-перше, воно визначає відносно самостійну й важливу роль в забезпеченні професійної надійності стану функціональних систем організму, його професійно важливих функцій. По-друге, це поняття відображає значення надійності, стійкості функцій організму в умовах професійної діяльності, ступеня адекватності його реагування на умови і зміст роботи, рівня гомеостатичної й адаптивної регуляції організму при дії зовнішніх і внутрішніх чинників діяльності.
Проблема функціональної надійності конкретного фахівця повинна ґрунтуватися на вивченні таких її аспектів, як стійкість професійно значущих психологічних і фізіологічних якостей і функцій людини, її працездатність, вплив змінених функціональних станів і організація діяльності (режимів, навантажень і т.п.) на професійні показники, врахування індивідуально-психологічних характеристик особистості при формуванні і збереженні професійної надійності й т.ін.
Методологічною схемою дослідження стало запропоноване автором положення про те, що психологічне забезпечення даного питання припускає два взаємопов'язані методи: психологічне проектування та психологічну корекцію. Проектування полягає в прогнозуванні психологічного змісту ситуацій майбутньої діяльності фахівця снайперської групи спеціального підрозділу МВС України й закладанні в них психологічних умов, що забезпечують оптимальне вирішення оперативно-бойових задач. Корекція в умовах діяльності спецпідрозділу припускає виявлення, оцінку і зміну психологічних умов діяльності, яка вже здійснюється (рис. ).
Рис. Узагальнена модель багатоступеневої системи психологічного забезпечення професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп спецпідрозділів МВС України
Дослідно-експериментальна робота проводилась в Національному університеті внутрішніх справ, спеціальних підрозділах “Беркут” та “Сокіл” УМВС України в Харківській, Сумській, Рівненській, Донецькій, Кіровоградській, Хмельницькій та Закарпатській областях, а також Автономній Республіці Крим. Усього дослідженням було охоплено 46 респондентів – командирів спеціальних підрозділів МВС України та їх заступників та 68 фахівців снайперських груп.
Другий розділ “Психологічне прогнозування професійної придатності кандидатів на службу в снайперську групу спеціального підрозділу МВС України” присвячений аналізу соціально-психологічного статусу снайпера спеціального підрозділу МВС України, визначенню вимог що висуваються до його професійної підготовленості й особистості, обґрунтуванню найбільш ефективних підходів до прогнозування нервово-психічної нестійкості кандидатів на службу та фахівців снайперських груп.
Розроблений за допомогою 16 ФОО Р. Кетелла, усереднений психологічний профіль фахівця снайперської групи спеціальних підрозділів “Беркут” та “Сокіл” МВС України (рис. 2) дозволив зробити висновок про те, що прогнозування професійної та функціональної надійності кандидатів на посади необхідно розглядати в комплексній системі “людина – професія – спеціальність”. В основу вирішення цієї проблеми необхідно покласти розробку не тільки загальних критеріїв для професійно-психологічного відбору в спецпідрозділи МВС України (1-й етап), але й індивідуальних критеріїв для кандидатів на конкретні спеціальності в межах конкретного спеціального підрозділу МВС України (2-й етап).
Рис. Усереднений психологічний профіль фахівця снайперської групи спеціальних підрозділів “Беркут” та “Сокіл” МВС України
На основі аналізу відповідей за професіографічною анкетою 114 респондентів (46 командирів спецпідрозділів та їх заступників, а також 68 снайперів-професіоналів) та з метою обґрунтування кваліфікаційних вимог, що повинні висуватися до фахівця снайперської групи, розроблена структурно-логічна схема психологічної характеристики снайпера та визначені критерії еталону фахівця-професіонала снайперської групи спецпідрозділу МВС України (табл. ).
Відзначено, що виявлення негативних особистісних властивостей, здатних вкрай негативно позначатися на ефективності і надійності діяльності фахівця снайперської групи, покладено на процедуру професійно-психологічного відбору. На жаль, мають місце випадки, коли такі властивості під час відбору виявити не вдається, або ж вони є результатом певних психотравмуючих подій в процесі професійної діяльності. До таких властивостей, у першу чергу, належить нервово-психічна нестійкість (схильність до зривів нервової системи при значних фізичних і психічних навантаженнях).
Сам факт наявності у фахівця снайперської групи вираженої нервово-психічної нестійкості являє собою серйозну загрозу успішному вирішенню професійної задачі в особливих умовах професійної діяльності. Зниження і втрата стійкості, в першу чергу, проявляється в “розмиванні” або повній втраті мети діяльності. Нецілеспрямований характер діяльності може простежуватися в наступних показниках: загальному збільшенні кількості помилок (лавиноподібний характер); якісній їх зміні (перетворення незначних помилок у грубі промахи); появі в діяльності промахів (і збільшенні їх кількості), які неможливо виправити у встановлені терміни тощо. Крім того, важливими індикаторами, що свідчать про зниження або втрату стійкості, є зрив діяльності, “випадання” її окремих “психологічних складових”, неповне інформаційне забезпечення діяльності, неприйняття рішень і т.ін.
Відзначено, що нервово-психічна нестійкість може бути спровокована двома групами чинників: внутрішніми (втома, виснаження, психічний або соматичний розлад або захворювання), а також зовнішніми (суб'єктивною складністю оперативно-службової ситуації).
Виокремлені та проаналізовані характерні ознаки нервово-психічної нестійкості фахівців снайперських груп. Запропоновано алгоритм роботи практичного психолога щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості на етапі проведення професійно-психологічного відбору кандидатів на службу в снайперську групу спеціального підрозділу МВС України. Визначено основні заходи профілактики нервово-психічних зривів серед снайперів-професіоналів.
У третьому розділі “Професійно-психологічна підготовка фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України” викладено стратегію організації запропонованої комплексної методики професійно- психологічної підготовки фахівців снайперських груп спецпідрозділів МВС
Таблиця 1
Критерії еталону фахівця-професіонала снайперської групи спеціального підрозділу МВС України
України, розглянуто її основні етапи, визначено роль і місце психологічної підготовки при “шліфуванні” техніки снайперського пострілу, підтримці здоров’я та фізичного стану фахівця.
Відзначено, що професія снайпера висуває значну кількість вимог до тих, хто хоче оволодіти нею, серед яких головною виступає наявність розвинутих професійно важливих якостей особистості. У першу чергу, до них відносять: професійно-психологічну орієнтованість особистості; психологічну стійкість; розвинуті вольові якості (уміння володіти собою в складних ситуаціях, сміливість, мужність, розумний потяг до ризику); професійно-важливі пізнавальні якості (професійну спостережливість та увагу, професійну пам'ять професійно розвинуте мислення, схильність до напруженої розумової роботи, інтуїцію та ін.); швидку реакцію, вміння орієнтуватися в складній обстановці. Ці якості не притаманні індивідууму первинно. Їх формування та розвиток – складний процес, який є необхід-ною умовою професійного становлення снайпера. Відсутність або недостатній розвиток цих якостей суттєво заважатиме фахівцю снайперської групи виконувати свої функціональні обов'язки, породжуватиме помилки в його діяльності.
У процесі професійно-психологічної підготовки фахівців снайперських груп запропоновано застосовувати методику “миттєвого занурення”, ставлячи працівника в умови необхідності практично миттєвого вирішення цілого комплексу проблем аналітичного, оперативного, організаційного і бойового характеру. Така методика дозволяє провести зустрічне тестування працівника за досить великою кількістю критеріїв не в умовах відриву від реальної дії, а безпосередньо в змодельованій або взятій з реальності ситуації. Поступово фахівці снайперських груп починають діяти самостійно в межах визначеної для них компетенції і реально уявляти свої можливості в реалізації тих або інших завдань.
Розроблено та запропоновано аналітичну професіограму фахівця снайперської групи при виконанні ним бойової задачі (пострілу). Відзначено, що такі дії, як приготування, прицілювання, затримка дихання і натискання на спусковий гачок складають основу техніки снайперської стрільби. Управління диханням та спуском є, перш за все, питанням психофізіологічної готовності фахівця до виконання пострілу на ураження.
На підставі наведеного переліку найбільш поширених форм захворювань серед снайперів-професіоналів, подано обґрунтовані рекомендації щодо підтримки їхнього фізичного та психічного здоров’я. Доведено необхідність використання в професійно-психологічній підготовці спеціальних вправ, що дозволяють розвивати витривалість, силу та дихальну систему фахівця снайперської групи.
Четвертий розділ “Психологічне забезпечення професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп в умовах проведення спеціальної операції та по її завершенні” присвячений висвітленню питань тактико-психологічних особливостей використання снайперів-професіоналів в умовах проведення спеціальної операції; дослідженню основних типів напружених ситуацій та супутніх психічних станів, що із високою ймовірністю виникають у даних фахівців при їх безпосередньому бойовому використанні; обґрунтуванню специфіки психологічної роботи в умовах підготовки, проведення спецоперації та по її завершенні.
Відзначено, що природа дестабілізуючих чинників оперативно-бойової діяльності снайпера-професіонала в умовах проведення спеціальної операції може бути найрізноманітнішою: чинники, що існують об'єктивно і не залежать від характеру діяльності фахівця снайперської групи (шум, температурні умови та т.п.); чинники, що залежать від особистісних установок і властивостей особистості фахівця снайперської групи (важке завдання, невизначеність, невірогідність інформації, що надходить, невпевненість в своїх силах, страх та т.п.); чинники, що є наслідком міжособистісної взаємодії і що базуються на соціально-психологічних особливостях взаємодіючих суб'єктів в межах снайперської групи (психологічна сумісність, стратегія конфліктної поведінки та т.п.); чинники, дія яких може бути компенсована знаннями, уміннями, навичками, ступенем готовності суб'єкта до конкретного завдання в умовах проведення спецоперації.
Доведено, що напружені ситуації є підсумком взаємодії між чинниками, що дестабілізують діяльність, й адаптаційними можливостями фахівця снайперської групи. Цим обумовлюється і модальність результату такої взаємодії: чим вищі адаптаційні можливості професіонала, тим більше вірогідності вийти з напруженої ситуації з позитивним результатом. Особливе місце в успішності виходу з напруженої ситуації посідають і такі характеристики суб'єкта професійної діяльності, як рівень нервово-психічної стійкості, ступінь його готовності до діяльності та рівень професіоналізму.
Обґрунтовано тезу про те, що негативні психічні стани суб'єкта діяльності, які викликаються напруженими ситуаціями, є в більшості своїй зворотними, тобто такими, що піддаються психологічній корекції.
Доведено, що в умовах проведення спеціальної операції психологічна робота має складатися з аналізу, прогнозування і психологічного впливу, які повинні здійснюватися на всіх етапах діяльності особового складу (від “входу” до “виходу”), на різних її рівнях (діяльність окремого фахівця, групи, спецпідрозділу в цілому), з урахуванням специфіки функціонування як свідомої, так і підсвідомої сфер людської психіки, бути націленою, у кінцевому рахунку, на підтримання високої професійної та функціональної надійності кожного працівника міліції.
Відзначено, що при організації роботи практичного психолога спецпідрозділу з психологічного проектування майбутніх умов проведення спеціальної операції необхідно враховувати найбільш типові психічні реакції, які спостерігаються в поведінці особового складу на різних етапах їх бойового використання (при очікуванні початку проведення спецоперації (“стан тривожного очікування”); у ході безпосереднього проведення спецоперації; при проведенні “оборонювальної” фази спецоперації; у ході проведення спецоперації в ночі).
Зазначено, що проведення психологічної роботи з фахівцями снайперських груп після виконання ними задач у ризиконебезпечних умовах оперативно-бойової діяльності спрямовується на збереження моральних цінностей і адекватного сприйняття соціальної дійсності, формування установки на самостійне вирішення проблем. Запропоновано авторську методику психологічного забезпечення відновлювального періоду діяльності особового складу спеціального підрозділу МВС України та розкрито її основні етапи.
ВИСНОВКИ
У висновках автором сформульовано основні результати дослідження, подано теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення розглянутої наукової проблеми – розробка теоретико-прикладних підходів щодо психологічного забезпечення професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України.
I.
Загальнотеоретичний та методологічний аналіз проблеми психологічного забезпечення професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України дозволив автору сформулювати ряд положень, що сприяють більш повному розумінню цієї проблеми в сфері психологічних досліджень в межах екстремальної юридичної психології та психології діяльності в особливих умовах.
1. В межах екстремального виду діяльності органів внутрішніх справ України поняття “професійна надійність” характеризує фахівця за кінцевим результатом його оперативно-службової або оперативно-бойової діяльності, а поняття “функціональна надійність” відбиває функціональну забезпеченість цієї діяльності і визначає ступінь усталеності й адекватність реактивності організму при виконанні професіоналом конкретних задач.
2. Психологічне забезпечення професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп спецпідрозділів МВС України:
ь
за формою є організованим процесом цілеспрямованої соціальної, психологічної й педагогічної дії на особу (групу) на користь розвитку емоційних, вольових, мотиваційних, пізнавальних, операціональних сторін, процесів, властивостей, утворень, станів і установок психіки снайперів-професіоналів, необхідних для їх ефективної професійної діяльності;
ь
за змістом включає: психологічне обґрунтування кваліфікаційних вимог, професійно-психологічний відбір, професійно-психологічну підготовку, психологічну підтримку, психологічне забезпечення відновлювального періоду після виконання складних завдань в умовах проведення спеціальних операцій та контроль за ефективністю даної системи.
3. Існуючі на сьогодні критерії професійно-психологічного відбору на службу в спеціальні підрозділи МВС України не враховують той факт, що прогнозування професійної та функціональної надійності кандидатів на посади необхідно розглядати в комплексній системі “людина – професія – спеціальність”. В основу вирішення цієї проблеми необхідно покласти розробку не тільки загальних критеріїв для професійно-психологічного відбору до спецпідрозділів МВС України (1-й етап), але й індивідуальних критеріїв для кандидатів на конкретні спеціальності в межах конкретного спеціального підрозділу МВС України (2-й етап).
4. Професійно важливі якості снайпера не притаманні індивідууму первинно. Їх фо-рмування та розвиток – складний процес, який є необхід-ною умовою професійного становлення фахівця. Тому особливого значення при психологічному забезпеченні професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп набуває визначення сучасних підходів до організації їх професійно-психологічної підготовки.
Професійно-психологічна підготовка фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України є системою цілеспрямованої психолого-педагогічної роботи, що забезпечує належний рівень підготовленості снайпера-професіонала до виконання задач в екстремальних умовах оперативно-бойової діяльності та успішне подолання їх негативних наслідків при реалізації життєвих та професійних намірів.
Організація професійно-психологічної підготовки фахівців снайперських груп повинна передбачати наступні основні етапи:
ь
Етап 1. Ознайомлення фахівців снайперських груп з екстремальними ситуація-ми, що із високою ймовірністю виникають в процесі професійної діяльності.
ь
Етап 2. Моделювання екстремальних ситуацій і стрес-чинників оперативно-бойової діяльності.
ь
Етап 3. Формування навичок і умінь, необхідних для дій снайперської групи при проведенні спецоперації.
ь
Етап 4. Розвиток професійно важливих якостей снайпера.
ь
Етап 5. Формування вміння управляти своїм станом і поведінкою.
5. Досвід показує, що як би добре не був підготовлений особовий склад спеціального підрозділу МВС України, яким би вмілим не було керування їхніми діями, працівники міліції нерідко не витримують тих психологічних навантажень, яким піддаються в умовах безпосереднього бойового використання. Масштаби втрат внаслідок дії психотравмуючих чинників надзвичайних ситуацій та особливих умов діяльності є суттєвими і часом можуть перевищувати обсяг фізичних втрат.
По суті, весь особовий склад спецпідрозділу, що піддається впливу стрес-чинників ризиконебезпечної ситуації, потребує психологічної допомоги. Під психологічною допомогою розуміється комплекс психологічних, організаційних, медичних заходів, спрямованих на забезпечення успішного подолання особовим складом спецпідрозділу психотравмуючих обставин ризиконебезпечної ситуації, збереження боєздатності і попередження розвитку посттравматичних стресових порушень. Психологічна допомога включає в себе психологічну підтримку й психологічне забезпечення відновлювального періоду.
Психологічна підтримка спрямовується на актуалізацію наявних і створення додаткових психологічних ресурсів, що забезпечують активні дії особового складу в ході проведення спеціальної операції, та надається в профілактичному плані, з метою попередження розвитку негативних психічних станів, усім працівникам міліції, а як засіб психологічної корекції застосовується до осіб із симптомами непатологічних і патологічних психогенних реакцій.
Психологічне забезпечення відновлювального періоду діяльності особового складу спеціального підрозділу включає: психологічне інформування про можливі негативні психологічні наслідки оперативно-бойової діяльності в умовах проведення спеціальної операції та шляхи їх подолання; діагностику психічного стану особового складу, які складають групу ризику (ті, хто виконували найбільш складні й стресогенні завдання; переживали раніше психологічні проблеми; мають складне становище в родині; вперше брали участь у виконанні спеціальних завдань; припустилися в ході реалізації завдань серйозних помилок; виявилися ізольованими в системі спілкування групи (команди) у зв'язку з індивідуально–психологічними особливостями та ін.); психологічне консультування працівників міліції з питань, що виникли у зв'язку з пережитими ними психологічними труднощами відновлювального періоду; психологічну й соціально-психологічну підтримку осіб, які переживають труднощі відновлювального періоду; використання спеціалізованих психологічних методів, спрямованих на прискорення відновлювальних процесів (дебрифінг, Rap-групи й т.п.).
II.
Проекція загальнотеоретичних і методологічних положень та висновків, зроблених у процесі дослідження, дозволила одержати ряд результатів, що повніше розкривають специфіку психологічного забезпечення професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України, та надати низку практичних рекомендацій обласним Центрам практичної психології при УМВС України в областях з питань організації роботи щодо зниження рівня психічних втрат та психічної недієздатності серед даної категорії правоохоронців. У ході дослідження:
а) розроблено: модель багатоступеневої системи психологічного забезпечення професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп спецпідрозділів МВС України; усереднений психологічний профіль фахівця снайперської групи спеціальних підрозділів “Беркут” та “Сокіл”; рекомендації щодо психологічного супроводження підготовки техніки снайперського пострілу на основі аналітичної професіограми снайпера при безпосередньому виконанні ним бойової задачі;
б) виділено та охарактеризовано: основні якості та здібності, що обов’язково мають бути притаманними снайперу-професіоналу; характерні ознаки нервово-психічної нестійкості фахівців снайперських груп; комплекс факторів, від яких залежить якість організації та проведення професійно-психологічної підготовки фахівців спецпідрозділів МВС України; перелік найбільш поширених форм захворювань серед фахівців снайперських груп та, на основі цього, обґрунтовано рекомендації щодо підтримки їх фізичного та психічного здоров’я; типи напружених ситуацій, що із високою ймовірністю виникають серед фахівців снайперських груп в умовах їх безпосереднього бойового використання; супутні психічні стани та реакції, що впливають на професійну та функціональну надійність фахівців снайперських груп при проведенні спеціальної операції; специфіку психологічної роботи в умовах підготовки та проведення спеціальної операції;
в) запропоновано: кваліфікаційні вимоги, що висуваються в сучасних умовах до снайпера-професіонала; алгоритм діяльності практичного психолога щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості на етапі проведення професійно-психологічного відбору кандидатів на службу в снайперську групу спеціального підрозділу МВС України; комплексну методику професійно-психологічної підготовки фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України, визначено її основні етапи та методи; методику психологічного забезпечення відновлювального періоду діяльності особового складу спеціального підрозділу МВС України.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Лєбєдєва С.Ю., Тімченко О.В. Психологічне забезпечення професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України: Монографія. – Харків: ХНАДУ, 2005. – 326 с.
2.
Лебедева С.Ю., Попова Г.В. Коррекция неблагоприятных эмоциональных состояний работников ОВД. Функционирование комнаты психологической разгрузки: Учебное пособие. – Харьков: Изд-во Национального ун-та внутр. дел, 2002. – 92 с.
3.
Лєбєдєва С.Ю. Застосування тесту ММРІ при психофізіологічному відборі кандидатів на службу у спецпідрозділ ‘‘Беркут’’ // Право і Безпека. – 2004. – Т.3. – № 2. – С. 199-202.
4.
Лєбєдєва С.Ю. Застосування тесту ММРІ при психофізіологічному відборі кандидатів на службу у спецпідрозділ ‘‘Сокіл’’ // Право і Безпека. – 2004.– Т.3 – № 4. – С. 210-213.
5.
Лєбєдєва С.Ю., Тімченко О.В. Психологічні особливості суб'єкта, що визначають індивідуальну варіабельність реакцій на розвиток професійного стресу // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, психологія. – Вип. 2(20) – Харків: Вид-во Харк. військ. ун-ту, 2004. –.– С. 188-198.
6.
Лєбєдєва С.Ю. Деякі підходи щодо психологічного забезпечення діяльності фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України // Проблеми загальної та педагогічної психології: збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка., – Вип. 8. – К., 2004. – Т. VI – С.188-194.
7.
Лєбєдєва С.Ю. Концептуальні підходи до розвитку теорії надійності людини в сучасній психологічній науці // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. – Вип. 13. – Харків: Вид-во Харк. нац. пед. ун-ту, 2004. – Ч. 1. – С.134-145.
8.
Лєбєдєва С.Ю. До питання професійно-психологічної підготовки фахівців снайперських груп спецпідрозділів МВС України // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Вип. 28.– Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 481-484.
9.
Лєбєдєва С.Ю. Експериментальне дослідження особистісних характеристик курсантів НУВС, що обумовлюють їхню соціально-психологічну адаптацію // Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах МВС України: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків, 2002. – С. 153-156.
10.
Лєбєдєва С.Ю. Експрес-діагностика типів нервової системи у працівників правоохоронних органів // Створення системи забезпечення психологічної надійності персоналу. Організація та проведення психопрофілактичної роботи в ОВС України: Матеріали І Всеукраїнського науково-практичного семінару / За заг. ред. М. І. Ануфрієва. – К.: Вид-во Київського інст. внутр. справ, 2003. – С. 105-111.
11.
Лєбєдєва С.Ю. Психологічні якості особистості фахівця снайперської групи спецпідрозділу ‘‘Беркут’’ // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених: Збірка наукових праць. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 174-176.
12.
Лєбєдєва С.Ю. Формування психологічного іміджу фахівців снайперських груп спецпідрозділів МВС України // Позитивний імідж міліції: проблеми формування: Збірник матеріалів конференції. – Херсон, 2004. – С.118-121.
13.
Лєбєдєва С.Ю. До питання формування професійної надійності фахівця снайперської групи спецпідрозділу МВС України в процесі виховної та психологічної підготовки
