ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

Левицький Вадим Едуардович

УДК: 376. 433. 034: 613.88

ОСОБЛИВОСТІ СТАТЕВО-РОЛЬОВОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ

МОЛОДШИХ КЛАСІВ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ

13.00.03 – корекційна педагогіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті спеціальної педагогіки АПН України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Миронова Світлана Петрівна, Кам’янець-Подільський державний університет, Інститут соціальної реабілітації і розвитку дитини, доцент кафедри реабілітаційної педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Синьов Віктор Миколайович, директор Інституту корекційної педагогіки та спеціальної психології НПУ ім. М.П. Драгоманова;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Постовий Віктор Григорович, завідувач лабораторії сімейного виховання Інституту проблем виховання АПН України.

Провідна установа: Слов’янський державний педагогічний університет, кафедра корекційної педагогіки і спеціальної психології. Міністерство освіти і науки України, м. Словянськ.

Захист відбудеться 22” лютого 2005 р. о 14.00. год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки АПН України за адресою: 04060, Київ, вул. М. Берлінського, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту спеціальної педагогіки АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлінського, 9).

Автореферат розісланий „21” січня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.А. Колупаєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Реформування системи спеціальної освіти в Україні вимагає розробки нових ефективних підходів до реалізації корекційно-виховного впливу на дітей з порушенням інтелектуального розвитку. Реалізація цього можлива за умови організації особистісно-зорієнтованого виховного процесу спрямованого на розкриття індивідуальних можливостей та якостей дитини як представника певної статі (статево-рольового виховання), яке покликане сприяти оптимізації подальшої соціалізації особистості. Сутністю статево-рольового виховання є процес, спрямований на формування системи поглядів, які індивід повинен засвоїти та відповідати їм, щоб його визнали представником певної статі.

Теоретичні аспекти проблеми статевого виховання дитини у загальній психології та педагогіці розробляли: Г.М.Бреслав, Л.С.Виготський, О.І.Жаворонко, Д.М.Ісаєв, В.Є.Каган, О.М.Кікінежді, С.В.Ковальов, Д.В.Колєсов, Я.Корчак, І.С.Кон, Л.І.Слинько, Ю.Б.Тарнавський, А.Фром, З.Фрейд, Б.І.Хасан, А.Г.Хрипкова, І.Ф.Юнда, Т.І.Юфєрєва та ін. У більшості робіт розглядаються питання виховання адекватного ставлення до представників протилежної статі, виявляються основи психофізіологічних розбіжностей представників різної статі та віку, висуваються пропозиції щодо методичного забезпечення виховного впливу.

Дослідженнями практичного характеру з статевого виховання та його статево-рольового аспекту займались: Ш.Берн, В.А.Геодакян, Т.В.Говорун, К.Джеклін, Д.В.Колєсов, В.П.Кравець, Е.Маккобі, В.Г. Постовий, Є.П.Постовойтов, В.І.Слєпкова, Л.Н.Тимошенко, О.М. Шарган, Н.В.Феоктістова, Г.Хофстеде, А.Г.Хрипкова та ін. Зокрема Ш.Берн, В.А.Геодакян, досліджували механізми гендерної соціаліза-ції та механізми формування гендерних ролей; Т.В.Говорун, О.М.Шарган займалися питанням статевого виховання дітей у сім’ї; Е.Маккобі, К.Джеклін досліджували психологічні відмінності представників різної статі; Д.В.Колєсов, А.Г.Хрипкова вивчали питання статево-рольової соціалізації людини з позицій анатомо-фізіологічних відмінностей між представниками протилежної статі; В.П.Кравець, В.Г. Постовий, Є.П.Постовойтов, В.І.Слєпкова приділяли увагу питанням підготовки молоді до сімейного життя; Г.Хофстеде, як соціолог, вивчав тенденції до маскулинізації та фемінізації суспільства відповідно до його культурного, політичного, економічного рівня розвитку тощо.

Загальні питання психологічного і педагогічного аспектів проблеми щодо дітей з порушеннями передусім інтелектуального розвитку розглядаються у працях Л.С. Виготського. Зокрема, Л.С. Виготський наголошував на актуальності питань статевого виховання у шкільному житті, необхідності диференціації статевого виховання і освіти; визначив мету статевого виховання. І.Г. Єременко розробив загальну структуру виховного впливу на дітей з порушеним інтелектом. Окремі питання проблеми дослідження в контексті морального виховання розглядали М.М. Буфєтов, О.М. Вержиховська, А.М. Висоцька, В.В. Воронкова, Н.Л. Коломинський, В.Ф. Мачихіна, О.П. Хохліна. С.П. Миронова та М.П. Матвєєва визначили мету і завдання статевого виховання учнів допоміжних шкіл, обґрунтували зміст, описали методику моральної підготовки учнів допоміжної школи до сімейного життя.

Актуальність дослідження посилюється наявністю суттєвих недоліків у сфері статево-рольового виховання на сучасному етапі. Адже більшість дітей із вадами інтелекту виховується у закладах інтернатного типу, а це певною мірою обмежує їх соціальний досвід. Дана проблематика педагогічного дослідження постає доцільною і своєчасною як така, що має підвищити рівень соціальної адаптації людей з порушеним інтелектом, їх інтеграцію в сучасне суспільство. Статево-рольове виховання молодших школярів з порушеним інтелектом не було предметом спеціального дослідження в українській дефектології, саме це і обумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт лабораторії олігофренопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки АПН України і пов’язане з комплексною тематикою лабораторії олігофренопедагогіки ,,Науково-педагогічні засади удосконалення змісту освіти школярів з обмеженими розумовими можливостями.“ (реєстраційний номер 0101V000606.). Тема дисертаційного дослідження затверджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №2 від 22.02.2001 р.).

Об’єкт дослідження: статеве виховання учнів молодших класів допоміжної школи.

Предмет дослідження: зміст, форми і методика статево-рольового виховання учнів молодших класів допоміжної школи.

Мета дослідження: підвищити рівень статево-рольової вихованості учнів молодших класів допоміжної школи шляхом запровадження спеціально організованої позакласної виховної роботи. В основу такого педагогічного забезпечення покладається спеціальний добір змісту, методичних засобів, організаційних форм педагогічного впливу, спрямованих на поетапне та взаємопов’язане формування статево-рольової ідентичності, гендерних взірців, знань про гендерні ролі, позитивного ставлення до статево-рольових норм та використання знань у поведінці учнів допоміжної школи.

Гіпотеза дослідження: Виділення статево-рольового виховання в окремий напрямок роботи, розробка та реалізація спеціального педагогічного забезпечення статево-рольового виховання молодших школярів з порушеним інтелектом буде сприяти покращенню їх загальної вихованості, адекватності їх поведінки як представників певної статі, соціальної адаптації в колі однолітків та, в перспективі, оптимізації побудови міжособистісних відносин у дорослому житті.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу літературних джерел з’ясувати складові статево-рольової вихованості дітей молодшого шкільного віку. Проаналізувати ситуацію з реалізації статево-рольового виховання у практиці виховної роботи допоміжних шкіл.

2. Визначити особливості статево-рольової вихованості учнів молодших класів допоміжної школи.

3. Розробити та експериментально апробувати педагогічне забезпечення статево-рольового виховання учнів молодших класів допоміжної школи у позакласній корекційно-виховній роботі.

Методи дослідження: теоретичний аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури; аналіз шкільної документації; вивчення педагогічного досвіду; спостереження за виховним процесом; опитування педагогів, батьків, дітей, студентів; проведення констатуючого та формуючого педагогічного експерименту; процедури якісної та кількісної обробки емпіричних даних.

База дослідження. Дослідження проводилось на базі допоміжних шкіл та шкіл-інтернатів України: Заліської (Хмельницька обл.), Таращанської (Київська обл.), Хотинської та Чернівецької №4 (Чернівецька обл.) та загальноосвітніх шкіл №2, №5, НВК №16 м. Кам’янця-Подільського. Всього дослідженням було охоплено 162 дитини (учні других, третіх, четвертих класів), з них 117 дітей з порушеним та 45 учнів з нормальним інтелектом; 40 вчителів та вихователів допоміжних шкіл; 96 батьків дітей.

Наукова новизна одержаних результатів:

1) вперше обґрунтовано структурні компоненти (когнітивний, емоційний, поведінковий) статево-рольової вихованості учнів допоміжної школи з метою реалізації їх педагогічного забезпечення у навчально-виховній роботі допоміжної школи;

2) розроблено показники, критерії та визначено рівні статево-рольової вихованості учнів молодших класів з вадами інтелекту;

3) на основі порівняльного аналізу рівнів сформованості статево-рольової вихованості учнів загальноосвітніх і спеціальних шкіл одержано нові дані про особливості становлення цього процесу у розумово відсталих дітей;

4) подальший розвиток одержало теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних засобів підвищення ефективності процесу статево-рольового виховання цієї категорії учнів.

Практичне значення одержаних результатів: визначена в роботі сутність формування статево-рольових знань, ставлення до них, прояву у поведінці та оцінка відповідної вихованості можуть бути покладені в основу розвитку та удосконалення методик вивчення статевої вихованості дітей. Розроблене педагогічне забезпечення формування в учнів складових статево-рольової вихованості може успішно використовуватись у навчально-виховному процесі допоміжної школи. Результати дослідження можуть враховуватись при створенні навчальних програм, методичних посібників з виховної роботи для допоміжних шкіл, навчальної літератури для студентів педагогічних вузів (спеціальність „Корекційна педагогіка”), вчителів-дефектологів, батьків.

Особистий внесок автора полягає в уточненні сутності компонентів статево-рольової вихованості, розробці методики дослідження їх сформованості, виявленні особливостей прояву статево-рольової вихованості у дітей з порушеним інтелектом молодшого шкільного віку, розробці системи корекційно-виховної роботи, спрямованої на формування її складових.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження висвітлювались на Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях: Змістові засади професійної підготовки соціально-педагогічних працівників” (м. Кам’янець-Подільський, 1999), „Соціальна робота у сфері освіти: проблеми професійної підготовки та діяльності” (м. Кам’янець-Подільський, 2000), „Історія педагогіки у структурі професійної підготовки вчителя” (м. Київ, 2001), ,,Науково-педагогічний внесок І.Г. Єременка в становлення української дефектології (до 85-річчя від дня народження)” (м. Київ, 2001), „Сучасні технології та індивідуальні методи дослідження проблеми корекційно-компенсаторного навчання і виховання дітей з особливими потребами: методологія, досвід, практика” (м. Київ, 2002), „Психолого-педагогічні проблеми дитинства” (м. Переяслав-Хмельницький, 2003), ювілейній науковій сесії до 10-річчя Інституту спеціальної педагогіки АПН України Спеціальна освіта в Україні: погляд у майбутнє” (м. Київ, 2004), звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів К-ПДУ (м. Кам’янець-Подільський, 2001-2004), Теорія і практика навчання і виховання дітей з обмеженими фізичними і психічними можливостями: інноваційний підхід” (м. Полтава, 2004); на засіданнях лабораторії олігофренопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки АПН України (1999-2004); засіданнях кафедри дефектології, реабілітаційної педагогіки Інституту соціальної реабілітації та розвитку дитини Кам’янець-Подільського державного університету; під час лекційних та семінарських занять із спецкурсу (авторська розробка) „Особливості підготовки розумово відсталих дітей до сімейного життя”; на курсах післядипломної освіти вчителів і вихователів шкіл Хмельницької та Івано-Франківської областей.

Публікації. Основний зміст роботи відображено у 9 публікаціях. З них: статті у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць – 5, матеріали та тези конференцій – 4.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (201 найменування), додатків (14 сторінок). У роботі вміщено 44 таблиці, 7 ілюстрацій. Загальний обсяг дисертації – 201 сторінка, з них – 187 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначено обєкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення його результатів.

У першому розділі – Проблема статево-рольового виховання дитини в психолого-педагогічній літературі та педагогічній практиці” проаналізовано науково-методичну літературу з питань дослідження, визначено концептуальні засади, розкрито психолого-педагогічний зміст основних понять.

Теоретичною базою для розгляду основних питань нашої роботи стали дослідження: Ш. Берн, П.П. Блонського, Г.М. Бреслава, В.А. Геодакяна, Т.В. Говорун, Т.С. Гурлєвої, О.І.  Жаво-ронко, Д.М. Ісаєва, В.Є. Кагана, Г.Ф. Келлі, С.В. Ковальова, Д.В. Колєсова, І.С. Кона, В.П. Крав-ця, О.Р. Кунца, І.І. Луніна, Ю.М. Орлова, Л.І. Столярчук, Т.М. Титаренко, З. Фрейда, Б.І. Хасана, А.Г. Хрипкової, Б. Шапіро, О.М. Шарган та ін.

Питаннями статевого виховання на сучасному етапі в Україні займаються М.Й. Боришевський, В.О. Васютинський, І.І. Горпінченко, Т.В. Говорун, Т.С. Гурлєва, О.Л. Ко-нонко, О.М. Кікінежді, Т.В. Кравченко, В.Г. Постовий, О.Л. Хромова, О.М. Шарган та ін.

Джерелами статево-рольового виховання дітей як з нормальним, так і з порушеним інтелектом виступають батьки (сім’я), вихователі та педагоги (педагогічний колектив шкіл), однолітки, діячі культури та мистецтва, засоби масової інформації.

Розглянувши основні джерела статево-рольового виховання дітей з порушеним інтелектом, ми визначили, що роль школи набуває винятково важливого значення як осередку координації виховного впливу різних джерел на дитину, центру, який не тільки покликаний підвищити статево-рольову вихованість дітей, а й виправити негативний вплив інших джерел виховного процесу. Основними методами впливу ми визначили методи позакласної виховної роботи.

Вивчення літератури показало, що у дослідженнях у галузі олігофренопедагогіки та спеціальної психології порушується питання формування загальної моральної вихованості дітей з порушеним інтелектом. Це, зокрема, дослідження А.С. Бєлкіна, М.М. Буфєтова, О.М. Вержи-ховської, Л.С. Виготського, А.М. Висоцької, Г.М. Дульнєва, І.Г. Єременка, Н.Б. Лур’є, В.О. Липи, В.Ф. Мачихіної, С.Я. Рубінштейна, В.М. Синьова, О.П. Хохліної та ін.

Аналіз історичного досвіду та сучасної практики роботи допоміжних шкіл свідчить, що ігнорування закономірностей статевого розвитку, статевого виховання призводить до численних девіацій у статевій та статево-рольовій поведінці сучасної молоді.

Згідно досліджень А.С. Бєлкіна, О.М. Вержиховської, А.М. Висоцької, Т.Р. Гумен-нікової, І.Д. Звєрєвої, Л.Г. Коваль, О.В. Матвієнко, П.Д. Фролова вихованість включає в себе когнітивний (знання), емоційний (ставлення) та поведінковий (статево-рольова поведінка) компоненти. В свою чергу когнітивний компонент статево-рольової вихованості, згідно досліджень Д.М. Ісаєва, В.Є.  Кагана, І.С. Кона, Л.І. Столярчук, ми розділили на такі складові, як: 1) сформованість поняття стать”, знань в площині статево-рольової ідентифікації; 2) сформова-ність статево-рольових взірців, знань про моделі адекватної статево-рольової поведінки; 3) сфор-мованість знань про гендерні ролі дорослих.

Аналіз літературних джерел виявив недостатність розробленості питань статево-рольового виховання у сучасній педагогічній та дефектологічній літературі. Аналіз педагогічної практики свідчить про наявність прогалин у статевій та статево-рольовій вихованості молодших школярів, що вочевидь частково пояснюється відсутністю цілеспрямованого послідовного виховного впливу на дітей та недостатнім педагогічним забезпеченням цього процесу. Саме це протиріччя зумовило постановку подальших завдань теоретико-експериментального дослідження, а саме: розробку діагностичної методики виявлення та вивчення компонентів статево-рольової вихованості дітей, а також розробку змісту та педагогічного забезпечення статево-рольового виховання молодших школярів з порушеним інтелектом на основі врахування особливостей статево-рольової вихованості учнів.

У другому розділі – Експериментальне дослідження статево-рольової вихованості у молодших школярів з вадами інтелекту” – висвітлено методику та результати констатуючого етапу дослідження та особливості статево-рольової вихованості учнів молодших класів допоміжної школи. Під час дослідження здійснювалось вивчення сформованості у дітей змістового, емоційного, поведінкового компонентів.

Для вивчення компонентів статево-рольової вихованості молодших школярів використовувались такі методи: бесіди, опитування учнів, спостереження, розв’язання проблемних ситуацій, педагогічний експеримент.

В основу оцінки кожного з компонентів статево-рольової вихованості були покладені визначені параметри. Згідно із загальними критеріями оцінювання навчальних досягнень та вихованості учнів з особливостями психофізичного розвитку, визначених О.П. Хохліною, О.М. Вержиховською, А.М. Висоцькою, основними параметрами сформованості змістового компонента можуть слугувати усвідомленість, повнота та адекватність знань. Для визначення сформованості емоційного компонента основними параметрами є характер ставлення до статево-рольових норм, його стійкість, дієвість. Для визначення рівня сформованості поведінкового компонента статево-рольової вихованості були визначені параметри: повнота, стійкість, дієвість.

Для визначення сформованості когнітивного компонента статево-рольової вихованості були визначені наступні рівні.

Високий рівень – дитина усвідомлює поняття стать”, те, що їх дві, ідентифікує себе з представниками власної статі, демонструє наявність адекватних статево-рольових взірців та сформованість знань про моделі поведінки представника даної статі, даного віку, культури спілкування з представником протилежної статі. Має достатні знання про гендерні ролі дорослих, сімейне життя, стосунки між представниками різної статі. Середній рівень – дитина усвідомлює поняття стать”, те, що їх дві, не завжди ідентифікує себе з представниками власної статі. Демонструє наявність, але неповну адекватність статево-рольових взірців та прогалини у сформованості знань щодо моделі поведінки представника даної статі, цього віку; виявляє недостатній рівень культури спілкування з представником протилежної статі, слабкі або неповні знання про гендерні ролі дорослих, сімейне життя, стосунки між представниками різної статі. Низький рівень – дитина не усвідомлює поняття стать”, її дихотомічність; ідентифікація себе з представниками своєї статі сформована недостатньо або взагалі відсутня, демонструє несформованість або цілковиту неадекватність статево-рольових взірців та знань про моделі поведінки представника даної статі. Має недостатні знання про гендерні ролі дорослих, сімейне життя, стосунки між представниками різної статі або виявляє їх цілковиту відсутність.

Для діагностики сформованості емоційного компонента статево-рольової вихованості були визначені рівні:

Високий – дитина виявляє позитивне, зацікавлене, активне ставлення до статево-рольових норм та взаємодії. Середній – дитина виявляє позитивне, нестійке, незацікавлене ставлення до норм статево-рольової взаємодії та самої взаємодії. Низький – дитина виявляє ситуативне, непередбачуване, нестійке, або відверто негативне ставлення до норм, що регламентують статево-рольову поведінку, та до самої статево-рольової взаємодії.

Для діагностики поведінкового компонента статево-рольової вихованості були визначені рівні:

Високий – свідчить про наявність стійких проявів адекватної поведінки себе як представника певної статі. Дитина дотримується статево-рольових норм, виявляє підготовленість до взаємодії з представниками протилежної статі. Адекватність статево-рольової поведінки не має ситуативного характеру. Адекватно і свідомо переносить сформовані в неї знання та вміння з однієї ситуації в іншу. Середній рівень – свідчить про наявність не завжди стійких проявів адекватної статево-рольової поведінки. Дитина дотримується ситуативно статево-рольових норм. Виявляє прогалини, окремі труднощі у взаємодії з представниками протилежної статі, не завжди переносить набуті статево-рольові знання та вміння з однієї ситуації в іншу. Низький – свідчить про несформованість адекватної статево-рольової поведінки або її неадекватний характер.

У результаті проведення констатуючого етапу дослідження у молодших школярів з порушеним інтелектом виявлено значно нижчий рівень сформованості усіх компонентів статево-рольової вихованості: когнітивного, емоційного, поведінкового порівняно з їх нормально розвинутими однолітками.

У дітей з порушеним інтелектом знання в площині статево-рольової вихованості найгірше сформовані за параметрами повноти (високий рівень виявлено у 20,0%, середній – у 37,78%, низький – у 42,22% дітей). Результати вивчення когнітивного компонента статево-рольової вихованості свідчать, що 46,67% дітей з порушеним інтелектом не розуміють поняття стать”, її дихотомічність, ідентифікація себе з представниками своєї статі сформована недостатньо або взагалі відсутня, статево-рольові взірці несформовані або неадекватні, знання про статево-рольові моделі поведінки низькі. Діти з порушеним інтелектом мають недостатні знання про гендерні ролі дорослих, сімейне життя, статево-рольову взаємодію або виявляють цілковиту відсутність знань у цій площині. У 40% дітей з порушеним інтелектом виявлено, що ці діти розуміють поняття стать”, з окремими помилками ідентифікують себе з представниками власної статі. У них наявні, не завжди адекватні взірці статево-рольової поведінки, існують прогалини у сформованості знань щодо моделі поведінки представника певної статі. Знання про гендерні ролі дорослих слабкі та неповні. У 13,33% дітей з порушеним інтелектом виявлено високий рівень сформованості когнітивного компонента статево-рольової вихованості.

У результаті проведення констатуючої частини експериментального дослідження було виявлено, що у дітей з порушеним інтелектом найкраще розвиненим є рівень позитивного характеру ставлення до норм статево-рольової взаємодії ( 17,78% дітей – високий рівень, 40,0% – середній), найгіршою виявилась стійкість ставлення (31,11% дітей – середній, 55,56% – низький рівень).

Під час дослідження виявлено, що 48,89% молодших школярів з порушеним інтелектом демонструють ситуативне, непередбачуване, нестійке або відверто негативне ставлення до норм, що регламентують статево-рольову поведінку та до статево-рольової взаємодії, 35,56% дітей виявили позитивне, але не стійке, незацікавлене ставлення до норм статево-рольової взаємодії та самої взаємодії, 15,56% учнів виявили високий рівень сформованості емоційного компонента статево-рольової вихованості.

Дослідження статево-рольової поведінки дітей з порушеним інтелектом дозволило виявити суттєві прогалини у повноті реалізації статево-рольового репертуару, її загальну низьку сформованість, нестійкість, ситуативність застосування. У дітей з порушеним інтелектом найгірше сформована дієвість поведінкового компонента, яка була виявлена внаслідок розв’язання ситуацій статево-рольової взаємодії. В цілому низький рівень сформованості поведінкового компонента статево-рольової вихованості був визначений у 60,0% школярів, середній – у 28,89%, високий – у 11,11% дітей з порушеним інтелектом.

Порівняльний аналіз рівня сформованості компонентів статево-рольової вихованості учнів з порушеним та нормальним інтелектом свідчить, що у обох категорій молодших школярів найгірше сформованим є поведінковий компонент, що підкреслює недостатність виключно інформаційно-просвітницького впливу на дитину, вказує на розрив між теоретичною підготовкою та безпосередньою практичною вихованістю дітей. У дітей з порушеним інтелектом це ускладнено як недорозвитком самої інтелектуальної сфери, так і розривом між дією першої та другої сигнальних систем.

Під час проведення констатуючої частини дослідження нами були виявлені наступні особливості статево-рольової вихованості в дітей з порушеним інтелектом: учні недостатньо усвідомлюють, зокрема, поняття стать”, мужність”, жіночність”, справжній” чоловік, жінка. Ці слова-терміни майже зовсім не використовуються в силу їх нерозуміння, складності, збірності, абстрактності. Серед дітей з порушеним інтелектом більше тих яким не подобається їх стать, які б хотіли її змінити, що не усвідомлюють її незворотність. Учні молодших класів з інтелектуальним недорозвитком гірше орієнтуються у представниках різної статі за малюнком, ніж діти з нормальним інтелектом. В учнів з порушеним інтелектом недостатньо сформовані знання про моделі поведінки представника певної статі, меншою мірою сформовані адекватні взірці статево-рольової поведінки. Ці діти мають надзвичайно бідні уявлення про гендерні ролі дорослих, про сім’ю та особливості її функціонування, материнство, професійну сферу реалізації людини тощо. Для молодших школярів з порушеним інтелектом більш характерним є негативне та ситуативно вибіркове (залежне від присутності дорослого поруч) ставлення до норм статево-рольової взаємодії та їх виконання, нестійкість поведінки.

Порівняльний аналіз сформованості компонентів статево-рольової вихованості дітей з порушеним та нормальним інтелектом свідчить про необхідність розробки та запровадження спеціального педагогічного забезпечення статево-рольового виховання. Метою якого буде формування у дітей з порушеним інтелектом знань про свою стать та з статево-рольової ідентифікації, формування адекватних статево-рольових взірців та моделей поведінки, знань про гендерні ролі дорослих, позитивного активного ставлення до норм статево-рольової взаємодії та вмінь застосовувати знання у практиці гендерної взаємодії (адекватної статево-рольової поведінки).

У третьому розділі – Педагогічне забезпечення статево-рольового виховання молодших школярів з вадами інтелекту” – висвітлюється методика та результати формуючої частини експерименту.

Основною метою даного розділу дисертаційного дослідження стала розробка та запровадження спеціального педагогічного забезпечення спрямованого на покращення статево-рольової вихованості молодших школярів з порушеним інтелектом. Реалізація поставленої мети можлива за умови застосування у дослідженні такого підходу, який передбачає вироблення погляду на статево-рольову вихованість як на явище цілісне, проте із своїми взаємодіючими складовими. У якості компонентів формування статево-рольової вихованості були виділені когнітивний (змістовий), емоційний, поведінковий.

Відповідно до компонентів статево-рольової вихованості та їх складових, ми визначили завдання статево-рольового виховання.

Меті розвитку в учнів всіх складових статево-рольової вихованості слугувало застосування спеціально розробленого педагогічного забезпечення виховного впливу, методика якого включала методи: формування статево-рольової свідомості; формування статево-рольової поведінки; стимулювання; контролю за реалізацією статево-рольового виховання. З метою формування статево-рольової свідомості ми використовували такі методи: розповідь, пояснення, бесіди, читання та аналіз спеціально дібраних творів художньої літератури, перегляд та обговорення відео та кіно-матеріалів, власний приклад; а також такі форми роботи, як: виховні заходи спеціального спрямування, гурткову та клубну роботу, десятихвилинки соціально-побутового орієнтування. З методів розвитку статево-рольової поведінки було використано: вправи, привчання, розв’язання спеціально розроблених ситуацій статево-рольової взаємодії, проведення сюжетно-рольових ігор, доручення.

Використовувались у дослідженні й методи стимулювання адекватної статево-рольової поведінки учня, а саме: прийоми заохочення та покарання. З прийомів заохочення та покарання було використано відповідно: похвалу, підбадьорювання, подяку, складання позитивної характеристики, присвоєння перехідного звання лицар”, королева”, попередження, обговорення вчинку, зауваження, відповідну оцінку з поведінки.

Нами були використані методи контролю за ефективністю статево-рольового виховання, а саме: робота з сім’ями дітей з порушеним інтелектом, вчителями, вихователями, майбутніми олігофренопедагогами, самоаналіз власної діяльності, проведення контрольного дослідження рівня сформованості компонентів статево-рольової вихованості після проведення формуючої частини дослідження для з’ясування ефективності авторської методики виховного впливу.

У процесі реалізації систематичного виховного впливу статево-рольова вихованість дітей з порушеним інтелектом покращилась за усіма складовими її становлення та параметрами оцінювання. Дані про динаміку сформованості компонентів статево-рольової вихованості у дітей з порушеним інтелектом контрольної та експериментальної груп після експерименту представлені на рис. 1.

Рис. 1. Дані про сформованість компонентів статево-рольової вихованості молодших школярів з порушеним інтелектом

Покращення статево-рольової вихованості виявилось у різниці між знаннями, ставленням, поведінкою у дітей експериментальної та контрольної груп. Так, різниця у сформованості когнітивного компонента статево-рольової вихованості між дітьми експериментальної (А) та конт-рольної (В) груп дорівнює на високому рівні 19,44%; середньому 2,78%; низькому (– 22,22%). В даному випадку позитивна динаміка стала наслідком збільшення кількості дітей що володіють поняттям стать”, мужність”, жіночність”, міцна сім’я”; адекватно та позитивно сприймають себе як носія певної статі; безпомилково орієнтуються у представниках різної статі та визначають ознаки подібності та розбіжності між ними; обирають адекватні взірці статево-рольової поведінки; виявляють знання про особливості побудови взаємовідносин з представниками іншої статі свого віку; виявляють кращі знання про сферу гендерної взаємодії дорослих, а саме: усвідомлюють функцію материнства; виявляють знання про права та обов’язки членів сім’ї, усвідомлюють необхідність піклування про власних дітей, поповнення сімейного бюджету, надання взаємодопомоги майбутньому обранцю. Крім того самі відповіді дітей суттєво покращились, стали більш свідомими, повними, адекватними.

Покращення сформованості емоційного компонента статево-рольової вихованості у дітей експериментальної групи виявилось у збільшенні кількості дітей з високим рівнем його сформованості на 27,78%, та зменшенні кількості дітей з середнім та низьким рівнем відповідно на 2,78% та 25%. В даному випадку позитивна динаміка ілюструє збільшення кількості дітей із зацікавленим, дієвим, стійким, позитивним ставленням до виконання власної статевої ролі, статево-рольової взаємодії, запровадженого статево-рольового виховного впливу.

Різниця у сформованості поведінкового компонента статево-рольової вихованості дітей з порушеним інтелектом в експериментальній та контрольній групах склала на високому 19,44%; середньому 16,66%; низькому (–36,11%). Позитивні зміни в даному випадку стали свідченням збільшення кількості дітей із дієвою, стійкою (незалежною від зовнішніх обставин: наявність дорослого поруч, стимулювання тощо), різнобарвною у своїх проявах статево-рольовою поведінкою, покращення гнучкості та адекватності поведінки у різних ситуаціях статево-рольової взаємодії.

Порівняння вихідних і похідних даних формуючої частини дослідження показує, що різниця між рівнем сформованості усіх компонентів статево-рольової вихованості у дітей експериментальної А групи після проведення формуючої частини дослідження є значно більшою ніж в контрольній В групі, що свідчить про загальну ефективність виховного впливу на основі розробленого педагогічного забезпечення формування статево-рольової вихованості. Незначна позитивна динаміка була виявлена і в контрольній В групі, що є наслідком загального виховного впливу школи і спонтанного характеру гендерної ідентифікації дітей. Це свідчить про недостатність, низьку ефективність виховного впливу на статево-рольову соціалізацію дітей з порушеним інтелектом і ще раз підтверджує доцільність виділення цього аспекту в окремий напрямок корекційно-виховної роботи.

Важливим підсумком проведеного експериментального дослідження є те, що в результаті цілеспрямованої педагогічної роботи розроблено педагогічне забезпечення статево-рольового виховання молодших школярів, яке в процесі свого застосування виявило свою актуальність, необхідність та дієвість. У його основу було покладено розуміння сутності статево-рольової вихованості, її компонентів, складових становлення, особливостей виховного процесу у допоміжній школі, сучасних підходів, течій у вітчизняній спеціальній та гендерній педагогіці.

ВИСНОВКИ

Теоретико-експериментальне дослідження особливостей статево-рольової вихованості, яке проводилось на основі вивчення її компонентів та розробки педагогічного забезпечення формування статево-рольової вихованості в учнів молодших класів допоміжної школи, дозволило узагальнити одержані результати.

1. Статево-рольове виховання є необхідною складовою громадянського виховання особистості і спрямоване на вироблення у неї адекватної поведінки як представника певної статі для оптимізації подальшої соціалізації особистості.

Після проведеного аналізу літературних джерел з проблематики дослідження було виявлено недостатнє висвітлення даного питання як окремого напрямку морального виховання дітей різного віку. Аналіз стану педагогічної практики підтвердив відсутність акцентованого статево-рольового впливу на молодших школярів у практиці виховання сучасної школи.

2. Статево-рольове виховання передбачає формування у дитини когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів вихованості. Когнітивний компонент (статево-рольові знання як основа статево-рольової свідомості) включає в себе знання про стать та статево-рольову ідентифікацію, сформованість статево-рольових взірців та знань про моделі адекватної статево-рольової поведінки, знання про гендерні ролі дорослих. Емоційний компонент визначає позитивне ставлення до норм, що регламентують статево-рольову взаємодію та до самої взаємодії. Поведінковий компонент статево-рольового виховання передбачає формування адекватної статево-рольової поведінки.

3. На констатуючому етапі експериментального дослідження було проведено порівняння сформованості компонентів статево-рольової вихованості дітей з нормальним та порушеним інтелектом з метою виявлення особливостей статево-рольової вихованості останніх. А саме були виявлені особливості, обумовлені рівнем психофізичного розвитку дітей, недоліками та прорахунками сімейного виховання, частковою депривацією внаслідок тривалого перебування дітей у закладах інтернатного типу тощо. Врахування цих особливостей і лягло в основу побудови та ефективної реалізації формуючого етапу дослідження.

4. Розробка та запровадження відповідних до завдань дослідження критеріїв оцінки та діагностичних процедур дозволила встановити в учнів рівні сформованості статево-рольової вихованості за когнітивним, емоційним і поведінковим компонент-тами. Одержані результати демонструють, що у молодших школярів з вадами інтелекту значно нижчий рівень сформованості усіх компонентів статево-рольової вихованості порівняно з їх нормально розвинутими однолітками. Найгірше сформованим у них є поведінковий компонент. Це свідчить про механічне засвоєння знань учнями допоміжної школи без переносу їх у практику безпосередньої статево-рольової взаємодії.

Діти з порушеним інтелектом недостатньо повно розуміють та відповідно мало використовують терміни з статево-рольової сфери. Серед цієї категорії дітей більше тих, яким не подобається їх стать, які хотіли би її змінити, не усвідомлюють її незворотність, гірше орієнтуються у визначенні статі. У дітей з вадами інтелекту мало розвинуті уявлення про моделі поведінки людини як представника певної статі, меншою мірою сформовані адекватні взірці статево-рольової поведінки. У цієї категорії молодших школярів бідні уявлення про гендерні ролі дорослих, інститут сім’ї, професійну сферу реалізації людини. Для дітей з вадами інтелекту більш характерним є негативне та ситуативне ставлення до норм статево-рольової взаємодії та їх виконання, нестійкість, ситуативність та неадекватність поведінки.

5. У процесі дослідження виявлена певна спонтанна позитивна динаміка сформованості статево-рольової вихованості у дітей контрольної групи, що переважно стосується розвитку знань з сфери статево-рольової взаємодії (більшою мірою йдеться про усвідомлення статево-рольової ідентифікації з віком), проте це суттєво не впливає на формування адекватної статево-рольової поведінки. Ця динаміка виявляється недостатньою, що пов’язано з факторами педагогічного характеру. Тому нами й було розроблене необхідне педагогічне забезпечення формування складових статево-рольової вихованості.

6. Сутність розробленого педагогічного забезпечення полягає у поступовому формуванні складових статево-рольової вихованості, передбачає спеціальні завдання, зміст, методи і форми, що реалізуються у позакласній роботі. Зокрема, запропоновані форми й методи були спрямовані на розвиток статево-рольових знань – знань про власну статево-рольову ідентичність, відображення учнями моделей адекватної статево-рольової поведінки в уявленнях і поняттях, формування статево-рольових взірців, знань про норми взаємодії представників різної статі, формування знань про гендерні ролі дорослих; позитивного ставлення до статево-рольових норм та взаємодії, формування адекватної статево-рольової поведінки в учнів з порушеним інтелектом молодшого шкільного віку.

7. Експериментальна перевірка запропонованого педагогічного забезпечення формування статево-рольової вихованості учнів молодших класів допоміжної школи довела його обґрунтованість і корекційно-виховну ефективність щодо впливу на всі його компоненти. Якщо у констатуючому дослідженні учні й експериментальної і контрольної групи показали переважно низький рівень сформованості всіх компонентів статево-рольової вихованості, то після закінчення формуючого експерименту різниця у сформованості когнітивного компонента статево-рольової вихованості між дітьми експериментальної (А) та контрольної (В) груп склала на високому рівні 19,44%; середньому 2,78%; низькому (– 22,22%). Різниця у сформованості емоційного компонента становила на високому рівні 27,78%; середньому (– 2,78%); низькому (– 25%). Різниця у сформованості поведінкового компонента статево-рольової вихованості дітей з порушеним інтелектом в експериментальній та контрольній групах склала на високому рівні 19,44%; середньому 16,66%; низькому (– 36,11%). Якісні відмінності полягали в збільшенні обсягу знань про сферу статево-рольової взаємодії, їх міцному засвоєнні; покращенні ставлення до норм, що регламентують взаємовідносини представників різної статі, та до самих взаємовідносин; покращенні стійкості, адекватності статево-рольової поведінки. Результати експериментальної роботи підтверджують доцільність та необхідність включення особливостей оволодіння адекватною статево-рольовою поведінкою у сферу спеціальних педагогічних впливів вихователів-дефектологів.

8. Проведене дослідження не охоплює всього комплексу проблем статевого виховання учнів з вадами інтелекту і накреслює перспективні проблеми, які являють собою науковий інтерес. Це питання розробки діагностичних методик стосовно дослідження статево-рольової вихованості дітей різних вікових груп; дослідження вікової специфіки оволодіння адекватною статево-рольовою поведінкою школярами з нормальним і порушеним інтелектом; розробка заходів щодо попередження формування неадекватних, антисоціальних моделей статево-рольової поведінки; визначення ролі психолога освітніх закладів у формуванні навичок адекватної та корекції навичок неадекватної статево-рольової поведінки; окремі питання статево-рольової соціалізації, що забезпечує взаємозв’язок розвитку і статево-рольового виховання та сприяє позитивній статево-рольовій соціалізації школярів.

Основний зміст дисертації викладений у таких публікаціях:

1. Левицький В.Е. Особливості виховання адекватної статево-рольової поведінки у дітей молодших класів допоміжної школи // Соціальна робота у сфері освіти: проблеми професійної підготовки та діяльності: Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету. Вип. 2. Т.1. – Кам’янець-Подільський, 2000. – С. 53-58.

2. Левицький В.Е. Генезис проблематики статевого виховання в педагогіці // Історія педагогіки у структурі професійної підготовки вчителя: Зб. наук. Праць Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету. Вип. 3. Т.1. – Кам’янець-Подільський: Абетка-Нова, 2002. – С. 96-101.

3. Левицький В.Е. Статево-рольове виховання як засіб соціальної адаптації учнів молод-ших класів допоміжної школи // Педагогіка та методики: спеціальні: Зб. наук. статей НПУ ім. М.П. Драгоманова. Вип. 1. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2001. – С. 52-56.

4. Левицький В.Е. До питання про необхідність статевого виховання молодших школярів з вадами інтелекту у спеціальному освітньому закладі // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-мет. зб. інституту спеціальної педагогіки АПН України. Вип. 4. – К.: Інститут спеціальної педагогіки АПН України, 2002. С. 150-151.

5. Левицький В.Е. Особливості статево-рольового виховання розумово відсталих дітей в сім’ї // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету: Зб. за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. В 2т. – Т.2. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет: інформаційно-видавничий відділ, 2002. – С. 168-169.

6. Левицький В.Е. Статево-рольовий аспект виховання молодших школярів // Гума-нітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г.С. Сково-роди: Науково-теоретичний часопис. – Переяслав-Хмельницький, 2003. – С. 139-143.

7. Левицький В.Е. Моральне виховання представників різної статі з порушеним інтелектом в умовах допоміжної школи-інтернату // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету: Зб. за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. – Вип. 2. В 2т. – Т.2. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет: інформаційно-видавничий відділ, 2003. – С. 208-210.

8. Левицький В.Е. Педагогічні засади формування статево-рольової поведінки учнів молодших класів допоміжної школи // Дефектологія. – 2004. – №3. – С. 12-15.

9. Левицький В.Е. Узгодженість у роботі сім’ї та спеціальної школи з статево-рольового виховання дітей // Імідж сучасного педагога. – 2004. – №8, 9. – С. 93-97.

Анотації

Левицький В.Е. Особливості статево-рольового виховання учнів молодших класів допоміжної школи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03 – корекційна педагогіка. – Інститут спеціальної педагогіки АПН України, Київ, 2005.

Дисертація містить результати теоретико-експериментального дослідження статево-рольового виховання учнів з порушеним інтелектом молодшого шкільного віку.

В процесі дослідження було визначено, що статево-рольова вихованість включає в себе когнітивний (знання), емоційний (ставлення) та поведінковий (статево-рольова поведінка) компоненти. В свою чергу когнітивний компонент було розподілено на: сформованість поняття стать”, знань в площині статево-рольової ідентифікації; сформованість статево-рольових взірців та знань про моделі адекватної статево-рольової поведінки; сформованість знань про гендерні ролі дорослих. Можливість розподілу статево-рольової вихованості на структурні компоненти було покладено в основу дослідження рівня статево-рольової вихованості дітей.

Важливим результатом дослідження є те, що в результаті цілеспрямованої педагогічної роботи розроблено систему впливу на статево-рольову вихованість молодших школярів з порушеним інтелектом. В її основу було покладено чітке розуміння її сутності, компонентів, складових становлення, особливостей виховного процесу у допоміжній школі, сучасних підходів, течій у вітчизняній спеціальній та гендерній педагогіці. В процесі дослідження експериментально підтверджено ефективність даної методики виховного впливу за умови її правильного використання і дотримання вимог до змісту методичних прийомів, організації проведення.

Ключові слова: статево-рольове виховання, статево-рольові якості, діти з порушеним інтелектом, статево-рольові взірці, гендерні ролі, педагогічне забезпечення.

Левицкий В.Э. Особенности полоролевого воспитания учеников младших классов вспомогательной школы. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.03 – коррекционная педагогика. – Институт специальной педагогики АПН Украины, Киев, 2005.

Диссертация содержит результаты теоретико-экспериментального исследования полоролевого воспитания учеников с нарушенным интеллектом младшего школьного возраста.

В процессе исследования было определено, что полоролевая воспитанность включает в себя когнитивный (знания), эмоциональный (отношение), поведенческий (полоролевое поведение) компоненты. Когнитивный компонент в свою очередь был разделен на: сформированность понятия пол”, знаний из сферы полоролевой идентификации; сформированность полоролевых образцов, знаний про модели адекватного полоролевого поведения; сформированность знаний про гендерные роли взрослых.

Рассмотрев основные источники полоролевого воспитания детей с нарушенным интеллектом было определено, что роль школы приобретает исключительно важное значение как координационный центр воспитательной работы касательно полоролевого аспекта. Возможность разделения полоролевой воспитанности на структурные компоненты было положено в основу исследования уровня полоролевой воспитанности детей.

Проведенное исследование выявило блок проблем прямо или косвенно связанных со структурой и реализацией коррекционно-воспитательной работы в условиях вспомогательной школы.

Анализ результатов исследования позволил определить коррекционно-воспитательные задания, которые необходимо решить путем реализации правильно выбранных форм, методов и приемов педагогического воздействия.