реалізації своїх планів;
-
вольова сфера – розвиток у внутрішній світоглядній системі неможливо здійснити без активних дій в світі речей та світі людей, однак таких, які за своїм характером є адаптаційними, гармонійними, неагресивними по відношенню до світу та до людей;
-
присутність в житті юнака зовнішньої системи інтерпретації переживань (“старшого друга”) сприяє його прийняттю свого способу існування, що призводить до зняття внутрішньої напруги та, в результаті, уповільненні приросту в екзистенціальній інтегрованості.
5.
Основною особливістю у переживанні суб’єктом юнацької кризи виступив той факт, що незважаючи на позитивну динаміку у здійсненні первинної екзистен-ціальної інтеграції впродовж юнацького періоду, дві третини до-сліджуваних під час інтерв'ювання знаходилися на різних стадіях пошуку смис-ложиттєвих орієнтирів. Звідси, за своїм суб’єктним змістом молоді люди пережили під час свого юнацького дорослішання екзистенціальну кризу, як від-сутність у власному житті смисложиттєвих орієнтирів. Крім того, “внутрі-шня обумовленість” чинників здійснення первинної екзистенціальної інте-грації ставить перебіг юнацького дорослішання у залежність від активності самого юнака, що допускає розробку конкретних психотерапевтичних прийомів для подолання вікової кризи.
6.
Виникнення нормативної кризи юнацького віку зумовлено не тільки законами психічного розвитку та соціальними обставинами, але й глибинно-психологічними процесами, переживання яких складає змістовну характерис-тику суб’єктного аспекту кризи. Актуалізація екзистенціальних переживань ініціює дорослішання в цілому, а сам юнацький вік набуває інтегративного сенсу у переживанні процесу самопізнання.
Проведене наукове дослідження проблеми переживання суб'єктом юнацької кризи не вичерпує всіх її аспектів. Ми вважаємо перспективним і актуальним виявлення зв'язку між гендерним фактором та здійсненням первинної екзистенціальної інтеграції; детальне вивчення генезису способів подолання перешкод; визначення факторів прискорення або гальмування процесу особистісного зростання юнаків; глибинне вивчення проблеми переживання інших нормативних криз впродовж всього періоду життя людини; розробку конкретних психотерапевтичних прийомів, спрямованих на розкриття та розвиток в юнаків здатності свідомо конструювати, творити своє життя.
Основний зміст роботи відображено в таких публікаціях:
1.
Лановенко Ю.І. Життєва та вікова криза: взаємозв‘язок та розбіжності між ними // Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. – К., 2000, вип.8, с.41-43.
2.
Лановенко Ю.І. Екзистенціальна криза: визначення та обгрунтування // Віс-ник КНУ ім. Тараса Шевченка. – К., 2001, вип.11, с.53-55.
3.
Лановенко Ю.І. Батьки та діти. Хто винен? // Практична психологія та соціальна робота. – К., 2002, № 3, с.18-20.
4.
Лановенко Ю.І. Категоріальний апарат досліджень перебігу життя людини // Соціальна психологія. – К., 2003, № 2, с.29-36.
5.
Лановенко Ю.І. Психологічне визначення сутнісних характеристик людського буття // Соціальна психологія. – К., 2004, № 2 (4), с.146-154.
6.
Лановенко Ю.І. Переживання суб’єктом свого дорослішання // Соціальна психологія. – К., 2004, № 4 (6), с.113-122.
7.
Лановенко Ю.І. Типологія адаптаційного подолання кризи підліткового віку // Соціальна психологія. – К., 2004, № 4 (6), с.137-145.
8.
Лановенко Ю.І. Розвиток психологічної думки щодо кризовості людського життя // Психологічній службі системи освіти України 10 років: здобутки, проблеми і перспективи. Матеріали Всеукраїнської ювілейної науково-практичної конференції 22-23 жовтня 2001 р. – Запоріжжя, 2002, с. 62-64.
9.
Лановенко Ю.І. Життєва криза та професійна криза: проблема їх перехресного обумовлення // Теоретики-методологічні проблеми розвитку особистості в системі неперервної освіти. Матеріали методологічного семінару 16 грудня 2004 р. – К., 2005, с. 516-520.
АНОТАЦІЇ
Лановенко Ю.І. Психологічні особливості переживання суб’єктом юнацької кризи. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07. – педагогічна та вікова психологія. – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2005.
У роботі представлено теоретичне та емпіричне вирішення проблеми особливостей переживання суб'єктом юнацької кризи. Розгляд цієї проблеми в межах теорій психічного розвитку розкрив процесуально-формальний аспект зростання дитини, в якому не відображена роль останньої як суб‘єкту життя. Застосування цієї категорії по відношенню до юнацького віку призвело наше дослідження до виділення суб‘єктного аспекту переживання юнацької кризи, визначення якого було здійснено в категоріях екзистенціальної психології. Аналіз “суб‘єктного аспекту переживання юнацької кризи” дозволив нам вийти на явище первинної екзистенціальної інтеграції, як свідоме смисложиттєве самовизначення суб’єкта, яке він здійснює вперше у своєму житті. Дослідження особливостей представленості у свідомості суб’єкта юнацького віку глибинно-сутнісних, екзистенціальних переживань призвело до розробки моделі здійс-нення первинної екзистенціальної інтеграції. Модель була використана в емпіричному дослідженні для розкриття екзистенціального змісту суб’єктного аспекту юнацької кризи та конкретизації чинників здійснення первинної екзистенціальної інтеграції суб'єкта.
Ключові слова: процесуально-формальний аспект зростання, суб‘єктний аспект кризи, глибинно-сутнісні (екзистенціальні) переживання, кінцеві даності існування, екзистенціальні цінності, первинна екзистенціальна інтеграція.
Лановенко Ю.И. Психологические особенности переживания субъектом юношеского кризиса. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07. – педагогическая и возрастная психология. – На-циональный педагогический университет имени М.П.Драгоманова, Киев, 2005.
В работе представлено теоретическое и эмпирическое решение проблемы особенностей переживания субъектом юношеского кризиса. Анализ юношеского периода жизненного пути человека показал, что этот возраст, завершая переход от детства к взрослости, является сенситивным в процессе становления смысложизненных ориентиров. Осуществление смысложизненного самоопределения невозможно вне проявления субъектности человека.
Рассмотрение концепций психического развития и теорий жизненного пути позволило нам выделить субъектный аспект взросления: каким образом юно-ша, как субъект жизни, влияет на свое мировоззренческое становление, и как он переживает неоформленность собственных смысложизненных ориентиров.
Для определения субъектного аспекта взросления нами были проанализированы разнообразные исследования нормативных и ненормативных кризисов. Содержательное определение субъектного аспекта юношеского периода, осуществленное в категориях экзистенциальной философии и экзис-тен-циальной психологии, позволило обозначить его (аспект), как осознание субъектом сути своей экзистенции, которая актуализируется во внутреннем мире человека в виде экзистенциальных переживаний еще в раннем детстве. В юношеском возрасте эти переживания интегрируются (на основе способности субъекта к самоосознанию) в целостную картину смысложизненного самоопределения – происходит первичная экзистенциальная интеграция.
Разработке модели первичной экзистенциальной интеграции субъекта предшествовал теоретический анализ ее основных компонентов: уровней самоосознания, сфер жизнедеятельности и непосредственно этапов осуществления процесса интеграции знания о себе. Данная модель легла в основу интерпретационной схемы эмпирического исследования.
Изучение представленности во внутреннем мире субъекта переживаний экзистенциального содержания показало, что переживание субъектом юношеского кризиса характеризуются следующими особенностями (проявление экзистенциального содержания на уровне психической организации субъекта):
1)
потребности, которые становятся актуальными в юношеском возрасте, приобретают для субъекта смысложизненную значимость;
2)
процесс удовлетворения этих значимых потребностей сопровождается сущностными чувствами страха, веры и обиды;
3)
способ удовлетворения смысложизненных потребностей становится способом существования субъекта вообще.
Осуществление субъектом первичной экзистенциальной интеграции обусловлено:
1)
ростом уровня самоосознания, который не зависит от постепенного, связанного с возрастом, прироста в опыте;
2)
отсутствием у субъекта состояния внутреннего покоя и беззаботности (детские и подростковые разочарования оказались катализаторами для сущностного понимания своей жизни);
3)
мотивированностью юноши именно в действенной и успешной реализации своих планов и мечтаний;
4)
наличием активных действий субъекта, однако таких, которые по своему характеру являются адаптивными, гармоничными, неагрессивными по отношению к миру и к людям.
Основной особенностью в переживании субъектом юношеского кризиса выступил тот факт, что, несмотря на положительную динамику в осуществлении первичной экзистенциальной интеграции на протяжении юношеского периода, две трети наших исследуемых на момент исследования находились на разных стадиях поиска смысложизненных ориентиров. Иначе говоря, по своему субъектному смыслу, молодые люди пережили во время своего юношеского взросления экзистенциальный кризис, как отсутствие в своей жизни смысложизненных ориентиров (что есть основным симптомом экзистенциального кризиса).
Ключевые слова: процессуально-формальный аспект взросления, субъектный аспект кризиса, глубинно-сущностные (экзистенциальные) переживания, конечные данности существования, экзистенциальные ценности, первичная экзистенциальная интеграция.
Lanovenko J.I. Psychological features of experiencing the youth crisis by the subject. – Manuscript.
Dissertation for obtaining the scientific degree of candidate of psychology. Specialty: 19.00.07. – Pedagogical and Age Psychology. – National Mikhailo Dragomanov pedagogical university, Kyiv, 2005.
The theoretical and empirical solution of the youth crisis experiencing by the subject was presented in this dissertation. The consideration of this problem within limits of the theories of the psychic development revealed the growth of the child from the process-formal point of view without representing the child as the subject of the life. The implication of this category in respect to the youth age led our analysis to the determination of the subject aspect of the youth crisis experiencing. The definition of this aspect was determined in the categories of the existential psychology. The analysis of the subject aspect of the youth crisis experiencing allowed to distinguish the first existential integration. It conditioned for formulating its content as the conscious self-determination of the subject that he realised in his life. The research of the existential experience’s representation into the subject’s consciousness led to the building of the model of the first existential integration. This model was used to the empirical research for the discovery of the existential content of the youth crisis’s experiencing and for the concrete realisation of the existential integration by the subject.
Key words: process-formal aspect of growth, subject aspect of crisis, deep-essenceful (existential) experiences, finally essence of existence, existential value, first existential integration.