МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Михайлик Денис Павлович

УДК 339.944:65.012.32

СИНТЕЗ МЕХАНІЗМІВ ЛОГІСТИКО-ОРІЄНТОВАНОГО
УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і

управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому інституті економіки та інформаційних технологій (м. Запоріжжя).

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України
Лисенко Юрій Григорович,
Донецький національний університет,
завідувач кафедри економічної кібернетики
(м. Донецьк)

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Аптекар Савелій Семенович, завідувач кафедри інвестиційного менеджменту Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк);

кандидат економічних наук Фрунзе Ігор Аркадійович, перший заступник голови правління ЗАТ “Укренергозбут” (м. Київ).

Провідна установа:

Донбаський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Алчевськ).

Захист дисертації відбудеться 22 червня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий 21 травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради | Овечко Г.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Масштабність завдань, що вирішуються у сфері виробництва та продажу продукції металургійної галузі, особливо її експорту, вимагає залучення значних інвестицій. Для цього в умовах підготовки до вступу України в Світову організацію торгівлі вкрай необхідно створення належних умов, які б забезпечували економічну зацікавленість як вітчизняних, так і закордонних партнерів у прибутках від коштів, що вкладені у розвиток металургійних підприємств.

За даними Державного комітету статистики України частка експортних поставок металургійних підприємств у сукупному експорті України в 2004 р. дорівнювала майже 40%, причому експорт збільшився у порівнянні з 2003 р. приблизно у 1,5 рази. Проведений аналіз показав, що досі металургійне виробництво в Україні є занадто матеріаломістким, питома вага матеріальних витрат у ньому складає близько 80%. Тому прибуткове функціонування підприємств галузі є можливим в значній мірі за умов максимального використання таких механізмів, як ефективне управління матеріальними та інформаційними потоками, з одного боку, та системи контрактного управління – з іншого. Їхнє впровадження може істотно підвищити маркетинговий потенціал та ефективність експортно-імпортних операцій.

Таким чином, удосконалення механізмів управління логістикою зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) металургійних підприємств сприятиме підвищенню ефективності їхнього функціонування та, як наслідок, – покращенню економічної ситуації в Україні в цілому.

Значний внесок у розробку логістичних механізмів управління зовнішньоекономічною діяльністю зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені: Амоша О.І., Аптекар С.С., Герчикова І.Н, Гузь М.Г., Лисенко Ю.Г., Макогон Ю.В., Мокій А.І., Попов Є.В., Стасюк В.П., Філіпенко А.С., Чумаченко М.Г., Котлер Ф., Мілар Дж., Портер М. та інші.

Актуальність наведених проблем, необхідність створення цілісної концепції логістико-орієнтованого управління ЗЕД обумовили вибір теми даного дослідження, його мету та задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках держбюджетної теми ДонНУ: “Моделювання динаміки виробничо-економічних систем” (номер держреєстрації 0100U001971), в якій автор приймав участь як виконавець.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка методів синтезу механізмів логістико-орієнтованого управління ЗЕД для реалізації маркетингового потенціалу металургійного підприємства.

Для досягнення цієї мети в дисертації поставлено і вирішено такі задачі:

проведено аналіз проблем функціонування ЗЕД металургійних підприємств України;

досліджено напрямки розвитку маркетингового потенціалу металургійного підприємства;

розроблено концепцію синтезу механізмів логістико-орієнтованого управління ЗЕД, яка дозволяє досягти оптимальної реалізації маркетингового потенціалу;

розроблено комплекс механізмів управління ЗЕД металургійного підприємства на основі синтезу ланцюга постачань та методу системної динаміки;

досліджено механізм відбору контрагентів для укладання зовнішньоеконо-мічних контрактів;

удосконалено схему інформаційної системи ЗЕД для повного та своєчасного забезпечення інформацією керівництва металургійного підприємства.

Об'єктом дослідження є процеси управління ЗЕД металургійних підприємств.

Предмет дослідження – логістичні моделі та механізми управління матеріальними та інформаційними потоками ЗЕД металургійного підприємства.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є розробки вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі ЗЕД підприємства, теорії менеджменту та маркетингу, економіко-математичного моделювання, інформаційних систем.

Обґрунтованість результатів дослідження, висновків і рекомендацій, які стосуються аспектів підвищення ефективності металургійного виробництва та розкриття його маркетингового потенціалу, обумовлено використанням логістичного підходу, за допомогою якого запропоновано концепцію синтезу механізмів логістико-орієнтованого управління ЗЕД. У ході роботи широко використовувалися: логічні та емпіричні методи дослідження; метод системної динаміки, з використанням якого було розроблено комплекс механізмів управління ЗЕД; метод аналізу ієрархій, який послужив підґрунтям удосконалення механізму відбору контрагентів у рамках ЗЕД.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснено постановку та вирішення нової актуальної задачі розробки механізмів логістико-орієнтованого управління ЗЕД металургійного підприємства. При цьому отримано такі наукові результати:

вперше розроблено:

концепцію синтезу механізмів логістико-орієнтованого управління ЗЕД, яка дозволяє досягти реалізації маркетингового потенціалу за рахунок оптимізації матеріальних та інформаційних потоків, що сприяє зниженню матеріальних витрат металургійного підприємства;

комплекс механізмів управління ЗЕД металургійного підприємства, розроблений на основі синтезу ланцюга постачань та методу системної динаміки, що дозволяє досягти оптимальної структурованості його елементів та підвищує координацію логістичного ланцюга, знижуючи тим самим рівень витрат на запаси;

одержав подальшого розвитку:

механізм відбору контрагентів для укладання зовнішньоекономічних контрактів, побудований на базі методу аналізу ієрархій, що сприяє комплексному врахуванню пріоритетних критеріїв при прийнятті рішення та підвищенню надійності постачань;

удосконалено:

схему інформаційної системи ЗЕД, розроблену на базі інфологічної моделі

інформаційних потоків для повного та своєчасного забезпечення інформацією керівництва металургійного підприємства, що підвищує якість управління.

Практичне значення отриманих результатів. Запропонований в дисертаційній роботі комплекс механізмів управління ЗЕД, побудований на основі застосування методології управління логістичними потоками, й інструментарій його реалізації дозволяють вийти на якісно новий рівень забезпечення ефективності діяльності металургійних підприємств. Основні наукові результати дослідження використано в організації системи управління ВАТ „Запоріжсталь” (м. Запоріжжя).

Впровадження результатів дослідження дозволило одержати ефект за рахунок оптимізації матеріальних та інформаційних потоків, повного використання маркетингового потенціалу, що відбулося завдяки підвищенню оперативності та якості управлінських рішень в галузі ЗЕД підприємства. Економічний ефект від впровадження склав 210 тис. грн., що підтверджується актом впровадження.

Особистий внесок здобувача. Всі результати, які представлено в роботі, одержано здобувачем самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано тільки ті ідеї, що отримані в результаті індивідуальних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Наукові результати розглядались та обговорювались на:

Всеукраїнській науковій конференції „Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (м. Рівне, 2003 р.);

III Міжнародній науково-практичній конференції „Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (м. Донецьк, 2004 р.);

III Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень ” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.);

VII Міжнародній науково-практичній конференції „Наука та освіта ' 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.);

IX Всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми економічної кібернетики” (м. Запоріжжя, 2004 р.);

наукових семінарах кафедри „Економіка підприємства та міжнародна економіка” Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій та кафедри економічної кібернетики Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 13 працях загальним обсягом 26,4 д.а., з яких автору належить 4,3 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 113 найменувань. Загальний обсяг дисертації складає 155 сторінок машинописного тексту, робота містить 20 таблиць, 33 рисунки, 1 додаток.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми сформульовано мету, задачі, предмет, об’єкт і методологію дослідження, показано наукову новизну, теоретичну значимість роботи та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Аналіз зовнішньоекономічної діяльності металургійних підприємств України” проведено аналіз проблем функціонування металургійних підприємств України. На підставі результатів аналізу розроблено концепцію синтезу механізмів логістико-орієнтованого управління ЗЕД.

Україна має потужний металургійний комплекс, але не з найсучаснішим технологічним рівнем і досить зношеними виробничими потужностями. Низький рівень внутрішнього споживання та наявність величезних виробничих потужностей призвели до того, що Україна змушена бути нетто-експортером, що наочно ілюструє ситуація з металопрокатом (рис.1).

Слід відзначити, що ЗЕД в останні роки стає все більш характерною рисою практично всіх суб'єктів господарювання у галузі металургії внаслідок здійсненої демонополізації цього виду діяльності та природного прагнення підприємств до виходу на ринки розвинутих країн. Ситуація, що склалася в металургійному комплексі України, призвела до необхідності пошуку нових діючих механізмів управління ЗЕД з метою збереження та зміцнення позицій на зовнішніх ринках. Це вимагає постійної підтримки високого рівня маркетингового потенціалу підприємства і його ефективної реалізації.

Основними елементами такої підтримки мають бути договірна робота, удосконалення комунікацій, логістичні заходи та ін. Існуючі підходи до стратегічного планування ЗЕД містять, як правило, типові складові: аналіз зовнішнього і внутрішнього середовищ діяльності підприємства та виявлення на його основі різного роду резервів і конкурентних переваг, формулювання цілей ЗЕД, розробку стратегічних альтернатив просування продукції на зовнішні ринки та ін.

Практика роботи металургійної галузі у розвинутих країнах побудована на принципах орієнтації на клієнта та індивідуального підходу до роботи з ним, отже без розробки цілісної концепції управління ЗЕД неможливо повною мірою реалізувати наявний потенціал металургійного підприємства. Виходом з такої ситуації може бути пропозиція прийняття рішень згідно розробленої концепції синтезу механізмів логістико-орієнтованого управління ЗЕД металургійного підприємства.

Реалізація маркетингового потенціалу ЗЕД передбачає удосконалення взаємин з постачальниками та споживачами за рахунок:

на стратегічному рівні: аналізу ринків, організації зворотного зв'язку; визначення цілей шляхом застосування методів контролінгу та маркетингу;

на тактичному рівні: вибору форм і методів постачання та продажу товарів у рамках загальної програми ЗЕД; активізації і стимулювання взаємодій з постачальниками та споживачами у рамках кооперації; контрактної діяльності, яка, однак, перетинається з операційною діяльністю внаслідок наближення до споживача;

на рівні операційної діяльності: управління виробництвом металургійної продукції; оптимізації логістичних потоків, рекламно-інформаційної роботи, сервісу і послуг по каналах постачань та розподілу на внутрішньому та зовнішньому ринках (рис.2).

Розроблена концепція поєднує у собі особливості управління логістичними потоками металургійного підприємства як бази для оптимізації, у першу чергу, матеріальних витрат та повного розкриття маркетингового потенціалу в цілях підвищення ефективності діяльності металургійного підприємства в цілому. Її реалізація має на меті впровадження у практику ЗЕД сучасних економічних механізмів на основі: логістичної методології управління матеріальними та інформаційними потоками; синтезу ланцюгів постачань (ЛП), що мають оптимізувати координацію взаємодій між всіма елементами виробничо-економічної системи; удосконалення контрактної роботи, що сприятиме покращенню надійності постачань ресурсів; підвищення якості та оперативності прийнятих рішень на базі інформаційної системи ЗЕД підприємства.

Елементи та механізми системи логістико-орієнтованого управління ЗЕД у рамках запропонованої концепції повинні функціонувати не окремо, а у комплексі, що спричинить появу синергетичного ефекту та приведе до покращення фінансового стану металургійного підприємства, зростання продуктивності праці та зниження матеріальних витрат усіх підприємств ЛП.

У другому розділі “Синтез механізмів логістико-орієнтованого управління зовнішньоекономічною діяльністю металургійного підприємства” представлено комплекс механізмів управління ЗЕД металургійного підприємства на основі синтезу ланцюга постачань

Одним з важливих аспектів організації ЗЕД є розробка мережевої структури глобального ЛП. Критерієм синтезу ЛП є мінімізація загальних витрат. На рис. 3 наведено механізм синтезу ланцюга постачань у межах ЗЕД.

Метою першого етапу є продукування стратегії створюваного ЛП, яка містить перелік характеристик конкурентних переваг та заходи з підвищення маркетингового потенціалу. На другому етапі визначається множина потенційних регіонів, де може бути розміщено підрозділи у рамках ЛП. На основі проведеного аналізу конкурентного середовища вирішується задача вибору географічного місця розташування підрозділу, основним параметром якого є міра близькості до конкурентів. Організаційна й функціональна структура проектованої ланки ЛП залежать від макроекономічних факторів економічної діяльності підрозділів у кожному регіоні. Метою третього етапу є формування альтернативної множини місць розташування для планованих ланок ЛП. Кількість місць розташування повинне бути більше кількості планованих ланок. Процес визначення набору альтернативних місць діяльності майбутніх підрозділів ґрунтується на аналізі існуючої інфраструктури, здатної максимально підтримувати планований рівень виробництва. У вимогах до інфраструктури враховуються доступність джерел сировини й матеріалів, транспортне обслуговування, комунікації, складське господарство, наявність та кваліфікація робочої сили, інвестиційний клімат. На четвертому етапі затверджується остаточний вибір місця розташування підрозділу й визначення точних характеристик його виробничих потужностей.

Організаційний механізм маркетингового управління ЗЕД ґрунтується на впровадженні в ланцюг постачань інформаційних технологій. Схема механізму організації логістичного ланцюга з координацією представлена на рис.4.

Успішність здійснення ЗЕД відповідно до маркетингових цілей підприємства залежить у першу чергу від якості інформаційного обміну між металовиробниками, металотрейдерами та споживачами. Розроблений організаційний механізм маркетингового управління ЗЕД припускає перетворення діючого логістичного ланцюга в повністю координовану логістичну систему, що може відбуватися за двома напрямками: „управління запасами постачальником - спільне планування” й „спільне прогнозування - спільне планування”. Аналіз функціонування координованого логістичного ланцюга з метою вибору оптимальної стратегії вдосконалення здійснено з використанням методу системної динаміки.

На рис.5 наведено діаграму причинно-наслідкових зв'язків моделі, заснованої на принципі спільного планування у рамках ЗЕД для розробленого організаційного механізму.

У моделі передбачається, що планування запасів і розміщення замовлень до сусідніх ланок логістичного ланцюга розраховується спільно всіма учасниками ЛП. Кожному учасникові логістичного ланцюга має бути доступна інформація про рівні запасів і завантаженості виробничих потужностей на кожній з ланок ланцюга у рамках виконання зовнішньоекономічного контракту.

Укладання контракту, як елемент ЗЕД, також повинно обов’язково включати етап проведення тендерів, у ході яких буде обрано інвесторів, підрядників, постачальників та інші організації, що забезпечують виконання контракту. У дисертації запропоновано формальний механізм відбору контрагентів, побудований на базі методу аналізу ієрархій. В якості критеріїв ранжирування контрагентів мають використовуватись: надійність постачань, вартість постачань, якість продукції, фінансовий стан контрагента та його інформаційну прозорість. Надійність постачань розглядається як інтегральна оцінка здатності контрагента забезпечувати стабільний, безперебійний виробничий процес замовника.

Таким чином, ефективність ЗЕД металургійного підприємства визначається її адекватністю сучасним вимогам та умовам фsнкціонування. На етапах реорганізації ЗЕД одним з головних компонентів успіху є проектування та вдосконалення структури ЛП та використання логістичних підходів до управління процесами ЗЕД.

У третьому розділі “Реалізація комплексу механізмів управління зовнішньоекономічною діяльністю металургійного підприємства” запропоновано напрямки підвищення ефективності металургійного виробництва в Україні; удосконалено схему інформаційної системи ЗЕД металургійного підприємства; розраховано ефективність впровадження запропонованих механізмів для ВАТ „Запоріжсталь” (м. Запоріжжя).

Ефективна організація інформаційної підтримки ЗЕД підприємств металургійної галузі України, передбачає створення інформаційної системи ЗЕД, основою якої є інфологічна модель інформаційних потоків.

При формуванні інфологічної моделі ІС ЗЕД повинні бути враховані лише потоки постійної інформації. Інформація загального призначення, а також епізодична інформація в модель входити не повинна. У зв'язку зі стабільністю способів використання багатьох видів інформації в рамках ІС ЗЕД, розглядати їхні потоки можна за формою носіїв інформації - документів. Даний спосіб дозволяє додати інформаційним потокам матеріальну форму, надійно фіксувати шляхи проходження інформації. При побудові інформаційної системи повинні бути враховані форми статистичної звітності й звітних документів ЗЕД як вихідної інформації.

Таким чином, схема ІС ЗЕД металургійного підприємства на базі удоскона-леної інфологічної моделі повинна мати такі основні елементи (рис. 6):

підсистема збору й зберігання інформації - зовнішні й внутрішньовиробничі джерела виробничої, довідкової та архівної інфор-мації, які повинні бути агреговані у відповідні бази даних (БД);

інформаційний простір задач та функцій відділу зовнішньоекономічних зв’язків;

підсистема обробленої і проаналізованої інформації;

співробітники відділу зовнішньоекономічних зв'язків, що виступають у ролі користувачів інформації;

інші споживачі інформації.

Для автоматизації запропонованої ІС ЗЕД необхідно використовувати спеціалізовані програмні продукти. Найбільш прийнятним способом програмної реалізації інформаційної системи виступає використання вже розроблених комп’ютерних програм.

Розрахунок ефекту від впровадження концепції синтезу логістико-орієнтованого управління та відповідних механізмів у ВАТ „Запоріжсталь” (м. Запоріжжя) підтверджує практичну значущість наведених теоретичних і практичних положень.

Економічний ефект за 2003-2004 рр. склав 210 тис. грн., що досягнуто за рахунок наступних чинників (табл. 1):

Таблиця 1. Оцінка чинників економічного ефекту у ВАТ „Запоріжсталь” (м. Запоріжжя)

№ | Чинник | Результат | Значення

(тис.грн.)

1 | Удосконалення координації матеріальних потоків підрозділів підприємства | Зниження матеріальних витрат | 75

2 | Прискорення оборотності обігових коштів внаслідок кращої узгодженості взаємодій елементів логістичного ланцюга | Вивільнення фінансових коштів | 35

3 | Підвищення ефективності управління персоналом за рахунок кращої організації роботи відділу ЗЕД | Зростання продуктивності праці | 20

4 | Покращення роботи по контрактам з постачальниками та споживачами | Зростання обсягів виробництва | 55

5 | Підвищення оперативності та якості управлінських рішень у рамках інформаційної системи | Відносна економія коштів | 25

Сумарний економічний ефект

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на теоретичному та методологічному рівнях вирішено актуальне науково-практичне завдання розробки механізмів логістико-орієнтованого управління ЗЕД металургійного підприємства і відповідно до цілей і задач дослідження отримано такі результати:

1. Показано, що складність реалізації продукції вітчизняних металургійних підприємств на зовнішніх ринках є головним чинником посилення важливості вирішення логістико-орієнтованих задач у ЗЕД з одночасним підвищенням якості продукції. Проведений аналіз засвідчив, що металургійний комплекс України є експортно-орієнтованою галуззю і його діяльність значним чином залежить від умов на зовнішніх ринках. Вихід на нові ринки збуту та досягнення стабільного конкурентного становища вимагає постійної підтримки високого рівня маркетингового потенціалу підприємств та його ефективної реалізації.

2. Доведено, що маркетинговий потенціал є невід’ємною частиною потенціалу металургійного підприємства. В галузі ЗЕД його треба розглядати як сукупність засобів реалізації маркетингової діяльності, здатність маркетингової системи до забезпечення постійної конкурентоспроможності підприємства на зовнішніх ринках завдяки проведенню ефективних маркетингових заходів в галузі дослідження попиту, товарної, комунікативної та цінової політики.

3. Визначено, що важливою підсистемою управління підприємства є логістична система, дії якої мають бути спрямовані на забезпечення мінімуму розходження між структурою виробничої програми та структурою попиту споживачів у будь-який момент часу. Показано, що логістико-орієнтоване управління є інструментом реалізації стратегії маркетингу, що охоплює процеси руху матеріальних та пов’язаних з ними інформаційних та фінансових потоків при виробництві та продажу металургійної продукції. На цій основі побудовано концепцію синтезу механізмів управління ЗЕД, які дозволяють досягти реалізації маркетингового потенціалу.

4. Розроблено комплекс механізмів управління ЗЕД металургійного підприємства на основі синтезу ЛП. Для реалізації процедури синтезу було використано метод системної динаміки, що дозволило досягти оптимальної структурованості його елементів та підвищило рівень координації логістичного ланцюга, знижуючи тим самим рівень витрат на запаси. При цьому такі параметри, як вибір місця розташування підприємства у межах ЛП, координованість його матеріальних та інформаційних потоків вимагають подальшого розгляду не тільки з погляду маркетингу, але й логістики. Одержання ефекту від використання системи логістико-орієнтованого управління може бути досягнуто за рахунок впровадження розробленого комплексу механізмів у практику управління ЗЕД.

5. Одержав подальшого розвитку механізм відбору контрагентів для укладання зовнішньоекономічних контрактів, побудований на базі методу аналізу ієрархій. Це сприяє комплексному урахуванню пріоритетних критеріїв при прийнятті рішення та підвищенні надійності постачань у логістичному ланцюзі. Спільно з показником якості продукції для оцінки контрагента пропонується використовувати показники надійності поставок, фінансового стану, вартості поставки та інформаційної прозорості. Сукупність цих показників значною мірою відбиває категорію „якість постачальника”.

6. Удосконалено схему інформаційної системи ЗЕД для якісного та своєчасного забезпечення інформацією керівництва металургійного підприємства. Доведено необхідність комплексного вирішення задач інфологічного моделювання ЗЕД, оскільки автономні рішення не враховують особливостей управління ЗЕД металургійного підприємства, що значно ускладнює процеси обробки зовнішньоекономічної інформації.

7. Основні результати дослідження впроваджено у практику ЗЕД ВАТ „Запоріжсталь” (м. Запоріжжя). У результаті реалізації запропонованої концепції та відповідного комплексу механізмів управління отримано економічний ефект у розмірі 210 тис. грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

монографія:

1. Управление маркетинговым потенциалом предприятия / Под общ.ред.проф. Ю.Г. Лысенко, проф. Н.Г. Гузя. – Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2005. – 352 с. (особистий внесок здобувача: у розділі 3 розроблено концепцію та механізми управління ЗЕД в рамках реалізації маркетингового потенціалу).

у фахових виданнях:

2. Михайлик Д.П. Реализация маркетингового потенциала во внешнеэкономической деятельности промышленного предприятия // Новое в экономической кибернетике (Сб. науч.тр.). Под общ.ред.Ю.Г. Лысенко; Донецкий нац.ун-т / Управление маркетинговым потенциалом предприятия – Донецк: ДонНУ, 2003. – Вып.2 – С.120-130.

3. Михайлик Д.П. Механизмы выбора контрагентов для внешнеэкономических проектов // Новое в экономической кибернетике (Сб. науч.тр.). Под общ.ред.Ю.Г. Лысенко; Донецкий нац.ун-т / Слабые сигналы в экономике – Донецк: ДонНУ, 2003. – Вып.4 – С.39-57.

4. Кравченко В.Н., Михайлик Д.П. Логистические механизмы управления ВЭД металлургического комплекса // Модели управления в рыночной экономике: (Сб. науч.тр.). Общ. ред. и предис. Ю.Г. Лысенко; Донецкий нац.ун-т. – Донецк: ДонНУ, Том 2, 2003. – Спец.вып. – С.148-157 (особистий внесок здобувача: розроблено механізм синтезу ланцюга постачань в межах ЗЕД металургійного підприємства).

5. Михайлик Д.П. Организационный механизм маркетингового управления ВЭД металлургического предприятия // Новое в экономической кибернетике (Сб. науч.тр.). Под общ.ред. Ю.Г. Лысенко; Донецкий нац.ун-т / Моделирование корпоративного менеджмента. – Донецк: ДонНУ, 2004. – Вып.1 – С.62-76.

6. Михайлик Д.П. Проектирование информационной системы ВЭД предприятия // Новое в экономической кибернетике (Сб. науч.тр.). Под общ.ред.Ю.Г. Лысенко; Донецкий нац.ун-т / Модели и методы информационного обеспечения принятия решений. – Донецк: ДонНУ, ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2004. – Вып. – С. 130-139.

7. Михайлик Д.П. Анализ направления повышения эффективности металлургического комплекса в Украине // Модели управления в рыночной экономике: (Сб. науч.тр.). Общ. ред. и предис. Ю.Г. Лысенко; Донецкий нац.ун-т. - Донецк: ДонНУ, Том 1, 2004. – Вып.7. – С.36-44.

8. Лысенко Ю.Г., Михайлик Д.П. Повышение эффективности управления персоналом во внешнеэкономической деятельности предприятия // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сб.науч.тр. В 2 т. – Т.2 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.:Амоша А.И. (отв.ред.) и др. – Донецк, 2004. – С.187-192 (особистий внесок здобувача: запропоновано вдосконалену структуру та функції відділу ЗЕД металургійного підприємства).

9. Буркинський І.Б., Михайлик Д.П. Системний підхід до вдосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства // Торгівля і ринок України: Темат.зб.наук.пр. Вип. 17, т. I / Голов.ред. О.О. Шубін. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004 – С.49-53 (особистий внесок здобувача: розроблено принципи управління та структуру ЗЕД металургійного підприємства в рамках запропонованої концепції).

за матеріалами конференцій:

10. Куреда Н.Н., Задніпрянна Т.С., Михайлик Д.П. Проблеми зовнішньоекономічної діяльності металургійної галузі Запорізького регіону // Зб.наук.праць „Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування” / Матеріали Всеукраїнської наукової конференції „Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком”. – Рівне, 2003. – Випуск 1(20). – с.242-247 (особистий внесок здобувача: запропоновано шляхи виходу металургійної галузі України з кризи).

11. Михайлик Д.П. Современные направления исследования рынков металлургической продукции // Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції "Динаміка наукових досліджень ". Том 45. Економіка промисловості – Дн-ск: Наука і освіта,2004. – с.24-26.

12. Михайлик Д.П. Современные механизмы управления ВЭД металлургического предприятия // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і освіта ". Том 8. Зовнішньоекономічні відносини – Дн-ск: Наука і освіта, 2004. – С.28-30.

13. Левицкий С.И., Михайлик Д.П. Проектирование информационной системы ВЭД металлургического предприятия // Тези доповідей. IX Всеукраїнська науково-методична конференція „Проблеми економічної кібернетики”, 17-18 вересня 2004 р., м. Запоріжжя – Донецьк: ООО „Апекс”, 2004. – С.61-65 (особистий внесок здобувача: запропоновано вдосконалену структуру інформаційної системи ЗЕД металургійного підприємства).

АНОТАЦІЯ

Михайлик Д.П. Синтез механізмів логістико-орієнтованого управління зовнішньоекономічною діяльністю металургійного підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація та управління підприємствами. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2005.

У дисертаційній роботі розглянуто актуальні проблеми функціонування металургійної галузі України, удосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю. На основі сучасних формальних методів запропоновано концепцію синтезу механізмів логістико-орієнтованого управління, яка дозволяє досягти реалізації маркетингового потенціалу за рахунок оптимізації матеріальних та інформаційних потоків металургійного підприємства.

На базі запропонованої концепції синтезовано комплекс механізмів управління ЗЕД, зокрема: удосконалено механізм відбору контрагентів для укладення зовнішньоекономічних контрактів; розроблено механізм синтезу ланцюга постачань у ЗЕД; запропоновано організаційний механізм управління ЗЕД на базі координованого логістичного ланцюга для металургійного підприємства.

Крім того, в роботі дістали подальшого розвитку підходи з удосконалення ефективності металургійного виробництва в Україні та запропоновано схему інформаційної системи ЗЕД для повного та своєчасного забезпечення інформацією керівництва металургійного підприємства.

Ключові слова: металургійне підприємство, зовнішньоекономічна діяль-ність, логістичний ланцюг, контракт, організаційний механізм, інформаційна система.

АННОТАЦИЯ

Михайлик Д.П. Синтез механизмов логистикоориентированного управле-ния внешнеэкономической деятельностью металлургического предприятия. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2005.

В диссертационной работе рассмотрены актуальные проблемы функционирования металлургической отрасли Украины, совершенствования управления внешнеэкономической деятельностью. Показано, что маркетинговый потенциал является неотъемлемой частью общего экономического потенциала металлургического предприятия. Управление маркетинговым потенциалом позволит выявить скрытые резервы в развитии предприятия, увеличить отдачу от применения современных экономических механизмов.

Логистикоориентированное управление является мощным и эффективным инструментом развития маркетингового потенциала, охватывающим процессы движения материальных и связанных с ними информационных и финансовых потоков в процессе производства и реализации металлургической продукции. Оно послужило основой разработки новой целостной концепции синтеза системы механизмов логистикоориентированного управления, позволяющей достичь полной реализации маркетингового потенциала за счет оптимизации материальных и информационных потоков металлургического предприятия. Доказано, что важнейшей подсистемой металлургического предприятия является логистическая система. Ее действия должны быть направлены на обеспечение минимума рассогласования между структурой производственной программы и структурой потребительского спроса.

На базе предложенной концепции синтезирован комплекс механизмов управления ВЭД, в частности: усовершенствован механизм отбора контрагентов для заключения внешнеэкономических контрактов; разработан механизм синтеза цепи поставок в ВЭД; разработан организационный механизм управления ВЭД на базе координированной логистической цепи для металлургического предприятия. Механизм синтеза глобальной цепи поставок состоит из четырех этапов. Целью первого этапа являются разработка стратегии создаваемой цепи. На втором этапе определяется множество потенциальных регионов, где могут быть размещены подразделения предприятия – элементы цепи. Целью третьего этапа является формирование альтернативного множества географического положения элементов. На последнем, четвертом этапе окончательно утверждается выбор расположения предприятия и определяются точные характеристики его производственных мощностей. Организационный механизм маркетингового управления ЗЕД основывается на внедрении в цепь поставок информационных технологий в области электронной коммерции. Кроме того, в работе предложена схема информационной системы ВЭД в целях полного и своевременного обеспечения информацией руководства металлургического предприятия.

Ключевые слова: металлургическое предприятие, внешнеэкономическая деятельность, логистическая цепь, контракт, организационный механизм, информационная система.

SUMMARY

Mykhaylyk D.P. Synthesis of logistic-oriented management mechanisms of foreign-economic activity at metallurgical plant. – Manuscript.

Thesis for competing the scientific degree of candidate of economic sciences by speciality 08.06.01 – Economics, organization and management of enterprises. Donetsk national university of ministry of education and science of Ukraine, Donetsk, 2005.

The thesis explores important problems of Ukrainian metallurgical field functioning, improvement of foreign-economic activity management. The conception of synthesis of logistic-oriented management mechanisms based on modern formal methods was offered. The conception allows to achieve market potential at the expense of optimal material and information flows organization at metallurgical plant.

On the basis of the offered conception the complex of managerial mechanisms of foreign-economic activity (FEA) was proposed. In particular was improved the mechanism of foreign-economy agent selection for signing of contracts, developed the mechanism of supply chain synthesis in FEA, organizational mechanism of FEA management based on coordinated logistic chain for metallurgical plant was offered.

More over the thesis further developed approaches to metallurgical production efficiency improvement in Ukraine and offered the scheme of information system of FEA that fully and in-time provides managers with needed information.

Key words: metallurgical plant, foreign-economic activity, logistic chain, contract, organizational mechanism, information system.