КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

МАСЛІКОВА Ірина Ігорівна

УДК 174.4

ЕКОНОМІЧНА ЕТИКА В СУЧАСНИХ ПРОЦЕСАХ РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА

Спеціальність: 09.00.07 – етика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

КИЇВ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на кафедрі етики, естетики та культурології філософського факультету

Науковий керівник

кандидат філософських наук, доцент ШИНКАРЕНКО Олена Василівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри етики, естетики та культурології

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, старший науковий співробітник ЄРМОЛЕНКО Анатолій Миколайович, Інститут філософії НАН України імені Г.С.Сковороди, завідуючий відділу соціальної філософії, м.Київ

кандидат філософських наук, доцент ВАСИЛЕВСЬКА Тетяна Едуардівна,

Національна академія державного управління при Президентові України, доцент кафедри філософії і методології державного управління, м.Київ

Провідна установа - Центр гуманітарної освіти НАН України, м.Київ

Захист відбудеться „8” грудня 2005 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.001.28 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 327

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці імені М.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий „07” листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Живоглядова І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Сучасний етап розвитку філософської думки обумовлений посиленою увагою до етичних проблем в новому історичному контексті. Усвідомлення зростаючих культурних та екологічних зовнішніх ефектів економічної діяльності та необхідності моральної відповідальності за них, усвідомлення загрози взаємовідчуження світу господарства та світу духовної культури вказує на те, що етично зорієнтована економіка є однією із нагальних потреб сучасного культурного буття.

В академічних колах, в громадських дискусіях все частіше постає питання про зміну ціннісно-нормативних орієнтацій сучасної господарчої практики. Економічна наука, виникаючи як теорія, що підпорядковувалася певним етичним цінностям, за останні 200 років трансформувалася в „вільну від цінностей” автономну та самодостатню економічну теорію. Одночасно суто теоретично орієнтована етика, що стоїть на шляхах лише абстрактно-логічного та методологічного аналізу, не спроможна відповісти на заклики часу. Сучасна філософія стоїть перед завданням відновлення втраченої єдності економічної теорії та етики, визначаючи “зміну парадигми” в етичному знанні від теоретичної до практичної орієнтації.

В контексті практичної філософії етичний аспект господарства сьогодні виокремлюється в нову галузь соціально-гуманітарного знання – економічну етику. В межах економічної етики досліджується моральнісний зміст економічної діяльності, її соціокультурні умови, етос, механізми, за допомогою яких здійснюється господарство, створюються нормативні програми господарчої поведінки задля безпосереднього втілення в господарську практику.

Головна проблема економічної етики конкретизується співвідношенням морально-етичного та економічно-раціонального в контексті економічної діяльності. Поглиблення такої відповідності викликає необхідність критичного підходу щодо притаманного сучасній цивілізації образу економічної раціональності, яка зводиться здебільшого до адаптаційної поведінки, де рішення приймаються в суворо окреслених рамках зовнішньої детермінації. „Економічний детермінізм” зводить раціональність діяльності від цілепокладання до доцільності, спричинює втрату в раціональності продуктивної єдності з творчим потенціалом людської духовності.

Специфіка дисертаційного дослідження вимагає звернення до пошуків етико-філософської думки. У філософських дослідженнях Платона, Аристотеля, Т.Аквінського проблематика господарства осмислювалася через категорії „блага”, „добра”, „зла”. І.Бентам, Т.Гоббс, Б.Мандевіль, Дж.Мілль розглядали економічні відносини з позицій власного інтересу, суспільного блага та принципу корисності. І.Кант не сприймав економіку як самостійну сферу дослідження, однак головні категорії кантівської етики – обов’язок, справедливість, моральний закон мають суттєве значення в сучасних розробках з економічної етики. Гегелівська традиція розгляду „субстанційної моральності” в соціально-економічно орієнтованій практиці продовжується в сучасних дослідженнях господарства.

Розгляд зв’язку етичної та економічної теорії зумовлює звернення до праць класиків економічної думки. Засновник політичної економії А.Сміт розглядав суспільну рівновагу через механізми функціонування ринку і „моральнісні почуття”. Представники австрійської школи економіки (Є.Бьом-Баверк, Ф.Візер, К.Менгер), які розглядали питання цінності благ, та економісти нової австрійської школи (Л.Ф.Мізес, Ф.А.Хайєк) послідовно проводили традицію суб’єктивізму та методологічного індивідуалізму. Теоретики історичної школи політичної економії (В.Зомбарт, І.А.Шумпетер), в працях яких описувалися конкретно-історичні форми економічного життя, інституціоналісти (Д.Б`юкенен, Д.Норт, К.Поланьї) і теоретики соціального ринкового господарства (А.Мюллер-Армак, Х.Ватрін) розглядали економічну діяльність як інституціонально оформлений процес, що має не тільки механістичні, біологічні властивості, але враховує неекономічні елементи, як-то релігія та мораль, звичаї та звичаєвість. Суттєвим був досвід вітчизняних та російських економістів (В.С.Автономов, І.І.Агапова, А.А.Мазараки, Н.А.Макашова, С.В.Мочерний), які досліджують проблеми філософсько-економічної гносеології, економічної антропології та психології.

Найбільш системно онтологічні та аксіологічні аспекти економічного буття людини виявляються в філософії господарства (Г.Зіммель, К.Маркс; С.Н.Булгаков, Ю.М.Осіпов, А.І.Самсін). Питання, пов’язані з діяльністю людини, мотивами і орієнтаціями її поведінки в господарстві стають предметом дослідження „економічної соціології” (М.Грановетер, П.Дімаджіо, Г.Кораціарі, В.П.Култигин, В.В.Радаєв). Соціокультурні, морально-духовні чинники господарчого розвитку розглядаються У.Беком, Д.Беллом, Е.Тоффлером; А.С.Ахієзером, Н.Н.Зарубіною, В.Г.Федотовою.

Раціональність економічної діяльності як раціональність соціальної дії уперше була розглянута М.Вебером, етична раціональність досліджувалась К.-О.Апелем, Ю.Габермасом, системну раціональність розглядав Н.Луман. Підіймали питання взаємозв’язку моралі та раціональності російські та українські науковці: П.П.Гайденко, Ю.Н.Давидов, І.Ф.Девятко, А.М.Єрмоленко, К.Н.Костюк, Б.В.Марков, В.С.Швирєв.

На особливу увагу заслуговують роботи з економічної етики. Англо-американська „етика бізнесу” представлена у працях Т.М.Герета, Р.Дж.Клонскі, Р.Де Джорджа, А.Сен. Російські вчені (А.А.Алі-Заде, В.І.Бакштановский, В.К.Борисов, Ю.Ю.Петрунін, Ю.В.Согомонов, Е.А.Уткін) розробляють російській варіант „етики бізнесу” - „ділову етику”. Більш впливового значення для дисертаційної роботи мав напрям моральної аргументації, розроблений в німецькомовному етико-економічному дискурсі Ф.Бломе-Дрезом, П.Козловські, А.Ріхом, П.Ульріхом, К.Хоманом. Етичні проблеми соціально-економічного порядку розглядали М.Альбер, С.Бріттан, М.Кайзер, О.Шлехт.

Російські та українські науковці звертаються до деяких аспектів етико-економічної проблематики. Проблеми соціокультурної трансформації, що відбувається в Україні, особливості господарчого менталітету, висвітлюються в дослідженнях В.П.Горбатенко, В.С.Горського, Р.А.Додонова, І.Я.Лисого, О.О.Шморгуна. Проблеми етики і культури в умовах глобалізації досліджували О.О.Кисельова, В.В.Лях, О.В.Назарчук, В.Г.Табачковський. Соціально-філософські аспекти економічної життєдіяльності фіксувалися в роботах Л.А.Овсянкіної, О.В.Романенко. Моральні проблеми управління та культура підприємництва були об’єктами дослідження в працях Т.Е.Василевської, Т.О.Гугніної, В.Г.Макєєвої. Українськими фахівцями (Ю.І.Палеха, О.О.Сердюк) здійснюються певні розробки з „ділової етики”.

Суттєву роль має проблематика, пов’язана з дослідженням природи моралі, обґрунтуванням норм і цінностей, яка розглядалася Т.В.Адорно, Н.Гартманом, А.Макінтайром, Дж.Ролзом, Ч.Тейлором, М.Шелером; Т.Г.Аболіною, Р.Г.Апресяном, А.А.Гусейновим, О.Г.Дробницьким, В.А.Малаховим, О.В.Шинкаренко. Загальнотеоретичне підґрунтя дисертації складають дослідження українських та російських фахівців з етики: Л.В.Коновалової, О.І.Левицької, В.С.Мовчан, А.В.Разіна. В контексті дослідження важливими є роботи представників сучасної німецької практичної філософії В.Гьосле, Г.Йонаса, українських дослідників А.М.Лоя, А.В.Толстоухова.

Незважаючи на загальне усвідомлення етичних аспектів економічної діяльності, в українській етиці ще не було здійснено систематичних концептуальних розробок з власне економічної етики. Необхідно не лише систематизувати досягнення попередніх дослідників, але й віднайти нові підходи до розкриття морально-етичних проблем сучасного господарства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась в контексті інтегративної програми наукових досліджень філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Об’єкт дослідження – етичний аспект раціоналізації господарства в західноєвропейському соціокультурному просторі.

Предмет дослідження – потенціал економічної етики в процесах раціоналізації господарства.

Мета дослідження: в комплексному аналізові філософсько-етичного та економічного дискурсу виявити основні тенденції становлення і обґрунтування засад економічної етики в контексті раціоналізації господарства в західноєвропейській соціокультурній динаміці.

Досягнення даної мети передбачає розв’язання низки взаємопов’язаних завдань:

розглянути співвіднесення морально-ціннісної орієнтації та господарської практики в процесі економічного розвитку західного суспільства;

проаналізувати етико-теоретичні інтерпретації феномену моралі щодо її функціонального навантаження у господарській діяльності;

дослідити в розгляді нормативних програм економічної науки сутність раціональності економічної діяльності та її кореляції з етикою у подоланні протиріч онтології господарства;

визначити відмінні риси основних сучасних концептів економічної етики, що склалися в західноєвропейському просторі;

окреслити дослідницькі перспективи вітчизняної економічної етики.

Теоретико-методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи об’єктивності та історизму з огляду на потребу виявлення співвідношення феномену моралі та проявів економічно-раціонального в господарчому житті людини в їх послідовному історико-культурному контексті; системний аналіз теоретичних підґрунть та основних принципів економічної етики.

Методологічна основа дослідження побудована на міждисциплінарному інтегруванні сучасних філософських, етичних, економічних, соціологічних, психологічних концепцій. Обрані методи та принципи надали можливість обґрунтувати основні завдання та запропонувати певну концепцію щодо напрямків їхнього вирішення.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше в українській етиці здійснено комплексний аналіз становлення, змісту та перспектив нової галузі соціально-гуманітарного знання – економічної етики як синтезу філософської етики та економічної теорії, яка призвана в аналізі морально-етичних проблем слугувати розв’язанню нагальних потреб сучасної економіки. Економічна етика здійснює аналіз імперативного і ціннісного змісту економічної діяльності, проводить теоретичну експертизу морально-етичних інтенцій економічної теорії, яка моделює господарство, задля трансформації нормативно-теоретичних конструкцій в реальну господарчу практику. Новизну дисертації розкрито у таких положеннях, які виносяться на захист:

виявлена тенденція етичної проблематизації морально-ціннісних орієнтирів економічної діяльності в контексті соціокультурної динаміки економічного розвитку західного суспільства;

визначено, що в господарчій діяльності мораль проявляє себе і в якості нормативно-регулятивного механізму, і як система цінностей, що надає змісту благам та визначає напрям й характер самореалізації індивідів в економічному житті;

стверджується різноманіття інтерпретацій взаємодії нормативної економічної науки та етики в аксіологічних аспектах блага, морального вибору в прийнятті рішень, проблематиці соціальної відповідальності в залежності від варіативності раціональності економічної діяльності;

виявлена своєрідність англо-американської та німецькомовної економічної етики (обумовленість економіко-політичною ситуацією, теоретична і емпірична спрямованість, індивідуальна та інституціональна перспектива);

окреслено бачення дослідницьких перспектив вітчизняної економічної етики як галузі етики, що поєднує дескриптивні, теоретичні, нормативні та прикладні аспекти в адитивній цілісності, єдності та інтеграції соціально-гуманітарного знання.

Теоретичне та практичне значення дослідження полягає в тому, що вперше вводиться в широкий теоретичний ужиток сучасної української етики проблематика економічної етики. Матеріали дисертації розширюють теоретичну площину етики, економічної науки, соціології щодо осмислення, а у певних проблемах, переосмислення морально-етичних проблем господарства. Одержані в ході дисертаційної роботи результати дають можливість збагатити загальне уявлення про особливості сучасних процесів раціоналізації господарства.

Практична значимість дослідження визначається тим, що висновки, яких дійшов дисертант, можуть бути використані для подальшого етичного аналізу економічних процесів, а також є підґрунтям для розробки нормативних курсів, спецкурсів, факультативів, розділів навчальних посібників з проблем етики, філософії, економічної теорії, соціології, у тих зрізах даних наук, які стосуються питань економічної етики.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом відображення положень і висновків дослідження у 8 (восьми) публікаціях, з них 5 (п’ять) – у провідних фахових виданнях та у формі виступів на 3 (трьох) науково-практичних конференціях: Міжнародна наукова конференція „Філософія природи і практична філософія”. – Київ, 2004; Міжнародна наукова конференція „Виникнення і становлення. Проблеми, концепції, гіпотези”. – Київ, 2004; Міжнародна наукова конференція „Етика: сучасні модуси актуалізації” (КНУ імені Тараса Шевченка). – Київ, 2005.

Структура дисертації обумовлена та визначена внутрішньою логікою розкриття теми дослідження, характером предмета, а також поставленою метою та основними завданнями дисертаційної роботи. Робота складається із вступу, чотирьох розділів (дев’ять підрозділів), висновків до розділів, загальних висновків і списку використаних джерел з 283 найменувань. Повний обсяг дисертації – 189 сторінок

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, проаналізовано стан розробки проблеми, визначено методологічні принципи аналізу, завдання та структуру дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, подаються форми апробації.

У першому розділі – „Соціокультурний контекст проблематизації етичних засад економічної діяльності” – розглянуто становлення проблематики етичної укоріненості економічної діяльності з урахуванням соціокультурного розвитку Західної Європи.

У підрозділі 1.1 – „Духовно-етичні засади господарства в традиційному та ранньомодерному суспільстві” – досліджуються зміни ціннісних настанов суспільної свідомості в співвіднесенні з господарчою практикою в традиційному та ранньомодерному суспільстві. Зазначається, що головні риси суспільства відбиваються у всіх видах практики, зокрема в господарстві. Економічна діяльність традиційного суспільства немає самостійного характеру, здійснюється в чіткій кореляції з релігійно-етичними цінностями щодо розуміння сенсу життя, блага, справедливості, гідності, честі та інше.

Зрушення в економічній свідомості, що обумовили економічний поступ країн Західної Європи, пов’язуються в першу чергу з Реформацією. Спираючись на дослідження М.Вебера, В.Зомбарта, Ю.Н.Давидова, П.П.Гайденко, в роботі показано роль релігійного чинника в зародженні капіталізму, розкрито зв’язки між релігійно-етичними принципами та формами економічної діяльності. Стверджені під впливом Реформації нові етичні цінності (чесність, ініціатива, відповідальність, ощадливість, аскетизм та розвинуте почуття обов’язку) засвідчують про розрив дуалізму „внутрішньої” та „зовнішньої” моралі традиційної етики, утворюють кодекс універсально обов’язкових норм.

Окрему увагу присвячено проблематиці раціоналізації господарства, під якою розуміється практична раціоналізація способу життя і способу мислення в загальній інтенції на успіх. Метою раціоналізації постає емансипація від природи, опанування нею спочатку на засадах релігійних поглядів, а згодом – позитивної науки природознавчого зразку. Перехід від традиційного суспільства до модерного почався з духовних переорієнтацій, докорінно змінюючи його соціальні, економічні та політичні характеристики. Разом із тим, змістовно-смислова орієнтація господарчого життя, що базувалася на ґрунті традиції, віри, авторитету, замінюється формально-технічною раціональністю, яка ґрунтується на власному переконанні. Раціональність постає не тільки як прагматично-інструментальний спосіб свідомості і діяльності, але й як висхідна світоглядна настанова, що утворює систему орієнтирів нового типу суспільства.

У підрозділі 1.2. – „Зміна ціннісного вектору економічного розвитку від модерного до постмодерного суспільства” – зосереджується увага на ціннісних переорієнтаціях господарчої практики в поступі від модерного до постмодерного суспільства. Найважливішими фундаментальними принципами західної „економічної цивілізації” постають панування наукового світогляду, індивідуалізм, орієнтація на інструментальні цінності, суб’єкт-об’єктні відношення до природи, десакралізація праці, де остання розуміється лише як функціонально-механістично орієнтована на прибуток діяльність. Економічний розвиток у напряму Модерну характеризується як процес інституалізації та автономізації господарства, перетворення його на певний системний механізм. Процес модернізації супроводжується відривом економічних відносин від соціальних та культурних норм. Це призводить до „колонізації життєвого світу” господарчою системою (Ю.Габермас), втрати моральних орієнтирів, суспільних деформацій і патологій.

З огляду на те, що протиріччя, які складаються через невідповідність світогляду та емпіричної реальності життя, призводять до змін в соціальному світі (М.Вебер), можна передбачити можливість досягнення такого стану суспільного розвитку, коли залежність від духовно-моральнісних чинників буде домінуючою. Вбачається, що постмодерне суспільство, яке характеризується дослідниками модернізаційних теорій (В.П.Горбатенко, В.Г.Федотова) взаємодоповненням рис модерного та традиційного суспільства, не буде детермінуватися економікою, а економічна діяльність буде здійснюватися в контексті загальнокультурних процесів.

У другому розділі – „Етичні інтерпретації моралі як орієнтири етизації економічної діяльності” – досліджуються теоретичні концепції специфіки морального феномену та наслідки їх проекції на господарчу практику. Спираючись на здобутки теоретичної філософської етики, стверджується, що мораль в економічній діяльності проявляє себе, з одного боку, як регулятивний механізм, та, з іншого боку, як ціннісний орієнтир економічного життя.

У підрозділі 2.1 – „Мораль як нормативно-регулятивний механізм в економічній діяльності” – аналізуються інтерпретації моралі в деонтологічній етиці І.Канта, у формальній етиці П.Козловські, в комунікативній етиці Ю.Габермаса та П.Ульріха з огляду на економічну діяльність. Зазначається, що в такій перспективі мораль є нормативно-регулятивним механізмом, що вводить в економічні відносини належне й обов’язкове для розробки правил задля здійснення та функціонування економічної координації вільних індивідів.

Приділяється увага складнощам застосування деонтологічного підходу щодо економічних ситуацій з огляду на те, що кантівський категоричний імператив є апріорним законом, який виключає емпіричне. Разом із тим, доводиться значення етики І.Канта для економічної діяльності, яке полягає в тому, що закон моральності поєднує процес прийняття рішень з універсалізацією правила. Універсалізм та формалізм є ознаками морального та економічного порядку (П.Козловські, Ф.А.Хайек), які вимагають здійснення матеріальних цілей та обумовлюють формальну можливість діяльності індивідів як вільних істот в умовах ринкової економіки.

Комунікативна етика (К.-О.Апель, Ю.Габермас) долає кантівський монологізм через конституювання інтерсуб’єктивності. Принцип універсалізації розглядається в соціальному контексті здатних до аргументації громадян. В морально-практичному дискурсі, який означає ідеальне поширення комунікативної спільноти, обґрунтовуються норми, що виражають загальний інтерес та волю всіх. Реалізація принципів справедливого та відповідального економічного ладу уможливлюється за умови створення „підприємницького діалогу” (П.Ульріх).

У підрозділі 2.2 – „Мораль як імпліцитна ціннісна орієнтація економічного життя” – розглядаються інтерпретації моралі в телеологічній етиці Аристотеля, соціально змістовній етиці Г.В.Ф.Гегеля, англо-американському „ціннісному консерватизмі”, онтологічній етиці В.Гьосле. В такій перспективі мораль інтерпретується як чітка система цінностей, що надає змісту благам, до яких прагне індивід, та визначає напрям і характер самореалізації суб’єктів в економічному житті.

Показано, що поняття „етоса”, яке є безпосереднім буттєвим виміром етичного, дозволяє виокремити ціннісну складову в господарчій практиці. Згідно уявленням стародавніх греків, з „етосом” пов’язується специфічна економічна категорія „ойкос” („помешкання, майно”), що означає ведення господарства. Етос особи та спільного життя обумовлює культурно специфічну головну ідею доброго життя, яка сповнює внутрішнім сенсом та легітимує діяльність, стає її мотивом. Саме тому теоретики економічної етики (П.Козловські, П.Ульріх) відстоюють думку про те, що економічно діючий суб’єкт не стоїть перед вибором етичної або неетичної поведінки, мову слід вести про ступінь усвідомленості того, чи відбувається економічна діяльність свідомо етично, або господарчий акт здійснюється етично неусвідомлено, але у всякому разі з імпліцитними ціннісними орієнтаціями.

Звернено увагу на соціально змістовну етику Г.В.Ф.Гегеля, в якій розкриваються можливості індивідуальної свободи в соціально-економічно орієнтованій практиці в аспекті реалізації настанов і цінностей. Звертаючись до сучасної етики „ціннісного консерватизму” (А.Макінтайр, Ч.Тейлор), яка продовжує аристотелево-гегелівській напрям етичної аргументації, наголошується на ідеї традиції, яка виконує функцію носія цінностей і норм, утворюючи „внутрішню” моральність конкретної соціокультурної форми життя.

З огляду на новий характер економічної діяльності, пов’язаний з ризикованими технологіями та виробництвом, наріжним каменем постає проблема відповідальності. Зазначається важливість етики відповідальності Г.Йонаса, згідно якій здатність до відповідальності є благом, цінністю, укоріненою в бутті.

У третьому розділі – „Морально-етичні інтенції економічної думки у дослідженні специфіки господарства” – досліджуються нормативні програми економічної науки. Спираючись на розробки у сфері нормативної економіки та нормативної етики, стверджується принципова можливість взаємопроникнення етичної та економічної науки.

У підрозділі 3.1 – „Онтологія господарства: критика метафізики економічної науки” – здійснюється критика онтології ринкового господарства, створеної економічною наукою. Зазначається, що за часи античності та в Середньовіччя економічні ідеї, питання господарчого життя не мали самостійного наукового статусу. До Нового часу етика, економіка, політика складали єдину систему, в якій етика виступала в якості смислового центру (Аристотель, Т.Аквінський).

Вважається, що економіст А.Сміт довів, що ринковий механізм є вирішенням усіх (у тому числі морально-етичних) проблем в суспільстві. Однак, звернення до „Теорії моральних почуттів” і „Добробуту націй”, дає підстави наголошувати, що суспільний лад формується не тільки ринком, але й мораллю, регулюючи різні за типом взаємозв’язки в суспільстві. Суспільний лад, в якому індивідуальні прагнення людей сприяють встановленню суспільної рівноваги утворюється, за Смітом, на засадах власного інтересу (інтерактивні відношення) та „моральних почуттів” (комунікативні відношення).

З середини ХІХ ст. політична економія, будучи основним економічним дискурсом, спричинила появу феномену „економізму” як тенденції гіпертрофії та абсолютизації економічної точку зору. „Економізм” став претензією на пояснення всієї соціальної життєдіяльності з одночасним визнанням економіки онтологічним підґрунтям соціального устрою та духовного життя. За таких умов, ринкове господарство є певним механізмом, що працює за об’єктивними природними законами, в які людині не можна втручатися. В такій перспективі індивіди звільняються від відповідальності за власні рішення та від необхідності обґрунтування вибору мети. Конструктивна критика „економізму” була здійснена С.М.Булгаковим, який стверджував, що експлікації дійсності поза людиною приводять до заперечення суб’єктивного характеру людини, до нездатності економічної науки виразити людське буття. З свого боку, марксова концепція предметної самореалізації людини, довела, що економічна діяльність не є простою доцільністю, а є процесом цілепокладання, що передбачає творчі зусилля людини.

В ХХ ст. під впливом ідей Дж.Ролза, в економічній науці відбулася переорієнтація проблематики господарства з „механіки” благ та інтересів до „етики договору”. Звільнений від моральних обов’язків гоббсівський „ринковий договір”(обмін переваг між незацікавленими один в одному індивідуумами) доповнюється Дж.Б’юкененом концепцією „суспільного договору” (створення „правил гри”, у межах яких визначається легітимність договорів обміну). Тим самим стверджується „етика ринку”, яка не потребує зусиль моральної волі індивідів, тому що ринкова система сама постає регулятором людських відносин. Але для того, щоб поняття „етичного” набуло сенсу необхідна людина, яка спроможна мати не тільки преференції та бажання, але й здатна покладати цілі, створювати смисли, мати уявлення про мораль. Кореляція економічно-раціонального та морально-етичного шляхом узгодження уможливлюється за умови включення до сфери значущості суспільного договору потенційно всіх членів світового суспільства – „зацікавлених осіб” (Ю.Габермас, П.Ульріх).

Використовуючи потенціал теорії ігор („дилема безбілетника”, „дилема ув’язненого”), сучасна економічна теорія раціонального вибору (Й.Елстер, Д.Норт) констатує, що прагнення власного інтересу та відмова від співпраці не можуть бути домінуючою стратегією в умовах ринкового господарства. Для економічної теорії залишається відкритим питання, яким чином має уможливитися кооперація. Уявляється, що розвязання цієї проблеми можливе за допомогою деонтологічної етики, коли всезагальне постає мотивом індивідуальної діяльності.

У підрозділі 3.2 – „Проблема раціональності економічної діяльності” – розглядається економічна дія як спосіб діяльності крізь призму раціональності. Доводиться, що економічна теорія, яка визначає ефективність дії тільки згідно економічному принципу раціональності та залишає поза увагою важливі характеристики дії як такої – вольовий акт, інтенціональність, мету, є лише проявом „економізму”.

Вважається, що найголовнішим принципом економічній теорії, є принцип економічної раціональності, згідно якому для досягнення напередзаданої мети (максимізація прибутку) необхідно використовувати мінімум засобів та ресурсів. Тим самим, розглядаючи господарюючого індивіда як невтримного максимізатора власного інтересу, політична економія ототожнює економічну діяльність і раціональність взагалі.

На противагу „економічній логіці”, продуктивною бачиться позиція, згідно якої раціональність економічної діяльності розглядається як послідовна та узгоджена дія, яка є варіативною, а належність до „економічного” не вимірюється лише ступінню раціональності. Людська поведінка виходить за межі вітальної доцільності, пов’язується з орієнтацією на соціокультурні норми, етичні цінності. Спираючись на розробки Т.Адорно, М.Вебера, Ю.Габермаса, Н.Лумана, П.Ульріха, окреслюються основні типи раціональної дії. Наголошується, що головна проблема раціональності економічної діяльності в етико-економічній перспективі полягає в співвідношенні ціннісної раціональності (змістовної, матеріальної, етичної, комунікативної) та цілераціональності (формальної, економічної, стратегічної, інструментальної). Мова йде про цілераціональне, ефективне використання обмежених ресурсів за умови визначення етично розумних легітимних цілей та принципів господарства. Отже, наполягання на впливовості позаекономічних мотивів виводить поняття раціональності за межі максимізації корисності, здійснює інтеграцію економічної, етичної та соціологічної теорій.

У підрозділі 3.3 – „Взаємопроникнення нормативної етики та нормативної економічної науки” – показано, що, не зважаючи на прагнення економістів перетворити політичну економію на „чисту” позитивну економічну науку, економічна та етична теорії не втрачають зв’язку. На прикладі теорій добробуту, цінніснозорієнтованого менеджменту, соціальної відповідальності доводиться принципова можливість взаємопроникнення нормативної етики та нормативної економічної науки.

Зазначається, що утилітаризм, будучи етичною теорією, найбільш широко проник в економічну науку в теоріях добробуту. Наголошується на проблемах практичного застосування положень теорії утилітаризму (критерії вимірювання суспільної корисності, несумісність між моральними категоріями права та справедливості, проблемність тлумачення головного принципу корисності, пошук „коректного” морального правила).

Показується можливість інтеграції економічної теорії цінностей та аксіології. Економічна наука, що розглядає цінності або як об’єктивну ознаку добробуту, або як суб’єктивне переживання задоволення потреб, неправомірно ігнорує розробки етики. Матеріальна етика цінностей (Н.Гартман, М.Шелер) пропонує амбівалентне бачення цінностей, коли цінність з’являється, функціонує та втрачається в суб’єкт-об’єктному відношенні. Суто економічні цінності не можуть бути універсальними та достатніми для буття людини, тому актуальним стає пошук сумісності економічних і загальнолюдських цінностей, якій здійснюється теоретиками „цінніснозорієнтованого менеджменту” (В.Бірхер, Шт.Штрайф, Ш.Штедлер).

В цьому напрямку актуалізується питання про соціальну відповідальність суб’єктів економічного процесу. „Соціальна відповідальність”, розглянута економічною теорією під кутом зору дотримання норм правового регулювання, є лише юридичною відповідальністю. Етичного змісту програми соціальної відповідальності набувають лише за умови критичної перевірки і легітимації економічної діяльності („діалогічна відповідальність” П.Ульріха).

У четвертому розділі – „Становлення економічної етики на шляхах концептуалізації етико-економічного знання” – окреслюються особливості становлення етико-економічного знання в сучасному західноєвропейському дискурсі та виділяються структурні елементи майбутньої вітчизняної економічної етики.

У підрозділі 4.1 – „Сучасні концепції економічної етики: англо-американський та німецькомовний досвід” – звертається увага до основних напрямів англо-американського та німецькомовного етико-економічного дискурсу, які обумовлюються особливостями національної соціально-філософської традиції та формуються в чіткій кореляції з реальною політико-економічною ситуацією.

Англосаксонська соціальна думка, ґрунтуючись на світоглядній позиції лібералізму, розглядає господарство як певний простір конституювання свободи індивідів. Етична аргументація англо-американських дослідників (Р.Де Джордж, Т.М.Герет, Р.Дж.Клонскі, А.Сен) представляє собою індивідуально-етичну перспективу морально-економічної практики підприємств та організацій, спрямовану на те, щоб зробити більш етично „чутливими” адресатів очікування моральної поведінки – менеджерів підприємств. Найбільш опрацьованими питаннями в англо-американський „етиці бізнесу” є питання про застосування загальних етичних принципів до конкретних ситуацій прийняття рішення, про способи підвищення етичного рівня організацій, проблематика соціальної відповідальності бізнесу.

В сучасній німецькомовній соціальній думці розуміння господарства та господарюючого індивіда конституюється на ґрунті концепцій „соціального ринкового господарства”, які пропонували модель вбудованності ринку в структуру соціальної політики. Ордоліберальна школа економіки (А.Мюлер-Армак, В.Ойкен) розробила орієнтовану на ринок модель економіки зі встановленням жорстких меж в області соціальної політики (поєднання принципу солідарності з принципом субсідіарності) для забезпечення гармонійного поєднання економічного та соціально-культурного порядків.

В німецькому соціально-філософському дискурсі схеми тлумачення дійсності беруть витоки із теоретичних конструкцій, первинним щодо економічної дійсності виступає теоретичне знання про неї. Основні найбільш впливові та оригінальні підходи представлені коригуючою „етичною економією” німецького філософа П.Козловські, функціоналістською „економічною теорією моралі” німецького економіста К.Хомана, комунікативною „інтегративною економічною етикою” швейцарського економіста та філософа П.Ульріха. Представники німецькомовної економічної етики будують свої теоретичні положення задля того, щоб зробити дієвою мораль в ринковому господарстві за допомогою відповідних інституціональних структур. Розглядаються питання про статус самої економічної етики як наукової дисципліни, питання співвідношення економічних норм і цінностей з універсальними моральними нормами, проблематика створення певних соціальних умов для формування „правил гри” в ринковій економіці.

У підрозділі 4.2 – „Дослідницькі перспективи вітчизняної економічної етики” – окреслюється можливість майбутньої вітчизняної економічної етики. Економічна етика розуміється як складова практичної філософії, як нова галузь етики, що має дескриптивні, теоретичні, нормативні та прикладні аспекти.

В дескриптивному аспекті економічна етика здійснює конкретно-соціологічний, історичний аналіз моралі певних суспільств в контексті господарчої практики. Проблематика економічної етики в її дескриптивному аспекті полягає в дослідженні звичаїв, традицій, норм, принципів, що склалися в господарчих відносинах. Функцією економічної етики в такій перспективі є опис морального феномену в його різних проявах задля створення фактологічного базису для подальших теоретичних узагальнень та для розробок програм безпосереднього впровадження етичних цінностей і моральних норм в економічну практику.

В теоретичному аспекті економічна етика виробляє етичне знання про природу і сутність моралі в контексті економічних відносин. Проблематика економічної етики в її теоретичному аспекті полягає у виявленні специфіки моралі, визначенні її структури і функцій в проекції на область господарства. Економічна етика концентрує увагу на таких поняттях як „мораль”, „етос”, „моральність”, „імператив”, „благо”, „обов’язок”. Функцією економічної етики в такій перспективі є виробка етичного знання, яке можна використовувати для конструктивної критики „економізму”, створення нормативних програм економічної етики.

В нормативному аспекті економічна етика виступає як теорія належного в економічній діяльності. Економічна етика здійснює критику „чистого економічного мислення”, висвітлює проблематику ціннісного і належного в господарчому процесі. В структуру нормативної економічної етики входять система ціннісних принципів, норм, оцінок (індивідуалізм і колективізм, егоїзм та альтруїзм, суспільне та приватне благо, принципи відповідальності, справедливості); система аргументації в захист цих ціннісних положень (етика як коректив нездатності ринку, мораль як корисне, комунікація як „місце” легітимації норм); філософська або релігійна картина світу і розуміння людини як підґрунтя для такої аргументації (господарчі етики світових релігій, утилітаризм, прагматизм). Економічна етика в такий перспективі виконує функції рефлексії щодо „ціннісно-нейтрального” економічного дискурсу, раціонально-понятійного оформлення моральних норм поведінки в господарчому процесі.

В прикладному аспекті економічна етика бачиться як ситуативний аналіз економічної діяльності з урахуванням вимог і суджень громадськості. Складовою прикладної етики постає „професійна етика”, яка здійснює систематизацію та кодифікацію правил та моральних норм професіоналів в економічній сфері – підприємців, управлінців. Завдання економічної етики полягає у створенні прикладних етичних програм (етичних кодексів, конституцій підприємств, проведення етичного аудиту). Функціями економічної етики в такій перспективі стають трансформація нормативно-теоретичних конструкцій в реальну господарчу практику, віднаходження кореляції між „ідеально-етико-економічним” та „актуально-етико-економічним”.

У висновках дисертації сформульовані положення, які висвітлюють проблематику та загальну структуру роботи, окреслюють перспективи подальшої розробки теми.

Дескриптивний опис певних традицій та звичаїв господарювання, ціннісних орієнтацій діяльності в конкретному соціокультурному вимірі може слугувати ґрунтом для теоретичних узагальнень, стає засадою для формування моральнісних інтенцій господарчого життя. Здійснений соціокультурний аналіз проблематизації етичних засад економічної діяльності засвідчує необхідність етико-економічної рефлексії щодо економічної діяльності.

Теоретична робота по уточненню понять „етос”, „мораль”, „моральність”, „обов’язок”, „традиція” з огляду на область господарства сприяє розкриттю специфіки функціонування моралі в економіці та слугує ґрунтом для критики економіцистських уявлень.

Для ствердження нормативності, що вимагає сучасна економічна ситуація, яка не редукувала б вимоги ані етики, ані економіки, необхідна рефлексія щодо „ціннісно-нейтрального” економічного дискурсу. Здійснений аналіз морально-етичних інтенцій економічної думки доводить, що економічна наука, не зважаючи на прагнення самовідокремлення, знаходиться в постійній кореляції з етикою. Стверджується різноманіття взаємодії нормативної економічної науки і етики в залежності від варіативності раціональності економічної діяльності, що дає підстави для інтеграції етичного і економічного знання.

Концептуалізація етико-економічного знання знаходиться ще в стадії свого становлення. Найбільш системно розробленими є концепції англо-американської „етики бізнеса” та концепції економічної етики, створені в німецькомовному просторі. Обидва підходи щодо розгляду етико-економічної проблематики обумовлюються особливостями соціально-філософської традиції, реальною економіко-політичною ситуацією. Врахування досвіду дослідження питань західної економічної етики бачиться продуктивним в окресленні можливості та перспектиів майбутньої вітчизняної економічної етики.

Евристичним і перспективним у зв’язку з етико-економічною проблематикою господарства бачиться подальше дослідження нормативних етичних і економічних програм для їхньої інтеграції, можливості імплементації моральних норм за допомогою інституціональних структур, розбудова прикладних програм підприємницької етики – етичних кодексів і конституцій підприємств, створення програм етичної експертизи.

Основні положення дисертації викладено у публікаціях автора:

Маслікова І.І. Економічна етика як нова галузь дослідження людської культури // Наукові записки. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова: Зб. наук. праць. Випуск 6. – К., 2001. – С.115-121. – 0,5 д.арк.

Маслікова І.І. Індивідуальна та інституціональна економічна етика як необхідність сучасного культурного буття // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Випуск VIII: Зб. наук. праць. – К., 2002. – С.233-243. – 0,5 д.арк.

Маслікова І.І. Основні моделі обґрунтування моралі в сучасній економічній етиці // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Випуск ХI: Зб. наук. праць: У 2-х частинах. Частина І. – К., 2003. – С.213-221. – 0,5 д.арк.

Маслікова І.І. Основні етико-економічні проблеми та напрями в історії західноєвропейської філософської думки // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. – Випуски 70-72. – К., 2004. – С. 23-26. – 0,5 д.арк.

Маслікова І.І. Етичне та раціональне в економічній діяльності людини // Філософські проблеми гуманітарних наук. - №4-5. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2005. – С. 163-170. – 0,5 д.арк.

Маслікова І.І. Екологія, економіка, етика: шлях до діалогу // Матеріали конференції „Філософія природи і практична філософія” – К., 2004. – С.76-79. – 0,2 д.арк.

Маслікова І.І. Деміфологізація економічної логіки. Господарство як сфера самореалізації людини // Матеріали міжнародної наукової конференції „Виникнення і становлення. Проблеми, концепції, гіпотези” Частина 2. - К.: Асоціація „Новий Акрополь”, 2004. – С.4-6. – 0,2 д.арк.

Маслікова І.І. Інтерпретації феномену моралі в контексті господарчої етики // Міжнародна наукова конференція „Етика: сучасні модуси актуалізації” (20-21 квітня 2005 року). Матеріали доповідей та виступів. Частина І. – К.: ВПЦ „Київський університет”, 2005. – С.42-44. – 0,1 д.арк.

АНОТАЦІЯ

Маслікова І.І. Економічна етика в сучасних процесах раціоналізації господарства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.07 – етика. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. –Київ, 2005.

У дисертації досліджується економічна етика як нова галузь соціально-гуманітарного знання, соціокультурний контекст її становлення, обґрунтування її засад і відповідність сучасним процесам раціоналізації господарства. Розгляд морально-етичної проблематики господарства здійснюється на теоретичному та фактологічному матеріалі етико-філософського та економічного дискурсів. Важливим аспектом роботи є виявлення специфіки функціонування моралі в економіці в конкретному соціокультурному вимірі. Через аналіз морально-етичних інтенцій політичної економії в дослідженні онтології господарства доводиться принципова можливість кореляції етичної та економічної теорії. Визначено, що економічна етика сприяє пошуку орієнтирів етизації економічної діяльності.

Ключові слова: економічна етика, раціоналізація господарства, економічна діяльність, моральна регуляція, етичні цінності.

АННОТАЦИЯ

Масликова И.И. Экономическая этика в современных процессах рационализации хозяйства. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.07 – этика. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2005.

Диссертация раскрывает сложную связь нравственной и хозяйственной практики в целостности человеческого бытия. Показано становление проблематики этических оснований экономической деятельности в контексте социокультурных трансформаций западного общества. Особенное внимание уделяется вопросам рационализации хозяйства. Автор диссертации выводит понимание рациональности экономической деятельности за рамки экономической целесообразности, расширяя рациональность мировоззренческой установкой, создающей систему ценностных ориентиров. Подчеркивается внутренняя необходимость переориентации мировоззрения и эмпирической деятельности в направлении развития духовного и нравственного потенциала человечества.

В работе осуществлен критический анализ этического и экономического дискурса с целью нахождения связей между этикой и экономической наукой. В раскрытии специфики функционирования морали в экономике автор обращается к формально-функциональной и материально-субстанциональной интерпретациям морального феномена для теоретического обоснования этизации экономической деятельности. Одновременно выявляются проблемные положения этической теории в ее “приложении” к области экономики. Осуществленный критический анализ онтологии хозяйства, представленной политической экономией, показывает неоднозначность “ценностной нейтральности” экономической теории, выявляет ее проблемные зоны с позиций этики. В диссертации намечаются пути корреляции этического и экономического знания на примерах нормативных программ теории благосостояния, ценностноориентированного менеджмента, социальной ответственности.

В диссертации анализируются современные концептуально оформленные разработки в области экономической этики. Обозначаются отличительные черты англосаксонского и немецкоязычного этико-экономического дискурса (теоретическая и эмпирическая направленность, индивидуальная и институциональная перспектива, широта проблематики, обусловленность экономико-политической ситуацией). Более детально рассмотрены концепции немецкоязычных авторов П.Козловски (корректирующая “этическая экономия”), К.Хомана (функциональная “экономическая теория морали”), П.Ульриха (коммуникативная “интегративная экономическая этика”). Обращение к опыту западноевропейского этико-экономического дискурса позволило автору очертить структуру будущей отечественной экономической этики.

Ключевые слова: экономическая этика, рационализация хозяйства, экономическая деятельность, моральная регуляция, этические ценности.

SUMMARY

Maslikova I.I. Economic ethics in contemporary processes of rationalization of economy – Manuscript.

The thesis on the achievement of Philosophy Candidate scholar degree on the specialization 09.00.07 – ethics. – National Taras Shevchenko University of Kyiv. - Kyiv, 2005.

The dissertation investigates a question of economic ethics as a new field of socio-humanitarian knowledge, socio-cultural context of its formation, the grounds of its principles and compliance of modern processes of rationalization of economy. Examination of moral-ethical problems of economy is realized on the theoretical and factual source of ethic-philosophical and economic discourses. One of the important aspects of the dissertation paper is revelation of the specificity of moral function in economy based on the concrete socio-cultural dimension. Through the analysis of moral-ethical intention of political economy in the investigation of economical ontology the principal importance of correlation of economic and ethic theory is proved. It is denoted that economic ethics assists in retrieval of guiding lines of ethics in economic activity.

Key Words: economic ethics, rationalization of economy, economic activity, moral regulation, ethics values.