Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

МАРЧУК ІГОР ПЕТРОВИЧ

УДК 37.034:371.212.51:37.046.16 (043.3)

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МВС УКРАЇНИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кіровоград 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Херсонському державному університеті, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник – | доктор педагогічних наук, професор

Андрієвський Борис Макійович,

Херсонський державний університет,

професор кафедри дошкільного виховання
і початкового навчання

Офіційні опоненти – | доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України, заслужений юрист України Синьов Віктор Миколайович,

Інститут корекційної педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, директор–

кандидат педагогічних наук Семез Андрій Анатолійович,

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,

доцент кафедри педагогіки

Провідна установа – | | Харківський державний педагогічний університет ім.Г.С.Сковороди, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м.Харків

Захист відбудеться “26“ травня 2005 р. о 10-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 250006, м.Кіровоград, вул.Шевченка, 1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Автореферат розіслано “25“ квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.Я.Довга

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблеми морального виховання завжди знаходяться в центрі уваги суспільства, оскільки етичні норми переходять безпосередньо в практику навчальної чи професійної діяльності, а через неї – у повсякденну поведінку людини, стають мотивами вчинків. Разом з тим наслідки цивілізації нерідко породжують серед молоді песимізм, антигуманізм, знижують її моральний рівень незалежно від географії розташування країни. На вади в духовному розвитку молоді впливає багато факторів, серед яких слід назвати й недоліки у вихованні. Його значення особливо зростає в умовах складних соціально-політичних, культурних та освітніх перетворень, які відбуваються сьогодні, зокрема, і в незалежній Україні, недостатнього рівня моральної культури сучасного покоління, що нерідко призводить до агресивності, конфліктів, деструктивних проявів, провокує грубість, протиправні дії, громадянську пасивність у суспільстві тощо.

Вирішенням існуючих проблем морального формування молоді займається багато соціальних інститутів, зокрема, певний вплив мають перш за все сім’я, школа, вищі навчальні заклади, професійні колективи. Повною мірою це відноситься і до професійної підготовки працівників правоохоронних органів, які перебувають у центрі складних людських взаємовідносин, їх професійної підготовки. Для виконання службових обов’язків майбутній працівник ОВС повинен навчатися етиці спілкування з людьми, знати специфіку моралі як регулятора поведінки людей, основні закони та тенденції розвитку моральної свідомості, її структуру. При цьому працівник ОВС має не тільки демонструвати зразки моральної поведінки, а й виховувати моральні риси в інших.

Разом з тим, досвід показує, що окремі правоохоронці навіть з дипломами про вищу освіту на практиці показують себе далеко не зразковими з моральної точки зору громадянами, їм бракує інтелігентності та вихованості. Процеси реформування відомчої освіти, що відбуваються сьогодні у правоохоронній галузі, серед основних пріоритетних завдань передбачають переорієнтацію працівників міліції з абстрактного "правопорядку" на виконання значної частини соціальних функцій, включаючи інформаційні, освітньо-виховні та інші напрямки роботи з населенням.

Імідж міліції складається перш за все з рівня професіоналізму й тактовності працівників ОВС під час особистих контактів з населенням. На жаль, у багатьох людей залишається негативне враження від зустрічей з правоохоронцями. Анонімні опитування громадян свідчать, зокрема, про непоодинокі випадки службової невідповідності – байдужість або відсутність належних заходів щодо правопорушників, тяганину при вирішенні проблем, відверте небажання допомогти, непрофесіоналізм, психологічний тиск, грубість, недостатній рівень розвитку моральних якостей правоохоронців.

Необхідність удосконалення механізму морального становлення майбутнього правоохоронця зумовлюється насамперед специфікою його праці, складністю й суперечністю демократичних процесів у державі, а також реальним станом розробленості в педагогічній теорії і практиці. Вивчення досвіду діяльності вищих навчальних закладів системи МВС України показує, що, незважаючи на широке використання в роботі різноманітних методів і форм морального виховання курсантів, вони ще не знаходять оптимального втілення в самій логіці розгортання цілеспрямованого педагогічного процесу. Однією з основних причин цього, на нашу думку, є відсутність обґрунтованих теоретичних і науково-методичних механізмів формування професійно-моральних якостей особистості майбутнього правоохоронця.

Загальнотеоретичні аспекти морального виховання висвітлено в працях В.Г.Афанасьєва, Л.П.Буєва, Т.А.Ільїної, Т.Л.Смирнова, Ю.А.Щербака, О.Д.Єрмоленка. Вивченню соціально-психологічної природи і структури особистості, ролі комплексу чинників у її розвитку, а також механізмів внутрішньої регуляції та саморегуляції діяльності людини присвячені дослідження Б.Г.Ананьєва, Л.І.Божович, І.Д.Беха, М.Й.Боришевського, Г.С.Костюка, К.К.Платонова, О.І.Щербакова та ін.

Певне значення для визначення відправних положень нашого дослідження мають праці, присвячені обґрунтуванню принципів, змісту й методик морального виховання учнів, підлітків, молоді в процесі різних видів діяльності (Г.Г.Авдіянц, Б.М.Андрієвський, К.М.Байша,
А.М.Бойко, О.М.Докукіна, І.Г.Єрмакова, І.С.Мар’єнко, О.М.Олексюк, В.О.Сухомлинський та ін.).

Шляхи, основні напрямки удосконалення процесу морального виховання та умови формування моральної культури розкрито в роботах В.Ю.Болотіної, З.І.Васильєвої, Т.А.Зюзіної, Е.О.Помиткіна, П.Р.Ігнатенка, Н.Ю.Невярович, Г.І.Щукіної; досліджувалися також особливості системного (Д.М.Гришин, Л.О.Диненкова, І.А.Зязюн, О.В.Киричук, О.М.Олексик) та розвивального виховання (О.С.Богданова, А.Й.Капська, С.М.Тищенко, І.Ю.Шитова, А.М.Шевчук та ін.).

Проблемам управління формуванням моральних якостей майбутніх фахівців присвячені дослідження Б.П.Бітінаса, Т.Д.Дем’янюк, Л.І.Драчук, В.І.Дзюби, Л.І.Рувинського, І.М.Романишин, методам вивчення вихованості шкільної молоді – В.К.Демиденко, І.Д.Звєрєва, Н.Ю.Максимова, М.І.Шилова, В.Г.Шульженко та ін.

Досить широко в психолого-педагогічній літературі відображено змістовну й процесуальну сторони професійної підготовки працівників ОВС, зокрема: підготовка призовної молоді та вступників до військових навчальних закладів (В.В.Івашковський; Г.В.П'янковський, О.Ю.Пащенко); професійне виховання курсантів (Ю.В.Андреєв; О.В.Баранов; Г.І.Васильєв; В.І.Дяченко; М.В.Жиленко; М.М.Ісаєнко; І.С.Колодій; С.О.Кубіцький; А.С.Морозов; О.Ф.Удовиця та ін.); педагогічні та психологічні засади професійної підготовки співробітників ОВС (В.Г.Андросюк; В.І.Дяченко; В.В.Корнещук; С.О.Кубіцький; Ю.Г.Юрчук та ін.).

Отже, можна стверджувати, що в основному створені теоретичні й методичні передумови розробки цілісної концепції удосконалення процесу морального виховання курсантів вищого юридичного закладу МВС України та шляхів її реалізації. У той же час соціально-економічна ситуація, що динамічно змінюється, актуалізує потребу в особистості правоохоронця, здатного визначати правильну етичну позицію та моральні орієнтири, сформованості її професійно-морального потенціалу й ціннісної сфери, що забезпечують якісне виконання правоохоронних функцій. Адже зміна ціннісних орієнтирів, невизначеність ідеологічної основи, корумпованість, девальвація моральних цінностей сьогодні настільки відчутні, що виникає необхідність говорити про дефіцит моральної культури в суспільстві.

Таким чином, зростання актуальності проблеми, що досліджується, недостатній рівень її розробленості в педагогічній теорії і практиці діяльності вищих навчальних закладів МВС України зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження: “Формування професійно-моральних якостей майбутніх працівників правоохоронних органів у вищих навчальних закладах МВС України”.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами: дисертаційне дослідження є складовою частиною комплексної теми Херсонського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ "Моральні та соціально-психологічні засади формування позитивного іміджу міліції" (наказ МВС України від 05.07.04 р., №755), а також загальноуніверситетської теми "Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи" (РК 0198U007532) та тематичних планів наукових досліджень кафедри педагогіки і психології Херсонського державного університету.

Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою університету та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №3 від 25.03.2003 року).

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх працівників правоохоронних органів.

Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови формування професійно-моральних якостей курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

Мета роботи полягає у визначенні, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов формування професійно-моральних якостей майбутніх працівників правоохоронних органів у процесі їх підготовки у вищих навчальних закладах МВС України.

Виходячи з предмету та мети дослідження, сформульована наступна гіпотеза роботи. Процес формування професійно-моральних якостей майбутніх працівників ОВС у вищих навчальних закладах МВС України набуває ефективності за умов:–

його здійснення як складової, невід’ємної частини системи навчально-виховної роботи юридичного ВНЗ, змістове наповнення якої базуватиметься на науково-теоретичних і методичних засадах, що відображають специфіку та логіку організації морального виховання особистості правоохоронця;–

систематичної аналітико-діагностичної діяльності на основі обґрунтованої системи та комплексу адекватних методів визначення рівнів реалізації виховної мети й завдань;–

цілеспрямованого формування відповідних якостей курсантів на інтеграційній основі в ході опанування учбовими циклами та факультативними курсами, під час науково-дослідної пошукової діяльності, проходження різних видів практик (стажування) курсантів, а також використання можливостей позааудиторної роботи та служби; –

оптимального поєднання традиційних і інноваційних технологій навчально-виховного процесу;–

спрямування навчально-пізнавальної і виховної діяльності майбутнього правоохоронця на його професійний саморозвиток і самовдосконалення.

Відповідно до предмету, мети й гіпотези визначено завдання дослідження:

1. Визначити теоретико-методологічні та практичні засади формування моральних якостей курсантів вищої юридичної школи.

2. Проаналізувати комплекс професійно-моральних якостей та розробити механізм діагностики їх сформованості у майбутніх працівників правоохоронних органів у процесі спільної діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу.

3. Обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови формування професійно-моральних якостей курсантів юридичного ВНЗ МВС України.

4. Укласти методичні рекомендації щодо формування професійно-моральних якостей курсантів у процесі навчальної роботи та в позанавчальний час.

Методологічною основою дослідження є теорія пізнання, основні положення цілісного підходу до усвідомлення педагогічних явищ і процесів, провідні наукові ідеї про роль практики в пізнанні та перетворенні дійсності, залежність функціонування індивідуальної свідомості і світогляду особистості від її ставлення до дійсності; основні положення професійної, соціальної педагогіки і психології щодо зв’язку між навчанням, вихованням і морально-правовою відповідальністю людини; закономірності видів діяльності; системно-інтегративний підхід до вивчення виховного процесу, співробітництва викладачів і курсантів.

Відправними для нашого дослідження є законодавчі документи з проблем реформування вищої школи в Україні, загальнотеоретичні концепції, концептуальні положення про виховання та формування морально-ціннісної сфери особистості, ідеї гуманізму й толерантності, що були об’єктом наукових пошуків Т.Кампанелли і Г.С.Сковороди, М.А.Бердяєва і Ж.-Ж.Руссо, Дж.Локка, І.Я.Франка і Т.Г.Шевченка, І.Г.Песталоцці та І.Ф.Гербарта, В.О.Сухомлинського і А.С.Макаренка, І.Канта і Г.В.Ф.Гегеля та ін.

Теоретична основа дослідження ґрунтується на положеннях системного підходу як методу вивчення педагогічної дійсності (О.Ф.Скрипченко, В.О.Семиченко, Є.Г.Юдін, В.С.Лутай та ін.); загальнопедагогічних принципах організації навчання, виховання й формування особистості (В.І.Алфімов, Ю.К.Бабанський, І.Д.Бех, Б.П.Бітінас, Л.С.Виготський, Д.Дьюї, П.І.Дроб’язко, О.В.Киричук, М.Ю.Красовицький, В.Ф.Паламарчук, В.О.Сухомлинський, Т.Ф.Цвелих та ін.); психолого-педагогічному вченні про моральну сутність особистості (В.Г.Андросюк, Л.П.Буєва, Г.О.Ващенко та ін.); діяльнісному та особистісно-орієнтованому підходах до процесу морального становлення людини (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Божович, Г.С.Костюк, В.В.Серіков, І.С.Якиманська та ін.); концепції морального виховання студентів (А.М.Бойко, І.Г.Єрмаков, І.С.Мар’єнко та ін.); формуванні професійної усталеності майбутніх правоохоронців (В.І.Дяченко, В.В.Корнещук, С.О.Кубіцький, О.В.Кузьменко, А.Ф.Линенко, О.Ю.Пащенко, Ю.Г.Юрчук).

Досягнення мети й розв’язання поставлених завдань забезпечило використання комплексу методів дослідження. Теоретичні методи – аналіз та узагальнення філософської, психолого-педагогічної, соціологічної літератури; синтез, порівняння, систематизація одержаних даних, що дало змогу вивчити й узагальнити дослідницькі матеріали з проблеми формування професійно-моральних якостей майбутніх працівників правоохоронних органів, а також спрогнозувати процес дослідження; емпіричні – діагностичні (інтерв’ю, бесіда, анкетування, тестування, спостереження, ранжування, рейтинг) – сприяли вивченню стану проблеми у практиці, вивченню умов формування морально-вольових якостей; методи моделювання використано для корекції ходу дослідження; експериментальні – констатуючий і формуючий експерименти – були використані для перевірки правильності висунутої гіпотези. Обробка експериментальних даних здійснювалася методами математичної статистики з використанням комп’ютерної техніки, що забезпечило уточнення висновків та основних теоретичних положень дослідження.

Експериментальною базою дослідження обрано Херсонський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ (ХЮІ НУВС), загальноосвітні навчально-виховні заклади та райвідділи міліції УМВС України в Херсонській області. Всього дослідно-експериментальною роботою було охоплено 450 курсантів, 36 студентів економіко-юридичного факультету Херсонського державного університету, 47 викладачів та співробітників ХЮІ НУВС, 39 працівників райвідділів міліції.

Організація дослідження. Дослідження проводилось у декілька етапів протягом 2001-2004 рр.

На першому – діагностичному (2001–2002 рр.) – вивчались теоретичні аспекти проблеми та стан сформованості професійних і моральних якостей особистості курсантів. З’ясовувались наявні протиріччя, що мають місце у формуванні професійно-моральних якостей майбутніх правоохоронців, прогнозувались шляхи їх усунення, визначалася база дослідження.

На другому – прогностичному (2002 р.) – розроблялась програма педагогічного дослідження, визначали мету, завдання й головні напрямки його проведення, прогнозували очікувані результати, а також можливі негативні наслідки дослідження.

На третьому – організаційному (2003 р.) – основна увага була спрямована на обґрунтування й підбір відповідного змістовного забезпечення експерименту, окреслення його форм і методів, а також розробку методики діагностики його результатів. Здійснювалось визначення контрольних та експериментальних груп курсантів, велось гіпотетичне визначення та обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування професійно-моральних якостей майбутніх працівників органів внутрішніх справ.

На четвертому – практичному (2003-2004 рр.) – здійснювався педагогічний експеримент, що полягав у перевірці найбільш ефективних організаційно-педагогічних умов, що забезпечують формування професійно-моральних якостей майбутніх правоохоронців. Одержані дані аналізувалися, порівнювалися й узагальнювалися, за їх результатами розроблено методичні рекомендації. Матеріали апробовувались через публікації, обговорювались на засіданнях та семінарах, шляхом участі в науково-практичних конференціях різного рівня.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: –

уперше обґрунтовано комплекс організаційно-педагогічних умов формування професійно-моральних якостей курсантів вищого юридичного закладу системи МВС України як домінантної наскрізної змістової лінії підготовки майбутніх працівників правоохоронних органів (системний підхід до організації процесу морального розвитку майбутніх правоохоронців; наявність ефективного механізму діагностики рівнів сформованості досліджуваної якості; творче використання учбових дисциплін циклів навчального плану на принципах інтеграції й міжпредметних зв’язків, розробленого спецкурсу і факультативу виховного потенціалу науково-дослідної пошукової роботи, різновидів практик та позааудиторної і службової діяльності; реалізація комплексу педагогічних впливів на стимулювання професійно-значущої, особистісно-ціннісної мотивації морального самовдосконалення курсантів); –

уточнено сутність і визначено тенденції розвитку структури професійно-моральних якостей майбутніх працівників правоохоронних органів як складової їх професійного становлення та діяльності (орієнтація на універсальні моральні імперативи, зростання значення таких якостей, як інтелігентність, мобільність, відкритість, психологічна варіабельність, почуття обов’язку та ін.); виявлено соціально-педагогічні чинники впливу на діяльність суб’єктів виховання (стан розробленості теоретичного та методичного забезпечення професійно-моральної підготовки майбутніх правоохоронців, особливості особового складу курсантів, рівень сформованості в них моральних якостей та психологічної готовності до самовдосконалення, відповідна підготовка професорсько-викладацького складу юридичного ВНЗ МВС України); –

подальшого розвитку набули дидактичні умови, форми й методи підготовки курсантів, що враховують специфіку роботи працівників правоохоронних органів у процесі оволодіння системою морально-професійних категорій і понять та методикою адекватної самооцінки, саморегуляції й самокорекції їх професійного становлення.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у: визначенні й обґрунтуванні організаційно-педагогічних умов оптимального використання потенціалу навчальних предметів та інших видів діяльності для формування морально-професійних якостей курсантів; розробці механізму й показників діагностики, а також рівнів сформованості досліджуваного утворення, де основними критеріями виступають активний (спрямованість, діловитість, ставлення до себе, жорсткість) і реактивний (негативізм, поступливість, залежність, конформізм, чуйність) компоненти, розвиток яких дозволяє визначати рівні його сформованості – високий, перспективний, потенційний і номінальний. Отримані висновки доповнюють теорію професійної підготовки та підвищення кваліфікації співробітників МВС України, що в цілому сприятиме росту позитивного іміджу правоохоронних органів в суспільстві, підвищить їх фахову культуру як одного з основних гарантів стабільності й правопорядку в державі.

Практичне значення. Обґрунтовані на основі теоретичних узагальнень і висновків рекомендації поглиблюють знання про особливості процесу підготовки працівників правоохоронних органів, зокрема їх професійно-моральних якостей. Розроблені за результатами дослідження методичні рекомендації щодо професійно-морального розвитку майбутнього правоохоронця в умовах юридичного ВНЗ, а також спецкурс “Педагогічні основи професійної моралі працівника ОВС” та факультатив “Профілактика морально-професійної деформації працівників ОВС” упроваджено в практику роботи Херсонського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ. Отримані результати дослідження можуть бути використані у факультативній та профорієнтаційній роботі загальноосвітніх шкіл, інших типів середніх навчальних закладів, а методичні рекомендації, що розкривають сутність, структуру, зміст і технологію формування морально-професійних якостей курсантів, будуть корисними як викладачам, фахівцям-практикам, так і науковим співробітникам, авторам підручників і навчальних посібників з психолого-педагогічного циклу дисциплін ВНЗ.

Надійність і вірогідність одержаних результатів та висновків дисертаційного дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних позицій; застосуванням комплексу взаємопов’язаних методів наукового пошуку, які відповідають його меті та завданням; широкою і всебічною апробацією результатів дослідження, висновків та методичних рекомендацій на науково-практичних конференціях і засіданнях кафедри, публікаціями автора, підтвердженням одержаними експериментальними даними висунутої гіпотези і теоретичних положень.

Впровадження основних результатів дослідження здійснювалось у Херсонському юридичному інституті Національного університету внутрішніх справ (довідка №7/146 від 07 грудня 2004 року), Центрі практичної психології при управління МВС України в Херсонській області (довідка №2/1-4016 від 08 грудня 2004 року), Комсомольському РВ УМВС України в Херсонській області (довідка №38/14-487 від 08 грудня 2004 року).

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювались на звітних науково-практичних конференціях, семінарах і засіданнях кафедри педагогіки та психології Херсонського державного університету, кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Херсонського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ (Херсон, 2001, 2002, 2003, 2004), а також міжвузівських, республіканських та міжнародних науково-практичних конференціях: "Актуальні проблеми освіти на перетині тисячоліть" (Херсон, 2000); "Соціально-правовий захист молоді" (Ужгород, 2002); "Розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців" (Херсон, 2002); "Національна програма виховання дітей та молоді в Україні: стан та перспективи" (м.Херсон, 2003); "Інтеграція структури та змісту освіти" (м.Херсон, 2003); "Міжпредметні зв’язки у процесі викладання у школі і вузі" (м.Херсон, 2003); "Формування професійної самосвідомості вчителя" (м.Миколаїв, 2004); "Проблеми соціалізації школярів" (м.Херсон, 2004); "Формування ціннісних орієнтацій школярів у європейському контексті" (м.Херсон, 2004).

Публікації. Основні положення дослідження викладено у 8 одноосібних публікаціях автора (5 з них – у виданнях, затверджених ВАК України).

Структура роботи обумовлюється логікою та змістом дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (279 найменування, з них – 12 іноземних), 11 додатків. Загальний обсяг дисертації 260 сторінок (187 сторінок основного тексту). У роботі наведено 6 таблиць, 13 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, методи наукового пошуку, сформульовано гіпотезу та завдання дослідження, викладено методологічну та теоретичну основи, етапи дослідження, окреслено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі "Професійно-моральна підготовка курсантів юридичного ВНЗ як соціально-педагогічна проблема" розкрито соціальне значення морального виховання майбутніх фахівців у становленні як окремих інститутів чи галузей, так і сучасного громадянського суспільства в цілому. В умовах кризи духовності моральне виховання розглядається як основа вдосконалення гуманних і демократичних стосунків між людьми в усіх сферах життєдіяльності. Уточнено зміст таких базових (методологічних) філософських категорій як мораль, етика, професійна мораль та визначено особливості морального виховання в сучасних умовах на основі глибокого ретроспективного аналізу філософсько-педагогічних поглядів в історії соціально-культурного розвитку суспільства.

Аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури та нормативно-правової бази з проблеми дослідження показує, що мораль, загальнолюдські цінності, на яких засновані стосунки між членами суспільства посідають значне місце в роботах багатьох науковців, оскільки є базою цивілізованого існування не тільки для окремого громадянина, а й пріоритетним завданням держави, усього людства. Ураховуючи різні підходи й точки зору, котрі відображено в теоретичних доробках багатьох науковців-попередників, у нашому дослідженні формування професійно-моральних якостей майбутніх працівників ОВС здійснюється на достатньо розробленій науково-методологічній основі. Це знайшло відображення в сучасних наукових дослідженнях, які стосуються в першу чергу загальнотеоретичних аспектів морального виховання (Т.А.Ільїна; О.Б.Каневська; В.М.Карагодін; І.В.Ковальчук; І.О.Кучинська; Г.Я.Майборода; І.Я.Мищишин; Г.О.Опанасюк; А.А.Семез; І.К.Шкьопа; Ю.А.Щербяк; О.Д.Ярмоленко та ін.).

У дослідженні узагальнено та уточнено основні педагогічні категорії, зокрема, такі як структура та функції моралі (гносеологічна (пізнавальна), ціннісно-орієнтовна, регулятивна та виховна), теоретичний та нормативний рівні професійної етики, зміст моральності та морального виховання, конкретизовано схему формування моральної поведінки особистості, моральних якостей, визначено їх фахове значення у підготовці майбутнього правоохоронця. При цьому під професійною етикою міліціонера розуміємо сукупність моральних вимог, що склалися на основі принципів загальнолюдської моралі під час виконання службового обов’язку, моральних колізій, що визначають загальні моральні норми поведінки співробітників у службових та позаслужбових обставинах.

Теоретичний пошук дозволив акцентувати увагу на тому, що мораль не може мати вічних принципів, котрі стоять вище історії й даного економічного положення суспільства. Вона знаходиться в діалектичній єдності та взаємозв’язку з іншими формами суспільної свідомості – політикою, правом, мистецтвом, наукою (як системою знань), релігією. У дисертації аналізуються причини потенційної небезпеки професійної деградації особистості. Моральна деформація свідомості правоохоронця, як правило, призводить до його професійно-правової деформації, яка неминуча вже в силу того, що співробітники міліції вимушені постійно спостерігати зворотну сторону життя (грабіжники, злодії, насильники і вбивці – з одного боку, а їх жертви – з іншої; і ті, й інші часто відмовляються надавати міліції об’єктивну інформацію). Грубість настільки входить у звичку, що міліціонери нерідко просто перестають її помічати.

На думку вчених (О.М.Бандурка, О.Ф.Скакун та ін.), у сучасних умовах розрізняють зовнішні та внутрішні причини моральної деформації правоохоронців: зовнішні – переоцінка ставлення до ролі матеріальних стимулів праці, їх превалювання над морально-правовими орієнтирами у суспільстві; криза ідеалів, невизначеність ідеологічної основи розвитку сучасного суспільства і внутрішні – ненормований обсяг роботи, відсутність необхідного контролю, “кругова порука”, рівень виховання тощо.

Моральне становлення професіонала – складний багатоаспектний процес, що залежить від комплексу індивідуально-типологічних особливостей і професійно важливих якостей, спрямованості на творчу діяльність, розвитку громадянської самосвідомості та психологічної готовності до самоудосконалення. Водночас вивчення відповідних літературних джерел, ознайомлення з практикою роботи підрозділів ОВС та ВНЗ юридичного профілю МВС України, а також результати констатуючого експерименту показують, що рівень сформованості професійно-моральних якостей у курсантів ще не повною мірою відповідає вимогам часу. Незважаючи на значну кількість досліджень цього спрямування, наявність регламентуючих документів, накопиченість досвіду підготовки працівників правоохоронних органів, актуальним залишається питання вдосконалення формування моральної культури випускників вищої юридичної школи МВС України, їх професійно-моральних якостей.

Під професійно-моральними якостями ми розуміємо сформовані властивості фахівця-правоохоронця, що мають різний ступінь вияву залежно від службових умов та життєвих ситуацій, становлять свідому неперервну гармонійну єдність з його внутрішнім духовним світом та зовнішнім соціальним середовищем, сприяють успішному виконанню покладених на нього державою завдань щодо захисту правопорядку, честі, гідності та конституційних прав громадян, відповідають вимогам нормативних галузевих документів та виступають передумовою уникнення професійної деформації.

У результаті наукового пошуку в дисертації обґрунтовано модель професійно-моральних якостей правоохоронця, що розглядається з позицій структури особистості (К.К.Платонов), де спрямованість є ключовою її підструктурою (моральні якості, мотиви, настанови, ставлення до себе та інших) і визначається суспільним буттям людини та є базою для формування професійно-моральних якостей курсанта. Моральне становлення майбутнього працівника ОВС заломлюється через призму його готовності до професійної діяльності (спонтанні та набуті знання й уміння, особистісні якості, психологічна готовність до свідомого виконання своїх обов’язків). У ході дослідження встановлено: основними характеристиками інтегрованого утворення, що розглядається, є поєднання активного (спрямованість, діловитість, ставлення до людей і себе) та реактивного (жорсткість, негативізм, поступливість, залежність, конформізм) компонентів.

Структурний аналіз одержаних матеріалів дозволив обґрунтувати кваліметричний механізм оцінювання рівнів сформованості професійно необхідних характеристик. Алгоритм оцінки передбачає наявність системи критеріїв (визначені моральні якості), їх зміст та ситуації вияву. Доведено, що найбільш доцільними рівнями сформованості професійно моральних якостей курсантів юридичного ВНЗ залежно від вияву цих показників мають бути високий, перспективний, потенціальний і номінальний рівні. Для статистичної обробки кількісних даних використано розроблену нами бальну систему, згідно з якою кожний рівень установлювався як результат обрахування сумарного показника критеріїв виявлених якостей. У ході дослідження встановлено такі межі визначення рівнів моральної готовності курсантів юридичного вузу: високий 111-150 балів, перспективний 71-110 бали, потенційний 31-70 балів, номінальний – до 30 балів. Значення сумарного показника складало основу виділених рівнів професійно-моральних якостей курсантів.

Загальна оцінка сформованості зазначених якостей майбутнього правоохоронця визначається за комплексним показником вияву всіх елементів їх складових компонентів.

Результати констатуючого експерименту, отримані шляхом анкетування (на основі адаптованої стандартної методики МПЗЯ), педагогічного спостереження, бесід, а також експертного опитування викладачів, кураторів навчальних взводів юридичного вузу та відповідної математичної обробки показали, що домінуючим для першокурсників є потенційний (58,3 і 56,8%) та перспективний (26,3 і 29,3%) рівні сформованості професійно-моральних якостей.

Узагальнення одержаних матеріалів свідчить, що чинна система підготовки працівників правоохоронних органів знаходиться у дисгармонії з потребами сучасного суспільства в різноманітності всіх його конфліктів та колізій. Тому забезпечення фундаментальної професійно-моральної спрямованості навчально-виховного процесу в системі підготовки працівника ОВС, що створює стійкі передумови для самореалізації особистості, є одним із ключових напрямів удосконалення діяльності вищої юридичної школи МВС України.

У другому розділі дисертації "Шляхи оптимізації процесу формування професійно-моральних якостей майбутніх працівників правоохоронних органів" висвітлюються організаційно-педагогічні засади формування професійно-моральних якостей майбутніх правоохоронців, обґрунтовується система професійно-морального виховання майбутніх працівників правоохоронних органів та здійснюється аналіз і узагальнення результатів експерименту з проблем дослідження.

На основі аналізу сучасних наукових досліджень та спеціальної літератури з проблеми визначено професійно-моральні якості правоохоронців як адаптовані вимоги суспільства до фахово значущих особистісно-цінних норм, що виявляються у специфічному професійному середовищі. Процес морального виховання вбачається як цілеспрямована організаційно-діяльнісна система взаємодії курсантів з іншими суб’єктами навчально-виховного процесу, в якій актуалізуються як особистісні моральні, так і загальнолюдські якості. Звідси їх розвиток можна розглядати як оволодіння майбутнім правоохоронцем соціальними зразками професійно-моральної поведінки.

Сутність моральних якостей особистості курсантів невіддільна від формування моральної культури майбутнього правоохоронця в цілому. Тому вони розглядаються нами як складова частина готовності останнього до виконання в сучасних умовах складних обов’язків з охорони правопорядку; елемент профілактики відкритої та прихованої професійної деформації; умова відновлення моральної привабливості й престижності роботи в ОВС як стратегічного завдання МВС України. Власне покликання до юридичної професії повинно виявлятися в таких моральних якостях курсанта, як спрямованість, прагнення до пошуку істини, діловитість і нетерпимість до всякого вияву зла чи несправедливості в житті, ставлення до людей (громадян) на основі загальнолюдських гуманних цінностей та відповідно до вимог нормативних актів, володіння визначеними моральними цінностями (“моральним мінімумом”) – негативізмом у ставленні до правопорушників, злочинців; чуйність, конформізм та залежність по відношенню до своїх колег по службі.

Формування професійно моральних якостей курсантів насамперед передбачає наявність чіткої науково обґрунтованої системи вихідних концептуальних положень, дотримання психолого-педагогічних умов та врахування впливу комплексу зовнішніх і внутрішніх факторів. Виховний процес повинен базуватися як на загальнонаукових (комплексність, системність, діалектичність) і педагогічних принципах (діяльнісно-особистісний підхід до розвитку задатків і здібностей, орієнтація на активний характер навчання та мислення, цілеспрямований, систематичний, комплексний уплив на виховання курсанта, самостійна діяльність його як суб’єкта навчання й виховання, опора на актуалізацію попереднього соціального досвіду), так і специфічних вихідних положеннях, що вимагають організації професійно-морального розвитку як складової частини навчально-виховного процесу ВНЗ, його неперервність, прогностичність, динамічність та інтегративність змісту, методів і організаційних форм роботи, урахування індивідуальних психофізіологічних особливостей, створення відповідного виховного середовища.

Ефективність професійної підготовки залежить від організаційно-педагогічних умов, які доцільно об’єднати у провідні блоки: природні, соціальні, духовні. Як показують результати нашого дослідження, ефективне формування професійно-моральних якостей правоохоронця можливе за таких умов: 1) наявності цілеспрямованої системи роботи, завданням якої є оволодіння курсантами комплексом моральних знань, умінь і навичок з подальшим їх розвитком у процесі майбутньої професійної діяльності; 2) опори на науково обґрунтовані засади оптимізації технології формування цього новоутворення у випускників юридичного ВНЗ МВС України; 3) цілеспрямованої діяльності й спілкування з обов’язковим урахуванням психофізіологічних і вікових особливостей курсантів; 4) урахування як принципів філософського, загальнонаукового рівня (науковість, комплексність, системність, інтегративність, діалектичність, культуровідповідність), так і суто дидактичних – природовідповідності, індивідуального підходу, свідомості й активності, доступності, систематичності, послідовності та ін.; 5) наявності морального прикладу, забезпечення суб’єкт-суб’єктної взаємодії між курсантами і професорсько-викладацьким складом на основі паритетності, дотримання норм професійної етики, деонтології й прав людини, конфіденційності та неупередженості, об'єктивності та практичності; 6) психолого-педагогічного супроводження процесу професійної підготовки майбутніх правоохоронців; 7) усвідомлення курсантами таких мотивів службової та навчальної діяльності як добро, обов’язок, відповідальність, справедливість, усвідомлення важливості оволодіння моральними навичками як одним із показників фахової підготовленості спеціаліста; 8) забезпечення динаміки (рухливості) виховного процесу, можливість проведення індивідуальної та колективної роботи за наявності демократичного управління нею та її корекції; 9) активності суб’єкта виховання, безпосередній умотивованій діяльності; 10) використання традиційних та нетрадиційних видів навчання й виховання, зокрема, різного роду рольових ігор та соціально-психологічних тренінгів, спрямованих на забезпечення еволюційного входження підготовлених курсантів у суспільство; 11) живого спілкування між курсантами, творчого обміну думками як могутнього апарату, який спрямовує на курсанта відображене враження його особистісного вчинку; 12) комплексного підходу до організації виховання шляхом раціонального використання різних форм та методів роботи, об'єднаних спільною метою; 13) підбір і використання адекватних виховним цілям методів; 14) опора на здатність курсантів до рефлексії та інші.

Обґрунтована в дисертації система формування професійно-моральних якостей співробітників правоохоронних органів реалізується шляхом планомірного впливу на їхню свідомість і поведінку (рис.1). Цей процес включає в себе цілепокладання, концептуальні положення, фактори, змістовий, процесуальний та управлінський блоки. Змістовий блок професійно моральної підготовки курсантів є наскрізною лінією всіх напрямів навчально-виховної діяльності вищої юридичної школи МВС України: світоглядна культура; політико-правова підготовка; моральна культура; виховання дисциплінованості й законослухняності.

Реалізація програми формування в майбутніх правоохоронців професійно-моральних якостей передбачає декілька органічно взаємообумовлених етапів, в основі яких превалює певний вид підготовки курсанта до майбутньої професійної діяльності. Перший етап – збір інформації про рівень сформованості показників моральних якостей курсантів. Другий – опанування системою професійно важливих моральних знань та вмінь, розвиток інтересу до майбутньої роботи, ознайомлення зі специфікою діяльності працівників правоохоронних органів, участь у науково-дослідній роботі, проходження ознайомчої практики. Третій етап спрямований на забезпечення самостійного поповнення курсантами необхідних морально-етичних і соціологічних знань (виконання практичних завдань, курсових робіт, проведення спостережень та досліджень під час різних видів практик; участь у виставках, предметних олімпіадах, наукових семінарах; розробка програми самовдосконалення і формування адекватної Я-концепції, уміння самореалізації в професійному спілкуванні, поведінці, діяльності).

Мета

Завдання | Соціальне замовлення

Принципи

Система психолого-педагогічної діагностики моральних якостей курсантів ВНЗ (психологічна служба)

Фактори | Формування професійно-моральних якостей курсантів

Зміст | Процесуальний блок

Навчальні предмети, практика | Спецкурс, факультатив | НДР,

позааудиторна робота | Методи | Організаційні форми | Засоби

Блок управління | Діагностика

Прогнозування

Моніторинг

Корекція

Готовність випускника ВНЗ до служби в ОВС |

Рис.1 Модель процесу поетапного формування професійно-моральних якостей курсантів юридичного ВНЗ

Дослідний навчально-виховний процес показав, що починати формування моральних якостей курсантів слід від простих (традиційних) до більш складних форм навчання та виховання: лекцій та практичних занять з філософії, історії, етики та естетики, природничої, наукової, професійної та практичної підготовки; виконання самостійних досліджень під час навчальної та виробничої практик; складання анотацій до прочитаних статей, висновків про моральність поведінки героїв художньої чи публіцистичної літератури, рецензування спеціально підібраної преси, переглянутих фільмів з правової тематики, підготовка рефератів та доповідей на засіданні гуртка, організація дискусій та ін.

У ході формуючого експерименту доведено доцільність побудови виховної роботи на інтегративно-цілісній основі, що значно підвищує самостійність курсантів у розвитку особистісних індивідуальних моральних якостей, формує у них власну моральну позицію щодо оцінки як своєї поведінки, так і вчинків інших. Реалізація освітнього потенціалу навчальних дисциплін вимагає його використання на міжпредметній основі, комплексного розв’язання проблеми становлення моральності особистості. Звідси система й логіка вдосконалення процесу професійно-морального становлення майбутніх працівників правоохоронних органів передбачає цілісний і цілеспрямований вплив на свідомість та поведінку курсанта з метою розвитку в нього відповідних фахових установок, понять, принципів, ціннісних орієнтацій шляхом залучення до більш складних у творчому плані видів діяльності.

Отримані дані формуючого експерименту показали, що в системі формування професійно-моральних якостей найбільш дієвими формами й методами індивідуального впливу на курсантів зарекомендували себе: індивідуальні бесіди, завдання та доручення; допомога та контроль; заслуховування звітів та повідомлень; особистий приклад; методи дисциплінарного й морального впливу; засоби пропаганди та агітації.

Основними чинниками, що, трансформувавшись у педагогічні умови, активно впливають на якість професійної готовності правоохоронців, є: наявність ефективної системи формування професійно-моральних якостей курсанта; оптимальне використання виховних потенційних резервів вищої школи; доцільне поєднання традиційних і сучасних освітніх технологій та адекватних виховним цілям організаційних форм і методів; опора на морально-етичну ціннісну сферу вихованців, їх здатність до рефлексії; забезпечення відповідного психолого-педагогічного супроводження.

Результати формуючого експерименту наведено на рисунку 2.

Порівняльний аналіз результатів констатуючого і формуючого експериментів (табл. 1) засвідчив, що кількісні характеристики розвитку професійно-моральної підготовки курсантів як у розрізі визначених компонентів, так і якості в цілому в експериментальних групах значно вищі (різниця на номінальному рівні становила – 13,6%; потенціальному – 38,3%; перспективному – 37,7%; високому – 14,2%), ніж у контрольних (відповідно – 12,4%; 20,8%; 26,7%; 6,5%).

Рис.2 Показники рівнів сформованості професійно-моральних якостей курсантів вищого юридичного закладу (формуючий експеримент)

де експериментальні групи; контрольні групи.

Оцінка експертних даних виявила достатню ефективність розробленої системи підготовки майбутніх фахівців. Що підтверджується позитивною динамікою рівнів сформованості їх професійно-моральних якостей за період навчання в юридичному ВНЗ МВС України.

Таблиця 1.

Групи | Рівні

Номінальний | Потенційний | Перспективний | Високий

КЕ | ФЕ | Р | КЕ | ФЕ | Р | КЕ | ФЕ | Р | КЕ | ФЕ | Р

Експериментальні | 13,6 | 0,0 | -13,6 | 58,3 | 20,0 | -38,3 | 26,3 | 64,0 | 37,7 | 1,8 | 16,0 | 14,2

Контрольні | 12,4 | 0,0 | -12,4 | 56,8 | 36,0 | -20,8 | 29,3 | 56,0 | 26,7 | 1,5 | 8,0 | 6,5

Різниця | 1,2 | 0,0 | 1,2 | 1,5 | 16,0 | 17,5 | 3,0 | 8,0 | 11,0 | 0,3 | 8,0 | 7,7

Де : КЕ – констатуючий експеримент, ФЕ – формуючий експеримент; Р – різниця в показниках

Упровадження пропонованої системи дозволило підвищити в курсантів активний (спрямованість, діловитість, ставлення до людей і до себе, жорсткість) та реактивний (чуйність, поступливість, почуття конформізму, залежності та негативізму) компоненти професійно-моральної підготовки. Сформовані зазначені якості сприяли росту поваги до своєї професії, стійкого переконання в необхідності добросовісного виконання службових обов'язків і доручених завдань, дотримання норм моралі в міжособистісному та професійному спілкуванні, виконання вимог Конституції України, Присяги та інших нормативних документів.

Дослідно-експериментальна робота в цілому підтвердила основні теоретичні положення, висунуті в дисертаційному дослідженні.

На основі узагальнення одержаних результатів дослідження зроблено такі висновки:

1. В умовах складних демократичних перетворень, що відбуваються в Україні, потреби в підвищенні моральної культури частини молодого покоління, а також необхідності реформування чинної системи освіти МВС України, розв’язання проблеми формування професійно моральних якостей майбутніх працівників правоохоронних органів є актуальним і своєчасним. Удосконалення моральної підготовки працівників правоохоронних органів насамперед зумовлюється специфікою їхньої діяльності, суперечливістю соціально-економічних процесів, а також реальним станом її розробленості в педагогічній теорії і практиці.

2. Аналіз відповідних літературних джерел, ознайомлення з роботою вищих навчальних закладів МВС України, результати констатуючого експерименту показали, що рівень сформованості професійно-моральних якостей випускників не зовсім відповідає сучасним вимогам. Однією з суттєвих причин неефективного використання напрацьованих методів і організаційних форм виховання в практиці юридичних ВНЗ є відсутність науково-методичного обґрунтування самої логіки розгортання цілеспрямованого педагогічного процесу професійно-моральної підготовки курсантів, під якою вбачається сформована ієрархічна система властивостей працівника ОВС, яка забезпечує свідоме успішне виконання ним своїх професійних обов’язків. Обґрунтована в дисертації у відповідності до сучасних умов сукупність моральних якостей випускника ВНЗ МВС України є інтегрованим показником професійно-моральної культури співробітника правоохоронних органів, що характеризується наявністю відповідної морально-психологічної позиції.

3. За одержаними даними окреслено систему критеріїв визначення сформованості досліджуваного утворення (спрямованість, діловитість, ставлення до людей, ставлення до себе, жорсткість, негативізм, залежність, конформізм, чуйність). Алгоритм кваліметричного оцінювання передбачає врахування змісту моральних якостей (практичні моделі), ситуацій їх вияву та методів вивчення.

Доведено доцільність чотирьохрівневої характеристики сформованості професійно-моральних якостей випускників у залежності від частоти й сили їх прояву (номінальний, потенційний, перспективний і високий).

4. Результати дослідження показали, що фахове становлення спеціаліста має здійснюватися засобами цілеспрямованого педагогічного впливу, який відображає стратегію й логіку наукового пошуку шляхів реалізації творчого особистісного потенціалу курсанта й базується на відповідних наукових вихідних концептуальних положеннях. Процес формування професійно-моральних якостей майбутнього правоохоронця повинен спиратися на ієрархію як загальнонаукових, міждисциплінарних (системність, інтегративність, діалектичність, комплексність), так і суто дидактичних принципах (діяльнісно-особистісний підхід, активний характер навчання та мислення, доступність, прогностичність, врахування індивідуальних