в) константності сприймання властиві: досить точне відчуття регістрових змін і недостатній рівень визначення трансформованого тематичного матеріалу, бо мелодійними константами для молодших школярів найчастіше виступають тембр і комунікативні умови виконання твору, а не звуковисотність і ритм;

г) цілісність сприймання характеризується: а) недостатнім рівнем визначення структурних елементів формоутворення: великі за часом звучання зразки сприймаються дітьми фрагментарно, поза контекстом та смисловим цілим твору; б) цілісність сприймання форми твору у молодших школярів конституюється за об’єктивно зафіксованою тривалістю звучання твору, оскільки вони не розрізняють принципи викладення та розвитку музичного матеріалу;

д) осмисленість сприймання відзначається достатньою мірою адекватним розпізнаванням образно-емоційних ознак музичного твору і не досить точним визначенням засобів музичної виразності, принципів його драматургічного розвитку та жанрових ознак.

3. Кореляційний аналіз дав змогу встановити, що:

а) існує тісний взаємозв’язок між гармонічним і звуковисотним слухом, чуттям ритму і чуттям тембру, чуттям тембру і гармонічним слухом, чуттям ритму і гармонічним слухом;

б) сприймання музики має такі особливості: сприймання глибинних просторових параметрів (динаміка, тембр, лад) найбільш повно забезпечується чуттям ладу; сприймання вертикального просторового плану (звуковисотність, регістр, диференціація фактури) відбувається завдяки гармонічному і звуковисотному слуху, чуттю тембру; нарешті, сприймання горизонтального просторового плану (форма твору, драматургічний розвиток, жанр) залежить від гармонічного і звуковисотного слуху, чуття тембру, чуття ладу і ритму;

в) спостерігається істотний взаємозв’язок просторових параметрів – особливо глибинного і горизонтального планів;

д) потрібно починати музичне виховання з розвитку чуття тембру; водночас розвиток чуття ладу сприятиме більш повному сприйманню глибини, горизонталі, а для вертикалі він є несуттєвим; розвиток гармонічного слуху веде до повнішого сприймання вертикального та горизонтального планів; розвиток чуття ритму більше пов’язаний із сприйманням горизонтального і глибинного просторових планів, а розвиток звуковисотного слуху – з горизонтальним і глибинним планами.

4. Перелічені особливості просторового сприймання музики ефективно розвиваються у дітей за певних психолого-педагогічних умов: а) завдяки забезпеченню послідовного ускладнення методичних завдань за тримасштабною рівневою схемою: перший масштабний рівень просторового сприймання музичного твору – це рівень субмотивів, мотивів (вертикаль), другий масштабний рівень – фраза, період (горизонталь, вертикаль і глибина), третій – сприймання форми твору (горизонталь); б) за умови розрізнення просторової типологізації і впровадження її у навчальний процес; в) у разі ознайомлення дітей із змістом музичного мистецтва; г) при виконанні творчих завдань відповідно до методики.

5. Розуміння психологічних особливостей просторового сприймання музики в молодшому шкільному віці, формування основних властивостей музичного сприймання може стати одним із пріоритетних напрямків роботи з музичного навчання і виховання учнів сучасної початкової школи.

На основі результатів дослідження розроблено методичні поради, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання у вищих навчальних закладах системи післядипломної освіти.

Дальшу перспективу дослідження вбачаємо у визначенні особливостей сприймання музичних творів учнями підліткового віку з метою формування у них художнього рівня сприймання та розуміння музики, а також у порівнянні особливостей просторового сприймання музичних творів у музично обдарованих і необдарованих дітей для з’ясування умов підвищення музичної культури всього населення.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Макарова Л.Г. Сприйняття музичного простору в системі музичного виховання // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка – К., 2000. – Т. ІІ. – ч.6. – С.253-259.

2. Макарова Л.Г. Проблеми просторово-часової організації музики та її сприйняття в структурі музичної обдарованості дитини //Психологія: Збірник наукових праць НПУ ім. М.П.Драгоманова.– К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2001. – Вип. 12. – С 240-247.

3. Макарова Л.Г. Формування естетичного сприйняття в контексті музичного виховання дітей молодшого шкільного віку //Психологія: Збірник наукових праць НПУ ім. М.П.Драгоманова.– К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2001. – Вип. 13. – С. 243-248.

4. Макарова Л.Г. Просторове сприймання музики як одна з провідних рис музичної обдарованості //Актуальні проблеми психології: Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога / За ред. С.Д. Максименка – К.: BONA MENTE, 2002. – Вип. 3 – ч.ІІ. – С. 137-140.

5. Макарова Л.Г. Просторове сприйняття музики як чинник естетичного виховання: //Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка – К.: ГНОЗИС, 2003. – Т. V. – ч. 7. – С.171-175.

6. Макарова Л.Г. Особливості просторового сприймання музичних творів молодшими школярами //Психологія: Збірник наукових праць НПУ ім. М.П.Драгоманова.– К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003. – Вип. 22. – С. 81–85.

7. Макарова Л.Г. Розвиток адекватного сприймання музики у молодших школярів: Методичні рекомендації. – К.: Міленіум, 2004. – 84 с.

8. Макарова Л.Г. Розвиток адекватного сприймання музики у молодших школярів через просторове диференціювання музичної мови //

Макарова Л.Г. Психологічні особливості сприймання музичних творів молодшими школярами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню психологічних особливостей сприймання музичних творів молодшими школярами в процесі розвитку у них адекватного сприймання і переживання високохудожніх зразків музичного мистецтва. В ній проаналізовано структуру інформаційної функції просторових компонентів організації музичної мови (горизонталь, вертикаль, глибина), з’ясовано їх змістове значення для молодших школярів. Експериментальне дослідження показало, що саме ці просторові компоненти визначають вихідні моменти переживання і розуміння дитиною музичного образу.

Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено, що розвиток чуття просторових параметрів музичного твору корелює із рівнем розвитку музичних здібностей учнів. Це створює можливість для об’єктивного діагностування у них ступеня адекватності сприймання музики. Рівень адекватності сприймання учнями музичних творів якісно змінюється в результаті цілеспрямованого розвитку у них навичок просторового диференціювання музичного матеріалу. Виділено критерії та рівні адекватності сприймання музики молодшими школярами. Експериментально доведена можливість формування адекватного сприймання музики з урахуванням психологічних особливостей сприймання в молодшому шкільному віці. Розроблено серію завдань та методичних прийомів із розвитку у дітей навичок просторової диференціації музичного матеріалу.

Ключові слова: музичне сприймання, просторові компоненти організації музичної мови (горизонталь, глибина і вертикаль), музичні здібності, звуко-сигнальний і звуко-знаковий рівні сприймання музики.

Макарова Л.Г. Психологические особенности восприятия музыкальных произведений младшими школьниками. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украини, Киев, 2005.

Диссертация посвящена исследованию психологических особенностей восприятия музыкальных произведений младшими школьниками в процессе развития у них адекватного восприятия и переживания высокохудожественных музыкальных образцов. В ней теоретически обоснована и экспериментально доказана зависимость адекватного восприятия пространственных компонентов организации музыкального языка от уровня развития музыкальных способностей учащихся. Выявлены психологические особенности восприятия музыки детьми, выделены критерии и уровни адекватности восприятия. Разработана серия заданий и методических приёмов по развитию у детей навыков пространственной дифференциации музыкального материала.

В работе дан обзор различных подходов к изучению категории музыкального восприятия, проанализированы положения о пространственных параметрах музыкального языка (вертикаль, горизонталь и глубина), пространственно-временных, звуко-сигнальном и звуко-знаковом уровнях восприятия музыки, типологизации пространства (концептуальный, перцептуальный и акустический планы), музыкальных способностях, зависимости музыкального восприятия от прошлого жизненного опыта субъекта восприятия, определенного уровня развития у него слуха, умственной сферы, интересов и глубинных потребностей.

Представлены эмпирические результаты изучения психологических особенностей восприятия детьми музыкальных произведений, осуществлен качественный анализ музыкальных способностей учащихся, разработана шкала уровней адекватности восприятия музыки.

Экспериментальные результаты позволили выделить три уровня адекватности восприятия детьми музыкальных произведений. В младшем школьном возрасте учащиеся демонстрируют адекватный эмоциональный отклик на контрастные образцы, но низкую пространственную дифференциацию музыкального материала, что свидетельствует о низком уровне константности, структурности, целостности и осмысленности музыкального восприятия.

Экспериментальное исследование процесса определения ребенком информативности пространственных компонентов организации музыкального языка (горизонталь, вертикаль, глубина) показало, что именно эти компоненты определяют основные моменты переживания и понимания ими музыкального образа. Наличие высокой корреляционной зависимости между музыкальными способностями и пространственной дифференциацией ребенком музыкального произведения свидетельствует о возможности объективной диагностики у него уровня и качества восприятия музыки. Эксперимент показал, что восприятие музыкального произведения младшими школьниками качественно изменяется в результате целенаправленного развития у них навыков пространственной дифференциации музыкального материала, при условии учета индивидуальных и возрастных особенностей восприятия.

Ключевые слова: музыкальное восприятие, пространственные компоненты организации музыкального языка (вертикаль, горизонталь, глубина), музыкальные способности, звуко-сигнальный и звуко-знаковый уровни восприятия музыки.

Makarova, L.G. Psychological peculiarities of perception of music by primary school students. – Manuscript.

Thesis for the Candidate degree in psychology, specialty 19.00.07 – Pedagogical and Developmental Psychology. – M.P.Dragomanov National Pedagogical University, Kyiv, 2005.

The dissertation presents outcomes of research on psychological characteristics of a piece of music perception observed in the process of adequate music appreciation development in primary school children. Analyzed was the structure of music language’s spatial components bearing informative function, such as horizontal dimension, vertical dimension, and depth; elucidated was the meaningful significance thereof for primary school children. Experiential data proved these spatial components to determine the starting points of a musical image experiencing and understanding by a child.

Theoretical grounds are provided and experimental evidence obtained that the ability to sense the aforementioned spatial components is related to the level of musical abilities development in pupils. This enables us to diagnose objectively the level of adequacy in music perception. This level of adequacy can undergo quality changes resulting from purposeful development of musical material spatial differentiation skills. The criteria for and levels of music perception adequacy were elicited with respect to primary school children. Possibility of adequate music perception forming was proved, given the psychological features characteristic of perception at the primary school age. A series of tasks and techniques is proposed, aimed at development of musical material spatial differentiation skills in children.

Key words: music perception; music language structure’s spatial components (horizontal dimension, vertical dimension, and depth); musical abilities; sound-signal and sound-sign levels of music perception.