УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ОВОЧІВНИЦТВА І БАШТАННИЦТВА

МУЗИКА ЛЕОНІД ПИЛИПОВИЧ

УДК 635.25:631.07:631.5

ОБГРУНТУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ І ПРИЙОМІВ ТЕХНОЛОГІЇ

ВИРОЩУВАННЯ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ З НАСІННЯ ТА СІЯНКИ В

ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.06. – овочівництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському інституті агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.

Науковий керівник – | доктор сільськогосподарських наук, професор

ГОНЧАРЕНКО Василь Юхимович, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, завідувач відділом насінництва, стандартизації та оцінки якості

Офіційні опоненти: | доктор сільськогосподарських наук, професор

БОЛОТСЬКИХ Олександр Степанович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри плодоовочівництва і виноградарства

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

ПОЛКОВНІКОВ Григорій Олександрович, Сумський національний аграрний університет, доцент кафедри селекції і насінництва ім. професора М.Д. Гончарова

Провідна установа – | Вінницький державний аграрний університет, кафедра плодівництва, овочівництва, технології зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, Міністерство аграрної політики України, м. Вінниця

Захист відбудеться “ 9 ” лютого 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради – К 65.357.01 в Інституті овочівництва і баштанництва УААН за адресою: 62478, п/в Селекційне, Харківського р-ну, Харківської обл., тел. , зал засідань вченої ради

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту овочівництва і баштанництва за адресою: : 62478, п/в Селекційне, Харківського р-ну, Харківської обл.

Автореферат розісланий “ 29 ” грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат сільськогосподарських наук О.М. Шабетя

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аналіз фактичного стану виробництва в Україні свідчить, що забезпеченість населення екологічно безпечними овочами, в тому числі і цибулею ріпчастою, недостатня і складає 80-85 % до науково обґрунтованого раціону харчування. Згідно з розробленим прогнозом Інституту харчування Академії медичних наук України і НДІ гігієни харчування України раціон споживання овочів на душу населення до 2010 р. повинен скласти 141 кг в рік, з них цибулі - 11 кг. Вирішальним фактором для нарощування урожайності цибулі ріпчастої без збільшення площ посіву є застосування сучасної технології, складовими якої є елементи: способи сівби і схеми розміщення рослин, передпосівна підготовка насіння і сіянки, прийоми зниження забур’яненості посівів, застосування ефективних доз мінеральних добрив внесених врозкид і локально, раціонального використання фосфорних та рідких комплексних добрив при зрошенні і без нього. В умовах інтенсифікації овочівництва України у зв’язку з антропогенним навантаженням на ґрунт актуальними стали питання збереження та підвищення родючості ґрунту, раціонального використання землі, сівозмін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною наукових досліджень лабораторії технології Інституту овочівництва і баштанництва УААН “Теоретичне обґрунтування та розробка параметрів ресурсозберігаючих технологій виробництва екологічно чистої продукції овочевих та баштанних культур на продовольчі та насіннєві цілі на базі нових сортів і гібридів, створення нових робочих органів машин і обладнання в зональному обсязі”, номер державної реєстрації 0196U017174 і лабораторії агрохімії - по проблемі “Розробити ресурсозберігаючі і екологічно безпечні технології застосування добрив під високопродуктивні гібриди і сорти овоче-баштанних культур направлені на збереження родючості ґрунту, підвищення врожайності і якості овочів в різних ґрунтово-кліматичних зонах України”, номер державної реєстрації 0101U001171.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень є розробка і освоєння комплексу елементів і прийомів технології вирощування цибулі ріпчастої з насіння та сіянки. Відповідно до зазначеної мети були поставлені такі завдання:

- визначити вплив попередників при різних системах удобрення на урожайність цибулі ріпчастої з насіння;

- розробити прийоми зниження забур’яненості посівів;

- вивчити дію різних доз і співвідношень мінеральних добрив по органічному фону на поживний режим ґрунту, ріст і розвиток рослин цибулі ріпчастої, її урожайність при вирощуванні з насіння і сіянки при зрошенні і без нього;

- встановити дію рідких комплексних добрив при вирощуванні цибулі ріпчастої;

- виявити ефективність добрив при незбалансованому по фосфору їх внесенні під цибулю ріпчасту з насіння;

- з’ясувати ефективність локального внесення добрив;

- обґрунтувати оптимальні способи сівби, що відповідають певним схемам розміщення та густоти рослин при вирощуванні цибулі ріпчастої з сіянки різних розмірів;

- вивчити вплив строків і температур передпосадкового прогрівання вибірка на біохімічні зміни в цибулинах, їх схожість, стрілкування рослин та врожайність цибулі ріпчастої;

- визначити біохімічні показники цибулі ріпчастої залежно від дії різних елементів і прийомів технології та вплив їх на лежкість цибулин;

- дати біоенергетичну і економічну оцінку ефективності елементів і прийомів технології вирощування цибулі ріпчастої.

Об’єкт дослідження – фізіологічні та біологічні процеси, які проходять у рослинах та окремі процеси в ґрунті залежно від елементів і прийомів інтенсивної технології вирощування цибулі ріпчастої.

Предмет дослідження – фактори формування продуктивності та якості цибулі ріпчастої (попередники, захист посівів від бур'янів, система удобрення, способи сівби і вирощування).

Методи дослідження. Польові та лабораторно-польові дослідження, біоенергетичний, економічний та статистичний аналіз за загальними методиками.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах північно-східного Лісостепу України на основі комплексу досліджень встановлено закономірності формування продуктивності та якості цибулі ріпчастої при вирощуванні з насіння та сіянки. Встановлені оптимальні параметри технологічних прийомів вирощування цибулі ріпчастої: попередники, захист посівів від бур’янів, система удобрення, способи сівби та вирощування, передпосадкового прогрівання вибірка та їх вплив на врожайність і якість продукції. Доведено доцільність заміни внесення органічних добрив посівом сидеральних рослин, розкидного способу внесення мінеральних добрив на локальний. Визначено ступінь виносу елементів мінерального живлення для формування врожайності цибулі ріпчастої при різних технологіях вирощування. Проведена біоенергетична оцінка і економічний аналіз елементів і прийомів технології вирощування цибулі ріпчастої з насіння і сіянки.

Практичне значення одержаних результатів. На основі одержаних даних розроблено і впроваджено у виробництво основні елементи і прийоми інтенсивної технології вирощування цибулі ріпчастої з насіння і сіянки, які дають змогу отримувати врожайність, при вирощуванні з насіння на рівні 21,2-30,6 т/га, з сіянки – 26,9-45,5 т/га. Рекомендації по застосуванню ефективних елементів технології вирощування цибулі ріпчастої були складовою частиною обласного плану впровадження і використовувались при освоєнні технології вирощування цибулі в господарствах регіону (АФ “Косівщинська” на площі 10-70 га, АК “Тепличний” на площі 5-10 га, ФГ “Злагода” - 3 га та ін.). Впровадження результатів досліджень забезпечує отримання чистого прибутку 850,6 грн./га при рівні рентабельності 131 %.

Матеріали досліджень використано для підготовки “Науково-обґрунто-

ваних систем землеробства для Сумської області” (1988, 2003 рр.), для розробки нормативів потреби зони лісостепу України в мінеральних добривах на період 1985-1999 рр. та в рекомендаціях, агротехнічних паспортах і навчальному процесі на курсах підвищення кваліфікації керівників районів, господарств, головних спеціалістів та фермерів.

Особистий внесок здобувача полягає в безпосередній участі в розробці програми досліджень, в закладенні і проведенні польових і лабораторних досліджень, узагальненні отриманих результатів і підготовці їх до публікації, а також впровадженні результатів у виробництво. Частка участі автора у теоретичному обґрунтуванні та узагальненні результатів досліджень становить 90 %.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на координаційних нарадах протягом 1977-2005 рр. в Інституті овочівництва і баштанництва УААН. Основні положення дисертації було апробовано на наукових конференціях професорсько – викладацького колективу і аспірантів Уманського державного аграрного університету, на республіканській конференції молодих учених і аспірантів в Білоруському науково-дослідному інституті картоплярства і плодоовочівництва і науково – виробничій конференції в Молдавському науково – дослідному інституті зрошуваного землеробства і овочівництва, на розширених засіданнях Української координаційно – методичної ради по проблемі “Підвищення врожайності, покращення якості і збільшення виробництва овочевих і баштанних культур” ІОБ УААН в м. Харків та на науково – виробничих конференціях Сумського національного аграрного університету.

Робота заслуховувалась на вченій раді і на наукових конференціях в ІОБ УААН в м. Харків в 1979-2005 рр.

Публікації. За результатами досліджень роботи опубліковано 12 статей, з яких 3 у фахових виданнях, 7 тез доповідей наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 151 сторінці машинописного тексту (комп'ютерний варіант) і складається із вступу, 7 розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел і 14 додатків. Текст включає в себе 52 таблиці, 9 рисунків. Список використаних джерел охоплює 261 найменування, в тому числі 28 авторів далекого зарубіжжя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан проблеми та аналітичний огляд літератури. Наводиться аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань морфологічних особливостей, основних елементів і прийомів технології вирощування цибулі ріпчастої.

Методика і умови проведення досліджень. У другому розділі наведено задачі, методику проведення польових та лабораторних досліджень, характеристику погодних та ґрунтових умов. Експериментальні дослідження проводили на кафедрі овочівництва Уманського державного аграрного університету, розташованого в південній частині правобережного лісостепу України (ґрунт дослідного поля – чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий на ле-

сі) та в господарствах Сумського району Сумської області розташованому в північно – східному лісостепу України (ґрунт дослідних полів чорнозем глибокий малогумусний слабовилугуваний середньосуглинковий на лесі). Забезпеченість ґрунтів дослідних ділянок рухомими формами азоту і калію середня, фосфору – підвищена. Клімат регіонів проведення досліджень характеризується як помірно – середньоконтинентальний. Погодні умови в роки досліджень досить різнилися, що дало можливість отримати об’єктивні дані і достовірні результати.

Технологічні елементи і прийоми – загальноприйняті при вирощуванні цибулі ріпчастої в лісостепу України. Дослідження проводились з цибулею ріпчастою сортів Сквирська, Стригунівська носівська та Золотиста в короткочасних дослідах. Лабораторно-аналітичні роботи проведено на кафедрі овочівництва Уманського державного аграрного університету та в лабораторії агрохімії Сумського інституту агропромислового виробництва УААН.

При вирощуванні цибулі в умовах зрошення вологість ґрунту підтримували на рівні не нижче 75 % найменшої вологоємкості (НВ), В період досліджень проведено 12 короткочасних дослідів. Схема розміщення рослин на площі при вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння широкорядно вузькосмугово (міжряддя 70 см при ширині смуг 20 см) з нормою висіву насіння 8-10 кг/га, при вирощуванні з сіянки – згідно схеми досліду. Площа облікової ділянки 10-21 м2, повторність варіантів чотириразова. Під час проведення спостережень, обліків та аналізів використовували посібники “Методика полевого опыта” Б.О. Доспехова (1985); “Методика опытного дела в плодоводстве и овощеводстве” під редакцією В.Ф. Бєліка (1979); “Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві” за редакцією Г.Л. Бондаренка і К.І. Яковенка (2001). Для визначення вмісту поживних речовин відбирали зразки грунту в динаміці. Нітратний азот в ґрунті визначали фотоколориметрично з дисульфофеноловою кислотою, амонійний азот – фотоколориметрично з реактивом Неслера. Рухомий фосфор – на фотоколориметрі по методу Труога - Майєра, обмінний калій – на полум’яному фотометрі по методу Е.А Бровкіної. В 1977-1988 і 2001-2004 рр. рухомий фосфор і обмінний калій визначали за Чириковим.

В рослинних зразках визначали вміст азоту, фосфору і калію в розчині який отримували шляхом мокрого озоління сірчаною кислотою і пергідролем (по Гінзбург та ін., 1965). Азот і фосфор визначали фотоколориметрично, калій на полум’яному фотометрі, суху речовину – висушуванням при 1050С. Якість продукції встановлювали: загальний цукор – за Бертраном, аскорбінову кислоту – за І.К. Муррі (А.І. Єрмаков і ін., 1952), нітрати – потенціометрично іонселективним методом (Вдовіна, Медвєдєва, 1978). Винос поживних речовин з урожаєм цибулі визначали за З.І. Журбицьким (1963), баланс поживних речовин – за О.В. Петербургським (1974).

Економічну оцінку ефективності вивчених заходів проводили згідно рекомендацій “Методика определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, новой техники, изобретений и рационализаторских

предложений” (М.: - 1980). Біоенергетичну оцінку проводили згідно методики О.С. Болотських, і М.М. Довгаль (2001). Дані результатів досліджень обробляли за методикою Б.О. Доспєхова (1985).

Вплив елементів технології вирощування цибулі ріпчастої з насіння на ріст і розвиток рослин та її урожайність

Вплив попередників та удобрення на урожайність цибулі ріпчастої. Фізико-хімічний стан ґрунту, забур’яненість посівів, урожайність вирощуваних рослин в значній мірі визначається вибором попередника. Ефективними попередниками під цибулю ріпчасту були ячмінь і горох (табл. 1).

По всіх попередниках пожнивні залишки без додавання добрив були малоефективними. Найбільш високу урожайність цибулі отримано при використанні пожнивних залишків + внесення азотних добрив (N60) + посів сидератів – приріст врожаю складає 6,0-6,4 т/га або 36,0-37,4 % до контролю (без добрив).

Практично на такому ж рівні отримано урожайність цибулі ріпчастої при внесенні перегною з розрахунку 30 т/га та мінеральних добрив N60Р60К60. Досить ефективними були варіанти з використанням пожнивних залишків збагачених азотними добривами (N60).

Таблиця 1

Вплив попередників при різних системах удобрення на урожайність

цибулі ріпчастої

Попередники

(фактор А) | Удобрення основне

(фактор Б) | Урожайність товарних цибулин, т/га | Різниця урожайності, т/га від контролів

2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середня | по фактору А | по фактору Б

Ячмінь | Без добрив (контроль) | 15,2 | 11,6 | 21,9 | 16,2 | К1 | К2

Перегній, 30 т/га | 20,7 | 14,7 | 30,2 | 21,8 | К1 | 5,6

Солома попередника + N60 | 19,3 | 13,9 | 27,6 | 20,2 | К1 | 4,0

Солома попередника + N60 + сидерат | 22,0 | 14,7 | 30,0 | 22,2 | К1 | 6,0

N60Р60К60 | 21,3 | 13,6 | 30,3 | 21,7 | К1 | 5,5

Горох | Без добрив (контроль) | 16,5 | 14,1 | 20,7 | 17,1 | 0,9 | К2

Перегній, 30 т/га | 23,1 | 16,5 | 30,5 | 23,3 | 1,5 | 6,2

Солома попередника + N60 | 20,3 | 15,1 | 27,5 | 20,9 | 0,7 | 3,8

Солома попередника + N60 + сидерат | 24,0 | 16,8 | 29,8 | 23,5 | 1,3 | 6,4

N60Р60К60 | 22,8 | 16,9 | 29,7 | 23,1 | 1,4 | 6,0

НІР 05 загальна, т/га | 1,6 | 0,7 | 1,6

НІР 05 по фактору А, т/га0,6 | 0,2 | 0,6

НІР 05 по фактору В, т/га1,0 | 0,4 | 0,9

Прийоми захисту посівів цибулі ріпчастої від бур'янів. Економічно доцільні заходи зменшення забур’яненості посівів мають надзвичайно важливе значення. По впливу на зменшення забур’яненості посівів цибулі заслуговує

на увагу варіант з досходовим внесенням препарату стомп (2,25 л/га - стрічково) з наступним прополюванням посіву вручну (зменшення забур’яненості на 72,5 – 79,5 %). При вирощуванні цибулі без прополювань кращим був варіант з стрічковим внесенням: в досходовий період - стомп 2,25 л/га); в фазу цибулі 2-3 листки – тотрил (0,5 л/га ) + фюзилад (0,5 л/га) + РКД (7 л/га); в період формування цибулини – центуріон (0,15л/га) + аміго (0,45; л/га) – зменшення забур’яненості посіву в період вегетації цибулі – 92,9 – 89,7 %. При застосуванні досходового і післясходового боронування посівів зменшення забур’яненості складало 61,6 – 54,1 %. При використанні різних заходів зменшення забур’яненості посівів урожайність цибулі ріпчастої істотно не знижувалась (знаходилась в межах 19,3 – 20,5 т/га).

Вплив доз і співвідношень мінеральних добрив, внесених по фону органічних на поживний режим ґрунту, ріст, розвиток рослин і урожайність цибулі ріпчастої. При вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння і сіянки в умовах зрошення і без зрошення, внесення по фону 30 т/га перегною, мінеральних добрив сприяло покращенню поживного режиму ґрунту, росту і розвитку рослин цибулі, прискорювало дозрівання цибулин на 2-5 діб.

При вирощуванні без зрошення більшу масу рослин цибулі ріпчастої з насіння та урожайність цибулин (16,2 т/га) забезпечувало внесення під зяб по фону 30 т/га перегною мінеральних добрив з розрахунку N120Р90-120К90. В умовах зрошення найбільш високу урожайність цибулі ріпчастої – 23,0 т/га при вирощуванні з насіння отримано при внесенні під зяб 30 т/га перегною і мінеральних добрив з розрахунку N180Р120К120 (рис.1).

При вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння без удобрення зрошення сприяло росту урожайності на 2,1 т/га (18,9 %), а по фону 30 т/га перегною – на 3,1 т/га (23,0 %), при сумісному його внесенні з N120Р90К90 - на 5,3 т/га (33,3 %) із N120Р120К120 – на 6,7 т/га (41,1 %).

Ефективність рідких комплексних добрив (РКД) при вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння. Найбільш високу урожайність цибулі ріпчастої – 26,3 т/га (приріст урожайності 7,1 т/га) отримано при внесенні під посів повної оптимальної (N120Р120К120) дози мінеральних добрив з використанням частини їх (N36Р120) в вигляді РКД для проведення підживлення в фазу рослин цибулі 5-6 листків. В цілому ж використання частки добрив оптимальної дози для проведення підживлень посіву цибулі сприяло отриманню практично рівноцінного приросту врожаю незалежно від кількості підживлень, видів і доз використовуваних добрив.

Використання РКД сумарною дозою N36Р120 (без допосівного внесення добрив) для проведення одного чи двох підживлень цибулі (в фази 5-6 листків і початку утворення цибулини) забезпечило приріст врожайності на рівні допосівного внесення повного мінерального добрива в оптимальній дозі (табл. 2).

Таблиця 2

Урожайність цибулі ріпчастої залежно від видів та строків внесення добрив

Удобрення | Урожайність товарних цибулин, т/га | Приріст урожайності

допосівне внесення | підживлення | 1981р. | 1982р. | 1983р. | середня | т/га | %

Без добрив (контроль) | - | 19,3 | 15,6 | 22,6 | 19,2 | - | -

N120Р120 К120 – під зяб | - | 22,1 | 18,9 | 28,7 | 23,2 | 4,0 | 20,8

N84Р120 + РКД (N36Р120) – під зяб | - | 22,3 | 19,3 | 30,1 | 23,9 | 4,7 | 24,5

N84К120 – під зяб + N36Р120 – під передпосівну культивацію | - | 21,7 | 20,0 | 28,8 | 23,5 | 4,3 | 22,4

N84К120 – під зяб + РКД (N36Р120) – під передпосівну культивацію | - | 21,9 | 18,6 | 29,7 | 23,4 | 4,2 | 21,9

N84К120 – під зяб | РКД (N36Р120) | 25,2 | 20,0 | 33,6 | 26,3 | 7,1 | 37,0

N84Р120 К120 – під зяб | N36 N Н4 NО3 | 23,2 | 20,2 | 33,2 | 25,5 | 6,3 | 32,8

НІР05, т/га | 2,4 | 1,4 | 1,0

Ефективність мінеральних добрив незбалансованих по фосфору при їх застосуванні в різні строки під цибулю з насіння. Відмічено покращення розвитку рослин по варіантах з удобренням. Урожайність цибулі ріпчастої зростала від 22,7 т/га (в контролі) до 31,3 т/га. Максимальний приріст врожаю – 7,6 т/га (33,5 %) отримано на варіанті з нормою удобрення N120Р150К120 і 5,1 т/га при незбалансованому фосфорному живленні - N120Р40К120. Локальне застосування фосфорного удобрення по двох фонах азотного живлення (N120 і N160) забезпечило достовірний приріст врожайності (7,1-6,7 т/га). Перенесення частини удобрення з основного внесення для припосівного також забезпечило приріст урожайності 7,9 т/га – 34,8(табл. 3).

Таблиця 3

Урожайність цибулі ріпчастої при незбалансованому по фосфору

внесенні добрив під посів її

Основне удобрення | Урожайність товарних цибулин, т/га | Приріст урожайності

врозкид | локально* | 1986р. | 1987 р. | 1988 р. | середня | т/га | %

Без добрив (контроль) | 16,7 | 23,9 | 25,6 | 22,7 | - | -

N120Р40 К120 | 22,4 | 30,8 | 30,2 | 27,8 | 5,1 | 22,5

N120К120 | Р40 | 23,4 | 33,1 | 33,0 | 29,8 | 7,1 | 31,3

N120Р150 К120 | 24,4 | 33,2 | 33,2 | 30,3 | 7,6 | 33,5

N100Р50 К100 | N20Р20 К20 | 23,2 | 34,0 | 32,7 | 30,6 | 7,9 | 34,8

НІР05, т/га | 0,7 | 1,1 | 1,7

*Примітка – при сівбі (на 6 см збоку і 12 см глибше смуги)

При проведенні аналогічних досліджень в 2001-2003 рр. з дещо іншими дозами добрив було встановлено помітне зменшення кількості листків і їх довжини при зменшенні внесення або повному виключенні з удобрення фосфору.

На чорноземі типовому вирощування цибулі ріпчастої з насіння по фону внесення повного добрива з розрахунку N60Р60К60 забезпечує урожайність 19,2 т/га. При виключенні фосфорних добрив на фоні N60К60 спостерігається достовірне зниження врожайності – до 17,3 т/га (на 11,0 %).

Ефективність локального внесення мінеральних добрив при вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння. Мінеральні добрива сприяли покращенню поживного режиму ґрунту. Внесення повної дози мінеральних добрив N120Р150К120 було ефективним при всіх способах застосування: восени під оранку, восени локально, під передпосівну культивацію, весною локально. Урожайність складала 27,8-29,1 т/га (на контролі 22,5 т/га). Зменшення дози добрив до N60Р75К60 внесеної локально навесні, забезпечило приріст урожайності 6,8 т/га, тобто майже такий же як при застосуванні повної дози різними способами (табл. 4). Таким чином, локальне внесення мінеральних добрив є енергозберігаючим засобом, який дозволяє одночасно із одержанням високих врожаїв вдвічі зменшити витрати добрив. Найбільш високу урожайність цибулі ріпчастої (31,2 т/га) забезпечило дробне застосування добрив повної дози (Р130К100 - під оранку восени, N90-під культивацію весною, N30 -в підживлення в фазі 4-7 листків і Р20К20 – в підживлення в фазі формування цибулини).

Таблиця 4

Урожайність цибулі ріпчастої при локальному внесенні добрив, т/га

Удобрення, час і спосіб їх внесення | Урожайність товарних цибулин, т/га | Приріст врожаю

1986р. | 1987р. | 1988р. | середнє | т/га | %

1. Без добрив (контроль) | 18,5 | 23,6 | 25,4 | 22,5 | - | -

2. N120Р150 К120 – восени під оранку | 23,9 | 29,9 | 30,0 | 27,9 | 5,4 | 24,0

3. N120Р150 К120 – восени локально | 25,0 | 30,7 | 31,7 | 29,1 | 6,6 | 29,3

4. N60Р75 К60 – восени локально | 23,5 | 30,1 | 30,8 | 28,1 | 5,6 | 24,9

5. N60Р75 К60 – весною локально | 25,0 | 30,0 | 32,1 | 29,3 | 6,8 | 30,2

НІР 05, т/га | 0,6 | 1,5 | 1,8

Прийоми технології вирощування цибулі ріпчастої з сіянки

Способи сівби, схеми розміщення і густота рослин цибулі ріпчастої при вирощуванні з сіянки різних розмірів. Досліджувані елементи технології істотно впливали на ріст, розвиток рослин і урожайність. При збільшенні густоти біометричні показники рослин цибулі зменшувались, площа листків та фотосинтетичний потенціал зростали, а чиста продуктивність фотосинтезу по кожному розміру сіянки зростала до певної межі загущення рослин (табл. 5). Стрічкова двохря –

дна - (15+45)х3-6 см схема сівби в порівнянні з широкорядним (45х2,7 – 6,5 см)

Таблиця 5

Фотосинтетичні показники посівів цибулі ріпчастої та її урожайність залежно від схеми розміщення та

густоти рослин

Схема посіву, см | Густота посіву, тис. шт./га | Розмір сіянки, см | Індекс листової поверхні | Урожай сухої фітомаси, т/га | Фотосинтетичний потенціал | Чиста продуктивність фотосинтезу, г/м2 за добу | Урожайність товарних цибулин | Різниця урожайності

1971 р. | 1972 р. | 1973 р. | 1974 р. | середня | т/га | %

Стрічковий двохрядний посів

(15+45)х3 | 1111 | 0,7-1,0 | 5,48 | 7,63 | 1,79 | 4,29 | 31,8 | 32,3 | 28,7 | 44,7 | 34,4 | 4,1 | 13,5

(15+45)х4 | 833 | 0,7-1,0 | 4,47 | 6,96 | 1,33 | 5,22 | 32,4 | 34,6 | 28,3 | 40,8 | 34,0 | 3,7 | 12,2

(15+45)х5 | 667 | 0,7-1,0 | 3,71 | 5,44 | 1,17 | 4,63 | 28,0 | 32,4 | 26,1 | 34,8 | 30,3 | К1 | К1

(15+45)х3 | 1111 | 1,1-1,4 | 5,93 | 10,02 | 2,03 | 4,93 | 37,6 | 35,8 | 37,0 | 48,9 | 39,8 | 5,4 | 16,0

(15+45)х4 | 833 | 1,1-1,4 | 5,15 | 8,28 | 1,60 | 5,16 | 38,0 | 35,8 | 37,9 | 50,2 | 40,5 | 6,1 | 17,7

(15+45)х5 | 667 | 1,1-1,4 | 4,81 | 6,56 | 1,48 | 4,42 | 37,1 | 34,1 | 33,9 | 44,2 | 37,3 | 2,9 | 8,4

(15+45)х6 | 556 | 1,1-1,4 | 4,06 | 5,91 | 1,23 | 4,81 | 34,5 | 33,3 | 28,3 | 41,6 | 34,4 | К2 | К2

(15+45)х4 | 833 | 1,5-2,2 | 9,60 | 9,19 | 2,81 | 3,27 | 45,2 | 38,3 | 37,2 | 50,2 | 42,7 | 0,6 | 1,4

(15+45)х5 | 667 | 1,5-2,2 | 9,03 | 8,08 | 2,55 | 3,17 | 48,6 | 39,2 | 41,8 | 52,5 | 45,5 | 3,4 | 8,1

(15+45)х6 | 556 | 1,5-2,2 | 7,85 | 8,19 | 2,16 | 3,79 | 43,7 | 37,9 | 36,1 | 50,8 | 42,1 | К3 | К3

(20+50)х5,1 | 561 | 1,5-2,2 | 7,93 | 8,08 | 2,07 | 3,90 | 43,0 | 35,5 | 37,1 | 52,0 | 42,9 | 0,8 | 1,9

(15+45)х6 | 556 | 2,3-3,0 | 9,24 | 7,13 | 3,39 | 2,10 | 40,2 | 49,6 | 38,7 | 47,3 | 44,0 | 3,6 1) | 8,9

Широкорядний посів

45х2,7 | 823 | 0,7-1,0 | 3,88 | 6,10 | 1,19 | 5,11 | 29,8 | 34,7 | 27,6 | 36,6 | 32,2 | -1,8 2) | -5,6

45х4 | 556 | 1,1-1,4 | 4,13 | 6,15 | 1,20 | 5,12 | 37,2 | 36,2 | 30,0 | 40,4 | 36,0 | 1,6 2) | 4,6

45х3,3 | 673 | 1,5-2,2 | 8,18 | 8,63 | 2,33 | 3,70 | 44,3 | 35,5 | 38,4 | 50,9 | 42,3 | -3,22) | -7,8

45х3 | 741 | 2,3-3,0 | 10,72 | 9,48 | 3,85 | 2,46 | 40,0 | 44,7 | 37,1 | 47,3 | 42,3 | 5,5 | 14,9

45х4 | 556 | 2,3-3,0 | 8,71 | 7,55 | 3,02 | 2,50 | 36,7 | 44,7 | 35,3 | 45,0 | 40,0 | 3,6 | 9,8

45х5 | 444 | 2,3-3,0 | 7,57 | 6,21 | 2,37 | 2,62 | 36,5 | 48,1 | 33,0 | 43,3 | 40,2 | 3,4 | 9,2

45х6,5 | 342 | 2,3-3,0 | 6,41 | 5,11 | 1,97 | 2,59 | 33,7 | 45,7 | 28,8 | 39,0 | 36,8 | К4 | К4

НІР05, т/га | 1,9 | 2,1 | 1,2 | 2,4

Примітки:

1) Приріст урожайності в порівнянні з широкорядним посівом при тій же густоті рослин для даного розміру сіянки;

2) Відхилення урожайності в порівнянні з стрічковим посівом (при однаковій густоті рослин і розмірі сіянки);

3) К1-К4 – контролі для кожного розміру сіянки.

розміщенням рослин з однаковою густотою дозволяє збільшити урожайність цибулі ріпчастої на 1,8-3,6 т/га (5,6-8,9 %). Збільшення розміру сіянки з 0,7-1,0 до 1,5-2,2 см сприяло підвищенню урожайності з 30,3-34,4 до 42,1-45,5 т/га. Найбільш високу урожайність отримано при певній (оптимальній) густоті рослин для кожного розміру сіянки: 0,7-1,0 та 1,1-1,4 см – 833 тис.шт./га (34,0 і 40,5 т/га); 1,5-2,2 см – 667 тис.шт./га (45,5 т/га) і вибірка (2,3- 3 см в діаметрі) – 444 тис. шт./га (40,2 т/га).

Передпосадкове прогрівання вибірка, як елемент технології вирощування цибулі ріпчастої при дворічному циклі росту та розвитку. Дані спостережень свідчать, що при теплому (+16…+200С) зберіганні вибірка (цибулини розміром 2,3-3,0 см в діаметрі) до квітня втрати маси його складали 24 %, а при зберіганні холодно-теплим способом (восени і весною при +18…+200С, а зимою при ±30С) втрати склали 9,3 %. Найбільший вміст моноцукрів спостерігався в центральній і зовнішній частині цибулин при холодно-теплому зберіганні, а прогрівання їх при температурі +30…+320С протягом 17 діб сприяло втраті моноцукрів до 51,6-59,1 %. Таким чином передпосадкове прогрівання вибірка супроводжується втратою цибулинами поживних речовин, наближаючись по вмісту їх до цибулин теплого зберігання.

Передпосадкове прогрівання вибірка при температурі +40…+420С протягом 5- 7 діб і при температурі +30…+320С протягом 15-17 діб сприяло зменшенню стрілкування рослин в 2-2,9 рази. Найбільш високий приріст врожаю (5,8 т/га – 17забезпечує передпосадкове прогрівання вибірка при температурі +30…+320С протягом 13 діб і при температурі +40…+420С протягом 3-4 діб – 5,1-4,7 т/га Прогрівання вибірка при температурі +40+420С протягом 3-5 діб сприяло збільшенню стандартної частини врожаю на 10-12 т/га.

Вплив удобрення на ріст, розвиток рослин і урожайність цибулі ріпчастої при вирощуванні з сіянки. Внесення добрив сприяє покращенню поживного режиму ґрунту, росту і розвитку рослин та зростанню урожайності (див. рис.1). При вирощуванні цибулі ріпчастої без зрошення найбільш високу і практично однакову урожайність (22,0-22,9 т/га) забезпечило внесення під посів 30 т/га перегною + N120-180Р90К90, при зрошенні – 30 т/га перегною + N120-180Р90-120К90-120 (26,9-28,7 т/га). Зрошення збільшувало урожайність: на 3,0 т/га при вирощуванні цибулі ріпчастої без добрив; на 3,8 т/га – по фону 30 т/га перегною і на 4,9 т/га – при внесенні по фону 30 т/га перегною N120Р90К90, тобто зрошення сприяло підвищенню ефективності органічних і мінеральних добрив.

Технологічні елементи та прийоми, як фактор впливу

на якісні показники цибулі ріпчастої

Вплив елементів технології вирощування на показники якості цибулі ріпчастої. Вплив попередників в сівозміні на якість цибулі ріпчастої вирощеної з

насіння був практично однаковим. По всіх попередниках найбільший вихід товарних цибулин отримано при основному внесенні під цибулю 30 т/га перегною. Слід відмітити, що товарність врожаю, вміст сухої речовини і цукрів в цибулинах вищі по варіантах з удобренням в порівнянні з варіантами без добрив по всіх попередниках: ячменю, гороху, редису на насіння.

Якість цибулі-ріпки та її лежкість залежно від використання різних видів удобрення не погіршувалась при внесенні під цибулю однорічного вирощування в оптимальній дозі органічних, мінеральних і рідких комплексних добрив. Локальне внесення повної (N120Р150К120) чи половинної норми добрив не приводило до погіршення якості цибулі ріпчастої в порівнянні з внесенням врозкид.

Вміст сухої речовини і цукрів вищий в цибулинах при вирощуванні з сіянки – як при зрошенні, так і без зрошення. При вирощуванні цибулі в умовах зрошення по фону 30 т/га перегною і мінеральних добрив з розрахунку N90Р90К90 на 1.05 збереглось 79,1 % цибулин при вирощуванні з сіянки і 91,2 % - з насіння, без зрошення відповідно 81,8 і 92,3 %. Удобрення сприяло покращенню лежкості цибулин, особливо при вирощуванні з насіння.

Спосіб сівби, схема розміщення рослин і розмір сіянки істотно не впливали на вміст в цибулинах сухої речовини, суми цукрів та аскорбінової кислоти. Стрічковий (15+45 см) спосіб розміщення рослин сприяв збільшенню товарної урожайності. Встановлено підвищення вмісту сухої речовини і загального цукру в цибулинах урожаю, вирощеного з вибірка прогрітого перед посадкою 3-4 доби при температурі +40…+420С і 13-15 діб при температурі +30…+320С. Вміст аскорбінової кислоти в цибулинах цих варіантів дещо зменшувався проти контролю. Лежкість таких цибулин збільшувалась на 5,3-13,3 % з збільшенням періоду прогрівання. Це пов’язано з меншим стрілкуванням рослин цибулі в період вегетації. В відході цибулин контрольного варіанту більша питома вага загнилих.

Таким чином, аналізуючи вплив розроблених елементів технології на вміст сухої речовини, цукрів і аскорбінової кислоти слід відзначити, що якість цибулі - ріпки, вирощеної з насіння і сіянки при зрошенні і без зрошення, по різних попередниках, при використанні різних видів, доз і співвідношень добрив в умовах лісостепу України була стабільною, високою з позитивною реакцією на розроблені елементи технології без зниження якості при зберіганні і випробуванні на лежкість.

Вплив внесення добрив на винос і використання азоту, фосфору і калію рослинами цибулі ріпчастої. Загальний (листки + цибулини) винос елементів мінерального живлення на 1 т цибулин вищий при вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння і в середньому складає азоту – 4,0-4,2, фосфору – 1,6-1,9 і калію 3,7-4,5 кг. При вирощуванні з сіянки ці показники на 0,2-0,8 кг менші.

Коефіцієнт використання поживних речовин з органічних добрив (перегною) складає по цибулі на ріпку з насіння без зрошення: азоту – 7,1 %, фосфору – 10,2 % і калію – 11,8 %. При зрошенні: азоту – 14,0 %, фосфору – 15,2 % і калію – 13,0 %. Коефіцієнти використання поживних елементів з добрив при вирощуванні цибулі ріпчастої з сіянки без зрошення і при внесенні на фоні 30

т/га перегною N120Р120К120 складають азоту – 19,4 %, фосфору – 6,9 % і калію – 42,7 %, при зрошенні – азоту – 7,5 %, фосфору – 12,2 % і калію – 40,0 %.

Біоенергетична оцінка і економічна ефективність елементів і прийомів

технології вирощування цибулі ріпчастої з насіння і сіянки

Біоенергетична оцінка вирощування цибулі ріпчастої. Проведені розрахунки показують, що залежно від елементів і прийомів технології вирощування цибулі ріпчастої витрати сукупної енергії на приріст урожайності істотно різняться (табл. ). Найбільш значні вони при застосуванні органічних та мінеральних (особливо азотних) добрив, що пов’язано з значними енерговитратами на їх виробництво. Так, внесення під посіви цибулі ріпчастої з насіння 30 т/га перегною супроводжується витратами енергії 21940-24020 МДж/га, в той же час накопичена в прирості урожаю енергія складає 4944-8508МДж/га. Розміщення посіву цибулі з насіння по фону пожнивні рештки попередника + N60 + сидерати забезпечує значну економію енергії на приріст врожаю, а коефіцієнт біоенергетичної ефективності зростає до 4,0 проти 3,08 при внесенні 30 т/га перегною. Краще співвідношення витраченої і накопиченої енергії при локальному застосуванні добрив половинної дози, де коефіцієнт біоенергетичної ефективності становить 4,60. Менше енергетичних витрат на приріст урожайності при використанні таких прийомів як раціональні схеми розміщення рослин та оптимальна густота їх, де витрачена енергія не набагато перевищує накопичену в прирості врожаю, а коефіцієнт біоенергетичної ефективності досягає 3,37-5,67 що свідчить про високу ефективність вказаних прийомів.

Економічна ефективність елементів и прийомів вирощування цибулі ріпчастої. При вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння внесення під посів 30 т/га перегною сприяло підвищення урожайності на 3,4-6,2 т/га та додатковому прибутку 1860-2992 грн./га при рівні рентабельності 143-209 % (табл.7). внесення по цьому фону N120Р90К90 збільшувало приріст урожайності до 8 т/га а умовно чистого прибутку до 3819 грн./га. Досить ефективним є розміщення посіву цибулі по фону пожнивні рештки + N60 + сидерати, що по приросту врожаю не поступається внесенню 30 т/га перегною або N60Р60К60, а приріст прибутку складає 3855 грн./га. Локальне внесення мінеральних добрив половинної дози дозволило збільшити прибуток до 4384 грн./га і рентабельність вирощування цибулі до 325 %.

При вирощуванні цибулі з сіянки стрічкове (15+45)х4-6 см розміщення рослин дозволяє отримати приріст прибутку проти широкорядного (45х3,3 см) до 1709 грн./га. Оптимальна густота рослин при використанні кожного розміру сіянки забезпечувала 1388-2526 грн./га додаткового прибутку.

Передпосадкове прогрівання вибірка при +40…+420С протягом 3 діб і +30…+320С – 13 діб забезпечило приріст прибутку 3465 та 3735 грн./га при зростанні рентабельності на 23-18 %.

Таблиця 6

Біоенергетична оцінка елементів і прийомів технології вирощування

цибулі ріпчастої

Варіант | Урожайність, т/га | Приріст урожайності, т/га | Витрачена енергія на приріст урожайність, МДж/га | Накопичена енергія в прирості урожайності,

МДж/га | Коефіцієнт біоенергетичної ефективності

З насіння:

Попередники і системи удобрення (2002-2004 рр.)

Без добрив (контроль) | 17,1 | - | - | - | -

Перегній 30 т/га | 23,3 | 6,2 | 24020 | 8508 | 3,08

Пожнивні рештки + N60 + сидерати | 23,5 | 6,4 | 18316 | 8436 | 4,00

N60Р60К60 | 23,1 | 6,0 | 16462 | 7992 | 4,22

Дози і співвідношення добрив (1976-1979 рр.)

Без добрив (контроль) | 13,2 | - | - | - | -

Перегній 30 т/га (фон) | 16,6 | 3,4 | 21940 | 4944 | 1,96

Фон + N120Р90К90 | 21,2 | 8,0 | 41797 | 11460 | 2,38

Фон + N120Р120К120 | 21,8 | 8,6 | 43467 | 11640 | 2,33

Локальний спосіб внесення добрив (1986-1988 рр.)

Без добрив (контроль) | 22,5 | - | - | - | -

N60Р75К60 – локально | 29,3 | 6,8 | 17531 | 9278 | 4,60

З сіянки:

Схеми розміщення рослин (1971-1975 рр.)

45х3,3 см – 673 тис. шт./га (контроль) | 42,3