МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

МЕЛЬНИЧЕНКО МИХАЙЛО ГРИГОРОВИЧ

УДК 614.78:613/612.014.4-07

ОБГРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ВПЛИВУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ВЕЛИКОГО ПРОМИСЛОВОГО МІСТА

14.02.03 – соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця, Міністерство охорони здоров’я України.

Науковий керівник доктор медичних наук, член-кореспондент АМН України, професор Москаленко Віталій Федорович,

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри соціальної медицини та охорони здоров’я.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Солоненко Іван Миколайович, Національна академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри управління охороною здоров’я;

доктор медичних наук, професор Ледощук Борис Олександрович, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я по підвищенню кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я.

Провідна установа: Український інститут громадського здоров’я, відділ стратегічних медико-демографічних досліджень, МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться 03.11.2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.01 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця за адресою: 03057, м.Київ-57, пр-т Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія №2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Богомольця за адресою: 03057, м.Київ-57, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий 30.09. 2005 р.

Учений секретар спеціалізованої

вченої ради Войцеховський В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблеми збереження і зміцнення здоров’я населення в сучасних умовах реформування соціально-економічних засад розвитку суспільства набувають особливої актуальності. Науково-технічний прогрес, швидкі темпи урбанізації супроводжуються зростанням техногенного навантаження на екологічну систему, збільшенням негативного впливу чинників довкілля на здоров’я населення. В першу чергу, це стосується великих промислових центрів. У зв’язку з цим проблеми забезпечення здорового довкілля та зменшення негативного впливу антропогенного забруднення на здоров’я людини стають одним з пріоритетних напрямів політики в охороні здоров’я, на що націлює Європейська хартія з навколишнього середовища та охорони здоров’я (1989р.), Хельсинська декларація дій з охорони навколишнього середовища і здоров’я в Європі (1994 р.).

За висновками ВООЗ належне планування міст, стратегії зонування, зниження рівнів шумового навантаження, забезпеченість комунальною інфраструктурою є важливими елементами у справі зміцнення здоров’я міського населення і надання йому допомоги в подоланні стресів, соціальних негараздів.

Відомо, що дві третини населення України проживають у містах, мають потребу в ефективній інфраструктурі для охорони навколишнього середовища і здоров’я. Тому дослідження проблеми впливу навколишнього середовища великих промислових міст на здоров’я населення має винятково важливе значення.

Велика увага в останні роки приділяється чинникам ризику, які пов’язані із забрудненням довкілля або зі способом життя. Будь-яка стратегія, спрямована на зміцнення здоров’я окремих осіб, родин та громад, повинна враховувати ці чинники (Є.Г.Гончарук, 1995, 2002, В.Ф. Москаленко, 2002, 2005; А.М. Сердюк, 2004; М.Г. Проданчук, 2004; С.Л. Аваліані, 1997, 2001; Г.Г. Оніщенко, 2004; Л.І. Потапов, 2000, 2005 та інші).

Взаємозв’язок, що існує між здоров’ям населення і чинниками ризику, у т.ч. із проживанням в умовах забруднення довкілля, є надзвичайно складним. Внаслідок цього досить різним є сприйняття чинників ризику населенням і відповідне застосування профілактичних заходів.

Основні тенденції поширеності чинників ризику і їх вплив на кількісні показники популяційного здоров’я є недостатньо вивчені. Фахівцями запропоновано ряд підходів до оцінки здоров’я населення. Але, як правило, в них рідко застосовуються характеристики здоров’я у взаємозв’язку з середовищем проживання. Недостатньо визначені об’єктивні критерії оцінки громадського здоров’я і механізми визначення політичних та соціально-економічних пріоритетів щодо його поліпшення.

У зв’язку з цим вимагає вирішення проблема створення науково-обгрунтованої інформаційно-аналітичної системи даних про здоров’я населення та середовище його існування, яка б забезпечувала аналіз в динаміці основних показників здоров’я населення, встановлювала взаємозв’язки між здоров’ям, станом довкілля та умовами життя.

Дисертаційна робота спрямована на обґрунтування і розробку системи організації моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров’я населення, що обумовлює її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри соціальної медицини та охорони здоров’я Національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України за темою „Аналіз сучасних тенденцій у розвитку охорони здоров’я країн Європейського регіону” (номер державної реєстрації 01040009979).

Мета дослідження: наукове обгрунтування і розробка моделі системи моніторингу навколишнього середовища мегаполісу та здоров’я населення на основі вивчення їх взаємозв’язку та використання інформаційних технологій.

Завдання дослідження:

1. Дослідити стан навколишнього середовища великого промислового міста.

2. Вивчити стан здоров’я населення мегаполісу у взаємозв’язку зі станом навколишнього середовища.

3. Оцінити ступінь впливу довкілля на стан здоров’я міських мешканців.

4. Обгрунтувати систему та розробити модель моніторингу впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення в сучасних умовах.

5. Вивчити можливість використання систем дуального управління для здійснення ефективного регіонального регулювання, спрямованого на захист навколишнього середовища великих промислових міст.

6. Дослідити можливість використання медичного електронного паспорту в завданнях моніторингу взаємодії навколишнього середовища та індивідуального здоров’я мешканців міста.

7. Обгрунтувати та розробити систему заходів з поліпшення стану довкілля великого промислового міста та охорони здоров’я його мешканців.

Об’єкт дослідження – стан навколишнього середовища великого міста та стан здоров’я населення; система управління безпекою навколишнього середовища та якістю здоров’я.

Предмет дослідження – забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту, якість харчування в закладах освіти; захворюваність міського населення, медико-демографічні характеристики; організаційні, нормативні, інформаційно-аналітичні компоненти системи управління безпекою навколишнього середовища та якістю здоров’я.

Методи дослідження. Методологія дослідження базується на аналізі, систематизації та виявленні загальних закономірностей і факторів впливу навколишнього середовища на здоров’я людини. У роботі застосовано методи: медико-статистичний, системного підходу, соціологічний, структурно-логічного аналізу, прогнозування, математичного моделювання, кластерного та трендового аналізу.

Дослідження було проведено в одному з центральних районів м. Києва. Вивчено показники здоров’я мешканців району протягом 20 років та основні характеристики довкілля у їх взаємозв’язку. Отримані дані оброблено з використанням кластерного, кореляційного та дисперсійного аналізу, параметричних і непараметричних методів оцінки вірогідності результатів дослідження.я, ____________________________________________________________________________________________________________________________ Обробка інформації здійснювалась на ПК за спеціально розробленими програмами та існуючими пакетами прикладних програм.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні:

-

-

-

-

-

-

Теоретичне значення роботи полягає у встановленні закономірностей формування здоров’я міського населення в умовах забруднення навколишнього середовища, що доповнює теорію соціальної медицини та організації охорони здоров’я, в обгрунтуванні напрямів і механізмів моніторингу впливу екологічних умов на здоров’я, системи заходів з оздоровлення довкілля і попередження негативної дії екологічних чинників на здоров’я.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони стали підставою для:

– формування пропозицій до міської Міжгалузевої комплексної програми “Здоров’я киян” на 2003-2011 рр.;

– розробки та впровадження міської та районної програми “Екологія”;

– створення та апробації моделі моніторингу впливу чинників навколишнього середовища на стан здоров’я населення великого міста;

– розробки системи прогнозування стану навколишнього середовища великого промислового міста;

– формування пропозицій з удосконалення принципів управління в діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби.

Впровадження результатів дослідження здійснено на державному, галузевому та регіональному рівнях.

На державному рівні при підготовці: Додаткових заходів щодо забезпечення виконання Національної програми “Діти України” на період до 2005 р., затверджених Указом Президента України від 24.01.2001 №42/2001; Державної програми профілактики йодної недостатності у населення 2002-2005 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 р. № 1418; Національного плану дій з гігієни довкілля на 2000-2005 рр., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2000 № 1556; Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні в 2002 р.

На галузевому рівні при розробці: методики кількісного визначення свинцю, кадмію, міді і цинку в продуктах харчування; еталонів практичних навичок з гігієни дітей та підлітків. Навчальний посібник, виданий за матеріалами дослідження, використовується у навчальному процесі на кафедрах гігієни харчування та гігієни дітей і підлітків Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Національного медичного університету імені О.О.Богомольця.

На регіональному та місцевому рівні при підготовці: міської Міжгалузевої комплексної програми “Здоров’я киян” на 2003-2011 роки, затвердженої рішенням ІІІ сесії ХХIV скликання Київської міської ради від 28.11.02 №132/292; районної програми “Екологія”, затвердженої рішенням сесії Шевченківської районної ради у м. Києві від 10.01.04; розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.07.97 №118 “Про переведення вул. Хрещатик у вихідні та святкові дні у пішохідну зону”; розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.07.99 №1255 “Про обмеження рівня гучності при проведенні заходів на майдані Незалежності”.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно визначив напрям і програму дослідження, його мету і завдання, етапність їх реалізації з позицій системного підходу. Дослідив науково-інформаційні джерела з проблем вивчення стану здоров’я у взаємозв’язку зі станом довкілля. Розробив методологію дослідження. Забезпечив збір та обробку інформації.

Автором особисто визначено тенденції змін стану навколишнього середовища великого промислового міста та його вплив на стан здоров’я мешканців. Встановлено кореляційні зв’язки. Обґрунтовано та розроблено прогноз показників забруднення атмосферного повітря на перспективу. Розроблено систему моніторингу впливу забруднення довкілля на стан здоров’я мешканців мегаполісу та комплекс заходів з його охорони. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення управління санітарно-епідеміологічною службою. Самостійно сформульовано висновки і практичні рекомендації, оформлено дисертаційну роботу та автореферат.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертації опубліковані та доповідалися на науково-практичних форумах різних рівнів:

– на міжнародному рівні: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині” (Київ, 2002 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині” (Київ, 2003 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині” (Київ, 2004 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині” (Київ, 2005 р.);

– на колегіях Управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації (2002-2004 рр.) та сесіях Шевченківської районної ради у м. Києві ( 2003, 2004 рр.).

Публікації. Отримані результати дослідження висвітлені у 10 наукових працях, у т.ч. в 4 статтях у фахових журналах, рекомендованих ВАК України, з яких 2 – самостійні; в 4 матеріалах та тезах науково-практичних форумів міжнародного рівня, методичних рекомендаціях та навчальному посібнику.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, 7 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, додатків, покажчика літератури, який містить 337 джерел. Загальний обсяг роботи становить 160 машинописних сторінок. Робота проілюстрована 49 рисунками і 39 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, обсяг та методи дослідження. Для досягнення мети розроблено спеціальну програму з використанням системного підходу (рис. 1), яка забезпечила можливість отримання достатньої за обсягом вірогідної інформації для поетапного вирішення усіх поставлених у роботі завдань. В основу програми покладено вивчення стану довкілля та здоров’я населення у їх взаємозв’язку.

Дослідженням охоплено міське населення, яке проживає на різних за рівнем забруднення територіях. Джерелами інформації стали документація санітарно-епідеміологічної служби, первинна облікова документація лікувально-профілактичних закладів, дані медико-соціологічних досліджень, офіційна статистична звітна інформація.

Методичною особливістю роботи є обгрунтування мінімально необхідного набору маніфестаційних показників, за допомогою яких можливо було б оцінити стан навколишнього середовища та здоров’я населення. Стан довкілля визначали за показниками забруднення повітря, грунту, води, виробничих помешкань. За період спостереження оброблено більше 300 тис. характеристик. При цьому особлива увага зверталася на дисперсійні характеристики. Рівень здоров’я контингентів населення визначали за показниками народжуваності, смертності, інвалідності, тимчасової втрати працездатності, захворюваності, поширеності хвороб, самооцінки здоров’я. Загальна кількість показників, що були оброблені під час виконання дисертаційної роботи, перевищує 700 тис.

В якості типового району мегаполісу було обрано один з центральних районів міста, загальною площею більше 2,7 тис. га, з кількістю мешканців – 237,2 тис. Великі розміри району обумовлювали суттєві розбіжності основних характеристик забруднення території і забезпечували можливість співставлення показників та виявлення пов’язаних з ними відмінностей у здоров’ї міських жителів.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз зарубіжних та вітчизняних науково-інформаційних джерел засвідчив актуальність проблем оздоровлення довкілля та захисту населення від несприятливих його чинників у більшості європейських країн, а також необхідність врахування загальних закономірностей та місцевих особливостей для обґрунтування програм дій на конкретних територіях.

Вивчення забруднення навколишнього середовища великого промислового міста в динаміці свідчить про негативні тенденції до збільшення концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, грунті, воді тощо. Незважаючи на скорочення виробництва у роки спостереження та відсутність шкідливих промислових підприємств у центрі міста, мало місце значне забруднення атмосферного повітря хіміч-ними речовинами техногенного походження. Вміст багатьох шкідливих домішок атмосферного повітря знач-но перевищував ГДК і мав тенденцію до зростання. Максимальні концентрації окису вуглецю в атмосферному повітрі знаходилися в межах 5,7 мг/м3 – 19,1 м/м3, тобто відрізнялися більше, ніж у 3 рази.

Різниця в забрудненні повітря двоокисом азоту на різних територіях району (0,09-0,44 мг/м3) перевищувала 4 рази. Дисперсійні характеристики також співставлялися у відношенні 1 до 5. Основним джерелом забруднення атмосферного повітря є автомобільний транспорт. Інтенсив-ність його руху протягом однієї години на основних магістра-лях становить 2000-3000 одиниць. Аналіз середньорічних концентрацій двоокису азоту в точках виміру в різних районах міста виявив, що забруднення значно перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК) (рис. 2).

Рис. 2. Концентрації двоокису азоту в атмосферному повітрі

різних територій міста (мг/м3, 2002 р.)

Встановлено, що побли-зу великих міських магістралей за складних метеорологічних умов концентрації окису азоту перевищували ГДК більше ніж у 40 разів, окису вуглецю – у 4 рази. На центральних вулицях перевищення ГДК досягало 20 разів за окисом азоту і 6 разів – за окисом вуглецю.

При порівняльному аналізі концентрацій забруднювачів ГДК використовувалися: середньорічні концентрації з середньодобовими ГДК, максимальні річні з максимально разовими ГДК.

Результати досліджень свідчать, що за величиною стану поверхневого забруднення грунту половина території району відноситься до середньозабрудненої, 9% – до дуже забрудненої. Встановлено, що грунти міста характеризуються високим вмістом цинку, олова, свинцю, міді, які перевищують ГДК в 2-6 разів. Виявлено контрастні поліелементні аномалії внаслідок значного скупчення транспорту, викидів промислових підприємств.

Розраховано прогнозні величини середньої та максимальної концентрації окисів вуглецю та азоту, а також двоокису азоту на 2005 та 2010 рр. (рис. 3-5). Максимальні концентрації окису вуглецю можуть зрости в 2010 р. майже в чотири рази, а окису азоту – більш ніж у 8 разів.

Аналіз стану здоров’я міського населення дозволив встановити, що протягом 1985-2002 рр. народжуваність скоротилася з 15,4 до 8,1 на 1000 населення, смертність зросла з 8,2 до 10,6 випадків відповідно. Структуру основних причин смерті населення визначали хвороби системи кровообігу (61,4%), новоутворення (16,9%), нещасні випадки, травми та отруєння (10,8%).

Первинна захворюваність протягом 1991-2002 рр. зросла серед дорослого населення з 6881,9 до 7312,6 випадку на 10 тис. Частота появи злоякісних новоутворень збільшилася на 14,6%, цукрового діабету – в 1,9 рази, гіпертонічної хвороби – в 2,4 рази, цереброваскулярних хвороб – в 2,8 рази, бронхіальної асти – в 3,1 рази, хронічного бронхіту – в 3,4 рази, ішемічної хвороби серця – в 4,0 рази, анемій – в 4,1 рази.

Рис. 3. Прогнозні оцінки забруднення атмосферного повітря міста у зоні великих майданів окисом вуглецю у 2000, 2005 та 2010 рр.

Рис. 4. Прогнозні оцінки забруднення атмосферного повітря центральних вулиць міста окисом азоту у 2000, 2005, 2010 рр.

Рис. 5. Забруднення атмосферного повітря двоокисом азоту

в зоні центральних майданів міста у 2000, 2005, 2010 рр.

Встановлено, що серед працюючого населення з 1992 р. по 2002 р. захворюваність з тимчасовою втратою працездатності суттєво коливалася. Протягом 1992-1997 рр. виявлено зменшення захворюваності на всі хвороби, яке в подальшому змінилося зростанням і у 2000 р. досягло 58,7 випадків та 754,9 календарних днів непрацездатності на 100 працюючих. Частота виходу на інвалідність зросла на 39,6%.

Поглиблене вивчення захворюваності населення на основі звернень в лікувально-профілактичні заклади дозволило виявити суттєві відмінності в рівнях захворюваності населення, яке проживає на територіях з різним рівнем забруднення атмосферного повітря. Захворюваність дорослого населення, яке мешкає на території з високим рівнем забруднення повітря, у 2002 р.становила 8328,4±246 на 10 тис., на відносно чистій території – 6201,7±199,5 відповідно. Виявлено суттєві вірогідні відмінності (р<0,05) в рівнях захворюваності на екологічно залежну патологію, зокрема на хронічний бронхіт (в 2,9 рази), бронхіальну астму (в 2,2 рази), анемії (в 1,9 рази), злоякісні новоутворення (в 1,3 рази).

У дітей, які мешкають на забрудненій території, вірогідно частіше (р<0,05) виникали хвороби крові та кровотворних органів (в 2,5 рази), ендокринні розлади (в 2,6 рази), травми (в 1,8 рази), хвороби шкіри та підшкірної клітковини (на 11,8%), кістково-м’язової системи і сполучної тканини (на 43,9%), окремі стани, які виникають у перинатальному періоді (на 4,2%). Виявлено значно вищі рівні захворюваності на хвороби органів дихання. Захворюваність на пневмонію у районі забруднення на 80,4% перевищувала аналогічний показник у чистому районі, на алергічний риніт – на 57,4%, хронічні хвороби мигдаликів та аденоїдів – на 17,9%, бронхіальну астму – на 53,3%.

Встановлено, що поряд зі збільшенням концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі забрудненої території спостерігалося зростання рівнів захворюваності дитячого населення, у т.ч. на хвороби крові та кровотворних органів – у 3,1 рази, бронхіальну астму – в 1,9 рази, хронічні хвороби мигдаликів та аденоїдів – на 26,1%, вроджені аномалії системи кровообігу – на 31,1%.

Виявлено сильний прямий кореляційний зв’язок між ступенем забруднення повітря сірчаним ангідридом та загальною захворюваністю дітей (r=0,95), захворюваністю на бронхіальну астму (r=0,89), між забрудненням атмосферного повітря сірководнем та захворюваністю на хронічні хвороби мигдаликів і аденоїдів (r=0,84), середньої сили – між ступенем забруднення сірководнем та окисом вуглецю і захворюваністю дітей на бронхіальну астму (r=0,67 та 0,54 відповідно). Коефіцієнт множинної кореляції між характеристиками середовища і станом здоров’я населення дорівнював 0,62±0,05.

Медико-соціологічне опитування встановило нижчі рівні здоров’я серед жителів більш інтенсивно забруднених територій. Значна частина опитаних, які мешкають на екологічно забрудненій території, оцінила своє здоров’я як „задовільне” (54,2%±1,9%) та „погане” (28,3%±2,1%), на відносно чистій території – як „добре” (35,1%±4,6%) та „задовільне” (49,8%±4,9%). Відмічали негативну дію на організм загазованості повітря 51,3%±1,8% мешканців забруднених і 26,4%±2,5% – мешканців чистих територій, високої концентрації пилу в повітрі – 47,6%±13,2% та 18,4%±1,1%, шуму – 61,7%±8,3% та 36,5%±6,4% відповідно.

Несприятливі тенденції у демографічній ситуації і стані здоров’я дорослого та дитячого населення обумовили необхідність розробки системи стеження за впливом чинників на здоров’я та обґрунтування системи заходів, спрямованих на зменшення забруднення довкілля, охорону здоров’я.

З метою підвищення ефективності управління якістю довкілля та здоров’я обґрунтовано і розроблено систему та модель моніторингу впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я мешканців мегаполісу. В основу створення покладено принцип системного підходу, дуального управління та можливість коригуючих впливів. Система дозволяє забезпечити аналіз в динаміці основних показників довкілля, встановити взаємозв’язки між здоров’ям населення та середовищем існування, а також діяльністю системи охорони здоров’я. Організаційна структура моніторингу представлена на рис. 6.

Моніторинг передбачає організацію на базі сучасних інформаційних технологій ієрархічного процесу збору, обробки, аналізу, збереження і видання інформації для забезпечення динамічної оцінки стану навколишнього середовища та здоров’я населення, визначення прогнозу і прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на поліпшення довкілля та здоров’я.

Рис.6. Модель моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров’я населення великого промислового міста

Результати дослідження стали підставою для розробки стратегії дій з поліпшення стану навколишнього середовища. В плануванні заходів використано міжсекторальний підхід щодо розв’язання медико-екологічних проблем та основні принципи Люблянської хартії з реформування охорони здоров’я. Зокрема, було визначено три основні стратегії розвитку структур системи охорони здоров’я: зміцнення первинної медико-санітарної допомоги, впровадження методів управління, орієнтованих на кінцеві результати з погляду поліпшення здоров’я, забезпечення стійкого фінансування, заснованого на принципах солідарності, а також використання принципів дуального управління. Згідно з ними всі заходи було розділено на кластери та групи. Кластери були орієнтовані на підсистему управління станом навколишнього середовища та підсистему збереження здоров’я.

Розроблені заходи стосувалися охорони атмосферного повітря; зменшення шуму; охорони та раціональ-ного використання водних та земельних ресурсів; зменшення негативного впливу фізичних чинників; поліпшення санітар-но-гігієнічного стану; профілактики захворювань та гігієнічного виховання населення.

Дослідженням доведено доцільність розробки та впровадження індивідуального медичного електронного паспорта громадянина.

З метою удосконалення правового регулювання екологічних проблем необхідним є вдосконалення законодавства, зокрема прийняття законів, що передбачають реальну відповідальність за забруднення довкілля та широке застосування механізмів оподаткування для управління екологічною ситуацією.

Обґрунтована нами програма “Екологія” спрямована на поліпшення довкілля та здоров’я мешканців мегаполісу і включає комплекс заходів з удосконалення природоохоронної діяльності, підвищення дієвості санітарно-епідеміологічного нагляду, інтенсифікації гігієнічного навчання населення, активне залучення населення до вирішення питань екологічної безпеки, формування екологічного мислення, широке висвітлення проблем в засобах масової інформації. Програма передбачає участь у виконанні заходів структур, які причетні до вирішення екологічних проблем, у т.ч. міських управлінь промисловості та підприємництва, містобудування та архітектури, освіти, культури, транспорту, шляхово-експлуатаційного тощо.

Важливим програмним напрямом є вирішення питань організації, раціонального харчування як одного із провідних чинників формування здоров’я. На основі сучасної концепції здорового харчування, а також з урахуванням екологічної ситуації в місті нами сформовано заходи, спрямовані на поліпшення якості харчування у дошкільних та загальноосвітніх закладах.

Вивчення ефективності запропонованих заходів дозволило виявити позитивні зрушення в стані довкілля мегаполісу. Аналіз середньорічних концентрацій 13 шкідливих речовин протягом 1996-2002 pp. показав, що в ос-танні три роки за шести речовинами накреслилась стійка тенденція до зниження. Концентрації пилу зменшилися у 2000-2002 pp. відповідно на 7-18%, двоокису сірки – на 10-30%, двоокису азоту – на 2-4%, бенз(а)пірену – на 10-40%. Вміст хлористого водню зменшився у 1999-2003 pp. на 35-40%, аміаку – на 53-65%, фенолу – на 31-52% та формальдегіду – на 11-65%. Співставлення реальних та прогнозних (на основі даних, що мали місце до проведення заходів) показників навколишнього середовища свідчить про високу ефективність програми.

Серед позитивних змін в стані здоров’я населення окремих міських територій слід відзначити помітне зменшення показників дисперсії на 35-42% (р<0,05). Вага чинника “навколишнє середовище” в поліпшенні здоров’я серед інших чинників становить 47,3%.

Запровадження системи моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров’я та послідовне виконання комплексної програми “Екологія” сприятиме системному вирішенню екологічних проблем на міжсекторальній основі, утвердженню профілактичного напряму в охороні здоров’я міського населення, формуванню екологічного мислення, дозволить підвищити ефективність управлінської діяльності із забезпечення здорового довкілля, охорони здоров’я населення.

ВИСНОВКИ

На основі комплексного вивчення стану навколишнього середовища великого промислового міста та його впливу на стан здоров’я мешканців вирішено важливе наукове завдання – науково обґрунтовано і розроблено систему моніторингу впливу довкілля на здоров’я населення мегаполісу та обгрунтовано комплекс заходів з охорони здоров’я, що дозволяє удосконалити та підвищити ефективність профілактичної роботи.

1. Встановлено основні тенденції змін довкілля мегаполісу в умовах соціально-економічних перетворень, урбанізації та стрімкого технологічного розвитку. Виявлено стійку тенденцію до збільшення забруднення атмосферного повітря, грунту, води хімічними речовинами техногенного походження. Загальний рівень забруднення атмосферного повітря великого промислового міста в період 1985-2000 рр. збільшився в 2,8 рази. Основними забруднювачами атмосферного повітря міста є окис вуглецю, двоокис азоту, сірководень, сірчаний ангідрид, фенол, бензпірен, вміст яких значно перевищує ГДК. На окремих територіях концентрація окису азоту в повітрі перевищує ГДК у 40 разів, окису вуглецю – у 6 разів.

2. Стан здоров’я міського населення характеризується високими показниками смертності, інвалідності та значними рівнями захворюваності, у т.ч. на екологічно залежну патологію і негативними тенденціями до її зростання. Протягом 1991-2002 рр. захворюваність дорослого населення на бронхіальну астму збільшилася в 3,1 рази, хронічний бронхіт – в 3,4 рази, злоякісні новоутворення – на 14,6%. Частота виходу на інвалідність зросла на 39,6%.

3. Виявлено суттєві відмінності в рівнях захворюваності міського населення, яке проживає на різних за рівнем забруднення територіях. Різниця в захворюваності дорослого населення на хронічний бронхіт становила 2,9 рази, бронхіальну астму – 2,2 рази, анемії – 1,9 рази, злоякісні новоутворення – 1,3 рази. У дитячого населення, яке мешкає на забрудненій території, достовірно частіше (р<0,05) виникали хвороби крові та кровотворних органів (в 2,5 рази), ендокринні розлади (в 2,6 рази), травми (в 1,8 рази), пневмонії (в 1,8 рази), алергічний риніт (в 1,6 рази), бронхіальна астма (в 1,5 рази).

4. Визначено, що жителі територій з високим рівнем забруднення навколишнього середовища вірогідно нижче оцінюють своє здоров’я та частіше відчувають несприятливий вплив екологічних чинників. Серед опитаних з екологічно забруднених територій оцінили своє здоров’я як „задовільне” 54,2%±1,9%, „погане” – 28,3%±2,1%; серед мешканців відносно чистих районів – як „добре” вважали своє здоров’я 35,1%±4,6%, „задовільне” – 49,8%±4,9%. Негативну дію на організм загазованості повітря відмічали 51,3%±1,8% мешканців забруднених і 26,4%±2,5% – мешканців чистих територій, високої концентрації пилу в повітрі – 47,6%±13,2% та 18,4%±1,1%, шуму – 61,7%±8,3% та 36,5%±6,4% відповідно.

5. Встановлено кореляційну залежність між рівнем забруднення атмосферного повітря та захворюваністю дитячого населення. Виявлено сильний прямий кореляційний зв’язок між ступенем забруднення повітря сірчаним ангідридом та загальною захворюваністю дітей (r=0,95) і захворюваністю на бронхіальну астму (r=0,89), між забрудненням атмосферного повітря сірководнем та захворюваністю на хронічні хвороби мигдаликів і аденоїдів (r=0,84), середньої сили – між сірководнем, окисом вуглецю і захворюваністю на бронхіальну астму (r=0,67 та r=0,54). Коефіцієнт множинної кореляції між характеристиками середовища і станом здоров’я населення дорівнює 0,62±0,05.

6. Обґрунтовано систему моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров’я населення великого промислового міста, яка включає підсистеми моніторингу довкілля, здоров’я населення, соціологічного моніторингу, моніторингу діяльності закладів охорони здоров’я. Система передбачає організацію на базі сучасних інформаційних технологій процесу збору, обробки, аналізу, збереження і видання інформації для забезпечення динамічної оцінки стану довкілля і здоров’я, визначення прогнозних тенденцій і прийняття обгрунтованих управлінських рішень.

7. Обгрунтовано і розроблено систему заходів, спрямовану на оздоровлення та охорону здоров’я міських мешканців, яка реалізується в межах міської програми „Екологія” на комплексній міжсекторальній основі. Основними напрямами програми визначено багатовекторну природоохоронну діяльність, дійовий контроль за станом довкілля, гігієнічне виховання населення, активне залучення його до вирішення екологічних проблем.

8. Доведено доцільність використання методів дуального управління, орієнтованого на кінцеві результати, в діяльності санітарно-епідеміологічної служби, спрямованій на забезпечення здорового довкілля та поліпшення здоров’я населення.

9. Обґрунтовано необхідність використання медичного електронного паспорту в завданнях моніторингу взаємодії навколишнього середовища та індивідуального здоров’я мешканців міста.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати дослідження дають підставу рекомендувати:

1. Міністерству охорони здоров’я України та Міністерству охорони навколишнього природного середовища України продовжити розробку науково-обґрунтованих проектів нормативно-правових актів, спрямованих на:

– удосконалення механізму забезпечення захисту навколишнього середовища та контролю за станом довкілля;

– широке застосування механізму оподаткування для управління екологічною ситуацією.

2. Проблемній комісії МОЗ та АМН України “Соціальна гігієна”, науково-дослідним установам Міністерства охорони здоров’я України та Академії медичних наук України сприяти плануванню та виконанню галузевих наукових досліджень з вивчення сучасних особливостей та закономірностей змін навколишнього середовища, впливу екологічних чинників на формування здоров’я, обґрунтування комплексних заходів з охорони довкілля із застосуванням системного та міжгалузевого підходу.

3. Місцевим органам виконавчої влади:

– при обґрунтуванні і розробці програм розвитку охорони здоров’я територій передбачити участь у їх формуванні усіх причетних структур та секторів місцевих органів управління громадськості;

– впровадити програмно-цільовий метод планування розвитку охорони здоров’я з урахуванням екологічного стану території.

4. Управлінням охорони здоров’я місцевих органів виконавчої влади впровадити:

– моніторинг впливу навколишнього середовища на здоров’я населення з метою удосконалення прийняття управлінських рішень;

– дійовий контроль за ходом виконання міських міжгалузевих комплексних програм з поліпшення стану довкілля та зменшення негативного впливу екологічних чинників на здоров’я населення з визначенням їх ефективності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У періодичних виданнях, затверджених ВАК України:

1.

2.

3.

4.

В інших виданнях:

1. Мельниченко М.Г. Інформаційні технології оцінки взаємодії людини та
навколишнього середовища // Наукові праці ІІ конференції з міжнародною участю „ Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині”. – К., 2002. – С. 55-57.

2. Мельниченко М.Г. Дуальний моніторинг здоров’я населення та стану
навколишнього середовища // Наукові праці ІІІ конференції з міжнародною участю „ Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині”. – К., 2003. – С. 26-28.

3. Мельниченко М.Г. Информационные аспекты оценки риска при эпидемиологических исследованиях // Наукові праці ІV конференції з міжнародною участю „ Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині”. – К., 2004. – С. 87-89.

4. Мельниченко М.Г. Мохначов С.І. Порівняльне прогнозування як критерій ефективності дуального моніторингу навколишнього середовища в крупних індустріальних містах // Наукові праці V конференції з міжнародною участю „ Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині”. – К., 2005 – С. 48-50.

5. Кількісне визначення свинцю, кадмію, олова, міді і цинку в продуктах харчування з використанням атомно-абсорбційного спектрофотометра з електротермічним атомізатором С-600 / Демченко Я.П., Мельниченко М.Г., Анжієвський О.Г., Яворовський О.П., Ципріян В.І., Козярін І.П. // Метод. рекомендації. – Київ, 1997. – 6 с.

6. Козярін І.П., Івахно О.П., Мельниченко М.Г. Гігієна дітей та підлітків. Еталони практичних навичок: Навч. посіб. – К.: КМАПО ім. П.Л. Шупика, 2004. – 103 с.

АНОТАЦІЯ

Мельниченко М.Г. Обґрунтування та розробка системи моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров’я населення великого промислового міста. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. – Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. – Київ, 2005.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню і створенню системи моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров’я населення великого промислового міста, та комплексу заходів із забезпечення здорового довкілля, зменшення негативного впливу екологічних чинників на здоров’я.

Виявлено, що в умовах урбанізації та швидкого технологічного розвитку спостерігається стрімке зростання забруднення навколишнього середовища. Вміст шкідливих домішок в атмосферному повітрі міста, ґрунті, воді перевищує гранично допустимі концентрації у десятки разів.

Встановлено тенденції до погіршення показників здоров’я міського населення. Визначено відмінності в показниках захворюваності та самооцінці здоров’я населення, яке проживає на територіях з різним рівнем забруднення довкілля. Доведено існування кореляційного зв’язку між забрудненням середовища існування та показниками захворюваності населення.

Розраховано прогноз забруднення навколишнього середовища основними забруднювачами атмосферного повітря на середню та віддалену перспективу.

Обґрунтовано систему моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров’я населення великого промислового міста та її модель. Розроблено систему заходів, спрямовану на оздоровлення довкілля та охорону здоров’я міських мешканців, яка реалізується на комплексній міжгалузевій основі.

Ключові слова: навколишнє середовище великого промислового міста, здоров’я населення, модель моніторингу, дуальне управління, система заходів з оздоровлення довкілля.

АННОТАЦИЯ

Мельниченко М.Г. Обоснование и разработка системы мониторинга влияния окружающей среды на здоровье населения крупного промышленного города. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 – социальная медицина. – Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца. – Киев, 2005.

Диссертация посвящена научному обоснованию и созданию системы мониторинга влияния окружающей среды на здоровье населения большого промышленного города, комплекса мероприятий по обеспечению здоровой среды обитания, уменьшению негативного влияния экологических факторов на здоровье.

Установлено, что в условиях урбанизации и ускоренного технологического развития наблюдается резкое увеличение загрязнения окружающей среды. Содержание вредных примесей в объектах окружающей среды превышает предельно допустимые концентрации в десятки раз. Выявлено, что загрязнение атмосферного воздуха двуокисью азота на отдельных территориях колеблется от 0,09 до 0,44 мг на м3. Концентрации окиси азота превышают предельно допустимые концентрации в некоторых местах в 40 раз, окиси углерода – в 4 раза.

Установлено, что грунты крупного промышленного города характеризуются высоким содержанием цинка, олова, свинца, меди, превышающие предельно-допустимые концентрации в 2-6 раз.

Рассчитаны прогнозные показатели средней и максимальной концентрации окиси углерода и азота, а также двуокиси азота в воздухе на 2005 и 2010 годы.

Выявлены тенденции к ухудшению показателей здоровья городского населения, в частности увеличение смертности, сокращение рождаемости, рост заболеваемости и распространенности болезней. Только в течение 1991-2002 гг. уровень заболеваемости взрослого населения бронхиальной астмой возрос в 3,1 раза, хроническим бронхитом – в 3,4 раза. Частота появления злокачественных новообразований увеличилась на 14,6%.

Установлены существенные отличия в уровнях заболеваемости детского населения, проживающего на территориях с разным уровнем загрязнения окружающей среды. Показатели заболеваемости детей, проживающих на территориях с многократным превышением предельно-допустимых концентраций вредных веществ в атмосферном воздухе, были выше по сравнению с аналогичными показателями заболеваемости детей, проживающих на территориях без превышения предельно допустимых концентраций, в 1,3 раза, в т.ч. заболеваемости хроническими болезнями миндалин и аденоидов – на 17,9%, бронхиальной астмой – на 53,3%, анемиями – в 2,5 раза, аллергическим ринитом – на 57,4%.

Выявлена сильная прямая корреляционная связь между загрязнением воздуха серным ангидридом и общей заболеваемостью детей, заболеваемостью бронхиальной астмой, между загрязнением воздуха сероводородом и заболеваемостью хроническими болезнями миндалин и аденоидов, средней силы – между загрязнением воздуха сероводородомокисью углерода и заболеваемостью бронхиальной астмой.

Установлены отличия в показателях самооценки здоровья населения, проживающего на территориях с разным уровнем загрязнения окружающей среды.

Обоснована система мониторинга влияния окружающей среды на здоровье населения крупного промышленного города и ее модель. В основу ее создания положен принцип системного подхода. Система позволяет обеспечить анализ в динамике основных показателей среды обитания, установить ее влияние на показатели здоровья с целью разработки обоснованных управленческих решений.

Разработана система мероприятий, нацеленных на оздоровление среды обитания и охрану здоровья городских жителей. Мероприятия предусматривают охрану атмосферного воздуха, уменьшение шума, охрану и рациональное использование водных и земельных ресурсов, уменьшение влияния физических факторов, профилактику заболеваний и гигиеническое воспитание населения. Система мероприятий реализуется в рамках программы “Экология” на комплексной межсекторальной основе. Внедрение системы в практику свидетельствует о ее эффективности.

Ключевые слова: окружающая среда большого промышленного города, здоровье населения, модель мониторинга, дуальное управление, система мероприятий по оздоровлению среды обитания.

SUMMARY

M.G. Mel’nychenko. Substantiation of monitoring system for study of environment influence on health of the large industrial city population. – Manuscript.

Dissertation for scientific degree of the Candidate of Medical Sciences competition in speciality 14/02/03 – social medicine. – National O.O.Bohomolets Medical University. – Kyiv, 2005.

Dissertation is devoted to the scientific substantiation and development of monitoring system for study of environment influence on health of the large industrial city population and package of measures for healthy environment provision, decrease of ecologic factors negative influence on health.

It was discovered that under conditions urbanization and rapid technologic development there is observed very fast increase of environment contamination.

The content of hazardous admixtures in atmospheric air of the city, soil, water tens of times exceeds limits of permissible concentrations.

There were