НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

МЕЛЬНИК МАР’ЯНА ІВАНІВНА

УДК 330.322:332.1:330.43

Теоретико-методологічні засади оцінки та моделювання Інвестиційного клімату регіону

Спеціальність: 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил і

регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України

Науковий керівник :

Офіційні опоненти:

Провідна установа: | доктор економічних наук, професор,

академік НАН України

ДОЛІШНІЙ Мар’ян Іванович,

Інститут регіональних досліджень

НАН України, директор

доктор економічних наук, професор ТОЧИЛІН Віктор Олександрович, Інститут економічного прогнозування

НАН України, завідувач відділу

кандидат економічних наук

ІЩУК Світлана Олексіївна

Інститут регіональних досліджень

НАН України, старший науковий співробітник

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань

європейської інтеграції України,

відділ проблем регіональної економіки (м.Київ)

Захист дисертації відбудеться „11” квітня 2005р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “11 ” березня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стратегія економічного зростання України та її регіонів передбачає проведення на інноваційній основі глибоких структурних перетворень в економіці країни, формування ринкового середовища на засадах конкурентних відносин у всіх сферах економічної діяльності, що вимагає відповідних інвестицій.

В умовах гострої міжнародної конкуренції на ринку капіталів, внаслідок постійного перевищення попиту над їх пропозицією, важливою та актуальною проблемою постає формування сприятливого інвестиційного середовища, тобто створення умов для підвищення інвестиційної активності вітчизняних та іноземних суб’єктів підприємницької діяльності. Визначальними чинниками цього процесу є новітні явища суспільно-економічного розвитку, пов’язані з поширенням глобалізаційних процесів та проявом ознак постіндустріального суспільства; формування особливих соціально-економічних відносин, що виникають в умовах реалізації державної регіональної політики.

Поглиблення міжрегіональних диспропорцій у рівні забезпечення територій інвестиційними ресурсами вимагає дослідження регіональних особливостей та факторів формування інвестиційного клімату, оцінки існуючих тенденцій та здійснення прогнозних передбачень його трансформації.

Вагомий внесок у вивчення проблем оптимізації інвестиційних процесів, факторів формування інвестиційного клімату, як на національному, так і на регіональному рівні здійснили такі вітчизняні науковці як Бажал Ю.Н., Бандур С.І., Бєлєнький П.Ю., Бланк І.А., Бойко Є.І, Гаврилюк О.В., Геєць В.М., Герасимчук М.С., Голикова В.І., Губський Б.В., Долішній М.І., Заяць Т.А., Іщук С.О, Карпінський Б.А., Кваснюк Б.Є., Клебанова Т.С., Козоріз М.А., Кораблина С.А., Кузьмін О.Є, Лесечко М.Д., Лукінов І.І., Лук’яненко Д.Г., Ляшенко В.І., Мамутов В.К., Мокій А.І., Музиченко А.С., Панченко Є.Г., Пересада А.А., Пила В.І., Пинзеник В.М., Писаренко С.М., Письмак В.П., Побурко Я.О., Реверчук С.К., Сиденко В.Р., Степанкова Т.М., Терон І.В., Точилін В.О., Філіпенко А.С., Чемерис О.М., Чумаченко Н.Г., Шевчук В.Я., Школа І.М. та інші.

В Україні проблеми інтенсифікації інвестиційних процесів неодноразово ставали предметом наукових пошуків, які здебільшого стосувалися дослідження макроекономічних чинників інвестиційної привабливості, розробки інструментів залучення іноземних інвестицій, аналізу окремих аспектів інвестиційних процесів на загальнодержавному та регіональному рівнях.

Однак, у науковій літературі відсутні комплексні дослідження оцінки та моделювання інвестиційного клімату регіону, недостатньо уваги приділено вивченню сукупності відносин суб’єктів інвестиційної діяльності, визначенню ефективності інвестиційних рішень та механізмів їх реалізації.

Актуальність і наукова значимість окреслених проблем зумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили предмет і об’єкт, мету і конкретні завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з виконанням науково-дослідних тем, які виконувались в Інституті регіональних досліджень НАН України: “Механізми реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (№ Д.Р. 0100V002572), „Моделі регіональної соціально-економічної політики: концептуальні підходи до формування та методи реалізації” (№Д.Р. 0102V000424), “Обґрунтування концепції генерального плану м. Львова” (№194/01 від 03.04.2002), „Стратегія соціально-економічного розвитку Львівської області” (№5/15-2773/7-11 від 01.07.2004). При виконанні вказаних досліджень автор безпосередньо брала участь у формуванні теоретичних і методичних підходів, створенні науково-методичного апарату, проведенні аналітичних та прогнозних розрахунків, експертних оцінок проблем і перспектив, що стосуються інвестиційних процесів в регіонах України.

Мета і основні завдання наукового дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо оцінки та моделювання інвестиційного клімату регіону.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:

? розкрити понятійно-термінологічний апарат теми дослідження з метою уточнення, узагальнення та поглиблення категорій інвестиційної проблематики;

? дослідити етапи формування системи наукових знань про інвестиційний клімат в контексті еволюції економічної теорії;

? розробити класифікацію факторів формування інвестиційного клімату регіону;

? здійснити порівняльний аналіз методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості та інвестиційного клімату регіону з метою виявлення особливостей останніх та відмінностей між ними;

? проаналізувати умови та фактори формування інвестиційного клімату на макрорівні та виявити їх селективний мезорівневий вплив на цей процес у Львівській області;

? побудувати модель рейтингової оцінки інвестиційного клімату регіонів України;

? обґрунтувати принципи побудови інвестиційних моделей регіонального розвитку та визначити особливості врахування ролі інвестиційного клімату при їх створенні;

? розробити моделі інвестиційного клімату регіонів на базі рейтингових оцінок та виявити місце цих моделей при формуванні механізму регіональної інвестиційної політики.

Об’єктом дослідження є інвестиційні процеси в регіонах України.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади оцінки та економічного моделювання інвестиційного клімату на мезорівні.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення економічної теорії, регіональної економіки, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, що розглядають закономірності розвитку інвестиційної сфери у нерозривній єдності з загальними економічними процесами.

В процесі проведення наукового дослідження використані методи теоретичного узагальнення і порівняння – для розкриття змісту та сутності понятійного апарату теорії інвестиційної діяльності; системного підходу – з метою розгляду складових інвестиційного процесу в регіоні в нерозривному взаємозв'язку та взаємодії; багатофакторного економічного та статистичного порівняльного аналізу – для об'єктивного відображення динаміки інвестиційних процесів регіонів України; методи логічного узагальнення – для забезпечення послідовності проведення наукового дослідження; методи кореляційно-регресійного аналізу – для моделювання інвестиційного клімату, встановлення зв’язків та рівня впливу факторів його формування на інвестиційну активність; методи формалізації та економіко-математичного моделювання – для удосконалення методичних підходів щодо оптимізації вибору та оцінки ефективності інвестиційних рішень, залучення ресурсів, для наукового обґрунтування пропозицій щодо активізації інвестиційних процесів на регіональному рівні; методи просторового аналізу, експертних та рейтингових оцінок, графічні та картографічні методи – для всебічної оцінки інвестиційного клімату.

Інформаційною базою дослідження послужили нормативно-правові акти, які прямо чи опосередковано регулюють інвестиційні процеси в Україні, статистичні матеріали Державного комітету статистики України та Львівського обласного управління статистики.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у наступному:

вперше:

? виділено структурну ієрархію споріднених категорій інвестиційної проблематики за принципом зростання ступеня охоплення інвестиційних відносин (інвестиційні ресурси – інвестиційна ситуація – інвестиційний потенціал – інвестиційна активність – інвестиційна привабливість – інвестиційний клімат), розмежовано сутність цих понять та розкрито взаємозв’язки між ними. З метою розмежування понять "інвестиційна привабливість" та "інвестиційний клімат" обґрунтовано систему критеріїв порівняння методик їх оцінки;

? розроблено модель рейтингової оцінки інвестиційного клімату регіону на основі комплексного аналізу вхідних (об'єктивних умов, можливостей і обмежень, що визначають сприятливість інвестиційного середовища регіону) та вихідних (результатів суб'єктивної діяльності інвесторів щодо використання вхідних індикаторів, що характеризується економічною активністю та ефективністю) індикаторів. На основі їх поєднання здійснено кластеризацію регіонів України за рівнем сприятливості інвестиційного клімату;

? обґрунтовано основні принципи побудови інвестиційних моделей регіонального розвитку (методологічні, стратегічні, ситуаційні та цільові), які базуються на врахуванні стратегічних пріоритетів розвитку регіонів та необхідності цільового використання інвестиційних ресурсів територій;

удосконалено:

? зміст поняття „інвестиційний клімат регіону”, яке розглядається як система відносин, середовище діяльності, система відліку інвестування, що визначаються дією соціально-економічних чинників, які, з одного боку, формують об'єктивні умови для появи стійкого спонукання до інвестування, з іншого, - зумовлюють суб'єктивні результати діяльності інвесторів щодо використання цих умов, і вирізняються закономірною циклічністю та диференціацією сприятливості для різних типів інвесторів;

отримали подальший розвиток:

? періодизація системи наукових знань про інвестиційний клімат, оцінка значимості та еволюції факторів його формування в теоретичних підходах, концепціях і теоріях;

? побудова множинних економетричних моделей впливу інтегральних факторів інвестиційного клімату на інвестиційні процеси в регіонах України, які дозволяють визначити напрями активізації регіональної інвестиційної політики та оптимізувати механізми її реалізації.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дослідження полягає у науковому обґрунтуванні та розробці конкретних рекомендацій щодо побудови інвестиційних моделей регіонів, в тому числі моделей інвестиційного клімату. Окремі результати дисертаційного дослідження впроваджено і використано в практиці діяльності Львівської облдержадміністрації (№5/15-2773/7-11 від 01.07.2004) при розробці регіональної стратегії розвитку в частині визначення пріоритетних сфер інвестування та інструментів реалізації регіональної інвестиційної політики; проектного інституту “Містопроект” (№ 194/01 від 03.04.2002) при обґрунтуванні "Концепції генерального плану м. Львова" для оцінки процесів інвестиційної активності та виділення пріоритетних видів економічної діяльності.

Висновки і пропозиції дисертаційної роботи можуть бути використані при обґрунтуванні стратегій соціально-економічного розвитку регіонів, розробці регіональних бюджетів, а також при викладанні навчальних дисциплін "Регіональна економіка", "Інвестування" та "Моделювання економіки".

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті положення, ідеї та висновки, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на таких міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Стратегії розвитку економічного потенціалу регіонів: інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (2002 р., м. Чернівці), “Україна в глобальному середовищі: нові алгоритми управління економікою” (2002 р., м. Чернівці), „Роль регіонів у забезпеченні стійкого розвитку національної економіки України” (15-16 квітня 2003 р., м. Чернівці), „Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів України” (9-10 вересня 2002 р., Донецьк-Мелєкіно), „Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України” (жовтень 2003 р., м. Львів), „Управління великим містом: адміністрування і безпосередня демократія (проблеми теорії і практики)” (4-5 грудня 2003 р., м. Львів), „Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі” (20-21 квітня 2004 р., м. Чернівці), „Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізми реалізації” (27 січня 2004 р., Чернівці).

Публікація результатів дослідження. Основні наукові положення, висновки і рекомендації автора опубліковані в 10 наукових працях, загальним обсягом 5,1 д.а., в тому числі 4,4 д.а. належить особисто автору.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, що становить 210 сторінок основного тексту в комп’ютерному наборі (у тому числі 12 таблиць, 9 рисунків); списку використаних джерел з 275 найменувань, розміщених на 21 сторінці; 27 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методологічні й методичні засади дослідження інвестиційного клімату регіону в умовах реформування економіки” розглянуто етапи формування системи наукових знань про інвестиційний клімат в контексті еволюції економічної теорії; оцінено значимість та розвиток факторів формування інвестиційного клімату в існуючих теоретичних підходах, концепціях, теоріях; розроблено авторську класифікацію факторів формування інвестиційного клімату; здійснено порівняльний аналіз методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості та інвестиційного клімату регіону.

Дослідження формування поглядів про інвестиційний клімат в контексті еволюції економічної теорії дало змогу встановити особливості генезису цієї категорії, оцінити процес розширення системи факторів формування та підходів до виділення його складових. На основі цього автором виділено три етапи еволюції системи наукових знань про інвестиційний клімат, які характеризуються наступними ознаками:

І етап - наявність в теоріях описів елементів, окремих ознак та факторів без використання самого поняття "інвестиційний клімат";

ІІ етап - введення в науковий обіг терміну „інвестиційний клімат”, поява теорій та концепцій, у яких він досліджується;

ІІІ етап - розширення змістовного навантаження поняття "інвестиційний клімат" внаслідок його актуалізації через зростання ролі інвестиційних процесів у розвитку економіки.

Сучасна наука не виробила єдиного трактування дефініції "інвестиційний клімат", що спричинено наявністю різних підходів до визначення сутності цього поняття. На думку автора, використання системного підходу до трактування цього терміну дозволить розширити його зміст. Тому пропонується, "інвестиційний клімат" розглядати у трьох вимірах: як систему відносин, середовище діяльності та систему відліку інвестування. В сукупності вони формуються комплексом нормативно-правових, політичних, соціальних, економічних, організаційно-управлінських, інформаційних факторів та залежать від рівня (макро-, мікро- і мезо-) управління; вирізняються закономірною циклічністю, яка зумовлена динамічними змінами суспільного та економічного середовища; характеризуються різним ступенем сприятливості для різних типів інвесторів в межах однієї суспільно-територіальної системи.

В залежності від поєднання синергічної та мультиколінеарної дії вищеокреслених аспектів інвестиційного клімату відбувається зростання, або зменшення його якісних параметрів у геометричній прогресії.

На основі розробленої структурної ієрархії споріднених категорій інвестиційної проблематики за принципом зростання ступеня охоплення інвестиційних відносин (інвестиційні ресурси – інвестиційна ситуація – інвестиційний потенціал – інвестиційна активність – інвестиційна привабливість – інвестиційний клімат) виявлено та розмежовано сутністні відмінності цих понять, особливості взаємозв’язків між ними.

Автором визначено та обґрунтовано систему критеріїв порівняння методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості та інвестиційного клімату регіону, яка включає вивчення складових оцінки та характеру їх взаємодії, окреслення переваг та недоліків існуючих поглядів. Це дало можливість виявити основні упущення розглянутих методичних підходів, а саме:

? відсутність чіткого розмежування у трактуванні і використанні таких економічних категорій, як "інвестиційна привабливість" та "інвестиційний клімат";

? непрозорість більшості рейтингових методик оцінки та недостатність об’єктивних критеріїв достовірності, що ставить під сумнів адекватність отриманих результатів;

? спотворення економічного змісту деяких показників через недоско-налість існуючої системи обліку і моніторингу, слабоформалізоване та некоректне використання деяких показників (особливо в абсолютному вимірі) для міжрегіональних порівнянь;

? відсутність взаємозв’язку між окремими складовими оцінки інвестиційного клімату і результатами його реалізації;

? суб’єктивність визначення вагових коефіцієнтів внаслідок використання експертних оцінок при розрахунку інтегрального рейтингового балу в більшості методик, які не враховують різницю вагових коефіцієнтів для різних груп інвесторів та зміну ваг з розвитком суспільно-економічних відносин;

? відсутність будь-яких спроб оцінки інвестиційного клімату для різних типів капіталу, інвесторів, галузей, а також переходу від констатації поточного положення справ до прогнозування.

Проведена оцінка значимості факторів формування інвестиційного клімату на різних етапах еволюції економічних концепцій і теорій продемонструвала: відмінності у трактуванні пріоритетності та вагомості впливу різних факторів на інвестиційні процеси; взаємозалежність між появою новітніх суспільно-економічних явищ та виникненням нових факторів (стимулювання шляхом маніпулювання валютними курсами, схильність фірм до географічної диверсифікації капіталовкладень, диверсифікація портфеля цінних паперів, „переваги відсталості” тощо); відсутність єдиного переліку факторів формування інвестиційного клімату, що зумовлено специфікою національних економік.

На основі узагальнення існуючих класифікацій факторів формування інвестиційного клімату, розроблено авторську узагальнюючу класифікацію, в основі якої лежить поділ факторів за наступними критеріями: характер дії, об’єктивність, масштаб, спосіб та характер прояву, стан по відношенню до інвестиційного клімату (певного рівня суспільно-територіальньної системи), генезис, ступінь і напрям впливу, спектр впливу, ієрархічний рівень, об’єкт вибору, аспекти формування клімату та час дії.

Зокрема, за об’єктивністю факторів формування інвестиційного клімату, у дисертації запропоновано їх поділ на вхідні, які визначають об'єктивні умови, можливості та обмеження соціально-економічного розвитку, та вихідні, які характеризують суб'єктивну діяльність інвесторів, її результативність та ефективність (рис.1).

Рис. 1. Індикатори в розрізі груп факторів формування

інвестиційного клімату регіону

Характерною ознакою методологічного підходу автора до дослідження інвестиційного клімату є орієнтація не на усередненого інвестора, а на індивідуального. Адже, наявність у інвесторів різних цілей та пріоритетів формує відмінні системи цінностей при оцінці ними інвестиційного клімату. Використання диференційованого підходу до поділу інвесторів за цілями діяльності в регіоні (на шукачів ресурсів, ринків чи ефективності), господарським спрямуванням підприємств (на експортно-орієнтовані та місцеві ринково-орієнтовані) дозволило сформувати перелік факторів вагомих для кожної групи інвесторів.

У другому розділі „Аналіз інвестиційного клімату на загальнодержавному та регіональному рівнях” розкрито умови та фактори формування інвестиційного клімату регіону на макрорівні, доведено їх селективний мезорівневий вплив на цей процес, розроблено модель рейтингової оцінки інвестиційного клімату регіонів України.

В умовах функціонування цілісної світової інвестиційної системи інвестиційний клімат необхідно вивчати на чотирьох рівнях, а саме: мегарівні, який передбачає врахування світових інвестиційних процесів і факторів; макрорівні, який охоплює оцінку факторів в рамках держави; мезорівні – враховує, відповідно, соціально-економічні та правові відносини інвестора у межах регіону та мікрорівні – в рамках підприємства. Зважаючи на мету та завдання роботи основна увага приділялася вивченню макро- та мезорівневих факторів формування інвестиційного клімату за наступними блоками: нормативно-правові, соціально-політичні, економічні, екологічні, організаційно-управлінські та інформаційні.

Незважаючи на те, що загалом в державі простежується чітка тенденція до покращання якісних ознак інвестиційного клімату, він характеризується нерозвиненістю цивілізованих ринкових відносин та економічних інститутів ринкової інфраструктури (аудит, страхування, резервні фонди, перепідготовка кадрів тощо); відсутністю надійних гарантій захисту іноземного капіталу; низьким рівнем розвитку ринку цінних паперів; фінансовою дестабілізацією економіки в зв’язку із значним обсягом зовнішньої заборгованості; недостатніми темпами та обсягами іноземних інвестицій в економіку країни; поширенням нецивілізованих форм нагромадження капіталу; наявністю монопольних структур, які контролюють ціни, особливо на енергоресурси; відсутністю здорової конкуренції (нерозвиненість і неефективність тендерних торгів та конкурсів); неефективністю приватизації, ціноутворення, оплати праці; недостатньою мотивацією та стимулюванням учасників інвестиційної діяльності; високим рівнем тінізації економіки, корупції та економічної злочинності.

На мезорівні формуванню інвестиційного клімату регіону властиві чітко виражені специфічні риси, які зумовлені особливостями галузевої структури економіки окремого регіону та специфікою територіального розвитку. Проведений аналіз мезорівневих факторів формування інвестиційного клімату Львівської області, по-перше, підтвердив явну тенденцію до покращання якісних характеристик інвестиційного клімату регіону, а по-друге, дозволив виділити селективний набір пріоритетних факторів, які визначають конкурентні переваги даного регіону щодо залучення інвестицій у порівнянні з іншими регіонами.

З метою проведення міжрегіональних порівнянь сприятливості інвестиційного клімату та чинників його формування в роботі здійснено рейтингову оцінку регіонів України на основі авторської методики. Вона ґрунтується на розмежуванні вхідних та вихідних індикаторів інвестиційного клімату регіону (див. рис.1), їх оцінці та співвідношенні. Кожна група індикаторів представлена сукупністю показників, при формуванні яких враховані недоліки існуючих методик та новітні тенденції розвитку національної економіки.

Автором доведено залежність інтегральних індексів оцінки інвестиційного клімату за вхідними індикаторами від галузевої структури економіки регіонів. Проте, темпові показники економічного розвитку, які входять у групу вихідних індикаторів, практично не залежать від регіональної спеціалізації господарства. Так, спеціалізація економіки Донецької та Дніпропетровської областей зумовлює їх перші позиції у рейтингу за більшістю вхідних індикаторів одночасно із значно нижчими позиціями за вихідними індикаторами. Більш того, регіони з нижчим рівнем абсолютних і відносних показників можуть швидше нарощувати їх обсяги. Отже, одночасний аналіз за вхідними та вихідними індикаторами дозволяє одержати комплексну оцінку стану інвестиційного клімату регіону.

На основі рейтингової оцінки інвестиційного клімату регіонів України за 2002-2003 роки здійснено групування регіонів (табл.1).

Таблиця 1

Розподіл регіонів України за групами вхідних і вихідних індикаторів

оцінки інвестиційного клімату

Вихідні

Вхідні | I

Сприятливий

(17-39) | II

Задовільний

(39-42,5) | III

Несприятливий

(42,5-44,5) | IV

Поганий

(44,5-46) | Всього

регіонів

I

Сприятливий

(13-45,4) | м. Київ, Харківська, Львівська,

Дніпропетровська,

Одеська, Запорізька | 6

II

Задовільний

(45,4-48,5) | Донецька | Закарпатська, Київська, Волинська, Полтавська,

Ів-Франківська | АР Крим | 7

III

Несприятливий

(48,5-50,6) | Миколаївська | Чернівецька, Житомирська, Чернігівська, Рівненська,

Луганська, | Тернопільська | 7

IV

Поганий

(50,6-53) | Сумська | Черкаська,

Вінницька | Хмельницька, Кіровоградська, Херсонська | 6

Всього регіонів | 7 | 7 | 8 | 4 | 26

Отримані результати підтверджують причинно-наслідковий зв'язок між позиціюванням регіонів за вхідними і вихідними індикаторами (усі регіони країни розташувалися в таблиці вздовж головної діагоналі).

Рейтингова оцінка інвестиційного клімату регіонів України є особливо важливою з огляду на те, що вона виступає одночасно як інструмент, і як ціль управління, визначає його внутрішні та зовнішні об'єкти. Так, об’єктом внутрішнього управління є інвестиційний клімат конкретного регіону у порівнянні з іншими регіонами з метою покращання стану цього регіону у зовнішньому середовищі. Об’єктом зовнішнього управління є фактичні користувачі рейтингу, тобто інвестори та інші зацікавлені сторони. Отримані результати рейтингової оцінки дозволяють органам регіонального управління корегувати дії із залучення інвестицій; допоможуть вітчизняним та іноземним інвесторам прийняти обґрунтовані рішення щодо розміщення капіталовкладень в умовах існування суттєвих міжрегіональних відмінностей у інвестиційному середовищі; а територіальній громаді – визначити своє ставлення з приводу суспільної корисності запропонованих заходів. На основі проведеної рейтингової оцінки інвестиційного клімату для різних типів інвесторів можна прогнозувати структуру джерел фінансування на перспективу, а відтак і обсяги інвестицій.

Здійснене групування регіонів може стати добрим підґрунтям для виділення кластерів регіонів за типами інвестиційного клімату. Додатковими критеріями обґрунтування кластерів є якісні соціально-економічні і природно-географічні особливості та перспективи формування і використання інвестиційного клімату в розрізі окремих регіонів України.

У третьому розділі „Моделювання інвестиційного клімату регіону в умовах активізації регіональної інвестиційної політики” висвітлені принципи побудови різних видів регіональних інвестиційних моделей, розроблено множинні економетричні моделі дослідження впливу інтегральних факторів на інвестиційні процеси в регіонах України та запропоновані шляхи удосконалення механізму формування регіональної інвестиційної політики України.

В роботі обґрунтовано роль регіональних інвестиційних моделей та визначено цілі їх розробки, зокрема: забезпечення реалізації довгострокових загальних та інвестиційних завдань соціально-економічного розвитку регіону; здійснення адекватної оцінки інвестиційного потенціалу регіону і можливостей маневрування ним; врахування імовірних варіантів розвитку інвестиційного клімату; відображення переваг і недоліків розвитку регіону. Інвестиційні моделі повинні лежати в основі стратегічних змін соціально-економічного розвитку регіону.

Принципи побудови інвестиційних моделей регіонального розвитку представлено на рис.2. Процес їх побудови передбачає організацію робіт в розрізі таких етапів: підготовчого (дослідження інвестиційного потенціалу та кон'юнктури ринку), оціночно-пошукового (відстеження тенденцій відповідності потреб в інвестиційних ресурсах наявному інвестиційному потенціалу регіону), цільового (визначення та обґрунтування пріоритетних напрямків залучення інвестицій), селективного (прогнозування потреб, можливостей використання інвестицій та окреслення інвестиційних моделей), реалізації та верифікації (оцінка результативності моделей, моніторинг їх реалізації та коректування).

.

Важливою проблемою побудови інвестиційних моделей регіонального розвитку є недостатність інформації про фінансові результати діяльності підприємств малого бізнесу, поширення різних форм тіньової економіки, а також перехід статистики на нову методологію, що ускладнило побудову динамічних рядів через неспівставність даних.

Особливостями моделювання інвестиційних процесів перехідного періоду є хаотичний характер економічних процесів та зміна „правил гри”, непослідовна економічна політика, поява нових, непередбачених, таких що не підлягають жорсткому контролю й опису факторів і зв'язків. Крім того, процес ускладнюється унікальністю такого переходу для кожної держави, необхідністю врахування кризових ситуацій, наслідками руйнування попередніх економічних зв’язків. Дані умови ускладнюють моделювання регіонального розвитку, в т.ч. інвестиційного клімату.

Автором запропоновано формальну модель нагромадження інвестиційних ресурсів регіону, в основу якої закладено дослідження тенденцій трансформації структури інвестиційних ресурсів конкретного регіону. Така модель дозволить здійснювати прогноз обсягів інвестицій, формувати кластери регіонів за структурою інвестиційних ресурсів, оптимізувати величину інвестиційних ресурсів регіону шляхом корегування частки інвестицій з державного та місцевого бюджетів. При моделюванні потреби в іноземних інвестиціях необхідно враховувати умови кредитної та інвестиційної безпеки країни чи регіону.

Крім того, у дисертації виокремлено інший тип інвестиційних моделей, які будуються на основі сценаріїв розвитку регіону. Їх практична корисність зумовлена необхідністю розробки стратегії дій, вибору пріоритетних напрямів регіонального розвитку. Це передбачає побудову принаймні чотирьох варіантів інвестиційних моделей: простої (лінійної) екстраполяції, ендогенної, екзогенної та змішаної. Таким чином, сценарний підхід дозволяє описувати безліч траєкторій розвитку регіону без застосування жорстких формалізованих методів аналізу.

Потреба посилення впливу на процес залучення інвестицій та прогнозування ефективності управлінських рішень щодо поліпшення інвестиційного клімату регіону зумовила необхідність побудови ситуаційно-цільових інвестиційних моделей. Такі економетричні моделі оцінки впливу факторів формування інвестиційного клімату на інтенсивність процесів інвестування розроблені автором на основі економічних гіпотез, які являють собою сукупність причинно-наслідкових зв'язків. Базовими гіпотезами розроблених моделей визначено: в межах міжрегіональних порівнянь інвестиційна активність (результуюча У) характеризується загальним обсягом залучених в регіон інвестицій, який залежить від об'єктивних умов сприятливості інвестиційного середовища (складові вхідного індикатора) та від суб’єктивних результатів діяльності інвесторів у цих умовах (складові вихідного індикатора). В свою чергу, кожна складова вхідного та вихідного індикаторів є окремою результуючою ознакою, залежною від набору факторів.

Перераховані гіпотези лягли в основу побудови двох регресійно-економетричних моделей:

(1),

(2),

де У - загальний обсяг інвестицій (внутрішніх і зовнішніх) на душу населення, грн.

Фактори х1, х2, х3, ..., х7 у рівнянні (1) представлені у вигляді вхідних інтегральних індексів на основі попередньо проведеної рейтингової оцінки інвестиційного клімату регіонів України, які відповідно характеризують соціально-політичний стан (х1), економічний розвиток (х2), споживчий потенціал (х3), розвиток інфраструктури та інституційне забезпечення (х4), якість людського потенціалу (х5), організаційно-управлінське середовище (х6) та екологічну ситуацію (х7). У рівнянні (2) фактори z1, z2, z3, ..., z6 виступають вихідними інтегральними індексами оцінки інвестиційного клімату, зокрема, економічної (z1) та фінансової активностей (z2), інтенсивності капіталовкладень (z3) та іноземного інвестування (z4), інноваційної активності (z5) та ефективності інвестування (z6).

Проведена за рядом статистичних характеристик перевірка адекватності моделей підтвердила, що вони є якісно прийнятними і не потребують додаткового уточнення. Так, у моделі (1) коефіцієнт детермінації R2=0,95524 вказує на адекватність відображення вираженої загальної тенденції досліджуваного процесу, високу залежність між обраними факторами і загальною величиною інвестицій. Перевірка гіпотези про збіг рівнянь регресії для окремих спостережень (наприклад, для різних регіонів України) за допомогою F-статистики Фішера довела не випадковість цього результату (Fкр.2,59 < Fсп.31,33). Статистика Дарбина-Уотсона DW=1,98 визначила правомірність опису досліджуваного процесу за допомогою лінійних зв'язків. Відповідно по моделі (2): R2= 0,90821; Fкр. 2,63 < Fсп31,33; DW = 2,05.

Отримані регресійні моделі можна використати в практичних цілях для: прогнозування загальних обсягів інвестицій в регіонах України та економічних процесів на коротко- та середньотривалий період; аналізу залежності між припливом інвестицій у регіон і визначальними його факторами (характер залежності, ступінь впливу, порівняльний аналіз між регіонами на загальнодержавному рівні); оцінки ефективності заходів покращення інвестиційного клімату в конкретних регіонах (прогнозна оцінка зміни результуючої ознаки при цілеспрямованому впливі на той чи інший визначальний фактор або групу факторів).

Зважаючи на те, що загальний обсяг інвестицій є обернено залежним від інтегральних індексів, коефіцієнти регресії можуть бути інтерпретовані наступним чином. Згідно моделі (1), можливості збільшення обсягу інвестицій залежать головним чином від зростання споживчого потенціалу та розвитку економіки, а також - покращення екологічної ситуації, соціально-політичного стану, розвитку інфраструктури та інституційного забезпечення. Так, при підвищенні споживчого потенціалу (зниження інтегрального індексу на 1) середня величина інвестицій на душу населення зросте на 603,1 грн. при фіксованих чи середніх значеннях інших факторів; покращення економічної ситуації (зниження на одиницю стандартизованого балу) зумовить зростання середнього душового обсягу інвестицій на 339,8 грн. Проте, майже не впливає на активізацію інвестиційних процесів в регіонах України організаційно-управлінське середовище (6= –3). На основі моделі (1) було розраховано нормативну величину загального обсягу інвестицій на душу населення при заданих значеннях факторних змінних і середньому рівні їх використання для Львівської області. Вона становить 1313,86 грн. і перевищує фактичні обсяги на 356,2 грн. Це підтверджує низький рівень використання в області розглянутих факторів впливу на обсяг інвестицій.

Крім того, згідно із моделлю (2) для збільшення обсягу інвестицій вирішальне значення має інтенсивність іноземного інвестування, ефективність інвестування, інвестиційна та фінансова активність. Так, підвищення активності іноземних інвесторів (зниження на одиницю стандартизованого балу) зумовить збільшення на 344,5 грн. середньої величини інвестицій на душу населення, а підвищення ефективності інвестування (зниження інтегрального індексу на 1) забезпечить приріст середньої величини інвестицій на 269,1 грн. при фіксованих чи середніх значеннях інших факторів. Проте, коефіцієнт 1=224,1 засвідчує про обернений вплив економічної активності на середню величину інвестицій. Якщо розглянути часткові показники, які формують інтегральний індекс економічної активності, то окреслюється наступна картина: збільшення експорту негативно впливає на інвестиційну активність, адже, він в даний час не приносить довгострокової вигоди, що пояснюється надмірною часткою вивозу сировини в його структурі і масовим приховуванням доходів.

Розробка таких моделей для кожної області України дасть можливість виявити відмінності між ними, побудувати інвестиційну політику з врахуванням особливостей розвитку конкретного регіону.

Представлені інвестиційні моделі регіонального розвитку повинні бути невід’ємною складовою запропонованого механізму формування регіональної інвестиційної політики. Таким чином, структура механізму формування інвестиційної політики регіону повинна включати такі компоненти як систему правового нормативно-методичного, ресурсного та інформаційного забезпечення; інвестиційну інфраструктуру; взаємозв'язки між компонентними, територіальними елементами інвестиційної інфраструктури та регіональними інвесторами, споживачами інвестицій; взаємозв'язки між органами регіонального управління та суб'єктами інвестиційної діяльності; регіональний інвестиційний ринок та інші, а також інвестиційні моделі.

Вказані компоненти механізму визначають набір інструментів реалізації регіональної інвестиційної політики, обумовлюють функціонування інвестиційної сфери, систему форм, методів та важелів підтримки інвестиційної активності. Оптимальне поєднання компонентів механізму формування інвестиційної політики визначає її стратегічні орієнтири, масштабність та можливості їх реалізації.

ВИСНОВКИ

У дисертації досліджено теоретико-методологічні засади оцінки та моделювання інвестиційного клімату регіону та запропоновано якісно нові підходи до розробки механізму формування регіональної інвестиційної політики. В результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Дослідження еволюції поглядів про інвестиційний клімат в контексті розвитку економічної теорії дало змогу встановити особливості генезису цієї категорії, розглянути підходи до виділення його факторів формування та складових оцінки і на цій основі обґрунтувати сутність поняття „інвестиційний клімат”. Здійснена автором періодизація системи наукових знань про інвестиційний клімат дозволила виявити зростання наукового інтересу до цієї категорії та зміну пріоритетності чинників стимулювання інвестиційного процесу на кожному етапі економічного поступу. Зокрема, проведена оцінка значимості факторів формування інвестиційного клімату в економічних концепціях і теоріях продемонструвала: відмінності у трактуванні пріоритетності та вагомості впливу різних факторів на інвестиційні процеси; взаємозалежність між появою новітніх суспільно-економічних явищ та виникненням нових факторів (стимулювання шляхом маніпулювання валютними курсами, схильність фірм до географічної диверсифікації капіталовкладень, диверсифікація портфеля цінних паперів, „переваги відсталості” тощо); відсутність єдиного переліку факторів формування інвестиційного клімату, що зумовлено специфікою національних економік.

2. Встановлено, що ототожнення та відсутність чіткого розмежування категорій „інвестиційної привабливості” та „інвестиційного клімату” призводить до виникнення різного роду протиріч в розроблених методиках та інструментарії їх оцінки. Для цього автором виділено структурну ієрархію споріднених категорій інвестиційної проблематики за принципом зростання ступеня охоплення інвестиційних відносин (інвестиційні ресурси – інвестиційна ситуація – інвестиційний потенціал – інвестиційна активність – інвестиційна привабливість – інвестиційний клімат), що дало можливість розмежувати сутність цих понять та розкрити взаємозв’язки між ними. Крім того, проведений аналіз існуючих методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості та інвестиційного клімату регіону за розробленою автором системою критеріїв порівняння, дав можливість виявити вагомі недоліки та упущення, які були враховані при розробці власної методики оцінки інвестиційного клімату.

3. Автором запропонований комплексний підхід (регіональний, циклічний, суспільний, економічний) до визначення сутності поняття „інвестиційний клімат”, який передбачає розгляд останнього у трьох вимірах: як систему відносин, середовище діяльності та систему відліку інвестування, котрі в сукупності формуються дією соціально-економічних чинників. Останні, з одного боку, визначають об'єктивні умови для появи стійкого спонукання до інвестування, з іншого, - зумовлюють суб'єктивні результати діяльності інвесторів щодо використання цих умов, і вирізняються закономірною циклічністю та диференціацією сприятливості для різних типів інвесторів. Ці сутнісні ознаки категорії „інвестиційного клімату” закладені в розроблену автором методику рейтингової оцінки інвестиційного клімату регіонів України. Проведені дослідження за розробленою автором методикою оцінки інвестиційного клімату регіонів України підтвердили, що існує залежність інтегральних індексів оцінки інвестиційного клімату за вхідними індикаторами від галузевої структури економіки регіонів та, здебільшого, адекватно до існуючих умов формування інвестиційного клімату відбуваються процеси економічного розвитку, фінансової та інвестиційної активності.

4. На сучасному етапі економічного розвитку України розробку інвестиційних моделей доцільно здійснювати на основі наукової методології передбачення розвитку інвестиційних процесів в регіоні, адаптації до загальних цілей розвитку регіону і держави загалом, до змін інвестиційного клімату. Базуючись на цьому, проведені дослідження дали змогу вперше сформулювати та обґрунтувати принципи побудови інвестиційних моделей регіонального розвитку, які базуються на використанні загальнонаукових та філософських законів і підходів (методологічні); передбачають врахування ієрархічних цілей розвитку суспільно-територіальних систем та узгодженість рішень на міжрегіональному рівні (стратегічні), врахування умов формування інвестиційного клімату (ситуаційні) та постановку і досягнення певних цілей на кожному етапі розвитку (цільові). Це дало можливість уточнити зміст інвестиційних моделей регіонального розвитку, їх структуру, етапи та підходи розробки та можливості застосування в практиці регіонального управління.

5. Побудовані множинні економетричні моделі впливу інтегральних факторів інвестиційного клімату на інвестиційні процеси в регіонах України, показали, що найбільш визначальними факторами є активізація споживчого потенціалу, розвиток економіки, високий рівень соціально-політичного стану, інфраструктури та інституційного забезпечення, а також такі суб’єктивні фактори як присутність іноземних інвесторів та ефективність інвестування.

6. Дослідження регіонального інвестиційного клімату та факторів його формування дозволяє визначити орієнтири регіональної інвестиційної стратегії та продукувати напрямки регіональної політики, які повинні враховувати: баланс інтересів інвестора і одержувача інвестицій (регіону); баланс економічної та соціальної ефективності; необхідність оптимізації існуючої структури економіки регіону; об'єктивну потребу в інноваційній "наповненості" інвестицій та розвитку людського капіталу; співвідношення сприятливості інвестиційного клімату та ефективності використання залучених інвестицій; наслідки інвестування для соціально-економічної, екологічної і науково-технічної перспективи розвитку регіону і держави загалом.

7. Структура механізму формування інвестиційної політики регіону повинна включати такі компоненти як систему правового нормативно-методичного, ресурсного та інформаційного забезпечення; інвестиційну інфраструктуру; взаємозв'язки між компонентними, територіальними елементами інвестиційної інфраструктури та регіональними інвесторами, споживачами інвестицій; взаємозв'язки між органами регіонального управління та суб'єктами інвестиційної діяльності; регіональний інвестиційний ринок та інші, а також інвестиційні моделі. Вказані компоненти механізму визначають набір інструментів реалізації регіональної інвестиційної політики, обумовлюють функціонування інвестиційної сфери, систему форм, методів та важелів підтримки інвестиційної активності. Оптимальне поєднання компонентів механізму формування інвестиційної політики визначає її стратегічні орієнтири, масштабність та можливості їх реалізації. Ефективність розробленого механізму буде характеризуватися отриманими результатами і динамікою якісних та кількісних показників. Результатами здійснення ефективної інвестиційної політики можуть бути: ріст економіки (валової доданої вартості та доходу регіону на душу населення), оптимізація її структури, виробництво конкурентноздатної продукції, активізація соціальної політики та підвищення суспільної відповідальності регіону, покращання інвестиційного клімату та зростання інвестиційного потенціалу регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Мельник М.І. Категоріальні засади регіонального інвестиційного ринку // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: Вип.ІІІ. Економічні науки. – Чернівці: АНТ Лтд., 2004. – С.35-46.

2. Пухир С.Т., Мельник М.І. Перспективні напрямки підвищення інвестиційного потенціалу регіону (на матеріалах Львівської області) // Наукові записки (Науково-технічний збірник Української академії друкарства). Вип.7. – Львів, 2004. – С.112-117. Особисто автору належать ретроспективна оцінка інвестиційних процесів та шляхів їх активізації у Львівській області.

3. Мельник М.І. Характеристика соціально-економічних умов формування інвестиційного клімату регіону // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки (Збірник наукових праць). Вип. 6 (ХLIV). В 4-х ч. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. академік НАН України М.І. Долішній. – Ч.1. Львів, 2003. – С. 335-345.

4. Мельник М. І. Методичні підходи до оцінки інвестиційного клімату регіону // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України (Збірник наукових праць). Вип. 5 (ХLIII). В 3-х ч. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. академік НАН України М.І. Долішній. – Ч.1. – Львів, 2003. – С. 345-356.

5. Мельник М.І. Оцінка інвестиційного потенціалу Карпатського регіону // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми реалізації регіональної політики (Збірник наукових праць). Випуск 2 (ХL) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відповідальний редактор академік НАН України М.І. Долішній. Частина 1. – Львів, 2003. – С. 141-152.

Статті у інших виданнях:

6. Мельник М.І. Теоретичні підходи до визначення дефініції „Інвестиційний клімат” // Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації: Матеріали XV міжнародної науково-практичної конференції, 27 січня 2004 року. В двох частинах. – Чернівці: Рута, 2004. – С.106-112.

7. Фурдичко Л.Є, Мельник М.І. Формування механізму регіональної інвестиційної політики // Регіональна політика і