ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

МАЩЕНКО НАТАЛІЯ ІВАНІВНА

УДК 316. 6

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОСВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

Спеціальність 19.00.05 – соціальна психологія,

психологія соціальної роботи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України

Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент

Корнєв Микола Ничипорович,

Національний університет імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри соціальної психології

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Третьяченко Вікторія Віталіївна,

Східноукраїнський національний університет

ім. В. Даля МОН України (м. Луганськ),

кафедра психології, завідувач

кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник

Панок Віталій Григорович,

Український науково-методичний центр практичної

психології і соціальної роботи

МОН України, АПН України, директор

Провідна установа: Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна МОН України, кафедра прикладної психології

Захист відбудеться 5 липня 2005 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 010033, м. Київ,33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України.

Автореферат розісланий 4 червня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.О. Балл

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Психологічна наука значну увагу приділяє дослідженню чинників соціального і, зокрема, професійного буття людини. Одним із таких чинників виступає професійна самосвідомість. Це явище може розглядатись у рамках психології особистості або ж психології праці, однак специфічні особливості професійної самосвідомості потребують звертання до соціально-психологічних методів. Саме у рамках соціальної психології можуть бути простежені ціннісні впливи, інституційні форми соціалізації, професійно-субкультурні фактори, що у своїй сукупності визначають характеристики професійної самосвідомості

Усталеним є розуміння професійної самосвідомості як специфічного феномена людської психіки, що зумовлює саморегуляцію особистістю власних дій у професійній сфері завдяки усвідомленню професійних вимог, своїх професійних можливостей й емоційного ставлення до себе як суб'єкта професійної діяльності. Важливим є й динамічний аспект професійної самосвідомості, суть якого – в утворенні цілісного образу професіонала й ототожненні з ним – якщо не на рівні „Я-реального”, то „Я-ідеального”.

Варто зазначити, що дослідження професійної самосвідомості зазвичай розгортається у напрямку з’ясування ставлення суб’єкта до професійної діяльності як такої. Однак за такого підходу бракує розгорнутого аналізу специфіки самосвідомості у фахівців конкретних галузей, а також у молодих людей, що оволодівають відповідними професіями. Це стосується, зокрема, інженерних професій, де своєрідне поєднання труднощів, спричинених, з одного боку, їхньою об’єктивною складністю й динамічністю, а, з іншого, соціально-економічними негараздами та потрясіннями, створює у багатьох випадках особливо напружені психологічні (й соціально-психологічні) ситуації. Це зумовлює потребу в дослідженнях самосвідомості, що завважували б специфіку предмету, способів і соціальних умов інженерної діяльності й у яких досягався б належний ступінь узагальнення. Поки що ця потреба не задовольняється.

Ступінь вивчення проблеми та її актуальність і зумовили вибір теми дослідження „Соціально-психологічні чинники становлення професійної самосвідомості студентів технічних університетів”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до наукової теми лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України “Особливості соціалізації учнівської та студентської молоді в умовах трансформації суспільства” (номер держреєстрації 0100U000544).

Об’єкт дослідження – самосвідомість студентів технічних університетів.

Предмет дослідження – професійна самосвідомість студентів технічних університетів у її взаємозв’язку з рефлексією.

Мета дослідження – з’ясувати характеристики професійної самосвідомості студентів технічних університетів і можливості їхнього цілеспрямованого вдосконалення.

Гіпотези дослідження:

– професійна самосвідомість, як усвідомлення (переживання) фаху в якості особистісно значущого, є необхідною умовою фахової соціалізації;

– успішність професійного становлення передбачає максимальне наближення особистісного ідеального образу „я-фахівець” до (з одного боку) соціально заданого, а (з іншого) критично усвідомленого і прийнятого ідеального образу фахівця;

– становлення ідеального образу „я-фахівець” і прийняття ідеального образу фахової діяльності здійснюється засобами особистісної, предметної та соціальної рефлексії;

– рефлексія як процес реалізації ідеального взірця може породжувати конфлікт з існуючими соціальними стереотипами. Відтак, необхідним моментом професійного становлення є здатність до успішного подолання цього неминучого конфлікту.

Відповідно до предмета, мети та гіпотез визначено такі завдання дослідження:

1)

2)

3)

4)

5)

Методологічну та теоретичну основу дослідження склали загальнопсихологічні положення про сутність свідомості та розвиток особистості в процесі діяльності (К.О. Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, В.П. Москалець, Л.Е. Орбан-Лембрик, С.Л.Рубінштейн, Т.М.Титаренко); загальнотеоретичні та методологічні дослідження самосвідомості в контексті проблеми розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, Л.С. Виготськй, О.О. Бодальов, С.Л. Рубінштейн, В.В. Столін, П.Р. Чамата, І.І. Чеснокова, К.В. Шорохова); результати дослідження гносеологічних характеристик рефлексії та їхнього проявлення у пізнавальних процесах (Г.О. Антипов, Е.В. Ільєнков, В.О. Лефевр, О.П. Огурцов, Ж. Піаже, Л.С. Родос, М.О. Розов, П.Г. Щедровицький); теорії інтелектуальної та особистісної рефлексії (В.В. Давидов, Г.О. Голіцин, О.З. Зак, І.М. Семенов, С.Ю. Степанов О.О. Тюков, Б.Д. Ельконін); дослідження рефлексії як феномену комунікації (І.Ю. Берлянд, Р.Я. Гузман, Г.П. Щедровицький, Н.В. Чепелева); розкриття сутності та проявів соціальної рефлексії (М.І. Алексєєва, М.Й. Боришевський, В.О. Васютинський, Г.Г. Дилігенський); аналіз діалектики адаптаційних процесів (Г.О. Балл, А.А. Налчаджян, Ж. Піаже, Н.І. Сарджвеладзе); концепції фрустрації як психічного стану (М.Д. Левітов); дослідження феноменології фрустрації (Дж. Доллард, Л. Дуб, Н. Міллер, О. Мауер, Б. Сірс, Л. Берковіц, А. Бандура, Н. Майєр, Р. Баркер); теоретичні положення та методи активного соціально-психологічного навчання (Ю.М. Ємельянов, Л.М. Карамушка, В.В. Третьяченко, Н.В. Чепелєва, Ю.М. Швалб, Т.С. Яценко).

Для реалізації поставлених у роботі завдань використовувались наступні методи: теоретичний аналіз концепцій становлення професійної самосвідомості студентів та професійної соціалізації загалом, спостереження, анкетування, інтерв’ю, бесіди, тестування, соціально-психологічний експеримент (констатуючий, формуючий і контрольний). Отримані у ході дослідження дані піддавались кількісному аналізу з подальшим якісним обґрунтуванням й узагальненням. Обробка даних здійснювалася на базі комп’ютерних програм SPSS 10.0.5., Statistica v. 5.5 A., MathCAD 2000 Pro.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалась використанням методів, адекватних меті та завданням дослідження, кількісного та якісного аналізу одержаних даних. В основу дослідження покладено соціально-психологічний експеримент, у ході якого широко використовувались активні методи соціально-психологічного навчання: операційні, імітаційні, навчально-рольові, особистісно-рольові ігри, тренінг комунікативної компетентності, аналіз конкретних професійних ситуацій, виконання практичних завдань творчого характеру тощо. На різних етапах дослідження застосовувались наступні методи: теоретичний аналіз наукової літератури та трудової практики, спостереження, інтерв’ю, психодіагностичні методики, оціночні шкали, анкетне опитування. Інтерпретація даних здійснювалася на основі використання методів математичної статистики та подальшого якісного аналізу.

Наукова новизна дослідження:

1. З’ясовано, що соціально психологічними чинниками професійного становлення студентів технічних університетів виступають загальні уявлення про цінність їхнього фаху (аксіологічний фактор) і соціальні прояви діяльності (феноменологічний фактор).

2. Встановлено, що образ „я-фахівець” є стрижневим компонентом професійної самосвідомості. Прагнення до зближення ідеального образу „я-фахівець” й соціально заданого образу професійності набуває розгортання як „адаптація у середовищі”. Саме останній тип адаптації, фактично, і забезпечує професійне становлення.

3. Показано, що успішне професійне становлення фахівців інженерних спеціальностей вимагає актуалізації особистісної, предметної та соціальної рефлексії. Особистісна рефлексія пов’язана з виробленням образу „я-фахівець”; предметна рефлексія засвідчує успішність (правильність/неправильність) дій; соціальна рефлексія – значущість фаху, його роль у сумпільному бутті.

Теоретичне значення дослідження визначається поглибленням розуміння явища самосвідомості, зокрема, професійної, у студентів технічних університетів. Цей процес розкрито як багатофакторний, зумовлений соціальністю (інституційно-організаційним впливом; соціальними стереотипами, притаманними культурі; впливом субкультури, до якої належать певні фахівці) і особистісним становленням, яке пов’язане із набуттям фахового ідеалу. Засвідчено, що становлення ідеальної концепції „я-фахівець” може набувати форм переживання фрустрації. Виокремлено типи професійної самосвідомості, що розрізняються за співвідношенням соціальної й індивідуальної мотивації; конкретизовано „особистісно-соціальний” прояв мотивації, як поєднання цих типів.

Практичне значення дослідження полягає у розробці й впровадженні у навчально-виховний процес вищої школи авторської практико-орієнтованої програми, спрямованої на сприяння становленню професійної самосвідомості студентів технічних внз. Отримані результати дослідження можуть бути використані також практичними психологами з метою профорієнтації.

Апробація дослідження. Основні положення та результати дослідження були опубліковані в наукових збірках та наукових періодичних виданнях, доповідалися й були схвалені на наукових конференціях: „Проблеми створення нових машин і технологій” (Кременчук, 2001) та „Проблеми оптимізації навчально-виховного процесу в технічних вищих навчальних закладах у контексті інтеграції в європейський освітній простір, гуманізації та гуманітаризації” (Кременчук, 2004). Матеріали дослідження апробовані у авторських курсах лекцій: „Основи психології та педагогіки” (Кременчук, 1998) та „Основи педагогіки і психології вищої школи” (Кременчук, 2005). Обговорювалися на засіданнях кафедри соціально-політичних наук Кременчуцького державного політехнічного університету та лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України.

Зміст і результати відбито у 7 публікаціях, у тому числі у 4 статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України й у 2 тезах наукових конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Основний зміст дисертації викладено на 176 сторінках. Робота містить 6 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, охарактеризовано сутність проблеми та стан її вивчення, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, теоретико-методологічну основу і методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію роботи, її структуру та обсяг.

У першому розділі – “Психологічні умови й чинники формування професійної самосвідомості студентів технічних внз” – визначено теоретичне й методологічне значення поняття “професійна самосвідомість”, представлено професійну самосвідомість як соціально-психологічну реальність. Особливий акцент зроблено на визначенні проявів професійної самосвідомості, її структурі та динаміці.

Згідно з теоретичними положеннями В.С. Мерліна, Л.Д. Олійник, І.І. Чеснокової, В.В. Століна, самосвідомість є засобом саморегуляції суб’єкта. Власне професійна самосвідомість як різновид самосвідомості має виражену змістову специфіку. За Б.Г. Паригіним, зміст професійної самосвідомості – це усвідомлення власної належності до професійної групи. В.М. Казієв вважає, що професійна самосвідомість виступає тією інстанцією, у якій відбувається оцінювання досягнень, набутих особистістю, планування саморозвитку та його здійснення. П.О. Шавір характеризує професійну самосвідомість як вибіркову діяльність самосвідомості, що підпорядковується завданню професійного самовизначення і проявляється в усвідомленні себе суб’єктом професійної діяльності.

Визначення професійної самосвідомості, зазвичай, здійснюється за допомогою таких понять: професіоналізм (В.В. Буткевіч, Є.О. Климов, А.К. Маркова, О.А. Овсяник, О.В. Соложін), професійна компетентність (М.Н. Карпетова, Н.Є. Костилєва, І.Ф. Кривчанський, Ю.ГКузнєцов, О.О. Толмачєв), професійна майстерність (Н.Г. Бакланова, О.О. Деркач), професійне становлення (А.Р. Фонарєв, Е.Ф. Зеєр), професійне самовизначення (Л.Є. Галаганов, Т.В. Кудрявцев), професійні здібності (В.Г. Кузнєцов, М.О. Паламарчук, С.Ф. Ступніцька), професійне мислення (М.М. Кашапов), професійна придатність (М.О. Калашніков).

Важливою функцією професійної самосвідомості виступає системоутворення, тобто інтегрування низки компонентів особистості у процесі її функціонування та розвитку. Суттєвим аспектом професійної самосвідомості є образ результату діяльності, до якого спрямовується особистість (Н.В. Кузьміна, О.О. Деркач). Потреба у наближенні до цього образу (певного ідеалу діяльності) й аналіз відповідних дій, пошук засобів, які уможливлюють (або ускладнюють) цей процес впливають на успішність формування професійної самосвідомості.

Згідно з Н.В. Кузьміною й А.О. Реаном, суттєвими психологічними факторами, що впливають на досягнення соціально прийнятного рівня професійної самосвідомості особистості, є: об’єктивні, що зумовлюються діяльністю людини у певному середовищі – ці фактори актуалізують досягнення, значущих для системи, у якій перебуває суб’єкт (сфера діяльності, спільнота тощо) результатів; суб’єктивні, що зумовлюються особистісними передумовами – мотивація, спрямованість, здібності, креативність (особливості їхнього проявлення можуть як сприяти, так і ускладнювати набуття професіоналізму, що у свою чергу позначатиметься на особливостях професійної самосвідомості); об’єктивно-суб’єктивні, пов’язані з особливостями організації професіонального середовища, професіоналізмом керівників, якістю здійснюваного ними управління. На думку В.Г. Зазикіної, загальними психологічними факторами формування професійної самосвідомості є належні рівні антиципації й саморегуляції, розвинутість образної сфери, уміння приймати рішення, комунікативні уміння. В.Д. Шадріков, розглядаючи проблему факторів професійної самосвідомості, виокремлює: потреби особистості, рівень мотивації досягнення й соціальний престиж діяльності.

Приділяючи увагу зв’язку професійної самосвідомості та професійної ідентичності, потрібно відзначити, що професійна самосвідомість структурується через усвідомлення власної належності до професійної спільноти. Відбувається визначення „Я” шляхом завваження його відповідності професійним еталонам і професійним ролям.

Є.О. Калитієвський зосереджує увагу на процесуальному аспекті професійної самосвідомості – наголошуючи на тому, що остання функціонує у діалогічній формі розмови із собою, що не завжди усвідомлюється. Тому професійна самосвідомість формується на базі співвіднесення образу професії з “Я-концепцією” на певному ступені розвитку особистості під впливом способу життя, який вимагає від людини самоконтролю й рефлексії власних дій, прийняття відповідальності за них. Еталоном професійної самосвідомості за Є.О. Калитієвським стає персоніфікований образ професії, або узагальнений образ професіонала.

У дослідженнях успішності трудової діяльності виявлено, що спеціалістам із високим рівнем продуктивності притаманні адекватна самооцінка, чутливість щодо своєї гідності та вад, уміння розкрити причини успіхів і невдач, аналізувати й узагальнювати результати професійної діяльності, зокрема у порівнянні з результатами, які досягаються колегами.

Теоретичний аналіз структури професійної самосвідомості спеціалістів технічних профілів підтверджує доцільність її побудови як загальної структури самосвідомості особистості, у вигляді поєднання трьох підструктур – когнітивної, афективної та поведінкової.

Когнітивна підструктура забезпечує усвідомлення себе особою в якості належної певній системі професійної діяльності. У процесі створення власного уявлення про себе – в різних професійних ситуаціях, з урахуванням відгуків і думок колег – складається стійка “Я-концепція” спеціаліста, що надає або не надає йому почуття професійної гідності й упевненості в собі.

Афективна підструктура розкривається в емоційно насиченому оцінюванні спеціалістом власних здібностей (актуальна самооцінка), минулих (ретроспективна самооцінка) і майбутніх досягнень (потенційна самооцінка), а також в уявленні про те, як його оцінюють інші спеціалісти (рефлексивна самооцінка).

Поведінкова підструктура реалізується у цілеспрямованих діях, спрямованих на досягнення професійних інтересів. Ці інтереси можуть визначатися як середовищем, так і самим суб’єктом. Ступені їхньої об’єктивності, актуальності й суголосності соціальним вимогам позначаються на самоусвідомленні.

У проведенні дослідження ми виходили з того, що соціально психологічними чинниками професійного становлення студентів технічних університетів виступають загальні уявлення про цінність їхнього фаху (аксіологічний фактор) і соціальні прояви діяльності (феноменологічний фактор). Ці фактори можуть перебувати у консонансі або суперечити один одному. Односпрямованість факторів зумовлює визначене позитивне самоусвідомлення фахівців. Однак таке самоусвідомлення, оскільки породжене передусім умовами соціалізації, позбавлене критичності. Зміна умов або зіткнення із суттєвими проблемами у професійній діяльності призводить до кризи самоусвідомлення. З огляду на відсутність у процесі соціалізації об’єктивних, заданих умовами перепон (фрустраторів), таке зіткнення з необхідністю породжує переживання фрустрації. Відсутність толерантності до фрустраторів надає цьому психічному стану деструктивних проявів. Заздалегідний дисонанс аксіологічних і феноменологічних факторів зумовлює, натомість, толерантне їхнє сприйняття, готовність до зіткнення з ними. Ця готовність може проявлятися активно (пошук соціально-організаційних способів їхнього усунення), або пасивно – входження суб’єкта до субкультури фахівців, звуження кола спілкування, поділ світу на „своїх” і „чужих”. Такий пасивний спосіб реагування може породжувати фрустрацію як перманентну особистісну якість.

Ми виходили з того, що успішне професійне становлення вимагає розвинутої особистісної, професійної (предметної) та соціальної рефлексії, а також сформованості на її базі конструктивної професійної самосвідомості, яка передбачає творче ставлення до аксіології та феноменології фаху, особистісну самореалізацію, а також уміння втілювати власні переконання у професійній діяльності.

У другому розділі – “Експериментальне дослідження розвитку професійної самосвідомості студентів технічних внз” – описуються принципи організації, методи проведення констатуючої частини дослідження, а також отримані результати.

Емпіричне дослідження особливостей професійної самосвідомості студентів включало три етапи, де предметами вивчення відповідно були:

1) самоатрибутивні судження (коґнітивний аспект) – виявлялись соціокультурні та фахово-ціннісні змісти, які приймаються досліджуваними як значимі;

2) способи реакцій на ситуативні виклики (конативний аспект) – виявлені самоатрибуції могли мати стереотипний, зумовлений конформізмом характер, домінуючі реакції розкривали момент їхньої достеменності;

3) характеристики рефлексії – адже згідно з гіпотезою, саме від розвитку рефлексії (особистісної, предметної, соціальної) залежить стан професійної самосвідомості.

Дослідження було проведене на базі Кременчуцького політехнічного університету. Дослідженням були охоплено 120 студентів V курсу різних спеціальностей. Серед досліджуваних 74 % становили чоловіки (проте, як засвідчило дослідження, істотні розбіжності у професійній самосвідомості чоловіків і жінок відсутні). Також досліджувались професійно успішні інженери м. Кременчука з досвідом роботи від 5 до 10 років (30 осіб обох статей).

Перша частина констатуючого дослідження полягала у з’ясуванні коґнітивного аспекту професійної самосвідомості.

Для реалізації цього завдання використовувався опитувальник, що мав засвідчити ієрархію факторів професійної соціалізації та представити їхню динаміку в процесі навчання в університеті.

Для з’ясування ієрархії факторів, яка може бути прийнята за нормативну, було проведено опитування професійно успішних інженерів, що працюють на підприємствах м. Кременчука (див. табл. 1). Вважалось, що успішне становлення у студентів професійної самосвідомості залежить від набуття аналогічної ієрархії факторів.

Таблиця 1

Ієрархія факторів професійної соціалізації у самосвідомості

інженерів м. Кременчука

Фактори | Рангове місце

Досягнення професійної майстерності | 1

Професійне самовизначення | 2

Усвідомлення себе членом професійної спільноти | 3

Наявність ідеального образу “Я-професіонал” | 4

Прийняття професійної ролі | 5

Усвідомлення характеру професійної діяльності | 6

Потреба у визнанні | 7

Потреба у самоствердженні | 8

Підвищення самооцінки | 9

Ціннісні орієнтації професійної діяльності | 10

Таким чином, у професійно успішних інженерів професійна мотивація виступає найвагомішим фактором, що впливає на професійну самосвідомість.

Як показало опитування студентів V курсу, притаманна їм ієрархія цінностей є відмінною від властивої визнаним фахівцям (див. табл. 2).

Таблиця 2

Ієрархія факторів професійної соціалізації у самосвідомості

студентів V-го курсу

Фактори | Рангове місце

Підвищення самооцінки | 1

Професійне самовизначення | 2

Потреба у визнанні | 3

Потреба у самоствердженні | 4

Ціннісні орієнтації професійної діяльності | 5

Наявність ідеального образу “Я-професіонал” | 6

Усвідомлення характеру професійної діяльності | 7

Досягнення професійної майстерності | 8

Прийняття професійної ролі | 9

Усвідомлення себе членом професійної спільноти | 10

Представлені в опитувальнику фактори були поділені на три типи, що мають спільні детермінанти:

1) соціально-особистісний (синтезовий), що передбачає єдність, нерозривність особистісних і соціальних пріоритетів: особистісно-значущими виступають професійні цінності, професійними – особистісні. До соціально-особистісного типу були віднесені такі фактори: „ціннісні орієнтації професійної діяльності”, „досягнення професійної майстерності”, „наявність ідеального образу “Я-професіонал””;

2) соціальний тип, що характеризується першочерговим прийняттям соціальних норм як ціннісних і наданням їм пріоритетності перед особистісними. Це такі фактори: „усвідомлення себе членом професійної спільноти”, „прийняття професійної ролі”, „усвідомлення характеру професійної діяльності”, ”професійне самовизначення”;

3) індивідуалістичний тип – домінування індивідуальних мотивів, їхнє домінування над соціальними: „потреба у самоствердженні”, „підвищення самооцінки”, „потреба у визнанні”.

Як показало дослідження, у студентів домінують індивідуалістичні мотиви. Натомість у фахівців домінують мотиви синтезові, тобто такі, що поєднують особистісні і соціальні пріоритети.

Друга частина констатуючого дослідження спрямовувалась на з’ясування індивідуально-психологічних властивостей професійно успішних інженерів, зокрема їхньої фрустраційної толерантності. Адже гіпотетично професійна успішність може супроводжуватись фрустрованістю і, як наслідок, соціальні досягнення у підсумку виявляться сумнівними.

З цією метою використовувались такі методики:

1) модифікований малюнковий тест С. Розенцвейґа;

2) опитувальник 16 PF Р. Кеттелла;

3) вербальний фрустраційний тест Л.М. Собчик.

Як засвідчило дослідження, 95 % професійно успішних інженерів властива стабільна фрустраційна толерантність, 5 % – нестабільна фрустраційна толерантність. Відтак, засвідчена у табл. 1 ієрархія цінностей професійної самосвідомості може справді розглядатися у якості об’єктивної.

Дослідження фрустраційної толерантності студентів не проводилось, оскільки воно засвідчило б передусім їхнє ставлення до навчальної діяльності. Ставлення ж до майбутньої професійної діяльності продемонстрував уже опитувальник ієрархії факторів професійної самосвідомості.

Третя частина констатуючого дослідження полягала у виявленні ступеня розвитку рефлексивної здатності. Використовувались такі методики:

1) аналіз рефлексивних висловлювань в усних чи письмових самозвітах (С.В. Кондратьєва, Г.Г. Самойлова, А.М. Сопіков);

2) метод рефлексивної самооцінки або рефлексивних очікувань (С.В. Васьковська, Н.І. Гуткіна, В.М. Козієв, В.А. Кривошеєв).

Розвиток рефлексії розкривався як виявлення виокремлених В.В. Слободчиковим рівнів “шкали рефлективності”.

Дослідженням було охоплено як студентів, так і фахівців. Як показало дослідження фахівцям властивий високий розвиток рефлексії („синтезовість рефлексії” – 33 %, „визначальність рефлексії” – 44 %, „порівняльність рефлексії” – 23 %).

Результати дослідження розвитку рефлексії у студентів представлено у табл. 3 у зіставленні з властивим їм типом професійної самосвідомості.

Таблиця 3

Результати зіставлення показників рівнів розвитку рефлексії

та типу професійної свідомості (у відсотках до загальної кількості досліджуваних n=60)

Тип

професійної самосвідомості | Рівні розвитку рефлексії за шкалою В.І. Слободчикова

Нерефлек-тивна свідомість | Покладаль-ність рефлексії | Порівняль-ність рефлексії | Визначаль-ність рефлексії | Синтезо-вість рефлексії

Соціально-особистісний | - | - | - | 10 | 1

Соціальний |

- | - | 8 | 14 | 1

Індивідуа-

лістичний | 33,5 | 6 | 4 | 10 | 1

Проведене дослідження показало недостатність розвитку рефлексії у студентів. Також цілком прозоро проступив зв’язок між рівнем розвитку рефлексії та характером і типом професійної самосвідомості.

Загалом одержані упродовж констатуючих досліджень дані зумовили необхідність рефлексії та формуючих заходів з метою розвитку у студентів соціально-особистісного ставлення до трудової діяльності.

У третьому розділі – “Формування професійної самосвідомості студентів технічних внз” – представлено результати роботи, спрямованої на формування в студентів професійної самосвідомості, а також необхідних рефлексивних здатностей.

Для проведення експериментальних заходів студенти були розподілені на контрольну та експериментальну вибірки (по 60 осіб у кожній). В експериментальних заходах взяли участь 60 студентів V курсу.

Було розроблено тренінг формування професійної самосвідомості. Тренінг включав два блоки. Перший передбачав розвиток рефлексивних здатностей, що провадився шляхом застосування інтегрального тренінгу рефлексивних умінь. Його суть полягала в актуалізації:

а) розуміння невідповідності усвідомленого досвіду ідеальному взірцеві;

б) відшукування діяльнісних (мисленнєвих і поведінкових) способів фактичного втілення ідеальних взірців професійного життя;

в) переоцінювання наявного ідеального взірця, вироблення нових уявлень і понять про результати діяльності, виходячи із зняття суперечностей досвіду.

У заходах активно використовувались форми соціально-психологічного тренінгу Л.А.Петровської, Ю.М.Ємельянова, В.П.Захарова, Н.Ю.Хрящева.

Другий блок – інтегрований вид професійного тренінгу, що являв собою єдність:

а) перцептивного тренінгу, спрямованого на підвищення адекватності та полімодальності сприйняття образів професійних об'єктів, операцій та алгоритмів, себе самого, інших людей;

б) інтелектуального тренінгу, що сприяв формуванню навичок здійснення мисленнєвих операцій з образами професійних об'єктів;

в) тренінгу спеціальних вмінь. У тренінгу використовувались: групова дискусія, рольові ігри, психотехнічні вправи, проективний малюнок.

Дослідження розвитку рефлексії, проведене по завершенню формуючих заходів, засвідчило їхню успішність. Однак скласти остаточну думку про вплив проведених заходів на становлення професійної самосвідомості в умовах навчання в університеті було об’єктивно неможливо. Тож повторні контрольні зрізи в експериментальних та контрольних групах проводились через рік по завершенню навчання. Вони включали дослідження ієрархії факторів професійної самосвідомості, розвитку фрустраційної толерантності та розвитку рефлексії.

Виявилось, що у представників експериментально вибірки „стабільна фрустраційна толерантність” була властива 27 % (серед представників контрольної – 7 %), „нестабільна фрустраційна толерантність” – 45 % (у контрольній вибірці – 11 %), „ситуативна фрустрованість” – 14 % (щодо 43 %) і „стала фрустрованість” – 4 % (щодо 26 %).

Результати розвитку рефлексії та типи професійної самосвідомості представимо у зіставленні (див. табл. 4, 5).

Таблиця 4

Результати зіставлення показників рівнів розвитку рефлексії та типу професійної свідомості в експериментальних групах через рік по завершенню формуючих заходів (у відсотках до загальної кількості n=60)

Тип

професійної самосвідомості | Рівні розвитку рефлексії за шкалою В.І. Слободчикова

Нерефлек-тивна свідомість | Покладаль-ність рефлексії | Порівняль-ність рефлексії | Визначаль-ність рефлексії | Синтезо-вість рефлексії

Соціально-особистісний | - | 15 | 17 | 16 | 3

Соціальний |

1 | 11 | 14 | 6 | 2

Індивідуалі-

стичний | 2 | 6 | 7 | 5 | -

Одержані результати показують зростання в експериментальних групах кількості осіб, яким, з одного боку, властивий соціально-особистісний тип професійної самосвідомості, а з іншого, присутність сув’язної тенденції до поліпшення розвитку рефлексії – проявленішими стають порівняльний, визначальний та синтезовий типи.

Таблиця 5

Результати зіставлення показників рівнів розвитку рефлексії та типу професійної свідомості в контрольних групах через рік по завершенню формуючих заходів (у відсотках до загальної кількості n=60)

Тип

професійної самосвідомості | Рівні розвитку рефлексії за шкалою В.І. Слободчикова

Нерефлек-тивна свідомість | Покладаль-ність рефлексії | Порівняль-ність рефлексії | Визначаль-ність рефлексії | Синтезо-вість рефлексії

Соціально-особистісний | 0 | 6 | 8 | 4 | 3

Соціальний |

11 | 12 | 14 | 3 | 1

Індивідуалі-

стичний | 16 | 11 | 9 | 2 | -

Що ж до представників контрольних груп, то вони поступаються представникам експериментальних як за показниками розвитку професійної самосвідомості, так і за показниками рефлективності.

Подані у таблиці кількісні показники засвідчують ефективність вжитих формуючих заходів. Якісне зростання професійної самосвідомості є також унаочненням правомірності висунутих нами гіпотетичних положень.

ВИСНОВКИ

У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, формулюються основні положення, що випливають із аналізу його предмета, визначаються практичні рекомендації. Накреслюються шляхи подальшого експериментального вивчення проблеми та її теоретичного осмислення.

Результати дослідження дають підстави для таких висновків:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Задіяні формуючі заходи проявились як ефективні. Їм властива системність, що зумовлюється поетапністю впливу, його несуперечливістю та цілеспрямованістю. Такі характеристики й визначають перспективність застосування задіяних формуючих заходів з метою сприяння розвиткові професійної самосвідомості студентів технічних університетів.

Перспективи подальших досліджень професійної самосвідомості пов’язані із необхідністю глибшого розкриття етичних основ її становлення. Також можуть бути корисні порівняльні дослідження становлення професійної самосвідомості в студентів технічних і гуманітарних спеціальностей.

Список авторських публікацій за темою дисертації:

1. Основи психології та педагогіки: Курс лекцій. – Кременчук: Кременчуцький політехнічний інститут, 1998. – 93 с.

2. Основи педагогіки і психології вищої школи: Курс лекцій. – Кременчук: ПП Щербатих О.В., 2005. – 288 с.

3. Психологічні особливості професійної підготовки студентів політехнічного вузу

4. Психологічні особливості професійної самосвідомості студентів політехнічного вузу // Психологічний вісник. Вип ІІ. – Ніжин: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Ніжинський дердавний педагогічний університет, 2005. – 168-170.

5. Професійна культура як чинник соціокультурної ідентичності студентів політехнічних ВНЗ // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. VII, вип. 1. К., 2005. – С. 2002-2007.

6. Професійна культура студентів політехнічного вузу як чинник становлення професіонала нового типа

7. Інтегративний підхід до професійного становлення майбутніх інженерів, менеджерів на етапі вузівської підготовки // Актуальні проблеми психології . Том І.: Соціальна психологія. Організаційна психологія. Економічна психологія: Зб. Наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.П. – К.: Міленіум, 2005. – Част. 14. – С. 113-115.

8. Професійна самосвідомість студентів як чинник формування професійної культури студентів політехнічного вузу

9. Соціопрофесійна ідентичність як суттєва характеристика національної ідентичності

10. Психологічні характеристики підприємця та проблеми його навчання // Проблеми створення нових машин і технологій. Міжнародна науково-технічна конференція (15-17 травня 2001 року). – Кременчук: Кременчуцький державний політехнічний університет, 2001. – С. 7-15.

11. Шляхи вдосконалення лекційної форми організації навчального процесу відповідно до вимог європейської системи якості вищої освіти (система ENQA). // Проблеми оптимізації навчально-виховного процесу в технічних вищих навчальних закладах у контексті інтеграції в європейський освітній простір, гуманізації та гуманітаризації. Матеріали міжвузівської науково-методичної конференції. – Кременчук: КДПУ, 2004. – С. 109-113.

АНОТАЦІЇ

Мащенко Н.І. „Соціально-психологічні чинники становлення професійної самосвідомості студентів технічних університетів”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Інститут психології імені Г.С.Костюка. АПН України. – К., 2005.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі становлення професійної самосвідомості студентів технічних університетів. Встановлено, що посутні якості професійної самосвідомості розгортаються у площині самовизначення, самоороганізації, персоналізації. Самосвідомість експлікується у перспективі “фаху”, “образу Я”, “професійної спільноти”. Ця сукупність створює цілісне, динамічне утворення – професійну самосвідомість. Компонентами професійної самосвідомості виступають зацікавленість майбутньою професією, професійне самовизначення, усвідомлений вибір професії, прийняття професійної ролі, мотивація досягнення професійної майстерності, самоудосконалення, наявність образу “Я-професіонал”, усвідомлення характеру професійної діяльності, потреба у самоствердженні, визнанні, усвідомлення себе членом професійної спільноти. Вагомим чинником формування професійної самосвідомості виступає розвиток особистісної, предметної та соціальної рефлексії. Становленню професійної самосвідомості сприяє застосування особистісно орієнтованого тренінгу.

Ключові слова: самосвідомість, професійна самосвідомість, рефлексія, адаптація, професіонал, соціалізація, фрустраційна толерантність, особистісно орієнтований тренінг.

Мащенко Н.И. „Социально-психологические факторы становления профессионального самосознания студентов технических университетов”. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология; психология социальной работы. Институт психологии имени Г.С. Костюка АПН Украины. – К., 2005.

Диссертационное исследование посвящено проблеме становления профессионального самосознания студентов технических университетов. В исследовании показано, что определяющие качества профессионального самосознания разворачиваются в плоскости самоопределения, самоороганизации, персонализации. Самосознание эксплицируется в перспективе “специальности”, “образа Я”, “профессионального сообщества”. Это единство социальных идентичностей создает целостное, динамическое образование – профессиональное самосознание. Компонентами профессионального самосознания выступают заинтересованность будущей профессией, профессиональное самоопределение, осознанный выбор профессии, принятие профессиональной роли, мотивация достижения профессионального мастерства, самоусовершенствование, наличие образа “Я – профессионал”, осознание характера профессиональной деятельности, потребность в самоутверждении, признании, осознание себя членом профессионального сообщества. Весомым факторами формирования профессионального самосознания выступает развитие личностной, предметной и социальной рефлексии.

Становление профессионального самосознания зависит от осознания ответственности современного специалиста, владеющего современными технологиями, способными существенно изменять среду, соотношение процессуальной и целевой активности, уровня личного и “технологического” развития и характера функционального “Я”, мотивационной готовности к реализации себя в границах избранной профессиональной деятельности, к включению в профессиональное сообщество, к постоянному самоисследованию и развитию собственной личности, образа “Я”.

Профессиональное самосознание не может выступать статической целью образования, а достигается благодаря динамике саморазвития, в процессе профессионального обучения, самостоятельной профессиональной деятельности.

Ключевые слова: самосознание, профессиональное самосознание, рефлексия, адаптация, профессионал, социализация, фрустрационная толерантность, личностно ориентированый трениг.

Maschenko N.I. „The social-psychological factors of the becoming of professional self-consciousness of the students of technical universities” – Manuscript.

The dissertation for Candidate degree in Psychological Sciences behind a speciality 19.00.05 – social psychology; psychology of social work. G.S.Institute of Psychology Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Кyiv, 2005.

The dissertation research is devoted to a problem of the becoming of professional self-consciousness of the students of technical universities. It has been shown that the essential qualities of professional self-consciousness are developed in a plane of self-determination, self-organizing, personalization. Self-consciousness is explicatied in the perspective of “profession”, ‘self-image’, of ‘professional community’. This ensemble creates holistic, dynamic formation – professional self-consciousness. The components of professional self-consciousness are the interest in futureprofession, professional self-determination, consigns choice of profession, acceptance of a professional role, motivation to achieve of professional skillfulness, self-improvement, presence of an image “I – aprofessional”, comprehension of the character of professional activity, need in self-confirming and, Self-recognition, comprehension as a member of professional community. The development of personal object and social reflection has been band to be a. Powerful factor of formation of professional self-consciousness. Becoming of professional self-consciousness is assisted by the application the person-oriented training.

Key words:, self-consciousness, professional self-consciousness, reflection, adaptation, professional, socialization, tolerance to frustration, person-oriented training.