МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

МАСЛОВА НАТАЛЯ МИХАЙЛІВНА

УДК: 617.75-02:613.955

ДИНАМІКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗОРОВОЇ СИСТЕМИ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ У ШКОЛІ

14.03.03 – нормальна фізіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк ---- 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті

МОЗ України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Кочина Марина Леонідівна, Харківський державний медичний університет, зав. відділом медичної екології Центральної науково-дослідної лабораторії.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, доцент Івнев Борис Борисович, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, професор кафедри фізіології;

доктор медичних наук, професор Недзвецька Ольга Володимирівна, Харківська медична академія післядипломної освіти, доцент кафедри офтальмології.

Провідна установа:

Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця, відділ фізіології головного мозку, НАН України, м. Київ.

Захист відбудеться “22”____червня_________2005 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 у Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького за адресою: 83003, м. Донецьк, пр.Ілліча,16.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, м. Донецьк, пр.Ілліча,16.

Автореферат розісланий “_23___”___квітня_____ 2005р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради д.мед.н., професор Солдак І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема охорони зору дітей та підлітків в Україні має надзвичайно важливе медичне значення. Про це свідчать і дані досліджень останніх років – стан зорових функцій у школярів значно погіршився (Коваленко В. В., Бесєдіна О. О., Рудавіна Н. Ф., 1994; Кочина М. Л., 1999). Причини тому різні.

Початок навчання дитини в школі є одним з істотних перехідних періодів, оскільки значною мірою змінюється соціальний та інформаційний статус її життя. Подібні зміни можна вважати для зростаючого дитячого організму кардинальними. У зв’язку з тим, що найбільш поширеним видом зорового навантаження для школярів є текстове, на цьому етапові основне навантаження лягає на зоровий аналізатор. Очам під час читання доводиться виконувати колосальну роботу, пов’язану з необхідністю розглядати текст, рухатися вздовж рядка й від рядка до рядка. Розглядання тексту, розпізнавання літер, особливо в недосвідченого читача, корелює зі значним напруженням акомодації та конвергенції, що може несприятливо позначитися на розвитку зорових функцій і станові зору взагалі й стати причиною виникнення спазму акомодації та короткозорості.

Формування й становлення зорової системи відбувається в процесі її адаптації до зорового навантаження, а отже, одержуваний результат багато в чому підпорядкований не тільки вихідному станові її елементів, а й характеру виконуваних зорових завдань. Адаптаційні можливості в дітей індивідуальні, тому й успішність у початковий період навчання, і загальний психосоматичний стан залежить від їх реалізації (Варвулєва І. Ю., 2000). З іншого боку, важливою умовою є необхідність постійно контролювати якість зорових завдань, їх кількість й умови висування. Кожному етапу формування зорової системи відповідає свій вид оптимального візуального навантаження (відповідні розміри об’єктів розрізнення, їхня колірна гама, світловий режим приміщень та ін.). Якщо будь-яка з умов не буде виконуватися, то незріла зорова система дитини потрапить у неадекватні умови функціонування, що викличе мобілізацію всіх резервів. Крім того, варто враховувати, що всі елементи людського організму не ідеальні, що в будь-яких парних органах існують відмінності, компенсація яких відбувається за рахунок встановлення певної системи зв’язків.

Урахування того, що в останні десятиріччя функціональні показники зорової системи дітей і підлітків у процесі навчання в Україні не досліджувалися, а також не вивчалися особливості функціонування зорової системи при контактах з навчальним навантаженням, зокрема виявлення основних закономірностей адаптації до нього з метою розробки заходів профілактики зорових розладів учнів, і зумовлюють актуальність обраної теми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження динаміки функціональних показників зорової системи дітей і підлітків у процесі навчання в школі здійснювалося в рамках науково-дослідної роботи, яка виконувалася колективом Центральної науково-дослідної лабораторії Харківського державного медичного університету. Дисертаційна робота є фрагментом пріоритетної теми МОЗ України “Гігієнічні аспекти донозологічних станів та їх корекція в підлітків в умовах навчальних закладів різного рівня освіти” (номер державної реєстрації 0199U001768). Авторка дисертаційної роботи досліджувала функціональні показники зорової системи дітей та підлітків, динаміку функціональних показників їх зорової системи в процесі читання.

Мета дослідження. Підвищення ефективності профілактики зорових розладів, які виникають під час навчання в школі, шляхом дослідження динаміки функціонального стану зорової системи дітей і підлітків та виявлення основних закономірностей її адаптації до друкованого навантаження.

Задачі дослідження:

1. Проаналізувати стан зорових функцій дітей і підлітків у різні вікові періоди з урахуванням їх статі.

2. Провести дослідження динаміки гостроти зору, резервів акомодації, найближчої точки конвергенції та фузійних резервів (функціонального стану зорової системи) у дітей і підлітків у процесі навчання в школі.

3. Дослідити вплив друкованого навантаження на динаміку функціональних показників зорової системи учнів різних вікових груп.

4. Установити роль друкованого навантаження в появі асиметрії функціонування зорової системи.

5. Вивчити основні закономірності адаптації зорової системи дітей і підлітків до друкованого навантаження.

Об’єкт дослідження: зорова система дітей і підлітків різних вікових груп у процесі навчання.

Предмет дослідження: динаміка функціональних показників зорової системи дітей і підлітків у процесі навчання в школі.

Методи дослідження: візометрія, проксиметрія, конвергенціометрія, бінокулометрія, фузіометрія, визначення абсолютної акомодації, поляризаційно-оптичний метод, візоконтрастометрія, пупілографія, статистичний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше доказано за допомогою поляризаційно – оптичного методу й методу пупілографії (деклараційний патент України на винахід № 47840 А (А 61А9/00)), що симетрія функціонування акомодаційно-конвергентно-зіничній системі дітей і підлітків різних вікових груп залежить від якості друкованого навантаження.

Вперше розроблена нова форма тестових таблиць для оцінки впливу величини шрифту на стан зорових функцій дітей, підлітків та юнаків (деклараційний патент України на винахід № 43719А (А 61В10/00)).

Вперше відзначена наявність несприятливих періодів росту в дівчат у віці 9–11, у хлопців – 14–15 років, коли функціональні показники зорової системи мають явну тенденцію до погіршення, шляхом проведення порівняльної оцінки функціонального стану зорової системи дітей, підлітків та юнаків різних вікових груп (6-21 ріку) з урахуванням статі.

Вперше встановлені основні тенденції змін функціональних показників зорової системи, поява чи зникнення ведучого ока, так і його зміна, шляхом дослідження функціонального стану зорової системи сучасних дітей і підлітків в динаміці навчання в школі.

Вперше показано наявність значної асиметрії в показниках контрастної чутливості між правим та лівим оком на великому контингенті дітей і підлітків.

Вперше з’ясовано, що тексти з різними параметрами оформлення, відповідними чи не відповідними віковим нормам, викликають у зоровій системі певні (позитивні чи негативні) функціональні зміни, які розвиваються за трьома основними напрямками: перший, найбільш поширений, викликає зміни, характерні для посилення рефракції, другий свідчить про розвиток зорового стомлення, що є нормальною фізіологічною реакцією на навантаження, третій, характеризуючись сталістю показників, свідчить про успішність адаптації зорової системи до подібного навантаження.

Вперше встановлено, що вибір зоровою системою відповідного напрямку адаптації залежить як від вихідного функціонального стану зорової системи, так і від якості зорового навантаження.

Практичне значення одержаних результатів. Дослідження динаміки функціональних показників зорової системи учнів на різних етапах навчання, зокрема визначення ролі читання, дозволить розробити методи профілактики зорових розладів, які виникають у шкільні роки й зумовлюються кількістю та якістю зорових завдань. Оцінка якості друкованої продукції для дітей та підлітків з позиції впливу на функціональну організацію зорової системи дає можливість встановити фізіологічно обґрунтовані вимоги до параметрів її оформлення. Визначення значень основних функціональних показників зорової системи учнів різних вікових груп дозволить розробити нові критерії вибору підлітків для їх професійної орієнтації, оскільки під впливом сучасного візуального оточення функціональні можливості зорової системи помітно знизилися.

Основні результати дисертації впроваджені в практичну роботу лікувально-профілактичних закладів м. Харкова: міської дитячої поліклініки №4, міської дитячої поліклініки №14, обласної та міської санітарно-епідеміологічної станції; використовуються при читанні лекцій курсантам Харківської медичної академії післядипломної освіти; при проведенні наукових досліджень Центральної науково–дослідної лабораторії Харківського державного медичного університету. Підтверджено актами впровадження від: 20.06.2004р., 22.06.2004р., 22.06.2004р, 26.06.2004р., 26.06.2004р., 29.06.2004р.

Особистий внесок здобувача. Ідея наукового дослідження динаміки функціональних показників зорової системи дітей і підлітків у процесі навчання в школі належить здобувачеві в співавторстві з науковим керівником д.б.н. М.Л.Кочиною. Здобувач одержала нові значення щодо основних функціональних показників зорової системи, які забезпечують зорову роботу на близькій відстані, і вірогідно показала їх зниження в останні роки. Здобувач встановила, що вибір зоровою системою відповідного напрямку адаптації залежить як від вихідного функціонального стану її елементів, так і від якості зорового навантаження. На підставі спостережень створено базу даних, результати якої проаналізовані й узагальнені, і зроблено відповідні висновки. У наукових працях, опублікованих за темою дисертації в співавторстві, провідна роль у постановці завдань дослідження й аналіз результатів, з погляду медичної вагомості й можливості використання в лікувально-профілактичних закладах, належить автору даної роботи. Під час написання дисертації ідеї та розробки співавторів публікацій не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження висвітлювалися й обговорювалися на I Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 1998); I Всеукраїнській науково-медичній конференції “Здоров’я та освіта: Проблеми та перспективи” (Донецьк, 2000); на науково-практичних конференціях: “Медико-соціальні аспекти стану здоров’я дітей та підлітків” (Харків, 1998), ”Актуальні питання охорони здоров’я дівчаток-підлітків” (Харків, 1999), “Здоров’я школярів на межі тисячоліть” (Харків, 2000), “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків, 2000), “Современные проблемы науки и образования” (Керч, 2001), “Діагностика та лікування дитячої офтальмопатології, катаракти, глаукоми, захворювань судинної та сітчастої оболонок ока, ушкоджень органу зору” (Донецьк, 2001), “Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2003; 2004), “Філософія виживання: Молодь і сучасний світ” (Харків, 2003); а також на науково-методичній конференції “Безпека життєдіяльності” (Харків, 2003).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 9 статтях наукових журналів, 21 матеріалу й тезах конференцій, 2 деклараційних патентах України на винахід, основні з яких наведені наприкінці автореферату.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел літератури; викладена на 184 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 47 таблицями на 34 сторінках, 19 рисунками на 11 сторінках. Список вітчизняних й іноземних джерел літератури складає 277 найменувань і викладений на 24 сторінках.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Матеріали і методи досліджень. Дослідження функціонального стану зорової системи дітей та підлітків проводилося на базі НВК № м. Харкова, а також Харківського державного медичного університету (під час проходження медичної комісії абітурієнтами). Залучення до дослідження абітурієнтів пояснюється тим, що ця група є логічним продовженням групи школярів, оскільки до 15–16 років формування зорової системи завершується, усі функціональні показники досягають своїх максимально можливих значень, які повинні зберігатися в процесі зорової праці досить тривалий час (фактично до початку пресбіопічних змін). У дослідженні взяли участь учні 1–11 класів (1139 школярів) і 1738 абітурієнтів у віці від 16 до 21 року.

У всіх учнів визначалася гострота зору, характер зору й ведуче око, найближча точка конвергенції, резерви акомодації, фузійні резерви (Сомов Е.Е., 1991; Шамшинова А.М. та ін., 1998) і контрастна чутливість (Поспелов В.І., 1984). Ступінь симетрії функціонування екстраокулярних м’язів у процесі зорової роботи оцінювалася за допомогою поляризаційно-оптичного методу (Пеньков М.О., Кочина М.Л., 1986), а також шляхом розрахунку розробленого автором коефіцієнта симетрії (деклараційний патент України на винахід № 47840 А (А 61А9/00)).

Для вивчення впливу зорового навантаження на функціональний стан зорового аналізатора проведено дослідження за участю 119 школярів (60 чоловічої і 59 жіночої статі) у віці від 7 до 16 років. Перед початком дослідження всі обстежувані пройшли офтальмологічний огляд. Обстежувані, які мали нижчі від вікових норм функціональні показники зорової системи, порушення в апараті бінокулярного зору, участі в дослідженні не брали.

Для створення навантаження на акомодаційно-конвергентно-зіничний комплекс обстежуваним були запропоновані таблиці Анфімова, розмір шрифту в яких складав 10 (м’яке читання – МЧ) і 7 (тверде читання – ТЧ) типографських пунктів. Дослідження проводилося двома етапами протягом двох днів (у перший день проводилася робота з таблицями 10 пунктів, у другий, відповідно, – 7). Кожен з обстежуваних виконував обидва завдання, що полягали в пошуку й виділенні в тексті таблиці певної літери. Для оцінки якості виконуваної роботи фіксувався час читання й встановлювалася кількість допущених помилок. На основі одержаних даних визначалися швидкість читання (знаків/хв.), точність роботи (кількість помилок на 200 знаків), а також продуктивність читання, що об’єднує обсяг і якість прочитаної інформації (деклараційний патент України на винахід № 43719 А (А 61В10/00)).

Для оцінки динаміки стану зорової системи досліджуваних після зорового навантаження проводилося додатково офтальмологічне обстеження, що включало визначення характеру зору й ведучого ока, найближчої точки конвергенції, резервів акомодації. Симетрія функціонування зорової системи оцінювалася методом пупілографії (Шахнович А.Р. та ін, 1964), а також за результатами розрахунку коефіцієнтів симетрії (деклараційний патент України на винахід №47840 А (А 61А9/00)).

Статистичну обробку матеріалу, який отримали, здійснювали за допомогою наступних показників: вибіркова середня та середнє квадратичне відхилення, t –критерій Стьюдента (Мінцер О.П., 1982); непараметричні критерії знаків і парний критерій Вілкоксона (Гублер Е.В., 1969); кореляційний аналіз (Мінцер О.П., 1982).

Результати дослідження і їх обговорення. Основним показником, що характеризує стан зорової системи учнів різних вікових груп, є гострота зору (ГЗ). У 6-7 років, як показав офтальмологічний огляд, 30учнів мають гостроту зору, нижчу за одиницю. До закінчення школи мають знижений зір 25юнаків і 39дівчин. У досліджених зі зниженим зором гострота зору складає в більшості випадків 0,9–0,5. У групі абітурієнтів ситуація щодо ГЗ трохи краща. Тільки 32абітурієнтів мають зниження гостроти зору, причому гострота зору в інтервалах 0,9–0,5 і 0,4–0,1 трапляється практично в рівній кількості випадків. Гострота зору менша за 0,1 трапляється не дуже часто (4% від загальної кількості), але, з огляду на чисельність абітурієнтів (1738 чоловік), становила 70 чоловік, що не так і мало. Істотним є ще й той факт, що й у школярів, і в абітурієнтів досить часто трапляється асиметрія в гостроті зору правого й лівого ока.

У віці 6-9 років від 13% до 17дітей не мають бінокулярного зору (БЗ), що може бути наслідком недорозвинення зорової системи чи її патології (косоокість й амбліопія, астигматизм, анізометропія). З віком кількість осіб без БЗ знижується, що, очевидно, пов’язано з продовженням розвитку зорової системи, а потім знову підвищується, досягаючи максимального значення до 14–15 років у хлопчиків (20%) і до 16 років у дівчинок (16%). У групі дівчинок кількість осіб без визначення ведучого ока складає від 65% до 72%. У групі хлопчиків цей показник нижчий, причому до закінчення школи без ведучого ока виявлено всього 23% юнаків.

У табл. представлені середні значення основних функціональних показників зорової системи обстежуваних.

У процесі росту дітей найближча точка конвергенції (НТК) віддаляється від очей однаковою мірою як у хлопчиків, так і в дівчинок, причому в абітурієнтів, як свідчать дані наведені в таблиці, ця тенденція ще більш виражена.

Таблиця 

Середні значення основних функціональних показників зорової системи досліджуваних |

Школярі

Групи | Показники

вік
(роки) | n | НТК
(см) | РАД+ (Д) | РАД- (Д) | ФР (пр. дптр.)

ПО | ЛО | ПО | ЛО | К | Д

6–9 | 150 | 4,9±0,2 | 3,5±0,23 | 3,15±0,2 | 0,44±0,06 | 0,49±0,06 | 8,8±0,4

p2<0,01 | 2,8±0,3

p2<0,05

10–11 | 104 | 4,9±0,19 |

4,5±0,2

р1<0,001

p2<0,06 | 4,47±0,3

p1<0,001

p2<0,03 | 0,7±0,13

p1<0,05 | 0,6±0,08 | 10,7±0,4

p2<0,001 | 3,9±0,4

p1<0,001

12–13 | 126 | 5,17±0,2

p1<0,05 | 4,3±0,3

p1<0,004 | 4,7±0,28

p1<0,002 | 0,53±0,1 | 0,55±0,1 | 10,8±0,5

p1<0,01 | 1,26±0,2

p1<0,001

14–15 | 115 | 5,8±0,22

p1<0,04 | 4,1±0,33 | 4,4±0,33 |

0,49±0,33 | 0,4±0,06 | 9,9±0,6

p2<0,004 | 1,5±0,26

16–17 | 60 | 5,6±0,27 | 5,1±0,4

p1<0,001

p2<0,04 | 4,9±0,37

p1<0,005 | 0,28±0,06 | 0,3±0,07 | 11,3±0,6

p1<0,05 | 0,9±0,26

p2<0,03

Школярки

6–9 | 146 | 5,0±0,2 | 3,29±0,3 | 3,4±0,29 | 0,46±0,08 | 3,4±0,28 | 9,5±0,53 | 3,3±0,39

10–11 | 119 | 4,7±0,16 | 4,04±0,3

p1<0,001 | 3,7±0,24

p1<0,001 | 0,45±0,06 | 0,4±0,06 | 10,8±0,5

p1<0,004 | 4,5±0,43

p1<0,05

12–13 | 119 | 5,6±0,18

p1<0,001 | 3,96±0,3

p1<0,05 | 3,8±0,25

p1<0,02 | 0,54±0,08 | 0,59±0,09 | 10,9±0,5

p1<0,05 | 1,2±0,24

p1<0,001

14–15 | 111 | 5,9±0,2 | 4,2±0,3 | 4,1±0,3 | 0,37±0,07 | 0,59±0,06 | 11,7±0,5 | 1,94±0,3

p1<0,04

16–17 | 70 | 5,7±0,27 | 4,6±0,4 | 4,3±0,39

p1<0,05 | 0,33±0,07 | 0,39±0,09 | 12,3±0,7 | 1,7±0,3

Абітурієнти

16–17 | 397 | 5,4±0,1

p2<0,02 | 3,7±0,1

p2<0,001 | 3,7±1,0

p2<0,002 | 0,3±0,03 | 0,3±0,04 | 5,2±0,4

p2<0,01 | 2,1±0,2

p2<0,001

18–19 | 107 | 5,9±0,2

p2<0,05 | 4,0±0,3

p1<0,02

p2<0,05 | 4,3±0,3

p1<0,01 | 0,2±0,03 | 0,15±0,04 | 8,8±0,8

p2<0,01 | 2,9±0,3

20–21 | 65 | 6,8±0,3

p1<0,001 | 3,1±0,3

p1<0,03 | 3,0±0,3

p1<0,03

p2<0,001 | 0,15±0,05 | 0,14±0,04 | 7,6±1,0

p2<0,001 | 2,5±0,4

p2<0,001

Продовження табл.1

Абітурієнтки

16–17 | 691 | 5,3±0,1 | 3,4±0,1 | 3,4±0,1 | 0,5±0,1 | 0,4±0,03 | 5,3±0,3 | 1,9±0,1

18–19 | 340 | 5,3±0,1 | 3,8±0,2

p1<0,006 | 3,5±0,2

p1<0,001 | 0,2±0,04 | 0,2±0,03 | 8,7±0,5

p1<0,001 | 3,1±0,2

p1<0,001

20–21 | 138 | 7,9±0,3

p1<0,001 | 0,6±0,2

p1<0,001 | 0,6±0,1

p1<0,001 | 0 | 0 | 1,6±0,4

p1<0,001 | 0,6±0,1

p1<0,001

Примітки: 1. НТК – найближча точка конвергенції;

2. РАД+ (ПО і ЛО) – резерви акомодації позитивні для правого і лівого ока;

3. РАД - (ПО і ЛО) – резерви акомодації негативні для правого і лівого ока;

4. ФР (К і Д ) – фузійні резерви конвергентні й дивергентні;

5. p1 - достовірність різниць між групами однієї статі з збільшенням віку (порівнювалися сусідні вікові групи);

6. p2 - достовірність різниць між особами чоловічою та жіночої статі одного віку.

Оскільки положення НТК характеризує можливості акомодації, конвергенції та фузії разом, її віддалення від очей свідчить про деяке зниження цих можливостей зі збільшенням віку. За цим показником у старшому підлітковому віці значення НТК відповідають віковим нормам (норма – до 5 см), описаним у літературі (Розенблюм Ю.З., 1991).

Для оцінки акомодації в дітей під час навчання в школі нами проведене дослідження позитивних і негативних резервів акомодації для далечини (РАД+ і РАД-). Значення резервів, одержані нами, дуже низькі, особливо в середній і старшій вікових групах, що набагато нижчі ніж вікові норми (6-9 років –7,0-8,0 Д; 11-20 років –10,0 Д) (Аветісов Є.С., 1981; Волков В. В., Луїзов О. В., 1989).

За нашими даними максимальне значення обсягу акомодації досягає до 16–17 років і складає всього близько 6,0±0,18 Д у юнаків і 5,0±0,2 Д у дівчин, тоді як за даними наукової літератури (Розенблюм Ю.З., 1991) цей показник складає понад 10,0 Д. До 21 року спостерігається достовірний спад (p<0,001) цього показника (до 3,5±0,2 Д у юнаків і менш, ніж 1,0±0,1 Д у дівчин). Такі значення обсягу акомодації (за даними Б. Л. Радзіховського, 1963) спостерігаються в чоловіків і жінок у віці 44 і 60 років відповідно. Негативні резерви акомодації в осіб як чоловічої статі, так і жіночої практично відсутні, їх середні значення у всіх вікових групах дуже низькі (до 2,0±0,1 Д),тоді як норма складає – (4,0- 5,0) Д (Аветісов Є.С., 1981).

Фузійні резерви конвергентні (ФРК) достовірно збільшуються з віком (p<0,05) і досягають максимального значення до закінчення школи, причому це зростання більш виражено в групі дівчинок (12,3±0,7 пр. дптр.), хоча це вдвічі нижче від вікових норм (не менш 24,0 пр.дптр.). У групі абітурієнтів 16–17 років значення фузійних резервів достовірно (p<0,05) нижчі (5,2±0,3 пр. дптр.), ніж у школярів того ж віку. Можливо, це пов’язане з тим, що дослідження фузійних резервів у школярів проводилося в умовах звичайного зорового навантаження (у навчальний період), а в абітурієнтів – безпосередньо перед вступом до вузу, тобто в період підвищеного зорового навантаження. Це зайвий раз підтверджує досить високу чутливість даного показника до зорового навантаження. Фузійні резерви дивергентні (ФРД) змінюються з віком майже однаково в осіб як чоловічої, так і жіночої статі й мають тенденцію до зниження. Причому в старшій групі зменшення показника достовірно виражене в дівчинок (p<0,001) . Найвищий показник дивергентних фузійних резервів у 10–11 років складає (4,5± 0,43) пр.дптр ( при нормі – 6,0 пр.дптр).

Дослідження контрастної чутливості в дітей та підлітків показало, що асиметрія між правим та лівим оком як у хлопчиків, так і в дівчинок є за всіма діапазонами частот у всіх вікових групах. У літературі (Шелепін Ю. Е., Колесникова Л. Н., 1985) така асиметрія пов’язується з наявністю патології як у периферійному, так і в центральних відділах зорової системи. У нашому дослідженні брали участь діти й підлітки без виявленої патології, тому наявність асиметрії може бути пояснена особливостями будови й функціонування зорової системи. У молодших школярів значення контрастної чутливості збільшується з віком у всіх діапазонах частот, причому найвищі її значення спостерігаються на низьких (0,65 цикл/град) і середніх (7,7 цикл/град) частотах. У середній і старшій групах школярів на низькій частоті (0,65 цикл/град) спостерігаються найвищі значення контрастної чутливості.

Як свідчить повторне дослідження функціональних показників у тих самих дітей через 2–3 роки, основною тенденцією зміни цих показників є їх зростання. Проте помітна й інша тенденція: у несприятливі періоди росту дитини функціональні показники (резерви акомодації, фузійні резерви, найближча точка конвергенції) зорової системи достовірно знижуються (p<0,05) . У дівчинок цей період виникає у віці 9–11 років, у хлопчиків пізніше – у 14–15 років. Це, імовірно, пов’язане з різними термінами початку пубертатного періоду, зумовленими особливостями фізіології чоловічого та жіночого організмів.

Таким чином, результати проведених досліджень з урахуванням динаміки функціональних показників зорової системи в процесі росту однозначно свідчать про наявність розбіжностей у значеннях цих показників та характері їх змін залежно від статі. Крім того, можна відзначити, що практично всі показники (крім НТК і ГЗ), які досягли своїх максимальних значень, починають знижуватися і мають значення достовірно нижчі за вікові норми, що описані в літературі (Балезіна Т. В., 1985). Така ситуація, очевидно, пов’язана зі значними змінами візуального оточення сучасних дітей та підлітків, які з раннього віку зазнають впливу великої кількості візуальнодіючих факторів.

Для дослідження впливу текстового навантаження на функціональний стан зорової системи учнів проводилося дослідження її функціональних показників під час читання текстів з різними параметрами оформлення. Вихідні значення РАД достовірно (p<0,05) зростають з 1-го по 7 клас, а в групі старшокласників декілька знижаються (1-5 клас – (4,2 ± 0,6) Д; 6-7 клас –(7,9 ± 0,7) Д; 8-10 клас – (7,2 ± 0,6 Д)). НТЯЗ усіх вікових групах як у хлопчиків, так і в дівчинок, розміщується на відстані 5-6 см від очей. НТК з віком віддаляється від очей в всіх групах у середньому на 1 см. Як представлено в табл. 2 (у відсотках від загальної кількості досліджених кожної вікової групи), основною тенденцією РАД у всіх вікових групах при МЧ і ТЧ є зріст.

Таблиця 2

Розподіл досліджуваних різних вікових груп в залежності від динаміки показників зорової системи в процесі читання

Школярі

Групи | Показники

клас
(роки) | вид читання | РАД (%) | НТЯЗ (%) | НТК (%)

= | = | =

1-5

(7-10) | МЧ | 70 | 15 | 15 | 63 | 20 | 17 | 55 | 5 | 40

ТЧ | 70 | 22 | 8 | 53 | 31 | 16 | 44 | 38 | 18

6-7

(11-12) | МЧ | 46 | 29 | 25 | 58 | 16 | 26 | 88 | 4 | 8

ТЧ | 47 | 31 | 22 | 56 | 31 | 23 | 67 | 16 | 17

8-10

(13-15) | МЧ | 67 | 13 | 20 | 53 | 23 | 24 | 55 | 12 | 33

ТЧ | 50 | 30 | 20 | 50 | 21 | 29 | 50 | 14 | 36

Школярки

клас
(роки) | вид читання | РАД (%) | НТЯЗ (%) | НТК (%)

= | = | =

1-5

(7-10) | МЧ | 50 | 31 | 19 | 65 | 23 | 12 | 46 | 54 | 0

ТЧ | 35 | 30 | 35 | 58 | 35 | 7 | 62 | 15 | 23

6-7

(11-12) | МЧ | 63 | 15 | 22 | 60 | 25 | 15 | 79 | 13 | 8

ТЧ | 38 | 38 | 24 | 50 | 32 | 12 | 56 | 38 | 6

8-10

(13-15) | МЧ | 65 | 15 | 20 | 60 | 28 | 12 | 65 | 25 | 10

ТЧ | 53 | 40 | 17 | 73 | 20 | 7 | 33 | 60 | 7

Примітки: 1. МЧ і ТЧ –м’яке читання та тверде читання;

2. РАД – резерви акомодації;

3. НТК – найближча точка конвергенції;

4. НТЯЗ – найближча точка ясного зору.

Кожний з аналізованих показників під час читання має три можливі види змін – зростання^), зменшенняv), без змін

Положення НТЯЗ після МЧ і ТЧ і в хлопчиків, і в дівчинок достовірно наближаються до очей (p<0,05), або мають таку тенденцію. За положенням НТК має місце деяка різноманітність показників при МЧ і ТЧ у трьох вікових групах. При МЧ у 40% хлопчиків молодшої групи положення НТК не змінюється, або наближається до очей у 55%, у дівчинок у більшій кількості випадків НТК віддаляється від очей (54%). Збільшення цього показника є несприятливою ознакою, яка свідчить про зорове стомлення (Сомов Е.Е. 1991). При ТЧ НТК у 38% хлопчиків збільшується, а у 44% зменшується. У дівчинок НТК зменшується в 62% випадків.

Середня група хлопчиків і дівчинок демонструє подібну реакцію як на МЧ, так і на ТЧ. У більшості досліджуваних НТК наближається до очей (за результатами порівняння вихідних і кінцевих значень встановлена достовірність відмінностей (p<0,05)). У старший групі в дівчинок і хлопчиків реакція на МЧ подібна.

Усі значення параметрів (РАД, НТЯЗ, НТК) достовірно (p<0,05) відрізняються від вихідного рівня. НТК і НТЯЗ при ТЧ у 50% хлопчиків достовірно (p<0,05) зменшується, а ось у дівчинок збільшується в 60% випадків, що свідчить про погіршення акомодаційно-конвергентної функції зорової системи.

Для оцінки характеру функціонування екстраокулярних м’язів правого і лівого ока, визначення симетрії чи асиметрії їх тонусу в динаміці читання, автором уведено коефіцієнт симетрії К. Позитивні значення коефіцієнта свідчать про зростання асиметрії, негативні – про її зниження. На рис. представлена динаміка коефіцієнта симетрії при читанні.

Діаграми очевидно свідчать про збільшення асиметрії функціонування екстраокулярних м’язів після читання. Причому, ця тенденція як у хлопчиків, так і в дівчинок найбільш виражена при м’якому читанні. На це вказують значення коефіцієнта симетрії й частина осіб, що його демонструють. При ТЧ найбільш виражена асиметрія екстраокулярних м’язів спостерігається в молодшій групі хлопчиків (73%), що, можливо, пов’язано з функціональною незрілістю їх зорової системи (відставання в розвитку від дівчинок як мінімум на рік). У дівчинок, навпаки, більш виражене збільшення асиметрії функціонування екстраокулярних м’язів спостерігається в старшій віковій групі (57%).

Щоб дати кількісну оцінку ступеня функціональної асиметрії зорової системи дітей та підлітків у динаміці читання, використовувався метод пупілографії. Були обчислені модулі різниць відносних діаметрів зіниць обох очей кожного досліджуваного в динаміці зорової праці.

Перша – симетрія (0–0,02), друга – асиметрія незначного ступеня (0,03–0,04), третя – виражена асиметрія (0,05 і більше).

Рис. Динаміка коефіцієнта симетрії випробуваних при читанні

Усі обстежені були розділені на дві групи – діти (у яку віднесені учні з першого по п’ятий клас) та підлітки (учні з шостого по десятий клас). Результати такого розподілу досліджуваних на групи до й після читання двох видів текстів наведені у табл. .

Таблиця 3

Розподіл досліджуваних на групи до і після читання двох видів текстів

Групи | Наванта-ження | Кількість досліджуваних (%)

1 град. | 2 град. | 3 град.

Діти

n = 33 | до роботи | 37 | 23 | 40

м’яке читання | 46 | 25 | 29

тверде читання | 38 | 20 | 42

Підлітки

n = 41 | до роботи | 63 | 18,5 | 18,5

м’яке читання | 67 | 13 | 20

тверде читання | 33 | 42 | 25

Ступінь функціональної асиметрії зорової системи в групах дітей та підлітків помітно відрізняється: до початку роботи більшість підлітків за цим показником має симетрію (63%), а в групі дітей більше половини (63%) має асиметрію, причому осіб з вираженою асиметрією досить багато (40%). МЧ у групі дітей виявляє незначне зростання кількості осіб із симетрією (46%) за рахунок зменшення дітей з асиметрією. Незначне зростання (67%) симетричного функціонування спостерігається й серед підлітків. ТЧ, порівняно з МЧ, у групі дітей викликає більшу частку (42%) появи вираженої асиметрії, а в групі підлітків – невеликої асиметрії (42%). За представленими результатами можна зробити висновок, що підлітки переносять зорове навантаження на близькій відстані краще, ніж діти, це пояснюється функціональною зрілістю їх зорової системи й сформованістю механізмів адаптації до такого виду діяльності.

Проведені дослідження динаміки функціональних показників зорової системи дітей та підлітків при читанні показали, що тексти будь-якої якості як відповідної віковим нормам, так і не відповідної, викликають певні функціональні зміни в зоровій системі, але ступінь їх виразності різна. Чим старші досліджувані й чим більш дозріла їх зорова система, тим краще вони справляються з виконанням зорових завдань, тим слабші зміни відбуваються у функціональних показниках. Якість зорової праці, що оцінювалася за швидкістю переробки інформації, продуктивністю й якістю читання, також підтверджує цей висновок. Найпомітніші розходження між дослідженими нами функціональними показниками й результатами зорової роботи спостерігаються в молодшій і середній групах (як між групами, так і всередині між особами жіночої та чоловічої статі). Встановлено, що обидва види текстів (МЧ та ТЧ) у більшості випадків призводять до подібних функціональних змін – зростання резервів акомодації, наближення до очей найближчих точок ясного зору й конвергенції, що характерно для підсилення рефракції (розвитку спазма акомодації). Слід відзначити, у всіх групах досліджуваних (щоправда, меншою мірою) простежуються ще два напрямки змін функціональних показників зорової системи. Один напрямок характеризується зменшенням резервів акомодації та віддаленням найближчих точок ясного зору й конвергенції від очей, що властиво для зорового стомлення як фізіологічного стану і не призводить до структурних змін у зоровій системі. Цей стан розвивається в 15–40 % досліджуваних (якщо зважити на динаміку резервів акомодації та найближчої точки ясного зору) як у хлопчиків, так і в дівчинок. Другий напрямок характеризується сталістю показників, тобто зорова робота на близькій відстані з текстами різної складності читання не призводить до функціональних змін у зоровій системі. Як показали результати проведених досліджень, найбільш частотним є напрямок, що спричиняє появу спазму акомодації чи короткозорості. Не випадково в даний час відзначено явне зростання числа осіб з короткозорістю.

ВИСНОВКИ

У контексті виявлених функціональних показників зорової системи дітей і підлітків достовірно показана різниця між показниками різних вікових груп та між особами чоловічої та жіночої статі. Встановлені основні тенденції змін функціональних показників зорової системи, поява чи зникнення ведучого ока, так і його зміна, шляхом дослідження функціонального стану зорової системи сучасних дітей і підлітків у динаміці навчання в школі. Доказано, за допомогою поляризаційно – оптичного методу і методу пупілографії, що симетрія функціонування акомодаційно-конвергентно-зіничній системі дітей і підлітків різних вікових груп залежить від якості друкованого навантаження. Показана наявність значної асиметрії в показниках контрастної чутливості між правим та лівим оком на великому контингенті дітей і підлітків. З’ясовано, що тексти з різними параметрами оформлення, відповідними чи не відповідними віковим нормам, викликають у зоровій системі певні (позитивні чи негативні) функціональні зміни.

1. У 6-8 років гострота зору, яка вірогідно нижча за вікові норми, спостерігається в 31хлопчиків і 28дівчат, резерви акомодації, вірогідно нижчі від вікових норм, спостерігаються у 89хлопчиків і 79дівчат, конвергентні фузійні резерви - у 52% хлопчиків і 37% дівчат, дивергентні фузійні резерви – у 75 % хлопчиків і 43дівчат, що свідчить про функціональну незрілість зорової системи молодших школярів.

2. У 16-17 років 25хлопчиків і 39дівчат мають гостроту зору нижчу , анізометропія спостерігається у 12хлопчиків і 26дівчат, 7хлопчиків і 16дівчат не мають бінокулярного зору, вірогідно низькі резерви акомодації відзначаються в 60хлопчиків і 67дівчат, анізоакомодація понад 1,5 Д встановлена в 45хлопчиків і 52дівчат, вірогідно низькі конвергентні фузійні резерви – у 15 % хлопчиків і 27дівчат, вірогідно низькі дивергентні фузійні резерви – у 95хлопчиків і 90дівчат.

3. Основною тенденцією змін досліджуваних функціональних показників зорової системи (гостроти зору, характеру зору, найближчої точки конвергенції, резервів акомодації, фузійних резервів) у процесі навчання в школі є їх покращання, однак вони досягають значень, що вірогідно нижчі за встановлених раніше вікових норм, описаних у літературі. Відзначена наявність несприятливих періодів росту в дівчат у віці 9–11, у хлопців – 14–15 років, коли функціональні показники мають явну тенденцію до погіршення.

4. Встановлені три види функціональної реакції зорової системи на друковане навантаження: перший, найбільш поширений, викликає зміни, характерні для посилення рефракції (57,0 %), другий свідчить про розвиток зорового стомлювання, що є нормальною фізіологічною реакцією на навантаження (26,2%), третій, характеризуючись сталістю показників, свідчить про успішність адаптації зорової системи до подібного навантаження (16,8 %).

5. Друковане навантаження, яке не відповідає функціональним можливостям зорової системи (особливо у молодшій і середній віковій групі), призводить до асиметричного функціонування та може служити основою для виникнення зорової патології (міопії, косоокості та ін.).

6. У процесі навчання в школі в дітей і підлітків відбувається як поява чи зникнення ведучого ока, так і його зміна, що пов’язано з адаптацією зорової системи до навчального друкованого навантаження.

7. У процесі навчання в школі можна виділити три основні шляхи адаптації зорової системи до власного стану й друкованого навантаження, які зумовлюють формування: 1) зорової системи з високими функціональними показниками; 2) зорової системи з низькими функціональними показниками; 3) міопічної зорової системи.

8. Необхідно враховувати особливості функціональних можливостей зорової системи учнів різних вікових груп при складанні навчальних програм, створювані шкільних підручників і взагалі дитячих книг. Особливу увагу необхідно приділяти відповідності зоровому навантаженню функціональних можливостей зорової системи дітей 6-ти років, які тільки починають навчання в школі, оскільки їх зорова система відрізняється функціональною незрілістю.

СПИСОК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кочина М. Л., Кочин О. В., Бабенко Я. В., Орехова Е. Н., Маслова Н. М. Результаты исследования влияния условий предъявления зрительной нагрузки на зрительную работоспособностьВісник проблем біології і медицини. – 1998. – № . – С. –31. Автор здійснювала офтальмологічний огляд досліджуваних.

2. Кочина М. Л., Подригало Л. В., Синайко В. М., Яворский А. В., Маслова Н. М. Особенности реакции школьников при чтении текстов с различными показателями оформленияУкраїнський вісник психоневрології. – 1999. – Т. , Вип. (22). – С. –57. Автор визначила намрямок і методологію роботи, здійснювала офтальмологічний огляд досліджуваних у динаміці експерименту.

3. Кочина М. Л., Подригало Л. В., Яворский А. В., Маслова Н. М., Попов О. И. Гигиеническая оценка влияния игровых средств отображения информации на зрительную систему детейДовкілля та здоров’я. – 2000. – № (14). – С. –38. Автор здійснювала вибір й аналіз літературних джерел, обстеження досліджуваних.

4. Кривоносов М. В., Кочина М. Л., Подригало Л. В., Яворский А. В., Маслова Н. М., Попов О. И. Профилактика донозологических расстройств зрения у школьников как гигиеническая проблемаДовкілля та здоров’я. – 2001. – № . – С. –58. Автор здійснювала вибір й аналіз літературних джерел, виділила основні донозологічні розлади зору в школярів.

5. Кочина М. Л., Яворский А. В., Маслова Н. М. Визуально-агрессивное окружение ребенка и “школьная миопия”Гігієна населених місць. – 2001. – Т. ІІ, Вип. 38. – С. –357. Автор здійснювала офтальмологічне обстеження учнів та абітурієнтів, проводила обробку отриманих результатів.

6. Кривоносов М. В., Кочина М. Л., Подригало Л. В., Яворский А. В., Маслова Н. М. Технология гигиенической экспертной оценки игровых средств отображения информацииВестник гигиены и эпидемиологии. – 2001. - Т. , №1.  – С. –64. Автор брала участь у технології експертної оцінки ряду популярних пристроїв ігрових засобів відображення інформації, які дозволяють досліджувати популярні зараз ігрові пристрої, оцінювати їх потенціальні впливи на зорову систему.

7. Кочина М. Л., Подригало Л. В.,