ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Мукан Наталія Василівна

УДК 378.4:371.13(71)

СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ В

УНІВЕРСИТЕТАХ КАНАДИ

13.00.04 – „Теорія і методика професійної освіти”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, м. Київ

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор ЛЕЩЕНКО Марія Петрівна,

Київський національний

університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ЖУКОВСЬКИЙ Василь Миколайович,

Національний університет

„Острозька академія”,

проректор з навчально-виховної роботи;

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

ЛОКШИНА Олена Ігорівна,

Інститут педагогіки

Академії педагогічних наук України,

докторант лабораторії порівняльної педагогіки.

Провідна установа: Миколаївський державний університет

імені В.О. Сухомлинського,

кафедра освітніх технологій,

Міністерство освіти і науки України, м. Миколаїв.

Захист відбудеться „25” січня 2006 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий „23” грудня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Головною метою педагогічних технологій є виховання освіченої людини, яка в інформаційному просторі здатна виділити особистісно-вартісні знання та розуміє, як їх використати в конкретній ситуації, тобто домінанта відводиться гнучкому інтелекту і сформованій свідомості. Теоретики освіти шукають відповідь на питання: „Якого вчителя потребує сучасне суспільство?” Жодне суспільство не може стати освіченим при відсутності вчителів, які є вихідцями цього ж суспільства.

На сучасному етапі в Україні відбувається реформа освіти, здійснюється пошук нових засобів та прийомів оптимізації навчального процесу з метою підвищення ефективності професійного навчання. Відродження національної школи передбачає інтеграцію всіх елементів системи професійної освіти.

Вища освіта відіграє важливу роль в організації підготовки та освіти вчителя. Зв’язок між педагогічною освітою та вищою професійною освітою є визначальним не тільки завдяки значенню вищої освіти як основного елемента системи забезпечення педагогічної освіти, але завдяки зростанню високого рівня вимог до вступників, що має значний вплив на успішність студентів вищих навчальних закладів. Саме тому спосіб організації педагогічної освіти має та завжди матиме вагомий вплив на вищу освіту в цілому.

Згідно з Національною доктриною розвитку освіти (2002 р.), Державною програмою „Вчитель”, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2002 року № 379, Концептуальними засадами розвитку педагогічної освіти України, її інтеграції в європейський освітній простір, затвердженими Міністерством освіти і науки України 31.12.2004 року № 988, в Україні визначено пріоритети розвитку освіти, відбувається багатогранний процес її модернізації з урахуванням сучасних змін в суспільному розвитку, новизною особистісних та соціальних вимог до системи професійної педагогічної освіти. Відповідно до цих документів, зміст педагогічної освіти з провідних спеціальностей для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів передбачає фундаментальну, психолого-педагогічну, методичну, інформаційно-технологічну, практичну і соціально-гуманітарну підготовку педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Ці тенденції спричинили появу необхідності розробки нових підходів, форм та методів здійснення процесу професійної педагогічної освіти. Значення особистісного потенціалу майбутнього спеціаліста в суспільному виробництві визначається випереджувальним розвитком людини в порівнянні з технологічною основою виробництва. Такий підхід обґрунтовує поглиблене вивчення громадської функції освіти та акцентування її ролі в економічному та суспільному прогресі як об’єктивну закономірність.

Освіта Канади кінця ХХ століття характеризується численними змінами, процесом реформування та реструктуризації професійної педагогічної освіти. Здійснюється пошук з проблем підвищення професіоналізму та адекватної підготовки вчителя. Із теоретичним обґрунтуванням сучасних підходів до професійної підготовки педагога виступили відомі на американському континенті науковці: впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в професійну освіту (Дж. Картрайт, Б. Бані, В. Кербно, К. Бенкет, В. Блентон, П. Бурпі), діяльність вчителя-початківця (К. Чіні, Дж.Краєвський, М. Комз, Дж. Каверт, Л. Вільямс, В. Кеннеді, Ф. Фуллер, Р. Флоуден, Ф. Фейген, ), програма підготовки педагога (П. Едмундсон, Дж. Гудлед, Дж. Клезєз, І. Серлз, П.Зєлонка, М. Водлінгер, Дж. Вілсон, Л. Мітчел, С. Трахтенберг, А. Том, Х. Тілема, І. Еммер, Дж. Ендрюс), наукові дослідження в освіті (І. Айзнер, А. Вайз, П. Блюменфельд), роль вчителя в процесі реформування освіти (Д. Фліндерс, М. Велш, М. Хардмен), педагогічна практика (Б. Хоусего, В.Хантер, К. Джекнік, В. Семіроуден, Д. Лістон, Н. Вінніцки, К. Цайхнер, Дж. Калдехед, К. Кемпбел), співпраця між школами та педагогічними факультетами (М. Кінг-Серз, М. Розенберг, С. Фейген, А.Макдоналд), знання, навички та вміння педагога (Дж. Лейнхарт, Л. Ля Рос, Д.Леггет, С. Хол, Р. Маркс), розвиток навчальних програм (Дж. Янг), професійний розвиток педагога (С. Вілсон, Дж. Берне, В. Бейярд, Д. Бек), спеціальна освіта (Б. Білінгслей, Л. Кросс), співпраця „університет-школа” (С. Брукхарт, Р. Баклі).

Українські науковці вивчали різні аспекти професійної підготовки та діяльності вчителя у зарубіжних країнах і в Україні: професійна освіта (Абашкіна Н.В., Гуревич Р.С., Кришемінська Л.Д., Гончаренко С.У., Ягупов В.В.), професійно-педагогічна підготовка вчителя (Васянович В., Пахоцінський Р., Дубасенюк О.А.), професійна майстерність вчителя (Кіщенко Ю.), технології підготовки вчителя (Лещенко М.П., Лозовецька В.Т.), стратегії формування професіоналізму вчителя (Сисоєва С.О., Воловик П.М., Биков В.Ю.), педагогіка вищої школи (Булгакова Н.Б.), педагогічна майстерність (Зязюн І.А.), наставництво в професійно-технічній освіті (Ничкало Н.Г.), педагогічна практика (Почерніна О.О.), професійне становлення молодого вчителя (Чувакова Т.Г.), філософія освіти (Кремень В.Г.). Ідея професійної педагогічної освіти знайшла своє відображення в навчальних планах закладів системи професійної педагогічної освіти, у професійно-освітніх програмах та навчально-методичних комплексах.

Важливим джерелом для визначення стратегічних напрямів розвитку педагогічної освіти в Україні є вивчення та аналіз досвіду підготовки вчителів за кордоном. Канада володіє вагомими педагогічними досягненнями та розвиненою системою професійної підготовки вчителів. Теорія і практика освіти Канади ґрунтуються на давніх багатонаціональних та історичних традиціях і залежать від державної політики в галузі освіти.

Впродовж останнього десятиріччя українськими науковцями проводилися порівняльно-педагогічні дослідження (Абашкіна Н. В., Бідюк Н. М., Жуковський В.М., Воронка Г. С., Дикань В. С., Кіщенко Ю. В., Козак Н. В., Кошманова Т. С., Лещенко М.П., Локшина О.І., Малькова З.О., Мельжинський Я., Мушинські А., Онкович А.Д., Парінов А. В., Пасічник В. Р., Пуховська Л. П., Сбруєва А. А., Синенько С. І., Чувакова Т. Г., Юрчук Л. М.). Система професійної підготовки майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл в університетах Канади ще не вивчалась, хоча окремі аспекти її розвитку були предметом вивчення (Білаш Б., Вергла В., Кравчук П., Лазарук В., Лещенко М., Луців Н., Руснак І.).

Таким чином, соціальне значення проблеми професійної підготовки педагога, гострі практичні потреби системи педагогічної освіти, а також недостатнє вивчення зарубіжного досвіду, що суперечить об’єктивній необхідності освітньої практики, зумовили вибір теми нашого дослідження „Система професійної підготовки майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл в університетах Канади”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми комплексного дослідження відділу порівняльної професійної педагогіки і психології Інституту педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України „Професійний розвиток фахівців у різних освітніх системах: порівняльний аналіз” РК № 0102U00397. Тема дослідження затверджена вченою радою Національного університету „Львівська політехніка” (протокол № 1 від 08 вересня 2004 року) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 29.03.2005р.).

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл в університетах Канади.

Предмет дослідження – педагогічна система підготовки майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл в університетах Канади.

Мета дослідження: проаналізувати і виявити характер функціонально-компонентних взаємозв’язків педагогічної системи професійної підготовки майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл в університетах Канади у контексті сучасних вимог міжнародного освітнього простору до професіоналізму педагога.

Концептуальні ідеї дослідження. Професійна підготовка вчителя в Канаді є підсистемою національної системи освіти. Вона розглядається як багатогранний феномен, що передбачає розвиток основних професійних знань, необхідних вчителю-початківцю, встановлення мінімальних меж компетентності на етапі завершення педагогічної підготовки, а також реалізацію відповідної системи оволодіння компетентністю. Існує системний підхід до організації професійної педагогічної освіти в Канаді на основі перебудови суті та оптимізації методів навчання, шляхом інтеграції академічних предметів в навчальній програмі педагогічної освіти в органічно цілісну, оптимально діючу та динамічну систему. Конститутивною ідеєю системи інтеграції академічної програми професійної педагогічної освіти є категорія цілісного розвитку людини як суб’єкта діяльності та спілкування впродовж всієї професійної підготовки та педагогічного функціонування.

Виявлення прогресивних ідей педагогічного досвіду професійної підготовки вчителів в Канаді сприятиме науковому обґрунтуванню стратегії розвитку педагогічної освіти в Україні у період її трансформації та інтеграції в європейський і світовий освітній простір.

Відповідно до об’єкта, предмета та мети дослідження були поставлені такі завдання:

Ш охарактеризувати основні тенденції становлення і розвитку педагогічної професії і школи в Канаді;

Ш проаналізувати основні принципи функціонування системи професійної освіти Канади;

Ш виявити особливості основних компонентів системи професійної підготовки майбутніх вчителів в Канаді;

Ш здійснити порівняльний аналіз навчальних програм різних освітньо-кваліфікаційних рівнів у системі педагогічної освіти Канади;

Ш розробити науково-методичні рекомендації щодо творчого використання прогресивних ідей канадського досвіду підготовки майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл в університетах Канади у вищих педагогічних закладах України.

Методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання, важливі філософські положення про різнобічний та гармонійний розвиток особистості, системно-структурний та культурологічний підхід до аналізу явищ та процесів об’єктивної дійсності, принцип єдності теорії і практики. У дослідженні ми виходимо з ідеї гуманізації освіти, неперервності освіти, положень про цілісність соціальних та педагогічних систем, розвиток особистості за умови її активної участі в діяльності та спілкуванні з метою виховання творчої особистості і достойного громадянина своєї країни.

Джерельна база: документи ЮНЕСКО щодо статусу викладача системи вищої освіти – 2001, конститутивні державні документи про розвиток освіти і школи в Канаді, державні стандарти вищої професійної освіти, законодавчі акти та декларації в галузі освіти Канади, документи Департаментів освіти провінцій Канади, матеріали видань провінційних асоціацій вчителів, матеріали щорічного огляду життя канадських педагогів; монографії та наукові збірники канадських та зарубіжних науковців з проблем дослідження (Д. Каган, К. Бейєрд, Д.Блейдз, І. Джонсон, І. Сіммт, Д. Сандерс, А. Боуд, Дж. Гаскел, Дж. Гудлед, Дж. Смол, Р. Шейвелсон, П. Стерн, Б. Шапіроу, З. Су, С. Холлінгсвес, В. Хантер, К. Джекнік, Д. Дж. Сміс, Д. К. Сміс, В. Семіроуден, Т. Карсенті, Дж. Лупарт, А. Маккоу, К. Євчук, К. Осборн, Н. Струдлер, К. Страйк, В. Сторей, Р. Стіггінс, Дж. Старк, Дж. Спаркс); педагогічна періодика Канади та інших зарубіжних країн; наукові праці (монографії, дисертації, статті) вітчизняних науковців; матеріали науково-практичних конференцій, присвячених проблемам розвитку педагогічної освіти; програми підготовки вчителя та навчально-методична документація факультетів освіти університетів Канади.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети специфіка теми дослідження вимагала застосування теоретичних методів дослідження: вивчення джерел, аналіз та синтез матеріалів теоретичних досліджень; порівняльно-історичний метод дослідження освітніх документів попередніх століть, який дав можливість порівняти в історичній ретроспективі соціально-педагогічні явища; структурний метод для аналізу розвитку процесу реформування освіти, виділяючи його основні характеристики; ймовірна добірка фактів, кількісний та якісний аналіз, узагальнення, конкретизація. Під час проведення дослідження використовувались також емпіричні методи: діалог із вчителями-практиками загальноосвітніх шкіл міста Едмонтона; інтерв’ю з професорсько-викладацьким складом, адміністрацією та студентами факультетів освіти, відвідання лекцій та дискусії на педагогічну тематику з учасниками навчального процесу, спостереження, опитування, анкетування; участь у тренувальних семінарах, організованих Асоціацією вчителів Альберти; участь в Апеляційному суді у справі захисту прав вчителя.

Організація дослідження. Дослідження проводилось у 2001-2005 роках:

Перший етап (2001-2002 рр.) – формування та аналіз джерел дослідження, розробка вихідних теоретичних положень, розробка методологічних основ та наукового інструментарію дослідження, формування його концепцій, визначення та конкретизація об’єкта, предмета, мети та завдань дослідження.

Другий етап (2002-2003 рр.) – продовження вивчення, аналізу та узагальнення бази джерел дослідження, розробка теоретичної бази дослідження, визначення його вихідних параметрів, вивчення та аналіз практичного досвіду (стажування в Університеті Альберти, факультет Освіти; робота з Інтернетом).

Третій етап (2003-2005 рр.) – систематизація та узагальнення особливостей системи професійної підготовки майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл в університетах Канади; розробка рекомендацій щодо використання канадського досвіду в Україні; формування загальних висновків та перспектив подальшого вивчення проблеми.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в Україні охарактеризовано основні тенденції становлення і розвитку педагогічної професії і школи в Канаді; проаналізовано основні принципи функціонування системи професійної освіти Канади; виявлено особливості основних компонентів системи професійної підготовки майбутніх вчителів в Канаді; узагальнено сучасний досвід організації та змісту професійної педагогічної освіти на прикладі факультетів освіти університетів Канади; представлено використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, в цілому, та процесі професійної підготовки педагога, зокрема; здійснено порівняльний аналіз навчальних програм різних освітньо-кваліфікаційних рівнів у системі педагогічної освіти Канади; удосконалено характеристики професійно значущих якостей педагога в контексті сучасних аксіологічних тенденцій у Канаді. Дістали подальшого розвитку ідеї розвитку ефективних програм професійної педагогічної підготовки на основі вивчення досвіду програми підготовки майбутніх вчителів факультетів освіти університетів Канади.

Теоретичне значення отриманих результатів полягає в тому, що на основі аналізу основних характеристик педагогічної професії та вимог до професіоналізму канадських вчителів обґрунтовано положення, які поглиблюють розуміння педагогічної професії, значення і роль вчителя в сучасному суспільстві; зміст педагогічної освіти з відповідних спеціальностей для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів, який визначається галузевими стандартами професійної педагогічної освіти та стандартами вищої освіти Канади і, враховуючи їх особливості, передбачає фундаментальну, психолого-педагогічну, методичну, інформаційно-технологічну, практичну і соціально-гуманітарну підготовку педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його матеріали можуть бути використані педагогічними факультетами у вищих закладах системи професійної освіти України для поглиблення знань викладачів та студентів із питань сучасного розвитку професійної підготовки вчителів в освітній системі Канади, а також формування оцінок та суджень щодо розвитку педагогічної освіти у світовому педагогічному просторі. Результати дослідження, обґрунтовані провідні поняття і база даних можуть бути використані українськими науковцями як перевірені наукові матеріали для проведення порівняльних досліджень, а також для наукового обґрунтування сучасної стратегії розвитку педагогічної освіти в Україні. Автором розроблено методичні рекомендації до курсу „Порівняльна педагогіка” для магістрів спеціальності 8.000009 „Управління навчальним закладом” специфічних категорій підготовки, студентів та аспірантів інших спеціальностей.

Результати дослідження впроваджено у Коломийському педагогічному коледжі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Коломия Івано-Франківська обл.) (довідка про впровадження № 40 від 23.05.2005 р.); у Бродівському педагогічному коледжі імені Маркіяна Шашкевича (м. Броди Львівська обл.) (довідка про впровадження № 108 від 20.05.2005 р.), у Полтавському державному педагогічному університеті ім. В.Г.Короленка (м. Полтава) (довідка про впровадження № 2109/01-37/13 від 13.05.2005 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних позицій; застосуванням методів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження; логіко-системним аналізом значного обсягу педагогічних джерел, нормативних і методичних документів, педагогічних теоретичних праць, а також безпосередньою участю дисертанта в обговоренні проблем професійної педагогічної підготовки вчителя з канадськими педагогами під час інтерв’ю, бесід, опитувань і наукових дискусій; позитивними результатами впровадження рекомендацій автора у вищих педагогічних навчальних закладах у різних регіонах України.

На захист виносяться:

· Основні тенденції становлення і розвитку педагогічної професії і школи в Канаді, які формувалися під впливом освітніх систем різних країн.

· Характеристика основних компонентів системи професійної освіти майбутніх вчителів в Канаді.

· Порівняльно-педагогічний аналіз навчальних програм різних освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження обговорювались на другій Міжнародній науково-практичній конференції „Управління у державі ІІІ-го тисячоліття” (Львів, 2003), п’ятій Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Системний аналіз та інформаційні технології” (Київ, 2003), Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції „Студентська наука: проблеми і перспективи ХХІ століття” (Кіровоград, 2003), Регіональній науково-практичній конференції „Нові горизонти та перспективи філологічної науки і педагогічної практики” (Дніпропетровськ, 2004), десятій Всеукраїнській конвенції TESOL-Україна „Комунікація у вік глобалізації: десять років успішного розвитку та здобутків” (Київ, 2005), шостій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи” (Київ, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Вища освіта і Болонський процес” (Переяслав-Хмельницький, 2005), дев’ятій науковій конференції Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя (Тернопіль, 2005), звітній науковій конференції Інституту педагогіки і психології професійної освіти (Київ, 2005), звітних наукових конференціях Національного університету „Львівська політехніка” (Львів, 2002, 2003, 2004), засіданнях лабораторії порівняльної педагогіки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, засіданнях кафедри іноземних мов Інституту гуманітарних і соціальних наук Національного університету „Львівська політехніка”.

Окремі аспекти дослідження обговорювались із викладачами Університету Альберти та вчителями загальноосвітніх шкіл міста Едмонтона провінції Альберта, де автор дослідження проходила стажування в 2003 році, з працівниками Асоціації вчителів Альберти, а також учасниками тренувальних семінарів Асоціації вчителів Альберти „Методика оцінювання успіхів учнів” та „Викладання англійської як другої мови”.

Публікації: основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в 16 одноосібних публікаціях, у тому числі 5 статей – у фахових виданнях, затверджених ВАК України; 8 – у збірниках матеріалів конференцій, 3 – брошури з методичними рекомендаціями до курсу „Порівняльна педагогіка”.

Структура дисертації: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, переліку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 322 сторінки, основний зміст викладено на 193 сторінках. Перелік використаних джерел включає 239 джерел, з них 165 англійською мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, показано обсяг вивчення проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, концептуальні ідеї, завдання, методологічну основу і методи дослідження, визначено джерельну базу дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, показано апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – „Становлення і розвиток учительської професії в Канаді” – охарактеризовано історико-соціальні передумови розвитку учительської професії та становлення сучасної системи освіти Канади. Дослідження показало, що процес становлення учительської професії та школи на теренах Канади сягає XVII століття і співпадає із відокремленням провінцій від американських колоній, як наслідок визнання королівської влади Британії, політичних та культурних ідеалів країни. Розвиток освіти в цілому та учительської професії, зокрема, відбувався під значним впливом Церкви, яка була монополістом освітянських інституцій. Цю характерну особливість разом із всіма консервативними традиціями тих часів система освіти Канади запозичила з Британії. У результаті, теорія і практика, які домінували у британській системі освіти та в педагогічній діяльності вчителя, були запозичені в Канадську систему освіти. Оскільки географічно Канада межувала з Американськими колоніями, то зародження демократії, яка надає пріоритет рівності права на освіту всіх громадян країни, теж відобразилося на розвитку освіти Канади.

Важливе значення в історії розвитку освіти та учительської професії має еволюційний її вихід із підпорядкування церкви, перехід у підпорядкування урядових структур та прийняття відповідних законів про світський характер учительської професії та освіти. Поступовий розвиток початкових, недільних, парафіяльних, граматичних, загальноосвітніх та районних шкіл, збільшення кількості вчителів та піднесення якості їх підготовки відображає попит суспільства на освічених громадян та усвідомлення урядом такої необхідності. В XIX столітті на рівні держави робляться спроби фінансувати функціонування навчальних закладів; розповсюджувати літературу; організовувати спілкування педагогів та переймати досвід передових учителів не тільки з Канади, але й з інших країн; відкривати навчальні заклади для підготовки педагогів; надавати ліцензії вчителям; здійснювати контроль за діяльністю закладів освіти та професійною практикою вчителів; матеріально заохочувати учнів та вчителів до навчального процесу; сприяти просвітницькій діяльності жіночої частини населення; засновувати професійні часописи педагогів.

Останні декади XX століття були присвячені реформуванню освіти Канади, метою якого стала реструктуризація та реорганізація органів управління освіти, збільшення її фінансування, оновлення навчальних матеріалів та визначення основних критеріїв оцінювання академічної діяльності учня та фахової практики педагога.

Виявлено, що в сучасних умовах до обов’язків вчителя загальноосвітньої школи Канади, поряд з викладанням, входить участь в процесах планування та здійснення управління розвитком педагогічної професії і школи, їх реформування та вдосконалення. Вчителі практики є ініціаторами розробки спільних міжпровінційних програм вдосконалення школи, оновлення академічних програм, здійснення контролю за якістю знань учнів, а відповідно і власною діяльностю.

Найважливішими характеристиками сучасного вчителя загальноосвітньої школи Канади є вміння організовувати, планувати та управляти діяльністю в навчальному середовищі; вміння налагоджувати конструктивне спілкування з учнями, батьками, колегами та громадськістю; толерантне ставлення до всіх учасників навчального процесу; усвідомлення покладеного на вчителя завдання – розвиток самостійності мислення учня; активна участь в процесі реформування освіти в цілому, та професійної педагогічної освіти, зокрема; усвідомлення приналежності до професійної спільноти педагогів Канади та необхідності неперервного навчання.

Отже, сучасний вчитель Канади – це фахівець, який втілює в життя концепцію неперервної освіти і забезпечує реалізацію інноваційних педагогічних технологій, що розвиваються відповідно до вимог сучасного суспільства. Неперервна освіта вчителя в Канаді здійснюється за допомогою систематичної участі вчителів у методичних семінарах, конференціях, проектах з розвитку навчальних програм та планів, дискусіях за посередництвом професійних спілок вчителів провінцій, федерації вчителів Канади та урядових структур.

Законодавчі процеси в галузі освіти Канади спрямовані на узгодження процедури виокремлення педагогічної професії з процедурами інших професій, що включає окреслення вимог стосовно отримання сертифіката вчителя, а також визначення компетентнісних критеріїв педагогічної професії.

У другому розділі „Професійна педагогічна освіта Канади на сучасному етапі” охарактеризовано систему професійної освіти Канади кінця XX століття, яка тісно пов’язана з життям пересічних громадян. Сучасність ставить перед людством вимогу оволодіння новітніми знаннями, навичками та вміннями для застосовування у фаховому функціонуванні наукових, технологічних та інформаційних новацій, що підіймає їх конкурентоспроможність не тільки на національному, але й міжнародному ринку праці. Основним завданням системи професійної освіти Канади є забезпечення цих вимог.

В ході дослідження виявлено, що до системи професійної освіти Канади належать коледжі, університети та різноманітні заклади професійної освіти, в яких можна здобути спеціальну професійну та вищу освіту. В університеті можна отримати дипломи 3 рівнів: бакалавра, магістра, доктора. Закладам системи професійної освіти Канади, які надають освітні послуги суспільству, притаманні певні принципи: якість, доступність, мобільність та портативність, відповідність, науковість, відповідальність.

У параграфі викладено результати аналізу найважливіших функцій професійної освіти Канади, а саме: створення умов розвою потенціалу індивідуальних здібностей впродовж всього життя; піднесення, збереження та розповсюдження знань; надання послуг освіти та здобуття знань у легкодоступній, достовірній та науковій формі на місцевому, регіональному й національному рівнях; сприяння застосуванню знань та інформації для розвитку економіки і суспільства; допомога у формуванні здорового, демократичного, громадянського суспільства.

Якість освітньо-виховної діяльності, наукових розробок, узагальнення результатів досліджень є притаманною інституціям системи професійної освіти і визначається їх цілями та завданнями. Якість у системі фахової освіти Канади є атрибутом динамічним, тобто відповідає концепції еволюційного розвитку. Якість навчальних можливостей забезпечується програмами професійної освіти. Заклади забезпечують академічні можливості стажування та перекваліфікацію упродовж всього життя особам із спроможністю та бажанням здобувати освіту, зараховуючи до цієї когорти “непослідовних” студентів (в навчанні яких присутні довготривалі перерви).

Доступність професійної освіти забезпечується всім громадянам Канади із врахуванням потреб та сподівань особи на неперервне навчання. Вона визначається можливістю переходу до системи професійної освіти від іншого виду освіти, а також зайнятості в соціумі. Програми та навчальні можливості є різноманітними та всебічними, використовують багатогранність застосування методів, що узгоджуються з різними формами навчання та відповідними умовами праці.

Системі професійної освіти Канади та інституціям, що її здійснюють, притаманні такі принципи, як „мобільність” та „портативність”. Пріоритетом професійної освіти Канади є отримання студентами базових знань, що в майбутньому дає можливість трансферу між навчальними програмами, інституціями та ринком праці. Окрім того, уряди провінцій та їх департаменти і міністерства освіти забезпечують міжпровінційну мобільність, що відповідає гнучкості ринку праці. Концепція мобільності охоплює рух: між академічними програмами, закладами освіти та спеціальностями; між ринком праці та навчальним середовищем; між регіонами країни; між Канадою та іншими державами.

З урахуванням принципу відповідності визначаються цілі та завдання закладів освіти, пріоритетом яких є відповідність навчання студентським потребам та їх сподіванням. Заклади професійної освіти співпрацюють із роботодавцями для координації проблем співвідношення якості та кількості випускників, визначення необхідності наукових розробок та потреб працедавців у стажуванні їх працівників і дослідженнях з метою забезпечення принципу відповідності потребам роботодавців.

Виявлено, що в Канадській системі педагогічної освіти впродовж останнього десятиліття відбувалися реформи, які спричинили суттєві зміни в педагогічних навчальних закладах. Діяльність шести факультетів освіти університетів Канади, які готують майбутніх вчителів, характеризується інтеграцією наукової роботи та викладання. Всі члени університетської спільноти: і науковці-викладачі, і студенти є своєрідними учнями, які розширюють свої знання за допомогою досліджень та відкриттів, і, водночас, вчителями, оскільки передають свої знання іншим.

Однією із вимог, які ставить канадське суспільство перед системою професійної педагогічної освіти, є відповідність знань та вмінь майбутніх вчителів потребам і реаліям педагогічної діяльності сьогодення; компетентності, необхідної сучасним вчителям початкової та середньої школи в системі загальноосвітньої школи, що вимагає вдосконалення академічних програм на постійній основі.

Порівняльний аналіз шести навчальних програм педагогічної освіти дав змогу говорити про їх реформування, спрямоване на удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази професійної педагогічної освіти Канади, впровадження та широке використання інформаційно-комунікаційних технологій в педагогічну професію, наповнення змісту освіти новітніми матеріалами та творчу співпрацю із замовниками фахівців педагогічного профілю.

Особлива увага з боку науковців приділяється епістемологічній основі педагогічної освіти; моделі освіти, що базується на системному зв’язку дисциплін; професійній педагогічній компетентності; впровадженню інформаційно-комунікаційних технологій в навчальний процес; підготовці вчителя до діяльності в полікультурному середовищі та середовищі національної меншини; інтеграції теорії та практики, а також послідовності навчальних планів; переходу від педагогічної освіти до професійної діяльності; переосмисленню співпраці між університетом та школою.

У розділі проаналізовано цілі навчальних програм педагогічної освіти Канади, що передбачають підготовку компетентних, професійно-грамотних вчителів для забезпечення ефективного процесу навчання учнів. Поняття “базові знання” є основним виміром тенденції до вдосконалення професіоналізму та зростаючої уваги до знань і праці вчителя. Сприйняття та створення навчальної програми як єдиної системи упорядкованих елементів, що базується на освоєнні професійної діяльності та компетентності надає вагомість навчальній практиці в процесі навчання та її аналізування студентами; обґрунтовує інтеграцію нових знань та компетентності в інформаційно-комунікативних технологіях і культурі.

Доведено, що сутність професійної педагогічної освіти Канади розкривається в контексті двох концепцій: початкова підготовка майбутнього вчителя як динамічна система, спрямована на професійний педагогічний розвиток майбутнього вчителя; початкова підготовка майбутнього вчителя, як методика передачі майбутньому вчителеві певного набору теоретичних знань та розвиток практичних навичок і вмінь. Підготовка майбутніх вчителів в Канаді спрямована на ознайомлення та вивчення передових світових педагогічних стратегій, педагогічного пошуку, усвідомлення закономірностей і принципів навчального процесу, вдосконалення прийомів, засобів, форм і методів організації навчального середовища, розвиток педагогічного мислення, а також усвідомлення необхідності здійснення педагогічного аналізу, самоаналізу та самоконтролю за власною фаховою діяльністю.

Отже, принципи розвитку професійної педагогічної освіти Канади полягають у збереженні і примноженні національних освітніх традицій, вихованні гармонійно-розвинутої особистості майбутнього вчителя, який маючи відповідні фахові та загальноосвітні знання, навички і вміння, здатен адаптуватися до законів ринку праці, соціальних, політичних та культурних умов суспільного розвитку, і відображені у змісті професійної педагогічної освіти.

У третьому розділі „Освітньо-кваліфікаційні рівні в системі професійної підготовки вчителя в Канаді” охарактеризовано навчальні програми бакалаврату, магістратури та докторантури, які пропонують факультети освіти університетів Канади.

Одним із найважливіших стратегічних завдань професійної педагогічної освіти Канади є забезпечення якості підготовки педагогів на рівні не тільки національних, але й міжнародних вимог. Визначальними тенденціями розвитку професійної педагогічної освіти Канади є поглиблення її фундаменталізації, посилення духовного та загальнокультурного її елементів, формування у майбутніх вчителів системного підходу до освіти, прищеплення прагнення та навичок до самонавчання і самовдосконалення не тільки підчас початкової підготовки, але й впродовж професійної діяльності.

У цьому розділі також досліджуються цілі та завдання шести факультетів освіти університетів Канади, які є інтелектуальним ресурсом для громадськості та професійної спільноти. Студентам, які здобувають науковий ступінь бакалавра, магістра та доктора відведена багатогранна роль в процесі їхнього навчання: студент, вчитель, науковець, вихователь, стипендіат. Необхідність знаходження відповідного балансу між такими обов’язками дає студентам унікальну перспективу особистісного та професійного розвитку в університетській спільноті та здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня професійної підготовки вчителя.

Студенти факультетів освіти університетів Канади мають можливість здобути ступінь „Бакалавра природничих наук (природничі науки та освіта)/бакалавр освіти (середня освіта); „Бакалавр освіти” та „Бакалавр освіти” (друга освіта); „Бакалавр країнознавства/Бакалавр освіти”; „Бакалавр музики/Бакалавр освіти”; „Бакалавр фізичного виховання/Бакалавр освіти (початкова), (середня освіта)”; „Бакалавр екології людини/Бакалавр освіти”. Завершена програма бакалавра освіти дає можливість отримання сертифікату вчителя, який надається випускнику міністерством освіти за рекомендацією факультету освіти.

У ході дослідження виявлено, що головними принципами, які лежать в основі програм педагогічної підготовки є: освіта вчителя – це процес, який триває все життя. Окрім основної підготовки, початкова педагогічна підготовка повинна супроводжуватись особистісним розвитком, який характеризується об’єктивною самооцінкою та вдосконаленням, усвідомленням необхідності здобуття знань на навичок, необхідних для подальшого навчання; всі програми педагогічної підготовки повинні забезпечувати майбутнім вчителям можливість набуття основних практичних навичок, знання теорії та її зв’язку з практикою, прогресивних вчень та професійної компетентності; факультети освіти представляють якісні програми педагогічної підготовки та визнають важливість постійного контролю, оцінювання та вдосконалення власних пропозицій з метою ефективного відображення змін, що відбуваються в суспільстві та розвитку знань.

Факультети освіти університетів Канади пропонують програми Магістра освіти двох видів: MEd (thesis-based) – магістр освіти (на основі дипломної роботи) та MEd (course-based) – магістр освіти (на основі засвоєння курсів) в таких галузях, як: мистецтво; біологічні науки; хімія; професійні та технологічні науки: бізнес та технологія; екологія суспільства; ресурси; технологічна освіта; драма; англійська мова; англійська мова, як друга мова; навколишнє середовище; загальноосвітні науки; охорона здоров’я; математика; музика: хорове мистецтво; фізична культура; природничі науки (хімія і фізика); фізика; релігієзнавство та моральне виховання; іноземні мови; соціальні науки; спеціальні програми (час від часу Відділи середньої освіти пропонують програми магістра освіти в спеціальних галузях). Навчання за цими програмами передбачає удосконалення компетентностей вчителя, освітянина в окремих сферах науки, навчальних планах, спеціалістів з окремих дисциплін та науковців.

Освітньо-кваліфікаційний рівні Доктора філософії (Doctor of Philosophy) та Доктора освіти (Doctor of Education) обирають ті освітяни, які зацікавлені науковими дослідженнями та викладанням у вищих навчальних закладах. Ці програми передбачають розвиток бази наукових знань, дослідницьких навичок та вмінь, підготовку до професійної діяльності з дорослим населенням з обраної спеціальності.

Отже, ступенева система професійної педагогічної освіти та програми освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра, магістра та доктора, які пропонують факультети освіти університетів Канади, надають можливість для задоволення освітніх потреб громадян, а також забезпечують еластичність загальноосвітньої, фахової та наукової підготовки педагогічних працівників з метою підвищення їх соціального захисту на ринку праці та в умовах конкуренції в світовому освітньому просторі.

Навчальні програми освітньо-кваліфікаційних рівнів професійної педагогічної освіти в Канаді поєднують в собі академічну і професійну спрямованість, що базується на збалансованому поєднанні навчального часу, необхідного для глибокого розуміння предметів загальноосвітнього та фахового напрямку, а також практичної підготовки з метою отримання повноцінних навичок професійної роботи.

Організація педагогічної практики, яка поділяється на педагогічну практику вступного професійного семестру та прогресивного професійного семестру передбачає вивчення теоретичних курсів і практичну діяльність у шкільному середовищі з метою формування знань, навичок та вмінь майбутніх вчителів.

Сучасний процес глобалізації вимагає від вчителя майстерності у використанні програмного забезпечення та інструментарію комунікацій. Доконечними завданнями навчальних програм освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра, магістра та доктора є розвиток вмінь та навичок використання комп’ютерів та інформаційно-комунікаційних технологій в педагогічній стратегії професійної педагогічної діяльності вчителя Канади, з метою їх адаптації до процесу навчання учнів і змісту академічного предмета. Комплексна програма комп’ютерної грамотності – це не просто перелік вмінь та навичок педагога (знання елементів комп’ютера, вміння написати текст, створити таблицю, зберегти документ), це також розуміння можливостей поєднання комплексу знань, вмінь та навичок, з метою організації гнучкої, творчої, цільової роботи з комп’ютером у професійній та повсякденній діяльності вчителів Канади.

На основі проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. На сучасному етапі Канада володіє самобутньою системою освіти та учительської професії, яка зазнала суттєвого впливу зарубіжних освітніх систем. У результаті дослідження вдалося визначити основні тенденції становлення і розвитку педагогічної професії і школи в Канаді. У системі освіти та професії вчителя Канади наявні характерні особливості освіти Британії XVII-IXX століть, зокрема консерватизм та вплив Англіканської церкви на їх розвиток. Канадській педагогічній освіті притаманний демократизм, що склався під впливом американських освітніх традицій, і який надає пріоритет рівності права на освіту всіх громадян країни, її доступність різним верствам населення.

Національна система освіти Канади – це складна інтегрована структура, яка, поєднуючи елементи консерватизму та демократизму, являє собою унікальний феномен, що відповідає вимогам полікультурного суспільства, якому властива продуктивна взаємодія різноманітних культур та націй.

Важливе значення в історії розвитку освіти та професії вчителя має еволюційний їх вихід із підпорядкування церкви, перехід у підпорядкування урядових структур та прийняття відповідного законодавства про світський характер освіти і професійну діяльність вчителя.

Педагогічна освіта Канади забезпечує формування у майбутнього вчителя професійної готовності до реалізації у власній діяльності таких компонентів: ставлення до людей різного віку з позитивної сторони; забезпечення рівноправності представників різних статей; рівноправне відображення у змісті професійної діяльності культурних, расових та етнічних особливостей; доброзичливе ставлення до людей із різних соціальних верств та матеріального добробуту; використання поряд з державними, мови національних меншин; використання педагогічних технологій контроверсивних поглядів на одну і ту ж проблему; виховання патріотизму і національної гордості на основі канадської сутності у різноманітних соціальних явищах; розкриття сутності процесів інтеграції та збалансування економіки, навколишнього середовища та суспільства.

2. У результаті дослідження встановлено, що система професійної освіти Канади функціонує згідно з принципами: якості та відповідності інституцій професіональним та науковим нормам; рівня забезпечення потреб сукупності споживачів необхідним рівнем навчальних закладів; спрямування студентів на досягнення визначеного навчальним закладом ступеня досконалості; доступності професійної освіти для всіх громадян Канади із врахуванням потреб та сподівань особи на неперервне навчання; мобільності та портативності, які забезпечують конкурентоспроможність випускників університетів в регіональному і міжнародному освітньому просторі; відповідності сподівань, потреб студентів та вимог ринку праці щодо якості та кількості спеціалістів певної сфери діяльності суспільства у контексті наукових розробок та науково-дослідницьких послуг інституцій системи професійної освіти; науковості, реалізація якого відбувається через генерацію фундаментальних та прикладних знань в університетських підрозділах, що забезпечує інтелектуальний розвиток канадського суспільства; відповідальності – всі інституції системи професійної освіти несуть відповідальність за власну діяльність та звітують про її результати перед урядом та громадськістю.

3. У ході дослідження з’ясовано, що Канада володіє такою системою педагогічної освіти, яка на основі національних надбань та усталених світових традицій забезпечує професійний розвиток педагогічних працівників, здатних здійснювати професійну діяльність на демократичних та гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику як пріоритетну функцію держави, що спрямовується на розвиток та самореалізацію особистості, задоволення її освітніх і духовно-культурних потреб.

Метою системи професійної освіти Канади є виховання та підготовка конкурентоспроможного висококваліфікованого спеціаліста з демократичним світоглядом гуманістичного спрямування, готового до гармонійного життя та ефективної діяльності в суспільстві ХХІ століття.

Встановлено, що науковий підхід до структурування змісту професійної педагогічної підготовки забезпечується використанням філософії освіти, розробкою програми вирішення завдань, до складу яких входять визначення та історична конкретизація предметної суті педагогіки як науки, розкриття особливостей навчально-виховного процесу та освіти, в цілому, як цілеспрямованої діяльності та реальної дійсності.

Зміст педагогічної освіти з відповідних спеціальностей для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів визначається галузевими стандартами професійної педагогічної освіти та стандартами вищої освіти Канади і, враховуючи їх особливості, передбачає фундаментальну, психолого-педагогічну, методичну, інформаційно-технологічну, практичну і соціально-гуманітарну