Міністерство ОСВІТИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.Ю.ФЕДЬКОВИЧА

ДІДОВИЧ АННА ПАВЛІВНА

УДК 636:612:015:591.147.6

ВПЛИВ АДРЕНАЛІНУ НА ЛІПІДНИЙ ОБМІН У СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗАХ ТВАРИН В ОНТОГЕНЕЗІ

03.00.04 - біохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Чернівці 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в НДІ біоекологічного моніторингу в складі Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького Міністерства АПК України

Науковий керівник: доктор біол.наук, проф., член-кор. УААН, заслужений діяч науки і техніки України

Кравців Роман Йосипович,

директор НДІ біоекологічного моніторингу в складі Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького, ректор академії

Офіційні опоненти:

Доктор біологічних наук, професор

Великий Микола Миколайович,

Львівський державний університет ім. І.Франка, завідувач кафедри біохімії

Доктор біологічних наук, професор

Мислицький Валентин Францович,

Буковинська державна медична академія,

завідувач кафедри патофізіології і біофізики

Провідна установа : Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України,

відділ сенсорних та регуляторних систем

Захист відбудеться “20” жовтня 1999р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.05 в Чернівецькому державному університеті ім. Ю.Федьковича, м.Чернівці, вул. Коцюбинського,2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича (м.Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).

Автореферат розісланий “_18__” __вересня__ 1999р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічний наук Копильчук Г.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Всебічне вивчення онтогенетичних особливостей обміну речовин в організмі тварин є необхідною передумовою цілеспрямованого впливу на їх ріст, якість отримуваної харчової продукції. Тому актуальним є з`ясування біохімічних механізмів, які лежать в основі змін вмісту ліпідів в органах і тканинах тварин під впливом різних факторів (породи, віку, годівлі, утримання). Зокрема, загальний вміст ліпідів, співвідношення окремих їх класів і жирнокислотного складу останніх у скелетних м`язах великої рогатої худоби істотно впливає на показники якості мўяса. У телятині є високий вміст фосфоліпідів. Вони містять поліненасичені жирні кислоти, зокрема арахідонову, що є попередником ейкозаноїдів - великої групи біологічно активних речовин з широким спектром регуляторної дії (Варфоломеев, Мевх, 1985; Smith,1989; Brochart, 1992; DіMarсo, 1995) і холіну, який проявляє ліпотропну дію (Lindsay, 1980; 1982). Це зумовлює біологічну цінність телятини. У яловичині відмічений високий вміст триацилгліцеролів. На відміну від фосфоліпідів вони містять значну кількість стеаринової кислоти, яка негативно впливає на обмін ліпідів в організмі людини.

Вміст ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку істотно зростає (Link at al., 1970; Янович, 1973; Захарів, 1996), проте біохімічні механізми, що лежать в основі цього зростання, з`ясовані недостатньо. Це зумовлює актуальність розширення і поглиблення досліджень, скерованих на вивчення регуляторних механізмів, які визначають зміни вмісту окремих класів ліпідів і їх жирнокислотного складу у скелетних м`язах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку, дослідження ролі гормонів в регуляції анаболізму і катаболізму ліпідів. Зокрема, заслуговує на увагу з`ясування впливу адреналіну на метаболізм ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби на різних стадіях постнатального розвитку. В дослідах на тваринах, в тому числі на великій рогатій худобі (DіMarсo et al., 1991), встановлено, що цей гормон відіграє важливу роль в регуляції розщеплення триацилгліцеролів у жировій тканині, що забезпечує використання жирних кислот в енергетичних процесах у печінці і периферійних тканинах. Дія адреналіну на обмін ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби з`ясована мало.

Звўязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота проводилась в рамках комплексної науково-дослідницької теми НДІ біоекологічного моніторингу в складі Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького. Реєстраційний N 0198U008024.

Мета і основні завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи було встановити онтогенетичні особливості обміну ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби і роль адреналіну в його регуляції.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Дослідити вміст окремих класів ліпідів і їх жирнокислотний склад у скелетних м’язах великої рогатої худоби в 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці.

2. Вивчити інтенсивність синтезу ліпідів із мічених радіоактивним вуглецем глюкози і оцтової кислоти у скелетних м`язах великої рогатої худоби у зазначеному віці.

3. Дослідити інтенсивність процесів ліполізу і окиснення жирних кислот у скелетних м’язах досліджуваних тварин.

4. Вивчити вплив адреналіну на вміст ліпідів і їх жирнокислотний склад, активність ліполітичних ферментів, інтенсивність синтезу ліпідів і окиснення жирних кислот у скелетних м`язах великої рогатої худоби в 1-, 3-, 6-, 12- і 20- місячному віці.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведених досліджень одержано ряд нових даних про зміни обміну ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби і про роль адреналіну в його регуляції на різних стадіях постнатального розвитку.

Вперше встановлено, що збільшення вмісту триацилгліцеролів у скелетних м`язах великої рогатої худоби з віком зумовлене зменшенням ступеня їх розщеплення внаслідок зниження активності триацилгліцеролліпази і зменшення окиснення жирних кислот та посиленням поглинання ліпопротеїнів з плазми крові внаслідок підвищення активності ліпопротеїнліпази.

Нами вперше показано, що серед жирних кислот у складі загальних ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби з 1- до 6-місячного віку зменшується частка лінолевої і олеїнової та збільшується частка пальмітинової і стеаринової кислот. У фосфоліпідах скелетних м`язів великої рогатої худоби з віком зменшується відносний вміст лінолевої і олеїнової кислот та збільшується вміст пальмітинової кислоти.

Вперше було виявлено, що після трикратного підшкірного введення великій рогатій худобі адреналіну в 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці у скелетних м`язах зменшується вміст загальних ліпідів і триацилгліцеролів внаслідок підвищення активності триацилгліцеролліпази і посилення окиснення жирних кислот, знижується інтенсивність синтезу ліпідів з оцтової кислоти. При цьому у складі загальних ліпідів і фосфоліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби зменшується вміст лінолевої, арахідонової і докозапентаєнової кислот та збільшується вміст пальмітинової, стеаринової і олеїнової кислот.

Практичне значення роботи. Одержані результати про вплив адреналіну на обмін ліпідів і жирних кислот у скелетних м`язах великої рогатої худоби розширюють і поглиблюють сучасні уявлення про біохімічні механізми, які визначають його регуляторний вплив на організм тварин. Вони свідчать про можливість застосування аналогів адреналіну з метою покращення біохімічних показників мўяса. Одержані дані можуть бути використані в лекційних курсах з фізіології і біохімії тварин у ВНЗах сільськогосподарського профілю.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора в отриманні наукових результатів, викладених в дисертації, є основним і полягає у визначенні напрямку, обсягу та методів дослідження; постановці мети та формулюванні завдань; у виконанні основного обўєму експериментальної частини; в аналізі та узагальненні результатів; статистичній обробці матеріалу; апробації отриманих результатів і підготовці наукових праць до друку; написанні та оформленні дисертації. Аналіз та обговорення результатів досліджень проведено спільно з науковим керівником.

Апробація результатів роботи. Результати досліджень, які внесені до дисертації, доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції до 100-річчя від часу надання академічного статусу Львівській державній академії ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького (м.Львів,1997р.), засіданні кафедри біохімії і експериментальної екології Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича (м.Чернівці,1998р.), засіданні НДІ біоекологічного моніторингу в складі Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького (м.Львів,1999р.), науковій конференції до 50-річчя від дня заснування зооінженерного факультету Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького (м.Львів,1999р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 статей, з них 4 у фахових виданнях.

Структура і об’єм роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів (огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати досліджень, обговорення одержаних результатів), висновків та списку використаних джерел, який містить 223 найменування. Обсяг дисертації становить 133 сторінки. Дисертація проілюстрована 20 таблицями і 1 рисунком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження

Експериментальні дослідження було проведено в агрофірмі "Галичина" Снятинського району Івано-Франківської області на групах бичків чорно-рябої породи, по 5 голів в кожній. Телята обох груп протягом доби після народження утримувалися разом з коровою, далі до 21-денного віку в індивідуальних клітках профілакторію, до 90-денного віку в групових клітках з безприв`язним утриманням, з 3- до 20-місячного віку — на прив`язі. Годівля тварин проводилась згідно норм, розроблених ВАСГНІЛ (1985). Телятам за період вирощування випоювали 120 л молока і 300 л замінника цільного молока. З 10-денного віку їх привчали до поїдання сіна, з 20-денного віку до поїдання концентрованих кормів. В наступний період в годівлі тварин використовували сіно, силос, коренеплоди, комбікорм (у стійловий період), або зелену масу (у літній період). Раціон забезпечував середньодобовий приріст телят в період від народження до 3-місячного віку на рівні 600-650 г, в наступний період — на рівні 800-850 г.

Для з`ясування онтогенетичних особливостей обміну ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби і ролі адреналіну в його регуляції проведено порівняльне дослідження загального вмісту ліпідів і співвідношення окремих їх класів, жирнокислотного складу загальних ліпідів і фосфоліпідів, інтенсивності синтезу ліпідів, активності триацилгліцеролліпази і ліпопротеїнліпази, а також інтенсивності окиснення жирних кислот у вказаній тканині інтактних бичків (контрольні групи) і бичків, яким вводили адреналін (дослідні групи) у 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці. Адреналін тваринам дослідних груп вводили підшкірно протягом 3-х днів в кількості 1 мг/кг живої маси. Тваринам контрольних груп при цьому підшкірно вводили фізіологічний розчин хлористого натрію в кількості 5 мл. Для біохімічних досліджень використовували зразки чотириголового м`яза стегна, які від дослідних тварин одержували методом біопсії.

Ліпіди зі скелетних м`язів, зразки яких відразу після взяття заморожували в рідкому азоті, екстрагували хлороформ-метанолом 2:1 (с ., 1957). Від неліпідних залишків ліпідний екстракт звільняли шляхом додавання до нього 5% розчину Кейтс, 1975). Співвідношення окремих класів ліпідів у ліпідних екстрактах досліджуваних зразків скелетного м`яза визначали шляхом тонкошарової хроматографії на селікагелі у системі гексан-диетиловий ефір-льодова оцтова кислота (70:30:1). Кількість окремих класів ліпідів у м`язі виражали в процентах від загальної кількості ліпідів (Шталь,1965).

Жирнокислотний склад загальних ліпідів і фосфоліпідів у скелетних м`язах досліджуваних тварин визначали шляхом газорідинної хроматографії (Терещук, Немировський, 1983). Метилові ефіри жирних кислот одержували шляхом прямої переетерифікації жирних кислот (Курко, 1965). Їх співвідношення визначали шляхом хроматографії на газорідинному хроматографі r-4 з полум`яно-іонізованим детектором. Жирні кислоти на хроматограмах ідентифікували за допомогою стандартного набору жирних кислот фірми "" і виражали їх у процентах від загальної кількості жирних кислот (Терещук, Немировський, 1983).

Активність триацилгліцеролліпази і ліпопротеїнліпази у досліджуваному м`язі визначали шляхом інкубації гомогенатів м`яза з твіном-80 при рН відповідно 7,0 і 8,5 з наступним визначенням концентрації вільних жирних кислот (Покровский,1965).

Інтенсивність синтезу ліпідів у скелетних м`язах досліджуваних тварин визначали шляхом інкубації гомогенатів м`яза у фосфатному буфері Кребс-Рінгера (рН-7,4) з — глюкозою або 1—14С ацетатом із наступним визначенням радіоактивності синтезованих ліпідів, яке проводили на рідинному сцинтиляційному лічильнику (Швеція). Швидкість окиснення жирних кислот у досліджуваному м`язі визначали шляхом інкубації гомогенатів м`яза у вказаному буфері з 1—14С пальмітиновою і 1—14С стеариновою кислотами і наступним визначенням радіоактивності утвореного СО2.

Результати досліджень та їх обговорення

1. Зміни загального вмісту ліпідів і співвідношення окремих їх класів у скелетних м`язах великої рогатої худоби за дії адреналіну в онтогенезі. Досліджено, що загальний вміст ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку поступово збільшується, а співвідношення окремих їх класів істотно змінюється (рис.1.1). Загальний вміст ліпідів у скелетному м`язі досліджуваних тварин за період з 1- до 20- місячного віку з розрахунку на суху масу тканини збільшується в 2,34 разу (Р0,001). При цьому вміст триацилгліцеролів у досліджуваній тканині збільшується в 1,75 разу (Р0,001), а вміст фосфоліпідів, вільного і етерифікованого холестеролу зменшується відповідно у 1,51; 1,45 і 1,33 разу (Р0,001). Вміст диацилгліцеролів і вільних жирних кислот істотно не змінюється. Відношення між вмістом вільного і етерифікованого холестеролу у скелетному м`язі досліджуваних тварин за період з 1- до 20-місячного віку зменшується з 1,46 до 1,35.

Загальний вміст ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби після підшкірного введення адреналіну протягом 3-х днів у 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці був відповідно на 13,86; 20,88; 19,30; 17,62; 16,72% менший (Р0,01-0,001) порівняно з їх вмістом у скелетних м`язах тварин контрольних груп вказаного віку, яким гормон не вводили.

Рис. 1.1. Динаміка основних класів ліпідів скелетних м’язів великої рогатої худоби в онтогенезі:

а) контроль; б) введення адреналіну.

Примітка: 1.Вірогідні зміни досліджуваних показників порівняно з контролем: Р<0,05; Р< 0,01; Р <0,001.

2.Вміст ліпідів виражений у процентах з розрахунку на суху масу мязової тканини.

Зниження загального вмісту ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби після введення адреналіну зумовлене зменшенням у їх складі частки триацилгліцеролів, яка у тварин дослідних груп була відповідно на 16,09; 17,60; 11,57; 13,87 і 8,11% менша, ніж у тварин контрольних груп (Р0,05-0,001). Як буде показано нижче, зниження вмісту триацилгліцеролів у скелетних м`язах досліджуваних тварин після введення адреналіну зумовлене посиленням їх розщеплення внаслідок підвищення активності триацилгліцеролліпази. Про це свідчить також порівняння вмісту неетерифікованих жирних кислот у складі загальних ліпідів у м`язовій тканині тварин дослідних груп на всіх етапах дослідження порівняно з їх вмістом у тварин контрольних груп (Р0,01-0,001).

Після введення дослідним тваринам адреналіну у загальному вмісті ліпідів також виявлялася тенденція до збільшення частки фосфоліпідів і диацилгліцеролів, тоді як частка вільного і етерифікованого холестеролу при цьому дещо зменшується (Р0,5-0,1).

2. Зміни жирнокислотного складу загальних ліпідів і фосфоліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби за дії адреналіну в онтогенезі. Як показано на рис. 2.1-2.2, зміни загального вмісту ліпідів і співвідношення окремих їх класів у скелетних м`язах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку супроводжуються змінами співвідношення окремих жирних кислот в їх складі. Найбільшою мірою виражені ці зміни в період з 1- до 6-місячного віку, що зумовлене переходом телят від молочного живлення до рослинного і приводить до розвитку передшлунків та впливу мікроорганізмів на процеси гідрогенізації і інші модифікації ненасичених жирних кислот, які містяться в ліпідах рослинних кормів. У цьому плані насамперед слід відмітити збільшення частки насичених і зменшення частки мононенасичених та поліненасичених жирних кислот у складі загальних ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби в період з 1- до 6-місячного віку і значно менші зміни у співвідношенні окремих жирних кислот в період з 6- до 20-місячного віку.

У період з 1- до 6-місячного віку відносний вміст насичених жирних кислот у ліпідах скелетних м`язів телят збільшується з 38,98 до 50,30%, вміст поліненасичених жирних кислот зменшується з 23,41до 18,54%, вміст мононенасичених жирних кислот — з 37,35 до 32,05%. Ці відмінності зумовлені в основному збільшенням у ліпідах скелетних м`язів телят у вказаний період вмісту пальмітинової та стеаринової (Р0,001; Р0,01) і зменшенням вмісту олеїнової (Р0,01) та лінолевої (Р0,001) кислот. У цей період у ліпідах скелетних м`язів телят виявляються також статистично достовірні зміни у вмісті деяких мінорних жирних кислот, проте причинно-наслідкове значення цих змін з`ясоване меншою мірою.

З 6- до 20-місячного віку та після завершення морфофункціонального розвитку передшлунків, жирнокислотний склад ліпідів скелетних м`язів великої рогатої худоби змінюються меншою мірою, ніж з 1- до 6-місячного віку. У вказаний період вміст насичених жирних кислот у ліпідах скелетних м`язів досліджуваних тварин збільшується з 50,30 до 52,23%, вміст поліненасичених жирних кислот — з 18,54 до 20,08%, а вміст мононенасичених жирних кислот зменшується з 32,05 до 26,50%.

Проведені нами дослідження показали, що зміни жирнокислотного складу фосфоліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби протягом досліджуваного періоду постнатального розвитку характеризуються такими ж закономірностями, як зміни жирнокислотного складу загальних ліпідів, проте вони виражені меншою мірою. Ці результати узгоджуються з наявними в літературі даними про більші зміни жирнокислотного складу нейтральних ліпідів, ніж фосфоліпідів у тканинах великої рогатої худоби з віком (Захарів, 1996).

Рис. 2.2. Динаміка жирнокислотного складу ліпідів скелетних м’язів великої рогатої худоби в онтогенезі:

а) контроль; б) введення адреналіну.

Порівняння жирнокислотного складу ліпідів у досліджуваному скелетному м`язі тварин в 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці до і після введення адреналіну свідчить про значний вплив гормону на метаболізм окремих жирних кислот і їх використання у синтезі ліпідів. Насамперед слід відзначити, що на всіх етапах дослідження у ліпідах скелетних м`язів великої рогатої худоби після введення адреналіну збільшується частка насичених і зменшується частка ненасичених жирних кислот. Так, частка насичених жирних кислот у складі загальних ліпідів у скелетних м`язах тварин контрольних груп у 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці становила відповідно 38,98; 44,87; 50,30; 50,51; 53,23%, а у дослідних — 42,65; 46,35; 52,53; 52,63; 56,75% загальної кількості жирних кислот.

Збільшення частки насичених жирних кислот у ліпідах скелетних м`язів великої рогатої худоби відбувається в основному за рахунок збільшення в їх складі відносного вмісту пальмітинової і стеаринової кислот, а зменшення частки поліненасичених жирних — за рахунок зменшення вмісту лінолевої кислоти.

Зміни жирнокислотного складу фосфоліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби після введення адреналіну характеризуються такими ж закономірностями, як і зміни жирнокислотного складу загальних ліпідів.

3. Зміни активності триацилгліцеролліпази і ліпопротеїнліпази у скелетних м`язах великої рогатої худоби за дії адреналіну в онтогенезі. В результаті проведених досліджень (табл.3.1) встановлено, що активність триацилгліцеролліпази у досліджуваному м`язі великої рогатої худоби за період з 1- до 20-місячного віку знижується у 1,94 разу (Р0,001), що свідчить про обернену залежність між змінами вмісту триацилгліцеролів і активністю триацилгліцеролліпази у вказаній тканині даного виду протягом постнатального розвитку.

На відміну від активності триацилгліцеролліпази, активність ліпопротеїнліпази у скелетних м`язах великої рогатої худоби за період з 1- до 20-місячного віку підвищується у 1,54 разу (Р0,001). З цих даних випливає, що збільшення вмісту триацилгліцеролів у скелетних м`язах великої рогатої худоби з віком зумовлене не тільки зниженням ступеня їх розщеплення внаслідок зниження активності ліпопротеїнліпази, а й підвищенням ступеня поглинання з крові триацилгліцеролів, які знаходяться у складі сироваткових ліпопротеїнів.

Таблиця 3.1

Вплив екзогенного адреналіну на активність триацилгліцеролліпази і ліпопротеїнліпази у скелетних м`язах досліджуваної великої рогатої худоби в онтогенезі (М, мкекв жирних кислот / г сирої тканини, =5) |

Досліджувані ферменти

Вік тварин, місяці | Триацилгліцеролліпаза | Ліпопротеїнліпаза

Контроль | Адреналін | Контроль | Адреналін

1 | 6,200,24 | 12,480,50 | 12,140,55 | 8,110,37

3 | 5,700,27 | 11,180,70 | 12,000,70 | 8,220,70

6 | 4,850,24 | 9,160,33 | 14,730,21 | 10,160,56

12 | 4,120,20 | 7,360,27 | 16,150,44 | 13,700,65

20 | 3,190,24 | 5,280,34 | 18,660,70 | 16,150,61

Примітка. Вірогідні зміни досліджуваних показників порівняно з контролем:

Р<0,05; Р< 0,01; Р <0,001.

Після введення гормону активність триацилгліцеролліпази у скелетних м`язах тварин дослідних груп у 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці була відповідно у 2,01; 1,96; 1,89; 1,79 і 1,66 разу вища (Р0,001), а активність ліпопротеїнліпази — в 1,50; 1,46; 1,45; 1,18 і 1,16 разу нижча (Р0,05-0,001), ніж у скелетних м`язах тварин контрольних груп, яким гормон не вводили. Ці дані свідчать про ліполітичний ефект адреналіну у скелетних м`язах великої рогатої худоби.

4. Зміни інтенсивності окиснення жирних кислот у скелетних м`язах великої рогатої худоби за дії адреналіну в онтогенезі. З наведених у табл. 4.1 даних видно, що інтенсивність окиснення жирних кислот у скелетних м`язах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку поступово знижується. Так, ступінь окиснення 1—14С пальмітинової кислоти у скелетних м`язах досліджуваних тварин в умовах за період з 1- до 20-місячного віку знижується у 3,27 разу, інтенсивність окиснення 1—14С стеаринової кислоти — у 1,85 разу (Р0,001). Ці зміни свідчать про тісний зв`язок між змінами активності триацилгліцеролліпази та інтенсивності окиснення жирних кислот у скелетних м`язах великої рогатої худоби з віком.

Таблиця 4.1

Вплив екзогенного адреналіну на інтенсивність окиснення 1—14С пальмітинової та 1—14С стеаринової кислот у скелетних м`язах великої рогатої худоби в онтогенезі (М, тис. імп/100мг. сир. тк., =5) |

Жирна кислота

Вік тварин, | 1—14С пальмітат | 1—14С стеарат

місяці | Контроль | Адреналін | Контроль | Адреналін

1 | 2,750,07 | 3,920,10 | 1,830,05 | 2,420,03

3 | 2,240,11 | 3,300,15 | 1,950,03 | 2,530,04

6 | 1,650,05 | 2,920,08 | 1,440,04 | 1,970,06

12 | 1,190,05 | 1,600,09 | 0,920,04 | 1,200,03

20 | 0,840,02 | 1,150,04 | 0,990,03 | 1,160,04

Примітка. Вірогідні зміни досліджуваних показників порівняно з контролем:

Р<0,05; Р< 0,01; Р <0,001.

Після введення дослідним тваринам адреналіну інтенсивність окиснення жирних кислот у скелетних м`язах значно підвищується. Так, продукція 14СО2 за рахунок окиснення 1—14С пальмітинової кислоти гомогенатами скелетних м`язів досліджуваних тварин в 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці після введення адреналіну була відповідно у 1,43; 1,47; 1,87; 1,34 і 1,37 разу (Р0,01-0,001), за рахунок окиснення 1—14С стеаринової кислоти — у 1,32; 1,30; 1,37; 1,30 і 1,17 разу (Р0,05-0,001) вища, ніж у скелетних м`язах тварин контрольних груп.

З одержаних результатів випливає, що стимульоване адреналіном підвищення активності триацилгліцеролліпази у скелетних м`язах телят і дорослої великої рогатої худоби приводить до підвищення фонду вільних кислот і посилення використання їх в енергетичних процесах.

Стимулюючий вплив адреналіну на окиснення жирних кислот у скелетних м`язах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку зменшується.

5. Вплив адреналіну на інтенсивність синтезу ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби в онтогенезі. Проведені нами дослідження показали, що інтенсивність синтезу ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби з 6—14С глюкози у період з 1- до 3-місячного віку зменшується в 1,58 разу (Р0,001), а в наступний період змінюється відносно мало.

Інтенсивність синтезу ліпідів з 1—14С оцтової кислоти у скелетних м`язах досліджуваних тварин у вказаний період підвищується в 1,54 разу і в наступний період істотно не змінюється. Ці результати узгоджуються з наявними в літературі даними (Куртяк, 1991; Вовк, 1992) про зменшення використання глюкози і збільшення використання оцтової кислоти в синтезі ліпідів у скелетних м`язах телят після переходу від молочного живлення до рослинного.

Інтенсивність синтезу ліпідів у скелетних м`язах тварин дослідних груп, яким вводили адреналін, в 1-, 3-, 6-, 12- і 20-місячному віці в умовах з 6—14С глюкози була відповідно на 8,45; 3,51; 4,97; 10,40 і 7,79% (Р0,5), а з 1—14С оцтової кислоти — на 25,69; 27,40; 14,31; 19,61 і 11,56% (Р0,05-0,01) нижча порівняно з інтенсивністю синтезу ліпідів у досліджуваній тканині тварин контрольних груп.

З отриманих даних випливає, що екзогенний адреналін значно більшою мірою інгібує синтез ліпідів у скелетних м`язах телят і дорослої великої рогатої худоби з оцтової кислоти, ніж з глюкози. Разом з тим, вони свідчать про реципрокну залежність між інтенсивністю синтезу і розщеплення ліпідів у скелетних м`язах великої рогатої худоби за дії адреналіну.

ВИСНОВКИ

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Основні роботи, опубліковані за темою дисертації

1.

1.

1.

1.

1.

Дідович А.П. Вплив адреналіну на ліпідний обмін у скелетних мўязах тварин в онтогенезі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю “біохімія” – 03.00.04. - Чернівецький державний університет ім.Ю.Федьковича Міністерства освіти України, Чернівці,1999.

В роботі представлені дані про фізіолого-біохімічні механізми, які лежать в основі змін вмісту ліпідів у скелетних мязах великої рогатої худоби в онтогенезі і про роль адреналіну в регуляції обміну ліпідів у вказаній тканині даного виду.

Встановлено, що у скелетних мязах великої рогатої худоби протягом постнатального розвитку зростає вміст триацилгліцеролів і зменшується вміст фосфоліпідів і холестеролу. При цьому в скелетних мязах знижується активність триацилгліцеролліпази і підвищується активність ліпопротеїнліпази, знижується інтенсивність окиснення жирних кислот. В період з 1- до 6-місячного віку в скелетних мязах великої рогатої худоби знижується використання глюкози і зростає використання оцтової килоти в синтезі ліпідів, змінюється жирнокислотний склад ліпідів.

Після триразового введення тваринам адреналіну в скелетних мязах знижується вміст триацилгліцеролів, підвищується активність триацилгліцеролліпази і посилюється окиснення жирних кислот, знижується інтенсивність синтезу ліпідів із оцтової кислоти, змінюється жирнокислотний склад ліпідів.

Ключові слова: велика рогата худоба, ліпіди, триацилгліцероли, триацилгліцеролліпаза, ліпопротеїнліпаза, глюкоза, жирні кислоти, адреналін, СО2.

Дидович А.П. Влияние адреналина на липидный обмен в скелетных мышцах животных в онтогенезе. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности “биохимия” – 03.00.04. - Черновицкий государственный университет им.Ю.Федьковича Министерства просвещения Украины, Черновцы,1999.

В работе представлены данные о физиологобиохимических механизмах, которые лежат в основе изменений содержания липидов в скелетных мышцах крупного рогатого скота на протяжении постнатального развития и о роли адреналина в регуляции обмена липидов в указанной ткани данного вида.

Установлено, что в скелетных мышцах крупного рогатого скота с возрастом увеличивается содержание триацилглицеролов и уменьшается содержание фосфолипидов и холестерола. При этом в скелетных мышцах снижается активность триацилглицероллипази и повышается активность липопротеидлипазы, снижается интенсивность окисления жирних кислот. В период с 1- до 6-месячного возраста в скелетных мышцах крупного рогатого скота уменьшается использование глюкозы и увеличивается использование уксусной кислоты в синтезе липидов, изменяется жирнокислотний состав липидов.

После трехкратного введения животным в 1-, 3-, 6-, 12- и 20-месячном возрасте адреналина общее содержание липидов и содержание триацилглицеролов в скелетных мышцах уменьшается соответственно на 13,86-20,88 і 8,11-17,60%, а содержание фосфолипидов увеличивается на 6,49-10,10% в сравнении с интактными животными. Отмечено повышение активности триацилглицероллипазы и интенсивности окисления 1—14С пальмитиновой и 1—14С стеариновой кислот, понижение активности липопротеинлипазы и интенсивности синтеза липидов из 1—14С уксусной кислоты. Экзогенный адреналин вызывает повышение содержиния пальмитиновой стеариновой и олеиновой кислот и уменьшение содержания линолевой, арахидоновой и эйкозапентаеновой кислот в составе общих липидов и фосфолипидов в указанной ткани крупного рогатого скота.

Ключевые слова: крупный рогатый скот, липиды, триацилглицеролы, триацилглицероллипаза, липопротеидлипаза, глюкоза, жирные кислоты, адреналин,СО2.

Didovych A.P. Influence of adrenaline on lipid metabolism in cattle skeletal muscles in ontogenesis.- Manuscript.

Thesis for the competition of a scientific degree of the Candidate of Biological science on the speciality 03.00.04 – Biochemistry. Yu. Fedkovych Chernovtsi State University, Chernovtsi, 1999.

The thesis presents data of physiology and biochemical mechanisms which are the changes base of content of lipids in skeletal muscles of the cattle in ontogenesis and of adrenaline role in regulation of lipids changes in the tissue of given species.

It has been determined that in skeletal muscles of the cattle during postnatal development the content of tryglycerides increases and the content of phosfolipids and cholesterol decreases. At this the activity of tryglycerol lipase in skeletal muscles decreases and the activity of lipoprotein lipase increases, the intensity of fatty acids oxidation decreaces. At the period from the 1-st to the 6-th months of age in cattle skeletal muscles the usage of glucose decreases and the usage of acetic acid increaces in lipids synthesis, fatty and acids lipids content changes.

After three times introduction of adrenaline the content of tryglycerides decreases, the activity of tryglycerol lipase increases and oxidation of fatty acids strengthens, the intensity of lipid synthesis from acetic acid decreases, fatty acids composition changes in the skeletal muscles of the cattle.

Key Words: cattle, lipids, tryglycerides, tryglycerol lipase, lipoprotein lipase, glucose, fatty acids, adrenaline, СО2.