ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
МЄШКОВСЬКА
Олена Анатоліївна
УДК 816.89-008.442:616.97]–-085.859
ВАРІАНТИ, ФОРМИ І ПСИХОКОРЕКЦІЯ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ПОДРУЖНЬОЇ ПАРИ ПРИ ПОЗАШЛЮБНИХ ЗВ’ЯЗКАХ
І ВЕНЕРИЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ЖІНОК
19.00.04 – медична психологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків – 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Харківській медичній академії після-диплом-ної освіти МОЗ України
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Кришталь Валентин Валентинович, Хар-ківська медична академія після-дипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри сек-со-логії та медичної психології.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Михайлов Борис Володимирович, Хар-ківська медична академія після-дипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри психотерапії.
доктор медичних наук, професор Сонник Григорій Трохимович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, кафедра психіатрії, наркології та медичної психології, професор кафедри.
Провідна організація: Національний медичний університет імені акад. О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра психіатрії, м. Київ.
Захист відбудеться "25" жовтня 2005 р. об 11-й год. на засіданні спеціалізованої вченої ради на засіданні спеціалізованої ученої ради К64.609.03 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)
Автореферат розісланий "23" вересня 2005 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат психологічних наук, доцент |
Н.К.Агішева
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Зростання кількості венеричних захво-рю-вань стає однією з найсерйозніших медичних та соціальних проб-лем сучасності, особливо зважаючи на той факт, що вене-рич-ні за-хворювання поширені здебільшого серед молодих людей. Суттєве зростання частоти цих захворювань відзнача-єть-ся у працях і віт-чизняних, і зарубіжних авторів – Г.Новайтис (1985), І.А.Бабюк (1995), F.Perls (1995), H.E.Fischer (1995), P.Pryor, I.K.Dikinson (2000). Відзначено в літературі і збільшення частоти подружніх зрад, зокрема жінок. У роботі C.Botwin (1994) наводяться цифри від виявлених A.C.Kinsey у 1953р. 26% до 55%, установлених дос-лідниками в 90-х роках ХХ століття.
Із проблемою позашлюбного сексу та захворюваності на ве-неричні хвороби нерозривно пов’язана вельми актуальна про-б-лема подружньої дезадаптації. Утворюється своєрідне по-роч-не коло: дез-адаптація призводить до подружніх зрад, що не-рід-ко закін-чуються зараженням венеричною хворобою, а це, в свою чергу, посилює дезадаптацію чи, можливо, стає її причи-ною.
Останні роки феномен подружньої дезадаптації, що нега-тив-но позначається на сексуальному здоров’ї подружжя, здоров’ї сім’ї та підриває міцність шлюбу, привертає дедалі більше уваги дос-лідників (В.В.Кришталь, С.Р.Григорян, 2002; J.Fischer, H.Gochros, 1997; H.Intili, D.Nier, 1998). Проте порушення по-друж-ньої взаємо-дії при позашлюбних зв’язках у жінок, що приз-вели до захво-рю-вання на венеричну хворобу, практично не вив-че-но й не висвіт-лено в літературі. Залишаються не дослід-же-ни-ми умови виник-нен-ня подружніх зрад, їх причинно-наслідковий зв’язок із порушен-ням міжособистісної чи сексуальної комуні-ка-ції подружжя, психо-логічні наслідки позашлюбних сексуальних кон-тактів і венеричного захворювання для самих жінок та їхніх чоловіків, перебіг і прояви дезадаптації подружньої пари, у якій дружина зраджує чоловіка.
Унаслідок такого становища до цього часу не розроблено шля--хи та методи психокорекції подружньої дез-адап-тації і пси-хо-про-філактики позашлюбних зв’язків жінок, що приз--водять до венеричних захворювань, і досліджувана проб-ле-ма зберігає своє актуальне медичне, медико-психологічне та со-ціальне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ро-бота виконана у відповідності з планом наукових досліджень Хар-ківсь-кої медичної академії післядипломної освіти МОЗ Украї-ни за те-мою: "Психопрофілактика порушень сексуаль-ного здо-ров’я" (№ дер-жавної реєстрації 0100U004263).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – розробити сис-тему психотерапевтичної корекції подружньої дезадаптації при позашлюбних статевих стосунках та венеричних захворюваннях у жінок.
У роботі було поставлено такі завдання.
1.
Дослідити відмінності особистості жінок, які допусти-лися подружніх зрад, що призвели до венеричного захворю-ван-ня, та їхніх чоловіків.
2.
Вивчити міжособистісні і сексуальні стосунки подруж-жя при позашлюбних зв’язках у дружини.
3.
Визначити роль соціальних, психологічних, соціально-пси-хологічних та біологічних чинників у формуванні подружньої дезадаптації.
4.
Виявити причини виникнення, мотивацію і характер по-зашлюбних зв’язків жінок, що зумовили зараження венерич-ною хворобою.
5.
Вивчити наслідки для особистості подружжя зрад і за-хво-рювання на венеричну хворобу та їх вплив на соціально-пси-хологічну та сексуальну адаптацію подружжя.
6.
Розробити систему диференційованої психокорекції варіантів і форм подружньої дезадаптації при поза-шлюбних зв’язках у дружини.
Об’єкт дослідження – подружня дезадаптація при поза-шлюб-но-му сексі у жінок, що призвів до зараження венеричним захво-рю-ванням.
Предмет дослідження – причини, механізми формування по-дружньої дезадаптації, умови виникнення та характеристика позашлюбних зв’язків жінок.
Методи дослідження – клініко-психопатологічні методи об-сте--ження жінок та їхніх чоловіків: системно-структурний аналіз сексуального здоров’я подружжя; психодіагностичні методи вив-чен--ня відмінностей особистості, міжособистісних стосунків по-друж--жя та позашлюбних зв’язків жінок; соціологічні дослідження; методи математичної ста-тистики.
Наукова новизна одержаних результатів. Новим є системний під-хід до дослідження феномену подружньої дезадаптації при поза-шлюб-них зв’язках у жінок, що враховує соціальні, психо-ло-гіч-ні, по-ве-дінкові, інформаційно-оцінні та фізіологічні чинники регуляції по-дружніх стосунків. Уперше проведене комплексне – клі-нічне, клі--ніко-психопатологічне, психодіагностичне обстежен-ня подруж-ніх пар, у яких дружини мали позашлюбні зв’язки й заразилися ве-не-ричними захворюваннями, дало змогу визначити роль названих чин---ників у формуванні подружньої дезадаптації і виникненні по-за-шлюбних зв’язків у жінок. Уперше показано мо-ти-вацію, харак-те-рис-тику подружніх зрад та їх психологічні нас-лід-ки для подружжя, охарак-теризовано варіанти та клінічні фор-ми подружньої дез-адап-тації, виявлено роль відмінностей осо-бистості і комунікації по-друж--жя, в тому числі деструктивних подружніх конфліктів, у їх ви-никненні.
Теоретичне значення має системний підхід до діагностики та психокорекції дезадаптації подружньої пари при поза-шлюб-них зв’язках у дружини.
Практична значущість одержаних результатів. Для клініч-ної прак--тики в сексології, медичній психології і венерології ма-ють зна-чення система діагностики, що дає змогу в кожному кон-кретному випадку визначити причинно-наслідковий зв’язок со-ці-ально-пси-хо-логічної або сексуальної дезадаптації подружжя і позашлюбного сексу у жінок, та система психоко-рекції порушення взаємодії по-друж-жя на цих рівнях. Пропо-но-вана система пси-хо-корекції, що грун-тується на здобутих у дос-лід-женні даних про при-чини й ме-ха-ніз-ми формування по-дружньої дезадаптації, дає змогу отримати ви-сокий і стійкий те-рапевтичний ефект. Запобігаючи рецидивам дез-адаптації, вона водночас є дійовим способом психо-про-фі-лак-ти-ки позашлюбного сексу, що призводить до венеричних захворю-вань.
Особистий внесок автора. Автором проведено всі клініко-пси-хопатологічні, психодіагностичні, спеціальні сексологічні та со-ціо-логічні дослідження у 128 подружніх пар, серед яких у 98 ма-ли місце дезадаптація і позашлюбні зв’язки у жінок, що закінчи-лися венеричним захворюванням подружжя. Усім подружжям особисто автором надано психокорекційну допомогу, прове-де-но аналіз її найближчих результатів та катамнестичних спосте-режень.
Результати дослідження впроваджено в практику роботи від-ділення сімейного лікарсько-психологічного консультування Хар-ківського обласного психоневрологічного диспансеру та ліку-валь-ну практику венерологічного відділення Центральної міської лікарні м. Харцизька, а також у навчальний процес на кафедрі сексології та медичної психології Харківської медичної академії після-дип-лом-ної освіти.
Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідалися й об-го-ворювалися на секції сексопатологів Харківського науково-ме-дич-ного товариства (2002); на конференції молодих психіатрів ХМАПО (2003); на конференції Євроазійської асоціації сексологів (2003).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 4 статті у спе-ціальних наукових журналах згідно з "Переліком" ВАК України і 2 статті в матеріалах науково-практичних конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Основний текст роботи викла-дено на 168 стор. Дисертація складається зі вступу, оглядового розділу, п’яти розділів власних досліджень, узагальнення резуль-татів досліджень, висновків та списку використаних джерел.
Матеріали дисертації ілюстровано 19 таблицями. Бібліо-гра-фічний список містить 245 джерел, із яких 159 вітчизняних і 86 іноземних.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Характеристика обстежених. Під спостереженням перебували 128 подружніх пар, у яких дружини були хворі на венеричні за-хво-рювання. Серед них у 98 (773%) пар мала місце подружня дез-адап-тація, у решти 30 (233%) дезадаптації не спостері-га-ло-ся, не-зважаючи на венеричне захворювання подружжя, джере-лом якого була дружина (ця група була обстежена як контрольна).
Подружні пари було розподілено так. Першу групу склали подружжя із соціально-психологічною дезадаптацією – 37 пар (385%), другу – подружжя із сексуальною дезадаптацією – 61 па-ра (625%). У 247% подружніх пар першої групи причиною дезадап-та-ції була зрада жінки, а в усіх пар другої групи дезадаптація стала причиною зради.
Серед обстежених у 465% подружжів було ді-аг-нос-то-вано трихомоніаз, у 395% – гонорею і у 154% – сифіліс. Дезадаптація виявлялася в комунікативній, статеворольовій, сек-суаль-но-еро-тич-ній та конституціональній формах.
Подружжя були віком від 23 до 45 років і перебували у шлю-бі від 3 до 10 років, проте значну їх частину (близько 1/3) скла-дали молоді пари, що були у шлюбі менше від 5 років. Усі подружні пари мали дітей.
Серед обстежених 615% мали вищу і незакінчену вищу освіту, 395% – середню і середню спеціальну; керівниками підрозділів були 345, виконавцями – 665%.
Методи обстеження подружжя. Усім подружжям, що пере-бу-ва-ли під нашим спостереженням, було проведено всебічне комп-лекс-не клінічне, клініко-психопатологічне, спеціальне сексоло-гіч-не, психо-діагностичне та соціологічне обстеження.
До клінічного обстеження входило вивчення анамнезу жит-тя й хвороби кожного із подружжя, дослідження соматич-но-го, в тому числі гінекологічного у жінок та урологічного у чоло-ві-ків, невро-ло-гічного статусу, преморбідних особливостей характе-ру і психічного стану. Стан сексуального здоров’я пацієнтів досліджували мето-дом системно-структурного аналізу за В.В.Кришталем (2002). Тип ста-тевої конституції визначали у жінок за методикою І.Л.Ботнєвої (1983), у чоловіків – за Г.С.Васильченком (1977).
Під час психодіагностичного обстеження хворих та їхніх чо-ловіків вивчали особливості виховання й особистісні риси, спрямо-ваність особистості кожного з подружжів, подружні конфлікти і спо-соби їх урегулювання. Фор-му-вання сім’ї і виконання подруж-жям сімейних функцій дослід-жу-вали за ме-то-дикою І.А.Семьонкіної (2001). Аналізували статево-рольову поведін-ку жінок та їхніх чоло-ві-ків, для чого вико-рис-то-вували статево-рольо-ву шкалу Dur-Moll L.Szon-di (1960), яка дає змогу визначити мас-кулінні та фемінінні ри-си особистості на біо-генному рівні, та статеворольову ACL-шкалу A.B.Heilbrun (1981), що дозволяє харак-теризувати маскулінність осо--бистості на соціогенному рівні (Я-концепцію особистості). При-чи--ни ви-ник-нення й характеристику позашлюбних сексуальних зв’я-з--ків жінок вивчали за допомогою питальника "Подружні зради".
Із соціологічних характеристик вивчали рівень освіти кож-ного з подружжів, їхню професійну діяльність, тривалість перебування у шлюбі, кількість дітей, стійкість сімейних стосунків.
Усі здобуті в клінічних дослідженнях дані оброблено за таб-лицями відсотків та їх помилок, результати психодіагнос-тич-них досліджень – за допомогою кореляційного аналізу із застосу-ван-ням критеріїв Стьюдента, Вілкоксона – Манна – Уїтні, Фі-ше-ра, парного критерію Вілкоксона.
Результати досліджень. Клінічне обстеження подружжів, які перебували під спостереженням, показало, що ні в кого з них піс-ля вилікування від венеричної хвороби не було якихось сома-тич-них, у тому числі неврологічних, гінекологічних, урологічних захво-рю-вань, які могли б послабити сексуальну функцію і спри-я-ти дез-адаптації подружжів. Водночас у психічному стані май-же у всіх (962%) жінок та у всіх чоловіків основних груп було ді-агностовано невротичні розлади. При цьому у жінок обох груп найчастіше мала місце короткочасна, а у другій групі також про-лонгована депре-сив-на реакція; у чоловіків – ті самі форми депресивних реакцій, у другій групі, крім того, неврастенія та со-матизований розлад. Осо-бистісна реакція виникала у відпо-відь на венеричне захво-рю-вання, у чоловіків – також на зраду дружини. Звісно, що невро-тич-ні розлади слугували дисгармону-ю-чим чинником у подружніх сто-сунках. У контролі невротичних розладів не було в жодного з подружжів.
Серед преморбідних відмінностей особистості практично у всіх обстежених були явні акцентуації характеру: в першій групі у жінок найчастіше (737%) істеричного, у решти – епілептоїдного та гіпертимного типів, у чоловіків суттєво переважали епілеп-то-їдний та гіпертимний типи акцентуації (878%). У жінок другої групи найчастішими були також істерична та гіпертимна акцен-туації, але майже у всіх їхніх чоловіків (946%) мали місце пси-ха-стенічний та астенічний її типи. При цьому сполучення ак-цен-туацій у парах було несприятливим у першій групі, де у подруж-жів або спо-сте-рі-га-лися однакові типи акцентуації, або поєдну-ва-лися епілептоїдний та істеричний або гіпертимний типи; у другій групі сполучення було сприятливішим – частіше істеричного ти-пу з психастенічним або гіпертимного з астенічним. Це дає підстави припус-ка-ти, що несприятливе спо-лучення акцентуацій характеру відіграє роль у виникненні дезадаптації подружжів, хоч заведено вважа-ти, що дезадаптація більшою мірою визначається не уродже-ни-ми, а набутими рисами характеру.
У процесі системно-структурного аналізу сексуального здоров’я подружжя за його критеріями з’ясувалося, що вони були по-рушені у всіх обстежених основних груп. Соматосексуальний роз-виток був уповільнений більш ніж у половини чоловіків дру-гої групи (із сексуальною дезадаптацією), психосексуальний був перед-часним у половини жінок обох груп, а у більшості чоловіків дру-гої групи спостерігалася його ретардація. Це зумовило наяв-ність у них асинхроній (здебільшого сукупних) статевого розвит-ку. Дуже часто була порушеною статеворольова поведінка по-друж-жя: в першій групі вона, як правило, була гіперрольовою у чоловіків і транс-формованою у жінок, у другій групі спосте-рі-га-лася транс-формація, тобто фемінінна поведінка, у чоловіків.
У багатьох (406%) жінок та в усіх чоловіків другої групи ма-ла місце недостатня і неправильна поінформованість у питан-нях сексу. Не сприяло подружній гармонії й сполучення типів сек-су-альної мотивації в цій групі – генітального та шаблонно-регла-мен-тованого в чоловіків та ігрового у жінок, так само як і відсутність у всіх обстежених основних груп взаємно-альт-руїс-тич-ного комуні-ка-тивно-гедонічного типу мотивації. При серед-ній і сильній статевій конституції у всіх жінок другої групи май-же у половини їхніх чоловіків була слабка статева конституція. Ця обставина, як і слаб-кість усіх видів лібідо у чоловіків, багато в чому визначала сек-су-аль-ну дисгармонію подружжів даної гру-пи. Дезадаптацію подруж-жів відбивали й їхні сексуальні фан-та-зії – як правило, лише заміна партнера.
Варто уваги, що ерекція та еякуляція у чоловіків другої групи не страждали, але оргастичність у їхніх дружин становила лише 10 – 20% (у першій і контрольній групах – 80 – 100%). Тіль-ки близько 1/3 обстежених чоловіків і жінок відчували любов до своїх по-дружжів, решта – повагу або звичку, чоловіки – ревнощі, деякі жін-ки першої групи – аверсію. У всіх подружжів мав місце дисгармонійний тип сексуальної культури, найчастіше лібераль-ний її варіант у жінок та чоловіків першої та жінок другої групи, у більшості (676%) чоловіків другої групи позначався невро-тич-ний, у решти – примітивний тип. Аполлонівського типу сексуаль-ної куль-ту-ри не було ні в кого з обстежених основних груп. При цьому було виявлено чіткий позитивний зв’язок між порушен-ням сомато- та психосексуального розвитку і формуванням ти-пів сексуальної мотивації та сексуальної культури: коефіцієнт ко-реляції Пірсона ста-новив від r=0,33 (p<0,01) до r=0,36 (p<0,05).
Системно-структурний аналіз сексуального здоров’я за йо-го компонентами та складовими виявив сукупне їх порушення у всіх подружжів основних груп, причому безпосередньою причи-ною по-дружньої дезадаптації стало стрижневе ураження психо-ло-гічного та соціально-психологічного компонентів у першій та ін-фор-ма-ційно-оцінної складової соціального компонента – у дру-гій групі подружніх пар.
Вивчення загального і статевого виховання показало, що воно було неправильним у всіх подружжів. При цьому було виявлено певну залежність між типом загального виховання і наявним у обстежуваного типом акцентуації характеру. Так, особи з істеричною акцентуацією здобули виховання за типом "кумир сім’ї", переважна більшість осіб з астенічною та психастенічною акцентуацією виховувалися в умовах домінуючої гіперопіки, а ши-зоїдні особистості – в умовах парадоксальної комунікації, бездог-ляд-ність призводила до формування гіпертимної акцентуації харак-теру. Тип статевого виховання, як правило, визначав тип сек-суальної культури: гуманістичне виховання (в контролі) зумов-лю-ва-ло формування аполлонівського її типу, ліберальне – ліберального тощо, лише при ігноруючому вихо-ванні виникали різні типи сексуальної культури, які формувалися, очевидно, під впливом соціальних чинників та найближчого оточен-ня поза сім’єю.
Психодіагностичні дослідження дали змогу визначити, що всім подружжям із дезадаптацією притаманні дисгармонійні риси характеру та особистості. У всіх жінок і приблизно у 1/3 чо-ловіків першої групи були дезадаптивні риси характеру (его-центризм, небажання адаптуватися до оточення, нереалізм сприй-няття); у другій групі ці риси траплялися набагато рідше. Проте ті чи інші риси порушеної само-актуалізації спостерігалися у всіх обстежених обох груп. Найчас-ті-ше це були нерозважливість, центрація на неістотних деталях, не-дозрілість особистості, неадекватна самооцінка, у чоловіків пер-шої групи – залежність і несамостійність, дру-гої – самоприниження, ригідність. Із дисгармонійних якостей особистості у всіх жінок обох груп можна було відзначити такі, як непорядність, безсовісність, брехливість, невірність, у першій групі, крім того, егоїзм, черствість, злобність, у другій – песимізм, пожадливість. Злобність, безсовісність та невірність часто (до 50%) мали місце і в чоловіків першої групи, а у другій групі для них був характерним песимізм. Ні в ко-го з подружжя основних груп не спостерігалося саногенних антиципаційних патернів поведінки, характерних для обстежених контрольної групи.
У домінуючій мотивації всіх чоловіків і жінок переважало за-безпечення життєвих інтересів, такі категорії, як творчість, са-моудосконалення, посідали дуже мало місця, що говорить про невисокий духовний рівень подружжів. Це підтверджували й їхні ціннісні орієнтації: культурні інтереси подружжя ставили на остан-ні місця за значущістю. Водночас сексуальна сфера була най-зна-чущою для переважної більшості (до 896%) подружжів першої групи і особливо для жінок другої групи – 100%, але лише для половини чоловіків цієї групи.
Вивчення статеворольової поведінки наших пацієнтів ви-явило залежність відношення маскулінності/фемінінності від ти-пу акцентуації характеру. У жінок з епілептоїдною та гіпертимною акцентуацією була велика маскулінність на рівні Я-концепції і біогенному рівні, найнижчий рівень маскулінності був у осіб з астенічним характером. З’ясувалися також сут-тєві відмін-ності на різних рівнях між досліджуваними показ-ни-ками в осіб з істероїдним характером: висока маскулінність на соціогенному і низька – на біогенному рівні, що свідчить про наявність у цих осіб статеворольової дискордантності, яка при-з-водить до розвитку внутрішньоособистісного конфлікту.
У подружжів із соціально-психологічною дезадаптацією бу-ло різко порушено виконання практично всіх сімейних функцій (крім сексуально-еротичної), особливо духовної, емоційної, ро-льо-вої, реа-бі-літаційної; при сексуальній дезадаптації функціо-ну-вання сім’ї порушувалося набагато рідше і значно меншою мі-рою, за винят-ком сексуально-еротичної функції, яка погано або дуже погано ви-конується у всіх пар другої групи. У першій групі в подружжів особ-ливо часто виникали й були найбільш вира-жені деструктивні подружні конфлікти. У цій групі не вико-рис-то-вувався і правиль-ний спосіб урегулювання конфліктів – спів-робітництво, який у дру-гій групі використали понад 1/3 по-друж-жів. Конфлікти призво-ди-ли до послаблення міцності шлю-бу, причому думали про розлучен-ня або робили спроби роз-лу-чи-тися здебільшого чоловіки – 715% у порівнянні з 294% жінок.
У процесі вивчення спонукальних мотивів позашлюбних зв’язків жінок було здобуто дані, наведені в таблиці. Відпо-віда-ю-чи на питання про причини зради, пацієнтки най-час-тіше називали незадоволеність міжособистісними стосунками з чоло-ві-ком у першій та статевим життям з ним, його сек-суальною по-ведінкою – у другій групі подружніх пар, а також відсутність лю-бо-ві до чоловіка, цікавість, при сексуальній дезадаптації – ба-жан-ня перевірити свої сексуальні можливості, пошуки повно-цін-ного сексу. Зазвичай називалися не одна, а декілька об’єктивних та суб’єктивних причин. Окрім того, нерідко до подружньої зра-ди призводив занадто ліберальний погляд на сексуальні сто-сун-ки.
Характеристика мотивів позашлюбного сексу у жінок
Мотиви подружніх зрад | Кількість обстежених, %
Соціальні
Невідповідність у подружжя рівня загальної і типів сексуальної культури | 854
Невідповідність сексуальної поведінки подружжя суспільним нормам та заведеним формам сексуальної поведінки | 295
Психологічні
Наявність у чоловіка сексуальних комплексів | 355
Неможливість правильного прояву особистості
та індивідуальності в сексуальній поведінці | 435
Психосексуальна незадоволеність | 962
Цікавість | 254
Бажання урізноманітнити статеве життя | 254
Самоствердження | 325
Негативний вплив особистісних відмінностей чоловіка на сексуальну поведінку дружини | 395
Акцентуації характеру у подружжя та психопатологічні риси у дружини | 100-1
Соціально-психологічні
Небажання сексуальних контактів із чоловіком | 93
Відсутність у подружжя почуття любові та глибоких емоційних зв’язків | 675
Відсутність оптимального міжособистісного контакту в інтимних стосунках | 744
Невідповідність спрямованості особистості та рольових позицій подружжя | 515
Невідповідність у подружжя проведення дозвілля | 655
Невідповідність у подружжя сексуальної настанови, мотивації та мотивів статевого акту | 825
Біологічні
Невідповідність типів статевої конституції чоловіка і дружини | 395
Про безвідповідальність жінок, які практикують поза-шлюб-ний секс, свідчать малі терміни знайомства з позашлюбним парт-нером (від одного дня до 2-3 тижнів), випадковий характер сексуальних контактів, часто у стані алкогольного сп’яніння, ве-лика кількість партнерів (від 3-5 у 657% випадків до 10 і більше – у решти) і та обставина, що жінки не застосовували засобів запобігання венеричним захворюванням.
Проведене нами системне обстеження подружніх пар дало змогу виявити такі варіанти та форми порушення їх адаптації при позашлюбних зв’язках у жінок та захворюванні подружжів на венеричну хворобу.
І. Соціально-психологічний варіант подружньої дезадапта-ції (385%): 1) комунікативна форма (817%); 2) аверсійна форма (197%).
ІІ. Сексуальний варіант подружньої дезадаптації (625%): 1) статеворольова форма (235%); 2) сексуально-еротична фор-ма (336%); 3) конституціональна форма (446%).
Кожна з виявлених форм має свої причини, механізми роз-витку, перебіг та специфічні клінічні прояви. Проте у склад-ному генезі подружньої дезадаптації можна виокремити основні ланки: для соціально-психологічного її варіанта це різке зни-жен-ня адап-та-ційних можливостей особистості подружжів, а для сек-су-ального варіанта, залежно від форми дезадаптації, – невідпо-від-ність ста-те-во-рольової, сексуально-еротичної поведінки або ста-тевої консти-ту-ції подружжів. До того ж при обох варіантах дез-адаптації у по-дружжів виникають невротичні розлади як осо-бис-тісна реакція на дисгармонійні стосунки.
Комунікативна форма подружньої дезадаптації виникає внас--лідок внутрішньоособистісного конфлікту та міжособис-тіс-ного конфлікту, зумовлених розглянутими вище чинниками, і роз-ви-ваєть-ся, як правило, поступово. Наявне у подружжів із да-ною формою дезадаптації ураження психологічного та соціально-психо-ло-гічного компонента сексуального здоров’я не впливає на рівень їх сексуальної адаптації, який залишається високий. Аверсійна фор-ма дезадаптації являє собою подальший розвиток ко-му-ніка-тив-ної форми і виникає в тих випадках, коли негатив-не ставлення одного з подружжів до одного досягає крайнього ступеня, поши-рю-ючись і на сексуальну сферу.
Статеворольова форма дезадаптації розвивається при де-віації статеворольової поведінки – її трансформації або гіпер-рольо-вої поведінки – в одного чи обох подружжів та за відсут-ності її ком--плементарності зі статеворольовою поведінкою дру-гого по-друж-жя. Характерною при цьому є невідповідність не тільки їхньої сексуальної поведінки, але й сімейно-рольових по-зи-цій, хоча при-чи-ною позашлюбних зв’язків жінок найчастіше буває немож-ли-вість прояву своєї індивідуальності в сексуальній по-ведінці. Як і по-передні форми, статеворольова форма дез-адап-тації розвива-єть-ся поступово.
Сексуально-еротична форма подружньої дезадаптації є нас-лід-ком розбіжності діапазону прийнятності подружжів, не-від-по-від-ності сексуальної поведінки одного з них, у тому числі під час ста-те-вого акту, очікуваного або бажаного для другого, що зумовлено низьким рівнем знань у питаннях психогігієни ста-тевого життя. Причини подружніх зрад жінок при цьому – най-частіше пошуки повноцінного сексу. Починається дана форма дезадаптації з пер-ших статевих актів подружжів.
Конституціональна форма дезадаптації подружжів вини-кає при невідповідності типів статевої конституції чоловіка та дру-жи-ни, у наших пацієнтів – через слабку статеву конституцію чоло-ві-ків. Особливістю прояву цієї форми є те, що в жінок у від-повідь на сексуальну незадоволеність розвиваються невротичні розлади, тоді як для самих чоловіків сексуальна сфера є мало значущою і в біль-шості випадків вони беруть участь у статевому житті формально. При конституціональній формі дезадаптації спостерігалася най-біль-ша тривалість позашлюбних зв’язків (ін-коли майже рік) і жінки мали по 5-6 партнерів, тобто жили нормальним статевим життям поза шлюбом.
Загалом розглянуті результати досліджень наочно свідчать про багатофакторну зумовленість феномена подружньої дез-адап-та-ції. Соціальні, психологічні, соціально-психологічні та біо-ло-гічні чин-ники, які беруть участь у його формуванні, відіграють роль й у виникненні позашлюбного сексу, проте вирішальне зна-чення в його реалізації належить особистісним відмінностям та настановам жінки. Причинно-наслідкові зв’язки подружньої дезадаптації та по-зашлюбного сексу дуже складні, і нам уявля-єть-ся, що точно ви-зна-чити, чи є дезадаптація подружжів при-чиною зради дружини, чи навпаки – зрада, що зумовила вене-ричне захворювання, приз-вела до їхньої дезадаптації, можна ли-ше в кожному конкретному випадку на підставі аналізу її причин та умов формування.
Серед наших обстежених позашлюбні зв’язки жінок були первинним дезадаптуючим чинником у 247% подружніх пар із соціально-психологічною дезадаптацією, а у решти, тобто в пере-важ-ній біль-шості ви-падків, навпаки, подружня дезадаптація стала причи-ною поза-шлюбних зв’язків дружин.
Складний генез і поліморфність проявів досліджуваного фе-номена диктують необхідність системного підходу не тільки до його діагностики, але й до психокорекції та психо-профілактики.
Розроблена нами система психокорекції подружньої дез-адап-тації у найзагальнішому вигляді складається з трьох ос-нов-них ета-пів, які відповідають трьом компонентам структури між-осо-бис-тісної взаємодії – інформаційному, емоційному та пове-дін-ковому. На першому етапі у пацієнтів унаслідок підвищення їхньої поін-фор-мованості в питаннях культури спілкування, в тому числі сек-су-ального, формуються нові, здорові психологічні настанови. З ці-єю метою використовуються раціональна, інфор-маційна психо-ко-рек-ція та бібліотерапія. Другий етап – подолання невротичних ре-акцій подружжів на дезадаптацію – передбачає застосування, окрім раціональної психокорекції, таких лікуваль-них методів, як гіпносугестія, аутогенне тренування, особис-тісно-орієнтована пси-хокорекція. Ми використовуємо також ме-тод опосередкованого ко-ригувального самоаналізу і, за необхід-ності, – медикаментозну те-ра--пію невротичних розладів. Третій етап полягає у навченні па-цієнтів успішного міжособистісного та сексуального спілкування, що досягається за допомогою парної, групової психокорекції, ко-мунікаційного, рольового пси-хо-сексуального та сексуально-еротич-но-го тренінгу. Конкретний зміст застосовуваних методів пси-хо-ко-рекції залежить від форми та конкретних проявів подружньої дез-адаптації.
Запропонована система психокорекції дала високий ефект у 817% подружніх пар із соціально-психо-ло-гічною та у 972% пар зі сексуальною дезадаптацією, у решти було до-сяг-нуто часткове по-ліп-шення. Рецидиви протягом 2 років настали у 115% пар з аверсією й у 62% – із консти-ту-ціональ-ною формою дезадаптації. Повторних венеричних захворювань не було ні в кого з подружжів, а подружні зради дозволили собі лише дві жінки (22%). Отже, в переважній більшості випадків удалося ліквідувати конфліктний характер стосунків подружжів, адекватно змінити сте-реотип їхньої сексуальної поведінки, під-вищити відсоток ор-гастичності жінок і досягнути їхнього від-мов-лення від позашлюб-них зв’язків.
Позитивні результати проведеної корекції, таким чином, самі по собі є заходом психопрофілактики позашлюбного сексу та вене-рич-них захворювань, що, проте, не розв’язує цієї важли-вої проб-леми. Грунтуючись на даних проведеного дослідження, ми вважа-ємо, що головними напрямами психопрофілактики мають бути запобігання внутрішньоособистісним та деструк-тив-ним міжособис-тіс-ним конфліктам, формування у молоді наста-нови на міцні сі-мейно-шлюбні стосунки та робота з молодим подружжям, спря-мована на вироблення навичок правильного міжособистісного та сексуального спілкування.
ВИСНОВКИ
1.
У роботі наведено теоретичне обгрунтування й дано но-ве розв’язання проблеми подружньої дезадаптації при поза-шлюб-них зв’язках та венеричних захворюваннях у жінок. Проб-лему розв’я-за-но з позицій чотирифакторної концепції забезпе-чення подружньої адаптації та системного підходу до розробки її психодіагностики та психотерапевтичної корекції.
2.
Подружня дезадаптація при позашлюбних зв’язках і ве-неричних захворюваннях у жінок існує у двох варіантах – со-ціаль-но-психологічному (385%) та сексуальному (625%). При пер-шому варіанті розвиваються комунікативна форма дезадап-тації (817%), зумовлена внутрішньоособистісним та міжособис-тісним конфлік-том подружжів, та аверсійна форма (197%), що являє собою край-ній ступінь комунікативної. Другий варіант має більш поліморф-ний вираз: статеворольова форма (235%) ви-никає при девіації ста-теворольової поведінки та відсутності її ком-плементарності в подружній парі; сексуально-еротична фор-ма (336%) є наслідком зумовленої низьким рівнем поінфор-мо-ва-ності в питаннях психо-гі-гієни статевого життя, невідпо-від-ності діапазону прийнятності подружжів та проведення стате-вого акту; конституціональна фор-ма дезадаптації (446%) розвива-ється при слабкій статевій конс-ти-туції чоловіка та її невід-по-відності середній або сильній статевій конституції дружини.
3.
Основними спонукальними мотивами і найчастішими при---чинами подружніх зрад жінок є при соціально-психо-ло-гічному варіанті дезадаптації – незадоволеність міжособистісними сто-сун-ками з чоловіком, відсутність любові до нього, цікавість; при сек-су-аль-ному варіанті – незадоволеність статевим життям із чоловіком, бажання перевірити свої сексуальні можливості, по-шу-ки повно-цін-ного сексу. До подружніх зрад нерідко призво-дить також занадто ліберальний погляд на сексуальні стосунки. Про безвідпо-ві-даль-ність жінок свідчить характер їхніх сексу-аль-них зв’язків: малі тер-міни знайомства з позашлюбними партне-рами (від одного дня до 2-3 тижнів), випадковість сексуальних контактів, часто у стані алкогольного сп’яніння, велика кількість партнерів (від 3-5 до 10 і більше) й та обставина, що жінки на застосовують засоби запо-бігання венеричним захворюванням.
4.
Подружня дезадаптація та позашлюбний секс форму-ють-ся під впливом негативних соціальних, психологічних, соціально-психо-ло-гічних та біологічних чинників, проте вирішальну роль у реа-лізації поза-шлюбного сексу відіграють дисгармонійні особистісні відмін-ності жінки. За здобутими нами даними, поза-шлюбні зв’язки жінки є первинним дезадаптуючим чинником у 247% подружніх пар із соціально-психологічною дезадап-та-цією, а у решти, тобто в пе-реважній більшості випадків, навпаки – подружня дезадаптація стає причиною зради жінки.
5.
Подружня дезадаптація, позашлюбні зв’язки жінок і зу-мовлені ними венеричні захворювання призводять до розвитку у подружжя невротичних розладів, у жінок – найчастіше коротко-час--ної (405%), рідше пролонгованої (224%) депресивної реакції, у чоловіків, окрім цих реакцій (відповідно 234 і 275%), також неврастенії (194%) та соматизованого розладу (134%).
6.
Суттєвим дезадаптуючим чинником у подружніх сто-сун-ках є спостережуваний у всіх подружжів дисгармонійний тип сек-су-альної культури, що пов’язаний із неправильним ста-тевим ви-хо-ванням і багато в чому визначає їхні морально-етичні настанови: ліберальний варіант у всіх жінок та в чоловіків із соціально-психологічною дезадаптацією, невротичний та при-мі-тивний типи – у чоловіків із сексуальною дезадаптацією.
7.
Система психокорекції подружньої дез-адаптації при позашлюбних зв’язках та венеричних захворю-ван-нях у жінок має складатися з трьох основних етапів. На пер-шому у по-дружжів формуються нові, здорові психологічні наста-нови на основі підвищення їхніх знань у питаннях культури спіл-кування, в тому числі сексуального, що досягається мето-да-ми раціональної, інформаційної психотерапії та бібліотерапії. Другий етап – подо-лання невротичних реакцій подружжів на дез-адаптацію, він пе-ред-бачає застосування, окрім раціональної пси-хотерапії, що вклю-чає метод опосередкованого коригуваль-ного самоаналізу, гіпно-су-гестію, аутогенне тренування, особистіс-но-орієнтовану психо-тера-пію, за необхідності – медикамен-тоз-не лікування невротичних роз-ла--дів. Третій етап полягає у нав-ченні подружжя успішного між-о-со-бистісного та сексуального спілкування за допомогою тренін-го-вих методик – тренінгу спіл-кування в парі і в групі, комуні-ка-цій-но-го, рольового психо-сексуального та сексуально-еротичного тренін-гу.
Запропонована система психокорекції дає змогу у 834% подружніх пар ліквідувати конфліктний характер стосунків по-дружжів, адекватно змінити стереотип їхньої сексуальної пове-дінки, досягнути психосексуальної задоволеності жінок та їх відмовлення від позашлюбних зв’язків.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Е.А.Мешковская. Причины внебрачных половых связей, приводящих к венерическим заболеваниям // Международный медицинский журнал. – 2001. – Т.7, №3. – С.44-46.
2.
Е.А.Мешковская. Внебрачный секс у женщин: причины и следствия // Международный медицинский журнал. – 2002. – Т.8, №4. – С.73-75.
3.
Е.А.Мешковская. Психотерапия и психопрофилактика супружеской дезадаптации, приводящей к внебрачным связям // Международный медицинский журнал. – 2003. – Т.9, №1. – С.59-61.
4.
Р.А.Грачев, В.А.Абрамов, Т.Д.Бахтеева, В.В.Свиридова, Е.А.Меш--ковская, Н.М.Годовась, С.П.Махортов. О причинах и ме--ханизмах развития сексуально-эротической дезадаптации как первичной формы нарушения сексуального здоровья // Здо-ровье мужчины. – 2002. – С.20-22. (Здобувачем проведено сис-тем-но-структурний аналіз сексуального здоров’я у 57 подружніх пар).
5.
Е.А.Мешковская. О причинах внебрачного секса у женщин // Актуальные проблемы современной сексологии и репродуктологии: Тез. науч.-практ. конф. Евроазиатской ассоциации сексологов. – Киев, 2003. – С.83-84.
6.
О.А.Мєшковська. Системний аналіз феномена подружніх зрад у жінок // Актуальні питання розвитку сучасної психіатрії в дос-лід-женнях молодих вчених: Матер. конф. молодих психіатрів ХМАПО. – Харків, 2003. – С.45-46.
АНОТАЦІЯ
О.А.Мєшковська. Варіанти, форми і психокорекція дезадап-тації подруж-ньої пари при позашлюбних зв’язках і венеричних захворюваннях жінок. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медич-них наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. Хар-ківська медична академія після-дипломної освіти МОЗ України. – Харків, 2005.
Досліджено феномен подружньої дезадаптації при поза-шлюб-них зв’язках у жінок, що призводять до зараження вене-рич-ними хворобами. Дослідження проведено у 128 подружніх пар із позицій системного підходу, що враховує соціальні, психо-логічні, поведінкові, інформаційно-оцінні та фізіологічні чин-ники регуляції подружніх стосунків. Визначено роль названих чинників у фор-му-ванні різних варіантів та форм дезадаптації подружжів і ви-ник-ненні позашлюбних зв’язків жінок, дано ха-рактеристику подруж-ніх зрад.
Розроблено систему психодіагностики й запропоновано ефек-тивну систему психокорекції порушення подружньої адап-тації, що є водночас способом психопрофілактики позашлюбного сексу, який призводить до венеричних захворювань.
Ключові слова: подружня дезадаптація, венеричні захво-рю-вання, позашлюбні зв’язки жінок, психокорекція дезадаптації
АННОТАЦИЯ
Е.А.Мешковская. Варианты, формы и психокоррекция дезадаптации супружеской пары при внебрачных связях и венерических заболеваниях женщин. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 19.00.04 – медицинская психология. Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины. – Харьков, 2005.
С целью установления причин и механизмов формирования дезадаптации супружеской пары при внебрачных связях и венерических заболеваниях у женщин обследованы 128 супружеских пар, в которых жены болели венерическими заболеваниями. Исследование проведено с позиций системного подхода, учитывающего социальные, психологические, социально-психологические, поведенческие, информационно-оценочные и физиологические факторы регуляции супружеских отношений.
Проведено комплексное всестороннее – клиническое, клинико-психологическое, психодиагностическое обследование и системно-структурный анализ сексуального здоровья супружеских пар, в которых жены имели внебрачные связи и стали источником заражения венерической болезнью (трихомониазом, гонореей, сифилисом). Установлена роль указанных выше факторов в формировании супружеской дезадаптации и возникновении внебрачных связей у женщин. Выявлены причины, мотивация супружеских измен, дана их характеристика и показаны психологические последствия для супругов. Выделены и охарактеризованы социально-психологический и сексуальный варианты, клинические формы супружеской дезадаптации при внебрачных связях у женщин, выявлена роль особенностей личности и коммуникации супругов, в том числе деструктивных супружеских конфликтов, в их формировании.
Показано, что внебрачные связи женщин служат первичным дезадаптирующим фактором у 247% супружеских пар с социально-психологической дезадаптацией, а у остальных, т.е. в большинстве случаев, напротив, дезадаптация супругов становится причиной измены женщины.
Разработана система психодиагностики, позволяющая в каждом конкретном случае установить причинно-следственные связи социально-психологической или сексуальной дезадаптации супругов и внебрачного секса у женщин. Предложена и детально описана в работе высоко эффективная система психотерапевтической коррекции нарушения взаимодействия супругов на этих уровнях. Предлагаемая система патогенетической психокоррекции позволяет получить стойкий терапевтический эффект и, предупреждая рецидивы дезадаптации, тем самым служит действенным способом психопрофилактики внебрачного секса, приводящего к венерическим заболеваниям. Разработанные системы психодиагностики и психокоррекции дезадаптации супругов и внебрачных связей женщин имеют значение для клинической практики в сексологии, медицинской психологии и венерологии.
Ключевые слова: супружеская дезадаптация, венерические заболевания, внебрачные связи женщин, психокоррекция дезадап-тации
SUMMARY
O.A.Meshkovskaya. Variants, forms and psychocorrection of spouses desadaptation at fornication and venereal diseases in women. – Manuscript.
Thesis for the candidate of medical science degree by speciality 19.00.04 – medical psychology. Kharkov medical academy of postgraduate education, Ukraine MPH – Kharkov, 2005.
The phenomena of spouses desadaptation at women's fornication which cause venereal diseases. The research included 128 married couples and was based on the systemic approach which takes into account social, psychological, behavioral, informational-estimated and physiological factors of spouses relations regulation. The role of these factors was revealed in forming different variants and form of spouses desadaptation and women fornication. The characteristic of marital treason was done.
The system of psychodiagnostics was developed and the effective system of psychocorrection of spouses adaptation disorder was proposed, which is also a way of psychoprophylaxis of fornication causing venereal disease.
Key words: spouses desadaptation, venereal diseases, women fornication, psychocorrection of desadaptation
