ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

МАСЛОВ Олексій Вячеславович

УДК 616.31-002.02:616.314-089.28/.29)-084.-08

КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

СПОСОБУ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ

ПРОТЕЗНИХ СТОМАТИТІВ

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Чулак Леонід Дмитрович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри ортопедичної стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лабунець Василь Аксентійович, Інститут стоматології АМН України, завідувач відділом ортопедичної стоматології

- доктор медичних наук, професор Нідзельський Михайло Якович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувач кафедри післядипломної освіти лікарів-стоматологів-ортопедів

Провідна установа:

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, кафедра ортопедичної стоматології, МОз України

Захист відбудеться “28” лютого 2005 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий “ 27 ” січня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.Г. Чумакова Ю.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на значні досягнення в області клініч-ного матеріалознавства, знімні зубні протези досить часто викликають у хворих різні ускладнення, що найчастіше проявляються запально-реактивними змінами тканин протезного ложа (Василенко З.С., 1980; Павленко А.В. с соавт., 1990; Сысоев Н.П., 1992; Нідзельський М.Я., 1997; Чулак Л.Д., 1997; Кіндій Д.Д., 1999; Рожко П.Д., 1999; Baskin C.V., 2002). Відсоток проявів симптомів протезного стоматиту у хворих, що користуються знімними пластинковими протезами, коливається за даними різних авторів в межах 40-70% (Василенко З.С., 1975; Шуклин В.А., 1998; Osterman S.G., 1999). Основні причини їх виникнення обумовлені в більшості місцевими факторами, що виходять безпосередньо від базису знімного протеза і матеріалу, з якого він виготов-лений. Це механічні, термічні, токсико-алергічні подразники слизової оболонки порожнини рота, які здійснюють свій вплив на тлі порушень мікробіоценозу та імунологічної резистентності ротової порожнини, що в сукупності складає патогенетичний механізм розвитку даної патології (Темирбаев М., 1990). При цьому, реакція слизової оболонки на знімний зубний протез цілком залежить і від індивідуальних властивостей протезного ложа (Дністранський І.М., 1994; Baskin C.V., 2002).

Ряд учених відзначають важливу роль у формуванні патологічного проце-су в області протезного ложа вегетативної і центральної нервової системи (Гаврилюк С.М., 1981; Нідзельський М.Я., 1997). Деякі дослідники рекомен-дують проводити диференціацію між дійсним запаленням слизової оболонки і так званою “психогенною нестерпністю зубного протеза” (Драгобецкий М.К., 1988; Wagner I.V. et al., 1974; Grushka М., 1987; Koazakova В., Schmitt J., 1988), чи помилковим запаленням, при якому має місце лише суб'єктивне відчуття печії та парестезії.

Основними клінічними проявами протезних стоматитів є катаральне запалення, ерозії чи виразки, пролежні і, як наслідок, прогресуючі розлади гемоциркуляції і трофічні порушення в слизовій оболонці протезного ложа і суміжних ділянках порожнини рота (Сысоев Н.П., 1992). На біохімічному рівні в тканинах спостерігається посилення вільнорадикального окислення ліпідів (Седунов А.А. с соавт., 1990; Силенко Ю.І. із співавт., 1995; Хребор М.В., 1999), зміна активності ферментів ротової рідини (Жнивин Ю.Е., 1974; Липасо-ва Т.Б. с соавт., 1999).

Загальновизнаним є вплив мікрофлори порожнини рота на ступінь тяжкості і перебіг запального процесу тканин протезного ложа (Сысоев Н.П., Полищук Л.Ф., 1990; Рожко П.Д., 1999; Cittes A.N., 2002).

Вищевказане спричиняє серйозні порушення процесу адаптації до знім-них зубних протезів (Нідзельський М.Я., 1997; Гаврилюк С.М., 1999), їх неза--до-вільній фіксації і стабілізації (Дуйшалиев К.Д., 1970; Robson S. et al., 1998).

Варто вказати, що хронічне запалення і деструктивні зміни в тканинах протезного ложа справляють також негативний вплив і на весь організм у цілому (Темирбаев М., 1990; Бугерчук О.О., Рожко М.М., 2000).

Згідно даним літератури, дослідження щодо пошуку способів профілак-ти-ки протезних стоматитів в більшості випадків пов'язані зі зниженням токсичної дії залишкового мономера пластмас і поліпшення міцностних характеристик базису протеза (Темирбаев М., 1990; Данилов П.Г., 1993; Гризодуб В.И., Жуков К.В., 1997; Кіндій Д.Д., 1999; Вальда В.В., 2004).

Все викладене визначає актуальність і доцільність дослідження, спрямо-ва--ного на пошук і розробку принципово нового способу профілактики і ліку-ван-ня протезних стоматитів, особливістю якого є використання спеціальних прокладочних гелей.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-та-ційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології Одеського державного медичного університету МОЗ України “Розробка нової технології виготовлення повних знімних протезів і особливості протезування беззубих щелеп при несприятливих анатомо-фізіологічних умовах протезного ложа” (№ ДР 0100U006456). Здобувач був безпосереднім виконавцем наукових досліджень вищевказаної теми.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищення ефективності профілактики та лікування протезних стоматитів і прискорення терміну адаптації до знімних зубних протезів шляхом розробки і застосування спеціальних прокладочних гелів.

Для досягнення мети дослідження були визначені наступні завдання:

1. Визначити найвірогідніші терміни адаптації до знімних зубних протезів і залежність їх від стану протезного ложа.

2. Дослідити стан гомеостазу та біоценозу порожнини рота у хворих в динаміці користування знімними зубними протезами.

3. Розробити рецептуру нових лікувально-профілактичних прокладочних гелів та обгрунтувати в експерименті і в клініці доцільність їх застосування у пацієнтів зі знімними зубними протезами.

4. Розробити, обґрунтувати та оцінити ефективність комплексного способу профілактики та лікування протезних стоматитів з застосуванням спеціальних прокладочних гелів.

Об'єкт дослідження – хворі з повною та частковою відсутністю зубів на верхній і нижній щелепах, що користуються знімними зубними протезами; експериментальні тварини.

Предмет дослідження – розробка, обгрунтування та оцінка ефективності способу профілактики і лікування протезних стоматитів з застосуванням спеціальних прокладочних гелів.

Методи дослідження: Експериментальні на тваринах – для визначення нешкідливості і специфічної ефективності розроблених прокладочних гелів; клінічні – опит, виявлення скарг, огляд, індексна оцінка стану слизової оболонки порожнини рота; лабораторні (біофізичні, біохімічні, імунологічні, мікробіологічні, функціональні) – для характеристики гомеостазу і біоценозу ротової порож-ни-ни та оцінки ефективності лікувально-профілактичних заходів; статистичні – для визначен-ня достовірності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше з метою профілак-тики та лікування протезних стоматитів і прискорення терміну адаптації до знімних зубних протезів розроблені нові прокладочні гелі спрямованої терапевтичної дії, і клінічно доведена їх висока ефективність.

Вперше досліджені терміни адаптації до знімних зубних протезів в залеж-ності від виду пластинкового протеза (часткові, повні), локалізації в порожнині рота (верхня чи нижня щелепи) і стану тканин протезного ложа. Показано, що при виникненні запалення слизової оболонки протезного ложа значно подов-жуєть-ся термін адаптації до протеза, що потребує відповідних лікувально-профілактичних заходів.

Конкретизовано визначення нозологічної форми захворювання “дійсні про-тезні стоматити”: локальне запалення слизової оболонки протезного ложа, що не зникає після корекції протеза, що розвивається через 1 і більше місяців, має виражену клінічну симптоматику і припиняється після вилучення протеза з порож-нини рота. Показано, що частота розвитку подібних стоматитів складає більш 13%.

Установлено, що під впливом знімних пластинкових зубних протезів відбу-ваються порушення функціональної актив-ності слин-них залоз, інтен-си-фі-ка-ція процесів перекисного окислення ліпідів, підви-щен-ня протео-літич-ної актив-ності ротової рідини, недостатність антиокси-дант-но-го захисту, зниження неспе-цифічної резистентності і напруженість специфіч-ного імуні-те-ту з одно-час-ним збільшенням мікробного обсіменіння і змінами біоценозу ротової порож-нини, що сприяє розвитку протезного стоматиту і порушує процес адапта-ції до протеза. Виявлені закономірності стали обгрунтуванням для розробки комплексного способу профілактики і лікування протезних стома-титів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено, опрацьовано і впроваджено в практику новий спосіб профілактики протезних стоматитів, в основі якого лежить використання прокладочного адаптаційного гелю “Профогель” і поліпшення гігієнічного стану протеза, що досягається дезінфі-кую-чою обробкою його в розчині “Корега табс”.

Розроблено, опрацьовано і впроваджено новий комплекс лікувально-профілактичних заходів у хворих із протезними стоматитами, що включає застосування прокладочного коригуючого гелю “Шавлієвий”, протизапальні (розчин настойки календули) та антисептичні (тетраборат натрію) полоскання порожнини рота і дезинфі-кую-чу обробку протеза в розчині “Корега табс”.

Застосування даних способів у хворих, що користуються знімними зубними протезами, дозволяє прискорити процес адаптації до протезів, змен-шує ризик виникнення і загострення протезного стоматиту.

Запропоновані способи впроваджені в клінічну практику відділу ортопе-дич--ної стоматології Інституту стоматології АМН України, ортопедичного відді-лен--ня Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки, в міських стома-тологічних поліклініках м. Одеси, Білгород-Дністровського, Ізмаїла. Мате-ріали дисертації використовуються в навчальному процесі кафедри орто-пе-дичної стоматології Одеського державного медичного університету МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто зроблено інформа-цій-но-патентний пошук, проаналізована наукова література по темі дисертації, самостійно проведені всі клінічні та експериментальні дослідження, узагаль-нені і проаналізовані отримані результати, проведена їх статистична обробка, напи-сана та оформлена дисертація. Спільно з науковим керівником сформульо-вані основні висновки і практичні рекомендації роботи.

Дисертант брав безпосередню участь у розробці рецептури і проведенні доклінічних випробувань прокладочних гелів „Профогель” і „Шавлієвий”, створених колективом авторів лабораторії гігієни порожнини рота Інституту стоматології АМН України під керівництвом докт. мед. наук Т.П. Терешиної.

Біохімічні і біофізичні дослідження проведені в Інституті стоматології АМН України (лабораторія гігієни порожнини рота), мікробіологічні дослід-жен-ня – в Українському НД Інституті медичної реабілітації та курортології МОЗ України (лабораторія мікробіології) при безпосередній участі автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної робо--ти доповідалися й обговорювалися на Міжнародній конференції “Вітчизняна стоматологія на рубежі століть (традиції, проблеми та перспективи розвитку)” (Полтава, 2001), I Міжнародній слов'янсь-кій науково-практичній конференції молодих учених-стоматологів (Одеса, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукових праці, з них 3 статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, і 1 тези у матеріалах конференції.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 162 сторінках і скла-дається з вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел та додатка. Фактичні дані наведені в 42 табли-цях. Список використаних джерел містить 312 першоджерел, серед яких 110 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для досягнення поставленої мети і вирішен-ня завдань дисертаційної роботи проведено комплекс експери-мен-таль-них, клінічних і лабораторних досліджень. В експерименті використано 120 тварин, під клінічним спостереженням знаходилося 176 осіб.

Експериментальні дослідження виконувались з метою вивчення токси-ко-ло-гічних характеристик і специфічної ефективності запропонованих прокла-доч-них гелів “Профогель” і “Шавлієвий”. Експерименти проведено на 120 білих щурах різних вікових груп (від 1-місячних до 3-місячних), які утримувались на стандартному раціоні віварію.

Токсикологічні показники гелів “Профогель” і “Шавлієвий” (гостру і хро-нічну токсичність, подразнюючу і сенсибілізуючу дії, мікробну забруд-не-ність) оцінювали згідно вимог ДержСанПіН (1999) і Фармакологічного Центру МОЗ України (1994).

Специфічну ефективність гелів (протизапальну дію) вивчали на моделі асептичного запалення, яке викликали нанесенням на спинку язика розчину їдкого натру на 10 секунд. Через 1 годину виникає запальна реакція, що прояв-ляєть-ся різким набряком слизової оболонки язика. Далі на спинку язика нано-сили досліджувані гелі – 6 аплікацій кожну годину. Після евтаназії у тварин відокремлювали язик на рівні сосочків, оточених валиком, і зважували його. Інтен-сивність запального процесу оцінювали по різниці в масі узятого мате-ріа-лу в групах порівняння. При цьому про зниження запалення свідчить зменшен-ня запального ексудату, що приводить до зменшення маси язика.

Вплив на тканини пародонта оцінювали визначенням ступеня спон-тан-ної атрофії альвеолярної кістки за методом А.П. Ніколаєвої (1967).

У клінічних дослідженнях взяли участь 176 осіб віком 35-74 років (92 чоло-віка і 84 жінки), з них 161 пацієнт зі знімними зубними протезами (що вперше протезуються – 138 і з тривалим користуванням зубних протезів – 23) і 15 осіб групи порівняння, які не користуються зубними протезами. Усього виго-товлено 71 частковий пластинковий протез і 90 повних пластинкових протезів, 74 – на верхній щелепі і 87 – на нижній. При виготовленні протезів була використана безбарвна пластмаса.

У хворих, що протезувались вперше, реєстрували час повної адаптації (звикання) до протезів і спостерігали динаміку розвитку запалення слизової оболонки порожнини рота під впливом знімних зубних протезів. При цьому ретельно збирали анамнез, здійснювали огляд протезного ложа і порожнини рота в цілому, використовували пробу Шиллера-Писарева для оцінки ступеня запалення слизової оболонки протезного поля.

Клініко-лабораторні показники досліджували до виготовлення протеза, після тижневого, місячного і двомісячного перебування протеза в порожнині рота. Оцінювали функціональну активність слинних залоз за швидкістю слино-виді-лення, рН і буферною ємністю слини (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А., 1976). У ротовій рідині визначали загальну протеолітичну активність (ЗПА) (Барабаш Р.Д., Левицкий А.П., 1973), активність еластази (Visser L., Brouf E.R., 1972), вміст лізоциму (Gorin G. et al., 1971) і секреторного імуноглобуліну А (SIgA) (Manchini C. et al., 1965). Вивчали рівень процесів перекисного окислен-ня ліпідів за вмістом МДА (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977) і активність антиоксидантних ферментів: глутатіонредуктази (Путилина Ф.Е., 1982), глута-тіон--пероксидази (Ланкин В.З. c соавт., 1976, у модифікації В.О. Пахомової із співавт., 1982) і супероксиддисмутази (СОД) (Чевару С. с соавт., 1985). У рото-вих змивах підраховували кількість лейкоцитів і епітеліальних клітин (проба Ясиновського (1938) у модифікації О.І. Сукманського із співавт., 1980).

Вивчали загальну і видову мікробну обсіменінність ротових змивів, а також мікробну обсіменінність зубних протезів загальноприйнятими мікробіо-логіч-ними методами. Досліджували наявність у ротових змивах штамів негемо-літич-ного стрептокока, кишкової палички, непатогенного стафілокока, патоген-ного стафілокока, ентерококів, грибів роду Кандида, лактобактерій.

Статистичні методи дослідження. Обробку результатів проводили варіаційно-статистичними методами аналізу на персональному комп'ютері IBM PC у SPSS SigmaStat 3.0 і StatSoft Statistica 6.0 (2003 р.). Дані вважали достовірними при рівні значимості 0,95, тобто Р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. Дослідження з визначення найвірогідніших термінів адаптації (звикання) до знімних зубних протезів проводились у 138 хворих, яким вперше були виготовлені знімні пластинкові зубні протези. Результати дослідження наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Терміни адаптації до знімних зубних протезів

Терміни адаптації | Пацієнти з частковими пластинковими протезами (п=65) | Пацієнти з повними пластинковими протезами (п=73) | Усього осіб, що звикли до протеза

на в/щ

(п=29) | на н/щ

(п=36) | на в/щ

(п=32) | на н/щ

(п=41)

Протягом 1-го тижня | 2 (6,9%) | 3(8,3%) | 0(0%) | 0(0%) | 5(3,6%)*

Протягом 2-го тижня | 11 (37,9%) | 12(33,3%) | 4 (12,5%) | 5(12,2%) | 32(23,2%)*

Протягом 3-го тижня | 6(20,7%) | 5(13,9%) | 15(46,9%) | 18(43,9%) | 44(31,9%)*

Протягом 1-го місяця | 4(13,8%) | 6(16,7%) | 4(12,5%) | 4(9,7%) | 18(13,0%)*

Протягом 2-го місяця | 4(13,8%) | 6 (16,7%) | 5 (15,6%) | 9(21,9%) | 24 (17,4%)*

Усього: |

27(93,1%) | 32 (88,9%) | 28(87,5%) | 36(87,8%) | 123(89,1%)*

Примітка: * - розрахунки у % відносно загальної кількості обстежених осіб (138).

Отримані результати свідчать, що протягом першого тижня лише незначна кількість пацієнтів (3,6 %) звикає до знімних зубних протезів, при-чо-му тільки пацієнти з частковими знімними протезами. Протягом другого тижня вже 23,2 % осіб звикли до протезів, при цьому більшість пацієнтів – з частко-вими пластинковими протезами. До кінця третього тижня звикли до протеза 31,9 % пацієнтів. 10,9 % хворих не адаптувалися до протезів протягом 2-х місяців і в більшості з них, а також в осіб, на звикання до протезів яким потрібно було більш 1 місяця, спостерігалися явища запалення протезного ложа, що не зникали після корекції протеза.

Аналіз частоти виникнення і динаміки розвитку запалення тканин протез-ного ложа показав, що у 68,1 % протезоносіїв відмічаються симптоми протез-ного стоматиту різного ступеня тяжкості. Як правило, це гіперемія, цианоз, набряк тканин протезного поля, можливі ерозивно-виразкові ураження, болісні відчуття, парестезії, позитивна проба Шиллера-Писарева. Після корекції протеза (у середньому в 2-4 відвідування) у більшої частини пацієнтів (86,2 % від усіх із зафіксованими явищами запалення) зникали симптоми запалення і роздра-тування слизової оболонки протезного поля.

У 13 пацієнтів (13,8 % від всіх обстежених), при рівних умовах дотри-ман-ня технології виготовлення пластмасового базису й експлуатації готової конст-рукції, явища запалення не зникали після корекції протеза, що свідчить про наявність у них дійсного протезного стоматиту, викликаного токсичною дією пластмаси і не пов’язаного з травматичною дією елементів протеза.

Даний факт дозволив сформулювати уявлення про дійсні протезні стома-ти-ти: це ті, при яких явища запалення тканин протезного ложа не зникають після корекції протезів, розвиваються протягом одного і більш місяців користу-вання протезом, мають виражену клінічну симптоматику і припиняються після вилучення протеза з порожнини рота.

Відомо, що для виникнення і подальшого розвитку хронічного запального про-цесу потрібні певні умови в порожнині рота. Тому становить інтерес вивчення гомеостазу і біоценозу ротової порожнини у хворих, що користуються знімними зубними протезами, для визначення напрямку корекції виявлених порушень і розробки патогенетично обгрунтованих профілактичних заходів.

Дослідження проведені у 46 пацієнтів із знімними зубними протезами, які були розподілені на 3 групи: 1) пацієнти, у яких протягом 1 місяця з моменту про-тезування не було зафіксовано ознак запалення слизової оболонки протез-ного ложа (інтактна слизова), і які звикли до протеза після першої корекції; 2) пацієнти, в яких протягом першого місяця після протезування в області протезного ложа спостерігалися явища запалення різного ступеня, і період адаптації склав більш 1 місяця; 3) пацієнти з дійсним протезним стоматитом. Результати аналізували в порівнянні з групою осіб, що не користуються знімними зубними протезами (табл. 2).

Наведені в табл. 2 дані свідчать, що після протезування практично у всіх обсте-жених кількість лейкоцитів у ротових змивах збільшується, однак досто-вір-них відмінностей у порівнянні з вихідним рівнем не зафіксовано.

Кількість епітеліальних клітин у ротових змивах після протезування збіль-шується значно (у 1-й групі на 31,9 %, у 2-й - на 28,7 %, у 3-їй - на 45,3 %; через місяць відповідно на 9,15 %, 46,8 %, 66,8 %), причому в групах, де було зафіксоване запалення тканин протезного ложа показники стосовно вихідного рів-ня були вірогідно вище. Це вказує на те, що слизова оболонка порожнини рота реагує на роздратування посиленням десквамації поверхневих шарів епітелію.

У хворих з протезним стоматитом швидкість слиновиділення вже через місяць після протезування знизилась, більш ніж на 30 %. При цьому в пацієнтів з інтактною слизовою оболонкою спостерігалася протилежна картина: збіль-шен-ня секреції слини відразу після протезування і повернення до вихідного рівня через місяць. рН ротової рідини стосовно вихідних даних підвищувалось через 1 тиждень після протезування у пацієнтів з запаленням тканин протезного ложа і з протезним стоматитом (табл. 2).

Таблиця 2

Показники гомеостазу і біоценозу ротової порожнини у пацієнтів зі знімними зубними протезами (М±м)

Показники |

Термін дослідження |

Група порівняння

(п=15) |

Пацієнти зі знімними зубними протезами

1 група (інтактна слизова)

( п=17) |

2 група (запалення тканин протезного ложа)

(п=18) | 3 група

(протезний стоматит)

(п=11)

Кількість лей-ко-цитів в 1 мл рото-во-го змиву (тис.) | до протезування

через 1 тиж.

через 1 міс. |

472,5±40,6 |

352,5±40,4

386,5±37,6

398,1 ±33,2 | 462,5±41,8

515,6±50,4

488,5±42,2 | 408,5±38,7

482,4±44,6

512,5±47,6

Кількість клітин епіте-лію в 1 мл рото-во-го змиву (тис.) | до протезування

через 1 тиж.

через 1 міс. | 31,5±3,1 |

29,5±3,1

38,9±3,5*

32,2±3,1 |

31,0±3,0

39,9±3,1*

45,5±3,4*# |

26,5±2,5

38,5±3,7*

44,2±4,1*#

Швидкість сли-но-виді-лення (мл/хв) |

до протезування

через 1 тиж.

через 1 міс. |

0,71±0,05 |

0,78±0,06

0,85±0,05

0,72±0,05 |

0,70±0,07

0,58±0,05

0,50±0,06*# |

0,65±0,05

0,45±0,04*

0,42±0,05*#

рН ротової рідини |

до протезування

через 1 тиж.

через 1 міс. |

6,77±0,02 |

6,75±0,02

6,78±0,03

6,72±0,06 |

6,77±0,03

6,88±0,03*#

6,75±0,06 |

6,81±0,03

6,92±0,04*#

6,82±0,05*#

Вміст МДА (мкмоль/мл) |

до протезування

через 1 тиж.

через 1 міс. |

0,48±0,03 |

0,44±0,04

0,52±0,04

0,50±0,05 |

0,47±0,03

0,48±0,04

0,64±0,04*# |

0,52±0,05

0,65±0,04*

0,77±0,08*#

Активність СОД (ум.од.) |

до протезування

через 1 тиж.

через 1 міс. |

0,52±0,04 |

0,47±0,04

0,43±0,04

0,43±0,03 |

0,40±0,03

0,43±0,04

0,39±0,03# |

0,51±0,05

0,42±0,04

0,35±0,03*#

Активність глу-та-тіонредуктази (мкмоль/с х мл) |

до протезування

через 1 тиж.

через 1 міс. |

0,71±0,07 |

0,67±0,06

0,59±0,05

0,64±0,06 |

0,61±0,05

0,54±0,05

0,50±0,06# |

0,63±0,05

0,60±0,05

0,47±0,04*#

Активність глу-татіонпероксида-зи (нмоль/с х мл) |

до протезування

через 1 тиж.

через 1 міс. |

0,52±0,05 |

0,44±0,05

0,46±0,04

0,45±0,05 |

0,47±0,05

0,40±0,05

0,33±0,04*# |

0,49±0,04

0,36±0,03*

0,32±0,04*#

Загальна протео-літична актив-ність (нкат/л) |

до протезування

через 1 тиж.

через 1 міс. |

6,00±0,57 |

6,70±0,71

6,20±0,56

6,50±0,61 |

5,80±0,52

7,50±0,55*#

6,80±0,55 |

5,60±0,60

7,70±0,63*#

7,80±0,64*#

Активність еластази (мккат/л) |

до протезування

через 1 тиж.

через 1 міс. |

6,90±0,61 |

7,50±0,67

7,90±0,71

7,30±0,77 |

6,50±0,61

8,50±0,65*#

6,60±0,60 |

7,20±0,64

9,40±0,81*#

9,60±0,87*#

Вміст лізоциму (мкг/л) |

до протезування

через 1 тиж.

через 1 міс. |

385,7±34,5 |

355,2±32,5

386,2±34,3

393,1±37,2 |

377,4±38,1

369,7±41,1

365,4±34,2 |

403,2±38,4

356,4±32,0

303,3±31,2*

Вміст SIgA (г/л) |

до протезування

через 1 тиж.

через 1 міс. |

0,427±0,041 |

0,454±0,042

0,467±0,045

0,442±0,042 |

0,388±0,029

0,464±0,040

0,471±0,050 |

0,412±0,043

0,480±0,042

0,561±0,049*#

Загальне мікроб-не обсіменіння (кількість мікро-ор-ганізмів в 1 мл ротового змиву), х 106 | до протезування

через 1 тиж.

через 1 міс. |

30,4±2,8 |

27,8±2,5

29,8±2,7

31,2±3,2 |

27,8±2,5

33,8±3,1

30,2±2,6 |

25,7±2,2

48,5±3,5*#

39,8±3,7*#

Примітка: *- позначка достовірності стосовно даних до протезування; #- позначка достовірності стосовно даних в групі порівняння.

Вміст лізоциму – показника неспецифічного гуморального імунітету – через 1 місяць після протезування знижувався достовірно в групі пацієнтів із протезним стоматитом (р<0,05). Рівень SIgA в цій групі також перетерплює зміни, однак, убік прогресуючого наростання (р<0,05). Цей факт можна оцінити як реакцію на хронічне антигенне роздратування.

Вміст МДА в ротовій рідині помітно збільшився, особливо через 1 місяць після протезування у пацієнтів, у яких було зафіксоване запалення тканин протезного ложа (р<0,05). Активність антиоксидантних ферментів – СОД, глутатіонредуктази і глутатіопероксидази – через тиждень після протезування значно не змінилася, тільки в групі пацієнтів із протезним стоматитом достовірно знизилась активність глутатіонпероксидази (р<0,05). Через місяць після протезування було зафіксовано достовірне зниження активності всіх досліджених антиоксидантних ферментів у пацієнтів із протезним стоматитом.

Загальна протеолітична активність ротової рідини вірогідно збільшилась у пацієнтів з розвиненим протезним стоматитом, причому вже через тиждень після протезування. Виявлено зміни активності еластази ротової рідини убік збільшення, як стосовно вихідного рівня, так і до даних у групі порівняння.

У пацієнтів з явищами запалення тканин протезного ложа через тиждень після протезування визначена підвищена кількість мікроорганізмів у ротових змивах, однак через місяць вона практично повернулася до вихідного рівня. У групі хворих з протезним стоматитом через тиждень після протезування загальне мікробне обсіменіння ротової порожнини збільшилось в 1,6 рази (р<0,001). Через 1 місяць після протезування рівень загального мікробного обсіменіння в них був також високим (р<0,05).

У хворих, що користуються знімними зубними протезами, змінюється і видовий склад мікрофлори. У пацієнтів з протезним стоматитом збільшилась частота виділення негемолітичного стрептокока (на 36,3 % через місяць стосовно вихідних даних) і непатогенного стафілокока (на 23,6 % через місяць стосовно вихідних даних). Такі мікроорганізми, як ентерокок, кишкова паличка і патогенний стафілокок, що не виділялись при першому дослідженні в жодного пацієнта, через 1 місяць були зафіксовані в 2-х пацієнтів з 11, що склало 18,2 %. У 3 рази збільшився вміст у ротових змивах дріжджоподібних грибів.

Таким чином, отримані результати свідчать, що під впливом знімних пластинкових зубних протезів відбуваються порушення функціональної актив-ності слин-них залоз, інтенсифікація процесів перекисного окислення ліпідів, підви-щен-ня протео-літич-ної активності ротової рідини, недостатність антиокси-дант-но-го захисту, зниження неспецифічної резистентності і напруженість специфіч-ного імуні-те-ту з одночасним збільшенням мікробної агресії і змінами біоценозу ротової порожнини, що сприяє розвитку протезного стоматиту і порушує процес адаптації до протеза, подовжує терміни адаптації. Виявлені закономірності стали обгрунтуванням для розробки комплексного способу профілактики і лікування протезних стоматитів.

В основу запропонованого комплексу покладено два напрямки – знижен-ня побічної дії пластмаси базису протеза на слизову оболонку протезного ложа і зменшення патогенної дії мікрофлори. Для цього розроблені нові засоби, що забезпечують створення буферної зони між базисом протеза і слизовою оболонкою протезного ложа, справляють антимікробну, протизапальну та імуномодулюючу дії, - спеціальні прокладочні гелі.

Схема і складові частини комплексу лікувально-профілактичних заходів наведені у практичних рекомендаціях.

Розроблено та запропоновано 2 рецептури прокладочних гелів: “Профогель” (адаптаційний, зм'якшуючий) і “Шавлієвий” (коригуючий).

Застосування “Профогеля” є доцільним з метою профілактики запалення протез-ного поля і прискорення терміну адаптації до протеза. До складу “Профогеля” введені вазелінова олія, гліцерин, аскорбінова кислота, бензоат натрію, ментол, ароматизатор, барвник.

Гель “Шавлієвий” за своїм складом (екстракти шавлії та ехінацеї, аскор-бі-нова кислота, тетра-борат натрію, хлоргексидин, гліцерин, ментол, арома-тизатори, барвник) спрямований проявляти протизапальну й антимікробну дію, впливати на регенеративні і метаболічні процеси, покращувати трофіку тканин.

Гелі розроблялися згідно ТУ В 02012102-001-2001. Основою гелів є водно-гліцериновий розчин натрію карбоксиметилцеллюлози.

Проведені токсикологічні дослідження нешкідливості прокладочних гелів довели, що розроблені засоби не виявляють токсичної дії на орга-нізм, не подразнюють слизову оболонку порожнини рота, не викликають сенсибілі-зуючої дії, а також не містять патогенних мікроорганізмів.

Результати експериментальних досліджень показали, що гелі позитивно впливають на слизову оболонку порожнини рота і тканини пародонта. Гель “Шавлієвий” володіє вираженою протизапальною дією, що підтверджується на моделі асептичного запалення достовірним зниженням маси язика щурів (зниження фази ексудації на 15 %).

Наступним етапом роботи було визначення ефективності розробленого способу профілактики та лікування протезних стоматитів. В дослідженнях брали участь пацієнти, що вперше протезувались, і пацієнти з тривалим строком користування знімними зубними протезами.

У хворих, що протезувались вперше, було проведено 2 серії досліджень: 1) лікувально-профілактичні заходи призначалися через 1 місяць після протезу-ван-ня і лише тим пацієнтам, які протягом місяця не звикли до знімних зубних протезів, і в них були зафіксовані симптоми запалення слизової оболонки протезного ложа; 2) всім пацієнтам з першого дня перебування протеза в порожнині рота призначалися профілактичні заходи.

В першій серії дослідження пацієнти були розділені на 3 групи: 1 група - спеціальні профілактичні засоби не призначалися; 2 група - був використаний для щоденного застосування гель “Шавлієвий”; 3 група – комплекс заходів: гель “Шавлієвий”, антисептичні і протизапальні полоскання і щоденна обробка протеза засобом “Коррега”.

Проведені дослідження показали, що в 90% пацієнтів 1 групи через 2 тиж--ні спостерігалися явища запалення слизової оболонки протезного ложа, че-рез 2 місяці таких залишилося 3 особи, що склало 33 %. В 2 групі, де був при-зна-чений тільки гель “Шавлієвий”, через 2 тижні в 50 % пацієнтів зникли симп-томи запалення, а через 2 місяці з незначними проявами запалення був тіль-ки 1 пацієнт. Серед пацієнтів 3 групи, де був призначений комплекс ліку-валь-них заходів, через 2 тижні тільки в 40 % хворих ще відзначалися запальні яви-ща, однак до кінця 2-го місяця й у них уже не було ніяких проявів запалення.

У пацієнтів 1 групи, яким не були призначені спеціальні лікувально-профілактичні заходи, не зафіксовано істотних змін у показниках гомеостазу і біоценозу ротової порожнини. У той же час призначення гелю “Шавлієвий” як окремо, так і в комплексі з полосканнями рота й обробкою протеза, призвело до нормалізації досліджуваних біофізичних, біохімічних і імунологічних показників, однак у різній мірі. Найбільше істотно змінилися такі показники, як кількість клітин епітелію в ротових змивах (зменшення інтенсивності на 26,1% в 2 групі, де був використаний тільки гель “Шавлієвий”, і на 24,6% у пацієнтів 3 групи, що застосовували гель у комплексі з полосканням і обробкою протеза) і вміст МДА в ротовій рідині (вірогідне зменшення).

Це свідчить про те, що, по-перше, механізм лікувально-профілактичної дії гелю “Шавлієвий” має патогенетичну спрямованість, впливаючи на найваж-ли-віші ланки запального процесу: перекисне окислення ліпідів і систему анти-ра-дикального захисту; а по-друге, гель захищає слизову оболонку від дратівного впливу конструкцій протеза, про що свідчить зменшення десквамації епітелію.

Результати вивчення ефективності профілактичних заходів, призначених з 1-го дня перебування протеза в порожнині рота, показали, що швидше звика-ли до протеза пацієнти, яким були призначені профілактичні заходи (“Про-фо-гель” - 2 група та “Профогель” і спеціальна гігієна зубних протезів – 3 група). Як-що в 1 групі пацієнтів (без профзаходів) протягом першого тижня не було осіб, що адаптувалися до протеза, то в 2 і 3 – більш 27 % пацієнтів не пред'яв-ля-ли скарг. Їм для звикання потрібна була тільки одна корекція протеза. Через місяць у 1 групі тільки 9 осіб з 11 заявили про відсутність дискомфорту в по-рож-нині рота в зв'язку з присутністю протеза, у той час як в 2 і 3 групах від-зна--чалась 100% адаптація. Незначні явища запалення слизової оболонки про-тез-ного ложа в деяких пацієнтів 2 і 3 груп спостерігалися лише на першому етапі після протезування, а через місяць слизова оболонка в усіх була не змінена.

Клінічна апробація розробленого методу профілактики і лікування протезних стоматитів у пацієнтів з тривалим строком користування знімними зубними протезами проведена з залученням 2 груп пацієнтів: 1 групу склали протезоносії, в яких на момент обстеження не було зафіксовано явищ запалення протезного ложа (стан ремісії); у 2 групі були пацієнти з симптомами запалення в області протезного ложа, тобто у стані загострення захворювання.

Пацієнтам 1 групи з метою профілактики рецидиву захворювання був призначений прокладочний гель “Профогель”. В 2 групі був використаний комплекс заходів, що включав гель “Шавлієвий”, обробку протеза таблетками “Коррега” і полоскання рота розчином календули і тетраборатом натрію з метою забезпечення протизапального ефекту та антибактеріальної дії. Пацієнти застосовували призначені засоби протягом 1 місяця.

Результати досліджень свідчать, що протезоносії 1 групи через місяць не пред'являли скарг. Через 3 місяці після використання “Профогеля” лише 1 чоловік пред'являв скарги, і в нього спостерігалися симптоми запалення тканин протезного ложа. Згодом цьому пацієнту був призначений комплекс заходів, що включає використання гелю “Шавлієвий”.

Істотних змін у досліджуваних показниках гомеостазу і біоценозу ротової порожнини пацієнтів 1 групи під впливом “Профогеля” не спостерігалось, за винятком швидкості слиновиділення, яка після регулярного використання “Профогеля” протягом місяця достовірно збільшилася (на 32,7%), що вказує на підвищення функціональної активності слинних залоз.

У пацієнтів 2 групи з наявністю протезного стоматиту після місячного засто-сування комплексу лікувально-профілактичних заходів практично усі дослід-жувані показники мали динаміку зміни убік нормалізації стосовно вихід-но-го рівня. Достовірні відмінності спостерігались для швидкості слино-виді-лен-ня (збільшилась на 46,1 %), рН ротової рідини (зменшилось на 0,15), активності глута-тіонпероксидази (збільшилась на 31,9 %), активності еластази (зменши-лась на 30,7 %), вмісту лізоциму (збільшився на 26,9 %). Практично у всіх пацієнтів зникли запальні явища на 5-7 день, і вони не пред'являли скарг.

У пацієнтів двох груп значно знизився рівень мікробного обсіменіння рото-вої порожнини (на 26 %), не було зафіксовано жодного випадку присут-но-сті в ротових змивах кишкової палички та ентерокока, майже вдвічі зменши-лася частота виділення дріжджових грибів роду Кандида.

Отже, застосування “Профогеля” у хворих з тривалим строком корис-ту-вання знімними зубними протезами сприяє подовженню стійкої ремісії і запо-бігає виникненню рецидивів захворювання. Комплекс лікувально-профілак-тич-них заходів, призначений пацієнтам із протезним стоматитом, що включає використання прокладочного геля “Шавлієвий”, а також антисептичні полоскання рота і дезинфікуючу обробку протеза, сприяє ліквідації запалення, стабілізації патологічного процесу в слизовій оболонці протезного ложа, значно прискорює реабілітацію пацієнтів.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі, спрямованої на розробку та обгрунтування комплексу профілактики і лікування протезних стоматитів, обов'язковим компонентом якого є застосування спеціальних прокладочних гелів.

1. Встановлені терміни адаптації до знімних зубних протезів в залеж-ності від виду пластинкового протеза (часткові, повні), локалізації в порожнині рота (верхня чи нижня щелепи) і стану тканин протезного ложа. Процес адаптації до част-кових зубних протезів в більшості випадків протікає протягом 2-х тижнів, до повних зубних протезів – протягом 3-х тижнів. 10,9 % хворих зі знімними зубни-ми протезами не можуть повноцінно користатися ними протягом 2-х і більш місяців. Імовірність розвитку протезного стоматиту в даної категорії хворих складає більш 80%.

2. У хворих з протезними стоматитами спостерігаються істотні порушен-ня гомеостазу і біоценозу порожнини рота: зниження функціональної актив-ності слин-них залоз (салівації на 35 %), підвищення рівня процесів перекисного окислення ліпідів (вміст МДА на 54%), протео-літич-ної активності ротової рідини (ЗПА на 39%), недостатність антиокси-дант-но-го захисту, зниження неспецифічної резистентності і напруженість специфіч-ного імуні-те-ту, збільшення мікробного обсіменіння (в 1,5 рази) і частоти виділення патогенної мікрофлори.

3. Розроблена рецептура та обгрунтовано компонентний склад спеціальних прокладочних гелів “Профогель” (адаптаційний) і “Шавлієвий” (коригуючий) для профілактики і лікування протезних стоматитів. Доведена їх висока лікувально-профілактична ефективність, що полягає в прискоренні процесу адаптації до знімних зубних протезів (в 1,5 рази), зменшенні ризику виникнення і загострення протезних стоматитів, нормалізації гомеостазу і біоценозу порожнини рота.

4. Розроблена й обгрунтована схема і доведена висока ефективність комплексного способу профілактики і лікування протезних стома-титів, основними напрямками якого є нейтралізація побічної дії пластмасового базису протеза шляхом використання прокладочних гелів „Профогель” і „Шавлієвий”, поліпшення гігієнічного стану протеза шляхом дезинфі-кую-чої обробки протеза в розчині “Корега табс”, зменшення запального процесу слизової оболонки протезного ложа шляхом полоскань рота антисептичними і протизапальними розчинами.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою профілактики запалення протезного ложа і прискорення адапта-ції до знімних пластинкових протезів рекомендується застосовувати прокла-дочний гель “Профогель”, а з лікувально-профілактичною метою при розвитку протезного стоматиту – гель “Шавлієвий”.

2. Спосіб використання складових частин запропонованого лікувально-профілактичного комплексу наступний:

а) Із профілактичною метою:

- для нейтралізації побічної дії протеза і прискорення адаптації варто наносити на базис протеза гель “Профогель” тонким шаром 1 раз на день ранком після чищення і миття протеза;

- для зменшення мікробного обсіменіння протеза рекомендується проводити дезинфікуючу обробку шляхом замочування його в розчині (1 таблетка “Корега”на 100 мл води) протягом 15-30 хвилин щодня.

б) З лікувально-профілактичною метою:

- для нейтралізації побічної дії акрилатів і корекції патологічних змін у слизовій оболонці протезного ложа наносити на базис протеза гель “Шавлієвий” тонким шаром 2-3 рази на день ранком після чищення і миття протеза і вдень після прийому їжі;

- для зниження інтенсивності запального процесу протезного ложа рекомен-дує-мо проводити полоскання рота настойкою календули по 40 крап. на Ѕ ск.теплої води 3 рази на день після прийому їжі.

- для зменшення мікробного забруднення протеза доцільно проводити дезинфікую-чу обробку його шляхом замочування протеза в розчині (1 таблетка “Корега”на 100 мл води) протягом 15-30 хвилин щодня;

- для зменшення мікробного обсіменіння порожнини рота необхідно проводити антисептичні полоскання рота 2 рази на день (ранком і ввечері після прийому їжі) розчином тетрабората натрію разом з бікарбонатом натрію, приготовленого по наступній прописі:

Rp.: Natrii Tetraboratis

Natrii hydrocarbonatis вв 20,0

Ol. Menthae gtts 111

M.F.pulv.

D.S. По 1 ч.ложці на 1 ск. теплої води.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Маслов О.В. Зміна показників біоценозу ротової порожнини при виникненні контактних протезних стоматитів // Одеський медичний журнал. – 2003. - № 3. – С. 72-74.

2. Маслов А.В., Терешина Т.П., Чулак Л.Д. Эффективность использования прокладочных гелей в комплексе мероприятий для ускорения реабилитации пациентов с протезными стоматитами // Вісник стоматології. – 2003. - № 1. – С. 56-60. Участь здобувача полягає в клініко-лабораторному обстеженні та лікуванні хворих з протезними стоматитами, аналізі результатів, написанні статті.

3. Терешина Т.П., Маслов А.В., Новицкий В.Б. Уход за съемными зубными протезами // Вісник стоматології. – 2002. - № 4. – С. 111-113. Автором проведені лабораторні дослідження, аналіз результатів, статистична оброб-ка даних, підготовка статті до друку.

4. Маслов А.В. Динамика адаптации к съемным зубным протезам // Материалы I Межд. славянской науч-но-практ. конф. молодых ученых-стоматологов. – Одесса: "Астро-принт", 2002. – С. 61-62.

АНОТАЦІЯ

Маслов О.В. Клініко-експериментальне обгрунтування способу профілактики та лікування протезних стоматитів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2005.

Встановлено, що протезні стоматити зустрічаються більш, ніж у 13% пацієнтів із знімними зубними протезами. Адаптація до знімних зубних протезів має пряму залежність від стану протезного ложа. Вірогідність розвитку протезного стоматиту у пацієнтів, що не звикли до протеза протягом 2-х місяців, складає більше 80 %.

Конкретизовано визначення нозологічної форми захворювання “дійсні протезні стоматити”: локальне запалення слизової оболонки протезного ложа, що не зникає після корекції протезів, розвивається через 1 і більше місяців, має виражену клінічну симптоматику і припиняється після вилучення протеза з порожнини рота.

Запропоновано метод профілактики і лікування протезних стоматитів, в основі якого є застосування прокладочних гелів: адаптаційного (пом'якшу-валь-ного) “Профогель” і коригуючого