Національний університет внутрішніх справ

Мисенко Оксана Володимирівна

УДК 88.411.9

Психологічні особливості професійної діяльності

дільничних інспекторів міліції

(на прикладі сприйняття об’єкту професійного інтересу)

19.00.06 – юридична психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник:

кандидат психологічних наук, доцент Шевченко Лариса Олександрівна, Національний Університет внутрішніх справ, начальник кафедри загальної психології та педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Бочарова Светлана Петрівна, Українська інженерно-педагогічна академія, завідуюча кафедрою психології;

кандидат психологічних наук, доцент Назаров Олег Олександрович, Академія цивільного захисту України, начальник Науково-методичного центру навчальних закладів МНС України.

Провідна установа: Київський юридичний інститут, кафедра юридичної психології, МВС України, м. Київ.

Захист відбудеться “4 ” жовтня 2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.04 в Національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, Харків-80, проспект 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного університету внутрішніх справ, за адресою: 61080, Харків-80, проспект 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розіслано “29” серпня 2005 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Г.В.Попова

І

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні суспільні перетворення, що відбуваються в Україні, обумовлюють необхідність підвищення якості діяльності правоохоронних органів. Визначення соціального призначення міліції та її ролі у суспільстві вимагають від працівників органів внутрішніх справ умінь грамотно, конструктивно та ефективно будувати взаємовідносини із населенням в умовах правового регулювання. На думку таких вчених, як О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, Г.Є. Запорожцева, О.В. Землянська, В.І. Московець, В.О. Соболєв, О.В. Тімченко та ін., приоритетним напрямком реформування органів внутрішніх справ повинно стати налагоджування та підтримка стосунків між міліцією та населенням на принципах довіри та взаєморозуміння .

За соціологічними опитуваннями 2003 р. щодо ставлення населення України до працівників міліції, більше 70% респондентів зазначають, що працівники ОВС застосовують різні форми насильства у взаємодії з населенням: фізичне насильство відзначили 35% опитуваних, психічне – 38% (Негодченко О.В., 2003), а на регіональному рівні 47,8% опитуваних вказали на низький рівень професіоналізму працівників міліції (Руденко І.П., 2003), що свідчить про те, що проблема забезпечення ефективності взаємодії працівників ОВС з населенням зберігає свою актуальність.

Однією з найважливіших ланок правоохоронної діяльності МВС України є адміністративна служба міліції, до складу якої входять підрозділи дільничних інспекторів міліції (далі - ДІМ), які у повсякденній практичній діяльності постійно спілкуються з різними категоріями громадян. Успішність професійного спілкування ДІМ значною мірою залежить від адекватного, диференційованого, точного міжособистісного сприймання як процесу суб’єктивного відображення працівником психічного образу іншої людини. У юридичній психології розподілення громадян на категорії вважається досить умовним, оскільки кожний окремий індивід може належати одночасно до різних соціальних груп (Бандурка О.М., Бочарова С.П., Землянська О.В., 1999). Разом з цим, працівнику служби ДІМ як суб’єкту сприймання у міжособистісній взаємодії з громадянами притаманні певні професійні характеристики, які можуть впливати на специфіку сприйняття громадян як об’єкту професійного інтересу.

Таким чином, вивчення проблеми професійної опосередкованості сприйняття ДІМ громадян як об’єкту професійного інтересу є актуальним науковим завданням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до Указу Президента України “Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” від 18.02.2002 р., № 143/2002; Комплексної програми кадрової політики в органах та підрозділах внутрішніх справ та забезпечення законності та дисципліни на 2001-2005 роки (наказ МВС України від 30.05.2001 р., №515); Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 роки (п.3.5 наказу МВС України від 11.05.2001 р., № 356), плану науково-дослідної роботи кафедри загальної психології та педагогіки Національного університету внутрішніх справ за темою “Професійні особливості міжособистісного сприймання дільничних інспекторів міліції”.

Тема дисертаційного дослідження відповідає вимогам ст.7 Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001 р., обговорена і схвалена на засіданні Вченої Ради Національного університету внутрішніх справ (протокол №2 від 04.02.2005 р.), узгоджена на бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №3 від 29.03.2005 р).

Мета дослідження полягала у визначенні психологічних особливостей сприйняття дільничними інспекторами міліції громадян як об’єкту професійного інтересу.

Відповідно до мети було визначено завдання дослідження:

1. Проаналізувати існуючі у юридичній психології підходи до визначення правових аспектів організації професійної діяльності дільничних інспекторів міліції; визначити теоретико-методологічні засади емпіричного дослідження перцептивної сторони спілкування дільничних інспекторів міліції із громадянами.

2. Поширити діагностичні можливості методики “Діагностика міжособистісного сприймання у конфліктній ситуації” шляхом її модифікації з метою застосування у психологічному супроводженні діяльності персоналу ОВС.

3. Дослідити специфіку психолого-професійної опосередкованості сприйняття дільничними інспекторами міліції громадян як об’єкту професійного інтересу.

4. Визначити трансформацію сприйняття дільничними інспекторами міліції об’єкту професійного інтересу в залежності від стажу служби в ОВС.

5. Визначити психологічні умови активного розвитку соціального сприйняття дільничними інспекторами міліції громадян в умовах вирішення професійних задач.

Об’єктом дослідження є професійна діяльність дільничних інспекторів міліції.

Предметом дослідження виступили особливості сприйняття дільничними інспекторами міліції громадян в умовах вирішення професійних задач.

Теоретико-методологічною основою дослідження є психологічний принцип єдності свідомості, самосвідомості та діяльності (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, С.П. Бочарова, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн та ін.); - принцип діяльнісного опосередкування соціально-перцептивних процесів (Г.М. Андрєєва, А.І. Донцов, В.С. Агєєв, В.В. Шпалинський та ін.); положення експериментальної психосемантики (О.Ю. Артемьєва, В.Ф. Петренко, В.В. Столін, А.Г. Шмельов та ін.); дослідження діалектичного взаємозв’язку типової професійної діяльності людини та професійного менталітету (Є.О.Клімов); положення про закономірності міжособистісної взаємодії і сприйняття людиною людини в особливих умовах професійної діяльності, зокрема, конфліктних (В.М. Гаврилов, П.Г. Півоваров, О.Є. Сапарін, та ін.), екстремальних (О.В. Дашкевич, Ю.І. Ільченко, М.А. Матова, Б.Ш. Розенблат, та ін).

Наукова новизна одержаних результатів:

- Розкриті психологічні особливості комунікативних аспектів правоохоронної діяльності дільничних інспекторів міліції.

- Отримані нові результати щодо взаємозв’язків комунікативних установок ДІМ та інших особистісних перебіжних: локусу суб’єктивного контролю, різноманітних форм агресивності .

- Наведено нові дані про особливості сприйняття ДІМ громадян як об’єкту професійного інтересу у конфліктній ситуації.

- Розроблено і апробовано комплекс методів для вивчення сприйняття ДІМ громадян у професійному спілкуванні.

- Дістало подальший розвиток положення про професійну деформацію персоналу ОВС, що виявляється у визначенні залежності негативної трансформації сприйняття ДІМ громадян у зв’язку зі стажем служби в ОВС.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження відображені у методичнихі рекомендаціях для практичних психологів ОВС з організації тренінгової роботи в умовах психологічного супроводження службової діяльності працівників ОВС. Рекомендації використовуються у діяльності Центру практичної психології УМВС України в Харківській області. Модифікована автором методика діагностики міжособистісного сприймання у конфліктній ситуації впроваджена у діяльність Центру практичної психології УМВС України в Харківській області та Навчально-методичного центру відділу освіти державної адміністрації Зміївського району Харківської області.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення дисертації розроблені самостійно. Наведені в дисертації результати загальнотеоретичного та емпіричного досліджень, а також висновки належать виключно авторові.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження доповідались на Другій Всеукраїнській конференції “Політичні, економічні та психологічні виміри перехідного суспільства” (Суми, 2003), Першій міжвузівській науково-практичній конференції “Формування та розвиток особистості в умовах вищих навчальних закладів МНС України” (Харків, 2003), науково-практичної конференції “Теорія і практика виховної роботи в ОВС України” (Харків, 2004), на засіданнях кафедри загальної психології та педагогіки НУВС (2002-2005 рр).

Публікації. Результати дослідження відображені в одинадцяти одноосібних наукових роботах, з них шість опубліковані у фахових виданнях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел з 236 найменувань (з них 15 іноземною мовою). Основний обсяг роботи становить 146 сторінок. У дисертації 23 таблиці та 16 рисунків на 9 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної теми, визначено мету і гіпотезу дослідження, сформульовано завдання, об’єкт та предмет дослідження, методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, розкрито форми її апробації, наведено відомості про структуру дисертації.

Перший розділ “Міжособистісне сприймання як основа професійного спілкування дільничних інспекторів міліції з громадянами” містить теоретичний аналіз стану досліджуваної проблеми. Визначено, що структурно-динамічні особливості суб’єктивного відображення людиною людини розглядаються психологами у зв’язку з внутрішньою системою значень особистості як суб’єкта сприймання, її суб’єктивним “образом світу” (О.М. Леонтьєв, 1979); “особистісними конструктами” (Дж. Келлі, 1963); соціальними диспозиціями (В.А. Ядов, 1975; Д.Т. Кэмпбелл, 1979 та ін.); “когнітивними схемами” (І. Клар, Д. Бар-Тель, А. Кругланскі, 1988); семантичними просторами індивідуальної свідомості (В.Ф. Петренко, 1986).

Незважаючи на термінологічні розбіжності визначень, автори одностайні у тому, що особливості сприйняття інших людей та ситуацій тісно пов’язані з особистісними установками суб’єкта сприймання.

Проведений аналіз наукових джерел показав, що пізнання людьми одне одного розглядається не лише як безпосереднє сприйняття індивідом іншої людини, але і як сприйняття, опосередковане діяльністю суб’єкта сприйняття, точніше – діяльністю групи, до якої він належить, зокрема, професійної (Г.М. Андрєєва, В.С. Агєєв, О.О. Бодальов, Я.Я. Коломінський, А.Г. Костінська, О.О. Крічевський, О.О. Кронік, М.М. Обозов, А.В. Петровський, Ш.В. Саркісян та ін.).. Разом з цим ще існують протиріччя у підходах юридичних психологів до визначення ролі професійного досвіду та стажу професійної діяльності правоохоронців на специфіку їх міжособистісного сприймання.

Специфіку сприйняття людиною людини в особливих умовах професійної діяльності, зокрема, невизначених (С. Аш, Х. Блок, М. Херцман, О.О. Лустіна, М.С. Роговін, О.В. Соловйов, Л.П. Урванцев), конфліктних (І.В. Ващенко, Н.В. Грішина, В.М.Гаврилов, П.Г.Півоваров, О.Є. Сапарін), екстремальних (О.В.Дашкевич, Ю.І. Ільченко, В.Д. Рудашевський, О.В.Тімченко), на думку вчених, визначають як об’єктивні психолого-професійні особливості діяльності (обмеженість інформації і часу; довготривалі фізичні, інтелектуальні і психічні перевантаження, “природна” конфліктність правоохоронної професійної діяльності та ін.), так і особистісні характеристики суб’єкта сприймання (комунікативні установки, соціальні орієнтації, локус контролю, імпліцитні уявлення особистості про природу та ознаки конфлікту та ін.).

Для подолання обмеженості диспозиційного і ситуаційного підходів, на нашу думку, більш доцільним є використання “синтетичної” позиції. Опір на принцип взаємодоповнення ситуативних та трансситуативних чинників дозволяє припустити, що у переважній більшості випадків детермінантами є особистісні чинники, а ситуативні відіграють роль модулятора, тобто визначають варіативність проявів особистісних чинників (А.А. Реан, Я.Л. Коломінський, 1999).

Проблема взаємовідносин міліції з населенням досліджувалась в працях М.І. Ануфрієва, О.М. Бандурки, С.П. Бочарової, А.П. Закалюка, О.В. Землянської, А.П. Коренєва, А.В. Майдикова, В.І. Московця, В.О. Соболєва та ін. У наведених роботах зазначається, що охорона громадської безпеки, забезпечення прав і свобод громадянина, боротьба зі злочинністю не можуть вестись ефективно без підтримки населення. Слід відзначити, що специфіка професійного спілкування ДІМ із громадянами обумовлюється тим, що право не є єдиним регулятором взаємовідносин міліції і населення. Як зазначає Г.Є. Запорожцева, люди, вступаючи в різні суспільні відносини, на які не поширюється дія встановлених правовими актами правил поведінки, часто на практиці керуються іншими соціальними нормами – політичними, моральними, культурними, соціально-психологічними. Таким чином, перед дільничним інспектором стоіть задача організації ефективної взаємодії з громадянами у повсякденному професійному спілкуванні з урахуванням різноманітних психологічних чинників, що порушують цей процес.

Аналіз літератури свідчить, що дослідження специфіки сприйняття персоналом ОВС громадян як об’єкту професійного інтересу, з урахуванням психологічних особливостей правоохоронної діяльності, фактично відсутні, що ускладнює аналіз цього питання і стимулює проведення спеціального вивчення означеної проблеми.

Другий розділ “Загальна характеристика досліджуваних та методів дослідження”. Визначено концептуальну схему дослідження, охарактеризовано групи досліджуваних та методи дослідження.

До основної групи досліджуваних увійшли дільничні інспектори міліції міських та районних підрозділів УМВС України в Харківській області загальною кількістю 180 осіб чоловічої статі. Для дослідження трансформації сприйняття дільничними інспекторами міліції об’єкту професійного інтересу в залежності від стажу служби в ОВС основна група була поділена на три підгрупи: зі стажем служби в ОВС 0-3 роки; 3-10 років; понад 10 років.

Для реалізації поставлених задач у дисертаційному дослідженні були використаними такі методики: методика В. Бойко “Діагностика комунікативної установки”; опитувальник рівня суб’єктивного контролю, розроблений Дж. Ротером і адаптований Є.Ф. Бажиним, О.О. Голинкіною, О.М. Еткіндом; методика Т. Лірі “Діагностика міжособистісних стосунків”; модифікована у даному дослідженні методика Тащьової А.І. “Діагностика міжособистісного сприймання у конфліктній ситуації”; методика А.Баса-А.Дарки “Діагностика показників і форм агресії”; методика К. Томаса “Стилі поведінки у конфліктній ситуації”. Обрані методики релевантні задачам дисертаційного дослідження і відповідають вимогам надійності і вірогідності. Кількісні дані підлягали математико-статистичній обробці.

Третій розділ “Експериментальне дослідження професійних особливостей сприйняття дільничними інспекторами міліції громадян в процесі виконання службових завдань”.

Узагальнення результатів емпіричного дослідження показало існування професійних особливостей комунікативних установок ДІМ у взаємодії з населенням: підвищений рівень прихованої жорстокості у відношенні до громадян у професійному спілкуванні, схильність до негативних висновків та недостатньо обґрунтованих узагальнень у взаємодії з громадянами. Разом з цим, на помірному рівні зберігається негативний досвід спілкування та готовність до ворожих дій у взаємодії з населенням. Результати дослідження продемонстрували існування у досліджуваних ДІМ вищого, у порівнянні з контрольною групою (інспектора з питань НПД), рівня сформованості установки на негативізм у судженнях про інших людей як готовності суб’єкта до негативних оцінок партнерів по взаємодії, а також готовності до необґрунтованих узагальнень негативних фактів у сфері професійного спілкування.

Отримані дані свідчать про меншу різнорідність індивідуальних показників сформованості деструктивних комунікативних установок ДІМ, що також вказує на їх професійну опосередкованість. Встановлено існування взаємозв'язків між комунікативними установками та особистісною агресивністю ДІМ, що, на нашу думку, може розглядатися як виражена профдеформаційна тенденція.

Виявилося, що основні соціальні орієнтації дільничних інспекторів міліції сформовані на помірному рівні, що є проявом успішної адаптації ДІМ до комунікативної діяльності в умовах вирішення службових задач. Разом з цим, відзначено, що професійною особливістю соціальної орієнтованості ДІМ є вища, ніж у досліджуваних контрольної групи, ворожість та підозрілість до громадян як об’єкту професійного інтересу.

Визначеною професійною особливістю інтернальності дільничних інспекторів міліції є внутрішня локалізація СК. У соціально-перцептивному та комунікативному аспектах ця особливість виявляється у соціальній екстраверсії ДІМ, їх соціальній зрілості, незалежності, відчутті поваги до себе та партнерів по взаємодії. Виявлено існування зворотнього взаємозв’язку між інтернальністю дільничних інспекторів міліції у різних сферах та їх деструктивними комунікативними установками.

Встановлено, що ДІМ у цілому менше за досліджуваних контрольної групи схильні до визначення ситуації як конфліктної у випадках, пов’язаних з проявами фізичної та вербальної агресії, а також психологічної несумісності з об’єктом професійного інтересу. На ситуаційному рівні це виявляється у більшій схильності ДІМ у порівнянні з контрольною групою до використання у конфлікті поведінкових стратегій пристосування та співробітництва. Професійна опосередкованість даних особливостей виявляється у підвищеній конфліктологічній стійкості працівників служби ДІМ, у формуванні певної соціально-перцептивної стійкості щодо оцінювання ситуації як конфліктної у випадках, пов’язаних з актами фізичної, вербальної агресії, або проявами психологічної несумісності.

У четвертому розділі “Особливості трансформації сприйняття дільничнми інспекторами міліції громадян як об’єкту професійного інтересу в залежності від стажу служби в ОВС” було досліджено та проаналізовано зміни сприйняття громадян як об’єкту професійного інтересу у досліджуваних основної групи з різним стажем служби в ОВС.

Отримані результати у цілому не виявили значущих відмінностей комунікативних установок і соціальних орієнтацій, а також інтернальності ДІМ у підгрупах зі стажем 0-3 роки і 3-10 років. Дільничні інспектори зі стажем служби в ОВС до десяти років у цілому мають помірний рівень сформованості негативних комунікативних установок і соціальних орієнтацій щодо громадян як об’єкту професійного інтересу. Виявлена залежність схильності дільничних інспекторів міліції до негативних суджень про об’єкт професійного інтересу від зростання стажу протягом перших трьох років служби в ОВС.

Разом з цим слід відзначити зростання після трьох років служби кількості працівників (до 10,4%) з надто владним, деспотичним ставленням до об’єкту професійного інтересу у соціальній взаємодії.

Також діагностовано пряму залежність схильності до актуалізації відкритої жорстокості до об’єкту професійного інтересу від зростання стажу служби ДІМ в ОВС, та поступове зростання схильності до необґрунтованих узагальнень негативних фактів у сфері взаємостосунків з громадянами. На цьому етапі професіоналізації ДІМ притаманний найвищий рівень сформованості негативного досвіду спілкування, готовності до звичного оцінювання нових соціальних ситуацій, певної стереотипності комунікативної поведінки і, разом з цим, негативного відношення до об’єкту професійного інтересу.

Визначена пряма залежність між зростанням стажу служби в ОВС і підвищенням рівня сформованості негативного досвіду спілкування протягом від 3-10 років. Рівень інтернальності ДІМ з досвідом служби в ОВС до десяти років має максимальний показник майже в усіх галузях життєдіяльності і соціальної взаємодії. Такі дані підтверджують положення про те, що на початку служби в ОВС професійна деформація не здійснює помітного впливу на особистість працівника і тому зберігаються основні механізми соціального сприйняття працівника служби ДІМ.

У дільничних інспекторів міліції зі стажем служби в ОВС понад десять років служби значно зростає кількість осіб з надмірною домінантністю, владністю (з 10,7 до 30,7%); егоїстичністю (з 2,7 до 15,4%); ворожістю (з 3,6 до 23,1%); підозрілістю (з 3,6 до 19,2%); залежністю (з 3,6 до 13,4%) (таблиця.1).

Таблиця 1

Кількість ДІМ (%) з високими показниками сформованості соціальних орієнтацій у підгрупах з різним стажем служби в ОВС.

Соціальні орієнтації | Кількість досліджуваних (%) з високими показниками сформованості соціальних орієнтацій

Від 0-3 років | Від 3-10 років | Від 10 років

Авторитарність | 4,5 | 10,7 | 30,7

Егоїстичність | 2,3 | 2,7 | 15,4

Ворожість | 2,3 | 3,6 | 23,1

Продовження таблиці 1.

Підозрілість | 9,1 | 3,6 | 19,2

Поступливість | 2,3 | 2,4 | 4,8

Довірливість | 2,3 | 3,6 | 13,4

Доброзичливість | 2,3 | 2,4 | 1,9

Чуйність | 2,3 | 3,6 | 5,8

У цей же час у переважної кількості працівників відбувається значне зниження рівнів загальної інтернальності, інтернальності у сфері досягнень, сімейних і міжособистісних стосунків, що, нашу думку, обумовлюється дією механізмів професійної деформації.

Важливою психологічною умовою профілактики і корекції профдеформаційних змін міжособистісного сприйняття громадян працівниками служби ДІМ вважаємо активний психологічний розвиток соціально-перцептивної компетентності дільничних інспекторів міліції. Засобом розвитку і формування пропонується обрати тренінг соціально-перцептивної сенситивності, впровадження якого у психологічне супроводження професійної діяльності працівників служби ДІМ дозволяє цілеспрямовано підвищувати соціальну і комунікативну компетентність дільничних інспекторів міліції у взаємодії з населенням.

ВИСНОВКИ

1. У сучасній юридичній психології процес міжособистісного сприймання розглядається як невід’ємна складова професійного спілкування персоналу ОВС з громадянами в умовах правового регулювання. Психологічні особливості правоохоронної діяльності опосередковують цей процес, що виявляється у формуванні у правоохоронців специфічних характеристик сприйняття громадян як об’єкту професійного інтересу.

2. Системний аналіз професійної діяльності дільничних інспекторів міліції показав, що ця діяльність детермінована двома видами взаємодіючих факторів: об’єктивних (вимоги Закону, службових інструкцій, матеріально-технічного забезпечення та ін.), які вимагають профілактики правопорушень та ефективного подолання антисуспільних явищ і суб’єктивних (насамперед, психологічних), які зумовлюють кінцеву ефективність вирішення ДІМ службових завдань в плані взаємодії з громадянами (мотивація спілкування, емпатія, здатність до подолання складних комунікативних ситуацій тощо).

3. Практика показує, що існують певні протиріччя і навіть факти конфронтації у відносинах ДІМ з окремими верствами громадян, що виявляються у стереотипах сприйняття ДІМ громадян як на підставі спілкування із схильними до правопорушень особами, так і внаслідок негативної оцінки 75% громадян недоліків в діях ДІМ, а також у цілому їх спілкування з міліцією.

4. Розроблена авторська модифікація методики вивчення особливостей міжособистісного сприймання у конфліктних ситуаціях, яка дає можливість більш ефективного розкриття семантичних значень ознак конфліктних ситуацій за певними критеріями і визначення поведінкових стилів і стратегій особистості працівників ОВС при вирішенні конфліктів.

5. Експериментальні дослідження, проведені за допомогою визначених психодіагностичних методик, дозволили виявити професійні особливості комунікативних установок ДІМ у взаємодії з населенням. Підвищений рівень мають деструктивні установки на приховану жорстокість, на схильність до негативних висновків та недостатньо обгрунтованих узагальнень у взаємодії з громадянами.

6. Встановлено кореляційні зв’язки між деструктивними комунікативними установками та схильністю до агресивних проявів, що відображає профдеформаційні зміни комунікативної сфери ДІМ і потребує спеціального визначення в процесі профотбору і корекції в процесі лонгітюдного контролю службової діяльності ДІМ.

7. Встановлено наявність взаємозв’язків локусу суб’єктивного контролю з деструктивними комунікативними установками, що підтверджує припущення про опосередкованість професійного спілкування ДІМ з громадянами психологічними особливостями їх діяльності, яка здійснюється переважно в умовах високої ймовірності конфліктів.

8. Особливостями сприйняття ДІМ громадян у конфліктних ситуаціях є схильність до зниження оцінки ситуацій як конфліктних, пов’язаних з проявами фізичної та вербальної агресії, а також психологічної несумісності з партнером з професійного спілкування, і на цій підставі – схильність ДІМ до використання у конфліктних ситуаціях поведінкових стратегій компромісу і співробітництва у взаємодії з громадянами.

9. В дослідженні виявлено певну трансформацію сприйняття ДІМ громадян у зв’язку зі стажем служби в ОВС (до 3 років, 3-10 років і вище 10 років), але не знайдено значущих показників залежності цих двох перебіжних. Існують лише певні тенденції розвитку взаємовідносин з населенням. На протязі перших трьох років служби у певної кількості працівників спостерігаються прояви негативних суджень при взаємодії з громадянами. За період служби від 3 до 10 років негативний досвід спілкування значно підвищується, при стажі служби вище 10 років зростає наявність окремих негативних проявів: підозрілості, домінантності, ворожості та ін., а також значно знижується рівень суб’єктивного контролю, що пояснюється дією механізмів професійної деформації.

10. Відсутність кореляційних зв’язків між показниками стажу і якістю взаємовідносин з громадянами свідчить про те, що не сам формальний стаж служби зумовлює характер спрямованості у професійному спілкуванні з населенням, а психологічний зміст тієї діяльності, яка наповнює певний термін служби.

11. Вирішення завдань розвитку соціальної і комунікативної компетентності ДІМ у взаємодії з населенням можливе шляхом впровадження у психологічне супроводження службової діяльності ДІМ програм соціально-психологічного тренінгу з розвитку позитивних стратегій взаємодії з населенням

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Верещагіна О.В. Емоційний досвід та спілкування// Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць/ Гол. редактор акад. Прокопенко І.Ф. – Харків: ХДПУ, 1997. – 167-169.

2. Верещагіна О.В. Психологічна корекція у руслі когнітивної психології: теоретичний огляд сучасних напрямків// Науковий вісник ХДПУ. Психологічні науки/ Гол. редактор акад. Прокопенко І.Ф. – Харків, ХДПУ, 1998. – Вип. 2. – С. 86-88.

3. Верещагіна О.В. Соціально-перцептивні процеси в екстремальних умовах діяльності// Вісник ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. №13. Психологія. – Харків: ХДПУ, 2000. – Вип. 4. – с.25-29.

4. Верещагіна О.В. Зв’язок атрибутивних процесів з поведінковими стратегіями особистості у конфлікті// Вісник ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. Психологія. – Харків: ХДПУ, 2003. – Вип. 11. – С.38-45.

5. Мисенко О.В. Психологічні закономірності розвитку і формування професійних комунікативних установок і соціальних орієнтацій дільничних інспекторів міліції// Право і безпека. – Харків: НУВС, 2004. – С. 180-183.

6. Мисенко О.В. Модификация методики диагностики межличностного восприятия в конфликтной ситуации// Практична психологія та соціальна робота. - № 5 – 2005. – С.23-27.

7. Мисенко О.В. Методика диагностики межличностного восприятия в конфликтной ситуации: методические рекомендации для практических психологов. – Харьков: Национальный университет внутренних дел, 2005. – 15 с.

8. Мисенко О.В. Психологічні умови активного соціально-психологічного формування професійних диспозицій міжособистісного сприймання працівників ОВС у взаємодії з населенням: методичні рекомендації для практичних психологів органів і підрозділів внутрішніх справ, психологів регіональних Центрів практичної психології УМВС України. – Харків: Національний університет внутрішніх справ, 2005. - 15 с.

9. Верещагіна О.В. Вплив індивідуально-психологічних особливостей міжособистісного сприймання на оцінювання соціальних ситуацій//Формування та розвиток особистості в умовах вищих навчальних закладів МНС України: Матеріали 1 міжвузівської науково-практичної конференції 19 грудня 2003р. – Харків, 2003. – с.9-13.

10. Верещагіна О.В. Схильність особистості до атрибуції ворожих намірів іншим як регулятор її поведінкових стратегій у конфлікті//Політичні, економічні та психологічні виміри перехідного суспільства: Матеріали Другої Всеукраїнської конференції. – Суми, 2003. – С.117-122.

11. Мисенко О.В. Професійні особливості міжособистісного сприймання дільничних інспекторів міліції у конфліктній ситуації// Теорія і практика виховної роботи в ОВС України: Матеріали науково-практичної конференції. 1-2 жовтня 2004 року, Харків. – Х.: Видавництво Національного університету внутрішніх справ. – с.223-228.

АНОТАЦІЇ

Мисенко О.В. Психологічні особливості професійної діяльності дільничних інспекторів міліції (на прикладі сприйняття об’єкту професійного інтересу). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06. – юридична психологія. – Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2005.

Дисертаційна робота містить теоретичне та емпіричне дослідження професійної опосередкованості сприйняття дільничними інспекторами міліції громадян як об’єкту професійного інтересу. Встановлено особливості комунікативних установок, соціальних орієнтацій, локусу суб’єктивного контролю дільничних інспекторів міліції у взаємодії з населенням, а також особливості сприйняття об’єкту професійного інтересу у конфліктній ситуації.

Проаналізовано зміни сприйняття дільничними інспекторами міліції об’єкту професійного інтересу в залежності від стажу служби в ОВС. Визначено психологічні умови активного соціально-психологічного розвитку соціального сприйняття дільничних інспекторів міліції.

Ключові слова: психологічні особливості професійної діяльності, сприйняття громадян як об’єкту професійного інтересу, комунікативна установка, соціальна орієнтація, локус суб’єктивного контролю.

Мисенко О.В. Психологические особенности профессиональной деятельности участковых инспекторов милиции (на примере восприятия объекта профессионального интереса). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06. – юридическая психология. – Национальный университет внутренних дел, Харьков, 2005.

Диссертационная работа посвящена теоретическому и эмпирическому исследованию профессиональной опосредованности восприятия участковыми инспекторами милиции объекта профессионального интереса.

В диссертационном исследовании проведен анализ существующих в юридической психологии подходов к изучению межличностного восприятия как основы профессионального общения персонала ОВС, уточнить его структурно-динамические особенности, рассмотреть закономерности деятельностной опосредованности социально-перцептивных процессов, изучить психолого-профессиональную характеристику деятельности участковых инспекторов милиции. Разработана, обоснована и апробирована программа исследования межличностного восприятия участковых инспекторов милиции.

Нашла подтверждение гипотеза о профессиональной опосредованности восприятия участковыми инспекторами милиции объекта профессионального интереса, которая проявляется в существовании профессиональных особенностей коммуникативных установок, социальных ориентаций, локуса субъективного контроля, особенностей межличностного восприятия в конфликтной ситуации.

Проанализированы трансформации восприятия участковыми инспекторами милиции объекта профессионального интереса в зависимости от стажа службы в ОВД.

Установлено, что участковые инспектора со стажем службы в ОВД от 0-3 лет в целом имеют средний уровень сформированности негативных коммуникативных установок и социальных ориентаций при взаимодействии с объектом профессионального интереса, интернальный локус субъективного контроля в большинстве областей жизнедеятельности.

Определено, что среди участковых инспекторов милиции со стажем службы в ОВД от 3-10 лет возрастает количество опрошенных с высокими показателями авторитарности при взаимодействии с объектом профессионального интереса. Установлена прямая связь между установкой на актуализацию открытой жестокости по отношению к объекту профессионального интереса и увеличением профессионального стажа. В этой подгруппе отмечен максимальный по выборке показатель негативного опыта общения, установки на стереотипное оценивание новых ситуаций, шаблонное коммуникативное поведение и негативное отношение к объекту профессионального взаимодействия. Локус контроля при этом сохраняет интернальную локализацию.

Исследование показало, что среди участковых инспекторов милиции со стажем службы в ОВД свыше 10 лет службы в ОВД значительно возрастает количество опрошенных с высокой авторитарностью (з 10,7 до 30,7%); эгоистичностью (з 2,7 до 15,4%); враждебностью (з 3,6 до 23,1%); подозрительностью (з 3,6 до 19,2%); зависимостью (з 3,6 до 13,4%). У большинства сотрудников диагностировано значительное снижение уровней общей интернальности, интернальности в сфере достижений, семейных и межличностных отношений.

Результаты диссертационного исследования указывают на специфическую негативную трансформацию восприятия участковыми инспекторами милиции объекта профессионального интереса в зависимости от стажа службы в ОВД.

Определены психологические условия активного развития социального восприятия участковых инспекторов милиции при взаимодействии с населением.

Ключевые слова: психологические особенности профессиональной деятельности, восприятие объекта профессионального интереса, коммуникативная установка, социальная ориентация, локус субъективного контроля.

Mysenko O.V. Psychological Peculiarities of Proffesional Activity of the Inspectors of Administrative Militia (on the example of perception of proffesional interest object). – Manuscript.

A dissertation for seeking the degree of candidate of psychological sciences on a specialty 19.00.06 – Juridical Psychology. – National University of Internal Affairs, Kharkiv, 2005.

Dissertation contains theoretical and empirical research of the professional mediation of perception of the inspectors of administrative militia to their proffessional interest objects. It is determined peculiarities of communicative attitudes, social orientations, locus of personal control of the inspectors of administrative militia in interaction with population, peculiarities of dispositions of social perception of the inspectors of administrative militia in the conflict situations.

The transformation of peculiarities of social perception of the inspectors of administrative police is considered according to the time of service in the structures of the Ministry of Internal Affairs. The results of research indicate that specific negative transformation of perception of the inspectors of administrative militia their proffessional interest objects is closely connected with the time of service in the Ministry of Internal Affairs

It is determined the psychological conditions of active social and psychological development of perception of the inspectors of administrative militia in their interaction with population.

Key words: psychological peculiarities of proffessional activity, perception of proffessional interest object,, communicative attitude, social orientation, locus of personal control.