Міністерство освіти і науки України

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського

“Харківський авіаційний інститут”

МАКСИМЕНКО Ольга Володимирівна

УДК 658.51.012 + 65.011.3

МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ,

ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ВІРОГІДНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ РОЗРАХУНКУ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРОЕКТУ

05.13.22 – управління проектами та програмами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор технічних наук, доцент

Малєєва Ольга Володимирівна,

Національний аерокосмічний університет

ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний

інститут”, професор кафедри інформаційних

управляючих систем.

Офіційні опоненти: – доктор технічних наук, професор

Божко Валерий Павлович,

Національний аерокосмічний університет

ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний

інститут”,

завідуючий кафедрою фінансів;

– кандидат технічних наук, доцент

Євланов Максим Вікторович,

Харківський національний університет

радіоелектроніки, доцент кафедри інформаційних

управляючих систем.

Провідна установа – Харківський національний автомобільно-дорожній університет,

кафедра автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій

Міністерства освіти і науки України, м. Харків.

Захист дисертації відбудеться “11” листопада 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.062.01 у Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського “ХАІ” за адресою: 61070, м. Харків, вул. Чкалова, 17, радіотехнічний корпус, ауд. 232.

З дисертацією можна ознайомитись у науково-технічній бібліотеці Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського “ХАІ” (61070, м. Харків, вул. Чкалова, 17).

Автореферат розісланий “7” жовтня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 64.062.01 М.О. Латкін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На теперішній час виробничі підприємства та об'єднання України при модернізації і диверсифікації, проведенні реорганізації виробництва, проектуванні принципово нових виробів вирішують задачі проектного менеджменту.

Одним із напрямків проектного менеджменту є проектний аналіз (ПА), що пов'язаний з проведенням досліджень основних показників і робіт проекту. Існує досить велика кількість методів розрахунку основних показників проекту. Однак дані з практичного досвіду розрахунків, наприклад, техніко-економічних показників (ТЕП) говорять про те, що не завжди можливо забезпечити вірогідність результатів розрахунку. Причинами цього є:–

недостатня увага до аналізу якості вихідної інформації й вірогідності отриманих результатів; –

необґрунтоване використання тих або інших методів для розрахунку показників проектів створення нової техніки (наприклад: спрощення, застосування застарілих методів, підміна одних методів іншими і т. п.).

Отже, результати ПА, на підставі яких замовник робить висновок про інвестування проекту, а виконавець планує витрати і прибуток, не завжди є вірогідними. Ризик отримання помилкових результатів може привести до прийняття невірних рішень, які призведуть до значних економічних втрат з обох сторін.

Таким чином необхідно застосування науково обґрунтованого підходу для аналізу великої кількості методів ПА (формалізованих, евристичних та інших) і вибору найбільш відповідного даній проектній ситуації при виконанні проектів створення нової техніки (СНТ), що дозволяє забезпечити вірогідність отриманих результатів. Тому розробка моделей та прикладної інформаційної технології підтримки прийняття рішень стосовно вибору методів розрахунку основних показників проекту, що забезпечують вірогідність отриманих результатів з урахуванням якості вихідної інформації й вимог етапів проектування є актуальною науковою задачею.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження виконане в рамках НДР, проведених в 2000-2005 рр. у Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського “ХАІ” відповідно до планів держбюджетних НДР Міністерства освіти і науки України: № Д302-31/00 “Методологічні основи синтезу системних технологій управління проектами та програмами по створенню складних аерокосмічних комплексів” (ДР№0100U3443), № Д302-46/02 “Системні та інформаційні технології формування та управління великомасштабними проектами та програмами” (ДР№0102У004181), № Д302-46/2004 “Системна методологія і інформаційні технології управління якістю проектів створення наукомістких зразків нової техніки” (ДР№0104Г000835); у рамках договорів про створення науково-технічної продукції: №302-14/2004 “Розробка методів підвищення вірогідності ТЕО проектів створення зразків нової техніки” (ДР№0105U002037), № 302-15/2004 “Розробка методів підвищення вірогідності техніко-економічних розрахунків при створенні нових приладів” (ДР№0105U002038). Особистий внесок автора в зазначених НДР, як одного з виконавців, полягає у розробці нових методів та моделей аналізу ризику отримання неточних результатів при оцінюванні основних показників проектів створення нової техніки, розробці прикладної інформаційної технології проектного аналізу.

Мета та задачі дослідження. Метою даної роботи є дослідження ризику отримання неточних результатів при розрахунку основних показників проектів створення нової техніки, шляхом вибору й обґрунтування способу розрахунку, найбільш прийнятного в даній проектній ситуації. Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні задачі:

1. Проаналізувати сучасні методи прогнозування й розрахунку основних показників проектів створення нової техніки.

2. Сформувати критерії для оцінки якості вихідної інформації.

3. Розробити метод, заснований на знанняорієнтованих моделях для вибору і обґрунтування способу розрахунку основних показників проекту.

4. Розробити методи ідентифікації, кількісного оцінювання і управління ризиком отримання неточних результатів проектного аналізу.

5. Розробити прикладну інформаційну технологію підтримки прийняття рішень за результатами проектного аналізу.

6. Результати роботи впровадити в практику управління проектами створення нової техніки.

Об'єктом дослідження є процес аналізу основних показників проектів створення нової техніки.

Предметом дослідження є моделі та методи оцінки ризику отримання неточних результатів проектного аналізу.

Методи дослідження. Вибір методів дослідження обумовлений логікою та послідовністю дій, спрямованих на забезпечення вірогідності результатів проектного аналізу при створенні нової техніки.

Для аналізу способів оцінювання основних показників проектів і розробки критеріїв вибору методу розрахунку використано системний підхід.

Для аналізу повноти й вірогідності вихідної інформації використано методи статистичного аналізу, методи експертних оцінок, методи багатомірного аналізу економічної інформації (імовірнісний підхід, теорія інформації), методи інженерного прогнозування.

Для оцінки ризику отримання неточних результатів проектного аналізу, використаються методи теорії прийняття рішень.

Для розробки прикладної інформаційної технології підтримки прийняття рішень при виборі методів оцінки основних показників проектів СНТ використано продукційні моделі знань і методи об’єктно-орієнтованого програмування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

Вперше одержано метод вибору та обґрунтування способів розрахунку основних показників проектів СНТ, що на відміну від існуючих ураховує ризик отримання неточних результатів шляхом його ідентифікації, кількісного оцінювання і управління, що дозволяє забезпечити вірогідність результатів проектного аналізу.

Удосконалено: –

метод аналізу інвестиційних ризиків, за допомогою дослідження ризику отримання неточних результатів проектного аналізу, що дозволило розробити заходи щодо зниження впливу факторів ризику;–

метод оцінки якості й повноти вихідної інформації при виконанні проектів створення нової техніки, що впливає на вибір відповідних способів розрахунку основних показників проекту.

Одержало подальший розвиток:–

знанняорієнтовані моделі у проектному аналізі, шляхом розробки продукційних моделей для вибору способів розрахунку основних показників проектів створення нової техніки;–

моделі теорії помилок, шляхом розробки моделей ля оцінки точності показників проектів; –

метод дерева рішень при оцінці ризику отримання неточних результатів проектного аналізу.

Основні наукові результати отримані автором особисто і є теоретичною основою для рішення науково-прикладних задач.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці прикладної інформаційної технології підтримки прийняття рішень (ПІТППР) та її використанні для забезпечення вірогідності результатів проектного аналізу й формування науково обґрунтованих вимог до вартості проектів створення нової техніки. Результати дисертаційної роботи впроваджені на підприємствах України.

Науково-технічний ефект дисертаційної роботи полягає у автоматизації вибору способу розрахунку основних показників проектів СНТ. Економічний ефект полягає у мінімізації збитку, пов'язаного з можливими помилковими результатами. Соціальний ефект полягає у зручності виконуваних процедур проектувальниками при створенні нової техніки.

Результати дисертаційної роботи впроваджені:

1) у Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” (акт впровадження у навчальний процес від 24 березня 2004 р.);

2) на Державному підприємстві “Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування” (акт впровадження від 17 грудня 2004 р.);

3) у ТОВ “ТТ” “Харківський завод “Електробритва”” (акт впровадження від 20 грудня 2004 р.).

Особистий внесок здобувача. У публікаціях, що написані в співавторстві, автору належать: використання системного підходу в моделі аналізу інноваційного проекту [1]; оцінка вірогідності і точності результатів проектного аналізу і рекомендації щодо вибору методу розрахунку в залежності від етапу проектування [3]; ентропійний підхід при оцінці інформативності факторів у моделях проектного аналізу при розрахунку показників інноваційних проектів [4]; інформаційна схема для етапів створення нової техніки [5]; аналіз ризиків проектів створення нової техніки [6]; рекомендації щодо вибору способів оцінки показників ефективності проектів [7]; дослідження прогнозних моделей інноваційних проектів в області машинобудування [8]; метод ідентифікації факторів ризиків [11]; алгоритмічна модель підвищення точності показників проектів [12]; рекомендації з використання сучасних інформаційних технологій для аналізу статистичної інформації [14].

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися й обговорювалися: на міжнародних науково-технічних конференціях “Інтегровані комп'ютерні технології в машинобудуванні IKTM-2001, IKTM-2002, IKTM-2003” (Харків, 2001 – 2003); міжнародній конференції студентів і молодих учених “ПОЛІТ-2002” (Київ, 2002); першій обласній конференції молодих науковців “Тобі, Харківщино, - пошук молодих” (Харків, 2002); міжнародних науково-практичних конференціях: “Наука й освіта” (Дніпропетровськ, 2004), “Дні науки ‘2005” (Дніпропетровськ, 2005); міжнародних конференціях: “Інформаційно-управляючі системи і комплекси” (Миколаїв, 2004), “Молода наука Харківщини – 2004” (Харків, 2004); конференціях молодих учених та наукових семінарах Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”.

Публікації. Результати досліджень опубліковані в 14 друкованих працях, з яких 6 є статтями (4 у журналах і 2 у збірниках наукових праць, що входять до переліку ВАК), а також 7 публікацій у матеріалах конференцій, 1 навчальний посібник.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається з вступу, п'яти розділів, висновків та додатків. Повний обсяг основного тексту дисертації 186 сторінок, з них 13 рисунків на 9 окремих сторінках, 5 таблиць на 8 окремих сторінках, список літератури із 177 джерел на 16 сторінках, 4 додатка на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У введенні обґрунтовано актуальність теми, описаний зв’язок роботи із науковими програмами, ціль роботи, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукова новизна, наукове й практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача, наведено інформацію про впровадження, апробацію та публікацію результатів.

У першому розділі проведено аналіз процесів управління проектами створення нової техніки і техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проектів і виконано порівняльний аналіз методів визначення собівартості нової техніки. Питаннями проектування й впровадження інновацій займалися ряд закордонних вчених: Б. яшен, Б. Санто, В. Хартман, Х. Хауштайн, В. Томпсон, Е. Янч та ін. Серед вітчизняних вчених можна виділити колектив під керівництвом С.Д. Іл’єнкової, І.І. Мазура, І.Т. Балабанова, В.Д. Шапиро, С.В. Валдайцева, Р.О. Фатхутдінова та ін. Було зроблено висновок про те, що вітчизняними та закордонними вченими робилися спроби адаптації існуючих методів і моделей до сучасних ринкових умов України, однак відсутній системний підхід при виборі методів і способів ТЕО. Існують лише загальні підходи до вирішення таких проблем, а конкретний набір способів і методів вибирається або розробляється безпосередніми виконавцями проекту. Порівняльний аналіз точності різних методів проводився багатьма авторами: М.І. Іпатовим, Г.Є. Едельгаузом, С.О. Саркісяном, І.В. Бестужевим-Ладою, Г.М. Добровим, В.М. Каспіним, В.О. Лісічкіним, О.П. Ковальовим та ін. Методи аналізу ризиків інноваційних проектів розглянуті у роботі С.М. Іляшенко.

У дисертаційній роботі були проаналізовані існуючі підходи до оцінки основних показників проектів СНТ.

Другий розділ присвячено дослідженню інформаційного та методичного аспектів оцінки основних показників проектів СНТ і розробці критеріїв для аналізу якості вихідної інформації. Виходячи з можливостей окремих способів оцінки техніко-економічних показників нової продукції й повноти вихідної інформації, було обґрунтовано застосування того або іншого способу з урахуванням стадії проектування та умов проведення розрахунків основних показників проекту.

Стуктуризація проектної інформації на етапах СНТ дозволяє проаналізувати структуру вхідної й вихідної інформації для кожного етапу. Систематизація вимог до якості вихідної інформації дозволила оцінити її повноту й вірогідність шляхом аналізу відповідних показників. Для оцінки повноти інформації у роботі пропонується визначати відповідність складу й змісту документації нормативним вимогам (ДСТУ, ДЕРЖСТАНДАРТ, ЄСКД) і вимогам, обумовленим замовником. У дисертації наведено аналіз проектної й конструкторської документації на виріб, що розроблюється, залежно від стадії життєвого циклу (ЖЦ). Задоволення вимог до повноти інформації відображає коефіцієнт документаційної забезпеченості, який у дисертації визначається у такий спосіб:

, (1)

де – показники наявності документів, застосованих при розрахунку показників нової продукції (булеві значення: 0 – документ присутній або 1 – відсутній); N - кількість фактографічних джерел, що задовольняють вимогам нормативних документів; M – кількість документів, необхідних для оцінки показників нової продукції, що задовольняють вимогам замовника й виконавця; – кількість документів, які враховують у процесі аналізу ТЕП нової продукції, що задовольняє нормативним і спеціальним вимогам; Т – параметр, що враховує додаткову кількість документів, що використовуються, та інших інформаційних джерел.

Запроваджено нормативний коефіцієнт документаційної забезпеченності:

. (2)

Якщо нормативні вимоги до документації не виконуються, тобто , документаційне забезпечення недостатнє. Якщо , можна зробити висновок, що є достатня кількість інформаційних джерел; якщо – документаційне забезпечення повне.

Рівень інформаційної забезпеченості джерела пропонується визначати, запровадивши відповідний коефіцієнт. При цьому оцінка джерел інформації здійснюється за допомогою застосування методів інженерного прогнозування, а також експертних методів у такий спосіб:

(3)

де – ранг -й характеристики; – значення нормуючої функції.

Запропонований у роботі спосіб оцінки інформативності даних використовує формулу Шеннона:

, (4)

, (5)

яка є ентропією признака і характеризує міру невизначеності якісних та кількісних показників. Проаналізовано вимоги, висунуті різними методами до вихідної інформації. Для оцінки впливу змін і погрішностей вихідних даних на результат розрахунку застосовується формула погрішності теорії помилок (І.С. Березін, Н.П. Жидков):

. (6)

У третьому розділі проведено аналіз ризиків у проектах СНТ (рис. 1), що дозволило виявити ризик отримання неточних результатів ПА, сформувати його системне представлення і зробити кількісну оцінку. Запропоновано метод, який враховує цей ризик, що на відміну від існуючих, дозволяє забезпечувати вірогідність результатів шляхом раціонального вибору способу розрахунку основних показників проекту.

При оцінці ризику використається метод дерева рішень. Результати оцінюються за шкалою, яка приведена на рис. 2. Доцільно враховувати тільки ті фактори, які можна спрогнозувати в даній проектній ситуації. За допомогою розроблення рекомендацій, отриманих у результаті дослідження факторів ризику, які найбільше впливають на виникнення можливих помилок ПА, здійснюється аналіз впливу цих факторів. Забезпечення вірогідності результатів ПА з урахуванням зазначеного ризику є істотною вимогою до техніко-економічного обґрунтування проекту СНТ.

Аналітичні моделі помилок при розрахунку показників (6) дозволяють оцінити погрішність результатів. Урахувати вплив прогнозованих значень ТЕП нового виробу (наприклад, витрат) на показники ефективності проекту, які використаються при обґрунтуванні інвестицій у нову техніку, дозволяє формула формування прибутку від реалізації нової продукції, з урахуванням розрахункових цін:

(7)

де – балансовий прибуток від реалізації нової продукції в періоді ; – виторг від реалізації нової продукції в періоді t в базисних цінах; – витрати на виробництво й реалізацію продукції в періоді t в базисних цінах; – індекс розрахункових цін на реалізовану продукцію в періоді ; – індекс зміни витрат у періоді .

Найчастіше ризик характеризується імовірністю виникнення непередбачених втрат. Однак при розрахунку показників ефективності проектів, що мають бути представлені інвесторові, кращою мірою ризику є відхилення оцінки ТЕП від очікуваного значення у вигляді його середньоквадратичного відхилення.

Рис. 1. Схема ідентифікації ризику отримання неточних результатів при розрахунку основних показників проектів створення нової техніки

Аналіз проведених техніко-економічних розрахунків дає можливість оцінити витрати, які пов'язані із забезпеченням вірогідності результатів ПА. Відхилення прибутку від очікуваного значення може бути обумовлено зміною цін на сировину, матеріали, енергію і т.п. під впливом різних факторів. Крім цього, відхилення прибутку може відбутися в результаті помилкової оцінки витрат, наприклад, через відсутність необхідної інформації або внаслідок застосування некоректних або укрупнених методів розрахунку.

На основі формули (7) запропоновано спосіб розрахунку середньоквадратичного відхилення , знаючи яке, можемо визначити :

(8)

де – середньоквадратичне відхилення грошового потоку періоду ; – ставка податку на прибуток (у частках).

Розрахувавши для кожного періоду реалізації проекту, можна визначити :

(9)

де – дисперсія чистої поточної вартості; – коефіцієнт дисконтування; – коефіцієнт кореляції між грошовими потоками прилеглих періодів.

Формула (9) враховує залежність між грошовими потоками прилеглих періодів. На дану залежність впливають безліч керованих та некерованих факторів, тому точно визначити неможливо, можна лише експертним шляхом установити його граничні значення. Якщо ступінь впливу керованих факторів значна, то можна встановити в межах від 0 до 0,5. Припускаючи, що грошові потоки різного років незалежні, одержимо:

(10)

Аналогічним чином будуються аналітичні моделі відхилення від очікуваного значення для інших показників ефективності інноваційного проекту.

Якщо для визначення показника внутрішньої норми окупності застосовується метод послідовних ітерацій на основі табульованих значень дисконтуючих множників, аналітична модель відхилення має такий вигляд:

(11)

де , .

Точність обчислень зворотньо пропорційна довжині інтервалу (). Величини відхилень індексу прибутковості та періоду окупності визначаються як і можуть бути отримані за допомогою формули (10).

Проведений системний аналіз факторів (рис. 3), що впливають на вибір способу розрахунку основних показників проектів, є основою для побудови продукційних моделей.

Вибір способу розрахунку здійснюється на основі комбінації наступних інформаційних показників: . Показник характеризує структуру вихідної інформації, а також джерела її одержання і формується із всієї сукупності вихідних даних, за допомогою їхнього попереднього аналізу та відбору найбільш значущих факторів.

Показник дозволяє враховувати при виборі методу стадію проектування, глибину прогнозу та інші умови, у яких здійснюється розрахунок. Інформаційна місткість методу () визначається можливістю використання різних видів вихідної інформації, необхідної для одержання вірогідних результатів. Наприклад, експертні методи по інформаційній місткості обмежені рівнем поточної інформованості експертів та обсягом внутрішньої інформації . Вимоги до вихідних даних, які обумовлені етапом проектування, враховує показник , а характер представлення результатів – .

Запропонований у роботі метод (рис. 4) складається з п'яти етапів і дозволяє обґрунтувати вибір способу оцінки основних показників нових виробів у відповідності зі стадією проектування й наявною інформацією, внаслідок чого знизити ризик отримання неточних результатів. Запропонований метод базується на розроблених в розділі схемах та моделях і є інструментом,

який забезпечує обґрунтованість застосування способів розрахунку основних показників проекту.

У четвертому розділі розроблено структуру прикладної інформаційної технології підтримки прийняття рішень для забезпечення вірогідності результатів ПА (рис. 5). Основу прикладної інформаційної технології підтримки становить експертна система (ЕС), основою якої є база знань і даних у вигляді моделі предметної області, що містить як знання про способи розрахунку, їхніх можливостях, умовах застосування способів, так і знання, що згодом змінюються більш інтенсивно (дані про конкретну проектну ситуацію, у якій здійснюється оцінка основних показників проекту, про якість наявної вихідної інформації). Для побудови оболонки прикладної інформаційної технології підтримки використована програмна оболонка Borland Delphі 6.

Використання продукцій для вибору способу оцінки витрат на нову техніку наведено на рис. 6. Продукційні правила зв'язують фактори, що характеризують наявні вихідні дані, умови, у яких здійснюється оцінка витрат і можливості методів у відповідності зі схемою. Кожне правило має форму "продукції":

ЯКЩО , АБО , І …, І , ТО , І , І …, АБО . (12)

Наприклад, “ЯКЩО <стадія “Технічне завдання” АБО “Технічна пропозиція”> І <глибина прогнозу “Короткостроковий”> І <ступінь новизни “Є аналог з невеликими (20-50%) відмінностями в конструктивній схемі”> І <джерела вихідної інформації “Фактографічні”> І <розміри величин, що розраховують, “Більші”> І <обсяг ретроспективної інформації “Середній”> І <шкала, у яких обмірювана вхідна інформація “Відносин” І/АБО “Номінальна”> І <масштабність виробництва “Середньосерійне”> І <кількість точок вибірки “Середнє”> І <кількість показників “Мале”> І <структура інформації “Однорідна”> І <зв'язки між факторами “Відсутні”> І <...> ... І <...>... ТО <використати метод “Кореляційних залежностей”>”.

У п'ятому розділі проведено апробацію запропонованих моделей і методів у задачах управління проектами створення нової техніки на ряді підприємств України. Було проведено оцінку погрішності результатів розрахунку на стадії технічного завдання собівартості пасажирського автомобіля УАЗ, що розроблювався на підприємстві Краснодонський завод “Автоарегат” (м. Краснодон). За допомогою прикладної інформаційної технології підтримки прийняття рішень виконано оцінку точності показників витрат на нову техніку та визначено показники ефективності проекту створення шестерного насосу НП-10М, що розроблювався на Державному Підприємстві “Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування” (м. Харків).

Було оцінено ризик отримання неточних результатів розрахунків. Приклади вибору й обґрунтування основних показників проектів показали ефективність прикладної інформаційної технології підтримки прийняття рішень та підтвердили вірогідність запропонованих моделей і методів для проведення оцінки витрат і аналізу ризику отримання неточних результатів проектного аналізу.

Додатки складаються з актів впровадження результатів на підприємствах і організаціях м. Харкова, а також додаткових матеріалів, пов'язаних з розрахунком ТЕП.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й отримане нове рішення актуальної наукової задачі вибору та обґрунтування способів розрахунку основних показників проектів створення нової техніки, яке спрямоване на забезпечення вірогідності результатів, що одержуються. У роботі вирішено наступні задачі:

1. Проаналізовано сучасні способи розрахунку основних показників проектів створення нової техніки, що дозволило сформулювати вимоги, які різні методи пред'являють до якості вихідної інформації та виявити причини невірогідності результатів проектного аналізу.

2. Сформовано критерії для оцінки якості (повноти й вірогідності) вихідної інформації. На основі статистичних, аналітичних та експертних моделей та методів розроблено підхід оцінювання якості вихідних даних. Шляхом визначення відповідності складу та змісту проектної документації нормативним вимогам і вимогам, встановленим замовником, оцінюється повнота інформації.

3. На основі продукційних моделей знань розроблено метод вибору способів розрахунку основних показників проекту та забезпечення вірогідності результатів проектного аналізу при створенні нової техніки, що відповідає конкретній стадії проектування та наявної на цій стадії інформації. Створено продукційну модель для вибору способу оцінки витрат на створення нової техніки, що може застосовуватися у проектному аналізі. Це дозволило підвищити ефективність рішень, що приймаються у процесі проектного аналізу, скоротити строки його проведення, уникнути зайвих економічних витрат.

4. Розроблено методи ідентифікації, кількісної оцінки та управління ризиком отримання неточних результатів проектного аналізу, які дозволили окрім аналізу можливих втрат, виявити причини та фактори ризику, передбачити несприятливі ситуації і виробити заходи для їх запобігання.

5. На основі розроблених методів та моделей створено прикладну інформаційну технологію підтримки прийняття рішень, що дозволяє забезпечити вірогідність результатів проектного аналізу при створенні нової техніки.

6. Наукові результати застосовано на практиці. Прикладна інформаційна технологія підтримки прийняття рішень реалізована у вигляді програмного продукту. За допомогою прикладної інформаційної технології підтримки прийняття рішень проаналізовано результати проектного аналізу при створенні нової техніки на декількох підприємствах України. Застосування прикладної інформаційної технології підтримки прийняття рішень дозволило знизити ризик прийняття помилкових рішень і зменшити величину резервного фонду на покриття витрат, пов'язаних з можливими помилками проектного аналізу, завдяки чому були вивільнені оборотні кошти.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Малеева О.В., Митрахович М.М., Максименко О.В. Системный подход при анализе инновационных проектов // Технология приборостроения. – 2001. – № 1–2. – С. 158 – 163.

2. Максименко О.В. Информационные аспекты оценки и выбора методов анализа инновационных проектов // Вісник Харківського національного університету. – 2002. – № 551. – Частина 1. – С. 148 – 152.

3. Малеева О.В., Максименко О.В. Выбор и анализ достоверности методов технико-экономической оценки инновационных проектов // Авіаційно-космічна техніка і технологія. - Харків: Нац. аерокосм. ун-т “ХАІ”, 2002.- Вип. . – С. – .

4. Малеева О.В., Максименко О.В. Энтропийный подход при оценке информативности факторов в моделях анализа технико-экономических показателей инновационных проектов // Авіаційно-космічна техніка і технологія. – 2003. – № 37 (2). – С. 158 – 162.

5. Малеева О.В., Максименко О.В. Выбор методов прогнозирования и технико-экономической оценки нововведения на различных стадиях инновационного проектирования // Авіаційно-космічна техніка і технологія. – 2003. –№ 38 (3). – С. 140 – 146.

6. Бабак И.Н., Максименко О.В. Анализ и оценка рисков проектов создания новой техники // “Управління проектами та розвиток виробництва”. Збірник наукових праць. – Луганськ: ВАТ “Поліпринт”, 2004. – Вип. ). – С. 73 – 84.

7. Максименко О.В., Порев С.Н. Информационный и методический аспекты анализа инновационных проектов // Мат-ли міжн. наук.-техн. конф. “Інтегровані комп’ютерні технології в машинобудуванні” IKTM-2001. – Харків: Нац. аерокосм. ун-т “Харк. авіац. ін-т”, 2001. – С. .

8. Малеева О.В., Максименко О.В., Палий А.Л. Оценка адекватности прогнозных моделей инновационных проектов в области машиностроения // Мат-ли міжн. наук.-техн. конф. “Інтегровані комп’ютерні технології в машинобудуванні” IKTM–2002. – Харків: Нац. аерокосм. ун-т “Харк. авіац. ін-т”, 2002. – С. .

9. Максименко О.В. Применение качественных методов принятия решений при оценке инновационных проектов // Наука і молодь: Матеріали міжнародної наукової конференціі. – К.: Нац. авіац.ун-т, 2002. – С. 285.

10. Максименко О.В. Анализ исходной информации для решения задач выбора методов оценки и прогнозирования технико-экономических показателей инновационного проекта // Мат-ли міжн. наук.-техн. конф. “Інтегровані комп’ютерні технології в машинобудуванні” IKTM –2003. – Харків: Нац. Аерокосм. ун-т “Харк. авіац. ін-т”, 2003. – С. 148.

11. Максименко О.В., Бабак И.Н. Выбор методов для оценки технико-экономических показателей и факторов рисков проектов создания новой техники // Мат-ли міжн. наук.-техн. конф. “Інформаційно-управляючі системи і комплекси”. – Ніколаїв: “IAE НУК”, 2004. –  С.  – .

12. Малеева О.В., Максименко О.В. Алгоритмическая модель повышения точности проектных показателей // Мат-ли міжн. наук.-практ. конф. “Дні науки ‘2005”. – Дніпропетровськ: “Наука і освіта”, 2005. – Том 37. – С.  – .

13. Максименко О.В. Система поддержки принятия решений при выборе методов оценки и прогнозирования технико-экономических показателей инновационных проектов // Мат-ли міжн. наук.-практ. конф. “Наука і освіта”. – Дніпропетровськ: “Наука і освіта”, 2004. –Том 11. – С. 81.

14. Статистический анализ данных / О.В. Малеева, О.В. Максименко. – Учеб. пособие по лаб. практикуму. – Харьков: Нац. аэрокосм. ун-т “Харьк. авиац. ин-т”, 2003. – 58 с.

Анотація

Максименко О.В. Моделі та методи ризик-орієнтованого підходу, що забезпечують вірогідність розрахунку основних показників проекту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 – управління проектами та програмами. – Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”, Харків, 2005.

Дисертація присвячена питанням дослідження ризиків в проектах створення нової техніки шляхом забезпечення вірогідності результатів проектного аналізу.

Науковими результатами є: метод вибору способів розрахунку основних показників проектів створення нової техніки та забезпечення вірогідності результатів проектного аналізу; методи ідентифікації, кількісної оцінки та управління ризиком отримання неточних результатів проектного аналізу; аналітичні моделі помилок основних показників проектів; продукційні моделі вибору способів розрахунку основних показників проектів створення нової техніки; прикладна інформаційна технологія підтримки прийняття рішень стосовно процесу проектного аналізу створення нової техніки.

Розроблений комплекс моделей та методів забезпечує підвищення ефективності й обгрунтованості прийняття рішень відносно вибору методів проектного аналізу.

Ключові слова: ризик, вірогідність, проект створення нової техніки, інформація, техніко-економічний показник.

АННОТАЦИЯ

Максименко О.В. Модели и методы риск-ориентированного подхода, обеспечивающие достоверность расчёта основных показателей проекта. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 – управление проектами и программами. – Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. Жуковского “Харьковский авиационный институт”, Харьков, 2005.

Диссертация посвящена вопросам исследования риска получения неточных результатов при расчётах основных показателей проектов создания новой техники.

В настоящее время крупные производственные объединения и предприятия Украины работают в сложных экономических условиях, характеризующихся неопределенностью, так как отсутствует система комплексного прогнозирования. Предприятия вынуждены самостоятельно решать проблемы планирования производства и реализации продукции, отражающие реальные потребности в форме прямых заказов потребителей.

Существующая система методов расчёта и прогнозирования основных показателей проектов на различных этапах создания новой техники, несмотря на значительное количество работ в этой области, не даёт гарантии получения точных результатов. Причинами этого является недостаточное внимание к анализу качества исходной информации и к анализу достоверности полученных результатов, необоснованное использование тех или иных методов для расчёта основных показателей проектов создания новой техники (например: упрощения, применение устаревших методов, подмена одних методов другими и т. п.).

Отсюда следует, что разработка моделей и прикладной информационной технологии поддержки принятия решений по выбору методов расчёта технико-экономических показателей проекта, обеспечивающих достоверность полученных результатов, с учетом качества исходной информации и требований этапов проектирования, является актуальной научной задачей.

В диссертационной работе впервые предложен метод выбора и обоснования способов расчёта основных показателей проектов, который в отличии от существующих учитывает риск получения неточных результатов расчёта и тем самым позволяет обеспечивать достоверность результатов проектного анализа. При этом получили дальнейшее развитие знаниеориентированные модели в проектном анализе, путём разработки продукционных моделей для выбора способов расчёта основных показателей проектов создания новой техники.

Получили дальнейшее развитие: модели теории ошибок, посредством разработки аналитических моделей для оценки точности показателей проектов; метод дерева решений при оценке риска получения неточных результатов проектного анализа.

Усовершенствован метод анализа инвестиционных рисков, посредством исследования риска получения неточных результатов проектного анализа, что позволило его идентифицировать, количественно оценить и выработать меры по снижению влияния наиболее значимых факторов риска. Также был усовершенствован метод оценки качества и полноты исходной информации при выполнении проектов создания новой техники, что влияет на выбор соответствующих способов расчёта основных показателей проекта.

С использованием предложенных моделей и методов разработано методическое, алгоритмическое и программное обеспечение прикладной информационной технологии поддержки принятия решений для задач проектного анализа и обеспечения достоверности полученных результатов.

Прикладная информационная технология была применена на практике на научно-производственных предприятиях Украины. Использование данной технологии позволило обеспечить достоверность результатов проектного анализа посредством снижения риска принятия ошибочных решений, опирающихся на неточные результаты, что позволило снизить величину резервного фонда на покрытие затрат, связанных с исправлением возможных ошибок проектного анализа, и высвободить оборотные средства. Разработанная прикладная информационная технология может быть использована инвестором для принятия обоснованных решений и исполнителем для планирования прибыли и затрат.

На основе полученных результатов были сделаны выводы о необходимости применения разработанных моделей и методов в практике управления проектами.

Ключевые слова: риск, достоверность, проект создания новой техники, информация, технико-экономический показатель.

ABSTRACT

O. Maksimenko. Models and methods of the risk-oriented approach that provide the estimation reliability of the basic project characteristics. – Manuscript.

Thesis for scientific degree of Candidate of Technical Sciences of speciality 05.13.22 – project and program management. – National Aerospace University by N.E.“Kharkov Aviation Institute”, Ministry of education and science of Ukraine, Kharkov, 2005.

The dissertation is devoted to the problems of the risk decrease of the innovation projects by ensuring the validity of the project analysis results.

The scientific results obtained are: the method intended for selection of the procedure that evaluates the basic indices of the innovation projects that also enables to ensure the validity of the project analysis results; methods of the inaccurate project analysis results risk identification, quantitative estimation and management; analytical models of the basic project indices errors; productive models intended for selection of the procedure that evaluate the basic indices of the innovation projects; the applied information technology of decision support that concerns the processes of the innovation project analysis.

The developed complex of models and methods ensures the increase of effectiveness and validity in decision support concerning the choice of the project analyses methods.

Key words: risk, reliability, innovation project, information, performance characteristic.

Відповідальний за випуск М.О. Латкін

Підписано до друку 30.09.2005

Умов. друк. арк. 1,2. Замовл. № 472

Тираж 100 прим. Безкоштовно

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”

61070, Харків-70, вул. Чкалова, 17

Видавничий центр “ХАІ”

61070, Харків-70, вул. Чкалова, 17