Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент







АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

АПН України

МАЛИХІНА ВАЛЕНТИНА МИХАЙЛІВНА

УДК 37.018(07)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

В УМОВАХ ВЕЛИКОГО МІСТА

13.00.01. – загальна педагогіка та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України, м. Київ.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент,

Даниленко Лідія Іванівна,

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України,

м. Київ, проректор

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Пікельна Валерія Семенівна,

Криворізький державний педагогічний університет, кафедра педагогіки і методики трудового навчання;

кандидат педагогічних наук, доцент Ващенко Людмила Миколаївна, Київський міський педагогічний університет ім. Б.Д.Грінченка, проректор

Провідна установа:

Інститут педагогіки АПН України, лабораторія управління освітніми закладами, м. Київ

Захист відбудеться 23 грудня 2005 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Автореферат дисертації розісланий 23 листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С.Снісаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Становлення та розвиток України, як демократичної держави, модернізація національної системи освіти підносять у ранг пріоритетних проблему інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. У Національній доктрині розвитку освіти серед пріоритетів державної політики визначено розробку і здійснення освітніх інновацій, що якісно змінюють мету, зміст, структуру, форми, методи, засоби, технології навчання, виховання й управління. Проте вони залишаються ще недостатньо дослідженими в теорії педагогіки, особливо щодо організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ).

Вітчизняні та зарубіжні дослідники в останнє десятиліття приділили достатню увагу проблемі інноваційної діяльності освітніх закладів. Зокрема, проблема педагогічної інноватики на сучасному етапі розвитку знайшли своє відображення в роботах К.Ангеловські, І.М.Богданової, Л.І.Даниленко, М.В.Кларіна, В.Ф.Паламарчук, І.П.Підласого, О.В.Попової, А.І.Пригожина, О.Я.Савченко, В.А.Сластьоніна, К.Роджерса, Н.Р.Юсуфбекової та ін.

В останні роки ХХ – на початку ХХІ століття увагу дослідників привертають проблеми: загального та інноваційного менеджменту (А.С.Гальчинський, М.Мескон, М.Портер, Ф.А.Фатхутдінов, Ф.І.Хміль, Ф.Хедоурі та ін.), у тому числі педагогічного менеджменту (С.В.Єльникова, В.І.Звєрєва, Л.М.Калініна, В.В.Крижко, В.І.Маслов, Є.М.Павлютенков, В.С.Пікельна, П.П. Сімонов, Т.І.Шамова, В.В.Шаркунова та ін.), менеджменту освітніх інновацій (Л.І.Даниленко), управління інноваційними процесами в ЗНЗ (Л.М.Ващенко), психології педагогічного менеджменту (Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський) та ін.

Проте, аналізуючи психолого-педагогічні роботи з питань педагогічної інноватики та педагогічного менеджменту, ми дійшли висновку, що недостатня розробленість організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів з боку місцевих органів управління освітою гальмує процеси їх розвитку. Як свідчать результати дослідження, керівники ЗНЗ недостатньо підготовлені до управління інноваційною діяльністю. Впровадження педагогічних інновацій у навчально-виховний процес ЗНЗ нерідко відбувається стихійно, за відсутності достатнього наукового обгрунтування, необхідних теоретичних знань з управління інноваційною діяльністю, прогнозованості результатів упровадження інновацій.

Проблема організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ особливо актуальна для великих міст. Зокрема, у м. Харкові функціонує понад двохсот шкіл різних рівнів, типів і форм власності, десятки ВНЗ І-IV рівнів акредитації, науково-дослідних установ, культурних і міжнародних центрів, громадських організацій тощо. У зв’язку з цим виникає потреба у модернізації діяльності науково-методичних центрів (НМЦ) міських управлінь освіти, які, використовуючи освітній, науковий та культурний потенціал міста, забезпечують процес підвищення професійної компетентності вчителів і керівників ЗНЗ, методистів районних методичних кабінетів (РМК) у міжкурсовий період, у тому числі з питань управління інноваційною діяльністю.

Актуальність проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми дослідження – “Організаційно-методичне забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів в умовах великого міста”.

Зв’язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з тематикою, передбаченою планом науково-дослідної роботи Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України “Науково-організаційні основи експертизи інноваційної діяльності в регіоні”, реєстраційний № 0103U003305. Тему дослідження зареєстровано Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 17.06.2003 р.).

Об’єкт дослідження — управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів.

Предмет дослідження — зміст та технологія організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів в умовах великого міста.

Мета дослідження – теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка моделі організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів в умовах великого міста.

гіпотеза дослідження полягає в тому, що впровадження моделі організаційно-методичного забезпечення буде сприяти підвищенню рівня управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів за умов розробки:

?

  • модернізованих функцій діяльності НМЦ міського управління освітою;

?

  • змісту і структури діяльності лабораторії педагогічних інновацій НМЦ міського управління освітою;

?

  • плану і програми цільових науково-практичних семінарів з підвищення кваліфікації даної категорії працівників у міжкурсовий період;

?

  • технології діагностування рівня їхньої готовності до управління інноваційною діяльністю;

?

  • банку педагогічних інновацій на базі НМЦ міського управління освітою.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати й узагальнити здобутки вітчизняної і зарубіжної науки та практики щодо теоретичних засад інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів та управління нею.

2. Визначити стан та особливості організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів в умовах великого міста.

3. Розробити, обгрунтувати та експериментально перевірити модель організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів в умовах великого міста.

4. Розробити методичні рекомендації щодо застосування моделі організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю.

Методологічну основу дослідження становлять: філософські положення теорії наукового пізнання і теорії систем; закони діалектики про взаємозв’язок та взаємообумовленість явищ і процесів як у природному, так і соціальному плані; системний підхід до пізнання процесів і явищ; закони і закономірності інноваційного розвитку соціальних та соціально-педагогічних систем; принципи єдності теорії і практики, що забезпечують поєднання теоретичного та емпіричного методів вивчення сутності і специфіки управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів, вивчення стану та особливостей його організаційно-методичного забезпечення в умовах великого міста.

Теоретичну основу дослідження становлять:

?

  • наукові засади педагогічної інноватики (К.Ангеловські, Л.І.Даниленко, В.Р.Ільченко, М.В.Кларін, О.Г.Козлова, В.С.Лазарєв, К.В.Макагон, О.Д.Моісєєв, В.Ф.Паламарчук, О.В.Попова, Н.Р.Юсуфбекова);

?

  • закони і закономірності управління загальноосвітніми навчальними закладами в умовах їх інноваційного розвитку (В.І.Бондар, Л.І.Даниленко, В.І.Звєрєва, Г.В.Єльникова, Л.М.Калініна, Л.М.Карамушка, В.І.Маслов, Н.М.Островерхова, М.М.Поташник, С.І.Третьяков, Т.І.Шамова);

?

  • теоретичні засади підвищення кваліфікації педагогічних працівників (Н.Л.Коломінський, С.В.Крисюк, В.В.Олійник, Н.Г.Протасова, В.І.Пуцов, В.А.Семиченко, Л.Л. Хоружа та ін);

?

  • зміст та технологія науково-методичного забезпечення діяльності загальноосвітніх навчальних закладів у сучасних умовах розвитку (М.М.Бабанський, Г.С.Данилова, І.П.Жерносєк, О.І.Зайченко та ін).

Методи дослідження. На різних етапах наукового пошуку використовувалися методи теоретичного рівня: проблемно-цільовий, системно-структурний, порівняльно-зіставний, які дали можливість проаналізувати наукову літературу, матеріали, розміщені в мережі Internet за темою дослідження з метою розкриття концептуальних підходів, змісту та технології організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів в умовах великого міста; емпіричного рівня: інформаційні (педагогічне спостереження), діагностичні (анкетування, інтерв’ювання, тестування, бесіда), експертне оцінювання, прогностичні (проектування та моделювання); експериментальні (констатувальний та формувальний експеримент); статистичної та математичної обробки результатів (кількісний та якісний аналіз) з метою наукового обґрунтування проблеми організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів в умовах великого міста; розробки відповідної моделі та перевірки її педагогічної доцільності.

Дослідження здійснювалось у три етапи.

Перший етап – підготовчий (1996–2000 рр.). Вивчення стану розробленості проблеми, обґрунтування теми, формулювання гіпотези й завдань дослідження, визначення експериментальної бази, організація констатувального експерименту; визначення змісту і структури інноваційної діяльності ЗНЗ та стану організаційно-методичного забезпечення управління нею в умовах великого міста; розробка технології готовності вчителів і керівників ЗНЗ та методистів РМК до інноваційної діяльності.

Другий етап – практичний (2001–2002 рр.). розробка моделі організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ міським НМЦ; визначення критеріїв результативності впровадження моделі; розробка модернізованих функцій діяльності НМЦ міського управління освітою; розробка Положення і Концепції діяльності лабораторії педагогічних інновацій НМЦ; створення банку педагогічних інновацій на базі НМЦ міського управління освітою; розробка плану і програми цільових науково-практичних семінарів з підвищення кваліфікації вчителів і керівників ЗНЗ та методистів РМК у міжкурсовий період; проведення формувального експерименту; обґрунтування розробленої моделі.

Третій етап підсумковий (2003–2005 рр.). Узагальнення, обробка та аналіз результатів експериментального дослідження; розроблення методичних рекомендацій щодо впровадження моделі в практику роботи НМЦ великих міст.

Експериментальною базою дослідження стали Науково-методичний центр управління освіти Харківської міської ради; експериментальні загальноосвітні навчальні заклади, районні управління (відділи) освіти і методичні кабінети м. Харкова. Всього дослідженням було охоплено 1225 учителів, керівників шкіл, методичних працівників управління освітою м. Харкова.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше розроблено й обґрунтовано модель організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів міським науково-методичним центром; уточнено сутність організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів та критерії його визначення, зміст модернізованих функцій науково-методичного центру міського управління освітою; дістали подальшого розвитку сутність і структура інноваційної педагогічної діяльності та параметри її визначення.

Практичне значення здобутих результатів полягає у розробці: методичних рекомендацій щодо впровадження моделі організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів у практику роботи науково-методичних центрів великих міст; змісту і структури діяльності лабораторії педагогічних інновацій НМЦ міського управління освітою; технології діагностування рівнів готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності та плану і програми цільових науково-практичних семінарів з підвищення кваліфікації педагогічних працівників у міжкурсовий період на базі науково-методичного центру міського управління освітою.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечена методологічною обгрунтованістю його вихідних положень; комплексно-цільовим використанням взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних меті, предмету, гіпотезі та завданням дослідження, якісного і кількісного аналізу експериментальних даних, загальними результатами науково-дослідної роботи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи обговорювались і знайшли своє схвалення в ході Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми науки та освіти” (Ялта, 2003 р.); Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта – 2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.); Міжнародної науково-практичної конференції “Инновационные технологии в образовании” (Алушта, 2004 р.); Х Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальные вопросы инновационной деятельности” (Алушта, 2005 р.); Всеукраїнського “круглого столу” ЦІППО АПН України “Науково-методичні центри в системі післядипломної педагогічної освіти” (Київ, 2004 р.); Всеукраїнської науково-практичної конференції “Педагогічна творчість, професіоналізм, проблеми теорії і практики підготовки “вчителя – вихователя – викладача” (Київ, 2005 р.), міських науково-практичних конференцій та семінарів (Харків, 2001–2005 рр.). Результати дослідження було впроваджено в діяльність НМЦ Харківської міської ради (довідка № 731 від 08.06.2005 р.); Московського (№ 3292 від 17.10.2005 р.), Фрунзенського (№ 1538 від 14.09.2005 р.) та Червонозаводського (№ 716 від 14.10.2005 р.) управлінь освіти районних у м. Харкові рад.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження викладені у 10 публікаціях, у тому числі у: 5 статтях – у провідних фахових виданнях; 3 статтях – у збірниках матеріалів наукових конференцій; 2 статтях – в інших виданнях.

Структура роботи: дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (231 найменувань) та додатків (5).

Основний текст дисертації викладено на 167 сторінках. Робота містить 11 рисунків, 10 таблиць.

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовується актуальність і доцільність дослідження; визначено його проблему, об’єкт, предмет, мету; викладено концептуальні ідеї дослідження; гіпотезу, основні завдання та методологічну й теоретичну основи; розкрито наукову новизну здобутих результатів та їх теоретичне і практичне значення; визначено методи дослідження.

У першому розділі – “Проблеми організації інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів” проаналізовано сутність і специфіку інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів в сучасних умовах та визначено її складові; розроблено технологію діагностування готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності; визначено сутність організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів та критерії його визначення.

На основі теоретичного аналізу робіт Л.І.Даниленко, В.Р.Ільченко, В.Ф.Паламарчук, М.М.Поташника, О.В.Попової, А.І.Пригожина, В.А.Сластьоніна та ін. нами уточнено поняття “інноваційний освітній процес”, “інноваційна педагогічна діяльність”, “інноваційна педагогічна технологія”.

Зокрема, під інноваційним освітнім процесом ми розуміємо процедуру застосування освітніх інновацій з метою якісної зміни мети, структури, змісту, форм і методів навчання, виховання й управління; під інноваційною педагогічною діяльністю – експериментальну і пошукову діяльність педагогічних працівників з метою розробки, експерименту, апробації, впровадження і застосування педагогічних інновацій; під інноваційною педагогічною технологією – сукупність форм, методів і засобів досягнення високих результатів освітньої діяльності за умов застосування педагогічних інновацій у процесі творчої діяльності педагогічних працівників.

Аналіз наукових праць з питань інноваційної педагогічної діяльності (Л.І.Даниленко, Н.І.Клокар, О.Г.Козлова, Л.А.Машкіна, В.І.Кан-Калик, М.М.Поташник, В.А.Сластьонін та ін.) дав можливість визначити основні її структурні компоненти, які ми класифікували на базові й технологічні.

До базових компонентів інноваційної педагогічної діяльності нами віднесено мотиваційний та креативний – ті, що є сталими деякий час у педагогічній діяльності. Мотиваційний компонент забезпечує готовність педагогічних працівників до інноваційної діяльності; креативний – цілеспрямований, осмислений, планомірний, творчий характер діяльності.

До технологічних компонентів інноваційної діяльності ми віднесли когнітивний та рефлексивний – ті, що підлягають зміні під час навчання на курсах підвищення кваліфікації та у міжкурсовому періоді. Когнітивний компонент забезпечує рівень знань та вмінь, необхідних для здійснення інноваційної діяльності; рефлексивний – самоаналіз інноваційної діяльності з наступним її коригуванням (рис. 1).

Рис. 1. Структура інноваційної діяльності

Основними параметрами структурних компонентів інноваційної діяльності ми визначили: зацікавленість, бажання, готовність, потреба в здійсненні інноваційної діяльності (мотиваційний компонент); прагнення до самоосвіти, вміння творчо мислити, здатність генерувати оригінальні ідеї, уміння приймати нестандартні рішення (креативний компонент); знання нормативно-правової бази інноваційної діяльності, володіння основними поняттями педагогічної інноватики, розуміння суті педагогічної інноватики, знання основних законів менеджменту освітніх інновацій та педагогічної інноватики (когнітивний компонент); самоаналіз інноваційного досвіду, контроль та оцінювання інноваційної діяльності, розробка критеріїв оцінювання процесу впровадження інновацій та коригування результатів інноваційної діяльності (рефлексивний компонент).

За умов реалізації педагогічними працівниками визначених параметрів інноваційної діяльності нами перевірено рівень їхньої готовність до такого виду діяльності – достатній, середній, недостатній (табл. 1).

Таблиця 1

Рівні готовності педагогічних працівників

до інноваційної діяльності (констатувальний експеримент)

Рівні готовності | Педагогічні працівники, які здійснюють інноваційну діяльність, у % | вчителі

ЗНЗ | керівники ЗНЗ | методисти РМК | Достатній | 7 | 8,2 | 14,4 | Середній | 23,1 | 25,4 | 31,3 | Недостатній | 69,966,4 | 54,3 |

Як свідчать результати проведеного нами констатувального експерименту, недостатній рівень готовності до інноваційної діяльності виявлено у більшості респондентів, а саме: 69,9% – у вчителів; 66,4% –директорів ЗНЗ; 54,3% – методистів РМК; середній рівень – у 23,1% учителів; 25,4% – директорів ЗНЗ; 31,3% – методистів РМК; достатній – у 7% учителів; 8,2% – директорів ЗНЗ; 14,4% – методистів РМК.

Переважна більшість респондентів вбачають резервом підвищення рівня готовності до інноваційної діяльності: модернізацію системи внутрішньошкільної методичної роботи та системи науково-методичної роботи в місті (38,1%); вдосконалення системи інформаційного забезпечення (25%); 36,9% респондентів віддають перевагу обміну досвідом з інноваційної діяльності під час проведення цільових науково-методичних заходів (семінарів, презентацій, конференцій, круглих столів тощо).

У першому розділі дисертації значну увагу приділено визначенню особливостей здійснення інноваційної діяльності в умовах великого міста, освітній, науковий та культурний потенціал якого сприяє активізації інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. У зв’язку з цим виникає потреба в організаційно-методичному забезпеченні управління інноваційною діяльністю ЗНЗ з боку міських органів управління освітою, зокрема науково-методичних центрів.

Під організаційно-методичним забезпеченням управління інноваційною діяльністю ЗНЗ в умовах великого міста ми розуміємо сукупність організаційних та науково-методичних заходів, які здійснює НМЦ міського управління освітою з метою підвищення рівня професійної компетентності вчителів, керівників шкіл та методичних працівників РМК з питань інноваційної діяльності.

У ході констатувального експерименту нами було створено базу даних про педагогічні інновації (банк педагогічних інновацій), зареєстровані у міському управлінні освітою як всеукраїнські чи обласні педагогічні експерименти. З’ясовано, що інноваційна діяльність до експерименту здійснювалась у 57 загальноосвітніх навчальних закладах м. Харкова, що складає 38% від їхньої загальної кількості.

Беручи за основу етапи інноваційної діяльності, визначені Л.І.Даниленко, ми перевірили стан організації інноваційної діяльності у ЗНЗ м. Харкова. Виявилося, що 10,5% загальноосвітніх навчальних закладів міста задіяні в інноваційній діяльності на етапі експерименту педагогічних інновацій; 49,4% – на етапі апробації; 40,1% – на етапі впровадження.

Проведений аналіз бази даних педагогічних інновацій показав, що навчальні інновації складають 81,9% від їхньої загальної кількості; виховні – 8%; управлінські – 10,1%. Пріоритетними серед навчальних інновацій виявились: розвивальне навчання – 46%; особистісно-орієнтоване – 21%; профільне – 19; інтегроване – 8,9%; диференційоване – 5,1%.

Проведений науково-методичним центром управління освітою м. Харкова кількісний та якісний аналізи стану організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ свідчить, що 42% керівників ЗНЗ, 56% учителів і 60,2% методистів РМК вважають його незадовільним; 49,7% керівників ЗНЗ, 47% вчителів, 49% методистів РМК визнають цільові науково-практичні семінари як найбільш результативну форму роботи НМЦ; 11% учителів, 9% методистів РМК, 12,9% керівників ЗНЗ вважають найбільш ефективною формою науково-методичного й організаційного забезпечення проведення науково-методичним центром презентацій педагогічних інновацій, виставок, конкурсів тощо; 6% учителів, 12,4% керівників ЗНЗ, 9% методистів РМК приділяють важливе значення методичним рекомендаціям щодо застосування інновацій та управління ними.

Більшість респондентів вказали на необхідність створення в структурі НМЦ міського управління освітою лабораторії педагогічних інновацій, яка має на меті організацію цілеспрямованого науково-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ міста.

У ході констатувального експерименту виявлено недостатній рівень готовності вчителів, керівників ЗНЗ і методистів РМК до інноваційної діяльності та незадовільний стан організаційно-методичного забезпечення управління нею. Вказані обставини зумовили необхідність розробки моделі організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ в умовах великого міста.

У другому розділі “Модель організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів в умовах великого міста” розроблено й обгрунтовано зміст і технологію організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ науково-методичним центром міського управління освітою; виокремлено модернізовані функції діяльності НМЦ, схарактеризовано зміст і структуру діяльності лабораторії педагогічних інновацій НМЦ, визначено організаційні та науково-методичні заходи, що створюють систему організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ в умовах великого міста; розроблено технології діагностування рівня готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності та організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ великого міста; розроблено план і програму цільових науково-практичних семінарів з підвищення кваліфікації вчителів і керівників ЗНЗ та методистів РМК у міжкурсовий період.

Модель організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів в умовах великого міста розглядається нами як система, до складу якої входять логічно пов’язані та взаємообумовлені складові: концептуальна, змістова, технологічна, результативно-оцінна (див. рис. 2).

Концептуальна складова моделі розкриває місію, мету, завдання, наукові підходи та принципи організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ в умовах великого міста, а саме: системний, цілісний, особистісно-орієнтований, діяльнісний, ситуативний наукові підходи та принципи демократизації, гуманізації, соціальної детермінації, індивідуалізації, диференціації, інноваційності.

Змістова складова моделі грунтується на модернізованих функціях НМЦ з метою підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників (вчителів, керівників ЗНЗ, методистів РМК) у міжкурсовий період з питань управління інноваційною діяльністю. До модернізованих функцій НМЦ нами віднесено:

- діагностичну, яка передбачає визначення рівня інноваційної діяльності ЗНЗ на підставі основних її компонентів;

Рис. 2. Модель організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ в умовах великого міста

- інформаційну, яка забезпечує оперативне інформування педагогічних працівників щодо стану інноваційної діяльності в ЗНЗ як міста, так України і зарубіжжя;

- консультативну, яка забезпечує науково-методичну допомогу керівникам ЗНЗ у вирішенні конкретних проблем з управління інноваційною діяльністю;

- координаційну, яка поєднує зусилля ВНЗ, наукових і культурних центрів великого міста з метою організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю.

Беручи до уваги різноплановість напрямів діяльності НМЦ в умовах
м. Харкова, до його структури нами введено лабораторію педагогічних інновацій, основною метою якої є забезпечення:

- організаційно-методичних заходів з управління інноваційною діяльністю ЗНЗ, до яких віднесено: координацію діяльності ЗНЗ, РМК, НМЦ, ВНЗ, наукових установ, культурних і міжнародних центрів розвитку інноваційної діяльності великого міста; забезпечення зв’язків з громадськими організаціями та засобами масової інформації щодо презентацій ЗНЗ, які здійснюють інноваційну діяльність тощо;

- науково-методичних заходів, до яких віднесено: систему цільових науково-практичних семінарів з інноваційної діяльності та управління нею; міські педагогічні конференції з проблем педагогічної інноватики й менеджменту освітніх інновацій; створення банку педагогічних інновацій; розробку методичних рекомендацій щодо застосування педагогічних інновацій у навчально-виховному процесі ЗНЗ.

Технологічну складову моделі організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ в умовах великого міста складають різноманітні форми та методи роботи НМЦ, в яких відбувається навчання вчителів, керівників ЗНЗ та методистів РМК з питань управління інноваційною діяльністю.

Результативно-оцінна складова моделі базується на визначенні стану організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ з боку міського науково-методичного центру.

Концептуальна, змістова, технологічна, результативно-оцінна складові моделі утворюють систему організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ в умовах великого міста.

У третьому розділі “Експериментальне дослідження результативності розробленої моделі” розкрито методику організації дослідження, розроблено діагностику результативності моделі та подано методичні рекомендації щодо її застосування в ЗНЗ та РМК.

У ході формувального експерименту за допомогою оновлених функцій діяльності науково-методичного центру (діагностичної, інформаційної, консультативної, координаційної), створення лабораторії педагогічних інновацій, організації довготермінових та короткотермінових цільових науково-практичних семінарів було здійснено апробацію розробленої моделі. До експериментальної групи увійшли вчителі (керівники шкільних методичних об’єднань) та керівники ЗНЗ, завідувачі та методисти РМК міста Харкова, які були задіяні у системі цільових науково-методичних заходів з управління інноваційною діяльністю в НМЦ; до контрольних – керівники ЗНЗ, шкільних методичних об’єднань та методисти РМК міста, які не були задіяні у повному комплексі науково-методичних заходів.

На основі розробленої діагностичної картки визначався рівень готовності вчителів, керівників ЗНЗ та методистів РМК до інноваційної діяльності (рис. 2, 3).

Рис. 2. Рівні готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності (формувальний експеримент, експериментальні групи)

Рис. 3. Рівні готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності (формувальний експеримент, контрольні групи)

Результати дослідження свідчать про значне збільшення кількості вчителів, директорів ЗНЗ та методистів РМК, які в процесі формувального експерименту підвищили свій рівень готовності до інноваційної діяльності в результаті актуальних змін у системі науково-методичних заходів, що здійснювались НМЦ міста. недостатній рівень готовності до інноваційної діяльності виявили: 8% вчителів, 1,8% керівників ЗНЗ, 0,4% методистів. У контрольній групі, яка не була повністю задіяна у науково-методичних заходах НМЦ, виявили недостатній рівень готовності 65% вчителів, 46,7% директорів ЗНЗ, 23,4% методистів РМК.

Проведений нами аналіз стану організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ з боку НМЦ міського управління освітою на етапі формувального експерименту свідчить, що 76% учителів, 89% керівників ЗНЗ, 94% методистів РМК визнали рівень діяльності НМЦ як достатній за умов: введення до його структури лабораторії педагогічних інновацій; зміни функцій НМЦ; організації навчання педагогічних працівників ЗНЗ у міжкурсовому періоді за програмою постійно діючого цільового науково-практичного семінару з управління інноваційною діяльністю за участю науковців і перспективних практиків міста Харкова; створення бази даних про педагогічні інновації.

Перевірку результативності моделі організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ ми здійснили за допомогою введення коефіцієнтів мотивації (kм) і професійної компетентності (kп) педагогічних працівників ЗНЗ щодо управління інноваційною діяльністю, розрахованих за методикою Л.Д. Євланова і В.Л. Кутузова (табл.3).

Таблиця 3

Аналіз стану результативності моделі організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ в умовах великого міста

Параметри результативності моделі | Коефіцієнти, що характеризують параметри результативності моделі на різних етапах експерименту

Констатувальний | Формувальний

Експер. група | Контр. група | Експер. група | Контр. група

Мотивація | ki =0,4 | ki=0,1 | ki=0,9 | ki=0,2

Професійна компетентність | kn=0,45 | kn=0,3 | kn=0,95 | kn=0,35

Наведені результати експериментального дослідження свідчать про те, що в експериментальних групах (вчителі і керівники інноваційних ЗНЗ) приріст коефіцієнта мотивації щодо інноваційної діяльності та управління нею становить 0,5, а у контрольних – 0,1. Причиною цього є активна участь учителів і керівників інноваційних ЗНЗ в науково-методичних заходах, організованих НМЦ міського управління освітою. Приріст коефіцієнта професійної компетентності з питань управління інноваційною діяльністю у педагогічних працівників експериментальних груп становить 0,5, що значно перевищує їх приріст у контрольних групах (0,05). Це пояснюється активною участю вчителів і керівників ЗНЗ у навчанні на цільових науково-практичних семінарах, організованих лабораторією педагогічних інновацій НМЦ міського управління освітою у міжкурсовий період.

На основі статистичної обробки результатів дослідження нами здійснено порівняльний аналіз застосування педагогічних інновацій у навчально-виховному процесі ЗНЗ м. Харкова. З’ясовано, що в результаті започаткованої моделі організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ, її здійснюють на формувальному етапі 127 ЗНЗ м. Харкова, що становить 61% від їх загальної кількості, з них 29% беруть участь в експериментальній діяльності; 31,8% застосовують інновації; 24% знаходяться на стадії її збереження; 15,2% – на етапі стандартизації. Зросла кількість педагогічних інновацій в управлінській діяльності: з 10,1% до 12,2%; у виховному процесі — з 8% до 11%.

Статистичні дані свідчать, що в експериментальних ЗНЗ (ті, що брали участь в усіх науково-методичних заходах НМЦ з розвитку управління інноваційною діяльністю) зросла кількість учнів, які мають високий та достатній рівень навчальних досягнень (з 40% до 49,1%). В той же час у контрольних ЗНЗ (ті, що брали часткову участь у науково-методичних заходах НМЦ з розвитку управління інноваційною діяльністю) кількість вказаної групи учнів практично не збільшилась (36,6% – на констатувальному етапі експерименту, 38,6% – на формувальному етапі), а середній статистичний показник високого та достатнього рівнів навчальних досягнень учнів складає 38,4%. Участь учнів експериментальних ЗНЗ у роботі Малої академії наук зросла з 11% від їх загальної кількості до 16%; у контрольних ЗНЗ ці показники залишились майже на тому ж рівні (11,5% – на констатувальному етапі, 11,8% – на формувальному).

На основі проведеного експериментального дослідження нами розроблено методичні рекомендації щодо застосування моделі організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ міським НМЦ, а саме: надані рекомендації щодо введення до структури НМЦ лабораторії педагогічних інновацій; створення комп’ютерної бази даних педагогічних інновацій та здійснення моніторингу інноваційної діяльності ЗНЗ; запровадження в практику роботи РМК постійно діючих семінарів з підвищення кваліфікації педагогічних працівників з інноваційної діяльності у міжкурсовий період, навчання на яких впливає на результати атестації вчителів, керівників ЗНЗ та методистів РМК.

ВИСНОВКИ

1. Проведений аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про пріоритетність інноваційної педагогічної діяльності на різних рівнях освіти.

У зв’язку з переходом України до ринкових відносин, визначенням інноваційних процесів пріоритетними у різних сферах діяльності, в тому числі освітній, важливого значення набувають такі галузі науки як педагогічна інноватика, менеджмент освітніх інновацій, педагогічний менеджмент, управління інноваційними процесами.

Застосовуючи порівняльно-зіставний метод дослідження, нами уточнено сутність основних понять педагогічної інноватики (інноваційний процес, інноваційна педагогічна діяльність, інноваційна педагогічна технологія); визначено основні компоненти інноваційної діяльності (мотиваційний, креативний, когнітивний, рефлексивний) та їх параметри (зацікавленість, бажання, готовність, потреба в здійсненні інноваційної діяльності; прагнення до самоосвіти, вміння творчо мислити, здатність генерувати оригінальні ідеї, уміння приймати нестандартні рішення; знання нормативно-правової бази інноваційної діяльності, володіння основними поняттями педагогічної інноватики, розуміння суті педагогічної інноватики, знання основних законів менеджменту освітніх інновацій та педагогічної інноватики; самоаналіз інноваційного досвіду, контроль та оцінювання інноваційної діяльності, розробка критеріїв оцінювання процесу впровадження інновацій та коригування результатів інноваційної діяльності).

З’ясовано, що рівень готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності є недостатнім за умов відсутності системи організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ в умовах великого міста. Під таким забезпеченням розуміється сукупність організаційних та науково-методичних заходів, які здійснює НМЦ міського управління освітою з метою підвищення рівня професійної компетентності вчителів, керівників шкіл та методичних працівників РМК з питань інноваційної діяльності.

2. У ході дослідження стану організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ створено базу даних педагогічних інновацій, які застосовуються в ЗНЗ м. Харкова. результати проведеного дослідження засвідчують зростання кількості ЗНЗ, які здійснюють інноваційну діяльність (з 38% до 61%).

На основі розробленої технології діагностування готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності встановлено, що переважна більшість респондентів знаходилась на недостатньому рівні. Проте методисти РМК мають вищий рівень готовності до інноваційної діяльності порівняно з учителями та керівниками ЗНЗ, що дозволяє зробити висновок щодо невикористаних потенційних можливостей працівників РМК як організаторів та координаторів процесу управління інноваційною діяльністю ЗНЗ.

На етапі констатувального експерименту нами виявлено незадоволеність респондентів щодо організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ з боку НМЦ міського управління освітою. Причиною стала невизначеність основних функцій його діяльності. Тому в ході дослідження з’ясовано, що основними функціями НМЦ міського управління освіти мають бути: консультативна, діагностична, інформаційна, координаційна. Науково-методичні центри управлінь освітою великих міст мають залучати до своєї діяльності представників освітніх, наукових та культурних організацій великих міст, створювати на своїй базі лабораторії педагогічних інновацій.

3. У результаті дослідження розроблено модель організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ в умовах великого міста, яка має такі складові: концептуальну (забезпечує реалізацію наукових принципів і підходів до вирішення проблеми застосування педагогічних інновацій); змістову (забезпечує модернізацію змісту і структури діяльності НМЦ в умовах великого міста з метою організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ); технологічну (реалізується через різноманітні форми і методи науково-методичного забезпечення навчання педагогічних працівників ЗНЗ та методистів РМК з питань інноваційної діяльності у міжкурсовий період); рефлексивно-оцінну (визначається через розроблені нами параметри результативності моделі організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю ЗНЗ, а саме: мотивацію педагогічних працівників до інноваційної діяльності та професійну компетентність керівників ЗНЗ з питань інноваційної діяльності та застосування педагогічних інновацій у навчально-виховному процесі).

Встановлено, що коефіцієнт мотивації та професійної компетентності керівників ЗНЗ до управління інноваційною діяльністю, які були учасниками експериментальної групи дослідження, збільшився на 50%.

4. Розроблено методичні рекомендації для завідуючих районними методичними кабінетами та керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо змісту і технології організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем, пов’язаних з організаційно-методичним забезпеченням управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів. Аналіз результатів дослідження підтверджує необхідність нового етапу наукового пошуку на рівні розробки цілісної системи організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів. Зокрема, заслуговують на увагу такі питання, як: організаційно-педагогічні засади інноваційної діяльності шкіл; управління інноваційною діяльністю в системі загальної середньої освіти, тенденції розвитку педагогічних інновацій в ринкових умовах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Малихіна В.М. Аналіз стану та особливостей організаційно-методичного забезпечення інноваційної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах великого міста /Педагогіка та психологія: Зб. наук. праць. – Харків: Курсор, 2004. – Вип. 26. – Ч. 1. – С. 53-59.

2. Малихіна В.М. Особливості роботи науково-методичного центру з розвитку інноваційної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах великого міста /Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. – К.: НПУ, 2005. – С. 249-252.

3. Малихіна В.М. Теоретичний аналіз здійснення інноваційної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах /Педагогічні науки: Зб. наук. праць. – Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2004. – Ч. 1. – С. 180-185.

4. Малихіна В.М. Роль науково-методичного центру в організації інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів в умовах великого міста /Підвищення ефективності та якості підготовки фахівців педагогічної спрямованості: Зб. наук. праць. Харків: СТИЛЬ-ИЗДАТ. 2005. С. 90-96.

5. Малихіна В.М. Організаційно-методичне забезпечення управління інноваційною діяльністю міських загальноосвітніх навчальних закладів //Імідж сучасного педагога. 2005. № 3-4. С. 55-57.

6. Малихіна В.М. Актуальні проблеми інноваційної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах //Розвиток освітніх систем і технологій. – 2004. – №14. – С. – 5-11.

7. Малихіна В.М. Модель організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю міських загальноосвітніх навчальних закладів //Инновационные технологии в образовании. 2005. С. 76-80.

8. Малихіна В.М. Організаційно-методичне забезпечення інноваційної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах великого міста міським науково-методичним центром //Инновационные технологии в образовании. Материалы ІІ международной научно-практической конференции. Сімферополь. 2005. – С. 76-80.

9. Малихіна В.М. Управлінська підтримка інноваційної діяльності вчителя //Післядипломна освіта в Україні. 2002. №2. – С.69-71.

10. Малихіна В.М. Управлінська підтримка інноваційної діяльності закладів освіти в умовах великого міста //Наука і освіта. – 2004. Т. 40. С. 37-40.

Анотація

Малихіна В.М. Організаційно-методичне забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів в умовах великого міста. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено організаційно-методичному забезпеченню управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів в умовах великого міста.

Уточнено сутність поняття інноваційна діяльність та її складові (когнітивна, мотиваційна, рефлексивна, креативна); визначено основний зміст і структуру діяльності науково-методичного центру міського управління освітою, що характеризується функціями координування, інформування, діагностування, консультування.

Розроблено модель організаційно-методичного забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів з використанням науково-культурного потенціалу великого міста, яка складається з концептуальної, змістової, технологічної й рефлексивно-оцінної складової.

Застосування розробленої моделі сприяло активізації залучення педагогічних працівників шкіл та методистів районних методичних кабінетів до інноваційної діяльності, підвищенню рівня їх мотивації та професійної компетентності, збільшенню кількості інноваційних та експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів міста.

Ключові слова: управління інноваційною діяльністю, педагогічна інновація, інноваційна діяльність, готовність до інноваційної діяльності, організаційно-методичне забезпечення управління інноваційною діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів; науково-методичний центр.

АННОТАЦИЯ

Малыхина В.М. Организационно-методическое обеспечение управления инновационной деятельностью общеобразовательных учебных заведений в условиях большого города. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики – Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины, 2005.

Диссертация посвящена организационно-методическому обеспечению управления инновационной деятельностью общеобразовательных учебных заведений (ОУЗ) в условиях большого города.

В результате проведенного исследования были раскрыты основные принципы организационно-методического сопровождения управления процессом внедрения инноваций в работу общеобразовательных учебных заведений в условиях большого города, а именно: системный, деятельностный, личностно-ориентированный и другие. Как показали результаты изучения состояния инновационной деятельности в общеобразовательных учебных заведениях, этот процесс имеет, в основном, стихийный, неуправляемый характер. В большинстве школ педагогические инновации внедряются на интуитивном уровне, отсутствует прогнозирование, контроль по результатам инновационной деятельности со стороны администрации. Необходимость систематизации научно обоснованного управления инновационными процессами приобретает особое значение в условиях большого города, поскольку в нем существует достаточно много общеобразовательных учебных заведений разных типов и форм собственности, высших учебных заведений, культурных и просветительских центров.

В работе раскрывается роль и место научно-методических центров (НМЦ), прежде всего больших городов, а именно города Харькова; охарактеризованы основные его функции (диагностирования, информирования, консультирования, координирования); введено в структуру НМЦ лабораторию педагогических инноваций, с помощью которой создана система организационно-методического обеспечения управления инновационной деятельностью ОУЗ города. Эта система состоит из четырех составляющих – концептуальной, содержательной, технологической, рефлексивно-оценочной. Концептуальная составляющая раскрывает миссию, цель, задания, научные подходы и принципы к организации научно-методического обеспечения управления инновационной деятельности ОУЗ; содержательная – основывается на модернизированных функциях НМЦ, создании Концепции и Положения деятельности лаборатории педагогических инноваций НМЦ и банка образовательных инноваций; технологическая – на современных формах и методах обучения учителей и руководителей ОУЗ, методистов РМК; рефлексивно-оценочная – на основе, разработанных нами, технологий определения уровня готовности к инновационной деятельности и критериев результативности модели организационно-методического обеспечения управления инновационной деятельностью ОУЗ в условиях большого города.

В ходе эксперимента определен недостаточный уровень организационно-методического обеспечения управления инновационной деятельностью ОУЗ по причине отсутствия на констатирующем этапе в НМЦ таких структур, как лаборатория педагогических инноваций, банк образовательных инноваций, центр мониторинга и экспертизы педагогических инноваций с привлечением к данной работе представителей научных, образовательных и культурных организаций большого города.

Разработанная технология диагностики уровня готовности учителей, руководителей ОУЗ и методистов РМК основывается на структурных компонентах инновационной деятельности (мотивационный, креативный, когнетивный, рефлексивный) и системе их параметров (интерес, желание, готовность, потребность в инновационной деятельности; стремление к самообразованию, умение творчески мыслить, способность генерировать оригинальные идеи, умение принимать нестандартные решения; знания нормативно-правовой базы инновационной деятельности, понимание сути педагогической инноватики, знания основных законов менеджмента образовательных инноваций и педагогической инноватики; самоанализ инновационного опыта, контроль и оценивание инновационной деятельности, разработка критериев для оценивания процесса внедрения инноваций и корректирования результатов этой деятельности).

Для районных методических кабинетов и руководителей общеобразовательных учебных заведений разработаны методические рекомендации по вопросам организационно-методического обеспечения управления инновационной деятельностью.

Ключевые слова: управление инновационной деятельностью, педагогическая инновация, инновационная деятельность, готовность к инновационной деятельности, организационно-методическое обеспечение управления инновационной деятельностью общеобразовательных учебных


Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі:

СПЕКТРИ ПЕРІОДИЧНИХ ЗАДАЧ З УЗАГАЛЬНЕНИМИ ФУНКЦІЯМИ - Автореферат - 16 Стр.
ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ У СКЛАДІ ПРОМИСЛОВО-ФІНАНСОВИХ ГРУП - Автореферат - 23 Стр.
ІНФРАДІАННА РИТМІКА ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЩУРІВ ІЗ НИЗЬКОЮ РУХОВОЮ АКТИВНІСТЮ У ВІДКРИТОМУ ПОЛІ ПРИ ДІЇ СЛАБКОГО ЗМІННОГО МАГНІТНОГО ПОЛЯ НАДНИЗЬКОЇ ЧАСТОТИ - Автореферат - 24 Стр.
НЕОЛІТ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ УКРАЇНИ - Автореферат - 25 Стр.
Тактико-криміналістичні та процесуальні основи пошуку та затримання злочинця - Автореферат - 26 Стр.
Генерація потужних замагнічених потоків плазми повноблочним квазістаціонарним плазмовим прискорювачем І аналіз їх взаємодії з поверхнею матеріалів - Автореферат - 31 Стр.
МОДЕЛІ та методи ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ДИНАМІКИ В програмному середовищі підтримки системних медичних досліджень - Автореферат - 37 Стр.