КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Михайлов Володимир Сергійович
УДК 331:339.5
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТАТИСТИКИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Спеціальність 08.03.01 - Статистика
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Київ – 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у відділі статистичних досліджень фінансової сфери, кредитно-грошових відносин та цін Науково-дослідного інституту статистики Державного комітету статистики України, м. Київ.
Науковий консультант: доктор економічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Парфенцева Неля Олексіївна
Державна академія статистики, обліку та аудиту,
Державний комітет статистики України,
завідувач кафедри економічної статистики
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Захожай Валерій Борисович
Міжрегіональна Академія управління персоналом,
директор Інституту міжнародної економіки і фінансів,
завідувач кафедри фінансів і статистики
доктор економічних наук, професор
Кулинич Омелян Іванович
Хмельницький університет управління та права,
завідувач кафедри математики, статистики та
інформаційних технологій
доктор економічних наук, професор
Янковой Олександр Григорович
Одеський державний економічний університет,
професор кафедри статистики
Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра статистики, обліку та аудиту, м. Харків
Захист дисертації відбудеться “_27_” червня 2005 року о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд.317.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд.201.
Автореферат розісланий “25”травня 2005 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат технічних наук, професор Шарапов О.Д.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Набуття Україною державної незалежності зумовило виникнення нової галузі економічних відносин – зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Початком здійснення такої діяльності можна вважати 1992 рік, коли окремі суб’єкти господарювання країни згідно з чинним законодавством набули можливості налагоджувати зовнішньоекономічні зв’язки з юридичними і фізичними особами з інших країн світу. Незважаючи на глибоку економічну кризу, стрімке падіння обсягів виробництва промислової і сільськогосподарської продукції, труднощі із залученням капіталовкладень, що існували до кінця 90-х років, діяльність у галузі зовнішньої торгівлі товарами і послугами та у сфері міжнародного руху капіталів, розвивалась достатньо динамічно. Поява нового соціально-економічного процесу, який поступово набирає дедалі більшої ролі й значення в житті країни, призвела до необхідності створення адекватного методологічного, методичного і практичного інструментарію, за допомогою якого можна дослідити його сутність, проаналізувати взаємозв’язки між окремими його характеристиками і компонентами, вивчити досягнутий рівень і динаміку процесів, що відбуваються в цій області життєдіяльності суспільства.
Теоретико-методологічні й практичні проблеми статистики ЗЕД (це насамперед стосується її важливого розділу – статистики зовнішньої торгівлі товарами) розроблялись в наукових роботах багатьох авторів країн СНД, серед яких слід виділити таких фахівців, як С.Н.Бакулін, І.К.Бєлявський, Г.Є.Григорук, Н.Є.Єгоров, І.І.Єлісеєва, В.Г.Золоєв, Л.С.Клімова, Т.В.Костєва, Т.А.Курашева, Г.А.Мальцева, М.М.Новіков, І.І.Теслюк, Ю.А.Романов, П.П.Рижов, І.Н.Ряузов, В.М.Сімчера, Н.П.Тетельбаум, Л.В.Тарлицька, Л.М.Хоменко, В.К.Шишов, Н.І.Щедрін та інші.
Серед авторів далекого зарубіжжя, які розробляли різні напрями в рамках цієї тематики, можна відмітити таких спеціалістів як Р.Аллен, К.Вільямсон, Р.Вос, Д.Дайкер, Дж.Кендел, П.Ліппе, К.Мікалопулус, М.Пебро, Ф.Портер, Дж.Тарр, Рут Френклін Р., Дж.Форрестер та деякі інші.
Свого розвитку за кордоном статистика зовнішньоекономічної діяльності отримала в міжнародних економічних і статистичних організаціях, у тому числі в ООН, МВФ, ЮНІДО, ОЕСР, Світовому банку, Євростаті тощо, керівництва і рекомендації яких практично стали міжнародними стандартами у цій сфері.
У нашій країні загальноекономічні аспекти функціонування сфери ЗЕД, що безпосередньо пов?язані з формуванням статистичної методології у цій області знайшли своє відображення в роботах В.Г.Андрійчука, О.Г.Білоруса, В.С.Будкіна, В.М.Новицького, С.В.Сиденка, А.С.Філіпенка та інших фахівців.
В Україні окремі аспекти, пов’язані з формуванням статистичної методології ЗЕД, вивчались і аналізувались в роботах Н.О.Парфенцевої (проблема класифікацій); дослідження питань складання і аналізу платіжного балансу, як важливої складової статистики зовнішньоекономічної діяльності, провадилося фахівцями Національного банку України Т.А.Гальчинською, Н.О.Березнюком, Н.І.Чепурною, проблеми його рівноваги вивчалися В.О.Шевчуком; питанням аналізу статистичного взаємозв?зку розвитку економіки і зовнішньої торгівлі присвячені роботи О.І.Кулинича. В роботах В.Б.Захожая розглядались методологічні питання міжнародних фінансів, міждержавного руху капіталу; в працях О.Г.Янкового висвітлено проблеми побудови зовнішньоторгівельних індексів. Ряд проблем формування методичного і практичного інструментарію статистики зовнішньоекономічної діяльності було висвітлено у працях автора та його колег.
В той же час такі питання, як відображення зовнішньоекономічної діяльності в системі макроекономічних показників, статистичних класифікацій і групувань, проблеми статистичного дослідження платіжного балансу країни, оцінки прямих іноземних інвестицій, міжнародного технологічного обміну, теоретичні й практичні питання побудови індексів зовнішньої торгівлі тощо дотепер не отримали належного відображення в науковій і методичній літературі вітчизняних вчених та спеціалістів.
Основою зовнішньоекономічної діяльності й найбільш історично розвиненим її напрямом є зовнішня торгівля товарами, яка у значній мірі сприяє формуванню сфери ЗЕД в цілому. Тому, статистичні дослідження стану, динаміки, структури і взаємозв’язків міжнародної торгівлі товарами суттєво впливають на формування методологічного, методичного забезпечення і практичного інструментарію статистики зовнішньоекономічної діяльності в цілому. Основні положення і принципи статистичних досліджень цього напряму можна з певними трансформаціями транслювати і використовувати стосовно інших складових статистики ЗЕД (зовнішня торгівля послугами, міждержавний рух інвестиційного і позичкового капіталу). Виходячи з цього, в дисертаційній роботі особливий акцент зроблено на дослідження і розроблення саме методології статистики зовнішньої торгівлі товарами України.
Магістральним шляхом розвитку економіки і суспільства України є інтеграція до світового співтовариства. Перспективи входження економіки країни до Європейського Союзу, серед іншого, обумовлюють необхідність стандартизації, уніфікації та гармонізації методології і практики вітчизняної статистики з аналогічними підходами передових країн світу і Європи, які базуються на нормах, принципах, стандартах, специфіці надання і аналізу статистичних даних, що використовуються в ООН, Євростаті, МВФ тощо. Тому дослідження виконане з урахуванням підходів і вимог щодо статистичного забезпечення сфери ЗЕД, що отримали своє поширення в розвинутих країнах Європи і світу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт відділу статистичних досліджень фінансової сфери, кредитно-грошових відносин та цін Науково-дослідного інституту статистики (тепер – Науково-технічний комплекс статистичних досліджень) Держкомстату України. Методологічні й практичні положення дисертації розроблялись відповідно до таких науково-дослідних тем і робіт:
- “Реалізація методичних підходів щодо проведення розрахунків динаміки змін експортних та імпортних цін”, № держреєстрації теми 0174U002164 (1995 р.);
- “Розробка методологічних принципів розрахунку індексів фізичного обсягу товарів у зовнішньоекономічній діяльності, № держреєстрації теми 0199U004187 (2000 р.);
- “Розроблення та реалізація методологічних принципів розрахунку індексів фізичного обсягу товарів у зовнішньоекономічній діяльності” № держреєстрації теми 0102U005829 (2002 р.);
- “Проведення вибіркового спостереження за експортними цінами”, План державних статистичних спостережень Держкомстату України, 1996 р.
Особиста участь автора в одержанні наукових результатів полягає у науковому керівництві зазначеними темами і проведенні досліджень в рамках їх практичної реалізації, в тому числі, у розробці методичних рекомендацій щодо вибору формул і принципів розрахунків індексів цін, фізичного обсягу та умов торгівлі на експорт (імпорт) товарів, розробці блок-схеми і постановки задачі на ПЕОМ, проведенні контрольних розрахунків; розробці методичних принципів, плану, програми, форми вибіркового статистичного спостереження, аналізі отриманих статистичних даних, розробці рекомендацій щодо подальшого удосконалення вибіркових спостережень тощо.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є обґрунтування концептуальних засад стосовно сутності, принципів побудови, структури, основного змісту та методичного інструментарію галузевої статистики – статистики зовнішньоекономічної діяльності.
Меті дослідження підпорядковано вирішення ряду завдань методологічного, методичного та практичного характеру:
- узагальнити теоретичну базу становлення міжнародної торгівлі товарами та послугами і міжнародного руху капіталу як чинників економічного розвитку країн світу і факторів формування статистики зовнішньоекономічної діяльності;
- визначити сукупність методологічних принципів класифікації товарів, послуг, потоків капіталу зовнішньоекономічної діяльності, що використовує статистика ЗЕД, розробити рекомендації щодо їх удосконалення;
- розробити методичні підходи, спрямовані на удосконалення статистичного забезпечення складання платіжного балансу і платіжного технологічного балансу країни;
- обґрунтувати методичні засади щодо забезпечення співставності даних між показниками рахунку іншого світу національних рахунків України і її платіжним балансом;
- визначити сукупність методологічних принципів статистичного дослідження стану, динаміки, структури і взаємозв’язків між окремими компонентами зовнішньоекономічної діяльності, включаючи групування, індекси зовнішньої торгівлі та регресійні моделі;
- розробити і адаптувати до об’єкту і предмету дослідження методичні положення щодо статистичного спостереження зовнішньої торгівлі товарами і послугами, зокрема, вибіркові обстеження;
- розробити пропозиції по подальшому удосконаленню практичних підходів статистики ЗЕД.
Об’єктом дисертаційного дослідження є масові соціально-економічні явища та процеси, що відбуваються в сфері зовнішньоекономічної діяльності України (зовнішня торгівля товарами, послугами, міжнародний рух капіталу).
Предметом дисертаційного дослідження є методологічні й методичні принципи статистики зовнішньоекономічної діяльності.
Методи дослідження. У дисертації автор використав як теоретичну і методологічну основу діалектичний метод дослідження явищ і процесів у їх взаємозв’язку і розвитку, системний підхід до проблем, що розглядаються. Застосовані також такі методи дослідження: класифікації, статистичні групування, кореляційно-регресійний аналіз, індексний метод, вибіркові спостереження, графічний метод, логічне узагальнення результатів тощо.
Інформаційною базою дослідження є статистичні й аналітичні матеріали Державного комітету статистики, Державної митної служби, Міністерства фінансів, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Національного банку України тощо. У роботі були використані дані офіційних методологічних публікацій та щорічників Євростату, ООН, ЮНІДО, МВФ, Світового банку, ОЕСР та інших міжнародних економічних і статистичних організацій. При розробленні окремих методологічних і практичних положень дисертації були використані законодавчі та нормативні акти, що регулюють різні аспекти зовнішньоекономічної діяльності в Україні, наукова монографічна література та статті вітчизняних і зарубіжних вчених та спеціалістів.
Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації розроблено і сформульовано основні методологічні, методичні і практичні засади щодо формування галузевої статистики – статистики зовнішньоекономічної діяльності. Найбільш вагомі теоретичні та практичні результати, що характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, такі:
вперше:
узагальнені теоретико-методологічні засади статистики зовнішньоекономічної діяльності, що адаптовані до потреб статистичного забезпечення управління зовнішнім сектором в умовах трансформаційної економіки;
обґрунтовані методологічні засади щодо проведення вибіркових обстежень цін експорту (імпорту) товарів, що сприятиме підвищенню надійності, достовірності й ефективності статистичних даних у сфері зовнішньої торгівлі товарами України;
обґрунтовані методичні підходи щодо забезпечення співставності даних між показниками рахунку іншого світу національних рахунків України і її платіжного балансу, що дає можливість гармонізувати показники національних рахунків в частині відображення зовнішньоекономічної діяльності зі стандартними компонентами платіжного балансу;
розроблено методологічні засади й методичні підходи щодо побудови і розрахунків індексів цін і фізичного обсягу товарів зовнішньої торгівлі, що дозволить підвищити аналітичний рівень статистичних досліджень зовнішньоекономічної діяльності України;
розроблено методологічні засади, методичні і організаційні підходи щодо побудови і розрахунків індексів умов торгівлі, що дозволить досліджувати прибутки (збитки) від зовнішньої торгівлі України, поліпшити статистичну оцінку реального доходу економіки країни;
отримали подальший розвиток:
визначення предмету і об’єкту галузевої статистики –зовнішньоекономічної діяльності; встановлення зв’язку статистики ЗЕД з іншими науками;
методологічні положення щодо складання Української класифікації послуг зовнішньоекономічної діяльності в частині її доповнення такими видами, як послуги, що характеризують міжнародний трансфер технологій, з метою подальшого врахування їх за методологією складання та аналізу платіжного балансу та платіжного технологічного балансу, що дозволить підвищити якість статистики зовнішньої торгівлі технологіями в цілому;
методологія складання платіжного технологічного балансу, як важливого елементу статистики платіжного балансу, що дозволить, зокрема, провадити ефективний статистичний облік і аналіз зовнішньої торгівлі України об’єктами інтелектуальної власності, включаючи технології;
удосконалені
методичні положення щодо статистичного спостереження зовнішньої торгівлі товарами і послугами, що сприятиме переходу її на міжнародно визнані норми і стандарти;
методичні положення статистики цін у зовнішній торгівлі, що дозволить підвищити рівень статистичних досліджень цін на експорт/імпорт товарів (послуг) українських товаровиробників.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані автором наукові результати мають не тільки теоретико-методологічне а й прикладне значення для вирішення конкретних економічних проблем.
Серед них можна відмітити “Методологічні основи вибіркових спостережень в статистиці зовнішньої торгівлі” що були розроблені на замовлення Управління статистики зовнішньої торгівлі Держкомстату України (довідка № 12-1-7/161 від 09.09.2004 р.). Вони дають можливість органам державної статистики організовувати і провадити вибіркові обстеження за напрямами і показниками, що не передбачені митною статистикою (експортні ціни, фрахт, човникова торгівля тощо), а також уточнювати статистичні дані в рамках існуючої звітності.
Проведені дослідження були використані автором при реалізації протягом 1995-2002 рр. у Науково-дослідному інституті статистики Держкомстату України ряду науково-дослідних тем, що були спрямовані на розроблення і впровадження методологічного і методичного забезпечення, а також практичного інструментарію щодо побудови і розрахунків індексів цін (довідка № 12-1-7/162/1 від 09.09.2004 р.), фізичного обсягу та умов зовнішньої торгівлі країни (довідка № 12-1-7/162/2 від 09.09.2004 р.).
Розроблені на їх основі на замовлення Управління статистики зовнішньої торгівлі Держкомстату України “Методологічні положення розрахунку місячних, квартальних, річних індексів цін, фізичного обсягу та умов торгівлі” (довідка № 12-1-7/162/3 від 09.09.2004 р.) є методичним підґрунтям для практичних розрахунків індексів зовнішньої торгівлі, що розраховуються вперше в практиці і мають важливе аналітичне значення для дослідження зовнішньої торгівлі товарами, платіжного і торгівельного балансу України, аналізу економіки країни в цілому.
Результати дисертаційного дослідження використовувалися також у: Державній академії статистики, обліку і аудиту при викладанні курсу “Економічна статистика” з таких напрямів, як статистика платіжного балансу, статистика зовнішньої торгівлі товарами і послугами, індекси зовнішньої торгівлі тощо (довідка № 949 від 10 жовтня 2004 р.); Національній Академії державного управління при Президентові України у викладанні нормативної навчальної дисципліни “Статистичні методи в державному управлінні” з питань теорій і концепцій міжнародної торгівлі, статистичних класифікацій і групувань, зовнішньоторговельних індексів тощо (довідка № 347 від 20 грудня 2004 р.).
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися автором на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми теорії і практики статистики в перехідний період” (Мінськ, 27-29 березня 1996 р.), Міжнародному науковому симпозіумі “Проблеми лібералізації зовнішньої торгівлі в контексті європейської інтеграції” (Київ, 16-17 травня 1996 р.), науково-практичній конференції “Сучасна статистика і проблеми соціально-економічного розвитку України” (Київ, березень 1997 р.), науковій конференції “Реструктуризація промислового виробництва України: альтернативні моделі в контексті світового досвіду” (Київ, 21-22 жовтня 1997 р.), науково-практичній конференції “Соціально-економічний розвиток України. Проблеми статистики-98” (Львів-Шкло, 7-9 жовтня 1998 р.), науково-практичній конференції “Соціально-економічний розвиток України. Проблеми статистики-99” (Коктебель, Крим, вересень 1999 р.), П?ятій Міжнародній науково-практичній конференції Української академії зовнішньої торгівлі “Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України” (Київ, 30-31 травня 2002 р.), Другій Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень “2003” (Дніпропетровськ, 20-27 жовтня 2003 р.), Міжнародному форумі “Інвестиції інновації, інтеграція” (Київ, 17-19 травня 2004 р.), ІІ науково-практичній конференції з нагоди Дня працівників статистики “Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи (Київ, 23 грудня 2004 р.) тощо.
Методологічні і практичні результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях відділу статистичних досліджень фінансової сфери, кредитно-грошових відносин та цін, на засіданнях вченої ради Науково-дослідного інституту статистики Державного комітету статистики України.
Логіка даної наукової роботи полягає в тому, що дослідження в цілому побудовані на розгляді проблеми починаючи від загального, цілого до важливих окремих, часткових об’єктів і явищ зовнішньоекономічної діяльності та методології, їх статистичного спостереження і аналізу. Таким чином, досліджувалися теоретичні концепції і теорії, що пояснюють та обґрунтовують зовнішньоекономічну діяльність і впливають на формування статистики ЗЕД; вивчалася проблема класифікацій зовнішньоекономічної діяльності; досліджувалися питання відображення зовнішньоекономічної діяльності у системі національних рахунків; досліджувалися статистичні проблеми побудови і складання платіжного балансу, як основної статистичної системи, що відображає основні види зовнішньоекономічних зв’язків країни; досліджувалися методичні й практичні питання інформаційного забезпечення статистики зовнішньої торгівлі товарами і послугами. Логічним завершенням даного дослідження було обґрунтування теоретичних і практичних підходів в рамках статистики цін зовнішньої торгівлі, як найважливішої складової статистики ЗЕД в цілому.
Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертації опубліковані автором самостійно та у співавторстві у 35 наукових працях, серед них дві одноосібні монографії, 20 статей у наукових фахових виданнях, 10 статей і тез доповідей у інших виданнях, а також два навчальних посібника і брошура загальним обсягом 58,7 др. арк.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, 5 розділів (22 підрозділи) та висновків і рекомендацій, викладених на 362 сторінках друкованого тексту, містить 18 рисунків, 42 таблиці. Список використаних джерел включає 301 назву. Дисертація має також 2 додатків, що складаються з 15 рисунків, 7 таблиць та 6 довідок на 6 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, його мета і завдання, визначається наукова новизна, показано теоретичне та практичне значення отриманих результатів та їх апробація.
У розділі 1 “Теоретичні основи статистики зовнішньоекономічної діяльності” розкрито проблеми відображення зовнішньоекономічної діяльності в економічних теоріях та концепціях, при цьому особливу увагу приділено теоріям, що впливають на розвиток статистики ЗЕД, досліджено проблеми відображення зовнішньоекономічної діяльності в макроекономічних моделях, сформульовано предмет і метод статистики зовнішньоекономічної діяльності, розкрито організаційні особливості функціонування цієї галузевої статистики в Україні, показано зв’язок статистики ЗЕД з іншими науками.
Серед економічних теорій і концепцій, що характеризують зовнішньоекономічну діяльність можна назвати меркантилізм та неомеркантилізм, теорії порівняльної переваги А.Сміта, Д.Рікардо, Дж.Ст.Мілля, неокласиків Е.Хекшера та Б.Оліна, теорії Дж.Макдугласа, Л.Ростаса, Р.Стерна, Дж.М.Кейнса та його послідовників (кейнсіанство та неокейнсіанство), концепції монетаристів в особі М.Фрідмена та його учнів. Наші дослідження свідчать що на формування понятійно-категорійного апарату статистики зовнішньоекономічної діяльності, в першу чергу, вплинули погляди Кейнса та неокейнсіанців, а також монетаристів. При цьому сучасна економічна теорія на макрорівні дозволяє усвідомити сутність процесів, що відбуваються в галузі зовнішньоекономічної діяльності країни. Її базові концепції, поняття та прикладне застосування - макроекономіка - дають поштовх для розвитку статистики цієї галузі в частині статистики платіжного балансу, а також в рамках побудови рахунків іншого світу (інших країн світу) системи національних рахунків (СНР).
Статистика вважається суспільною наукою, яка вивчає кількісну складову масових соціально-економічних явищ і процесів у нерозривному зв‘язку з їх якісною складовою. Взаємозв’язок основних складових статистики зовнішньоекономічної діяльності наведено на рис.1.
Статистика зовнішньоекономічної діяльності, з одного боку, базується на положеннях сучасної економічної теорії, а з іншого, використовує методичні підходи і положення загальної теорії статистики, економічної статистики, окремих галузевих статистик, водночас із певною трансформацією цих підходів з огляду на специфіку предмету дослідження.
У розділі 2 “Зовнішньоекономічна діяльність в системі макроекономічних показників” розглянуто і проаналізовано класифікації і групування, що застосовуються для аналізу зовнішньоекономічної діяльності, висвітлено питання генезису концепції макроекономічних розрахунків і побудови сучасної Системи національних рахунків редакції 1993 року, досліджено основні визначення і поняття рахунків країн іншого світу в СНР, проаналізовано макроекономічні тотожності Системи національних рахунків, що відображають рахунок іншого світу.
В Україні в цілому сформовано національну систему статистичних класифікацій, що гармонізована з міжнародними стандартами на світовому та європейському рівнях. Її основою є Класифікація видів економічної діяльності, Класифікація продукції та Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності. Зазначені класифікації - складова частина державної класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації, що зараз перебуває у стадії формування та впровадження.
Згідно з Державним класифікатором України “Класифікація видів економічної діяльності” (КВЕД), операції, пов‘язані з зовнішньою торгівлею товарами, відображається в секції “G - Оптова й роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту” в розділі 51 “Оптова торгівля і посередництво у торгівлі”. Інші види діяльності в рамках ЗЕД в зазначеній класифікації зосереджено в секціях “І - Транспорт”, “J - Фінансова діяльність”, “О - Колективні, громадські та особисті послуги”, “Q - Екстериторіальна діяльність” тощо.
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) набула чинності 2001 року, водночас із припиненням дії ТН ЗЕД, що використовувалася раніше. Серед основних функцій УКТ ЗЕД, що узгоджена методологічно та кодами з номенклатурами CN та HS, можна виділити необхідність забезпечення збирання системних даних про зовнішньоекономічну діяльність, проведення митного контролю, робіт щодо декларування, ліцензування та квотування експорту (імпорту) окремих видів товарів тощо.
Крім вищезгаданого УКТ ЗЕД, в рамках робіт НДІ статистики Держкомстату України було розроблено та введено в дію Українську класифікацію послуг зовнішньоекономічної діяльності (УКП ЗЕД). Класифікацію розроблено на основі введеної в дію у 1997 році КВЕД, вона відображає специфіку надання послуг у галузі зовнішньоекономічної діяльності. Використання цієї класифікації на практиці, безумовно, сприяє підвищенню якості та обґрунтованості статистичного обліку в цій сфері ЗЕД. Разом з тим було б доцільно доповнити Українську класифікацію послуг зовнішньоекономічної діяльності (можливо, на рівні окремої секції) такими видами послуг, як ті, що враховуються статистикою за загальновизнаною методологією складання та аналізу платіжного балансу: патенти, ліцензії, ноу-хау, авторські права тощо (нематеріальні активи), який спроможний відображати стан зовнішньої торгівлі об’єктами інтелектуальної власності.
Зараз в Україні також склалася система групувань, що дозволяє вести ефективний статистичний облік зовнішньоекономічної діяльності, аналізувати її стан, динаміку, структуру, регіональний розріз тощо, забезпечувати зіставність даних на міжнародному рівні на основі загальновизнаних у світовій практиці стандартів і підходів. Разом з тим, ми вважаємо за доцільне впровадження в практику статистичних органів країни тих групувань статистичної інформації, які використовується національними і міжнародними економічними і статистичними службами розвинених країн, зокрема групування країн за рівнем доходу, економічними і політичними блоками та союзами тощо.
Для дослідження економіки країни на основі показників СНР статистика використовує моделі, що враховують вплив на рівновагу економіки рівня ВВП і зміни показників окремих секторів національної економіки, співвідношення між сукупними видатками на споживання і інвестиціями, урядовими видатками, зарубіжними операціями тощо. Останній варіант СНР 1993 року містить такі підсистеми як поточні рахунки, рахунки накопичення (нагромадження), рахунки активів і пасивів, рахунки операцій з товарами та послугами, рахунки зовнішньоекономічних операцій (рахунки іншого світу).
Рахунок іншого світу є дещо унікальним, бо він не пов'язаний з жодним конкретним видом економічної діяльності, наприклад, виробництвом, споживанням, капіталоутворенням тощо. У цьому випадку всі операції між iнституцiйними одиницями-резидентами та одиницями-нерезидентами незалежно від виду економічної діяльності умовно об'єднані під загальною назвою рахунку іншого світу.
У методологічному плані, з огляду на аналіз керівництв СНР, можна зазначити, що структура рахунків іншого світу зараз виглядає набагато простіше, ніж структура рахунків для внутрішніх секторів економіки, і досі ще повною мірою не відповідає положенням, які базуються на керівництвах СНР. Зокрема, в статистичних збірниках рахунки розподілу первинного доходу та вторинного розподілу доходу об‘єднані в єдиний, серед зовнішніх рахунків накопичення (нагромадження) відсутні рахунки інших змін в обсязі активів, переоцінки, фінансовий рахунок. Не проводиться і розробка статистичних даних за зовнішнім рахунком активів і зобов‘язань. Все це поки що знижує реальну цінність рахунків іншого світу СНР для аналізу зовнішньоекономічної діяльності України.
Починаючи з 1996 року національні рахунки України складаються в національній валюті - гривні. Проте, дані за попередні роки в статистичних збірниках лишаються наведеними в перехідній валюті (карбованцях). Було б доречно перерахувати з використанням відповідних дефляторів статистичні дані за попередні роки в поточну валюту, що дозволить аналізувати соціально-економічні явища в динаміці за методологією СНР.
Практика складання платіжного балансу України свідчить, що для усунення впливу інфляційного фактору на зміну окремих показників розрахунки виконуються в стабільній та загальновизнаній валюті - в доларах США. Національні рахунки, зокрема рахунки іншого світу, доцільно також подавати як в національній валюті, так і у доларах США. Це може суттєво підвищити інформаційно-аналітичні можливості показників, що розраховуються в Україні за методологією СНР-93.
У розділі 3 “Платіжний баланс - основна статистична система, що відображає зовнішньоекономічну діяльність” розглянуто теоретичні засади статистики платіжного балансу, висвітлено основні поняття, класифікації та стандартні компоненти платіжного балансу і балансу зарубіжних інвестицій, проведено аналіз чинників, що впливають на стан платіжного балансу, досліджено статистику руху капіталів і прямих іноземних інвестицій, проаналізовано проблеми статистичного дослідження світових потоків технологій, розглянуто питання впровадження методології платіжного технологічного балансу, проаналізовано методичні і практичні аспекти інформаційного забезпечення складання платіжного балансу України.
Платіжним балансом (ПБ) можна вважати відображення у грошовому вигляді комплексу світогосподарських зв’язків країни через співвідношення надходжень та платежів. Платіжні баланси, що публікуються в матеріалах національних та міжнародних статистичних та фінансових організацій, зазвичай охоплюють не тільки платежі та надходження, що фактично здійснено або які слід негайно виконати на конкретну дату, але й майбутні платежі за міжнародними вимогами та зобов’язаннями.
Крім ПБ, що містить дані про рух потоків ресурсів між країнами, в міжнародній практиці складається баланс міжнародних активів та пасивів країни, що відображає міжнародне фінансове становище в категоріях запасів. В ньому відображається співвідношення на конкретний момент часу величини отриманих та наданих країною кредитів, інвестицій, інших фінансових активів.
В дисертації було проведено статистичне дослідження впливу макроекономічних показників на окремі характеристики зовнішньої торгівлі товарами і послугами, що є важливими складовими платіжного балансу України (табл. 1.). Заради усунення можливого впливу сезонних та випадкових флуктуацій часових рядів бралися середньоквартальні дані за згадані роки. Результативними показниками було вибрано такі характеристики зовнішньої торгівлі і платіжного балансу України (млн.дол.США):–
експорт товарів та послуг, Y1;–
імпорт товарів та послуг , Y2;–
сальдо експорту-імпорту товарів та послуг (чистий експорт), Y3.
Загалом було проаналізовано 52 ряди статистичних даних про різні аспекти розвитку національної економіки за період 1994-2002 рр., вони стосуються таких блоків, що характеризують стан і динаміку економіки України: виробництво (А1 – А4); зайнятість (В1 – В2); ціни (С1 – С2); бюджет (D1 – D7); гроші та кредит, в т.ч.: показники діяльності банківської системи (Е1 – Е6); грошові агрегати (Е7 – Е11); заборгованість між підприємствами (Е12, – Е13); швидкість обігу грошових агрегатів (Е14 – Е16); відсоткові ставки (Е17 – Е22); валютні ринки та обмінні курси (G1–G2).
Таблиця 1
Регресійні рівняння взаємозв‘язків окремих характеристик зовнішньої торгівлі України з макроекономічними показниками, дані 1994-2002 рр.
Регресійне рівняння | 2
Y1 = 38263,0+0,011С1–0,003С2 | 0,49 | 0,24 | 1,79
Y1= 3806,76+0,22D1–0,06D2 | 0,53 | 0,28 | 1,68
Y2 = 4205,46+0,27D1–0,12D2 | 0,58 | 0,33 | 1,38
Y1 = 3504,76–0,33Е1+0,85Е4+0,17Е5–0,52Е6 | 0,49 | 0,24 | 1,92
Y2 = 3819,47–0,53Е1+1,19Е4+0,20Е5–0,89Е6 | 0,72 | 0,52 | 2,30
Y1 = 3853,16+0,55Е7–0,18Е9 | 0,52 | 0,27 | 1,61
Y1 = -6507,12+7495,92Е10+11,51Е11 | 0,46 | 0,21 | 1,43
Y2 = 4246,08+0,65Е7–0,24Е9 | 0,59 | 0,35 | 1,44
Y2 = -4604,72+6465,64Е10+8,33Е11 | 0,47 | 0,22 | 1,21
Y1 = 4106,63–0,06Е12+0,05Е13 | 0,45 | 0,20 | 1,51
Y2 = 4439,22–0,05Е12+0,05Е13 | 0,59 | 0,35 | 1,47
Y1 = 6635,33–77,88Е14 | 0,56 | 0,33 | 1,28
Y2 = 6935,65–76,78Е14 | 0,69 | 0,48 | 1,21
Y1 = 5755,39–192,22Е19+135,41Е20 | 0,76 | 0,58 | 1,89
Y2 = 5974,69–183,62Е19+138,13Е20 | 0,69 | 0,48 | 1,21
Y1 = 3580,65+754,03G2 | 0,44 | 0,19 | 1,56
Y2 = 3998,15+691,20G2 | 0,47 | 0,22 | 1,22
Найбільш суттєвим висновком з проведеного аналізу є те, що як на експорт, так і на імпорт позитивно впливає динаміка обмінного курсу гривні до долару США. З теорії макроекономіки відомо, що для малої відкритої економіки обмінний курс національної валюти має позитивно впливати на експорт та негативно – на імпорт (або навпаки, залежно від того, яким чином рахувати цей курс).
В контексті України це фундаментальне положення на розглянутих даних не підтверджується. Крім того, як свідчить наш аналіз, на основі наявних статистичних даних неможливо побудувати статистично вагомі регресійні рівняння взаємозв‘язків чистого експорту з жодним з розглянутих макропоказників, зокрема, обмінним курсом гривні. Цей факт можна пояснити тим, що на шляху вільного руху потоків капіталів, грошей, цінних паперів, робочої сили тощо в нашій державі донедавна ще існували перешкоди адміністративного, неринкового характеру. Загальний висновок з проведеного аналізу такий: за розглянутий період економіка України ще не мала повноцінних рис ринкової, а її зовнішня торгівля взагалі і платіжний баланс зокрема розвивався і формувався певною мірою під впливом чинників адміністративно-командного характеру, існував високий рівень тінізації зовнішньої торгівлі, економіці була притаманна низька мобільність капіталу.
Важливе значення для розвитку економіки країн світу має міжнародна торгівля технологіями. Міжнародний технологічний обмін – одна з форм сучасних світогосподарських зв'язків, що найшвидше розвивається. Це пояснюється тим, що ефективні технології, особливо високі (наукоємні), є дійовим інструментом забезпечення економічного, природоохоронного і соціального добробуту. Вони забезпечують підвищення ефективності виробництва, створення нових виробництв і робочих місць, поліпшення сфери виробництва послуг та конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку.
Технологія та її поширення на міжнародному рівні є ключовими чинниками розвитку світової економіки в нашу епоху, а також одним з чинників міжнародної конкуренції, стимулом до співробітництва фірм і організацій різних країн. Нові технології відкривають можливості для змін рейтингу деяких країн в аспекті їх індустріальної потужності та технологічного рівня, причому це не обмежується лише колом традиційно розвинених держав, на високі місця в окремих галузях висуваються нові індустріальні країни.
Важливими напрямами удосконалення методології щодо аналізу зовнішньої торгівлі технологіями є
- проведення робіт щодо підвищення узгодженості Української класифікації послуг зовнішньоекономічної діяльності, зі структурою стандартних компонентів платіжного балансу, розробка системи перехідних ключів для забезпечення гармонізації статистичних даних між УКП ЗЕД та ПБ.
- створення відповідного сателітного рахунку для СНР України в рамках рахунку іншого світу, який би базувався на методологічних засадах платіжного технологічного балансу, а також покращання самої системи збору та підготовки статистичних даних;
- удосконалення методології обліку даних міжнародного трансферу технологій за формою № 1-ПБ, що агрегує і аналізує Національний банк України та самої структури платіжного балансу в частині відображення зовнішньої торгівлі продуктами інтелектуальної власності;
- удосконалення методології збору і аналізу статистичних даних, що мають відношення до міжнародного трансферу технологій, за формами звітності № 1- інновація та № 6-НТ (ліцензії), які збирає і зводить Держкомстат України;
- впровадження в практику статистики України загальноприйнятої в розвинених країнах світу методології побудови і складання платіжного технологічного балансу.
На сьогодні дані платіжних технологічних балансів (ПТБ), зібрані владними структурами у розвинених країнах світу, відповідальними за питання, що стосуються балансу платежів (центральний чи національний банк), а також конкретні підрозділи, які займаються цими проблемами, зазвичай відображають в цих балансах дві основні категорії фінансових потоків:
потоки внаслідок операцій, що стосуються промислової власності;
потоки внаслідок надання послуг технічного змісту.
Операції, що включаються в ПТБ, передбачають участь щонайменше двох сторін, одна з яких знаходиться в межах певної країни, інша - поза її межами, і є однією із сторін-учасників договору. Надходження - видатки, що реєструються у ПТБ, у більшості являють собою фінансові потоки між підприємствами приватного або державного сектору. Проте, деякі види таких операцій, здійснюваних, зокрема, в рамках міжнародних програм досліджень і розробок (Д і Р), можуть мати своїми учасниками державні дослідницькі організації чи університети.
Найефективнішим засобом визначення таких секторів у вітчизняній практиці є проведення аналізу за рекомендаціями Посібника Фраскатi, який містить базові визначення, методи збирання, аналізу та інтерпретації статистичних даних у сфері досліджень і розробок, а також Посібника зі складання платіжного технологічного балансу ОЕСР. Використання визначень цього Посібника дещо полегшують порівняльний аналіз даних окремих сфер та міждержавного руху технологій за методологією Д і Р та ПТБ.
Це дозволить перейти статистиці України на міжнародно визнані стандарти і підходи в цій сфері, покращити загальний рівень адекватності і достовірності статистичних даних в області міжнародного трансферу технологій.
У розділі 4 “Організація статистичного спостереження зовнішньої торгівлі товарами і послугами” розглянуто і проаналізовано основні концепції та визначення статистики зовнішньої торгівлі, розроблено методичні підходи щодо забезпечення достовірності статистичних даних, досліджено питання щодо організаційних форм і статистичної звітності у сфері зовнішньої торгівлі товарами і послугами, проаналізовано проблеми організації вибіркових статистичних спостережень у зовнішній торгівлі України, досліджено методичні основи обліку послуг зовнішньоекономічної діяльності, розроблено систему показників та проаналізовано стан і динаміку торговельного балансу України.
Основні концепції і визначення статистики зовнішньої торгівлі товарами і послугами в цілому узгоджені і гармонізовані в рамках міжнародних організацій, що мають відношення до збору і інтерпретації статистичних даних в цій області, стали міжнародними стандартами в даній сфері. Вони мають бути використаними в практиці статистики зовнішньої торгівлі України, з урахуваннями особливостей економіки перехідного періоду.
Важливі роль і місце у статистиці зовнішньої торгівлі товарами і послугами займає митна статистика. Митна статистика в Україні в цілому отримала достатньо високий рівень розвитку. Подальшого удосконалення, потребують в першу чергу удосконалення обліку транскордонної та човникової торгівлі.
Основними напрямами підвищення точності, достовірності та репрезентативності статистичних даних у галузі статистики зовнішньої торгівлі, можна вважати такі:
розроблення та вдосконалення підходів щодо реєстрації первинних статистичних даних на базі вантажних митних декларацій, забезпечення ефективних процедур їх перевірки та контролю;
розроблення та вдосконалення процедур розрахунків (дорахунків) окремих статистичних показників, що відображають структуру та динаміку зовнішньоторговельного обігу України (обсяги транзиту нафти, газу, електроенергії тощо);
розвиток методології та практики “дзеркальної статистики”, коли зіставляються дані щодо експорту в певну країну з даними щодо імпорту цієї країни, активне їх впровадження в діяльність органів державної статистики;
розроблення та впровадження ефективних методів дослідження та моделювання сезонних коливань у рядах статистичних даних про зовнішню торгівлю;
розроблення і вдосконалення методології несуцільних, насамперед вибіркових статистичних спостережень підприємств-суб‘єктів ЗЕД та впровадження її в практику органів, залучених до аналізу зовнішньої торгівлі.
Зокрема, у дослідженні формування рівня цін на експортну продукцію, що було проведене у 1997 році під методичним керівництвом автора, генеральною сукупністю вважалася сукупність підприємств та організацій, основним видом діяльності яких є експортування продукції за межі України.
Досвід свідчить, що обстеженню мало підлягати щонайменше 15-20 областей, у кожній з яких відбиралося по 2-3 міста або райони, а в них, відповідно, по 5 підприємств-суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності. Кожен із суб’єктів надавав інформацію про дві останні відвантажені партії товарів згідно з визначеною товарною номенклатурою. За цих умов число одиниць вибірки (n) на кожному з трьох етапів складало:
І етап - відбір областей, міст та районів (202), n=40;
ІІ етап - відбір суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності (540), n=200;
ІІІ етап - відбір партій товарів (2200), n=400.
Підготовлена програма спостереження (анкета) вибіркового обстеження може бути використана обласними управліннями статистики для проведення поглибленого аналізу експортної діяльності підприємств будь-якої області. При цьому можливо проводити аналіз за окремими формами розрахунку (наприклад, бартерні поставки, поставки товарів, виготовлених з іноземної давальницької сировини тощо), що зробить можливим визначення ефективності здійснення таких операцій.
Іншим напрямом розвитку методів вибіркових спостережень, що отримали певне впровадження в практиці статистики зовнішньої торгівлі України, є періодичні несуцільні спостереження щодо вартості страхування і фрахту в імпорті товарів, яке останнім часом раз на два роки проводить Управління статистики зовнішньої торгівлі Держкомстату України.
Об`єктом спостереження статистики зовнішньої торгівлі є не тільки товари, а й зовнішньоекономічні послуги. За останні роки значення зовнішньої торгівлі послугами для розвитку світової економіки значно зросло. Якщо в індустріальну епоху першорядну роль відігравало виробництво промислової і сільськогосподарської продукції, то тепер економіка розвинених країн дедалі більше переорієнтовується на надання не тільки таких традиційних послуг, як транспортні перевезення, зв`язок, будівництво, страховий бізнес та інші, але й на такі спеціалізовані послуги, як науково-дослідні й проектно-конструкторські роботи, розробка програмного забезпечення та обчислювальної техніки з подальшим технічним обслуговуванням, маркетинг, інженіринг, послуги у галузі права, менеджмент, консалтинг і багато інших. Інакше кажучи, розвиток ринку послуг, особливо спеціалізованих, досить адекватно відображає загальний рівень розвитку економіки, є важливим індикатором її відповідності сучасним вимогам постіндустріального суспільства.
Зараз в Україні поступово створюються офіційні стандарти в галузі статистичного обліку послуг зовнішньоекономічної діяльності. Серед них, насамперед, слід згадати Українську класифікацію послуг зовнішньоекономічної діяльності. Разом з тим, в процесі організації дійового обліку послуг зовнішній торгівлі необхідно також застосовувати методичні підходи, що використовуються міжнародними економічними і статистичними організаціями, насамперед досвід МВФ.
Важливим завданням статистики є розробка системи показників і проведення згідно з нею досліджень торговельного балансу країни – важливого елементу ПБ. На основі аналізу наукової і методичної літератури можна запропонувати таку систему показників, що характеризує взаємозв’язки торговельного балансу України (рис. 2).
Основними статистичними індикаторами взаємозв’язків
