МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАНДРАЖИ ЗАРЕМА РЕФАТІВНА

УДК: 338.432.003.13:633.8 (477.75)

ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕФІРООЛІЙНОГО ВИРОБНИЦТВА В АВТОНОМНІЙ

РЕСПУБЛІЦІ КРИМ

08.07.02- економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Миколаїв – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному інженерно-педагогічному університеті Міністерства освіти АРК, Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України НОВІКОВ Юрій Миколайович, Кримський державний інженерно-педагогічний університет, професор кафедри обліку та аудиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор КАРАМАН Михайло Мінович, Південна філія „Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету, завідувач кафедри економіки;

кандидат економічних наук, доцент НЕХАЙЧУК Юлія Серафимівна, Міністерство економіки Автономної Республіки Крим, керівник управління стратегічного планування та регіонального розвитку.

Провідна установа - Одеський державний аграрний університет, кафедра організації виробництва та агробізнесу, м. Одеса.

Захист відбудеться „20” травня 2005 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка,73.

Автореферат розісланий “18“ квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клочан В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Автономна Республіка Крим є основним регіоном України з виробництва ефіроолійної сировини та ефірної олії, які відносяться до пріоритетних напрямів розвитку регіону. На сучасному етапі відкритість ринку підтвердила неконкурентоспроможність господарств, які виробляють ефіроолійну сировину та призвела до погіршення їх економічного стану, скорочення ефіроносних плантацій, зменшення обсягів виробництва натуральних ароматичних продуктів з рослинної сировини, деградації ресурсного потенціалу галузі.

Теоретичні та методичні аспекти економічної ефективності виробництва, у т. ч. в умовах перехідного періоду, розглядалися в працях таких відомих вчених економістів як В.Г.Андрійчук, М.О. Андреїшин, О.Д. Гудзинський, П.Т. Саблук, В.І. Шиян, О.І. Богуцький, Ю.М. Новіков, І.І. Червен, Б.І. Пасхавер, П.Ф. Веденічев, І.І. Лукінов, О.М. Онищенко, А.Е.Юзефович та багатьох ін. Питаннями ефективності виробництва ефіроолійних культур в Криму у різні часи займалися М.М. Караман, Г.В. Сотнікова, А.Ф. Качур. Окремі аспекти розвитку ефіроолійної галузі досліджували Ю.С. Нехайчук, Є.В. Ніколаєв.

Разом з тим, методичні підходи, які склалися в економічній науці щодо визначення сутності та показників оцінки ефективності сільськогосподарського виробництва потребують подальшого розвитку. З’явилась необхідність включення грошової оцінки землі в методику розрахунку критерія ефективності виробництва. Сучасний стан ефіроолійної галузі потребує вивчення та вирішення нових проблем відносно стратегії розвитку підприємств ефіроолійної галузі, використання сукупного сільськогосподарського капіталу та визначення його складової – грошової оцінки землі, зайнятої ефіроолійними культурами, застосування нових ефективних технологій та нових економічних відносин в галузі, визначення виробничого та експортного потенціалів підприємств, які поки що не знайшли свого повного відображення в дослідженнях. Це і обумовлює актуальність теми дослідження та її вибір.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Проведені дослідження здійснювалися у межах плану науково-дослідної роботи Кримського державного інженерно-педагогічного університету щодо підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу Криму і виконані на замовлення Міністерства АПК Криму (№15/29 від 03.02.2001р.).

Мета й задачі дослідження. Метою дослідження є розробка науково - обґрунтованих рекомендацій, спрямованих на підвищення економічної ефективності ефіроолійного виробництва в умовах реформування аграрного сектора економіки. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувались наступні задачі:

- поглибити теоретико-методологічні основи оцінки економічної ефективності ефіроолійного виробництва в умовах ринкової економіки;

- дослідити особливості та закономірності ефіроолійного виробництва з метою їх врахування при обґрунтуванні шляхів підвищення його ефективності;

- обґрунтувати методичні підходи щодо проведення грошової оцінки землі, зайнятої ефіроолійними культурами з метою розробки пропозицій по удосконаленню механізму економічних відносин в галузі;

- проаналізувати тенденції розвитку ефіроолійного виробництва та визначити його роль і місце в системі АПК Автономної Республіки Крим;

- визначити показники ефективності ефіроолійного виробництва в спеціалізованих підприємствах та обґрунтувати напрями їх підвищення;

- дослідити розміщення підприємств ефіроолійної галузі з урахуванням грунтово-кліматичних умов Криму;

- встановити ступінь використання виробничого та експортного потенціалів підприємствами ефіроолійної галузі Криму для розробки стратегії розвитку та шляхів підвищення ефективності їх діяльності;

- обґрунтувати впровадження нових сортів ефіроносів для підвищення економічної ефективності їх виробництва.

Предметом дослідження є економічна ефективність ефіроолійного виробництва в Автономній Республіці Крим.

Об’єктом дослідження є комплекс організаційно-економічних, теоретичних і методологічних основ підвищення економічної ефективності виробництва.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження стали розробки класичної та сучасної економічної теорії ринкової економіки, фундаментальні дослідження провідних вітчизняних та зарубіжних дослідників в галузі підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, законодавчі та нормативні акти України і Автономної Республіки Крим, які регламентують економічні відносини в АПК.

Дослідження здійснювалися відповідно до методології системно-структурного аналізу економічних об’єктів і явищ. У їх процесі були використані наступні методи: абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень та формулювання висновків), монографічний (для вивчення особливостей ефіроолійного виробництва в умовах ринкових перетворень на прикладі окремих об’єктів), економіко-статистичні (для оцінки стану та ефективності ефіроолійного виробництва), експертні (для оцінки частки ефіроолійної продукції, яка відповідає міжнародним стандартам), графічний (для відображення показників розвитку ефіроолійного виробництва, кореляційно - регресійний (для розрахунку рівняння виробничого та експортного потенціалу).

Інформаційна база дослідження: матеріали Державного комітету статистики АРК, Міністерства АПК Криму, документи статистичної та бухгалтерської звітності об’єктів дослідження, наукові та публіцистичні видання науково-дослідних установ, монографії вітчизняних та зарубіжних вчених, спеціальна література, інші джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

- вперше використані методичні підходи до оцінки ефективності виробництва ефіроолійної продукції на основі теорії сукупного сільськогосподарського капіталу як відношення прибутку до вартісної оцінки факторів, залучених до її виробництва: землі, праці та капіталу;

-. знайшла подальший розвиток методика комплексної оцінки стану виробництва ефіроолійної продукції в сучасних умовах, розроблені науково - обґрунтовані напрями нарощування обсягів та підвищення економічної ефективності виробництва ефірних олій;

- розроблена методика грошової оцінки землі, зайнятої ефіроолійними культурами з урахуванням специфіки їх виробництва та переробки;

- знайшла подальший розвиток методика розрахунку виробничого та експортного потенціалів, яка дозволяє підприємствам ефіроолійної галузі визначати ступінь їх використання та виявляти резерви росту;

- розроблена стратегія розвитку ефіроолійних підприємств на основі теорії життєвого циклу підприємств;

- обґрунтовано шляхи підвищення економічної ефективності ефіроолійного виробництва на основі впровадження нових сортів ефіроносів та удосконалення технологій їх переробки;

- знайшли подальший розвиток методичні положення удосконалення механізму економічних відносин у галузі щодо оренди землі та іпотечного кредитування на основі грошової оцінки землі, зайнятої ефіроносами.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення одержаних у процесі дослідження результатів підтверджується довідками про їх використання: методика грошової оцінки землі, зайнятої ефіроолійними культурами, методика розрахунку виробничого та експортного потенціалів ефіроолійної галузі, а також розроблений комплекс стратегій виходу ефіроолійних підприємств з кризи прийняті до впровадження Міністерством АПК Криму (довідка №24/199 від 05.05.2004р.); пропозиції щодо впровадження нових сортів ефіроолійних культур та згладжування сезонного фактора роботи підприємств і методичні підходи до визначення суми орендної плати запроваджено у ВАТ Комбінат „Кримська троянда” (довідка №16-12 № 16.11.2004р.). Розробки в області оцінки ефективності галузей народного господарства (сільське господарство і АПК), аналізу, планування та управління підприємствами використовуються у навчальному процесі при вивченні дисциплін „Розміщення виробничих сил”, „Економічний аналіз” та „Економіка підприємства” у Кримському державному інженерно-педагогічному університеті (довідка №06.1-08/595 від 13.05.2004р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблем підвищення економічної ефективності ефіроолійного виробництва в Автономній Республіці Крим. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації є особистим доробком здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки за результатами дисертаційного дослідження доповідались та отримали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях: „Україна наукова-2003” (Дніпропетровськ – Запоріжжя, 16-20 червня 2003р.) та „Динаміка наукових досліджень-2003” (Дніпропетровськ – Київ-Кривий Ріг, 20-27 жовтня 2003р.); всеукраїнській науково-практичній конференції „Управління регіональним розвитком” (Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, м. Сімферополь, 6 грудня 2002р.); регіональних „Крим ХХI сторіччя: культура, наука, політика, економіка, екологія” (ТЕІ, м. Сімферополь, 30-31 жовтня 2002р.) та „Соціально-економічні проблеми розвитку Криму” (КДІПУ, м. Сімферополь, 10 квітня 2003р.); науково-практичних конференціях Кримського державного аграрного університету „Формування ринкового середовища господарювання”(20-26 квітня 2002р.); науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів КДІПУ (2002-2004рр.).

Публікації отриманих результатів. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 9 одноосібних наукових праць, у тому числі у фахових виданнях 6 статей загальним обсягом 1,83 ум. друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 160 найменувань. Загальний обсяг роботи - 172 сторінки комп’ютерного тексту. Робота містить 35 таблиць, 14 рисунків, 15 формул та 3 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі дисертації „Теоретичні та методологічні основи оцінки економічної ефективності ефіроолійного виробництва” досліджена сутність економічної ефективності виробництва в сучасних умовах ринкової економіки та розроблені методологічні основи оцінки ефективності ефіроолійного виробництва з урахуванням його особливостей.

Економічна ефективність, як економічна категорія, відображає кількісні та якісні сторони будь-якого виробництва та означає дієвість, доходність, результативність, прибутковість. Економічна ефективність визначається відношенням корисного результату (ефекту) з урахуванням підвищення якості продукції до витрат на його отримання. Наявність різних концепцій сутності ефективності виробництва зумовлена різними теоретичними позиціями її аналізу, виділенням якогось одного аспекту із рішення загальної проблеми. Все більша кількість науковців вважає, що приріст прибутку відображає результат виробництва товарів та послуг, а у якості витрат, зумовивших цей приріст, доцільно використовувати вартість використаних ресурсів, факторів виробництва (землі, праці, капіталу), які визначають виробничий потенціал.

У зв’язку з переходом до ринкової економіки відбулися серйозні зміни в методиках розрахунку складових виробничого потенціалу. Здійснено паювання землі, яка стала приватною власністю працівників підприємств, формується ринок землі, таким чином, з’являється категорія земельного капіталу. Відбулися зміни в грошовій оцінці трудових ресурсів, вони набули форми людського капіталу, який розраховується як капіталізована рента витрат на освіту, виховання та формування здоров’я за 20 років життя. Сукупність основних та оборотних засобів в бухгалтерському обліку перетворилась у статутний (власний) капітал підприємства, тому категорія виробничого потенціалу, притаманного адміністративно-командній економіці, трансформувалась у сукупний сільськогосподарський капітал, який визначається як сума грошової оцінки землі, людського капіталу та матеріально-технічного капіталу. У зв’язку з цим, критерієм економічної ефективності виробництва є відношення прибутку до суми вартості земельного, людського та власного капіталів.

Вивчення специфічних особливостей вирощування та переробки ефіроолійних культур виявило вплив на економічну оцінку ефективності ефіроолійного виробництва. Біологічні властивості ефіроносів зумовлюють певні вимоги до строків постачання сировини на переробні підприємства. Необхідністю збереження сировини, її кількісних та якісних характеристик, скорочення транспортних витрат пояснюється економічна доцільність територіального об’єднання в одному комплексі сільськогосподарських та переробних ланок виробництва. Для ефективного здійснення процесу одержання ефірних олій необхідна погодинна ув’язка дій усіх складових виробництва, збору врожаю, транспортування, своєчасної переробки. При цьому повинні вирішуватись такі важливі організаційні питання, як наявність у достатній кількості на певні нетривалі проміжки робочої сили, транспорту, енергетичних ресурсів, потужностей переробного підприємства.

Наявність специфічних властивостей потребує особливого підходу щодо оцінки показників економічної ефективності ефіроолійного виробництва, а саме складових сукупного сільськогосподарського капіталу. Земля є головним засобом виробництва у сільському господарстві. Вартість земельного капіталу визначалась на основі методики КМУ №213 від 23.03.95р. „Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і населених пунктів”. Відмінність грошової оцінки землі, зайнятої ефіроносами полягає в тому, що диференціальний рентний доход обчислюється на підставі фактичних виробничих витрат на виробництво не ефіроолійної сировини, а ефірної олії, при цьому нормативний прибуток визначається як 30% від фактичного рівня рентабельності виробництва ефірної олії. Людський капітал розраховується як річна оплата праці, що капіталізується на основі депозитної ставки банків. Вартість основних та оборотних коштів (статутний капітал) представлена у пасиві балансу підприємства. Таким чином, узагальнюючим показником ефективності ефіроолійного виробництва є рівень рентабельності сукупного сільськогосподарського капіталу як відношення прибутку до величини сільськогосподарського капіталу (вартості основних факторів виробництва).

У другому розділі „Сучасний стан та ефективність виробництва ефіроолійної продукції” досліджено розвиток ефіроолійного виробництва та його роль в Автономній Республіці Крим, дана оцінка ефективності ефіроолійного виробництва на підприємствах регіону та проаналізовано розміщення ефіроолійного виробництва з урахуванням грунтово-кліматичних умов Криму.

Республіка Крим має потужний науково-технічний та виробничий потенціал. Науково-технічним забезпеченням ефіроолійної галузі займається Науково-дослідний інститут ефіроолійних та лікарських рослин, Нікітський ботанічний сад Української Академії аграрних наук та науково-інженерний центр з технологій та техніки виробництва ефіроолійної продукції Національної Академії наук України. Відомо, що до початку реформи питома вага Криму в загальнодержавному виробництві ефірних олій (троянда, лаванда, шавлія) в 1986-1991рр. складала більше 80%. Дослідження показали, що починаючи з 1990 року спостерігається різке скорочення площ, зайнятими ефіроносами, майже до рівня 1997року (з 10,4 тис. га до 5,9 тис. га). Особливо суттєве скорочення площ відбулося по троянді (з 1375 га до 493 га) та шавлії (з 4249 га до 993 га). За цей період також значно скоротилась і заготівля сировини (з 28 тис. т до 9 тис. т) та виробництво ефірних олій (з 140-160 т до 45 т).

Об’єктивний процес територіального розподілу та адаптація сільськогосподарського виробництва до грунтово-кліматичних умов, зумовили його зональну спеціалізацію. Виробництво ефіроолійної сировини сконцентровано в Бахчисарайському, Білогірському, Сімферопольському районах та на Південному березі Криму. Проте, крім традиційних районів вирощування доцільно розширяти ефіроносні плантації і в степовій зоні Криму, наприклад, в Чорноморському, Нижнєгірському, Сакському та Ленінському районах.

З 2000 року намітилась тенденція відродження галузі, а саме площі під ефіроносами зросли в 1,4 рази (до 8024 га), проте рівень використання землі для ефіроолійних культур є недостатнім. Структура площ, зайнятих ефіроолійними культурами за даними 2003 року виглядає наступним чином: лаванда – 50,7%, шавлія – 32,8%, троянда – 3,4%. Валовий збір сировини основних ефіроолійних культур за досліджуваний період змінювався нерівномірно в залежності від культури. Стосовно показників урожайності ефіроолійних культур квіткової групи необхідно зауважити, що вони залежать ще й від району вирощування. У 2003 році показники врожайності досягли рівня 1999 року. Питома вага ефіроолійних культур складає майже 13 % в загальному обсязі площі технічних культур Криму.

Скорочення земельних площ, зайнятих ефіроносами, зниження урожайності, низький рівень технічного оснащення зумовили зниження виробництва ефірних олій. Перспективи розширення виробництва ефірних олій та інших екологічно чистих продуктів переробки ефіроолійної сировини залежать від обсягів випуску парфюмерно – косметичної продукції. Парфюмерно-косметичним підприємствам необхідно розширити сферу застосування натуральних вітчизняних ефірних олій.

На території Автономної Республіки Крим розміщені підприємства, які займаються виробництвом і переробкою ефіроолійної сировини. Найбільшу питому вагу виробництва ефірних олій забезпечують Сімферопольське (70,4%) та Бахчисарайське (16,2%) переробні підприємства. За період з 1999 року до 2003 року обсяг виробництва збільшився на 33442 кг і складає 45630 кг у загальній сукупності. Виробництво лавандової та шавлієвої олії знаходиться майже в однаковій пропорції та складає 98% загального обсягу. Динаміка свідчить про нерівномірність виробництва ефірних олій за досліджуваний період (табл.1).

Таблиця 1

Показники ефіроолійного виробництва та його економічної ефективності у підприємствах Криму (у середньому за 1999–2003рр.)

Показники | Ефіроолійні культури

Шавлія | Лаванда | Троянда

Урожайність, ц з 1 га | 120 | 30,4 | 13,9

Вихід олії з 1 ц сировинної маси, кг | 0,2 | 1,4 | 0,1

Вихід олії з 1 га , кг | 24,0 | 42,6 | 1,4

Собівартість 1 кг виробленої олії, грн. | 151,1 | 95,1 | 1640,3

Прибуток на 1 кг олії, грн. | 23,8 | 18,0 | 45,4

Рівень рентабельності, % | 15,8 | 18,9 | 2,8

Рівень рентабельності сукупного сільськогосподарського капіталу, % | 1,2 | 0,8 | 0,2

Як видно з даних таблиці 1, показники різко відрізняються в залежності від культури. Найбільш витратним є виробництво трояндової олії, про що свідчать показники собівартості (1640,3 грн. за 1 кг олії), бо збір пелюсток троянди здійснюється переважно вручну. Найбільш перспективними культурами є шавлія та лаванда. Дослідження динаміки даних показників свідчить про те, що останнім часом спостерігається, хоча і незначне, їх підвищення. Покращення ситуації зумовлене перш за все збільшенням попиту на дану продукцію, а тому і на збільшення ціни. Про неефективне використання ресурсів підприємства свідчить показник рівня рентабельності сукупного сільськогосподарського капіталу.

Основою збільшення виробництва ефірних олій та підвищення його ефективності є запровадження нових високоврожайних та високоолійних сортів ефіроолійних культур, підвищення рівня агротехніки вирощування та удосконалення технології переробки сировини, що сприятиме зниженню собівартості виробництва.

Важливою особливістю ефіроолійної сировини є те, що вміст олії в ній та її вихід складає десяті частки відсотку від переробленої маси. Тому втрати сировини та ефірних олій пов’язані зі значними трудовими та матеріальними втратами. Аналіз роботи підприємств свідчить, що порушуються терміни збору врожаю, технологія постачання протягом доби. Скорочення втрат є важливим резервом підвищення ефективності виробництва.

Як свідчать проведені нами дослідження діяльності підприємств ефіроолійної галузі одним з об’єктивних факторів нерівномірної виробничої активності є сезонний характер виробництва. Для часткової ліквідації впливу природного фактору необхідно: по-перше, концентрувати виробництво в агропромислових підприємствах з єдиним циклом від вирощування до випуску кінцевої продукції; по-друге, розширити асортимент переробної сировини з різними термінами дозрівання та збереження; по-третє, продовжити період роботи можливо за рахунок розширення асортименту ефіроолійних рослин, терміни дозрівання яких виходять за рамки сезону. Важливим резервом підвищення ефективності ефіроолійного виробництва на сучасному етапі є переробка вторинних матеріальних ресурсів. На базі створеного в Інституті винограду і вина „Магарач” центру грибоводства, можливо організувати вирощування грибів на відходах лаванди, що дозволить забезпечити попит на цей продукт зі сторони підприємств громадського харчування, санаторіїв та підвищить ефективність виробництва за рахунок його безвідходності.

Підприємства ефіроолійної галузі мають реальні можливості підвищення фондовіддачі за рахунок повного використання енергетичних потужностей. Практично усі підприємства мають свої котельні, які обслуговують основне виробництво 3-4 місяці влітку і восени. У міжсезоння тепло можна використовувати для обігрівання житлових будинків, розташованих поблизу заводу. Також тепло можна використовувати для вирощування овочів закритого ґрунту, що забезпечить додаткові робочі місця.

Додаткове використання робочої сили дозволить створення виробництв та цехів, які здійснюють випуск „побічної” продукції, сировиною для якої будуть служити ефірні олії. З цією метою на ВАТ Комбінат „Кримська троянда” створені цехи, які виготовляють парфюмерно-косметичну продукцію в звичайному та сувенірному виконанні.

Збільшення обсягів виробництва ефіроолійних культур може бути зумовлене і тим, що у світі за останні роки намітилась тенденція заміни парфумерної, косметичної продукції, основаної на синтетичних засобах натуральними ефірними оліями.

Грунтово-кліматичні умови Кримського півострова придатні для вирощування багатьох ефіроолійних культур, які в силу своєї засухостійкості більш адаптивні до їх коливань, тому збільшувати ефіроносні плантації доцільно. Дослідження показали, що ефіроноси в цих засушливих місцях забезпечать одержання більш сталих по роках врожаїв високоякісної сировини, в порівнянні з іншими гідрофільними рослинами. У зв’язку з розширенням площ ефіроолійних культур необхідно розвивати галузь бджільництва. Для цього треба мати більш 220-240 тис. бджолиних сімей. Крім позитивного впливу на урожайність бджільництво буде давати 4 -5 тис. т меду. Бджільництво як специфічна галузь, основана на ручній праці, також сприятиме рішенню проблеми зайнятості населення.

Розвиток ефіроолійного виробництва сприятиме покращенню екологічного становища на півострові, підвищенню його рекреаційних можливостей. В свою чергу це приведе до зниження інтенсивності обробітку ґрунтів та їх ерозії. Особливе місце мусить зайняти ефіроолійне виробництво у специфічних для Криму галузях – санаторно-курортному комплексі, марочному виноробстві та в кондитерській справі.

У третьому розділі – „Шляхи підвищення економічної ефективності ефіроолійного виробництва” – було визначено виробничий та експортний потенціали ефіроолійних підприємств, розроблена стратегія розвитку ефіроолійної галузі, обґрунтовано удосконалення механізму економічних відносин в галузі та запровадження нових сортів і технології виробництва.

Стратегія трансформації економіки підприємств галузі – це концепція інтегрального підходу до перетворень у зв’язку з переходом до ринкових відносин, яка враховує можливості виробничого потенціалу підприємства, реалізації ефіроолійної продукції та фінансово-економічний стан підприємств галузі. Зміст стратегії зводиться до завоювання на ринку стійкої позиції щодо реалізації ефіроолійної продукції. Спираючись на теорію спрямованої діяльності, нами обґрунтована трансформація функцій управління підприємством, доведена діалектика змін в процесі життєвого циклу підприємств.

В нових умовах господарювання націленого на ресурсозбереження, все більш важливою стає оцінка ефективності всього використаного потенціалу. Визначення показників ефективності ефіроолійного виробництва дозволяє оцінити ефективність тільки спожитої частини виробничого потенціалу, тобто фактичних поточних витрат, але в процесі виробництва продукції передбачається участь всієї маси наявних ресурсів. Для визначення потенційної можливості виробництва та експорту ефірних олій обґрунтована економіко-математична модель кореляційно - регресійної залежності виходу олії з одиниці площі (У) в залежності від грошової оцінки землі (Х1), розміру людського капіталу (Х2) та сукупності основних і оборотних засобів (Х3), вкладених у виробництво ефірних олій (табл. 2).

Таблиця 2

Розрахунок виробничого та експортного потенціалів ефіроолійних підприємств Криму (у середньому за 1999–2003 рр.)

Показники | Господарство

ВАТ Комбінат „Кримська троянда” | РЗВТ „Крим-Аромат” | ВАТ „Алуштинський ЕРЗ”

Х1 – грошова оцінка 1га ефіроолійних плантацій, тис.грн. | 24,7 | 21,8 | 21,2

Х2 – грошова оцінка трудових ресурсів, тис.грн./га | 35,2 | 26,5 | 23,6

Х3 – вартість основних та оборотних засобів, тис.грн./га | 31,5 | 13,8 | 8,2

У – вихід олії з 1 га, тис. грн. | 6,8 | 5,1 | 5,8

Загальна площа, зайнята ефіроносами, га | 356 | 943 | 94

Вартість реалізованої продукції, тис. грн. | 2,4 | 4,8 | 0,5

Частка експорту в обсязі реалізації, % | 65 | 48 | 57

На основі даних підприємств, які спеціалізуються на ефіроолійному виробництві, отримана модель, яка виходячи з рівняння регресії має наступний вигляд:

У= 0,184Х1 + 0,252Х2 + 0,107Х3

(при R2=0,871)

В результаті аналізу даних таблиці 2 виявлено, що виробничий потенціал по комбінату „Кримська троянда” використовується нижче середнього рівня майже на 20%, потенціал підприємства РЗВТ „Крим-Аромат” використовується на 82,1%, на Алуштинському підприємстві рівень використання ресурсів нижче середнього на 1,1%. Одержані показники використання виробничого потенціалу дозволяють підприємствам ефіроолійної галузі оцінювати ефективність використання виробничих ресурсів, а також виявляти невикористані резерви

Знаючи частку продукції в загальному обсязі виробництва, яка відповідає міжнародним стандартам якості, можна визначити експортний потенціал підприємства. Основними складовими конкурентоспроможності ефіроолійної продукції є висока якість та мінімізація енерго- та трудовитрат на виробництво, що можливо лише на основі якісного підвищення науково-технічного та економічного забезпечення виробництва.

Важливе значення для відродження галузі має сортозміна, тобто заміна малопродуктивних сортів на високопродуктивні. Сорт - основа технології виробництва рослинницької продукції. Він визначає не тільки урожайність та якість продукції, а також технологічні властивості культури, від чого в основному залежить кількість енергетичних та трудових витрат на виробництво продукції. В дисертації розроблена методика визначення економічної ефективності вирощування сортів ефіроолійних культур на основі грошової оцінки землі, зайнятої ефіроносами (табл. 3).

На основі наведеного розрахунку видно, що земля, зайнята сортом шавлії мускатної „Кримський пізній” оцінюється майже як зернові, тоді як землі, зайняті сортом „Мрія” в 4,8 рази вище. Сорт „Мрія” має: а) потенційну урожайність в 1,5 рази вищу; б) вихід ефірної олії на 44% вище ніж сорту „Кримський пізній”; в) вищу в 2,15 рази вартість. Рівень рентабельності сорту „Мрія” складає 36%, а сорту „Кримський пізній”-11%, тому з 1 га, зайнятого першим отримано 3,3 тис. грн. диференційної ренти, а другим лише 0,8 тис. грн. Нами здійснений аналогічний розрахунок диференційної ренти на площі, зайнятої різними сортами лаванди та троянди, враховуючи якісний склад олії, його цінність та досягнуту урожайність на сортових ділянках.

Інвестиційний процес в селекцію нових сортів ефіроолійних культур –це тривалий процес наукової творчості, який потребує кваліфікованої багаторічної праці та великих витрат. Оскільки віддача на зроблені вкладення наступає через багато років, інвестиції в генетику доцільно робити державі. Першочергове значення для підвищення економічної ефективності ефіроолійного виробництва має відродження та інтенсивний розвиток розсадництва. Розрахунки показують, що лише за 15 років потрібно інвестицій на виведення сорту з урахуванням дисконтування витрат 600,8 тис. грн., на конкурсні іспити -158,6 тис. грн., тобто разом 759,4 тис. грн. Приріст диференційної ренти нового сорту по відношенню до середньої сортосуміші складає 2346,09 грн. на 1 га. З такою рентою новий сорт окупиться на площі 323,7 га, а розмір річного економічного ефекту на площі 500 га складе 1,08 млн. грн.

Таблиця 3

Грошова оцінка землі, зайнятої районованими

сортами шавлії мускатної

Показники | Мрія | Кримський ранній | С-785 | Кримський пізній | Кримсь-кий однорічний

Урожайність, ц з 1 га | 149,00 | 162,00 | 135,00 | 100,00 | 110,00

Вихід ефірної олії з 1ц сировинної маси, кг | 0,62 | 0,30 | 0,47 | 0,43 | 0,70

Вихід ефірної олії з 1 га, кг | 92,38 | 48,60 | 63,45 | 43,00 | 77,00

Ціна 1 кг ефірної олії, грн. | 196,1 | 196,1 | 196,1 | 196,1 | 196,1

Вартість продукції з 1 га, грн. | 18115,7 | 9530,46 | 12442,6 | 8432,3 | 15090,7

Коефіцієнт рентабельності | 0,36 | 0,44 | 0,30 | 0,11 | 0,26

Виробничі витрати, грн. на 1 га | 13320,4 | 6618,4 | 9571,2 | 7596,7 | 11983,9

Коефіцієнт нормативного прибутку | 0,11 | 0,13 | 0,09 | 0,03 | 0,08

Нормативна вартість продукції, грн. на 1 га | 14785,6 | 7478,8 | 10432,6 | 7824,6 | 12942,6

Диференційна рента, грн. | 3330,1 | 2051,7 | 2009,95 | 835,63 | 2157,1

Абсолютна рента, грн. | 19,2 | 19,2 | 19,2 | 19,2 | 19,2

Загальна рента, грн. на 1 га | 3349,3 | 2070,9 | 2029,15 | 854,83 | 2176,3

Термін капіталізації рентного доходу, років | 33 | 33 | 33 | 33 | 33

Грошова оцінка землі, грн. на 1 га | 110527 | 68339,7 | 66962 | 28209,4 | 71817,9

*Розраховано на основі даних за 2003 р. Інституту ефіроолійних культур та лікарських рослин Української Академії аграрних наук.

Розроблена методика грошової оцінки землі, зайнятої різними ефіроолійними культурами може бути використана для удосконалення ринкових відносин в галузі, а саме для встановлення орендної плати та для організації іпотечного кредитування.

Особливістю сучасного будь-якого сільськогосподарського підприємства є те, що воно практично не має своєї земельної власності і вся його виробнича діяльність ґрунтується на оренді землі. Сучасні умови потребують зміни принципів внутрішньогосподарської оренди. Необхідно надати право орендатору бути не лише власником засобів виробництва, а й частини готової продукції. Джерелом орендної плати є диференційна рента, яка визначається на основі методики грошової оцінки землі, зайнятої ефіроносами, де 20% її розміру складають орендну плату, а решта входить до складу орендного доходу. Використання нормативу орендної плати в залежності від диференційної ренти, яку отримують з площі землі, зробило виплату орендної плати цілковито обґрунтованою.

Для іпотечного кредитування необхідно мати інформацію про мінімальну урожайність основної культури, яка визначає спеціалізацію господарства за останні п’ять років, ціну реалізації продукції, яка відповідає року одержання урожайності та коефіцієнт фактичної рентабельності виробництва культури. Іпотечне кредитування також як і інші заставні операції оформлюється заставним зобов’язанням. Документи дають банку-кредитору право на компенсацію його витрат та „втраченого прибутку” за рахунок використаної вартості заставленого майна. Так, за умови мінімальної урожайності за останні п’ять років та реальній рентабельності підприємств, які мають різну спеціалізацію, при заставі 200 га землі господарства можуть отримати 15-29 тис. грн., які визначаються як 40% від диференційної ренти з гектару ефіроносних плантацій.

Економічне забезпечення розвитку виробництва конкурентоспроможної ефіроолійної продукції вимагає вирішення наступних питань:

- фінансування проектів, які визначають розвиток виробництва конкурентоспроможної продукції за рахунок коштів інноваційного фонду;

- створення пільгових умов оподаткування науково-виробничих підприємств, які виробляють науково-технічну продукцію для ефіроолійної галузі;

- виділення підприємствам на пільгових умовах кредитів для розвитку ефіроолійного виробництва;

- забезпечення фінансування ресурсозберігаючих технологій та створення нової техніки для збору та переробки ефіроносів;

- залучення іноземних інвестицій для розвитку ефіроолійної галузі.

ВИСНОВКИ

1. Економічна ефективність, як економічна категорія, відображає кількісні та якісні сторони будь-якого виробництва та означає дієвість, доходність, результативність, прибутковість. Метою виробництва є одержання максимального результату при найбільш повному використанні одиниці кожного ресурсу. У ринковій економіці фактори виробництва набувають характеру капіталу: земельного, людського та матеріально-технічного, а їх сукупність створює сукупний сільськогосподарський капітал.

2. Економічна ефективність ефіроолійного, як і будь-якого сільськогосподарського виробництва, виражається системою показників, де чисельником виступають результати виробництва (вартість валової продукції, прибуток), а знаменником є витрати живої праці, величина застосованих основних виробничих засобів, площа сільськогосподарських угідь, сукупні витрати на виробництво продукції. Кожен окремий показник відображає тільки одну із сторін сукупного результату економічної ефективності.

Використання узагальнюючого показника, який визначається відношенням величини прибутку до суми грошової оцінки землі, людського капіталу і матеріально-технічного капіталу, дозволило зробити висновок про більш точну та повну оцінку ефективності виробництва.

3. Проблема економічної ефективності ефіроолійного виробництва залежить і від нової обставини, яка не знайшла повної оцінки в економічній літературі. Земля стала приватною власністю, яка поступово починає приймати участь в ринкових відносинах як товар, як предмет оренди. Тому грошова оцінка землі є засобом, який дозволяє включити її у систему економічних розрахунків.

Дослідження показали, що відмінності у властивостях земель приводять до необхідності альтернативного використання землі в кожній конкретній місцевості і до знаходження того способу використання, який забезпечив би виробництво найбільшої маси рослинницької продукції при існуючому ресурсному забезпеченні з одночасним збереженням або підвищенням родючості ґрунтів. Крім того методика грошової оцінки землі, зайнятої ефіроолійними культурами повинна враховувати і біологічні властивості культур.

4. Аналіз динаміки показників виробництва ефіроносів показав, що за період з 1990 до 1997 року спостерігалося різке скорочення площ з 10,4 тис. га до 5,9 тис. га, що привело до зниження показників ефективності. Причинами неефективної роботи ефіроолійних підприємств є низький рівень технічного забезпечення, занепад селекційної роботи, проблема реалізації продукції, сезонний фактор виробництва, неконкурентоспроможність вітчизняної натуральної продукції в порівнянні з іноземними синтетичними дешевими ефірними оліями.

5. Показник рівня рентабельності виробництва олій змінювався за досліджуваний період і в середньому на підприємствах Криму складає шавлієвої - 15,8%, лавандової – 18,9 %, трояндової – 2,8%.

Дослідження структури сільськогосподарського капіталу показало, що він залежить від розмірів підприємства та ефіроносних плантацій, від рівня технічної оснащеності. Найбільшу питому вагу у сукупності має оцінка трудових ресурсів підприємства та грошова оцінка землі, що свідчить про низький рівень механізації виробництва. Розрахований показник рівня рентабельності сукупного сільськогосподарського виробництва враховує усі використані в процесі виробництва фактори, включаючи головний у сільському господарстві – землю.

6. Підвищити показники ефективності ефіроолійного виробництва можна за рахунок встановлення єдиного циклу виробництва на підприємстві від вирощування до виробництва кінцевої продукції (ефірної олії), розширення виробництва переробної сировини з різними термінами дозрівання та збору, використання для переробки вторинних матеріальних ресурсів, більш повного використання енергетичних потужностей, використання відходів, розвитку бджільництва та виробництва парфюмерно-косметичної продукції.

7. Для завоювання на внутрішньому і зовнішньому ринках стійкої позиції щодо реалізації виробленої продукції з урахуванням важкого фінансового стану підприємств запропонована стратегія виходу ефіроолійних підприємств з кризи. На основі теорії спрямованої діяльності обґрунтована трансформація функцій управління виробничим процесом та розроблено комплекс стратегій, який забезпечить підприємствам сталий розвиток на кожній стадії життєвого циклу.

8. В нових умовах націлених на ресурсозбереження, важливим стає оцінка не тільки економічної ефективності використання поточних витрат, але й всього використовуваного потенціалу. Для визначення потенційної можливості виробництва та експорту ефіроолійної продукції розроблена економіко-математична модель залежності виходу продукції від наявних факторів виробництва у вартісній оцінці. Встановлено, що Сімферопольське підприємство Комбінат „Кримська троянда” використовує потенціал нижче середнього рівня майже на 20%, Бахчисарайське підприємство РЗВТ „Крим-Аромат” лише на 82,1%, на Алуштинському підприємстві рівень використання ресурсів нижче середнього на 1,1%. Збільшення виробництва ефіроолійної продукції може бути тільки за умови підвищення ефективності використання основних ресурсів, що є в розпорядженні підприємств.

9. Обґрунтована ефективність впровадження нових сортів ефіроолійних культур. Нові сорти шавлії дозволять підприємствам одержувати до 162 ц сировини з 1га проти існуючих 120, і до 92 кг олії з 1га проти 24. Урожайність деяких сортів лаванди може досягати 55 ц з 1га, а вихід олії з 1 га -110 кг, при існуючих 30 ц з 1 га і виході олії-42,6 кг. З одного гектара, зайнятого трояндою можна одержувати 22 ц пелюсток та 19 кг олії в порівнянні з існуючими відповідно14 ц та 1,4 кг. Використання високоолійних сортів та передової агротехніки, високий рівень концентрації, механізація виробничих процесів та скорочення термінів збору та переробки дозволить підприємствам підвищити показники ефективності.

Розраховано розмір інвестицій на виведення сорту з урахуванням дисконтування витрат на прикладі сорту шавлії „Мрія” - за 15 років знадобиться 759,4 тис. грн. Очевидно, що сьогодні як ніколи потрібно відродити систему насінних станцій та розсадницьких господарств на території Криму та їх бюджетного фінансування.

10. Для удосконалення ринкових відносин в ефіроолійній галузі необхідно впровадити систему орендних відносин та іпотечного кредитування для залучення додаткових коштів. Для встановлення суми орендної плати рекомендується використовувати запропоновану методику грошової оцінки землі, зайнятої ефіроносами. Найбільш оптимальним для учасників орендних відносин приймати за базу розрахунку 20% диференційної ренти, що забезпечить доход обом сторонам.

При умові застави земельної власності, на якій вирощуються ефіроноси, їх реалізація дозволить не тільки погасити заборгованість, а також забезпечить доход землевласнику. При заставі 200 га господарства можуть отримувати від 13 до 29 тис. грн., яка визначається як 40% величини диференційної ренти з 1га.

Подальший розвиток ефіроолійного виробництва з урахуванням запропонованих рекомендацій дозволить підвищити ефективність використання земельних, матеріальних, трудових ресурсів та природного потенціалу регіону.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Опубліковані у провідних фахових виданнях.

1. Мандражи З.Р. Состояние и пути возрождения эфиромасличной отрасли Крыма //Культура народов Причерноморья. -№ 35. –2002г. –С.49-51.

2. Мандражи З.Р. О денежной оценке земельних участков, занятых эфиромасличными растениями //Научные труды КГАУ “Экономические науки”.- Выпуск №76.- 2002г. – С. 98-102.

3. Мандражи З.Р. Экономическая эффективность эфиромасличного производства в Крыму //Экономика и управление.-2003г. -№3-4 (40,41).- Симферополь.-С.61-65.

4. Мандражи З.Р. Об оценке эффективности использования производственного потенциала предприятий эфиромасличной отрасли //Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 188: В 4 т. Том 1.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2004.-С.189-194.

5. Мандражи З.Р. Экономическое обоснование влияния сорта эфиромасличных культур на денежную оценку земли //Научные труды КГАУ “Экономические науки”.- Выпуск 82.- 2004г.- С.149-152.

6. Мандражи З.Р. Стратегия выхода эфиромасличной отрасли из кризисного состояния // Экономика и управление.-№2-3 (45,46).-2004г.-С.83-87.

Опубліковані в інших виданнях.

7. Мандражи З.Р. Проблемы адаптации предприятий эфиромасличной отрасли в Крыму к новым условиям хозяйствования //Ученые записки КГИПУ.- Выпуск №4.- Сімферополь: Доля, -2003г. –С. 55-57.

Опубліковані за матеріалами конференцій.

8. Мандражи З.Р. Особливості методики грошової оцінки землі, зайнятої ефіроносами та її вплив на економічну ефективність ефіроолійного виробництва //Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Україна наукова-2003”. Том 21. Економіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003.- С.20-21.

9. Мандражи З.Р. Відмінності грошової оцінки землі, зайнятої ефіроносами в залежності від сорту //Матеріали II Міжнародної науково - практичної конференції „Динаміка наукових досліджень-2003”.Том 20. Економіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003.-С.56-57.

АНОТАЦІЯ

Мандражи З.Р. Підвищення економічної ефективності ефіроолійного виробництва в Автономній Республіці Крим. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02-економіка сільського господарства і АПК. Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2005.

В дисертаційній роботі досліджені теоретико - методологічні основи оцінки економічної ефективності ефіроолійного виробництва та шляхи його підвищення в умовах ринкової економіки.

В роботі здійснено комплексну оцінку сучасного стану ефіроолійного виробництва в Автономній Республіці Крим. Удосконалена методика оцінки економічної ефективності виробництва та на її основі проаналізовані показники ефективності ефіроолійного виробництва. Запропонована методика грошової оцінки землі, зайнятої ефіроносами, з урахуванням