Ніколайчук Микола Володимирович

УДК 314.727

Механізм регулювання міграційних процесів сільського населення

Спеціальність: 08.09.01 – Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Хмельницькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Нижник Віктор Михайлович,
Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки України, проректор з фінансово-економічної діяльності університету

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, провідний науковий співробітник
Семів Любов Казимирівна,
Інститут регіональних досліджень Національної академії наук України

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
Хомра Олександр Ульянович,
Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки та оборони України, завідувач відділу соціально-економічної та демографічної безпеки

Провідна установа: Науково-дослідний інститут праці та зайнятості населення Мінпраці України та НАН України.

Захист відбудеться 27 січня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.154.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень Національної академії наук України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень Національної академії наук України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 21 грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України та її окремих територій особливої уваги заслуговує регулювання міграційних процесів сільського населення. Це викликано двома причинами, серед яких компенсування міграцією втрат демографічного потенціалу за рахунок природного руху населення та тенденцією збільшення внутрішньообласних переміщень у міграційному обміні через поглиблення процесу урбанізації.

Особливої уваги регулювання міграційної поведінки населення потребує на етапі посилення та домінування транзитивних тенденцій у соціально-економічному розвитку країни з характерним руйнуванням усталених міграційних потоків, поведінки потенційних мігрантів, зміною відношення населення до факторів зовнішнього середовища, порушенням послідовності та зміною ролі складових формування міграційної поведінки.

Окреме місце у зміні підходів до управління міграціями займає демократизація суспільства, лібералізація законодавства, вільне пересування за межі держави, відміна інституту прописки та загальна відмова від командно-адміністративного втручання у міграційні процеси сільської місцевості.

Недосконалість регуляторних заходів вимагає докорінної переоцінки політики управління міграціями сільського населення. Мінливе зовнішнє середовище, опосередковане якісними категоріями вносить додаткові вимоги до кількісного дослідження явища переміщення населення та вибору системи показників. Широкий спектр різноманітних факторів зовнішнього міграційного середовища та особистості, ускладнений різними проблемами, силою впливу, реакцією мігрантів у демократичному, соціально-орієнтованому суспільстві, до яких додаються особливості галузевої структури аграрних територій, сільського способу життя, матеріально-технічного забезпечення, побутового обслуговування, вимагає поглибленого вивчення основ та джерел міграційної поведінки та побудови механізму регулювання міграційних процесів сільського населення.

Окремі напрями регулювання міграційних процесів розроблені в дослідженнях С. Бандура, Д. Богині, С. Вовканича, О. Воробйова, А. Гавришевського, М. Долішнього, Б. Довжук, Т. Драгунової, Ю. Євсюкова, Т. Заславської, А. Здравомислова, С. Злупка, Л. Корель, Е. Лібанової, О. Малиновської, В. Мойсеєнка, В. Нижника, О. Овчиннікової, В. Онікієнка, В. Перевєдєнцева, Т. Петрової, М. Пітюлича, С. Пирожкова, І. Прибиткової, Л. Рибаковського, Л. Семів, В. Сонцева, А. Стасяка, В. Стешенко, З. Фільрозе, О. Хомри, М. Шабанової, В. Ядова та ін. В них обґрунтовано причинно-наслідкові концепції, проте не приділено достатньої уваги питанням управління міграційними процесами у сільській місцевості.

Тому дослідження проблеми створення ефективного механізму регулювання міграційних процесів сільського населення є актуальним науковим завданням, яке вимагає теоретичного, методологічного та практичного вирішення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною робіт, виконаних згідно з планом науково-дослідних робіт Хмельницького національного університету в межах теми "Управління трудовими ресурсами в сучасних умовах господарювання" (затверджена на засіданні науково-технічної ради університету, протокол №2 від 28 грудня 1996 р.) та в межах теми "Дослідження стану виробничого, соціального, економічного та рекреаційного потенціалів м. Хмельницького", за напрямом "Дослідження міграційних потоків із сільської місцевості у м. Хмельницький" (відкрита наказом №13-КМ від 4 жовтня 2004 р.), номер державної реєстрації ДР U000726.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень і методичних основ побудови механізму регулювання міграційних процесів сільського населення для підвищення ефективності управління міграціями за критерієм зниження витрат обмежених суспільних ресурсів, попередження ризиків утворення негативних наслідків.

Для досягнення поставленої мети в ході підготовки дисертації необхідно було вирішити наступні основні завдання:

- дослідити стан та особливості здійснення регуляторної політики у сфері сільських міграцій за умов змін соціально-економічних основ суспільного розвитку;

- обґрунтувати необхідність побудови механізму регулювання міграційних процесів сільського населення на засадах управління мотивами поведінки особи-мігранта;

- удосконалити визначення поняття системи міграційної поведінки, як ключового поняття регулювання руху населення;

- удосконалити методологічний апарат дослідження міграційних процесів сільського населення;

- проаналізувати особливості переміщення сільського населення та встановити роль суспільних соціально-економічних перетворень;

- дослідити структуру сформованої системи міграційної поведінки, перелік ключових елементів, їх роль у реалізації міграційних намірів особи;

- запропонувати модель механізму регулювання міграційних процесів сільського населення.

Об’єктом дослідження є процеси та закономірності міграційної поведінки сільського населення.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та практичні напрями регулювання міграційних процесів сільського населення.

Методи дослідження. За теоретико-методологічну основу дослідження взято наукові положення розроблені українськими та зарубіжними дослідниками з методики демографічних досліджень, аналізу міграцій та соціально-економічного розвитку територій.

В ході проведення дисертаційного дослідження використані такі методи: теоретичного обґрунтування – для визначення наукових підходів та методологічних основ дослідження міграційної поведінки населення; системних досліджень – для класифікації факторів зовнішнього міграційного середовища за силою їх впливу на поведінку мігранта, оцінки взаємозв’язку міграційної поведінки з факторами соціально-економічного розвитку, а також для аналізу ролі та місця системних структурних суспільних перетворень у міграційному процесі; регіонального підходу – для визначення напрямів оптимізації регуляторного втручання у міграційні процеси територій; статистико-математичні – для кореляційного аналізу впливу міграційних факторів на поведінку сільського населення та моделювання їх взаємодії; порівнянь – для обґрунтування схожих наслідків впливу соціально-економічних змін у європейських країнах та Україні на поведінку трудових мігрантів; сегментування цільової аудиторії – для вироблення рекомендацій щодо управління міграційними групами; оперативного аналізу – для оцінки обсягів міграцій; трендового аналізу – для аналізу міграційних тенденцій.

За фактологічну основу дослідження обрано первинні статистичні матеріали Хмельницького обласного управління статистики, Держкомстату України, дані поточних статистичних обстежень, матеріали періодичних та Інтернет видань.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці інноваційних підходів до регулювання міграційної поведінки сільського населення, які ґрунтуються на засадах урахування міграційних мотивів особи, що сприяє більш ефективному перерозподілу людських ресурсів у процесі механічного руху населення.

Найсуттєвіші результати дослідження, які містять наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

- обґрунтовано необхідність регулювання міграційних процесів на основі врахування мотивів переміщення особи, що дає можливість перетворити стихійну поведінку населення на керований міграційний процес;

- проведене дослідження впливу міграційних факторів на поведінку мігранта через показники-індикатори зміни зовнішнього міграційного середовища, завдяки чому відстежуються приховані переміщення населення та усуваються недосконалі елементи статистичного обліку;

- обґрунтовані закономірності поведінки особи у стихійно сформованій системі мотивації міграцій, що пояснює доцільність здійснення регуляторного втручання з метою раціоналізації перерозподілу людських ресурсів;

- побудований механізм регулювання міграційних процесів сільського населення на основі оптимізації факторів зовнішнього середовища, потреб мігрантів та суб’єктивних елементів системи сільських переміщень, а також інституційна модель даного механізму;

- обґрунтовані напрями здійснення регуляторного втручання через політику пасивного та короткотермінового регулювання рухомості, збалансування факторів зовнішнього середовища та у випадку адміністративного втручання – у міграційні зв’язки сільського населення, які формують регуляторну систему;

удосконалено:

- методологічний апарат аналізу факторів стихійної поведінки сільських мігрантів через використання кореляційно-регресійного аналізу для дослідження структури та переліку ключових елементів зовнішнього міграційного середовища, що дає можливість прогнозувати перспективи змін у міграційних процесах сільського населення;

отримали подальший розвиток:

- систематизація та класифікація факторів міграційної поведінки особи на основі впливу зовнішнього середовища, сформованого одночасною дією соціально-економічних та демографічних процесів, соціально-побутових умов, політики працезабезпечення; факторів особистості, сформованих характером, менталітетом, психологією, соціологією групи, навичками, цілями, очікуваннями, активністю та волею особи; визначення чинників суб'єктивного характеру, розглянутих через призму сприйняття, досвіду, знань та вмінь;

- обґрунтування взаємодії елементів зовнішнього середовища у системі факторів різних порядків за силою впливу на мотив до міграцій, що дало можливість визначити місце та роль окремих факторів у міграційному процесі;

- обґрунтування принципів, методів та напрямів регулювання міграційної поведінки сільського населення, за допомогою яких визначено межі регуляторного втручання.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані у процесі дисертаційного дослідження результати являють собою методичні та практичні рекомендації щодо побудови механізму регулювання міграційних процесів сільського населення, а саме: визначено перелік ключових елементів регуляторної політики органів місцевого самоуправління при одночасному зниженні витрат на управління міграціями та внесено пропозиції щодо впорядкування стихійного переміщення сільського населення (акт №01/18-51, від 24.03.2005); запропоновано здійснити підвищення ефективності управління міграціями за рахунок відмови від нераціональних регуляторних заходів (акт №13-01/539, від 21.03.2005); проведена оцінка кількості переміщень у Хмельницькій області, структури міграцій за видами та формами (акт №17/26, від 18.03.2005); запропоновано напрями раціонального перерозподілу продуктивних сил Подільського регіону на основі сформованих міграційних намірів (акт №13-01/539, від 21.03.2005); обґрунтовано можливість появи кризових ситуацій та їх уникнення через наявні закономірності міграційної поведінки сільського населення Хмельниччини (акт №01/18-51, від 24.03.2005); запропоновано інституційну модель регулювання міграційних процесів сільського населення Хмельниччини (акт №17/26, від 18.03.2005); отримані наукові, методологічні та практичні результати використовуються у викладанні навчальних дисциплін "Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка", "Економіка праці" та "Державне регулювання економіки".

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою, в якій особисто автором розроблено теоретико-методологічні засади і практичні рекомендації щодо побудови механізму регулювання міграційних процесів сільського населення. Наукові положення, результати, висновки і рекомендації, викладені у дисертаційній роботі, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації проведених досліджень оприлюднені, обговорені та схвалені на таких міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Управління трудовими ресурсами на етапі ринкової трансформації економіки" (м. Хмельницький, 13-15 травня 1998 р.), "Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини" (м. Харків, 24-28 листопада 1999 р.), "Гуманітарні науки на рубежі третього тисячоліття: досягнення, проблеми, перспективи" (м. Хмельницький, 21-23 квітня 2000 р.), "Україна на шляху до Європейського Союзу: прогнозування та реалізація політики пріоритетів в інноваційно-інвестиційній та соціально-трудовій сферах" (м. Хмельницький, 23-24 вересня 2004 р.), "Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики" (м. Київ, 25-26 квітня 2005 р.), "Мотивація інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств та ринку праці в контексті інтеграції України до ЄС" (м. Хмельницький, 18-21 травня 2005 р.), "Політика демографічного розвитку: сучасний стан та її перспективи у західному регіоні України" (м. Львів-Моршин, 1-2 грудня 2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових праць у фахових виданнях загальним обсягом 3,9 др. арк., з яких особисто автору належать 3,8 др. арк., 4 наукові праці – у інших виданнях загальним обсягом 0,9 др. арк. одноосібно.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація за структурою складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Роботу виконано на 244 сторінках машинописного тексту, що містить 28 таблиць (1 з них на 1 повній сторінці), 45 рисунків (7 з них на 7 повних сторінках), список використаних джерел із 161 найменування (на 13 сторінках), 9 додатків (на 65 сторінках).

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі – "Теоретико-методологічні основи оцінки міграцій сільського населення" – досліджено генезис та еволюцію поглядів на мотиваційні аспекти міграцій населення, визначено особливості міграційної поведінки за рівнем дії факторів мотивації, обґрунтовано принципи аналізу та методологія оцінки міграційних мотивів.

Аналіз досліджень, що проводились з середини минулого століття, показує існування напрацьованих теоретичних підходів до регулювання міграційних процесів у сільській місцевості, які в контексті управління поведінкою особи розглядаються багатьма вченими. Вперше О. Хомра розглядав цей процес через мотиви поведінки, сформовані факторами зовнішнього середовища. До схожих висновків прийшли І. Прибиткова, В. Перевєдєнцев, Л. Корель, В. Ядов, А. Здравомислов, Т. Заславська та ряд інших вчених. Усвідомлення ролі мотивів та факторів, на думку науковців, дає підставу говорити про усталені закономірності міграційної поведінки. Проте через складність пояснення системи перетворення факторів зовнішнього середовища на конкретні наміри особи здійснити переміщення, застосовувані підходи до регулювання міграційних процесів обмежувались покращенням соціального, матеріального, побутового та працезабезпечення сільських територій.

На основі аналізу досліджень, що проводились з 50-х років минулого століття, дисертант робити висновок щодо головної проблеми сучасного етапу регулювання міграційних процесів сільських територій, яка полягає у необхідності перетворення стихійної міграційної поведінки, сформованої через мотиви під впливом факторів зовнішнього середовища, опосередкованих факторами особистості, у керований міграційний процес.

Традиційні методи регулювання з використанням причинно-наслідкових концепцій управління міграційними процесами, а також підходів до аналізу міграцій з використанням статистико-математичних методів, стохастичного аналізу не дають позитивного ефекту, а в окремих випадках ефективність регуляторних заходів викликає сумніви щодо необхідності їх використання через високі суспільні витрати. Головний недолік регуляторної політики до цього часу, полягає у відсутності повного розуміння того, якою буде зміна поведінки населення поведінки населення під дією регуляторних заходів. Для подолання цього недоліку дисертант пропонує модель міграційної поведінки, заснований на мотивах поведінки особи, зокрема, на мотивах міграції.

На думку автора, мотив міграції це – форма прояву дії факторів суб'єктивно сприйнятих особою, що спонукають її до досягнення власних цілей через здійснення акту переміщення. А проблеми міграційної активності особистості це – проблеми суб’єктивного її реагування на вплив біосоціального середовища. Проведене дослідження дало змогу виділити властивості мотиву міграцій сільського населення, в якому встановлені три групи чинників: двоїста природа мотиву її суб’єктивний характер та заснованість на потребах.

З огляду на схильність до найбільш динамічних змін зовнішнього середовища, безпосередньо через фактори праце- та соціального забезпечення, побутових умов, матеріального забезпечення та економічної кон’юнктури, які діють на мігранта, визначається перебіг міграційних процесів.

За силою впливу на мотив мігранта автором запропонована класифікація факторів зовнішнього середовища, відповідно до рівня та порядків їх впливу на міграційний процес.

До факторів першого порядку відносяться ті, протидія яким з боку мігранта неможлива, наприклад, природні або техногенні катастрофи. Фактори другого порядку характеризуються можливістю протидії з боку мігранта, наприклад, непрацевлаштованість потенційних мігрантів, погані соціально-побутові умови. Фактори третього порядку вносять емоційне забарвлення у міграційний процес та характеризуються відсутністю визначального впливу на мотиви особи щодо здійснення переїзду, наприклад, витрати на переміщення, кліматичні умови, тривалість переїзду. Фактори четвертого порядку не беруть участі у формуванні мотивів міграційної поведінки, але в перспективі набувають статусу факторів вищих порядків та вносять зміни у систему формування намірів до міграцій. У процесі взаємодії елементів зовнішнього середовища, опосередковано через вплив домінуючих факторів на особистість відбувається становлення намірів до переміщення.

Взаємний вплив факторів автором розглядається через вектори їхньої спрямованості (дії), серед яких можливе існування двох напрямів взаємодії: протилежної, коли фактори протидіють один одному, та одного напряму дії, коли фактори підсилюють один одного.

Закономірності впливу факторів протилежної дії розглядаються у системі порядків факторів. Взаємодія протилежних факторів першого і другого порядків за принципами запропонованої дисертантом класифікації відбувається на користь факторів першого порядку. Попри нівелювання факторів другого порядку вони існують на протязі формування намірів переїзду, під впливом фактора першого порядку. Дисертант не виключає дію на мотиви міграцій фактора другого порядку у перспективі, після зникнення впливу фактора першого порядку. Нівелювання фактора нижчого порядку фактором вищого порядку призводить до формування додаткового міграційного потенціалу.

Взаємодія факторів першого та другого порядку однакового напрямку характеризується домінуванням фактора першого порядку у становленні намірів здійснити переміщення. Сила впливу фактора першого порядку значно перевищує силу впливу фактора другого порядку, і при однаковому напрямі дії наміри здійснити переміщення, стимульовані факторами першого порядку, викликають міграцію осіб, стимульованих факторами другого порядку, при яких фактор другого порядку не проявляється через властиві йому ознаки.

Зникнення або зниження впливу фактора першого порядку супроводжується проявом факторів другого порядку, проте сила впливу останніх знижується завдяки значному відтоку потенційних мігрантів, стимульованих фактором першого порядку, і як наслідок зниження міграційної хвилі. Простежується чітка залежність між джерелами формування, факторами та видами міграцій.

Теоретичне обґрунтування закономірностей поведінки сільських мігрантів дало змогу автору побудувати математичну багатофакторну модель, яка показує залежність обсягів міграцій від змін кожного конкретного, вагомого для мігранта фактора. Розроблена математична модель ускладнюється зміною порядків факторів зовнішнього середовища, де функція для кожного рівня фактора визначається межами якісної зміни впливу фактора на міграційну поведінку:

, (1)

де: Y – цільова функція (обсяг міграції); f(x) – функція впливу фактора; i – індекс і-го фактора; 1, 2, 3 – порядок факторів; хр, хt - межі зміни порядків факторів.

Запропонована економіко-математична модель дає можливість прогнозувати вплив змін структури зовнішнього середовища на обсяги сільських міграцій.

У другому розділі – "Оцінка і аналіз мотиваційних перспектив міграційної поведінки сільського населення" – визначено причини міграцій та проведено аналіз джерел формування внутрішньорегіональних потоків руху сільського населення, визначена структура системи мотиваційної поведінки міграцій сільського населення, досліджено системні соціально-економічні зміни, як фактори демографічного розвитку.

Отримані дисертантом результати аналізу показали, що простежується чітка тенденція зниження залежності кількості міграцій від зовнішніх переміщень та закріплення ключової ролі за внутрішніми міграційними потоками, які простежуються у зниженні обсягів міграцій при одночасному зростанні питомої ваги внутрішньообласного обороту (рис. 1).

Рис. 1. Обсяги міграцій до сільської місцевості та міст Хмельницької області

Наслідки негативного впливу міграцій на демографічний потенціал Хмельницької області, з огляду на негативне сальдо міграцій по містах та сільських поселеннях дали можливість зробити висновки про закріплення статусу міграційного донора Хмельницької області на користь інших регіонів України, а у внутрішньообласних переміщеннях про закріплення статусу міграційного донора сільської місцевості на користь міських поселень (табл. 1).

Таблиця 1

Сальдо міграційного обміну Хмельницької області

Рік | Сальдо міграції по міських поселеннях, чол. | Сальдо міграції по містах за рахунок внутрішньообласного обороту, чол. | Сальдо міграції по сільській місцевості, чол. | Сальдо міграції по сільській місцевості за рахунок внутрішньообласного обороту, чол.. | 1993 | 4543 | 1881 | 454 | -1881 | 1994 | -402 | 1790 | -1400 | -1790 | 1995 | -229 | 1444 | -746 | -1444 | 1996 | -1533 | 1301 | -897 | -1301 | 1997 | -1210 | 1544 | -1380 | -1544 | 1998 | -686 | 1974 | -2144 | -1974 | 1999 | 650 | 2690 | -4520 | -2690 | 2000 | -2584 | -401 | -626 | 401 | 2001 | -1885 | 154 | -881 | -154 | 2002 | -1277 | 946 | -1973 | -946 | 2003 | -552 | 829 | -1989 | -829 | 2004 | 306 | 1629 | -2995 | -1629 | Всього за період: | -4859 | 15781 | -19097 | -15781 |

З аналізу статистичних показників дисертантом зроблено ряд висновків, за якими: по-перше, відбувається втрата міграційного потенціалу сільських поселень, з одночасною частковою компенсацією міграційного потенціалу міст; по-друге, міграційні процеси негативно впливають на структуру сільського населення, оскільки головним чином у міграції включається економічно-активне населення, з подальшою втратою трудового потенціалу сільських територій; по-третє, висока динаміка міграційних втрат сільських поселень опосередковано знижує обсяги природного відтворення сільського населення через включення у переміщення жінок фертильного віку.

Визначення впливу конкретних факторів зовнішнього середовища здійснено через систематизацію індикаторів окремих факторів та проведення кореляційно-регресійного аналізу, показало залежність обсягів вибуття із сільських поселень від демографічних факторів: забезпечення шкільних закладів вчителями, системи професійно-технічної освіти, медичного забезпечення та загальних соціально-економічних процесів. З іншої сторони спостерігається залежність чисельності прибулих до міських поселень від зайнятості у містах, кращого забезпечення шкільної, професійно-технічної освіти та медичного забезпечення.

Проведення аналізу дало змогу автору запропонувати модель системи формування міграційної поведінки сільського населення, в якій ключове місце займають потреби мігранта, опосередковані через базові потреби у харчуванні, одязі, сні, відпочинку; соціальні потреби у спілкуванні, забезпеченні соціальних аспектів; потреби у праці; вищі потреби у самовдосконаленні, навчанні, культурному розвитку (рис. 2).

Потреби, на думку дисертанта, є першоджерелом зародження мотивів. Їх дія опосередкована через фактори особистості у формі характеру, менталітету, активності, суб’єктивізму, психології, соціології групи, волі, ціннісних орієнтацій, навичок та очікування, що визначає відношення особи до змін зовнішнього середовища, здійснення вибору на користь подальшого проживання чи здійснення переїзду в інше місце.

Окрему групу елементів моделі формування мотиву до міграцій становлять фактори зовнішнього середовища, структуровані за критерієм здатності мігранта до протистояння їх впливу. Використання факторів першого порядку у моделі носить статистичний характер, оскільки висновки, зроблені в ході аналізу показали некерованість та здатність обмежити їх негативні наслідки виключно за рахунок адміністративного втручання.

Об’єктом безпосереднього регуляторного втручання є фактори другого порядку. Регулювання міграційних процесів на основі мотивів поведінки мігрантів відбувається за рахунок управління цими факторами, за умови відсутності впливу фактора першого порядку.

Автор вважає, що фактори третього та четвертого порядку в запропонованій моделі не здійснюють визначального впливу на поведінку мігрантів. Їх врахування необхідне для оцінки ймовірності зміни порядків факторів та зародження передумов нової міграційної поведінки, що характерне нині для змін в господарюванні АПК та входження України в європростір.

Головна перевага запропонованої моделі формування мотивів полягає у чіткій процедурі встановлення існування окремих видів міграцій на основі результату взаємодії потреб, факторів особистості та зовнішнього середовища. У моделі виділено соціально-побутову, трудову, економічну, екологічну міграції, а також переміщення з метою навчання, кар’єрного росту тощо. Модель також регламентує основні форми міграцій, до яких віднесено постійне, маятникове та сезонне переміщення.

Запропонована дисертантом методика здатна виявити вплив факторів, підтверджений конкретними змінами зовнішнього міграційного середовища, та не фіксує вплив факторів четвертого порядку на потенційні зміни рухомості сільського населення. В ході дослідження встановлено, що зміна порядків факторів відбувається переважно у випадку значних структурних суспільних зрушень, тому потребує додаткового дослідження.

В результаті проведеного дослідження можливості змін впливу зовнішнього середовища, автором виявлена потенційна можливість переходу факторів четвертого порядку до числа ключових системоутворюючих факторів вищих порядків під впливом реформування сільського господарства. Це призведе до зростання потенціалу трудових міграцій з сільської місцевості на 191,66-229,34 тис. чол., результати якого стають причиною зростання безробіття, маятникових міграцій та спричиняють появу як негативних наслідків у формі зростання напруги на ринку нерухомості, кризи комунального господарства, непривабливості професійного навчання, так і позитивних наслідків для міських поселень у формі зростання трудового потенціалу міст, економії на масштабах витрат на освіту та охорону здоров’я, зниження тиску на екологію за межами міст та зростання ефективності використання людських ресурсів.

Аналіз факторів четвертого порядку в системі євроінтеграційних процесів показав відсутність будь-яких змін у потенційних міграціях при збереженні сучасних тенденцій та зниженні привабливості Євросоюзу для мігрантів за умов вступу до нього України.

У третьому розділі – "Структура механізму регулювання міграцій сільського населення" – визначено завдання, принципи і методологія побудови механізму регулювання міграцій, складові елементи механізму оптимізації міграційних потреб і мотивів населення, запропоновані напрями регулювання впливу механізму міграційної поведінки в системі структурних соціально-економічних змін сільського господарства.

Автором обґрунтоване здійснення регуляторних заходів на основі необхідності втручання у міграційні процеси та підвищення їх ефективності. Встановлені критерії застосування регуляторного механізму опосередковані через принципи та систему управління міграційними намірами на окремих етапах міграційної поведінки сільського населення.

Запропонована автором система реалізації міграційної політики здійснюється за напрямами: політика пасивного управління, адміністративне втручання, короткотермінове регулювання рухливості, управління суспільним розвитком та збалансування факторів зовнішнього середовища (рис. 3).

Політика пасивного управління базується на попередженні дій, що здатні призвести до розбалансування механізму міграційної поведінки, які проводяться на загальнодержавному та регіональному рівнях. Головна її перевага – відносно низькі витрати на регулювання, запобігання створенню міграційного потенціалу та мотиваційної пружини міграційної поведінки, збереження еволюційного розвитку міграційних процесів.

Адміністративне втручання у механізм міграційної поведінки сільського населення доцільне виключно у випадку існування надзвичайних ситуацій, що становлять загрозу для життя сільського населення.

Поява факторів другого порядку вимагає використання складних регуляторних інструментів, серед яких за результатами проведеного аналізу обґрунтованим є застосування інструменту управління суспільним розвитком, збалансування факторів зовнішнього середовища та короткотермінове регулювання рухливості.

Завдання розвитку системи відношення суспільства до міграції покликане через навчання та виховання сприяти підвищенню керованості поведінки та рухливості сільського населення. Позитивний ефект управління суспільним розвитком простежується через один чи два міжпереписних періоди при досягненні особою повноліття, тому його слід віднести до заходів довготермінового регулювання.

Альтернативою та додатком до управління суспільним розвитком дисертантом передбачено здійснення політики збалансування факторів зовнішнього середовища, яка використовує заходи зі створення робочих місць, організації ринків житла, розвитку малого підприємництва, організації комунального обслуговування, розвитку самозайнятості, соціального забезпечення тощо. Використання інструментів збалансування факторів зовнішнього середовища передбачає їх високу ефективність та супроводжується великими суспільними витратами (використання обмежених бюджетних ресурсів, залучення коштів комерційних установ тощо). З іншої сторони, недоліком цього підходу є поява додаткового міграційного потенціалу з подальшим розбалансуванням системи міграційної поведінки та утворенням нових потоків переміщень.

Для підвищення ефективності регуляторної політики передбачено здійснення короткотермінового регулювання рухливості через інформаційне забезпечення міграційних переміщень, популяризацію та рекламу сільського чи міського способу життя, транспортне забезпечення, зв’язок та встановлення цін на них. Короткотермінове регулювання міграційної рухливості здійснюється за існування часових лагів управління суспільним розвитком та збалансування факторів зовнішнього середовища. Його тривале використання, наприклад, у вигляді реклами, яка не відповідає дійсному стану речей, може призвести до неадекватної реакції сільського населення.

Дисертант вважає, що кожен з описаних інструментів механізму регулювання міграційних процесів сільського населення використовується одночасно з іншими, доповнює їх та дає змогу подолати негативні наслідки від неправильних управлінських дій.

В результаті впровадження запропонованої моделі механізму регулювання міграційних процесів сільського населення, стихійні переміщення перетворюються у керований міграційний процес.

Високий рівень ефективності механізму регулювання міграційних процесів забезпечується через запропоновану інституційну модель регулювання міграційних процесів, в якій через систему моніторингу, нормативно-правове та науково-методологічне забезпечення, а також безпосередньо через саме управління досягається високий рівень результативності.

Висновки

За результатами проведених автором досліджень у дисертаційній роботі запропоновані нові підходи до побудови механізму регулювання міграційних процесів, що ґрунтується на стихійно-сформованій системі переміщення сільського населення.

Проведення дослідження дозволяє зробити такі основні висновки:

1. Сучасний стан міграційної поведінки сільського населення характеризується відсутністю цілеспрямованого регуляторного втручання з боку держави. Незважаючи на це, міграції сільського населення характеризуються закономірностями своєї реалізації на основі загальних принципів суспільного та соціально-економічного розвитку. Переміщення набувають форми стихійної саморегульованої системи з опосередкованим впливом держави через соціально-економічну політику, управління соціальним забезпеченням, зайнятістю населення, галузями економіки, регіональну політику. Наявний рівень регуляторного втручання не слід ототожнювати з недоліками транзитивного періоду в економіці. Практика регулювання міграцій з 50-х років минулого століття, базувалась на причинно-наслідкових концепціях та показала свою практичну неефективність через нераціональне регуляторне втручання. З іншого боку, демографічний розвиток України характеризує її як територію із специфічним еволюційним розвитком міграційних процесів. Досвід розвинених країн та причинно-наслідкові концепції регуляторного втручання на сучасному етапі не можуть застосовуватись, що актуалізує проблему побудови адекватного механізму регулювання міграційних процесів.

2. Політика управління міграціями та перерозподілу трудових ресурсів демонструє свою неефективність через неможливість застосування напрацьованих причинно-наслідкових методик, без врахування соціально-психологічних, ментальних, ціннісних особливостей міграційних груп, що призводить до неадекватної реакції населення на регуляторні дії, низький рівень досягнення запланованих результатів управління переміщеннями сільського населення та загальної неефективності демографічного адміністрування. Недолік застосування причинно-наслідкових концепцій регулювання міграційних процесів полягає у відсутності повного розуміння поведінки населення під дією регуляторних заходів.

Для подолання цього недоліку регулювання міграційних процесів слід здійснювати на засадах управління мотивами поведінки особи-мігранта.

3. Регуляторне втручання у міграційні процеси територій на засадах управління мотивами поведінки мігранта започатковує розробку власного понятійного апарату. В його основі лежить мотив міграції та система міграційної поведінки. Мотивом міграції є форма прояву дії факторів суб’єктивно сприйнятих особою, що спонукають її до досягнення поставлених цілей через здійснення переміщення. Системою міграційної поведінки виступає сукупність потреб особи, зовнішнього середовища життєдіяльності, які в процесі своєї взаємодії, опосередковано через фактори особистості формують стихійні міграції. Результатом взаємодії потреб, факторів особистості та зовнішнього середовища є домінування окремих з них з подальшим визначенням видів та форм міграції сільського населення.

4. Головна тенденція розвитку суспільства останніх декілька десятиліть полягає у переміщенні сільських жителів у міські поселення з подальшим прийняттям міського способу життя. В останнє десятиліття відбувається зниження залежності кількості міграцій від зовнішніх по відношенню до Хмельницької області переміщень спровокованих розпадом союзу та закріплення ключової ролі за внутрішніми міграційними потоками.

Наслідки негативного впливу міграцій на демографічний потенціал, з огляду на негативне сальдо міграцій по містах та сільських поселеннях, дали можливість зробити висновки про закріплення статусу міграційного донора Хмельницької області на користь інших регіонів України. А у внутрішньообласних переміщеннях про закріплення статусу міграційного донора сільської місцевості на користь міських поселень.

На основі розроблених методичних підходів до аналізу обсягів і оцінки структури сільських міграцій виявлені наступні тенденції та особливості їх розвитку:

- відбувається втрата міграційного потенціалу сільських поселень, з одночасною частковою компенсацією міграційного потенціалу міст;

- міграційні процеси негативно впливають на структуру сільського населення, оскільки головним чином у міграції включається економічно-активне населення, з подальшою втратою трудового потенціалу сільських територій;

- висока динаміка міграційних втрат на користь сільських поселень опосередковано знижує обсяги природного відтворення сільського населення через включення у переміщення, в процесі пошуку роботи та в намаганні облаштувати соціально-побутові умови, жінок фертильного віку.

5. З метою побудови адекватного механізму регулювання міграцій та усунення недоліків статистичного обліку в дисертаційній роботі запропоновано:

- методику використання індикаторів – похідних від показників факторів зовнішнього середовища через якісні характеристики, що дає змогу уникнути статистичних помилок в оцінюванні обсягів та структури міграцій;

- застосування підходу, який визначає силу та напрям дії факторів міграції, пояснює роль кожного окремого з них та визначає інструменти управління переміщеннями;

- введення поняття передміграційних лагів з поясненням затримки реакції особи на міграційні стимули та забезпеченням планування у часі реалізації регуляторних заходів.

6. Управління міграціями сільського населення запропоновано здійснювати з допомогою механізму регулювання міграційних процесів, який використовує:

- політику пасивного управління - попередженні дій, що здатні призвести до розбалансування системи міграційної поведінки, з метою запобігання створення додаткового міграційного потенціалу та збереження еволюційного розвитку міграційних процесів;

- адміністративне втручання у систему міграційної поведінки сільського населення для уникнення ситуацій, що становлять загрозу для життя населення;

- управління суспільним розвитком через навчання та виховання з метою підвищення керованості поведінки та рухливості сільського населення;

- збалансування факторів зовнішнього середовища через створення робочих місць, організації ринків нерухомості, розвитку малого підприємництва, соціального забезпечення;

- короткотермінове регулювання рухомості для підвищення ефективності регуляторної політики через інформаційне забезпечення міграцій.

7. Напрямами використання отриманих у дисертаційному дослідженні результатів є запровадження розробленого механізму регулювання міграцій для надання керованості стихійним переміщенням сільського населення.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У фахових виданнях

1. Ніколайчук М.В., Торгова Л.В. Деякі аспекти планування трудових ресурсів підприємства // Вісник Технологічного університету Поділля. Спеціальний випуск: Економічні науки. Ч.2. –1998.-№6.–С.13-17.–0,3 др. арк. (Особистий внесок здобувача: визначено принципи та напрямки обмеження негативного впливу місць приживання новоселів. (0,2 др. арк.))

2. Ніколайчук М.В. Мотивація міграцій населення в контексті соціально-демографічної політики регіону //Вісник Технологічного університету Поділля. Ч.2. Економічні науки. –2000. - №6. – С.208-213. – 0,6 др. арк.

3. Ніколайчук М.В. Навчальні заклади регіону в системі факторів міграцій населення //Вісник Східноукраїнського національного університету. – 2001. - №8. – С.57-59. – 0,2 др. арк.

4. Ніколайчук М.В. Зовнішні міграційні фактори в мотиваційному механізмі руху населення //Вісник Технологічного університету Поділля. Т.2. Економічні науки. – 2003. - №3. – С.57-60. – 0,5 др. арк.

5. Ніколайчук М.В. Системні соціально-економічні зміни, як фактор розвитку міграційних процесів сільських поселень Хмельницької області// Вісник Технологічного університету Поділля. Ч.1. Т.1. Економічні науки. – 2004. - №4. – С.190-195. – 0,6 др. арк.

6. Ніколайчук М.В. Оцінка факторів зовнішнього середовища в системі сільських міграцій// Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. – 2004.- №6. - С. 38-42. – 0,6 др. арк.

7. Ніколайчук М.В. Складові елементи механізму регулювання міграційних процесів сільського населення // Регіональна економіка. – 2005. - №3. – С. 52-64. – 0,5 др. арк.

8. Ніколайчук М.В. Регулювання впливу механізму міграційної поведінки в системі структурних соціально-економічних змін сільського господарства // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2005.- №2. - С. 138-142. – 0,6 др. арк.

У інших виданнях

9. Ніколайчук М.В. Перспективи міграційної політики у сільській місцевості// Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини ("СІЕТ-99"). – Харків.–1999.С.46-51. –0,2 др. арк.

10. Ніколайчук М.В. Людські ресурси сільськогосподарських підприємств: проблеми формування, тенденції, фактори // Экономика третьего тысячелетия. Том 2. – г. Донецк. – 2000. – С.155-156. – 0,1 др. арк.

11. Ніколайчук М.В. Мотивація міграцій сільського населення в контексті розвитку регіонального ринку праці// Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки. Том ІІ. – Київ. – 2000. – С.73-79. – 0,3 др. арк.

12. Ніколайчук М.В. Принципи регулювання сільських міграцій // Вісник Київського національного економічного університету. – К.: КНЕУ, 2005 -№2. – С. . – 0,3 др. арк.

Анотація

Ніколайчук М.В. Механізм регулювання міграційних процесів сільського населення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2005.

Обґрунтовано доцільність управління сільськими міграціями на основі мотивів поведінки населення. Запропоновано модель системи формування міграційних намірів особи під дією зовнішніх міграційних факторів, опосередкованих через фактори особистості.

Запропонована модель механізму регулювання міграційних процесів сільського населення, яка ґрунтується на проведенні політики пасивного регулювання, адміністративному втручанні, короткотерміновому регулюванні рухомості, управлінні суспільним розвитком та збалансуванні факторів зовнішнього середовища. Для реалізації політики пасивного управління міграціями дисертант пропонує проведення попереджувальних дій, що здатні призвести до розбалансування механізму міграційної поведінки, яка проводиться на загальнодержавному та регіональному рівнях. Адміністративне втручання доцільне виключно у надзвичайних ситуаціях. Управління суспільним розвитком відбувається через навчання та виховання і сприяє підвищенню керованості поведінки та рухомості сільського населення. Збалансування факторів зовнішнього середовища проводиться для досягнення мети регулювання та використовує заходи для створення робочих місць, розвитку малого підприємництва та самозайнятості, організації ринків нерухомості, комунального обслуговування, розвитку та соціального забезпечення. Короткотермінове регулювання рухомості здійснюється для підвищення ефективності регуляторної політики через інформаційне забезпечення і супроводження переміщення.

Впровадження запропонованого механізму забезпечує досягнення основної мети міграційної політики – перетворення хаотичних переміщень сільського населення у керований міграційний процес.

Ключові слова: міграція, міграційні процеси, міграційна поведінка, механізм регулювання, міграційні фактори, сільські мігранти.

АННОТАЦИЯ

Николайчук Н.В. Механизм регулирования миграционных процессов сельского населения. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученной степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 – демография, экономика труда, социальная экономика и политика. – Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2005.

Обоснована целесообразность управления сельскими миграциями на основе мотивов поведения населения. Предложена модель системы формирования миграционных намерений человека под действием внешних миграционных факторов, которые действуют производно, через личностные факторы.

Предложена модель механизма регулирования миграционных процессов сельского населения, которая основывается на проведении политики пассивного регулирования, административном вмешательстве, краткосрочном регулировании движения населения, управлении общественным развитием и сбалансировании факторов внешней среды. Для реализации политики пассивного управления миграциями диссертант предлагает проведение предупредительных действий, которые способны привести к разбалансированию механизма миграционного поведения, проводимых на общегосударственном и региональном уровнях. Административное вмешательство целесообразно исключительно в чрезвычайных ситуациях. Управление общественным развитием происходит через обучение, воспитание и оказывает содействие повышению управляемости поведения и движения сельского населения. Сбалансирование факторов внешней среды проводится для достижения цели регулирования и использует мероприятия по созданию рабочих мест, развитию малого предпринимательства и самозанятости, организации рынков недвижимости, развитию коммунального обслуживания и социального обеспечения. Краткосрочное регулирование движения осуществляется для повышения эффективности регуляторной политики через информационное обеспечение и