НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ

ДОСЛІДЖЕНЬ

ОСАДЧУК Наталія Василівна

УДК 330.142.212

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВИСОКОЛІКВІДНИМИ ОБОРОТНИМИ КОШТАМИ ПІДПРИЄМСТВ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 08.07.01 – економіка промисловості

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОДЕСА - 2005

Дисертацією є рукопис

Дисертація виконана в Одеському національному політехнічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник |

доктор економічних наук, професор

НОВІКОВ ВАЛЕНТИН МАРКОВИЧ,

Одеський національний політехнічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної теорії та економічних систем

доктор економічних наук, професор

ХАРІЧКОВ СЕРГІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти |

доктор економічних наук, доцент

ОСІПОВ ПАВЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ,

Одеська національна академія харчових технологій Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки промисловості

доктор економічних наук, професор

ОРЛОВ ОЛІВЕР ОЛЕКСІЙОВИЧ,

Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки та менеджменту

Провідна установа |

Тернопільський державний економічний університет, кафедра економіки підприємств і корпорацій, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль

Захист відбудеться ” 15 ” грудня 2005 р. о ” 12 ” год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий ” 09 ” листопада 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради |

_____________ Моліна О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах реформування економічної системи України, коли завершується перехід до ринкових методів господарювання, відбувається переосмислення ролі високоліквідних оборотних коштів в процесі управління промисловим виробництвом. Нині з’явились нові істотні зміни в утворенні та використанні оборотних коштів, які зумовлені особливостями функціонування промислових підприємств. Особливої гостроти набувають проблеми управління цими оборотними коштами з метою підвищення ефективності їх використання. Нестача високоліквідних оборотних коштів та їх відволікання в дебіторську заборгованість є однією з найважливіших економічних проблем діяльності української промисловості на сучасному етапі. Крім цього, недостатньо досліджені принципи та методи формування оборотних коштів в умовах зміни форм власності.

Економічні механізми формування та ефективного використання оборотних коштів викликають інтерес як у теоретиків, так і у практичних працівників. Все це обумовлює активізацію пошуку сучасних рішень, які впливають на умови і фактори руху високоліквідних оборотних коштів.

В економічній літературі останніх років створено значний науковий наробок для вирішення проблем управління оборотними коштами підприємств. Серед сучасних вчених, які зробили вагомий внесок у розвиток теоретичних засад та практичних рішень з управління оборотними коштами, слід відзначити українських учених Т. Унковську, І. Бланка, Б. Буркинського, Б. Валуєва, Ю. Абрамова, Л. Шишмарьову, Л. Пан; російських – Є. Стоянову, В. Ковальова, П. Жовтяка, Н. Лісіціана, І. Кошечкіна, А. Булекову, П. Фоміна; представників англо-американської школи Ю. Бригхема, Л. Мерилл, Дж. Ван Хона, Ф. Пирс.

Але, багатоплановість, складність і недостатня розробка проблеми оцінки економічної ефективності управління високоліквідними оборотними коштами на промисловому виробництві, зокрема – у виробництві хлібопекарської продукції в Україні в сучасних умовах, наявність низки невирішених та дискусійних питань, об’єктивна необхідність їх комплексного аналізу і визначення прийнятних для практики рішень обумовили вибір теми, мету та зміст дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Концептуальною підставою для розробки дисертації стало дослідження автором проблем управління високоліквідними оборотними коштами у промисловому виробництві, що своєю спрямованістю повністю відповідає науковому напряму кафедри економічних систем та маркетингу Одеського національного політехнічного університету.

При опрацюванні держбюджетної теми “Трансформація економічних відносин в умовах перехідної економіки” (№506-80), затвердженої рішенням Вченою радою ОНПУ, протокол № 54 від 07.06.1996 р., автором обґрунтовуються пропозиції щодо вдосконалення системи стратегічного управління високоліквідними оборотними коштами підприємств хлібопекарської промисловості.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та формулювання методичних рекомендацій щодо вдосконалення управління високоліквідними оборотними коштами у виробництві хлібопекарської продукції. Досягнення поставленої мети дослідження обумовило необхідність вирішення таких основних задач:*

проаналізувати економічну сутність та особливості структури високоліквідних оборотних коштів в умовах сучасної трансформаційної економіки, а також зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на їх структуру та обсяг;*

дослідити сучасні науково-методичні підходи до визначення системи показників оцінки ефективності використання оборотних коштів у виробництві хлібопекарської продукції;*

обґрунтувати дворівневу схему управління високоліквідними оборотними коштами, основною сутністю якої є розмежування процедур управління між різними ланками управління, орієнтуючись на завдання управління;*

удосконалити загальну методику оптимізації руху високоліквідних оборотних коштів, яка базується на запропонованій системі обліку-аналізу-контролю-планування їх руху, що уможливлює збільшення рентабельності їх використання;*

розробити основи стратегії управління високоліквідними оборотними коштами у виробництві хлібопекарської продукції в Одеському регіоні, орієнтовані на поетапно-агрегований аналіз грошових коштів підприємств галузі.

Мета і задачі роботи визначили основні напрямки досліджень і зміст дисертаційної роботи.

Об’єктом дослідження є процес управління високоліквідними оборотними коштами у виробництві хлібопекарської продукції на прикладі Одеського регіону.

Предметом дослідження є механізм організації та складові елементи процесу стратегічного управління високоліквідними оборотними коштами.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є наукові праці вітчизняних і закордонних фахівців із проблем організації та управління оборотними коштами, системний підхід до аналізу особливостей процесу управління високоліквідними коштами у промисловості.

У процесі дослідження використовувались сучасні методи дослідження: при визначенні загальних принципів організації стратегічного управління високоліквідними коштами підприємства - системний аналіз; при аналізі досвіду стратегічного управління високоліквідними коштами іноземних і вітчизняних підприємств - метод порівняльних характеристик; для аналізу рівня та динаміки показників - економіко - статистичні методи (порівняння та аналіз динамічних рядів); для дослідження впливу чинників на показники руху та використання високоліквідних коштів підприємств – факторний метод та ін.

Як джерела інформації використовувались статистична інформація та звітність підприємств хлібопекарської промисловості, законодавчі та нормативно-правові документи органів державного та регіонального рівнів влади України, а також періодичні видання, публікації та науково-дослідні розробки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що проведено теоретичне обґрунтування та розроблено рекомендації щодо удосконалення методичної бази економічно ефективного управління високоліквідними оборотними коштами у промисловому виробництві, а саме:

вперше:*

обґрунтовано та розроблено дворівневу схему управління високоліквідними оборотними коштами, сутністю якої є розмежування процедур управління між різними ланками управління, орієнтуючись на завдання управління, та вдосконалено систему організації цих коштів, що дасть змогу хлібопекарським підприємствам знаходити найбільш ефективні шляхи їх використання;*

сформульовано та впроваджено на практиці методичні рекомендації щодо формування стратегії управління високоліквідними оборотними коштами у виробництві хлібопекарської продукції в Одеському регіоні, які орієнтовані на поетапно-агрегований аналіз грошових коштів цих підприємств;

удосконалено:*

теоретико-методичні аспекти оптимізації руху високоліквідних оборотних коштів, які дозволять посилити контроль за їх використанням та досягти більшого ефекту в економічній діяльності підприємства;*

теоретичні основи щодо формування стратегії ефективного використання високоліквідних оборотних коштів у виробництві хлібопекарської продукції, яка базується на фінансових показниках, характерних для економіки галузі та прямо пропорційно пов’язаних поміж собою;

набуло подальшого розвитку:*

теоретичні положення щодо особливостей структури високоліквідних оборотних коштів у виробництві хлібопекарської продукції (до яких віднесені грошові кошти та короткострокові фінансові активи), а також зовнішніх та внутрішніх факторів, які впливають на структуру та обсяг високоліквідних оборотних коштів в умовах сучасної трансформаційної економіки.

Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається обґрунтованими пропозиціями щодо вдосконалення системи стратегічного управління високоліквідними оборотними коштами у виробництві хлібопекарської продукції. Основні положення дисертаційної роботи мають науково-практичну спрямованість. Одержані результати і сформульовані висновки є внеском у розвиток теоретичних положень коротко- та довгострокового управління високоліквідними коштами, як ресурсом промислового виробництва, за умов трансформаційної економіки. Використання у практичній діяльності запропонованих автором рекомендацій щодо організації управління високоліквідними коштами промислових підприємств, та розробки стратегії управління цими коштами спрямовані на покращення ефективності використання та залучення цих ресурсів у коротко- та довгостроковій перспективі діяльності підприємства. Розроблені автором в результаті дисертаційного дослідження ”Методичні рекомендації щодо оцінки економічної ефективності використання високоліквідних коштів підприємства” впроваджено на підприємствах: ВАТ ”Одеський коровай” (Акт використання результатів науково-дослідних робіт від 02.09.04 р.) та ТОВ ”Одеський хлібозавод № 2” (Акт використання результатів науково-дослідних робіт від 07.09.04 р.).

За результатами дослідження були підготовлені та подані пропозиції щодо розробки окремих тем навчального курсу “Основи економічної теорії”, який був складений і прочитаний в Інституті бізнесу, економіки та інформаційних технологій та Інституті комп’ютерних систем Одеського національного політехнічного університету та Німецькому технічному факультеті Одеського національного політехнічного університету (Акт використання результатів науково-дослідних робіт від 29.08.04 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою, у якій викладено персональний авторський підхід і особисто отримані ним теоретичні і прикладні результати в сфері ефективності управління високоліквідними оборотними коштами у промисловому виробництві. Автором дисертації проведено дослідження системи збалансованих показників ліквідності та ефективності у стратегічному управлінні цими коштами, розроблено методологію та науково-методичне забезпечення процесу управління високоліквідними коштами.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи оприлюднені автором на конференціях. Серед них: IV Міжнародна науково-практична конференція ”Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 2003); Всеукраїнська науково-практична конференція ”Менеджмент підприємницької діяльності” (м. Ялта, 2003); Науково-практична конференція професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних та вищих навчальних закладів України (м. Одеса, 2004); Наукова конференція „Державне регулювання економіки на регіональному рівні: проблеми та шляхи вдосконалення” (м. Одеса, 2004).

Крім цього, результати дослідження доповідались автором на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Одеської національної академії харчових технологій та науково-методичних семінарах кафедри економічних систем та маркетингу Одеського національного політехнічного університету.

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційної роботи опубліковані автором особисто та у співавторстві у 6 збірниках наукових праць, 2 – у матеріалах і тезах конференцій, загальним обсягом 2,21 д.а., із них особисто автору належить - 2,00 д.а.; 6 робіт опубліковано у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 173 сторінки. У тому числі на 31 сторінці розміщено 10 рисунків, 21 таблиця і список використаних джерел з 121 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано цілі і завдання роботи, визначено методику досліджень, практичну цінність, нові наукові результати і апробація роботи.

В першому розділі ”Сучасна роль високоліквідних оборотних коштів у господарській діяльності” автором поглиблено існуючі теоретичні підходи до визначення економічної сутності, особливостей структури та джерел формування високоліквідних оборотних коштів в умовах сучасної трансформаційної економіки, з урахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів впливу, від яких залежить структура та обсяг цих коштів.

Перехід економіки України до ринкових відносин потребує змін у підходах до управління оборотними коштами з метою підвищення ефективності функціонування виробництва. Структура оборотних коштів залежить від галузевої належності: виробничої, торгової, сфери послуг (у тому числі і фінансової). Головною особливістю оборотних коштів хлібопекарської промисловості є їх циклічна природа, що виявляється в тім, що в процесі операційної діяльності відбувається постійна зміна форм оборотного капіталу і перехід його з одного елемента оборотних коштів в іншій. При цьому важливим об’єктом управління в усіх галузях економіки нашої країни взагалі, і в хлібопекарської промисловості зокрема, стають високоліквідні оборотні кошти, а саме: грошові кошти та короткострокові фінансові активи. Автором визначається, що призначення високоліквідних оборотних коштів в основному полягає в платіжному обслуговуванні кругообігу товарно-матеріальних цінностей виробництва і в цій якості вони являють собою фінансовий важіль управління його поточною господарською діяльністю. Ці кошти можна представити образно, як систему “фінансового кровообігу” господарського організму підприємства, що на думку здобувача і є основою економічної сутності високоліквідних оборотних коштів. Тому під високоліквідними оборотними коштами, як економічною категорією, варто розуміти частину активів промислового виробництва у вартісному вираженні, які у процесі кругообігу найпершими можуть бути реалізовані за грошові кошти.

Недостатня кількість високоліквідних коштів призводить до того, що промислове виробництво не може розрахуватися з контрагентами, тобто втрачає платоспроможність, що в свою чергу знижує конкурентноздатність, надмірна ж їх кількість призводить до втрати прибутку, який можна отримати від вкладання тимчасово вільних грошових коштів в прибуткові інструменти фінансового ринку. Все це зменшує ефективність функціонування промислових підприємств.

На погляд автора, класифікація елементів високоліквідних оборотних коштів (рис. 1) має велике значення, бо вона дає можливість визначити їх оптимальний склад, структуру, потребу і джерела формування, а від цього в результаті буде залежати ефективна робота господарчого суб’єкта. Важливим напрямком при дослідженні складу високоліквідних оборотних коштів є з'ясування сутності кожного їх елемента.

Рис. 1. Елементи високоліквідних оборотних коштів

Розглянувши структуру високоліквідних оборотних коштів на підприємствах хлібопекарської галузі в Одеському регіоні, автором визначено систему факторів, що мають найбільший вплив на формування структури оборотних коштів і які доцільно об’єднати в наступні групи (табл. 1).

Серед зовнішніх факторів найвпливовішим є податкова політика держави, тому що саме від неї буде залежати яка частина власних високоліквідних оборотних коштів господарчого суб’єкта буде вилучатися на сплату податків, а яка буде залишатись у його розпорядженні для фінансового обслуговування власної діяльності. Другим важливим фактором, який впливає на реальну вартість, а отже і на необхідну загальну кількість всіх високоліквідних оборотних коштів для діяльності промислового виробництва, є темпи інфляції (дефляції) грошей. Економіка України вже зазнала часів, коли вартість коштів в наслідок гіперінфляції знижувалась щомісячно в сотні разів, особливо в 1993 році при річній інфляції в 10256 відсотків. При таких умовах лічені виробництва мали змогу самостійно відтворювати та підтримувати необхідний для їх господарської діяльності рівень високоліквідних оборотних коштів. Високий рівень ставок банківського кредитування також негативно відбивається на загальній кількості високоліквідних оборотних коштів у промисловому виробництві. Тому що не кожне підприємство погодиться зазнавати значних витрат по залученню додаткових грошей, навіть якщо вони йому вкрай необхідні. Практичніше вишукати свої резерви, а це завжди краще, але не завжди можливо.

Таблиця 1

Класифікація факторів, що впливають на структуру високоліквідних оборотних коштів

Група факторів | Найменування факторів

Зовнішні фактори | 1) особливості податкового законодавства;

2) темпи інфляції (дефляції);

3) рівень ставок банківського кредитування;

4) тенденції розвитку інвестиційного ринку (інвестиційний клімат).

Внутрішні фактори | 1) організація розрахунків з контрагентами;

2) зростання реалізації продукції;

3) масштаб діяльності підприємства (мале, середнє або велике підприємство);

4) облікова політика підприємства;

5) якість роботи керівництва та персоналу підприємства;

6) конкурентноздатність підприємства на ринку.

Тенденції розвитку інвестиційного ринку (інвестиційний клімат) має вплив перш за все на стан високоліквідних оборотних коштів. Тому що недостатньо розвинений інвестиційний ринок в країні, відсутність на ньому високо прибуткових фінансових активів позбавляє господарчі суб’єкти можливості маневрувати своїми фінансами з метою одержання додаткового прибутку.

Серед внутрішніх факторів, які мають великий вплив на розмір частки високоліквідних оборотних коштів в загальній структурі оборотних коштів, найвпливовішим є організація розрахунків з контрагентами. В умовах перехідного періоду особливе поширення одержала система передплати за продукцію, що обумовлює запобігання шахрайству і забезпечує стабілізуючі заходи щодо зміцнення розрахунково-платіжної дисципліни. Вплив стану організації розрахунків на структуру оборотних коштів пояснюється тим, що при несвоєчасній оплаті покупцями рахунків продавця, його оборотні кошти знаходяться в обороті покупця. Відбувається негативний перерозподіл оборотних коштів.

Автор відзначає, що високоліквідні оборотні кошти мають вивчатися у тій послідовності, у якій здійснюється кругообіг коштів. Призначення високоліквідних оборотних коштів полягає у: забезпеченні безперервності і планомірності процесу виробництва і реалізації продукції; мобілізації внутрішніх виробничих резервів; повноцінному та своєчасному фінансування підприємницької діяльності.

В другому розділі ”Методологічні основи управління високоліквідними оборотними коштами” проведено дослідження особливостей сучасного управління високоліквідними оборотними коштами у виробництві хлібопекарської продукції, розроблено дворівневу схему цього управління, запропоновано систему показників, нормативні значення яких свідчать про ефективність використання високоліквідних оборотних коштів на підприємствах хлібопекарської галузі.

Враховуючи те, що ефективність використання високоліквідних оборотних коштів складається з: їх ощадливої витрати та прискорення оборотності всіх елементів на всіх стадіях кругообігу, проведено дослідження динаміки змін узагальнюючих показників, які характеризують ефективність використання високоліквідних оборотних коштів (табл. 2), а саме: коефіцієнта оборотності високоліквідних оборотних коштів (Ко), оборотності (тривалість одного обороту в днях) (То), коефіцієнта завантаження (закріплення) (Кз); а також інтенсивних показників: рентабельність високоліквідних оборотних коштів (Р), абсолютне вивільнення (Ав) та відносне вивільнення високоліквідних оборотних коштів (Вв). Розрахунки цих показників проводились згідно фінансових звітів підприємств: ВАТ “Одеський коровай”, ТОВ “Одеський хлібозавод №2” та підприємств, які входять до складу ВАТ “Південна Паляниця”: Білгород-Дністровський хлібозавод, Кілійський хлібозавод, Ізмаїльський хлібозавод.

При аналізі даних таблиці 2 можна зробити висновки про те, що на фоні незадовільної динаміки загальних показників хлібопекарських підприємств (зниження коефіцієнту оборотності, збільшення тривалості одного обороту високоліквідних оборотних коштів), які характеризують низьку ефективність використання високоліквідних оборотних коштів, спостерігається різке зниження рентабельності високоліквідних оборотних коштів на обстежених підприємствах. Ця негативна тенденція підтверджується тим, що за період 2000-2002 рр. середньорічні залишки високоліквідних оборотних коштів на хлібозаводах постійно зростали, тобто не можливо розрахувати показник абсолютного вивільнення цих коштів взагалі, тому що такого вивільнення, як такого, не було. Такий стан управління високоліквідними оборотними коштами характерний для загального спаду виробництва продукції на цих хлібозаводах.

При проведені аналізу для цих підприємств за групою показників платоспроможності (ліквідності), які за своїм змістом мають середню кореляційну залежність між собою, визначено що відносно інших показників ефективності використання високоліквідних оборотних коштів вони мають слабий кореляційний зв’язок, що дозволяє виключити дублювання інформації, яка характеризує поточний стан оборотних коштів.

Після розрахунків показників ефективності використання високоліквідних оборотних коштів були зроблені висновки, що практична діяльність цих промислових виробництв дає підставу стверджувати, що вони не можуть формувати високоліквідні оборотні кошти з високою питомою вагою, тому що у такому

Таблиця 2

Розрахунок показників ефективності використання високоліквідних оборотних коштів на хлібозаводах Одеського регіону

Показники | Умовні позначення | За

2000 р. | За

2001 р. | За

2002 р. | Відхилення у 2002 р.

2000 р. | 2001 р.

Обсяг реалізації виробленої продукції (робіт, послуг), тис.грн. | Ор | 155446,1 | 134396,1 | 111504,8 | -43941,3 | -22891,3

Прибуток підприємств, тис.грн. | Пр | 4458,9 | 5036,7 | 4333,7 | -125,2 | -703,0

Середньорічні залишки високоліквідних оборотних коштів, тис.грн. | ВОКср | 1159,9 | 1558,1 | 1563,6 | 403,7 | 5,5

Коефіцієнт оборотності високоліквідних оборотних коштів, кількість оборотів | Ко | 134,0 | 86,3 | 71,3 | -62,7 | -15,0

Оборотність високоліквідних оборотних коштів (тривалість одного обороту), дні | То | 2,7 | 4,2 | 5,0 | 2,3 | 0,8

Коефіцієнт завантаження (закріплення) високоліквідних оборотних коштів | Кз | 0,007 | 0,011 | 0,014 | 0,007 | 0,003

Рентабельність високоліквідних оборотних коштів | Р | 3,84 | 3,23 | 2,77 | -1,07 | -0,46

Абсолютне вивільнення високоліквідних оборотних коштів | Ав | - | - | -

Відносне вивільнення високоліквідних оборотних коштів | Вв | - | 50025,2 | 25166,6

випадку підприємство не зможе у повному обсязі виконати виробничу програму через нестачу фінансових ресурсів для придбання матеріалів, запасних частин, палива і т. ін. Для підвищення ефективності використання високоліквідних оборотних коштів на всіх хлібозаводах доцільно впровадити горизонтально орієнтовану та інтегровану схему управління цими активами, сутністю якої є розмежування процедур управління між різними ланками управління, орієнтуючись на завдання управління.

У роботі обґрунтовано, що підвищення ефективності управління високоліквідними коштами промислового виробництва дозволяє скоротити його потреби в позиковому капіталі, бо це є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обігу капіталу промислового виробництва, забезпечує зниження ризику його неплатоспроможності, дозволяє отримувати прибуток, генеруємий безпосередньо грошовими активами.

Дослідження методичних підходів до оцінки ефективності управління високоліквідними коштами дозволяє стверджувати, що сучасні підходи до нормування оборотних коштів не є традиційними для української школи фінансового управління виробництвом, але широко розповсюджені у світовій практиці. Вони полягають у виборі оптимальної позиції по кожному елементу високоліквідних оборотних коштів на шкалі “прибуток – ризик”.

Автором доведено, що особливе значення має схема управління високоліквідними оборотними коштами, яка запропонована у складі двох рівнів управління: вищого та середнього (рис. 2). На вищому рівні керівництва мають здійснюватись: вибір об’єктів оптимального використання тимчасово вільних коштів та джерел поповнення запасу високоліквідних оборотних коштів. На середньому рівні має визначатись та підтримуватись оптимальний залишок високоліквідних оборотних коштів, а також проводитись оптимізація структури короткострокових фінансових активів.

Розмежування функцій управління за різними рівнями, делегування повноважень та відповідальності кожну рівню буде сприяти оптимізації процесу управління високоліквідними оборотними коштами підприємства та наблизити ухвалення рішень до місця їх реалізації.

В третьому розділі ”Шляхи підвищення ефективності використання грошових коштів підприємств хлібопекарської промисловості” запропоновано методичні рекомендації щодо оптимізації управління грошовими коштами у виробництві хлібопекарської продукції в Одеському регіоні.

Специфіка хлібопекарського промислового виробництва складається з: значного обсягу оборотних коштів в складі всіх активів, у короткострокових технологічних строках виробництва, зберігання та реалізації хліба та хлібобулочних виробів, короткими за тривалістю виробничим та фінансовим циклами.

Рис. 2. Дворівнева схема управління високоліквідними оборотними коштами промислового підприємства

Короткий фінансовий цикл на хлібопекарському виробництві потребує прискорення оборотності високоліквідних оборотних коштів. Тому завдання організації та ефективного використання грошових коштів на такому виробництві має особливо гострий характер, в порівнянні з фондомісткими галузями. Тому помилки в управлінні або відсутність чіткої системи управління грошовими коштами у хлібопекарській галузі швидше призводить до негативних фінансових наслідків, ніж на підприємствах інших галузей промисловості.

В дисертації зазначається, що механізм управління грошовими коштами має об’єднувати у собі в одне ціле облік, аналіз, контроль, оптимізацію та планування цих коштів. Так, при складанні облікової інформації про грошові кошти використовуються два основних методи – прямий і непрямий. В роботі наводяться результати розрахунку показників чистого грошового потоку за операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю для хлібозаводів Одеського регіону.

На думку автора, аналіз грошових коштів доцільно проводити у декілька етапів, що продемонстровано на прикладі досліджуваної групи підприємств (табл. 3).

Як свідчать результати розрахунку валового позитивного грошового потоку цих підприємств, в їх діяльності спостерігається стійка тенденція до зменшення надходження грошових коштів в залежності від зменшення обсягу виробництва. Аналіз змін негативного грошового потоку демонструє стабільну тенденцію покриття витрат цих підприємств за рахунок збільшення їх кредиторської заборгованості, а не за рахунок збільшення грошових надходжень від реалізації продукції, що треба вважати негативним.

Показник загальної суми чистого грошового потоку цих підприємств у період 2000 – 2002 рр. стабільним не був, і тільки у 2001 році мав позитивне значення, а у 2000 та у 2002 рр. був від’ємним, що відповідає зменшенню прибутку хлібозаводів. Коефіцієнт ліквідності грошового потоку наочно демонструє стабільне збільшення середньорічних залишків високоліквідних оборотних коштів у цей період. А абсолютний приріст значення коефіцієнта ефективності грошового потоку є ще одним доказом неефективного використання грошових коштів на підприємствах.

У дисертації зазначається, що після проведення аналізу його результати мають використовуватись підприємствами хлібопекарської галузі для виявлення резервів оптимізації власних грошових коштів та їх планування на майбутні періоди. Найважливішими завданнями, які розв'язуються в процесі цього планування грошових коштів, є: виявлення та реалізація резервів, що дозволяють знизити залежність промислового виробництва від зовнішніх джерел залучення коштів; забезпечення більш повної збалансованості позитивних і негативних грошових потоків у часі та по обсягах; забезпечення більш тісного взаємозв'язку грошових потоків по видах господарської діяльності хлібозаводів; підвищення суми і якості чистого грошового потоку в результаті господарської діяльності виробництва.

Таблиця 3

Поетапно-агрегований аналіз грошових коштів хлібозаводів Одеського регіону

Показники | За

2000 р. | За

2001 р. | За

2002 р. | Відхилення у 2002 р.

2000 р. | 2001 р.

І етап

Обсяг реалізації виробленої продукції (робіт, послуг), тис.грн. | 155446,1 | 134396,1 | 111504,8 | -43941,3 | -22891,3

Валовий позитивний грошовий потік підприємств, тис. грн | 163939,1 | 159033,7 | 145419,2 | -18519,9 | -13614,5

ІІ етап

Валовий негативний грошовий потік підприємств, тис. грн | 163732,6 | 158044,8 | 146420,2 | -17312,4 | -11624,6

Довгострокові зобов'язання (довгострокова кредиторська заборгованість) | 752,0 | 2265,7 | 2505,4 | 1753,4 | 239,7

Поточні зобов'язання (короткострокова кредиторська заборгованість) | 10531,3 | 14424,3 | 16164,6 | 5633,3 | 1740,3

Собівартість реалізованої продукції | 106153,3 | 92072,9 | 69504,3 | -36649,0 | -22568,6

Адміністративні витрати | 4179,2 | 4702,4 | 5093,4 | 914,2 | 391,0

Витрати на збут | 7418,9 | 7664,7 | 9827,0 | 2408,1 | 2162,3

ІІІ етап

Прибуток підприємств, тис.грн. | 4458,9 | 5036,7 | 4333,7 | -125,2 | -703,0

Загальна сума чистого грошового потоку підприємств в розглянутому періоді, тис.грн | -19,5 | +1100,0 | -304,0 | -284,5 | -1404,0

ІV етап

Коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства | 1,0013 | 1,0063 | 0,9932 | -0,0081 | -0,0131

Середньорічні залишки високоліквідних оборотних коштів, тис.грн. | 1159,9 | 1558,1 | 1563,6 | 403,7 | 5,5

V етап

Коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства в розглянутому періоді | -0,0001 | +0,0070 | -0,0021 | -0,0020 | -0,0091

На думку автора, планування різних видів потоків грошових коштів носить тільки прогнозний характер у силу невизначеності низки його вихідних передумов, а саме: нестабільного податкового законодавства в Україні, інфляції та девальвації (ревальвації) національної валюти. Ефективним інструментом планування грошових коштів є складання на визначенні періоди бюджетів руху цих коштів.

Забезпечення ефективного контролю грошових потоків складається з виконання встановлених планових завдань щодо формування обсягу цих коштів та їх витраті по напрямках, спостереження за рівномірністю формування грошових потоків у часі, ліквідністю грошових потоків у часі та їх ефективністю.

На основі проведеного в другому розділі дослідженні особливостей управління високоліквідними оборотними коштами, запропоновано методику оптимізації руху грошових коштів. Оптимізація руху високоліквідних оборотних коштів являє собою процес вибору найкращих форм їх організації на промисловому виробництві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності. Основними складовими частинами її є: максимізація рівня фінансової рентабельності цих коштів, мінімізація їх вартості та мінімізація рівня фінансових ризиків (рис. 3).

Рис. 3. Оптимізація та стратегія управління грошовими коштами

Максимізація рівня фінансової рентабельності використання грошових коштів базується на основних принципах системної оптимізації руху цих коштів. Основними цілями максимізації рівня фінансової рентабельності цих коштів є: забезпечення збалансованості об’ємів грошових потоків; вирівнювання і синхронізація грошових потоків у часі; забезпечення зростання чистого грошового потоку. При забезпеченні збалансованості об’ємів грошових потоків треба звернути особливу увагу на усунення розбалансованості об’ємів позитивного і негативного руху грошових коштів.

Вирівнювання грошових потоків і синхронізація їх у часі спрямовані на згладжування їх розмірів у розрізі окремих інтервалів розглянутого періоду часу. Цей метод дозволяє значною мірою усунути сезонні та циклічні розходження у формуванні грошових потоків (як позитивних, так і негативних), паралельно оптимізувати середні залишки коштів та підвищити рівень абсолютної ліквідності.

Також важливе і створення умов максимізації чистого грошового потоку на промисловому виробництві. Зростання чистого грошового потоку забезпечує підвищення темпів економічного розвитку виробництва на принципах самофінансування, знижує залежність цього розвитку від зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів, забезпечує приріст його ринкової вартості.

Підвищення суми чистого грошового потоку може бути забезпечене за рахунок здійснення таких основних заходів: зниження суми постійних та перемінних витрат; здійснення ефективної податкової політики, що забезпечує зниження рівня сумарних податкових виплат; здійснення ефективної цінової політики, що забезпечує підвищення рівня прибутковості операційної діяльності; використання методу прискореної амортизації основних засобів; скорочення періоду амортизації нематеріальних активів, які використовуються на виробництві; продаж тих груп основних фондів і нематеріальних активів, які не використовуються; посилення претензійної роботи з метою повного і своєчасного стягнення штрафних санкцій.

Мінімізація вартості високоліквідних грошових коштів досягається при оптимальному співвідношенні між джерелами формування високоліквідних коштів.

Для фінансування своєї діяльності промислове виробництво може використовувати такі джерела грошових коштів: результат власної фінансово-господарської діяльності (реінвестування прибутку); збільшення статутного капіталу (у тому числі - додаткова емісія акцій); безоплатно надані кошти; залучення коштів інших фізичних та юридичних осіб (отримання кредитів у банках та небанківських кредитних установах). Але треба пам’ятати, що залучати грошові кошти економічно доцільно при формуванні оборотних коштів промислового виробництва тільки лише за умови збільшення рентабельності власних фінансових ресурсів.

Мінімізація рівня фінансових ризиків руху високоліквідних оборотних коштів досягається за рахунок впровадження на виробництві стратегії оперативного управління його грошовими коштами.

Основні положення стратегії управління грошовими коштами обумовлюються тим, що управлінням цими коштами є складовою частиною загального управління усіма оборотними коштами. В залежності від того, яку саме стратегію - мінімізації періоду обертання або мінімізації ризику – обере промислове підприємство, його керівництво має будувати систему оптимізації та планування високоліквідних коштів. А саме, при стратегії мінімізації періоду обертання не можна допускати зменшення залишків грошових коштів нижче необхідного та за рахунок синхронізації позитивного та негативного грошових потоків у часі необхідно підтримувати загальну суму чистого грошового потоку у запланованих межах. При впровадженні системи мінімізації ризику, яка впливає на ефективність грошового потоку зменшення за рахунок цього прибутку промислового підприємства, його керівництво має спланувати додаткові заходи, які будуть сприяти збільшенню прибутковості виробництва.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в підвищенні ефективності управління високоліквідними оборотними коштами на засадах вдосконалення системи організації цих коштів на підприємствах хлібопекарської промисловості. Виконане дослідження дозволяє сформулювати наступні висновки та рекомендації:

1. Уточнено зміст поняття економічної категорії ”високоліквідні оборотні кошти” та запропоновано їх класифікацію, яка є інструментом аналізу ефективності використання цих коштів в економічній діяльності суб’єкту господарювання.

2. Розроблені автором пропозиції щодо застосування сучасної дворівневої схеми управління високоліквідними оборотними коштами та вдосконалення системи організації цих коштів дають змогу в кожному конкретному випадку знаходити найбільш ефективні форми їх використання;

3. Проведене дослідження довело необхідність врахування наступних основних положень при управлінні високоліквідними оборотними коштами у виробництві хлібопекарської продукції:

- як критерій ефективності оперативного управління високоліквідними оборотними коштами доцільно використовувати коефіцієнт грошового потоку підприємства з урахуванням прийнятого значення показника абсолютної платоспроможності;

- першочерговим завданням управління є оптимізація запасу грошових коштів на базі пошуку компромісу між ризиком втрати абсолютної ліквідності та прибутковістю підприємства;

- при наявності тимчасово вільних грошових коштів доцільно формувати портфель короткострокових фінансових інвестицій у високоліквідні фінансові активи, що забезпечує рентабельне використання надлишку грошових коштів;

- при недостатній кількості грошових коштів, поповнення запасу грошей до оптимального рівня слід здійснювати при реалізації високоліквідних фінансових активів, враховуючи витрати на цю процедуру.

4. Впровадження розроблених автором дисертації методичних засад оптимізації управління високоліквідними оборотними коштами у виробництві хлібопекарської продукції забезпечує постійну платоспроможність підприємств галузі і зводить до мінімуму розмір витрат при управлінні цими коштами.

5. Результати апробації запропонованих методичних рекомендацій на хлібозаводах Одеського регіону засвідчують, що їх використання в практичній діяльності дозволяє підвищити річну рентабельність високоліквідних оборотних коштів більш ніж на 4% при підтримці поточної платоспроможності на рівні не менш ніж 2,0.

Одержані автором наукові результати є певним внеском у розвиток теоретико-методологічних і методичних рекомендацій, спрямованих на формування та ефективне функціонування організаційно-економічних механізмів управління високоліквідними коштами у виробництві хлібопекарської продукції, що буде сприяти сталому підвищенню ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств галузі в умовах розвитку ринкової економіки в Україні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Новиков В.М., Востров Г.Н., Осадчук Н.В. Взаимосвязь налогового и бухгалтерского учета расходов предприятия в свете новых Национальных стандартов бухгалтерского учета в Украине // Труды Одесского политехнического университета. — Одесса: ОПУ, 2000 — №1(10) — С. 252 – 255. Особистий внесок здобувача: визначені особливості нарахування податків в процесі управління високоліквідними оборотними коштами промислового підприємства.

2. Осадчук Н.В. Сучасне визначення ролі оборотних коштів в процесі виробництва // Труды Одесского политехнического университета. — Одесса: ОПУ, 2003 — №1(19) — С. 298 – 300.

3. Осадчук Н.В. Сучасна модель управління високоліквідними оборотними коштами. //Труды Одесского политехнического университета. — Одесса: ОПУ, 2004 - № 1(21) – С. 296 - 300.

4. Осадчук Н.В. Оптимізація руху високоліквідних оборотних коштів на промисловому підприємстві // Наукові праці Донецького національного технічного університету — Донецьк: ДонНТУ, 2003 – вип.68 – С. 96 - 100.

5. Осадчук Н.В. Оптимальний вибір джерел формування високоліквідних оборотних коштів підприємств харчової промисловості // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць ДНУ.— Дніпропетровськ: ДНУ, 2004 – вип.195 – С. 208 - 212.

6. Осадчук Н.В. Стратегічний аналіз в управлінні високоліквідними обіговими коштами підприємства // Вісник соціально-економічних досліджень ОДЕУ. — Одеса: ОДЕУ, 2004. – вип. 16 – С. 216 – 221.

7. Осадчук Н.В. Фінансовий аналіз високоліквідних оборотних коштів підприємства, як фактор підвищення ефективності виробництва на хлібозаводах м. Одеси та Одеського регіону // Тезисы докладов Всеукраинской научно – практической конференции “Менеджмент предпринимательской деяльности”. – Ялта: Таврический национальный университет, 2003. - С.37-39.

8. Осадчук Н.В. Оптимізація управління високоліквідними оборотними коштами підприємства, як фактор підвищення ефективності виробництва на хлібозаводах м. Одеси та Одеського регіону // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції “Теорія і практика сучасної економіки”. – Черкаси: Черкаський державний технічний університет, 2003. - С. 110-112.

Осадчук Н.В. Удосконалення управління високоліквідними оборотними коштами підприємств хлібопекарської промисловості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01. – економіка промисловості. – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної Академії наук України, Одеса, 2005.

Дисертація присвячена питанням удосконалення методичного забезпечення управління високоліквідними оборотними коштами у промисловому виробництві хлібопекарської продукції та вдосконалення системи організації цих коштів. Розроблено систему показників, які характеризують ефективність використання високоліквідних коштів на промисловому виробництві. Автором запропоновано сучасна дворівневу схему управління цими коштами, а також вдосконалено методику оптимізації руху високоліквідних оборотних коштів, яка дозволить посилити контроль за їх використанням та досягти більшого ефекту в економічній діяльності господарчих суб’єктів.

В дисертаційному дослідженні автором розроблено та впроваджено на практиці стратегію управління високоліквідними оборотними коштами у промисловому виробництві хлібопекарської продукції в Одеському регіоні.

Ключові слова: високоліквідні оборотні кошти, короткострокові фінансові активи, грошові кошти, управління, ефективність, оптимізація, стратегія.

Осадчук Н.В. Совершенствование управления высоколиквидными оборотными средствами предприятий хлебопекарной промышленности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01. – экономика промышленности. – Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований Национальной Академии наук Украины, Одесса, 2005.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и методических вопросов управления высоколиквидными оборотными средствами при производстве хлебопекарной продукции.

В работе рассмотрены экономическая сущность высоколиквидных оборотных средств, раскрыта их роль и значение в функционировании производства, приведены результаты анализа современных тенденций теории и практики управления оборотными средствами на хлебопекарных предприятиях. Исследованы основные характеристики высоколиквидных средств как объекта управления: их структура, ликвидность и объем.

Разработана методика оценки эффективности использования высоколиквидных средств предприятий хлебопекарной промышленности, которая базируется на финансовых показателях (прирост позитивного, негативного и чистого денежных потоков, коэффициент ликвидности и коэффициент эффективности денежного потока).

Проанализированы задачи и процедуры управления высоколиквидными оборотными средствами, а также разработаны предложения по применению двухуровневой модели управления этими средствами и усовершенствована система их формирования, что дает возможность в каждом конкретном случае находить наиболее эффективные формы использования высоколиквидных средств.

В рамках диссертационного исследования проведен системный анализ основных недостатков и проблем оптимизации движения высоколиквидных средств, обоснована необходимость усовершенствования методики оптимизации движения этих средств, которая позволит усилить контроль за их использованием и достичь большего эффекта в экономической деятельности промышленных предприятий.

В условиях изменчивости внутренней и внешней среды деятельности предприятий хлебопекарной промышленности, которая требует постоянной платежеспособности, обосновывается необходимость усовершенствования стратегии управления высоколиквидными оборотными средствами, которая разработана автором для хлебозаводов Одесского региона. Практическое внедрение этой стратегии управления позволяет поддерживать на определенном уровне абсолютную платежеспособность и получать дополнительную прибыль от рационального использования денежных средств в соответствии с динамикой экономических условий хозяйствования.

Основными составляющими частями, предложенной стратегии управления, являются учет, анализ оптимизация и контроль за высоколиквидными оборотными средствами в хлебопекарном производстве.

Ключевые слова: высоколиквидные оборотные средства, краткосрочные финансовые активы, денежные средства, управление, эффективность, оптимизация, стратегия.

Osadchuk N.V. Perfection management