ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Огурцов Віталій Вячеславович
УДК 658.012.45
УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
Спеціальність 08.06.01 –
економіка, організація і управління підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент
Журавльова Ірина Вікторівна,
Харківський національний економічний університет, доцент кафедри інформаційних систем
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Олексюк Олександр Степанович,
Тернопільський інститут економіки і підприємництва,
завідувач кафедри інтелектуальної власності
кандидат економічних наук,
Іванова Валентина Василівна,
Полтавський університет споживчої кооперації,
доцент кафедри економіки підприємства
Провідна установа – Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського, кафедра маркетинґового менеджменту,
Міністерство освіти і науки України,
м. Донецьк
Захист відбудеться "29" вересня 2005 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д .055.01, у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9а.
Автореферат розісланий "27" серпня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.М. Ястремська
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. У сучасній економіці, яка базується на інформаційних технологіях, темпи економічного зростання і рівень добробуту залежать все більшою мірою не стільки від наявних виробничих чинників, скільки від інформаційних ресурсів. Ця обставина визначила те виняткове значення, якого набуло сьогодні ефективне управління інформаційними ресурсами підприємства, що забезпечує його розвиток в цілому. Нова парадигма управління в постіндустріальній економіці, котра ґрунтується на використанні інформаційних ресурсів, має недостатньо розвинуту теоретичну і методичну базу. Її формування є нагальною науковою проблемою, розв‘язання якої дасть змогу здійснити подальший розвиток підходів до розроблення ефективної системи формування інформаційних ресурсів, що визначає актуальність теми дисертаційної роботи.
Питанням дослідження проблем управління інформаційними ресурсами присвячено наукові праці таких вчених минулого і сучасності, як Я. Берсуцький, А. Верьовченко, Н. Вінер, В. Глушков, В. Горчаков, Б. Гейтс, Б. Голдстайн, В. Дорофієнко, Р. Ешбі, В. Задірака, В. Іванова, Ю. Канигін, Т. Клебанова, Д. Козьє, С. Кулицький, С. Лазарєва, О. Олексюк, В. Пономаренко, Р. Поппель, О. Пушкар, І. Родіонов, В. Ситник, А. Урсул, А. Устенко, В. Цвєткова та ін.
Аналіз і узагальнення публікацій з даної проблематики дали можливість зробити висновки про те, що, незважаючи на постійні глибокі, обґрунтовані дослідження за інформаційною тематикою, яка є надзвичайно важливою для розвитку економіки, вивчення кола проблем щодо формування інформаційних ресурсів не можна визнати завершеним через їх стрімкий розвиток. Цей факт підтверджує необхідність здійснення й надалі досліджень підходів і методів управління формуванням інформаційних ресурсів, розроблення питань подальшого вдосконалення системи управління ними на підприємстві. Саме цим зумовлені теоретична значущість, практична спрямованість та новизна теми дисертації, її мета і сукупність завдань.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з основними напрямами наукових досліджень у межах фундаментальної науково-дослідної роботи за темою "Стратегія управління підприємством в трансформаційний період" (номер державної реєстрації 0100U004438) і науково-дослідної роботи за темою "Методи і моделі інформаційного забезпечення процесу управління організаціями" (номер державної реєстрації 0102U006002), які виконані на кафедрі інформаційних систем Харківського національного економічного університету за безпосередньої участі автора.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є узагальнення і подальший розвиток теоретичних засад та розроблення науково-методичного забезпечення управління формуванням інформаційних ресурсів підприємства.
Для досягнення поставленої мети в роботі було визначено і вирішено такі завдання:
узагальнено базові положення і тенденції розвитку економічних теорій інформаційної економіки;
визначено властивості та особливості інформаційних ресурсів;
узагальнено та вдосконалено класифікацію інформаційних ресурсів і резервів їх використання;
здійснено аналіз стану і тенденцій формування інформаційних ресурсів;
проаналізовано взаємозв‘язок між обсягом витрат на інформатизацію бізнес-процесів і доходом підприємства;
запропоновано методику визначення факторів формування конкурентоспроможності підприємства залежно від рівня витрат на інформаційні ресурси;
визначено та обґрунтовано систему показників оцінювання сформованості інформаційних ресурсів підприємства;
запропоновано методику комплексного аналізу резервів використання інформаційних ресурсів на підприємстві;
визначено та обґрунтовано складові стратегії інвестування в інформаційні ресурси підприємства;
виявлено організаційно-економічні особливості управління проектами інформаційної системи підприємства.
Об'єктом дослідження є процес управління формуванням інформаційних ресурсів на підприємствах.
Предметом дослідження є теоретичні засади, методичні підходи та науково-практичні рекомендації щодо процесу управління формуванням інформаційними ресурсами підприємства та їхніми складовими.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні й сучасні положення економічної теорії, менеджменту, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів і фахівців із питань управління інформаційними ресурсами. Інформаційною базою дослідження стали офіційні матеріали Державного комітету статистики України, органів статистики Харківської області, фінансової та бухгалтерської звітності промислових підприємств.
У процесі дисертаційної роботи було використано такі наукові методи: системного підходу, аналізу й синтезу, індукції і дедукції – для дослідження та уточнення теоретичних засад процесу формування інформаційних ресурсів підприємств; економіко-статистичнікореляційно-реґресійний аналіз, факторний аналіз, метод таксономії) – для моделювання оцінки впливу на дохід і на конкурентоспроможність підприємства витрат на його інформатизацію, аналізу стану та основних тенденцій формування інформаційних ресурсів підприємства, визначення узагальнювального показника рівня сформованості інформаційних ресурсів, резервів їх використання, обґрунтування і розроблення методичного підходу до визначення складових стратегії інвестування в інформаційні ресурси підприємства; порівняння та узагальнення, експертних оцінок – для оцінювання часткових показників рівня сформованості інформаційних ресурсів підприємства; графічний – для унаочнення висновків дослідження.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в подальшому розробленні та обґрунтуванні теоретичних положень, методичних підходів і науково-практичних рекомендацій з управління формуванням інформаційних ресурсів підприємства, що полягає у такому:
вперше:
обґрунтовано і розроблено методику комплексного аналізу резервів використання інформаційних ресурсів підприємства із застосуванням модифікованого методу таксономії, яка ґрунтується на збалансованій системі оцінювання інформаційних ресурсів за їх видами і підрозділами підприємства; її використання сприятиме визначенню пріоритетних напрямів формування інформаційних ресурсів;
удосконалено:
методику визначення впливу витрат на інформаційні ресурси на конкурентоспроможність підприємств за допомогою статистичного методу факторного аналізу, що дасть змогу обґрунтувати потрібний обсяг вкладень в їх інформатизацію;
класифікацію інформаційних ресурсів і резервів їхнього використання (за класифікаційною ознакою "носій інформації"), згідно з якою їх видами є інформаційне забезпечення, інтелектуальна власність, персонал, інформаційна структура, що уможливить виокремлення об’єктів формування та інвестування інформаційних ресурсів підприємства і резервів їхнього використання;
одержали подальший розвиток:
система показників оцінювання рівня сформованості інформаційних ресурсів підприємства на підставі узагальнювального та часткових вартісних і натуральних показників; її практичне використання створює об‘єктивну основу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо визначення напрямів розвитку інформаційних ресурсів підприємства для забезпечення його конкурентоспроможності;
методичний підхід до визначення складових стратегії інвестування в інформаційні ресурси підприємства на засаді позиціювання в тривимірній матриці, що характеризують інвестиційну привабливість автоматизованої інформаційної системи (АІС), рівень готовності підприємства до впровадження проекту АІС та ефективність запропонованого проекту; використання підходу дасть можливість комплексно враховувати головні особливості та вплив складових інвестиційних стратегій, обґрунтовувати доцільність інвестування в проект формування інформаційних ресурсів з огляду на можливості та очікування підприємства, яке впроваджує проект АІС, її організаційно-технічний рівень.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання теоретичних і методичних положень дисертації сприятиме підвищенню ефективності управління інформаційними ресурсами підприємств та їх функціонуванню взагалі. Практичні рекомендації дають змогу здійснити об‘єктивне оцінювання інформаційних ресурсів підприємства, виявити резерви їхнього використання, обґрунтувати стратегію інвестування в інформаційні ресурси для підприємств України.
Методичні положення, висновки і рекомендації дисертації можуть бути застосовані промисловими підприємствами в процесі управління інформаційними ресурсами для розроблення програм і проектів з інформатизації та реінжиніринґу. Результати дисертаційних досліджень запроваджено на ДПФЕД", м. Харків (довідка про впровадження № /27 від 25.05.2004 р.) і у ВАТ "ПромАвтоматика", м. Харків (довідка про впровадження № 05/70 від 17.02.2004 р.). Матеріали і результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі викладання курсів "Менеджмент", "Інформаційний менеджмент та маркетинґ" для підготовки спеціалістів за фахом "економіка" в Харківському національному економічному університеті.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконано науковою роботою, в якій викладено авторський підхід до розв‘язання наукової проблеми – управління формуванням інформаційних ресурсів підприємства.
У роботах, виконаних у співавторстві, відповідно до списку опублікованих праць особистим внеском автора є: вдосконалена система показників оцінювання інформаційних ресурсів підприємства], розроблена класифікація інформаційних ресурсів і резервів їхнього використання], проаналізовані та узагальнені особливості управління підприємствами інформаційного сектора на прикладі електронної комерції], особливості організації інформаційної мережної інфраструктури управління територіально-адміністративними одиницями (ТАО)], розроблена методика оцінювання привабливості АІС], удосконалений таксономічний метод для розрахунку внесків часткових показників рівня сформованості інформаційних ресурсів в узагальнювальний].
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертації були викладені та обговорені на III Міжнародній науково-практичній конференції "Маркетинґ та логістика в системі менеджменту" (Львів, 2000 р.), V Міжнародному науковому конґресі "Державне управління та місцеве самоврядування" (Харків, 2001 р.), II Міжнародній науковій конференції "Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія і сьогодення" (Тернопіль, 2004 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції "Європейський вибір України: інноваційний розвиток" (Феодосія, 2005 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових робіт загальним обсягом 3,27 ум.-друк. арк., з яких 2,1 ум.-друк. арк. належать особисто авторові, з них у спеціалізованих наукових виданнях – 5 робіт.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури з 234 назви на 17 сторінках, 10 додатків на 32 сторінках. Основний текст дисертації викладено на 164 сторінках, що включає 22 таблиці на 15 сторінках, 49 рисунків на 26 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі дано загальну характеристику дисертаційного дослідження, обґрунтовано вибір й актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, предмет, об'єкт, а також наукову новизну і практичне значення роботи, наведено дані щодо апробації одержаних результатів та їх опублікування.
У першому розділі – "Теоретичні засади формування інформаційних ресурсів" – узагальнено базові положення і тенденції розвитку економічних теорій інформаційної економіки, визначено властивості та особливості інформаційних ресурсів порівняно з іншими видами ресурсів і вдосконалено їхню класифікацію, проаналізовано напрями формування.
Виконані дослідження тенденцій розвитку економічної теорії довели, що в процесі еволюції змінюється роль ресурсів у становленні економічної системи: на сучасному етапі провідне місце при цьому посідають інформаційні ресурси. Розглядаючи організацію будь-якого рівня управління, можна виділити матеріальні, природні, трудові, фінансові, енергетичні ресурси. Але їх сьогодні для ефективного функціонування економічної системи недостатньо. Переважним ресурсом стає інформаційний – саме він дає можливість здійснювати раціональне управління всіма іншими видами ресурсів. Ця обставина визначила те виняткове значення, якого набуло тепер ефективне управління інформаційними ресурсами. На нинішньому етапі розвитку такі нові ресурси разом із традиційно визначеними природними ресурсами, капіталом і працею набувають статусу стратегічного чинника економічного відтворення, а результати їх оброблення – інформаційні продукти і послуги – стають матеріальною основою виробничих відносин.
Дослідження особливостей сучасного розвитку економіки дало змогу визначити головні аспекти вивчення інформаційних ресурсів, котрими є: інформаційні ресурси як фактор виробництва, резерви ділових і владних структур, предмет, продукт і засіб праці управлінця, фактор конкурентної боротьби, елемент ринкового механізму, суспільне благо, об'єкт купівлі-продажу (товар).
У процесі дослідження було виявлено, що поняття "інформаційні ресурси" як економічна категорія характеризується такими властивостями: певною самостійністю, невідчужуваністю, структурною різноманітністю, можливістю багаторазового використання, наявністю у суб'єкта, який отримує та який передає, придатністю до оброблення, інтеґрації і "стиснення" обсягу завдяки виключенню дублювальної і паралельної інформації, допустимістю математичного аналізу, системністю, комунікативністю, непередбачуваністю. Крім того, інформаційні ресурси мають певні особливості, що відрізняють їх від традиційних, тобто вони впливають на: ефективність виробництва без фізичного збільшення традиційних ресурсів; суб'єктивний чинник виробництва – людину, її сферу використання і здібності; прискорення відтворення завдяки скороченню строків виробництва та обороту.
На базі уточненого визначення властивостей інформаційних ресурсів і наявних класифікацій у процесі дослідження було виявлено значні відмінності у підході до побудови останніх, що дало можливість зробити висновок про необхідність критичного осмислення та вдосконалення системи класифікаційних ознак.
У дисертації представлено вдосконалену класифікацію інформаційних ресурсів, до складу якої запропоновано віднести такі основні ознаки: носій інформації, час дії, функціональна спрямованість, напрямок дії, процедура перетворення, характер розроблення і реалізації, рівень ризикованості впровадження, рівень невизначеності, рівень використання, швидкість оновлення, ступінь доступності, масштаб дії, межа фіксації, організаційна інфраструктура інформаційних ресурсів, співвідношення у часі, рівень управління, що залучає інформаційні ресурси, тип зв'язку структурного підрозділу із зовнішнім середовищем, сфера застосування, фізична форма представлення, ступінь комплектності, ступінь перетворення, місткість, стабільність, форма і спосіб одержання, упорядкованість, адресність, спосіб передавання інформації, вид перетворення, об'єктивність, міра вірогідності, залучення до обчислювальних процесів.
Запропонована в роботі додаткова класифікаційна ознака "носій інформації" дає можливість на єдиній методологічній основі визначити об’єкти спрямування інформаційної політики підприємства, здійснити формування інформаційних ресурсів щодо їхніх носіїв (інформаційне забезпечення, інтелектуальна власність, персонал, інформаційна структура організації), а також аналізувати стан їх сформованості, виявити резерви використання в процесі функціонування підприємства.
У дисертаційному дослідженні систематизовано особливості традиційної та інформаційної економік залежно від рівня сформованості інформаційних ресурсів за просторовою, структурною, ресурсною і технологічною ознаками.
У результаті аналізу стану формування інформаційних ресурсів і тенденцій розвитку процесів інформатизації виявлено найбільш значущі тенденції: ускладнення інформаційних продуктів, здатність до взаємодії, встановлення прямих взаємозв'язків між виробниками і споживачами інформаційної продукції, конверґенція і ґлобалізація, їхній взаємозв’язок та синергія. Дослідження стану сформованості інформаційних ресурсів за видами їхніх носіїв показало відставання України від розвинутих країн світу.
У другому розділі –Аналіз процесів формування інформаційних ресурсів підприємства" – досліджено вплив обсягу витрат на інформатизацію (як напряму формування інформаційних ресурсів) на дохід підприємства; проаналізовано взаємозв'язок витрат на формування інформаційних ресурсів і конкурентоспроможності підприємств, узагальнено наявні методичні підходи та розроблено систему показників для оцінювання рівня сформованості інформаційних ресурсів.
Одним із напрямів формування інформаційних ресурсів на підприємстві є його інформатизація як процес сприяння підвищенню рівня інформаційного забезпечення персоналу. Для визначення залежності доходу підприємства від витрат на інформатизацію було побудовано економетричну модель, яка має вигляд:
Y = (116,36 + 0,42*x)2 , (1)
де Y – дохід підприємства (тис.грн.),
x – витрати на інформатизацію (тис.грн.).
У роботі доведено адекватність одержаної моделі, яку можна використати для прогнозування результатів діяльності підприємства в разі здійснення певних витрат на формування інформаційних ресурсів задля інформатизації.
Модель, що відображає вплив витрат на інформатизацію на доходи підприємства, побудована за даними функціонування суб‘єктів господарювання Харківського реґіону, має таку ж форму ("корінь квадратний за Y "), яка притаманна підприємствам провідних країн світу, однак кореляційна залежність, що спостерігається на вітчизняних підприємствах, характеризується тіснішим зв'язком.
Рівень сформованості та використання інформаційних ресурсів на сучасному етапі розвитку є одним із чинників конкурентоспроможності підприємства. Зважаючи на це в роботі виділено і досліджено фактори, які формують конкурентоспроможність підприємств залежно від рівня витрат на інформаційні ресурси (рис. ).
За результатами багатовимірного факторного аналізу, в роботі доведено, що першим найвагомішим фактором, який впливає на конкурентоспроможність підприємства, є фактор результативності інноваційної діяльності. До його показників належать валові інвестиції у матеріальні активи, витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, коефіцієнт оборотності, коефіцієнт автономії, середньорічний виробіток, середня заробітна плата одного працівника, коефіцієнт рентабельності.
Другим за значенням фактором, який впливає на конкурентні переваги підприємства на ринку, є фактор масштабності виробництва та відповідної інформаційної системи. Аналіз його показників свідчить про слабкий вплив наявної інформаційної системи на кінцеві результати діяльності підприємства.
Третій фактор – обсяг інвестицій у нематеріальні активи – та четвертий – рівень сукупних запасів підприємства – мають слабкий вплив на його конкурентоспроможність, що вимагає вдосконалення управління процесом формування і використання інформаційних ресурсів.
Зростання значущості інформаційних ресурсів для розвитку підприємства в умовах постіндустріального суспільства безпосередньо вказує на необхідність управління ними на базі їх кількісного оцінювання. Для цього слід створити теоретично обґрунтовану і практично діючу систему кількісних вимірювачів. Тому в дисертації розроблено систему показників оцінювання рівня сформованості інформаційних ресурсів, що базується на співвідношенні загального і часткового. Як часткове запропоновано використовувати часткові показники сформованості інформаційних ресурсів за складовими: інформаційне забезпечення, інтелектуальна власність, персонал, інформаційна структура, а як загальне – узагальнювальні показники за кожною складовою і в цілому по підприємству. До часткових показників оцінювання рівня сформованості за складовою "інформаційне забезпечення" віднесено: вартість АІС, функціональна повнота, актуальність інформаційної бази, частка витрат на передавання даних у загальних витратах підприємства.
Рис. 1. Схема встановлених зв'язків факторів, які формують конкурентоспроможність підприємства і початкових вихідних показників (на прикладі суб‘єктів господарювання промисловості Харківського реґіону)
Складову "персонал" запропоновано оцінювати такими частковими показниками: питома вага управлінського персоналу, коефіцієнт зайнятості працівників, питома вага працівників основної діяльності – віком від 28 до 50 років, з вищою освітою, тих, які одержали нові професії у звітному році, підготовлених службовців у загальній кількості персоналу, витрати на підвищення компетентності працівників у розрахунку на одну особу, рівень ІТ-грамотності кадрів.
Складову "інтелектуальна власність" запропоновано оцінювати за частковими показниками: кількість патентів, ноу-хау, ліцензій, наявність торгової марки, частка нематеріальних активів у загальній вартості активів; складову "інформаційна структура підприємства" – за частковими показниками: кількість рівнів управління, кількість і вартість кожного виду обладнання АІС, кількість ПК у розрахунку на одного співробітника, частка поточних витрат на АІС у загальних витратах підприємства, рівень системи захисту в АІС, наявність формального опису процесів бізнесу, продуктивність АІС, питома вага витрат на ІТ у загальних витратах підприємства.
Доведено, що для розрахунку узагальнювального показника рівня сформованості інформаційних ресурсів підприємства в цілому доцільно використовувати інтеґральний показник, а його складових за видами носіїв – комплексні показники, які розраховують за методом таксономічного коефіцієнта.
Процес оцінювання рівня сформованості інформаційних ресурсів підприємства включає наступні етапи: аналіз структури наявних інформаційних ресурсів підприємства та результативності його інформаційної політики; попередній вибір часткових показників, які визначають складові цих ресурсів за носіями; вибір адекватних методів кількісного оцінювання рівня сформованості інформаційних ресурсів; розрахунок узагальнювальних показників інформаційних ресурсів за складовими та підприємством у цілому.
Відповідно до одержаних результатів розрахунку рівня сформованості інформаційних ресурсів на підприємствах Харківського реґіону, всі досліджувані суб‘єкти господарювання було згруповано таким чином: група підприємств із проґресивною тенденцією, з реґресивною тенденцією, з тенденцією нерозвитку (нульового розвитку) і нестійким станом. Динаміку узагальнювальних показників рівня сформованості інформаційних ресурсів на деяких підприємствах Харківського реґіону наведено в табл. .
Таблиця
Динаміка узагальнювального показника рівня сформованості інформаційних ресурсів по групах підприємств Харківського реґіону за 1996 – 2003 рр.
Підприємство | Значення узагальнювального показника рівня сформованості інформаційних ресурсів підприємства (роки)
1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003
Група підприємств із проґресивною динамікою розвитку інформаційних ресурсів
ВАТ "Укрелектромаш" | 0,067 | 0,079 | 0,073 | 0,075 | 0,085 | 0,080 | 0,178 | 0,180
ВАТ "Автрамат" | 0,106 | 0,106 | 0,092 | 0,110 | 0,172 | 0,195 | 0,189 | 0,305
ВАТ "Завод ім. Фрунзе" | 0,072 | 0,073 | 0,104 | 0,096 | 0,115 | 0,168 | 0,206 | 0,210
ЗАТ "Завод "Півден-кабель" | 0,078 | 0,102 | 0,086 | 0,086 | 0,122 | 0,139 | 0,175 | 0,184
ВАТ "Червоний Жов-тень" | 0,086 | 0,074 | 0,067 | 0,061 | 0,071 | 0,103 | 0,117 | 0,153
ВАТ "ХТЗ" | 0,072 | 0,070 | 0,083 | 0,089 | 0,231 | 0,255 | 0,373 | 0,343
Група підприємств із реґресивною динамікою розвитку інформаційних ресурсів
ВАТ "Серп і молот" | 0,095 | 0,084 | 0,073 | 0,073 | 0,067 | 0,075 | 0,065 | 0,026
Група підприємств із динамікою нерозвитку інформаційних ресурсів
ВАТ "ХВЗ ім. Г.І.Петровського" | 0,093 | 0,090 | 0,092 | 0,103 | 0,083 | 0,073 | 0,075 | 0,081
Група підприємств із нестійким станом розвитку інформаційних ресурсів
ВАТ "Турбоатом" | 0,096 | 0,097 | 0,095 | 0,094 | 0,157 | 0,107 | 0,172 | 0,103
ВАТ " Харківський підшипниковий завод " | 0,138 | 0,138 | 0,086 | 0,080 | 0,097 | 0,207 | 0,158 | 0,196
Це дає підстави зробити висновок про необхідність удосконалення методичного забезпечення управління інформаційними ресурсами підприємств.
У третьому розділі – "Методичне забезпечення управління процесом формування інформаційних ресурсів підприємств" – розроблено класифікацію резервів використання інформаційних ресурсів підприємства, запропоновано методику комплексного аналізу таких резервів і методичний підхід до визначення складових стратегії інвестування в інформаційні ресурси підприємства, виявлено організаційно-економічні особливості управління проектами впровадження АІС.
Удосконалення управління процесом формування інформаційних ресурсів підприємства потребує визначення резервів їхнього використання. В дисертаційної роботі запропоновано удосконалену класифікацію резервів використання інформаційних ресурсів, практичне застосування якої дає змогу формалізувати пошук останніх не тільки за групами носіїв, але і за видами та чинниками. Класифікація є підґрунтям розробленої методики аналізу резервів залучення інформаційних ресурсів: за носіями (інформаційне забезпечення, персонал, інтелектуальна власність, інформаційна структура), в цілому на підприємстві та в його окремих структурних підрозділахрис.2).
Рис. . Схема комплексного аналізу резервів використання інформаційних ресурсів підприємства
Методика комплексного аналізу резервів базується на вдосконаленому алгоритмі багатовимірного аналізу розрахунку внесків інформаційних ресурсів у загальний рівень їхнього розвитку.
Під час дослідження виявлено закономірності формування резервів інформаційних ресурсів по групах підприємств із різною динамікою розвитку. Для підприємств із проґресивною і нульовою динамікою цих ресурсів є характерною їхня збалансована сформованість за складовими. Для підприємств із реґресивною динамікою максимальні резерви використання інформаційних ресурсів притаманні складовим "інформаційна структура" та "інформаційне забезпечення".
У дисертаційному дослідженні вдосконалено методичний підхід до визначення складових стратегії інвестування в інформаційні ресурси, який базується на трьох складових за наступними ознаками: інвестиційною привабливістю АІС (за узагальнювальним таксономічним показником), ефективністю запропонованого інвестиційного проекту (за показником загальної вартості володіння та періоду повернення інвестицій), а також готовністю підприємства до сприйняття інвестиційного проекту (за показником готовності, оціненого методом нечітких множин).
Запропонований підхід до визначення складових стратегії є інструментом прийняття управлінських рішень з інвестування в АІС підприємства як складової частини стратегії його розвитку.
У роботі обґрунтовано необхідність врахування форм управління проектами, що дає можливість індивідуально обрати їхню організаційну форму для підприємства і паралельно здійснити реорганізацію організаційно-економічної системи і проектування АІС. Сформульовано вимоги до проектних колективів, які розробляють АІС, незалежно від організаційної форми; запропоновано організаційну структуру команди, котра працює над проектом створення АІС.
У дисертаційному дослідженні також виявлено організаційно-економічні особливості управління проектами АІС, якими є: індивідуальність підбору відповідної організаційної форми під проект АІС; необхідність виокремлення на кожному етапі життєвого циклу проекту провідних груп видів діяльності; еволюція організаційної структури команди, що працює над проектом, залежно від стадії життєвого циклу проекту; забезпечення постійного автоматизованого інформаційного обміну як між проектувальниками та замовниками, так і в середині кожного з них між рівнями управління; виконання робіт згідно з проектом не за функціональним, а за процесовим підходом; відкритість проектів на базі використання світової мережі Інтернет; створення єдиного інформаційного простору всіх учасників проекту, розвинутість підтримки їхньої групової роботи з використанням новітніх інформаційних технологій; залучення переважно електронних, а не паперових носіїв інформації і не розрізнених пакетів програм, а єдиної інформаційної системи управління проектом. Остання охоплює такі структурні елементи: засоби для календарно-мережного планування, засоби для вирішення часткових завдань (передпроектний аналіз, розроблення бюджетів, аналіз ризиків, управління контрактами, часом тощо), засоби для спрощеного доступу до проектних даних, засоби для організації комунікацій, засоби для інтеґрації з іншими програмними продуктами. Це дає змогу досягти зниження витрат часу, прискорення виконання проекту завдяки оптимізації праці персоналу.
ВИСНОВКИ
У дисертації поставлено і вирішено науково-практичне завдання щодо теоретичних і методичних положень управління формуванням інформаційних ресурсів підприємства.
Основні висновки теоретичного і методичного характеру, одержані за результатами дослідження, такі:
1. На підставі виконаного аналізу підходів до дослідження інформаційних ресурсів, які утворюються в процесі розвитку й практичної діяльності людей і використовуються для вирішення наукових, виробничих, управлінських та інших завдань, було доведено, що цей вид ресурсів характеризується певною самостійністю, невідчужуваністю, структурною різноманітністю, наявністю у суб‘єкта-отримувача та суб‘єкта-передавача, необмеженістю у просторі, багаторазовістю та своєчасністю застосування, тривалістю зберігання, системністю, комунікативністю, інтеграцією, стисненням, що сприяє зростанню ефективності діяльності, а також доходів їх власників і національного доходу.
2. Дослідження категорії "інформаційні ресурси" та їхніх властивостей дали можливість удосконалити класифікацію цього виду ресурсів за вагомими для управління ознаками об’єкта управління – носія інформації, де вони виступають як інтелектуальна власність, інформаційне забезпечення, інформаційна структура та персонал, здатний інтерпретувати будь-яку інформацію. Практичне застосування удосконаленої класифікації дасть змогу формулювати цілі і завдання інформаційної політики підприємства по конкретних об’єктах та сприятиме уникненню помилкових рішень щодо методів управління формуванням інформаційних ресурсів за носіями.
3. На підставі аналізу стану і тенденцій формування інформаційних ресурсів виявлено п‘ять найбільш значущих напрямів: ускладнення інформаційних продуктів, здатність інформаційних ресурсів до взаємодії, встановлення прямих взаємозв‘язків між виробниками і споживачами інформаційної продукції, конвергенція, ґлобалізація. При дослідженні було виявлено відставання рівня сформованості інформаційних ресурсів в Україні від розвинутих країн світу.
4. Кореляційно-регресійний аналіз впливу на дохід підприємства витрат на інформаційні ресурси довів, що до найбільш значущої складової сукупності витрат на інформаційні ресурси (витрати на програмне забезпечення, витрати на оплату послуг сторонніх організацій у сфері інформатизації) доцільно віднести витрати на обчислювальну техніку.
5. Для визначення факторів формування конкурентоспроможності підприємства в умовах його інформатизації запропоновано методичний підхід на базі факторного аналізу. Згідно з ним на підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств Харківського реґіону впливає результативність інноваційної діяльності підприємства, масштабність виробництва та його інформаційної системи, обсяг інвестицій у нематеріальні активи.
6. Управління таким складним процесом, як формування інформаційних ресурсів підприємства, можливе за умови створення теоретично обґрунтованої і практично застосовуваної для цих цілей системи кількісних показників. Запропонована збалансована система оцінювання інформаційних ресурсів базується на співвідношенні загального з частковим. Загальне в збалансованій оцінці інформаційних ресурсів розкрито за допомогою узагальнювального показника, побудованого на підставі економіко-математичного моделювання методом таксономії, а не вибору його з системи часткових показників; часткове – за допомогою системи часткових показників, які характеризують особливості формування інформаційних ресурсів відповідно до цілей підприємства.
7. Розроблену систему оцінювання рівня сформованості інформаційних ресурсів апробовано на підприємствах Харківського реґіону. За даними аналізу виявлено наявність чотирьох груп підприємств, яким притаманні: проґресивний, реґресивний, нульовий розвиток та нестійкий коливний стан інформаційних ресурсів.
8. Для дослідження величини і виявлення резервів використання інформаційних ресурсів, а також внеску їхніх складових у загальний рівень використання було розроблено класифікацію резервів залучення інформаційних ресурсів, яка побудована в методологічній єдності з класифікацією такого виду ресурсів за ознакою носія інформації та має ієрархічне вкладення за видами і чинниками цього процесу. Запропонована методика комплексного аналізу резервів використання інформаційних ресурсів уможливлює виявлення їх як за окремими складовими інформаційних ресурсів (інформаційне забезпечення, персонал, інтелектуальна власність, інформаційна структура), так і в цілому по підприємству та його структурних підрозділах. Вона базується на математичному апараті алгоритму модифікованого таксономічного методу. Згідно з алгоритмом комплексного аналізу визначено, що найістотніший вплив на створення резервів використання інформаційних ресурсів має стратегія збалансованого їх формування на підприємстві в цілому.
9. Для стратегічного управління процесом формування інформаційних ресурсів підприємств запропоновано вдосконалений методичний підхід до визначення складових стратегії їх інвестування, якими є інвестиційна привабливість АІС, готовність підприємства до сприйняття інвестиційного проекту АІС та його ефективність.
10. Такий складний процес, як управління проектами інформаційної системи, можливий за умови створення теоретично обґрунтованої і практично застосовуваної системи управління проектом, організаційно-економічні особливості якої було досліджено в роботі. Вони полягають у такому: індивідуальність підбору відповідної організаційної форми під проект АІС; необхідність виокремлення на кожному етапі життєвого циклу проекту провідних груп видів діяльності; еволюція організаційної структури учасників проекту залежно від стадії його життєвого циклу; забезпечення постійного автоматизованого інформаційного обміну між учасниками проекту та рівнями управління; виконання робіт за процесовим підходом; відкритість проектів АІС; створення єдиного інформаційного простору всіх учасників проекту; всебічне підтримання їхньої групової роботи на базі новітніх інформаційних технологій та єдиної інформаційної системи управління проектом.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Журавлёва И.В., Огурцов В.В. Обобщение методических подходов к экономической оценке информационных ресурсов // Зб.наук.пр. "Економіка: проблеми теорії та практики". – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – Вип. 193. –С.1114 – 1121.
2. Журавлёва И.В., Огурцов В.В. Методические подходы к разработке стратегии инвестирования в автоматизированную информационную систему предприятияЗб.наук.пр. ХДЕУ "Економіка розвитку". – Харків: Вид-во ХДЕУ, 2004. – №1(29). – C. – 95.
3. Журавлёва И.В., Огурцов В.В. Методические подходы к выявлению резервов использования информационных ресурсов на предприятии // Науч. информ. журн. "Бизнес Информ", 2004. – №5–6. – C. – 100.
4. Огурцов В.В. Корреляционно-регрессионный анализ влияния затрат в информатизацию предприятия на его доход // Зб.наук.пр. ХДЕУ "Економіка розвитку". – Харків: Вид-во ХДЕУ, 2003. – №2(26). – С. 99 – 102.
5. Огурцов В.В. Факторный анализ влияния уровня затрат в информатизацию на конкурентоспособность предприятия // Зб.наук.пр. ДНУ. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2003. – С. 33 – 39.
6. Журавльова І.В., Огурцов В.В. Організація інформаційної мережної інфраструктури управління територіально-адміністративної одиниці (ТАО) в середовищі “електронного уряду” // Зб.наук.пр. Української Академії державного управління при Президентові України. – Харків:УАДУ, 2001. – Ч.2. – С.108 – 112.
7. Журавлёва И.В., Огурцов В.В. Методический подход к моделированию оценки информационных ресурсов // Матер. III Міжнар. наук.-практ. конф. "Динаміка наукових досліджень". – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С.19 – 20.
8. Журавлёва И.В., Огурцов В.В. Методическое обеспечение управления процессом формирования и развития информационных ресурсов предприятий // Матер. II Міжнар. наук. конф. "Розвиток підприємницької діяльності а Україні: історія та сьогодення". – Тернопіль: Вид-во ІЕП, 2004. – С.226 – .
9. Огурцов В.В. Тенденции развития и экономическая оценка информационных услуг // Зб.матер. Четвертої наук.-практ. конф. молодих економістів "Сучасні проблеми розвитку виробництва". – Харків: Вид-во ХДЕУ, 2000. – С.277 – 280.
10. Журавльова І.В., Огурцов В.В. Інвестиції в електронну комерцію як складову частину маркетингової стратегії підприємства // Тези доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. "Маркетинґ та логістика в системі менеджменту". – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2000. – С.94 – 95.
АНОТАЦІЯ
Огурцов В. В. Управління формуванням інформаційних ресурсів підприємства. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Харківський національний економічний університет, Харків, .
Дисертація присвячена вирішенню теоретичних і методичних питань управління процесом формування інформаційних ресурсів підприємства. У роботі проаналізовано сутність й уточнено визначення поняття інформаційних ресурсів підприємства, узагальнено та вдосконалено класифікацію цього виду ресурсів за ознакою носія інформації. Виявлено й систематизовано особливості управління інформаційними ресурсами підприємства. Здійснено аналіз формування інформаційних ресурсів на макрорівні. На підставі результатів кореляційно-регресійного аналізу встановлено значну тісноту зв'язку між витратами на інформатизацію та доходом підприємств. За допомогою факторного аналізу досліджено вплив інвестицій в інформаційні ресурси на конкурентоспроможність підприємств. Узагальнено методичні підходи до економічної оцінки інформаційних ресурсів на мікрорівні й розроблено підхід, що допомагає визначити рівень і тенденції сформованості інформаційних ресурсів підприємства. Розроблено класифікацію резервів використання інформаційних ресурсів підприємства і методику їх виявлення за носіями. Обґрунтовано методичний підхід для визначення складових стратегії інвестування у формування інформаційних ресурсів з огляду на специфіку інвестиційних проектів інформаційних систем. Виявлено організаційно-економічні особливості управління проектами АІС.
Ключові слова: інформаційні ресурси, класифікація інформаційних ресурсів, формування інформаційних ресурсів, витрати на інформатизацію, резерви використання інформаційних ресурсів, складові стратегії інвестування у формування інформаційних ресурсів, організаційно-економічні особливості управління проектами АІС.
АННОТАЦИЯ
Огурцов В.В. Управление формированием информационных ресурсов предприятия. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. – Харьковский национальный экономический университет, Харьков, 2005.
Диссертация посвящена решению теоретических и методических вопросов управления процессом формирования информационных ресурсов предприятия. В работе исследованы подходы различных научных школ к понятию информации, рассмотрена сущность информационных ресурсов в различных аспектах: производство информации как таковой (производственная отрасль, то есть вид экономической деятельности), фактор производства, объект купли-продажи (товар), общественное благо (часть информационных ресурсов), элемент рыночного механизма. Усовершенствована классификация информационных ресурсов по признаку "носитель информации".
На основании сравнительного анализа отличительных характеристик предприятий традиционной и информационной экономик выявлены и систематизированы особенности организации и управления предприятиями информационного бизнеса, а также структура информационной сферы экономики, базирующаяся на видах информационной деятельности.
По результатам корреляционно-регрессионного анализа установлено наличие значительной тесноты связи между затратами на информатизацию и доходом предприятий. Причём форма данной регрессионной модели является одинаковой как для украинских предприятий, так и для ведущих мировых компьютерных фирм. Выявлено, что на инвестиции в информатизацию в Украине наиболее весомо влияет такая составляющая, как затраты на программное обеспечение.
С помощью факторного анализа, используя метод сравнительных преимуществ, исследовано влияние затрат на информационные ресурсы на конкурентоспособность предприятий. Проанализировано также воздействие выделенных и интерпретированных факторов на основные показатели предприятий, определяющие их конкурентоспособность и конкурентное положение на рынке.
Обобщены методические подходы к экономической оценке информационных ресурсов на микроуровне, разработан подход, основанный на соотношении частного и обобщающего, позволяющий оценить уровень и тенденции сформированности информационных ресурсов предприятия.
Разработаны классификация резервов использования информационных ресурсов предприятия и методика их оценки в разрезе подразделений предприятий, видов информационных ресурсов, с определением вкладов как этих видов, так и частных показателей. Разработан алгоритм анализа резервов информационных ресурсов, результаты применения которого получены на примере такого вида информационных ресурсов как информационная структура.
Предложен и обоснован методический подход к определению составляющих стратегии инвестирования в информационные ресурсы, который основывается на трех составляющих: построении системы инвестиционных проектов в виде трехмерной модели (куба) с учетом специфики инвестиционных проектов информационных систем, возможностей и потребностей предприятия. Данный подход соответствует общему стратегическому направлению развития предприятия и учитывает эффективность инвестиционных проектов, готовность предприятия к его внедрению, привлекательность АИС (как используемых, так и требующих разработки). Теоретически обоснована система управления проектом, внедрение которой позволяет достичь снижения затрат времени, ускорения обмена информацией за счет оптимизации работы персонала.
Ключевые слова: информационные ресурсы, классификация информационных ресурсов, формирование информационных ресурсов, затраты на информатизацию, резервы использования информационных ресурсов, составляющие стратегии инвестирования в информационные ресурсы, организационно-экономические особенности управления проектами АИС.
ABSTRACT
Ogurtsov V.V. The management by forming the enterprise's information resources. – Manuscript.
The thesis for a candidate in economics by speciality 08.06.01 – economics, organization and management of enterprises. – Kharkiv National University of Economics, Kharkiv, 2005.
The theoretical and methodical problems of the process of the management by forming the enterprise's information resources are decided in dissertation. In the work base positions and progress trends of economic theories of information economy are generalized, certainly properties and features of the enterprise's information resources are generalized and their classification is improved on the sign of data carrier. The analysis of forming information resources is realized. As a result of correlation-regressive analysis the crowd conditions of connections are set between charges on informatization and profit of the enterprises. By a factor analysis it is explored influencing of investments in the information resources for enterprises' ability to compete. Generalized existent methodical approaches to the economic evaluation of the enterprise's information resources and the system of indexes is developed from the evaluation of the level they are formed. Classification of backlogs of the use of the enterprise's information resources, and method of their complex analysis, is developed after the types of the information resources by their transmitters. The methodical approach for the determination of constituents of investing strategy in information resources is grounded taking into account the specific of investment projects of the information systems. The system is theoretically determined in the project, introduction of which allows attaining the costs cutting of time, acceleration of exchange by information due to optimization of work of personnel.
Keywords: the information resources, classification of the information resources, forming the information resources, informatization cost, backlogs of using the information resources, components of strategy of investing for the information resources, organizationally-economic features of information systems projects management.
ОГУРЦОВ ВІТАЛІЙ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і
управління підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Відповідальний за випуск І.О.Золотарьова
Підписано до друку 26.08.2005 Формат 60 х 84 1/16. Спосіб друку – ризографія.
Ум.-друк. арк. 1,0 Обл.-вид. арк. 1,0 Тираж 100 прим.
Зам. № . Ціна договірна
ХНУРЕ, 61166, Харків, пр. Леніна, 14
Віддруковано в навчально-науковому
видавничо-поліграфічному центрі ХНУРЕ
61166, Харків, пр. Леніна, 14
