КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ОСІДАК Вікторія Василівна
УДК 811.111’36 : 371.26 + 378.147.88
КОМПЛЕКСНИЙ КОНТРОЛЬ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ АНГЛОМОВНОЇ ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ
Спеціальність 13.00.02 – теорія та методика викладання: германські мови
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор
ПЕТРАЩУК Олена Петрівна,
Інститут педагогіки АПН України,
головний науковий співробітник
лабораторії навчання іноземних мов
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
ПАХОМОВА Тетяна Олександрівна,
Запорізький державний університет,
завідувач кафедри методики викладання
філологічних дисциплін і міжкультурної
комунікації
кандидат педагогічних наук
КМІТЬ Олена Володимирівна,
Чернігівська філія міжрегіонального
гуманітарного інституту Київського
славістичного університету,
доцент кафедри суспільних дисциплін
Провідна установа Київський національний університет
імені Тараса Шевченка, кафедра
методики навчання іноземних мов
та прикладної лінгвістики, м. Київ
Захист відбудеться 15 березня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті за адресою 03680, м.Київ-150, вул. Червоноармійська, 73.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету за адресою 03680, м.Київ-150, вул. Червоноармійська, 73.
Автореферат розісланий 10 лютого 2005р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради ___________________________ Омельченко Л.Ф.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
На сучасному етапі розвитку української державності у зв’язку із прагненням України увійти до європейської спільноти постала потреба у фахівцях з високим рівнем володіння англійською мовою ? визнаною мовою міжнародного спілкування.
Успішність іншомовного спілкування безпосередньо визначається рівнем сформованості іншомовної граматичної компетенції, оскільки саме граматика допомагає зрозуміти логіку мислення та оформлення думки іноземною мовою (ІМ). Важливість та необхідність оволодіння граматичною стороною мовлення для вирішення комунікативних завдань спілкування логічно випливає із практичної мети навчання ІМ у вищих мовних навчальних закладах (ВМНЗ) Програма з англійської мови для університетів / інститутів (п’ятирічний курс навчання): Проект / Колектив авт.: С.Ю.Ніколаєва, М.І.Соловей (керівники), Ю.В.Головач та ін.; Київ. держ. лінгв. університет та ін. ? К.: Британська Рада, 2001. – 245 с.. Відповідно після закінчення ВМНЗ майбутні філологи повинні мати достатній рівень сформованості англомовної граматичної компетенції (АГК) для вільного користування англійською мовою у різних цілях. Таким чином, процес формування АГК є необхідним складником кваліфікованої підготовки філологів. Успішне вирішення цього завдання обумовлює необхідність навчання всіх аспектів ІМ взаємопов’язано, оскільки поділ мовного та мовленнєвого матеріалу порушує ті зв’язки, в яких одиниці мови вживаються в мовленні (М.С.Ільїн). Цим визначається необхідність проведення методичних досліджень, що спрямовані на створення науково обґрунтованих методів навчання, які враховують це явище.
Важливим механізмом оптимізації процесів навчання й оволодіння граматичною стороною мовлення полягають у застосуванні ефективного контролю, спрямованого на визначення рівня сформованості АГК, оскільки успіх процесу оволодіння ІМ залежить від управління, яке, у свою чергу, забезпечується контролем (Б.Я.Якунін).
Як складова частина навчання контроль має бути комунікативно спрямованим. У той же час існуюча практика контролю рівня сформованості АГК не відповідає комунікативному підходу до навчання ІМ. Тому контроль не в змозі забезпечити визначення рівня сформованості граматичної компетенції, який студенти спроможні продемонструвати в реальних ситуаціях іншомовного спілкування.
Таким чином, потреба у забезпеченні ефективного управління формуванням АГК за допомогою надійного способу вимірювання та об’єктивного оцінювання рівня сформованості АГК студентів першого року навчання ВМНЗ зумовлює необхідність розробки науково обґрунтованої та експериментально підтвердженої методики комплексного контролю рівня сформованості АГК. Для цього існує достатня теоретична база: розглянуто методичні та психологічні особливості контролю (Л.В.Банкевич, М.Є.Брейгина, А.Д.Климентенко, М.В.Вітт, В.В.Голубець, А.П.Гудима, О.Ю.Горчев, Ю.В.Головач, І.М.Кошман, В.А.Коккота, О.В.Кміть, О.О.Молокович, С.Ю.Ніколаєва, О.П.Петращук, О.П.Петренко, І.Рапопорт, Р.Сельг, І.Соттер, Н.С.Саєнко, С.К.Фоломкіна, L.F.Bachman, J.B.Heaton, Hughes, H.S.Madsen, J.W.Oller, N.Underhill, C.J.Weir та ін.); досліджено природу граматичних навичок (Ю.І.Пассов, Н.К.Скляренко, С.П.Шатілов, П.Б.Гурвич, Ю.А.Кудряшов, О.Е.Михайлова, S.Gaies, S.Krashen та ін.); розроблено методики і сформульовано конкретні рекомендації з формування іншомовних граматичних навичок мовлення (В.В.Голубець, Н.М.Ковальчук, Є.Ю.Мельник, О.М.Ніцецька, Ю.І.Пассов, М.В.Рябих, Н.К.Скляренко, Л.М.Черноватий, С.П.Шатілов, P.Master, E.Williams, H.Widdowson, S.Thornbury, Ch.Frank, M.Rinvoluchi, P.Ur та ін.); існують розробки комунікативно спрямованих граматичних вправ (Т.О.Казарницкая, Ю.І.Пассов, Н.К.Скляренко, С.П.Шатілов, Е.П.Шубін, G.P.Delahunty, J.J.Garvey, M.Celce-Murcia, S. Thornbury та ін.). Однак проблема контролю з позицій комунікативно-орієнтованого підходу висвітлена недостатньо. Передусім це стосується контролю рівня сформованості граматичної сторони мовлення студентів у курсі “Практика усного і писемного мовлення”.
Все вищесказане дає нам підстави стверджувати, що проблема контролю рівня сформованості АГК потребує теоретичного і практичного обґрунтування. Отже, соціальне замовлення суспільства на підготовку кваліфікованих фахівців з англійської мови, з одного боку, та потреба у спеціальних дослідженнях контролю рівня сформованості АГК майбутніх філологів, з іншого боку, а також необхідність врахування специфіки контролю з позицій комунікативного підходу в навчанні граматики ІМ зумовили актуальність цієї дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напрямку дослідження безпосередньо пов’язаний з науково-дослідною роботою кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету над темою “Дослідження шляхів реалізації державних стандартів з іноземної мови в системі середньої та вищої освіти України відповідно до рекомендацій Ради Європи” (номер державної реєстрації 0103U007599).
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, практично розробити та експериментально підтвердити ефективність запропонованої в дослідженні методики комплексного контролю рівня сформованості АГК студентів першого курсу ВМНЗ.
Об’єктом дослідження є процес формування у майбутніх філологів англомовної граматичної компетенції.
Предмет дослідження – методика організації комплексного контролю рівня сформованості АГК студентів першого курсу ВМНЗ.
Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання:
1) уточнено об’єкти контролю рівня сформованості англомовної граматичної компетенції студентів першого курсу ВМНЗ;
2) досліджено механізми комплексного контролю рівня сформованості граматичної компетенції студентів з позицій комунікативного підходу;
3) вивчено специфіку комплексності контролю у процесі оволодіння граматичною стороною мовлення на основі сучасних досягнень у галузях дидактики, психології та методики викладання ІМ;
4) визначено цілі, функції, види та форми комплексного контролю в процесі оволодіння студентами граматичною стороною мовлення на першому курсі ВМНЗ;
5) обґрунтовано організацію граматичного матеріалу для контрольних завдань;
6) запропоновано класифікацію та процедуру створення контрольних завдань для визначення рівня сформованості АГК;
7) розроблено систему контрольних завдань, спрямовану на визначення рівня сформованості АГК на першому курсі ВМНЗ;
8) створено модель реалізації комплексного контролю рівня сформованості АГК у ВМНЗ;
9) перевірено ефективність запропонованої методики в ході експериментального навчання студентів першого курсу ВМНЗ;
10) запропоновано методичні рекомендації щодо організації комплексного контролю рівня сформованості АГК студентів першого курсу ВМНЗ.
Під час роботи застосовувались такі методи дослідження: 1) узагальнення науково-теоретичних і практичних даних, отриманих в теорії та практиці контролю; 2) анкетування викладачів англійської мови Київського національного лінгвістичного університету і Житомирського державного педагогічного університету ім. І.Франка та студентів, які вивчають англійську мову на першому курсі ВМНЗ, з метою визначення комплексності контролю, ролі й місця самоконтролю у процесі формування комунікативної компетенції взагалі та АГК зокрема; 3) наукове спостереження за процесом формування граматичної компетенції студентів; 4) експеримент з метою перевірки ефективності авторської методики комплексного контролю рівня сформованості АГК майбутніх філологів; 5) статистичний аналіз результатів, отриманих у ході експериментальної перевірки методики комплексного контролю рівня сформованості АГК; 6) вивчення і критичний аналіз лінгвістичної, психологічної, педагогічної та методичної літератури з теми дослідження.
Наукова новизна результатів полягає у тому, що в дослідженні вперше теоретично обґрунтовано методику комплексного контролю рівня сформованості англомовної граматичної компетенції студентів першого курсу ВМНЗ з позицій комунікативного підходу; уточнено підхід до організації граматичного матеріалу для контрольних завдань (КЗ); теоретично обґрунтовано систему контрольних завдань для визначення рівня сформованості англомовної граматичної компетенції студентів. Запропоновану систему можливо застосовувати також в модульній системі навчання для нарахування кількості кредитів з граматики англійської мови за певний модуль.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає 1) в організації граматичного матеріалу для проведення комплексного контролю рівня сформованості АГК (на прикладі тем “Family”, “There is no place like home”, “Seasons and Weather”); 2) у розробці системи контрольних завдань, спрямованих на визначення рівня сформованості АГК студентів; 3) у розробці методичних рекомендацій щодо організації контролю рівня сформованості АГК студентів першого курсу ВМНЗ.
Методику організації контролю рівня сформованості АГК студентів першого курсу ВМНЗ упроваджено в навчальний процес Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка та Дніпропетровського університету економіки та права.
Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи були оприлюднені на щорічних науково-практичних конференціях Київського національного лінгвістичного університету (КНЛУ): „Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (2002 р.), „Мови і культури у сучасному світі” (2003 р.), „Мова, освіта, культура у конспекті Болонського процесу” (2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Гуманітарна освіта в Україні: проблема оцінювання навчальних досягнень учнів” (2002 р.), м.Львів (Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти); ІІІ регіональній науково-практичній конференції (2002 р.), м.Чернігів (Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г.Шевченка); ІV регіональній науково-практичній конференції, присвяченій 10-річчю кафедри англійської філології (2003 р.), м. Чернігів (КНЛУ та Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г.Шевченка); V регіональній науково-практичній конференції (2004 р.), м. Чернігів (Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г.Шевченка).
Публікації. Результати та основні положення дисертації викладено в чотирьох статтях і одних тезах конференції.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації – 314 сторінок. Кількість таблиць – 19, рисунків – 7, додатки викладено на 115 сторінках. Список використаних джерел нараховує 244 найменувань (з них 49 англійською та німецькою мовами) і розміщений на 22 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Перший розділ дисертації присвячений теоретичному обґрунтуванню проблеми контролю АГК студентів ВМНЗ.
На основі аналізу лінгвістичних, лінгвопсихологічних і методичних досліджень визначено об’єкти комплексного контролю АГК на першому курсі у ВМНЗ. АГК як складова комунікативної компетенції майбутніх філологів складається із теоретичних та практичних граматичних знань, рецептивних та репродуктивних граматичних навичок, а також операцій, які входять до складу цих навичок. Перераховані вище складові є об’єктами контролю при оволодінні студентами АГК на першому курсі ВМНЗ. Узагальненим об’єктом контролю також виступає рівень сформованості АГК.
Комунікативний підхід передбачає уподібнення процесу навчання процесу реального спілкування (Ю.І.Пассов). Тому контроль як невід’ємний компонент навчальної діяльності повинен бути комунікативно-спрямованим (Ю.І.Пассов, М.О.Дадикіна, О.Б.Тарнопольський, C.J.Weir, K.Morrow). Реалізація комунікативного підходу в системі контролю передбачає урахування методичних вимог цього підходу до комплексного контролю АГК, які витікають із основних принципів комунікативного підходу до навчання, а саме: мовленнєву спрямованість, функціональність, ситуативність.
Ефективна і цілеспрямована організація контролю з позицій комунікативного підходу вимагає також урахування індивідуально-психологічних особливостей студентів, які можуть впливати на їхню успішність (О.П.Петращук), а саме: обсяг оперативної пам’яті, ступінь розвитку уваги, логіки мислення, спроможності до узагальнення, порівняння, а також нахилів, бажань, інтересів, ідеалів, світогляду, переконань та мотивів тощо, які притаманні студентам першого курсу – молодим людям від 17 до 19 років. Дані психологічних досліджень свідчать про те, що урахування індивідуально-психологічних особливостей студентів першого року навчання є однією з умов раціональної організації контролю в процесі навчання/оволодіння АГК на першому курсі ВМНЗ. Крім цього, здійснення контролю і самоконтролю в процесі оволодіння комунікативною компетенцією взагалі та АГК зокрема сприяє подальшому удосконаленню багатьох психічних функцій цього контингенту студентів.
На основі аналізу індивідуально-психологічних особливостей студентів першого курсу та враховуючи рекомендації стосовно ефективної організації контролю в процесі оволодіння студентами англійською мовою (European Language Portfolio), принцип комплексності контролю в навчанні граматики англійської мови розглядається нами з позицій суб’єктів навчальної діяльності. Виходячи з цього, контроль рівня сформованості АГК – це обов’язковий компонент процесу засвоєння граматичних знань, формування граматичних навичок, удосконалення АГК, який реалізується на основі цілеспрямованої навчально-контролюючої діяльності викладача і студента (див. рис. 1). Оскільки в комунікативній системі навчання найвищим рівнем розвитку студента є його здатність до самоуправління (Ю.І.Пассов), навчальні можливості контролю повинні бути спрямовані на стимулювання самоконтролю. Таким чином, досягти ефективнішого управління процесом формування АГК можливо шляхом раціонального поєднання контролю викладача і самоконтролю/взаємоконтролю студента.
КомК АГК
Рис. 1. Компоненти комплексного контролю (КомК) рівня сформованості англомовної граматичної компетенції (АГК)
Відомо, що самоконтроль тісно пов’язаний із самооцінкою студентів, яка є водночас складником і заключним етапом контролю. Психологічними дослідженнями доведено, що чим вища успішність студента, тим точнішою є його самооцінка (Е.И.Савонько), яка формується під впливом оцінки викладача і при умові ознайомлення студентів з єдиними критеріями і нормами оцінки знань, навичок і умінь. Таким чином, при коректній організації комплексного контролю рівня сформованості АГК необхідна наявність адекватної оцінки, яка передбачає відсутність розбіжностей оцінки викладача і самооцінки студента, що базуються на єдиних критеріях і нормах оцінювання рівня сформованості АГК (див. рис. 2).
Рис. 2. Компоненти адекватної оцінки (АО) рівня сформованості англомовної граматичної компетенції (АГК)
Другий розділ присвячено методиці комплексного контролю рівня сформованості англомовної граматичної компетенції студентів першого курсу ВМНЗ.
На основі теоретичного аналізу проблеми контролю рівня сформованості АГК на першому курсі ВМНЗ нами визначено цілі, функції види та форми комплексного контролю. Функціонування системи комплексного контролю спрямоване на досягнення основної мети – управління процесом оволодіння АГК шляхом перевірки, аналізу, оцінювання рівня сформованості АГК майбутніх філологів та констатації отриманих під час контролю результатів. Крім цього, реалізація основної мети контролю полягає в формуванні навичок самоконтролю в процесі оволодіння студентами АГК. Основна мета контролю конкретизується на кожному окремому занятті, на цілому занятті, протягом семестру, року і узгоджується з практичною метою навчання англійської мови на першому курсі ВМНЗ. В супутніх цілях навчання знаходять також відображення когнітивна, виховна, емоційно-розвиваюча, професійна та освітня цілі навчання іноземної мови.
Функції комплексного контролю рівня сформованості АГК визначаються його роллю в навчальному процесі, а також обумовлюються основною метою комплексного контролю та цілями навчання англійської мови на першому курсі ВМНЗ. Відповідно основною функцією комплексного контролю АГК є функція управління процесом навчання граматичної компетенції студентів. Комплексний контроль рівня сформованості АГК як інтегративний засіб управління навчально-виховним процесом складається із контролю викладача і самоконтролю/взаємоконтролю студента. Супутніми функціями контролю викладача нами визначено навчальна, розвиваюча, діагностична, оціночна, коригуюча, мотиваційна функції, а супутніми функціями самоконтролю – самонавчальна, саморозвиваюча, самодіагностична, самооціночна, самокоригуюча, мотиваційна.
Цілі контролю рівня сформованості АГК співвідносяться з такими етапами володіння студентами АГК: 1) презентація граматичних структур, 2) формування мовленнєвих граматичних навичок, 3) включення мовленнєвих навичок в різні види мовленнєвої діяльності (С.П.Шатілов), 4) систематизація та узагальнення граматичних явищ (С.В.Гапонова). В зв’язку з відсутністю необхідності вводити граматичний матеріал, який підлягав засвоєнню в середній школі, комплексний контроль доцільно застосовувати на ІІ, ІІІ та ІV етапах роботи над граматичною стороною мовлення.
Згідно з вимогами чинної програми до контролю й оцінювання знань, навичок і вмінь студентів ВМНЗ, нами були визначені поточний та підсумковий види контролю АГК. Поточний контроль (ПоК) реалізується під час практичних занять і пов’язаний із процесуальною стороною формування АГК. Йому відводиться основна роль при формуванні та контролі рівня сформованості АГК студентів, від ефективної реалізації якої залежать результати підсумкового контролю. Підсумковий контроль (ПіК) спрямовано на оцінювання рівня володіння студентами АГК за семестр і за навчальний рік шляхом порівняння отриманих результатів з еталонним рівнем, визначеним метою навчання англійської мови на першому курсі ВМНЗ. Комплексний контроль рівня сформованості АГК здійснюється на матеріалі тем, передбачених програмою з практики усного і писемного мовлення, з урахуванням його необхідності й достатності для вирішення комунікативних завдань з цих тем. З цією метою виділяється тематичний контроль (ТеК). Для забезпечення самоконтролю рівня сформованості АГК, ми слідом за Н.С.Саєнко, розрізняємо поточний (поопераційний), підсумковий, прогнозуючий види самоконтролю.
В залежності від виду контролю обираються і його форми (Н.О.Андронкіна). Комплексний контроль рівня сформованості АГК майбутніх філологів може бути усним і письмовим, фронтальним й індивідуальним. При виборі форми контролю, які зможуть забезпечити об’єктивні та надійні показники рівня володіння студентами АГК, ми звернулися до тестів. Аналіз методичної літератури показав, що тести є не тільки ефективною формою визначення рівня сформованості АГК викладачем, але й дієвим засобом самоконтролю, завдяки наявності таких характеристик як систематичність, операційність, здатність сконцентровувати увагу студентів на суттєвих ознаках діяльності (вживання граматичної структури в конкретній ситуації), можливість аналізу своєї діяльності, наявність надійної оцінки, легкість її підрахунку тощо (Н.Ф.Бориско, Н.С.Саєнко).
У методичній літературі розрізняють об’єктивні та суб’єктивні тести (С.К.Фоломкіна, L.F.Bachman, J.W.Oller та ін.). В об’єктивних тестах правильність відповіді здійснюється на основі завчасно визначеного еталону (ключа), в суб’єктивних – базується на оціночних судженнях тестолога. Відповідно, під час ПоК АГК переважають економніші за часом об’єктивні тести. Об’єктивні тести також застосовуються при визначенні рівня сформованості АГК в рецептивних видах мовленнєвої діяльності. Для визначення рівня сформованості АГК у продуктивних видах мовленнєвої діяльності (під час ТеК і ПіК) ефективною формою контролю виступають суб’єктивні тести.
Комплексний контроль рівня сформованості АГК проводиться на базі конкретного граматичного матеріалу, передбаченого для засвоєння на першому курсі ВМНЗ чинною програмою. Граматичний матеріал доцільно організовувати відповідно до ситуативно-функціонального підходу, який передбачає в якості основних критеріїв організації граматичного матеріалу для контрольних завдань (КЗ) критерії ситуативності та функціональності. Процедура організації граматичного матеріалу для КЗ здійснюється в три етапи: на І етапі відбираються ситуації, за допомогою яких планується розкрити тематику спілкування; ІІ етап пов’язаний з визначенням комунікативних функцій, що зумовлені відібраними ситуаціями; на ІІІ етапі відбувається відбір граматичних структур, необхідних і достатніх для реалізації цих функцій.
Загальновідомо, що одна й та сама мовленнєва функція може мати різне лінгвістичне оформлення. Тому при організації граматичного матеріалу для КЗ необхідно мати чітке уявлення про набір граматичних засобів, які використовуються для реалізації кожної комунікативної функції. При організації контролю граматичного матеріалу, необхідного для реалізації комунікативних функцій, що підлягають засвоєнню на першому курсі ВМНЗ, ми спиралися на класифікацію комунікативних функцій, запропоновану Є.Ю.Мельником. Відповідно до цієї класифікації комунікативні функції розподілено на три групи: 1) функції, що мають яскраво виражену граматичну домінанту. Наприклад, функція asking for information реалізується за допомогою граматичних структур, які виражають запитання, наприклад, Do you know…?; Can you tell me…?; Is it possible…? тощо; 2) функцій, які не мають граматичної домінанти, оскільки в їх реалізації значну роль відіграють різноманітні лексико-граматичні і лексичні явища, які характеризуються майже повною рівноцінністю допустимих варіантів. До цієї групи відносять такі функції: expressing agreement/disagreement, admiring, giving reasons, giving confirmation, direction etc. Наприклад, функція giving confirmation може реалізовуватись за допомогою таких лексико-граматичних та лексичних засобів: absolutely correct; I’ll say it is; that’s correct, that’s right; yes, actually/definitely/indeed; you must be right; yes, you are right; 3) комунікативні функції, які реалізуються практично за допомогою лексичних явищ (attracting attention, thanking and responding to thanks, sympathizing, showing surprise etc.).
Організація граматичного матеріалу для включення до КЗ передбачає вибір граматичних засобів для реалізації комунікативних функцій на першому курсі ВМНЗ, які обмежуються І та ІІ групами. Пояснимо організацію граматичного матеріалу, необхідного для реалізації цих комунікативних функцій. Функція expressing obligation and necessity (І група) може бути реалізована за допомогою таких граматичних засобів: must/mustn’t, have to, should/shouldn’t, don’t have to, have (got) to, ought to, need to, had better, shall, do you need…?, Is it essential/necessary to…?, it’s essential/necessary/advisable, etc., you need/don’t need a…, you have to/don’t have to…, I need/want to…. Зважаючи на визначений чинною програмою обсяг граматичного матеріалу, який необхідно засвоїти на першому курсі ВМНЗ, вважаємо, що контролю підлягає рівень засвоєння таких граматичних структур: must/mustn’t, have to/don’t have to, I need/want to…, you need/don’t need…, тобто тих граматичних структур, які є об’єктом навчання на першому курсі ВМНЗ.
Наведемо фрагмент організації граматичного матеріалу для навчання і контролю рівня сформованості АГК до теми „Seasons and Weather” (табл. 1).
Таблиця 1
Фрагмент ситуативно-функціонального розподілу граматичного матеріалу для контролю рівня сформованості АГК в межах теми “Seasons and Weather”
Відібраний граматичний матеріал слугує основою для створення системи КЗ, спрямованих на визначення рівня сформованості АГК.
Під КЗ для визначення рівня сформованості АГК майбутніх філологів ми розуміємо одиницю організації навчальної діяльності, що застосовується на завершальному етапі навчання компонентів АГК з метою визначення рівня здатності студентів граматично правильно сприймати, розуміти та самостійно оформляти мовлення.
З урахуванням рівневого характеру АГК, провідним критерієм для класифікації КЗ обрано об’єкт контролю. На основі цього критерію ми визначили чотири типи КЗ: І тип ? КЗ для визначення рівня засвоєння граматичних знань; ІІ тип – КЗ для визначення рівня сформованості репродуктивної граматичної навички; ІІІ тип – КЗ для визначення рівня сформованості рецептивної граматичної навички; ІV тип – КЗ для визначення рівня сформованості АГК. ІІ і ІIІ типи КЗ підрозділяються на підтипи завдань відповідно до операцій, які входять до складу граматичної навички. КЗ ІV типу включають два підтипи завдань відповідно до видів мовленнєвої діяльності.
Система КЗ, спрямованих на визначення рівня сформованості АГК, складається із трьох підсистем: поточного, тематичного, підсумкового контролю. До складу кожної підсистеми входять групи КЗ, спрямованих на контроль окремих об’єктів АГК (див. рис. 3).
Рис. 3. Схема системи контрольних завдань для визначення рівня сформованості англомовної граматичної компетенції
Підсистема ПоК передбачає визначення рівня сформованості граматичних знань, рецептивних і репродуктивних граматичних навичок та операцій, що входять до складу цих навичок, у межах кожної конкретної теми, визначеної програмою для засвоєння на першому курсі ВМНЗ. Відповідно, запропонована підсистема ПоК на першому курсі ВМНЗ реалізується у восьми темах, які, у свою чергу, складаються із мікротем.
Мета КЗ в підсистемі ПоК полягає у тому, щоб удосконалити рівень готовності студентів вживати/сприймати граматичний матеріал у спілкуванні. Тому КЗ ПоК характеризуються якостями контрольного завдання і навчальної вправи. Іншими словами, КЗ ПоК сприяють не лише здійсненню контролю рівня сформованості рецептивних і репродуктивних граматичних навичок та операцій, ступеня засвоєння граматичних знань, але й їх ефективному подальшому формуванню.
КЗ підсистеми ПоК реалізуються на надфразовому рівні. Визначення рівня сформованості рецептивної граматичної навички здійснюється за допомогою КЗ, що включає такі операції: зіставлення, завершення, запитання-відповідь, узагальнення, множинний вибір, переклад. Контроль рівня сформованості репродуктивної граматичної навички реалізується за допомогою КЗ, до складу яких входять запитання-відповідь, завершення, підстановка, трансформація та парафраз.
Кількість КЗ у кожній групі підсистеми ПоК визначено кількістю граматичних явищ для реалізації комунікативних функцій у конкретних ситуаціях спілкування та необхідністю включення у згадану підсистему КЗ, спрямованих на контроль рівнів рецептивної та репродуктивної граматичних навичок.
КЗ підсистеми ПоК носять дискретний характер. Вони передбачають перевірку окремої граматичної навички і її об’єктивне оцінювання, а саме: в КЗ з вибірковим типом відповіді відповідь студента зіставляється з ключами для встановлення повної відповідності, в КЗ з напівпродукованим типом відповіді відповідь студента зіставляється з ключем для встановлення його відповідності граматично прийнятній формі, а лексичні, пунктуаційні та орфографічні помилки в оформленні відповіді не беруться до уваги.
Суть ПоК не зводиться до констатації рівня сформованості/несформованості граматичних навичок, а передбачає формування навичок самоконтролю студентів, як необхідної умови спілкування ІМ (Л.Н.Деркач). Звідси виникає потреба у створені позитивної мотивації стосовно проведення самоконтролю. Сформованість навичок самоконтролю передбачає проходження студентом таких операцій: порівняння результатів виконання КЗ з еталоном/ключем відповіді, самооцінка, самокорекція. Порівняння здійснюється за допомогою ключів, які додаються до кожного КЗ, та ознайомлення студентів із критеріями оцінки відповіді, оскільки ПоК передбачає негайний зворотний зв’язок. Результати перевіряються відразу після виконання студентами КЗ ПоК, що дає можливість негайно локалізувати зони труднощів, знайти причину помилок та провести роботу з їх коригування.
Проілюструємо реалізацію підсистеми ПоК на прикладах.
Comparing and contrasting
1. Instruction: a) Listen to the survey of a weatherman comparing the weather today and yesterday.
Аудіотекст
Survey: Unlike yesterday’s weather it is sunnier and less windy today. Still humidity is high and occasional rains are expected. In comparison with yesterday the temperature has risen considerably and gets + 15°C in the shadow. Today’s temperature is the highest this month.
b) Read the statements given below and state which of them are true. In the answer form, put “T” next to the number of the sentence if it is true, “F” if it is false.
1) Today’s weather is less rainy.
2) It was warmer yesterday.
3) The weather yesterday was wetter and windier than the weather today.
4) Today’s temperature is the highest this month.
Keys: 1) F, 2) F, 3) T, 4) T.
Загальновідомо, що кожне КЗ супроводжується паспортом, який визначає формальні ознаки КЗ, наприклад, об’єкт вимірювання, спосіб подачі мовного і мовленнєвого матеріалу, очікувану відповідь студента, метод оцінювання (об’єктивний/суб’єктивний), а також ким здійснюється контроль виконання завдання ? викладачем чи студентом.
Паспорт. Об’єкт вимірювання: рецептивна граматична навичка аудіювання. Подача матеріалу: текст монологічного характеру у звукозапису. Очікувана відповідь: вибіркова. Метод оцінювання: об’єктивний. Суб’єкт контролюючої діяльності: студент.
2. Instruction: Look at the weather chart and compare the weather in Kyiv and in London. Write your answer in the answer form.
WORLD WEATHER
C: cloud S: sun
Fg: fog Sn: snow
R: rain T: temperature (Celsius)
London: C, Sn, Fg, T +5°C
Kyiv: S, Sn, T -15°C
Keys: degrees of comparison; as …as; not so … as; more … than; neither … nor, either … or etc. For example: Unlike the cloudy and foggy weather in London the weather in Kyiv is sunny. It snows in both cities. It is colder in Kyiv than in London.
Паспорт. Об’єкт вимірювання: репродуктивна граматична навичка письма. Подача матеріалу: синоптична таблиця. Очікувана відповідь: напівпродукована. Метод оцінювання: об’єктивний (за ключами). Суб’єкт контролюючої діяльності: студент.
Підсистему тематичного контролю (ТеК) складають КЗ, мета яких полягає у перевірці рівня сформованості АГК. Визначення рівня сформованості АГК здійснюється за допомогою КЗ, які передбачають самостійне вживання граматичних структур, переклад, клоуз-тест, частковий диктант, визначення комунікативних функцій граматичних структур тексту. На цьому етапі контроль проводиться на текстовому рівні. До цієї підсистеми входять також КЗ, спрямовані на визначення ступеня засвоєння граматичних знань за допомогою КЗ множинного вибору, та КЗ з вільно конструйованою однозначною відповіддю.
Оскільки підсистема ПіК спрямована на контроль тих об’єктів контролю, що і підсистема ТеК, ілюструвати окремо підсистему ПіК нема необхідності. Підсистема ТеК/ПіК рівня сформованості АГК складається з чотирьох ТЗ дискретного характеру для контролю ступеня засвоєння граматичних знань та АГК студентів, яка базується на рецептивних граматичних навичках в аудіюванні та читанні та з трьох комунікативно спрямованих КЗ інтегрованого характеру для визначення рівня сформованості АГК в письмі та говорінні.
Покажемо функціонування підсистем ТеК/ПіК на прикладах.
Контрольне завдання, спрямоване на визначення рівня сформованості
АГК у слуханні
Instruction: Listen to the short story about the house I plan to buy. Unfortunately, some words are missing from the story. Could you restore them? In the answer form, write the appropriate grammar structures next to the numbers.
Last week I was at the house I wanted to buy. It is a big two-storeyed building. The house 1) __________ the suburbs of London. It is really terrific. There is a big lawn 2) ________ the house and a playground behind it. Inside the house is a bit shabby. The floor 3) _________ and the staircase 4) _______ immediately. Downstairs there is a small kitchen and a dining room. We 5) ______ down the wall of the dining room to make the kitchen look 6) _____. But my husband 7) ______ if he will find time for that. Upstairs there will be our 8) ______ room. I 9) _________ paper the walls light green and to buy some new pieces of furniture for their room. The house is well equipped and my family 10) _____ it very much.
Keys: 1) is situated in, 2) in front of, 3) needs painting, 4) must be repaired, 5) may break, 6) bigger, 7) isn’t sure, 8) children’s, 9) am going to, 10) likes.
Паспорт. Об’єкт вимірювання: АГК у слуханні. Подача матеріалу: текст монологічного характеру у звукозапису, друкований текст монологічного характеру з пропущеними граматичними структурами. Очікувана відповідь: продукована. Метод оцінювання: об’єктивний. Суб’єкт контролюючої діяльності: викладач.
Контрольне завдання, спрямоване на визначення рівня сформованості
АГК у читанні
Instruction: Read the following text suggested below and identify the communicative function of the underlined grammar structures. In the answer form, write the appropriate communicative function next to the numbers of the sentences.
Alex: Hi, Jake, I am so glad to see you.
Jake: Nice to see you too, Alex. 1) How is your family?
Alex: Everyone is fine and Lilly is marrying Steve Brown in a month 2) if she doesn’t change her mind.
Jake: 3) Is Lilly going to get married? How old is she?
Alex: Lilly is three years 4) older than your daughter, Jake.
Jake: Oh, really! If you ask me, 5) I approve of her choice to marry Steve.
Keys: 1) asking for information, 2) setting conditions, 3) checking facts, 4) comparing, 5) approving.
Паспорт. Об’єкт вимірювання: АГК у читанні. Подача матеріалу: друкований текст діалогічного характеру. Очікувана відповідь: продукована. Метод оцінювання: об’єктивний (за ключами). Суб’єкт контролюючої діяльності: викладач.
Контрольне завдання, спрямоване на визначення рівня сформованості АГК у продуктивних видах мовленнєвої діяльності
Instruction: At the university you have met a person you like very much. Write a letter to your family and give them some information about him/her. Tell them about his/her hobbies and interests. Compare his/her character features with yours and explain why you like him or her. Suggest that your family meet your new friend and get to know him or her more closely.
Keys: giving information – to be; to have, the Present Simple, the Past Simple expressing permanently ongoing action; expressing abilities/inabilities – modal verb “can” denoting physical / mental capacity; comparing – degrees of comparison, as …as, not so … as, more … than, neither … nor, either … or etc.; giving reasons – connectives for reason giving: because, so, that is why, consequently, since etc; making suggestions – modal verb “let”, imperative forms, W-questions.
Паспорт: Об’єкт вимірювання: АГК у продуктивних видах мовленнєвої діяльності. Подача матеріалу: ситуативне завдання. Очікувана відповідь: продукована. Метод оцінювання: суб’єктивний. Суб’єкт контролюючої діяльності: викладач.
Запропонована система КЗ відноситься до нестандартизованих, або учительських, тестів, які не потребують повного дотримання усіх стандартизованих критеріїв (О.П.Петращук, О.П.Петренко).
В основу організації навчального процесу, який дозволяє реалізувати запропоновану методику комплексного контролю рівня сформованості АГК студентів першого курсу ВМНЗ, була покладена розроблена нами модель, яка базується на циклічно-тематичному принципі та розрахована на 24 аудиторних години. ПоК АГК відводиться шоста частина аудиторного часу на заняттях з практики усного і писемного мовлення. Кожен цикл занять завершується тематичним контролем. КЗ ПоК та ТеК можна застосовувати як засіб нарахування кредитів при оволодінні студентами певним модулем. ПіК проводиться двічі на рік, під час літньої та зимової сесій. КЗ ПіК рекомендуються застосовувати як засіб визначення рейтингу кожного студента.
У третьому розділі описуються підготовка, проведення й інтерпретація результатів експерименту, у ході якого перевірялась наступна гіпотеза: у процесі оволодіння майбутніми філологами граматичною стороною англомовного мовлення можливо досягти високого рівня сформованості АГК за умови 1) здійснення цілеспрямованого контролю рівня сформованості АГК студентів першого року навчання ВМНЗ із урахуванням принципу комплексності, 2) застосування ситуативно-функціонального підходу до організації граматичного матеріалу для КЗ, 3) використання розробленої системи КЗ для визначення рівня сформованості АГК у циклічно-тематичній моделі навчання іншомовної мовленнєвої діяльності.
З цією метою був обраний вертикально-горизонтальний експеримент, змінною величиною якого став розподіл контрольних завдань при організації ПоК рівня сформованості АГК, а саме: КЗ, необхідні для реалізації однієї комунікативної функції, які визначали роздільне застосування груп КЗ підсистеми ПоК, і КЗ, необхідні для реалізації комунікативних функцій підциклу занять, які визначали нероздільне застосування груп КЗ підсистеми ПоК.
Учасниками природного методичного експерименту, який проводився в другому семестрі 2002/03 н.р. та у першому семестрі 2003/04 н.р., були студенти першого курсу Житомирського державного педагогічного університету ім. І.Франка. Всього в експериментальному дослідженні взяли участь 277 студентів, а в природному експерименті – 70 студентів шести експериментальних груп.
Результати експериментального дослідження підтвердили принципову адекватність й ефективність розробленої методики. Порівняльний аналіз якісних характеристик АГК студентів, які брали участь в експериментальному навчанні, показав, що виконання КЗ підсистеми поточного контролю значно покращило такі характеристики рівня сформованості АГК студентів як відповідність комунікативному завданню, правильність, темп мовлення. Значно покращились показники студентів при виконанні ними КЗ, спрямованих на контроль граматичних знань. В табл. 2 представлено динаміку змін рівня сформованості АГК студентів експериментальних груп.
Таблиця 2
Порівняльна характеристика середніх показників перед- і післяекспериментальних зрізів для визначення рівня сформованості АГК студентів експериментальних груп (ЕГ)
Групи | Знання | АГК в слуханні |
АГК в читанні | АГК в продукуванні
усного мо-нологічного мовлення | усного діа-логічного мовлення | писемного
мовлення
Передекспериментальний зріз
Перша серія експерименту
ЕГ-1 | 6.91 | 8 | 4 | 33.33 | 29.20 | 24.41
ЕГ-2 | 7.35 | 8.8 | 4 | 23.3 | 29.49 | 24.83
Друга серія експерименту
ЕГ-1 | 8.87 | 6.81 | 1.18 | 32.61 | 23.33 | 26.24
ЕГ-2 | 7.59 | 5.9 | 2.1 | 25.18 | 23.27 | 26.18
ЕГ-3 | 6.71 | 6.58 | 3.08 | 32.03 | 24.3 | 25.71
ЕГ-4 | 6 | 6.67 | 2 | 27.83 | 22.53 | 24.74
Післяекспериментальний зріз
Перша серія експерименту
ЕГ-1 | 12.58 | 8.66 | 7.5 | 43.45 | 33.85 | 36.5
ЕГ-2 | 11.24 | 9 | 7.1 | 39.85 | 34.59 | 35.76
Друга серія експерименту
ЕГ-1 | 11.77 | 9.5 | 8.64 | 43.07 | 42.68 | 37.27
ЕГ-2 | 12.73 | 9 | 9.01 | 40.8 | 45.86 | 34.82
ЕГ-3 | 11.58 | 9.2 | 7.58 | 42.68 | 43.88 | 32.17
ЕГ-4 | 11.38 | 8.83 | 8.42 | 41.94 | 45.04 | 35.25
Максимальна кількість балів
15 | 10 | 10 | 50 | 50 | 40
Виходячи з того, що успішність навчання визначається прогресивними змінами в оволодінні іншомовною мовленнєвою діяльністю за фіксований відрізок часу (І.О.Зимня), та, беручи до уваги отримані результати експериментального навчання, можна стверджувати, що запропонована методика комплексного контролю рівня сформованості англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів є ефективною.
На основі теоретичного дослідження та проведеного експериментального навчання сформульовано методичні рекомендації, які відображають організаційні процедури, пов’язані із реалізацією комплексного контролю рівня сформованості АГК студентів першого курсу ВМНЗ.
ВИСНОВКИ
В результаті теоретичного аналізу і експериментального дослідження проблеми комплексного контролю рівня сформованості англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів були зроблені такі висновки.
1. АГК є компонентом комунікативної компетенції майбутніх філологів. АГК складається із теоретичних та практичних граматичних знань, рецептивних і репродуктивних граматичних навичок та операцій, що складають ці навички. Для здійснення цілеспрямованого контролю рівня сформованості АГК доцільно розділити АГК на перераховані вище складові, які є об’єктами контролю. Узагальненим об’єктом контролю виступає АГК.
2. Для забезпечення ефективного визначення рівня сформованості АГК майбутніх філологів як засобу спілкування контроль має бути комунікативно спрямованим, тобто відповідати методичним вимогам, які витікають із основних принципів комунікативного підходу. Таким чином, при вимірюванні рівня сформованості АГК необхідно враховувати мовленнєву спрямованість, функціональність, ситуативність контролю АГК, а також індивідуально-психологічні особливості студентів першого курсу ВМНЗ, що мають вплив на їхню успішність.
Аналіз вікових і психологічних особливостей студентів-першокурсників у навчальному процесі свідчить
