ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

ПИВОВАР АНДРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 796.011.3: 053.4

ПОЄДНАНИЙ РОЗВИТОК ФІЗИЧНИХ І ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ

ДІТЕЙ 5 І 6 РОКІВ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

24. 00. 02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано по кафедрі теорії та методики фізичного виховання у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент

ПАНГЕЛОВА НАТАЛІЯ ЄВГЕНІВНА,

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний

університет імені Григорія Сковороди, доцент кафедри

теорії і методики фізичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор

КРУЦЕВИЧ ТЕТЯНА ЮРІЇВНА,

Національний університет фізичного виховання і спорту,

завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання,

рекреації та оздоровчої фізичної культури;

кандидат педагогічних наук, доцент

МОСКАЛЕНКО НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА,

Дніпропетровський державний інститут фізичної культури,

проректор з наукової роботи і зовнішньо-економічних

зв’язків.

Провідна установа – Національний педагогічний університет імені Михайла

Драгоманова, кафедра теорії і методики фізичного

виховання, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться 23 грудня 2005 р. об 11 годині під час засідання спеціалізованої вченої ради К 35. 829. 01 Львівського державного інституту фізичної культури за адресою: 79000, м.Львів, вул. Костюшка, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного інституту фізичної культури (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 11).

Автореферат розіслано 22 листопада 2005 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Вацеба

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Сьогоднішні дошкільники складатимуть більшу частину потенціалу України першої половини ХХІ століття. Тому навчання, виховання і розвиток молодого покоління в нашій країні є одним із найважливіших державних завдань, що відзначено в державних документах: Закон України “Про фізичну культуру і спорт” (1993), Цільова комплексна програма “Фізичне виховання – здоров’я нації” (1998), Державна програма розвитку фізичної культури і спорту в Україні (1996), Доктрина фізичного виховання і спорту в Україні (2004) та ін.

Інтенсифікація сучасного життя, розвиток і впровадження нових технологій у різних сферах суспільства зумовили процес реформування системи та змісту діяльності освітніх інституцій, у тому числі дошкільних дитячих закладів. Ці реформи пов’язані з раннім навчанням та ускладненням навчальних програм, що супроводжується підвищеним розумовим та фізичним навантаженням, яке негативно впливає на стан здоров’я дітей і викликає порушення постави, зниження опірності організму до негативних чинників довкілля, нервові захворювання тощо (О.В. Давиденко, 1986; Т.Ю. Круцевич, 2003; Н.О. Тупчій, 2001).

Традиційні засоби фізкультурно-оздоровчої роботи з дошкільниками не завжди відповідають сучасним вимогам і потребують заміни на такі, які б ефективніше сприяли вирішенню завдання зміцнення здоров’я, підвищення рівня фізичної підготовленості, своєчасного фізичного і психічного розвитку дитини.

Дані численних досліджень (П.Я. Гальперін, 1974; А.В. Скрипченко, 1974; Д.Б. Богоявленська, 1987; Н.А. Менчинська, 1989; Е.В. Демидова, 1995; І.Д. Бех, 1998; О.В. Козирьова, В.І. Усаков, 2001; Н.І. Дворкіна, 2002; В.Н. Зімоніна, 2003) свідчать, що для стимулювання пізнавальної активності дітей необхідно спеціально навчити їх раціонально застосовувати розумові дії. Але для того, щоб мислення дитини не набуло беззмістовного, схоластичного характеру, в період передшкільного віку не менш важливим є набуття сенсорного досвіду, нагромадження конкретного матеріалу для активної пізнавальної діяльності, тобто створення певних умов, які можуть бути забезпечені саме в процесі фізичного виховання.

Дослідники (Е.С. Вільчковський, 1997; О.Д. Дубогай, 2001) відзначають, що одним із кризових явищ вітчизняних традиційних і авторських систем освіти є розрив між фізичним вихованням й іншими сторонами виховання дітей дошкільного віку, відсутність реальних механізмів, які обумовлюють взаємозв’язок пізнавальної та рухової діяльності у процесі навчання. Суть такої взаємодії полягає у формуванні системи навчання, яка передбачає інтегрований освітній, оздоровчий, загальний виховний ефект як запоруки оптимального розумового і фізичного розвитку дитини, що в наш час є найбільш актуальним. Такий підхід має місце в організації освітньо-виховної роботи в загальноосвітній школі (В.П.Мацулевич, 1975; М.Б. Стамбулова, 1978; О.С. Тушкова, 1989; О.Д. Дубогай, 2001; Н.В. Москаленко, 2001).

У зв’язку з цим актуальною є проблема розробки науково-обґрунтованого підходу до поєднання розвитку фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5 – 6 років у процесі фізичного виховання в дошкільних закладах освіти України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2000-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України у межах теми 2.1.11 “Удосконалення системи державних тестів та нормативів фізичної підготовленості дітей, школярів та учнівської молоді”, бюджетної науково-дослідної теми “Теорія і практика формування здорового способу життя в навчально-виховних закладах малого міста”, держбюджетною темою Міністерства освіти і науки України “Теоретико-методичні основи формування спортивного стилю життя підростаючого покоління України”, затвердженими Міністерством освіти і науки України, номери державної реєстрації 0100U003738 і 0104U003129 відповідно.

Роль автора полягала у вивченні та опрацюванні експериментального матеріалу щодо інтегрованого розвитку фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років у процесі фізичного виховання, а також у розробленні науково-методичних рекомендацій щодо поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років у процесі фізичного виховання в умовах дошкільних закладів України.

Об’єкт дослідження – фізичні та пізнавальні здібності дітей 5 і 6 років.

Предмет дослідження – взаємозв’язок між розвитком фізичних та пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років у процесі фізичного виховання.

Мета дослідження – обґрунтувати науково-методичні підходи поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років у процесі фізичного виховання в системі дошкільних навчальних закладів України.

Завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження: аналіз літературних джерел і узагальнення досвіду передової педагогічної практики; педагогічні експерименти; спостереження; педагогічне тестування; фізіологічні методи; антропометричні методи; психодіагностичні методи; методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження:

-

-

-

-

-

Практичне значення дослідження:

-

-

Основні положення дисертації використано для доповнення змісту навчальної дисципліни “Теорія та методика фізичного виховання” і викладено в курсі лекцій для студентів факультетів фізичного виховання Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди і Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Результати проведених досліджень упроваджено в практику фізичного виховання дітей дошкільної установи №9 “Сонечко” м. Переяслав-Хмельницького та у навчальний процес студентів факультетів фізичного виховання Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди і Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, що підтверджується відповідними актами впровадження.

Особистий внесок дисертанта полягає у поставленні проблеми, формуванні методології, проведенні досліджень, аналізі та узагальненні отриманих результатів, впровадженні результатів досліджень у практику роботи дошкільних закладів. У публікації, зробленій у співавторстві, авторові належить розробка стратегії дослідження та аналіз емпіричних даних.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень висвітлені у доповідях на всеукраїнських науково-практичних конференціях “Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і краєзнавства в закладах освіти” (Переяслав-Хмельницький, 2002-2004), на VIII, ІХ міжнародних науково-практичних конференціях “Молода спортивна наука України” (Львів 2004, 2005), а також на річних підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (2002-2004).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 9 публікаціях, серед яких навчально-методичний посібник і 8 статей. Сім статей надруковано у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України, з яких шість одноосібних.

Структура та обсяг дисертації. Текст дисертаційної роботи викладений на 182 сторінках комп’ютерного набору і складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та 10 додатків. Цифрові дані подано у 43 таблицях, проілюстровано 21 рисунком. У роботі використано 248 літературних джерел, з яких 22 – іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, вказано сферу апробації результатів виконаних досліджень.

У першому розділі “Теоретико-методичні засади розвитку фізичних і пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку” проаналізовано та узагальнено наукові дані щодо програмно-нормативних засад фізичного виховання у дошкільних закладах; теорії розвитку задатків та здібностей у дошкільному віці; фізіологічних та психологічних особливостей вікового розвитку дітей дошкільного віку, зокрема: динаміки фізичного розвитку й фізичних здібностей дітей та психофізіологічних особливостей формування пізнавальних процесів у дошкільників; перспектив удосконалення змісту та організації фізичного виховання для гармонійного розвитку дітей.

Відповідно до вимог до сучасної освіти одним із найголовніших завдань є формування системи навчання, яка передбачає інтегрований освітній, оздоровчий, загальний виховний ефект, що є запорукою оптимального фізичного і розумового розвитку дитини. Такий підхід ще не знайшов місця в організації фізичного виховання в дошкільних закладах. Проте вчені виявили, що індивідуальні пізнавальні здібності не варто розглядати ізольовано, без контексту рухового розвитку дитини.

Дослідження свідчать, що дошкільний вік є сприятливим для розвитку швидкісно-силових якостей, спритності, швидкості і гнучкості. Крім того, старший дошкільний вік є сенситивним і для розвитку компонентів пізнавальних процесів дитини: відчуття, сприймання, пам’яті, мислення, уяви, уваги. Як зазначають учені (Б.Г. Ананьєв, 1968; М.Ю. Кистяковська, 1978; А.В. Ніколаєнко, 1988; Е.С.Вільчковський, 1998; Н.В. Москаленко, 2001), фізичний розвиток дитини, вдосконалення її пізнавальних процесів, особистих психічних якостей не можна розглядати окремо одне від одного. Вони є взаємопов’язаними сторонами одного й того ж процесу психофізіологічного вдосконалення.

Згідно з теорією розвитку задатків та здібностей дитини розвиток однієї здібності може сприяти розвитку іншої, тобто розвиток фізичних здібностей не протиставляється розвитку здібностей пізнавальних. Саме це дає підстави вважати, що педагогічні дії, спрямовані на сполучений розвиток фізичних і розумових здібностей дитини, будуть сприяти підвищенню рівня фізичної підготовленості та інтелектуальних можливостей дітей старшого дошкільного віку.

Однак у науково-методичній літературі спостерігаються суперечності у визначенні засобів, методів, організаційних форм, які б сприяли фізичному і розумовому розвитку дитини. Рекомендований дослідниками метод поєднаного впливу в теорії і практиці фізичного виховання та спортивного тренування можна модифікувати і для інтегрованого виховання фізичних і пізнавальних здібностей. Проте такий підхід не має наукового і методичного обґрунтування для організації занять фізичною культурою в умовах дошкільного закладу.

У другому розділі “Методи та організація дослідження” обґрунтовано систему методів дослідження, які адекватні меті і завданням.

Використано такі методи: аналіз літературних джерел і узагальнення досвіду передової педагогічної практики; педагогічні експерименти; спостереження; педагогічне тестування; фізіологічні методи; антропометричні методи; психодіагностичні методи; методи математичної статистики.

Дослідження здійснювалося трьома етапами і було проведене на базі школи – дитячого садка №9 „Сонечко” м. Переяслав – Хмельницького, Київської області. Досліджуваним контингентом були діти 5-6 років.

Перший етап досліджень (2001 – 2002рр.) – вивчення та узагальнення наукової літератури і досвіду практики фізичного виховання в дошкільних закладах. Було розроблено комплексну програму дослідження рухових і пізнавальних здібностей дітей 5-6 –го року життя, яка складалася з 34 вимірювань, кожне з яких визначало окремий компонент фізичного розвитку, функціональних можливостей, фізичної підготовленості і пізнавальних процесів дітей.

Проведено констатуючий експеримент, який складався з таких елементів: вивчення стану здоров’я дітей на основі індивідуальних медичних карт; визначення біологічного віку дітей, рівня їх фізичного розвитку; тестування рівня фізичної підготовленості, компонентів функціональних можливостей і пізнавальних процесів на основі розробленої програми досліджень. У дослідженнях під час констатуючого експерименту взяли участь 110 дітей, з них 43 дитини 5-річного віку (24 хлопчики і 19 дівчаток) і 67 дошкільників 6-річного віку (31 хлопчик і 36 дівчаток).

Другий етап досліджень (2002 - 2003рр.) передбачав математичну обробку даних досліджень фізичної та інтелектуальної сфери дошкільників; вивчення взаємовпливу і взаємозв’язку компонентів фізичного розвитку, функціональних можливостей, фізичної підготовленості і пізнавальних здібностей дітей; розробку моделей педагогічних дій, які забезпечують сполучений розвиток фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5-6-го року життя в процесі фізичного виховання в умовах дошкільного закладу.

На третьому етапі (2003 – 2004рр.) проводився основний педагогічний експеримент. З цією метою у кожній віковій групі створювалися контрольні та експериментальні групи. До контрольних груп увійшли 53 дитини, а до експериментальних – 57 дітей. Показники середніх значень () і стандартних відхилень (?) фізичного розвитку, функціональних можливостей, фізичної підготовленості і пізнавальних здібностей у контрольних та експериментальних групах були приблизно однаковими. В експериментальних групах процес фізичного виховання був побудований на основі розроблених педагогічних дій методики поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей дітей. У контрольних групах всі організаційні форми занять фізичними вправами проводилися згідно з загальноприйнятою методикою.

Було проведено математичну обробку даних контрольних випробувань і визначено ефективність запропонованої методики сполученого розвитку фізичних і пізнавальних здібностей дітей старшого дошкільного віку в процесі фізичного виховання, а також літературне оформлення роботи.

У третьому розділі дисертації “Фізичний та психофізіологічний стан дошкільнят 5-6 років” проаналізовано результати досліджень фізичного розвитку дівчаток і хлопчиків 5 і 6 років, біологічного віку та стану здоров’я дітей, фізичних здібностей, психофізіологічного стану, пізнавальних процесів.

Дослідження фізичного та психофізіологічного стану дітей 5-6 років дозволили виявити деякі особливості показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості, функціональних можливостей і пізнавальних процесів.

Темпи збільшення довжини тіла у хлопчиків від 5 до 6 років вищі, ніж у дівчаток (6 і 4,7% відповідно). Однак приріст показників маси тіла і обводу грудної клітки приблизно однаковий як у дівчаток, так і у хлопчиків. Фізичний розвиток дітей досліджуваної групи відповідає середньому і нижчому від середнього рівням (79 і 21%).

Аналіз фізичної підготовленості старших дошкільників (табл. 1) показав, що найбільших темпів щорічного приросту було досягнуто у рухових тестах, які характеризують силу м’язів рук (дівчатка – 40%, хлопчики - 28,6%) і тулуба (дівчатка – 19%, хлопчики – 24,4%), швидкість реакції (32,5 і 26,7% відповідно), гнучкість (20,5 і 29,2%) та швидкісно-силові здібності (15 і 20,9%). Треба думати, що високі темпи збільшення показників цих фізичних здібностей у віці від 5 до 6 років зумовлені природним розвитком дитини, тому цей період можна вважати сприятливим для педагогічних впливів.

Виявлено також позитивні зміни у розвитку швидкості (у дівчаток – 5,3%, у хлопчиків – 5,5%) та координаційних здібностей (від 11,5 до 3,3%), що також дає підстави для цілеспрямованого педагогічного впливу на розвиток цих фізичних якостей.

Таблиця 1

Приріст показників фізичної підготовленості дівчаток і хлопчиків

від 5-до 6-річного віку, у %

Функціональні можливості кардіореспіраторної системи дошкільнят 5-6 років досліджувалися за допомогою вимірювання ЧСС абсолютного і відносного спокою, різниці між ними, а також проб із затримкою дихання (Штанге і Генчі) і гарвардського степ-тесту. Результати оцінки цих показників свідчать, що діти досліджуваного контингенту мають певні відхилення від норми.

Було виявлено перевищення належних результатів у всіх вимірюваннях ЧСС у хлопчиків і у дівчаток (ЧСС абсолютного спокою – на 5-10 уд./хв, ЧСС відносного спокою – на 10-20 уд./хв). Показники проби Штанге і Генчі як у дівчаток, так і у хлопчиків обох вікових груп відстають від середньостатистичних для цього віку.

Особливості розвитку складових пізнавальних процесів – сприймання, пам’яті, мислення, уяви та уваги – також визначаються гетерохронністю у старшому дошкільному віці. Найбільші темпи приросту було зафіксовано у розвитку такої здібності, як сприймання (на 20,5% у дівчаток, на 18,2% у хлопчиків). Імовірно, це пов’язане з віковим удосконаленням перцептивних процесів дитини.

Також визначається достатньо висока інтенсивність розвитку таких процесів, як пам’ять (підвищення на 13,3%) і мислення (на 16,5%) у дівчаток та хлопчиків.

Кореляційний аналіз між показниками морфофункціонального і психофізіологічного стану та пізнавальними здібностями дітей 5 і 6 років свідчить, що найтісніші взаємозв’язки між ними спостерігаються у п’ятирічному віці.

Підтверджується існування тенденції взаємозумовленості розвитку фізичних та пізнавальних здібностей як у дівчаток, так і в хлопчиків у таких рухових тестах, як човниковий біг (r = 0,30-0,47), складна моторна реакція (r = 0,31-0,44) та сприймання; кидання і ловля м’яча та пам’ять (r = 0,22-0,41); підняття тулуба (r = 0,29-0,34), проста реакція на звук (r = 0,28-0,40), складна реакція (r = 0,26-0,42) та мислення; кидання та ловля м’яча за 30с (r = 0,32-0,46), проста моторна реакція на звук (r = 0,28-0,47) та увага. Однак прояв уваги під час виконання кидків м’яча у дівчаток переважно пов’язаний з концентрацією уваги на звуковому подразнику: чим швидша реакція на нього, тим більше кидків вони роблять. У хлопчиків увага концентрується на зоровому подразнику, і орієнтуються вони на м’яч і місце його відскоку від стіни, про що свідчить взаємозв’язок зі складною зоровою реакцією вибору (r = 0,35). Позитивний зв’язок між цими показниками свідчить про меншу ефективність регуляції руховими діями виконання тесту у хлопчиків, що відкриває можливість цільового впливу на розвиток параметрів координації рухів через концентрацію уваги на елементах виконання вправи.

Узагальнюючи результати досліджень, можна констатувати, що і у хлопчиків, і у дівчаток 5-річного віку виявлені взаємозв’язки всіх пізнавальних здібностей із показниками фізичного розвитку, функціонального стану і фізичної підготовленості. Необхідно зауважити, що у дівчаток і хлопчиків коефіцієнти значущості цих показників не мають істотної різниці (табл. 2).

Таблиця 2

Взаємозв’язок фізичних якостей та психофізіологічних показників і пізнавальних здібностей хлопчиків 5 років, n = 24

Примітка: r = 0,396 має значення на рівні Р<0,05;

r = 0,505 має значення на рівні Р<0,01.

У шестирічному віці взаємозв’язки між показниками морфофункціонального стану та пізнавальними здібностями значно слабшають (особливо у хлопчиків). Це може бути пов’язане з бурхливим ростом фізичних можливостей (довжина тіла збільшується на 7см; ОГК – на 3,2см; ІФР – на дві умовні одиниці; силові, швидкісно-силові якості та гнучкість – на 20-30%). У той же час відмічаються низькі темпи розвитку рухливості нервових процесів (-11-2,2%), швидкості переробки інформації (4,9%), уяви (2,3%), пам’яті (2,6%), мислення (4,8%).

Факторний аналіз структури рухової і пізнавальної діяльності дітей 5-го і 6-го років життя свідчить, що її формування має динамічний характер, а зміст – певні вікові особливості.

У структурі рухової і пізнавальної діяльності, незалежно від віку і статі, виявлено сім основних факторів. Взаємозв’язок параметрів фізичної і пізнавальної діяльності у загальній структурі з віком змінюється, але знаходиться весь час у достатньо тісному, достовірному взаємозв’язку. Коефіцієнти значущості цих параметрів свідчать про їх рівнозначність під час організації занять фізичними вправами з дітьми старшого дошкільного віку (рис.1).

Рис. 1. Факторна структура психофізіологічного стану дівчаток 5-річного віку, %

Примітка: — координаційні здібності;

— пізнавальні здібності;

— фізичний розвиток;

— рухливість нервових процесів;

— швидкісно-силові здібності;

— функція дихання;

— кардіо-респіраторні можливості.

Існування взаємозв’язку між компонентами фізичної підготовки, функціональних можливостей, фізичного розвитку і пізнавальних процесів зумовлює доцільність використання поєднаного методу розвитку пізнавальних здібностей у процесі занять фізичними вправами. Визначення основних факторів структури рухової і пізнавальної діяльності дітей 5-го і 6-го років життя та ступеня їх взаємозв’язку визначає зміст засобів поєднаного педагогічного впливу в процесі занять фізичними вправами.

Четвертий розділ “Педагогічні умови реалізації методики поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5-го і 6–го року життя” присвячено обґрунтуванню та розробці методики поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років у процесі фізичного виховання в умовах дошкільного закладу, а саме: періодизації педагогічних дій у зв’язку з віковим розвитком фізичних і пізнавальних здібностей, організації й комплексному плануванню педагогічних дій у процесі фізичної підготовки та інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку; реалізації педагогічних умов, спрямованих на поєднаний розвиток фізичних і пізнавальних здібностей; плануванню засобів методики, контролю та оцінці її ефективності.

У процесі педагогічних експериментів констатуючого характеру під час дослідження психофізичної структури дітей 5 і 6 років було встановлено наявність взаємозв’язку і взаємодії між компонентами, які характеризують рівень розвитку як фізичних, так і пізнавальних здібностей. Необхідно зазначити, що високі темпи приросту у дітей 5 і 6 років характерні для показників фізичної підготовленості (40-20,9%) і складових пізнавальних здібностей (20,5-13,3%), що свідчить про доцільність застосування методики сполученого розвитку фізичних і пізнавальних здібностей у практиці фізичного виховання старших дошкільників.

У результаті аналізу динаміки розвитку фізичних і пізнавальних здібностей із позиції „сенситивних періодів” було визначено спрямованість педагогічних впливів для кожної вікової групи. Найбільший ефект може бути досягнутий при акцентованому тренувальному впливі координаційного, швидкісно-силового, швидкісного і силового характеру із застосуванням вправ, які потребують проявлення такої здібності, як гнучкість. При цьому, доцільно поєднувати виконання вправ цієї спрямованості із завданнями для розвитку сприймання, мислення, пам’яті, уваги, уяви.

Організація занять, спрямованих на сполучений розвиток фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років, передбачає педагогічні дії у таких напрямах: фізичне виховання, інтелектуальне виховання, соціально-психологічне виховання.

Основний зміст методики поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей старших дошкільнят представлений у навчально-тренувальних заняттях, а також тематичних заняттях, рухливих іграх на прогулянці.

Заняття навчально-тренувального типу побудовані на застосуванні доступних для дітей видів фізичних вправ: основних рухів, рухливих ігор, ігор-естафет у поєднанні із завданнями, які спрямовані на розвиток пізнавальних здібностей.

Планування роботи з використанням спортивно-ігрового методу здійснювалося з урахуванням вікових особливостей фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років.

Факторний аналіз дозволив визначити відсотковий вклад засобів фізичного виховання у розвиток кожної фізичної якості, що обумовило зміст програмного матеріалу.

З урахуванням цього було розроблено моделі поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей (табл. 3), які застосовувалися в експериментальних групах. У контрольних групах заняття проводилося згідно із загальноприйнятою методикою.

Порівняння даних, отриманих під час педагогічного експерименту, свідчить, що в експериментальних групах у дітей 5-6 років спостерігаються значно вищі (Р<0,05) результати у показниках фізичної підготовленості і пізнавальних процесів, що підтверджує доцільність використання методики сполученого розвитку фізичних і пізнавальних якостей старших дошкільників (табл. 4, 5).

Таблиця 3

Зміст і методика проведення основних рухів, спрямованих на поєднаний розвиток

фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років

Таблиця 4

Показники фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей 6-річного віку експериментальної і контрольної груп

Таблиця 5

Показники пізнавальних здібностей дітей 6-річного

віку експериментальної і контрольної груп

У п’ятому розділі “Аналіз та узагальнення результатів дослідження” підбито підсумки дисертаційної роботи, у яких показано, що впровадження методики поєднаного розвитку фізичних та пізнавальних здібностей у процесі фізичного виховання підвищує рівень фізичної підготовленості, фізичного здоров’я та розумових здібностей дітей старшого дошкільного віку.

У результаті досліджень було отримано три групи даних.

Підтверджено теоретичну концепцію про взаємозв’язки параметрів, що визначають фізичний розвиток, психофізіологічні можливості, фізичну підготовленість і пізнавальні процеси хлопчиків і дівчаток 5 і 6 років.

Упроваджено в практику діяльності дошкільної установи “Сонечко” наукові відомості про особливості вікового розвитку фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5- і 6-річного віку, що характеризуються гетерохронністю розвитку, а також наявністю сенситивних періодів, які визначають вибірковість педагогічних впливів.

Отримано нові дані про взаємозв’язок і взаємосприяння у розвитку компонентів рухових і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років як цілісної динамічної системи, яка має певну структуру і вікові особливості. Експериментально обґрунтовано зміст моделей поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей старших дошкільників у процесі фізичного виховання. Визначено педагогічні умови реалізації методики сполученого розвитку фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5- і 6-річного віку, зокрема: спрямованість педагогічних дій щодо розвитку фізичних здібностей згідно із сенситивними періодами. Визначено засоби поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей, які включають рухове завдання і завдання, спрямоване на активізацію пізнавальних процесів. Визначено компоненти фізичного навантаження поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей.

Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей показала достеменно вагомі зрушення в рівні фізичної підготовленості і розвитку складових пізнавальних процесів дітей експериментальної групи порівняно з контрольною.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведені узагальнені теоретичні і нові експериментальні дані про інтегрований розвиток фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5- і 6-річного віку.

1. Аналіз літературних даних показав, що використання засобів фізичної культури з метою гармонійного розвитку дитини і покращання стану здоров’я є пріоритетним напрямом у галузі фізичного виховання.

Одним із найголовніших питань сучасної освіти є формування системи навчання, яка передбачає інтегрований освітній, оздоровчий, загальний виховний вплив, що буде забезпечувати оптимальний фізичний і розумовий розвиток дитини. Такий підхід ще не знайшов місця в організації фізичного виховання у дошкільних закладах.

До маловивчених аспектів зазначеної проблеми належать: взаємодія компонентів морфофункціонального стану, фізичної підготовленості і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років; пошук інноваційних підходів до організації фізичного виховання у дошкільних закладах; визначення педагогічних умов сполученого розвитку фізичних і пізнавальних здібностей, які б забезпечували підвищення рівня фізичної підготовленості та інтелектуальних можливостей дітей старшого дошкільного віку.

2. Результати теоретичного дослідження свідчать, що дошкільний вік є сприятливим для розвитку швидкісно-силових якостей, спритності, швидкості, гнучкості. Крім того, старший дошкільний вік є сенситивним і для розвитку компонентів пізнавальної діяльності дитини: сприймання, пам’яті, мислення, уяви, уваги. У зв’язку з цим фізичний розвиток дитини, вдосконалення його пізнавальних процесів і фізичних здібностей не можна розглядати відокремлено. Вони є взаємопов’язаними сторонами одного й того процесу психофізичного розвитку.

Згідно з теорією розвитку задатків та здібностей дитини, розвиток однієї здібності може сприяти розвитку іншої, тобто розвиток фізичних здібностей не протиставляється розвитку пізнавальних здібностей. Саме це дає підстави розглядати організм дітей 5- і 6-річного віку, який росте і розвивається, як цілісну динамічну систему.

Розроблена теоретична концепція та експериментальні дані є підставою для внесення в програму досліджень показників, які характеризують фізичний розвиток, психофізіологічний стан, фізичну підготовленість і пізнавальні процеси організму, що росте.

3. Дослідження дітей 5- і 6-річного віку свідчать про позитивні зміни динамічного характеру у фізичному розвитку, психофізіологічному стані і фізичній підготовленості.

Аналіз антропометричних показників виявив, що найбільші темпи приросту відзначаються у довжині тіла, причому у хлопчиків вищі, ніж у дівчаток (6 і 4,7% відповідно). Інші показники фізичного розвитку (маса тіла, обвід грудної клітки) з 5 до 6 років збільшуються як у дівчаток, так і у хлопчиків приблизно однаково. Фізичний розвиток дітей досліджуваної групи відповідає середньому і нижчому від середнього рівням.

У віці від 5 до 6 років спостерігаються зміни у пропорційності фізичного розвитку. Так, кількість дітей, які належать до ІІІ групи за індексом фізичного розвитку (ІФР), збільшується з 31,6 і 48% до 72,2 і 61,2% у дівчаток і хлопчиків відповідно. Ця група характеризується більшою пропорційністю тілобудови, але меншими координаційними можливостями. Очевидно, це пов’язане з тим, що шостий рік життя є критичним періодом для організму дітей і характеризується інтенсивним ростом, що завжди супроводжується зменшенням біологічної надійності організму.

Аналіз показників кардіореспіраторної системи виявив, що стан серцево-судинної і дихальної системи дітей досліджуваної групи має певні відхилення від норми. Було виявлено перевищення належних результатів у всіх вимірюваннях ЧСС (ЧСС абсолютного спокою – на 5-10 уд./хв, ЧСС відносного спокою – на 10-20 уд./хв) як у хлопчиків, так і у дівчаток. Показники проби Штанге і Генчі як у дівчаток, так і у хлопчиків обох вікових груп відстають від середньостатистичних показників для цього віку.

Відзначається прогресивна динаміка результатів фізичної підготовленості старших дошкільників. Найбільші темпи щорічного приросту були відзначені у показниках сили м’язів рук і тулуба (дівчатка – 19 і 40%, хлопчики – 24,2 і 28,6%), швидкості реакції (32,5 і 26,7% відповідно), гнучкості (20,5 і 29,2%), швидкісно-силових здібностей (15 і 20,9%), а також координаційних здібностей (від 11,1 до 3,3%).

Отже, у віковому розвитку фізичної підготовленості дітей від 5 до 6 років спостерігається гетерохронність і визначаються сенситивні періоди розвитку спритності, швидкості, гнучкості, швидкісно-силових здібностей, що дає підстави вважати доцільним цілеспрямований педагогічний вплив на ці фізичні якості.

4. Вивчення особливостей прояву складових пізнавальних процесів – сприймання, пам’яті, мислення, уяви та уваги – дає підстави констатувати гетерохронність їх розвитку у дітей старшого дошкільного віку. Найбільші темпи приросту зафіксовані у розвитку сприймання (20,5% - дівчатка, 18,2% - хлопчики), що очевидно, пов’язане із віковим удосконаленням перцептивних процесів дитини. Спостерігається також висока інтенсивність розвитку таких процесів, як пам’ять (13,3%), мислення (16,5%), уява (7,1%) у дівчаток, хоча і в хлопчиків відзначена позитивна динаміка цих процесів (2,6%; 4,8%; 2,3%).

Рівень розвитку уваги та її складових – продуктивності, стійкості, обсягу – був вищим за рівні розвитку інших пізнавальних здібностей (5,1 - 5,7 балів), а темпи щорічного приросту у хлопчиків вищі (7,2%), ніж у дівчаток (1,9%).

Таким чином, можна відзначити, що віковий період 5 і 6 років є сенситивним для розвитку як фізичних, так і пізнавальних здібностей.

5. У результаті кореляційного аналізу встановлено, що у процесі росту і розвитку дітей 5- і 6-річного віку змінюється взаємозв’язок між параметрами, що характеризують морфофункціональний, психофізіологічний стан, фізичну підготовленість і пізнавальні здібності. Так, кількість значущих кореляційних показників, які характеризують фізичний стан, з пізнавальними здібностями є більшою у 5-річних дітей, порівняно з 6-річними. Всі пізнавальні процеси мають значущі кореляційні взаємозв’язки (Р<0,05) з показниками фізичного розвитку, фізичної підготовленості, психофункціонального стану.

Спостерігається тенденція взаємозумовлення розвитку фізичних та пізнавальних здібностей як у дівчаток, так і у хлопчиків, що підтверджується кореляційними взаємозв’язками між результатами у таких рухових тестах, як човниковий біг (r=0,30-0,47), складна моторна реакція (r=0,31-0,44) та сприймання; кидання і ловля м’яча та пам’ять (r=0,22-0,41); підняття тулуба (r=0,29-0,34), проста реакція на звук (r=-0,28-0,40), складна реакція (r=0,26-0,42) та мислення; кидання та ловля м’яча за 30с (r=0,32-0,46), проста моторна реакція на звук (r=0,28-0,47) та увага.

Наявність значущих кореляційних взаємозв’язків між фізичними здібностями, фізичним розвитком, функціональними можливостями і пізнавальними процесами у старших дошкільників свідчить про доцільність педагогічних впливів, спрямованих на інтегрований розвиток фізичних і пізнавальних здібностей дитини.

6. Застосування факторного аналізу в дослідженнях дозволило встановити інформаційну значущість чинників у загальній структурі рухової системи та інтелектуальної сфери дітей 5- і 6-річного віку, а також виділити їх основні компоненти.

У дітей 5-річного віку структуру рухової і пізнавальної діяльності визначають 7 ортогональних чинників, де загальна сума дисперсії вибірки складає 75,3-78,8%. Попри наявність деяких відмінностей, більшість показників змісту чинників і його компонентів як у хлопчиків, так і у дівчаток ідентичні.

Структура рухової та інтелектуальної діяльності визначається такими факторами: для хлопчиків – координаційні здібності (25,2%), пізнавальні здібності й функціональний стан (15,0%), загальна працездатність (10,8%), рухливість нервових процесів (7,8%), швидкісна координація (6,1%), швидкісно-силові можливості (5,3%), силові здібності (5,1%); для дівчаток – координаційні здібності (16,9%), пізнавальні здібності (15,3%), фізичний розвиток (14,4%), рухливість нервових процесів (11,3%), швидкісно-силові здібності (9,6%), функція дихання (5,8%), кардіореспіраторні можливості (5,5%).

Аналіз показав, що найбільший ваговий внесок у структуру рухової і пізнавальної діяльності мають показники координаційних (16,9-25,2%), пізнавальних здібностей (15,0-15,3%), фізичного розвитку (14,4%), що перебувають у взаємозв’язку з показниками фізичної підготовленості і психофізіологічного стану.

7. У дітей 6-річного віку факторну структуру рухової і пізнавальної діяльності також визначають 7 чинників, де загальна сума дисперсії вибірки складає 71,4-74,5%.

При аналізі факторних матриць було виявлено, що у дітей 6-річного віку на більшість показників змісту чинників та його компонентів статеві відмінності істотно не впливають. Як і в попередній віковій групі, значний вплив мають показники координаційних здібностей (20,7%), пізнавальних здібностей (21,8%), фізичного і психомоторного розвитку (9,7-12,0%). Ці складові взаємозалежні з показниками фізичної підготовленості і функціонального стану.

Аналіз структури рухової і пізнавальної діяльності дітей 5- і 6-річного віку свідчить про її динамічність і гетерохронність у розвитку і взаємозв’язку основних її компонентів. Але, незважаючи на певні відмінності, у факторній структурі рухової і пізнавальної діяльності дітей 5 і 6 років відзначено загальні тенденції.

8. Існування взаємозв’язку між компонентами фізичної підготовленості, функціональних можливостей, фізичного розвитку і пізнавальних здібностей дало підставу для використання методу поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей у процесі занять фізичними вправами. Визначення основних чинників структури рухової і пізнавальної діяльності дітей 5 і 6 років, ступеня їх взаємозв’язку та вагомого внеску дозволили розробити зміст засобів фізичного виховання.

Розроблено моделі занять із застосуванням доступних для дітей видів фізичних вправ: основних рухів, рухливих ігор, ігор-естафет у поєднанні із завданнями, спрямованими на розвиток пізнавальних процесів із використанням спортивно-ігрового методу, характерного для змагальної діяльності.

Реалізація педагогічних умов, спрямованих на сполучений розвиток фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років, здійснювалася із дотриманням основних засад дидактичних закономірностей, правил, з урахуванням вікових особливостей, особливостей нормування загальної і вибіркової величини фізичних навантажень.

9. Проведений аналіз педагогічних експериментів свідчить, що визначені педагогічні умови сприяли значному підвищенню фізичної підготовленості і рівня розвитку складових пізнавальних здібностей дітей експериментальних груп порівняно з контрольними.

Значна перевага дітей експериментальної групи над своїми однолітками (Р<0,05) виявлена у показниках швидкості (біг 30 м): 7,5 і 7,2с у дітей 5 років та 7,0 і 6,7с у дітей 6 років; спритності (човниковий біг 3х10м): 12,1 і 11,7с у дітей 5 років та 11,3 і 10,9с у дітей 6 років; швидкісно-силових якостей (стрибок у довжину з місця): 88,6 і 96,7см у дітей 5 років та 101,2 і 108,6 см у дітей 6 років; гнучкості (нахил уперед): 3,2 і 4,7 см у дітей 5 років та 5,8 і 6,4 см у дітей 6 років; складових усіх пізнавальних процесів: сприймання – 4,2 і 5,3 бала, 4,7 і 5,6 бала у 5- і 6-річних дітей відповідно; пам’яті – 3,9 бала, 4,1 бала та 4,2 бала, 4,9 бала; мислення – 4,1 бала, 4,7 бала та 4,6 бала, 5,1 бала; уяви – 4,3 бала, 4,9 бала та 4,7 бала, 5,3 бала; уваги – 5,2 бала, 5,9 бала та 5,6 бала, 6,1 бала у 5- і 6-річних дітей відповідно.

Таким чином, результати проведеного експерименту показали ефективність нашої методики сполученого розвитку фізичних і пізнавальних здібностей старших дошкільників у процесі фізичного виховання.

Наша робота не з’ясовує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Її подальше дослідження може бути спрямоване на розв’язання таких завдань:

-