МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ПЕРЕТЯТЬКО АННА ЮРІЇВНА

УДК 658.012.32

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ БУДІВЕЛЬНИМ

ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ РИНКОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Спеціальність 08.07.03 – економіка будівництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному технічному університеті

будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Іванілов Олександр Семенович,

Харківський державний технічний університет

будівництва та архітектури, завідувач кафедри

економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Тян Рево Борисович,

Придніпровська державна академія будівництва та

архітектури, завідувач кафедри фінансів

кандидат економічних наук, доцент

Дружинін Анатолій Вікторович,

Харківський державний технічний університет

будівництва та архітектури, завідувач кафедри

організації будівельного виробництва

Провідна установа: Київський національний університет

будівництва і архітектури

Міністерства освіти і науки України, кафедра

організації і управління будівництвом, м. Київ

Захист відбудеться “ 20 ” червня 2005 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.089.01 у Харківській національній академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції, 12, в залі засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківської національної академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції, 12.

Автореферат розісланий “ 19 ” травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Момот Т. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Особливостями сучасних інституційних умов України є поєднання учасників будівельного процесу в самоорганізаційні структури, підвищення конкуренції, недостатньо розроблена нормативна база діяльності будівельних підприємств, відсутність колишньої підтримки держави, поява специфічних ринкових ризиків та ін. Економічні реформи змінили статус будівельних підприємств, які стали самостійними суб,єктами ринкових відносин. Отримана самостійність призвела до загострення і так високих ризиків здійснення підрядних робіт. Протягом тривалого циклу будівництва будівельне підприємство, підрядник та замовник під впливом різних факторів часто виявляються не в змозі завершити договір. Фінансова нестабільність, криза неплатежів збільшили традиційно невисоку договірну дисципліну – нормою підрядних відносин у наш час стали постійні, багатомісячні затримки фінансування будівництва, зриви договірних зобов,язань з боку підрядників і таке інше. Усе це обумовило нагальну потребу пошуку адекватних управлінських засобів для зменшення нестабільності у взаємодії незалежних учасників будівництва та пов,язаного з нею послаблення ефективної діяльності будівельних підприємств.

Проблемам підвищення ефективності управління підприємствами присвячені праці таких українських та російських вчених, як В.В. Бузирева, А.В. Бусигіна, М.В. Володькіної, Д.М. Гвішиані, В.Г. Герасимчука, А.Ю. Денисова, С.А. Жданова, В.І. Кноррінга, В.М. Колпакова, В.С. Кулібанова, В.С. Пономаренка, А.Г. Поршнєва, О.М. Тищенко, Л.С. Шевченко. Зокрема, питання підвищення ефективності управління будівельними підприємствами розробляли А.Є. Ачкасов, А.Ф. Гойко, А.В. Дружинін, В.Ф. Залунін, О.С. Іванілов, Л.М. Козар, Ю.П. Панібратов, Б.В. Прикін, І.С. Степанов, А.М. Тугай, В.І. Торкатюк, Р.Б. Тян, С.А. Ушацький, Л.М. Чистов, В.Д. Шапіро, Е.Й. Шилов, Л.М. Шутенко та інші вчені.

При зверненні до закордонного досвіду були вивчені й узагальнені результати наукових досліджень І. Ансоффа, О. Вільямсона, П. Друкера, Р. Коуза, М. Мескона, А. Файоля, Р. Холла.

Існуючі наукові розробки дозволили виявити низку невирішених питань в дослідженні проблеми підвищення ефективності управління будівельними підприємствами в аспекті проблеми самоорганізації та системної взаємодії суб,єктів будівельного комплексу. За сучасних умов самоорганізації незалежних агентів будівельного ринку управління, як лише адміністрування, є непродуктивним і неможливим. Ринкова економіка потребує іншої інформації та методів її оцінки, адекватних новим підходам до управління підприємствами. У зв,язку з цим виникає потреба пошуку обґрунтованих шляхів і методів підвищення ефективності управління будівельними підприємствами з урахуванням нестабільності ринкових відносин. Актуальність зазначених питань обумовила вибір теми дисертації, визначила її мету та завдання.

Зв,язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає основним напрямкам наукових досліджень, які проводились на кафедрі економіки Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури (ХДТУБА) в процесі розробки науково-дослідницьких тем “Шляхи підвищення ефективності управління малою будівельною фірмою в умовах нестабільності” (номер державної реєстрації 0104U004268) та “Економічна стратегія підприємства в ринкових умовах” (номер державної реєстрації 0102U004822). У рамках цих тем автор дослідив стан будівельного комплексу в Харківському регіоні та проблему підвищення ефективності управління будівельними підприємствами, розробив методичні основи підвищення керованості будівельного підприємства.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних основ і методичних рекомендацій з підвищення керованості будівельного підприємства як учасника самоорганізованої структури в умовах ринкової нестабільності.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

– визначити роль будівельного підприємства в самоорганізаційній структурі;

– уточнити поняття керованості будівельного підприємства в аспекті самоорганізації;

– визначити економічні перемінні, які впливають на керованість будівельного підприємства;

– визначити області керованості будівельного підприємства;

– розробити економічну модель керованості будівельного підприємства;

– розробити узагальнений інтегральний метод детермінованого факторного аналізу як інструмент прийняття управлінських рішень;

– дослідити вплив інфляції на вартість будівництва за допомогою узагальненого інтегрального методу;

– розробити методичні рекомендації з досягнення керованості будівельного підприємства;

– визначити режими будівельного процесу, які є основою графічної моделі підвищення керованості будівельного підприємства.

Об,єктом дослідження є процес управління будівельними підприємствами в умовах ринкової нестабільності.

Предмет дослідження – методичні та організаційно-економічні аспекти підвищення ефективності управління діяльністю будівельних підприємств за сучасних умов нестабільності ринкових відносин в Україні.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та закордонних спеціалістів у сфері управління організаціями, виробничими процесами, будівельними підприємствами, а також законодавчі та нормативні акти України з економічних та правових питань. Методичною основою дослідження є логічний та системний підходи до розглядання різних економічних процесів та явищ. При розробці положень дисертації були використані методи логічного аналізу та синтезу, методи порівняння та ін. Серед спеціальних методів використовувались: економіко-математичні методи – для розробки економічної моделі керованості будівельного підприємства; графічний метод – для представлення моделі керованості у графічному вигляді, що спрощує діагностування керованості; методи факторного аналізу – для розробки узагальненого інтегрального методу детермінованого факторного аналізу та дослідження впливу інфляції на вартість будівництва; методи статистичних спостережень – для визначення критеріїв областей керованості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у проведенні теоретичного обґрунтування і розробці рекомендацій по підвищенню керованості будівельного підприємства в нестабільних умовах трансформації економіки України до ринкових відносин, а саме:

вперше:

– визначено економічні перемінні, що впливають на керованість будівельного підприємства та запропоновано області керованості будівельного підприємства;

– розроблено модель керованості будівельного підприємства, яка показує залежність учасників будівництва від пропорцій економічних перемінних та ступінь збалансованості їх інтересів;

удосконалено:

– поняття керованості будівельного підприємства в аспекті самоорганізації незалежних учасників будівельного процесу;

– методичні рекомендації по підвищенню ефективності управління будівельним підприємством, які полягають у розробці процесу досягнення керованості будівельного підприємства;

набули подальшого розвитку:

– інтегральний метод детермінованого факторного аналізу, який був узагальнений та звільнений від існуючих у ньому обмежень. Це дозволило зробити узагальнений інтегральний метод універсальним методом детермінованого факторного аналізу для математичних моделей будь-якого виду;

– оцінка впливу інфляції на вартість будівництва за допомогою узагальненого інтегрального методу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання результатів дослідження в діяльності будівельних підприємств регіонального будівельного комплексу, у розвитку і функціонуванні структур, що самоорганізуються, у створенні сприятливих умов для підвищення ефективності управління будівельним підприємством в умовах ринкової нестабільності. Упровадження запропонованих рекомендацій дозволить будівельним підприємствам будь-яких форм власності підвищити керованість і закріпити свої позиції в ринковому середовищі, збільшити ефективність взаємодії з партнерами. Результати дисертації були схвалені та використані ТОВ “Кристал+” (довідка № 37 від 16.09.2004) при визначенні вартості будівельних робіт з урахуванням перемінного у часі коефіцієнта інфляції; методичні рекомендації щодо підвищення керованості будівельного підприємства використовувались в ПФ “Віста” (довідка про впровадження № 02-14 від 05.05.2004); графічну модель керованості будівельного підприємства з визначеними областями керованості було впроваджено в практичну діяльність ВАТ “Харківспецбуд” (довідка про впровадження № 476-5 від 20.05.2004). Результати дослідження використовуються у методичному забезпеченні навчального процесу Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури при викладанні курсів “Економіка будівництва”, “Аналіз господарської діяльності будівельного підприємства” (довідка № 07-840 від 19.05.2004).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою, у якій представлено особисто отримані теоретичні та практичні результати в області управління будівельними підприємствами.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались на II Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Крок у майбутнє” (Київ, 2002 р.); на 57-, 59-й науково-практичних конференціях ХДТУБА (Харків, 2002 р., 2004 р.); на IV міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2003 р.); на IV міжнародній науково-практичній конференції “Оптимум-2003” (Харків, 2003 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи викладені в 11 наукових працях загальним обсягом 2,14 друк. арк., з них: 8 статей в наукових виданнях, визнаних ВАК спеціалізованими з економічних наук, 3 тези доповідей у матеріалах наукових конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 166 найменувань. Робота викладена на 217 сторінках машинописного тексту і містить 15 таблиць, 14 рисунків, 11 додатків на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету і завдання дисертації, визначено об,єкт і предмет наукового дослідження, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Стан проблеми підвищення ефективності управління будівельним підприємством” проаналізовано основні тенденції розвитку Харківського регіонального будівельного комплексу, що дало розуміння особливостей реального функціонування будівельних підприємств, які у рамках регіональних особливостей будівельного комплексу вже сьогодні виступають як самостійні керуючо-самоорганізаційні системи; визначено роль будівельного підприємства в самоорганізаційній структурі; уточнено теоретичне поняття керованості в аспекті самоорганізації.

Будівництво завжди було і залишається однією із найважливіших ланок економіки України. У регіональному Харківському будівельному комплексі розвиваються численні будівельні підприємства, які здійснюють планування, проектування, капітальний ремонт, реконструкцію будинків, нове будівництво тощо. Економічна незалежність надає їх керівництву свободу у виборі партнерів та будівельних проектів. Учасники будівельного процесу (будівельне підприємство, підрядники, замовники, держава) створюють локальне середовище зі своєю системою норм і правил. Це вже саморегулююча система, що має такі властиві ринковим відносинам атрибути, як самостійність суб'єктів будівельного комплексу, наявність ринкових правил гри, орієнтація на попит та пропозицію будівельних послуг. Відбувається пошук оптимальних форм взаємодії. Визначено, що вільний вибір ділових взаємин має і негативний аспект, який призводить до неефективної роботи будівельних підприємств: існує можливість непередбачуваного поводження партнерів, невиконання ними прийнятих на себе зобов,язань. Тому для забезпечення ефективної реалізації будівельного проекту в умовах, що змінюються, виникає потреба постійного моніторингу діяльності кожного учасника будівництва.

Створювані мережі відносин означають перехід від централізованого управління до самоорганізації власників з безупинно змінюючимися конфігураціями. Конкуренція розгортається вже не серед окремих виробників будівельної продукції, а між мережами. У ту саму мережу можуть бути включені навіть конкуренти. Це відповідає тенденціям побудови корпоративних організацій на Заході, де можна спостерігати розвиток цивілізованих методів внутрішньомережної конкуренції.

Сам факт об,єднання різних за формою власності, за масштабами і характером діяльності структур у мережні організації для реалізації будівельного проекту свідчить про розвиток регіонального будівельного комплексу в напрямку створення ефективних організаційних форм. Усі перераховані вище напрямки розвитку регіонального будівельного комплексу вказують на перебудову будівельної галузі, що відбувається на основі самоорганізації учасників як власників ресурсів.

У роботі визначено, що будівельне підприємство знаходиться безпосередньо в центрі укладання угоди виробників будівельної продукції (підрядників, працівників підприємства) і споживачів (замовників, інвесторів, посередників). Створене об,єднання являє собою самоорганізацію вільних учасників, яким навряд чи може бути нав,язано невигідні умови при укладанні угоди. Однак договірні умови здійснюються за постійних змін попиту та пропозиції ресурсів протягом часу. Ці зміни балансує своєю діяльністю підприємець (керівник будівельного підприємства). Оціночну характеристику цих змін неможливо визначити без економічної інтерпретації поняття “керованість”.

У дослідженні розглянуто значення терміну “керованість”, яке характеризується як досягнення мети при плануванні ресурсів, як критерій ефективності та якості управління, і запропоновано таке визначення керованості будівельного підприємства в аспекті самоорганізації учасників будівельного процесу: керованість – це показник, що характеризує здатність керованого об,єкта позитивно реагувати на управлінський вплив. Об,єкт є якісно й ефективно керованим, якщо всі учасники структури, що самоорганізувалася, досягають своїх цілей у встановлений час з оптимальними витратами ресурсів. Об,єкт є некерованим, якщо суб,єкти будівельного процесу не досягають цілей, незважаючи на вплив. Якщо поставлені цілі досягаються з відхиленнями або для цього необхідні надмірні зусилля – об,єкт є погано керованим.

У другому розділі “Методичні основи підвищення ефективності управління будівельним підприємством” виявлено економічні перемінні, які відображають умови взаємодії, обміну і впливають на керованість будівельного підприємства; розроблено економічну модель керованості; визначено області керованості будівельного підприємства; проведено узагальнення інтегрального методу факторного аналізу; визначено, що застосування перемінного, а не сталого коефіцієнту інфляції значно зменшує загальну вартість будівельно-монтажних робіт (БМР); запропоновано методику щодо розрахунку економічного ефекту при виконанні будівельних робіт з урахуванням перемінного у часі коефіцієнта інфляції.

Головною метою взаємодії власників будь-яких ресурсів є досягнення кожним суб,єктом ефекту. В дисертації автор розглядає ефект як результат взаємодії учасників будівельного процесу. Результатом (ефектом) для кожного учасника будівництва буде те, що він хоче отримати від взаємодії з партнерами. Затратами на одержання цього результату будуть зобов,язання, які він бере на себе натомість. При цьому те, що для однієї сторони є результатом, для іншої є зобов,язаннями і навпаки. Схема взаємодії підрядника, будівельного підприємства та замовника представлена на рис.1. Таким чином, результат, до одержання якого прагнуть всі учасники будівництва, залежить від їхньої взаємодії з будівельним підприємством, а інтереси підприємства залежать від дотримання зобов'язань всіма учасниками структури, що самоорганізувалася.

Визначено, що економічними перемінними, які впливають на керованість будівельного підприємства, є обсяг будівельно-монтажних робіт та фінансових ресурсів (грошових коштів). Дотримання пропорцій у співвідношенні вищезазначених перемінних відбивається на поводженні учасників будівництва і впливає на керованість будівельного підприємства.

Обсяг БМР (t) Фінансові ресурси (t)

БУДІВЕЛЬНЕ

ПІДПРИЄМСТВО

3 1

2 4

Фінансові ресурси (t) Обсяг БМР (t)

Рис. 1 Схема взаємодії підрядника – будівельного підприємства – замовника:

1 – замовник передає будівельному підприємству фінансові ресурси (грошові кошти);

2 – підрядник отримує від будівельного підприємства необхідний для виконання робіт

обсяг фінансових ресурсів;

3 – підрядник передає права власності будівельному підприємству на виконаний обсяг БМР;

4 – замовник одержує від будівельного підприємства у визначений термін, з обговореними

якісними і кількісними характеристиками завершений комплекс БМР, готовий для

експлуатації.

Запропоновано економічну модель керованості будівельного підприємства, яка показує залежність власників ресурсів від пропорцій економічних перемінних, що буде вираженням збалансованості інтересів учасників та керованості будівельного підприємства:

(1)

де F – обсяг фінансових ресурсів (грошових коштів), який замовник передає

будівельному підприємству за виконані роботи на розрахунковий етап;

k – коефіцієнт керованості будівельного підприємства;

Q – вартість підрядних робіт, які виконані на розрахунковий етап.

При k = 1 досягається ідеальний стан рівноваги між будівельним підприємством і замовником або підрядником при сумі обсягів БМР, рівній обсягу фінансових ресурсів.

Виходячи з теоретичного поняття керованості було визначено три області керованості будівельного підприємства. Областю повної керованості (ПК) буде така зміна керованих перемінних, яка припускає незначне порушення рівноваги між сторонами і не відобразиться на їхній поведінці. Якщо ж відхилення економічних перемінних значні та виходять за рамки обумовлених договором параметрів, поводження учасників стає непередбаченим, настає область кризової керованості (КК) будівельного підприємства. Між областями повної керованості і кризової керованості існує перехідний період – область граничної керованості, що характеризує перехід з керованості в некерованість будівельного підприємства. В області граничної керованості пропорція економічних перемінних коливається, інтереси учасників починають порушуватися, а їхнє відношення до умов договору стає підозрілим. Цій області необхідно приділити основну увагу, адже саме в цей час керівнику будівельного підприємства в інтересах збереження будівельного проекту необхідно вжити заходів для своєчасного переузгодження умов.

Науковий рівень управління передбачає всебічний розвиток аналітичної роботи. Економічний аналіз є початковим і важливим етапом підготовки управлінських рішень. Одним із найбільш ефективних інструментів проведення аналізу господарської діяльності підприємства є детермінований факторний аналіз. У літературі відсутнє єдине математичне трактування детермінованого факторного аналізу. В дисертації було сформульовано 9 основних вихідних положень для його проведення:

1. Факторні моделі треба розглядати як математичні функції залежності результативних ознак від факторів.

2. Сукупність значень результативних ознак У утворює поверхню над областю зміни факторів ; .

3. Фактори з математичної точки зору слід розглядати як незалежні координати функції У, якою описується результативна ознака.

4. Для визначення складових загального приросту результативної ознаки, умова, що , тобто “загальний приріст результативної ознаки дорівнює сумі його приростів за рахунок зміни окремих факторів”, є недостатньою, бо із одного рівняння неможливо знайти n невідомих ........, .

5. Оскільки загальний приріст функції визначається початковим у т. А (рис. 2) і кінцевим у т. В значеннями даної функції, тобто , його величина залежить лише від початкових і кінцевих значень координат та і не залежить від шляху переміщення по поверхні (рис. 2) із т. А в т. В, заданої рівнянням .

6. У той же час окремі складові приростурезультативної ознаки безпосередньо залежать від цього шляху.

7. Місцерозташування вищезазначеного шляху із т. А в т. В на поверхні є визначеним завдяки побудуванню його відповідних проекцій на координатні площини Х1ОХ2, ...... Х1ОХm, …… Xm-1OXm.

Рис. 2 Шлях АВ переміщення по поверхні приросту результативної ознаки

(А1В1 –проекція шляху АВ на координатну площину Х1ОХ2)

8. Рівняння, що описують проекції шляху зростання результативної ознаки на координатні площини, представляють собою математичні зв,язки між відповідними парами незалежних координат-факторів.

9. Зміна окремих факторів у часі t задається відповідними функціональними залежностями:

; ; ............, .

Виключаючи з цих рівнянь час t, маємо попарні математичні зв,язки між окремими факторами.

На базі проведеного глибокого математичного аналізу існуючих методів детермінованого факторного аналізу запропоновано узагальнення існуючого інтегрального методу. Узагальнений інтегральний метод (УІМ) не має будь-яких обмежень і забезпечує отримання точних вкладів окремих факторів у загальний приріст результативної ознаки. Головною відмінністю УІМ від методів диференційного обчислення, подрібнення приростів факторів та існуючого інтегрального методу є те, що шлях інтегрування може бути будь-яким криволінійним, а не лише прямолінійним, як це має місце в вищезгаданих існуючих методах. За допомогою УІМ показано, що на кінцеві результати факторного аналізу найбільш суттєво впливає саме шлях інтегрування частинних приростів результативної ознаки.

Окремі складові загального приросту результативної ознаки за УІМ визначаються за формулою:

. (2)

де - частинний приріст результативної ознаки за рахунок приросту

фактору ;

i(t) – залежність, що описує зміну фактору у часі.

Залежність (2) запропонована як розрахункова формула узагальненого інтегрального методу детермінованого факторного аналізу. Вона дозволяє точно обчислювати прирости результативної ознаки за рахунок зміни окремих незалежних факторів для будь-яких факторних моделей з будь-якою кількістю незалежних факторів, що довільно змінюються у часі.

Аналіз існуючих методів детермінованого факторного аналізу з використанням математичного апарату УІМ дозволив більш чітко визначити їх переваги і недоліки та окреслити області їх застосування.

За допомогою узагальненого інтегрального методу визначено, що застосування перемінного, а не сталого коефіцієнту інфляції значно зменшує загальну вартість будівельних робіт. Запропоновано методику по розрахунку економічного ефекту при виконанні будівельних робіт від урахування перемінного у часі коефіцієнта інфляції, в якій за вихідні дані приймається календарний план будівництва і кошторисна вартість окремих робіт. Дана методика є також важливою під час контролю за виконанням обсягів будівельних робіт. Вона дозволяє у вартісному вигляді точно оцінювати фактичне виконання будівельних робіт станом на контрольний етап, що дає можливість підвищити керованість будівельного підприємства.

Факторна модель, що описує планове виконання сумарного обсягу БМР, передбаченого календарним планом будівництва 9-поверхового житлового будинку ВАТ “Харківспецбуд” на 2004 рік, в залежності від часу з урахуванням перемінного у часі коефіцієнта інфляції, має вид:

(3)

де – результативна ознака, що відображає сумарний обсяг БМР

з урахуванням перемінного коефіцієнта інфляції на даний час будівництва t;

– перший фактор, який відображає сумарний обсяг БМР за

кошторисом на даний час будівництва t;

– другий фактор, що описує зміну коефіцієнта інфляції протягом

періоду будівництва.

Залежності вищезазначених факторів від часу протягом заданих відрізків часу j (j – номер декади) представлені у виді:

; . (4)

Приймаючи, що виробіток будівельного підприємства (грн./день) для даного виду робіт є постійною (нормативною) величиною, зростання обсягу БМР () для -тої роботи у часі t є прямопропорційною залежністю з коефіцієнтом пропорційності :

; (5)

.

Сумарний обсяг виконання БМР, який включає в себе обсяги виконання окремих видів робіт, описується лінійними залежностями для кожної окремої ділянки часу.

Знаючи річний прогнозний коефіцієнт інфляції і прогнозуючи інфляцію рівномірно зростаючою протягом року (36 декад), аналітична залежність зміни коефіцієнту інфляції в часі описується виразом:

, (6)

де ; . (7)

За даної умови з порівняння виразів (6) і (4) визначено, що

; .

У випадку, якщо значення коефіцієнтів інфляції відомі по окремим місяцям, то протягом кожного місяця коефіцієнт її зростання описується залежністю (4).

Коефіцієнти , , , є заданими константами, які попередньо обчислюються за нижченаведеним алгоритмом:

1. Визначається коефіцієнт для -тої роботи за формулою

, (8)

де = 1, ..... 18 (18 – кількість видів робіт на будівельному об,єкті за календарним

планом);

– обсяг -тої роботи у вартісному виразі за кошторисом;

– тривалість -того виду роботи (приймається в декадах за календарним

планом).

2. Обчислюється сумарний обсяг виконання БМР у вартісному виразі із зростанням по декадам t за формулою:

, (9)

де – номер ділянки з паралельним виконанням робіт за календарним планом;

– початок декади, що відповідає паралельному виконанню робіт на

-й ділянці (визначається за календарним планом);

– кількість робіт, що паралельно виконуються на -й ділянці;

– коефіцієнт -тої роботи, що виконується на -й ділянці і обчислюється

за формулою (8);

;

– сумарний обсяг виконання БМР у вартісному виразі, вироблений

на початок -ї ділянки.

Формула (8) у спрощеному виді:

, (10)

де ; (11) . (12)

При цьому ,

де – кінець -ї ділянки у декадах.

У частинному випадку при :

; . (13)

3. Прирости результативної ознаки за рахунок кожного з факторів обчислюються за формулами:

, (14)

. (15)

У вищенаведених формулах – кількість декад, на яку розбито термін будівництва.

За наведеною вище методикою виконано розрахунок економії вартості БМР, яка склала 550 010 грн. при зведенні 9-поверхового житлового будинку ВАТ “Харківспецбуд”, з урахуванням перемінного у часі коефіцієнта інфляції.

Також було проведено дослідження впливу різних можливих випадків зміни інфляції на вартість будівельних робіт, а саме: 1) коли інфляція наростає в часі рівномірно; 2) коли індекси інфляції постійні на окремих часових відрізках, але мають різні значення; 3) коли індекси інфляції постійні на окремих часових відрізках і мають однакові значення (часові відрізки – місяць, квартал і т. п.). Вивчення різних випадків впливу інфляції для порівняння проведено різними методами факторного аналізу. Показано, що точні результати забезпечує лише запропонований у дисертації узагальнений інтегральний метод.

У третьому розділі “Шляхи підвищення керованості будівельного підприємства в умовах ринкової нестабільності” створено базову графічну модель керованості будівельного підприємства з визначеними областями керованості, яка дозволяє користувачам самостійно розробляти комплекти робочих моделей під різноманітні виробничі ситуації; розроблено процес досягнення керованості будівельного підприємства, який складається з трьох етапів; визначено та описано відповідні областям керованості режими виробничого процесу, які є основою графічної моделі підвищення керованості будівельного підприємства.

Запропоновано графічну модель керованості будівельного підприємства в її базовому варіанті, що відповідає рівноважному стану взаємообміну між учасниками будівельного процесу. На основі типової моделі по кожному учаснику структури, що самоорганізувалася, створюються графічні моделі з окресленими областями керованості (“будівельне підприємство-замовник”, “будівельне підприємство-підрядник”, “будівельне підприємство-працівники”), на яких по осях координат користувачі відкладають економічні перемінні, що характеризують стан обміну ресурсами на контрольний час.

За допомогою методу статистичних спостережень при дослідженні діяльності будівельних підприємств Харківського регіону було визначено, що за будь-яких обсягів будівельно-монтажних робіт при значеннях коефіцієнту керованості в інтервалі 0,95? k ?1,05 ситуація взаємодії знаходиться в області повної керованості. Будівельний процес не може бути еластичним, тому графічно область обмежується значеннями економічних перемінних. Для області граничної керованості відхилення в економічних перемінних на контрольну дату збільшені на 10% від меж області повної керованості в обидва боки, а щодо пропорцій 0,85 k 0,95, 1,05 k 1,15. Область кризової керованості охоплює зовні область граничної керованості у відношенні пропорцій, тобто k < 0,85, k > 1,15.

Для того щоб не допустити перетворення самоорганізації на некерований хаос, підвищити керованість будівельного підприємства, розроблено схему процесу досягнення керованості будівельного підприємства, яка дає змогу протягом всього довготривалого терміну будівництва підтримувати взаємодію учасників на високому рівні.

Перший етап процесу – вибір будівельним підприємством своїх партнерів та проекту. Визначено перелік основних вимог, яким повинен відповідати як будівельний проект, так і партнери.

Другий етап – планування та контроль. На цьому етапі пропонуються організаційні заходи по плануванню та узгодженню виробничої діяльності. Визначено перелік основних положень щодо підвищення ефективності контролю за ходом будівництва. Головна мета контролю – створити гарантії для виконання будівельних робіт в строк та підвищити ефективність управління.

Третій етап процесу досягнення керованості – заходи по відновленню керованості. На цьому етапі керівництво будівельного підприємства в залежності від ситуації вирішує, як підтримати високий рівень самоорганізації учасників будівельного процесу. Для цього або переузгоджуються зобов,язання, або відбувається заміна одних учасників на інших.

В дослідженні у відповідності до областей керованості визначено чотири режими будівельного процесу, які є основою графічної моделі (рис. 3) підвищення керованості будівельного підприємства:

Рис. 3 Модель підвищення керованості будівельного підприємства–

режим некерованості (режим неадекватного реагування, чи кризовий режим);–

режим граничної керованості (перехідний режим);–

режим керованості (режим адекватного реагування);–

оптимальний режим (режим автономної залежності).

Для того, щоб прийняти ефективне управлінське рішення, в першу чергу необхідно з,ясувати, в якому режимі на даний час знаходяться всі учасники будівельного процесу і саме будівельне підприємство. Для цього в дисертації кожному режиму будівельного процесу була надана узагальнена характеристика.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – підвищення ефективності управління будівельним підприємством, що виявляється в розробці методичних та практичних рекомендацій пов,язаних з посиленням керованості будівельного підприємства в умовах ринкової нестабільності. Основні висновки, які були отримані в результаті досліджень, полягають у наступному:

1. Проаналізовано основні тенденції розвитку Харківського регіонального будівельного комплексу. Це дало розуміння особливостей реального функціонування будівельних підприємств, які у рамках регіональних особливостей будівельного комплексу вже сьогодні виступають як самостійні керуючо-самоорганізаційні системи.

2. Уточнено теоретичне поняття керованості будівельного підприємства в аспекті самоорганізації. Керованість визначено як показник, який характеризує здатність керованого об,єкта позитивно реагувати на управлінський вплив. Об,єкт є якісно й ефективно керованим, якщо всі учасники самоорганізованої структури досягають своїх цілей у встановлений час з оптимальними витратами ресурсів. Об,єкт є некерованим, якщо суб,єкти будівельного процесу не досягають цілей, незважаючи на вплив. Якщо ж поставлені цілі досягаються з відхиленнями або для цього необхідні надмірні зусилля – об,єкт є погано керованим.

3. Виявлено економічні перемінні, які відображають умови взаємодії, обміну між учасниками будівництва та впливають на керованість будівельного підприємства. Такими перемінними є сума фінансових ресурсів (грошових коштів) та виконаний обсяг будівельно-монтажних робіт на контрольні етапи.

4. Визначено області керованості будівельного підприємства – повної, граничної та кризової керованості, які відбивають відхилення в пропорціях економічних перемінних, що обумовлює необхідність своєчасного й адекватного реагування з метою збереження і підвищення керованості будівельного підприємства. Встановлено критерії областей керованості: для області повної керованості значення коефіцієнту керованості будуть знаходитися в межах наступного інтервалу 0,95? k ? 1,05; для області граничної керованості – 0,85 k 0,95, 1,05 k 1,15; для області кризової керованості – k < 0,85, k > 1,15.

5. Запропоновано економічну модель керованості будівельного підприємства, яка показує залежність учасників будівництва від пропорцій економічних перемінних, визначає ступінь збалансованості їх інтересів та керованість будівельного підприємства.

6. Виходячи із єдиного математичного трактування суті детермінованого факторного аналізу дисертантом розроблено узагальнений інтегральний метод (УІМ), що не має обмежень і дозволяє точно проводити факторний аналіз господарської діяльності підприємства для будь-яких факторних моделей з необмеженою кількістю незалежних факторів. Аналіз існуючих методів детермінованого факторного аналізу з використанням математичного апарату УІМ дозволив автору більш чітко визначити їх переваги і недоліки та окреслити області їх застосування.

7. Визначено за допомогою узагальненого інтегрального методу, що застосування перемінного, а не сталого коефіцієнту інфляції значно зменшує загальну вартість будівельних робіт. Запропоновано методику розрахунку економічного ефекту при виконанні будівельних робіт від урахування перемінного у часі коефіцієнта інфляції, в якій за вихідні дані приймається календарний план будівництва і кошторисна вартість окремих робіт. Дана методика є також важливою під час контролю за виконанням обсягів будівельних робіт. Вона дозволяє у вартісному вигляді точно оцінювати фактичне виконання будівельних робіт на контрольний етап, що дає можливість підвищити керованість будівельного підприємства.

8. Розроблено процес досягнення керованості будівельного підприємства, що складається з трьох етапів: вибір партнерів та проекту; планування та контроль; заходи по відновленню керованості. Кожен етап містить методичні рекомендації для керівництва будівельного підприємства.

9. Визначено й описано відповідні областям керованості режими будівельного процесу, які є основою графічної моделі підвищення керованості будівельного підприємства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Перетятько А.Ю. Математические основы факторного анализа в экономике // Технический прогресс и эффективность производства: Сб. науч. трудов. – Харьков: ХГПУ, 2000. – Выпуск 128. – С. 185-187.

2. Перетятько А.Ю. Проблеми керованості будівельної фірми в умовах нестабільності // Вісник економіки транспорту і промисловості. – Харків: УкрДАЗТ, 2003. – Випуск 3. – С. 29-33.

3. Перетятько А.Ю. Режими виробничого процесу як основа підвищення керованості малої будівельної фірми // Вісник економіки транспорту і промисловості. – Харків: УкрДАЗТ, 2003. – Випуск 6. – С. 266-270.

4. Перетятько А.Ю. Розробка базової графічної моделі керованості будівельної фірми // Вісник економіки транспорту і промисловості. – Харків: УкрДАЗТ, 2003. – Випуск 4. – С. 135–138.

5. Перетятько А.Ю. Формування областей керованості будівельної фірми в умовах нестабільності // Технический прогресс и эффективность производства: Сб. науч. трудов. – Харьков: НТУ “ХПИ”, 2003. – Выпуск 22. – С. 100-101.

6. Перетятько А.Ю. Визначення економічних перемінних, які впливають на керованість будівельної фірми // Вісник економіки транспорту і промисловості. –Харків: УкрДАЗТ, 2003. – Випуск 5. – С. 76-80.

7. Перетятько А.Ю. Методичні підходи до утримання керованості будівельної фірми в умовах нестабільності // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – Випуск 192: В 4 т. Том III. – С. 694-700.

8. Перетятько А.Ю. Вплив інфляції на планування вартості будівельно-монтажних робіт // Коммунальное хозяйство городов. Серия: экономические науки: Науч. -техн. сб. – К.: Техніка, 2004. – Выпуск 59. – С. 42-46.

9. Перетятько А.Ю. Проблеми керованості будівельної фірми як учасника самоорганізаційної структури // Материалы 4-й международной научно-практической конференции “Оптимум-2003”. – Харьков: НТУ "ХПИ", 2003. – С. 75.

10. Перетятько А.Ю. Визначення областей керованості будівельної фірми // Матеріали 4-ої міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем”. – Донецьк: ДНУ, 2003. – С. 206-207.

11. Перетятько А.Ю. Удосконалення аналізу господарської діяльності підприємства // Матеріали 2-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Крок у майбутнє”. – Київ: НТУУ “КПІ”, 2002. – С. 260.

АНОТАЦІЯ

Перетятько А. Ю. Підвищення ефективності управління будівельним підприємством в умовах ринкової нестабільності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.03 – економіка будівництва. – Харківська національна академія міського господарства, Харків, 2005.

Дисертацію присвячено теоретичному узагальненню і практичному вирішенню актуального науково-практичного завдання підвищення ефективності управління будівельним підприємством як учасником самоорганізованої структури в умовах ринкової нестабільності.

Уточнено теоретичне поняття керованості будівельного підприємства в аспекті самоорганізації. Визначено економічні перемінні, які відображають умови взаємодії, обміну між учасниками будівельного процесу і впливають на керованість будівельного підприємства. Визначено області повної, граничної та кризової керованості будівельного підприємства. Розроблено економічну модель керованості будівельного підприємства, яка показує залежність власників ресурсів від пропорцій економічних перемінних, що буде вираженням збалансованості інтересів учасників. Проведено узагальнення інтегрального методу детермінованого факторного аналізу. Визначено за допомогою узагальненого інтегрального методу, що застосування перемінного, а не сталого коефіцієнту інфляції значно зменшує загальну вартість будівельно-монтажних робіт. Розроблено базову модель керованості будівельного підприємства, яка дозволяє користувачам самостійно розробляти комплекти робочих моделей під ситуації, які складаються у виробничих процесах. Розроблено процес досягнення керованості будівельного підприємства. Визначено та охарактеризовано відповідні областям керованості режими будівельного процесу, які є основою графічної моделі підвищення керованості будівельного підприємства.

Ключові слова: будівельне підприємство, самоорганізація, керованість, області керованості, інтегральний метод факторного аналізу, модель керованості будівельного підприємства, процес досягнення керованості.

АННОТАЦИЯ

Перетятько А. Ю. Повышение эффективности управления строительным предприятием в условиях рыночной нестабильности. – Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.03 – экономика строительства. – Харьковская национальная академия городского хозяйства, Харьков, 2005.

Диссертация посвящена теоретическому обобщению и практическому решению актуальной научно-практической задачи повышения эффективности управления строительным предприятием как участником самоорганизованной структуры в условиях рыночной нестабильности.

Уточнено теоретическое понятие управляемости строительного предприятия в аспекте самоорганизации. Определены экономические переменные, которые отображают условия взаимодействия, обмена между участниками строительного процесса и влияют на управляемость строительного предприятия. Определены области полной, предельной и кризисной управляемости строительного предприятия. Разработана экономическая модель управляемости строительного предприятия, которая показывает зависимость собственников ресурсов от пропорций экономических переменных, что является выражением сбалансированности интересов участников. Проведено обобщение интегрального метода детерминированного факторного анализа. Определено с помощью обобщенного интегрального метода, что применение переменного, а не постоянного коэффициента инфляции значительно уменьшает общую стоимость строительно-монтажных работ. Разработана базовая модель управляемости строительного предприятия, позволяющая пользователям самостоятельно разрабатывать комплекты рабочих моделей под ситуации, которые складываются в строительных процессах. Разработан процесс достижения управляемости строительного предприятия. Определены и охарактеризованы соответствующие областям управляемости режимы строительного процесса, которые являются основой графической модели повышения управляемости строительного предприятия.

Ключевые слова: строительное предприятие, самоорганизация, управляемость, области управляемости, интегральный метод факторного анализа, модель управляемости строительного предприятия, процесс достижения управляемости.

summary

Peretyatko A. Y. Increment management efficiency of building enterprise in conditions of market instability. – Manuscript.

The thesis for obtaining the scientific degree of the candidate of economic sciences by speciality 08.07.03 – economics of building. – Kharkiv,s national academy of municipal economy, Kharkiv, 2005.

The dissertation is devoted to theoretical generalization and practical solution of actual scientific - practical task of increament management efficiency of building enterprise as a participant of the self-organized structure in conditions of market instability.

The basic tendencies of development of the Kharkiv regional building complex are analysed. It has given understanding of singularities of real functioning of the building enterprises, which within the framework of regional singularities of a building complex already today appear as independent self-organizational systems. The theoretical concept of a controllability of the building enterprise of aspect of self-organizing is specified. The controllability is defined as an index, which characterizes ability of controlled plant positively to react to administrative influence. The plant is qualitatively and efficiently controlled, if all participants of the self-organized structure reach the purposes in the established time with optimum expenditures of resources. The plant is unguided,