ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ПОГОРІЛА ІРИНА ОЛЕГІВНА

УДК 37.03:373.54

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СТАНОВЛЕННЯ ВИХОВНИХ СИСТЕМ СУЧАСНИХ ГІМНАЗІЙ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті проблем виховання АПН України

Наукові керівники

кандидат історичних наук

Єрмаков Іван Гнатович,

Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник лабораторії педагогічних інновацій;

доктор біологічних наук, професор

Романенко Олександр Вікторович,

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, завідувач кафедри біології

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Коберник Олександр Миколайович,

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, декан технолого-педагогічного факультету;

кандидат педагогічних наук Лопухівська Алла Василівна,

Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник лабораторії сільської школи.

Провідна установа

Житомирський державний університет імені Івана Франка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Житомир.

Захист відбудеться „7” червня 2005 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “5” травня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.П. Пустовіт

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний стан розвитку нашого суспільства характеризується динамічними змінами в освітній сфері, гуманізацією і демократизацією виховного процесу, посиленням уваги до підростаючої особистості.

У цьому зв’язку у Концепції розвитку загальної середньої освіти зокрема зазначається, що одним з основних шляхів реформування процесу виховання є створення в кожній школі власної виховної системи.

Тому сучасний стан виховної роботи в загальноосвітніх навчально-виховних закладах, зокрема гімназіях, потребує переосмислення мети, принципів, змісту, форм і методів виховання, впровадження інноваційних технологій, створення гуманістичної виховної системи, яка є одним із визначальних факторів, що позитивно впливають на розвиток і саморозвиток особистості.

На застосуванні системного підходу до цілісного процесу виховання особистості наголошують Ю. Бабанський, А. Куракін, Н. Щуркова, О. Савченко, Т. Сущенко. Методологічний аспект такого виховного процесу розкрито у дослідженнях Б. Бітінаса, К. Бондаревської, О. Коберника, О. Сухомлинської та ін.

Наукові засади становлення виховних систем обґрунтовано у працях В. Караковського, Л. Новикової, Н. Селіванової, О. Сидоркіна, Є. Степанова, І. Осадчого. Так, Л. Новиковою були виявлені й охарактеризовані в контексті розвитку виховних систем процеси інтеграції та диференціації, що дозволило розглянути їх у діалектичному вимірі.

Для розробки концепції виховної системи важливе значення мають дослідження І. Єрмакова, Л. Сохань (проблеми життєтворчості учнів), І. Беха (особистісно орієнтований підхід до розвитку учнів), Г. Балла, С. Курганова (діалог культур).

Виховну систему як об’єкт управління охарактеризував В. Караковський. Особливості становлення й функціонування виховних просторів розкриті в дослідженнях І. Демакової, О. Сидоркіна. Процес соціалізації особистості в умовах відкритої соціально-педагогічної системи вивчали Т. Алєксєєнко, В. Болгаріна, І. Звєрєва, Г. Лактіонова. Роль і місце класного колективу у виховній системі розглядали Н. Селіванова, З. Шиліна та ін. Проблеми взаємодії особистості та середовища досліджували В. Бочарова, С. Гончаренко, І. Зязюн, А. Мудрик, Н. Ничкало, В. Оржеховська, В. Постовий, А. Сиротенко, К. Чорна. Системні уявлення стосовно формування екологічної культури й ціннісного ставлення до природи і довкілля представлені у працях З. Плохій, Г. Пустовіта, Н. Пустовіт; щодо життєвої компетентності особистості знаходимо у дослідженнях О. Кононко, І. Ящук та ін.

Зростаюча кількість праць, присвячених діяльності загальноосвітніх навчально-виховних закладів, зокрема гімназій, засвідчує, що ця проблема є сьогодні досить актуальною.

Незважаючи на наявність ряду досліджень О. Бабіної, М. Босенко, Г. Васькович, Д. Герцюк, І. Курляк з різних аспектів розвитку гімназійної освіти в Україні, поки що немає цілісних робіт із проблем становлення і розвитку виховних систем гімназій, інших типів загальноосвітніх навчально-виховних закладів. Поза дослідницькою увагою також залишаються розробка організаційно-педагогічних умов, організація гуманних відносин суб’єктів виховної системи сучасної гімназії. Це й визначило правомірність і доцільність нашого дослідження: “Організаційно-педагогічні умови становлення виховних систем сучасних гімназій”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою комплексної проблеми лабораторії соціальної педагогіки Інституту проблем виховання АПН України “Соціально-педагогічні засади виховання особистості в сучасних умовах”, державний реєстраційний номер 0103U001163. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту проблем виховання АПН України (протокол № 9, від 26 жовтня 2000 р.) та Радою координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7, від 25.09.2001 р.).

Об’єкт дослідження: процес становлення виховних систем сучасних гімназій.

Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови становлення виховних систем сучасних гімназій.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці цілісної моделі виховної системи сучасних гімназій та організаційно-педагогічних умов її становлення.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що ефективність виховної системи сучасних гімназій відбувається за умов: врахування специфіки їх соціокультурного середовища, побудови моделі виховної системи гімназії, опори на концепцію педагогіки життєтворчості, гуманістичної взаємодії суб’єктів виховної системи, створення і реалізації цільових творчих програм, виховання у гімназистів системи особистісних цінностей, єдності змісту, форм і методів виховання гімназистів.

Відповідно до мети і гіпотези визначені наступні завдання дослідження:

1. Здійснити науковий аналіз проблеми становлення виховних систем у сучасній теорії і виховній практиці.

2. Розробити та експериментально перевірити цілісну модель виховної системи гімназії.

3. Визначити і розкрити організаційно-педагогічні умови становлення виховних систем сучасних гімназій.

4.  Експериментально перевірити ефективність виховних систем сучасних гімназій.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на засадах системного підходу, самоорганізації, гуманістичної педагогіки, особистісно орієнтованого виховання, педагогіки і психології життєтворчості, положеннях про цінності й ціннісні орієнтації особистості, її соціальну сутність, ідеях розвитку і саморозвитку особистості.

Для розв’язання поставлених завдань були використані методи дослідження:

– теоретичні: аналіз філософської, педагогічної, соціологічної, психологічної, методичної літератури (визначення науково-теоретичного підґрунтя дослідження); контент-аналіз нормативних і звітних документів сучасних гімназій (виявлення змісту і специфіки виховного процесу); прогностичні методи (моделювання та прогнозування, осмислення виховного процесу); аналіз і синтез результатів експерименту;

– емпіричні: педагогічне спостереження; усне та письмове опитування (діагностична бесіда, інтерв’ю, тестування, анкетування); розв’язання проблемних ситуацій (вивчення ціннісних орієнтацій, життєвої компетентності, рівня вихованості гімназистів); аналіз творчих робіт (з’ясування особливостей взаємин суб’єктів виховної системи, визначення рівня прагнень, життєвої позиції старшокласників); педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий); моделювання (моделювання теоретико-експериментальної виховної системи гімназії); методи соціометрії (статус у колективі), математичної статистики (оцінка рівня вихованості гімназистів).

Дослідження проводилося в три етапи.

На першому етапі (1999–2000 р.р.) здійснювався аналіз теоретико-методологічних засад, філософської, психологічної та педагогічної літератури з проблеми. Було визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу дослідження, уточнювалися його завдання та методи.

На другому етапі (2000–2001 р.р.) проводився констатуючий експеримент, вивчався досвід становлення виховних систем загальноосвітніх навчально-виховних закладів, зокрема гімназій, уточнювалась гіпотеза та методи формуючого етапу дослідження, проектувалися зміст, форми і методи виховної роботи в сучасних гімназіях, підтверджувалася актуальність дослідження. Розроблено основні складові цілісної моделі виховної системи сучасної гімназії.

На третьому етапі (2001–2004 р.р.) здійснювався порівняльний аналіз кількісних і якісних змін у виховному процесі сучасних гімназій, випробовувалася розроблена модель виховної системи, узагальнювалися отримані результати, визначалася ефективність виховних систем експериментальних гімназій. Здійснювалося оформлення результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася у гімназіях № 191 ім. П.Г. Тичини, східних мов № 1 м. Києва, Києво-Святошинській районній класичній гімназії, Вишгородській гімназії “Інтелект” Київської області, в гімназії № 1 “Надія” м. Бердянська. Експериментальну групу становили 1014 учнів, з них – 608 учнів 9-11 класів,
216 вчителів, 386 батьків.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше розроблено цілісну концепцію виховної системи гімназії, цільові творчі програми; визначено і розкрито організаційно-педагогічні умови становлення виховних систем сучасних гімназій; визначено суть та структуру педагогічної взаємодії субєктів виховної системи сучасної гімназії; теоретично обґрунтовано цілісну модель виховної системи сучасної гімназії.

Теоретичне значення полягає у розвитку ідей життєтворчості особистості у сучасних гімназіях; визначенні та обґрунтуванні специфіки, етапів становлення виховних систем сучасних гімназій; розробці критеріїв оцінки ефективності виховних систем сучасних гімназій.

Практична значущість полягає в апробації моделі виховної системи сучасної гімназії, цільових програм життєтворчості особистості, процесу взаємодії батьків та педагогів, використанні матеріалів і висновків дисертації педагогами гімназій, ліцеїв, загальноосвітніх шкіл, соціальними педагогами, практичними психологами, а також викладачами й студентами педагогічних факультетів вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, у системі післядипломної педагогічної освіти та у процесі підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Особистий внесок здобувача полягає у науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних основ досліджуваної проблеми, у розвитку ідей життєтворчості стосовно гімназій як загальноосвітніх навчально-виховних закладів; розробці, науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці цілісної моделі виховної системи, цільових творчих програм, визначенні та науковому обґрунтуванні специфіки, етапів, критеріїв ефективності виховних систем сучасних гімназій, визначенні критеріїв, показників і рівнів сформованості вихованості гімназистів, укладанні практико-орієнтованого посібника, що відповідає на актуальні питання становлення і розвитку виховних систем гімназій.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті та завданням, кількісним та якісним аналізом експериментальних даних, результативністю впроваджених у практику навчально-виховних закладів освіти рекомендацій, репрезентативністю вибірки.

На захист виносяться:

1.  Теоретично обґрунтована і експериментально перевірена цілісна модель виховної системи сучасної гімназії.

2.  Організаційно-педагогічні умови становлення виховних систем сучасних гімназій.

3.  Критерії ефективності виховних систем сучасних гімназій.

Апробація і впровадження результатів дослідження проводились на науково-практичних конференціях, семінарах як регіональних, всеукраїнських, так і міжнародних.

Основні положення, результати та висновки експериментальної роботи доповідалися і обговорювалися на засіданнях лабораторії соціальної педагогіки Інституту проблем виховання АПН України (м. Київ, 2001, 2002, 2003, 2004 р.р.), лабораторії педагогічних інновацій Інституту педагогіки АПН України (м. Київ, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Культурна політика в Україні у контексті світових трансформаційних процесів” (м. Київ, грудень 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Крок за кроком до життєвої компетентності та успіху: науково-методичний аспект” (м. Боярка, травень 2003 р.), науково-практичних конференціях “Розвиток творчої особистості в умовах інноваційної діяльності гімназії” (м. Київ, лютий 2004 р.), “Педагогіка у пошуках моделі життєтворчості школи” (м. Бровари, 2003 р.), Звітній науковій конференції Інституту проблем виховання АПН України (м. Київ, квітень 2004 р.), семінарах-практикумах для директорів, заступників директорів з виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів та методистів районних (міських) методичних кабінетів відділів освіти Київської області (м. Біла Церква, 2001, 2002, 2003 р.р., м. Бровари, 2003 р.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації відображено у 13 наукових та науково-методичних працях, з яких 10 одноосібних, 5 опубліковано у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів і висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 273 сторінки. Основний текст викладено на 166 сторінках. Список використаних джерел нараховує 272 найменування (на 19 сторінках). Робота містить 5 таблиць (одна з них на 3 сторінках), 2 схеми (на 2 сторінках), 4 діаграми, 1 гістограму, 17 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність і доцільність, визначено об’єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано завдання, визначено методологію та основні методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, особистий внесок здобувача, вірогідність здобутих результатів; визначено положення, які виносяться на захист; подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Системний підхід як методологічна основа наукового осмислення проблем виховання” розглядаються теоретичні та методологічні положення досліджуваної проблеми, розкрито історико-педагогічний аспект проблеми виховної системи як об’єкта педагогічного дослідження; проаналізовано понятійно-категоріальний апарат дослідження; виявлено стан розробки проблеми у науковій теорії і педагогічній практиці загальноосвітніх навчально-виховних закладів, зокрема гімназій.

У роботі обґрунтовано, що системний підхід є важливим методологічним засобом, який сприяє цілісному сприйняттю освіти. Найменш дослідженою з позицій системного підходу до останнього часу залишалась виховна система школи як навчально-виховного закладу освіти.

Аналіз вітчизняної педагогічної літератури засвідчує, що автори часто ототожнюють поняття “виховна система школи” і “система виховної роботи”, розуміючи під цим впорядковану сукупність взаємопов’язаних виховних заходів, які відповідають поставленим цілям. Подекуди вказані вище поняття ототожнюються з поняттям “виховна робота”, яка трактується як професійна діяльність педагогів, що спрямована на створення умов для розвитку і саморозвитку дитини.

Суттєвий внесок у розробку теоретичних основ виховної системи школи зробили Х. Лийметс, А. Мудрик, В. Караковський, Г. Каджаспирова, М. Красовицький, Л. Новикова, Н. Селіванова. Однак, кожний з цих авторів дає власне трактування поняття “виховна система”. Ми ж трактуємо виховну систему гімназії як комплекс взаємопов’язаних та взаємозумовлених компонентів (виховна мета, цілі, завдання, суб’єкти, діяльність і спілкування, взаємини, життєвий простір), яка становить цілісну соціально-педагогічну структуру і забезпечує у процесі свого функціонування та розвитку реалізацію і самореалізацію особистості, її життєздійснення.

У науковій літературі виховна система сучасної гімназії характеризується як динамічна, гуманістично зорієнтована, цілісна, відкрита, цілеспрямована, самоорганізована. Тому на основі системного підходу ми розглядаємо компоненти, структуру, функції та фактори, що об’єднують виховну систему гімназії.

Компонентами виховної системи гімназії є цільовий (сукупність ідей, для реалізації яких створюється виховна система, цілі виховання, концепція), змістовий (зміст виховної роботи, в якому реалізуються цілі виховання), організаційний (організація виховного простору як перетворювального середовища, створення, розвиток і згуртування колективу, принципи виховання, засоби, форми і методи, які використовують педагоги для досягнення цілей виховання), діяльнісний (діяльність, що забезпечує реалізацію цілей виховання, колективна творча діяльність, клубна діяльність), емоційний (відносини між суб’єктами, мікроклімат у колективі), експертний (експертна оцінка виховної системи гімназії, взаємодії між її суб’єктами, оцінювання педагогами та батьками вихованості гімназистів, самоконтроль та самооцінка вихователем своєї діяльності та її результатів, самооцінка гімназистами своєї діяльності).

Виховна система гімназії включає два рівні: суб’єктний (суб’єкти виховної системи) та процесуальний (взаємодія цих суб’єктів). Суб’єктами виховної системи є учні, вчителі, адміністрація, батьки, психологи, соціальні педагоги, викладачі вузів, науковці, ветерани, громадські діячі, творчі працівники, колективи виробничих об’єднань, суспільні організації, центри дитячої та юнацької творчості, бібліотеки, музичні школи, культурно-спортивні комплекси, друзі школи. Їх взаємодію розглядаємо як узгоджену діяльність суб’єктів виховної системи в досягненні спільних цілей та результатів, у розв’язанні значущої для них проблеми чи задачі, як один із основних способів активізації саморозвитку дитини.

У ході дослідження нами було визначено, що основними функціями виховної системи гімназії є: інтегруюча (поєднання в ціле неузгоджених виховних впливів), регулююча (впорядкування педагогічних процесів, управління ними), розвивальна (оптимізація системи, її оновлення, удосконалення), захисна (безпека і комфортність учнів), коригуюча (коригування впливу зовнішнього середовища) і компенсаційна (гуманістичні відносини). Найважливішими для виховної системи є такі фактори: соціокультурний простір (гуманізоване, педагогічно збагачене середовище, де забезпечуються умови для фізичного, соціального, морально-духовного здоров’я, психологічної підтримки, психологічного захисту), взаємодія між суб’єктами виховної системи (взаємний та ефективний розвиток якостей вихователя та вихованця на основі рівності у спілкуванні та партнерства у спільній діяльності), виховна діяльність (реалізація виховних цілей і набуття позитивного досвіду суб’єктів виховної системи).

Дослідженням було встановлено, що виховна система проходить декілька етапів, які пов’язані з її створенням, становленням і розвитком. На першому етапі (становлення) впроваджуються провідні ідеї, розробляється концепція, налагоджується системоутворювальна діяльність, використовуються педагогічні новації. Другий етап (стабілізації) пов’язаний з відпрацюванням змісту й структури системи, утвердженням системоутворювальної діяльності, пріоритетних напрямів функціонування системи, встановленням зв’язків між видами діяльності, подальшим впровадженням системних форм виховання, адекватних особливостям і потребам учнів. На третьому етапі (оформлення) кожен компонент системи максимально активізується, міцнішають системні зв’язки, посилюються інтегруючі процеси, які органічно пов’язують навчально-пізнавальну діяльність з вихованням, система структурно оформлюється. Четвертий етап (оновлення) йде у напрямі конкретизації та диференціації системи: поглиблюється мета, різноманітнішою стає діяльність, гуманістичнішими відносини, розгалуженішими зв’язки і глибиннішими управлінські процеси.

З метою з’ясування сформованості виховних систем гімназій, нами було представлено і обґрунтовано методику експериментального дослідження. Діагностика і оцінювання якостей виховних систем передбачали оцінку педагогічної діяльності колективу, професійної компетентності педагога, взаємодії між суб’єктами, вихованість гімназиста, аналіз стану виховних систем сучасних гімназій.

Під час дослідження нами виявлено неузгодженість виховних планів класних наставників з виховними програмами та планами адміністрації, захоплення масовими заходами, поступова втрата зв’язку з випускниками. Для оцінки взаємодії між педагогами та гімназистами було визначено типи взаємодії між ними. У ході констатуючого етапу експерименту зафіксовано переважання авторитарного типу взаємодії (80,4% порівняно з гуманістичним 19,6%).

Діагностичні дані вказують на доцільність переходу від навчально-дисциплінарної до особистісної взаємодії з гімназистами.

Оцінюючи вихованість гімназистів, за узагальнюючий критерій вихованості нами обрано систему ціннісних ставлень особистості. Виділено ряд показників основних ціннісних ставлень особистості (ставлення до держави, до людей, до праці, до природи, до себе як до особистості) як таких, що з достатньою достовірністю відображають стан вихованості гімназистів. Кожний з показників має чотири рівні розвитку, які характеризують прагнення до саморефлексії, цілеспрямованість, ініціативність, стійкість та активність життєвої позиції особистості: самоініціюючий (соціально-моральної дії, високий, внутрішній), зовнішньо-ініціюючий (зовні спонукаючої дії, середній), некомпетентнісно-ініціюючий (слабомотивований, поверховий) та неініціюючий (невихованість, низький, нестійкий). Складено їх характеристики.

Констатуючий етап засвідчив, що більшість гімназистів перебувають на некомпетентнісно-ініціюючому (41,4%) та зовнішньо-ініціюючому (35,3%) рівнях вихованості (рис. 1).

Рис. 1. Гістограма рівнів вихованості гімназистів
на констатуючому етапі експерименту (%)

Проведене нами дослідження дозволяє стверджувати про наявність у експериментальних гімназіях виховної роботи або системи виховної роботи, а також окремих елементів виховної системи, проте виховна система як така в цих закладах ще не сформована.

Це дає підстави для висновку про необхідність становлення гуманістичних виховних систем гімназій з урахуванням специфіки окремого освітнього закладу, із створенням та впровадженням відповідної науково обґрунтованої концепції.

У другому розділі “Організаційно-педагогічні умови становлення виховних систем сучасних гімназій” розкрито концептуальну основу становлення виховних систем сучасних гімназій, розроблено цілісну модель виховної системи сучасної гімназії, визначено організаційно-педагогічні умови становлення виховних систем сучасних гімназій.

У ході дослідження було розкрито зміст розробленої нами концепції.
У якості провідних ідей є розвиток і саморозвиток активної, творчої особистості, оволодіння культурою спілкування, включення молоді у життя суспільства, життєтворчість особистості.

Відповідно до завдань дисертаційного дослідження нами розроблено цілісну модель виховної системи сучасної гімназії та визначено організаційно-педагогічні умови, за яких ефективно відбувається становлення виховних систем гімназій. Організаційні умови пов’язані з організацією життя гімназиста, педагогічні – забезпечують взаємодію виховання із середовищем та умови його функціонування у соціокультурному просторі, психологічні – пов’язані зі створенням сприятливого психологічного клімату і коригуванням відносин між суб’єктами виховної системи.

Побудова моделі виховної системи в контексті життєтворчості, життєвої компетентності особистості вимагала переосмислення стрижневих принципів, які визначають змістові, технологічні й управлінські домінанти навчально-виховного процесу, спрямованого на виховання людини як творця і проектувальника свого життя. Нами розроблено модель цілісної виховної системи як структурно оформленого виховного простору (рис. 2).

Модель виховної системи – це структурно оформлений виховний простір, що складає цілісне уявлення про ефективну виховну систему гімназії, спосіб життя шкільного колективу з певними законами, традиціями, з чітко окресленою структурою прав і обов’язків. Така модель включає принципи, зміст, методи, форми і засоби виховання, суб’єкти педагогічної взаємодії.

У запропонованій нами моделі виховної системи провідними є наступні принципи виховання: особистісної орієнтації, індивідуалізації, диференціації, системності, аксіологічності, саморозвитку, культуровідповідності. Ці принципи забезпечують оновлення виховної системи гімназії, розкриваються через зміст виховання, втілений у розроблених нами цільових творчих програмах Мистецтво життя”. Вони спрямовані на формування ціннісної сфери особистості, культури життєвого самовизначення, культури спілкування, культури праці, демократичної, інтелектуальної, екологічної, художньої культури, культури сімейних стосунків, розвитку творчого потенціалу, здібностей, повноцінної самореалізації.

Зміст моделі виховної системи реалізується через методи виховання та здійснюється у формах виховної роботи. Методами виховання є особистісний діалог, ситуації вільного позиційного вибору, колективне рішення, рефлексія та самооцінка, моделювання поведінкових взаємодій, соціальних вправ. Провідним методом виховання в цьому контексті є діалогічне спілкування. Для оптимізації діалогу, розвитку та самосвідомості, стимулювання інтелектуальної, емоційної та вольової сфер особистості гімназистів на основі концепції педагогічної взаємодії в експерименті нами було застосовано основні теоретичні виміри (дискурси). У роботі розкрито їх зміст та запропоновано технології їх використання.

Найефективнішими формами виховної роботи в гімназії, за результатами нашого дослідження, є клуби, “круглі столи”, ділові ігри, творчі звіти, презентації, секції, дитячі об’єднання, учнівські, батьківські, педагогічні, методологічні ради тощо.

Засобами виховання є інформаційно-освітні, стимулюючі, організаційно-регулюючі, регулятивно-контролюючі.

Суб’єктами запропонованої моделі виховної системи є гімназисти, педагоги, батьки, педагогічна взаємодія яких базується на особистісному спілкуванні, партнерських зв’язках, самоврядуванні. Результатом виховної діяльності моделі виховної системи сучасної гімназії є випускник як цілісна особистість, суб’єкт суспільно значущої поведінки. На нашу думку, саме така модель забезпечує ефективність виховної системи, підвищення результативності виховного процесу гімназії.

Відповідно до завдань дисертаційного дослідження нами була розроблена система критеріїв ефективності виховної системи. Зміст ефективності виховної системи розкрився через такі параметри, як тип педагогічної взаємодії, вихованість гімназистів.

З метою проведення дослідження було відібрано експериментальні та контрольні групи. Вибірка робилася таким чином, щоб учасники експерименту належали до трьох вікових категорій, а саме 3, 8 та 9-11 класів. Саме такий підбір груп дав змогу охопити дітей різних вікових категорій (молодшої, середньої та старшої школи). З метою визначення вихованості гімназистів було застосовано різні методи дослідження, основними з них були спостереження, анкетування, тестування, розв’язання проблемних ситуацій та авторські методики, адаптовані до нашої проблеми.

Нами виділено чотири типи взаємодії вчителів з гімназистами:

1 тип – виражена зорієнтованість на навчально-дисциплінарну (авторитарну) модель;

2 тип – помірна зорієнтованість на навчально-дисциплінарну модель;

3 тип – помірна зорієнтованість на особистісну (гуманістичну) модель;

4 тип – виражена зорієнтованість на особистісну модель.

Наведено їх характеристики.

У порівнянні з даними констатуючого етапу експерименту, внаслідок впровадження запропонованої нами моделі, значно зросла кількість педагогів, зорієнтованих на гуманістичну модель взаємодії з гімназистами (рис. 3).

Рис. 3. Діаграма сприйняття педагогами навчально-дисциплінарної моделі взаємодії з гімназистами на початку та в кінці експерименту

Як видно з діаграми, більше половини педагогів (58,1%) готові до впровадження демократичних перетворень, до діалогічного спілкування, зорієнтовані на особистісну модель взаємодії з гімназистами, серед них виражено зорієнтовані – 17,9%, помірно зорієнтовані на особистісну модель взаємодії з гімназистами – 40,2%. Одночасно 41,9% опитаних заявили про позитивне ставлення до консервативних підходів щодо організації виховного процесу, з них – 22,5% виражено, та 19,4% – помірно зорієнтовані на навчально-дисциплінарну модель взаємодії з гімназистами.

Експериментальне дослідження дало змогу з’ясувати рівень вихованості гімназистів. Під час оцінювання їхньої вихованості нами було використано ті ж критерії, що і на констатуючому етапі експерименту.

Порівняльний аналіз отриманих результатів показав, що в кінці дослідження значно збільшилася різниця у вихованості гімназистів експериментальних та контрольних груп. В експериментальних групах був зафіксований суттєвий розвиток кожного показника ціннісних орієнтацій гімназистів (табл. ). Зрушення в контрольних групах, як показало дослідження, було незначним.

Наведені в таблиці дані дають змогу зробити висновок про зростання самоініціюючого рівня вихованості гімназистів експериментальних груп на 11,2%, зовнішньо-ініціюючого – на 15,9%, і зменшення кількості учнів з некомпетентнісно-ініціюючим рівнем вихованості на 20,1% та неініціюючим рівнем вихованості на 7,0%. Отже, на кінець експерименту у 22,6% гімназистів самоініціюючий рівень вихованості, у 52,1% – зовнішньо-ініціюючий, у 20,2% – некомпетентнісно-ініціюючий, відповідно у 5,1% – неініціюючий.

Таблиця 1

Динаміка рівнів вихованості гімназистів

(%)

Рівні вихованості гімназистів | Початок експерименту | Кінець експерименту | Різниця | експер. гр. | контр. гр. | експер. гр. | контр. гр. | експер. гр. | контр. гр. | Самоініціюючий | 11,411,822,613,511,2 | 1,7 | Зовнішньо-ініціюючий | 36,234,452,142,715,9 | 8,3 | Некомпетентнісно-ініціюючий | 40,342,520,235,9-20,1 | -6,6 | Неініціюючий | 12,111,35,17,9-7,0 | -3,4 |

Результати дослідження підтвердили висунуті у гіпотезі основні твердження та дозволили зробити висновок про те, що ефективність виховного процесу досягається за умови становлення виховної системи.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз стану становлення і розвитку виховних систем сучасних гімназій засвідчує, що у них існує система виховної роботи, але виховна система як така ще не сформована. Це підтвердило актуальність проблеми становлення гуманістичних виховних систем гімназій для сучасної теорії і практики.

2. Встановлено, що цілісною моделлю виховної системи є структурно-оформлений виховний простір, який включає мету, завдання, принципи, зміст, методи, форми і засоби виховання, суб’єкти, зокрема учнів, учителів, батьків, педагогічна взаємодія яких базується на особистісному спілкуванні, партнерських зв’язках, самоврядуванні.

3. Обґрунтовано концепцію становлення виховних систем сучасних гімназій, основними ідеями якої є розвиток і саморозвиток активної, творчої особистості, оволодіння культурою спілкування, включення молоді у життя суспільства, життєтворчість особистості.

4. Доведено, що процес виховання гімназистів буде результативнішим внаслідок усунення суперечностей між педагогічними цілями і педагогічними засобами, впровадження особистісно орієнтованих виховних технологій, зміни особистісної та професійної орієнтації педагогів, використання механізмів свідомості і самосвідомості, програмування процесу самовиховання.

5. Виявлено і охарактеризовано 4 рівні вихованості гімназистів: самоініцію---ю-чий, зовнішньо-ініціюючий, некомпетентнісно-ініціюючий та неініцію-ючий. Представлено динаміку зміни рівнів вихованості гімназистів. Зроблено їх порівняльний аналіз з контрольними групами. На початок експерименту виявлено: гімназистів самоініціюючого рівня 11,4% (в контрольній групі 11,8%); зовнішньо-ініціюючого – 36,2% (в контрольній групі 34,4%); некомпетентнісно-ініціюючого – 40,3% (в контрольній групі 42,5%); неініціюючого рівня – 12,1% (в контрольній групі 11,3%). На кінець експерименту виявлено: гімназистів самоініціюючого рівня вихованості 22,6% (в контрольній групі 13,5%); зовнішньо-ініціюючого – 52,1% (в контрольній групі 42,7%); некомпетентнісно-ініціюючого – 20,2% (в контрольній групі 35,9%); неініціюючого рівня – 5,1% (в контрольній групі 7,9%).

6. У процесі дослідження доведено, що організаційно-педагогічними умовами становлення виховних систем є: реалізація педагогічних ідей, інноваційні виховні технології, педагогічний супровід реалізації програм саморозвитку і самовиховання, соціокультурна діяльність вчителя, управління, методологічний, методичний та соціально-психологічний супровід.

7. Результати дослідження підтвердили висунуті у гіпотезі основні припущення та дозволили зробити висновок про ефективність запропонованої виховної системи гімназії. Розроблена модель цілісної виховної системи може бути використана у практиці гімназій, ліцеїв, загальноосвітніх шкіл, при підготовці вчителів та перекваліфікації педагогічних кадрів.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх проблем і завдань щодо організаційно-педагогічних умов становлення виховних систем сучасних гімназій, воно відкриває шлях до подальших наукових пошуків у теорії і методиці виховного процесу сучасних закладів освіти. Вимагають розробки такі аспекти: збагачення технологій реалізації обґрунтованого комплексу організаційно-педагогічних умов з урахуванням психофізіологічних особливостей гімназистів і педагогів; дослідження впливу змісту виховання на процес оптимізації виховної системи; забезпечення наступності процесу вихованості учнів різних ступенів гімназії, а також розробка моделей виховних систем ліцеїв, загальноосвітніх шкіл.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.  Погоріла І.О. Кожен – творча особистість // Рідна школа. – 1993. – № . – С. 57-58.

2.  Погоріла І.О. Проблеми природничої та екологічної освіти // Рідна школа. – 1998. – № . – С. 66.

3.  Погоріла І.О. Культуротворчі аспекти розвитку школи нового типу // Рідна школа. – 2001. – № . – С. 17-19.

4.  Погоріла І.О. Проблеми особистості і колективу в системі виховної роботи школи // Рідна школа. – 2002. – № . – С. 35-36.

5.  Погоріла І.О. Програмно-цільовий підхід і фактор відносин в оновленій парадигмі виховання // Рідна школа. – 2003. – № . – С. 12-15.

6.  Погоріла І.О. Культуротворчі аспекти розвитку школи нового типу // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Культурна політика в Україні у контексті світових трансформаційних процесів”, м. Київ, 12-13 грудня 2000 року. – С. 250-253.

7.  Погоріла І.О. Становлення виховних систем гімназій у контексті життєтворчості особистості: Практико-орієнтований посібник. – К.: Унів. вид-во “Пульсари”, 2003. – 227 с.

8.  Погоріла І.О. Величність душі вчителя. Мистецтво життєтворчості особистості: Наук.-метод. посібник: У 2 ч. / За науковою редакцією Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова . – К.: ІЗМН. – 1997. – Ч. 2: Життєтворчий потенціал нової школи. – С. 402-409.

9.  Погоріла І.О. Цільові творчі програми. Імідж школи на порозі ХХІ століття / За науковою редакцією І.Г. Єрмакова . – К.: Поліграф. – 1999. – Ч. 2. – С. 22-31.

10.  Погоріла І.О. Впровадження виховних моделей як психолого-педагогічна проблема // Матеріали доповідей науково-методичної конференції “Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів в Україні”, м. Дніпропетровськ, 10-12 жовтня 2001 р. – С. 227-228.

11.  Єрмаков І.Г., Погоріла І.О., Хайруліна В.М. Оновлення виховного процесу у світлі особистісно зорієнтованої педагогіки з досвіду педагогічного колективу Українського колежу ім. В.О. Сухомлинського. Психологія і педагогіка життєтворчості. Навчально-методичний посібник / За редакцією Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова, В.О. Тихоновича . – К.: ІЗМН. – 1996. – С. -491.

12.  Погоріла І.О., Романенко О.В. Проблеми та перспективи раннього професійного самовизначення ліцеїстів: психолого-педагогічні аспекти // Науковий вісник АН ВШ України. – Вип. № , січень – лютий. – К., 2004 р. – С. 107-108.

13.  Погоріла І.О., Романенко О.В. Основи психологічної стабільності майбутнього лікаря // Тези доповідей щорічної міжвузівської конференції “Психологія в медичній та соціальній практиці”, м. Київ, 29-30 травня 2002 року. – С. 35-39.

АНОТАЦІЯ

Погоріла І.О. Організаційно-педагогічні умови становлення виховних систем сучасних гімназій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена теоретичному та практичному аспектам становлення виховних систем сучасних гімназій. У роботі розкрито історико-педагогічний аспект проблеми виховної системи як об’єкта педагогічного дослідження; проаналізовано понятійно-категоріальний апарат дослідження; виявлено стан розробки проблеми у науковій теорії і педагогічній практиці загальноосвітніх навчально-виховних закладів, зокрема гімназій. Розглянуто концептуальну основу становлення виховних систем сучасних гімназій, досліджено і теоретично обґрунтовано цілісну модель виховної системи сучасних гімназій, розроблено критерії її ефективності, розкрито зміст, форми і методи виховання гімназистів. Представлено рівні вихованості учнів та їх соціально-педагогічну характеристику. Експериментально перевірено ефективність виховних систем гімназій.

Ключові слова: виховна система, особистість, модель виховної системи, система виховної роботи, виховна робота, виховний процес, взаємодія, цілісність.

АННОТАЦИЯ

Погорелая И.О.  Организационно-педагогические  условия становления воспитательных систем современных гимназий. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена теоретическим и практическим вопросам становления воспитательных систем современных гимназий. В диссертационном исследовании раскрыты теоретико-методологические положения исследуемой проблемы, определена методология осуществления исследования воспитательной системы. Основным методологическим принципом был избран системный подход. На его основе рассматривается структура, компоненты, функции и факторы, которые объединяют воспитательную систему.

Структура анализируется на двух уровнях: субъектном (гимназисты, учителя, семья) и процессуальном (взаимодействие этих субъектов).

Компонентами воспитательной системы гимназии являются целевой, содержательный, организационный, деятельностный, эмоциональный, экспертный.

Основными функциями воспитательной системы гимназии являются интегрирующая, регулирующая, развивающая, защиты, коррекции и компенсации.

Важными для воспитательной системи являются такие факторы: социокультурное пространство, взаимодействие между субъектами воспитательной системы, воспитательная деятельность.

В соответствии с заданиями диссертационного исследования нами была разработана целостная модель воспитательной системы современной гимназии, раскрыты и обоснованы организационные и педагогические условия становления воспитательных систем гимназий, принципы, содержание, формы и методы воспитания.

В диссертации представлена и обоснована методика экспериментальной работы, инструментарий экспериментальной проверки эффективности воспитатель-ной системы.

Для оценки эффективности воспитательной системы гимназии учитывались количественные и качественные изменения, которые происходили как в характеристиках её отдельных субъектов, так и в воспитательной деятельности в целом. Соответственно задачам диссертационного исследования нами была использована система измерителей результативности воспитательного процесса в гимназиях, содержание которой раскрывалось через параметры воспитанности гимназистов и типы взаимодействия педагогов с воспитанниками.

Одним из важных аспектов исследования была разработка критериев уровня воспитанности гимназистов. На основе результатов констатирующего этапа эксперимента и определенных критериев было виделено четыре уровня воспитанности гимназистов в современных гимназиях: самоинициирующий (социально-морального действия, високий, внутренний); внешне-инициирующий (внешне стимулирующего действия, средний), некомпетентно-инициирующий (слабомотивированный, поверхностный) и неинициирующий (невоспитанность, низкий, нестойкий).

Для каждого уровня были виделены показатели, которые с достаточной достоверностью отображают состояние воспитанности гимназистов. Критериями оценок этих разновидостей служат выраженность составляющих воспитанности. Експериментально проверена эффективность воспитательных систем гимназий.

Ключевые слова: воспитательная система, личность, модель воспитательной системы, система воспитательной работы, воспитательная работа, воспитательный процесс, взаимодействие, целостность.

SUMMARY

Pohorila I.O. The Modern Gymnasia Educational Systems' Organizational and Pedagogical Formation Terms. – Manuscript.

Dissertation for the Candidate of Sciences degree obtaining in Theory and Methods of Education – speciality 13.00.07. – Institute of Educational Problems of the Ukrainian Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.

The theoretical and practical problems of formation of educational systems of the modern gymnasia are the subject matter of the thesis presented. The theoretical principles and a practical state of the mentioned subject have been investigated in this work. An integral model of the modern gymnasium educational system has been studied and theoretically proved. The efficiency criteria of the aforesaid model have been elaborated; a substance, forms and methods of gymnasia pupils' education have been provided. There are demonstrated the pupils' breeding levels and its social and pedagogical characteristic; organizational and pedagogical terms of making the educational systems of the modern gymnasium are determined. The effectiveness of the educational systems of gymnasia has been experimentally proved.

Key words: an educational system, a person, an educational system's model, an educational work system, an educational work, an educational process, an interaction, relations, an integrity, formation (making).