МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

ПОДРІГАЛО ЛЕОНІД ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК: 613.955:617.7- 084

ГІГІЄНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

РЕГЛАМЕНТАЦІЇ СУЧАСНИХ ФАКТОРІВ

ВІЗУАЛЬНОГО ОТОЧЕННЯ ШКОЛЯРІВ

14.02.01 – гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Донецьк-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України.

Наукові консультанти:

доктор медичних наук, професор Кривоносов Михайло Володимирович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни та екології № 2;

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Кочина Марина Леонідівна, Харківський державний медичний університет МОЗ України, провідний науковий співробітник ЦНДЛ.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Агарков Володимир Іванович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я з курсом історії медицини;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Бердник Ольга Володимирівна, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України, завідувачка лабораторії популяційного здоров’я відділу гігієни дитинства.

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Харковенко Ніна Михайлівна, Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк, завідувачка відділом соціально-гігієнічних досліджень.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра гігієни дітей і підлітків, МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться “30”_березня_2005 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої заради Д 11.600.01 у Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, Донецьк, пр. Ілліча, 16.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий “_28 ” _лютого_ 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради

доктор медичних наук, професор Солдак І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Несприятливі демографічні процеси в суспільстві супроводжуються погіршенням стану здоров'я дітей і підлітків. Аналіз даних, що характеризують поширеність хвороб серед цих вікових груп, свідчить про наявність стійкої тенденції до погіршення стану здоров'я дітей шкільного віку протягом останніх 7-8 років (Богатырева Р.В., Горбань Е.И., Гойда Н.Г. и др., 1997; Баранов А.А., 1998). До особливостей негативних зрушень здоров'я школярів у сучасних умовах належать стрімке збільшення кількості хронічних хвороб, зниження показників фізичного розвитку, зростання психічних відхилень і порушень поведінки, порушень репродуктивної системи (Берзінь В.І., 1999, 2001; Беседина А.А., 1997; Вельтищев Ю.Е., 1996; Коренєв М.М., 2002; Онищенко Г.Г., 1999).

У комплексі медико-соціальних причин, що призводять до погіршення здоров'я школярів, важливе місце займають невідповідність існуючим гігієнічним вимогам матеріально-технічної бази навчально-виховних установ, програм і умов навчання дітей, незадовільна організація гігієнічної сертифікації й експертизи товарів дитячого асортименту, відсутність ефективних навчальних програм, спрямованих на формування в учнів спрямованості на збереження здоров'я і гармонічний розвиток (Берзінь В.І., 2001, 2004; Куинджи Н.Н., 2001; Антонова Л.Т., Сердюковская Г.Н., 1995).

Тому, однією з актуальних задач профілактичної медицини є всебічне вивчення впливу факторів середовища на здоров'я дітей і створення сприятливих умов для дитини у всіх аспектах її біологічних, психологічних і соціальних потреб.

В структурі факторів навколишнього середовища виділяють фактори візуального оточення (ФВО), і з цих позицій в останні роки сформовано такий науковий напрямок як “відеоекологія”, що дозволяє вивчити вплив ФВО на здоров'я (Филин В.А., 1999).

Характеризуючи актуальність проблеми, необхідно відзначити, що у зв'язку з оцінкою сучасних технологій навчання, зростає наукове і практичне значення такого напрямку, як “інформаційна екологія” (Еремин А.Л., 1998).

Сучасна школа характеризується використанням нових методів активного розвиваючого навчання і збільшенням різноманітних інформаційних факторів, що впливають на зорову систему і стан здоров'я школярів. До їхнього числа належать друкована продукція (ДП), нова за поліграфічними параметрами, масова комп'ютеризація навчання, що свідчить про складність і багатофакторність інформаційного відеооточення дітей.

Істотно змінюється кількість і характер зорової інформації, що надходить, умови її сприйняття і переробки.

Усе це значно збільшує загальне навантаження на зорову, нервову системи організму і є істотним чинником ризику виникнення донозологічних і патологічних станів, що висуває задачу їхнього всебічного вивчення і розробки системи регламентуючих гігієнічних заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я учнів і профілактику можливих його порушень, обумовлених відеооточенням.

Сьогодні немає гігієнічно обумовлених критеріїв оцінки можливого впливу ФВО на організм дитини, практично відсутні нормативи для здійснення гігієнічної експертизи і регламентації (ГР) таких факторів.

Проведені дослідження свідчать про те, що органи почуттів і, насамперед, зоровий аналізатор є найбільш вразливими щодо неадекватного відеооточення (Базарный В.Ф., 1991; Кочина М.Л., 1996). Це зв'язано з тим, що кількісна і якісна інтенсифікація навчального процесу можуть приводити до формування синдрому сенсорної депривації і хронічної перенапруги зорової системи школярів. Тому важливе значення має, насамперед, вивчення ФВО і їхня фізіолого-гігієнічна регламентація.

Серед ФВО школярів читання є одним з основних джерел одержання інформації, пов'язаних як з навчальним процесом, так і з дозвіллям дітей. Але контроль з боку органів державної санітарно-епідеміологічної служби за ДП для дітей в Україні здійснюється не в повному обсязі, існуючі санітарні нормативи морально застаріли і не відображають сучасних досягнень як в галузі гігієни, так і поліграфії. З огляду на можливий несприятливий вплив, виникає необхідність обов'язкової гігієнічної експертизи ДП для дітей (Текшева Л.М., 1996, 1999).

Важливим і, водночас, специфічним фактором впливу на здоров'я школярів є комп'ютеризація навчання. Широке впровадження комп'ютерів у сучасній школі істотно змінює звичні форми навчальної діяльності школярів, особливо в спеціалізованих школах, ліцеях і коледжах. Навчальна робота школярів з комп'ютером характеризується впливом на організм комплексу факторів, серед яких визначальними є високе інформаційне навантаження, тривале зосередження уваги, напруга зорового аналізатора, підвищений рівень монотонності, що може призводити до зниження гостроти зору, а також є специфічним чинником ризику для здоров'я школярів у цілому (Сергета І.В., Олійник М.П., Бардов В.Г., 1998). Поряд з цим, комп'ютери усе більше приходять і в повсякденне життя, стають для дітей не тільки робочим інструментом, але і способом одержання знань, розваги і відпочинку (Морозовский М.Л., 1996). Значне поширення одержали електронні іграшки (типу “Тетрис”, “Тамагочи”), що займають проміжне місце між іграшками і комп'ютерами. І якщо вивченню впливу комп'ютерів на здоров'я в процесі навчання присвячена достатньо велика кількість робіт (Афанасьев А.И., Володарский В.Я., Гуменер П.И. и др., 1999; Баранов А.А., Володарский В.Я., Гуменер П.И. и др., 1998; Полька Н.С., 1998, 2000), то гігієнічна оцінка комп'ютерних (КІ) і відеоігор у вітчизняній літературі практично відсутня. S.M.Dorman (1997) вказує на потенційну небезпеку цього виду розваг, однак цілісна гігієнічна концепція оцінки і профілактики їхнього впливу на здоров'я не обґрунтована, відсутні необхідні гігієнічні принципи і алгоритм оцінки. Таким чином, якщо візуальне навантаження (ВН) навчальної діяльності досить добре регламентовано і контролюється безпосередньо у системі поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду, то ВН в дозвіллі потребує опосередкованої гігієнічної корекції.

Виходячи із викладеного, гіпотеза дослідження базується на тому, що з’ясування закономірностей впливу ФВО на дітей шкільного віку дозволяє обґрунтувати ефективну систему гігієнічної регламентації та корекції задля забезпечення профілактики несприятливого впливу донозологічних розладів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківського державного медичного університету у межах комплексних наукових тем “Розробка та обґрунтування гігієнічної концепції управління професійною адаптацією та профвідбором учнів ПТУ та коледжів” (№ держреєстрації 0199U001763, термін виконання 1996-2000 рр.), “Гігієнічні аспекти донозологічних станів та їх корекція у підлітків в умовах навчальних закладів різного рівня освіти” ((№ держреєстрації 0199U001768, термін виконання 2000-2004 рр.). Автором досліджено розповсюдженість сучасних факторів візуального оточення та їхній вплив на стан здоров’я школярів і молоді, в умовах природного експерименту вивчено вплив комп'ютерних ігор й ігрових засобів відбиття інформації на функціональний стан школярів.

Мета дослідження. З‘ясувати закономірності комплексного впливу сучасних факторів візуального оточення на школярів з обґрунтуванням принципів та критеріїв їх гігієнічної регламентації у системі профілактики донозологічних розладів.

Задачі дослідження:

1.Дати гігієнічну характеристику стану сучасного візуального оточення дитячого і юнацького населення.

2.Дослідити вплив факторів візуального оточення на стан здоров'я і функціональний стан зорової системи дитячого і юнацького населення з урахування наявних взаємозв'язків.

3.Охарактеризувати з гігієнічних позицій розповсюджені фактори візуального оточення школярів (підручники і навчальні посібники, ігрові засоби відображення інформації, електронні програмні продукти для дітей), виділити типові порушення гігієнічних вимог, обґрунтувати підходи до їх експертизи.

4.Дослідити вплив друкованого зорового навантаження з різними показниками зручності для читання на розумову і зорову працездатність, психофізіологічний статус школярів.

5.В умовах природного експерименту вивчити вплив комп'ютерних ігор різної спрямованості й електронних ігрових пристроїв на функціональний стан школярів.

6.Обґрунтувати систему комплексних заходів щодо профілактики донозологічних станів, які виникають під впливом ФВО, та розробити концепцію гігієнічної регламентації цих факторів.

7.Обґрунтувати методологічні підходи до регламентації окремих факторів, на цій основі розробити нормативи для гігієнічної експертизи дитячої друкованої продукції, скласти санітарні правила і норми по їх оформленню й експертизі, розробити систему експертної гігієнічної оцінки електронних ігор і розваг, а також методику прогнозування можливих порушень здоров'я.

Об'єкт дослідження: дитяче і юнацьке населення, що контактує з різними ФВО, а також деякі фактори візуального оточення (дитяча друкована продукція, ігрові засоби відбиття інформації, комп`ютерні ігри).

Предмет дослідження: донозологічні стани здоров'я, що виникають під впливом ФВО у дітей шкільного віку, зміни працездатності і функціонального стану школярів, технолого-гігієнічні показники (ТГП) та експлуатаційні характеристики (ЕХ) друкованої продукції, електронних ігрових пристроїв і комп’ютерних ігор.

Методи дослідження: гігієнічні - для оцінки параметрів окремих ФВО і їхнього впливу на функціональний стан школярів, офтальмологічні - для оцінки стану зорової системи, фізіологічні - для дослідження функціонального стану школярів у натурному експерименті, математико-статистичні - для обробки результатів, соціально-гігієнічні - для оцінки розповсюдженості і режимів використання окремих факторів візуального оточення.

Наукова новизна одержаних результатів. Дана гігієнічна оцінка стану сучасного візуального оточення дитячого і юнацького населення, з‘ясовані закономірності впливу факторів на зазначені групи, визначено взаємозв'язок між дією ВН і донозологічними порушеннями здоров'я, ризиком розвитку хронічних захворювань.

Здійснена гігієнічна оцінка підручників і навчальних посібників, що використовуються в сучасній школі, визначені типові порушення гігієнічних вимог, обґрунтована і запропонована методика гігієнічної експертизи даного виду предметів дитячого асортименту.

З гігієнічних позицій оцінені найбільш поширені ігрові засоби відображення інформації (ІЗВІ) й програмні продукти, запропонована технологія ГР.

Розроблено спосіб діагностики інформаційного навантаження друкованих видань для дітей і підлітків, призначений для об‘єктивної кількісної оцінки окремих факторів і варіантів оформлення ДП, а також для з'ясування можливого впливу елементів оформлення друкованої продукції на здоров'я і розумову працездатність дітей.

З’ясована залежність реагування школярів на ВН ДП від технолого-гігієнічних показників та віку, що складає основу комплексної оцінки відповідності параметрів оформлення текстів гігієнічним вимогам для забезпечення оптимальної працездатності.

В умовах природного гігієнічного експерименту досліджено вплив різних видів КІ, ІЗВІ на функціональний стан дітей і підлітків, з’ясовані закономірності розвитку донозологічних станів, критерії їх оцінки та основні напрямки гігієнічної корекції, а також пріоритетні признаки гігієнічної регламентації ФВО.

Обґрунтовано використання методу аналізу кореляційних плеяд для оцінки донозологічних станів, що виникають під дією ВН ФВО.

На підставі популяційних і експериментальних досліджень розроблена концепція ГР факторів візуального оточення, обґрунтовані гігієнічні принципи та алгоритм оцінки факторів, концептуальна модель управління процесом регламентації, відпрацьовані методологічні підходи до їхньої регламентації, експертизи та гігієнічної корекції.

Розроблені гігієнічні нормативи ДП, що забезпечують безпеку для здоров'я дітей.

Розроблена методика прогнозування розвитку донозологічних станів у результаті впливу ІЗВІ.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано і розроблено комплексну багаторівневу систему первинних і вторинних профілактичних заходів. Опрацьовано концепцію ГР ФВО, гігієнічні принципи та алгоритм оцінки ФВО, концептуальну модель управління процесом регламентації. Методологія дослідження та запропоновані комплексні принципи і критерії дозволили обґрунтувати систему наукового, інформаційно-методичного та нормативного забезпечення у якості цілісної ГР існуючих та нових ФВО та забезпечити її ефективне функціонування.

Розроблено ДСанПіН 5.5.6.084 – 02 “Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей”, методичні рекомендації “Оцінка та прогнозування впливу ігрових засобів відображення інформації на стан здоров’я школярів”, затверджені МОЗ України (2003), отриманий патент “Спосіб діагностики інформаційного навантаження друкованих видань для дітей та підлітків” (2001).

Розроблений ДСанПіН використовується у закладах державної санітарно-епідеміологічної служби, що дало змогу ввести обов'язкову комплексну гігієнічну експертизу цього виду ФВО дітей й ефективно контролювати їх якість і безпеку.

Методичні рекомендації впроваджені в роботу Харківської міської санітарно-епідеміологічної станції (акт впровадження від 23.06.04), використовуються у навчальному процесі на кафедрах гігієнічного профілю Харківського державного медичного університету (акт впровадження від 27.03.96)., Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (акт впровадження від 12.04.04), Української медичної стоматологічної академії (акт впровадження від 22.04.04), Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (акт впровадження від 07.04.04), Івано-Франківської державної медичної академії (акт впровадження від 09.04.04), Харківської медичної академії післядипломної освіти (акт впровадження від 18.05.04).

Особистий внесок здобувача полягає в розробці основних ідей досліджуваної проблеми, виборі мети і постановці задач, розробці програми досліджень, організації і проведенні популяційних і експериментальних досліджень, статистичній обробці, аналізі й узагальненні отриманих результатів, обґрунтуванні і розробці концепції ГР, принципів, алгоритму і методологічних підходів до оцінки ФВО. Автор був безпосереднім розробником нормативних і методичних документів, складених за результатами роботи. Автором не були використані наукові результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорені на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми охорони здоров'я дітей шкільного віку і підлітків” (Харків, 1997), науково-практичній конференції “Медико-соціальні аспекти стану здоров'я дітей і підлітків” (Харків, 1998), регіональній науково-практичній конференції “Епідеміологія, екологія і гігієна” (м. Харків, 1998), 2 Українській науково-практичній конференції “Актуальні питання охорони здоров'я дівчат-підлітків” (Харків,1999), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми гігієни дітей і підлітків у сучасних умовах та шляхи їх вирішення” (Київ, 1999), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Шкільний підручник в Україні – проблеми та перспективи” (Харків, 1999), науково-практичній конференції “Здоров`я школярів на межі тисячоліть” (Харків, 2000), науково-практичній конференції “Региональные проблемы охраны здоровья населения Центрального Черноземья” (Белгород, 2000), конференції з міжнародною участю “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків, 2000), 2 науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні проблеми науки й освіти” (Керч, 2001), Всеросійській конференції з міжнародною участю “Современный подросток” (Москва, 2001), Всеросійській конференції з міжнародною участю “Образование и воспитание детей и подростков: гигиенические проблемы” (Москва, 2002), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми організації медичного забезпечення дітей та підлітків” (Харків, 2002), міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я” (Харків, 2003), науковому симпозіумі “Неврологічні розлади в дітей та підлітків: патогенез, клініка, реабілітація” (Харків, 2003), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Філософія виживання: молодь і сучасний світ” (Харків, 2003), науково-практичній конференції “Гігієнічні проблеми півдня України” (Одеса, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні технології збереження та зміцнення здоров'я дітей, підлітків та молоді” (Вінниця, 2003).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у 50 наукових працях, основні з яких наведені наприкінці автореферату, в тому числі у 23 статтях наукових журналів, 8 статтях збірників наукових праць, 16 матеріалах і тезах конференцій, деклараційному патенті, державних санітарних правилах і нормах, методичних рекомендаціях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 340 сторінках друкованого тексту, містить 67 таблиць на 28 сторінках, 23 рисунка на 18 сторінках, додатки на 9 сторінках. Бібліографія включає 277 джерел літератури вітчизняних та іноземних авторів і викладена на 27 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Наукове дослідження здійснене з позицій розвитку концептуально нового підходу - вивчення взаємовідношень у системі “ФВО – дитина”, з визначенням характеру і ступеня можливої візуальної агресії окремих факторів, а також оцінки змін адаптаційно-компенсаторних механізмів у дітей і підлітків, які виникають під впливом ФВО, з метою забезпечення регламентації вивчених ФВО і профілактики порушень здоров'я дітей, підлітків і молоді.

Для досягнення поставленої мети розроблена спеціальна методологічна схема досліджень, що забезпечила можливість одержання повної й об’єктивної інформації при послідовному виконанні намічених задач. Основні об’єкти, обсяг і методи досліджень наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Основні об’єкти і обсяг досліджень

Показники | Кількість

Дослідження особливостей візуального оточення юнаків і дівчат | 1721 особа за 10 показниками

Дослідження особливостей візуального оточення школярів | 555 осіб за 10 показниками

Вивчення функціонального стану зорової системи юнаків і дівчат:

-

визначення найближчої крапки ясного зору (НКЯЗ), (3 показника);

-

-

Вивчення функціонального стану зорової системи школярів:

-

-

-

-

Продовження табл. 1

Показники | Кількість

Дослідження стану контрастного зору методом візоконтрастометрії | 130 школярів за 16 показниками

Скринінг – тестування стану здоров’я школярів | 235 школярів

Гігієнічна оцінка дитячої друкованої продукції:

-

-

-

-

-

Гігієнічна оцінка ігрових засобів відображення інформації:

-

-

Гігієнічна оцінка мультимедіа:

-

-

-

Вивчення особливостей реагування дітей шкільного віку на друковане навантаження з різною зручністю для читання:

-

-

-

-

233 особи за 5 показниками;

206 осіб за 5 показниками;

111 осіб за 5 показниками;

21 особа за 2 показниками

Дослідження впливу на здоров'я комп'ютерних ігор різної спрямованості та ігрових засобів відображення інформації:

-

-

-

- |

60 осіб

60 осіб за 2 показниками

60 осіб за 3 показниками

Продовження табл. 1

Показники | Кількість

-

-

-

-

97 осіб за 5 показниками

78 осіб за 16 показниками

19 осіб за 2 показниками

Оцінка функціонального стану зорової системи була проведена у школярів у віці 6-18 років і молоді у віці 16-25 років за допомогою загальноприйнятих офтальмологічних методів (Шамшинова А.М., Волков В.В., 1999; Сомов Е.Е., 1989; Шелепин Ю.Е., Колесников Л.Н., Левкович Ю.И., 1985). Дослідження проведено за участю лікаря-офтальмолога, доцента, кандидата медичних наук Яворського О.В. Респонденти були розподілені на вікові групи: школярі молодшого (6-10 років), середнього (11-13 років) і старшого (14-18 років) віку. Молодь була розділена на дві групи: молодша (16-18 років) і старша (19-25 років).

Розроблені нами анкети включали питання про наявність контакту з ФВО, його кратності і тривалості, питання про оцінку якості шкільних підручників і про наявність скарг астенопічного плану при зоровій роботі.

Вивчення взаємозв'язку між особливостями зорового оточення і станом здоров'я школярів досліджено з використанням розробленої при нашій участі методики, що дозволяє за результатами скринінг - оцінки прогнозувати наявність різних розладів здоров'я (Г.М.Даниленко, Л.Ф.Богмат, Л.В.Подрігало та ін., 1996). Дослідження проведене за участю учнів м. Харкова у віці 13-15 років (хлопчики склали 52,3 %, а дівчата – 47,3 %).

Гігієнічна оцінка дитячої ДП здійснена за допомогою розробленої нами експертної схеми. Оцінці були піддані 25 підручників і навчальних посібників, що використовувалися в початковій школі (1 група), 59 були призначені для учнів 5-8 класів (2 група), а 49 – для учнів 9-11 класів (3 група).

Гігієнічна оцінка ІЗВІ та ММ для дітей виконана за допомогою розроблених нами схем, які базувалися на методиці санітарно-гігієнічного опису (Сердюковская Г.Н., Сухарев А.Г., 1986).

Вивчення особливостей реагування дітей шкільного віку на ВН друкованих видань з різною зручністю для читання здійснено із використанням стандартних текстів (Кривоносов М.В., Подрігало Л.В., Кочина М.Л., Яворський О.В., Маслова Н.М., 2001). Дослідження полягало в читанні стандартизованого друкованого видання і виділенні в процесі читання заданої букви (адаптований варіант загальновизнаної коректурної проби). У дослідженні взяли участь школярі у віці 6-16 років з нормальними показниками функціонального стану зорової системи. Для оцінки працездатності використовувалися такі показники як швидкість, продуктивність і точність читання, швидкість переробки інформації зоровим аналізатором (ШПІ). Функціональний стан зорової системи оцінювалося по показниках НК ЯЗ і РА, відповідно, до зазначених раніше методик. Особливості психологічного статусу оцінювалися за допомогою стандартного тесту ТРАНС (Сінайко В.М., Гавенко В.Л., Соколова І.М., 2002), який дозволяє визначити динаміку таких показників як тривожність, працездатність, активність, настрій і самопочуття.

Вивчення впливу на організм школярів ВН ІЗВІ проведено за участю 37 дітей у віці 11-16 років, з яких 11 дівчат належали до старшої вікової групи (15-16 років), а 26 осіб (13 хлопчиків і 13 дівчат) – до дітей середнього шкільного віку (11-12 років). Усі обстежені мали нормальні показники функціонального стану зорової системи. Дослідження передбачало безупинну гру із ІЗВІ впродовж 40 хв, причому дії гравців хронометрувалися за стандартною методикою (Берзинь В.И. и др., 1989). У динаміці експерименту за стандартними методиками оцінювався також стан тонкої координації м'язів кисті (по треморометрії) (Берзинь В.И. и др., 1989), стан серцево-судинної системи (по показниках АТ і ЧСС), адаптаційний статус організму за розрахунком вегетативного індексу Кердо (ВІК==(1-АТ диастолічний/ЧСС)*100%). Особливості психологічного статусу оцінювалися по динаміці тесту ТРАНС. Функціональний стан зорової системи вивчався по показниках НК ЯЗ і РА, особливості контрастного зору - по методиці візоконтрастометрії.

Дослідження впливу на школярів ВН КІ різної спрямованості проведено за участю 60 дітей, з нормальними показниками функціонального стану зорової системи. Дослідження передбачало безупинну гру на комп’ютері впродовж 45 хв. Були використані дві популярні комп’ютерні гри – “Doom2” (36 осіб) і “Lines99” (24 особи). Відповідно до психологічної класифікації комп’ютерних розваг (Давыдова Л.Е., 2001), перша гра відноситься до рольових ігор та має нав'язаний темп, а друга - аркадна гра, що стимулює формально-логічне мислення. Стан гравців оцінювався в динаміці експерименту за допомогою комплексу загальноприйнятих методик, таких, як і при дослідженні впливу ІЗВІ.

Оцінка функціонально-енергетичної реакції організму підлітків на ВН проведена у 40 дітей віком 15-16 років, з яких 21 особа читала стандартизовані тексти з різною зручністю для читання і 19 осіб грали в комп’ютерну гру “Doom2”. Дослідження енергетичного статусу організму за методом Накатані (Самосюк И.З., Лысенюк В.П., Лиманский Ю.П. и др., 1994) здійснювалося на комп'ютерній системі електропунктурної діагностики “Монада М” (автор і розробник Е.Ф.Глазин, м.Харків), метрологічно повіреної і дозволеної до застосування МОЗ України.

Отримані результати оброблені статистично із застосуванням принципів і методів варіаційної статистики і комплексу загальноприйнятих параметричних і непараметричних статистичних показників (Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н., 2000), алгоритми яких містяться у стандартному наборі статистичного інструментарію ліцензованого програмного середовища “Excel”. Для оцінки впливу ФВО на стан здоров'я використані методи дисперсійного і регресійного аналізу. Проведено кореляційний аналіз взаємозв'язку між показниками, з визначенням коефіцієнта кореляції, оцінки вірогідності виявленої залежності і побудовою кореляційних плеяд, аналіз яких здійснено за допомогою показників, розроблених А.Н.Зосимовим (2000).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Гігієнічна характеристика факторів візуального оточення дітей, підлітків і молоді. Аналіз ФВО проведено з урахуванням того, що ВН може бути розподілено на ВН телебачення (ТБ), ВН ДП, ВН електронних розваг (ЕР), яке, у свою чергу, розподіляється на ВН ІЗВІ, ВН КІ та ВН ММ. Межи навчального та дозвільного ВН ДП є умовними за рахунок того, що читання поєднує як навчальну діяльність, так і дозвілля. Результати підтверджують, що найбільш популярним видом візуальної розваги є ТБ, його дивляться більше 97 % юнаків та дівчат як у міський, так і в сільській місцевості. Приблизно чверть респондентів зазначили регулярний перегляд і більш 10 % відзначили щоденний перегляд телепередач. У міських мешканців з’ясовано, що основна маса (83,0 %) дивляться ТБ від 30 хв до 3 год і більше, причому дівчата роблять це частіше (p<0,05).

В структурі вільного часу дітей і підлітків перегляд ТБ також лідирує як найбільш доступна й універсальна форма ВН. Воно займає перше рангове місце у школярів по частоті; ТБ дивляться від 97,0 % до 99,0 % опитаних по різних вікових групах. Значна частина опитаних (більш 40,0 %) заявила про щоденний перегляд телепередач. Порівняння молодшої і середньої груп показує, що з віком збільшується загальна кількість дітей, які мають ВН ТБ регулярно, і скорочується питома вага дітей, які мають його рідко, (p<0,05). При переході від середньої вікової групи до старшої популярність ТБ знижується та зменшується питома вага дітей, які дивляться ТБ регулярно, особливо серед дівчат (p<0,05). Зі збільшенням віку поступово зростає частка дітей, яких соціологи називають “активними глядачами” (Л.Г.Сокурянська, 2000). Питома вага дітей, що безупинно дивляться ТБ понад 3 год, зростає з 10,34 % у молодшій групі до 21,00 % у старшій групі, (p<0,05), причому такі розходження особливо виражені серед дівчат.

Переважна кількість міської молоді (віком 16-18 років) - більше 53,0 % опитаних - відзначила наявність ЕР у їхньому житті, причому на першому місці за популярністю - персональний комп’ютер (ПК) - близько 30,0 % опитаних; 10,0 % віддають перевагу відеоіграм і практично однакова кількість (близько 6,0 %) відзначили захоплення ігровими приставками до телевізорів і “Тетрисами”. Більше 4,0 % опитаних відзначили захоплення кількома ЕР. Наявні певні розходження за статтю: дівчата рідше захоплюються роботою на ПК, відеоіграми, приставками до телевізору, але частіше грають із “Тетрисом”, (p<0,05). У старшій групі молоді частота захоплення ЕР складала близько 42,0 %, найбільш популярні ПК і приставки до телевізорів (відповідно 14,15 % і 12,44 % респондентів), “Тетрис” – 10,0 % і на останньому місці – відеоігри (5,36 %). Більш 50,0 % міських жителів відзначають той чи інший ступінь контактів з ЕР, причому 12,17 % опитаних заявляють про регулярний і щоденний контакт. Частіше грають юнаки, що переважають при регулярному контакті, (p<0,05). У сільських жителів контакт відзначають 40,47 % респондентів, у 7,79 % він регулярний чи щоденний. Сільські дівчата рідше захоплюються ЕР, а юнаки частіше контактують з ними регулярно, (p<0,05). Порівняння груп підтверджує припущення про різну приступність ЕР у залежності від місця проживання: у сільських мешканців вище, (p<0,05) питома вага не контактуючих з ЕР, а в міських переважають граючі регулярно, (p<0,05).

Аналіз витрат часу на ЕР показує, що серед городян основна маса (66,43 %) респондентів контактує до 30 хв, серед сільських жителів частка складає 79,03 %. Однак, майже третина міських і п’ята частка сільських респондентів відзначили тривалість контакту від 30 хв до 3 год і більше, що є чинником ризику розвитку хвороб залежності типу “комп’ютероманії” (Мельник Э.В., 1998).

Серед школярів про контакт із ПК повідомили від 25,0 до 40,0 % респондентів, 18,0 – 20,0 % опитаних захоплюються відеоіграми, від 17,0 до 30,0 % дітей грають із приставками до телевізора, а 15,0 – 28,0 % відзначили контакт з електронними іграшками. Частина респондентів відзначила захоплення кількома ЕР одночасно, що найбільш виражено у хлопчиків: у молодшій групі про це повідомили 7,14 %, у середній – 36,63 %, а в старшій – 16,82 %. Вікові зміни популярності ЕР ілюструють динаміку захоплень школярів: у міру дорослішання відбувається зменшення частки дітей, що не захоплюються ЕР взагалі, збільшується частка дітей, що контактують із ПК, паралельно вірогідно знижується частота захоплення іншими ЕР (приставками і електронними іграшками). З віком скорочується частка осіб, що вважають контакти рідким, паралельно збільшується кількість дітей, що регулярно контактують з ЕР, (p<0,05), причому найбільше така залежність виражена при переході від молодшої до середньої групи (від 13,0 % до 30,0 %). Кількість респондентів, що контактують з ЕР щодня, складає близько 10,0 %, що, також повинно бути оцінене як прогностично несприятливий фактор по розвитку “комп’ютероманії”.

Оцінка тривалості ЕР показала, що у всіх групах переважає контакт до 30 хвилин (від 50,0 до 60,0 % респондентів) і від 30 до 90 хвилин (від 27,0 до 46,0 %). Порівняння молодшої і старшої груп підтвердило збільшення частки дітей, що контактують з ЕР протягом 1,5-3 годин, (p<0,05). Встановлено подовження часу і зростання кратності контактів з ЕР у міру дорослішання школярів, а також зміну структури захоплень: витиснення ПК більш простих розваг (“Тетрис”, приставки).

Читання художньої літератури є традиційним видом дозвілля дітей, підлітків та молоді. Його популярність поступово знижується: 34,5 % міських і 30,98 % сільських жителів відзначають це заняття як рідке. Щоденне читання відзначили тільки 14,31 % міських і 12,19 % сільських респондентів. Питома вага дітей, що читають щодня, з віком знижується з 38,79 % у молодшому шкільному віці до 22,73 % у дітей середнього шкільного віку і 14,16 % у старших школярів, (p<0,05), паралельно зростає питома вага осіб, що читають рідко, (p<0,05).

З віком поступово зростає кількість дітей, що втрачають багато часу на виконання домашніх завдань. У школярів молодшого віку переважає тривалість 45-60 хвилин (27,59 %), в дітей середнього віку - 1 - 1,5 години (24,77 %), а у старших – до двох годин і більше (35,94 %), (p<0,05).

Вивчення особливостей візуального оточення дітей і підлітків, юнаків і дівчат дозволило з’ясувати сумарне щоденне ВН. Важливе місце у візуальному оточенні займають ЕР, контакт із якими часто регулярний, а для певної стабільної групи – щоденний. Існує група опитаних, котрі відзначили захоплення декількома ЕР. Оцінка часу і періодичності впливу зазначених факторів дозволяє вважати їх важливими з точки зору впливу на здоров'я. Тривалість та інтенсивність візуальної дії регламентуються тільки власним бажанням дитини, а з огляду на зовнішню привабливість ЕР, стає цілком зрозумілим прагнення дитини подовжити час контакту з ними. Такий вплив може переводити дію візуальних факторів в інтервал несприятливої, змушуючи організм постійно знаходитися в стані напруги. Це сприяє зміні структури вільного часу юнаків і дівчат, дітей і підлітків перерозподілу балансу дозвілля з активних форм відпочинку на пасивні, що на практиці виражається в скороченні питомої ваги занять фізичною культурою і спортом, перебування на відкритому повітрі та, у свою чергу, призводить до гіподинамії і повинно бути оцінено як ще один фактор ризику розвитку хронічних захворювань. Наявні певні розходження у використанні ФВО за статтю, віком, місцем проживання дозволяють прогнозувати різний ступінь їхнього впливу на зростаючий організм.

Проведене дослідження особливостей функціонального стану зорової системи підтвердило наявність певних змін під впливом візуального оточення. У міських юнаків 19-25 років виявлене зниження гостроти зору правого ока порівняно із сільськими однолітками, відповідно (0,81±0,04) од. і (0,93±0,04) од., (p<0,05). Встановлено зниження НК OD у міських (7,57±0,11) см і сільських юнаків (7,51±0,19) см порівняно із більш старшими, відповідно (8,27±0,23) см і (8,33±0,29) см, (p<0,05). У міських дівчат 16-18 років показник НК OS складав (6,90±0,08) см, а у віці 19-25 років – (7,63±0,15) см, (p<0,05).

Аналогічна ситуація спостерігається у школярів (табл.2).

Таблиця 2

Величина гостроти зору школярів

Групи порівняння | Ліве око (од.) | Праве око (од.)

6-10

років | 11-13 років | 14-18 років | 6-10

років | 11-13 років | 14-18 років

Хлопчики | 0,97±0,01 | 0,93±0,01* | 0,91±0,02* | 0,96±0,01 | 0,94±0,01** | 0,89±0,02*

Дівчата | 0,96±0,01 | 0,92±0,01* | 0,91±0,01* | 0,96±0,01 | 0,92±0,02 | 0,91±0,02*

* - відмінності з групою молодших школярів достовірні (p<0,05);

** - відмінності з групою старших школярів достовірні (p<0,05).

Так у школярів віком 11-13 років з’ясовано зменшення гостроти зору лівого ока порівняно з молодшими школярами як у хлопчиків, так і у дівчаток. Аналогічна залежність виявлена при порівнянні гостроти зору лівого ока старших і молодших школярів. По правому оку встановлене зниження гостроти зору в старших школярів порівняно з молодшими для хлопчиків і для дівчаток.

У більшості обстежених виявлено зниження зорових параметрів нижче вікових нормативів, погіршенням функцій акомодації і конвергенції, що на наш погляд, ілюструє характерні ознаки донозологічного стану. Ця ситуація відображує зміни, що відбуваються у візуальному оточенні молоді та школярів в останні 5-10 років, а саме, розповсюджену комп'ютеризацію, появу і розвиток популярності різних ЕР тощо. Зміни функціонального стану зорової системи трактуються нами як результат впливу зростаючого несприятливого впливу ВН ФВО. Виявлені розходження в залежності від статі оглянутих ілюструють різні інтереси і пристрасті у використанні ФВО, з’ясовані при анкетуванні.

Результати дослідження контрастного зору свідчать, що у молодшій групі від 64,5% до 96,8 % обстежених мали зменшення показників по 6 з 8 використаних “мір”, у середній групі - від 72,3 % до 95,4 % обстежених, а в старшій – практично всі обстежені. Найбільш виразне зниження в інтервалі високих просторових частот (відповідно, 7,7-10,4-14,0 цикл/град), що відображає погіршення контрастного зору під впливом несприятливого візуального оточення.

Виявлені особливості візуального оточення впливають на функціональний стан зорової системи. Розподілення обстежених на групи, які відрізняються за своїми візуальними звичками, підтвердило наявність відмінностей зорових параметрів. Фузіонні дивергентні резерви для далі серед міських дівчат, що захоплюються ЕР і ТБ, були менше ніж у їх однолітків, що ними не захоплюються, відповідно (1,18±0,19) діоптрій і (1,79±0,14) діоптрій, (p<0,05). Крім того, у всіх підгрупах дітей, які захоплюються ЕР і ТБ, виявлена асиметрія НК ЯЗ; цей показник знижений для лівого ока порівняно з правим, (p<0,05). Ці зміни є важливими прогностичними критеріями формування донозологічного стану та ілюструють зниження адаптаційних можливостей зорової системи. На тлі зниження зорових параметрів у порівнянні з віковими нормативами підтверджується поступовий розвиток донозології, під впливом ВН.

Для порівняльного аналізу впливу ВН ЕР на функціональний стан зорової системи розраховані рівняння множинної регресії, у яких ураховані наступні фактори: a – контакт з ПК, b – захоплення відеоіграми, c – використання ігрової приставки до телевізору. Оцінювався вплив цих ФВО на стан НК OS і НК К. Одержані рівняння множинної регресії наведені нижче, причому рівняння (1.1), (1.3) відносяться до групи молоді, що не захоплюється ЕР і ТБ, а (1.2), (1.4) – до групи молоді, яка ними захоплюється:

НК OS сільських юнаків = 7,11- 0,39a+0,31b –0,78c (1.1)

НК OS сільських юнаків = 7,36- 1,33a +0,21b – 1,23c (1.2)

НК К сільських дівчин = 5,37 – 0,12а + 0,69b – 0,19c (1.3)

НК К сільських дівчин = 6,26 – 1,18а +1,15b – 088c (1.4)

Побудовані рівняння множинної регресії дозволили кількісно відобразити процес формування зорової донозології за рахунок впливу різних ФВО і прогнозувати зміни функціонального стану зорової системи залежно від різновидів ВН ЕР.

Порівняння особливостей візуального оточення і скринінг - оцінки дозволило виявити взаємозв’язки між ФВО і деякими проявами патологічних і донозологічних станів. Використання дисперсійного аналізу підтвердило вірогідний зв'язок між ВН ТБ і наявністю скарг, характерних для психоневрологічних розладів (F=2,83, p<0,05), а також порушень функціонального стану урогенітальної сфери (F=3,25, p<0,05). Установлено збільшення питомої ваги школярів зі скаргами на головний біль (11,06±2,05) % і сльозотечу (10,64±2,01) % серед щоденних глядачів ТБ щодо тих, хто робить це епізодично, відповідно (4,26±1,32) % і (4,26±1,32) %, (p<0,05). Підтверджено вірогідну кореляцію між часом, витраченим на перегляд ТБ і наявністю ознак гіповітамінозів, психічних і неврологічних розладів, астенічних станів, а час, витрачений на підготовку домашніх завдань, прямо корелював з наявністю ознак психічних розладів і скаргами урогенітальної сфери.

Гігієнічна оцінка деяких факторів візуального оточення. Проведена гігієнічна оцінка розповсюджених ФВО (ДП, ІЗВІ, ММ) дозволила з’ясувати, що вони мають несприятливу візуальну дію і при тривалому та безконтрольному використанні можуть призводити до погіршення стану здоров'я дітей.

Гігієнічна оцінка шкільної друкованої продукції, як фактору візуального навантаження. З’ясовано, що ТГП ДП, до яких відносяться параметри якості паперу, шрифту, складання і конструктивні особливості, формують її специфічну ергономічну характеристику. Характеристика якості паперу показала, що порушення по кольору і відтінку мали 16,0 %