ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

ДЕРЖКОМСТАТУ УКРАЇНИ

Пономарьова Наталія Анатоліївна

УДК 657.63 : 336.763

облік і аудит цінних паперів (на прикладі акціонерних

товариств машинобудівного комплексу)

Спеціальність 08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі обліку та аудиту Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Козак Володимир Євгенович,

Хмельницький національний університет,

професор кафедри обліку та аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Фаріон Іван Дем'янович,

Тернопільський державний економічний університет,

завідувач кафедри економіки, обліку та

економічного аналізу в сфері соціальної інфраструктури

кандидат економічних наук, професор

Єфіменко Василь Іванович,

Київський національний економічний університет,

декан обліково-економічного факультету,

професор кафедри обліку в промисловості

Провідна установа: Ужгородський національний університет Міністерства освіти і науки

України, кафедра обліку та аудиту

Захист відбудеться “17” травня 2005 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.870.01 у Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м.Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м.Київ, вул. Підгірна, 1

Автореферат розісланий “15” квітня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Л.О. Свистун-Золотаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Становлення цивілізованих ринкових відносин на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України передбачає функціонування ринку цінних паперів як одного із першочергових заходів оздоровлення фінансової системи країни. Розвиток ефективно діючої фінансової системи, здатної мобілізовувати та перерозподіляти інвестиційні ресурси, є найважливішим завданнями регулювання національної економіки. Цінні папери стають невід’ємним елементом в господарській діяльності підприємств та альтернативним джерелом залучення інвестиційних ресурсів.

Станом на 01.01.04 в Україні зареєстровано 34263 акціонерних товариств, з них 11794 - відкритих, 22469 - закритих. Загальний обсяг випусків цінних паперів становить 110,26 млрд. грн. Протягом 2003 року на організаторах торгівлі було укладено угод з купівлі-продажу цінних паперів на суму 3,533 млрд. грн.

За інформацією Міністерства фінансів України, фінансові аналітики Morgan Stanley рекомендують інвесторам звернути увагу на українські цінні папери, порівнюючи надійність і енергію зростання України з феноменом Китаю і зазначаючи при цьому, що українські суверенні облігації мають найкраще співвідношення “ризик/прибутковість”. Крім того, одне з найавторитетніших у діловому світі видань EuroWeek визнало випуск українських облігацій зовнішньої державної позики, так званих євробондів, що відбувся у 2003 році, кращою суверенною угодою на ринках, що розвиваються, за підсумками року (Україна випустила і надзвичайно вдало розмістила в 2003 році євробонди серед більш ніж 300 іноземних інвесторів на суму 1 млрд. дол. США). Запозичення здійснені протягом 2003 року носять довгостроковий характер та залучені під мінімально можливі відсотки (середньозважені ставки за запозиченнями внутрішніми - 9,2%, зовнішніми - 7,65%).

Ринок цінних паперів формує особливий сектор господарювання, пов’язаний із забезпеченням підприємств фінансовими ресурсами, стимулює мобілізацію капіталів, забезпечує перерозподіл коштів між різними галузями економіки. Для відстеження цих процесів важливого значення набуває облікова інформація. Виникає необхідність розробки ефективної методики і організації обліку та внутрішнього аудиту цінних паперів з урахуванням вимог національних і міжнародних стандартів, а також сучасних досягнень в області інформаційних технологій.

Проблемам удосконалювання методології обліку цінних паперів в акціонерних товариствах приділяється в наш час значна увага. У роботах М.Білухи, О.Богатко, Ф.Бутинця, О.Величко, М.Войнаренка, С.Голова, Н.Дорош, В.Єфіменка, Г.Кірейцева, В.Козака, М.Коцупатрого, М.Кужельного, В.Палія, М.Пушкаря, І.Пилипенка, А.Редько, В.Сопка, Н.Ткаченко, І.Фаріона, М.Чумаченка, В.Шевчука та ін. досліджуються важливі теоретичні і практичні аспекти вдосконалення методики і організації обліку і аудиту в сучасних умовах господарювання, а отримані наукові результати мають сучасний характер, відображають грунтовне розуміння проблем, пов’язаних з трансформацією вітчизняної системи обліку, а також є базою для подальшого вивчення, систематизації та узагальнення наукових знань в цій сфері.

Разом з тим, до цього часу залишаються дискусійними та не до кінця вивченими питання комплексного те-оретичного осмислення суті і змісту поняття “цінні папери” в обліковому форматі, формування науково-обґрунтованих рекомендацій щодо параметрів та критеріїв визначення, визнання, класифікації та оцінки цінних паперів як об’єкту обліку, вдосконалення організації і методики обліку і аудиту цінних паперів як важливого джерела управлінської інформації, їх адаптації до нових умов господарювання, застосування комп’ютерних програм з аудиту цінних паперів. Недостатня розробленість проблеми та гостра потреба в оновленні організації, удосконаленні методики обліку та аудиту цінних паперів в акціонерних товариствах обумовили вибір теми дисертації, її теоретичну і практичну значимість, мету і основні напрямки дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає основним напрямам наукових досліджень, теоретичних положень і висновків, що були проведені в Україні та планам науково-дослідних робіт Хмельницького національного університету в межах держбюджетної теми “Концепція інформаційного забезпечення фінансово-інвестиційної та інноваційної діяльності” (ДР0102U004047). Особистий внесок автора полягає у вдосконаленні методики внутрішнього аудиту цінних паперів.

Мета дослідження полягає в розробці комплексу пропозицій та конкретних рекомендацій з удосконалення методики та організації бухгалтерського обліку і внутрішнього аудиту в умовах автоматизованої обробки економічної інформації з урахуванням вимог національних та міжнародних стандартів на основі вивчення проблемних питань теорії і практики обліку та аудиту цінних паперів для покращення інформаційної бази системи управління в акціонерних товариствах машинобудівного комплексу.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні дослідницькі завдання:

·

·

·

·

·

·

·

·

·

Предметом дослідження визначено теоретичні, методологічні та прикладні аспекти бухгалтерського обліку та внутрішнього аудиту корпоративних цінних паперів.

Об’єктом дослідження є система бухгалтерського обліку та аудиту в акціонерних товариствах машинобудування, реформована з урахуванням національних положень і міжнародних стандартів обліку та аудиту за умов становлення ринкових відносин в Україні.

Методологія і методика дослідження. В основу дисертаційного дослідження покладена економічна теорія та діалектичний метод пізнання економічних явищ і процесів у безперервному їх розвитку і взаємозв’язку. При вирішенні задач, поставлених у дисертації, застосовувались методи: логічного аналізу (при визначенні проблем і напрямків удосконалення методики і організації обліку та аудиту); експертних оцінок і контрольних запитань (при обстеженні діяльності ряду підприємств); наукової абстракції, індукції, дедукції (при дослідженні сутності цінних паперів як економічної категорії та об’єкта обліку); синтезу, групування, порівняння та графічний метод (при розробці інформаційної моделі внутрішнього аудиту цінних паперів); методи наукового пізнання економічних явищ (при уточненні класифікації цінних паперів); історичний та системний підходи (при дослідженні історичних передумов розвитку ринку цінних паперів) та ін.

Інформаційною базою дисертаційної роботи стали законодавчі та нормативні акти, що регламентують обіг цінних паперів, методичний та інструктивний матеріал з обліку, звітності і аудиту, статистичні матеріали, оприлюднена фінансова звітність відкритих акціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій, що подається згідно вимог Державної Комісії з цінних паперів і фондового ринку, методичні і теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в постановці, теоретико-методологічному обгрунтуванні та практичному вирішенні завдань щодо удосконалення методики обліку та аудиту цінних паперів в акціонерних товариствах машинобудівного комплексу з метою підвищення ефективності їх використання у період переходу до ринкових відносин. У процесі проведеного дослідження отримано такі основні наукові результати:

Уперше:

у вітчизняній теорії бухгалтерського обліку розглянуто цінні папери як об’єкт бухгалтерського обліку, запропоновані критерії визначення, визнання, класифікації та оцінки цінних паперів як об’єкту обліку, сформульовані основні напрямки облікової політики у сфері цінних паперів (C. 6-7);

у вітчизняному обліку запропоновано методику бухгалтерського обліку фінансових інвестицій, що обліковуються за собівартістю з врахуванням зменшення корисності, шляхом створення резервів під знецінення вартості фінансових інвестицій. Дана методика дасть змогу забезпечити при відображенні операцій з обліку фінансових інвестицій дотримання одного з основних принципів бухгалтерського обліку – принципу обачності (C.8);

у національній обліковій системі запропоновано методику обліку нового виду цінних паперів – заставних, пов’язаних з іпотечним кредитуванням, що розширить сферу їх використання в практиці українських підприємств (C. 9-10).

Удосконалено:

методику обліку підписаного капіталу, що покликана відслідковувати наповнення статутного напіталу і, відповідно, дозволить деталізувати та посилити обгрунтування обліку вже на етапі підписання капіталу, а не лише на етапі його формування; внесені пропозиції щодо вдосконалення методики обліку зміни статутного капіталу (C. 9, 10, 11);

методику внутрішнього аудиту цінних паперів з врахуванням вимог міжнародних стандартів аудиту та професійних стандартів вутрішнього аудиту, що дозволяє підвищити на підприємстві ефективність процесів управління ризиками, контролю та корпоративного управління (С. 12).

Отримали подальший розвиток:

методика бухгалтерського обліку облігацій та дивідендів, що дасть змогу отримувати розгорнуту інформацію про дані об’єкти обліку (C. 9, 11);

методика автоматизації аудиторських процедур на прикладі аудиту операцій з цінними паперами, що дасть змогу максимально скоротити час перевірок, не знижуючи при цьому їх якості і не збільшуючи підприємницький ризик (C. 13-14).

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації підходи та пропозиції є методичною основою для формування адаптованої до ринкових умов господарювання системи обліку та внутрішнього аудиту корпоративних цінних паперів та спрямовані на підвищення ефективності діяльності акціонерних товариств, залучення додаткових джерел для розширення та розвитку виробництва і особистої зацікавленості в цьому акціонерів. Їх застосування дозволить забезпечити відповідність господарських операцій з цінними паперами існуючим потребам зовнішнього економічного середовища в достовірній, оперативній, повній та аналітичній інформації..

Наукові результати дисертаційного дослідження використано в роботі Хмельницького територіального відділення ДКЦПФР (довідка від 29.11.2004 р.), ВАТ “Темп” (довідка № 2 від 22.11.2004 р.), ВАТ “Термопластавтомат” (довідка № 2017-79 від 23.11.2004 р.), ВАТ “Укрелектроапарат” (довідка № УЗЕЗ/04-398 від 10.12.2004 р.), аудиторських фірм Хмельницької області (довідка від 18.11.2004 р. та довідка № 3 від 06.12.2004 р.), а також в навчальному процесі Хмельницького національного університету (довідка від 22.11.2004 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені в дисертації, доповідались, обговорювались та отримали позитивну оцінку на: ІІІ Міжнародній науковій конференції “Соціально-гуманітарні науки на початку ІІІ тисячоліття: досягнення, проблеми, перспективи” (м. Хмельницький, 2002 р.); Міжнародній науковій конференції “Бухгалтерський облік та господарський контроль: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Житомир, 2002р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання вдосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні” (м. Запоріжжя, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми обліку, аналізу, контролю і статистики в умовах реформування економіки” (м. Мінськ, 2002 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування” (м. Запоріжжя, 2002 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Бізнес на Поділлі: стратегія, організація, ефективність” (м. Хмельницький, 2001 р.) та ін.

Публікації. За результатами виконаного дослідження автором опубліковано 10 наукових статей у фахових виданнях і 5 тез міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій загальним обсягом 5,39 др. ар., з них особисто автору належить 5,19 др. ар.

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, отримані автором самостійно. Окремі результати роботи опубліковані здобувачем у співавторстві. В статті [8] особисто здобувачем розроблена методика внутрішнього аудиту цінних паперів (0,34 др. ар.).

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 184 сторінках, включаючи 8 таблиць і 42 рисунки. Складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури з 255 найменувань (20 с.) і 16 додатків (123 с.).

основні положення дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, дослідницькі завдання, об’єкт, предмет і методи, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих наукових результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи обліку і аудиту цінних паперів” досліджено основні підходи до з’ясування суті цінних паперів; розроблено критерії визначення, визнання, класифікації та оцінки цінних паперів як об’єктів обліку; запропоновано інструменти облікової політики підприємства щодо цінних паперів; обгрунтовано комплексний підхід до формування інформаційної бази обліку та аудиту цінних паперів в розрізі об’єктів обліку, видів діяльності, регістрів обліку і форм фінансової та статистичної звітності; визначено цінні папери як об’єкт аудиту; доведено визначальну роль приватизації у розвитку фондового ринку і, відповідно, у розширенні об’єктів обліку та аудиту.

Визначення цінних паперів як об’єктів обліку пов’язане з тим, хто є їх власником: емітент чи інвестор. Якщо для першого цінні папери можуть бути одним із видів капіталу (власним чи залученим), то для другого – активами. Крім того, згідно з П(С)БО 13 “Фінансові інструменти”, цінними паперами є і похідні фінансові інструменти, в результаті операцій з якими в обліку виникають невизнані активи, зобов’язання чи власний капітал. Отже, цінні папери – це об’єкт обліку, що утримується підприємством з метою отримання доходу у вигляді відсотків і дивідендів, формування власного і залучення позичкового капіталу чи набуття певних прав вимоги або зобов’язання.

З метою забезпечення повноти та достовірності фінансової звітності автором запропоновані критерії визнання цінних паперів як об’єктів обліку в розрізі фінансових інвестицій, боргових цінних паперів та інструментів власного капіталу. У дисертаційній роботі обгрунтовується об’єктивна необхідність визнання фінансових інвестицій одночасно і активами взагалі, і фінансовими інвестиціями, зокрема, а боргових цінних паперів, відповідно, – зобов’язаннями та борговими цінними паперами. Власний капітал визнається одночасно з визнанням активів або зобов’язань, які викликають його зміни.

Дисертаційна робота пропонує системне і комплексне дослідження класифікаційних ознак цінних паперів за їх видами, типами і різновидами. Цінні папери, з точки зору обліку, класифікуються за тривалістю використання, ліквідністю, цілями та формою вкладення коштів, пов’язаністю сторін, використанням методу участі в капіталі тощо (для фінансових інвестицій); термінами погашення, видами, валютою, вартістю та ін. (для боргових цінних паперів); за видами власного капіталу та етапами його формування (для інструментів власного капіталу). Така класифікація дає змогу оптимізувати організацію обліку цінних паперів.

Серед інструментів облікової політики підприємства щодо цінних паперів в роботі обгрунтовано доцільність використання таких, що стосуються класифікації, оцінки фінансових інвестицій, джерел фінансування фінансових інвестицій та дивідендів, методів дивідендної політики, амортизації премії чи дисконту по облігаціях, порядку списання організаційних витрат тощо.

На основі аналізу національних стандартів бухгалтерського обліку та адаптації фундаментальної облікової моделі, в дисертації обгрунтовано комплексний підхід до формування інформаційної бази обліку та аудиту цінних паперів в розрізі об’єктів обліку, видів діяльності, регістрів обліку і форм фінансової та статистичної звітності (рис.1).

В другому розділі “Характеристика сучасного стану обліку цінних паперів та напрямки його вдосконалення” автором запропоновано та обгрунтовано методику обліку фінансових інвестицій, що на дату балансу обліковуються за собівартістю з врахуванням зменшення корисності; методику обліку корпоративних облігацій на етапі їх емісії та викупу, методику обліку заставних, випуск яких пов’язаний з іпотечним кредитуванням; методику обліку статутного капіталу до і після його реєстрації, обліку організаційних витрат, пов’язаних з випуском цінних паперів; методику обліку дивідендів, що виплачуються повторно випущеними в обіг раніше викупленими акціями власної емісії; внесені пропозиції щодо ведення аналітичного обліку цінних паперів, розроблено акт прийомки-передачі цінних паперів.

В зв’язку з тим, що в вітчизняній системі обліку немає чіткої методики обліку фінансових інвестицій, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, автором розроблена власна методика визначення балансової вартості таких фінансових інвестицій. Зменшення корисності фінансових інвестицій означає зниження вартості фінансових інвестицій, по яких не визначається поточна ринкова вартість, нижче величини економічних вигод від цих вкладень. Для корегування оцінки фінансових інвестицій в цінні папери автором обгрунтовано необхідність створення резерву під знецінення вкладень в цінні папери, а отже, введення в облік контрарного регулюючого рахунку 477 “Резерви під знецінення вкладень в цінні папери”.

Створення резерву під знецінення фінансових інвестицій на підприємствах може здійснюватись за рахунок їх фінансових результатів (рахунок 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”). При цьому облікова вартість фінансових інвестицій, що відображаються на рахунку 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”, не змінюється. Однак балансова вартість цих інвестицій представляє собою різницю облікової вартості і резерву, тобто ринкову вартість. Інформація про залишки резервів під знецінення вкладів в цінні папери не підлягає розкриттю в балансі. Сальдо рахунку 477 “Резерви під знецінення вкладень в цінні папери” лише корегує (зменшує) суму статті “Інші фінансові інвестиції”, забезпечуючи тим самим оцінку дольових і боргових цінних паперів за ринковими цінами. Якщо за результатами року ринкова вартість фінансових інвестицій в цінні папери підвищилась порівняно із сумою резерву під знецінення, то сума резерву має корегуватися до повного переведення коштів з резерву на рахунок інших доходів від звичайної діяльності.

Для покращення аналітичного обліку корпоративних облігацій дослідженням запропоновано вести відомість обліку зобов’язань за облігаціями, яка формується за термінами їх погашення, а на кожного інвестора відкрити картку аналітичного обліку довгострокових облігацій. Серед обгрунтованих в роботі пропозицій однією з ключових є поповнення Плану рахунків новим синтетичним рахунком 32 “Цінні папери власної емісії”, який за своїм призначенням є транзитним. Використання даного рахунку буде доцільним на етапі розміщення емітованих підприємством цінних паперів. З метою деталізації та конкретизації облікової інформації про випуск та розміщення облігацій пропонується відкрити субрахунок 323 “Облігації власної емісії”, а для обліку їх викупу та анулювання – субрахунок 324 “Тиражні облігації”.

Існуюча методика відображення організаційних витрат, пов’язаних з випуском облігацій, не акцентує увагу на порядку їх обліку і списання. В роботі обгрунтовано порядок списання таких організаційних витрат. Якщо облігації випускаються з премією, то організаційні витрати мають покриватися за рахунок такої премії, а якщо її недостатньо – за рахунок нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) минулих років. Якщо облігації випускаються з дисконтом, то організаційні витрати покриваються за рахунок нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) минулих років.

Абсолютно новим видом боргових цінних паперів є заставна, поява якої в українському обліку пов’язана з прийняттям Закону України “Про іпотеку” №898-ІV від 05.06.2003 р. Для ведення синтетичного обліку заставних в дисертації представлено нові субрахунки: субрахунок 325 “Заставні”, по дебету якого будуть показуватись операції з випуску та погашення заставних, а по кредиту – передача їх кредитору та анулювання, та субрахунок 507 “Іпотечні кредити” – для відображення суми іпотечного кредиту. Оскільки нерухоме майно, що є предметом іпотеки, залишається на балансі іпотекодавця, і він продовжує володіти і користуватися ним, то іпотекодержатель має право контролювати стан предмета іпотеки використовуючи з цією метою субрахунок 110 “Основні засоби в іпотеці” (рис.2). Аналітичний облік заставних, з метою підвищення достовірності та повноти обліку, доцільно вести у відомості аналітичного обліку заставних за термінами їх погашення, а на кожного кредитора (за іпотечним кредитом) - завести окрему картку аналітичного обліку заставних.

Відповідно до діючої методики бухгалтерського обліку відображення господарських операцій на рахунках починається лише після реєстрації статутного капіталу. Така методика не враховує порядок формування підписаного капіталу, витрати засновників на організацію першого випуску акцій, порядок надходження і використання коштів з поточного рахунку, що створюється для формування статутного капіталу тощо. А це, в свою чергу, впливає на повноту, достовірність та аналітичність обліку.

Тому в роботі обгрунтована необхідність того, щоб всі операції, пов’язані з підпискою статутного капіталу, з метою повного їх висвітлення, показувати з моменту прийняття рішення про формування статутного капіталу в запропонованому автором журналі реєстрації господарських операцій, а після його реєстрації - на рахунках обліку. При цьому для відображення ряду таких операцій є необхідність введення в облік нових субрахунків. Наприклад, для фіксації суми оголошеного капіталу в журналі реєстрації господарських операцій, а потім і на рахунках обліку слід ввести в облік додатковий субрахунок до позабалансового рахунку 041 “Непередбачені активи” – 0412 “Оголошений капітал”. Для відображення в обліку руху грошових коштів в процесі акумулювання внесків засновників на рахунку в банку під час підписки статутного капіталу в роботі пропонується відкрити додатковий субрахунок 315 “Поточний рахунок для створення статутного капіталу”, кошти з якого після реєстрації статутного капіталу списуються на рахунок 311 “Поточні рахунки в національній валюті”.

Після реєстрації статутного капіталу оголошений капітал слід списати з позабалансового рахунку, а в частині підписаного капіталу – віднести на балансовий рахунок 40 “Статутний капітал”. На даному етапі формування статутного капіталу для обліку акцій власної емісії під час їх розміщення доцільно відкрити додатковий субрахунок 321 “Акції власної емісії”, за дебетом якого будуть показуватись неоплачені акції, а за кредитом – їх розміщення. Аналітичний облік заборгованості за внесками у статутний капітал кожного учасника до реєстрації статутного капіталу, пропонується вести у відомості обліку внесків по підписці на акції. Організаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням акціонерного капіталу, доцільно згрупувати в розробленій автором відомості обліку організаційних витрат, а для їх подальшого обліку План рахунків доповнити новим субрахунком 392 “Витрати на випуск цінних паперів”. Після реєстрації акціонерного товариства такі витрати, як доведено в дисертації, слід віднести в дебет 392 “Витрати на випуск цінних паперів” з подальшим періодичним списанням на протязі року після повної сплати статутного капіталу на витрати звичайної діяльності (субрахунок 977 “Інші витрати звичайної діяльності”).

В момент викупу акцій боржник і кредитор збігаються в одній особі, а всі права й обов’язки щодо випущених акцій припиняються, тобто акція не є цінним папером. Як цінний папір, вона розпочне своє нове існування тільки після продажу або розміщення серед працівників. Для покращення аналітичного обліку викуплених акцій в роботі пропонується відкрити до рахунка 32 “Цінні папери, призначені для обігу” додатковий субрахунок 322 “Тиражні акції”, по дебету якого буде відображатись збільшення кількості викуплених акцій, а по кредиту – їх анулюваня або повторний випуск в оборот, причому при повторному випуску в оборот, коли акції знову стають об’єктом права власності і реалізуються інвесторам, субрахунок 322 “Тиражні акції” буде закриватись субрахунком 321 “Акції власної емісії”.

Невирішеною нині проблемою є вартісна оцінка акцій, що виплачуються у рахунок дивідендів. Діючий порядок їх оцінки за номінальною вартістю не можна вважати оптимальним. В роботі пропонується враховувати прогнозне значення ринкової вартості даного виду акцій після випуску додаткової їх кількості в обіг, що відповідає міжнародним стандартам бухгалтерського обліку. А різниця між ринковою і номінальною вартістю акцій, які виплачуються в рахунок дивідендів, має покриватися за рахунок додаткового капіталу. В табл. 1 представлено методику обліку виплати дивідендів повторно випущеними в обіг раніше викуплениами акціями, в основу якої покладено використання запропонованих автором субрахунків 321 “Акції власної емісії” та 322 “Тиражні акції”.

Таблиця 1

Кореспонденція рахунків з відображення в обліку виплати дивідендів

№ | Зміст господарської операції | Дебет | Кредит | Сума, грн. | 1 | 2 | 3 | 4 | 5

1 | Повторний випуск в обіг раніше викуплених акцій | 321 | 322 | 850,00 | 2 | Оплата раніше викуплених акцій за рахунок нарахованих дивідендів (по вартості викупу) | 671 | 321 | 730,00 | 3 | На суму перевищення вартості реалізації над вартістю викупу | 671 | 421 | 120,00 | 4 | На суму перевищення вартості викупу над вартістю реалізації | 421 | 321 | 120,00 | В третьому розділі “Внутрішній аудит цінних паперів: сучасний стан та перспективи розвитку” досліджено поняття внутрішнього аудиту, в тому числі аудиту цінних паперів, співвідношення внутрішнього аудиту та внутрішньогосподарського контролю, розроблено методику внутрішнього аудиту цінних паперів, розглянуто порядок використання аналітичних процедур при здійсненні внутрішнього аудиту цінних паперів, оцінено значення інформації внутрішнього аудиту для корпоративного управління

Внутрішній аудит цінних паперів – це один з напрямків незалежної експертної діяльності, організованої господарюючим суб’єктом, що спрямований на перевірку та оцінку системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю операцій з цінними паперами, профілактику та виявлення зловживань і помилок в цій галузі. Внутрішній аудит часто ототожнюють із внутрішньогосподарським контролем. Проведеними дослідженнями доведено, що це не співставні за економічним змістом поняття. Система внутрішнього контролю включає: середовище контролю (адміністративний контроль); систему обліку (бухгалтерський контроль); процедури контролю. А внутрішній аудит – це лише елемент середовища контролю.

Ефективні процедури контролю за цінними паперами, як правило, включають адекватний розподіл обов’язків, моніторинг управління ризиками, нагляд управлінського персоналу та інші процедури, розроблені з метою забезпечення належного рівня контролю. В процесі внутрішнього аудиту мають бути одержані достатні та відповідні аудиторські докази для того, щоб аудитор мав змогу сформулювати обгрунтовані висновки. Аудиторські докази отримують у результаті проведення відповідного комплексу тестів контролю та процедур по суті.

Запропоновано вдосконалену методику внутрішнього аудиту цінних паперів, яка включає комплекс аудиторських процедур, пакет робочих документів внутрішнього аудитора та інформаційну модель внутрішнього аудиту цінних паперів. Вона забезпечує високий рівень аудиторських перевірок та якість контролю на всіх етапах обліку цінних паперів.

Відповідно до вимог Міжнародних стандартів аудиту, аудиторські процедури включають: тести контролю та процедури по суті. В роботі обгрунтовано застовування тестів контролю внутрішнього аудиту цінних паперів, які передбачають оцінювання того, чи: 1) дотримуються на підприємстві затвердженої облікової політики в частині обліку цінних паперів; 2) проводиться перед придбанням цінних паперів аналіз чутливості відповідно до інвестиційної політики; 3) чи ефективним є внутрішній контроль операцій з цінними паперами; 4) відображені операції з цінними паперами належним чином в обліковій документації та ін.

Процедури по суті в комплексі процедур внутрішнього аудиту цінних паперів передбачають перевірку тверджень: про існування та наявність цінних паперів, про права та зобов’язання, що виникають в суб’єкта господарювання у зв’язку з випуском або придбанням цінних паперів, про повноту обліку цінних паперів, а також отримання доказів про оцінку вартості цінних паперів.

Прийняття ефективних рішень та можливість оперативного контролю за здійсненням операцій з цінними паперами вимагає використання оперативної інформації. З цією метою запропоновані такі робочі документи аудитора: анкета опитування персоналу акціонерного товариства щодо випуску і розміщення корпоративних облігацій, розрахунки амортизації по зобов’язаннях за облігаціями та заставними, контрольна відомість відображення в обліку внесків засновників, що були здійснені до реєстрації статутного капіталу, анкета вивчення обліку організаційних витрат, вибірка форм та джерел виплати дивідендів та ін.

В зв’язку з тим, що аудит цінних паперів є одним з важливих напрямків корпоративного управління, автором, з метою вдосконалення процедури перевірки даного об’єкта обліку, розроблена інформаційна модель внутрішнього аудиту цінних паперів в умовах автоматизації контрольних процедур, в основу якої була покладена схема розробки автоматизованих інформаційних систем, запропонована А. Романовим і Б. Одінцовим (рис. 3).

Запропонована методика внутрішнього аудиту цінних паперів дозволяє отримати оперативну, повну, адекватну та результативну інформацію, необхідну для прийняття оптимальних управлінських рішень в умовах розвитку вітчизняного ринку цінних паперів, а також реформування системи обліку та аудиту відповідно до вимог міжнародних стандартів.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо удосконалення методики й організації обліку та аудиту цінних паперів в умовах автоматизованої обробки економічної інформації з урахуванням міжнародного досвіду та вітчизняної практики для покращення інформаційної бази корпоративного управління. За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки та пропозиції.:

1. Господарський механізм сучасної економіки характеризується складними економіко-правовими та фінансовими відносинами між його суб’єктами. Новою формою обслуговування цих відносин виступають цінні папери. Дослідження показало, що серед науковців немає єдиної думки щодо з’ясування суті цінних паперів. В дисертаційній роботі, на основі вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду з даного питанння, узагальнено три основних підходи до визначення поняття цінних паперів: економічний, юридичний та обліковий. З економічної точки зору, цінні папери – це фіктивний капітал, з юридичної – об’єкт речового права, з облікової – фінансові активи, фінансові зобов’язання, інструменти власного капіталу та похідні фінансові інструменти.

2. Перехід вітчизняної облікової системи на міжнародні стандарти обліку та звітності потребує абсолютно нового підходу до з'яcування суті основних економічних категорій, які використовуються в обліковій практиці. Вони повинні розглядатися в розрізі видів діяльності підприємства та основних облікових об'єктів. Цінні папери як обліково-аналітична категорія є абсолютно унікальним об'єктом, який втілює в собі характеристики і активів, і зобов'язань, і власного капіталу, а в окремих випадках виступає як позабалансовий актив. Існуюча методика обліку цінних паперів має істотні недоліки і не відповідає умовам формування аналітичної інформації про операції з цінними паперами та результати їх використання. В зв’язку з цим, автором, на основі узагальнення положень П(С)БО 13 “Фінансові інструменти” та адаптації фундаментальної облікової моделі, розроблено комплексний підхід до з'ясування облікової суті цінних паперів, розроблені критерії визначення, визнання, класифікації та оцінки цінних паперів як об’єкта обліку, обгрунтовано комплексний підхід до формування інформаційної бази обліку та аудиту цінних паперів в розрізі об’єктів обліку, видів діяльності, регістрів обліку і форм фінансової та статистичної звітності.

3. Поява цінних паперів на ринку України пов'язана з процесами приватизації та реформування власності. Саме приватизація і її продукт – приватизаційні папери, які стали передвісниками акцій, обумовили розвиток ринку цінних паперів. Доведено, що між приватизацією і розвитком ринку цінних паперів існує складна взаємодія, прямі і зворотні зв’язки. Приватизаційні процеси обумовили розвиток первинного ринку цінних паперів, появу та поширення акцій та облігацій, розвиток торгівлі цінними паперами тощо. З іншого боку, ринок цінних паперів через механізм первинного розміщення акцій став передумовою реформування власності. Приватизація і ринок цінних паперів зумовили появу нового об'єкта обліку і аудиту – цінних паперів.

4. Фінансові інвестиції, як і будь-які інші активи, мають властивість знецінюватись. Тому національні стандарти бухгалтерського обліку пропонують обліковувати їх на дату балансу за справедливою вартістю, яку, однак, не завжди є можливість визначити. Для таких випадків передбачений метод обліку фінансових інвестицій за собівартістю з врахуванням зменшення корисності. Проте в ході дослідження було з’ясовано, що практичної реалізації даного методу в обліку не розроблено. В роботі для тих фінансових інвестицій, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, пропонується створювати резерви під знецінення вкладень в цінні папери. Це дасть можливість забезпечити дотримання одного з основних принципів бухгалтерського обліку – принципу обачності.

6. Одним із найбільш зручних і доступних способів залучення капіталу є випуск боргових цінних паперів, зокрема, облігацій. Поширення даного виду цінних паперів в практиці українських підприємств обумовлює необхідність адекватної оцінки перспектив залучення позичкового капіталу, що має бути передбачено обліковою політикою підприємства. В роботі внесені пропозиції щодо розробки ефективної методики обліку корпоративних облігацій, порядку списання організаційних витрат, пов’язаних з їх випуском, обліку викуплених облігацій власної емісії, запропоновані регістри аналітичного обліку даного виду цінних паперів.

7. Одним із видів залучення позичкового капіталу є іпотечне кредитування. Введення в дію Закону України “Про іпотеку” спричинило появу в обігу нового виду цінних паперів – заставних. Обіг даного виду боргових цінних паперів активізує процеси переливання капіталу, спростить розрахунки по зобов'язанннях, а заставні, як представники реального капіталу, стануть об'єктом господарської діяльності, а отже, об'єктом обліку та аудиту. Автором розроблені основні регістри обліку заставних, внесені пропозиції щодо відображення заставних на рахунках бухгалтерського обліку, що сприятиме їх поширенню в практичній діяльності господарюючих суб'єктів.

8. Практика обліку операцій із формування і зміни статутного капіталу свідчить про відсутність контролю за здійсненням господарських операцій на етапі підписки статутного капіталу. Проте на даному етапі формування статутного капіталу створюється спеціальний рахунок для здійснення внесків, несуться певні організаційні витрати тощо. Відповідно, виникає необхідність врахування таких операцій. Тому в роботі розроблено методику обліку статутного капіталу на етапі його підписки, внесені пропозиції щодо вдосконалення методики обліку зміни статутного капіталу, запропоновані регістри аналітичного обліку для відображення операцій з формування статутного капіталу та обліку організаційних витрат, пов’язаних зі створенням підприємства, розроблено акт прийомки-передачі цінних паперів. Це підвищить прозорість, аналітичність, повноту та адекватність бухгалтерського обліку і посилить його обгрунтування вже на етапі підписки статутного капіталу.

9. Дивіденди є чуйним індикатором змін, що відбуваються як в економіці країни в цілому, так і в рамках конкретного підприємства. Проте, як показує практика, не завжди своєчасна виплата дивідендів свідчить про відсутність фінансових проблем. Тому перш, ніж приймати рішення про виплату дивідендів, підприємство, як обґрунтовано в дослідженні, повинно оцінити свої фінансові можливості, щоб попередити вимивання ліквідних активів. Крім того, в роботі розглянуті організація і методика обліку дивідендів, а також особливості оподаткування, запропоновані бухгалтерські записи з обліку дивідендів, які виплачуються повторно випущеними в обіг раніше викупленими акціями. Це сприятиме вдосконаленню методики і організації обліку даного виду доходів підприємства.

10. Одним із напрямків дослідження є з'ясування суті внутрішнього аудиту, який не отримав широкого розповсюдження на українських підприємствах, проте є досить перспективним напрямком внутрішнього контролю, особливо в практиці корпоративного управління. В роботі подано основні відмінності внутрішнього аудиту та внутрішньогосподарського контролю, визначена структура системи внутрішнього контролю, в тому числі, з точки зору потенційних процедур контролю за операціями з цінними паперами; дано визначення внутрішнього аудиту цінних паперів.

11. На сьогодні немає ефективної методики аудиту цінних паперів. З метою скорочення часу аудиторської перевірки цінних паперів і підвищення її якості розроблена методика аудиту цінних паперів, в якій конкретизовані основні процедури аудиту, визначені робочі документи аудитора, розроблено алгоритм оцінки ризику для внутрішнього аудитора, сформована інформаційна модель аудиту цінних паперів, на основі якої визначається порядок проведення аудиту, параметри перевірки і результати передбачуваних виявлених помилок і порушень.

12. В аудиті для одержання аудиторських доказів важлива роль належить аналітичним процедурам. В процесі проведеного дослідження було встановлено, що для більшості промислових підприємств Хмельницької області характерна ринкова пасивність, що пов’язано із збитковістю цих підприємств, вилученням з обігу ліквідних активів і, відповідно, низькою ціною їх акцій на фондовому ринку.

13. Внутрішній аудит має двоякий вплив на систему управління: з одного боку, він забезпечує інформацією керівництво підприємства, а з другого - попереджає зловживання з боку керівництва в процесі корпоративного управління. В роботі з'ясовано місце внутрішнього аудиту в системі корпоративного управління та оцінено значення аудиторської інформації для прийняття ефективних управлінських рішень.

Список публікацій за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

5.

6.