імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ПОНОМАРЕНКО НАТАЛЯ ШАХРІЯРІВНА

УДК 338.242

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління

підприємствами

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент Фінагіна Олеся Валентинівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту в невиробничій сфері.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Канигін Юрій Михайлович, Університет сучасних знань, професор кафедри менеджменту (м. Київ);

кандидат економічних наук, доцент Степанова Олена Михайлівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічної кібернетики (м. Луганськ).

Провідна установа – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки та менеджменту (м. Харків).

Захист відбудеться 25 травня 2005 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, Луганськ-34,
кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розіслано 23 квітня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Закономірність сьогодення така, що інформація перетворюється на головний економічний ресурс, який стає одним з найважливіших факторів виробництва, основою ефективного використання інших видів ресурсів і передумовою ефективності всіх видів діяльності. В Україні з переходом до ринкових відносин, інформатизацією суспільства спостерігається стрімке зростання попиту на всі види інформації, а також підвищення вимог до змісту та форм її надання, що значно підвищує роль інформаційних підприємств в економіці країни. При цьому має місце недостатня зрілість ринкових структур та повільність їхнього розвитку, що зумовлює неготовність багатьох господарських об’єктів до сприйняття інформаційних систем як складової ринкового механізму, недооцінку ролі та значення інформації, відсутність культури роботи з інформацією. Перехід до ринкових відносин по-різному відбився на інформаційних підприємствах. Для одних, наприклад, консультаційних підприємств, він спричинив виникнення й розвиток, а для таких, як установи системи науково-технічної інформації – різкий спад діяльності. Особливістю діяльності інформаційних підприємств в Україні є також те, що вони мають діяти в певному інформаційному просторі, який, на відміну від розвинутих країн, створюється не як результат визнання ринковими агентами значення інформаційного ресурсу, а як умова та результат проведення ринкових реформ.

Сукупність цих обставин визначає умови функціонування інформаційних підприємств, які повинні бути вивчені та враховуватися в їхній діяльності. Тому, з одного боку, завданням інформаційних підприємств є набуття досвіду роботи на ринку, практичного застосування маркетингу інформаційних продуктів і послуг (ІПП) в управлінні. З другого – ставиться завдання розробки обгрунтованих пропозицій щодо ефективної роботи інформаційних підприємств в умовах, що склалися, з подальшим упровадженням їх у свою діяльність.

Аналіз наукової літератури, присвяченої дослідженню питань управління інформаційними підприємствами в умовах ринку, показав, що дотепер таким питанням, як в теоретичному плані, так і в практичному аспектах, приділяється недостатньо уваги. У зв’язку з цим виникає необхідність теоретичного обгрунтування та розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління діяльністю інформаційних підприємств в сучасних умовах. Вирішення цього науково-практичного завдання визначило актуальність теми дисертаційної роботи, її наукову та практичну значущість для подальшого вдосконалення й розвитку підприємств інформаційної сфери.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності з напрямами наукових досліджень, які виконуються на кафедрі менеджменту в невиробничій сфері Донецького державного університету управління. Розроблені здобувачем методичні рекомендації щодо визначення особливостей діяльності інформаційних підприємств України були використані при виконанні держбюджетної теми 99.06.3 "Розробка науково-методичних основ та інструментальних засобів прийняття управлінських рішень в органах влади та управління з використанням сучасних інформаційних технологій" (номер держреєстрації 0102U001293). Особистий внесок здобувача полягає у визначенні особливостей функціонування суб’єктів інформаційного ринку, розробці підходів щодо вдосконалення управління інформаційних підприємств і дослідженні впливу інформаційного ринку на діяльність підприємств, які функціонують на ньому.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка та реалізація принципових підходів щодо вдосконалення управління інформаційними підприємствами з урахуванням ролі інформації в діяльності суб?єктів господарювання.

Для досягнення поставленої мети дослідження вирішено такі наукові та практичні завдання:

узагальнено теоретичні підходи щодо визначення понять “інформація” та “інформаційний ринок”;

визначено місце інформації та інформаційного ринку в сучасній економіці;

виділено та досліджено особливості функціонування суб’єктів інформаційного ринку;

досліджено способи вирішення завдань, що виникають в управлінській діяльності інформаційних підприємств;

проаналізовано вплив інформаційного ринку на діяльність інформаційних підприємств, визначено його склад і структуру;

упроваджено розроблені методичні підходи, висновки в практичній діяльності інформаційних підприємств.

Об'єктом дослідження є діяльність інформаційних підприємств. Предметом дослідження є принципи, методи та практичні аспекти вдосконалення управління діяльністю інформаційних підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність пізнавальних засобів, методів, прийомів, що використовувалися в процесі дослідження, а також фундаментальні положення економічної теорії та загальнонаукові принципи проведення досліджень. Теоретичною основою дослідження стали наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених і спеціалістів в області організації управління інформаційними підприємствами.

Інформаційну базу дослідження склали чинні законодавчі акти та нормативні документи з питань діяльності інформаційних підприємств, інша спеціальна наукова література, результати досліджень і спостережень автора.

У роботі використано системно-структурний аналіз (при дослідженні особливостей діяльності інформаційних підприємств), системний підхід (при визначенні місця інформації та інформаційного ринку в сучасній економіці), метод логічного аналізу (при визначенні логіки дослідження діяльності інформаційних підприємств), метод порівняльного аналізу (при вивченні теоретичних підходів щодо визначення основних понять, які стосуються інформаційної діяльності), методи спостереження й узагальнення (при визначенні напрямів розвитку інформаційного ринку, його інфраструктури), метод моделювання (при розробці способів вирішення управлінських завдань).

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці та реалізації принципових підходів щодо вдосконалення управління діяльністю інформаційних підприємств у сучасних умовах, які базуються на використанні принципів маркетингу.

Наукова новизна результатів дослідження, що виносяться на захист, полягає в такому:

уперше

розроблено процедуру перетворення цільових настанов інформаційного підприємства й вектора дії факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ в управлінський вплив і показано, що здійснення цієї процедури дозволяє визначити цілі комерційної діяльності, напрями стратегічного маркетингу, маркетингові заходи, вимоги до якості, форм і засобів надання інформаційних продуктів та послуг;

удосконалено

принципові основи визначення місця інформації в діяльності суб’єктів господарювання з врахуванням її орієнтаційної ролі та використання в процесі прийняття рішень, що визначає її споживчу вартість;

способи вирішення задач маркетингових досліджень інформаційного підприємства, які передбачають визначення потреб в інформації, характеристик інформаційного продукту чи послуги, сегментування інформаційного ринку, розробку маркетингової стратегії, оцінку рівня конкуренції на обраному сегменті інформаційного ринку;

визначення напрямів розвитку інфраструктури інформаційного ринку, що безпосередньо впливають на діяльність інформаційних підприємств і пов’язані зі швидким зростанням інформаційної індустрії, досягненнями в галузі інформаційно-комунікаційної техніки та нових інформаційних технологій, організацією технологічних процесів обробки інформації;

дістало подальший розвиток

визначення переважних видів діяльності інформаційних підприємств, які надають консалтингові послуги, науково-технічну та статистичну інформацію, Інтернет-послуги;

класифікація суб’єктів інформаційного ринку шляхом уведення ознаки “місце в процесі прийняття рішень” та об’єктів інформаційного ринку шляхом уведення ознаки “за змістом інформаційних продуктів і послуг”.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, способи й отримані результати розширюють методичну базу управління діяльністю інформаційних підприємств на основі використання процедури формування управлінського впливу та вирішення задач маркетингових досліджень.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать такі:

процедури визначення цілей комерційної діяльності, напрямів стратегічного маркетингу, інноваційної стратегії, вимог до якості, форм і засобів надання інформаційних продуктів та послуг;

способи визначення потреб в інформації, характеристик інформаційного продукту чи послуги, що впливають на їхню цінність;

порядок розробки маркетингової стратегії;

оцінка рівня конкуренції на обраному сегменті ринку.

Основні результати дослідження використані в практичній діяльності ДП “Парус-Донбас” СП “Корпорація Парус-Україна” (акт упровадження № 838 від 17.10.04 р.), ТОВ “ЕОМ-сервіс” (акт упровадження № 51-01 від 12.11.04 р.), в роботі Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації (довідка про використання № 512 від 03.11.04 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження автора у сфері вдосконалення управління інформаційних підприємств у сучасних умовах. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати дослідження, висновки та пропозиції доповідалися, обговорювалися й були схвалені на Міжнародному молодіжному форумі "Радіоелектроніка та молодь у ХХІ столітті" (м. Харків, 2000 р.), Регіональній науково-практичній конференції "Місто та підприємство: досвід та перспективи розвитку" (м. Донецьк, 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття" (м. Полтава, 2001 р.),
IV Міжнародній науково-практичній конференції "Електронні інформаційні ресурси: проблеми формування, обробки, розповсюдження, захисту та використання" (м. Київ, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Інвестиційні стратегії сталого розвитку" (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), II Всеукраїнській науково-практичній конференції "Економіка підприємства: проблеми теорії та практики" (м. Дніпропетровськ, 2004 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 17 наукових працях, серед яких – 1 монографія, 3 статті – у наукових журналах, 6 статей – у збірниках наукових праць, 7 публікацій – у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 4,61 д.а., з яких автору належать 4,44 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 190 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 12 таблиць та 22 рисунки, які подано на 16 сторінках. Список використаних джерел із 160 найменувань уміщено на 14 сторінках, 3 додатки – на 7 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Інформаційна діяльність в сучасних умовах. Поняття "інформація" посідає в сучасній науці значне місце. Вихідним моментом для розгляду економічної сутності інформації є розуміння того, що інформація, отримана користувачем, є результатом особливого роду процесів як відбитка об'єктивного світу, так і процесів, пов'язаних із зміною розмаїтості, які називаються інформаційними. Інформаційною діяльністю називають діяльність, пов'язану зі здійсненням інформаційних процесів, вона спрямована на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

Під інформаційною потребою звичайно розуміють об'єктивну та суб'єктивну потребу споживача інформації в одержанні відомостей, необхідних для досягнення у визначений час ефективних результатів своєї діяльності. Для фізичних або юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність або будь-яку економічну діяльність, інформація необхідна для прийняття рішень, від яких залежатиме їхній добробут у майбутньому.

Інформаційні потреби задовольняються інформаційною продукцією (матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій) та інформаційними послугами (здійснення інформаційної діяльності у визначений час і визначеній законом формі для доведення інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб).

У роботі обгрунтовується значне місце інформації в економічній діяльності. Вона, по-перше, як і в будь-якій діяльності, грає орієнтаційну роль, допомагає правильно оцінити обставини й умови, усвідомити мету майбутньої роботи, виділити проміжні цілі, сформулювати завдання та вибрати або відшукати нові шляхи, способи й засоби їхнього вирішення. По-друге, інформація необхідна всім ринковим суб’єктам для прийняття правильного рішення щодо своєї господарської діяльності, щоб знати можливості та неможливості ринку, правила підприємницької діяльності та вміти взаємодіяти з державними, ринковими та соціальними структурами. Володіння інформацією зумовлює конкурентну перевагу: вона допомагає створювати інший товар швидше, вищої якості та в більшому обсязі. В дисертації поняття "інформація" та "інформаційна продукція" розглядаються як тотожні.

В умовах ринкових відносин інформація стає товаром. Інформація як товар має такі особливості: володіння інформацією не є гарантією абсолютного права на її використання, тобто її можна продати й залишитися її власником; продаж інформації може здійснюватися значній кількості покупців і жоден з них не стає її одноосібним власником; інформація виникає в результаті не просто розумової праці, а її творчої частини; цінність інформації не має прямого зв’язку з вартістю її створення, зберігання та обробки, а залежить від потреби в ній, її актуальності та якісних характеристик, очікуваних споживачем. Інформація як товар є об?єктом купівлі-продажу інформаційного ринку.

Інформаційний ринок формується під впливом певних чинників. На рис. 1 подані фактори, які впливають на зростання інформаційних потреб та їхні взаємозв’язки.

Об’єктивними передумовами процесу відокремлення інформаційного ринку необхідно вважати такі: становлення постіндустріального інформаційно-технологічного укладу цивілізаційного розвитку; інформатизацію суспільства, бурхливий розвиток засобів інформаційної техніки та нових інформаційних технологій; зростання значення інформації як п’ятого сучасного фактору виробництва порівняно з чотирма іншими.

У роботі виділено напрями впливу інформаційного ринку на сучасну економіку, зумовлені особливостями продукції, що поставляється на нього, і яка визначає розвиток практично всіх секторів економіки.

Розділ 2. Інформаційний ринок: суб’єкти, об’єкти, розвиток. Під інформаційним ринком розуміється система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу й купівлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг, які задовольняють інформаційні потреби. Враховуючи суттєвий зв'язок інформації з проблемами прийняття рішень, інформаційний ринок можна вважати ринком товарів та послуг для підтримки прийняття рішень.

Структуру інформаційного ринку утворюють інституційні елементи та економічні категорії, які опосередковують рух інформації. Інституційними елементами інформаційного ринку є такі: об’єкти інформаційного ринку, тобто інформація як товар (послуга); суб’єкти інформаційного ринку, тобто юридичні та фізичні особи, що оперують його об’єктами; механізм взаємодії суб’єктів інформаційного ринку щодо продажу або купівлі його об’єктів.

У роботі уточнено склад об’єктів інформаційного ринку, серед яких професійна інформація (аналітична інформація, методичні рекомендації в різноманітних областях, закони й інші правові акти); науково-технічна продукція, науково-технічні послуги (авторський нагляд, інжинірингові послуги, науково-технічне консультування та ін.); ділова інформація, управлінські дані та повідомлення, послуги управління; побутова, масова споживча інформація; програмні продукти; послуги зв'язку; послуги збереження інформації (послуги бібліотек, архівів).

Усіх суб'єктів інформаційного ринку за їхніми функціями та цілями, з якими вони використовують і створюють інформаційні ресурси та беруть участь у процесі прийняття та реалізації рішень, запропоновано об'єднати в такі групи: суб'єкти, що приймають рішення у своїй сфері діяльності (кінцеві користувачі); структури, що забезпечують інтереси держави й охорону закону, а також генерують або надають офіційну державну інформацію; брокерські (посередницькі) й агентські організації, що беруть на себе частину власних функцій суб'єктів активності; науково-дослідні, аналітичні, консалтингові, інформаційні та інші подібні організації, що надають послуги кінцевому споживачу не тільки у вигляді надання інформації, але й у вигляді готової продукції типу проектів, рекомендацій, методик і т.п.; бібліотеки, навчальні заклади, видавництва, засоби масової інформації, рекламні агентства й інші подібні структури, що бережуть у відкритому доступі та розповсюджують інформацію й результати її обробки нецілеспрямовано.

Основні зв'язки інформаційного ринку подані на рис. 2.

Суб’єкт інформаційного ринку – інформаційне підприємство – це відокремлена економічна структура, яка виробляє і реалізує інформаційні продукти та надає інформаційні послуги й у якому завдяки певній організаційно-правовій формі взаємодіють люди – працівники цього підприємства, що на постійній основі забезпечують на ньому виробничий процес, отже відбувається перетворення певних економічних ресурсів, а потім і реалізація вироблених товарів та послуг.

Типовими умовами діяльності інформаційного підприємства необхідно вважати: самостійне здійснення виробничого процесу (підприємство повинно власними зусиллями забезпечити свою життєздатність); відповідальність за результати своєї діяльності (господарська, кримінальна); отриманий прибуток є умовою та головним джерелом подальшого розвитку; наявність конкурентного середовища; контроль з боку держави за дотриманням установлених правил.

Інформаційне підприємство відчуває вплив багатьох факторів, має внутрішнє та зовнішнє середовища. Серед факторів внутрішнього середовища інформаційного підприємства найважливішими є такі: матеріально-фінансова база (капітал); структура кадрів; співпраця; засоби виробництва інформації; засоби реалізації (збуту) товарів та послуг; специфічні фактори, що визначаються специфікою продукту, який виробляється, тобто інформацією. Серед зовнішніх факторів, які впливають на діяльність інформаційних підприємств, є такі: політико-правові, економічні, соціальні, технологічні, конкуренти, постачальники, споживачі.

Запропоновано процедуру, що перетворює цільові настанови й вектор дії факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ інформаційного підприємства в управлінський вплив і яка являє собою послідовність способів. Вона реалізує таке:

визначення цілей комерційної діяльності підприємства-виробника інформаційних продуктів та послуг (спосіб Q1);

визначення основних напрямів стратегічного маркетингу, інноваційної стратегії та комерційної діяльності інформаційного підприємства (спосіб Q2);

визначення системи основних маркетингових заходів і термінів їхнього виконання, що є змістом управлінського впливу (спосіб Q3);

уточнення системи вимог до якості, форм і засобів надання інформаційних продуктів та послуг і формулювання системи альтернативних рішень щодо їхньої реалізації (спосіб Q4).

На основі розгляду засад функціонування інформаційних підприємств у роботі визначено їхні особливості, а саме: вирішальне значення інтелектуального капіталу порівняно з матеріально-речовим; відсутність жорсткого закріплення працівників за місцезнаходженням підприємства; підвищена мобільність структури послуг, що надаються; відсутність жорсткої адміністративної ієрархії; творча свобода працівників.

У дисертації розглянуто особливості діяльності інформаційних підприємств, що надають консалтингові послуги, науково-технічну інформацію (НТІ), статистичну інформацію, Інтернет-послуги, які зводяться до такого.

В Україні має місце збільшений попит на консалтингові послуги, який викликаний об’єктивною необхідністю у структурних перетвореннях економіки. З іншого боку, стримуючими факторами, які перешкоджають рішенню керівників підприємств запрошувати зовнішніх консультантів, є занадто високі ціни, побоювання найняти дилетанта, брак знань про конкурентів-консультантів і консультаційні послуги, відсутність необхідності в зовнішніх консультантах, відсутність на ринку пропозицій необхідних послуг, негативний досвід роботи з консультантами, перенасичення ринку консультаційних послуг, побоювання потрапити в залежність від консультанта.

Нинішній стан справ в організаціях науково-технічної інформації (НТІ), метою яких є ефективне використання інформаційного ресурсу країни та світового інформаційного простору, вільний обмін досягненнями сучасної науки, техніки та виробництва, можна вважати критичним. У зв’язку з обмеженим фінансуванням різко знизилася чисельність працівників у системі НТІ, зменшилася кількість галузевих органів НТІ, інформаційних підрозділів підприємств і організацій, науково-дослідних і проектно-конструкторських та інших закладів. Кількість споживачів інформації та інформаційного обслуговування зменшилася на 31%.

Для відновлення порушених зв'язків між виробниками науково-технічної інформації та її споживачами пропонується створення регіональних інформаційних структур із правами юридичної особи, функцією яких був би збір, нагромадження, збереження та поширення на машинних носіях описів винаходів, відомостей про готові до впровадження розробки й такі, що ведуться в даний час, про потребу в НДР і ДКР за напрямами, які є цікавими для регіону.

Основний недолік сучасної організації діяльності органів державної статистики полягає в тому, що вони формують масиви інформації, які призначені для використання лише державними органами і застосовуються ними для планування, моніторингу й оцінки економічного та соціального стану суспільства. Ці масиви практично не пристосовані для використання суб’єктами підприємницької діяльності без додаткової обробки. Крім того, прагнення отримати інформацію в електронному вигляді пов'язане з певними труднощами. Така ситуація призвела до того, що статистична інформація практично не використовується суб’єктами господарської діяльності через незбіг структури інформаційного ресурсу органів статистики із структурою потреби в інформації, неоперативність його надання, недостатньо точне відображення ринкових процесів.

Одним з можливих напрямів реорганізації діяльності органів державної статистики може стати укладання договорів на виконання статистичного аналізу на замовлення користувача інформаційних продуктів та послуг.

У наш час спостерігається зростання кількості Інтернет-користувачів в Україні. Причому найважливішим фактором, який впливає на цей процес, є стан і рівень технічної структури (наявність комп’ютерів, ліній зв’язку, рівень телефонізації). Зважаючи на те, що за останні роки комп’ютерний ринок демонструє стійкі темпи зростання, і ця тенденція зберігається, можна зробити висновок, що кількість Інтернет-користувачів в Україні буде зростати. Це дасть змогу Україні вийти на рівень Інтернет-розвинутих країн, від чого залежатиме швидкість створення єдиного інформаційного простору та інтеграції нашої країни до світового інформаційного простору.

У сучасних умовах напрямом, на якому слід зосередити увагу для розширення своєї діяльності інформаційним підприємствам, що були розглянуті, має стати маркетинг.

Таким чином, на основі дослідження особливостей функціонування інформаційних підприємств у сучасних умовах, у роботі сформовано процедуру, що дозволяє перетворювати цільові настанови й вектор дії факторів його внутрішнього та зовнішнього середовищ в управлінський вплив, і сформульовані напрями вдосконалення діяльності інформаційних підприємств, які надають консалтингові послуги, науково-технічну і статистичну інформацію, Інтернет-послуги.

Розділ 3. Напрями удосконалення управління діяльністю інформаційних підприємств. Зміст запропонованої процедури, що перетворює цільові настанови й вектор дії факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ інформаційного підприємства в управлінський вплив, розкривається відповідно до взаємозв’язків способів, поданих на рис. 3, за такими кроками.

Перший крок – вивчення інформаційних потреб на основі аналізу системи зовнішньої інформації, аналіз наявних на ринку інформації ІПП-аналогів, пошук перспективних напрямів розробки та надання інформаційних продуктів і послуг.

Другий крок – визначення основних напрямів стратегічного маркетингу, інноваційної стратегії та комерційної діяльності інформаційного підприємства на основі сегментування інформаційного ринку та вибору цільового сегмента. Третій крок управління комерційною діяльністю інформаційного підприємства передбачає визначення системи основних маркетингових заходів (генерування ідей розробки інформаційних продуктів та послуг, проектування ІПП, планування системи характеристик якості інформаційного ресурсу, установлення ціни на нього, формування механізму надання інформації та методів її просування на ринку інформації) та термінів їхнього виконання.

Четвертий крок передбачає власне комерційне розповсюдження інформаційних продуктів та послуг.

П’ятий крок дозволяє за даними, отриманими на етапі розповсюдження ІПП, визначати рівень задоволення інформаційних потреб клієнтів з метою вдосконалення діяльності підприємств сфери інформаційного бізнесу.

Із сучасної концепції маркетингу випливає необхідність проведення маркетингових досліджень факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ функціонування інформаційного підприємства, які мають передувати виробництву та наданню ІПП. Маркетингові дослідження інформаційного ринку доцільно проводити шляхом вирішення завдань: визначення споживчих властивостей та особливостей надання інформаційних продуктів і послуг; аналіз існуючих ІПП-аналогів, що надаються інформаційними підприємствами-конкурентами; формування методів і засобів організації інформаційної діяльності суб’єкта ринку інформації в процесі задоволення інформаційних потреб клієнтів.

Оскільки особливе місце в діяльності інформаційного підприємства займає визначення можливостей і розмірів ринку, місця інформаційного продукту на ньому, міру задоволення потреб споживачів, у роботі запропоновано відповідні способи.

Визначення рівня задоволення інформаційної потреби слід проводити на основі розрахунку коефіцієнтів повного та часткового задоволення інформаційної потреби, коефіцієнтів "дефекту" і якості інформаційного обслуговування. У якості критерію оцінки ринкової позиції інформаційного підприємства запропоновано співвідношення його ринкової частки та динаміки інформаційного ринку за визначений період часу, яке відображає його стан щодо інших учасників інформаційного ринку, визначає коло конкурентів, дає можливість прогнозувати їхні ймовірні дії, вказує на цілі, що можуть бути досягнуті протягом визначеного періоду часу.

Основою розробки маркетингової стратегії і тактики інформаційних підприємств є вивчення існуючих потреб в інформації та визначення їхньої структури, що виступає інструментом для визначення форм і механізмів надання інформаційних послуг з урахуванням вимог до їхньої якості, виправлення можливих недоліків, які виникають у процесі надання інформаційної послуги чи продукту і є індикатором для визначення їхньої якості, виявлення реальних і потенційних споживачів інформаційних продуктів та послуг. Визначення потреб в інформації має базуватися на вивченні процесу діяльності користувачів інформаційних продуктів та послуг, оскільки потреби в інформації відображають особливості професійної діяльності користувача та прийняття ним професійних рішень і виникають у результаті неспівпадання структури цілей професійної діяльності споживача інформаційного продукту та структури наявного інформаційного ресурсу.

Оскільки сукупність очікуваних споживачем характеристик інформаційного продукту чи послуги визначає цінність інформаційної продукції, у роботі подано такі параметри якості інформаційних продуктів та послуг, що очікуються клієнтами: сервіс, що супроводжує надання інформаційної продукції; персоналізація інформаційної послуги; корисність інформаційного продукту чи послуги з погляду ефективності й оптимізації процесу вирішення професійних завдань; доступність інформаційної послуги для споживача, яка забезпечена нерозривністю процесів виробництва інформаційної послуги та задоволення інформаційних потреб; відповідність параметрів якості інформаційної продукції вимогам споживача; адаптивність інформаційної послуги або продукту до інформаційних потреб клієнта; спрямованість інформаційної продукції на процес професійного становлення спеціаліста.

У зв`язку з тим, що основним змістом діяльності інформаційних підприємств є задоволення інформаційних потреб користувачів і прагнення отримати прибуток, управління діяльністю інформаційного підприємства повинно базуватися на таких основних компонентах – цільовий ринок та маркетинговий комплекс. Ідея цільового ринку передбачає попереднє сегментування потенційних користувачів і подальшу диференційовану роботу із сформованими групами. Як випливає із дослідження, інформаційний ринок розбивається на сегменти: сегмент користувачів-непрофесіоналів; сегмент користувачів з великими очікуваннями; професійний сегмент; сегмент користувачів-експертів у сфері інтерактивного пошуку. На обраному сегменті виробник інформаційних продуктів та послуг повинен враховувати рівень конкуренції. В основі аналізу конкуренції на інформаційному ринку має бути оцінка основних факторів, що зумовлюють інтенсивність конкуренції та міру піддавання цього ринку процесам конкуренції.

Апробація процедури формування управлінського впливу та способів вирішення завдань маркетингових досліджень на ДП "Парус-Донбас" СП "Корпорація Парус-Україна" і у ТОВ "ЕОМ-сервіс" показала доцільність їхнього використання. Так, проведене визначення цілей комерційної діяльності, напрямів стратегічного маркетингу, маркетингових заходів на ДП "Парус-Донбас" СП "Корпорація Парус-Україна" у відповідності із запропонованим підходом порівняно з традиційними розробками відрізнялося більш повним урахуванням факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ. У ТОВ "ЕОМ-сервіс" були застосовані способи визначення потреб в інформації, місця телекомунікаційного оператора на інформаційному ринку м. Донецьк, що дозволило оцінити рівень конкуренції і сформувати найбільш безпечну інвестиційну програму підприємства. Фахівцями підприємств було визнано певну ефективність способів.

Головною метою державної політики в галузі інформатизації має бути побудова єдиного інформаційного простору України, тому що тільки в його межах найефективніше реалізується право на інформацію як громадян, так і суб’єктів підприємницької діяльності. При цьому повинен бути вирішений ряд питань щодо вдосконалення його основи – інфраструктури інформаційного ринку – за економічними напрямами, що пов’язані зі швидким зростанням ролі та ваги інформаційної індустрії в національній економіці; технологічними, які мають відповідати сучасним досягненням у галузі інформаційно-комунікаційної техніки та нових інформаційних технологій; організаційними, спрямованими на вдосконалення організаційної структури підприємств – виробників ІПП, організацію на них технологічних процесів; правовими, які стосуються нормативних документів, що регламентують інформаційні процеси.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження здійснено теоретичне обгрунтування та практичне вирішення актуального науково-практичного завдання щодо вдосконалення управління діяльністю інформаційного підприємства в сучасних умовах. Це вирішення полягає у формуванні процедури, що перетворює цільові настанови й вектор дії факторів внутрішнього та зовнішнього середовища інформаційного підприємства в управлінський вплив, і способів вирішення завдань маркетингових досліджень інформаційного підприємства. Основні висновки та результати, які одержано в ході проведеного дослідження, зводяться до такого.

1. Основні труднощі функціонування інформаційних підприємств в Україні зумовлені недостатньо ефективним упровадженням принципів маркетингу та недостатнім розвитком інформаційного простору країни. Виходячи з цього, розроблено концепцію вдосконалення управління діяльністю інформаційних підприємств у сучасних умовах на основі використання принципів маркетингу.

2. Місце інформації в діяльності суб’єктів господарювання обумовлено її орієнтаційною роллю в діяльності фахівця та необхідністю всім ринковим суб’єктам для прийняття рішень щодо своєї господарської діяльності. В умовах ринкових відносин інформація стає товаром, який має особливості, пов’язані з правом власності на інформацію та її цінністю. Враховуючи ту роль, яку в діяльності інформаційних підприємств має задоволення інформаційних потреб користувачів, уточнено економічну сутність і зміст поняття "інформація", що визначає її споживчу вартість. Виділено ключові ознаки інформації, її зв’язок із знанням.

3. Значний вплив інформаційного ринку на сучасну економіку зумовлений властивостями продукції, що на нього постачається. Це дозволило провести структуризацію ринку з виділенням об’єктів інформаційного ринку (інформаційні продукти та послуги), суб’єктів інформаційного ринку (юридичні та фізичні особи, що оперують його об’єктами), механізму взаємодії суб’єктів інформаційного ринку щодо приводу продажу або купівлі його об’єктів.

4. Особливостями функціонування інформаційних підприємств є: вирішальне значення інтелектуального капіталу порівняно з матеріально-речовим; відсутність сталого закріплення працівників за місцезнаходженням підприємства; підвищена мобільність структури послуг, що надаються; відсутність жорсткої адміністративної ієрархії; творча свобода працівників.

5. Формування управлінських впливів є важливою складовою управлінської діяльності, тому розроблено процедуру, що перетворює цільові настанови й вектор дії факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ інформаційного підприємства в управлінський вплив. Ця процедура являє собою послідовність способів, які реалізують визначення цілей комерційної діяльності підприємства-виробника ІПП, основних напрямів стратегічного маркетингу, інноваційної стратегії та комерційної діяльності інформаційного підприємства, системи основних маркетингових заходів і термінів їхнього виконання, уточнення системи вимог до якості, форм і засобів надання інформаційних продуктів та послуг і формулювання системи альтернативних рішень щодо їхньої реалізації.

6. У сучасних умовах напрямом, на якому слід зосередити увагу для розширення своєї діяльності інформаційним підприємствам, що надають консалтингові послуги, науково-технічну і статистичну інформацію, Інтернет-послуги, має стати маркетинг. Для відновлення порушених зв'язків між виробниками науково-технічної інформації та її споживачами пропонується створення регіональних інформаційних структур із правами юридичної особи, функцією яких був би збір, нагромадження, збереження та поширення на машинних носіях описів винаходів, відомостей про готові до впровадження розробки й такі, що ведуться в даний час, про потребу в НДР і ДКР за напрямами, які є цікавими для регіону. Органам державної статистики для реорганізації своєї діяльності пропонується укладання договорів на виконання статистичного аналізу на замовлення користувача ІПП.

7. Проведення маркетингових досліджень факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ функціонування інформаційного підприємства повинне передувати виробництву та наданню інформаційних продуктів і послуг. Розроблено способи вирішення завдань маркетингових досліджень інформаційного підприємства. При цьому сформульовано завдання маркетингових досліджень інформаційного ринку; запропоновано визначати можливості та розміри ринку, місце інформаційного продукту на ньому, міру задоволення потреб споживачів. Визначення потреб в інформації має базуватися на вивченні процесу діяльності користувачів інформаційних продуктів та послуг. Виділено параметри якості інформаційних продуктів та послуг, що очікуються клієнтами. Запропоновано аналіз конкуренції на інформаційному ринку проводити шляхом оцінки факторів, що зумовлюють інтенсивність конкуренції та міру піддавання цього ринку процесам конкуренції.

8. Напрямами розвитку інфраструктури інформаційного ринку мають бути економічні, що пов’язані зі швидким зростанням ролі та ваги інформаційної індустрії в національній економіці; технологічні – з досягненнями в галузі інформаційно-комунікаційної техніки та нових інформаційних технологій; правові – зі станом нормативних документів, які регламентують інформаційні процеси та явища; організаційні – з удосконаленням організаційної структури інформаційних підприємств, організацією технологічних процесів обробки інформації, наданням інформаційних продуктів та послуг, розбудовою та реконструкцією структури інформаційного ринку.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Пономаренко Н.Ш. Моделирование предпринимательской деятельности. В кн.: Информационные и экспертные системы в предпринимательской деятельности: Монография. – Донецк: ИЭПИ НАНУ, ДонГУ 1999. – С. 35-39.

2. Крулькевич М.И., Пономаренко Н.Ш. Основные проблемы и перспективные направления развития предпринимательства в Украине // Регіональні перспективи. – 2000. – № 2-3 (9-10). – C. 97-99.

Особистий внесок здобувача: визначено роль інформатизації в розвитку підприємництва.

3. Пономаренко Н.Ш. Место и роль малого и среднего бизнеса в экономических отношениях региона // Регіональні перспективи. – 2000. – № 2-3 (9-10). – C. 321-323.

4. Пономаренко Н.Ш. Сущность, особенности и виды информационных ресурсов, используемых в предпринимательской деятельности // Экономика промышленности. Сб. науч. трудов ИЭПИ НАНУ. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. – C. 371-379.

5.Пономаренко Н.Ш. Формування організаційних структур інформаційного ринку // Регіональні перспективи. – 2001. – № 5-6 (18-19). – C. 171-172.

6. Пономаренко Н.Ш. Информатизация и предприятия Украины // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 11. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2003. – C. 79-82.

7. Пономаренко Н.Ш. Информационный рынок в условиях переходной экономики // Актуальні проблеми економіки. Зб. наук. праць Національної академії наук України. Вип. 2. – Київ: НАН України, 2004. – C. 176-182.

8. Фінагіна О.В., Пономаренко Н.Ш. Інвестування інформатизації підприємств Донецького регіону // Економіка: проблеми теорії та практики Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 189. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 1286-1290.

Особистий внесок здобувача: поглиблено напрями поліпшення інвестиційного клімату на інформаційних підприємствах.

Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях

9. Пономаренко Н.Ш. Становление информационного рынка в Украине: научно-техническая информация // Економіка і маркетинг підприємств і територій. Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Вип. 34. – Донецьк: ДонДАУ, 2004. – С. 98-103.

10. Пономаренко Н.Ш. Специфика формирования принципов эффективности информатизации бизнеса в Украине // Регион, город, предприятие в условиях переходной экономики. Сб. науч. трудов Института экономико-правовых исследований.– Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2000. – С.202-204.

11.Пономаренко Н.Ш. Управление предприятием с использованием процессов логистики // Материалы Международного молодежного форума "Радиоэлектроника и молодежь в ХХІ веке". – Харьков: ХТУРЭ, 2000. – С.127-128.

12. Пономаренко Н.Ш. Проблемы теории и практики стоимостной оценки ценности информационных ресурсов, используемых в предпринимательской деятельности // Материалы региональной научно-практической конференции "Город и предприятие: опыт и перспективы развития". – Донецк: ДонГУ, 2001. – С. 81-93.

13.Пономаренко Н.Ш. Специфіка розвитку організаційних форм інформаційного ринку // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття".Ч.1. – Полтава: ПДТУ ім. Ю. Кондратюка, 2001. – С.117-118.

14. Пономаренко Н.Ш. Проблемы информатизации органов власти моноотраслевого города // Материалы региональной научно-практической конференции "Город и предприятие: опыт и перспективы развития". – Донецк: ДонГУ, 2001. – С. 93-95.

15.Тенденции развития систем управления предприятием под влиянием информатизации // Материалы IV Международной научно-технической конференции "Электронные информационные ресурсы: проблемы формирования, обработки, распространения, защиты и использования". – Киев: УкрИНТЭИ, 2003. – C. 62-63.

16. Пономаренко Н.Ш. Напрямки розвитку ринку інформаційних продуктів та послуг // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції "Економіка підприємства: проблеми теорії та практики". – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.– С.116-118.

17.Фінагіна О.В., Пономаренко Н.Ш. Проблеми комплексного інвестування інформатизації підприємств // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Інвестиційні стратегії сталого розвитку". – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 114-115.

Особистий внесок здобувача: розробка пропозицій щодо вдосконалення інвестування інформатизації підприємств.

АНОТАЦІЯ

Пономаренко Н.Ш. Удосконалення управління діяльністю інформаційних підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2005.

Узагальнено теоретичні підходи щодо визначення понять "інформація" та "інформаційний ринок". Визначено місце інформації та інформаційного ринку в сучасній економіці. Подано загальну характеристику інформаційних підприємств, що надають консалтингові послуги, науково-технічну інформацію, статистичну інформацію, Інтернет-послуги. Виявлено вплив інформаційного ринку на діяльність інформаційних підприємств. Досліджено форми та методи державного регулювання діяльності інформаційних підприємств. Визначено особливості функціонування інформаційних підприємств, які полягають у вирішальному значенні інтелектуального капіталу порівняно з матеріально-речовим, відсутності жорсткого закріплення працівників за місцезнаходженням підприємства, підвищеній мобільності структури послуг, що надаються, відсутності жорсткої адміністративної ієрархії, творчій свободі працівників. Визначено, що вирішення завдань, які виникають в управлінській діяльності інформаційних підприємств, залежить від його цілей, задач і функцій. Відповідно до цього розроблено процедуру, що перетворить цільові настанови й вектор дії факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ інформаційного підприємства в управлінський вплив. Обґрунтовано, що процедура повинна визначати мету й напрями комерційної діяльності, стратегічного маркетингу, інноваційної стратегії; основні маркетингові заходи та терміни їхнього виконання; вимоги до якості; форми і способи надання інформаційних продуктів і послуг.

Ключові слова: інформаційне підприємство, діяльність, управління, інформаційний ринок, процедура, маркетингова стратегія.

АННОТАЦИЯ

Пономаренко Н.Ш. Совершенствование управления деятельностью информационных предприятий. ? Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 ? Экономика, организация и управление предприятиями. ? Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2005.

Обобщены теоретические подходы относительно определения понятий "информация" и "информационный рынок". Определены ключевые признаки информации, ее связь с знаниями, а также место информации и информационного рынка в современной экономике.

Дана характеристика информационных предприятий, которые предоставляют консалтинговые услуги, научно-техническую и статистическую информацию, Интернет-услуги. Выявлено влияние информационного рынка на деятельность информационных предприятий. Исследованы формы и методы государственного регулирования деятельности информационных предприятий. Определены особенности функционирования информационных предприятий, выражающиеся в