РОЗДІЛ . Морфологічні особливості деяких представників Chlorophyta

Донецько-Приазовського Степу

Порівняльна характеристика тонкої поверхні оболонки Tetrastrum staurogeniaeforme та T. hortobagyi. Досліджено особливості ультраструктури поверхні оболонки обох видів на природному матеріалі (рис. ). Відзначено характерні ультраструктурні ознаки, що підтверджують самостійний статус T. hortobagyi: 1) гладенька поверхня оболонки клітин, 2) відсутність структурованості (ребристість) шипів та незакономірне їх розміщення.

а б

Рис. . Види роду Tetrastrum: T. staurogeniaeforme (Schrцder) Lemmermann (а), T. hortobagyi Hajdu (б).

Порівняльна характеристика ультраструктури поверхні оболонки та бородавчастих структур Siderocelis irregularis та Cosmarium pseudobroomei. Досліджено бородавчасті структури обох видів. Встановлено, що функціонально вони пов'язані із виділенням клітиною слизу та складаються з окремих глобул, що прикрашені дрібними гранулами і мають значну подібність будови (рис. ).

а б

Рис. . Будова бородавчастих структур Siderocelis irregularis Hindбk (а) та Cosmarium pseudobroomei Wolle (б).

Характерними рисами структур є їх розміри та кількість глобул з яких вони складаються. Для S. бородавчасті структури (понад 60) діаметром 350-380 нм. Сформовані шістьма округлими глобулами (по 100 нм діаметром). Глобули з'єднуються утворюючи гексагональний отвір до 100 нм. Кожна з глобул несе декілька гранул сферичної форми розміром до 40 нм. Для C. бородавчасті структури (понад 320) діаметром 600 нм. Сформовані чотирма еліпсоїдними глобулами. Глобули утворюють вузький прямокутний отвір 120 нм завдовжки та 50 нм завширшки. Кожна глобула несе декілька дрібних гранул діаметром до 75 нм.

Особливості морфології та онтогенезу Tetrachlorella alternans. Досліджено морфологічні характеристики та особливості онтогенезу виду. Відзначено здатність материнської оболонки до розширення та вільного розміщення дочірніх клітин, звільнення яких відбувається після ослизнення оболонки материнської клітини. Наведені особливості онтогенезу є характерними ознаками представників родини Oocystaceae, що підтверджує доцільність перенесення роду Tetrachlorella Korschikov з родини Scenedesmaceae до Oocystaceae.

ВИСНОВКИ

1. Водойми Донецько-Приазовського Степу, відповідно до степових екосистем, характеризуються високим різноманіттям Chlorophyta, що пояснюється різнорідністю природних умов регіону (кліматичних, гідрологічних та біотичних). У межах цієї території виявлений 541 вид (607 вн. такс.), що належать до 164 родів, 55 родин, 22 порядків та 8 класів. Вперше для флори Донецько-Приазовського Степу виявлено 306 видів (361 вн. такс.), Степової зони України – 107 (126), України – 32 (41) та 2 роди (Maleochloris, Siderocellopsis).

2. Розподіл різноманіття Chlorophyta у водоймах Донецько-Приазовського Степу має контрастно нерівномірний характер. Багатство Chlorophyta регіону зменшується у напрямку з півночі на південь, що обумовлено такими основними факторами: 1) рівнем оводненості регіону та представленістю різних типів водойм, 2) загальною мінералізацією водних мас та їх іонним складом, 3) рівнем антропогенного навантаження. Найбагатшою на зелені водорості є Старобільська схилово-височинна фізико-географічна область – 396 видів (447 вн. такс.) з 130 родів, найбіднішою – Приазовська низовинна – 79 (80) з 39, помірне різноманіття встановлено для Західно-Донецької схилово-височинної – 169 (177) з 72, Донецької височинної – 154 (168) з 61 та Приазовської височинної областей – 164 (169) з 79. Відповідно до видового різноманіття Chlorophyta водойм у регіоні виділяються три територіальні одиниці: 1) північна – Старобільська схилово-височинна область, 2) центральна – Західно-Донецька схилово-височинна, Донецька височинна та Приазовська височинна області, 3) південна – Приазовська низовинна область.

3. Для різноманіття Chlorophyta водойм Донецько-Приазовського Степу властива значна географічна диференціація, що проявляється у гетерогенності видового складу різних фізико-географічних областей. Основу зв'язків формують широко поширені види-убіквісти з родин Selenastraceae та Scenedesmaceae. Близькоспорідненим є багатство зелених водоростей територіально близьких областей: Старобільської схилово-височинної – з одного боку та Західно-Донецької схилово-височинної і Донецької височинної – з іншого. Зв'язок між різноманіттям Chlorophyta Старобільської схилово-височинної та Приазовської височинної областей є непрямим та забезпечується через водойми Західно-Донецької схилово-височинної області.

4. Різноманіття Chlorophyta водойм Донецько-Приазовського Степу характеризується рефугіональним типом розподілу, що пов'язано із значною антропогенною фрагментованістю екосистем регіону. Найбільша кількість видів на одиницю площі виявлена у межах Луганського природного заповідника (32,9всього видового багатства зелених водоростей регіону), Українського степового природного заповідника (32,3та заплавних водойм середньої частини р. Сіверський Донець (57,5Зазначені території слід розглядати як потенційні альгорезервати.

5. Основу різноманіття зелених водоростей водойм Донецько-Приазовського Степу складають три класи: Chlorophyceae – 248 видів (273 вн. такс.) з 92 родів, Zygnematophyceae – 163 (201) з 27 та Trebouxiophyceae – 75 (76) з 28, які разом об’єднують 89,8всього видового складу Chlorophyta. У фітоценозах водойм регіону домінують представники класів Chlorophyceae або Ulvophyceae, причому в напрямку на південь збільшується роль класу Ulvophyceae.

6. Найбільш багато у водоймах Донецько-Приазовського Степу представлені родини Desmidiaceae – 104 види (127 вн. такс.), Scenedesmaceae – 61 (76), Oocystaceae – 48, Closteriaceae – 27 (37), Selenastraceae – 35, Chlorellaceae – 26 (27), Chlamydomonadaceae – 22 (24), Spirogyraceae – 17 (20), Hydrodictyaceae – 12 (18), Chaetophoraceae – 17, загальна частка яких становить 68,2усього видового різноманіття зелених водоростей. Найбільш багатими родами є Cosmarium – 52 види (67 вн. такс.), Closterium – 27 (37), Desmodesmus – 22 (33), Chlamydomonas – 17 (19), Spirogyra – 15 (18), Staurastrum – 16 (17), Pediastrum – 7 (13), Mono-raphidium та Oocystis – по 11, Cosmoastrum – 8 (11), загальна частка яких становить 34,4

7. Згідно типів водойм видове багатство Chlorophyta Донецько-Приазовського Степу зростає у наступному напрямку: текучі ефемерні > стоячі ефемерні > текучі постійні > проточні постійні > стоячі постійні. Відповідно до інтенсивності руху водних мас та періоду існування водойм кількість видів Chlorophyta зростає із посиленням їх застійності та збільшенням часу існування. Різноманіття зелених водоростей штучно створених водойм, як правило, нижче ніж природних, що є наслідком відсутності історично сформованих екологічних зв'язків між видами, що населяють екотоп. Зменшення багатства Chlorophyta водойм регіону обумовлене переважно знищенням історично усталених біотопів, ніж часткове забруднення водойм.

8. Основне багатство Chlorophyta водойм Донецько-Приазовського Степу зосереджене у системі р. Сіверський Донець. Разом із допливами та заплавними водоймами система річки є центром різноманіття Chlorophyta східної частини Степової зони України та головним центром накопичення і постачання діаспор зелених водоростей у регіоні. Це підтверджує існування Сіверсько-Донецького меридіонального екологічного коридору у межах якого виявлено 340 видів (383 вн. такс.) зелених водоростей зі 132 родів, що становить 62,8всього видового багатства Chlorophyta регіону. При цьому, водойма-джерело діаспор зелених водоростей – р. Сіверський Донець, характеризується меншим різноманіттям (110 видів (122 вн. такс.) з 52 родів) ніж водойми, які приймають її водні маси – заплавні водойми р. Сіверський Донець (311 видів (347 вн. такс.) зі 116 родів).

9. Максимальні показники рясності розвитку Chlorophyta властиві для заплавних водойм р. Сіверський Донець та заплавних водойм її основного допливу – р. Оскол. Ця територія є центром локалітетів найбільш рідкісних таксонів (родів, видів, різновидностей та форм) зелених водоростей для флори Степової зони України та Європи у цілому. Найбільш високе видове різноманіття та показники масовості розвитку спостерігаються у серпні-вересні.

10. Значне багатство Chlorophyta водойм Донецько-Приазовського Степу зосереджено у територіально обмежених еталонних екосистемах. Різноманіття Chlorophyta водойм Луганського природного заповідника становить 178 видів (195 вн. такс.) з 79 родів, з яких у відділеннях: Станично-Луганське – 131 (144) з 63, Стрільцівський степ – 78 (83) з 42, Провальський степ – 51 (55) з 32, Українського степового природного заповідника – 175 (187) з 89, з яких у відділеннях: Хомутовський степ – 45 (46) з 27, Кам'яні Могили – 118 (119) з 60, Крейдова Флора – 86 (96) з 45.

11. Серед еталонних екосистем Донецько-Приазовського Степу встановлено два центри різноманіття Chlorophyta водойм: північний (Станично-Луганське) та південний (Кам’яні Могили). Багатство зелених водоростей Крейдової Флори, Стрільцівського степу, Провальського степу та Хомутовського степу має достовірні зв’язки з північним центром та включається до нього на високому рівні значимості. Південний центр характеризується найбільшою специфічністю: достовірне включення багатства зелених водоростей водойм відмічено лише для Хомутовського степу. Особливістю зв’язків видового та внутрішньо-видового різноманіття Chlorophyta водойм еталонних екосистем Донецько-Приазовського Степу є відсутність зворотних зв’язків, що вказує на його відносну гетерогенність.

12. Водойми Донецько-Приазовського Степу характеризуються високою самобутністю багатства Chlorophyta по відношенню до водойм інших територій Степової зони України, що проявляється на внутрішньовидовому та видовому рівнях. На родовому рівні ця специфіка нівелюється, що обумовлено подібністю кліматичних умов та однотипністю водойм. Найбільш близькою за внутрішньовидовим складом зелених водоростей для регіону досліджень є західна частина Північностепової підзони, найбільш віддаленою – Сухостепова підзона. Зв’язки різноманіття зелених водоростей різних підзон Степової зони України формуються за рахунок широко-поширених видів-убіквістів (родини Selenastraceae, Scenedesmaceae, частково Desmidiaceae та Ulvaceae) текучих та проточних водойм. Високий рівень гетерогенності видового та внутрішньовидового складу Chlorophyta регіону досліджень та інших територій Степової зони України властивий для стоячих водойм.

13. Особливості онтогенезу (репродуктивний процес, здатність оболонки материнських клітин до значного розширення та її ослизнення у процесі репродукції) та морфологія ценобію і клітин (включаючи форму клітин та тип хлоропласту) Tetrachlorella alternans підтверджують приналежність даного виду до родини Oocystaceae (Chlorellales, Trebouxiophyceae).

14. На основі порівняння особливостей ультраструктури поверхні оболонки Tetrastrum staurogeniaeforme та T. hortobagyi (наявність грануляції та її характер, форма та особливості розміщення гранул) і морфології шипів (їх структура та локалізація) доведено видову самостійність T..

15. Бородавчасті структури оболонки Siderocelis irregularis (Chlorellaceae, Chlorellales, Trebouxiophyceae) та Cosmarium pseudobroomei (Desmidiaceae, Desmidiales, Zygnematophyceae) мають функціональний характер та є зовнішнім слизовим поровим отвором, мають подібну морфологічну структуру і відрізняються лише кількістю глобул, що складають отвір: для S. irregularis – 6, для C. – 4 та розмірами, відповідно: 350-380 нм і 600 нм.

СПИСОК РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Окремі розділи у монографіях

1. Паламарь-Мордвинцева Г.М., Крахмальный А.Ф., Петлеванный О.А., Панина З.А. Desmidiales // Разнообразие водорослей Украины / ред. Вассер С.П., Царенко П.М. – Альгология. – 2000. – 10, № 4. – С. 230-267.

2. Паламарь-Мордвинцева Г.М., Петлеванный О.А. Mesotaeniales, Zygnematales, Gonatozygales // Разнообразие водорослей Украины / ред. Вассер С.П., Царенко П.М. – Альгология. – 2000. – 10, № 4. – С. 225-229.

3. Царенко П.М., Борисова О.В., Дарієнко Т.М., Петльований О.А. Фікологічний сектор гербарію (альготека) // Гербарій Інституту ботаніки НАН України "KW". – К.: Ін-т ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ, 2002. – С. 71-82.

4. Царенко П.М., Петлеванный О.А. Дополнение к разнообразию водорослей Украины. – К.: Ин-т ботаники им. Н.Г. Холодного НАНУ, 2001. – 130 с.

Статті

5. Петлеванный О.А. Новые виды водорослей для заповедных территорий Донецко-Приазовской Степи // Альгология. – 2000. – 10, № 2. – С. 201-206.

6. Петлеванный О.А. Chlorophyta Украинского степного природного заповедника. Отделение "Каменные Могилы" // Альгология. – 2001. – 11, № 2. – С. 236-249.

7. Петлеванный О.А. Chlorophyta Украинского степного природного заповедника. Отделение Меловая Флора // Альгология. – 2003. – 13, № 1. – С. 55-69.

8. Петлеванный О.А. Chlorophyta Украинского степного природного заповедника. Отделение Хомутовская степь // Альгология. – 2004. – 14, № 2. – С. 194-210.

9. Петлеванный О.А., Царенко П.М., Леванец А.А. Chlorophyta заповедников Украины // Альгология. – 2000. – 10, № 3. – С. 282-304.

10. Петльований О.А. Chlorophyta солоних озер Донецько-Приазовського Степу // Укр. ботан. журн. – 2001. – 58, № 5. – 583-593.

11. Петльований О.А. Chlorophyta Сіверсько-Донецького екокоридору // Наук. зап. Тернопіль-ського нац. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. – 2005. – Сер. Біологія (спец. вип. "Гідроекологія"), № 3 (26). – С. 350-353.

Тези доповідей

12. Петлеванный О.А. Систематическое разнообразие водорослей заповедников Донецко-Приазовской Степи (Украина) // Тез. докл. II междунар. конф. "Актуальные проблемы современной альгологии" (Киев, май 1999). – Альгология. – 1999. – 9, № 2. – С. 113-114.

13. Петлеванный О.А. Chlorophyta Луганського природного заповідника (Україна) // Мат. конф. молодих вчених-ботаніків України "Актуальні проблеми ботаніки та екології" (Чернігів, Седнів, 13-16 вересня 2000 р.). – К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2000. – С. 19-20.

14. Петлеванный О.А. Екологические коридоры Донецко-Приазовской Степи как фактор разнообразия Chlorophyta региона // Зб. доп. "Екологічні проблеми водних екосистем та забезпечення безпеки життєдіяльності на водному транспорті" (Одеса, 22-23 травня 2001 р.). – Одеса, 2001. – С. 92-95.

15. Петлеванный О.А. Chlorophyta солёных озёр Азовского побережья (Донецко-Приазовская Степь) // Тез. конф. молодых учёных "Проблемы экологии Азово-Черноморского бассейна: современное состояние и прогноз" (Севастополь, 18-20 сентября 2001 г.). – Севастополь, 2001. – С. 68-69.

16. Петлеванный О.А. Chlorophyta Pascher пойменных озёр реки Северский Донец // Мат. ІІІ Междунар. конф. "Актуальные проблемы современной альгологии" (Харьков, 20-23 апреля 2005 г.). – Харьков, 2005. – С. 120-121.

17. Петлеванный О.А. Chlorophyta Pascher континентальных водоёмов Донецко-Приазовской Степи // Мат. ІІІ Междунар. конф. "Актуальные проблемы современной альгологии" (Харьков, 20-23 апреля 2005 г.). – Харьков, 2005. – С. 121-122.

18. Петлеванный О.А., Леванец А.А., Царенко П.М. Современное состояние изученности Chlorophyta заповедников Украины // Тр. междунар. конф. "Микология и криптогамная ботаника в России: традиции и современность" (Санкт-Петербург, 24-28 апреля 2000 г.). – СПб: Изд-во Санкт-Петербургской гос. хим.-фарм. акад., 2000. – С. 455-456.

19. Петлеванный О.А., Царенко П.М. Сравнительная характеристика ультраструктуры поверхности оболочки клеток Siderocelis irregularis Hindбk и Cosmarium pseudobroomei Wolle (Chlorophyta Pascher) // Мат. ІІІ Междунар. конф. "Актуальные проблемы современной альгологии" (Харьков, 20-23 апреля 2005 г.). – Харьков, 2005. – С. 123.

20. Петльований О.А. Різноманіття водоростей водойм заповідників "Провальський степ" і "Хомутовський степ" // Мат. конф. молодих вчених-ботаніків України "Актуальні питання ботаніки та екології" (Ніжин, 14-17 вересня 1999 р.). – Ніжин, 1999. – С. 53-54.

21. Петльований О.А. Chlorophyta еталонних екосистем Степу України: "Кам’яні Могили" (Український степовий природний заповідник) // Мат. конф. молодих вчених-ботаніків України "Актуальні проблеми ботаніки та екології" (смт. Зноб-Новгородське, 20-23 серпня 2001 р.). – Ніжин, 2001. – С. 20-21.

22. Петльований О.А. Zygnematophyceae Round у флорі України // Мат. ХІ з’їзду Укр. ботан. тов-ва. – Харків, 2001. – С. 292-293.

23. Петльований О.А. Chlorophyta еталонних екосистем Степу України: Крейдова Флора (Український степовий природний заповідник) // Мат. конф. молодих вчених-ботаніків України "Актуальні проблеми флористики, систематики, екології та збереження фіторізноманіття" (Львів, Івано-Франково, 6-10 серпня 2002 р.). – Львів, 2002. – С. 36-39.

24. Петльований О.А. Chlorophyta континентальних водойм Донецько-Приазовського Степу // Мат. конф. молодих вчених-ботаніків "Актуальні питання ботаніки та екології" (Канів, 7-10 вересня 2004 р.). – Кам’янець-Подільський, 2004. – Вип. 9. – С. 22-24.

25. Петльований О.А. Chlorophyta Приазовської низовинної фізико-географічної області // Тез. конф. молодых учёных "Проблемы экологии Азово-Черноморского бассейна: современное состояние и прогноз" (Севастополь, 24-27 мая 2005 г.). – Севастополь, 2005. – С. 115-117.

26. Петльований О.А. Chlorophyta водойм Луганського природного заповідника: відділення Станично-Луганське // Мат. конф. молодих учених-ботаніків "Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття" (Умань, 6-9 вересня 2005 р.). – К.: Укр. фітосоціол. центр, 2005. – С. 34-35.

27. Петльований О.А. Chlorophyta водойм Луганського природного заповідника: відділення Стрільцівський степ // Мат. конф. молодих учених-ботаніків "Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття" (Умань, 6-9 вересня 2005 р.). – К.: Укр. фітосоціол. центр, 2005. – С. 36-37.

28. Петльований О.А. Chlorophyta водойм Луганського природного заповідника: відділення Провальський степ // Мат. конф. молодих учених-ботаніків "Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття" (Умань, 6-9 вересня 2005 р.). – К.: Укр. фітосоціол. центр, 2005. – С. 37-38.

29. Петльований О.А. Основні риси Chlorophyta водойм Донецько-Приазовського Степу // Зб. мат. І международ. конф. молодых вченых "Сучасні проблеми екології" (Запоріжжя, 28-30 вересня 2005 р.). – С. 246-249.

30. Petlovany O., TsarenkoLevanets Diversity of freshwater green algae in reserves of Ukraine // 11th Hungarian algological meeting (Salgobanya, 16-19 May 2000). – P. – 37.

Петльований О.А. Chlorophyta континентальних водойм Донецько-Приазовського Степу (Україна). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню зелених водоростей (відділ Chlorophyta) континентальних водойм Донецько-Приазовського Степу. Для водойм регіону наводиться 541 вид (607 вн. такс.) Chlorophyta, які належать до 164 родів, 55 родин, 22 порядків та 8 класів. Основою різноманіття Chlorophyta є класи Chlorophyceae, Zygnematophyceae, Trebouxiophyceae. Встановлено зменшення видового різноманіття Chlorophyta у водоймах регіону у напрямку з півночі на південь. Відповідно до видового різноманіття зелених водоростей у регіоні виділено три територіальні одиниці: південну, центральну та північну. Представлені відомості щодо різноманіття Chlorophyta Луганського природного заповідника (178 видів, 195 вн. такс.) та Українського степового природного заповідника (175 видів, 187 вн. такс.). Показано, що головним центром різноманіття зелених водоростей регіону є заплава системи р. Сіверський Донець. Обґрунтована необхідність створення альгорезерватів у еталонних екосистемах. Встановлено значну географічну диференціацію Chlorophyta різних фізико-географічних областей ДонецькоПриазовського Степу. Доведено видову самостійність Tetrastrum hortobagyi Hajdu. Досліджено будову бородавчастих структур Siderocelis irregularis Hindбk (Chlorellales) та Cosmarium pseudobroomei Wolle (Desmidiales). Підтверджено приналежність роду Tetrachlorella Korschikov до родини Oocystaceae.

Ключові слова: Chlorophyta, водойми, Донецько-Приазовський Степ, різноманіття, Луганський природний заповідник, Український природний заповідник, альгорезерват.

Петлеванный О.А. Chlorophyta континентальных водоёмов Донецко-Приазовской Степи (Украина). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 – ботаника. – Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена изучению зелёных водорослей (отдел Chlorophyta) континентальных водоёмов Донецко-Приазовской Степи Украины. Для водоёмов региона приводится 541 вид (607 вн. такс.) Chlorophyta, принадлежащих к 164 родам, 55 семействам, 22 порядкам и 8 классам. Впервые для флоры региона приводится 306 видов (361 вн. такс.), Степной зоны Украины – 107 (126), Украины – 32 (41). Основу разнообразия Chlorophyta составляют классы Chlorophyceae – 248 видов (273 вн. такс.) из 92 родов, Zygnematophyceae – 163 (201) из 27, Trebouxiophyceae – 75 (76) из 28. Установлено уменьшение видового разнообразия Chlorophyta в водоёмах региона в направлении с севера на юг, согласно физико-географическим областям: Старобельская склоновозвышенностная – 396 (447), Западно-Донецкая склоновозвышенностная – 169 (177), Донецкая возвышенностная – 154 (168), Приазовская возвышенностная – 164 (169), Приазовская низменностная – 77 (78). В соответствии с видовым разнообразием зелёных водорослей в регионе выделено три территориальные единицы: северную – территория Старобельской области (наиболее богатая по числу видов и их обилию), центральную – Западно-Донецкая, Донецкая и Приазовская возвышенностная области (разнообразие зелёных водорослей умеренное, число видов для каждой из областей примерно одинаковое) и южную – Приазовская низменностная (зелёные водоросли представлены бедно). Разнообразие Chlorophyta водоёмов Донецко-Приазовской Степи характеризуется рефугиональным типом распределения, что связано со значительной антропогенной фрагментированностью региона. Разнообразие Chlorophyta ДПС принадлежит к десмидиево-сфероплеево-хлореловому типу. В спектр ведущих семейств вошли: Desmidiaceae – 104 вида (127 вн. такс.), Scenedesmaceae – 61 (76), Oocystaceae – 48, Closteriaceae – 27 (37), Selenastraceae – 35, Chlorellaceae – 26 (27), Chlamydomonadaceae – 22 (24), Spirogyraceae – 17 (20), Hydrodictyaceae – 12 (18), Chaetophoraceae – 17. Комплекс ведущих родов формируют: Cosmarium – 52 вида (67 вн. такс.), Closterium – 27 (37), Desmodesmus – 22 (33), Chlamydomonas – 17 (19), Spirogyra – 15 (18), Staurastrum – 16 (17), Pediastrum – 7 (13), Monoraphidium та Oocystis – по 11, Cosmoastrum – 8 (11). В соответствии с типами водоёмов видовое богатство Chlorophyta Донецко-Приазовской Степи возрастает в следующем направлении: текучие эфемерные > стоячие эфемерные > текучие постоянные > проточные постоянные > стоячие постоянные. Количество видов Chlorophyta возрастает с усилением застойности водных масс и времени существования водоёма. Разнообразие искусственно созданных водоёмов, как правило, ниже чем в естественных, что является следствием отсутствия исторически сформированных экологических связей между видами, которые населяют экотоп. Поданы сведения о разнообразии Chlorophyta Луганского природного заповедника (всего 178 видов, 195 вн. такс.), из них в отделениях: Станично-Луганское – 131 (144), Стрельцовская степь – 78 (83), Провальская степь – 51 (55) и Украинского степного природного заповедника (всего 175 видов, 187 вн. такс.), из них в отделениях: Хомутовская степь – 45 (46), Каменные Могилы – 118 (119), Меловая Флора – 86 (96). Показано, что главным центром разнообразия зелёных водорослей региона является пойма системы р. Сиверский Донец, что подтверждает существование Сиверско-Донецкого меридионального экологического коридора. Рассмотрены особенности изучения разнообразия водорослей эталонных экосистем и аспекты выделения центров разнообразия и репрезентативности водорослей в заповедных территориях. Обоснована необходимость создания альгорезерватов в эталонных экосистемах. Установлено значительную географическую дифференциацию Chlorophyta разных физико-географических областей Донецко-Приазовской Степи. На основе особенностей ультраструктуры поверхности оболочки клетки и строения шипов доказано видовую самостоятельность Tetrastrum hortobagyi Hajdu. Исследовано строение бородавчатых структур Siderocelis irregularis Hindбk (Chlorellales) и Cosmarium pseudobroomei Wolle (Desmidiales), функционально связанных с выделением клеткой слизи. На основе морфологических характеристик и особенностей онтогенеза Tetrachlorella alternans (G.M. Smith) Korschikov подтверждено принадлежность рода Tetrachlorella Korschikov к семейству Oocystaceae.

Ключевые слова: Chlorophyta, водоёмы, Донецко-Приазовская Степь, разнообразие, Луганский природный заповедник, Украинский природный заповедник, альгорезерват.

PetlovanyChlorophyta of continental waters of Donetsko-Pryazovskyi(Ukraine). – Manuscript.

Thesis for Doctor of Philosophy (Ph.D.) by speciality 03.00.05 – botany – M.G.Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.

The dissertation is devoted to study of green algae (Chlorophyta) of continental waters of Donetsko-Pryazovskyiof Ukraine. Totally 541 species (607 ifraspecific taxa) Chlorophyta for water bodies of region were revealed. They belong to 164 genera, 55 families, 22 orders and 8 classes. Chlorophyceae, Zygnematophyceae, Trebouxiophyceae is the basis of regional diversity of Chlorophyta. Decrease of species diversity of Chlorophyta in water bodies of region in direction from north to south is recorded. According to species diversity of green algae studied region were divided into three territorial unites southern, central and northern. Information about diversity of Chlorophyta of Lugansk Nature Reserve (178 species, 195 infrsp. taxa) and Ukrainian Steppe Nature Reserve (175 species, 187 infrsp. taxa) is presented. Main centre of green algae diversity of region is flood-lands of the Siverskyi Donets River. The necessity of establishing of the algae reserve in etalon ecosystems is substantiated. Considerable geographic differentiation of Chlorophyta of different physiographic regions of Donetsko-Pryazovskyiis noted. Species independence of Tetrastrum hortobagyi Hajdu is demonstrated. The structure of warty structures of Siderocelis irregularis Hindбk (Chlorellales) and Cosmarium pseudobroomei Wolle (Desmidiales) are investigated. Belonging of the genus Tetrachlorella Korschikov to family Oocystaceae is confirmed.

Key words: Chlorophyta, water bodies, Donetsko-Priazovskyi Steppe, diversity, Lugansk Nature Reserve, Ukrainian Steppe Nature Reserve, algae reserve.