Донецький національний університет

Половян Олексій Володимирович

УДК 338.1:504

Механізм забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем

Спеціальність 08.02.03 – Організація управління, планування та регулювання економікою

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Александров Іван Олександрович,

Донецький національний університет,

завідувач кафедри менеджменту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Садєков Алімжан Абдуллович, Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського (м. Донецьк), завідувач кафедри економіки підприємства, проректор з наукової роботи;

кандидат економічних наук, доцент Ляшенко Олександра Миколаївна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (м. Луганськ), доцент кафедри менеджменту

Провідна установа:

Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Харків), кафедра менеджменту та маркетингу

Захист відбудеться “22“ березня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.07 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, у залі засідань ради

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий “18” лютого 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Беспалова А.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Низький рівень зростання ВВП та обсягів промислового виробництва, збільшення деформованості економіки та високий рівень монополізації виробництва вказує на негативні явища у соціально-економічному розвитку України. Спрямування державної політики на підтримку вітчизняного виробництва, підвищення конкурентоспроможності національної економіки, створення умов для її інтенсивного розвитку та збільшення добробуту населення є основою зростання економічного потенціалу держави. Проте інтенсивний розвиток промисловості негативно впливає на навколишнє середовище. Рівень технологічного навантаження на довкілля в Україні за останні 5 років у 5-6 разів перевищує рівень економічно розвинених країн, частина потенційно небезпечних виробництв по країні складає більше 40до загального обсягу промислової продукції. Середньорічний темп зростання шкідливих викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з 1999-2003 рр. склав 107тоді як темпи зростання витрат на природоохоронні заходи стали більш повільними.

Дослідження В. Геєця, Л. Гринів, С. Глазьєва, І. Бинька, Б. Данилишина, М. Долішнього, О. Ляшенко, Г. Пастернак-Таранушенка, В. Сенчагова, В. Степанова, Г. Черніченка, М. Чумаченка, В. Шевчука, В. Шлемка та ін. спрямовані на розробку понятійного апарату, механізму функціонування і регіональних особливостей у сфері економічної й екологічної безпеки. Результати досліджень у галузі кількісної оцінки охорони навколишнього середовища й економічної безпеки містяться у роботах І. Александрова, К. Гофмана, В. Леонтьєва, І. Ляшенка, Г. Моткіна, Є. Олейнікова, Є. Рюміної та ін. Інструментарій регулювання та управління економічною й екологічною безпекою розроблений і удосконалений О. Амошею, Н. Андрєєвою, Б. Буркинським, О. Веклич, Ю. Лисенком, С. Пілієвою, А. Садєковим, І. Синякевичем, В. Трегобчуком, С. Харічковим та ін. Слід зазначити, що існуючий механізм підтримки економіко-екологічної рівноваги недостатньо досконалий. Більшість наукових досліджень не розглядають у комплексі питання розробки механізму безпеки, де пов’язуються економічні, технічні та екологічні цілі як складові управління, що орієнтовано на досягнення економічної ефективності господарської системи. Тому актуальності набуває пошук економічних важелів для забезпечення екологічної безпеки, що обумовлює спрямування дослідження економічної безпеки у взаємозв'язку з питаннями забезпечення екологічної безпеки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Донецького національного університету за темами: “Дослідження економічного розвитку старопромислових регіонів в умовах екологічних обмежень”, 1998-2000 рр. (номер держреєстрації 0198U005549) – здобувачем рекомендовано методи сканування та моніторингу зовнішнього та внутрішнього середовища для соціально-економічних систем; “Розробка моделей економічної динаміки з урахуванням екологічних обмежень”, 2001-2003 рр. (номер держреєстрації 0101U005382) – здобувачем розроблено методику розрахунку порогових значень показників економіко-екологічної безпеки; Інституту економіки промисловості НАН України за темами: “Регіональні аспекти національної безпеки (в економічній і соціальній сферах)”, 2001-2003 рр. (номер держреєстрації 0101U001123) – здобувачем обґрунтовано визначення понять “економічна безпека”, “екологічна безпека”, “економіко-екологічна безпека”; “Напрямки реформування податкової системи України”, 2001-2004 рр. (номер держреєстрації 0101U001182) – здобувачем рекомендовано підходи до використання методів кластерного та дискримінантного аналізів для диференціювання тарифів екологічного страхування.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних положень, розробка методичних підходів і практичних рекомендацій з формування механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем. Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні задачі:

- здійснено аналіз складових понять “економічна” та “екологічна безпека” і встановлено визначення терміну “економіко-екологічна безпека господарських систем”, що є підставою розробки механізму її забезпечення;

- класифіковано методи кількісної оцінки безпеки систем для визначення рівня економіко-екологічної безпеки;

- виконано аналіз законодавчих та нормативних документів у сфері забезпечення економіко-екологічної безпеки, визначено основні інструменти її забезпечення та запропоновано концептуальну модель механізму економіко-екологічної безпеки господарських систем;

- на підставі аналізу показників екологічної й економічної безпеки обґрунтовано критерії економіко-екологічної безпеки, що є основою діагностики її стану;

- обґрунтовано основні методи визначення порогових значень показників безпеки господарських систем, які дозволяють зробити вибір необхідного підходу та на цій підставі здійснено кількісну оцінку моделі поведінки системи за допомогою теорії катастроф, що є основою створення відповідної державної політики у цій сфері;

- сформовано раціональний механізм забезпечення економіко-екологічної безпеки на основі процесного підходу з використанням засобів сканування і моніторингу показників економіко-екологічної безпеки, що є підставою для прийняття адекватних управлінських рішень, та запропоновано основні економічні інструменти управління економіко-екологічною безпекою;

- обґрунтовано доцільність використання кластерного і дискримінантного аналізів при проведенні актуарних розрахунків екологічного страхування, що є підставою для диференціювання тарифів екологічного страхування;

- розраховано економічну ефективність впровадження удосконаленого механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем.

Об'єктом дослідження є процес формування механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем.

Предметом дослідження є економіко-екологічний механізм забезпечення безпеки господарських систем.

Методи дослідження. Для формування механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки використано методи системного аналізу; для оцінки коефіцієнтів рівняння впливу питомих викидів на екологічні параметри територіальних утворень – економетричні методи; для побудови порогових значень показників економіко-екологічної безпеки – методи нелінійної динаміки, які базуються на теорії катастроф; для класифікації підприємств за рівнем економіко-екологічної безпеки – методи кластерного і дискримінантного аналізу; для оцінки кількісної ймовірності шкоди від негативного впливу на довкілля – бінарну логістичну регресію. Обробку статистичної інформації та оцінку параметрів моделі залежності екологічних параметрів територіальних утворень від впливу питомих викидів пересувними джерелами і загальними питомими викидами здійснено за допомогою пакета MS Excel, кластерний і дискримінантний аналізи реалізовані у Statistica-5 for Windows.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі розроблено нові, уточнено і доповнено науково-методичні положення і практичні рекомендації з формування механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки. Положення роботи, що мають елементи наукової новизни, полягають у такому:

вперше:

- запропоновано схему відстеження індикаторів економіко-екологічної безпеки з використанням засобів сканування і моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища господарської системи в умовах різноманітних збурень;

- запропоновано метод кількісної оцінки порогових значень питомих викидів пересувними джерелами на підставі використання теорії катастроф, що дозволяє визначити рівень економіко-екологічної безпеки;

удосконалено:

- механізм забезпечення економіко-екологічної безпеки, що формує інституційні та ринкові інструменти для проведення відповідної політики у сфері забезпечення економіко-екологічної безпеки;

дістало подальшого розвитку:

- зміст поняття “економічної безпеки”, що є станом соціально-економічної системи, який характеризується підтримкою рівноваги й стійкого розвитку в умовах впливу дестабілізуючих факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ і “екологічної безпеки”, що є станом захищеності реципієнтів і навколишнього природного середовища від негативних впливів, загроз і наслідків антропогенної діяльності;

- поняття “економіко-екологічної безпеки” як стан, що характеризується збалансуванням між цілями розвитку соціально-економічної системи та негативними наслідками від її дії на довкілля з урахуванням впливу дестабілізуючих факторів;

- методичні рекомендації з проведення актуарних розрахунків екологічного страхування з використанням кластерного аналізу для скорочення інформаційного простору і дискримінантного аналізу, що дозволяє групувати підприємства за рівнем економіко-екологічної безпеки, а також адаптовано бінарну логістичну регресію для оцінки ймовірності шкоди.

Практичне значення одержаних результатів визначається розробкою методики оцінки порогових значень показників економіко-екологічної безпеки, моніторингу стану соціально-економічної системи і механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки. Засоби сканування і моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища впроваджено на ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”. Загальний економічний ефект складає 619,436 тис.грн., з них частка дисертанта – 4тобто 24,78 тис.грн у рік (акт впровадження від 24 квітня 2002 р.). Методи оцінки порогових значень показників безпеки та інструментарій забезпечення економіко-екологічної безпеки, що запропоновано здобувачем, використано при розробці Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року (лист №1-9я-932 від 09.04.2002). Теоретичні положення і методичні рекомендації, представлені в роботі, використовуються в навчальному процесі Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України в процесі викладання курсів “Економіка підприємства” й “Екологічний менеджмент” (довідка №732/01-27/6.9.0 від 12.10.2004).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Усі наукові результати, які містяться в ній, отримано автором особисто і відображають авторський підхід до вирішення проблеми формування механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки. Внесок автора в роботи, виконані в співавторстві, конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень обговорені й одержали схвалення на наукових і науково-практичних конференціях, семінарах і форумах. Основні з них такі: Міжнародна конференція студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (2000, 2001, 2002, 2003 рр., м. Донецьк), Міжнародний молодіжний форум “Радіоелектроніка і молодь у ХХ столітті” (2000, 2001 рр., м. Харків), Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми забезпечення економічної безпеки” (2001 р., м. Донецьк), Третя міжнародна конференція студентів і молодих учених “Економіка і маркетинг у XXI столітті” (2002 р., м. Донецьк), Перша міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих учених “Сучасні задачі прикладної статистики, промислової, актуарної і фінансової математики” (2002 р., м. Донецьк), Міжнародна конференція “Теория и практика экологического страхования” (2002 р., м. Москва, Росія), Міжнародна науково-практична конференція „Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України” (2003 р., м. Львів), 4 Міжнародна науково-практична конференція „Перспективи розвитку внутрішнього ринку промислових товарів в Україні” (2004 р., м. Київ).

Публікації. Основні положення і висновки дослідження опубліковані в 22 наукових працях, у тому числі: 1 монографія, 8 статей у наукових фахових виданнях, 13 матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій – 6,48 д.а., з яких особисто авторові належить 3,94 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 147 найменувань. Обсяг роботи складає 199 сторінок тексту, 29 рисунків, 20 таблиць, 5 додатків.

ОСНОВНі положення дисертаційної РОБОТИ

У роботі розвинуто теоретичні положення, методичні основи і практичні рекомендацій з формування механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки.

У першому розділі „Концептуальні основи механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем” доведено, що в характеристиці безпеки життєдіяльності суспільства економіко-екологічна безпека посідає особливе місце. Це поняття має складну структуру, тому відсутній єдиний підхід до визначення його змісту.

Базуючись на принципах системного підходу до аналізу трактування поняття “економічна безпека” визначено, що вона є особливим станом системи, а також окремим напрямком економічної науки. Розглядаючи господарську систему як окремий випадок соціально-економічної системи слід відзначити, що економічна безпека – це стан соціально-економічної системи, який характеризується підтримкою рівноваги й стійкого розвитку в умовах впливу дестабілізуючих факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ на підставі попередження впливу внутрішніх і зовнішніх загроз. Загроза для соціально-економічної системи – це конкретна небезпека, що створює перешкоди у функціонуванні системи і задоволенні її економічних інтересів. Ґрунтуючись на розробках по проблемі визначення поняття економічної безпеки, слід зазначити, що безсумнівними складовими цього поняття є такі найважливіші компоненти як “розвиток”, “стійкість”, “рівновага” й “інтерес”.

Підхід до визначення поняття “екологічна безпека” і створення буферної системи для попередження загроз припускає дослідження цього поняття не тільки як охорону і збереження навколишнього середовища, а враховує його соціально-економічний зміст. Узагальнення літературних джерел дозволяє визначити екологічну безпеку як стан захищеності реципієнтів і навколишнього природного середовища від негативних впливів, загроз і наслідків антропогенної діяльності. Оскільки захищеність забезпечується відповідними витратами, то досліджуване поняття тісно пов'язано з поняттям “економічна безпека”. Отже, виникає більш агреговане поняття “економіко-екологічна безпека”, тобто це стан, що характеризується збалансуванням між цілями розвитку соціально-економічної системи та негативними наслідками від її дії на довкілля з урахуванням впливу дестабілізуючих факторів. Основна діяльність в сфері економіко-екологічної безпеки спрямована на забезпечення досягнення економічних цілей системи із мінімізацією шкідливого впливу на навколишнє середовище. Інструментом забезпечення економіко-екологічної безпеки є природоохоронна діяльність у сфері економічних відносин. За цих умов критеріями економіко-екологічної безпеки є специфічні вимоги перебування значень індикаторів безпеки у визначених границях, перехід за які означає зниження безпеки.

Доведено, що до методів оцінки безпеки соціально-економічних систем відносяться спостереження динаміки зміни основних показників; одержання інтегральної оцінки безпеки; багатомірний аналіз; методи аналізу й обробки сценаріїв; математичне моделювання, теоретико-ігрові методи, теорія нечітких систем, методи оцінки імовірності виникнення аварійних ситуацій.

Питання забезпечення економіко-екологічної безпеки регулюються Конституцією України, Концепцією національної безпеки України, Законами України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про основи національної безпеки України”, “Про охорону атмосферного повітря”, “Про екологічну експертизу”, “Про відходи”, Водним кодексом України, Кодексом України про надра, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним кодексом України та ін. Відзначено, що ряд інструментів економіко-екологічної безпеки не мають законодавчого забезпечення (багатофункціональна система з елементами взаємостимулювання та взаємофінансування (перерозподільні системи, порядок передачі дозволу на забруднення), екологічні податки, ринкове ліцензування, аукціон квот, фондоутворюючі податки й платежі (на тимчасовій підставі) та ін.).

Проведені дослідження дозволяють запропонувати наступну концептуальну схему забезпечення економіко-екологічної безпеки (рис. ).

Негативний вплив зовнішніх і внутрішніх загроз визначає основну мету забезпечення економіко-екологічної безпеки – досягнення економічних цілей господарської системи при мінімізації шкідливого впливу на навколишнє середовище, що можливо при застосуванні методів оцінки й інституціональному забезпеченні економіко-екологічної безпеки.

Діагностика стану передбачає визначення та використання відповідних індикаторів економіко-екологічної безпеки з пороговими значеннями. Механізм забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем припускає використання відповідного адміністративного й економічного інструментарію.

У другому розділі „Формування механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем” досліджено процедуру діагностики економіко-екологічної безпеки на підставі формування переліку індикаторів, спрямованих на вибір показників, що найбільш повно характеризують поводження соціально-економічної системи. Обґрунтовано практичне значення аналізу та класифікації методів оцінки порогових значень індикаторів, що дозволяє оцінити фактичний рівень економіко-екологічної небезпеки.

Індикаторами економіко-екологічної безпеки є показники, що характеризують ступінь захищеності від негативного екологічного впливу з урахуванням досягнення цілей соціально-економічної системи. Запропоновано як основні індикатори економіко-екологічної безпеки використовувати наступні показники: “зелений” ВВП, обсяги викидів шкідливих речовин, сума зборів за забруднення навколишнього середовища, відрахування на природоохоронні заходи, частка потенційно небезпечних виробництв (хімічної і нафтохімічної, металургійної, енергетичної галузей) у структурі промисловості, питома вага обробної промисловості в загальному обсязі промислового виробництва, витрати на капітальний ремонт природоохоронних засобів, матеріалоємність і енергоємність продукції, рівень збитків від надзвичайних ситуацій техногенного характеру, витрати на збереження і знищення вторинної сировини, площа, займана відходами.

У результаті аналізу процедур формування порогових значень індикаторів запропоновано методичні підходи до визначення їхніх чисельних значень з використанням методів експертного оцінювання; аналогій; розрахункових методів (табл.1), які мають значні переваги та деякі недоліки.

Таблиця 1

Характеристика методів оцінки порогових значень індикаторів економіко-екологічної безпеки

Метод | Переваги | Недоліки

Експертне оцінювання | Охоплення широкого переліку індикаторів | Великий ступінь суб'єктивізму в оцінці значень

Розрахункові методи | Відсутність суб'єктивізму в оцінці рівня безпеки | Застосовуються до обмеженої групи індикаторів

Метод аналогій | Використання “історичного” досвіду для нових умов функціонування соціально-економічної системи | Не враховує особливості функціонування і розвитку окремої соціально-економічної системи

Виявлено, що менш суб'єктивними є розрахункові методи, які припускають побудову моделі залежності рівня безпеки від показників функціонування соціально-економічної системи.

Найбільш точними є розрахункові методи, до яких відносяться алгоритми теорії катастроф. Для ілюстрації її практичного застосування до оцінки порогових значень використані “шкідливі викиди в атмосферу стаціонарними джерелами”. Цей індикатор є достовірною оцінкою рівня впливу виробництва на навколишнє середовище. Параметром впливу на зміну шкідливих екологічних викидів є витрати на природоохоронні заходи (рис. ).

На рис. доведено наявність нелінійного зв'язку між показниками. Тому для моделювання взаємозв'язку між екологічно шкідливими викидами і витратами на природоохоронні заходи обґрунтовано доцільність використання катастрофи “збірка”. Після оцінки параметрів рекомендовано модель для України:

(1)

де х – поточні витрати на основні природоохоронні заходи, млрд. грн; аі – коефіцієнти рівняння, при D2=0,999, F-критерій=1942,7 (F-табл.=6,388). Статистична оцінка надійності коефіцієнтів рівняння на основі t-статистики дозволяє зробити висновки про значимість отриманих результатів.

Керуючі перемінні а1 і а2 інтерпретуються як питомі екологічно шкідливі викиди пересувними джерелами і питомі загальні екологічно шкідливі викиди відповідно. Після проведених розрахунків встановлені три точки рівноваги: (1,93; 4,60), (2,78; 3,89), (-4,71; -198,19). Остання точка повинна бути скасована через невідповідність економічному змістові задачі. Підставляючи значення точки рівноваги в рівняння другої похідної, можна зробити висновок про те, що перша точка рівноваги є стійкою, тоді як друга – хитливою.

На рис. представлені фактичні і порогові значення для питомих викидів пересувними джерелами, які свідчать про перевершення фактичних значень над пороговими, що збігається з результатами аналізу стійкості отриманої моделі.

У третьому розділі „Практична реалізація механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем” обґрунтовано необхідність побудови універсального механізму, який дозволяє об'єднати інструменти та забезпечити управління економіко-екологічною безпекою. Необхідним елементом механізму є процедура спостереження за станом складових і соціально-економічної системи в цілому, що дозволяє вчасно реагувати на зміни в її поводженні та приймати адекватні управлінські рішення.

В Україні ключовим економічним інструментом в галузі економіко-екологічної безпеки є збір за забруднення навколишнього середовища, що діє недостатньо ефективно. Доведено, що основними інструментами управління економіко-екологічною безпекою є: адміністративні інструменти (важелі примушення, інструменти матеріального стимулювання і підтримки); економічні інструменти (допоміжні засоби, асоційовані засоби, важелі економічного стимулювання (цінове регулювання).

Ефективним інструментом економіко-екологічної безпеки в багатьох країнах виступає екологічне страхування. Даний інструмент дозволяє акумулювати кошти для ліквідації негативних наслідків господарської діяльності та для фінансування природоохоронних заходів.

Екологічне страхування передбачає диференційовані тарифи, які враховують величини можливих збитків в результаті страхової події та їхньої частоти, виявлених, досліджених і систематизованих у процесі екологічного аудиювання. Основою для визначення тарифних ставок страхування є групування підприємств в однорідні групи. Поставлена задача вирішена за допомогою використання кластерного і дискримінантного аналізу. Для апробації запропонованого методу вихідними даними є значення 23 показників по 19 підприємствам Донецької області за 2001-2003 роки. Використання методу одиночного зв'язку та методу Уорда дозволило розбити вихідну сукупність на три групи.

Для скорочення інформаційного простору обрані найбільш значимі показники: фактично виплачено підприємствами екологічних зборів, знос основних фондів на кінець року, збитки і штрафи за порушення природоохоронного законодавства, середня заробітна плата, середньорічна вартість основних засобів. Значення дискримінантної функції для центроідів груп такі: для І групи – 219,09; для ІІ групи – 14,02; для ІІІ групи – 44,47. Отримані групи підприємств дозволяють найбільш повно показати існуючі відмінності між розглянутими об'єктами, що має бути враховано при визначенні тарифів екологічного страхування.

Класифікація сукупності об'єктів господарювання дозволяє формувати гнучку тарифну політику на основі встановлення диференційованих тарифних ставок для кожної групи підприємств. Варіювання границь тарифної ставки дозволяє підвищити стійкість страховика. Для визначення числових значень фінансової стійкості страхових компаній необхідно розрахувати імовірність шкоди. Проблему одержання числових значень імовірності шкоди (Р) запропоновано вирішити з використанням бінарної логістичної регресії:

(5)

де хi – значення і-ої незалежної перемінної; аi – коефіцієнти бінарної логістичної регресії. Якщо розрахункове значення р менше 0,5, то можна припустити, що подія не настане. Інакше передбачається настання події.

Механізмом забезпечення економіко-екологічної безпеки є організаційні засоби, які спрямовані на запобігання і ліквідацію загроз. Його компоненти охоплюють: наукові дослідження в даній сфері; правове забезпечення економіко-екологічної безпеки; управлінську діяльність по забезпеченню економіко-екологічної безпеки; спостереження за станом соціально-економічної системи з метою виявлення і запобігання загроз економіко-екологічній безпеці (рис.4).

Здійснення функції контролю, тобто оцінки реальної ситуації, порівняння її з запланованими параметрами, аналіз причин відхилень, коректування дій і виявлення тенденцій розвитку можливо на підставі запропонованих засобів сканування і моніторингу. Сканування означає комплекс заходів, спрямованих на періодичне відстеження внутрішніх і зовнішніх факторів функціонування соціально-економічної системи, а моніторинг – на постійне відстеження і контроль стану обраних індикаторів. Спостереження є більш агрегованим поняттям, що включає моніторинг і сканування.

На рис. представлена схема відстеження основних показників діяльності соціально-економічної системи. Основними елементами є сканування і моніторинг. Слід відзначити, що від кількості індикаторів економіко-екологічної діяльності, які відстежуються й аналізуються, залежить рівень мінімізації ризиків, які необхідно довести до запрограмованого рівня.

Відстеження основних показників діяльності соціально-економічної системи здійснюється в декілька етапів: сканування зовнішнього і внутрішнього середовища, на підставі якого формується перелік індикаторів, що характеризують стан системи; визначення порогових значень для обраних індикаторів; сформований таким чином перелік індикаторів стану соціально-економічної системи містить порогові значення параметрів діяльності та є основою моніторингу (рис.5).

При скануванні зовнішнього і внутрішнього середовищ отриманий перелік індикаторів порівнюється з існуючим списком для моніторингу. Якщо присутнє істотне розходження між списками, то процедура повторюється знову. У противному випадку здійснюється повернення до існуючого переліку індикаторів. Це є основою для вироблення адекватного управлінського рішення, яке сприяє забезпеченню економіко-екологічної безпеки системи.

ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” є значним виробником металевої продукції в Україні. Специфіка виробництва обумовлює значний негативний вплив на навколишнє середовище, що ускладнюється значною територіальною відстанню між пунктами технологічного циклу. Перевезення відходів між ланцюгами виробництва є загрозою для навколишнього середовища. Тому скорочення екологічних викидів з одного боку дозволяє зменшити суми екологічних зборів і на підставі цього підвищити прибуток, а з іншого – знизити рівень екологічно шкідливого впливу на довкілля і підвищити рівень економіко-екологічної безпеки підприємства.

Засоби сканування та моніторингу впроваджені у діяльність ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, що дозволило отримати загальний економічний ефект у сумі 619,436 тис. грн., з них частка дисертанта – 24,78 тис. грн. у рік (табл.2).

Таблиця 2

Розрахунок зміни суми екологічних зборів

Показники | Індекси | Грошовий вираз змін, грн.

Загальна зміна екологічних зборів | 0,91 | -619436,11

Зміна екологічних зборів за рахунок суми екологічних зборів на 1 грн товарної продукції | 0,80 | -1603571,02

Зміна екологічних зборів за рахунок зміни обсягу товарної продукції на 1 грн витрат транспортного цеху | 0,79 | -2068394,96

Зміна екологічних зборів за рахунок ваги транспортних витрат у загальній сумі витрат | 1,30 | 2336986,19

Зміна екологічних зборів за рахунок повної собівартості продукції | 1,10 | 715543,69

Таким чином, оптимізація перевезення відходів на підставі використання засобів сканування та моніторингу забезпечує суттєву економічну вигоду, що особливо актуально для крупних господарських систем зі значною відстанню технологічних ланцюгів.

основні ВИСНОВКИ дисертаційної роботи

Соціально-економічні трансформації в Україні спричинили виникнення ряду загроз в економічній та екологічній сферах. Попередження цих загроз потребує розвитку теоретичних й методологічних основ економіко-екологічної безпеки, визначення її метрологічного апарата. Тому у дисертаційній роботі отримані наукові результати, що полягають у розвитку теоретичних основ, розробці методичних основ і практичних рекомендацій з формування механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки.

1. На підставі теоретичних досліджень понять “економічна” і “екологічна безпека” удосконалено визначення “економіко-екологічної безпеки”, що є станом, який характеризується збалансуванням між цілями розвитку соціально-економічної системи та негативними наслідками від її дії на довкілля з урахуванням впливу дестабілізуючих факторів захищеності від негативного екологічного впливу з урахуванням досягнення економічних цілей соціально-економічної системи.

2. Запропоновано методи кількісної оцінки рівня безпеки соціально-економічних систем (аналіз часових рядів, експертне оцінювання, методи оптимізації, теорія катастроф, багатомірний статистичний аналіз, теорія ігор, методи обробки сценаріїв та ін.), які дозволяють визначити рівень економіко-екологічної безпеки.

3. На підставі аналізу вітчизняного законодавства у галузі економіко-екологічної безпеки визначено основні напрямки удосконалення законодавства, що є основою використання інструментарію забезпечення економіко-екологічної безпеки та запропоновано концептуальну модель механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем.

4. Обґрунтовано перелік основних індикаторів безпеки систем та розроблено метод визначення порогових значень, який базується на використанні теорії катастроф. Дієвість методу доведена розрахунками порогових значень для питомих викидів пересувними джерелами за 1996-2003 рр., що підтверджує знаходження України в небезпечній зоні функціонування і потребує використання відповідного інструментарію для забезпечення економіко-екологічної безпеки.

5. Доведено, що економічними інструментами забезпечення економіко-екологічної безпеки є комплекс засобів, що містить: допоміжні засоби (стандарти і норми, орієнтири граничних концентрацій і викидів; плата за землекористування; відповідальність при правопорушеннях екологічного характеру, нанесення збитку в результаті забруднення навколишнього середовища), асоційовані засоби (адміністративні податки; фондоутворюючі податки і платежі (на тимчасовій основі); порядок обов'язкового страхування екологічних ризиків), важелі економічного стимулювання (цінова диференціація; податки на продукти і вироби; екологічні податки; заставні системи).

6. Розроблено методичні рекомендації з проведення актуарних розрахунків екологічного страхування з використанням кластерного аналізу для скорочення інформаційного простору та дискримінантного аналізу, що дозволяє згрупувати підприємства для встановлення диференційованих ставок страхування, а також запропоновано використовувати бінарну логістичну регресію для оцінки імовірності збитку. Розрахунками, що проведені по 19 підприємствах Донецької області, підтверджено ефективність використання даних методів.

7. Для забезпечення економіко-екологічної безпеки запропоновано механізм управління на підставі використання інституціональних та ринкових інструментів: правове забезпечення; діяльність, спрямована на забезпечення економіко-екологічної безпеки; спостереження за станом соціально-економічної системи.

8. Для здійснення функції контролю за станом економіко-екологічної безпеки запропоновано засоби сканування і моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища, які забезпечують оперативне відстеження основних показників діяльності соціально-економічної системи, дозволяють здійснювати вибір основних індикаторів економіко-екологічної безпеки, визначення їх порогових значень і коректування переліку індикаторів з урахуванням існуючих тенденцій розвитку системи.

9. Реалізація удосконаленого механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем на прикладі ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” дозволила отримати економічний ефект у розмірі 619,436 тис.грн., з них частка дисертанта – 24,78 тис.грн у рік.

Список опублікованих наукових праць за темою дисертації

монографія:

1. Прогнозні оцінки розвитку промисловості Донецької області//Перспективи науково-технічного розвитку регіону: Матеріали до Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 р./ Амоша О.І., Амітан В.Н. та ін. – Донецьк, Ін-т економіки пром-сті,2002. – 306 с. (Особистий внесок: модель прогнозної оцінки розвитку промисловості Донецької області)

у фахових наукових виданнях:

2. Половян А.В. Анализ законодательной основы обеспечения эколого-экономической безопасности хозяйствующих систем//Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: Сб.научн.трудов/НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецк: 2003. – С.427-442.

3. Александров І.О., Половян О.В. Кластеризація територіальних утворень України за рівнем економічної безпеки//Економічна кібернетика. – 2000. – №5-6. - С.40-47. (Особистий внесок: пропозиції до формування алгоритму кластерного аналіза)

4. Подлужна Н.О., Половян О.В. Якість прибутку як критерій ефективності металургійного виробництва//Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: Сб. науч. тр./НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2001. – Т.1. – С.281-295. (Особистий внесок: метод переходу від кореляційної матриці до матриці відстаней)

5. Александров И.А., Орлова Е.А., Половян А.В. Оценка финансовой безопасности промышленного предприятия//Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. Вип. 46. – Донецьк: ДонНТУ, 2002. – С. 12-19. (Особистий внесок: алгоритм визначення інформативних показників)

6. Aleksandrov I., Chernichenko G., Polovyan A. Rate of ecology insurance//Economske teme. - Nis: University of Nis, Faculty of economics, 2002, - year ХL, vol. 1-2. – P.693-699. (Особистий внесок: ідея та обґрунтування використання дискримінантного аналізу для дифиренцювання тарифних ставок)

7. Александров І.О., Половян О.В. Економічна безпека: трактування, поняття, класифікація//Теоретичні та прикладні питання економіки. Вип. 4. – Київ: КНУ імені Тараса Шевченка, 2004. – С.77-84. (Особистий внесок: класифікація поняття „економічна безпека”)

8. Александров І.О., Половян О.В., Черніченко Г.О. Економіко-екологічна безпека територіальних утворень та виробничих систем//Регіональна економіка. – №1. – 2004. – С.133-145. (Особистий внесок: аналіз визначень екологічної безпеки)

9. Александров И.А., Красовская Н.С., Половян А.В. Институциональные основы охраны окружающей среды//Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Вип. . – Донецьк, ДонНТУ, 2004. – С.207-217. (Особистий внесок: запропоновано механізм забезпечення економіко-екологічної безпеки)

за матеріалами конференцій:

10. Половян А.В. Экономическая безопасность как сфера знаний//Матеріали вузівської студентської наукової конференції “Управління економічними системами”. - Донецьк: ДонДУ, 2000. – С. 28-30.

11. Половян О.В. Оцінка економічної безпеки територіальних систем//Научные труды 4-го Международного молодежного форума “Радиоэлектроника и молодежь в ХХI веке”. - Харьков: ХТУРЭ, 2000. – С. .

12. Половян А.В. Кластеризация в социально-экономических системах//Труди Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 3. – Донецьк: ДонНУ, 2000. – С.84-87.

13. Анастасов А.Г., Половян А.В. Экономическая оценка социальной опасности//Праці наукової конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідницької роботи: економіка, менеджмент, маркетинг, кількісні методи. - Донецьк: ДонНУ, 2001 – С. 89-91. (Особистий внесок: алгоритм оцінки соціальної безпеки)

14. Половян А.В. Методы многомерного анализа в управлении экономической безопасностью систем//5-й Международный молодежный форум “Радиоэлектроника и молодежь в ХХI веке”: Сб. научных трудов. Ч. 2. – Харьков: ХТУРЭ, 2001. – С. 451-452.

15. Половян А.В. Формирование методики оценки безопасности экономических систем//Праці Першої міжнародної другої всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво стале економічне зростання”. Частина 2. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – С.29-32.

16. Половян А.В. Кластерный анализ как инструмент инвестиционной политики//Праці вузівської конференції студентів та молодих учених за підсумками науково-дослідницької роботи: проблеми національної та глобальної економіки, маркетинг, економіка підприємства. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – С.50-52.

17. Половян А.В. Проблема самоорганизации в обществе в контексте обеспечения безопасности//Матеріали 3 міжнародної конференції студентів і молодих вчених “Економіка і маркетинг в XXI сторіччі”. – Донецьк: РВА ДонНТУ, 2002. – С. 172-173.

18. Половян А.В. Элементы теории хаоса в анализе экономической динамики//Тезисы докладов Первой международной научно-практической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых “Современные задачи прикладной статистики, промышленной, актуарной и финансовой математики”. – Донецк: ДонНУ, 2002. – С. 52.

19. Александров И.А., Черниченко Г.А., Половян А.В. Актуарий экологического страхования//Труды Всероссийской и Международной конференции “Теория и практика экологического страхования”. – М.: ИПР РАН, 2002. – С. 9-15. (Особистий внесок: обгрунтовано використання кластерного аналізу для дифиренцювання тарифних ставок)

20. Половян А.В. Безопасность как объект исследования//Праці Другої міжнародної третьої всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 3. – Донецьк: ДонНУ, 2002 – С. 202-205.

21. Половян А.В. Метрология в организации наблюдений эколого-экономической безопасности//Праці вузівських конференцій професорсько-викладацького складу та студентів за підсумками науково-дослідницької роботи: економіка, менеджмент, маркетинг, кількісні методи. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С.82-84.

22. Половян А.В. Зарубежный опыт учета экологических затрат//Праці Четвертої міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво стале економічне зростання”. Частина 3. – Донецьк: ДонНУ, 2003 – С. 64-66.

АНОТАЦІЯ

Половян О.В. Механізм забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування та регулювання економікою, Донецьк, 2005.

Дисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних положень, розробці методичних основ і практичних рекомендацій з формування механізму забезпечення економіко-екологічної безпеки. У роботі наведені результати дослідження сутності поняття економіко-екологічна безпека господарських систем, встановлені методи кількісного виміру рівня безпеки та проаналізовано законодавчу базу в цій сфері.

Для діагностики загроз та рівня економіко-екологічної безпеки обґрунтовано критерії та запропоновано основні підходи до оцінки їх порогових значень. Одержано модель залежності екологічних викидів від витрат на основні природоохоронні заходи, що є основою для кількісної оцінки порогових значень питомих викидів пересувними джерелами. Рекомендовано інструменти управління економіко-екологічною безпекою. Адаптація методів кластерного і дискримінантного аналізів дозволила удосконалити методичні рекомендації з проведення актуарних розрахунків екологічного страхування. Удосконалено механізм управління економіко-екологічною безпекою, що базується на адміністративно-політичних та ринкових інструментах. Запропоновано схему відстеження індикаторів економіко-екологічної безпеки з використанням засобів сканування і моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища соціально-економічної системи. Основні результати дисертації впроваджені на металургійних підприємствах Донецької області, у процесі підготовки Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 р., в навчальному процесі у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Ключові слова: економіко-екологічна безпека, індикатори, порогові значення, засоби сканування і моніторингу, механізм управління економіко-екологічною безпекою.

Аннотация

Половян А.В. Механизм обеспечения экономико-экологической безопасности хозяйственных систем. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – Организация управления, планирования и регулирования экономикой, Донецк, 2005.

Диссертационная работа посвящена развитию теоретических положений, разработке методических основ и практических рекомендаций по формированию организационного механизма обеспечения экономико-экологической безопасности. В работе исследована сущность понятий “экономическая безопасность” и “экологическая безопасность”, что стало основой для выработки авторского определения понятия “экономико-экологическая безопасность” социально-экономических систем, проанализированы методы количественного измерения и проанализирована законодательная база в этой сфере.

Для количественной оценки экономико-экологической безопасности социально-экономических систем обоснованы показатели и проанализированы основные подходы к оценке их значений. Используя динамику индикаторов экономико-экологической безопасности Украины, получена модель зависимости экологических выбросов от затрат на основные природоохранные мероприятия, что стало основой для количественной оценки пороговых значений удельных выбросов передвижными источниками.

Рекомендованы инструменты управления экономико-экологической безопасностью. Адаптация методов кластерного и дискриминантного анализов позволила усовершенствовать методические рекомендации по проведению актуарных расчетов экологического страхования. Использование кластерного анализа для сокращения информационного пространства и дискриминантного анализа, позволяющего сгруппировать предприятия, предоставляет возможность устанавливать дифференцированные ставки страхования. Предложено использовать бинарную логистическую регрессию для оценки вероятности ущерба. Усовершенствован механизм управления экономико-экологической безопасностью, который позволяет использовать разнообразные рыночные инструменты для проведения соответствующей политики в природоохранной сфере. Предложена система отслеживания индикаторов экономико-экологической безопасности с использованием средств сканирования и мониторинга внешней и внутренней среды социально-экономической системы. Основные результаты диссертации используются на металлургических предприятиях Донецкой области, в процессе подготовки программ развития Донецкой области, при проведении занятий в Донецком национальном университете Министерства образования и науки Украины.

Ключевые слова: экономико-экологическая безопасность, индикаторы, пороговые значения, средства сканирования и мониторинга, механизм управления экономико-экологической безопасностью.

AnNotation

Polovyan A.V. Mechanism of providing the economic- ecological safety of the economic system. – Manuscript.

Thesis for Candidate’s degree in economic sciences in speciality 08.02.03 - Organization of management, planning and adjusting by an economy, Donetsk, 2005.

The dissertation is devoted to the development of theoretical positions and the elaboration of methodical bases and practical recommendations in forming the mechanism of providing the economic- ecological safety. The results of research the essence of economic-ecological safety of economic system concept were given; methods of the quantitative measuring the safety level have ascertain; legislative base has analyzed in this branch.

Criteria for diagnostics of threats and economic-ecological safety level were improved; and main approaches for their threshold values’ estimation were offered. The model of environmental pollution dependence from the expenditures for pollution abatement, that is the basement for the quantitative measuring the threshold values of the pollutions by movable sources was obtained. The instruments of economic-ecological safety management were recommended. Adaptation of the methods of cluster and discriminated analyses allowed to improve the methodical recommendations in conducting the actuarial calculations of ecological insurance. The mechanism of economic-ecological safety management that is bases on institutional and market instruments were improved. The scheme to watching the economic-ecological safety indicators with using the methods of scanning and monitoring of external and internal environment of social-economic system has offered. Main results of the dissertation has adopted on metallurgical enterprises in Donetsk region, during the grounding the Program of scientific and technical development of Donetsk region on a period to 2020 year, in education process in Donetsk National University.

Key words: economic-ecological safety, indicators, threshold values, means of scanning and monitoring, mechanism of economic-ecological safety management.

Половян Олексій Володимирович

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Підписано до друку 22.12.2004 | Формат 60х84/16 | Папір типографський

Друк офсетний | Умов. друк. арк. 0,95

Тираж 100 прим. | Замовлення №52

Надруковано в типографії ТОВ “Апекс”

тел. 305-39-41