– для старшокласників з великого міста більшою мірою характерне планування майбутнього на найближчий рік, а для старшокласників з малого міста – міркування про цінності;

– старшокласники з великого міста бачать своє майбутнє, насамперед, „комфортним”, а випускники з малого міста – „великим і прекрасним”.

Старшокласники з великого і малого міста оцінюють сучасну соціальну ситуацію радше як стабільну, ніж нестабільну; темп життя старшокласники з великого міста вважають швидким, старшокласники з малого міста – середнім.

6. Міра переживання майбутнього, як проблеми, опосередкована такими детермінантами, як особливості образу майбутнього і міра гармонійності, позитивності Я-концепції молодих людей. Чим вища позитивність Я-концепції, тим нижча міра переживання суб’єктом майбутнього як проблеми. Юнаки та дівчата, що мають високу працездатність, адекватну самооцінку, здатність відстоювати свою точку зору і високі комунікативні здібності, переживають своє майбутнє як проблему меншою мірою, ніж їхні ровесники з низькою працездатністю, низькою самооцінкою і низьким рівнем розвитку комунікативних здібностей. Крім того, було виявлено, що міра переживання майбутнього, як проблеми, зростає при підвищенні рівня особистісної тривожності.

Таким чином, у ході дослідження було виконано поставлені завдання: виявлено характерні риси образу майбутнього у старшокласників, проаналізовано спільні та відмінні риси образу майбутнього у сучасних старшокласників та образу майбутнього старшокласників, що жили за соціалістичної системи. Виявлено спільні та відмінні риси уявлень про майбутнє у старшокласників з великого і малого міста, а також у юнаків та дівчат, з’ясовано міру переживання молодими людьми майбутнього, як проблеми, і доведено, що ця міра (висока, середня, низька) опосередкована особистісними особливостями юнаків та дівчат.

Перспективою подальших досліджень є аналіз динаміки уявлень про майбутнє у підлітковому та юнацькому віці, а також вивчення специфічних рис образу майбутнього у випускників вузів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Посацький О.В., Коваленко А.Б. Психологічний зміст поняття “майбутнє”. Теоретичний огляд // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. № 576. Харків, 2002. – С. 80-84.

2. Посацький О.В. Теоретичні засади вивчення особливостей образу майбутнього в юнацькому віці // Молодь і ринок. – Дрогобич, 2003. – С. 19-23.

3. Посацький О.В. Особливості образу майбутнього в юнацькому віці // Психологія сучасності: наука і практика. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців. Тези. ІІ частина. – Одеса, 2003. –
С. 51-53.

4. Посацький О.В. Особливості емоційного ставлення старшокласників до образу майбутнього // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. № 599. Матеріали V Міжнародних психологічних читань „Психологія: історія і сучасність”. – Харків, 2003. – С. 283-288.

5. Посацький О.В. Особливості образу майбутнього в юнацькому віці // Проблеми загальної, вікової та педагогічної психології. Зб.наук.праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. Том YI. – Випуск 3. – К., 2004. – С. 264-272.

6. Посацький О.В. Залежність особливостей образу майбутнього від місця проживання старшокласників // Вісник Київського міжнародного університету. Серія: Педагогіка. Психологія – К., 2004.

7. Посацький О.В. Психологічний аналіз образу майбутнього в старшокласників // Наука і освіта. Матеріали конференції. – Одеса, 2004. –
С. 227-230.

Посацький О. В. Психологічні особливості образу власного майбутнього в ранній юності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2005.

У дисертаційному дослідженні дається психолого-педагогічний аналіз проблеми уявлення про майбутнє у ранній юності.

Виявлено, що майбутнє усвідомлюється старшокласниками, як найгостріша проблема, що є наслідком виникнення протиріччя між суб’єктивно бажаним та об’єктивно можливим. Емоційне ставлення до майбутнього є тлом, необхідним для нормального планування майбутнього, тобто виконує активно-пристосувальну функцію.

Виявлено особливості часової перспективи, змістової наповненості та емоційного переживання образу майбутнього у старшокласників: у часовій перспективі переважає далека перспектива; змістова наповненість образу майбутнього характеризується переважанням орієнтації на себе, власне життя, а емоційне переживання свідчить про те, що майбутнє є для старшокласників найважливішою проблемою.

Виявлено подібні та відмінні риси образу майбутнього у старшокласників з великого та малого міста, а також відмінності в образі майбутнього у юнаків та дівчат. Уявлення про майбутнє старшокласників з малого міста більш ідеалізовані та орієнтовані на думку соціуму; плани випускників школи з великого міста конкретні, стереотипні, спрямовані на себе.

Показано, що міра переживання майбутнього як проблеми опосередкована особистісними детермінантами: особливостями образу майбутнього, мірою гармонійності, позитивності Я-концепції, самооцінкою, рівнем тривожності старшокласників.

Ключові слова: рання юність, старший шкільний вік, образ майбутнього, гендерні відмінності, соціальна ситуація розвитку.

Посацкий А. В. Психологические особенности образа собственного будущего в ранней юности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2005.

В диссертационном исследовании дается психолого-педагогический анализ проблемы представления о будущем в ранней юности.

Показано, что образ будущего у современных старшеклассников существенно отличается от образа будущего у старшеклассников, которые жили в условия социалистической системы.

Будущее осознается старшеклассниками как наиболее острая проблема. Это происходит вследствие того, что возникает противоречие между субъективно желаемым (намерением построить свою жизнь определенным образом) и объективно возможным (условия, возможности, которые предоставляются обществом). Эмоциональное отношение к будущему является фоном, необходимым для нормального планирования будущего и выполняет активно-приспособительную функцию.

Во временной перспективе старшеклассников преобладает далекая перспектива – начало взрослой жизни. Наибольшее количество ожиданий приходится на третье десятилетие жизни (трудоустройство, создание семьи).

Содержательная наполненность образа будущего выпускников школы отличается преобладанием ориентаций на себя, свою личную жизнь, которая рассматривается ими как главная ценность. Они мало задумываются о своем участии в жизни общества, с другой стороны, - не рассчитывают на поддержку государства.

Выявлено особенности образа будущего у старшеклассников из большого и малого городов. Существуют отличия в субъективной значимости содержательных характеристик образа будущего: представления о будущем старшеклассников из малого города более идеализированы и ориентированы на мнение социума, планы выпускников школы из большого города конкретны, стереотипны, направлены на себя. Для старшеклассников из большого города в большей степени характерно планирование будущего на ближайший год, а для старшеклассников из малого города – размышление о ценностях. Старшеклассники из большого города видят свое будущее, „комфортным”, а выпускники из малого города – „великим и прекрасным”. Старшеклассники из большого и малого города оценивают современную социальную ситуацию скорее как стабильную, чем нестабильную; темп жизни старшеклассники из большого города считают быстрым, старшеклассники из малого города – средним.

Степень переживания будущего как проблемы опосредована личностными детерминантами: особенностями образа будущего и степенью гармоничности, положительности Я-концепции молодых людей. Чем выше положительность Я-концепции, тем ниже степень переживания субъектом будущего как проблемы. Юноши и девушки, которые имеют высокую работоспособность, адекватную самооценку, способность отстаивать свою точку зрения и высокие коммуникативные способности, переживают свое будущее как проблему в меньшей степени, чем их ровесники с низкой работоспособностью, низкой самооценкой и низким уровнем развития коммуникативных способностей. Степень переживания будущего как проблемы повышается при повышении уровня личностной тревожности.

Ключевые слова: ранняя юность, старший школьный возраст, образ будущего, гендерные отличия, социальная ситуация развития.

Posats'kyi O.V. Psychological Features of the image of one's own future in early youth.. – Manuscript.

The thesis for awarding of a scientific degree of the candidate of psychological sciences in speciality 19.00.07 – pedagogical and age psychology. G. Kostiuk Institute of psychology of the NPA of Ukraine, Kyiv, 2005.

The research deals with the psycho-pedagogical analysis of the problem of planning one's own future in early youth. It is revealed, that the modern senior pupils' image of future essentially differs from one of the senior pupils, who lived in conditions of the socialist system.

It is established, that the future is realized by senior pupils as the most acute problem. The emotional attitude to the future is a background necessary for the normal planning of future, that is for carrying out active - adaptive function. Time prospect and content fulfillment of the image of future in senior pupils are found out.

Similar and different features of the image of future in city senior pupils and town senior pupils, as well as the difference in the image of future in male and female are defined. Both city and town senior pupils estimate a modern social situation rather as stable, than as unstable, whereas city senior pupils consider the life tempo as quick, while town senior pupils as average. The relation between the worry for future and personal features of senior pupils is shown: the ego-concept, self-estimation, level of uneasiness.

Key words: early youth, the senior school age, image of future, gender differences, social situation of development.