ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В.В. ДОКУЧАЄВА

ПЕРЕБИЙНІС ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

347.763 : 631.15

УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИМИ
СИСТЕМАМИ ПІДПРИЄМСТВ АПК

08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор
Пилипченко Олександр Іванович,
Університет економіки і права „КРОК”,
професор кафедри банківської справи

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук

Пугачов Микола Іванович,

Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” УААН, провідний науковий співробітник відділу цін на матеріальні ресурси

кандидат економічних наук, професор

Ульянченко Олександр Вікторович,

Харківський національний аграрний
університет ім. В.В. Докучаєва,

завідувач кафедри економічної кібернетики

Провідна установа: | Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра менеджменту організацій, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться 8 червня 2005 р. о 1030 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в „Комуніст – 1”, навчальне містечко ХНАУ, корп. 1, ауд. 213.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в „Комуніст – 1”, навчальне містечко ХНАУ, корп. 1.

Автореферат розісланий 29 квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Транспорт підприємств АПК з одного боку є частиною транспортної системи України, а з іншого – невід’ємною, інтегруючою усі процеси (від постачання ресурсів до реалізації продукції) складовою виробничо-комерційної діяльності підприємств АПК.

Останні кілька десятиліть минулого століття в розвинених країнах пройшли під знаком логістизації постачальницько-виробничо-збутової діяльності підприємств. Роль транспорту у логістиці є ключовою, адже рух матеріальних потоків без транспортування не можливий.

Питання формування та ефективності функціонування логістичних систем і розвитку транспортної логістики досліджуються такими вченими, як Б.Анікін, Д.Бауерсокс, А.Гаджинський, О.Глогусь, Є.Голіков, А.Кальченко, Д.Клос, Є.Крикавський, Е.Мате, Л.Міротін, Ю.Неруш, В.Ніколайчук, М.Окландер, Ю.Пономарьова, О.Семененко, В.Сергеєв, І.Смирнов, В.Стаханов, И.Ташбаєв, Д. Тіскьє, В.Українцев, Н.Чухрай та ін.

Організаційно-економічним аспектам транспортного забезпечення підприємств АПК присвячені наукові праці Є.Бузовського, В. Василенка, В.Гобермана, Л.Зайончика, В.Ема, Л.Кормакова, В.Котелянця, О. Пилипченка, М.Пугачова та ін.

Проблеми моделювання вантажопотоків та логістичних ланцюгів досліджують В.Боков, В.Лукинський, Ю.Малевич, К.-Ю.Ріхтер, О.Ульянченко та ін.

Разом з тим необхідність підвищення рівня ефективності підприємств АПК зумовлює потребу завершення формування та удосконалення управління транспортно-логістичними системами, в межах яких набуває довершеності транспортне забезпечення виробничо-комерційної діяльності підприємств, що вимагає відповідного наукового забезпечення. Це й обумовило вибір теми та актуальність дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження здійснювались відповідно до наукової теми кафедри менеджменту Полтавської державної аграрної академії „Удосконалення системи управління ресурсами підприємств АПК в умовах реформування економіки”, що узгоджена з науково-технічною програмою Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” УААН „Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих умов в АПК” (номер державної реєстрації 0102U000262). Дисертант брав безпосередню участь у розробці питань управління транспортно-логістичними системами підприємств АПК.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне узагальнення методологічних аспектів, розробка наукового обґрунтування та рекомендацій щодо удосконалення управління транспортно-логістичними системами підприємств АПК.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

- дослідження проблем становлення транспортної логістики як науки, уточнення її понятійно-категоріального апарату;

- обґрунтування засад формування транспортно-логістичних систем підприємств АПК та удосконалення управління ними;

- вивчення ролі і впливу транспортного фактора на результативність виробничо-комерційної діяльності підприємств АПК та соціального розвитку села;

- дослідження теоретичних аспектів формування і функціонування ринку транспортних послуг;

- вивчення вантажопотоків, тенденцій і закономірностей використання рухомого складу, чинників формування рівня енергозабезпечення транспорту підприємств АПК;

- удосконалення організаційно-економічного механізму функціонуван-ня транспорту АПК.

Об’єктом дослідження є транспортне забезпечення виробничо-комерційної діяльності підприємств АПК.

Предмет дослідження становить сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів управління формуванням та функціонуванням транспортно-логістичних систем підприємств АПК.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є базові положення економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем транспортної логістики та транспортного забезпечення підприємств АПК.

В процесі дослідження використані такі методи економічних досліджень, як абстрактно-логічний (опрацювання понятійно-категоріального апарату транспортної логістики, теоретичні узагальнення й формулювання висновків), монографічний (вивчення стану транспортного забезпечення окремих підприємств АПК), порівняння (співставлення показників роботи транспорту окремих підприємств АПК), графічний (наочне зображення результатів досліджень у вигляді діаграм і графіків), системно-функціональний (удосконалення організаційно-економічного механізму транспортного забезпечення підприємств АПК), статистико-економічний (встановлення впливу щільності автомобільних доріг на соціально-економічний розвиток сільських районів), економіко-математичний (з’ясування залежності між площею сільськогосподарських угідь та середньою відстанню перевезень), координат (визначення інтегрального показника якості транспортного обслуговування), експертних оцінок (встановлення коефіцієнтів вагомості окремих показників якості транспортного забезпечення).

Наукова новизна одержаних результатів. До найвагоміших результатів дослідження, що відображають наукову новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, належать наступні.

Вперше:

- обґрунтована доцільність формування транспортно-логістичних систем підприємств АПК, їх структура, функції та принципи діяльності, що викликано необхідністю в процесі ринкової трансформації економіки реалізувати концептуальні засади транспортної логістики з метою мінімізації логістичних витрат в ланцюгові „постачання – виробництво – збут”;

- доведена доцільність введення в науковий обіг таких категорій, як „транспортні ресурси”, „транспортний потенціал”, „транспортна ефективність”, „транспортний ефект”, „транспортоємність продукції”, „транспортно-логістичний менеджмент”, „транспортно-логістичне підприємство АПК”, використання яких збагачує інструментарій транспортної логістики, дозволяє повніше здійснювати економічну оцінку транспортно-логістичних систем;

- запропоновано визначати якість транспортного забезпечення підприємств АПК за допомогою інтегрального показника, який враховує рівень своєчасності перевезень, повноти перевезень, збереження вантажу та економічності перевезень.

Удосконалено:

- організаційно-економічний механізм транспортного забезпечення підприємств АПК, що ґрунтується на засадах транспортної логістики і включає мету, завдання, функції управління, засоби та інструменти реалізації;

- методичні засади оцінки ринку транспортних послуг, які передбачають визначення місткості ринку транспортних послуг, частки регіонального ринку транспортних послуг (що забезпечується конкретним транспортним підприємством), попиту на ринку транспортних послуг;

- методику визначення резерву (страхового запасу) пального для транспортних засобів шляхом врахування середньоквадратичного відхилення щоденної витрати пального.

Набуло подальшого розвитку:

- вивчення факторів впливу зовнішнього середовища аграрних підприємств і уточнення впливу транспортного фактора на розміри підприємств, їх результативність та соціальний розвиток села (оплату праці, щільність населення, рівень безробіття, питому вагу пенсіонерів у структурі сільського населення);

- дослідження закономірностей і тенденцій транспортного забезпечення підприємств АПК на регіональному рівні, пов’язаних з наявністю та станом транспортних засобів, диспаритетом цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, рівнем енергоємності, транспортоємності і рентабельності продукції;

- уточнення чинників ціноутворення на пальне для транспортних засобів (як сезонних, так і позасезонних).

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні наукового забезпечення напрямків удосконалення управління транспортного забезпечення виробничо-комерційної діяльності підприємств АПК. Результати досліджень прийняті до впровадження Міністерством аграрної політики України (довідка від 07.10.2004 р. №37-16-13/12409), використані при опрацюванні концепції стратегії економічного розвитку Полтавської області (довідка від 16.03.2005 р. №6-3/551), застосовуються головним управління сільського господарства і продовольства Полтавської обласної державної адміністрації (довідка від 15.02.2005 р. №01-19/38), управліннями сільського господарства і продовольства Котелевської та Полтавської районних державних адміністрацій Полтавської області (довідки від 02.03.2005 р. №49 та від 21.03.2005 р. №85), рядом підприємств АПК.

Окремі теоретичні розробки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії при викладанні навчальних дисциплін „Логістичний менеджмент”, „Операційний менеджмент”, „Енергетичний менеджмент” (довідка від 22.03.2005 р. №8-01-253).

Особистий внесок здобувача. Основні положення та висновки дисертації опрацьовані автором особисто і містяться в одноосібно опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях “Охорона праці, екологічна безпека та енергозбереження в сільськогосподарському виробництві” (м. Полтава, 2000 р.), „Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (м. Харків, 2001 р.), „Теоретичні та прикладні аспекти розвитку кооперативного руху в сільському господарстві” (м. Полтава, 2001 р.), „Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХ століття” (м. Полтава, 2001 р.), “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 2002 р.), “Проблеми удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах реформування економіки” (м. Полтава, 2002 р.), „Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, 2002 р.), „Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки” (м. Київ, 2003 р.), „Проблеми наукового забезпечення розвитку соціально-економічних систем” (м. Полтава, 2003 р.), „Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності” (м. Київ, 2004 р.), „Формування конкурентноздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки” (м. Полтава, 2004 р.), „Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, 2004 р.), „Інфраструктурне забезпечення продовольчого ринку України” (м. Полтава, 2005 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 16 наукових праць загальним обсягом 6,8 друк. арк., з них 6 – у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основного змісту роботи – 176 сторінок, з яких 26 рисунків займають 12 сторінок, 53 таблиць – 29 сторінок. Список використаних джерел (194 найменувань) займає 16 сторінок, 48 додатків – 63 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

В першому розділі „Теоретичні засади транспортної логістики” досліджені основи транспортної логістики, роль і вплив транспортного фактора на результативність виробничо-комерційної діяльності підприємств АПК та соціального розвитку села, уточнені особливості формування транспортної ефективності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки.

В ринкових умовах підприємства АПК, як суб’єкти господарювання не тільки виробляють продукцію, але й здійснюють функції матеріально-технічного постачання ресурсів та збуту виробленої продукції.

Тому рух матеріальних ресурсів від первинного джерела до кінцевого споживача доцільно розглядати, як єдиний матеріальний потік (вантажопотік), що забезпечується транспортними засобами. Зазначене є основою, на якій ґрунтується транспортна логістика.

Місце транспортної логістики можна подати наступним чином (рис. 1).

Рис. 1. Схема взаємозв’язку заготівельної, внутрішньовиробничої, розподільчої і транспортної логістики

Зазначена схема свідчить про інтегруючу роль транспортної логістики, предметом якої є транспортні та транспортно-технологічні операції, що забезпечують постачання (заготівельну логістику), виробництво (внутрішньовиробничу логістику) та збут продукції (розподільчу логістику).

В дисертації доведено, що специфіка підходів транспортної логістики передбачає наявність ключових елементів:

- транспортного забезпечення постачання, виробництва і збуту, як інтегруючої ланки в структурі транспортно-логістичної системи;

- вантажопотоку, як різновиду матеріального потоку, що функціонує в межах транспортно-логістичної системи;

- транспортно-логістичного менеджменту, як інструменту управління транспортно-логістичною системою.

На наш погляд, транспортні ресурси – це частина людських, матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів, що використовується транспортними підприємствами і транспортними підрозділами в транспортному процесі та процесах, що його забезпечують.

Оскільки виробничо-комерційна діяльність підприємства складається з окремих процесів, які з точки зору логістики подані різними потоками (матеріальними, енергетичними, інформаційними, фінансовими, кадровими), то кожен операційний процес має управлятися і відповідно може бути представлений певним видом управління (табл. 1).

Транспортно-логістичний менеджмент, як різновид логістичного та операційного менеджменту – це сукупність функцій і методів управління, що спрямовані на раціональне використання транспортних ресурсів у процесі транспортно-логістичного забезпечення виробничо-комерційної діяльності суб’єктів господарювання і одержання прибутку.

Транспортно-логістична система підприємства, як синтез постачальницьких, виробничих, розподільчих та транспортних процесів, включає постачання матеріально-технічних ресурсів (з транспортним

Таблиця 1

Процеси, потоки та види управління на підприємствах

Операційний процес | Вид потоку | Вид управління (менеджменту)

Постачання (ресурсне забезпечення) | Матеріальний потік | Управління постачанням (управління ресурсо-забезпеченням)

Виробництво продукції | Матеріальний потік | Управління виробництвом (операційний менеджмент)

Збут продукції | Матеріальний потік | Управління збутом (маркетинговий менеджмент)

Переміщення (транспортування) | Матеріальний потік | Транспортно-логістичний менеджмент

Забезпечення енергоресурсами | Енергетичний потік | Управління енерго-забезпеченням (енергетичний менеджмент)

Інформаційне забезпечення | Інформаційний потік | Управління інформаційним забезпеченням (інформаційний менеджмент)

Фінансове забезпечення | Фінансовий потік | Управління фінансами (фінансовий менеджмент)

Кадрове забезпечення | Кадровий потік | Управління персоналом (кадровий менеджмент)

забезпеченням), виробництво продукції (з транспортно-технологічним забезпеченням), зберігання і збут продукції (з транспортним забезпеченням).

Транспортну ефективність можна виміряти, як відношення обсягу наданих транспортних послуг до вартості використаних транспортних ресурсів.

Транспортний потенціал (ТП) доцільно визначати, як обсяг транспортної роботи, що може бути виконаний при нормативному використанні транспортних ресурсів певного підприємства (транспортного підрозділу) за певний період:

де ni – кількість транспортних засобів і-ї моделі;

рі – нормативна продуктивність транспортних засобів і-ї моделі (змінна, денна, річна і т.п.);

і=1, ..., n – кількість моделей (марок) транспортних засобів.

Транспортоємність продукції (і) характеризує витрати транспортних ресурсів у розрахунку на одиницю виробленої та реалізованої продукції:

де Qi – обсяги транспортної роботи, виконаної для забезпечення виробництва та реалізації продукції і-го виду, т (ткм);

Аі – обсяги виробленої та реалізованої продукції і-го виду, т;

і=1, ..., n – кількість видів сільськогосподарської продукції.

Розглядаючи транспортно-логістичну систему, як об’єкт оцінки її ефективності, доцільно виділяти наступні види ефективності: економічну, соціальну, функціональну (транспортну), енергетичну. Кожен з цих видів ефективності характеризується певними критеріями (табл. 2).

Таблиця 2

Критерії ефективності транспортно-логістичних систем

Вид ефективності | Критерії ефективності

Економічна ефективність | Вартісний критерій (собівартість),

трудовий критерій (трудоємність)

Соціальна ефективність | Соціальні критерії (задоволення потреб суспільства, мінімізація шкоди навколишньому середовищу)

Функціональна (транспортна) ефективність | Функціональний критерій (транспортоємність продукції)

Енергетична ефективність | Енергетичний критерій (енергоємність транспортного процесу)

В другому розділі „Ефективність транспортного забезпечення підприємств АПК” досліджено чинники формування вантажопотоків на підприємствах АПК, тенденції і закономірності використання рухомого складу, стан енергозабезпечення транспорту підприємств АПК.

Встановлено, що на формування вантажопотоків в аграрних підприємствах Полтавської області в 2003 р. (порівняно з 2001-2002 рр.) впливали наступні чинники:

- зменшення обсягів органічних добрив, що транспортуються з тваринницьких ферм на поля і вносяться під урожай сільськогосподарських культур;

- зменшення урожайності зернових культур (крім кукурудзи на зерно), обсягів виробництва продукції рослинництва вцілому, а відповідно – й тих, що підлягають перевезенню;

- погіршення стану годівлі тварин і птиці та зменшення фізичних обсягів кормів, що транспортуються;

- скорочення чисельності та зменшення продуктивності худоби, загальних обсягів виробленої продукції тваринництва, що підлягає перевезенню на переробні підприємства;

- зменшення кількості автомобільних та тракторних транспортних засобів, погіршення їх технічного стану.

Так, чисельний та якісний склад автопарку підприємств АПК не забезпечує усіх вимог агропромислового виробництва. Внаслідок фізичного старіння та відсутності необхідних коштів на придбання рухомого складу і їх ремонт зменшується кількість вантажних автомобілів. Якщо в сільськогосподарських підприємствах Полтавської області в 2001 р. налічувалося 12,4 тис. вантажних автомобілів, в 2002 р. – 11,4 тис., то в 2003 р. – 10,7 тис. одиниць. Коефіцієнт технічної готовності автопарку в цей період складав 0,67-0,70.

Забезпеченість сільськогосподарських підприємств області вантажними автомобілями в розрахунку на 1000 га сільськогосподарських угідь складає 6,8 одиниць, а на 1000 га ріллі – 7,4 одиниць, що близька до загальнодержавного показника (відповідно 6,7 та 7,6 одиниць).

В процесі досліджень встановлена наступна закономірність – питомі обсяги енерговитрат на вирощування сільськогосподарських культур (в розрахунку на 1 га) прямо пропорційні питомим обсягам тракторних транспортних робіт та питомій вазі дизельного пального в структурі їх

загального використання.

Тобто, чим більш транспортозатратні культури, тим більша питома вага тракторно-транспортних робіт в структурі механізованих робіт, тим більші питомі витрати дизельного пального. Зазначена закономірність має технологічні причини, оскільки обсяги транспортних робіт визначаються особливостями технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Внаслідок того, що частина вантажно-розвантажувальних робіт у сільському господарстві виконується вручну, а продуктивність праці на

перевезенні вантажів нижча, ніж на інших механізованих роботах, для аграрного виробництва характерна тенденція неспівпадання питомої ваги витрат на транспортні та вантажно-розвантажувальні роботи у структурі загальних витрат коштів на виробництво сільськогосподарської продукції та витрат праці.

Для галузі рослинництва аграрних підприємств Полтавської області (2001-2003 рр.) характерна наступна тенденція – рентабельність виробництва продукції обернено пропорційна питомій вазі тракторних транспортних робіт у структурі загальних обсягів механізованих польових робіт та питомих витрат дизельного палива на вирощування культур.

Транспортні операції характеризуються високим рівнем витрат на нафтопродукти. Так, аналіз структури собівартості 1 ткм в окремих підприємствах АПК Полтавської області свідчить про те, що близько половини витрат (45,6-58,2%) припадає на нафтопродукти (табл. 3).

Таблиця 3

Собівартість 1 ткм та її структура в окремих підприємствах АПК
Полтавської області (2001-2003 рр.), %

Елементи витрат | ТОВ
„Агрофір--ма „Маяк” | СВК
„Батьків-щина” | СК „Дружба” | ТОВ
„Промінь” | ТОВ „Зерно-продукт”

Собівартість 1 ткм, грн. | 0,29 | 0,27 | 0,43 | 0,39 | 1,07

Питома вага, % | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0

в тому числі:

оплата праці та відрахування на соціальні заходи | 20,4 | 13,9 | 16,4 | 15,2 | 25,1

нафтопродукти | 56,6 | 58,2 | 57,3 | 57,7 | 45,6

електроенергія | 0,8 | 0,8 | 1,6 | 1,2 | 3,3

запчастини, технічне обслуговуван-ня і ремонт | 13,8 | 17,4 | 16,7 | 17,2 | 5,3

амортизація | 7,0 | 4,8 | 5,7 | 5,6 | 17,4

інші витрати | 1,3 | 4,8 | 2,3 | 3,1 | 3,3

Встановлено, що на соціально-економічний розвиток сільської місцевості впливає забезпечення шляхами з твердим покриттям. Так, в сільських районах зі збільшенням щільності автомобільних доріг зростають обсяги перевезень вантажів в розрахунку на одиницю земельної площі, збільшується виробництво аграрної продукції, підвищується середньомісячна оплата праці сільськогосподарських працівників, зменшується рівень зареєстрованого безробіття.

Сільські райони з вищою щільністю автодоріг мають більшу щільність сільського населення, меншу питому вагу пенсіонерів в його структурі. Невипадково, що такі райони розташовані ближче до обласного центру (табл. ).

Таблиця 4

Вплив щільності автомобільних доріг на соціально-економічний розвиток сільських районів Полтавської області (2001-2003 рр.)

Показники | Групи районів за щільністю автомобіль--них доріг, км/тис. км2 | Показ-ники ІІІ гру-пи в % до І групи

183-282 | 283-326 | 330-450

Кількість районів у групі | 6 | 13 | 6 | х

Середня щільність автомобільних доріг, км/тис.км2 | 258 | 304 | 382 | 148,1

Середня віддаль райцентру від обласного центру, км | 110,5 | 97,9 | 88,8 | 80,4

Перевезено вантажів автомобілями в роз-рахун-ку на 1 га сільськогосподарських угідь, т | 11,6 | 13,0 | 13,6 | 117,2

Виробництво продукції сільського господарст-ва в аграрних підприємствах в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, млн. грн. (у порівнянних цінах 2000 р.) | 8,8 | 9,7 | 11,5 | 130,7

Середньомісячна оплата праці сільськогосподарських працівників, грн. | 162 | 190 | 195 | 120,4

Рівень зареєстрованого безробіття, % | 8,2 | 6,1 | 4,7 | -3,5 п.п.

Пенсіонерів в розрахунку на 1000 чол. населення, чол. | 346 | 345 | 326 | 94,2

Щільність сільського населення, чол./км2 | 18,4 | 24,0 | 25,1 | 136,4

У третьому розділі „Удосконалення управління транспортно-логістичними системами підприємств АПК” розглядаються засади формування транспортно-логістичних систем підприємств АПК, функціонуван-ня ринків транспортних послуг, шляхи поліпшення управління перевезеннями на підприємствах АПК.

Місткість ринку транспортних послуг певного регіону (МТР) визначається попитом на них і має собою ту частину пропозиції послуг транспорту, яка може бути реалізована при певному рівні транспортних тарифів та наявності необхідних коштів у споживачів (чи можливості одержати їх у кредит):

МТР = ТП1 + ТП2 + ТП3 + ТП4,

де ТП1 – обсяги транспортних послуг, що надаються в регіоні місцевими транспортними підприємствами;

ТП2 – обсяги транспортних послуг, що надаються в даному регіоні транспортними підприємствами з інших регіонів;

ТП3 – обсяги транспортних послуг, які забезпечуються власними транспортними засобами нетранспортних підприємств, населення тощо;

ТП4 – обсяги транспортних послуг, не забезпечені перевізниками внаслідок відсутності транспортних потужностей.

Обґрунтовані основні виробничі функції транспортно-логістичного підприємства АПК району:

- транспортно-логістичне забезпечення аграрних підприємств;

- участь у виконанні транспортно-технологічних операцій в аграрних підприємствах в „пікові” періоди;

- транспортно-логістичне забезпечення інших підприємств АПК (підприємств з постачання, агрохімічного та технічного обслуговування, заготівельних підприємств споживчої кооперації, переробних підприємств тощо);

- транспортно-логістичне забезпечення неаграрних споживачів.

Встановлено, що якість транспортного забезпечення може бути охарактеризована наступними критеріями:

- своєчасність перевезення (транспортування вантажів має бути розпочато без запізнення і виконано в установлений термін);

- повнота перевезень (до перевезення має бути прийнятий увесь обсяг вантажу);

- збереження вантажу (у процесі транспортування не повинно бути допущено втрат та погіршення якості вантажу);

- економічність перевезення (забезпечення мінімізації витрат замовника на транспортування вантажів).

Інтегральний показник рівня транспортного забезпечення (кі) повинен враховувати не лише значення окремих його складових, але і їх вагомість:

де кс, кп, кз, ке – коефіцієнт відповідно своєчасності перевезень, повноти перевезень, збереження вантажів, економічності перевезень;

qс, qп, qз, qе – коефіцієнт вагомості відповідно своєчасності перевезень, повноти перевезень, збереження вантажів, економічності перевезень.

Експертна оцінка вагомості показників здійснювалася з урахуванням рівня компетентності експертів за допомогою спеціально розроблених анкет у два тури зі зворотнім зв’язком за 10-бальною шкалою. Внаслідок опитування експертів встановлені наступні значення коефіцієнтів вагомості окремих показників: коефіцієнта своєчасності перевезень – 10 балів, коефіцієнта повноти перевезень – 9, коефіцієнта збереження вантажів – 9, коефіцієнта економічності перевезень – 10 балів.

Доцільно виділити наступні напрями удосконалення транспортного забезпечення підприємств АПК: раціоналізація рухомого складу, удосконалення шляхової мережі та вантажопотоків, підвищення транспортабельності вантажів, удосконалення управління вантажо-перевезеннями.

ВИСНОВКИ

Результатами дисертаційного дослідження є теоретичні узагальнення, обґрунтування методичних і практичних рекомендацій з удосконалення управління транспортно-логістичними системами підприємств АПК, на основі яких можна зробити наступні висновки.

1. Понятійно-категоріальний апарат транспортної логістики доцільно доповнити наступними категоріями: транспортні ресурси (людські, матеріальні, фінансові та інформаційні ресурси, що використовуються в транспортному процесі); транспортоємність продукції (витрати транспортних ресурсів на одиницю виробленої і реалізованої продукції); транспортний потенціал (обсяги транспортної роботи, що можуть бути виконані при нормативному використанні транспортних ресурсів підприємства за певний період); транспортна ефективність (відношення обсягу транспортних послуг до вартості використаних транспортних ресурсів); транспортний ефект (економія транспортних ресурсів, зменшення транспортної складової у структурі собівартості продукції); транспортно-логістичний менеджмент (сукупність функцій і методів управління, спрямованих на раціональне використання транспортних ресурсів); транспортно-логістичне підприємство АПК, функціями якого є транспортно-логістичне забезпечення аграрних, переробних та інших підприємств АПК.

2. Транспортно-логістична система – це сукупність суб’єктів транспортної логістики, що функціонують з метою оптимізації вантажопотоків у логістичних ланцюгах „постачання – виробництво – збут” за критерієм мінімуму логістичних витрат. Встановлено, що транспортно-логістична система включає підсистеми: транспортно-постачальницьку, транспортно-технологічну та транспортно-збутову.

3. В сільських районах Полтавської області зі щільністю автомобільних доріг 382 км/тис. км2 порівняно з районами, що мають щільність доріг 258 км/тис. км2, в розрахунку на одиницю сільськогосподарських угідь перевозиться вантажів більше на 17,2%, а валової продукції сільського господарства в аграрних підприємствах виробляється більше на 30,7%; в таких районах щільність сільського населення вища на 36,4%, середньомісячна оплата праці сільськогосподарських працівників більша на 20,4%, рівень зареєстрованого безробіття нижчий на 3,5%, кількість пенсіонерів в розрахунку на 1000 чол. населення менша на 5,8%. Поряд з цим, господарства, що розташовані ближче до районного центру, як правило, мають кращі результати діяльності, вищий рівень оплати праці персоналу.

4. Для використання транспорту підприємств АПК характерні наступні закономірності та тенденції: старіння рухомого складу та погіршення його технічного стану; зменшення застосування на перевезенні сільськогосподарських вантажів залученого транспорту; прискорене зростання цін на транспортні засоби та пальне порівняно з темпами збільшення цін на продукцію сільського господарства; питомі обсяги енерговитрат на виробництво сільськогосподарської продукції в розрахунку на 1 га прямо пропорційні питомим обсягам тракторних транспортних робіт та питомій вазі спожитого дизельного пального в структурі загального його використання; рентабельність виробництва продукції обернено пропорційна питомій вазі тракторних транспортних робіт у структурі загальних обсягів механізованих польових робіт та питомих витрат дизельного пального на вирощування сільськогосподарських культур.

5. В досліджуваних господарствах в структурі собівартості 1 ткм значна частина витрат припадає на нафтопродукти (45,6-58,2%). Для цін на пальне притаманні коливання, як сезонні (зростання цін перед збиранням врожаю сільськогосподарських культур), так і позасезонні (коливання світових цін на нафту, рівня експортного мита і обсягів квот Росії на експорт нафти, рівня поставок українського пального на експорт тощо).

6. Інтегральний показник рівня транспортного забезпечення підприємств АПК повинен враховувати рівень своєчасності перевезення вантажу (коефіцієнт вагомості 10 балів), повноту перевезень (9 балів), стану збереження вантажу (9 балів) та економічності перевезень (10 балів).

7. Місткість ринку транспортних послуг транспортних послуг певного регіону визначається обсягами транспортних послуг, що надаються місцевими транспортними підприємствами та інших регіонів, власними транспортними засобами інших підприємств і населення, а також обсягами транспортних послуг, не забезпечених внаслідок відсутності транспортних потужностей.

8. При визначенні резерву (страхового запасу) пального крім кількості транспортних засобів, їх середньоденного пробігу та середньої норми витрати пального слід також враховувати середньоквадратичне відхилення щоденної витрати пального.

9. Організаційно-економічний механізм транспортного забезпечення підприємств АПК повинен ґрунтуватися на засадах транспортної логістики і передбачати: мету (досягнення опрацьованої стратегії виробничо-комерційної діяльності підприємства); завдання, що випливають з мети; функції управління транспортним забезпеченням (визначення цілей, планування, організація взаємодії, мотивація, контроль); засоби формування організаційно-економічного механізму та інструментарій реалізації функціонування цього механізму.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Перебийніс О.В. Організаційно-економічні засади створення та функціонування транспортних обслуговуючих кооперативів // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 2001. – №5-6. – С. 92-93.

2. Перебийніс О.В. Інвестування розвитку аграрного транспорту та шляхової мережі: стан і перспективи // Формування ринкової економіки: Збірник наукових праць. – Спеціальний випуск: Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 251-255.

3. Перебийніс О.В. Транспортно-логістичні системи аграрних підприємствВісник Полтавської державної аграрної академії. – 2003. – №6. – С. 

4. Перебийніс О.В. Управлінські, економічні та фінансові аспекти логістики // Вісник Харківського державного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. – 2004. – Вип. 25. – С. 352-357.

5. Перебийніс О.В. Вплив транспортного фактора на розміри аграрних підприємств // Вісник ХНАУ. Серія „Економіка АПК і природокористування”. – 2004. – №8. – С. 271-274.

6. Перебийніс О.В. Методичні основи формування ринку транспортних послуг // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. – 2004. – Вип. 32. – С. 376-380.

В інших виданнях:

7. Перебийніс О.В. Методичні рекомендації з формування транспортно-логістичних систем в аграрних підприємствах. – Полтава: ПДАА, 2004. – 56 с.

8. Перебийніс О.В. Система показників використання пального на транспортних роботах // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Колективна монографія у двох томах. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2001. – Т.1 – С. 498-500.

9. Перебийніс О.В. Формування та реалізація вимог аграрного виробництва до енергоощадного транспортного обслуговування // Ринкова трансформація економіки АПК: Колективна монографія у чотирьох частинах. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва.– К.: ІАЕ, 2002. – Ч.4. – С. .

10. Перебийніс О.В. Особливості формування і функціонування аграрних транспортно-логістичних систем // Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції. – К.: Автоекспо, 2002. – С. .

11. Перебийніс О.В. Нормативно-правове регулювання транспортного забезпечення сільського господарства // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів: У двох томах. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – Т.1 – С. 357-359.

12. Перебийніс О.В. Створення та використання транспортно-логістичних систем в агропромисловому комплексі // Проблеми розвитку соціально-економічних систем: Матеріали науково-практичної конференції. – Полтава: ПІБ МНТУ, 2003. – С. 96-101.

13. Перебийніс О.В. Логістична структура управління виробничо-комерцій-ною діяльністю аграрних підприємств // Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності: Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 267-269.

14. Перебийніс О.В. Роль лізингу в оновленні транспорту аграрних підприємств // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Фор-мування конкурентноздатності підприємств АПК в умовах рин-кової трансформації економіки”. – Полтава: ПДАА, 2004. – С. 102-104.

15. Перебейнос А.В. Факторы производства и их роль в современной экономике // Организационно-экономические и экологические аспекты развития региона: Материалы научной конференции. – Великий Новгород, 2004. – Ч. ІІ. – С. .

16. Перебейнос А.В. Методические особенности оценки эффективности транспортно-логистической системы предприятия // Молодые ученые в научном обеспечении сельского хозяйства на современном этапе: Сборник научных трудов.– СПб., 2004. – Ч. ІІ – С. 86-89.

АНОТАЦІЯ

Перебийніс О.В. Управління транспортно-логістичними системами підприємств АПК. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2005.

Дисертація присвячена удосконаленню механізму управління транспортно-логістичними системами підприємств АПК. Досліджені проблеми становлення транспортної логістики, уточнений її понятійно-категоріальний апарат. Обґрунтована доцільність формування транспортно-логістичних систем підприємств АПК. Визначена роль і вплив транспортного фактора на результативність виробничо-комерційної діяльності підприємств АПК та соціального розвитку села. Досліджені теоретичні аспекти формування і функціонування ринку транспортних послуг. Вивчені чинники формування вантажопотоків, рівня енергозабезпечення транспорту підприємств АПК. Обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування транспорту в АПК.

Ключові слова: транспортна логістика, транспортно-логістична система, транспортно-логістичний менеджмент, транспортні ресурси, транспортний потенціал, транспортна ефективність, транспортоємність продукції.

АННОТАЦИЯ

Перебейнос А.В. Управление транспортно-логистическими системами предприятий АПК. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, 2005.

В диссертации рассмотрены проблемы становления транспортной логистики, уточнен ее понятийно-категориальный аппарат, изучены проблемы формирования транспортно-логистических систем предприятий АПК, роль и влияние транспортного фактора на эффективность производственно-коммерческой деятельности предприятий АПК и социального развития села, исследованы теоретические аспекты формирования и функционирования рынка транспортных услуг, факторы формирования грузопотоков, тенденции и закономерности использования подвижного состава, состояние энергообеспечения транспорта предприятий АПК, вопросы совершенствования организационно-экономического механизма функционирования транспорта предприятий АПК.

Транспортно-логистическая система – это совокупность субъектов транспортной логистики, что функционируют с целью оптимизации грузопотоков в логистических цепях „снабжение – производство – сбыт” по критерию минимума логистических затрат.

Транспортно-логистический менеджмент – это совокупность функций и методов управления, направленных на рациональное использование подвижного состава в процессе транспортного обеспечения производственно-коммерческой деятельности субъектов хозяйствования и получения прибыли.

В диссертации рассматриваются: транспортные ресурсы – как человеческие, материальные, финансовые и информационные ресурсы, используемые в транспортном процессе; транспортоемкость продукции – как затраты транспортных ресурсов на единицу продукции; транспортный потенциал – как объемы транспортной работы, которые могут быть выполнены при нормативном использовании транспортных ресурсов предприятия за определенное время; транспортная эффективность – как функциональная эффективность транспортно-логистической системы, состоящая в качественном выполнении транспортной функции и измеряемая отношением объема транспортных услуг к стоимости используемых транспортных ресурсов; транспортный эффект – как положительный результат деятельности транспортного предприятия (подразделения) в виде экономии транспортных ресурсов на выполнение транспортной работы, сокращения транспортной составляющей в структуре себестоимости продукции.

Транспортный фактор влияет на размеры сельскохозяйственных предприятий, эффективность аграрного производства, оплату труда работников, плотность населения, уровень безработицы, удельный вес пенсионеров в структуре сельского населения.

Для использования транспорта предприятий АПК Украины характерны следующие закономерности и тенденции:

- старение подвижного состава и ухудшение его технического состояния;

- уменьшение использования на перевозке сельскохозяйственных грузов привлеченного транспорта;

- ускоренный рост цен на транспортные средства и горючее для них по сравнению с темпами роста цен на продукцию сельского хозяйства;

- удельные объемы энергозатрат на производство сельскохозяйственной продукции в расчете на 1 га прямо пропорциональны удельным объемам тракторных транспортных работ и удельному весу использованного дизтоплива в структуре его общего потребления;

- рентабельность производства продукции обратно пропорциональна удельному весу тракторных транспортных работ в структуре общего объема механизированных полевых работ и удельных затрат дизтоплива на выращивание сельскохозяйственных культур.

Оценка рынка транспортных услуг региона может осуществляться с помощью следующих показателей: емкость рынка транспортных услуг; удельный вес регионального рынка транспортных услуг, которые обеспечиваются конкретным транспортным предприятием; спрос на рынке транспортных услуг.

Система показателей оценки качества транспортного обеспечения предприятий АПК должна включать показатели оценки уровня своевременности перевозки груза, полноты перевозок, сохранности груза, экономичности перевозок. Интегральный показатель уровня транспортного обеспечения должен учитывать не только значение отдельных его составляющих, но и их весомость.

Ключевые слова: транспортная логистика, транспортно-логистическая система, транспортно-логистический менеджмент, транспортные ресурсы, транспортный потенциал, транспортная эффективность, транспортоемкость продукции.

ANNOTATION

Perebyinis O.V. Management of transport logistical systems of agrarian industrial complex enterprises. – Manuscript.

A kandidat’s of economic sciences dissertation in the speciality 08.06.01 – economics, organization and management of enterprises. Kharkiv National Agrarian University named after V.V. Dokuchayev, Kharkiv, 2005.

The dissertation is devoted to improvement of the mechanism of agrarian industrial complex enterprises transport logistical plans’ management. The problems of coming into being of transport logistics is examined, its terminology is defined more precisely. Agrarian industrial complex enterprises transport logistical plans’ formation is grounded. The role and influence of transport factor on agrarian industrial complex enterprises’ production commercial activity efficiency and transport services market functioning are researched. Factors of goods traffics formation, trends and transport usage regularity, and agrarian industrial complex enterprises transport power supplying level are learnt. Suggestions on improvement of organization economic mechanism of transport’s functioning in agrarian industrial complex are grounded.

Key words: transport logistics, transport logistical plan, transport logistical management, transport resources, transport potential, transport efficiency, transport capacity of goods’ production.

Підписано до друку 21.04.2005 р. Формат 6090 1/16. Папір офсетний.

Гарнітура Таймс. Друк – різографія.

Обсяг 0,9 ум.-друк. арк., 0,9 обл.-вид. арк. Зам. № 55.

Тираж 100 прим.

Полтавська державна аграрна академія

Редакційно-видавничий відділ

36003, м. Полтава, вул. Сковороди, 1/3