Львівський національний університет імені Івана Франка
Львівський національний університет імені Івана Франка
Панчишин Степан Михайлович
УДК 330.111.2 : 330.101.541
Макроекономічний аналіз товарної форми виробництва
Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Львів – 2005
Дисертацією є монографія.
Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.
Офіційні опоненти: академік НАН України,
доктор економічних наук, професор
Чухно Анатолій Андрійович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
професор кафедри економічної теорії;
доктор економічних наук, професор
Малий Іван Йосипович,
Київський національний економічний університет,
професор кафедри політичної економії;
доктор економічних наук, професор
Павлишенко Михайло Миколайович,
Львівська комерційна академія,
професор кафедри економічної теорії.
Провідна установа: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії та економічних методів управління.
Захист відбудеться „31” березня о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м. Львів, проспект Свободи, 18, ауд. 115.
З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів, вул. Драгоманова, .
Автореферат розісланий „ 25 ” лютого 2005 р.
В.о. вченого секретаря
спеціалізованої вченої ради ____________________ Хоронжий А. Г.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Дослідження і наукове обґрунтування складних і супе-речливих процесів, що відбуваються у товарній формі виробництва, набувають сьогодні важливого зна-чення. Це пояснюється тим, що її основні елементи – гроші, ціна, кредит, заробітна плата, валютні курси тощо, а також такі її супут-ни-ки, як інфляція, безробіття, циклічні спади є ключовими категоріями сучасних економічних систем. Додаткову актуальність дослідженню товарної форми ви-роб-ництва надає те, що ринкова трансформація означає зростання значення цих категорій у вітчизняній економіці.
У ХХ ст. товарні економічні системи помітно змінилися. Особливо значні зміни у цих системах відбу-лися в останній третині ХХ сторіччя в умовах різкого зростання ролі наукових досліджень у виробництві та формування ресурсо-ощадного типу відтворення, посилення інтеграційних і глобалізаційних процесів, збільшення питомої ваги працівників складної праці, а також тих, хто працює за наймом, розгортання процесів денаціоналізації і приватизації, зміни форм держав-ного втручання в економічне життя і т.д. Наявні в економічній науці підходи до визначення природи господарський систем не дають змоги пояснити зміни у цих системах. Тому є дуже важливим питання про інструментарій до-сліджен-ня економічних систем товарної форми виробництва.
Значної актуальності набуває питання про поняттєво-категоріальний апарат дослідження товарної форми виробництва. В українській економічній літературі все ще переважає тлумачення основних понять і категорій товарної економіки, яке запропонували класики ліворадикальної політичної економії. Зокрема дедалі настійнішою є потреба подолати визначення вартості, як уречевленої в товарі суспільної абстрактної праці. Таке спрощене визначення вартості не дає змоги створити раціональної концепції ціноутворення.
Глибокі зміни відбуваються в грошових відносинах, що становлять каркас товарної форми виробництва. Ще до Другої світової війни припинився безпо-се-ред-ній обмін золотих монет на товари. Золото було вилучено із внутрішнього обігу. Трохи довше протрималось золото в міжнародних розрахун-ках. Однак після краху Бретон-Вудської валютної системи його вже не вико-ристо-вують і в міжна-родному платіжно-розрахунковому механізмі. Подібно до всіх інших това-рів золото купують за паперово-кредитні гроші. Золотий вміст гро-шо-вих одиниць не фіксують уже більше чверті століття. Зміни в грошових відно-синах по-ставили перед економічною теорією низку складних питань, які стали предме-том тривалих наукових дискусій. Теоретичні суперечки ведуться навко-ло приро-ди сучасних грошей, їхніх функцій, зокрема: чи зберегло золото за со-бою функ-цію міри вартості й чи можуть кредитні гроші бути загальним екві-валентом.
У другій половині ХХ ст. в усіх товарних економічних системах простежу-ються нові явища в динаміці цін, зокрема зникла циклічна форма руху цін і вони прямують вулицею з одностороннім рухом – тільки зростають. Еластичність цін униз практично блокована. Постійне підвищення загального рівня цін є чимось незвичним і навіть парадоксальним, оскільки темпи науково-технічного прогресу і продуктивності використання ресурсів тепер вищі, ніж у ХІХ ст. чи у першій половині ХХ ст. За логікою речей підвищення ефективності використання ре-сурсів мало б спричинити зниження витрат і цін. Така поведінка цін – над-звичай-но складне явище сучасної товарної економіки, яке привертає увагу дослідників.
Зміни охопили й усю систему макроекономічної координації товарної економіки. Сформульовані в середині ХХ ст. положення передбачали приблизно такі сценарії розвитку систем її макрорегулювання. Згідно з кейнсіанським підходом, ринковий механізм сам собою не забезпечує повної зайнятості за природного обсягу виробництва, тому уряд повинен уживати заходів, які забез-пе-чу-ють високий рівень зайнятості. За цим підходом, державне регулювання є важливим елементом у макроекономічній координації. Щодо радикальної політ-еко-номії, то її прихильники твердили, що в процесі економічного розвитку підри-ва-ється дія ринкового механізму. Відповідно зростає значення державного регу-лю-вання, яке передбачає розширення масштабів державної власності. Однак ре-аль-ний хід подій у 80–90-х роках багато в чому не збігався із згаданими сценаріями, а за багатьма параметрами виявився протилежним. Хвиля денаціона-лі-зації і приватизації прокотилася більшістю країн з розвиненою ринковою економікою, відносно зменшилася роль держави у макрорегулюванні економіки і зросла роль – ринкового механізму. Виникає запитання: чому всупереч прогнозам у 80–90-х роках посилилось значення ринкового механізму у макроекономічному регулюванні? Яка найбільш фундаментальна основа розгортання цих процесів?
В економічній науці уже майже два сторіччя точиться гостра полеміка навколо питання про функціональний розподіл доходів у товарній економіці. Прихильники ліворадикальної версії цього розподілу твердять, що лише один фактор виробництва – праця – створює національний дохід, а усі решта фактори беруть участь у привласненні того, що створила праця. Згідно з цією версією: якщо в суспільстві такі фактори виробництва, як земля і капітал, перебувають у приватній власності, то в цьому суспільстві неминуче існує експлуатація. Чи справді на макроекономічному рівні здійснюється експлуатація в приватно-товарній економіці? Що лежить в основі заробітної плати найманих працівників – вартість робочої сили чи граничний продукт праці? Відповідь на ці та інші запитання, пов’язані з функціональним розподілом доходу, є дуже важливими для подальшого розвитку аналітичної економії в Україні.
В умовах ринкової трансформації дедалі актуальнішими є питання про еконо-мічні стосунки домогосподарств і ділових одиниць з державою. Ці сто-сунки передовсім здійснюються через оподаткування фізичних і юридичних осіб та державні трансфери. У науковому, політичному та економічному середовищах давно полемізується питання, які системи оподаткування є най-ефективнішими.
Серед зарубіжних учених, які досліджували і досліджують проблеми еволюції товарної форми виробництва та її основних складників, а також розви-нули макроекономічний інструментарій її аналізу необхідно назвати А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса, А. Маршала, Р. Гільфердінга, Дж. Гікса, Дж. Кейн-са, Й. Шум-петера, М. Фрідмана, Л. Мізеса, А. Анікіна, Я. Певзнера, А. Поро-хов-ского, Г. Солюса, Л. Харіса, П. Семюелсона, Г. Манківа, Р. Баро, М. Блауга та ін.
Проблеми еволюції форми виробництва та розвитку товарних еконо-міч-них систем, її основних елементів перебували і перебувають у полі зору вітчиз-ня-них економістів-теоретиків М. Туган-Барановського, Б. Гаврили-ши-на, Ю. Ба-жала, В. Ба-зи-левича, Г. Башнянина, М. Брика, Є. Воробйова, А. Гальчин-сь-кого, В. Гей-ця, І. Грабинського, А. Гриценка, А. Задої, М. Зверя-кова, П. Єщенка, С. Злупка, К. Кривенка, В. Лагутіна, І. Малого, С. Мочерного, С. Ніко-ленка, М. Павлишенка, І. Радіонової, С. Реверчука, М. Савлука, В. Сав-чу-ка, А. Сав-чен-ка, А. Семенова, В. Соболєва, І. Тивончука, С. Трубича, А. Чухна та ін.
У процесі роботи над дисертацією автор вивчив і врахував монографічні та інші наукові дослідження зарубіжних і вітчизняних авторів присвячені пробле-мам еволюції товарної форми виробництва та її складників. Проведений аналіз підтвердив висловлені вище міркування про особливу актуальність дослідження мето-до-ло-гічних аспектів окреслених фундаментальних проблем сучасної економічної науки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою наукової теми кафедри економічної теорії Львівського національ-ного університету імені Івана Франка „Дослідження закономірностей формування економічної системи в Україні”, затвердженої Міністерством освіти і науки України (№ державної реєстрації 0103U005947).
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний макроекономічний аналіз товарної форми вироб-ництва та основних її елементів. Для досягнення цієї мети у дисертації поставлено такі завдання:
· проаналізувати причини і механізм розвитку товарної форми вироб-ництва;
· обґрунтувати сучасну концепцію класифікації систем товарної еко-номіки;
· з’ясувати основні макроекономічні інструменти та знаряддя до-сліджен-ня товарної форми виробництва;
· розвинути і систематизувати поняттєво-категоріальний апарат товар-ної форми виробництва;
· збагнути об’єктивну логіку змін та динаміку основних елементів то-вар-ної господарки;
· виявити закономірності еволюції товарних відносин і вартості;
· з’ясувати причини і напрямки еволюції грошей як основного складника монетарної економіки в умовах розширення ділових зв’язків еконо-мічних суб’єктів;
· простежити динаміку загального рівня цін та пояснити причини їх хронічного зростання у другій половині ХХ ст.;
· проаналізувати погляди на взаємодію фізичної та монетарної складових товарної господарки у світовій економічній науці;
· обґрунтувати сучасну концепцію еволюції макроекономічної коорди-на-ції в товарних економічних системах;
· дослідити зміни в механізмі макроекономічного регулювання у приватно-товарній економіці;
· розкрити особливості макроекономічної координації в командно-адміні-стра-тивній системі та дослідити процес формування нового механізму макро-економічного регулювання в перехідній економіці України;
· обґрунтувати концепційні засади вивчення вартісних відносин еконо-мічних суб’єктів;
· розкрити суть марксистської версії та неокласичної теорії вартісних відносин найманих працівників та підприємців;
· проаналізувати вартісні відносини економічних суб’єктів у перехідній економіці України.
Об’єктом дослідження є товарна форма виробництва як певний тип госпо-дар-ської діяльності, що здійснюється в межах національної економіки. Предметом дослідження є закономірності, особливості й напрями еволюції товарної форми виробництва та її основних елементів.
Методологічна основа дисертаційного дослідження. Застосований у дисер-та-ційній роботі пізнавально-теоретичний інструментарій обумовлений метою і завданнями та природою аналізованого об’єкта. Цей інструментарій містить широкий спектр методів, зокрема абстрагування, аналізу й синтезу, індукції і дедукції, єдності істо-ричного та логічного, теоретичного моделювання, формалізації тощо. Ви-користан-ня системно-структурного аналізу дало змогу виявити структурну організа-цію товарної форми виробництва. Дослідження еволюції основних складників товарної форми виробництва ґрунтувалось на єдності історичного й логічного підходу. За допомогою функціонального підходу досліджено механізм функціону-вання товарної економіки та макроекономічного регулювання. На підставі макро-економічного інструментарію виявлено особливості вартісних відносин економічних суб’єктів в умовах ринкової трансформації економіки України.
Принциповою методологічною позицією дисертаційного дослідження є враху-вання вагомої вітчизняної наукової економічної традиції, без якої неможливо об’єк-тив-но дослідити форму виробництва та її господарські системи, обґрунтувати концеп-цію еволюції її основних елементів, а також виявити зміни у вартісних відно-синах економічних суб’єктів в умовах переходу України до ринку.
Інформаційною базою дослідження стали основні положення політичної економії та макроекономіки, праці вітчизняних та зарубіжних учених, інформа-ційні матеріали, опубліковані у статистичних і періодичних виданнях України і світу, ресурси Internet.
Наукова новизна одержаних результатів. До основних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта, належать такі:
1) вперше на рівні дисертаційного дослідження здійснено комплексний аналіз еволюції товарної форми виробництва з використанням макро-еконо-міч-но-го інструментарію, що дає змогу виявити напрями змін в її основних елементах та про-екту-вати форми вияву цих елементів у вітчизняній економіці в умовах її ринкової трансформації;
2) дістав подальший розвиток методологічний підхід, згідно з яким при-чи-нами розвитку товарної форми виробництва є суспільний поділ праці, еконо-міч-на відособленість виробників та обмеженість ресурсів і життєвих благ. Обґрунто-вано висновок, що зростання масштабів товарної економіки у ХХ ст. зу-мов--лено посиленням взаємодії одиничного і часткового поділу праці, зростанням значущості нематеріального виробництва, збільшенням кількості відособлених виробників та чисельності населення;
3) вперше обґрунтовано, що теоретична парадигма сучасних економічних систем має ґрунтуватись на товарній формі виробництва. Запропоновано визна-чення економічної системи як способу організації національної економіки і ви-окрем--лено її основні механізми: механізм узгодження діяльності суб’єктів госпо-дар-сь-кого життя; механізм розподілу і перерозподілу національного про-дук-ту; механізм реалізації власності на виробничі ресурси та виготовлені життєві бла-га та ін. Таке розуміння економічної системи дає можливість пояснити про-це-си рин-ко-вої трансформації директивно-планових економік та приватизації держав-ної влас-ності у розвинених країнах. Наявні в економічній науці підходи до тлума-чення економічних систем на підставі панівних цінностей або економічної влас-ності, що виростає з технологічного способу виробництва, мають помітні слабини;
4) вперше запропоновано в макроекономічному аналізі враховувати низку постулатів та філософію макроекономіки, яка відображає сукупність принципів побудови найефективнішої і стабільної господарки. Така методологія аналізу дає змогу досліджувати товарну форму виробництва не лише як єдність її фізичної і монетарної складових, а й одночасно як конкретну економічну систему, функці-ону-вання механізмів якої залежить від стану макросередовища;
5) вперше обґрунтовано, що під дією низки чинників товарні відносини еволюціонували у напрямі підвищення рівня їх керованості. Основні серед цих чинників – олігопольна структура багатьох галузей і ринків, робота на замов-лення, міжфірмова кооперація, державне регулювання. Доведено, що зміни у товарних відносинах і технологічному способі виробництва зумовили еволюцію вартості, яка є нині грошовою оцінкою виробником його бухгалтерських і еконо-міч-них витрат на виробництво блага. Виявлено умови дії закону вартості та обґрунтовано висновок про те, що розширюється коло благ, ціноутворення на які виходить за вартісні межі. Розвинуто концепцію вартісного і невартісного типів ціноутворення;
6) дістав подальший розвиток методологічний підхід, згідно з яким еволюція грошей відбувається під впливом змін у товарних відносинах. Обґрун-то-вано висно-вок про те, що перехід до паперово-кредитних грошей як основи сучасних товарних відносин зумовлений розширенням ділових зв’язків еконо-міч-них суб’єк-тів та необхідністю державного регулювання економіки з допомогою монетарних інструментів;
7) доведено, що передінфляційну основу в сучасній товарній економіці ста--но--вить звуження сфери товарних відносин унаслідок розвитку процесу інсти-ту-ціоналізації. Зростання загального рівня цін підживлюється також багать-ма джерелами монетарного і немонетарного походження. З’ясовано особливості роз-вит-ку інфляційного процесу в Україні і запропоновано систему заходів, що змен-шать інфляційний потенціал у вітчизняній економіці;
8) обґрунтовано необхідність утвердження в економічній теорії поняття „макроекономічне регулювання”, як механізму за допомогою якого в національ-ній економіці досягається рівновага за повної зайнятості. Виокремлено основні підсистеми макрорегулювання, виявлено характер їхнього взаємозв’язку та взає-мо--впливів, а також залежність інструментарію макрорегулювання від при-роди товарних економічних систем. На цій підставі проаналізовано впливи фіскально-монетарних заходів на розвиток фізичної економіки;
9) вперше адміністративно-командну економіку проаналізовано як сис-те-му товарної форми виробництва з інертними цінами та грішми, що дало змогу виявити глибинні слабини механізму макрорегулювання в директивній економіці й неминучість її краху. З’ясовано вихідні умови формування ринкового меха-ніз-му макрокоординації у вітчизняній економіці та простежено основні етапи ста-нов-лення фіскальних та монетарних інструментів державної підсистеми макро-регулювання;
10) обґрунтовано авторську концепцію вартісних відносин економічних суб’єктів. Вперше вартісні відносини підприємців і найманих працівників про-аналізовано на підставі синтезу двох протилежних підходів – вартості робочої сили та граничного продукту праці. Доведено, що експлуатація найманих працівників в умовах конкурентного середовища як макроекономічний процес неможлива, а заробітна плата у тривалому періоді тяжіє до верхньої межі вартості робочої сили, яка збігається з граничним продуктом праці у грошовому виразі. Обґрунтовано тезу, що експлуатація найманих працівників може відбуватися лише на рівні окремого підприємства, і стосується таких питань, як умови праці та дотримання вимог техніки безпеки, організація робочого дня, рівень заробітної плати, тривалість відпустки тощо;
11) проведено розгорнутий аналіз вартісних відносин домогосподарств і фірм з державою, які здійснюються головно через податки і державні видатки. Встанов-лено, що в Україні рівень оподаткування та склад податків відповідає показникам інших європейських країн, але система оподаткування не є оптималь-ною. Виявлено слабини нинішньої системи і запропоновано активізувати сти-мулю--вальну функцію податків для прискорення структурної перебудови вітчиз-няної економіки. Обґрунтовано висновок, що ринкова трансформація вітчизняної еконо-міки спричинила докорінні зміни у функціональному та родинному розпо-ділі доходів, надмірну диференціацію доходів населення, що зумовлює необ-хідність формування нового механізму державного регулювання доходів.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертаційної роботи використані при виконанні наукової теми кафедри економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка „Дослідження зако-но-мірностей формування економічної системи в Україні”, затвердженої Міністер-ством освіти і науки України (№ державної реєстрації 0103U005947). Зокрема, аналіз об’єктивних передумов формування економічної системи України та обґрунтування найбільш прийнятної для України моделі макро-економічного регулювання.
Отримані у дисертаційній роботі теоретичні результати можуть бути враховані й використані вищими органами державної влади та управління у процесі державного будівництва і формування національної економіки. Зокрема, висновки і рекомендації, зроблені дисертантом, можна використати для обґрунту-вання оптимальної системи оподаткування в Україні, стримування інфля-цій-них тенденцій у вітчизняній економіці, формування нового механізму макро-еконо-мічної координації.
Основні положення дисертації використовуються у навчальному процесі на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка при читанні курсів „Політична економія”, „Основи економічної теорії”, „Макро-економіка”, „Економіка України” „Логіка економічного розвитку”, „Су-час--ні економічні системи”.
Результати дисертаційного дослідження використовувалися автором при написанні одноосібного навчального посібника „Макроекономіка” (К.: Основи, 2001, 2002, 2005. – 606 с. (37,13 д.а.)), який рішенням Міністерства освіти і науки України рекомендовано для студентів вищих навчальних закладів (лист № \18.2-911 від 20 червня 2001 р.). Крім того, з проблем, досліджених у дисер-тації, автором розроблено програми курсів „Вступ до економічної теорії” і „Макроекономіка”, які опубліковані у навчальному виданні (Степан Панчишин. Макроекономіка. Тести і задачі. – К.: Либідь, 2002. – С. 199-213).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою пра-цею, у якій висвітлені методологічні підходи, ідеї, концепції, що належать осо-бисто автору. У дослідженні містяться ті положення, висновки і пропозиції, які сформу-лював особисто здобувач наукового ступеня. З наукових праць, опублі-ко-ваних у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї, які є резуль-татом осо-бистих досліджень здобувача.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертації апробовані й отримали позитивну оцінку на багатьох міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях, зокрема на Міжнародному літ-ньому економічному семестрі „Інтереко” „Ринкова економіка: проблеми викла--дання і вивчення в Україні”(Трускавець, 1993), Всеукраїнській науково-практич-ній конференції „Основні напрями розвитку менеджменту в Україні” (Львів, 1994), Міжнародному літньому економічному семестрі „Інтереко” „Фінансова та кредитно-банківська системи: проблеми вивчення і викладання” (Трускавець, 1995), Всеукраїнській науковій конференції „Становлення націо-наль-ної економіки України” (Львів, 1995), Міжнародному літньому еконо-міч-ному семестрі „Інтереко” „Теорія і практика підприємництва: проблеми вивчення та економічної просвіти в Україні”(Трускавець, 1996), Всеукраїнській науковій конференції „Процеси становлення ринкової економіки: стан, проблеми, перспек-тиви” (Львів, 1998), Всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми викладання економічної теорії” (Київ, 1999), Міжнародній науково-методичній конференції „Формування нової парадигми економічної освіти в Україні (до 150-річчя від дня народження Сергія Подолинського)” (Львів, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасна економічна теорія та проблеми її застосування” (Львів, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції „Фінан-сово-кредитне регулювання ділової активності господарюючих суб’єктів” (Львів, 2002), наукових сесіях Наукового товариства імені Т. Шевченка (Львів, 1997, 2003, 2004), щорічних звітних наукових конференціях Львівського націо-наль-ного університету імені Івана Франка (Львів, 1993-2004) та науковому семінарі кафедри економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 1991-2004), Міжнародній конференції „Ринкова транс-формація економіки України: теорія, практика, перспективи” (Львів, 2003), Міжнародному семінарі „Моделі гармонізації національних і міжнародних стандартів вищої освіти в контексті Болонського процесу” (Львів, 2004), Міжнародній конференції „Економіка України в євроінтеграційних процесах” (Львів, 2004), Круглому столі „Основні засади розвитку класичної університет-сь-кої освіти в контексті Болонського процесу” (Київ, 2004).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано дві індивідуальні наукові монографії (обсягом 13,06 і 28,25 д.а.); три індивідуальні навчальні посібники (обсягом 37,13; 12,56 і 11,16 д.а.); дисертант є редактором двох колективних монографій (обсягом 31 і 26,8 д.а.); редактором та співавтором 6 навчальних посібників; співавтором 5 колективних монографій, автором 22 статей у наукових виданнях, зареєстрованих ВАК України як фахові. Загальний обсяг публікацій, які становлять основу дисертації, перевищує 100 д.а.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (324 найменування), 7 додатків. Всі чотири розділи дисертації об’єднані загальною концепцією дослідження і кож-ний з попередніх є логічною основою для наступних. Обсяг основного тексту дисертації становить 421 сторінку, загальний обсяг дисертації 450 сторінок. Робота містить 6 таблиць, 4 рисунки, а також 7 таблиць у додатках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об’єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, відображено апробацію результатів дослідження.
У першому розділі дисертації – „Теоретико-методологічні основи дослідження товарної форми виробництва” – розкрито суть, причини і меха-нізм розвитку товарної економіки, методологічні підходи до аналізу і класи-фі-ка-ції товарних економічних систем, а також з’ясовано макроекономічний інстру-ментарій дослідження товарної форми виробництва.
У своєму дослідженні автор виходить з того, що людство протягом усієї історії використовує тільки дві форми виробництва – натуральну і товарну, які відображають певний тип господарської діяльності. Дисертант поділяє погляд, що матеріальною основою виникнення товарної форми виробництва є суспільний поділ праці, а його причиною – відокремленість виробників, що спричинена не-одно-рідністю праці і обмеженістю ресурсів. Відтак показано, що товарна фор-ма виробництва демонструє високу адаптивну здатність до різних форм власності, утворюючи з ними різноманітні соціально-економічні уклади.
Зростання масштабів товарної економіки зумовлюється, на думку дисер-тан-та, взаємодією одиничного та часткового поділу праці. Виникнення і становлення одиничного поділу праці відбувається на основі часткового, коли виникає можли-вість аналітичного розчленування раніше єдиного процесу виробництва продукту на окремі операції. У дисертації наголошено, що в сучасній економіці ланки одиничного поділу праці перетворюються на самостійні сфери вироб-ниц-тва, що стають тепер елементами часткового поділу праці. Процеси виокремлення і формування самостійних відокремлених виробництв, що виступали раніше як одиничні виробничі процеси, прискорюються у другій половині ХХ ст. Крім того, розширення масштабів товарної економіки детерміну-ється також збільшенням кіль-кості відособлених виробників, зростанням значу-щості нематеріального ви-роб-ництва, а також збільшенням чисельності населення.
Розмежовано такі поняття як товарні відносини, вартісні відносини та товарно-вартісні відносини. Товарні відносини, на думку дисертанта, охоплюють коло стосунків і зв’язків, що пов’язані з переміщенням ресурсів і продуктів від одного власника до іншого. Характерною рисою товарних відносин є те, що вони завжди здійснюються на основі платності. Економісти часто використовують термін „вартісні відносини”. Дисертант виходить з того, що вартісні відносини є ширшим поняттям, яке охоплює не лише товарні відносини, а й усі інші відно-сини між економічними суб’єктами, які відбуваються у грошовій формі. З усієї сукупності вартісних відносин запропоновано виокремлювати власне вартісні, або товарно-вартісні, як ту частину товарних відносин, яка здійсню-ється на основі врахування затрат ресурсів на виробництво життєвих благ та їх суспільної цінності. Основною умовою функціонування товарно-вартісних відно-син є при-сутність у національній економіці конкуренції ділових одиниць. Обмеження або заглушення конкуренції означає, що не працює механізм формування допусти-мих витрат, що спричинює перманентну розбалансованість економіки, моно-польне становище виробника на ринку, дефіцит і затоварювання, форму-вання затратного механізму господарювання. Така економіка не сприймає іннова-цій і зрештою занепадає.
Відтак товарну форму виробництва проаналізовано як єдність фізичної та монетарної економіки і розкрито їх основні складові. Акцентовано на зрушеннях у взаємодії фізичної та монетарної економіки у процесі розвитку форми вироб-ництва. Одночасно виявлено причини і шляхи переростання товарно-грошового господарства в товарно-кредитне.
У дисертації також простежено еволюцію об’єктів товарних відносин. Спочатку об’єктом цих відносин здебільшого були товари, які виступали у вигля-ді речей. У сучасній економіці дедалі більшої ваги набувають різноманітні по-слуги, зокрема інформаційні, які становлять фактично новий продукт у вигляді даних, повідомлень тощо. Одночасно в дисертації з’ясовано зміни в структурі суб’єктів товарних відносин.
На основі широкого залучення й аналізу відповідних праць українських та зарубіжних економістів розкрито теоретичні і методологічні підходи до комплекс--ного вивчення товарних економічних систем. У вузькому розумінні економічну систему, на думку автора, доцільно визначати як сукупність меха-нізмів організації національної економіки. Щодо широкого визначення еко-номічної системи як категорії, то унаслідок величезної кількості її складників, суперечливих і неоднозначних зв’язків між ними сформулювати його практично неможливо. Тому потрібно розглядати елементи і механізми організації націо-наль-ної економіки, які в цілому і становлять економічну систему. Основними еле-ментами економічної системи, на думку дисертанта, є, по-перше, механізм уз-годження діяльності суб’єктів господарського життя; по-друге, механізм реалі-зації власності на виробничі ресурси та виготовлені життєві блага; по-третє, механізм розподілу і перерозподілу створеного національного продукту; по-четвер-те, грошовий механізм, механізми оподаткування, інвестування, кредиту-вання, механізми наймання і звільнення працівників, допомоги з безробіття та ін.
У дослідженні з’ясовано, що в українській економічній науці є два головні підходи до визначення природи економічних систем, однак вони не дають змоги пояснити соціально-економічних процесів, які розвинулись у багатьох країнах наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. Сучасні економічні процеси в пострадянських державах, населення яких схильне до егалітарно-колективістських цінностей, на думку автора, значною мірою спростовують тезу про те, що цінності обов’язково витворюють певну економічну систему. Ці країни однозначно стали на шлях приватизації і формування ринкової економічної системи. З іншого боку, при-ва-ти-зація державної власності у розвинених країнах у 1980–90 рр. і масова приватизація так званої загальнонародної власності у пострадянських країнах не підтверджує тези ліворадикальної політекономії про природно-еволюційний процес розвитку відносин власності. Тільки побудова теоретичної парадигми сучасних економічних систем на товарній формі виробництва, на думку дисер-танта, дає змогу пояснити ці соціально-економічні процеси.
Проаналізовано потенціал різних товарних економічних систем, які ґрунтуються на різних формах приватної власності. Дисертант доходить виснов-ку, що зростання кількості власників у національній економіці є загальною тенден-цією, яка простежується в усіх країнах з ринковою економікою. Розкрито два основні різновиди економічних систем, що розвинулись у ХХ ст. на товарній формі виробництві – командні і ринкові. Командна економіка радянського типу була нежиттєздатною унаслідок неспроможності освоїти інтенсивний шлях еко-но--мічного зростання та небаченого марнотратства ресурсів, неможливості за-безпе-чити макроекономічну координацію в умовах ускладнення взаємозв’язків між окремими секторами, галузями, підгалузями і виробництвами та відсутності дійових економічних стимулів до праці та нововведень. Одночасно проаналізо-вано шляхи переходу від командної до ринкової економіки – шокова терапія, еволюційний та проміжний.
Автор підкреслює, що позитивні результати шокової терапії – фінансова стабілізація, різке скорочення дефіциту державного бюджету, подолання товар-ного дефіциту та досягнення рівноваги на споживчому ринку може суттєво знеці-нюватися різким зниженням життєвого рівня значних груп населення, падінням обсягів національного виробництва, зростанням безробіття. Еволю-ційний шлях передбачає формування двосекторної моделі економіки, в якій поєднуються елементи ринкової і директивної систем. Застосування цього способу переходу до ринку дало непогані результати в країнах з високою часткою сільського госпо-дар-ства в національній економіці. За проміжного шляху ринкові реформи здійсню-ються повільніше ніж за шокової терапії, але швидше порівняно з краї-на-ми другої групи. Проаналізовано вихідні умови, в яких відбувається реформу-вання вітчизняної економіки, а також виявлено основні ознаки вітчизняної мо-делі перехідної економіки. Ця модель, на думку дисертанта, характеризується, по-перше, сильною регулятивною роллю держави; по-друге, значною часткою власності держави, яка володіє потужним сектором в економіці; по-третє, порів-няно незначною питомою вагою дрібного і середнього підприємництва у вироб-ництві національного продукту; по-четверте, тісним зв’язком власності і влади; по-п’яте, схильністю значної частини населення до державного патерналізму, що стримує розвиток ринкових відносин і нарешті, високим рівнем криміналізації економічного життя та зростанням корупції.
У дисертації відзначається, що у вітчизняній економічній науці формується но-ва методологія політекономічного та макроекономічного аналізу, яка містить низ-ку постулатів, філософію макроекономіки та сукупність методів та методик нау-ко-вого дослідження. Серед цих постулатів важливими є такі: національний продукт створюється у всіх сферах національної економіки, незалежно від того уре-чев-люються результати людської діяльності чи існують у вигляді послуг. Усі фак-то-ри виробництва створюють національний дохід, який розподіляється між фак-то-рами відповідно до їх граничних продуктів. Складником методології макро-еко-но-мічного аналізу є філософія макроекономіки, яка, на думку автора, відобра-жає сукупність принципів побудови найефективнішої стабільної економічної системи.
Важливе методологічне значення в дослідженні товарної форми вироб-ництва, на думку дисертанта, має низка таких закономірностей. По-перше, в довгостроковому періоді зростання обсягу національного виробництва визна-чають тільки фізичні фактори. По-друге, в короткостроковому періоді на обсяг виробленого національного продукту окрім виробничого потенціалу впливає також макроекономічне середовище, стан якого визначає здебільшого макро-еконо-мічна політика. По-третє, монетарна економіка впливає на стан фізичної економіки в короткостроковому періоді і по-четверте, сподівання економічних суб’єктів помітно впливають на динаміку основних макроекономічних змінних.
Другий розділ дисертації – „Зміни та динаміка основних елементів товарної форми виробництва” – присвячений дослідженню еволюції товарних від-носин і вартості, а також грошей в умовах розширення ділових зв’язків еко-но-міч-них суб’єктів та аналізу динаміки загального рівня цін у другій половині ХХ ст.
У дисертації відзначається, що основні елементи і форми товарних відносин дуже стійкі і упродовж багатьох сторіч механізм цих відносин не змінювався. Атомістична структура галузей та недостатня могутність ділових одиниць не дозволяла їм втручатися в роботу ринкового механізму і товарні від-носини асоціювалися з стихією і непередбачуваністю. Обґрунтовано, що під дією низки чинників товарні відносини еволюціону-ва-ли у ХХ ст. у напрямі під-вищення рівня їх керованості. Основні серед цих чинників: олігопольна структу-ра багатьох галузей і ринків; міжфірмова коопе-рація; робота на замовлення; дер-жавне регулювання. Ринкове середовище стає більш визначеним для економічних суб’єктів. У дисертації доведено, що зміни у товарних відносинах і техноло-гіч-но-му способі виробництва зумовили еволюцію вартості, яка є най-складнішою кате-го-рією економічної науки.
Вартість блага, на думку дисертанта, нині формується на підставі витрат усіх ресурсів і є оцінкою виробником його бухгалтерських і економічних витрат на виробництво цього блага. Значну увагу приділено аналізу та умо-вам дії закону вар-тості в товарній економіці. Глибинну суть цього закону, на дум-ку автора, мож-на звести до того, що обмін більшості життєвих благ здійсню-ється на підставі взаємодії на ринку їх вартостей і цінностей. Досліджено умови дії закону вартості в національній економіці. Основними такими умовами є, по-пер-ше, присутність конкурентного механізму, який забезпечує товарний обмін відпо-відно до суспіль-но допустимих витрат ресурсів; по-друге, відтворю-ва-ність об’єк-тів товарних відносин; по-третє, юридична рівність сторін мінового відно-шення.
Обґрунтовано концепцію вартісного і невартісного типів ціноутворення. У розвиненій товарній формі виробництва об’єктом товарних відносин стає значне коло благ, які є результатом невідтворюваної праці, наприклад, твори мистецтва. Вартісні закономірності обміну не поширюються на такі блага і ціни на них фор-му-ються на підставі цінності. За останні десятиліття розширилося коло об’єктів, ціно-утворення на які виходить за вартісні межі. Наприклад, ціноутворення на запатентовані результати наукової та винахід-ниць-кої діяльності випадає з-під дії закону вартості і потрапляє під капіталізацію доходу. Відтак показано, що величина вартості блага визначається суспільно допус-ти-мими витратами ресур-сів. Виявлено чинники, що впливають на форму-вання суспільно допустимих ви-трат ресурсів.
Одним з найважливіших елементів товарної форми виробництва є гроші, які є знаряддям зв’язку, своєрідним економічним цементом, що забезпечує вза-ємо-дію складників національної економіки, рух ресурсів, продуктів та доходів між різними економічними суб’єктами. Упродовж сторіч основою грошових відносин було золото. Автор поглиблює тезу, що витіс-нення металевого обігу відбулося не стільки внаслідок нестачі благородних мета-лів чи його внутрішньої нестабільності, скільки через певні зміни в госпо-дар-сь-кому житті. Грошова форма вартості, в основі якої перебувало золото, могла існувати в умовах порівняно простих товарних відносин з традиційною номенкла-турою продукції. Розширення ділових зв’язків економічних суб’єктів та необхідність державного регу-лю-вання економіки за допомогою монетарних інструментів, на думку дисер-танта, зумовили перехід до паперово-кредитних грошей, як основи сучасних товарних відносин.
Проаналізовано два основні підходи до природи сучасних грошей – „золота” і „антизолота” концепції. Автор доводить, що аргументи прихильників „золотої” концепції на користь того, що золото залишилось грошовим товаром, виконує функції міри вартості й скарбу, виступає основою ціноутворення, є непереконливими.
Дисертант обґрунтовує, що в механізмі грошових відносин відбулися якісні зміни. Золото перестало бути загальним еквівалентом, а отже, виконувати функцію міри вартості. Роль загального еквівалента, на думку автора, виконує не золото, а кредитні гроші, які становлять основу сучасної грошової системи та ціноутворення. Тут коротко простежено історичний процес розвитку кредитних грошей, які виростають з металевого обігу і спочатку є знаком золота і знаком кре-диту. Зроблено висновок, що із середини ХІХ ст. у розвитку кредитних гро-шей відбуваються якісні зміни: банкнота перестала бути знаком золота. Нероз-мінна банкнота без посередників пов’язана з товарними відносинами еконо-міч-них суб’єктів, а її усталеність забез-печує кредит. Демонетизація золота означала усунення із внутрішнього обігу класичних кредитних і паперових гро-шей, але це не скасувало закономірностей товарних відносин. У процесі роз-витку націо-наль-ної економіки ще більше посилюється кредитний характер відтво-рення, зростає потреба в перенесенні строку платежів у купівлі-продажу това-рів, а водно-час і потреба в кредитних грошах. Кредитний харак-тер сучасних гро-шей виявляється, на думку автора, і у докорінній зміні структури грошового обігу.
Можливість посилення втручання держави в грошові відносини еконо-мічних суб’єктів, на думку дисертанта, пов’язана з еволюцією грошей – відходом від консерватизму золотомонетного стандарту і переходом до кредитних грошей. Відтак автор виявляє, що у перехідній економіці попит на гроші формується під впливом низки особливих чинників, які відсутні у розвиненій ринковій економіці. По-перше, унаслідок недостатньо розвинених фінансових ринків домогоспо-дарства не можуть диверсифікувати своїх активів, тобто знизити ступінь ризику, пов’язаного з тим чи іншим активом. По-друге, у перехідній економіці ще не скла-лася своя ієрархія активів, яка б ґрунтувалася на історичних традиціях наро-ду, його менталітеті та враховувала б економічні вигоди від того чи іншого активу. По-третє, за високих рівнів інфляції, що здебільшого простежується у перехідних економіках, різко ослаблюється еластичність попиту на гроші у від-повідь на зміни процента за вклади.
Дисертант доходить висновку, що сучасні грошові відносини пов’язані з представницьким масштабом цін. Кожна грошова одиниця репрезентує певну частку виготовленого валового внутрішнього продукту. Відзначено, що істотні зміни в грошових відносинах відбулися між економічними суб’єктами різних країн. Ці відносини еволюціонували у напрямі дедалі ширшого використання паперово-кредитних грошей, які поступово витісняли золото з міжнародного платіжно-розрахункового механізму.
Ціна поряд з грошима творить каркас товарної економіки будь-якого типу. У другій половині ХХ століття в обох сучасних різновидах товарної форми виробництва простежувались нові явища в динаміці цін, зокрема зникла циклічна форма руху цін, а їх загальний рівень щорічно підвищувався. В дисертації проаналізовано тлумачення різними школами причин зростання цін. Марксист-ська теорія інфляції, яка безроздільно панувала в радянській економічній літера-ту-рі, виходила з того, що золоті гроші не можуть знецінюватися, а загальний рівень цін підвищується тоді, коли кількість паперових грошей перевищує кіль-кість золотих, що потрібно для товарообороту. Хоча з 70-х років радянські еконо-міс-ти поступово засвоювали нові ідеї, які представники інших шкіл пропо-ну-вали для пояснення інфляції, однак до кінця радянського періоду в Україні до-слідження зростання цін у товарній економіці виходило з марксистської теорії інфляції.
У дисертації проаналізовано кейнсіанську теорію інфляційного розриву, згідно з якою підвищення загального рівня цін відбувається тоді, коли в націо-нальній економіці досягнуто повного використання ресурсів, і сукупні видатки переви-щують обсяг виготовленого продукту. Це перевищення зумовлено пев-ни-ми екзогенними чинниками. За цим підходом уряд може нейтралізувати інфля-цій-ний розрив, звужуючи сукупні видатки через підвищення податків чи зменшення державних видатків. Тут проаналізовано також тлумачення інфляції моне-таристами, які вбачають основну рушійну силу зростання загального рівня цін у швидкому збільшенні платіжних засобів в обігу порівняно із зростанням національного продукту.
Обґрунтовано тезу про те, що передінфляційну основу в сучасній товарній економіці потрібно шукати в особливостях вартісних відносин в сучасній економіці, зокрема в послабленні конкурентного механізму внаслідок її інститу-ціо-налі-зації. У такій економіці в конкурентно-ринковий процес вносяться за-здале-гідь встановлені нормативи, своєрідні економічні константи, рівень яких не залежить від виробничо-фінансової діяльності ділової одиниці (мінімальна зарплата, індексація номінальних доходів, нормативи відрахування на соціальне страхування та інші). Ці нормативи не можна зменшити запровадженням нових технологій чи підвищенням продуктивності праці загалом.
Доведено, що процеси інституціоналізації та особливості формування від-нос-них цін частково пояснюють явище односторонньої еластичності цін, але не дають відповіді на запитання: чому простежується усталене зростання загаль-ного рівня цін. Автор обґрунтовує підхід, за яким сучасна інфляція є бага-то-факторним процесом. У роботі з’ясовано основні джерела розвитку інфля-ційних процесів. Най-частіше зростання цін спричиняють вищі темпи зростання сукуп-ного попиту порівняно з темпами збільшення національного продукту. Ана-лі-зуючи розвиток інфляційного процесу у перехідних економіках, дисертант доходить висновку, що цей процес підживляють як джерела, успадковані від ко-манд-ної економіки, так і джерела трансформаційного періоду. Зазначено, що у біль-шості країн з пере-хід-ною економікою
