ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Парена Віолета Анатоліївна

УДК 63.5.73

СФЕРА ПОСЛУГ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

08.01.01 – економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економічної теорії Дніпропетровської державної фінансової академії Міністерства фінансів України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Батура Олександр Васильович,

Дніпропетровська державна медична академія Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Ніколенко Юрій Васильович,

Академія муніципального управління (м. Київ)

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економіки,

кандидат економічних наук, доцент

Сабадін Микола Гнатович,

Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України,

доцент кафедри економічної теорії та

економіки сільського господарства.

Провідна установа: Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України,

кафедра політичної економії

обліково-економічних факультетів.

Захист відбудеться 25.03.2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 в Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова 25.

Автореферат розісланий 20.02.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Миронова Р.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Формування цивілізованої ринкової системи господарювання в Україні відбувається на ґрунті складного становлення української державності та демократизації суспільного життя. Вирішальна роль у здійсненні глибинних соціально-економічних перетворень належить людському чиннику, якісні рушії якого формуються сферою послуг – органічною складовою народногосподарського відтворювального процесу. Значення сфери послуг особливо зростає за умов, коли необхідно забезпечити такі зміни, які б визначали суспільний розвиток в напрямку глобального становлення постіндустріальної інформаційної цивілізації.

Світовий досвід засвідчує, що основоположним елементом цього процесу виступає зростання послуг – надзвичайно важливих і необхідних ресурсів для розвитку суспільства, що докорінно перетворюють всю систему суспільних відносин і практику господарського життя, оскільки послуги мають дуже специфічні, відмінні від традиційних, метеріально-речові елементи власності. За такої ситуації суттєво змінюється і роль самої людини – як носія послуги з метою забезпечення поступового розвитку суспільства.

Актуальність наукового пізнання економічної природи послуг, аналіз проблем їх соціально-економічної ефективності зумовлюється передусім дедалі більшим зростанням ролі і значення сфери послуг в забезпеченні суспільного прогресу. Водночас, вона пояснюється і складністю вирішення економічних проблем у такій важливій, специфічній сфері суспільної діяльності, що відноситься до нематеріального, духовного виробництва та охорони здоров’я громадян України. З одного боку освіта, охорона здоров’я – це сфери, призначення яких виступає збереження знань, здоров’я, духовний розвиток людини, розвиток культури, в цілому цивілізації. З іншого – ця сфера за умов ринкової економіки функціонує на економічних засадах, потребує всебічного врахування прибутку, що висуває необхідність ефективнішого використання фінансових коштів та всього потенціалу сфери послуг.

У науковій літературі питання про роль і місце сфери послуг у ринковій економіці знайшла відображення в чисельних працях: Г.Беккер, Б.Вейсборг, В.Петті, Д.Рікардо, А.Сміт, А.Маршал, С.Струмілин, Дж.Мінцер, Т.Шульц, О.Ангишкін, О.Дайновський, А.Добринін, Е.Лібанова, І.Лукінов, О.Мочерний, С.Пірожков, А.Чухно, М.Шаленко та інші дослідники.

Але в цілому зазначена проблема залишається недостатньо вивчена як в українській, так і світовій науці. Зокрема, більшість досліджень західних вчених акцентує увагу лише на конкретній вартісній оцінці інвестиційного ефекту сфери послуг, що віддзеркалює процеси зростання заробітної плати та національного доходу. Більш важливим, однак, на думку здобувача є науково обґрунтоване розуміння основних причинно-наслідкових зв’язків і залежностей, комплексного, більш широкого впливу сфери послуг і її структури, способу організації, управління і фінансування на процес суспільного розвитку. Надзвичайно важливою для сучасної України є проблема налагодження такого фінансово-економічного механізму сфери послуг, який би на основі впровадження в реальну практику принципів прозорості, відповідальності, результативності, сприяв суттєвому підвищенню рівня економічної ефективності та досягнення соціальної справедливості у сфері послуг.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планами наукового дослідження Дніпропетровської державної фінансової академії в межах держбюджетної теми “Дослідження економічних, соціальних та правових проблем становлення соціально-орієнтованої ринкової системи в Україні”, державний реєстраційний номер 0101U005489, де особисто здобувачем розроблено підрозділ “Особливості аналітичного дослідження діяльності сфери послуг у ринковій економіці”. Внесок автора полягає у виявленні основних напрямків формування сприятливих умов для розвитку сфери послуг в Україні та особливостей її функціонування в умовах ринкової економіки.

Мета і завдання дослідження. Основна мета роботи – теоретичне обґрунтування та визначення методологічних підходів, практичних підходів і рекомендацій, щодо розробки концепції, виявлення тенденцій і визначення перспектив розвитку підприємств сфери послуг та її вплив на макроекономічні процеси держави.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:

–

–

–

–

–

–

Об’єктом дисертаційного дослідження виступає соціально-економічна діяльність в сфері послуг і її роль в забезпеченні суспільного розвитку.

Предметом дослідження є система відносин, що виникають в процесі функціонування та розвитку сфери послуг в Україні.

Методи дослідження. У процесі дослідження використані такі загальнонаукові та спеціальні методи: діалектичний, абстрактно-логічний і системного аналізу (теоретичні і методологічні узагальнення, визначення сутності, місця і ролі сфери послуг в економіці); статистично-економічний (аналіз сучасного стану галузей освіти і охорони здоров’я), системно-структурний та порівняльний (з’ясування необхідності державного регулювання галузей освіти і охорони здоров’я, виявлення недоліків існуючого механізму макроекономічного державного регулювання та розробка пропозицій щодо його удосконалення).

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів і особистий внесок полягає у науковому дослідженні функціонування сфери послуг й розробці концепції розвитку та регулювання цієї сфери і її впливу на макроекономічні процеси держави. У процесі вирішення зазначеного завдання автором отримані такі наукові результати:

вперше:

–

удосконалено (доповнено):

–

–

набули подальшого розвитку:

–

–

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в подальшому розвитку наукової бази та розробленні практичних методик визначення пріоритетних напрямків формування ефективної політики в сфері послуг. Окрім того, теоретичні узагальнення, висновки і пропозиції, подані в дисертації, роблять певний внесок у формування цілісної концепції ролі і місця державних установ України у зв’язку з формуванням ринкової економіки.

Результати дослідження використані при підготовці навчальних програм, розділів навчальних посібників, методичних розробок для студентів вищих навчальних закладів з метою поглиблення знань студентів щодо сучасних форм фінансування інноваційної діяльності за умов ринкової невизначеності. Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Дніпропетровської державної фінансової академії при викладанні курсів політичної економії, мікроекономіки (довідка №137/4 від 05.10.04 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею автора. Сформульовані в дисертації положення, висновки і рекомендації відповідають її змісту і випливають з основних результатів. Усі результати, одержані здобувачем, знайшли відображення в опублікованих роботах. Всі науково-аналітичні та теоретико-методологічні висновки і рекомендації розроблені автором на основі джерелознавчого аналізу, опрацювання даних державної та відомчої статистики. Особистий внесок здобувача в наукових працях, написаних у співавторстві і зазначених у списку опублікованих праць в авторефераті, полягає в наступному: [1] – визначена матриця інструментальних вимірів впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища на підприємства сфери послуг; [2] - розкритий механізм розвитку та реформування сфери послуг в Україні; [7] – визначені напрямки антикризового управління підприємствами сфери послуг.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і теоретичні висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри економічної теорії Дніпропетровської державної фінансової академії, а також на ІІІ Міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених “Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі” (м. Донецьк, 2002 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта ‘2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), II Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень’2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), Регіональній науково-методичній конференції “Формування стратегії конкурентоспроможності освіти в регіоні” (м. Жовті Води, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Освіта і наука без кордонів” (м. Дніпропетровськ, Україна – м. Белгород, Росія, 2004 р.)

Публікації. З теми дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 10,52 д.а., із них належить автору 6,98 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація обсягом 172 сторінок тексту складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел з 206 найменувань, містить 6 додатків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання дослідження, його предмет, об’єкт, методологічну базу, практичне значення і наукову новизну отриманих результатів.

У першому розділі дисертації “Система економічних відносин у сфері послуг” проведений теоретичний аналіз сутності поняття “послуга” і місця сфери послуг у системі суспільного господарства, розглядаються особливості відтворення системи економічних відносин сфери послуг, а також становлення нового мотиваційного механізму в цій сфері суспільного господарства.

Проведений теоретичний аналіз сутності поняття “послуга” дозволяє стверджувати, що послуга, як загальноекономічна категорія, відображає відносини між людьми в суспільстві з приводу формування соціально-економічних умов, необхідних для функціонування суспільного відтворення. Послуга являє собою одночасний прояв як сутності праці, так і зовнішньої її форми.

Доцільно розрізняти послуги двох видів:

-

-

Поняття “послуги” необхідно розглядати в двох різних значеннях: по-перше, з боку споживчої вартості; по-друге, з боку вартості як специфічних виробничих відносин в умовах тієї чи іншої форми власності на засоби виробництва. Варто розрізняти:

-

-

Послуга може бути товаром і мати споживчу вартість за умов, якщо вона:

-

-

-

Методологічною основою дослідження вартісної проблеми послуг є економічне вчення про двоїстий характер праці. У ході проведеного теоретичного дослідження суспільного змісту праці і форм його прояву в сфері послуг нами встановлено, що як результати трудової діяльності послуги представлені:

-

-

-

Сфера послуг органічно включається в систему економічних відносин на основі того, що соціально-економічним змістом праці її працівників є обслуговування відносин власності.

Послуги, як особливі форми відбитої в них праці, знаходять відповідні рівню розвитку продуктивних сил і виробничих відносин організаційно-економічні оболонки свого руху, стають носіями системи виробничих відносин, а відносини з приводу праці в послугах відбивають основне виробниче відношення суспільства - відносини власності. Будучи похідними від відносин безпосереднього виробництва, відносини первинного присвоєння, об'єктивні відносини сфери послуг є органічним компонентом системи виробничих відносин суспільного відтворення і впливають на хід відтворювального процесу, його соціально-економічну ефективність.

В сфері послуг виділяють дві групи факторів, під впливом яких формується мотиваційна структура у сфері праці: внутрішніх, пов'язаних і народжених самою трудовою діяльністю, та зовнішніх, що знаходяться поза межею праці.

Формування ефективного механізму мотивації праці робітників сфери послуг на мікрорівні передбачає створення сприятливої мотиваційної ситуації, яка б враховувала сукупну дію всіх факторів, що активно проявляють себе на макрорівні.

Пріоритетною формою соціально-трудових відносин за умов трансформації економіки повинно стати соціальне партнерство, що передбачає використання прогресивних засобів впливу на зростання ефективності праці, підвищення ефективності виробництва і закріплення мотивів сприяння підприємництву з метою подолання кризи соціально-трудових відносин за такими напрямком: зростання престижу знань, посилення диференціації заробітної плати та інших форм трудового доходу в залежності від освітнього та кваліфікаційного рівня робітників.

У другому розділі “Проблеми оптимізації господарського механізму в сфері послуг у системі становлення ринкової економіки” проведене дослідження системи економічних відносин у сфері послуг, що змінюється під впливом ринкової трансформації економіки України, а також наданий механізм оптимізації механізму реалізації системи економічних відносин в сфері освіти і охорони здоров’я.

Дослідження показало, що в процесі формування ринкових відносин в Україні, необхідним є впровадження такого економічного механізму, який би в результаті поєднання ринкового та державного регулювання в сфері послуг забезпечував його ефективне використання. Ринкове середовище в галузі послуг передбачає наявність економічної свободи вибору, реалізації особистого інтересу як головного мотиву поведінки, вільного доступу до економічних ресурсів, інформації, вільного входу і виходу з галузі. Ринкове середовище формує умови вільної конкуренції, забезпечуючи таким чином еквівалентність обміну.

На основі прогнозування в сфері послуг повинне здійснюватися:

-

-

-

Підприємництво стане істотним фактором розвитку сфери послуг за умови, якщо проявляться такі його функції, як:

-

-

-

-

Досягнення соціальної, регульованої, ефективної ринкової економіки, заснованої на принципах підприємництва – справа першорядної важливості сьогодення. Необхідне формування цілого ряду зв'язаних між собою умов: економічних, політичних, правових, психологічних, організаційних та ін., що забезпечують сприятливий підприємницький клімат у сфері послуг України. В сфері послуг можуть успішно розвиватися наступні види підприємницької діяльності: виробнича, комерційна і фінансова. Реорганізації системи підприємництва в галузях матеріального виробництва і сфери послуг перешкоджають наступні причини:

-

-

-

-

Сфера послуг сама повинна впливати на зміну структури потреб населення в послугах, формувати нові потреби населення. Глибина і масштабність майбутніх змін як у сфері послуг у цілому, так і в системі охорони здоров'я України, зокрема, може ґрунтуватися на наступних основних принципах:

-

-

-

Для ринкових відносин в сфері освіти характерне формування їх на принципах ринкової конкуренції з присутністю державного регулювання.

Особливість послуг в сфері освіти полягає в тому, що вони належать до змішаних суспільних благ, коли ефект одержує одночасно і суспільство в цілому, і окремий споживач послуги як результат діяльності навчального закладу. При цьому витрати на виробництво цих послуг є суспільно необхідними.

Багаторівневий характер державного фінансування освіти, побудований на широкій податковій базі, має сприяти більшій гнучкості фінансового механізму, урегулюванню регіональних диспропорцій у можливостях акумуляції фінансових ресурсів. Використання змішаного фінансування можна розглядати як позитивний чинник, що дає змогу: утримати освітній рівень нації, який значною мірою визначає можливості НТП та соціально-економічного розвитку держави, окремого регіону; зберегти висококваліфікованих фахівців у достатній кількості для впровадження прогресивних технологій у сфері виробництва, управління соціальними відносинами; створити сприятливі умови для інвестицій, упередити напруження в суспільстві, викликане браком достатньої кількості кваліфікованих трудових ресурсів. Залучення нових джерел фінансування, в тому числі венчурного, має стати важливим чинником реорганізації української університетської науки.

Сучасне становище молодих спеціалістів з вищою освітою на ринку праці можна охарактеризувати такими суперечностями:

-

-

-

-

-

Подолання перелічених суперечностей та зміна парадигми освіти в умовах ринкових перетворень потребують впровадження певних заходів:

-

-

-

-

-

-

-

-

Важливою функцією ринкового механізму в охороні здоров’я повинні бути:

а) залучення фінансових ресурсів до охорони здоров’я;

б) покращення якості медичної допомоги;

в) стимулювання праці медичних працівників.

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України назріла об'єктивна необхідність реформування галузі охорони здоров'я на основі удосконалювання господарського механізму, формування системи менеджменту з метою зміцнення і розвитку зазначеної галузі. Формування трьох організаційно-економічних систем галузі охорони здоров'я: державної, приватної і страхової, означає, що кожна з них має:

1) власний організаційно-правий статус і структури, що розрізняються між собою за своєю соціально-економічною основою;

2) власне джерело фінансування: державне - з держбюджету за рахунок доходів усього суспільства; приватне - з коштів покупця послуги; страхове - поєднує частину коштів бюджету і покупців в особі населення і роботодавців;

3) власну мету: державна - охорона здоров'я всього суспільства; приватна - отримання прибутку; страхова – перерозподіл отриманого доходу таким чином, що дозволяє з одного боку створити умови для отримання необхідної медичної допомоги, а з іншого боку отримати прибуток;

4) власний механізм реалізації мети: у державній системі - на основі безпосередньо-суспільних зв'язків, тобто безкоштовно для споживача медичних послуг; при приватній формі - на основі товарно-грошових відносин; при страховій - застосовується змішаний механізм безпосередньо суспільних і товарних зв'язків;

5) різні соціальні наслідки, тобто щодо розмежування відповідальності за здоров'я кожного і суспільства в цілому.

Перспективи розвитку менеджменту в охороні здоров'я повинні асоціюватися з наступними напрямками майбутнього реформування галузі охорони здоров’я:

-

-

-

-

Для реформування системи управління охорони здоров'я України необхідно ширше використовувати механізм фінансового стимулювання за допомогою:

-

-

-

Застосування мотивації праці для досягнення поставлених цілей суб'єктів господарювання галузі охорони здоров’я в умовах становлення ринкових відносин може бути досягнуте при наступних умовах:

-

-

Основними положеннями Концепції реформування і розвитку системи управління в галузі охорони здоров'я можуть бути:

-

-

-

-

Економічна самостійність установ охорони здоров'я зв'язана з певними обмеженнями, що регламентують виробничо-технологічну (надання медичної допомоги населенню), науково-дослідну, економічну і комерційну діяльність:

-

-

-

-

У сучасному періоді економічного розвитку України відбувається об'єктивний процес ринкової трансформації охорони здоров'я, формується ринкова модель функціонування галузі з охорони здоров'я населення. Визначаючи економічну ефективність охорони здоров’я, необхідно орієнтуватись на показники, що характеризують досягнення кінцевих результатів функціонування організаційно-економічних структур охорони здоров’я. Ці показники передбачають, по-перше, оцінку кількісного і якісного використання різнобічних ресурсів галузі: фінансових, матеріальних, трудових; по-друге, оцінку вкладу охорони здоров’я і його окремих суб’єктів в економіку держави за допомогою використання таких узагальнених показників, як валовий внутрішній продукт, національний доход, додатковий продукт суспільства.

Досвід проведених експериментів в галузі охороні здоров'я країни в цілому показав, що управлінські відношення впливають на розвиток організаційно-економічних структур лікувальних установ за допомогою:

1) надання самостійності окремим підрозділам за рахунок створення бригадних організаційно-економічних структур;

2) переносу акценту відносин управління з організаційної структури управління галуззю на регіональне формування й окремі медичні установи, на зміну співвідношення прав і відповідальності різних ієрархічних рівнів;

3) розвитку елементів внутрішньої конкуренції за підвищення медичної і соціально-економічної ефективності на основі реорганізації функціонально-технологічних підрозділів лікувальної установи;

4) створення неформальних об'єднань фахівців для розробки і впровадження нових технологій і методик надання медичної допомоги, наприклад, тимчасових творчих колективів;

5) впровадження організаційних структур управління, що забезпечують соціальне партнерство.

Ціль маркетингу в галузі охорони здоров’я – досягнення економічної ефективності виробництва і реалізації медичних послуг і товарів, забезпечення рентабельності установ галузі, а також задоволення попиту населення в медичній допомозі, надання споживачу максимально широкого вибору оздоровчих послуг, у кінцевому рахунку – підвищення якості життя.

Організаційна структура маркетингу в установах охорони здоров'я повинна бути гнучкою, здатною оперативно забезпечувати рішення конкретних задач і одночасно максимально відповідати діяльності цих установ. Використання маркетингу як інструменту підвищення ефективності діяльності установ в галузі охорони здоров’я є, безумовно, доцільним та дозволяє вирішувати велику кількість питань, які виникають в умовах ринку та потребують постійної уваги з боку керівників, а також дозволяє своєчасно надавати якісні послуги відповідно до потреб населення.

ВИСНОВКИ

Дисертація містить теоретичне узагальнення і пропонує вирішення наукового завдання, що полягає у дослідженні природи сфери послуг і розробці концептуальних засад ефективного фінансового механізму реформування освіти і науки та охорони здоров’я в Україні.

1. Праця в сфері послуг спрямована на формування соціально-економічних умов для функціонування відносин привласнення на стадіях розподілу і споживання, забезпечуючи розвиток всіх фаз суспільного відтворення в діалектичній єдності.

Найважливіша особливість відтворення основних фондів сфери послуг полягає в тому, що по своїй економічній природі вони є споживчими благами тривалого користування, вони створюють матеріальні передумови росту добробуту і якісного розвитку людей. На відміну від відтворення основних виробничих фондів відтворення основних фондів у сфері послуг має переважно соціальну спрямованість.

В умовах переходу до ринкової економіки праця робітників сфери послуг повинна бути спрямована на організацію таких нових форм зовнішнього прояву відносин власності, які дозволяють суспільству дійсно виконувати всі соціально-економічні функції, реально діяти як єдиний і опосередкований суб‘єкт відносин щодо використання засобів виробництва у відповідності з їх “суспільною природою”.

2. Формування ефективного механізму мотивації праці, робітників сфери послуг на мікрорівні передбачає створення сприятливої мотиваційної ситуації, яка б враховувала сукупну дію всіх факторів, що активно проявляють себе на макрорівні.

3. Для підприємств і установ сфери послуг в умовах переходу на ринкові відносини особливо важливим є такий принцип, як самостійність у прийнятті рішень самим суб'єктом, що господарює, який несе всю повноту відповідальності за ефективність цих рішень, безперервність процесу відтворення. Однак не можна не враховувати, що при цьому держава здійснює в строго обмежених межах регулювання економічних процесів, забезпечуючи умови для чесної конкуренції (антимонопольне регулювання) і безпосередньо втручається у тих випадках, коли ринкові процеси самостійно не можуть забезпечити значні зрушення в пропорціях, або виявляють негативні соціальні й економічні наслідки. При цьому держава використовує методи прямого і непрямого регулювання.

До методів прямого державного регулювання соціально-економічного розвитку організацій у сфері послуг відносяться: державні замовлення і контракти; підтримка централізованими фінансовими ресурсами; визначення і закріплення в планах і програмах стратегії розвитку; нормування; нормативні вимоги до якості, ефективності, екології; правові й адміністративні обмеження; ліцензування й акредитація діяльності усередині держави і на зовнішньому ринку. Методи непрямого впливу на економічні процеси в основному спираються на механізм товарно-грошових відносин. Вони впливають на економічні інтереси суб'єктів господарської діяльності. До них можна віднести: оподатковування, податкові пільги; регулювання цін; платежі за ресурси; ставки відсотків; амортизаційну політику; регулювання оплати праці і матеріального заохочення; митні тарифи та ін.

4. Система охорони здоров’я не може цілком спиратися на рентабельність як основний критерій доцільності медичних і соціальних заходів. Важливими чинниками є медична і соціальна ефективність, що вимірюється не грошима, а лікувальним ефектом і розмірами соціального збитку, якого вдалося запобігти, тобто абсолютним числом захворювань та смертей, яких можна запобігти за допомогою діяльності медичних установ і комплексу державних соціальних заходів.

Соціально-медична й економічна ефективність діяльності установ охорони здоров'я, їх виживаність і конкурентноздатність на ринку медичних товарів і послуг можливі за умов застосування стратегічного управління, як сукупності п'яти взаємозалежних управлінських процесів: аналіз середовища, визначення місії і цілей, вибір стратегії, виконання стратегії, аналіз і контроль виконання.

5. Системний підхід на рівні мотиваційної системи конкретизується в мотиваційну модель, яка передбачає розробку державної концепції та програми ефективного використання власності незалежно від її форми; вдосконалення існуючих, розробку та прийняття нових законодавчих актів, що регламентують діяльність підприємств сфери послуг з різною формою фінансування.

6. Процеси становлення ринкової форми обміну супроводжується подоланням суперечностей, що мали місце в адміністративно-командній економіці.

Задача економічної науки на даному етапі розвитку полягає в розробці механізму ціноутворення на послуги і ефективної державної і регіональної політики цін, які, з одного боку, повинні покривати витрати на ці послуги і, з іншого, давати можливість отримання прибутку функціонуючим суб’єктам господарювання – виробникам послуг.

На основі прогнозування в сфері послуг повинне здійснюватися передбачення тенденцій розвитку суспільного відтворення на різних його рівнях, виявлення і добір оптимального з альтернативних шляхів впливу на майбутній розвиток економічних відносин сфери послуг, прогнозна оцінка коливань ринкової кон'юнктури і соціально-економічних наслідків запропонованих програмних рішень.

На сучасному етапі новим важливим елементом інвестиційної діяльності є курс на соціальну переорієнтацію всієї національної економіки. Для цього необхідні структурні зміни, які сприятимуть оздоровленню фінансових відносин, зміцненню матеріально технічної бази сфери послуг, підвищенню ефективності загальнодержавних задач.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

опублікованих в провідних фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

5.

6.

опублікованих за матеріалами конференцій

7.

8.

9.

10.

11.

12.

АНОТАЦІЯ

Парена В.А. “Сфера послуг в умовах переходу до ринкової економіки України”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2005.

Дисертація присвячена актуальним проблемам розвитку сфери послуг, а точніше її галузям: освіти та охорони здоров’я.

Проаналізований зміст сфери послуг як складної економічної категорії та особливостям її розвитку у перехідній економіці, проаналізовані шляхи становлення організаційно-економічних форм розвитку цієї сфери на прикладі України.

Проведений аналіз сучасного становища галузі освіти і охорони здоров’я в Україні. Показані тенденції розвитку даних галузей народного господарства в розвинутих країнах світу.

Запропонована авторська концепція реформування і розвитку системи управління в галузі освіти і охорони здоров’я.

Ключові слова: сфера послуг, економічні відносини, мотиваційний механізм, суспільне відтворення, управління.

АННОТАЦИЯ

Пареная В.А. “Сфера услуг в условиях перехода к рыночной экономике Украины”. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория. – Днепропетровский государственный аграрный университет, 2005.

Диссертационная работа посвящена комплексному исследованию сферы услуг и проблемам ее развития в переходной экономике на примере отраслей образования и здравоохранения.

Проанализировано содержание сферы услуг как сложной экономической категории и особенности ее развития в переходной экономике.

Проведен анализ современного положения отрасли образования и здравоохранения в Украине. Показаны тенденции развития данных областей народного хозяйства в развитых странах мира.

Предложена авторская концепция реформирования и развития системы управления в области образования и здравоохранения.

Многоуровневый характер государственного финансирования образования, построенный на гибкой налоговой базе, может оказывать содействие урегулированию региональных диспропорций в возможностях аккумуляции финансовых ресурсов. Использование смешанного финансирования можно рассматривать как положительный фактор, который дает возможность: удержать образовательный уровень нации, который, в значительной мере, определяет возможности НТП и социально-экономического развития государства, отдельного региона; сохранить высококвалифицированных специалистов в достаточном количестве для внедрения прогрессивных технологий в сфере производства, управлении социальными отношениями; создать благоприятные условия для инвестиций, упредить напряжение в обществе, вызванное недостатком достаточного количества квалифицированных трудовых ресурсов. Привлечение новых источников финансирования, в том числе венчурного капитала, может стать важным фактором реорганизации украинской университетской науки.

Основными положениями Концепции реформирования и развития системы управления в области здравоохранения могут быть:

-

-

-