НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ПРИЩЕПА ВІКТОРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 658.012.32 : 658.562.012.7 (048)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ ВИПРОБУВАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ І ЛАБОРАТОРІЙ

Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському економічному інституті менеджменту

Науковий керівник | доктор економічних наук , професор

Мартиненко Микола Мефодійович,

Київський економічний інститут менеджменту,

проректор

Офіційні опоненти | доктор економічних наук, професор

Гудзинський Олексій Дмитрович

Національний аграрний університет,

професор кафедри менеджменту

кандидат економічних наук

Маматов Валерій Петрович,

генеральний директор ДП „Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації”,

м. Дніпропетровськ

Провідна установа | Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України,

кафедра менеджменту, м. Одеса

Захист відбудеться “14” квітня 2005 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.058.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук у Національному університеті харчових технологій за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету харчових технологій за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68.

Автореферат розісланий “ 11 ” березня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Марченко В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Вступ України до ВТО і ЕС, виконання угод про ліквідацію технічних бар’єрів в торгівлі (The Agreement on Technical Barriers to Trade) потребує підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів та послуг, вдосконалення діючих систем управління підприємствами, впровадження сучасних досягнень менеджменту, гармонізації нормативної документації. Змагання на ринку, правові норми захисту споживачів, закони про відповідальність за якість та безпеку продукції сформували у світі певну тенденцію: конкурентоспроможність – випробування - якість та безпека продукції.

Робота по отриманню достовірних результатів випробувань та вимірювань у випробувальних центрах та лабораторіях (ВЦ і Л) являється важливою умовою допуску товарів та послуг на ринок, забезпеченням гарантії їх якості та безпеки, відповідності законодавчим та регуляторним світовим та національним нормам. Основними складовими достовірності результатів випробувань являються технічна компетентність та ефективне функціонування систем менеджменту якості.

Напрямком, якого приймаються підприємства, що прагнуть забезпечити конкурентоспроможність своєї продукції та послуг на ринку, є узгодження своєї діяльності з принципами концепції TQM (Total Quality Management). Один з них - процесно – орієнтований підхід до моделювання систем менеджменту якості (СМЯ) ВЦ і Л, дозволяє урахувати такі важливі аспекти бізнесу, як орієнтація на кінцевий продукт – результати випробувань, забезпечення технічної компетентності, зацікавленість кожного учасника процесу у якості послуг ВЦ і Л, актуальності спектра випробувань. Крім того, система, одиницею управління якої становить процес, характеризується динамічною поведінкою і більш гнучким реагуванням на внутрішні та зовнішні фактори. На нинішній день зміст моделі СМЯ ВЦ і Л регламентований вимогами стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025, зорієнтованого на елементний підхід до побудови СМЯ, а не на сучасну модель, яка базується на забезпеченні реалізації бізнес-процесів. Проблема формування структури бізнес – процесів в ОСУ на сучасний момент являється водночас дискусійною, не дослідженою та актуальною. Процесно-оріентована модель успішно буде функціонувати за умови органічного синтезу СМЯ та організаційної структури управління (ОСУ), яка є формою бізнес-процесів.

Питання систем менеджменту якості досліджувались в своїх працях іноземні фахівці Ф.Тейлор, А.Файоль, М.Трайбус, М.Мескон, М.Альберт, Б.Андерсен та інші

фахівці з питань управління. Значну увагу цьому питанню приділяли вітчизняні науковці Г.Таукач, М.Мартиненко, В.Голіков, Б.Мізюк, Ф.Хміль, В.Гаєць. Методичні аспекти розробки систем менеджменту якості ВЦ і Л у відповідності до вимог стандарту розглядались в роботах В.М. Новикова, О.А. Никитюка, А.М. Коцюби.

Окремо проблемам розробки ОСУ багато уваги приділяється в наукових працях як іноземних фахівців, так і науковців країн СНД. Серед них можна відзначити таких: А.Чендлер, І.Ансофф, С.Болтов, М.Мартиненко, А.Казарновский, Б.Карапетян, М.Мельник, Б.Овсіевич, Б. Мільнер, Хоанг Тунг, В.Єйтінгон, А.Омаров. Аналіз наукових праць зазначених авторів показав, що вони розглядають процеси проектування ОСУ підприємств взагалі. Проблеми синтезу СМЯ та ОСУ підприємств майже не досліджені. В існуючих рекомендаціях та ДСТУ лише є вказівки на необхідність включення ОСУ до складу СМЯ.

Так, у відповідності до вимог ДСТУ ISO 9001 СМЯ є сукупність організаційної структури (ОСУ), методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю. При цьому специфічні вимоги сфери діяльності - випробування продукції та встановлення таких зв’язків між складовими СМЯ та ОСУ щоб забезпечити неупередженість ВЦ і Л, виключити конфлікт інтересів та унеможливити негативний вплив на технічний висновок, до сьогодні не розглядався.

Вітчизняні ВЦ і Л очікують науково обґрунтованих рекомендацій у галузі моделювання СМЯ, їх постійного вдосконалення, адаптації організаційної структури управління (ОСУ), які б забезпечували єдиний рівень проведення випробувань та їх взаємне визнання у світі, ефективне використання ресурсів, практичну реалізацію науково – технічних ідей. Отже, об’єктивна необхідність у подальшому розвитку теоретичних та методико – прикладних засад формування ефективних моделей СМЯ ВЦ і Л із урахуванням особливостей тенденцій розвитку менеджменту визначає актуальність теми даної дисертаційної роботи.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота має безпосередній зв‘язок з планом науково-дослідних робіт: “Розробка теоретичних основ економічного механізму розвитку підприємств легкої промисловості, автоматизованого проектування і управління виробництвом високоякісної продукції в умовах ринкової економіки” (шифр 6.13 ДБ), “Розробка механізму стратегічного розвитку підприємств легкої промисловості, системних технологічних комплексів, автоматизованої підготовки виробництва та виготовлення конкурентоспроможної продукції з використанням методів дизайну, менеджменту та
маркетингу в умовах ринкової економіки” (шифр 6.23 ДБ, № 201024001413), „Розробка наукових основ побудови стратегії розвитку підприємств легкої промисловості, комплексних комп’ютерних систем проектування конструкцій та технологій, системного керування якістю продукції в умовах ринкової економіки” (шифр 6.16 ДБ, № 0199U00003013), які виконувалась на кафедрі менеджменту організацій Київського економічного інституту менеджменту. Робота відповідає концепції державної програми “Якість в Україні – 2000”.

Метою і завданням дослідження є розробка теоретичних і науково-методичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо розробки та вдосконалення моделей систем менеджменту якості в поєднанні з організаційною структурою управління ВЦ і Л, розвитку їх нормативного забезпечення.

Для реалізації поставленої мети в процесі досліджень були поставлені та вирішені наступні задачі:

·

·

·

·

·

Об’єктом дослідження є діяльність випробувальних центрів і лабораторій України.

Предмет дослідження є процеси формування та стратегічного розвитку СМЯ випробувальних центрів та лабораторій.

Методологічна основа та засоби дослідження. Методологічною основою дослідження є об’єктивні економічні закони розвитку суспільного виробництва. При вирішенні поставлених завдань у дисертаційній роботі використовувались такі методи емпіричного та теоретичного дослідження: комплексний та системний підходи – для побудови організаційно-економічного механізму системи менеджменту якості ВЦ і Л (ОЕМ СМЯ ВЦ і Л) та ії взаємодії з навколишнім середовищем; економічного аналізу
та синтезу – для розробки методологічних основ до побудови узагальненої оцінки технічної компетентності персоналу ВЦ і Л; економіко – статистичні методи (індексний метод аналізу, графічний метод, метод порівняльного аналізу, кластерний аналіз, тощо) – для оцінки сучасної практики розробки і впровадження СМЯ ВЦ і Л, динаміки зміни нормативних підходів до регламентування технічних послуг ВЦ і Л; прийоми ранжування та експертних оцінок – для визначення складових механізму ОЕМ СМЯ ВЦ і Л та їх значимості.

Наукова новизна одержаних результатів у сукупності складається з обґрунтування теоретико – методологічних основ та методичного інструментарію моделювання і управління процесами СМЯ ВЦ і Л.

У процесі дослідження автором одержані такі найбільш суттєві наукові результати, що розкривають особистий внесок автора у розробку проблеми, яка досліджується:

вперше:

· розроблено методологічні основи розробки та впровадження процесно – орієнтованої СМЯ ВЦ і Л, що дає змогу підвищення конкурентноздатності технічних послуг у сфері випробувань та вимірювань;

· запропоновано концепцію організаційно-економічного механізму системи менеджменту якості випробувальних центрів та лабораторій (ОЕМ СМЯ ВЦ і Л), яка дає змогу синтезувати менеджмент якості, організаційну структуру управління, технічну компетентність та стратегічне управління ВЦ і Л;

одержали подальший розвиток:

· теоретичні основи та практичне застосування методу бенчмаркингу для підвищення технічної компетентності персоналу ВЦ і Л;

· застосування методу „прискореного” моделювання бізнес-процесів, який дає змогу оперативного реагування на вимоги зовнішнього середовища і оптимізації взаємозв’язків з іншими процесами;

· принципи формування бізнес-процесів з урахування специфічної сфери технічних послуг ВЦ і Л, ґрунтованих на вимогах концепцій TQM i TPM;

· показники технічної компетентності та застосування на підставі концепції „Три Р” (ресурс – результат – репутація) рівневого та індексного показників технічної компетентності персоналу ВЦ і Л.

удосконалено:

· дефініційний апарат сфери менеджменту якості відносно термінів „менеджмент” та „ управління”;

· застосування в діяльності ВЦ і Л концепції TPM, яка дозволяє розглядати важливий модуль забезпечення якості випробувань – управління використанням обладнання.

Обґрунтованість наукових положень і методичних рекомендацій, розроблених у дисертації, забезпечується використанням законів та законодавчих актів України, прийнятих Верховною Радою України, державних стандартів України, інших нормативних актів та інструкцій, праць провідних фахівців із вирішення проблем менеджменту якості, докладним аналізом великого обсягу матеріалів і звітних даних випробувальних центрів і лабораторій України, що становлять базу проведеного дослідження.

Вірогідність результатів дослідження, наукових положень і методичних рекомендацій забезпечується використанням відповідних до мети методів емпіричного і теоретичного дослідження, логічною завершеністю постановки завдань дослідження і підтверджується позитивними прикладами розробки документації СМЯ ВЦ і Л.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в ній наукові положення, узагальнення та висновки можуть бути використані у практичній діяльності ВЦ і Л при розробці та впровадженні, вдосконаленні СМЯ. Запропоновані методичні розробки впроваджено у практику діяльності ВЦ продукції ДП „Севастопольський науково – виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” (акт апробації від 18.02.2004 р.), ВЛ Будівельного управління Чорноморського флоту (акт апробації від 12.01.2004 р.), ВЛ ЗАТ „Морстрой” (акт апробації від 22.01.2004 р.). Для спеціалістів ВЦ і Л, відповідальних за впровадження і функціонування СМЯ, розроблена методика визначення бізнес – процесів для моделювання СМЯ та розроблені рекомендації щодо їх документування.

Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному обґрунтуванні основних наукових положень, пов‘язаних з моделюванням процесно орієнтованої СМЯ ВЦ і Л, ії удосконалення методом бенчмаркингу, а також в експериментальній перевірці результатів дослідження у ВЦ і Л Держспоживстандарту України та підприємствах України, практичній апробації й опублікуванні отриманих результатів в наукових виданнях.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення та наукові результати дисертаційної роботи обговорювались на засіданнях кафедри, доповідалися і одержали позитивну оцінку на міжкафедральному науковому семінарі Київського економічного інституту менеджменту і були оприлюднені на: міжнародній конференції „Проблеми та досвід забезпечення якості у виробництві та освіті” (м. Тула, 15-17 лютого 2001 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини” (шифр SIET 9-01, м. Чернівці, 12-15 червня 2001 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини” (шифр SIET 12-03, м. Миргород, 20-23 листопада 2002 р.); міжнародному форумі „Українська якість - Дні якості в Києві 2002” (м. Київ, 12 листопада 2002 р.); II-й науково-практичній конференції „TQM/EMS-2002. Актуальні аспекти і практичні питання” (м. Севастополь, 04-07 червня 2002 р.); науково-практичній конференції „Стандартизація, сертифікація, управління якістю продукції: теорія і практика” (м. Партеніт, 25-27 вересня 2002 р.); III-й науково-практичній конференції „TQM/EMS-2003. Актуальні аспекти і практичні питання” (м. Севастополь, 10-13 червня 2003 р.); міжнародному симпозіумі „Якість і довкілля-2003” (м. Київ, 17-18 квітня 2003 р.); IV науково-практичній конференції „TQM/EMS-2004. Актуальні аспекти і практичні питання” (м. Севастополь, 04-07 червня 2004 р.).

Публікації.

За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових статей, 3 з яких надруковано у наукових виданнях, визнаних ВАК фаховими з економічних наук. Загальний обсяг публікацій становить 3,5 д.а., із них одноосібні статті у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,0 д.а.

Структура і обсяг роботи.

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків по роботі, списку використаних літературних джерел і додатків.

Робота викладена на 284 сторінках (із додатками), містить 31 ілюстрацію, 36 таблиць, 16 сторінок – перелік літературних джерел, що нараховує 180 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження та суть його розробки, визначено мету і завдання роботи, об’єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну роботи та розкрито практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі – „Теоретичні основи розробки та впровадження систем менеджменту якості випробувальних центрів і лабораторій” проведено літературно-аналітичний огляд та системний аналіз проблеми менеджменту якості ВЦ і Л. Визначено стан розробки проблеми моделювання СМЯ в цілому, визначення бізнес-процесів, управляючих та допоміжних процесів. Встановлено, що на даний час немає єдиного науково-методологічного підходу та методичних розробок щодо взаємозв’язку між вимогами споживача, моделлю якості у відповідності до концепції TQM, регламенту ДСТУ ISO/IEC 17025 та організаційною структурою управління ВЦ і Л. Ці складові розглядаються в сучасній літературі лише на рівні морфологічного аналізу. Немає застосування бізнес-процесів при моделюванні СМЯ ВЦ і Л. СМЯ розробляються без суттєвої діагностики ОСУ ВЦ і Л та органічного синтезу процесів з елементами структури. ОСУ ВЦ і Л розглядається лише як складова СМЯ без детального аналізу її елементів та параметрів. Відсутність такого аналізу знижує ефективність СМЯ, що впроваджують ВЦ і Л. Тому в роботі обґрунтовано теоретичні основи моделювання процесно – орієнтованої СМЯ ВЦ і Л. При цьому моделюванні адаптація ОСУ в СМЯ проводиться на базі загальних принципів: цільової направленості, ієрархічності, типізації та різновидності і динамічності.

Дослідження суті дефініційного апарату дозволило визначити, що термін „менеджмент” у контексті до „систем якості” є більш суттєвим, характерним та принципово відрізняється від терміну „управління”, який використовується у національних стандартах України.

В результаті досліджень запропоновано концептуальну модель організаційно – економічного механізму системи менеджменту якості випробувальних центрів та лабораторій (ОЕМ СМЯ ВЦ і Л) (рис.1).

Під концептуальною моделлю ОЕМ СМЯ ВЦ і Л автор розуміє систему теоретико - методологічних поглядів на розуміння та визначення суті, змісту, цілей, завдань,
критеріїв, принципів та методів менеджменту якості випробувань, а також
організаційно – практичних підходів до формування механізму її реалізації в
конкретних умовах функціонування ВЦ і Л. Об’єктом концепції, що досліджується є
ВЦ і Л, які необхідно розглядати як відкриту систему, що знаходиться під постійною дією факторів зовнішнього середовища, вимог нормативних документів (ДСТУ ISO/IEC 17025, ДСТУ ISO 9001) та особистих вимог замовників, організаційної стратегії управління.

Рис. 1 Концептуальна модель організаційно-економічного механізму системи менеджменту якості випробувальних центрів і лабораторій

При побудові концептуальної моделі автором запропоновано вивчення та урахування елементів, які впливають на якість технічних послуг ВЦ і Л з орієнтацією на задоволення вимог заявників та суспільства в цілому. Виходячи з цього елементами механізму є: суспільний елемент, персонал ВЦ і Л, організаційна стратегія управління діяльністю ВЦ і Л, нормативне регламентування, технічна компетентність ВЦ і Л, управління використанням обладнанням.

В контексті задоволення сподівань та вимог заявників послугами ВЦ і Л перший елемент ОЕМ СМЯ ВЦ і Л, який розглянутий автором, має назву суспільний елемент, та ураховує виробничий та особистий фактори діяльності ВЦ і Л. Виробничий фактор діяльності ВЦ і Л визначається завданнями розвитку суспільного виробництва, його структурою, вектором розвитку науково-технічного прогресу. Даний фактор визначає постійну необхідність впровадження нових методів та видів випробувань, їх самостійну розробку ВЦ і Л. Особистий фактор суспільного елементу ОЕМ СМЯ ВЦ і Л пов’язаний з соціальними, матеріальними та фізичними потребам кожного індивідуума. З огляду на вимоги концепції TQM- встановлення взаємовигідних відносин з постачальниками та споживачами до складу суспільного елементу ОЕМ СМЯ ВЦ і Л включений територіальний фактор діяльності ВЦ і Л, що враховує економіко-географічну, природнокліматичну, геолого-ресурсну, історичну та культурну складову .

З точки зору новітніх підходів у менеджменті до складу суспільного елементу ОЕМ СМЯ ВЦ і Л автором включений тайм – фактор, який складається з методів та методик випробувань, факторів впливу зовнішнього середовища на проведення випробувань, організації бізнес-процесів ВЦ і Л, взаємодії персоналу.

Застосування принципу TQM – активна участь персоналу у діяльності ВЦ і Л - розглядається автором у другому елементі ОЕМ СМЯ ВЦ і Л. Професійний досвід фахівців, культура взаємовідносин у ВЦ і Л, знання, моральний клімат, вміння працювати у „команді” являються складовими як технічної компетентності персоналу ВЦ і Л, так і формування, підтримка взаємовигідних відносин з заявниками та постачальниками. Недостатнє взаємне визнання технічних послуг ВЦ і Л, повторні випробування продукції призводять до додаткових витрат виробника і суспільства. Шляхи вирішення даної проблеми і розглядаються у даному факторі ОЕМ СМЯ ВЦ і Л.

Елемент управління використанням обладнанням ураховує стохастичний фактор ОЕМ СМЯ ВЦ і Л, який пов’язаний з роботою обладнання та враховує наступні складові: технічний рівень обладнання та умови його експлуатації, організаційне забезпечення обслуговування обладнання, забезпечення удосконалення обладнання, життєвий цикл обладнання (ЖЦО). При побудові ОЕМ СМЯ ВЦ і Л запропоновано застосування світового досвіду ефективного управління обладнанням ВЦ і Л згідно з концепцією TPM (Total Productive Maintenance).

Дослідження в галузі управління використанням обладнання дають можливість зробити висновок, що елемент - використання обладнання - у процесі моделювання СМЯ дозволяє скоординувати діяльність ВЦ і Л для комплексного ефективного проведення процесу випробувань та вимірювань, сфокусованого на вимоги споживачів.

Складна і важлива задача, яку вирішує ВЦ і Л на конкурентному ринку, це
правильне стратегічне і тактичне прогнозування розвитку діяльності. Реалізація
названого фактору в конкретних умовах функціонування ВЦ і Л враховується автором у елементі - організаційна стратегія управління. Результати аналізу коньюктурного
балансу ВЦ і Л є базою для обґрунтування організаційної стратегії управління та удосконалення СМЯ, ОСУ, бізнес - процесів.

Одним з найбільш значущих елементів концептуальної моделі ОЕМ СМЯ ВЦ і Л є компетентність персоналу. При розгляді характеристик технічної компетентності ВЦ і Л в концептуальній моделі ОЕМ СМЯ ВЦ і Л ураховані основні області дії елементу: навчання персоналу ВЦ і Л, забезпечення приміщеннями, обладнанням і засобами вимірювальної техніки (у відповідності до заяв споживачів), розробка і введення процедур бізнес-процесів, управляючих та допоміжних процесів. Мотивація персоналу у сучасних системах менеджменту ВЦ і Л має приоритетне значення, як відображення об’єктивної тенденції переносу уваги менеджменту з зовнішньої (ринкової, маркетингової) стратегії на внутрішню систему: мотивація, створювання нових знань, розвиток персоналу і системи менеджменту.

Запропонована концепція означає відмову від рефлексивних реакцій на конкурентні загрози і заснована на формуванні умов для ефективного функціонування бізнес-процесів, управляючих та допоміжних процесів випробувальних центрів та лабораторій, удосконалення СМЯ та адаптації організаційної структури управління (ОСУ).

У другому розділі - „Сучасна практика розробки і впровадження систем менеджменту якості випробувальних центрів і лабораторій” визначені основи щодо розробки процесно – орієнтованої системи менеджменту якості та проведено аналіз сучасних умов моделювання таких систем.

Основою ефективного інтегрованого підходу до розробки та впровадження процесів у СМЯ ВЦ і Л є наступні складові:

· визначення системного та процесного підходів до діяльності ВЦ і Л;

· визначення процесів СМЯ як добре структурованої мережі взаємопов’язаних процесів, яка обумовлює ефективне функціонування ВЦ і Л взагалі;

· усвідомлення дій, необхідних для впровадження процесного підходу у ВЦ і Л - процедури планування, забезпечення управління, поліпшення якості, які постійно реалізуються в рамках кожного з бізнес-процесів ВЦ і Л;

· адаптація та удосконалення моделювання ОСУ з метою підвищення ефективності бізнес - процесів ВЦ і Л.

Автором проведений аналіз відповідності елементів СМЯ ВЦ і Л концепції
процесного підходу та встановлений взаємозв’язок властивостей (керованість,
результативність, ефективність, адаптуємість) та характеристик процесів. Інтегрований
підхід, заснований на розгляді діяльності ВЦ і Л через інтеграцію важливих складових елементів СМЯ дав змогу змоделювати альбом процесів і елементів СМЯ ВЦ і Л. Крім того, автором визначено, що в сучасних умовах у вітчизняних ВЦ і Л (як у інших підприємствах) основною проблемою є перехід від функціональної до процесної СМЯ.

Проведений аналіз статистичних даних відносно ВЦ і Л довів, що у світовій практиці технічних послуг ВЦ і Л примат віддається єдності підходів до критеріїв моделі СМЯ, оцінки компетентності ВЦ і Л (вимоги ISO/IEC 17025), які проводять випробування як у законодавчо регульованій сфері оцінки відповідності (з метою сертифікації), так і визначення показників в лабораторіях підприємств – виробників (таблиця 1).

Таблиця 1

Випробувальні та вимірюючи лабораторії,

акредитовані у світі відповідно до вимог ISO/IEC 17025

№ п.п. | Країна,

Орган з акредитації | Акредитовані лабораторії

випробувальні | вимірювальні

1 | Канада, Standards Council of Canada | 310

2 | Європейський Союз, ЕА | 7803 | 2013

3 | США, A2LA- American Association for Laboratory Accreditation | 1600

4 | США, NVLAP National Voluntary Laboratory Accreditation Programm | 730 | 45

5 | США,ICBO ES, Inc/ International Conference of Building Officials Evaluation Service, Inc. | 78 | -

6 | Японія, Japan Accreditation Board for Quality Systems Registration | 305 | -

7 | Україна, Національне Агентство з акредитації України | 12 | -

В Україні критерії оцінки ВЦ і Л встановлюються постановами окремих відомств (наприклад ПМУ 18-2000 затверджено Держспоживстандартом України), що дає змогу кваліфікувати їх як вимірювальні (таблиця 2) і оцінювати їх компетентність та ефективність СМЯ без урахування сучасних концепцій менеджменту.

Відсутність гармонізованих нормативних документів, що встановлюють вимоги
до всіх ВЦ і Л, несвоєчасність прийому у якості національних стандартів
та регламентів, якими мають керуватися у своїй діяльності ВЦ і Л ставить перешкоди
на шляху довіри з боку споживачів як у нас в країні так і за кордоном. Порівняльний
аналіз вимог концепції TQM, ДСТУ ISO/IEC 17025, ДСТУ ISO 9001, ПМУ 18-2000
доводить відсутність у регламентах, яким мають відповідати СМЯ ВЦ і Л, вимог
і критеріїв, які забезпечують конкурентноспроможність технічних послуг ВЦ і Л. Автором обґрунтована необхідність перегляду та зміни вимог до СМЯ та технічної компетентності ВЦ і Л з урахуванням сучасних концепцій у сфері менеджменту, які забезпечать єдність підходів при акредитації ВЦ і Л незалежно від відомчої підпорядкованості та сфери випробувань.

Таблиця 2

Вимірювальні лабораторії,

які акредитовані метрологічними службами територіальних органів Держспоживстандарту Украіни (на 01.12.2004 р.)

№ п/п | Регіон | Кількість акредитованих лабораторій підприємств галузі

харчової | будівельної

1 | Біла Церква | 54 | 1

2. | Вінниця | 232 | 28

3. | Дніпропетровськ | 36 | 11

4. | Донецьк | 186 | 65

5. | Житомир | 39 | 21

6. | Запоріжжя | 91 | 10

7. | Івано-Франківськ | 43 | 2

8. | Київ | 28 | 1

9. | Кіровоград | 113 | 7

10. | Кривий Ріг | 13 | 17

11. | Луганськ | 166 | 26

12. | Луцьк | 70 | 10

13. | Львів | 81 | 14

14. | Миколаїв | 61 | 8

15. | Одеса | 221 | 8

16. | Полтава | 107 | 9

17. | Рівно | 46 | 1

18. | Севастополь | 38 | 9

19. | Сімферополь | 205 | 29

20. | Суми | 62 | 7

21. | Тернопіль | 108 | 7

22. | Харків | 240 | 37

23. | Херсон | 166 | 11

24. | Хмельницький | 25 | 3

25. | Черкаси | 69 | 10

26. | Чернігів | 39 | 5

27. | Чернівці | 24 | 3

28. | Ужгород | 66 | 0

Всього | 2629 | 360

В третьому розділі – „Напрямки удосконалення систем менеджменту якості випробувальних центрів та лабораторій” визначено зміст, принципи та етапи процесу моделювання процесно – орієнтованої СМЯ ВЦ і Л, розроблені практичні пропозиції щодо визначення бізнес – процесів, їх ідентифікації та документування та удосконалення методом бенчмаркингу.

Виходячи з того, що діяльність ВЦ і Л знаходиться у законодавчо – правовому полі конкретних країн, та має певну акредитацію, автором запропоновано у процесі моделювання процесно - орієнтованої СМЯ застосувати метод „прискореного” моделювання бізнес-процесів, який дає змогу оперативного реагування на вимоги зовнішнього середовища і оптимізації взаємозв’язків з іншими процесами. Такий підхід забезпечує проведення класифікація процесів СМЯ ВЦ і Л, та їх подальше документування. Перший етап робіт – ідентифікування бізнес-процесів можливо провести за допомогою модернізованого автором та адаптованого до діяльності ВЦ і Л підходу Д. Пепарда. Для цього визначаються та декларуються стратегія та мета діяльності ВЦ і Л за допомогою структуризації цілей, визначаються бізнес-процеси для реалізації цілей. Запропонована автором послідовність дій дає змогу перейти до ранжування процесів та визначення допоміжних та управляючих процесів, які будуть забезпечувати ефективне функціонування бізнес-процесів. Автором доведено, що практична розробка детальних регламентів процесів ВЦ і Л , їх документування не має сенсу без картування взаємозв’язків процесів СМЯ ВЦ і Л. Така робота дає змогу створити комплексну картину СМЯ ВЦ і Л, виявити учасників процесів (внутрішніх та зовнішніх), взаємовідношення процесів один з одним та зовнішнім середовищем. При цьому конкретні функції процесів та їх послідовність документуються на інших етапах моделювання СМЯ.

Необхідною та першочерговою умовою для реалізації концептуальної моделі
СМЯ ВЦ і Л являється визначення потреби у професійному розвитку персоналу ВЦ і Л та
оцінка їх компетентності. Автором запропоновані показники технічної компетентності та застосування на підставі концепції „Три Р” (ресурс – результат – репутація) рівневого
та індексного показників технічної компетентності персоналу ВЦ і Л (таблиця 3).

У роботі визначено, що сучасна практика удосконалення СМЯ методом
бенчмаркінгу (БМ) торкається тільки виробничих підприємств і до теперішнього часу
не застосовувалась у сфері технічних послуг ВЦ і Л. Автором запропоновано
застосування методу бенчмаркингу для удосконалення СМЯ (бізнес-процесів) на підставі інтеграції підходів: класичного циклу PDCA (Plane-Do-Check-Action), PEVA
(Plane-Experiment-Check-Action), RADIR (Plane-Analysis-Develop-Improve-Review). Першою фазою проекту удосконалення СМЯ методом БМ є визначення конкретного типу (внутрішній БМ 1, функціональний БМ 2, конкурентний БМ 3, стратегічний БМ 4, кінцевий БМ 5) або їх комбінація. Створена команда вирішення проблем проводить пошук партнерів по БМ. З метою підвищення ефективності роботи команди на цьому етапі автором запропоновано створення в Україні координаторів програм по БМ, які виконують функцію банку даних про ВЦ і Л, галузі випробувань та інше.

Таблиця 3

Алгоритм застосування методики оцінки технічної компетентності

персоналу (ТК) ВЦ і Л на основі концепції “Три Р”

№ п/п | Етап | Роботи

1 | Формування інформаційної бази про кадрові ресурси ВЦ і Л | · встановлення компонентів ТК персоналу ВЦ і Л

· встановлення показників ТК персоналу ВЦ і Л

2 | Структурування системи показників | · ієрархічний розподіл показників ТК персоналу ВЦ і Л з урахуванням роботи персоналу у певній галузі випробувань

3 | Визначення первинних показників | · завдання первинних показників

· перевід їх у відносні величини

4 | Визначення рівневих показників | · розрахунок рівневих показників

· формування інтегральної оцінки ТК персоналу ВЦ і Л

5 | Визначення індексних показників | · співставлення рівневих показників за текучий і пройдений періоди

· аналіз індексних показників і визначення цільової тенденції

Автором запропоновано застосування в діяльності ВЦ і Л вимог концепції TPM, що дає змогу підвищення технічної компетентності персоналу, удосконалення бізнес-процесів СМЯ ВЦ і Л з допомогою ефективного управління обладнанням. Фахівці, які проводять випробування мають бути підготовленими з питань обслуговування випробувального обладнання за спеціальними програмами.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведено наукові дослідження та одержано практичні розробки, що стосуються процесу моделювання систем менеджменту якості
випробувальних центрів та лабораторій, що дозволяє зробити такі найбільш важливі висновки та пропозиції:

1. Ринкові перетворення у світі ініціюють зміни у системах менеджменту якості підприємств, як у виробничій сфері, так у сфері надання технічних послуг випробувальними центрами та лабораторіями. Аналіз наукових підходів визначає необхідність у моделюванні процесно – орієнтованих СМЯ, які є більш гнучкими і динамічними, наділеними цільовою орієнтацією на потреби споживачів, ураховує зовнішні фактори та ефективно адаптує під них організаційну структуру управління.

2. Дослідження суті дефініційного апарату дозволило визначити що термін „менеджмент” у контексті до „систем якості” є більш характерним, суттєвим та принципово відрізняється від терміну „управління”, який використовується у національних стандартах України.

3. У зв’язку зі зміною умов функціонування ВЦ і Л, переосмисленням ставлення до системи менеджменту якості, ОСУ та факторів зовнішнього середовища, певних змін потребує і концепція управління випробувальним центром і лабораторією. Проведені дослідження дозволили сформувати сучасну концепцію організаційно-економічного механізму системи менеджменту якості ВЦ і Л (ОЕМ СМЯ ВЦ і Л), головною відмінністю якої є поєднання елементів: контролювання та оцінювання реалізації стратегії, вимог нормативних документів та особистих очікувань споживача, компетентності ВЦ і Л, організаційної стратегії управління, життєвого циклу обладнання, організації бізнес-процесів, створення умов та мотивування розвитку професійної компетентності персоналу.

4. Розроблено метод визначення складу та структури управляючих процесів СМЯ ВЦ і Л за методологією „прискореного” моделювання бізнес-процесів. Для цього вирішені такі завдання: визначення внутрішніх та зовнішніх споживачів процесу, перелік основних бізнес-процесів, входи та виходи, функції процесу, регламентування процесів у вигляді вибраного модуля.

5. Моделювання СМЯ ВЦ і Л відбувається під впливом факторів зовнішнього середовища та потребує постійне удосконалення системи. Аналіз інструментальних методів дозволив виявити можливість застосування методу бенчмаркінгу для удосконалення діяльності ВЦ і Л

6. Аналіз визначення потреб у професійному розвитку персоналу ВЦ і Л дозволили визначити основні його якісні та кількісні показники. В роботі запропоновані розрахунки рівневого та індексного показника технічної компетентності персоналу ВЦ і Л та індикатора технічної компетентності..

7. Проведена у дисертації оцінка стану випробувальних центрів та лабораторій підприємств, підпорядкованих Держспоживстандарту України дозволила визначити потреби у розробці загальнонаціональної концепції розвитку системи оцінки відповідності.

8. У зв’язку з необхідністю єдності в оцінці компетентності ВЦ і Ц, ефективності дії їх СМЯ необхідна гармонізація вимог ДСТУ ISO/IEC 17205 з концепцією TQM.

9. Одною з умов успішного моделювання процесно – орієнтованої СМЯ ВЦ і Л являється ідентифікація бізнес-процесів, управляючих та допоміжних процесів. У роботі запропоновано структура документування процесів, система картування взаємозв’язків процесів та вибір методології документування. Використання методики дало можливість практичної реалізації моделювання СМЯ ВЦ і Л.

10. Однією з умов успішної реалізації процесно - орієнтованого моделювання СМЯ ВЦ і Л є оцінка ефективності ОСУ у складі ОЕМ СМЯ ВЦ і Л. У роботі запропоновані критерії, які дають змогу оцінити стан ОСУ: гнучкість, маневреність, адаптивність.

Список праць, що було опубліковано за темою дисертації

1. Прищепа В.О. Проблемні аспекти розробки систем якості у випробувальних центрах і лабораторіях // Матеріали міжнародної конференції “Проблеми та досвід забезпечення якості у виробництві і освіті”. – Тула:ТГУ, 2001. - С. 64-66.

2. Прищепа В.О. Основні принципи застосування статистичних методів для удосконалення систем менеджменту якості випробувальних центрів і лабораторій // Системи інформаційних та енергозберігаючих технологій. – К.: КНУТД, 2001. – С. 62-67.

3. Прищепа В.О. Досвід розробки і впровадження інтегрованих систем менеджменту у Севастопольському державному центрі стандартизації, метрології та сертифікації // Системи інформаційних та енергозберігаючих технологій. – К.: КНУТД, 2002. – С. 42-45.

4. Прищепа В.О. Досвід розробки і впровадження систем якості у Випробувальному центрі Севастопольського ДЦСМС // Партнери та конкуренти. – 2002. - №7 – С. 22-25.

5. Прищепа В.О. Бенчмаркинг – інструмент для досягнення успіхів в бізнесі // Матеріали науково - практичної конференції “Стандартизація, сертифікація,
управління якістю продукції: теорія і практика: TQM/EMS-2004. Актуальні аспекти і практичні питання”. – К.: КНУТД, 2002. - С. 15-19.

6. Прищепа В.О. Перспективи інтегрування принципів ТРМ у системи менеджменту якості випробувальних центрів і лабораторій України // Матеріали II науково - практичної конференції “TQM/EMS-2002. Актуальні аспекти і практичні питання”. – Севастополь: СНТУ, 2002. - С. 45-47.

7. Прищепа В.О. Реалізація вимог системи НАССР на підприємствах харчової промисловості України // Системи інформаційних та енергозберігаючих технологій. - К. КНУТД, 2003. – С. 62-65.

8. Прищепа В.О. Застосування японської моделі TPM у розробці систем менеджменту якості випробувальних центрів і лабораторій // Матеріали міжнародного симпозіуму “Якість і довкілля -2003”. – К.:BVQI, 2003. - С. 35-37.

9. Прищепа В.О. Розробка і введення систем НАССР на підприємствах харчової промисловості України // Матеріали III науково - практичної конференції “TQM/EMS-2003. Актуальні аспекти і практичні питання”. – Севастополь: СНТУ, 2003. - С. 71-73.

10. Прищепа В.О. Системи менеджменту якості - шлях захисту інтересів виробників і споживачів в умовах глобалізації ринку // Матеріали IV науково-практичної конференції “TQM/EMS-2004. Актуальні аспекти і практичні питання”. – Севастополь: СНТУ, 2004. - С. 71-73.

11. Прищепа В.О. Реалізація процесного підходу у системах менеджменту якості випробувальних центрів і лабораторій // Проблеми науки. – 2005. - № 2 – С. 22-25.

12. Прищепа В.О. Концептуальні основи розробки і впровадження систем менеджменту якості випробувальних центрів і лабораторій // Проблеми науки. – 2005. - № 3 – С. 22-25.

13. Прищепа В.О. Застосування методу бенчмаркингу для удосконалення систем менеджменту якості випробувальних центрів і лабораторій // Актуальні проблеми економіки. – 2005. - № 3 – С. 67-70.

АНОТАЦІЯ

Прищепа В.О. Організаційно-економічні основи розробки і впровадження систем менеджменту якості випробувальних центрів і лабораторій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація та управління підприємствами. – Національний університет харчових технологій, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено проблемам розробки і впровадження систем менеджменту якості випробувальних центрів і лабораторій. Розроблено концептуальну модель організаційно-економічного механізму менеджменту якості ВЦ і Л. Вперше запропоновано застосування методу „прискореного” моделювання бізнес-процесів ВЦ і Л. Уперше запропоновано до застосування в діяльності ВЦ і Л концепція TPM, яка дозволяє розглядати важливий модуль забезпечення якості випробувань – управління використанням обладнанням. Удосконалено застосування методу бенчмаркинга для бізнес-процесів систем менеджменту якості ВЦ і Л. Запропоновано принципи формування бізнес-процесів з урахування специфічної сфери технічних послуг ВЦ і Л. Розроблено методичний підхід до дослідження показників технічної компетентності та застосування на підставі концепції „Три Р” (ресурс – результат – репутація) рівневого та індексного показника технічної компетентності персоналу ВЦ і Л.

Удосконалено дефініційний апарат сфери менеджменту якості відносно термінів „менеджмент” та „ управління”. Основні положення і результати дисертаційного дослідження впроваджені на практиці.

Ключові слова: бізнес-процес, випробувальні центри і лабораторії, система менеджменту якості, організаційні структури управління.

АННОТАЦИЯ

Прищепа В.А. Организационно-экономические основы разработки и внедрения систем менеджмента качества испытательных центров и лабораторий. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. – Национальный университет пищевых технологий, Киев, 2005.

Диссертация посвящена проблемам разработки и внедрения систем менеджмента качества испытательных центров и лабораторий. Разработана концептуальная модель организационно-экономического механизма системы менеджмента качества ИЦ и Л (ОЭМ СМК ИЦ и Л), которая учитывает элементы: общественный, персонал ИЦ и Л, организационная стратегия управления деятельностью ИЦ и Л, нормативное регламентирование, техническую компетентность, управление использованием оборудования. Концепция создает предпосылки для перехода от статического структурно-функционального моделирования СМК к динамическому процессно-ориентированному моделированию, позволяющему существенно повышать уровень адекватности организационной структуры управления (ОСУ) реально протекающим процессам создания, выполнения и использования технической услуги ИЦ и Л.
Доказано,