УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

ПОГІБЕЛЬНА ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: 636.52/58.084.421:636.082.47:636.087.7(0433)

ВПЛИВ РІЗНИХ РІВНІВ СЕЛЕНУ НА ЕМБРІОГЕНЕЗ КУРЧАТ,

ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ОБМІН РЕЧОВИН У РЕМОНТНОГО

МОЛОДНЯКУ І КУРЕЙ-НЕСУЧОК

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ХАРКІВ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському національному аграрному університеті

Науковий керівник — доктор сільськогосподарських наук, професор,

Дяченко Леонід Сидорович, Луганський

націoнальний аграрний університет, завідувач

кафедри годівлі і розведення тварин

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

професор, член - кореспондент УААН,

Кандиба Віктор Миколайович, Харківська

державна зооветеринарна академія, завідувач

кафедри технології кормів і годівлі тварин

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Отченашко Володимир Віталійович,

Національний аграрний університет, м. Київ,

доцент кафедри годівлі сільськогосподарських

тварин і технології кормів ім. П.Д.Пшеничного

Провідна установа: Інститут птахівництва УААН, лабораторія фізіології

і годівлі птиці

Захист дисертації відбудеться 15.02.2005 року о 14_годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 65.356.02 Інституту тваринництва УААН за адресою:

62404, м. Харків, п/в Кулиничі

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту тваринництва УААН

за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі

Автореферат розісланий 14.01.2005 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук Проніна В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідженнями вчених за останні 20-30 років доведено, що селен є небхідним елементом живлення, дефіцит якого в організмі може спричиняти виникнення цілого ряду хвороб у багатьох видів тварин. Висока антиоксидантна активність, здатність посилювати регенеративні і синтетичні процеси та підтримувати тим самим життєздатність клітин, участь у складному комплексі ферментних систем дозволяє селену і його сполукам істотно впливати на окислювально-відновні процеси, обмін білків, жирів, вуглеводів і енергії в організмі, загальний стан здоров’я тварин, а, в кінцевому підсумку, і на їх продуктивність.

Проте, незважаючи на важливе біологічне значення селену, до цих пір відсутні широкі відомості про вміст його в кормах різних природно-кліматичних зон України, до кінця не вивчена потреба тварин у селені, а у зв’язку з цим і не розроблені дози згодовування його стосовно їх виду, віку, напрямку і рівня продуктивності. Тому проведення досліджень з вивчення вмісту селену в кормах раціонів птиці та впливу різних рівнів його на ембріогенез курчат, продуктивність та обмін речовин у ремонтного молодняку і курей-несучок є актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою наукової теми: 5.2.1. “Провести еколого-хімічну і зоотехнічну оцінку кормів і раціонів сільськогосподарських тварин регіону Донбасу”, яка виконується на зообіотехнологічному факультеті Луганського національного аграрного університету впродовж 1998-2005 рр.

Мета і задачі досліджень. Мета роботи – встановити оптимальні дози селену для передінкубаційної обробки яєць та введення в комбікорми для молодняку і курей-несучок.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

визначити фактичний вміст селену в комбікормах і їх компонентах;

вивчити вплив передінкубаційної обробки яєць селенітом натрію на ембріогенез

курчат і встановити оптимальну дозу препарату;

вивчити вплив різних рівнів селену в комбікормі на інтенсивність росту молодняку

і продуктивність курей-несучок;

дослідити морфологічний і хімічний склад яєць;

провести оцінку інкубаційних якостей яєць, отриманих від піддослідних курей-несучок;

визначити перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію, фосфору, сірки

і селену у курей-несучок за різних рівнів селену в раціоні;

вивчити характер білкового, вуглеводно-жирового і мінерального обміну та ферментний і вітамінний статус молодняку і курей-несучок;

визначити економічну ефективність передінкубаційної обробки яєць селенітом

натрію та різних рівнів селену в раціоні молодняку і курей-несучок;

на основі комплексної оцінки експериментальних даних запропонувати виробництву обгрунтовану дозу селену для передінкубаційної обробки яєць та згодовування ремонтному молодняку і курям-несучкам.

Об’єкт дослідження: інкубаційні яйця, ембріони, курчата, ремонтний молодняк та

кури-несучки яєчного напрямку продуктивності.

Предмет дослідження: теоретичні і практичні аспекти застосування різних рівнів селену для передінкубаційної обробки яєць та згодовування ремонтному молодняку і курям-несучкам.

Методи досліджень: зоотехнічні (проведення науково-господарських експериментів на молодняку і курях-несучках та балансового досліду на курях-несучках), фізико-хімічні (морфологічний та хімічний склад яєць і м’яса птиці), біохімічні (дослідження білкового, вуглеводно-жирового і мінерального обміну та вміст вітамінів і ферментів у тканинах і органах піддослідної птиці) та статистичні (біометрична обробка матеріалів досліджень).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведена передінкубаційна обробка курячих яєць селенітом натрію і визначено оптимальну концентрацію його у водному розчині – 0,01%. Встановлено, що обробка яєць перед інкубацією селенітом натрію сприяє накопиченню селену у компонентах яйця, що, у свою чергу, зумовлює збільшення його концентрації у крові і печінці однодобових курчат. Окрім цього, у крові і печінці однодобових курчат зростає вміст вітаміну Е та посилюється антиоксидантний статус за допомогою -токоферолу, каталази, пероксидази.

У тривалому експерименті встановлено характер впливу передінкубаційної обробки яєць селенітом натрію на ембріогенез курчат, подальший ріст молодняку і продуктивність курей-несучок та визначено оптимальну дозу селену в їх комбікормі. В дослідженнях отримані нові дані про вміст селену в комбікормах і їх компонентах в умовах Донбасу та особливості впливу різних рівнів елемента в раціоні на динаміку живої маси курчат, молодняку і курей-несучок, яєчну продуктивність, хімічний склад і інкубаційні якості яєць, баланс азоту і мінеральних елементів, забійні якості і хімічний склад м’яса курей та вітамінний і ферментний статус крові.

За результатами досліджень отримано патент Державного департаменту інтелектуальної власності України „Спосіб підвищення виведення та інтенсивності росту курчат”.

Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів проведених досліджень доведена можливість і доцільність передінкубаційної обробки яєць 0,01%-вим

розчином селеніту натрію, що значно покращує ембріогенез курчат, зменшує більше, ніж у два

рази, відходи інкубації і підвищує на 6,4 % виводимість яєць та на 7,6% виведення курчат.

Встановлена оптимальна доза селену у повнораціонному комбікормі для ремонтного молодняку і курей-несучок – 0,30мг/кг, яка покращує хімічний склад та інкубаційні якості яєць: виводимість яєць зростає на 7,0%, а виведення курчат – на 11,6%.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному проведенні експериментальних і теоретичних досліджень, виконанні аналітичних робіт та підготовці матеріалів для публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на звітних науково-практичних конференціях Луганського НАУ (2001-2004 рр.) та міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів” (15-16 жовтня 2003 р., м. Київ, НАУ).

Виробничу перевірку результатів досліджень та їх впровадження здійснено у племптахорепродукторі ВАТ “Сімейкинське” Краснодонського району Луганської області.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 статей, з них 6 у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 144 сторінках і включає вступ, огляд літератури, методику досліджень, результати досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел та додатки. Робота ілюстрована 39 таблицями і 5 рисунками. Список використаних джерел містить 266 найменувань, у тому числі 98 іноземними мовами.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Згідно з темою досліджень було проведено два науково-господарські досліди: перший – з вивчення впливу передінкубаційної обробки яєць розчином селеніту натрію на ембріогенез курчат; другий – з вивчення впливу різних рівнів селену в раціоні на інтенсивність росту ремонтного молодняку та подальшу продуктивність і якість продукції курей-несучок. Досліди проводились у 2001-2003 роках в умовах племптахорепродуктора ВАТ ”Сімейкинське” Краснодонського району Луганської області.

Для першого досліду було відібрано 720 штук яєць-аналогів, які були розподілені на 5 груп і упаковані в лотки по 144 шт. в кожному. В інкубаторі відібрані лотки розміщували на одному рівні. При цьому 1-й лоток був контрольний, а 2-5-й – дослідні. Після прогрівання яєць в інкубаторі ІУП-Ф-45 до температури 37-37,5С їх з кожного піддослідного лотка перекладали у відповідні посудини (пластмасові миски) і обробляли „своїм” розчином селеніту натрію згідно зі схемою (табл. 1).

Біологічний контроль за розвитком ембріонів здійснювали на 7-, 11- і 18-у добу та оцінку якості однодобових курчат. Подальші спостереження за ростом і розвитком їх проведені у другому науково-господарському досліді згідно зі схемою (табл. 1).

Піддослідних курчат стосовно груп по 25 голів утримували в одноярусних кліткових батареях R-15 до 15-ти тижнів. У цьому віці піддослідний молодняк перевели у приміщення для курей-несучок і розмістили у двохярусні кліткові батареї КБР-2 також по 25 голів у клітці до закінчення досліду.

Таблиця 1 – Схеми науково-господарських дослідів

1-й дослід: передінкубаційна обробка яєць селенітом натрію

Піддослідні партії яєць | Кількість яєць, шт. | Температура, С | Водний розчин селеніту натрію, % | Експо-зиція, хв.

яєць | розчину

Контрольний лоток № 1 | 144 | 37-37,5–––

Дослідні лотки : № 2 | 144 | 37-37,5 | 8-10 | 0,1 | 10

№ 3 | 144 | 37-37,5 | 8-10 | 0,1 | 20

№ 4 | 144 | 37-37,5 | 8-10 | 0,01 | 15

№ 5 | 144 | 37-37,5 | 8-10 | 0,01 | 30

2-й дослід: вивчення ефективності різних рівнів селену в раціоні курчат,

ремонтного молодняку і курей-несучок

Групи птиці | Умови годівлі

1 контрольна | Основний раціон (ОР) – повнораціонний комбікорм

ПК 2-6 і ПК 3-4 (для курчат), ПК 4-4 (для молодняку) і

ПК 1-18 (для курей-несучок)

2 дослідна – курчата виведені із яєць,які перед інкубацією селенітом натрію не обробляли |

ОР + Na2SeO3 (вміст Se 0,2 мг/кг комбікорму)

3 дослідна – курчата виведені із яєць, які перед інкубацією були оброблені 0,01%-вим розчином селеніту натрію |

ОР + Na2SeO3 (вміст Se 0,2 мг/кг комбікорму)

4 дослідна – Те саме | ОР + Na2SeO3 (вміст Se 0,3 мг/кг комбікорму)

5 дослідна – ” ” | ОР + Na2SeO3 (вміст Se 0,4 мг/кг комбікорму)

6 дослідна – ” ” | ОР + Na2SeO3 (вміст Se 0,5 мг/кг комбікорму)

Годували піддослідну птицю повнораціонними комбікормами: курчат до 8-ми тижнів – 6-4 рази; ремонтний молодняк – 3-2, курей-несучок – двічі на добу. Напували курчат до 8-ми тижнів з вакуумних, а молодняк і курей-несучок – з жолобкових напувалок.

У досліді вивчали: динаміку живої маси піддослідної птиці, збереженість поголів’я, статеву зрілість і яєчну продуктивність; інкубаційні якості яєць – за рекомендаціями ВНДТІП (2002); масу яєць – впродовж 5-ти днів на ВЛКТ-500; хімічний і морфологічний склад яєць; показники забою; витрати кормів на 10 яєць і на 1 кг яєчної маси та 1 кг приросту живої маси; економічну ефективність;

Зразки кормів, яєць та посліду аналізували за традиційними методиками зоотехнічного

аналізу в лабораторії кафедри годівлі і розведення тварин Луганського НАУ та Луганського інституту агропромислового виробництва.

При визначенні перетравності протеїну корму відділення азотистих речовин калу від сечової кислоти та її солей проводили за методиками ВНДТІП (И.А.Егоров и др., 2000); перетравні речовини за різницею між спожитими з кормами та виділеними з послідом; засвоєння мінеральних речовин (Са, P, S, Se) – за різницею між спожитою кількістю їх та виділеною з послідом.

Вітамінний склад яєць, печінки та крові курей-несучок і курчат: каротиноїди – за

методиками П.Ф.Сурая, И.А.Ионова, М.С. Жедека (1993); вітамін Е – за методиками П.Ф. Сурая

і М.С.Жедека (1993) з використанням пластинок „Силуфол”.

Біохімічні показники крові визначали: еритроцити і лейкоцити – шляхом підрахунку в камері Горяєва; гемоглобін – колориметрично за Г.В.Дервізом і А.І.Воробйовим, (1959); загальний білок у сироватці крові – рефрактометрично; білкові фракції – експрес-методом Олла і Маккорда в модифікації С.А.Карп’юка, (1962); пероксидазу, каталазу, АсАТ і АлАТ та резервну лужність – за А.І.Свєжєнцовим (2002); кальцій і фосфор – за загальноприйнятими методиками зоотехнічного аналізу; сірку – за Бенедиктом-Денісом; вміст селену в кормах, посліді, курячих яйцях, органах і тканинах піддослідної птиці – на атомно-абсорбційному спектрофотометрі

С–115-М1-ПК з використанням ртутно-гідридного генератора ГРГ-107 та селенової лампи.

Експериментальні дані обробляли біометрично з використанням програми МS Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Перший науково-господарський дослід

Результати інкубації яєць. Як показали дослідження, показники інкубації піддослідних яєць залежали як від концентрації розчину селеніту натрію, так і від експозиції (табл. 2).

Таблиця 2 – Результати інкубації піддослідних яєць

Показник

Лотки

конт-

рольний | дослідні

№1 | №2 | №3 | №4 | №5

Кількість закладених яєць, шт. | 144 | 144 | 144 | 144 | 144

Незапліднених яєць, шт. | 17 | 15 | 12 | 14 | 18

Запліднених яєць, шт. | 127 | 129 | 132 | 130 | 126

Яєць з „кров’яним кільцем”, шт. | 6 | 9 | 10 | 4 | 4

„Завмерлих ембріонів”, шт. | 3 | 48 | 61 | - | 2

„Задохликів”, шт. | 4 | 16 | 17 | 2 | 4

Виведено курчат, гол. | 113 | 56 | 44 | 124 | 116

Виводимість яєць, % | 89,0 | 43,4 | 33,3 | 95,4 | 92,1

Виведення курчат, % | 78,5 | 38,9 | 30,6 | 86,1 | 80,6

Так, 0,1%-вий розчин при експозиції як 10 хв (лоток №2), так і 20 хв (лоток №3) справляв токсичний вплив на процеси ембріогенезу, внаслідок чого виводимість яєць становила лише 43,4 і 33,3%, а виведення курчат було меншим, ніж у двічі, порівняно з конторолем. Щодо яєць лотків №4 (при експозиції 15 хв) і №5 (при експозиції 30хв), то передінкубаційна обробка їх 0,01%-вим розчином селеніту натрію сприяла зменшенню кількості зародків з „кров’яним кільцем”, „завмерлих” ембріонів і „задохликів”, що зумовило підвищення виводимості яєць порівняно з контролем на 6,4 і 3,1%, а виведення курчат – відповідно на 7,6 і 2,1%.

Накопичення селену в компонентах яєць, тканинах і органах курчат. На ступінь міграції селену в компоненти яєць помітний вплив справляла концентрація селеніту натрію в розчині, який використовувся для передінкубаційної обробки яєць. Так, у шкаралупі яєць 2-го і 3-го дослідних лотків, оброблених 0,1%-вим розчином селеніту натрію, вміст селену був майже на 40% більшим, ніж у контрольному. А у шкаралупі яєць 4 і 5-го дослідних лотків накопичення селену було на 20% більшим порівняно з контролем.

Вміст селену у білку яєць 2 і 3-ї дослідних груп перевищував контроль на 24,3 і 29,2%, а 4 і 5-ї –на 10,8 і 13,5%, у жовтку – відповідно на 28,5 і 34,2% та на 15,4 і 17,1%.

За концентрацією селену у крові однодобові курчата дослідних лотків перевищували контроль на 41,2-88,2%. Аналогічна картина була характерною і для вмісту селену у печінці курчат.

Оцінка якості однодобових курчат. Дослідні курчата відрізнялися від контролю дещо підвищеним вмістом у печінці вітаміну Е, а в крові – більш високою активністю пероксидази і каталази.

За загальною оцінкою курчат передінкубаційну обробку яєць слід проводити 0,01%-вим розчином селеніту натрію впродовж 15 хв, яка покращує ембріогенез, виведення, збереженість та інтенсивність росту курчат.

Другий науково-господарський дослід

Вміст селену в комбікормах і їх компонентах. Першим етапом досліджень у другому досліді було вивчення вмісту селену в кормах. Аналіз отраманих даних показав, що майже всі використовувані в досліді комбікорми містили недостатню кількість селену для курей порівняно навіть з мінімальними орієнтовними дозами – 0,061-0,071 мг/кг проти 0,1-0,2 мг/кг.

Із компонентів комбікормів найвищою концентрацією селену відзначалися корми тваринного походження – рибне борошно, дріжджі кормові та сухе незбиране молоко.

Споживання кормів піддослідною птицею. Середньодобове споживання комбікорму птицею дослідних груп коливалося в межах 116,8-117,3 г проти 116,5 г в контролі, що склало різницю всього 0,3-0,8 г, або 0,26-0,69%.

Динаміка живої маси піддослідного молодняку та витрати кормів на 1кг приросту. Досліджувані фактори по-різному вплинули на інтенсивність росту курчат (табл. 3).

Таблиця 3 – Динаміка живої маси піддослідних курчат і ремонтного молодняку

Показник | Групи

конт-

рольна | дослідні

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Кількість у групі, голів | 25 | 25 | 25 | 25 | 25 | 25

Жива маса 1 гол.

при народженні, г | 37,0

0,81 | 36,8

0,88 | 35,6

0,91 | 36,9

0,73 | 37,7

0,87 | 37,2

0,80

Жива маса 1 гол.

у віці 8 тижнів, г | 640,8

12,21 | 683,5

13,82* | 770,1

14,85*** | 691,3

19,40* | 664,9

12,47 | 564,4

8,19***

Середньодобовий

приріст, г | 10,8

0,21 | 11,5

0,24* | 13,1

0,17*** | 11,7

0,33* | 11,2

0,22 | 9,4

0,03***

Жива маса 1 голови у віці 16 тижнів, г | 1318,0

4,91 | 1400,3

6,22*** | 1498,1

5,42*** | 1475,3

6,47*** | 1370,5

5,70*** | 1253,2

6,12***

Середньодобовий

приріст, г | 12,1

0,23 | 12,8

0,24* | 13,0

0,20** | 14,0

0,38*** | 12,6

0,21 | 12,3

0,26

Загальний приріст за весь період вирощування

(147 діб), г |

1633,1 |

1724,0 |

1847,5 |

1830,4 |

1703,8 |

1573,0

Середньодобовий

приріст, г | 11,1

0,16 | 11,7

0,13* | 12,6

0,21*** | 12,5

0,27*** | 11,6

0,31 | 10,7

0,29

Спожито комбікорму на

1 голову за добу |

52,9 |

53,3 |

54,2 |

54,2 |

53,3 |

52,8

Витрати комбікорму на

1 кг приросту, кг |

4,76 |

4,54 |

4,31 |

4,35 |

4,60 |

4,93

до контролю: % | - | -4,8 | -10,4 | -9,4 | -3,5 | +3,6

Примітка: -*Р0,05; -**Р0,01; -*** Р0,001

За загальним приростом жива маса птиці 2, 3, 4, 5 і 6-ї дослідних груп за період від 8-ми до 16 – тижневого віку перевищувала контроль відповідно на 39,2; 50,4; 106,4; 28,0 і 11,2 г. Внаслідок цього різниця між показниками середньодобового приросту живої маси молодняку відмічених вище дослідних груп і контролем складала відповідно 5,7; 7,4; 15,7; 4,6 і 1,6%. Як бачимо, за інтенсивністю росту на першому місці був молодняк курей 4-ї дослідної групи, рівень селену в комбікормі яких складав 0,30 мг/кг.

За весь період вирощування (від народження до 21-тижневого віку) за загальним приростом молодняк 2-ї дослідної групи переважав контроль на 90,9 г, 3-ї дослідної – на 214,4; 4-ї – 197,3 і 5-ї дослідної групи – на 70,7 г.

На 1 кг приросту живої маси молодняку контрольної групи витрачено 4,76 кг комбікорму, а 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп – відповідно 4,54; 4,31; 4,35 і 4,60 кг, що на 4,8; 10,4; 9,4 і 3,5% менше. Курчата і молодняк 6-ї дослідної групи витрачали на 1 кг приросту живої маси 4,93 кг комбікорму, що на 0,17 кг, або 3,6%, більше, ніж у контролі.

З наведеного видно, що кращими рівнями селену в комбікормі для молодняку курей

яєчного напрямку продуктивності можна вважати 0,3-0,4 мг/кг.

Динаміка живої маси курей-несучок. Жива маса курей-молодок 3, 4 і 5-ї дослідних груп, які вивелися з яєць, оброблених перед інкубацією 0,01%-вим розчином селеніту натрію, була достовірною (Р0,001) і вищою, ніж у контролі, відповідно на 13,7% , 11,9% і 4%.

Аналогічна різниця у живій масі курей дослідних і контрольної групи зберігалася до кінця досліду.

Продуктивність та збереженість курей-несучок. Селенові добавки до комбікорму

справляли відповідний вплив на несучість курей (рис.1).

Загалом за 6 місяців яйцекладки від курей 2,3,4 і 5-ї дослідних груп порівняно з контролем отримано відповідно на 130; 237; 360 і 165 штук яєць більше. Якщо середня несучість за цей період у контрольної птиці становила 76,1%, то в 2,3,4 і 5-й дослідних групах – на 2,9 (Р0,05); 5,3(Р0,05); 8,0(Р0,001) і 3,7% (Р0,05) більше. Несучість курей 6-ї дослідної групи становила в середньому 75,2%, що на 0,9% (Р0,05) менше, ніж у контрольних аналогів.

Отже, наведені дані свідчать про те, що стимулюючий несучість птиці ефект селену проявляється за вмісту його у повнораціонному комбікормі в межах 0,2-0,4 мг/кг.

Маса яєць та кількість яєчної маси. У середньому за 6 міс несучості маса яйця у курей-несучок контрольної групи склала 53,2 г, а 2-ї дослідної групи на 1,6 г, або 3,0% Р0,05), більше, 3-ї – на 3,0 г, або 5,6% (Р0,05), 4-ї – на 3,2 г, або 6,2% (Р0,05), 5-ї – на 1,9 г, або 3,6% (Р0,05), і 6-ї дослідної групи – на 1,0 г, або 1,9%, більше (Р0,05) (рис.2).

Наведена різниця у показниках несучості та маси яєць курей-несучок дослідних і

контрольної груп зумовила також відмінності у кількості яєчної маси.

Морфологічний склад яєць. Підвищення дози селену в раціоні курей дослідних груп порівняно з контролем сприяло зростанню у складі їх яєць маси жовтка на 4,0-10,9%, білка – 0,59-2,64% та шкаралупи – на 6,0-11,9% як на початку, так і наприкінці несучості. Причому неоднакова питома вага білка і жовтка зумовила різницю у їх співвідношенні. Так, якщо у птиці 1-ї контрольної групи відношення маси білка яйця до маси жовтка складало 1,95, то у 2-ї

дослідної – 1,88, 3-ї – 1,92, 4-ї – 1,79, 5-ї – 1,69 і 6-ї дослідної групи – 1,6.

Додавання до комбікорму селеніту натрію, хоча і не досить помітно, але однозначно в усіх піддослідних групах справляло позитивний вплив на фізичні якості яєць, зокрема, товщину шкаралупи та одиниці Хау.

Хімічний склад яєць. Яйця курей дослідних груп за хімічним складом дещо відрізнялися від контролю. Так, за вмістом сухої речовини білок яєць курей-несучок дослідних груп перевищував контроль на 0,05-0,22%, протеїну – на 0,16-0,33%. Майже аналогічною була різниця за вмістом золи.

Кури дослідних груп відрізнялися від контролю більшим вмістом у білку яєць сірки на 3,66 -7,96 мг, або 6,6%-14,4% (Р0,001).

Підвищення рівня селену в комбікормі до 0,2-0,3 мг/кг зумовило збільшення у білку яєць курей-несучок 2-ї і 3-ї дослідних груп загальної кількості селену від 1,15 мкг (в контролі) до 1,89-1,97 мкг, що на 64,3%-71,3% (Р0,05) більше.

Щодо жовтка, то за вмістом сухої речовини жовток яєць курей 2-6-ї дослідних груп перевищував контроль на 0,08-0,41%, протеїну – на 0,34-0,84%, жиру – 0,21-0,63%, золи –

0,07-0,15% та кальцію і фосфору – відповідно на 0,02-0,08 і 0,01-0,14%.

Досліджувані рівні селену однозначно сприяли підвищенню концентрації цього елемента

в жовтку яєць 2-6-ї дослідних груп на 16,3-39,6%.

Поряд з кращим накопиченням селену жовток яєць дослідних уцрей-несучок відзначався порівняно з контролем більшим на 9,3-21,6 вмістом вітаміну Е та на 7,6-14,6% каротиноїдів.

Інкубаційні якості яєць. Досліджувані рівні селену по-різному впливали на

інкубацію яєць (табл.4).

Дослідні групи птиці відрізнялися від контролю кращою виводимістю яєць. Якщо в контрольній групі із запліднених яєць вивелося всього 90,2% курчат, то в 2 і 3-й дослідних групах на 4,9-5,8%, 4 і 5-й – на 7,0 і 7,4% і в 6-й дослідній групі – на 6,6% більше.

За показниками виведення курчат 2, 3, 4, 5 і 6-а дослідні групи перевищували контроль відповідно на 7,5; 8,9; 11,6; 11,6 і 11,2%.

Підвищені рівні селену в комбікормі курей-несучок дослідних груп сприяли кращому накопиченню цього мікроелемента в крові і печінці ембріонів та курчат. Так, за дози селену 0,2 мг/кг комбікорму у печінці однодобових курчат 2 і 3-ї дослідних груп концентрація його переважала над контролем на 12,1-15,2%, і за дози 0,3 мг/кг (4-а дослідна група) –21,2%, 0,4 мг/кг – на 27,3% і за дози селену 0,5 мг/кг комбікорму – на 30,3%..

Таблиця 4 – Показаники інкубації яєць піддослідних курей-несучок

Показник

| Групи

конт-

рольна | дослідні

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Закладено яєць в інкубатор, шт. | 268 | 268 | 268 | 268 | 268 | 268

Незапліднених яєць, шт. | 33 | 24 | 22 | 18 | 19 | 18

Заплідненість яєць, % | 87,7 | 91,0 | 91,8 | 93,3 | 92,9 | 93,3

„Кров’яні кільця”, шт. | 9 | 5 | 4 | 2 | 2 | 3

„Завмерлі ембріони”, шт | 6 | 3 | 3 | 2 | 2 | 2

„Задохликів”, шт. | 8 | 4 | 3 | 3 | 2 | 3

Слабкі курчата та каліки, шт. | 6 | 3 | 3 | 2 | 2 | 3

Виводимість яєць, % | 90,2 | 95,1 | 96,0 | 97,2 | 97,6 | 96,8

Виведення курчат, % | 79,1 | 86,6 | 88,0 | 90,7 | 90,7 | 90,3

У результаті відмічено, що дослідні курчата росли краще порівняно з контрольними: за 10 діб їх жива маса зросла до 93,7 – 97,5 г проти 87,3 г у контролі, що більше на 7,3–11,7% (Р0,001).

Отже, за показниками виводимості яєць і виведення курчат та інтенсивністю їх росту можна стверджувати, що досліджувані дози селену в раціоні курей-несучок справляли позитивний вплив на інкубаційні якості яєць.

Витрати кормів на одиницю продукції курей-несучок. Поповнення дефіциту селену в раціоні зумовило зменшення витрат кормів на 10 штук яєць та на 1 кг яєчної маси (табл. 5).

Таблиця 5 – Витрати кормів на одиницю продукції

Група | Витрачено

комбікорму

на групу, кг | Отримано | Витрачено комбікорму, кг

яєць, шт. | яєчної

маси, кг |

на 10 яєць | на 1 кг яєчної

маси

1 | 524,25 | 3425 | 182,2 | 1,530,18 | 2,880,31

2 | 527,40 | 3555 | 194,8 | 1,480,11 | 2,710,25

3 | 525,60 | 3662 | 205,8 | 1,430,13 | 2,550,21

4 | 527,85 | 3782 | 213,7 | 1,400,14 | 2,470,17

5 | 526,5 | 3590 | 197,8 | 1,470,16 | 2,660,39

6 | 526,05 | 3385 | 183,5 | 1,550,16 | 2,870,46

Примітка: -*Р0,05; -**Р0,01; -***Р0,001

Найменші витрати кормів на забезпечувала доза селену 0,3 мг/кг комбікорму.

Перетравність поживних речовин кормів. В досліді відмічено, що підвищені рівні селену в раціоні курей дослідних груп справляли, хоча і неоднозначний, але позитивний вплив на перетравність поживних речовин. Зокрема, коефіцієнти перетравності сухої речовини у птиці

дослідних груп переважали контроль на 1,1-2,0%, органічної речовини – 1,6-4,2%, сирого протеїну – 1,1-2,6%, сирого жиру – 2,4-4,8%, сирої клітковини – 2,4-4,8% та БЕР – 1,3-3,2%.

Баланс азоту, кальцію, фосфору і селену. Додавання селеніту натрію до раціону курей-несучок дослідних груп поліпшувало показники сумарного використання азоту на відкладання у тілі і на утворення яєць на 1,6-12,8%.

Серед усіх сільськогосподарських тварин птиця, зокрема кури-несучки, характеризується надто високим і напруженим мінеральним обміном, особливо кальцієвим. За даними наших досліджень, у курей контрольної групи сума відкладеного кальцію у тілі і виділеного в яйцях становила 2,74 г, а дослідних груп – на 5,1-16,8% більше.

Сумарне використання фосфору у дослідної птиці було вищим за контроль на 4,7-10,6%.

Враховуючи тему досліджень, в експерименті надто важливим було вивчити баланс селену при різних рівнях його в раціоні піддослідних курей-несучок. Аналіз даних свідчить про те, що баланс селену у курей контрольної групи був від’ємний (- 0,06 мкг), а у птиці дослідних груп його відкладання у тілі складали 10,12 – 27,41 мкг за добу.

Забійні якості піддослідних курей-несучок. Незважаючи на те, що основним призначенням курей яєчного напрямку продуктивності є виробництво яєць, їх як після вибракування, так і під час деяких періодів несучості забивають на м’ясо.

У результаті проведенних досліджень, відмічено, що кури дослідних груп, за винятком 6-ї дослідної групи, порівняно з контролем мали вищу передзабійну живу масу на 1,9-6,5%. Щодо виходу тушок та продуктів забою, то він у дослідної птиці суттєво від контролю не відрізнявся.

Хімічний склад м’яса піддослідних курей-несучок. Про характер впливу різних рівнів селену в раціоні на хімічний склад м’яса курей-несучок судили за результатами аналізів великого грудного м’яза. Аналіз цих результатів показав, що підвищення вмісту селену в раціоні до 0,2-0,5 мг/кг комбікорму позитивно вплинуло на вміст у м’ясі дослідних курей сухої і

органічної речовини, протеїну та безазотистих екстрактивних речовин (табл.6). При цьому

кращі результати забезпечували дози селену 0,3-0,4 мг/кг комбікорму.

Таблиця 6 - Хімічний склад великого грудного м’яза піддослідних курей-несучок, %

Показник | Групи

конт-

рольна | дослідні

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Вода | 75,7

0,54 | 75,12

0,11 | 75,19

0,14 | 74,81

0,03 | 74,67

0,06 | 74,88

0,07

Суха речовина | 24,30

0,23 | 24,88

0,06 | 24,81

0,04 | 25,19

0,12* | 25,33

0,08* | 25,12

0,09*

Зола | 0,93

0,11 | 0,98

0,11 | 1,01

0,06 | 0,89

0,07 | 0,95

0,11 | 0,92

0,02

Органічна речовина | 23,37

0,07 | 23,90

0,42 | 23,80

0,50 | 24,30

0,61 | 24,38

0,41 | 24,20

0,40

Протеїн | 20,53

0,05 | 20,98

0,12* | 21,07

0,07** | 21,33

0,07** | 21,28

0,06** | 21,18

0,05**

Жир | 1,27

0,07 | 1,16

0,09 | 1,17

0,11 | 1,09

0,09 | 1,11

0,02 | 1,15

0,06

БЕР | 1,57

0,05 | 1,76

0,07 | 1,56

0,05 | 1,88

0,06* | 1,99

0,10* | 1,87

0,08*

Примітка: -*Р0,05; -**Р0,01; -***Р0,001

Слід зазначити, що у м’ясі курей дослідних груп спостерігалося, хоча і не суттєве, але однозначне зменшення вмісту жиру (1,09-1,17% проти 1,27% у контролі).

Показники крові піддослідної птиці. В експерименті курчата дослідних груп у віці 8 тижнів відрізнялися від контрольних аналогів підвищеним вмістом у крові еритроцитів (на 7,7-16,5%), гемоглобіну (на 9,7-13,7%), загального білка (на 6,2-9,1%), у тому числі - і -глобулінів, та помітно кращою активністю пероксидази і каталази. Концентрація ?-токоферолу і селену в крові дослідного молодняку птиці була достеменно вищою за контроль – відповідно на 9,6-20,4% і 46,9-132,0%.

Щодо показників крові курей-несучок то вони залежали як від дози селену в раціоні, так і від віку птиці ( табл. 7).

Таблиця 7 – Показники крові піддослідних курей-несучок, Мm, n=3

Показник | Групи

конт-рольна | дослідні

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Еритроцити, 1012/л | 4,13

0,20 | 4,53

0,50 | 4,61

0,60 | 4,73

0,40 | 4,68

0,40 | 4,56

0,50

Гемоглобін, г/л | 97,18

0,63 | 104,66

0,58** | 104,50

0,74** | 109,13

0,54*** | 106,21

0,52** | 108,63

0,63**

Загальний білок, г/л | 53,81

0,54 | 57,45

0,49* | 57,33

0,74* | 61,02

0,58** | 59,36

0,49** | 58,91

0,67**

АлАТ, мМоль/год/л | 1,22

0,07 | 1,33

0,11 | 1,32

0,11 | 1,36

0,11 | 1,41

0,10 | 1,37

0,15

АсАТ, мМоль/год/л | 3,96

0,21 | 4,31

0,04 | 4,29

0,34 | 4,68

0,17 | 4,42

0,10 | 4,51

0,21

Пероксидаза, сек | 19,2

0,41 | 16,5

1,42 | 16,7

1,55 | 15,1

1,16* | 14,8

1,58 | 15,3

1,35

Каталаза, од. Н2О2 | 12,6

1,46 | 13,9

1,90 | 13,7

1,79 | 14,8

1,75 | 15,2

1,16 | 14,9

1,65

Кальцій, мМоль/л | 6,25

0,30 | 6,58

0,46 | 6,49

0,41 | 6,87

0,66 | 6,61

0,69 | 6,74

0,70

Неорг.фосфор, мМоль/л | 2,26

0,30 | 2,44

0,31 | 2,47

0,32 | 2,52

0,33 | 2,48

0,32 | 2,43

0,31

Вітамін Е, мкМоль/л | 15,4

0,53 | 24,9

0,48*** | 24,7

0,62** | 27,7

0,71*** | 29,3

0,68*** | 28,6

0,56***

Селен, мкМоль/л | 4,27

0,33 | 6,33

0,41* | 6,41

0,49* | 8,92

0,52** | 9,48

0,35** | 10,02

0,37**

Примітка: -*Р0,05; -**Р0,01; -***Р0,001

Наприклад, у курей-несучок усіх піддослідних груп порівняно з курчатами помітно

підвищилась активність АлАТ і АсАТ – відповідно на 1,22-1,41 і 3,96-4,68 мМоль/год/л проти 0,27-0,37 і 0,98-1,19 мМоль/год/л. Водночас дослідні групи курей-несучок за цими показниками перевищували контроль на 8,2-15,6 і 8,3-18,2%.

Аналогічно змінювалася також активність пероксидази і каталази. За активністю пероксидази кури дослідних груп випереджали контроль на 14,9-29,7%, а каталази – на 8,7-20,6%. Кращі результати спостерігалися у птиці 4 і 5-ї дослідних груп.

Варто відзначити, що у курей-несучок порівняно з курчатами досить помітно посилювався обмін кальцію і фосфору. Причому на цей обмін впливали також досліджувані дози селену. Так, вміст кальцію у сироватці крові курей-несучок дослідних груп зростав порівняно з контролем на 3,8-9,9%, а фосфору – на 7,9-11,5%.

Згодовування курям-несучкам дослідних груп селеніту натрію посилювало у них обмін

сірки і міді, концентрація яких у крові порівняно з контрольними аналогами зростала відповідно на 5,5-14,7 % і 9,0-14,1%.

Кров курей-несучок дослідних груп за вмістом селену перевищувала контроль в 1,48-2,35 раза, а за вмістом вітаміну Е – на 9,7-32,5%.

Отже, збільшення рівня селену в комбікормі до 0,2-0,5 мг/кг сприяє поліпшенню гематологічних показників молодняку і курей-несучок, насамперед, компонентів антиоксидантної системи – вітаміну Е, селену, пероксидази, каталази , що, у свою чергу, позитивно вплинуло на обмін речовин, інтенсивність росту молодняку, несучість курей та покращання інкубаційних якостей їх яєць.

Економічна ефективність результатів досліджень. Отримані результати досліджень

показують, що передінкубаційна обробка 144 шт. яєць одним грамом селеніту натрію вартістю 4 коп. дозволяє збільшити прибуток порівняно з контролем на 7,6 грн., або отримати економічний ефект у розрахунку на одне курча 0,06 грн. На 1000 курчат економічний ефект сягатиме 60 грн. Якщо врахувати, що лише в регіоні Донбасу щорічно інкубується понад 10 млн. штук яєць, то передінкубаційна обробка їх селенітом натрію в дозі 1кг вартістю 44 грн. забезпечить прибуток на рівні 60 тис.грн.

Згодовування селену ремонтному молодняку і курям-несучкам в дозах 0,2-0,4 мг/кг комбікорму забезпечило економічний ефект у розрахунку на 1 голову відповідно 0,37-1,16 та 0,93-3,00 грн. Найвищий ефект зумовлювала доза селену 0,3 мг/кг комбікорму.

Виробнича перевірка результатів досліджень. проведена в умовах племптахорепродуктора ВАТ ”Сімейкинське” Краснодонського району Луганської області на двох партіях інкубаційних яєць по 700 шт. у кожній. При цьому обробка перед інкубацією перевірюваної партії яєць 0,01%-вим розчином селеніту натрію покращувала виводимість яєць на 7,4%, а виведення курчат – на 5,7%. Виробничу перевірку проводили також на двох групах курей-несучок по 2800 голів у кожній. За 90 днів від курей контрольної групи у середньому на одну несучку було отримано 76,2 шт. яєць, а від дослідної – на 4,8 шт., або 6,84%, більше. Несучість курей-несучок контрольної групи за час перевірки становила в середньому 78,10%, а дослідної – 83,28%, що на 5,18% більше.

Отже, дані виробничої перевірки в основному співпали з результатами досліджень.

ВИСНОВКИ

1. Обробка яєць перед інкубацією 0,01%-вим розчином селеніту натрію поліпшує

вітамінний, ферментний і антиоксидантний статус ембріонів, що зумовлює збільшення виводимості яєць і виведення курчат відповідно на 6,4 і 7,6% та покращує їх резистентність, життєздатність і інтенсивність росту у перші 8 тижнів.

2. Основні корми і раціони молодняку та курей-несучок в умовах Донбасу характеризуються низьким вмістом селену (мг/кг): кукурудза – 0,054, пшениця – 0,050, ячмінь – 0,074, просо – 0,055, комбікорми в середньому – 0,061-0,071 проти 0,1-0,2 за орієнтовними нормами, що потребує їх збагачення за допомогою селенових добавок.

3. Із досліджуваних доз селену (0,2; 0,3; 0,4 і 0,5 мг/кг комбікорму) найбільш ефективною є 0,3 мг/кг, застосування якої сприяє підвищенню інтенсивності росту курчат на 12,6%, зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 9,4% та зумовлює збільшення живої маси курей-несучок на 5,9% і несучості за 6-міс період у середньому на 1 несучку – на 10,5%, маси яйця – на 6,2% та яєчної маси – на 17,1%.

4.