Інститут цукрових буряків

Української академії аграрних наук

ПУСТОВА ЗОЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 633.171:631.5 (474.4/51)

ОПТИМІЗАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ПРОСА ДЛЯ УМОВ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ

УКРАЇНИ

06.01.09 – рослинництво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Подільському державному аграрно-технічному університеті у продовж 1998 – 2002 років.

Науковий керівник доктор сільськогосподарських наук,

Алексеєва Олена Семенівна професор кафедри селекції, насінництва та генетики Подільського державного аграрно-технічного університету.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Шаповал Микола Прокопович, головний науковий співробітник Інституту цукрових буряків УААН;

кандидат сільськогосподарських наук

Руднік Ольга Іванівна, старший науковий співробітник відділення рослинництва УААН.

Провідна установа – Інститут землеробства УААН.

Захист відбудеться „ 14 ” червня 2005 р. о 13 годині на засіданні

Спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 при Інституті цукрових буряків УААН

за адресою: 03141, м. Київ вул. Клінічна, 25.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту цукрових буряків

УААН (другий корпус).

Автореферат розісланий „ 13 ” травня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Сторожик Л.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Просо – цінна круп’яна культура для виробництва пшона, яке за своїм хімічним складом є надзвичайно корисним для здорового харчування людини.

Актуальність теми. Питома вага проса в посівах зернових культур у Лісостепу за останні роки значно знизилась і становить, в середньому, 1,5-2,0Переважна більшість господарств вирощують просо на невеликих площах (10-30 га) у збірному полі з іншими культурами без застосування сучасних технологій. Така організація виробництва проса не може сприяти росту продуктивності, поліпшенню якості зерна та підвищенню ефективності виробництва культури. Тому технологію одержання максимальної врожайності проса необхідно адаптувати до конкретних грунтово-кліматичних умов, оптимізувати норми мінерального живлення, способи сівби, оцінити ефективність дії гербіцидів, а також комплексну дію цих факторів при різних строках сівби, враховуючи біологічні особливості нових сортів з метою ресурсозбереження.

Оптимізація технології вирощування проса дасть можливість підвищити його ефективність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно з тематичними планами та робочою програмою досліджень Науково-дослідного інституту круп’яних культур Подільського державного аграрно-технічного університету “Модернізація енергозберігаючої технології вирощування проса в умовах південної частини Західного Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0100U003370, яка входила до державної науково-технічної програми “Нові технології виробництва, збереження та переробки сільськогосподарської продукції”, завдання “Розробка технології вирощування зернових культур”.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – оптимізувати елементи ресурсозберігаючих технологій вирощування проса весняних та літніх строків сівби в умовах південно-західного Лісостепу України. В зв’язку з цим завданням досліджень передбачалося:

-

-

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження – особливості росту, розвитку та формування зернової продуктивності рослин проса різних строків сівби залежно від сорту та комплексної дії, способу сівби, норм мінеральних добрив, застосування гербіцидів для зменшення забур’яненості посівів в грунтово-кліматичних умовах зони.

Предмет дослідження – елементи технології вирощування проса: строки та способи сівби, норми мінерального живлення, гербіциди, сорти.

Методи дослідження – візуальний – для виявлення фенологічного розвитку рослин; вимірювальний – для встановлення густоти стояння рослин, структури рослин проса, врожайності; розрахунковий – для встановлення норм мінеральних добрив, збереженості рослин, кількості бур’янів на одиниці площі; біохімічний – для визначення показників якості зерна та залишків гербіцидів; математично-статистичний – для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень, сили впливу факторів досліду та кореляційного відношення між ними; розрахунково-порівняльний – для встановлення економічної та енергетичної ефективності технології вирощування проса.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах південно-західного Лісостепу України оптимізовано показники основних елементів технології вирощування проса весняних та літніх строків сівби, які забезпечують одержання високої врожайності зерна сортів Веселоподолянське 176 та Харківське 31 в грунтово-кліматичних умовах зони із заощадженням ресурсів. Показано вплив комплексу елементів технології вирощування та екологічних умов на формування врожайності проса. Обґрунтовано оптимальні способи сівби, фони мінерального живлення, їх вплив на забур’яненість посівів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що за результатами досліджень визначено оптимальні фони мінерального живлення, кращий спосіб сівби, найефективніший гербіцид для сортів проса Веселоподолянське 176 та Харківське 31 при весняних і літніх строках сівби, які сприяли одержанню високих і сталих врожаїв (2,60-5,21 т/га) з високими якісними показниками зерна і забезпечували рентабельність технології вирощування в межах 123-291 %.

Виробнича перевірка результатів досліджень проведена у 2001 та 2002 роках на дослідному полі Науково-дослідного інституту круп’яних культур Подільського державного аграрно-технічного університету в селекційній сівозміні інституту, а також в господарствах Хмельницької та Тернопільської областей.

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні наукових даних вітчизняної та зарубіжної літератури за темою дисертаційної роботи, в програмуванні експериментів, проведенні польових та лабораторних досліджень, математичній обробці та аналізі отриманих експериментальних даних, викладенні їх у наукових статтях, доповідях на науково-практичних конференціях, розрахунках економічної та енергетичної ефективності запропонованих елементів технології, а також перевірці результатів досліджень у виробничих умовах. Автором сформульовано висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Матеріали результатів досліджень щороку обговорювались на засіданнях кафедри рослинництва та селекції Подільського державного аграрно-технічного університету та Науково-дослідного інституту круп’яних культур. Основні положення результатів досліджень оприлюднені на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців Подільського державного аграрно-технічного університету, на міжнародних конференціях Інституту рослинництва ім. Юр’єва УААН (м. Харків) у 2001 році, Львівського державного аграрного університету, конференції молодих вчених у Вінницькому аграрному університеті в 2002 році.

Публікації. За матеріалами власних досліджень за темою дисертації опубліковано 11 статей у фахових збірниках наукових праць.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота, викладена на 138 сторінках комп’ютерного тексту, включає вступ (загальна характеристика роботи), 4 розділи, висновки, пропозиції виробництву та 14 сторінок додатків. В основну частину вміщено 23 таблиці та 11 рисунки. Кількість використаних літературних джерел 224 з них 15 іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі зроблено огляд літератури результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з питань біологічних особливостей культури проса та впливу екологічних факторів на показники його продуктивності при вирощуванні за різних технологій та строків сівби. На його основі розроблено програму досліджень за темою дисертації.

Умови, методика та матеріал досліджень.

Дослідження проводили у період з 1998 по 2002 рік у Науково-дослідному інституті круп’яних культур Подільського державного аграрно-технічного університету.

Основним типом ґрунтів дослідного поля, де закладали досліди, є чорнозем глибокий малогумусний, середньовилугуваний на карбонатних лесованих суглинках. За даними досліджень Проблемної науково-дослідної лабораторії з обробітку ґрунту ПДАТУ щільність твердої фази його верхніх шарів становить 2,58 г/см3, щільність складення – 1,17-1,25 г/см3, загальна пористість – 51,6-54,7вміст гумусу (за Тюріним) – 3,8-4,4 %, лужногідролізованого азоту (за Корнфільдом) – 122-126, вміст рухомого фосфору за Чириковим – 90-120, обмінного калію – 190-230 мг на кг ґрунту, ємність поглинання і сума поглинутих основ відповідно 32-34 і 30-33 мг/екв. на 100 г ґрунту. рН сольової витяжки 6,6-6,7. Гідролітична кислотність складає 2,3-2,8 мг/екв. на 100 г ґрунту, а ступінь насичення основами – близький до абсолютного і становить 94,7-99,0 %.

Клімат південної частини Західного Лісостепу помірно-континентальний з м’якою зимою і теплим вологим літом. Сума активних температур, в середньому, складає 2765 ?С. Кількість опадів в регіоні коливається у межах 495-645 мм.

Погодні умови вегетаційного періоду років досліджень були різними. Для весняних строків сівби найбільш сприятливими були погодні умови 2000 року. Майже весь період вегетації рослин проса характеризувався підвищеними температурами на фоні достатньої кількості опадів, а під час наливу зерна, навіть надмірної (229,5 мм), порівняно з середньою багаторічною цього періоду (83,2 мм).

Для літніх строків сівби найбільш сприятливим за погодними умовами був вегетаційний період 2001 року. Він був забезпечений вологою на 115 % (467,5 мм, середня багаторічна – 406,6 мм) на фоні нормальних для цього періоду температур (16,6-22,0 ?С, середня багаторічна 17,6-19,3 ?С).

Експериментальну роботу виконували шляхом проведення лабораторних, польових та виробничих дослідів. Польові досліди закладали за трифакторною схемою (Доспехов Б.А., 1985). Схема досліду включала два строки сівби: весняний та літній. Весняний строк сівби – І декада травня, літній – І декада червня. Загальна площа ділянки 82,08 м2, облікова – 50 м2, повторність – чотириразова. Дослід закладався методом рендомізованих розщеплених ділянок. Загальна площа досліду – 3,15 га, облікова площа досліду – 1,92 га.

Добрива (фактор А) (аміачна селітра, простий суперфосфат, калімагнезія) вносили під передпосівну культивацію. Норми добрив розраховували на заплановану врожайність за балансовою методикою на основі показників виносу просом основних елементів живлення з ґрунту, забезпеченості ґрунту азотом, фосфором та калієм з врахуванням коефіцієнтів засвоєння рослиною елементів живлення з ґрунту та добрив (табл. 1).

Проти дводольних бур’янів на посівах обох строків сівби застосовували гербіциди (фактор В): агрітокс (0,7-1,7 л/га), 2,4-Д (0,9-1,7 л/га), лонтрел 300 (0,4-0,5 л/га). Гербіциди вносили у фазу кущіння рослин проса нормами, рекомендованими “Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”. Результати зменшення кількості бур’янів під дією гербіцидів порівнювали з контролем, на якому гербіциди не використовували.

Збирання проса проводили з кожної ділянки окремо роздільним способом за допомогою комбайну Sampo – 250.

Таблиця 1

Розраховані норми добрив на заплановану врожайність

Весняний строк сівби | Літній строк сівби | Запланована

врожайність, т/га | Норми

добрив кг д.р. | Запланована

врожайність, т/га | Норми

добрив кг д.р. | 4,0 | N84P57K0 | 2,0 | N0P0K0 | 5,0 | N134P90K0 | 2,5 | N18P10K0 | 6,0 | N184P124K41 | 3,0 | N43P27K0 | У дослідах використовували районовані для зони Лісостепу сорти проса: Харківське 31 та Веселоподолянське 176, які висівали різними способами (фактор С): звичайним рядковим (ширина міжрядь 15 см) та широкорядним (ширина міжрядь 45 см).

Обліки, спостереження та аналізи експериментальної роботи:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив елементів технології на врожайність та якість зерна проса

весняного та літнього строків сівби

Реакція рослин проса на зміну елементів технології. У проведених дослідженнях на тривалість міжфазних періодів рослин проса та періоду вегетації в цілому впливали як агрометеорологічні умови, так і елементи технології вирощування. Найбільше коливання тривалості періоду вегетації рослин проса спостерігалось 1998 року на варіантах весняного строку сівби (77-109 діб). Цього ж року розвиток рослин по більшості фаз вегетації проходив швидше порівняно з іншими роками досліджень на 1-6 діб. При літньому строкові сівби найбільше коливання періоду вегетації по варіантам досліду спостерігалось у 2001 році – 70-100 діб. Найбільша тривалість періоду вегетації на всіх варіантах досліду спостерігалась у 2000 році – 85-110 діб (весняній строк сівби) та 73-102 (літній строк сівби). У проведених дослідженнях в середньому період вегетації проса літнього строку сівби скоротився на 2-9 діб, порівняно з весняним, цьому сприяли підвищені температури літнього періоду.

Зі збільшенням кількості внесених добрив ріст і розвиток рослин проходив повільніше, що призводило до подовження періоду вегетації. При запланованій врожайності 2,0 т/га (N0P0K0) період вегетації коливався за роками досліджень у межах 70-93 діб, а при внесенні N184P124K41 на заплановану врожайність 6,0 т/га – у межах 82-110 діб. При широкорядному способі, фази вегетації проходять швидше, що призводить до скорочення періоду вегетації у середньому за роками досліджень на 6-13 діб.

Сорт Веселоподолянське характеризувався більш повільним проходженням всіх міжфазних періодів вегетації, особливо цвітіння-достигання, що відповідно позначилось на тривалості періоду вегетації, який у середньому за роки досліджень при весняному строкові сівби знаходився у межах 90-107 діб. Сорт Харківське виявився більш скоростиглим, період вегетації становив 80-96 діб. Різниця між сортами тривалості періоду вегетації при літньому строкові сівби скоротилася на 2-9 доби порівняно з весняним.

При весняному строкові сівби у 1999 році густота стеблостою як на початку, так і у кінці вегетації, а також збереженість рослин були найнижчими порівняно із сприятливим 2000 роком у середньому за дослідом на 8 % – сорт Веселоподолянське та на 7 % – сорт Харківське . При літньому строкові сівби найменший відсоток збереженості рослин відмічено у 2001 році – 62-88 %, що на 2-11 % менше 2002 року, коли збереженість рослин коливалась у межах 71-90 %. Це пояснюється несприятливими погодними умовами під час проходження рослинами фаз вегетації: нестачею вологи у ґрунті при високих температурах повітря.

При весняному строкові сівби зі збільшенням норми добрив з розрахунку на заплановану врожайність 4,0 (N84P57K0) та 5,0 т/га (N134P90K0) збереженість рослин збільшується, а при нормі добрив на заплановану врожайність 6,0 т/га (N184P124K41) зменшується на всіх варіантах досліду. Кращу збереженість рослин, протягом років досліджень, літнього строку сівби забезпечила норма, розрахована на заплановану врожайність 2,5 т/га (N18P10K0) – 71-90 %, весняного – норма добрив на заплановану врожайність 5,0 т/га (N134P90K0) – 64-95 %. Гербіциди, зменшуючи кількість дводольних бур’янів у посівах проса весняного строку сівби, сприяли кращій збереженості рослин порівняно з контролем.

Суттєвий вплив на структуру рослин проса, як показали результати досліджень, здійснювали досліджувані елементи технології. Висота рослин при весняному строкові сівби знаходилась у межах 95,3-147,3 см, а літніх – 60,5-119,9 см, що на 27,4-34,8 см менше весняних. Стосовно показника довжини волоті проявилась різниця у реакції на умови вирощування досліджуваних сортів. Так, по сорту Веселоподолянське волоть була довша при весняному строкові сівби у середньому на 1,0-2,0 см, а по сорту Харківське 31 навпаки, при літньому – на 3,6-4,5 см. Тобто, сорт Харківське 31 краще переносить нестачу вологи та високі температури літніх місяців, більш пристосований до сівби у літній період.

Зазначена позитивна залежність сильної та середньої сили між показниками висоти рослин та довжиною волоті проса при весняних (r=0,7 – сорт Веселоподолянське 176, r=0,6 – сорт Харківське 31) та літніх (r=0,7 – сорт Веселоподолянське 176, r=0,8 – сорт Харківське 31) строках сівби (рис. 1).

Просо – це злакова рослина, стебло якої здатне утворювати гілки. При весняному строкові сівби рослини досліджуваних сортів проса утворювали від 2 до 14 гілок на десять рослин, а при літньому – від 1 до 8.

При весняному строкові сівби при внесенні N84P57K0 на заплановану врожайність 4,0 т/га висота рослин становила 101,7-119,3 см, при N134P90K0 на заплановану врожайність 5,0 т/га – 108,2-129,2, а при N184P124K41 на заплановану врожайність 6,0 т/га висота рослин коливалась у межах 110,0-135,4 см, тобто збільшення відбулось на рівні 8,3-16,1 см. При літньому строкові сівби на заплановану врожайність 2,0 т/га (N0P0K0) висота рослин досягала 68,2-100,7 см, при N18P10K0 на заплановану врожайність 2,5 т/га – 87,9-106,2 см, при N43P27K0 на заплановану врожайність 3,0 т/га висота рослин коливалась у межах 95,3-119,9 см, тобто збільшення відбулось на 19,2-27,1 см. Різні норми добрив позначилися також на довжині волоті, а також на здатності стебел рослин проса утворювати гілки.

Значною мірою на показниках архітектоніки рослин весняних строків сівби позначились способи сівби. Так, на посіві звичайним рядковим способом рослини були вищі на 1,8-3,7 см порівняно з широкорядним. А волоті навпаки, були довші при широкорядних способах сівби на 0,2-1,4 см.

Рослини були вищі, мали довшу волоть на тих варіантах, де було менше бур’янів. Так, по зменшенню забур’яненості найбільше виділився гербіцид 2,4-Д, на варіантах з його використанням рослини проса були вищі у середньому на 3-9 % (весняний строк сівби), 3-7 % (літній строк сівби), мали довшу волоть на 3-14 % (весняний строк сівби), 1-5 % (літній строк сівби), утворювали більшу кількість гілок на стеблі.

Встановлена кореляційна залежність між деякими показниками архітектоніки рослин проса та досліджуваними елементами технології. При обох строках сівби висота рослин позитивно корелює з впливом гербіцидів, направленим на зменшення забур’яненості посівів проса (рис. 2).

Одержані експериментальні дані свідчать, що в умовах південно-західного Лісостепу України на тривалість періоду вегетації та збереженість рослин проса впливають як погодні умови вегетаційного періоду, так і прийоми технології вирощування: норми добрив, способи та строки сівби, забур’яненість. Під впливом цих факторів відсоток збереженості рослин сорту Веселоподолянське 176 був вищим за збереженість рослин сорту Харківське на фоні довшого періоду вегетації. Кращі показники формування продуктивності забезпечує сорт Веселоподолянське 176, посіяний звичайним рядковим способом при весняному строкові сівби на фоні N160P93K0 (запланована врожайність 5 т/га), а при літньому строкові сівби на фоні N18P10K0 (запланована врожайність 2,5 т/га).

Вплив різних гербіцидів на забур’яненість посівів залежно від елементів технології. Просо – є однією з дуже чутливих до бур’янів сільськогосподарською культурою. У дослідженнях проти дводольних бур’янів застосовували три гербіциди системної дії: агрітокс, 2,4-Д, лонтрел 300 в екологічно допустимих нормах, які рекомендовані “Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”. Найменша кількість бур’янів, по рокам досліджень, спостерігалась на варіантах з використанням гербіциду 2,4-Д. Відсоток загибелі дводольних бур’янів протягом років досліджень був високий 59-100 %. Гербіцид агрітокс меншою мірою вплинув на зменшення кількості дводольних бур’янів у посівах проса. Але показник загибелі бур’янів був теж високий – 31-100 %. Лонтрел 300 серед досліджуваних гербіцидів мав найменший вплив на дводольні бур’яни. Відсоток їх загибелі коливався у межах 25-84 %.

При літньому строкові сівби, так як і при весняному, дія досліджуваних гербіцидів виявилася неоднаковою. На варіантах, де проти дводольних бур’янів застосовувався гербіцид 2,4-Д, виявлена найбільша кількість ділянок з стовідсотковою загибеллю бур’янів. На варіантах з використанням гербіциду лонтрел 300 відсоток загибелі бур’янів знаходився у межах 37-91

На зміни кількості бур’янів у посівах проса вплинули також такі фактори як норма добрив та способи сівби. Одержані дані висвітлюють позитивну консолідуючу дію збільшення внесених норм добрив у поєднанні з гербіцидами. Способи сівби значною мірою вплинули на забур’яненість посіву весняного строку сівби. Більшу ефективність виявили гербіциди на посівах звичайним рядковим способом. Загибель бур’янів при широкорядному способі сівби за роки досліджень у середньому становила 25-98 %, а при звичайному рядковому – 27-100 %. На більшості варіантів при звичайному рядковому способі сівби спостерігалась стовідсоткова загибель дводольних бур’янів.

За роки досліджень, при літньому строкові сівби відсоток загибелі бур’янів був вищий. Це пов’язано з меншою сумою опадів у період, коли вегетує літній строк сівби і звідси меншою кількістю бур’янів у посівах, а також більш вищими температурами літнього періоду, які сприяють дії гербіцидів. Погодні умови років досліджень, впливаючи на просо, впливали також на бур’яни. При весняному строкові сівби найбільш сприятливим був 1999 рік. При літньому – 2002 рік.

При застосуванні гербіцидів, ні в одному з варіантів досліду не виявлено негативної їх дії на культурні рослини. Залишки гербіцидів у зерні знаходились у межах норми за “Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”. Таким чином, в умовах зони при весняному та літньому строках сівби проса для зменшення кількості дводольних бур’янів краще застосовувати гербіциди 2,4-Д та агрітокс.

Врожайність та якість зерна проса залежно від досліджуваних елементів технології вирощування при весняному строкові сівби. Просо – одна з найбільш високоврожайних злакових культур. Умови вологозабезпеченості та температури протягом вегетаційного періоду впливають на врожайність та хімічний склад зерна проса.

Врожайність проса серед років досліджень у 2000 році була найвища. Цьому сприяли підвищені температури майже усього періоду вегетації рослин проса на фоні достатньої кількості опадів: сорт Веселоподолянське 176 – 3,65-5,34 т/га, сорт Харківське 31 – 3,60-5,13 т/га. Серед років досліджень весняного строку сівби 1999 рік характеризувався найбільш несприятливими погодними умовами, внаслідок чого врожайність проса була низькою. Вона коливалась у сорту Веселоподолянське 176 в межах 2,39-5,03 т/га, у сорту Харківське 31 - 2,00-4,32 т/га. Сорт Веселоподолянське 176 був стійкішим до несприятливих погодних умов, ніж сорт Харківське 31.

Добрива внесені на заплановану врожайність 4,0 т/га (N84P57K0) забезпечили вказаний рівень в середньому за роки досліджень на 67-114 % (2,77-4,56 т/га) (табл. 2). На варіантах з N134P90K0 на заплановану врожайність 5,0 т/га врожайність становила 3,36-5,21 т/га, тобто забезпеченість добрив врожаєм коливалась у межах 66-104 %. Показники норми N184P124K41 на заплановану врожайність 6,0 т/га коливались відповідно у межах 3,26-4,84 т/га та 53-81 %. Найкращу забезпеченість внесених добрив виявила норма розрахована на заплановану врожайність 4,0 т/га, але вища врожайність одержана при нормі добрив, розрахованій на 5,0 т/га. Збільшення норм добрив тільки певною мірою (N134P90K0 на заплановану врожайність 5,0 т/га) призводить до збільшення врожайності, якщо норма добрив занадто висока (N184P124K41 на заплановану врожайність 6,0 т/га), це призводить до її зниження.

При широкорядному способі сівби в середньому за роки досліджень врожайність знаходилась у межах 2,77-4,64 т/га, при звичайному рядковому – 2,93-5,21 т/га. На посівах звичайним рядковим способом залежно від збільшення норм добрив спостерігались більші коливання врожайності, порівняно з широкорядним.

При застосуванні гербіциду лонтрел 300 врожайність в середньому за роки досліджень збільшилась порівняно з контролем (без гербіцидів) на 4-27 % (0,11-0,74 т/га). Гербіцид 2,4-Д серед використаних у досліді мав перевагу за кількостю знищених бур’янів. Але щодо врожайності, то вища вона виявилась на варіантах, де застосовувався гербіцид агрітокс. Отже, 2,4-Д забезпечив приріст врожайності на 9-35 % (0,29-1,12 т/га), а агрітокс – на 14-46 % (0,49-1,54 т/га). Порівняно з контролем, на варіантах з їх використанням одержано по сортам різний приріст: Харківське 31 – 0,20-1,56 т/га або 7-53 %, Веселоподолянське 176 – 0,24-1,67 або 5-58Більший приріст врожайності порівняно з контролем спостерігався при широкорядних способах сівби. При несприятливих погодних умовах періоду вегетації проса 1999 року, використання гербіцидів забезпечило менший приріст врожайності за варіантами досліду, порівняно з контролем.

Таблиця 2

Врожайність сортів проса при весняному строкові сівби

(середнє 1998-2000 рр.), т/га

Добрива на заплановану врожайність

(фактор А) | Контроль

(без гербіцидів) | Гербіціди (фактор В) | агрітокс | 2,4-Д | лонтрел 300 | Сорти | 1* | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | Звичайний рядковий спосіб сівби (фактор С) | NPK на 4,0 т/га | 3,87 | 2,93 | 4,56 | 3,94 | 4,43 | 3,49 | 4,31 | 3,17 | NPK на 5,0 т/га | 4,53 | 3,53 | 5,21 | 4,83 | 4,99 | 4,40 | 4,67 | 4,13 | NPK на 6,0 т/га | 4,19 | 3,36 | 4,84 | 4,38 | 4,64 | 4,22 | 4,50 | 3,88 | Широкорядний спосіб сівби (фактор С) | NPK на 4,0 т/га | 2,89 | 2,77 | 4,03 | 3,59 | 3,77 | 3,34 | 3,43 | 2,99 | NPK на 5,0 т/га | 3,62 | 3,36 | 4,64 | 4,32 | 4,43 | 4,11 | 4,09 | 3,72 | NPK на 6,0 т/га | 3,38 | 3,26 | 4,40 | 4,08 | 4,16 | 3,78 | 3,91 | 3,51 |

НІР, т/га ’00 р.

НІР, т/га ’01 р.

НІР, т/га ’02 р. | Веселоподолянське 176

А – 0,19; В – 0,22; С – 0,15; АВ – 0,37; АС – 0,26; ВС – 0,31; АВС – 0,53.

А – 0,17; В – 0,20; С – 0,14; АВ – 0,35; АС – 0,25; ВС – 0,29; АВС – 0,49.

А – 0,20; В – 0,23; С – 0,16; АВ – 0,39; АС – 0,28; ВС – 0,34; АВС – 0,55. |

НІР, т/га ’00 р.

НІР, т/га ’01 р.

НІР, т/га ’02 р. | Харківське 31

А – 0,15; В – 0,17; С – 0,12; АВ – 0,30; АС – 0,21; ВС – 0,24; АВС – 0,42.

А – 0,14; В – 0,15; С – 0,10; АВ – 0,27; АС – 0,20; ВС – 0,22; АВС – 0,37.

А – 0,16; В – 0,18; С – 0,15; АВ – 0,32; АС – 0,27; ВС – 0,30; АВС – 0,47. | * Примітка: 1 – Веселоподолянське 176;

2 – Харківське 31.

Сорти Веселоподолянське 176 та Харківське 31 по-різному реагували на комплекс досліджуваних елементів технології вирощування. В усі роки досліджень сорт Веселоподолянське мав вищу врожайність, ніж сорт Харківське 31 на всіх варіантах досліду, тобто сорт Веселоподолянське 176 краще реагував на норми добрив, розрахованих на заплановану врожайність 4,0, 5,0, 6,0 т/га.

Результати математичної обробки даних врожайності проса свідчать, що при весняному строкові сівби добрива вплинули на врожайність досліджуваних сортів на 14 %, використання гербіцидів на 23 %, спосіб сівби – на 25 % (рис. 3).

Маса 1000 зерен не залежала від елементів технології вирощування проса, тому можна зробити висновок, що це генетично закріплена ознака, яка не дуже змінюється під впливом незначних коливань рівнів удобрення, способів сівби та забур’яненості посівів. Вміст білка в зерні змінювався залежно від досліджуваних елементів технології вирощування: у сорту Веселоподолянське 176 він коливався в межах 10,62-13,19 %, а у сорту Харківське 31 – 10,64-12,89 %. На варіантах з запланованою врожайністю 5,0 т/га в зерні виявлено вищий вміст білка порівняно з варіантами, на яких планувалась врожайність 4,0 та 6,0 т/га, на 0,4-8,0 %. Найбільша різниця між варіантами спостерігалась при різних способах сівби. Так, на варіантах, посіяних звичайним рядковим способом, вміст білка становив 10,62-11,88 %, а при широкорядному – 11,60-13,19 %, що на 9-11 % вище.

Сорт Веселоподолянське 176 при досліджуваних прийомах технології вирощування показав вищу врожайність протягом років досліджень та вищий вміст білка в зерні, ніж сорт Харківське 31.

Літній строк сівби проса. Літні посіви знаходяться в менш сприятливих умовах зволоження та температур, починаючи від сівби і аж до збирання врожаю. Погодні умови 2001 року були найбільш сприятливими для вирощування проса літніх строків сівби, тому у вказаному році була одержана вища врожайність 1,52-2,68 т/га (сорт Веселоподолянське 176), 1,41-2,63 т/га (сорт Харківське 31). Серед років досліджень 2002 рік характеризувався посушливими умовами та підвищеними температурами повітря протягом періоду вегетації проса. Тому в 2002 р. врожайність коливалась у межах 1,18-2,58 т/га (Веселоподолянське 176) та 1,10-2,53 т/га (Харківське 31).

Добрива, розраховані на заплановану врожайність 2,0 т/га (N0P0K0), забезпечили вказаний рівень в середньому за роки досліджень на 65-88 % (1,29-1,75 т/га), розраховані на 2,5 т/га (N18P10K0) – 63-104 % (1,58-2,60 т/га), а на 3 т/га (N43P27K0) – 49-70 % (1,48-2,09 т/га) (табл. 3). Найвищу врожайність та забезпеченість виявила норма мінеральних добрив, розрахована на заплановану врожайність 2,5 т/га.

В середньому за роки досліджень вищу врожайність забезпечили посіви звичайним рядковим способом 1,36-2,60 т/га (68-104 %) порівняно з широкорядним 1,29-2,51 т/га (65-100 %).

При використанні гербіциду лонтрел 300 врожайність за роки досліджень, порівняно з контролем, підвищилась: на 0,11-0,37 т/га, при 2,4-Д – на 0,21-0,69 т/га, а при агрітокс – на 0,26-0,73 т/га.

Результати математичної обробки даних врожайності проса свідчать, що при літньому строкові сівби добрива вплинули на врожайність досліджуваних сортів на 56 %, використання гербіцидів на 25 %, спосіб сівби – на 8(рис. 4).

При літньому строкові сівби сорт Веселоподолянське 176 мав більшу врожайність, ніж сорт Харківське на всіх варіантах досліду. Врожайність сорту Веселоподолянське 176 коливалась в межах 1,38-2,60 т/га, а сорту Харківське 31 – 1,29-2,55 т/га. Сорт Веселоподолянське 176 виявив більшу забезпеченість внесених норм добрив врожаєм – 69-104 % проти 65-102 % сорту Харківське 31.

У сорту Веселоподолянське 176 при літньому строкові сівби вміст білка залежно від досліджуваних факторів знаходився в межах 10,60-12,75 %, у сорту Харківське 31 – 10,19-11,50. Сорт Веселоподолянське здатний краще накопичувати білок в зерні при обох строках сівби. Більш динамічно це відбулось при широкорядному способі сівби порівняно зі звичайним рядковим.

Таблиця 3

Врожайність сортів проса при літньому строкові сівби

(середнє 2000-2002 рр.), т/га

Добрива на заплановану врожайність

(фактор А) | Контроль

(без гербіцидів) | Гербіциди (фактор В) | агрітокс | 2,4-Д | лонтрел 300 | Сорти | 1* | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | Звичайний рядковий спосіб сівби (фактор С) | NPK на 2,0 т/га | 1,40 | 1,36 | 1,75 | 1,73 | 1,69 | 1,68 | 1,63 | 1,54 | NPK на 2,5 т/га | 1,87 | 1,86 | 2,60 | 2,55 | 2,56 | 2,50 | 2,11 | 2,10 | NPK на 3,0 т/га | 1,81 | 1,77 | 2,09 | 2,05 | 2,03 | 2,01 | 1,94 | 1,93 | Широкорядний спосіб сівби (фактор С) | NPK на 2,0 т/га | 1,38 | 1,29 | 1,64 | 1,57 | 1,59 | 1,55 | 1,52 | 1,48 | NPK на 2,5 т/га | 1,79 | 1,58 | 2,51 | 2,06 | 2,48 | 1,98 | 2,09 | 1,95 | NPK на 3,0 т/га | 1,68 | 1,48 | 2,02 | 1,80 | 2,00 | 1,71 | 1,90 | 1,59 |

НІР, т/га ’00 р.

НІР, т/га ’01 р.

НІР, т/га ’02 р. | Веселоподолянське 176

А – 0,02; В – 0,02; С – 0,01; АВ – 0,03; АС – 0,02; ВС – 0,02; АВС – 0,04.

А – 0,04; В – 0,03; С – 0,02; АВ – 0,06; АС – 0,05; ВС – 0,04; АВС – 0,08.

А – 0,03; В – 0,03; С – 0,02; АВ – 0,05; АС – 0,04; ВС – 0,04; АВС – 0,08. |

НІР, т/га ’00 р.

НІР, т/га ’01 р.

НІР, т/га ’02 р. | Харківське 31

А – 0,02; В – 0,02; С – 0,01; АВ – 0,03; АС – 0,02; ВС – 0,02; АВС 0,04.

А – 0,03; В – 0,04; С – 0,02; АВ – 0,05; АС – 0,04; ВС – 0,05; АВС – 0,08.

А – 0,03; В – 0,03; С – 0,02; АВ – 0,05; АС – 0,04; ВС – 0,04; АВС – 0,07. | * Примітка: 1 – Веселоподолянське 176;

2 – Харківське 31.

При літньому строкові сівби, також знайшов підтвердження факт, що маса 1000 зерен сортова ознака. При порівнянні маси 1000 зерен весняного та літнього строків сівби встановлено, що найбільший вплив на масу 1000 зерен мають добрива, але тільки тоді, коли різниця між нормами їх внесення досить велика. Наприклад, при весняному строкові сівби добрива вносили на заплановану врожайність 4,0 (N84P57K0), 5,0 (N134P90K0) та 6,0 (N184P124K41) т/га, а при літньому – запланована врожайність мала рівні 2,0 (N0P0K0), 2,5 (N18P10K0) та 3,0 (N43P27K0) т/га. В такій ситуації коливання маси 1000 зерен весняного та літнього строків сівби помітне: сорт Веселоподолянське 176 – 7,05-7,87 г (весняний строк сівби) та 6,24-6,95 г (літній строк сівби); сорт Харківське 31 відповідно 7,17-7,58 г та 6,01-6,90 г.

Вирощування проса як весняного строку сівби, так і літнього має певні закономірності і особливості. Залежність між врожайністю та кількістю білка в зерні виявила різну силу зв’язку (рис. 5).

При весняному строкові сівби сорту Веселоподолянське виявлений від’ємний зв’язок слабкої сили (r=-0,1), а сорту Харківське 31 – зв’язок позитивний середньої сили (r=0,3), тобто, при збільшенні врожайності у сорту Веселоподолянське 176 вміст білка знижується на відміну від сорту Харківське 31. При літньому строкові сівби у обох сортів позитивний зв’язок між вказаними показниками середньої сили (r=0,4).

Сорт проса Веселоподолянське є найбільш придатним для вирощування при весняному та літньому строках сівби в умовах південно-західного Лісостепу України при сівбі звичайним рядковим способом з шириною міжрядь 15 см. В умовах зони він забезпечує високу врожайність та окупність мінеральних добрив, внесених на заплановану врожайність 5,0 т/га (N134P90K0) – весняний строк сівби та 2,5 т/га (N18P10K0) – літній строк сівби.

Енергетична характеристика оптимізованої та традиційної технологій вирощування проса. Важливим резервом подальшого зростання валових зборів продукції рослинництва є вирощування культур за ресурсо- і енергозберігаючими технологіями. За результатами енергетичного аналізу оптимізованої технології вирощування проса при весняному строкові сівби найбільш енергоємними були добрива. Їх частка у структурі загальних витрат склала 12767 МДж або 51,68 %, що на 19,8 % (7146 МДж) більше, ніж за традиційної технології вирощування (табл. 4). Це пов’язано з більшою кількістю внесення добрив.

Таблиця 4

Структура енергетичних витрат вирощування проса при різних строках сівби

(з розрахунку на 1 га)

Показники | Традиційна технологія | Весняний строк сівби | Літній строк сівби | фізичні

одиниці | МДж | % | фізичні

одиниці | МДж | % | фізичні

одиниці | МДж | % | Витрачено | Механізми, кг | 62,6 | 4718 | 21,04 | 56,2 | 3936 | 16,94 | 57,8 | 3956 | 29,43 | Паливо, кг: | 150,6 | 7972 | 35,57 | 107,0 | 5760 | 23,32 | 105,8 | 5697 | 42,36 | бензин | 12,9 | 705 | 3,14 | 9,1 | 490 | 1,98 | 9,0 | 485 | 3,6 | дизельне | 137,7 | 7267 | 32,43 | 97,9 | 5270 | 21,34 | 96,8 | 5212 | 38,76 | Електроенергія, кВт·год. | 33,6 | 402 | 1,79 | 34,8 | 416 | 1,68 | 34,8 | 416 | 3,09 | Добрива, кг: | 210 | 7146 | 31,88 | 224 | 12767 | 51,68 | 28 | 1563 | 11,63 | азотні | 65 | 5642 | 25,17 | 134 | 11633 | 47,09 | 18 | 1005 | 7,48 | фосфорні | 70 | 882 | 3,93 | 90 | 1134 | 4,59 | 10 | 558 | 4,15 | калійні | 75 | 622 | 2,78 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | Пестициди, кг: | 2,8 | 738 | 3,29 | 0,98 | 395 | 1,60 | 0,98 | 395 | 2,94 | фунгіциди | 0,001 | 0 | 0,00 | 0,08 | 17 | 0,07 | 0,08 | 17 | 0,13 | гербіциди | 2,8 | 738 | 3,29 | 0,9 | 378 | 1,53 | 0,9 | 378 | 2,81 | Насіння, кг | 25 | 636 | 2,84 | 40 | 1017 | 4,12 | 40 | 1017 | 7,57 |