МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

Риткіс Іванна Сергіївна

УДК 616.89 – 008.442

ПСИХОТЕРАПІЯ ПОДРУЖНЬОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ

ПРИ СПИННОМОЗКОВІЙ ТРАВМІ У ЧОЛОВІКІВ

14.01.16 – психіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Табачников Станіслав Ісакович, Україн-сь-кий науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, директор

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, доцент Чабан Олег Созонтович, Україн-сь-кий науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, сектор пограничних станів та психосоматичних розладів відділу соціальної та екстремальної психіатрії, завідувач сектору

доктор медичних наук, професор Кришталь Валентин Валентинович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра сексології та медичної психології, завідувач кафедри

Провідна установа:

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться "09" червня 2005 р. о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.620.01 в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103.

Автореферат розісланий "05" травня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник |

Гриневич Є.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Травматичні ушкодження хребта та спин-но-го мозку досить широко розповсюджені. На сьогоднішній день, за даними ста-тис-тичних досліджень, на 10 млн населення щороку припадає близь-ко 150 ушкоджень спинного мозку, і їх частота у зв’язку з під-вищенням рівня промислового й транспортного травматизму по-стій-но зростає. До того спинномозкова травма у переважній біль-шості випадків – до 99% (Г.С.Васильченко, 1990) – спричиняє ви-ник-нення сексуальних розладів. Порушення сексу-аль-ної функції чо-ловіків унаслідок травматичного ура-ження спин-ного мозку посі-дає особливо суттєве місце у струк-турі сек-суальної патології у моло-дих людей, які перебувають у найактивнішому періоді життя (Г.С.Васильченко, 1983; Н.Н.Яхно, Д.Р.Штульман, 2001). Сек-суаль-на неспро-можність тяжко пережи-вається потер-пілими і значною мірою поглиблює невротичні й особистісні роз-лади, що супро-во-дять травму.

Тим часом сексуальні порушення в чоловіків при спинальній травмі на поперековому та крижовому рівні, хоч і розглядаються в окремих працях (В.І.Самойлов, 1997; О.В.Коган, 2004), але без ура-хування парного характеру та багатофакторного забезпечення сек--суальної функції і можли-вос-ті їх компенсації вивчено зовсім недостатньо. Останнє десяти-річчя активно розробляється й висвіт-люється в літературі проб-лема подружньої дезадаптації, у тому чис-лі при різних сома-тичних та психічних захворюваннях у одного з подружжя (Г.Т.Сонник, 2001; В.В.Кришталь, С.Р.Григорян, 2002; В.С.Рож-ков, 2002; Є.М.Харченко, 2003), проте сексуальна дез-адаптація подружньої пари, що неминуче виникає при травма-тич-ному ураженні спинного мозку в чоловіків, механізми її розвитку та клінічні прояви взагалі не були предметом наукового аналізу. Мало вивчено також особистісні реакції самих хворих та їхніх дру-жин, що, як правило, супроводять порушення сексуального здо-ров’я подружжя при травмі спинного мозку у чоловіка. Не роз-роб-лено, у зв’язку з цим, і методи ефективної психотера-пев-тичної ко-рекції сексуальної дезадаптації подружньої пари при цій тяжкій патології, що, безперечно, перешкоджає сексуальній та психо-ло-гічній адаптації хворих, поліпшенню якості їхнього життя й нор-малізації сімейних стосунків.

Та обставина, що подружня дезадаптація в зазначених умо-вах підриває міцність шлюбу, а нерідко загрожує існуванню сім’ї хворих, визначає не лише медичну, а й соціальну вагомість розгля-ду-ваної проблеми.

Необхідність збереження сім’ї й відновлення сексуального здоров’я як найважливіших ланок реабілітації хворих із трав-матичним ушкодженням спинного мозку зумовлюють актуаль-ність теми цього дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної ро-боти Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за темою "Розробка ди-ференційованої системи лікувально-профілактичних, реабіліта-цій-них та організаційних заходів щодо надання спеціалізованої психологічної, психіатричної та психотерапевтичної допомоги по-страждалим внаслідок техногенних аварій та катастроф (на прик-ладі небезпечних видів промисловості України)" (№ державної реєстрації 0102U000098).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – на основі сис-темного дослідження механізмів порушення сексуального здо-ров’я при травматичному ураженні спинного мозку у чоло-віків розробити систему психотерапевтичної корекції подруж-ньої дез-адап-тації при даній патології у чоловіка.

Поставлена мета визначила необхідність вирішення таких завдань:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Об’єкт дослідження – подружня дезадаптація при спин-но-моз-ковій травмі у чоловіка.

Предмет дослідження – клініка сексуальної дисфункції при різних рівнях і формах ураження спинного мозку у чоло-віків та механізми розвитку подружньої дезадаптації при даній патології.

Методи дослідження. Усім подружжям проведено комп-лек-с-не всебічне обстеження – клінічне (у тому числі спе-ціальне сек-со-ло-гічне, клініко-психопатологічне та психо-діаг-нос-тичне); вивчення сома-тич-ного стану подружжів (невро-логічного статусу, уро-логіч-ного статусу чоловіків, гінекологічного статусу жінок); психічного стану хворих та їхніх дружин.

З метою виявлення механізмів розвитку порушень сек-су-аль-ного здоров’я при спинальній травмі у чоловіків на кри-жовому й поперековому рівнях було використано розроблений В.В.Криш-та-лем (2002) системний аналіз сексуального здоров’я.

Психосексуальні типи чоловіка і жінки та ступінь їх від-по-від-ності у подружжя досліджували за методикою С.С.Лібіха (1983), сексуальну мотивацію – за В.В.Кришталем (1985).

Психодіагностичні дослідження проводили за метою здо-бут-тя об’єктивних даних про особистісні відмінності хворих чоловіків та їхніх дружин, рівень подружньої адаптації, характер стосунків подружжя. Застосовували мето-дику багатобічного дослідження особистості (ММРІ) в моди-фі-кації Ф.В.Бе-резіна зі співавт., 1976), використовуючи як по-каз-ники за окремими шкалами середні значення по групах у Т-ба-лах. З метою оцінки тенденцій, харак-терних для кожної групи, про-водили ін-тер-претацію усереднених профілів чоловіків та жі-нок, а також порів-няльний аналіз цих профілів. З метою визна-чення типів ставлення до хвороби застосовували особистісний опитувальник Бехтеревсь-кого інсти-туту – ЛОБІ (1983).

У процесі психодіагностичного обстеження подружжів для характеристики маскулінних та фемінінних рис особистості на соціогенному рівні (рівні Я-концепції) було застосовано ста-те-во-рольову шкалу ACL A.B.Heilbrun (1981). Під час використання цієї шкали маскулінність та фемінінність розглядалися у рамках андро--гінної статеворольової моделі. Маскулінність була концеп-туалізована як інструментальність (діловитість, цілеспря-мо-ва-ність, наполегливість, агресивність та ін.), фемінінність – як експре-сив-ність (емоційність, міжособистісна чутливість та кому-нікативна компе-тентність).

Подружню комунікацію вивчали за допомогою опиту-валь-ника Bienvenu (цит. за О.С.Кочаряном, 1996), для дослідження рівня соціально-психологічної та сексуально-поведінкової адап-та-ції подружньої пари застосовували опитувальник, розроблений В.В.Кришталем (1999). Використовували також шкалу сексу-аль-ності W.E.Snell, D.R.Papini (1989), яка дає змогу визначити само-оцінку подружжям своїх сексуальних можливостей та наявність у них сексуальної заклопотаності та сексуальної депресії.

Дані, здобуті в результаті клінічних досліджень, було оброб-лено методом математичної статистики критеріїв знаків за таб-ли-цями відсотків та їх помилок В.С.Генеса, результати психо-діаг-нос-тичних досліджень – за допомогою кореляційного аналізу, t-кри-те-рію Стьюдента.

Наукова новизна одержаних результатів. Новим у роботі є сис-тем-ний підхід до вивчення клініки сексуальних розладів при різ-них формах травматичного ураження спинного мозку у чоловіків, механізмів розвитку та перебігу зумовленої цією патологією по-друж-ньої дезадаптації.

Вперше виявлено роль окрім соматоген-них, психологічних, соціально-психологічних, інформаційних, со-ціо-культурних чинни-ків у формуванні сек-суальної дезадаптації подружньої пари, у якій чоловік зазнав спинномозкової травми, і клінічних варіантів та форм подружньої дез-адаптації, що розвиваються при цьому.

Новими є результати дослідження невротичних та осо-бис-тісних розладів у хворих та їхніх дружин і визначений взаємо-зв’язок виявленої психо-па-то-логії із подружньою дезадап-та-цією.

Вперше показано роль осо-бистості потерпілих у подоланні сексуальної неспроможності як наслідку спинальної травми і зна-чення поведінки дружини для нівелювання сексуальної дезадап-та-ції. Уперше на основі виявлених у дослідженні закономірностей за-пропо-новано нову систему психотерапевтичної корекції подруж-ньої дез-адаптації при трав-матичному ураженні спинного мозку у чоловіків з урахуванням усіх патогенних чинників, які беруть участь у її генезі.

Практична значущість одержаних результатів. Суттєве значення для клінічної практики мають розроблені диференційно-діаг-нос-тичні критерії порушення сексуальної функції чоловіків при різних рівнях та формах спинномозкової травми, програма діагностики порушення сексуального здоров’я подружжя при даній патології у чоловіка та запропонована на її основі система патогенетично спрямованої психотерапевтичної корекції по-друж-ньої дезадаптації й реабілітації хворих чоловіків.

Практичне значення має також спеціальна методика сексу-ально-еротичного тренінгу, розроблена з урахуванням специфіки сексуальних можливостей хворих з ураженням спинного мозку.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи від-ділення нейротравматології Донецької обласної травматологічної лікарні, м. Донецьк, та відділення сімейного психоневрологічного кон-сультування Донецького обласного клінічного територіального об’єднання, м. Донецьк, а також у педагогічний процес кафедр трав-матології та ортопедії; психіатрії, психотерапії, медичної пси-хології з курсом сексології Донецького державного медичного університету ім. Горького МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто про-ведено клініко-психопатологічні, патопсихологічні, сексологічні, психо-ді-аг--нос-тичні дослід-жен-ня, виявлено механізми розвитку, пе-ре-бігу і прояви подружньої дезадаптації при травма-тичному ураженні спин--ного мозку у чоловіків, виконано наукову інтер-претацію ре-зуль-татів дослідження. Автором самостійно розроблено програму діагностики та систему психотера-пев-тичної корекції дезадаптації подружжів, зокрема проведено курси інформаційної, раціональної пси-хо-терапії, комунікаційний та сексуально-еротичний тренінг по-друж-ніх пар, проаналізовано без-по-середні та віддалені результати про-веденої психо-тера-певтичної корекції, виконано статистичну об-роб-ку здобутих у дослідженнях даних. Усі результати проведених досліджень опубліковано у наукових статтях без співавторів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи допо-відалися та обговорювалися на науково-практичній конфе-рен-ції "Психіатрія, наркологія, медична психологія сьогодні" (Лу-ганськ, 2004), на конференції науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України "Якість життя хворих на психоневрологічні розлади та їх родин" (Донецьк – Харків, 2005), на секції сексопатологів та психотерапевтів Харківського науково-медичного товариства психотерапевтів (Харків, 2004), а також на науково-практичній лікарняній конференції ОКПБ (Донецьк, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 статей у наукових фахових виданнях (згідно з "Переліком" ВАК України) та дві тези доповідей. Всі публікації моноосібні.

Обсяг і структура дисертації. Текст роботи викладено на 178 сторінках машинопису, основний текст – на 144 сторінках. Дисер-та-ція складається зі вступу, огляду літератури, п’яти глав власних досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків та списку використаних джерел. Матеріали дисертації ілюстровано 12 таблицями й 4 рисунками. Бібліографічний список містить 268 джерел, із них 41 – іноземних і 227 – країн СНД.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Характеристика обстежених подружжів. Під спостереженням пе-ре-бувало 97 одружених чоловіків-шахтарів віком від 25 до 46 років, які зазнали травми поперекового й крижового відділів спин-ного мозку. Дружини хворих у кожній подружній парі вхо-дили до однієї вікової групи з чоловіками, що не перевищувала 5 років.

Давність травми в чоловіків у період обстеження складала від 1 до 4 років. Серед хворих було виділено дві групи. До першої увійшов 41 чоловік з ураженням спинного мозку на рівні крижо-вого відділу (SII – SIV), до того у 19 з них позначався провідниковий синдром (1-а підгрупа), а у 22 – сегментарний синдром (2-а під-група). Другу групу склали 56 хворих, у яких мало місце травматичне ушкодження поперекового відділу спинного мозку (LI – LIII); серед цих пацієнтів провідниковий синдром відзначався у 21 (1-а підгрупа), сегментарний (2-а підгрупа) – у 35 осіб.

Переважна більшість хворих та їхніх дружин мали середню спеціальну освіту. У шлюбі подружжя перебували від 5 до 15 років. У всіх подружніх пар були діти, частіше по одній дитині, рідше – по двоє дітей.

У всіх подружніх пар діагностовано сексуальну дез-адап-та-цію, яка у 144% випадках спостерігалася й до захворювання чоловіків.

Як контрольна група було обстежено 30 подружніх пар (дві підгрупи по 15 пар), у яких у чоловіків була аналогічна травма і також спостерігалася сексуальна дисфункція, але не було подруж-ньої дезадаптації.

Результати досліджень. Клінічне обстеження показало, що в жодного з подружжів не було будь-яких соматичних захво-рю-вань, крім травматичного ураження спинного мозку у чоловіків, які могли б послабити сексуальну функцію. У неврологічному статусі чоловіків було виявлено симптоматику спинномозкової травми, на підставі якої поставлено діагноз провідникового або сегментарного синдрому при ураженні на рівні крижового або поперекового від-ділу спинного мозку. У хворих із синдромом поперекового потов-щення мало місце сполучення пери-ферич-ного парезу ніг із роз-ла-дами чутливості в ділянці поперекових та крижових сегментів, випадінням колінних та ахіллових реф-лексів. При синдромі епі-конуса спинного мозку симетричні периферичні парези стоп сполучалися з відсутністю ахіллових рефлексів та розладами чут-ли-вості на задньозовнішній поверхні стегна, гомілки і зовнішнього краю стопи; при синдромі конуса спинного мозку симетричні ди-соційовані розлади чутливості у промежині сполучалися з від-сут-ністю анального рефлексу. У всіх хворих спостерігалися порушен-ня функцій тазових органів. Серед дружин хворих у жодної не було виявлено якоїсь суттєвої неврологічної симптоматики.

Під час дослідження психічного стану у всіх хворих та біль-шості їхніх дружин (764%) виявлено невротичні роз-лади або спе-цифічні розлади особистості. У чоловіків пере-ва-жа-ли неврастенія (234%), іпохондричний роз-лад (164%) та пере-важ-но нав’язливі думки й міркування (144%), рідше відзначалися ізольовані фобії, а також про-лонгована депресивна реакція; із спе-цифічних роз-ладів осо-бис-тості спостерігалися залежний та анан-каст-ний розлад. У жінок найчастіше мали місце іпохондричний розлад, демон-стра-тив-ний, рідше – емоційно нестійкий. Наявні по-ру-шення психіч-но-го стану сприяли міжосо-бис-тісному конфлікту подружжя й поси-лю-вали їх сексуальну дез-адаптацію.

Аналіз сексуального здоров’я за його інтегральними кри-те-рі-я-ми показав, що соматичний розвиток подружжя був здебільшого нор-мальним, тоді як психосексуальний розвиток не-рідко (у 1/3 чоловіків і жінок) був затриманим. У такої ж самої кількості тих та інших були сукупні асинхронії статевого розвитку. Статеворольова поведінка до травми у більшості чоло-віків (764%) була маскулін-ною, а у 824% їхніх дружин – фемінінною. Клінічно, проте, в пе-ріод обстеження спосте-рі-галася трансформація статеворольової поведінки хворих – її фе-мі-нізація в результаті хвороби.

У всіх подружжів була недостатньою інформованість у пи-таннях сексу і в переважній більшості подружніх пар від-зна-чалося несприятливе сполучення типів сексуальної мотивації, мотивів ста-тевого акту, а у 2-й підгрупі першої групи – і типів статевої конституції подружжів (тож, сильна статева кон-сти-туція була у 4111% жінок і лише у 188% чоловіків). У чоловіків здебільшого були генітальний та шаблонно-регламентований типи сексуальної мотивації, а більш ніж у половини жінок – ігровий її тип. Мотивом статевого акту в чоловіків було пере-важно виконання подружнього обов’язку (4212%) й сексуальне само-ствердження (3410%), а в жінок – лише отри-мання оргазму (100-5%). В жодного з чоловіків не було сексуальних фан-та-зій, серед жінок вони спостерігалися у 244% обстежених. Взаємну любов зберегли лише близько поло-вини чоловіків і жінок.

Адекватні ерекції повністю були відсутні у 100-5% чоловіків першої підгрупи першої групи або знижені у 916% у чоловіків другої підгрупи тієї ж групи, тобто при ураженні крижового від-ділу хребта, а еякуляція занепадала у хворих другої групи, особ-ливо часто (у 819% пацієнтів) спостерігався анеяку-ля-ційний син-дром у 1-й підгрупі другої групи, тобто у хворих із про-від-никовим синд-ромом при ураженні поперекового відділу спинного мозку. Лі-бідо було збережено у більшості чоловіків 1-ї підгрупи першої гру-пи й у всіх жінок, у переважної більшості решти хворих (до 866%) воно було знижено. Більш ніж у половини чоловіків другої групи мала місце аноргазмія, жінки першої групи зазнавали оргазму лише під час мастурбації, жінки другої групи – в статевому акті.

Усі хворі зі спинномозковою травмою та їхні дружини зазна-вали психосексуальної незадоволеності.

Аналіз сексуального здоров’я за його компонентами та скла-до-вими дав змогу визначити сукупне їх порушення у обстежених подружжів. Найбільше був уражений біологічний компонент, особ-ли-во (p<0,05) нейрорегуляторна складова, причому ураження її спинальної складової другого порядку у чоловіків, зумовлене спинномозковою травмою, було стрижневим і стало безпосе-ред-ньою причиною по-ру-шення сексуального здоров’я подружньої пари. У всіх чоловіків і більшості жінок була порушена також пси-хічна складова цього компонента через наявні в них невротичні розлади та специфічні розлади особистості. У значної кількості подружжів основних груп, особливо в чоловіків, була послаблена внаслідок недостатньої обіз-наності в питаннях сексу інформа-цій-но-оцінна складова соці-аль-но-го компонента, а соціокультурна складова послаблена в усіх чоло-віків та багатьох жінок унаслідок низького рівня сексуальної культури. В усіх обстежених був по-ру-шений психо-логічний ком-по-нент сексуального здоров’я через наяв-ність в одного з подружжя характерологічних та особистісних рис, які спричиняють неприйняття у другого, і в значної кількості (до 268%) послаб-ле-ний соціально-психологічний компонент унас-лідок порушення сто-сунків подружжя.

Психодіагностичні дослідження дали змогу визначити роль осо-бистісних відмінностей та міжособистісних стосунків подруж-жя в генезі наявної в них сексуальної дезадаптації.

Як показав аналіз анамнестичних даних, переважна біль-шість хво-рих та їхніх дружин здобули неправильне загальне виховання – чо-ловіки найчастіше виховувалися в умовах гіпо-про-текції (319%) та жор-сто-ких стосунків (214%), жінки (305%) – за типом потураючої гіперпро-текції, а ста-тевого виховання взагалі не здобула більшість тих та інших. Це значною мірою сприяло фор-му-ванню рис, що по-глиб-лювали між-особистісну та сексуальну дез-адаптацію подружжів, яка розвилася в тяжкій ситуації, пов’язаній з ушкодженням хребта в чоловіків.

Результати дослідження особистості за методикою ММРІ свідчать про наявність у хворих двох варіантів профілю осо-бистості (рис.1).

Перший варіант характеризувався підвищенням показників шкал депресії, психасте-нії, соціальної інтроверсії і зниження на шкалі гіпоманії є ха-рактерними для осіб із вираженими тривожно-помисливими ри-сами особистості. При другому варіанті підвищення показників шкал схильності до формування надцінних ідей, іпохондрії, депресії, шкали психопатії та зниження шкали чоловічих рис характеру відбиває підвищену стійкість афективно забарвлених переживань, схильність до конфліктів, роздратованість, нестри-ма-ність, вибухи агресивності.

У статеворольовій поведінці чоловіків, вивченій нами на рівні Я-концепції (табл.1), досить висока маскулінність відзнача-лася у обстежених 1-ї підгрупи першої групи, у решти поведінка була переважно фемінінною, і ця трансформація зумовлювалася хворобою.

Таблиця 1

Середні значення маскулінної (М) та фемінінної (Ф) Я-концепції

у чоловіків (у балах)

Я-кон-цеп-ція | Групи обстежених

перша, підгрупи | друга, підгрупи | контрольна, n=30

1-а, n=19 | 2-а, n=22 | 1-а, n=21 | 2-а, n=35

X | S | X | S | X | S | X | S | X | S

М | 79,1 | 0,64 | 70,3 | 0,36 | 72,4 | 0,62 | 75,3 | 0,84 | 83,5 | 1,01

Ф | 77,2 | 1,23 | 91,7 | 0,93 | 88,4 | 1,34 | 80,2 | 1,23 | 74,8 | 1,21

Примітка. М – маскулінна, Ф – фемінінна "Я"-концепція.

Певна трансформація відбувалася й у психосексуальних ти-пах обстежених: чоловіки належали до типу чоловік-син або до пасивно-підкорюваного варіанта чоловіка, а жінки – до типу жін-ка-мати або до агресивного варіанта жінки. Ці типи ви-робилися в чоловіків унаслідок хвороби, а в їхніх дружин – через необхідність опікувати хворих чоловіків та доглядати за ними, про що свідчили клінічні спостереження.

У процесі вивчення міжособистісної та сексуальної кому-ні-кації подружжя за інтегральний показник багатомірного фе-но-мена адаптації вибрано рівень подружнього щастя. Він був низь-ким у всіх чоловіків та жінок, причому в чоловіків вірогідно ниж-чий, ніж у дружин (p<0,05). Показники сексуальної депресії та сексуальної заклопотаності (за шкалою W.Snell, D.Papini, 1989) були най-ви-щими (p<0,05), а сексуальної самооцінки – най-нижчими у чоловіків 2-ї підгрупи першої групи (p<0,05), тобто у хворих з ураженням спинного мозку на крижовому рівні та сегментарним синдромом. У дружин цих хворих також були найвищими показники сек-су-альної депресії та заклопотаності, але свої сексуальні можливості вони оцінювали адекватно. Ставлення до хвороби у всіх чоловіків було неадекватним, найчастіше виявлялися шкали три-вож-ного, неврастенічного та іпохонд-рич-ного типів реагування на хворобу. Набагато рідше (p<0,05) відзначалися анозогнозичний, ерго-па-тич-ний та інші його типи.

Загалом психодіагностичне дослідження показало велику зна-чущість у генезі сексуальної адаптації, окрім сексуальної дис-функції, зумовленої травмою, особистісних відмінностей подруж-жя та їх адаптації на всіх рівнях взаємодії, а саме негативних змін особистості, психосексуального типу, сексу-альної мотивації та не-адек-ватного ставлення до хвороби. У той самий час позитивна, мобілізуюча трансформація цих харак-теристик, що спостерігалася у хворих контрольної групи та їхніх дружин, давала їм змогу змі-нити свою сексуальну поведінку відповідно до нових обставин, до-сягти високого рівня подруж-ньої адаптації та психосексуального задоволення.

Результати системно-структурного аналізу сексуального здо-ров’я подружжя, які перебували під нашим спостереженням, дали змогу виділити і в такий спосіб розподілити варіанти та форми сексуальної дезадаптації при спинномозковій травмі у чоловіків.

І. Сексуальна дезадаптація, зумовлена еректильною дисфункцією.

1.

2.

ІІ. Сексуальна дезадаптація, зумовлена еякуляторною дисфункцією.

1.

2.

Виявлені в дослідженні причини, механізми розвитку та клі-нічні прояви зазначених варіантів та форм подружньої дезадап-тації при спинальній травмі у чоловіків було покладено нами в основу розробки системи її психотерапевтичної корекції.

Психотерапія сексуальної дезадаптації подружжя, врахо-ву-ю-чи багатофакторну зумовленість порушення сексуального здоров’я й особливу складність його генезу при спинальній травмі на кри-жовому та поперековому рівнях, має являти собою систему, засно-вану на принципах диференційованості, послідов-ності, етапності та достатньої тривалості. При цьому, як будь-який системний пси-хо-терапевтичний вплив, вона має скла-датися з низки компо-нен-тів: когнітивного (інформаційного), афективного (емоцій-ного), ко-на-тивного (пове-дінкового) і адресуватися до трьох підсистем особистості – інтраіндивідної, інтеріндивідної та метаіндивідної.

Система психокорекції порушень сексуального здоров’я, як най-важливіша частина реабілітації хворих зі спинномозковою трав--мою, реалізується у двох напрямах: з одного боку, використо-ву-ються методи лікарського та фізіотерапевтичного впливу на фі-зич-ний стан та сексуальну функцію хворих; з другого – прово-диться пси-хотерапія сексуальної дезадаптації подруж-ньої пари з до-дер-жан-ням описаних вище принципів.

На першому етапі корекції проводилася інформаційна пси-хотерапія у формі індивідуальних та парних (подружніх) занять, причому сексуальна освіта включала переорієнтацію і розширення способів поліпшення сексуальної діяльності та сексуального само-ви-раження, інформацію про можливості компенсації сексуальних розладів, про важливу роль у цьому дружини. З метою зняття не-га-тивних емоційних реакцій на захворювання чоловіків та їхню сек-суальну неспроможність застосовувалася раціональна психо-терапія.

На наступному етапі корекції – етапі вироблення нас-тано-ви ви-користовувалася психотерапія, що включає ознайомлення по-друж-жя з правилами подружньої тактики Д.Карнегі, моди-фі-ко-ваної С.Кратохвілом (1991) як посібник для подружжя. Ці заняття до-повнювалися правилами попередження та ліквідації подружніх кон-фліктів Ч.Ліксона (за С.Кратохвілом, 1991). Ми застосовували також бібліотерапію, яка покликана допомогти подружжю знайти шляхи подолання утруд-нень у сексуальному спілкуванні й мобілізувати для цього свою волю.

На етапі навчення подружжя правильної загальної та сек-су-альної поведінки в існуючій у них ситуації основними методами психотерапевтичної корекції були комунікаційний тренінг, спря-мований на досягнення успішного міжособис-тісного спілкування подружжя, та сексуально-еротичний тре-нінг, метою якого є вироб-лення оптимальних форм сексуальних контактів, які ведуть до вза-ємного психосексуального задоволення.

Для наших пацієнтів з урахуванням специфіки їхніх сек-су-альних можливостей нами було розроблено спеціальну методику сексуально-еротичного тренінгу. Під час його про-ве-дення брали до уваги наявність у хворих синдрому детренованості, неминучого при тривалій сексуальній абстинен-ції, переконаність більшості з них у тому, що ураження спинного мозку визначає нездатність до статевого життя, типи сексуальної дисфункції (анерекція, затри-мана або передчасна еякуляція), притаманні їм, й ту обставину, що практично всі хворі намагалися вдатися до статевого акту, що виявилось безуспішним, унаслідок чого в них розвинувся синдром очікування сексуальної невдачі, а в декого й коїтофобія.

На завершальному етапі системи психотерапевтичної ко-рек-ції проводили підтримуючу психо-те-рапію у формі подружніх, а за необхідності й індивідуальних бесід.

У результаті застосування описаної системи психотерапії повна корекція сексуальної дезадаптації або значне поліпшення, достатнє для сексуальних контактів, які дають задоволення обом подружжям, було досягнуто у 864% подружніх пар першої і у 844% – другої групи, тобто і при крижовому, і при попе-ре-ко-вому рівні ушкодження спинного мозку в чоловіків. Набагато рідше (у 125 і 124% відповідно) корекція була лише частковою, а в окре-мих випадках – безуспішною. Рецидиви дезадаптації протягом 2 років проведених нами катамнестичних спостережень також вини-кали в поодиноких випадках і були пов’язані із загостренням залишкових явищ травми або з погіршенням міжособистісних стосунків подружжя.

Таким чином, високий та стійкий терапевтичний ефект склав 814%, причому ми не відзначили значущих від-мін-ностей ефективності корекції залежно від рівня ураження спин-ного мозку і клінічного синдрому у чоловіків. Досягнення адап-та-ції залежало, отже, не стільки від соматичних чинників, скільки від психоло-гіч-них та поведінкових. Нормалізація сексуальних та міжособис-тіс-них стосунків подружжя сприяла поліпшенню якості життя хворих та зміцненню сім’ї. Вра-хо-вуючи тяжку патологію у наших паці-єнтів, слід вважати, що пропонована система корекції є достатньо ефективною для відновлення сексуального здоров’я та реабілітації подружньої пари, у якій чоловік зазнав спинно-моз-кової травми.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

Наявні порушення психічного стану поглиблюють дез-адап-тацію подружньої пари.

5.

Ставлення до хвороби є неадекватним у всіх обстежених, при-чому найчастіше мають місце найнесприятливіші його типи – тривожний, неврастенічний, іпохондричний, і рідше відзна-ча-ють-ся анозогнозичний та ергопатичний. Неадекватне реагування на хворобу також є значущим дисгармонійним чинником у стосунках подружжя.

6.

7.

Здійснювана психотерапія дає змогу здобути не залежний від рівня ураження спинного мозку та клінічного синдрому висо-кий і стійкий терапевтичний ефект у 814% подружніх пар. Ура-ховуючи наявну у хворих тяжку патологію, слід вважати пропо-но-вану систему достатньо ефективною для відновлення сексуального здоров’я подружньої пари й реабілітації сім’ї при спинномозкової травмі у чоловіка.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

АНОТАЦІЯ

І.С.Риткіс. Психотерапія подружньої дезадаптації при спинномозковій травмі у чоловіків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. – Київ, 2005.

З позицій системного підходу вивчено механізми розвитку та перебіг подружньої дезадаптації при різних формах травма-тичного ураження спинного мозку на крижовому та попере-ко-вому рівнях у чоловіків. Описано клініку зумовлених спиналь-ною травмою сексуальних розладів. Показано роль, окрім сома-то-генних, також психологічних, соціально-психологічних, інфор-ма-ційних, соціокультурних чинників у формуванні сексуальної дезадаптації подружньої пари, у якій чоловік зазнав спин-но-мозкової травми. Вивчено невротичні та особистісні розлади у хворих та їхніх дружин та встановлено взаємозв’язок виявленої психопатології із подружньою дезадаптацією.

У психодіагностичних дослідженнях виявлено трансфор-ма-цію полорольової поведінки на рівні Я-концепції у більшості чоловіків як наслідок їх захворювання, що призвело до фізичної та моральної залежності від оточуючих. Показано, що зміни відбулися і у психосексуальних типах: серед чоловіків переважає тип чоловік-син, серед жінок – жінка-мати; це сталося у чо-ло-ві-ків під впливом захворювання, у жінок – внаслідок необхідності опікати і доглядати хворих.

Запропоновано систему психотерапевтичної корекції дез-адап-тації при вивченій патології у чоловіків, що дає змогу до-сягти високого терапевтичного ефекту у 814% подружніх пар.

Ключові слова: спинномозкова травма у чоловіків, подружня дезадаптація, психотерапевтична корекція.

АННОТАЦИЯ

И.С.Рыткис. Психотерапия супружеской дезадаптации при спинномозговой травме у мужчин. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16 – психиатрия. Украинский научно-исследовательский институт социальной и судебной психиатрии и наркологии МЗ Украины. – Киев, 2005.

С позиций системного подхода к изучению клиники сексуальных расстройств у мужчин при травматическом поражении спинного мозга на крестцовом (SII – SIV) и поясничном (LI – LIII) уровнях изучена клиника обусловленных этим поражением сексуальных расстройств. Выявлены механизмы развития, течение и формы дезадаптации супружеской пары при связанной с травмой эректильной и эякуляторной дисфункции у мужа.

В результате системно-структурного анализа сексуального здоровья супругов установлена роль не только соматогенных, но и негативных психологических, социально-психологических, информационных, социокультурных факторов в формировании сексуальной дезадаптации супружеской пары, в которой муж перенес спинномозговую травму, и развивающиеся при этом клинические варианты и формы дезадаптации.

В работе приведены результаты исследования сопровождающих спинальную травму невротических и личностных расстройств у больных, а также у их жен. Установлена взаимосвязь выявленной психопатологии с супружеской дезадаптацией. Впервые показана роль личности пострадавших в преодолении сексуальной несостоятельности как следствия спинномозговой травмы и значение поведения жены для нивелирования сексуальной дезадаптации. При психодиагностических исследованиях выявлена трансформация полоролевого поведения на уровне Я-концепции у большинства мужчин как следствие их заболевания, приводящего к физической и нравственной зависимости от окружающих. Показано, что изменения происходят и в психосексуальных типах мужчин и женщин: мужчины относятся к типу мужчина-сын и пассивно-подчиняемому типу, женщины – в основном к типу женщина-мать. Эти типы выработались у мужчин под влиянием болезни, у женщин – вследствие необходимости опекать больных и ухаживать за ними.

У всех обследованных выявлено неправильное отношение к болезни, чаще всего наиболее неблагоприятные его типы – тревожный, неврастенический, ипохондрический. Показано, что неадекватное реагирование на болезнь также служит значимым дисгармонирующим фактором в отношениях супругов.

На основе выявленных в исследовании закономерностей предложена новая система психотерапевтической коррекции супружеской дезадаптации при травматическом поражении спинного мозга у мужчин с учетом всех патогенных факторов, принимающих участие в ее генезе. Применение разработанной системы коррекции позволило получить не зависящий от уровня поражения спинного мозга и имеющегося у больных клинического синдрома высокий и стойкий терапевтический эффект у 814% супружеских пар. Учитывая имеющуюся у пострадавших мужчин тяжелую патологию, следует считать предлагаемую систему достаточно эффективной для восстановления сексуального здоровья супружеской пары и реабилитации семьи при спинномозговой травме у мужа.

Ключевые слова: спинномозговая травма у мужчин, супружеская дезадаптация, психотерапевтическая коррекция.

SUMMARY

I.S.Rytkis. Spouses desadaptation at an injury of spinal cord in men and its psychotherapeutic correction. – Manuscript.

Thesis for obtaining the candidate of medical science degree by speciality 14.01.16 – psychiatry. Ukrainian research institute of social, forensic psychiatry and drug abuse, Ministry of Public Health of Ukraine. Kiev, 2005.

On the systemic approach point of view development mechanisms and course of spouses desadaptation at different forms of injury of spinal cord on loin and waist level were studied in men. The clinic of sexual disorders caused by the spinal cord trauma were described. The role was shown of both somatogenic and psychological, social-cultural factors in forming sexual desadapof spouses with injury of spinal cord in husband. Neurotic and personality disorders in patients and their wives were studied and the connection was fixed between revealed psychoand spouses desadaptation.

In a psychodiagnostic studding there were revealed a transformation of sex-role behavior on the self-conception level in most of men as a result of their disease that caused a physical and moral dependence on neighborhood. It was shown that there were happened some changes in psychosexual types too: the main types in men is man-son and in women – woman-mother; this was happened because of the disease in men and because of the necessity of taking care and nursing patients in women.

The system of psychotherapeutic correction of desadaptation at the studied pathology in men was proposed which allowed to reach a high therapeutic effect in 814% of spouses.

Key words: injury of spinal cord in men, spouses desadaptation, psychotherapeutic correction.