Східноукраїнський національний університет
імені Володимира Даля

Рудковська Інесса Валеріївна

УДК 504:37.03;18:37.01;37:018.556

Еколого-естетичне виховання у школах Німеччини

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Луганська – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник | член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Шевченко Галина Павлівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, завідувач кафедри педагогіки, директор Інституту духовного розвитку людини

Офіційні опоненти | доктор педагогічних наук, професор Тарасенко Галина Сергіївна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри теорії і методики початкового навчання

кандидат педагогічних наук, доцент Соннова Марина Віталіївна, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, докторант кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи

Провідна установа | Криворізький державний педагогічний університет, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Кривий Ріг

Захист відбудеться „ 28 ” жовтня 2005 р. о 12 годині на засідання спеціалізованої вченої ради к 29.051.06 в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034,
м. Луганськ, квартал Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (91034, м. Луганська, квартал Молодіжний, 20а, 1-й навч. корп. к. 132).

Автореферат розісланий „ 27 ” вересня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Андрющук А.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Різке загострення протиріч між людиною і природою у результаті традиційно споживчого ставлення до природи, науково-технічного прогресу, наївно-оптимістичних уявлень про безмежність і невичерпність природних ресурсів і політичних конвергенцій привело до екологічного дисбалансу на планеті і поставило під загрозу існування життя на Землі.

Гуманне, дбайливе ставлення до навколишнього середовища, утвердження морально-естетичних цінностей у взаємодії з природою багато в чому залежить від ціннісних орієнтацій суспільства і держави, що реалізуються в шкільній освіті. Розв’язання проблем збереження життя на нашій планеті педагогічними засобами шукають освітяни багатьох країн світу. Найбільш результативно ці проблеми вирішуються в державах з високим економічним рівнем розвитку: Німеччині, Великій Британії, Франції, США, Японії, Швеції, Данії, Фінляндії та інших.

Еколого-естетичне виховання визнається у наш час одним із важливих напрямів естетичного виховання. Поява його зумовлена новими поглядами на екологічну проблему в педагогіці, психології, мистецтві, естетиці, а також у ряді суспільних і природничих наук. Завдання еколого-естетичного виховання у школі полягає в тому, щоб навчити дитину сприймати й оцінювати естетичні об'єкти в навколишньому середовищі не тільки в процесі занять, передбачених програмою загальноосвітньої школи, але й у позаурочній та позашкільній навчальній діяльності.

Для того, щоб навчити учнів дбайливо ставитись до навколишнього середовища, захищати природу від руйнування, міжнародне педагогічне співтовариство вважає за необхідне виробити нові критерії взаємин між людиною і природою, які мають будуватися на позитивному ставленні до соціально-природного середовища, розумінні естетичної цінності природи, її універсальної значимості для людини. Зокрема, педагоги Німеччини використовують комплексний підхід до розкриття проблем навколишнього середовища в школі і відповідним чином реалізують їх у змісті шкільної екологічної освіти. Перевага надається міждисциплінарному підходу до навчання, вихованню учнів з урахуванням сучасних проблем екології.

Німецькі вчені, як і вчені більшості розвинутих країн світу, основну причину погіршення якості навколишнього середовища вбачають у недооцінці значущості естетичного виховання в екологічній освіті учнів.

Як відомо, в умовах сучасної дивергенції і мобільності знань про природу, суспільство і людину, що постійно вдосконалюються, забезпечити універсальне їх сполучення в кожній окремій особистості є достатньо складним завданням. Отже, на перший план висуваються духовні імперативи, що стимулюють отримання різнобічних знань про природу, суспільство й людину з урахуванням інтересів і нахилів кожної особистості, в основу яких покладений морально-естетичний ідеал.

У шкільних програмах з екологічної освіти поряд із предметами природничонаукового профілю існують предмети гуманітарної спрямованості, що раніше не використовувалися в еколого-виховних цілях. Комплексний підхід спрямований на осмислення цілісності впливів цих предметів на систему екологічної освіти й еколого-естетичного виховання німецьких школярів.

Проблема взаємодії суспільства та природи, розвитку екологічної культури учнівської молоді знайшла своє відображення у наукових розвідках учених країн світу. Українські науковці
В. Борейко, І. Котенєва, М. Кисельов, О. Микитюк зверталися до проблем взаємин суспільства та природи, розглядали закономірності і специфіку розвитку екологічної культури у різних вікових групах. Н. Вадзюк, Б. Гришко-Богменко, Г. Магалинська розробили факультативний курс з проблем охорони навколишнього середовища. Г. Тарасенко у своїх роботах підняла проблему естетичних цінностей природи в екологічному вихованні учнів і педагогічних колективів, виокремлюючи естетичний фактор у структурі екологічної свідомості вчителів.

Відомо, що Німеччина зробила значний внесок у розвиток всесвітньої теорії естетичного виховання. У естетичних концепціях А. Баумгартена, Ф.Шиллера, І. Канта, Г.Гегеля, І. Гербарта,
Р. Штайнера естетичне виховання розглядається як необхідна передумова духовно-морального становлення людини, відзначається тісний взаємозв’язок естетичних почуттів, мистецтва і природи. Бурхливе піднесення науково-технічного прогресу, яке спровокувало сучасну екологічну кризу, змусило вчених Німеччини критично розглянути стан еколого-естетичного виховання, звертаючись до таких важливих чинників у естетичному освоєнні світу як побут, дозвілля, соціальні умови й середовище життя. Цей нетрадиційний погляд на зовнішню і внутрішню екологію людини зумовив пошук нових наукових підходів до проблеми еколого-естетичного виховання школярів у Німеччині.

Питання екологічної освіти розглядаються у сучасній педагогіці, психології й інших соціальних науках як основа соціально-духовного багатства суспільства. Навколишнє середовище виступає не просто місцем, придатним для життя людини або його матеріально-енергетичним базисом, воно є об'єктом естетичного і морального дослідження. „Гуманізм в екології“ сучасного суспільства є поняттям абсолютно новим в педагогіці. Гуманістичному аспекту виховання засобами природи в останнє десятиліття присвячено багато педагогічних досліджень. У роботах Б. Глейзера, Х. Шуберта, Г. Ялиця розглядаються проблеми зростання екологічної свідомості в гуманітарній сфері. Німецькі вчені Д. Большо, Г. Бубольц, Г. Олейфельд, Е. Шмакке розглядають цю проблему не тільки в природничонауковому, але й у соціальному плані. Проте естетичний аспект даної проблеми глибоко не досліджувався, відсутня і методологічна визначеність поняття „естетика природи”.

Виховання „громадянина демократичної держави” німецька педагогіка пов'язує з формуванням естетичної, екологічної й етичної культури особистості. Реформа загальноосвітньої школи в Німеччині гостро ставить питання про виховання екологічно відповідальної особистості, акцентуючи в програмах з екологічної освіти школярів на формуванні естетичної свідомості, готовності до естетичної діяльності в природі. Значно підвищується роль предметів гуманітарного профілю в еколого-естетичному вихованні.

Отже, актуальність проблеми еколого-естетичного виховання у школах Німеччини, відсутність спеціального педагогічного дослідження, в якому б цілісно були представлені питання еколого-естетичного виховання у процесі вивчення предметів гуманітарного профілю зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Еколого-естетичне виховання у школах Німеччини”.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за колективною темою „Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (номер держреєстрації 0105U000264).

Тема дисертаційного дослідження узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології Академії педагогічних наук України (протокол № 4 від 26.04.2005 року).

Об'єкт дослідження – еколого-естетичне виховання учнів у загальноосвітніх школах Німеччини.

Предмет дослідження – процес формування естетичних якостей особистості учнів загальноосвітніх шкіл Німеччини засобами предметів гуманітарного профілю.

Мета дослідження – аналіз німецької філолофсько-педагогічної думки щодо формування еколого-естетичної культури, визначення нових підходів до еколого-естетичного виховання, що знаходять відображення в сучасних тенденціях розвитку й реформування шкільної освіти у Німеччині.

Висунута мета зумовила розв’язання наступних завдань:

Ш проаналізувати філолофсько-педагогічні основи естетичного виховання школярів засобами природи;

Ш виявити основні напрямки гуманітаризації екологічної освіти у школах Німеччини;

Ш показати значення предметів гуманітарного профілю в еколого-естетичному вихованні школярів;

Ш охарактеризувати зміст і форми еколого-естетичного виховання школярів;

Ш проаналізувати педагогічні умови реалізації еколого-естетичного виховання учнів у школі.

Методологічна основа дослідження. Проведене дослідження спирається на наукові ідеї про розвиток біосфери та її перехід у ноосферу, взаємодію людини з природою, розроблені В. Вернадським і Тейяром де Шарденом, дослідження у галузі сучасної комплексної екології, результати яких широко використовуються в екологічній освіті багатьох країн світу, у тому числі й у Німеччині. Вихідною позицією при проведенні дисертаційного дослідження є також положення про те, що екологічна освіта здійснюється з метою виживання людства і, що ця галузь педагогічної теорії й практики глибоко гуманістична за своєю суттю. При оцінці стану й тенденцій розвитку екологічної освіти у школах Німеччини ця позиція зумовлює пріоритет духовно-морального ідеалу, складовою частиною якого є естетичні цінності.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження є роботи німецьких філософів і педагогів XVIIІ-ХІХ ст. Г. Вюнекена, В.Вунда, Ф.Гаансберга, Г.Гегеля, Е.Геккеля, І.Гербарта, І. Гердера, І.Ґете, Г.Зиммеля, І.Канта, К.Ланге, Г.Литца, А.Лихтварка,
Е.Меймана, Х.Неннена, А.Пабста, Ф.Шеллинга, Ф.Шиллера, І. Шренка, Г.Фехнера, сучасних вітчизняних педагогів В.Борейко, Н.Вадзюк, Б.Гришко-Богменко, М.Кисельова, І.Котенєвої, О.Микитюк, Г.Магалинської, Г.Марченко, М.Соннової, Г.Тарасенко, В.Червонецького, Н.Шкарбан, вчених країн ближнього зарубіжжя О.Асмолова С.Боровик, Г.Галімової, Р.Кантарія,
М.Фоміної, Л. Печко, Є.Плеханова, Є.Сокуренко, А.Шульженко, Д.Хацкевича, сучасних німецьких екологів та педагогів Д. Большо, Г.Бубольц, Б.Глейзера, Г.Олейфельда, Е.Шмакке, Р.Штайнера, Х.Шуберта, матеріали конференцій різного рівня, присвячені, питанням охорони навколишнього середовища і педагогічної екології.

Для розв’язання поставлених завдань використовувався наступний комплекс методів дослідження:
- теоретичні (аналітичний, історико-генетичний, порівняльний, хронологічний; вивчення, узагальнення й систематизація теоретичних ідей і досвіду еколого-естетичного виховання у школах Німеччини);

- емпіричні (аналіз діяльності загальноосвітніх шкіл Німеччини з проблем еколого-естетичного виховання, аналіз навчальних планів, програм з предметів науковоприродничого та гуманітарного профілей, вивчення досвіду еколого-естетичного виховання учнів у позаурочний час та побуті).

Фактичний педагогічний матеріал отримано в результаті аналізу архівних матеріалів законодавчих та нормативних актів міністерств культури та конституцій федеральних земель Німеччини мерій Бремена, Клаустал-Целлерфельда, Брауншвейга, Кельна, Берліна та Гамбурга; науково-педагогічних матеріалів Кельнського університету, ЦНБ НАН України ім. Вернадського, бібліотеки Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, бібліотеки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, АН Російської Федерації, Російської державної бібліотеки (РДБ), Російської педагогічної бібліотеки ім. К.Д.Ушинського.

Джерелами дослідження є також матеріали міжнародних конференцій, присвячених питанням екологічної освіти в Німеччині; семінарів та програм з удосконалення кваліфікації учителів; психолого-педагогічної літератури; німецької періодичної преси, монографічних й дисертаційних досліджень.

У ході дослідження опрацьовано публікації таких періодичних видань, як: „Педагогіка та психологія”, „Педагогика”, „Проблеми екологічної освіти та виховання”, „Искусство и экология”, „Экологическое образование и воспитание”, „Мистецтво та освіта”, „Umwelterziehung“, „Дsthetische Erziehung und Kommunikation“, „Дsthetische Erziehung im Deutschunterricht der Grundschule“, „Дsthetik und Umwelt“, „Handbuch der Дsthetischen Erziehung“, „Humaцkologie“, „Дsthetische Erfahrung“.

Організація дослідження. Логіці дослідження відповідає послідовність наступних етапів:

- на першому етапі (1997-1999 рр.) здійснено аналіз стану розробленості проблеми, аналіз філософської, психологічної, педагогічної, культурологічної, екологічної літератури; вивчався досвід шкіл з еколого-естетичного виховання у Німеччині; встановлено основні методологічні підходи, розроблені теоретичні основи дослідження;

- на другому етапі (1999-2000 рр.) розроблені базові теоретичні положення, уточнені об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження;

- на третьому етапі (2000-2002 рр.) узагальнені результати теоретичного аналізу, сформульовані висновки.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше виявлені основні тенденції розвитку еколого-естетичного виховання у школах Німеччини; розкриті роль і значення предметів гуманітарного профілю у системі еколого-естетичного виховання; показані шляхи й умови формування в учнів естетичного смаку засобами гуманітарних предметів у процесі екологічної освіти на уроках та в позакласній діяльності; дістало подальшого розвитку розкриття поняття „еколого-естетичне виховання”, „естетична діяльність у природі”, „еколого-естетична свідомість”; визначені шляхи та умови еколого-естетичного виховання учнів у школах Німеччини; розроблені рекомендації до практичного використання форм організації і методів еколого-естетичного виховання, що застосовуються німецькими педагогами з урахуванням національної специфіки й тенденцій розвитку школи і педагогіки в Україні.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в аналізі реального стану еколого-естетичного виховання в сучасній загальноосвітній школі Німеччини, результати якого можуть бути використані в подальших дослідженнях еколого-педагогічної проблематики і, у першу чергу, естетичного аспекту екологічної освіти, а також у проведенні еколого-виховної роботи у школах України з урахуванням специфіки вітчизняної педагогіки і напрямків реформування шкільної освіти. Результати дослідницької роботи можуть бути використані в процесі підготовки й перепідготовки педагогічних кадрів.

Достовірність результатів дослідження та його основних висновків забезпечується широким використанням вітчизняної та зарубіжної педагогічної літератури з досліджуваної проблеми та її комплексним розглядом, системним аналізом теоретичного матеріалу, застосуванням системи наукових методів, адекватних меті, об’єкту, предмету та завданням дослідження,

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження неодноразово обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, на наукових міжнародних конференціях: “Наука і освіта 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), “Людський вимір сучасної епохи” (м. Маріуполь, 2004 р.), “Стан та основні напрямки розвитку екологічної освіти в Україні та за кордоном”
(м. Горлівка, 2004 р.), а також відбиті в публікаціях автора.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у 7 публікаціях (з них 5 – у збірниках, затверджених ВАК України).

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів , висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (253 найменування, з них німецькою мовою 129, англійською – 1) і 2 додатків. Загальний обсяг дослідження становить 210 сторінок, основний зміст дисертації викладений на 160 сторінках тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначені об'єкт, предмет, мета, завдання дослідження, розкрито його методологічну та теоретичну основу, визначаються вірогідність, наукова новизна, теоретичне і практичне значення здобутих результатів, що виносяться на захист, визначається їх теоретична й практична значимість.

У першому розділі „Філософсько-педагогічне обґрунтування естетичного виховання особистості школяра засобами природи” аналізуються філософські погляди на природу в німецькій естетиці й педагогіці, простежується зміна свідомості, форм і способів естетичного освоєння природи з початку XIX століття до сучасного стану екологічної кризи.

Про виховну значимість природи в педагогіці говорили здавна відомі філософи, педагоги, художники і поети, хоча дотепер не існує повної і точної реконструкції історії екологічного руху і досліджень, пов’язаних з проблемами навколишнього середовища.

Переоцінка цінностей культури взаємин людини з довкіллям змушує людство шукати більш ефективні засоби формування екологічної свідомості, змінювати освітньо-виховні парадигми. У зв’язку з цим прагматична педагогіка в сучасних умовах все більше поступається педагогіці гуманізму, в якій естетичне виховання молодого покоління займає провідне місце. Екологічна естетика, звертаючись до історії, порушує питання про естетично вмотивовані критерії: про їхнє виникнення, прояви й зміни.

У Німеччині в XVIII – XIX ст. існували дві протилежні точки зору на розвиток прекрасного в природі. Філософи-естетики А. Баумгартен, І. Зульцер, І.  Кант, Е. фон Клейст, Р. Лейбниц,

Г. Мейер вважали, що при метафізичному та природознавчому розгляді досконалості структури світу або деяких його елементів, головну роль в одержанні естетичної насолоди від споглядання буття і мудрості Бога грають теологічні або фізико-математичні поняття. Представники другого напрямку Б. Брокес, І. Глейм, А.Галлер у Німеччині; Д. Аддисон, Т. Спенс, А. Шефстбери в Англії; Т. Андре, Ж.Ж. Руссо, у Франції говорили, що при безпосередньому сприйнятті природи людина отримує естетичне задоволення.

Досліджуючи проблему еколого-естетичного виховання в Німеччині, ми спиралися на естетичні погляди німецьких філософів і педагогів XVIII-XX ст. Г. Вюнекена, В.Вунда, Ф.Гаансберга, Г.Гегеля, Е.Геккеля, І.Гербарта, І. Гердера, І. Ґете, Г. Зиммеля, І.Канта, К.Ланге, Г. Литца, А. Лихтварка, Е. Меймана, Х. Неннена, А. Пабста, Ф. Шеллинга, Ф. Шиллера, І. Шренка, Г.Фехнера, Д. Большо, Г. Бубольц, Б. Глейзера, Г. Олейфельда, Е. Шмакке, Р. Штайнера, Х. Шуберта,

Створені філософами і педагогами власні педагогічні концепції, часом зовсім із протилежними точками зору на проблему естетики в природі, були широко прийняті й освоєні європейською педагогікою, тому що вона несла в собі ідею творчих здібностей людини, її перетворюючої діяльності, намагалася з'єднати внутрішні потенції суб'єкта і зовнішню можливість природи.

На початку ХХ століття у зв’язку з погіршенням якості навколишнього середовища та його забруднення виникла необхідність визначення екологічної політики у Німеччині. У цей період приймаються загальноєвропейські стандарти, орієнтири, цілі й системи заходів з охорони природи. З одного боку, „екологізація“ педагогіки служить адекватною відповіддю на процес виховання, що явно спостерігається, з іншого боку – „педагогізація“ екології допомагає справитися з кризою навколишнього середовища і всі зусилля в той час спрямовуються на виховання екологічно свідомої особистості. Екологічна освіта, що розумілася як формування „екологічної свідомості” і здатності діяти відповідно до інтересів охорони природи, отримала широку державну підтримку й зайняла належне місце у сфері освіти.

Екологічне виховання у Німеччині вже в 70-і роки ХХ століття починає усвідомлюватися як складова частина загального виховання, що являє собою феномен тісно пов’язаного цілого, до якого входять естетичні, етичні, антропологічні, культурно-філософські й метафізичні аспекти. Основою екологічного виховання визначається формування екологічної культури, яка ґрунтується на естетичному відношенні до природи. Поняття “екологічна культура” використовується у політичних дискусіях, у сучасній соціологічній і психологічній літературі.

У 70–80-і рр. ХХ ст. у Німеччині зміни в системі цінностей призвели до подолання погляду на природу як на простий об'єкт людських маніпуляцій, перегляду прагматичного відношення до неї, до визнання її духовної цінності й важливості для естетичного розвитку особистості, розуміння природного довкілля як цілісної системи. Ціннісні переорієнтації відбилися у педагогічних, культурологічних, екологічних концепціях, що відбивають різні підходи у взаєминах людини з навколишнім середовищем.

У другому розділі „Зміст і форми еколого-естетичного виховання у школах Німеччини” проаналізовані мета й завдання у школі на сучасному етапі, роль предметів гуманітарного профілю в системі екологічної освіти, а також шляхи використання сучасних тенденцій розвитку еколого-естетичного виховання.

У 1980-і роки школа стає місцем дискусій, що ведуться з приводу освітніх програм у цілому й естетичної освіти зокрема. У цей період спостерігається зближення позицій педагогів різних напрямків. Німецькі вчені Г. Даухер, Г. Зелле, Х. Кемпар-Янсен,
І. Ойкер, К. Шкринкарт, А Штаудте, пов'язують естетичне виховання з повсякденністю, вихованням культури почуттів засобами природи, говорять про інтенсивну інтеграцію естетичного виховання в загальноосвітній процес. З часу інтенсивних реформ загальноосвітньої школи Німеччини ведеться активна дискусія про узгодження системи освіти з екологічними проблемами й визначенню при цьому естетичних критеріїв.

У розділі дається докладний аналіз інтеграції предметів гуманітарного профілю в шкільні програми федеральних земель з екологічного виховання й освіти, розкриваються мета, зміст, форми й методи еколого-естетичного виховання. Вивчення матеріалів з екологічного виховання у землях Німеччини, законів, постанов, дозволило зробити висновок про величезну відповідальність держави і кожної окремої землі за природні життєві основи.

Завдяки проведеному нами аналізу проблем становлення екологічної освіти й виховання у загальноосвітній школі Німеччини стало очевидно, що за останні 20 років відбулося розширення сфери екологічного й естетичного виховання. Для цього педагогами використовуються новітні педагогічні теорії, узагальнюється позитивний педагогічний досвід, вивчаються перспективи й тенденції, що розглядають стан екологічної освіти у школі в тісному зв’язку з естетичним вихованням. Школа стає місцем виховання екологічної свідомості, мислення й культури. Природа вже не розглядається як простий об’єкт маніпуляцій, переглядається прагматичний підхід до неї, визнається її духовна цінність і важливість її для естетичного розвитку особистості, розуміння світу як естетичної єдності.

Аналіз сучасних тенденцій розвитку педагогіки у Німеччини показав, що протягом тривалого часу педагоги-експериментатори займалися пошуками шляхів удосконалення навчального процесу, спрямованого на формування нових підходів до питань еколого-естетичного виховання у Німеччині. У зв'язку з цим у різних федеральних землях з'являються різні експериментальні школи й класи, у яких виховний і навчальний процес спрямований на формування творчої особистості з екологічною свідомістю.

У третьому розділі „Педагогічні умови реалізації еколого-естетичного виховання школярів” розглядається дидактична забезпеченість формування еколого-естетичних якостей особистості школяра як у процесі обов’язкової, так і неформальної освіти.

Неодмінною умовою розв’язання проблеми еколого-естетичного виховання у школі є педагогічно доцільна постановка питань екологічного виховання під час підготовки вчителів. Це стосується, насамперед, обсягу досліджуваного матеріалу за цією проблемою, що визначається програмним матеріалом школи. Екологічна освіта вчителів закріплена законодавчо в конституції кожної федеральної землі, знаходиться під контролем міністерств і здійснюється у двох фазах. Поряд з підготовкою вчителів з еколого-естетичного виховання працюють також курси підвищення кваліфікації вчителів. На початку 1990-х років до підготовки учителів включилися теми, спрямовані на еколого-естетичне виховання.

Учителі разом з батьками й позашкільними організаціями активізують діяльність учнів з еколого-естетичного виховання у позакласній і позашкільній роботі. Діяльність різних типів шкіл Німеччини з питань еколого-естетичного виховання учнів на сучасному етапі здійснюється у відповідності з двома основними напрямками: по-перше, це заходи, які проведені школами в позаурочний час, по-друге, співробітництво з позашкільними організаціями, оскільки школа сама не має достатніх матеріальних засобів, для того, щоб здійснити виховні акції.

У деяких федеральних землях розвиваються моделі з інтенсифікації еколого-естетичного виховання, що апробуються в окремих школах. У межах широкомасштабної європейської програми „Захист навколишнього середовища в Європі“ працює більш як 180 різних типів шкіл Німеччини. Шкільна екологічна освіта, доповнена широким спектром позашкільних пропозицій інформаційного, навчального, консультативного характеру і можливості кваліфікації, робить істотний внесок у створення базисних знань і шкільної компетенції, що є передумовою для побудови повноцінного майбутнього. В зв'язку з цим, еколого-естетичне виховання є важливою складовою частиною якісного розвитку школи.

Еколого-естетична освіта і виховання у школах Німеччини базується на державних законах, постановах уряду, конституціях федеральних земель, а також, що не менш важливо, на загальноєвропейській програмі, виконання якої підтримується багатьма країнами світу. Велика надія надання екологічному вихованню естетичного змісту покладається на школи, позашкільні екологічні організації, громадські організації й культурні установи. Локальні програми у різних федеральних землях передбачають участь у них не тільки учнів, їхніх батьків й вчителів, але й представників виробничих корпорацій і муніципальних органів. Перспективність такої діяльності очевидна, тому що діюча „Загальноєвропейська екологічна програма“ поступово впроваджується в життя суспільства і розрахована на тривалий період. За останні 12 років існування програми здійснена велика робота в цьому плані: розроблено велику кількість проектів і перспективних планів з їх реалізації. Вони активно включаються у шкільні програми позашкільного й позакласного еколого-естетичного виховання підростаючого покоління і разом з позашкільними організаціями реалізуються в практичній діяльності.

У результаті виконаних досліджень розроблена програма спецкурсу „Еколого-естетичне виховання у школі для всіх етапів навчання”, що базується на матеріалі Німеччини.

Отже, проведений науковий пошук дозволив сформулювати

такі висновки:

1. Питання естетичного виховання засобами природи німецькі філософи й педагоги висвітлювали у своїх працях особливо активно протягом останніх двох сторіч. Естетична цінність природи відображена у мистецтві й науці, поезії й прозі, завдяки чому змінився погляд людини на морально-естетичні цінності, на навколишній світ і природу. Наука про естетичне виховання засобами природи пройшла складний шлях еволюційного розвитку від простого милування природою, її красою, досконалістю, неповторністю форм до розуміння її цінності у питаннях естетичного виховання. З наукового погляду природа починає існувати як об'єкт почуттєвого пізнання довкілля та відносин до реальної дійсності.

2. У німецькій класичній філософії існує безліч естетичних „прочитань“ природи, що, проте, не скасовує об'єктивності законів краси в природному світі. В процесі її наукового пізнання відбувається пошук сутності – раціональними шляхами розуму. При почуттєвому пізнанні світу виявляється інший спосіб освоєння сутності - шляхом естетичного сприйняття й естетичної оцінки. Естетичне пізнання об’єднує різні шляхи пізнання природи. Причиною настільки пильної уваги до питань естетичного виховання засобами природи у ХХ - ХХІ століттях є виникнення небезпеки її забруднення й незворотних процесів, що ведуть до знищення всього живого на Землі. Комплексний характер екологічних проблем у середині ХХ століття змушує німецьких вчених і педагогів по-новому розглянути рішення питань естетичного виховання засобами природи. Рішення цього питання стає центром екологічної освіти й виховання.

3. З початку 70-х років ХХ ст. екологічна проблема виступає на передній план і визнається німецькими вченими й педагогами як глобальна державна проблема. Це стало імпульсом до розвитку нових концепцій навчання й виховання, для підвищення престижності педагогічної науки й інтересу до неї. Поряд з підвищенням ролі науки у вихованні екологічно грамотної особистості характерні духовна сенсибілізація, інтенсифікація естетичного почуття природи, що піднімає людину над повсякденністю, переводячи її в стан піднесеного і прекрасного, допомагає зосередитися на гуманних сторонах життя, стимулює екологічну діяльність.

4. Для сучасної людини поняття “екологія” й “естетика” зливаються в єдине ціле. Інтерес до духовних аспектів у сучасній екологічній ситуації у Німеччині активно впливає на внутрішній світ людини. В екологічній освіті і вихованні виникає нове „еколого-естетичне” поняття, що, починаючи із середини 1980-х років, стає невід'ємною частиною освіти й виховання у школах Німеччини. Екологічна освіта, що розвивалась до цього часу, у Німеччині мала природничонауковий і політичний характер. Проте, до середини 80-х років ХХ сторіччя в екологічний освітній процес поступово починають включатися дисципліни гуманітарного профілю, здатні формувати в учнів естетичне сприйняття природи й дбайливе відношення до неї.

5. Естетичний підхід до формування екологічно грамотної і відповідальної особистості грає на сучасному етапі у шкільній освіті Німеччини важливу роль. Тому програми, розроблені в період освітньої реформи, переглядаються з урахуванням нових тенденцій і підходів до проблеми естетичного виховання дітей засобами природи. Проведене нами дослідження показало, що не в усіх федеральних землях Німеччини ця проблема вирішується однаково успішно, тому що кожна федеральна земля самостійно проводить освітню політику, розробляє і пропонує освітні стандарти, що являють собою нормативи, цілі, принципи виховання й освіти, які повинна виконувати школа як соціальний інститут.

6. Однак, не дивлячись на всі труднощі, пов'язані із освітніми стандартами, екологічна освіта й виховання у Німеччині разом з тим базується на загальноєвропейській програмі, виконання якої підтримується багатьма країнами світу. При цьому велика надія покладається на школи і вищі навчальні заклади. Загальноосвітні школи різних федеральних земель активно включилися в програму, прийняту на конференції, присвячену проблемам захисту навколишнього середовища (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.). Успішно діють більше 10 років локальні екологічні програми в різних федеральних землях, в яких беруть участь не тільки учні та їхні батьки й вчителі, але й представники широкого кола громадськості, виробничих корпорацій і муніципальних органів. На заняттях учням надається можливість підготувати проекти з розв’язання екологічних проблем в масштабах школи або міста. Причому навчально-дослідна робота учнів організується з урахуванням вікових особливостей учнів, що відповідають різним етапам навчання.

7. Слід зазначити, що проблема еколого-естетичного виховання на сучасному етапі успішно вирішується і в альтернативних школах Німеччини. Величезну роль у рішенні питань еколого-естетичного виховання на сучасному етапі навчання у загальноосвітніх школах грають класи, що працюють за експериментальними програмами. Проте, робота у таких класах вимагає спеціальної підготовки кваліфікованих педагогічних кадрів з екологічної освіти. Відповідальність за еколого-професійну підготовку вчителів несуть різні міністерства, установи і вищі навчальні заклади. Про важливість підготовки кваліфікованих педагогічних кадрів свідчать законодавчо закріплені положення про складання першого державного іспиту з дисциплін, що мають безпосереднє відношення до екологічної освіти у школах.

8. Не менш важливою у рішенні проблеми еколого-естетичного виховання учнів на сучасному етапі є активна підтримка шкіл з боку державних і приватних установ під час організації позакласної і позашкільної роботи. Саме ця форма роботи дозволяє на належному рівні здійснювати заходи щодо еколого-естетичного виховання і домагатися успішного розв’язання цієї проблеми. Результати роботи свідчать про те, що еколого-естетичне виховання на базі навчальних дисциплін гуманітарного профілю загальноосвітніх і альтернативних шкіл розширює можливості формування екологічної свідомості учнів за допомогою естетичного сприйняття довкілля та дбайливого відношення до природи.

9. Підвищення інтересу до духовних аспектів у сучасній екологічній ситуації у Німеччині, зумовило об'єктивну необхідність розгляду навколишнього середовища не тільки як середовища існування людини, але й як джерела соціально-духовного багатства, здатного активно впливати на внутрішній світ людини. Сучасні новаторські концепції еколого-естетичного виховання у школах Німеччини орієнтовані на інтегроване знання та міждисциплінарні зв'язки, що включають не тільки всі сфери освітнього процесу, але й реального побуту.

10. Звернення до педагогічного досвіду Німеччини з проблем еколого-естетичного виховання зумовлюється традиційно сильною загальнофілософською орієнтацією німецьких вчених і педагогів. Нагромадження педагогічного зарубіжного досвіду, пов'язаного з перспективними технологіями навчання й виховання у цій галузі, є дуже важливим в умовах сучасної екологічної кризи в європейському регіоні. Досвід еколого-естетичного виховання у школах Німеччини заслуговує на увагу з боку українських учених і педагогів і може використовуватися при розробці концепцій еколого-естетичного виховання в Україні.

Результати проведеної роботи дають підстави стверджувати, про досягнення мети дослідження та розв’язання поставлених завдань.

Вивчення даної проблеми не обмежується проведенням дослідження і припускає аналіз наступних питань: естетизація екологічної освіти у практиці загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів України; розробка педагогічних технологій використання змісту дисциплін гуманітарного профілю для поглиблення й поліпшення якості знань з екології та виховання екологічно-естетичної особистості у вітчизняній школі; залучення громадських, державних організацій, муніципальних органів, вищих навчальних закладів для активізації учнів в діяльності еколого-естетичного спрямування у позашкільній і позакласній роботі; установлення більш тісних зв'язків з батьківськими комітетами шкіл з еколого-естетичного виховання підростаючого покоління.

Основні положення проведеного дослідження викладені у наступних публікаціях:

1. Рудковська І.В. Естетика виховання в практиці викладання мистецтва у школах Німеччини // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць / Гол. Редактор: Г.П. Шевченко – Вип. 1. – Луганськ: Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля, 2004. – С. 187-192.

2. Рудковська І.В. Еколого-естетичне виховання у школах Німеччини на сучасному етапі //`Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя. – 2002 – Вип. 24. – С. 264-270.

3. Рудковська І.В. „Agenda-21“ – порядок денний на ХХІ століття. Людський вимір сучасної епохи: Матеріали I Міжнародної наукової конференції, присвяченої 75-річчю ПГТУ (м. Маріуполь, 17-18 вересня 2004 р.). – Маріуполь: Приазовський державний технічний університет, 2004. – С.170-177.

4. Рудковська І.В. Екологічна освіта школярів засобами іноземної мови // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук у педвузі: Збірник наукових та науково-методичних праць /Гол. Редактор: І.О. Кліцаков – Вип. 4., том 1. – Горлівка: Вид-во Горлівського держ. пед. інст. іноз. мов, 1998. – С. 28-31.

5. Рудковська І.В. Сучасні тенденції розвитку еколого-естетичного виховання у школах Німеччини // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць / Гол. редактор: Г.П. Шевченко – Вип. 5.- Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту, 2004. – С. 153-162.

6. Рудковська І.В. Виховна значимість природи в історії педагогічної думки Німеччини // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць / Гол. редактор: Г.П. Шевченко – Вип. 1(7).- Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту, 2005. – С. 163-174.

7. Рудковська І.В. Порядок денний на ХХІ століття. Тези. ІV Міжнародна конференція „Наука і освіта 2004“.- Дніпропетровськ, 2004. – С. 41-43.

Анотації

Рудковська І.В. Еколого-естетичне виховання у школах Німеччини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2005.

У дисертації розкривається зміст, цілі, завдання, організаційні форми, методи і принципи еколого-естетичного виховання у школах Німеччини.

Теоретично обґрунтовані педагогічні умови формування екологічної свідомості учнів естетичними засобами. Вихідним концептуальним положенням є розгляд основних напрямків гуманітаризації екологічної освіти у школах Німеччини.

Доведено, що перспективним напрямком еколого-естетичного виховання молоді у різних федеральних землях Німеччини є обов’язкове включення у шкільні плани з екологічної освіти широкого кола предметів гуманітарного профілю, які сприяють формуванню в особистості естетичного сприйняття навколишнього середовища. Розкриваються також особливості підготовки педагогічних кадрів реалізації до еколого-естетичного виховання учнів у школі.

Запропоновано використання результатів дослідження у здійсненні еколого-виховної роботи у школах України з урахуванням специфіки вітчизняної педагогіки й напрямків реформування шкільної освіти.

Ключові слова: еколого-естетичне виховання, еколого-естетична культура, естетична діяльність у природі, еколого-естетична свідомість, еколого-естетична підготовка педагогічних кадрів.

Рудковская И.В. Эколого-эстетическое воспитание в школах Германии. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, Луганск, 2005.

В диссертации раскрывается содержание, цели, задачи, организационные формы, методы и принципы эколого-эстетического воспитания в школах Германии.

Теоретически обоснованны педагогические условия формирования „экологически грамотной личности” эстетическими методами. Основным концептуальным положением является рассмотрение основных направлений гуманитаризации экологического образования в школах Германии.

Доказано, что перспективным направлением эколого-эстетического воспитания молодежи в разных федеральных землях Германии является обязательное использование в школьных программах по экологическому образованию широкого круга предметов гуманитарного профиля, которые способствуют формированию у личности эстетического восприятия окружающей среды. Раскрываются особенности подготовки педагогических кадров и создания педагогических условий реализации эколого-эстетического воспитания учащихся в школе.

Современные новаторские концепции эколого-эстетического воспитания в школах Германии ориентированы на интегрированные знания и междисциплинарные связи, которые включают не только все сферы образовательного процесса, но и реального быта.

Эколого-эстетическое воспитание в Германии основывается на общеевропейской программе, а ее выполнение поддерживается многими странами мира.

Немаловажным фактором в решении проблемы эколого-эстетического воспитания учащихся на современном этапе является активная поддержка организации внеклассной и внешкольной работы со стороны государственных и частных учреждений.

Рекомендовано использование результатов исследования в осуществлении эколого-воспитательной работы в школах Украины с учетом специфики отечественной педагогики и направлений реформирования школьного образования.

Ключевые слова: эколого-эстетическое воспитание, эколого-эстетическая культура, эстетическая деятельность в природе, эколого-эстетическое сознание, эколого-эстетическая подготовка педагогических кадров.

Rudkowskaja I.W. Ecologic and Aesthetiс Upbringing in Schools of Germany. - Manuscript.

Thesis for gaining scientific candidate degree in pedagogies by specialization 13.00.07 – Theory and Methods of Education – East-Ukraine National University named after Vladimir Dahl, Lugansk, 2005.

Thesis deals with a subject-matter, a purpose, tasks, forms, methods, principles of forming ecologic and aesthetic upbringing in schools of Germany.

Pedagogical conditions of fostering ecological consciousness of pupils by aesthetical means have been grounded. The basic conceptual position of ecologic and aesthetic upbringing of a growing generation in different Federal Lands of Germany is an obligatory inclusion of wide spectrum of humanitarian disciplines in schools environmental education curricula which help to develop an aesthetic acceptation of natural environment. A specificy of teacher training for ecologic and aesthetic upbringing of schoolchildren has been analyzed too.

The author gives propositions how to implement the results of investigation in ecologic and aesthetic upbringing of schoolchildren in Ukraine, taking into account a specificy of national pedagogy and ways of reforming of its school system.

Key words: ecologic and aesthetic upbringing, ecologic and aesthetic culture, aesthetical activity in nature, ecologic and aesthetic consciousness, ecologic and aesthetic education.

Підписано до друку 19.09.2005. Папір офсетний. Формат 60х90/16

Друк офсетний. Гарнітура Times New Roman. Ум. друк. арк. 0,9.

Наклад 100 прим. Зам. № 26554

Видавництво „Планета „КОПІ”

91011, м. Луганськ, вул.. Оборонна, 1а